![]() Переломи нижньої щелепи; Протокол лікування |
![]() |
Шифр МКХ – 10 – S 02.6, S 03.0 Переломи нижньої щелепи Назва захворювання – травматичний перелом нижньої щелепи Діагностичні критерії: Скарги дитини чи її батьків на біль у щелепі у місці удару. Порушення прикусу, неможливість жувати, натискати на зуби, іноді на їх відсутність внаслідок травми. Місцево: У разі перелома тіла або гілки нижньої щелепи без зміщення фрагментів (т.з. перелом за типом ”зеленої гілки”): - гематома, садни, або рана м’яких тканин, набряк їх навколо місця удару; - відкривання рота болісне, прикус не порушений; - травма зубів – їх забиття, перелом або травматична дистопія; - на рентгенограмі за Генішем або ортопантомограмі визначається порушення цілісності кісткової тканини у вигляді лінії просвітлення. Фрагменти нижньої щелепи не зміщені. У разі перелома тіла або гілки нижньої щелепи із зміщенням фрагментів: - додатково спостерігаються гематоми, рани м’яких тканин лиця; - кровотеча із тканин ясен; - зуби (1-2) у місці удару рухомі або відсутні; - прикус порушений, серединна лінія зміщена. Лише при присередньому переломі (за умови вертикальної лінії перелому або розташування у ній одного із центральних різців) прикус не порушений. При ментальних переломах, а також переломах у ділянці молярів (одно- або двобічні) – відкритий одно- чи двобічний прикус з контактом на кутніх зубах. По краю щелепи – симптом сходинки, зміщення поверхонь уламків, крепітація їх). У разі двобічного ментального перелому, при зміщенні присереднього уламку дозаду та донизу, можливо виникнення дислокаційної асфіксії. За умови однобічного перелому кута нижньої щелепи серединна лінія зміщується у бік ураження і на цьому боці формується відкритий прикус. У разі переломів виросткового відростка: - однобічних – обмежене відкривання рота та наявність болісного набряку привушної ділянки; біль з боку перелому під час надавлювання на підборіддя; зміщення середньої лінії у травмований бік; - двобічних – середня лінія може не зміщуватися; прикус відкритий, дистальний. На рентгенограмі суглоба за Шулером чи Парма, оглядовій рентгенограмі кісток лицевого черепа у прямій проекції, носо-лобній укладці виявляється порушення цілісності кістки у вигляді смуги просвітлення у ділянці шийки виросткового відростка нижньої щелепи. Головка відростка зміщується під різними кутами. На спіральний комп’ютерний томограмі з мультипланарною конструкцією визначається зміщення суглобового відростка у трьохмірному зображенні. Лікування: Невідкладна допомога – знеболення, припинення кровотечі із м’яких тканин, попередження затікання її у дихальні шляхи. У разі необхідності – прошивання язика. Траспортування хворого на боці чи на животі. Спеціалізована допомога в умовах дитячого травматологічного пункту чи дитячого щелепно-лицевого відділення. У разі перелома тіла нижньої щелепи: -Репозиція та імобілізація уламків нижньої щелепи у змінному прикусі – шинами-капами, постійному – двощелепними назубно-ясеневеми шинами із міжщелепою тягою. -Переломи без зміщення за типом “зеленої гілки” фіксують шинами-капами. Імобілізацію здійснюють протягом 3-4 тижнів. У раз перелому кута та гілки нижньої щелепи: -репозиція та імобілізація уламків нижньої щелепи за допомогою остеосинтезу - кісткового шва, титанових пластин. У разі значного зміщення уламків додатково проводять двощелепне шинування з використанням міжщелепної тяги. Імобілізація здійснюється протягом 3-4 тижнів. У разі переломів виросткового відростка нижньої щелепи: -без зміщення або з кутом зміщення до 30° фіксують назубними шинами, шинами- капами, двощелепною брекет-системою; -із зміщенням відламку виросткового відростку більше ніж на 30° чи переломо-вивиху його проводять оперативну репозицію відламків і додатково фіксують щелепи у дітей молодшого віку – шинами-капами, а у дітей старшого віку – назубоясеневими шинами із міжщелепною тягою. Імобілізацію здійснюють протягом 3-4 тижнів. Медикаментозна терапія – антибактеріальні (остеотропні антибіотики), антигістамінні препарати, вітаміни групи А, Д, Е, анальгетики, стимулятори остеогенезу. Механічно щадна дієта з підвищеним вмістом білка, кальцію, фосфору (молочні продукти, м’ясо, рибу, яйця овочі, фрукти). Місцево – гігієна порожнини рота, обробка антисептиками. Фізпроцедури – електрофорез кальцію чи магнітотерапія. Гелій-неонове опромінення з 10-12 доби.
|