стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Вродженого пілоростеноз; Протокол діагностики та лікування


  • Протокол лікування вродженого пілоростенозу.
    • Додаток до наказу МОЗ №88-АДМ від 30-03-2004
    • Тема, опис документа: Протокол діагностики та лікування
    • Вид допомоги: стаціонарний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Дитяча хірургія
    • Клінічний стан, патології: Вродженого пілоростеноз
мультилоуд цена


 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства охорони здоров'я України

від 30 березня 2004 р. N 88-Адм

 

 

 

 

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ВРОДЖЕНОГО ПІЛОРОСТЕНОЗУ

 

1. Шифр МКХ-10 - Q40

 

2. Клінічна форма - вроджений гіпертрофічний пілоростеноз Q40.0

 

3. КЛІНІЧНА КАРТИНА НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ:

 

- блювота "фонтаном" без домішків жовчі

 

- початок захворювання на 2 - 3 тижні життя

 

- зниження маси тіла

 

- гіпотрофія

 

- зменшення кількості сечі

 

- закріплений стілець

 

- "голодний" вираз обличчя

 

3.1 Терапія на догоспітальному етапі:

 

- антиспастична протягом 1 - 2 діб (атропінізація, електрофорез з но-шпою або папаверином на область шлунка),

 

- корекція харчування (розрахунок вікової норми, підбір суміші, подовження перистоли),

 

- підвищене положення дитини у ліжку.

 

При неефективності консервативного лікування - направлення у відділення дитячої хірургії з метою дообстеження, проведення диференціальної діагностики, встановлення діагнозу, визначення лікувальної тактики.

 

4. КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ НА ГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ:

 

- наявність типових клінічних симптомів пілоростенозу, вказаних вище, - наявність симптому "пісочних годинників"

 

- при пальпації живота можливість виявлення щільного рухливого пілоруса над пупком і справа від нього

 

- при УЗД пілоричного відділу шлунка - наявність довжини воротаря шлунка більше 16 мм, збільшення діаметра пілоруса більше 14 мм, товщина м'язового шару більше 4 мм

 

- при ФЕГДС - наявність езофагіту та недостатність кардії.

 

4.1. Диференціальну діагностику необхідно проводити з:

 

- пілороспазмом

 

- гастроезофагеальним рефлюксом

 

- халазією кардії

 

- адрено-генітальним синдромом

 

- неправильним харчуванням

 

- ураженнями цнс з підвищеним внутрішньочерепним тиском тощо.

 

Додатковим діагностичним заходом у сумнівних випадках є рентгенологічне дослідження ШКТ. Для пілоростенозу характерні наступні рентгенологічні симптоми: збільшення шлунка, уповільнення евакуації контрастної речовини із шлунка від 2 до 5 годин, звуження воротаря шлунка у правому косому положенні з утворенням "симптому дзьоба", зменшення вмісту газів у кішківнику, затримка контрастної речовини у шлунка до 24 год.

 

5. ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНА ПІДГОТОВКА:

 

здійснюється у відділенні інтенсивної терапії лікарем-анестезіологом з метою корекції водних і електролітних порушень та кислотно-лужного стану протягом 24 - 48 годин в залежності від стану хворого.

 

6. ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ:

 

пілороміотомія за Фреде-Рамштедтом; пропонується поперечна лапаротомія у правому верхньому квадранті живота. 

 

7. ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНЕ ЛІКУВАННЯ:

 

- інфузійна терапія з метою корекції порушеного водно-електролітного, білкового обміну та кислотно-лужного стану,

 

- ентеральне харчування у неускладнених випадках через 6 годин після операції по 10 мл грудного молока або адаптованої суміші кожні 2 години, поступово збільшуючи його кількість; в ускладнених випадках (при перфорації слизової оболонки) - назогастральний зонд і голод 24 години, потім - ентеральне харчування, також починаючи з 10 мл грудного молока або суміші кожні 2 години,

 

- антациди за необхідністю,

 

- перев'язки із зміною асептичних пов'язок,

 

- зняття швів на 6 - 7 добу.

 

8. ДИСПАНСЕРНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ:

 

здійснюється педіатром і хірургом за місцем проживання протягом 6 місяців.