Мікростомія; Протокол лікування |
Шифр МКХ – 10 – Q 18.4 макростомія Q 18.5 мікростомія Назва захворювання – макростомія мікростомія Діагностичні критерії: - Скарги дитини чи її батьків на слинотечу у дитини, виливання їжі з рота, порушення дикції, розширена чи звужена ротова щілина. В анамнезі - вроджена чи набута деформація (травма, опіки). - Місцеві ознаки: у разі макростомії ротова щілина симетрично чи асиметрично збільшена, рухомість губ обмежена, слинотеча; у разі мікростомії – ротова щілина симетрично чи асиметрично зменшена, рухомість губ значно обмежена; порушення прикусу. Лікування: Хірургічне – у разі макростомії – звуження, а при мікростомії – розширення ротової щілини (за Євдокимовим, Васильевим, Шимановським). Строки хірургічного лікування визначаються в залежності від порушення функції. Медикаментозне лікування: - антибактеріальна терапія; - вітамінотерапія; - еластопротектори (Цепан, чи Варен, чи Контрактубекс) на рубці 2 рази на добу (ранком та ввечері) протягом 6 міс. Масаж рубців, міогімнастика через тиждень після зняття швів протягом 6 міс. Чере 1-2 тижня після зняття швів фізпроцедури (фонофорез з еластопротектором), після чого озокерит- та парафінотерапія (через раз по 10 сеансів). У разі набутої мікро- чи макростомії проведення вищеперелічених фізпроцедур до хірургічного втручання.
|