Назва захворювання - Гострий гнійний одонтогенний періостит щелепи

Діагностичні критерії:

-   скарги на біль та припухлість у ділянці запалення щелепи, біль у “причинному” зубі при накушуванні на нього.

-   ознаки загальної інтоксикації (підвищення температури тіла до 37,5-38⁰С, зниження апетиту, порушення сну, дитина млява, вередує).

-   місцеві ознаки: набряк тканин відповідної ділянки, шкіра може бути гіперемована; відкривання рота може бути болючим або обмеженим через набряк тканин щічної та підщелепної ділянок; “причинний” та 1-2 поряд розташованих зуба можуть мати рухливість I-II ступеню; комірковий відросток щелепи деформований з одного боку, частіше вестибулярного; перехідна складка згладжена, слизова оболонка її гіперемована, набрякла, пальпаторно може бути виявлений симптом флуктуації; реактивний лімфаденіт.

-   при загальному аналізі крові збільшується кількість лейкоцитів (8-12*10⁹/л), ШОЕ збільшується до 12-15 мм/г.

-   на прицільній внутрішньоротовій рентгенограмі “причинного” зуба ознаки гострого чи хронічного періодонтиту.

Лікування основного захворювання.

-   видалення або лікування (постійний однокореневий зуб із широким кореневим каналом) “причинного” зуба.

-   вибір методу знеболення залежить від віку дитини (дітям раннього віку рекомендоване загальне знеболення, старшим – провідникове та перифокальне інфільтраційне), її психоемоційного стану та наявності супутніх соматичних захворювань. Перед початком лікування ретельно збирають алергологічний анамнез, за необхідністю виконують алергологічні проби на місцеві анестетики та на препарати протизапальної терапії (внутрішньошкірні проби або “прик”-тести).

-   розтин слизової оболонки до кістки з відповідного боку коміркового відростка проводять впродовж всього запального інфільтрату, із подальшим його дренуванням до повного очищення рани 3-5 днів). Періостотомію на нижній щелепі виконують нижче перехідної складки і паралельно їй, на верхній – вище від неї і паралельно їй.

Медикаментозне лікування:

-   антибіотикотерапія - за наявності виражених ознак інтоксикації.

-   антигістамінні засоби.

-   полівітаміни.

-   ненаркотичні аналгетики.

-   харчування (механічно та хімічно щадне).

-   місцево: полоскання порожнини рота антисептиками.

-   фізіотерапія: при ефективному дренуванні абсцесу - УФО або УВЧ на інфільтрат після очищення рани.