• ШИФР МКХ-10 : N 30 

• ЦИСТИТ

ЦИСТИТ - запалення слизової оболонки сечового міхура. Розрізняють гострий і хронічний цистит.

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ, ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ, ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ.

ОСНОВНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ:

- лабораторний - загальний і бактеріологічний аналіз сечі;

- УЗД сечового міхура: дається характеристика стінки сечового міхура, його об'єм, наявність залишкової сечі, каменів;

- цистоскопія є провідним методом діагностики, який здійснюється в періоди затихання загострень запалення;

- визначають стан слизової: наявність та локалізацію гіперемії, набряку, крововиливів, ерозій, вираженість складок, фіброзних та гнійних плівок, гранулярних та кистозних висипань;

- стан вічок, наявність дивертикулів.

- ретроградна цистотонометрія для визначення виду дисфункції сечового міхура.

• ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ.

ГОСТРИЙ ЦИСТИТ.

Клінічні ознаки:

- часте та болюче сечопускання, відчуттями дискомфорту внизу живота та статевих органах;

- розлади сечопуску у вигляді неутримання сечі (ургентне нетримання). 

ХРОНІЧНИЙ ЦИСТИТ.

Клінічні критерії:

- лейкоцитурія;

- часте сечовипускання в періоди загострень запалення.

КРИТЕРІЇ ЦИСТОСКОПІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ:

- гіпермія;

- бульозний набряк слизової і гранулярні або кистоподібні висипання, фібринозні нашарування, що локалізуються переважно в ділянці сечоміхурового трикутника, шийки та задньої стінки сечового міхура.

КРИТЕРІЇ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ОБСТЕЖЕННЯ:

- специфічних признаків немає;

- потовщення стінки і фестончатий контур сечового міхура як можливий признак глибоких змін стінки сечового міхура.

• КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ЦИСТИТУ.

Клінічна класифікація грунтується на глибині запального ураження слизової оболонки:

- катаральний;

- гранулярний;

- бульозний;

- геморагічний.

• ЛІКУВАННЯ.

ГОСТРИЙ ЦИСТИТ:

- антибіотикотерапія (цефалоспорини I - II покоління, напівсинтетичні пеніциліни); 

- уросептики.

Призначають два антибактеріальних препарати (антибіотик + уросептик) впродовж 10 - 20 днів із заміною препаратів кожні 10 днів;

- рослинні антисептики;

- спазмолітики;

- збільшення вживаної рідини.

ХРОНІЧНИЙ ЦИСТИТ:

- антибіотикотерапія + уросептики;

- рослинні антисептики;

- знеболюючі, спазмолітики;

- інстиляції сечового міхура антисептичними розчинами в об'ємі 10 - 15 мл;

- препарати направленої медіаторної дії, призначають в залежності від виду порушення функції сечового міхура (дивись розділ "Уретерогідронефроз").

• КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ ЦИСТИТУ У ДІТЕЙ:

- відсутність клінічних проявів;

- нормалізація лабораторних даних в сечі;

- відновлення звичного виду слизової при цистоскопії.

____________

2