стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Трихомоніаз; Методики діагностики, лікування і профілактики 


  • Трихомоніаз
    • Додаток до наказу МОЗ №286 від 07-06-2004
    • Тема, опис документа: Методики діагностики, лікування і профілактики 
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Дерматовенерологія
    • Клінічний стан, патології: Трихомоніаз


Затверджено         

Наказ МОЗ України

від 07.06.2004 № 286

 

Методики діагностики, лікування і профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом

 

 

 

 

 

 

                                    Трихомоніаз

(випадки, передбачені шифром А.59.0 «Міжнародної статистичної класифікації   хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я»  Х перегляду).

 

Коротка клінічна характеристика

У людини паразитують 3 види трихомонад: Тrichomonas tеnах, що виявляється в порожнині рота; Тrichomonas hоminis — в шлунково-кишковому тракті, Тrichomonas vaginalis — в сечостатевому тракті. З цих трьох патогенною є тільки Т. vaginalis.

У жінок середовищем існування Т. vaginalis є слизова оболонка піхви, у чоловіків — передміхурова залоза і сім’яні міхурці. Сечовипускний канал може уражатися у обох статей. У більшості чоловіків трихомоніаз перебігає безсимптомно. Лікуванню підлягають хворі на трихомоніаз як з наявністю запальних явищ, так і при відсутності таких. Обов¢язкове лікування носіїв диктується тим, що вони можуть бути джерелами зараження. Ефективними засобами лікування трихомоніазу є препарати з групи нітроімідазолів — метронідазол, орнідазол (тіберал), тінідазол.

 

Лабораторні критерії діагнозу:

§   виділення чистої культури Тгісhоmоnаs vаgіnаlіs в клінічних зразках, або

§   виявлення Тгісhоmоnаs vаgіnаlіs в нативному препараті, або

§   виявлення Тгісhоmоnаs vаgіnаlіs цитологічним методом (при фарбуванні за Романовським-Гімзою, метиленовим синім, акридиновим оранжевим), або

§   виявлення Тгісhоmоnаs vаgіnаlіs в клінічних зразках шляхом визначення антигену (методом реакції непрямої імунофлуоресценції), або

§   виявлення нуклеїнової кислоти збудника (методом полімеразної ланцюгової реакції).

 

 Лікування трихомоніазу

Наводиться декілька методик лікування трихомоніазу метронідазолом:

·   по 0,25г 2 рази на добу протягом 10 діб;

·   перші 4 доби по 0,25г 3 рази на добу, наступніі 4 доби — по 0,25г 2 рази на добу;

·   1-й день по 0,5г 2 рази, 2-й — 0,25г 3 рази, в наступні 4-й і 5-й дні — 0,25г 2 рази на добу;

·   по 0,5г 4 рази на добу протігом 5-7 діб. Рекомендують при хронічному, ускладненому трихомоніазі;

·   в 1-й день по 0,75-0,8г 4 рази, в 2-й — 0,4-0,5г 4 рази. Тривалість лікування 2 дні. Рекомендують при свіжому трихомоніазі, в т.ч. при змішаній інфекції (гонорея, сифіліс та ін.) з невеликою давниною захворювання;

·   100мл розчину, що містить 500мг метронідазолу, внутрішньовенно (крапельно) протягом 20 хвилин 3 рази на добу протягом 5-7 днів. Показаний при хронічному тривалому перебігу, частих рецидивах, що не піддаються лікуванню.

 Хворим призначають також тінідазол (по 2г одноразово). Тіберал призначається по 0,5г 2 рази на день 5 днів. Антибіотики і сульфаніламідні препарати при трихомоніазі не дають терапевтичного ефекту. Вони показані лише за наявності змішаної інфекції. Етіологічне видужання спостерігається не у всіх пацієнтів. Окремі хворі потребують додаткового лікування.

 Після стихання гострих запальних явищ можна проводити місцеве лікування (тільки після проведення уретроскопії і наявності показань) — промивання сечовипускного каналу метронідазолом (розчином для внутрішньовенного застосування), мірамістином, гібітаном (хлоргексидина біглюконатом), цидіполом, розчином срібла нітрату (1:1000-1:6000), ртуті оксицианіду (1:1000-1:6000), етакридіну лактату (1:2000) з наступними інстиляціями суспензії осарсолу з борною кислотою і глюкозою. Жінкам з вульвітом і вагінітом показані спринцювання, сидячі ванночки з настоєм квіток ромашки, трави шалфею. При бартолініті зазначені вище засоби вводять у  вивідні протоки залоз. При змішаній інфекції призначають комбіновані препарати: софрадекс (фраміцидина сульфат, граміцидин та дексаметазон) і гаразон (гентаміцин та бетаметазон). Для місцевого лікування застосовують комбінований препарат тержинан, до складу якого входять тернідазол, ністатін, неоміцину сульфат, преднізолон, олія гвоздики та герані, а також  комбінований препарат кліон D (0,5г метронідазолу і 0,15г нітрату міконазолу). Жінкам ці препарати призначають у вигляді піхвових таблеток 1 раз на день протягом 10 днів. Лікуванню підлягають обидва статевих партнери. Контроль вилікуваності проводять через 7-10 днів після лікування і після цього ще двічі з інтервалом 1 місяць. Лікування вагітних протитрихомонадними засобами рекомендується проводити в другому-третьому триместрі вагітності. Лікування новонароджених дівчаток полягає в механічному вилученні трихомонад шляхом промивання піхви через тонкий катетер настоями ромашки, шалфею, розчином фурациліну.