![]() Адентія; Протокол лікування |
![]() |
МКХ - 10 - K 00.01 Адентія Визначення: вроджена відсутність зачатків зубів, яка характеризується зменшенням кількості зубів в зубній дузі або повною їх відсутністю. Клінічні форми: - повна адентія; - чисельна ( множинна ) адентія; - часткова адентія ( адентія поодиноких зубів ). Діагностичні критерії: за даними анамнезу: - наявність вродженої відсутності зубів у батьків та близьких родичів; - погана переносимість спеки та підвищення температури тіла; - відсутність пітливості ( суха шкіра ). естетичні порушення при повній та чисельній адентії: - “старече обличчя”; - пролабування губ ( “вивернуті губи” ); - виражені носо-губні складки; - вкорочення нижньої частини обличчя; - деформація носа (западання носа або гачкоподібний ніс ); - скудність волосяного покриву ( пушкове волосся або його відсутність на голові, бровах, та повіках ); - сухість та мацерація ( тріщини ) шкіри; - сухість та ламкість нігтів ( синдром “сухого нігтя” ). при частковій адентії ( поодиноких зубів ) P.S. вище перераховані порушення не виражені; - Естетичні порушення залежать від топографії та локалізації дефекту зубного ряду, зумовленого вродженою відсутністю зубів, а також супутніх зубощелепових деформацій. морфологічні порушення: - діастеми та треми; - дефекти зубних рядів різної протяжності внаслідок відсутності в зубній дузі зубів (поодиноких великої кількості або повна відсутність зубів); - шилоподібна або конічна форма зубів; - порушення фізіологічного процесу прорізування зубів ( затримка тимчасових зубів в зубному ряді ); - надмірний розвиток або відсутність альвеолярного відростка в ділянці дефекту зубного ряду; - плескате піднебіння з торусом; - мілкі присінок та дно порожнини рота. функціональні порушення: - зниження жувальної ефективності; - порушення мовної артикуляції; - зниження ЖЄЛ; - порушення терморегуляції організму; - порушення водно-сольового балансу.
Параклінічні (допоміжні) методи дослідження: - рентгенологічне дослідження: панорамна рентгенографія; телерентгенографія та ін. (за наявністю умов); - аналіз діагностичних моделей щелеп; - фотометрія; - спірографія ( при наявності апаратури ). Принципи лікування: - психотерапевтична підготовка; - нормалізація функцій; (жувальної, мовної естетичної); - комплексна підготовка зубних рядів до протезування ( ортодонтична, терапевтична, хірургічна ); - систематичне диспансерне спостереження фахівцями різного медичного профілю; - при частковій адентії створення та збереження місця в зубній дузі для відсутніх зубів; - нормалізація форми та розміру зубної дуги шляхом медіального переміщення зубів.
Лікування часткової адентії: в період тимчасового прикусу: - психотерапевтична підготовка; - санація порожнини рота; - санація носоглотки; - усунення шкідливих звичок; - зубне протезування: знімні конструкції протезів (які підлягають заміні кожні 1-1,5 року) та протези-апарати (при необхідності корекції висоти прикусу та міжоклюзійних співвідношень, а також росту щелепних кісток). в період змінного прикусу: - див. Вище перераховане ( у тимчасовому прикусі ) та - апаратурна корекція положення окремих зубів ( при аномалійному їх розташуванні) та форми і розмірів зубних дуг ( шляхом закриття проміжків між зубами, або їх створення для штучних зубів ), а також прикусу; - протетичний метод лікування: заміщення дефектів зубних рядів мостоподібними протезами (розсувними, з розпоркою, консольними) та знімними протезами, реставрація аномалійної форми зубів штучними коронками або композитами; - комплексне лікування у суміжних спеціалістів (дерматолога, отоларинголога, педіатра, ендокринолога та ін.) у рамках диспансерного нагляду (за відповідними протоколами лікування). - хірургічний метод лікування: · трансплантація зачатків зубів ( за протоколами лікування у щелепно-лицевих хірургів і при наявності відповідних умов для такого втручання) · імплантація (за протоколами лікування у щелепно-лицевих хірургів та за показами).
Лікування повної адентії: - комплексні профілактичні та лікувальні заходи, які здійснюються фахівцями різного профілю (педіатрами, дерматологами, ендокринологами, отоларингологами, генетиками, психотерапевт-тами та ін.) у рамках диспансерного нагляду за пацієнтами з даною зубощелепною аномалією. - повні знімні дитячі зубні протези, які підлягають заміні в залежності від періодів активного росту щелеп, але не рідше ніж кожних 1-1,5 року; - трансплантація зачатків постійних зубів після 9-10 років і при наявності відповідних умов (за протоколами лікування щелепно-лицевих хірургів); імплантація (за показами та протоколами лікування у щелепно-лицевих хірургів ) після 18 років. |