 Захворювання дивертикула Меккеля; Протокол лікування |
 |
ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ДИВЕРТИКУЛА МЕККЕЛЯ
1. Шифр МКХ-10 - Q 43.0
2. КЛІНІЧНІ ФОРМИ: дивертикуліт (гострий, хронічний) - 14 % непрохідність кишківника (странгуляція, інвагінація защемлення у грижі), обтурація - 25,3 % пептична виразка з кишковою кровотечею - 43 % пухлини (доброякісні, злоякісні) - 3 % пупочна фістула - 3,4 % грижоутворення (грижа Літтля) - 11 %
3. КЛІНІЧНА КАРТИНА НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ.
Для захворювань дивертикула Меккеля характерні 3 види симптомів:
- біль у животі (гострий початок, болі без чіткої локалізації, частіше у навколопупочній ділянці, блювота, підвищення температури, збільшення лейкоцитозу)
- шлунково-кишкова кровотеча (незначна, профузна, рецидивуюча)
- кишкова непрохідність (гострий початок, схваткоподібні болі в животі, блювота, затримка стула, здуття живота, при інвагінації - домішки крові у стулі).
4. ТЕРАПІЯ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ
Доречна у випадках кишкової кровотечі, яка на початкових стадіях захворювання підлягає консервативному лікуванню - проведенню консервативної гемостатичної терапії.
При неефективності консервативного лікування кишкових кровотеч з дивертикула Меккеля, а також при наявності гострих клінічних ознак з боку черевної порожнини показана госпіталізація в спеціалізоване відділення для здійснення оперативного втручання в ургентному порядку.
З приводу хронічних дивертикулітів рекомендована планова дивертикулектомія.
5. КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ НА ГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ
Такі ж, як у п. 3.
Диференційна діагностика проводиться з:
- гострим апендицитом
- поліпозом кишківника
- різноманітною гастроентерологічною патологією.
6. ДІАГНОСТИКА ДИВЕРТИКУЛА МЕККЕЛЯ
- Консультативні огляди суміжних фахівців для виключення патології, що має подібну клінічну картину (гастроентеролога, гематолога, педіатра).
- Радіоізотопне дослідження (сцинтиграфія) - результати цього дослідження оцінюються як позитивні, якщо має місце аномальна акумуляція радіонукліда.
- Лапароскопія.
- Пробна (діагностична) лапаротомія.
7. ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНА ПІДГОТОВКА
Здійснюється анестезіологом в залежності від проявів захворювання і стану хворого з необхідною скринінговою лабораторною діагностикою, потрібною для проведення планового або термінового оперативного втручання.
Обов'язковим є передопераційне введення за 40 хвилин перед операцією, під час премедикації, внутрішньовенно антибіотика (цефалоспорина II - III покоління).
8. ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ
Вид оперативного втручання залежить від форми дивертикула, а саме від ширини його основи. Індивідуально при кожному клінічному випадку здійснюються:
- дивертикулектомія із занурюванням кукси у кисетний шов (при вузькому дивертикулі Меккеля),
- клиноподібна резекція дивертикула,
- видалення дивертикула відкритим способом між 2-ма затискачками з закриттям дефекту стінки 2-ма шарами швів, що розсмоктуються,
- сегментарна резекція кишки з дивертикулом Меккеля.
9. ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНЕ ЛІКУВАННЯ
- Інфузійна терапія з метою дезінтоксикації, корекції водно-електролітних зрушень, білкового складу крові, гемостатичною метою, тощо.
- Парентеральне харчування.
- Антибіотикотерапія (цефалоспорини II - III покоління, метронідазол).
- Вживання рідини і харчування розпочати при наявності перистальтики і відсутності застійного вмісту в шлунка.
10. ДИСПАНСЕРНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Здійснюється педіатром і хірургом протягом 6 місяців післяопераційного періоду. Показані курси протизлукової терапії. |