стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Гіпоспадія; Протокол лікування


  • Без офіційної назви
    • Додаток до наказу МОЗ №624 від 29-12-2003
    • Тема, опис документа: Протокол лікування
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Дитяча урологія
    • Клінічний стан, патології: Гіпоспадія
фторафур цена Украина


ШИФР МКХ-10 : Q 54

• ГІПОСПАДІЯ.

ГІПОСПАДІЯ - природжена недорозвинутість уретри, яка характеризується відсутністю різних за довжиною відрізків її дистальної частини, проксимальною дистонією зовнішнього отвору уретри, викривленням статевого члена рудиментарними рубцями (хордою) в напрямку калитки.

• МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ, ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ.

ОСНОВНИЙ МЕТОД ДІАГНОСТИКИ - клінічний огляд хворого, при якому встановлюється стан зовнішніх статевих органів: ступінь їх розвитку, місце розташування зовнішнього отвору уретри, розміри і ступінь викривлення статевого члена, стан калитки та яєчок, наявність звуження зовнішнього отвору уретри.

При тяжких формах гіпоспадії (нерозвинутий статевий член, відсутність яєчок в розплещенній калитці, наявність рудиментарної піхви) необхідно визначити статевий хроматин і хромосомний набір.

ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ:

- УЗД нирок та сечового міхура з метою виявлення супутніх вроджених вад інших відділів сечових шляхів;

- рентгенологічні дослідження нирок та сечових шляхів - екскреторна урографія та мікційна цистоуретрографія, з метою виявлення вроджених вад інших відділів сечових шляхів.

- лабораторні методи обстеження: загальний аналіз сечі, аналіз сечі на скриту лейкоцитурію (методика Нечипоренка), визначення мікрофлори сечі і її чутливість до антибіотиків та уросептиків, загальноклінічні і біохімічні дослідження крові.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

- дистопія зовнішнього отвору уретри на вентральній поверхні статевого члена, калитки чи промежини;

- деформація статевого члена.

• КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ГІПОСПАДІЇ.

Розрізняють п'ять клінічних форм гіпоспадії:

- I форма - гіпоспадія головки (прихована, гіпоспадія вінцевої борозди): зовнішній отвір уретри розташований на верхівці головки статевого члена;

- II форма - гіпоспадія статевого члена (біляголівчата, дистальної середньої і проксимальної третини статевого члена): зовнішній отвір уретри розташований на волярній поверхні статевого члена;

- III форма - члено-калиткова гіпоспадія: зовнішній отвір уретри розташований у члено-калитковому куті;

- IV форма - калиткова гіпоспадія (дистальної і середньої третини калитки, калитково-промежинна): зовнішній отвір уретри розташований на калитці;

- V форма - промежинна гіпоспадія: зовнішній отвір уретри розташований на промежині.

• ЛІКУВАННЯ.

Лікування гіпоспадії тільки хірургічне, яке полягає у висіченні рудиментарних рубців кавернозних тіл (хорди), створення шкірного сегмента уретри і формування її зовнішнього отвору на верхівці головки статевого члена. Методика хірургічного втручання і кількість етапів залежить від клінічної форми гіпоспадії, ступеня викривлення статевого члена:

- при головчастій та вінцевій формах гіпоспадії здійснюють одномоментні операції за методикою Magpi або Flip-Flap; при вінцевій гіпоспадії з вираженим викривленням голівки використовують методику J. Mustarde;

- при стовбурових формах гіпоспадій дистальної, середньої та проксимальної третини виконується уретропластика за методикою J. Mustarde; у випадках недостатності кількості шкіри на вентральній поверхні статевого члена виконується уретропластика по J. Duckett або оперативне втручання розділяється на три етапи: перший етап включає в себе випрямлення статевого члена, другий етап - формування уретри, третій етап - накладання анастомозу між сформованою уретрою і зовнішнім отвором сечівника;

- при калитковій та промежинній формах гіпоспадії оперативне втручання розроділяється на три етапи: перший етап - виділення статевого члена із шкіри калитки, висікання хорди та випрямлення статевого члена; другий етап - формування уретри; третій етап - накладання анастомозу між сформованою уретрою і зовнішнім отвором сечівника, який знаходиться на промежині; при достатній кількості шкіри оперативні втручання проводяться в два етапи.

Шовний матеріал - синтетичні нитки, що розсмоктуються, - вікріл, PDS, дексон діаметром 5/0 (можливі коливання в межах 4/0 - 6/0).

ВІДВЕДЕННЯ СЕЧІ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ.

При гіпоспадії головки та статевого члена дренування сечового міхура здійснюється хлорвініловим катетером або балон-катетером Фолі через зовнішній отвір сечівника. У випадках великої довжини сформованої уретри, після уретропластики по J. Duckett, а також при промежинній формі гіпоспадії перевагу слід надавати пункційній епіцистостомії.

ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНЕ ЛІКУВАННЯ.

Впродовж періоду перебування хворого в стаціонарі проводиться наступний обсяг лікувальних заходів:

- для профілактики кровотечі, набряку тканин статевого члена накладається туго-еластична марлево-лейкопластирна пов'язка, яка знімається через 3 - 6 діб;

- антибактеріальна терапія впродовж 7 - 10 днів шляхом парентерального введення антибіотика широкого спектра дії після відповідної проби на переносимість;

- дренажну трубку із сечового міхура видаляють на 5 - 7 добу після оперативного втручання; у випадках, коли дренаж малоефективний і сеча виділяється поза трубкою його можна видалити на 2 - 3 добу після операції;

- епіцистостома видаляється на 10 - 12 добу після операції.

• КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГІПОСПАДІЇ У ДІТЕЙ:

- рівний статевий член з відсутністю деформуючих рубців;

- зовнішній отвір уретри розташований на головці статевого члена або біля її;

- відсутність стенозу зовнішнього отвору уретри;

- відсутність порушення акту сечопуску: сечопуск вільний, без натужування широким струменем сечі.