Інфекційний мононуклеоз; Протокол діагностики та лікування |
13. ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙНОГО МОНОНУКЛЕОЗУ У ДІТЕЙ ШИФР МКХ- 10-В27 Інфекційний мононуклеоз Інфекційний мононуклеоз – захворювання, що викликається вірусом Епштейна-Барр, характеризуєтся лихоманкою, генералізованою лімфаденопатією, тонзилітом, збільшенням печінки і селезінки, характерними змінами гемограми. ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ: КЛІНІЧНІ: - початок гострий; - гарячка неправильного типу, температура з першого дня хвороби звичайно фебрильна, може тривати від 3 днів до3 тижнів; - тонзиліт, фарингіт, біль у горлі; - генералізована лімфаденопатія; - гепатоспленомегалія; - екзантема (може бути короподібна чи скарлатиноподібна, уртикарна, геморагічна); - закладення носу, утруднення носового дихання; - головний біль, слабкість, кволість, міалгії, артралгії. ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: 1. Загальний аналіз крові (лейкоцитоз, лімфомоноцитоз, віроцити). 2. Виявлення гетерофільних антитіл у сироватці крові. 3. Серологічні реакції крові – виявлення VCA IgM, EA IgM; 4. Виявлення нуклеїнової кислоти EBV методом PCR в крові, слині, лімфатичній тканині. ЛІКУВАННЯ При всіх формах: - режим – обмеження фізичного навантаження; - дієта – виключення гострих, смажених екстрактивних страв; - симптоматична терапія (жарознижуючі – парацетамол, ібупрофен); - антигістамінні препарати. При тяжких формах - кортикостероїди (1-2 мг/кг/добу за преднізолоном) – 3-5 днів. При приєднанні вторинної бактеріальної флори – антибактеріальні препарати: - макроліди – еритроміцин, кларитроміцин, азітроміцин; - цефалоспорини – цефалексин, цефуроксим, цефазолін. Протипоказаний ампіцилін та його аналоги. УСКЛАДНЕННЯ: (лікування згідно відповідних протоколів) - Гематологічні ускладнення (аутоімунна гемолітична анемія, тромбоцитопенічна пурпура); - Ускладнення з боку нервової системи (енцефаліт, серозний менінгіт, синдром Гїєнна-Барре, неврити черепних нервів); - Гепатит; Пневмонія. |