Крипторхізм; Протокол лікування |
Протокол лікування крипторхізму у дітей
1. Шифр МКХ-10 - Q 53
3. Діагностика на догоспітальному етапі:
- анамнез (відсутність яєчка у калитці)
- огляд і пальпація живота, пахвинних ділянок, калитки
- УЗД пахвинних ділянок і калитки
- консультація ендокринолога при наявності двобічного ураження, особливо на тлі порушення ендокринного стану дитини.
4. Терапія на догоспітальному етапі:
- спостереження до 9-місячного віку
- гормональна терапія за показаннями ендокринолога
- направлення на хірургічне лікування (оптимальний вік хірургічної корекції даної вади розвитку 9 - 12 місяців, допустимий - 1,5 роки).
5. Діагностика на госпітальному етапі
5.1 Обов'язкові діагностичні заходи:
- наявність основних клінічних критеріїв захворювання (відсутність яєчка у калитці, можливі больові відчуття, порушення фертильності)
- загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз крові на цукор
- УЗД пахвинних ділянок, живота, калитки
5.2 Додаткові діагностичні заходи:
- комп'ютерна томографія
- лапароскопія
- консультація ендокринолога (при наявності синдромів, одним із симптомів яких є крипторхізм, наприклад, синдроми Prune-Bella, Noonan, Кляйнфелтера, Дауна і інших)
- консультація онколога
6. Хірургічне лікування - планова операція низведення яєчка при встановленні діагнозу. За терміновими показаннями оперуються діти з крипторхізмом, що супроводжується грижею, заворотом крипторхічного яєчка, а також ті діти з крипторхізмом, які відчувають болі у пахвинно-калитковій ділянці чи животі.
Рекомендується метод хірургічної корекції крипторхізму за методом Петривальського-Шумахера, при якому здійснюється мобілізація яєчка від злук, необлітерованого вагінального паростку очеревини, формування ложа у калитці, низведення яєчка і сім'яного канатика у калитку та розміщення і фіксація його у кармані між м'ясистою оболонкою і шкірою калитки.
При короткій судинній ножці яєчка пропонується низведення органа під ніжніми епігастральними судинами або етапне його переміщення.
7. Післяопераційне лікування:
- активна післяопераційна поведінка дітей (ранні рухи дитини в ліжку, раннє вставання створюють благоприємні умови для покращання лімфо- і кровообігу оперованого органа, прискорюють регенерацію уражених тканин)
- перев'язки із зміною асептичних пов'язок
- вітамінотерапія з метою стимуляції гонадотропної функції (вітаміни A, C, B1, B6, E)
- імуномодулююча терапія з метою укріплення структур гематотестикулярного бар'єру (аспірин 50 мг/кг протягом 15 днів та кверцетин)
- оксигенотерапія (сеанси ГБО у режимі 1,5 атм. з експозицією 20 хвилин щоденно протягом 4 - 5 днів)
- симптоматична терапія (знеболююча, седативна, десензибілізуюча)
- зняття швів на 6 - 7 добу.
8. Диспансерне спостереження - 2 рази на рік протягом 5 років незалежно від скарг хворого і клінічних проявів. |