ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

                   Шифр МКБ – С  Soz. 8 – Soz. 42  Переломи верхньої щелепи

Клінічна форма - переломи верхньої щелепи

Критерії діагностики:

                                   Ле Фор І – нижня лінія, має напрямок від основання грушеподібної апертури горизонтально та назад до крилоподібного відростку клиноподібної кістки.

                   Ле Фор ІІ – середня лінія, проходить в поперечному напрямку через носові кістки, дно очниці, підочний край, а далі вниз, по вилицево-щелепному шові і крилоподібному відростку клиноподібної кістки.

                   Ле Фор ІІІ – верхня лінія найменьшої прочності проходить в поперечному напрямку через основання носових кісток, дно очниці, зовнішній її край, вилицеву дугу і крилоподібний відросток клиноподібної кістки.

Клінічні:

при переломі по Ле Фор І – рухома лише зубна дуга верхньої щелепи з піднебінним відростком;

при переломі по Ле Фор ІІ – рухома вся верхня щелепа разом з носовими кістками. Вказана рухомість може бути одно- чи двостороння. При односторонніх переломах верхньої щелепи рухомість відломка менш виражена, ніж при двосторонніх;

при переломі по Ле Фор ІІІ – рухома вся верхня щелепа разом з носовими та вилицевими кістками. Переломи верхньої щелепи, особливо по Ле Фор ІІІ, нерідко супроводжуються ушкодженням основання черепа, струсом, забоїм, компресією головного мозку;

при переломі верхньої щелепи подовжується чи уплощується середня частина обличчя за рахунок зміщення відірваної щелепи вниз чи всередину (назад); біль при змиканні зубів; порушення прикуса; кровотеча з носа, рота.

Допоміжні діагностичні критерії:

- рентгенографія верхньої щелепи в сагітальній проекції (обзорна рентгенограма). При Ле Фор ІІІ рентгенограція лицевого скелета в аксіальній проекції,;

- томографія;

- панорамна рентгенографія;

- комп′ютерна томографія - 3Д.

Лікування:

Хірургічне

а) Остеосинтез;

б) Різні методи підв'язування верхньої щелепи до мозкового скелета під наркозом.

Медикаментозне.

Диспансеризація:

Нагляд (на протязі декількох років) - до формування лицевого скелету.

Критерії ефективності лікування:

- відновлення анатомічної конфігурації обличчя та функції щелеп.

- ліквідація клінічних проявів захворювання.