Псевдотуберкульоз; Протокол діагностики та лікування |
16. ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПСЕВДОТУБЕРКУЛЬОЗУ У ДІТЕЙ
ШИФР МКХ-10 –А 28.2 Ентероінтестінальний ієрсиніоз Псевдотуберкульоз (далекосхідна скарлатиноподібна лихоманка) – гостре інфекційне захворювання, яке викликається Yersinia pseudotuberculosis і характеризується вираженим поліморфізмом клінічних симптомів з перевагою токсико-алергічного синдрому, скарлатиноподібного висипу, ураженням шлунково-кишкового тракту, печінки, нерідко має затяжний рецидивуючий перебіг. Клінічні форми псевдотуберкульозу: Типові форми: - скарлатиноподібна; абдомінальна; артралгічна; жовтянична; комбінована; генералізована (тифоподібна, мононуклеозоподібна); септична. Атипові форми: - катаральна; стерта; субклінічна. За тяжкістю: - легка; середньотяжка; тяжка. - За перебігом: - гладкий; із загостреннями і рецидивами; із ускладненнями. ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ: КЛІНІЧНІ: - інкубаційний період від 3 до 18 днів; - початок гострий; - температура тіла – фебрильна, хвилеподібна, середня тривалість 7-11 днів; - інтоксикаційний синдром; - ентерит, рідше – гастроентерит, ентероколіт; - екзантема – дрібнокрапчаста (скаралтиноподібна), велико плямисто-папульозна, петехіально-геморагічна, вузловата ерітема. - висип з`являється на 2-4 день, розташований на гіперемійованому фоні, розміщений на обличчі (включаючи носогубний трикутник), тулубі, розгинальній поверхні кінцівок, навколо суглобів; - симптом “рукавичок”, “шкарпеток”, “капюшона”; - “малиновий” язик; - білий дермографізм; - пластинчасте лущення на долонях та стопах; - збільшення розмірів печінки; - збільшення розмірів селезінки; - гіперемія кон`юнктив та ін`єкція судин склер; - біль у суглобах - мігруюча артралгія, переважно уражаються променево-зап`ястковий, ліктьовий, колінний та міжфаланговий суглоби, суглоби набряклі та болючі; - біль у м’язах; - незначні катаральні прояви; - гострий тонзиліт; - може бути розвиток гепатиту; - може бути абдомінальний синдром; - можливий розвиток міокардиту; - можуть бути симптоми подразнення почеревини; - можливий розвиток “інфекційно-токсичної нирки”; - У 16 – 22% хворих можливий розвиток рецидивів у вигляді загострення симптомів хвороби, появи алергічних та суглобових симптомів, вузлуватої еритеми. Критерії тяжкості: Легка форма:А) симптоми інтоксикації слабко виражені; Б) температура тіла субфебрильна; В) висип незначний, локалізується у складках шкіри та навколо суглобів; Г) печінка збільшена незначно. Середньо-тяжка форма: А) температура тіла фебрильна; Б) симптомb інтоксикації виражені; В) виражений біль у животі; Г)ентерит або ентероколіт; Д) печінка виступає на 3-5 см, болюча при пальпації; Е) висип інтенсивний, може бути геморагічного характеру. Тяжка форма: А) симптоми інтоксикації різко виражені; Б) температура тіла висока; В) може бути менінгеальний синдром; Г) гепатит; Д) висип поліморфний, рясний; Е) ураження шлунково-кишкового тракту, псевдоапендикулярна форма; Ж) поліартрит; З) сепсис ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: 1. Загальний аналіз крові - лейкоцитоз, нейтрофільоз із паличкоядерним зсувом, еозинофілія, прискорена ШОЕ. 2. Бактеріологічний метод – виявлення збудника у фекаліях та інших фізіологічних середовищах організму (сеча, кров, харкотиння, вміст абсцесів). 3. Серологічний метод - реакція аглютинації та непрямої гемаглютинації - на 3-4 тижні та у динаміці хвороби. Діагностичним вважається титр 1:200 і вище. 4. Імуноферментний аналіз (по можливості)- визначення антитіл класу IgM у гострій фазі. ЛІКУВАННЯЛегку форму захворювання можна лікувати вдома симптоматично, без застосування антибактеріальних препаратів. Обов`язковій госпіталізації підлягають: - діти із середньо-тяжкою формою; - діти з тяжкою формою; 1. Режим – при легкій формі – напівліжковий; при середньотяжкій – напівліжковий; при тяжкій – суворий ліжковий режим; 2. Дієта: при вираженому ураженні гепатобіліарної системи – стіл № 5 по Певзнеру; при перевазі кишкових розладів – стіл № 4 по Певзнеру, при всіх інших формах – стіл № 15 по Певзнеру; 3. Етіотропна терапія: Антибіотикотерапія: антибіотик вибору – левоміцетин; антибіотики резерву – цефалоспорини III - ІV покоління. При тяжких формах хвороби можливо поєднання одного з названих антибіотиків з аміноглікозидами. Середня тривалість курсу 14 днів, антибіотики призначають парентерально. 4. Дезінтоксикаційна терапія – при легкій формі – значна кількість лужного пиття, при середньотяжкій та тяжкій формах - введенням глюкозо-сольових розчинів. 5. При вираженому ураженні суглобів – нестероїдні протизапальні препарати. УСКЛАДНЕННЯ: (лікування згідно відповідних протоколів) Кардит; Дизкинезія жовчовивідних шляхів; Запалення жовчовивідних шляхів; Гостра ниркова недостатність; Гостра печінкова недостатність; ДВЗ – синдром./ |