Шифр К 04.8 Коренева кіста

Назва захворювання –Радикулярна кіста щелепи

Діагностичні критерії:

-   скарги на безболісну деформацію щелепи, яка повільно збільшується.

-   загальний стан не змінений; при нагноєнні кісти – підвищення температури тіла, ознаки загальної інтоксикації.

-   місцево: деформація коміркового відростка щелепи, частіше з вестибулярного боку (при радикулярних кістах від верхніх бічних різців – деформація може спостерігатися з боку піднебіння); пальпація безболісна, консистенція новоутворення щільна, симптом Рунге-Дюпюітрена позитивний – при великих кістах; слизова оболонка над кістою не змінена в кольорі. Наявний “причинний” зуб – уражений карієсом, змінений у кольорі, рухомий, перкусія його болісна. При нагноюванні радикулярної кісти – усі ознаки гострого гнійного одонтогенного періоститу щелепи.

-   на рентгенограмі (прицільна внутрішньоротова, ортопантомограма або рентгенограма половини нижньої щелепи у бічній проекції) – гомогенна деструкція кістки кулястої форми з чіткими межами; в осередок звернуті корені “причинного” зуба; при радикулярній зубовмісній кісті від тимчасового зуба на осередок деструкції накладається тінь фолікула постійного зуба; при проростанні кісти у верхньощелепну порожнину – тінь “купола” із чіткими межами в останній; при резидуальній кісті – гомогенна деструкція кістки з чіткими межами в ділянці відсутнього зуба.

-   при пункції – прозора, жовтого кольору рідина, яка містить кристали холестерину.

Лікування основного захворювання хірургічне.

Вибір методу знеболення: залежить від віку дитини (дітям раннього віку рекомендоване загальне знеболення), її психоемоційного стану, наявності соматичних захворювань.

-   радикулярні зубовмісні кісти від тимчасових зубів, радикулярні кісти верхньої щелепи з порушенням неперервності кісткового дна носової порожнини або піднебінної пластинки, великі радикулярні кісти зі значним стоншенням нижнього краю щелепи – застосовується цистотомія.

-   невеликі радикулярні кісти (у межах 1-2 зубів) – цистектомія.

-   при радикулярних кістах, які вросли у верхньощелепну порожнину – цистектомія з гайморотомією та накладанням назоантрального анастомозу.

Медикаментозне лікування:

-   ненаркотичні аналгетики.

-   антигістамінні препарати.

-   вітаміни.

Місцево:

-   антисептична обробка порожнини рота.

Ускладнення: нагноєння, рецидив.