стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Відкриті пошкодження черевної порожнини; Протокол лікування


  • Протокол лікування відкритих пошкоджень черевної порожнини
    • Додаток до наказу МОЗ №88-АДМ від 30-03-2004
    • Тема, опис документа: Протокол лікування
    • Вид допомоги: стаціонарний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Дитяча хірургія
    • Клінічний стан, патології: Відкриті пошкодження черевної порожнини
теветен цена Украина


ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства охорони здоров'я України

від 30 березня 2004 р. N 88-Адм

ПРОТОКОЛ

ЛІКУВАННЯ ВІДКРИТИХ ПОШКОДЖЕНЬ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

 

1. ШИФР МКХ-10 - S - 30.8

 

2. КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДКРИТИХ ПОШКОДЖЕНЬ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ.

 

1. Непроникаючі поранення:

 

- з ушкодженням тканин черевної стінки

 

- з зовнішньочеревним ушкодженням підшлункової залози, кишечнику, нирок, сечоводу, сечового міхура

 

2. Проникаючі поранення:

 

- без ушкодження органів черевної порожнини

 

- з ушкодженням порожнинних органів черевної порожнини

 

- з ушкодженням паренхіматозних органів черевної порожнини

 

- з ушкодженням порожнинних та паренхіматозних органів.

 

3. ДІАГНОСТИКА НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ.

 

1. По можливості, збір анамнезу, оцінка ступеня свідомості та тяжкості стану.

 

2. Підрахунок і оцінка пульсу, частоти дихання, вимір артеріального тиску.

 

3. Загальний огляд і обстеження з метою виявлення травматичних ушкоджень.

 

4. ТЕРАПІЯ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ.

 

1. Очищення ротової порожнини та носоглотки, при необхідності - інтубація трахеї.

 

2. Придання потерпілому горизонтального положення з опущеною головою і з поворотом її на бік.

 

3. Накладання асептичної пов'язки на рану. При випадінні внутрішніх органів (пасмо сальника, петля кишки) пов'язку необхідно покласти на органи, які випали, не вправляючи їх в черевну порожнину.

 

4. Проведення протишокових заходів (знеболення, інфузійна терапія).

 

5. Транспортування потерпілого в хірургічне відділення.

 

5. ДІАГНОСТИКА НА ГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ.

 

1. По можливості, збір анамнезу, оцінка ступеня свідомості і тяжкості стану та скарг.

 

2. Загальний огляд і об'єктивне обстеження (підрахунок і оцінка пульсу, частоти дихання, вимір артеріального тиску, пальпація, перкусія, аускультація органів грудної та черевної порожнини).

 

3. Уважний огляд ран з оцінкою локалізації і характеру вхідного та вихідного отворів, наявності випадання органів черевної порожнини, кровотечі, виділення кишкового вмісту, жовчі, сечі.

 

4. Ректальне дослідження.

 

5. Лабораторне обстеження: загальний аналіз крові, сечі, біохімічні показники крові, визначення групи крові і резус-фактора.

 

6. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенографія органів грудної та черевної порожнини в вертикальному положенні (при неможливості - в латеропозиції).

 

7. УЗД органів черевної порожнини (при необхідності КТ).

 

8. При наявності чи підозрі на ушкодження інших органів і систем - обов'язкова консультація профільних спеціалістів з необхідним розширенням об'єму обстеження.

 

9. При неможливості вирішити діагностично - тактичні питання неінвазивними методами показана лапароскопія, методика пошукового катетера, або діагностична лапаротомія.

 

ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНА ПІДГОТОВКА.

 

1. Інфузійна терапія з метою дезінтоксикації, гемостазу, знеболення, корекції водно-електролітних і білкових зрушень у відділенні реанімації і інтенсивної терапії.

 

2. Передопераційна антибіотикотерапія.

 

6. ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

 

1. Хворий з відкритим ушкодженням черевної порожнини підлягає негайному хірургічному втручанню.

 

2. При відсутності явних клінічних ознак проникаючого поранення проводиться первинна хірургічна обробка рани. Наявність дефекту в паріетальній очеревині є абсолютним показанням для серединної лапаратомії. Проводити лапаротомію шляхом розширення рани, одержаної потерпілим, протипоказано із-за вірогідності її інфікування, нагноєння, а також нефізіологічності такого доступу.

 

7. ХІРУРГІЧНА ТАКТИКА.

 

При відкритих ушкодженнях паренхіматозних та порожнинних органів відповідає тактиці при закритих ушкодженнях.

 

8. ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНЕ ЛІКУВАННЯ.

 

1. Післяопераційне лікування проводиться під постійним наглядом хірурга у відділенні інтенсивної терапії.

 

2. Вживання рідини і харчування розпочинати при наявності перистальтики кишок і відсутності застійного вмісту в шлунку.

 

9. РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ЗАХОДИ.

 

1. Хворі, які перенесли відкриту травму черевної порожнини, повинні знаходитись на диспансерному обліку з періодичним проведенням лабораторного і УЗД контролю та курсів протиспайкової терапії. Ці заходи направлені на попередження ускладнень, а в випадках їх виникнення - на своєчасне виявлення і лікування.

 

10. НАПРАВЛЕННЯ НА САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ЛІКУВАННЯ.

 

Вирішується при наявності показань.