Щілина губи серединна; Протокол лікування |
Шифр МКХ – Q 36.0 – Щілина губи двостороння Q36.1 – Щілина губи серединна Q36.9 – Щілина губи одностороння Назва захворювання – Вроджене ізольоване одно- чи двостороннє незрощення верхньої губи.
Діагностичні критерії: - Скарги батьків на наявність у дитини дефекту тканин верхньої губи, утруднене ссання грудей. Місцеві ознаки: У разі одностороннього незрощення її верхня губа розділена на два фрагменти (великий і малий). На великому - висота колонки зменшена, червона облямівка піднята догори, м’язовий шар стоншений, волокна його розташовані паралельно дефекту. На малому фрагменті – висота колонки майже не змінена, червона облямівка розташована у правильному напрямку, м’язовий шар достатньої товщини, орієнтація волокон ближче до дефекту – вертикальна. - Ніс - дно носового ходу на боці незрощення відсутнє. Крило носа сплощене, розтягнуте, на внутрішній поверхні крила носа – гребенеподібна складка. Перетинка носа зменшена за висотою на боці незрощення та переміщена у протилежний бік дефекту. Кінчик носа деформований. -У разі двобічного незрощення верхня губа розділена на три фрагменти (два бічних та серединний). На бічних фрагментах висота колонок достатня, червона облямівка розташовується у правильному напрямку, стоншена. М`язовий шар виражений достатньо. Серединний – тканини пролябіуму недорозвинуті, присінок мілкий, червона облямівка стоншена, м`язовий шар представлений окремими волокнами. - Ніс – дно носових ходів відсутнє, крила носа розтягнуті, на внутрішніх поверхнях крил – гребенеподібні складки; перетинка значно зменшена за висотою; кінчик носа притягнутий донизу та деформований. - У разі серединного незрощення верхня губа розділена на два симетричних фрагменти, на яких виражений м`язовий шар. Висота колонок майже не змінена. Червона облямівка достатньої товщини та розташована у правильному напрямку. Цілісність дна носового ходу збережена, перетинка носа біля своєї основи може бути роздвоєна. - Соматичний стан порушений у разі наявності супутніх захворювань (вроджених вад серця, тимомегалії, анемії, гіпотрофії, дисбактеріозу тощо). Лікування: - Підготовка до операції - загальний аналіз крові, біохімія крові, група, резус-фактор; аналіз сечі загальний, аналіз калу на яйця глист та кишкову флору; консультація педіатра, анестезіолога, УЗД тимуса. У разі збільшеного тимуса – 3-х добова підготовка до ураностофілопластики – преднізолон 1мг/кг на добу та пчсля операції протягом 3-х діб, зменшуючи кратність прийому (1-ша доба – 3 рази, 2-га доба – 2 рази, 3-тя доба – 1 раз). - Хірургічне – при односторонньому та серединному незрощенні – хейлопластика у 2,5 – 3 міс, при двобічному незрощенні – хейлопластика у 3 – 4 міс. - Медикаментозне лікування у ранньому післяопераційному періоді – антибактеріальна, знеболююча терапія. Еластопротектори (Контрактубекс, Цепан, Варен) з 8 доби після операції на рубець 2 рази на добу (зранку та ввечері). Масаж, міогімнастика через 1-2 тижня після хейлопластики протягом 6 міс.
|