Гострі вірусні гепатити A; B; C; Клінічний протокол |
1. ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ А, В, С У ДІТЕЙ
Шифр МКХ-10 – Вірусні гепатити: В15 - В 17.1 В15 Гострий гепатит А В15.0 Гепатит А з
печінковою комою В16 Гострий гепатит В В16.9 Гострий гепатит В без дельта-агента з печінковою комою В19.9 Гострий гепатит В без дельта-агента і без печінкової коми В17 Гострий гепатит С В17.1 Гострий гепатит С.
Вірусні гепатити – це група інфекційних захворювань, що викликаються первинно-гепатотропними вірусами, з фекально-оральним та гемо-контактним механізмами передачі, які характеризуються переважним ураженням печінки.
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ: КЛІНІЧНІ: Вірусний гепатит А: - епіданамнез - контакт з хворим, який має жовтяницю, протягом останніх 15 - 45 днів до захворювання; сезонність (літо-осінь), можливість групових спалахів. - гострий початок захворювання; - короткий (3-7 днів) переджовтяничний період найчастіше за грипоподібним та диспепсичним варіантом; - темна сеча; - знебарвлений кал; - поліпшення самопочуття хворих з моменту появи жовтяниці; - збільшення та болючість при пальпації печінки; Вірусний гепатит В: - епіданамнез - наявність
парентеральних маніпуляцій протягом - частіше поступовий розвиток хвороби, але можливий гострий; - тривалий переджовтяничний період (від 5-7 днів до 3 тижнів) частіше за артралгічним, астено-вегетативним, або змішаним варіантом; - темна сеча; - знебарвлений кал; - жовтяниця з наростанням симптомів інтоксикації; - збільшення та болючість при пальпації печінки. Вірусний гепатит С: -
епіданамнез
- наявність даних про переливання препаратів крові, - поступовий розвиток хвороби; - незначні прояви інтоксикаційного синдрому; - не значно виражена жовтяниця; - часто відсутня жовтяниця; - збільшенням розмірів печінки. ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: 1. Загальний аналіз крові - помірна лейкопенія, лімфоцитоз; 2. Загальний аналіз сечі - підвищення рівню жовчних пігментів, уробіліну; 3. Підвищення активності АлАТ, АсАТ; 4. Підвищення загального білірубіну з переважанням прямої фракції; 5. Збільшення показників тимолової проби; 6. Зниження протромбінового індексу, фібриногену; 7. При холестазі підвищення рівня лужної фосфатази, холестерину, ГГТП в крові. Атипові форми (безжовтянична, стерта, субклінічна) наявність в анамнезі контакту з хворим на вірусний гепатит; — збільшення розмірів печінки; — підвищення активності АлАТ та АсАТ, тимолової проби. Фульмінантна форма: — скорочений продромальний період; — різке погіршенням стану дитини при появі жовтяниці; — значно виражений інтоксикаційний синдром; — геморагічний синдром; — тахікардія; — емоційна нестабільність, сонливість удень, безсоння вночі; — "хлопаючий тремор"; — у стадії прекоми - порушення орієнтації, сплутаність свідомості, психомоторне збудження; — у стадії коми - втрата контакту з хворим; — зменшення розмірів печінки; — під час лабораторного дослідження виявляється анемія, нейтрофільний лейкоцитоз, тромбоцитопенія, прискорення ШОЕ, значне підвищення білірубіну за рахунок непрямого, білірубін-ферментна дисоціація, зниження протромбіну, фібриногену та активності печінкових ферментів. ЛІКУВАННЯБазисна терапія: — Режим – ліжковий до зникнення симтомів інтоксикації, напівліжковий – до нормалізації самопочуття, зникнення жовтяниці та нормалізації лабораторних показників; — Дієтотерапія - стіл 5-5а за Певзнером. Легка форма: — Базисна терапія. Середньотяжка форма: — Базисна терапія. — Пероральна дезінтоксикаційна
терапія в об'ємі 40-50 мл/кг (5% розчин — Ентеросорбенти – 1-2 тижні (при холестатичному варіанті). — У періоді реконвалесценції - жовчогінні препарати (холосас, оксафенамид та ін.). Тяжка форма (без ознак гепатодистрофії): — Базисна терапія. — Дезінтоксікаційна терапія -
внутрішньовенне крапельне введення — Ентеросорбенти - 2-3 тижні; — Препарати лактулози - у віковій дозі 10-14 днів; — При наявності ознак холестазу – дезоксихолієва кислота 10 г/кг; — Преднізолон призначається при
загрозі розвитку фульмінантної форми Фульмінантна форма: — Режим - суворий ліжковий; — Дієта - №5а з обмеженням білків до 40% на добу; Проводиться катетеризація судин по Сельдингеру та призначається: — Преднізолон 10-15 мг/кг на
добу через 4 години рівними дозами без — Дезінтоксикаційна терапія: альбумін, 5% розчин глюкози, розчин Рингеру, 0,9 % розчин хлориду натрію - із розрахунку 50-100 мл/кг на добу під контролем діурезу; — Екстракорпоральні методи
детоксикації при неефективності терапії: — Гіпербарична оксигенація; — При набряково-асцитичному синдромі – корекція водно-електролітного балансу та білкового складу крові; — Калій-зберігаючі сечогінні засоби (верошпірон, тріамкур, спіронолактони). — Свіжезаморожена плазма 10 мл/кг як джерело факторів згортання крові; — Гепарин 100-300 ОД/кг при загрозі ДВЗ-синдрому; — Інгібітори протеолізу (трасилол, контрикал, гордокс) у вікових дозах при розвитку ДВЗ-синдрому; — Антибактеріальна терапія парентерально з метою попередження інфекційних ускладнень. Антибіотик підбирається з урахуванням гепатотоксичності; — Промивання шлунка та висока очисна клізма; — Препарати лактулози;
|