стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Екстрофія сечового міхура; Протокол лікування


  • Без офіційної назви
    • Додаток до наказу МОЗ №624 від 29-12-2003
    • Тема, опис документа: Протокол лікування
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Дитяча урологія
    • Клінічний стан, патології: Екстрофія сечового міхура
дуак гель цена


• ШИФР МКХ-10 : Q 64 

• ЕКСТРОФІЯ СЕЧОВОГО МІХУРА

ЕКСТРОФІЯ СЕЧОВОГО МІХУРА - вроджена відсутність його передньої стінки і відповідної за розміром та локалізацією частини стінки черевної порожнини.

• МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ, ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ.

ОСНОВНИЙ МЕТОД ДІАГНОСТИКИ - огляд хворого.

ДОДАТКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

- ультразвукове дослідження органів сечової системи;

- рентгенографія кісток таза в прямій проекції;

- екскреторна урографія.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

- постійне виділення сечі з вічок сечоводів сечоміхурової ділянки на передні стінки живота, розщеплення сечівника на всьому протязі, викривлення в бік симфіза та укорочення статевого члена у хлопчиків, або розщеплення клітора (геміклітер) у дівчат.

• ЛІКУВАННЯ.

Існує два види хірургічного лікування:

- відновлення порожнини сечового міхура, сфінктера і уретри з місцевих тканин; цей вид операції можливо виконати лише за умови, коли діаметр сечоміхурової площадки є не меншим 4,5 см;

- оптимальний вік для цистопластики з місцевих тканин - 3 місяці; створення штучного сечового міхура з різних ділянок кишечника; цей вид операції здійснюється, якщо діаметр сечоміхурової площадки менший за 4,5 см;

Етапи цистопластики з місцевих тканин:

- I етап - корекція тазового кільця шляхом надвертельного перетину клубових кісток таза або перетином горизонтальної та вертикальної гілок лобкових кісток з наступним їх зшиванням; створення порожнини сечового міхура з сечоміхурової площадки по методиці AnseLL-Seffs;

- II етап - формування сфінктерного механізму, випрямлення статевого члена і уретропластики по методиці Cantwell-Ransley, які виконують через 1 - 1,5 року після II етапу;

- у випадках, коли ємність створеного сечового міхура менша за 60 - 8- мл, виконують цистопластику з відрізків кишечника (тонкого, товстого).

ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНЕ ЛІКУВАННЯ.

Впродовж періоду перебування хворого в стаціонарі проводиться наступний обсяг лікувальних заходів:

- антибактеріальна терапія впродовж 2 - 3 тижнів шляхом парентерального введення антибіотика і уросептика широкого спектра дії після відповідної проби на його переносимість та визначення чутливості мікрофлори;

- переливання крові у випадках анемії;

- дренажі з сечоводів видаляють через 10 - 12 днів, з створеного сечового міхура - через 3 тижні.

• КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ЦИСТОПЛАСТИКИ З МІСЦЕВИХ ТКАНИН.

Значні дефекти нижніх сечових шляхів при екстрофії сечового міхура ускладнюють хірургічне лікування вади і утруднюють досягнення добрих результатів. При їх оцінці слід спиратися на такі показання: об'єм ємкості створеного сечового міхура, тривалість повного тримання сечі і проміжків між сечовипусканнями, анатомічний стан статевого члена, уретри та верхніх сечових шляхів.

КРИТЕРІЇ ДОБРОГО РЕЗУЛЬТАТУ ЛІКУВАННЯ:

- ємкість сечового міхура складає 150 - 250 мл;

- повне утримання сечі і проміжки між сечовипусканням не менше 2 годин;

- статевий член рівний, зовнішній отвір уретри розташований на його головці;

- верхні сечові шляхи не розширені.

Добрі результати складають 18 - 20 % всіх операцій.

КРИТЕРІЇ ЗАДОВІЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ:

- ємкість сечового міхура складає 80,0 - 100 мл;

- утримання сечі менше ніж 1 година і супроводжується частковим нетриманням сечі;

- статевий член рівний, зовнішній отвір уретри розташований на його головці.

Задовільні результати складають 65 - 70 %.

КРИТЕРІЇ НЕЗАДОВІЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ:

- ємкість сечового міхура складає 0 - 50 мл;

- повне нетримання сечі;

- нориці створеної уретри.

Незадовільні результати лікування складають 10 - 17 %.

Хворі з задовільними і незадовільними результатами лікування підлягають повторному хірургічному лікуванню, спрямованому на реконструкцію сфінктерного апарата. Повторна операція виконується не раніше, ніж через 10 - 12 міс. після виконання першої операції. У випадку незадовільного результату операції виконують повторну операцію по створенню резервуару з відрізка тонкого або товстого кишечника. Перевагу слід надавати створенню резервуара з ілеоцекального сегмента кишечника або з відрізка тонкого кишечника по методиці J. Duckett в модифікації P. Mitrofanoff. Евакуація сечі після виконання вказаних операцій здійснюється періодичною (кожні 3 - 4 години) катетеризацією кишечного резервуара.

Результати операцій по створенню резервуарів з відрізків кишечника повинні відповідати таким критеріям:

- повне утримання сечі в сформованій порожнині резервуара впродовж 3 - 4 годин;

- відсутність обструкції верхніх сечових шляхів;

- відсутність пієлонефриту.