Постгiпоксична кома

Діагностичні критерії;

1.Постгiпоксична (постреанiмацiйна) кома розвивається внаслідок неефективного кровообігу протягом 5-7 хвилин (у звичайних умовах), що спричиняє припинення функцій нейронів у зв'язку з клітинним та інтерстiциальним набряком і множинними мiкрогеморрагiями в нейрони.

2.Поновлення кровообігу швидко приводить до гіперемії мозку, підвищенню ВЧД, декомпенсованного метаболiчного ацидозу, явищ гiпоксичної енцефалопатiї.

3.У клініці переважають: двосторонній мiдрiаз із млявими реакціями зіниць на світло, двосторонні зміни м'язового тонусу від гiпер- до гіпотонії, патологічні стопнi рефлекси.

4.На стадії помірної коми або сопору спостерігається судомний синдром по     типу генералiзованих судом.

Медична допомога:

1.Установка  лицевої маски або після попередньої премедикацiї 0,1% атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя ( але не більш 0,5 мл.) внутрівенно, iнтубацiя трахеї і переведення хворого ШВЛ з подачею 60-80% кисню.

2.Катетеризація магістральних судин.

3.При наявності судом -  сибазон 0.2-0.3 мг/кг внутрівенно повільно, або тiопентал натрію 3-5 мг/кг внутрівенно повільно.

4.Кортикостероїди - преднізолон 3-5 мг/кг внутрівенно.

5.Лазiкс або фуросемiд 1-3 мг/кг внутрівенно.

6.Госпіталізація на ношах з піднятим на 30° головним кінцем до спеціалізованого відділення в залежності від характеру первинної патології.