стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Гонорея; Методики діагностики, лікування і профілактики 


  • Гонорея
    • Додаток до наказу МОЗ №286 від 07-06-2004
    • Тема, опис документа: Методики діагностики, лікування і профілактики 
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Дерматовенерологія
    • Клінічний стан, патології: Гонорея
беклазон цена Украина


Затверджено         

Наказ МОЗ України

від 07.06.2004 № 286

 

Методики діагностики, лікування і профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом

 

 

 

 

 

ГОНОРЕЯ

(випадки, передбачені шифром А.54 «Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я» Х перегляду).

 

Коротка клінічна характеристика

Інфекція, яка передається статевим шляхом (у дорослих), що проявляється уретритом, цервіцитом, сальпінгітом. Часто має безсимптомний перебіг. При тривалому перебігу вражає різні системи і органи, сечостатевий апарат.

Лабораторні критерії діагнозу:

§   виділення чистої культури типових грамнегативних оксидазопозитивних (або каталазопозитивних) диплококів (припустимо Neisseria gonorrhoeae) в клінічних зразках або

§   виявлення Neisseria gonorrhoeae в клінічних зразках шляхом визначення антигену (методом ІФА або непрямої імунофлуоресценції — РНІФ) або виявлення нуклеїнової кислоти збудника (методом полімеразної ланцюгової реакції) * або

§   виявлення грамнегативних внутрішньоклітинних диплококів в мазках з уретри у чоловіків.

 

Примітка:* У випадку виявлення антигена або нуклеїнової кислоти гонокока у дітей інфекція може бути зареєстрована тільки при наявності культуральної діагностики з визначенням оксидазного тесту.

 

 
Лікування  гонореї

 

Neisseria gonorrhoeae є типовим представником грамнегативних кокових бактерій і чутлива до багатьох антибактеріальних препаратів. Але ступінь чутливості залежить від штаму (ауксотипу) гонококів і наявності плазмідних або хромосомних бета-лактамаз та інших ферментів, що розщеплюють антибіотики. Гонококи пристосувались уникати захисних сил макроорганізму та дії антимікробних препаратів. Перенесена інфекція викликає лише нестійкий штамоспецифічний імунітет, який не запобігає новому зараженню завдяки мінливості поверхневих антигенів гонокока.

В умовах практики не завжди доцільно проводити ретельні бактеріологічні дослідження з визначенням чутливості виділених штамів гонокока до антибіотиків. Тут потрібен емпіричний підхід, коли лікар обирає терапевтичний засіб з декількох запропонованих, а потім оцінює клінічний і мікробіологічний ефект лікування. Але у випадках тривалого торпідного перебігу гонореї та її рецидивах, підтверджених бактеріологічно, необхідно встановити спектр чутливості до антибактеріальних засобів.

Оскільки в Україні пеніциліностійкі штами гонокока виділяються рідко, пеніцилін та його похідні поки що можуть бути рекомендовані при гонококовій інфекції. Але препаратами вибору вважаються  цефалосприни, аміноглікозиди та фторхінолони. Можна призначати також тетрацикліни, макроліди, монобактами.

 

Таблиця 4

Схеми лікування хворих на гонорею

 

Препарат

Дози, ритм і спосіб уведення

Свіжа неускладнена

Хронічна, ускладнена, торпідна, екстрагеніальна

Сепсис, артрити

Натрієва (каліє-ва) солі бензил-пеніциліну

1 млн. ОД в/м кожні 4 години, 1 добу, або 6 млн. ОД одноразово (по 3 млн. в кожну сідницю)

1 млн. ОД в/м кожні 3  години, 3 доби + загальна і місцева неспеци-фічна терапія

2 млн. ОД в/м кожні 4  години, 7 діб + загальна і місцева неспеци-фічна терапія

Новокаїнова сіль бензилпе-ніциліну

2,4 млн. ОД в/м кожні 12 год., 2 рази, або  відразу 4,8 млн. ОД (по 2,4 млн. ОД у кожну сідницю)

2,4 млн. ОД в/м кожні 12 год., 3 доби + загальна і місцева неспеци-фічна терапія

Не рекомендовано

Прокаїн-пеніцилін G

6 млн. ОД (по 3 млн. ОД у кожну сідницю

3 мл ОД в/м один раз на добу, 3 доби + загальна і місцева неспеци-фічна терапія

Не рекомендовано

Ампіцилін, ампіциліни з інгібіторами ферментів

1г в/м кожні 8 годин, 1 добу, або 3 млн. ОД одноразово (по 1,5 млн. в кожну сідницю)

