Гострі респіраторні вірусні захворювання; Протокол надання медичної допомоги |
Гострі респіраторні вірусні захворювання
Діагностичні критерії: 1.Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВI) характеризуються поразкою різних відділів дихальних шляхів і інтоксикацією. 2.Перенесені ГРВI найчастіше не залишають за собою тривалого і стійкого імунітету, тому можливі повторні захворювання або рецидиви. 3.Джерелом зараження є хвора людина або вiрусоносiї, шлях передачі - повітряно-краплинний. 4.Клінічні прояви ГРВI залежать від типу збудника захворювання: · грип - характеризується великою поширеністю (епідемії і пандемії) і важкiстю плину, клінічна картина мало залежить від серотiпy вірусу; n починається гостро із симптомів інтоксикації і максимального підйому температури в першу добу захворювання; n у дітей раннього віку інтоксикація виявляється млявістю, адінамією, втратою апетиту, у дітей старшого віку - наростаючим головним болем, зменшенням рухової активності, нерідко блювотою, менiнгеальними симптомами; n катаральні явища нерізко виражені і виявляються серозним ринітом, гіперемією зева в області дужок, незначним фарингітом; n найхарактернiшими симптомами є трахеїт, сухий стiйкий кашель, тахікардія відповідно підвищенню температури, помірне приглушення тонів серця, у деяких випадках - збільшення печінки; n загальна тривалість захворювання складає 7-10 днів, в ослаблених дітей або із супутніми хронічними захворюваннями - 2-2.5 тижня, характерна тривала астенiзацiя в період реконвалесценценцiї; * парагрип - починається гостро (рідше - поступово), з'являється покахикування, незначна нежить, субфебрiльна температура; n поступове наростання симптомів хвороби, з'являється інтоксикація, ларiнготрахеїт, бронхіт, що нерідко мають затяжний плин; · аденовірусна інфекція - відрізняється тривалим рецидивуючим плином, найчастіше уражається область ротоглотки; n у клініці характерне підвищення температури, фарингіт, кон’юнктивiт і так називана фарiнгокон’юнктивальна лихоманка; n для аденовірусної інфекції характерне залучення в процес паренхіматозних органів; * рiновiрусна інфекція - супроводжується яскраво вираженим катаральним синдромом, рясними серозно-слизуватими виділеннями з носу, звичайно протікає без явищ інтоксикації і підвищення температури; * ентеровiрусна інфекція - обумовлена eнтеровiрусами типу Коксакi А21, ЛУНА8 та іншими; n клінічна картина подібна з рiновiрусної інфекції, часто супроводжується болями в животі, рідким стулом, нудотою; n можливі прояви захворювання у вигляді серозного менінгіту; екзантеми, герпетичної ангіни, приступоподiбнi болі в животі, що симулюють гостру патологію органів черевної порожнини. Найчастiшими ускладненнями цієї групи захворювання є пневмонії, бронхіти, бронхiолiти, ГОСЛТБ, отiти, лакунарні і фолікулярні ангіни, захворювання придаткових пазух носа, інфекції сечових шляхів, шлунково-кишкові розлади, міокардит, менiнгоeнцефалiт, гострий і пiдгострий панкреатит.
Медична допомога: 1.Медична допомога неускладнених ГРВI проводиться посиндромно. 2.З метою зменшення інтоксикації призначається багате питво, полівітаміни, у більш важких випадках - iнфузiя 5% розчину глюкози або 0.9% натрію хлориду з темпом 5-10 мл/кг/година. 3.При гіпертермічному синдромі - Парацетамол 10-15 мг/кг або Iбупрофен (дітям старше 3 місяців) 5-10 мг/кг усередину, або Ацелiзин 0.1-0.2 мл/рік життя або 50% розчин Анальгіну в дозі 0.1 мл/рік життя внутрiм’язово або внутрівенно. 4.При неускладнених формах захворювання сульфаніламіди й антибіотики не показані. 5.Діти у віці до 1 року й ускладнені форми ГРВI підлягають госпіталізації до профільного відділення.
|