Шифр МКХ – 10 – J 01.0 – Гострий гайморит

Назва захворювання – Гострий одонтогенний гайморит

Діагностичні критерії:

- Скарги:

Гнійні виділення з відповідної половини носа, однобічний головний біль і тривале відчуття важкості в голові, невралгія другої гілки трійчастого нерва, неприємний запах, який відчуває сама дитина або помічають оточуючі, зміна кількості виділень з носа та підсилення болючості під час нахилу голови.

- Місцеві ознаки:

Обличчя асиметричне за рахунок набряку м’яких тканин на боці ураження. Шкіра в цій ділянці гіперемована. Пальпаторно виявляється болючість кісткових стінок верхньощелепної пазухи. У ротовій порожнині “причинний” зуб  (зазвичай 16, 26 зуби) зруйнований, реакція на перкусію його позитивна. Перехідна складка над “причинним” зубом болюча при пальпації, слизова оболонка тут може бути гіперемована.

- Одонтодіагностика “причинного” зуба свідчить про загибель його пульпи.

 На оглядовій рентгенограмі у підборідно-носовій чи лобово-носовій проекціях виявляється затемнення ураженої пазухи або зниження прозорості ( “завуальованість”) її з чіткими межами. Рівень затемнення може співпадати з рівнем ексудату ( у випадках гнійного гаймориту). Для одонтогенного гаймориту характерний  вільний верхньо-медіальний кут верхньощелепної пазухи, тобто за прозорістю він відповідає неураженій стороні або очним ямкам.

Лікування :

Видалення “причинного” зуба та розріз тканин вище перехідної складки. У разі видалення “причинного”  зуба із розкриттям пазухи та виникненням ороантрального анастомозу проводиться закриття його місцевими тканинами шляхом викроювання слизово-окісного клаптя на ніжці з піднебіння або верхньої частини присінка ротової порожнини. Дренування ж пазухи здійснюють через катетер, введений у неї через нижній носовий хід. Для поліпшення відходження ексудату у відповідний носовий хід призначають судинозвужувальні краплі.

Медикаментозне лікування: антибактеріальні, антигістамінні, знеболювальні препарати.