1г в/м кожні 8 годин, 3 доби + загальна і місцева неспецифічна терапія

1-1,5г в/в кожні 8 годин, 7 діб + загальна і місцева неспецифічна терапія

Амоксіцилін, амоксіцилін з інгібіторами ферментів

0,375-0,500г всередину 3 рази на день, два дні

0,375-0,5г всередину 3 рази на день, 5 днів + загальна і місцева неспецифічна терапія

1,2-1,5г в/в кожні 8 год., 7 днів + загальна і місцева неспецифічна терапія

Цефтриаксон

1,0г в/м, одноразово

1,0г в/м, 1 раз на добу, 5 днів + загальна і місцева неспецифічна терапія

1-2г в/в, 1 раз на добу, 7 днів + загальна і місцева неспецифічна терапія

Цефотаксим

1,0г в/м, одноразово

0,5г в/м, 2 рази на добу, 5 днів + загальна і місцева неспецифічна терапія

0,5-1г в/в, 2-3 рази на добу, 7 днів + загальна і місцева неспецифічна терапія

Спектиноміцин (кірин, тробіцин)

2-4г в/м, одноразово

2г 1 раз на добу, 5 днів + загальна і місцева неспеци-фічна терапія

4г 1 раз на добу, в/м, 7 днів + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

Канаміцин

1-2г в/м одноразово

1г в/м кожні 12 год. 5 днів + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

1г в/м кожні 12 год., 7 днів + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

Гентаміцин

0,04г в/м , кожні 8 годин, 3 рази

0,04г в/м , кожні 8 годин, 5 днів + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

0,08г в/м , кожні 8 годин, 7 днів + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

Ципрофлокса-цин

0,5-1,0г кожні 12 годин, 1 день

0,25-0,5г кожні 12 годин, 5 днів + загальна і місцева

неспецифічна те-рапія

0,2-0,4г в/в два рази на добу, 7 днів + загальна і місцева неспеци-фічна терапія

Офлоксацин

0,4-0,8г  всередину,  через 12 годин — 0,4г

0,4-0,5г два рази на добу, всере-дину, 5 днів + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

0,2-0,4г в/в два рази на добу, 7 днів + загальна і місцева неспеци-фічна терапія

Доксициклін (вібраміцин, доксибене, юнідокс)

0,2г всередину, через 12 год. — 0,1г

0,1г всередину два рази на день, 5 днів + загальна і місцева неспеци-фічна терапія

0,1г в/в,  два рази на день, 7-10 днів + загальна і міс-цева неспецифіч-на терапія

Тетрациклін, еритроміцин

0,4-0,5г чотири рази на день, 3 дні

0,4-0,5г чотири ра-зи на день, 5 днів

0,4-0,5г чотири ра-зи на день, 7-10 днів

Азітроміцин (сумамед)

1-2г одноразово

0,5г один раз на день 2 дні + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

0,5г  два рази на день 5 днів + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

Джозаміцин (вільпрафен)

0,5г три рази на добу, 2 дні

0,5г два рази на добу, 5 днів + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

0,5г два-три рази на добу, 7-10 днів + загальна і місцева неспеци-фічна терапія

Кларитроміцин (клацид)

0,5г всередину через 12 год. — 0,25г

0,25г два рази на день 3-5 днів + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

0,5г в/в два рази на день, 7-10 днів + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

Спіраміцин (роваміцин)

6 млн. МО всере-дину, через 12 год. — 3 млн. МО

3 млн. МО всере-дину три рази на день 5 днів + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

3 млн. МО в/в, два рази на добу, 7 днів + загальна і

 місцева неспеци-фічна терапія

Рокситроміцин (рулід)

0,3г, через 12 год. —  0,15г

0,15г два рази на день, 3-5 днів + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

0,15г два рази на день, 7-10 днів + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

Триметопрім

+ сульфомето-ксазол (бісеп-тол, гросептол)

4 таблетки по 0,480г, через 12 год. — 2 таблетки

2 таблетки по 0,480г три рази на день 5 днів + загальна і місцева неспецифічна те-рапія

0,480г в/в, два-три рази на день  7-10 днів + загальна і місцева неспеци-фічна терапія

 

Вагітні жінки та діти, у яких виявлено гонорею, лікуються за схемами ускладненої гонореї препаратами пеніцилінового ряду, цефалоспоринами та макролідами. Інші антибактеріальні препарати вагітним протипоказані. Дози для дітей визначаються за вагою тіла згідно з методиками для кожного препарату.

Імунотерапія вагітним не проводиться. Місцева терапія проводиться з обережністю.

Клініко-лабраторний контроль після лікування гонореї проводиться через 7-10 днів після закінчення лікування. Якщо існує можливість, то при цьому призначається не тільки бактеріоскопічне, а також й бактеріологічне обстеження. Повторний контроль проводиться через 1 місяць після першого, після чого хворий знімається з диспансерного обліку.