![]() Цистит; Протокол лікування |
![]() |
• ШИФР МКХ-10 : N 30 • ЦИСТИТ ЦИСТИТ - запалення слизової оболонки сечового міхура. Розрізняють гострий і хронічний цистит. МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ, ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ. ОСНОВНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ: - лабораторний - загальний і бактеріологічний аналіз сечі; - УЗД сечового міхура: дається характеристика стінки сечового міхура, його об'єм, наявність залишкової сечі, каменів; - цистоскопія є провідним методом діагностики, який здійснюється в періоди затихання загострень запалення; - визначають стан слизової: наявність та локалізацію гіперемії, набряку, крововиливів, ерозій, вираженість складок, фіброзних та гнійних плівок, гранулярних та кистозних висипань; - стан вічок, наявність дивертикулів. - ретроградна цистотонометрія для визначення виду дисфункції сечового міхура. • ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ. ГОСТРИЙ ЦИСТИТ. Клінічні ознаки: - часте та болюче сечопускання, відчуттями дискомфорту внизу живота та статевих органах; - розлади сечопуску у вигляді неутримання сечі (ургентне нетримання). ХРОНІЧНИЙ ЦИСТИТ. Клінічні критерії: - лейкоцитурія; - часте сечовипускання в періоди загострень запалення. КРИТЕРІЇ ЦИСТОСКОПІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ: - гіпермія; - бульозний набряк слизової і гранулярні або кистоподібні висипання, фібринозні нашарування, що локалізуються переважно в ділянці сечоміхурового трикутника, шийки та задньої стінки сечового міхура. КРИТЕРІЇ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ОБСТЕЖЕННЯ: - специфічних признаків немає; - потовщення стінки і фестончатий контур сечового міхура як можливий признак глибоких змін стінки сечового міхура. • КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЦИСТИТУ. Клінічна класифікація грунтується на глибині запального ураження слизової оболонки: - катаральний; - гранулярний; - бульозний; - геморагічний. • ЛІКУВАННЯ. ГОСТРИЙ ЦИСТИТ: - антибіотикотерапія (цефалоспорини I - II покоління, напівсинтетичні пеніциліни); - уросептики. Призначають два антибактеріальних препарати (антибіотик + уросептик) впродовж 10 - 20 днів із заміною препаратів кожні 10 днів; - рослинні антисептики; - спазмолітики; - збільшення вживаної рідини. ХРОНІЧНИЙ ЦИСТИТ: - антибіотикотерапія + уросептики; - рослинні антисептики; - знеболюючі, спазмолітики; - інстиляції сечового міхура антисептичними розчинами в об'ємі 10 - 15 мл; - препарати направленої медіаторної дії, призначають в залежності від виду порушення функції сечового міхура (дивись розділ "Уретерогідронефроз"). • КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ ЦИСТИТУ У ДІТЕЙ: - відсутність клінічних проявів; - нормалізація лабораторних даних в сечі; - відновлення звичного виду слизової при цистоскопії. ____________ 2
|