стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Поверхневий карієс постійних зубів, хронічний перебіг; Протокол лікування


  • Без офіційної назви
    • Додаток до наказу МОЗ №566 від 23-11-2004
    • Тема, опис документа: Протокол лікування
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: доросле населення
    • Напрямок медицини: Терапевтична стоматологія
    • Клінічний стан, патології: Поверхневий карієс постійних зубів, хронічний перебіг
калоприемник


ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

 

Шифр МКХ  К. 02.0 - 02.9 Поверхневий карієс постійних зубів

 

Клінічна форма – поверхневий карієс постійних зубів, хронічний перебіг

 

Критерії діагностики:

Клінічні

- хронічний поверхневий карієс протікає майже без больових відчуттів, скарги на біль практично відсутні

- можливий короткочасний біль від хімічних, температурних та механічних подразників (який відразу припиняється після їх усунення), частіше в місці локалізації каріозного дефекту

- наявність жовто-коричневого або коричневого кольору плями чи дефекту на поверхні емалі, частіше в ретенційних пунктах (місцях ретенції залишків їжі): фісурах, ямках жувальної та інших поверхонь зубів, пришийковій ділянці

- поява жовто-коричневого або коричневого кольору плями чи дефекту емалі відмічається через деякий час після прорізування зуба

- на поверхні емалі виявляються невеликої глибини (у межах емалі) порожнини, які виповнені досить щільною емаллю жовто-коричневого або коричневого кольору зі збереженням цілості емалево-дентинного з’єднання

- в ділянці жовто-коричневого або коричневого кольору ураження емалі виявляється неглибокий дефект (порожнина), розміщена в межах емалі, краї дефекту нерівні

- каріозна порожнина має широкий, розкритий, без навислих країв вхідний отвір

- ураження виповнені досить щільною емаллю жовто-коричневого або коричневого кольору

- при зондуванні відмічається шорсткість, розм’якшення емалі, затримка зонда

- зондування каріозного дефекту практично безболісне

- при локалізації хронічного поверхневого карієсу в ділянці фісур їх краї можуть бути збережені.

Допоміжні діагностичні критерії:

- ефективним методом діагностики та диференційної діагностики хронічного початкового карієсу є використання кольорових реакцій з різними барвниками: 2% водний розчин метиленового синього, 0,1% водний розчин метиленового червоного, кармін, конгорот, тропеолін тощо

- з цією метою можливе використання спеціальних препаратів барвників, наприклад, «Caries marker» («VOCO»), «Caries Detector» («Hager & Werken»), «Seek» (Ultradent), «Радсидент» (Радуга-Р) тощо- метод життєвого (вітального) пофарбування за допомогою 2 % водного розчину метиленового синього (пошкоджені ділянки емалі забарвлюються)

Лікування:

Місцеве лікування:

- проведення професійної гігієни порожнини рота

- навчання пацієнта раціональній індивідуальній гігієні порожнини рота

- індивідуальний підбір засобів гігієни порожнини рота та зубної щітки

- призначення лікувально-профілактичних зубних паст, що містять кальцій, фториди, мінеральні речовини; сольових паст тощо

- препарування каріозної порожнини

- місцеве знеболювання (анестетики)

- пломбування каріозної порожнини:

- при локалізації каріозної порожнини на вестибулярній поверхні фронтальних зубів і премолярів її пломбують композитами, компомерами, склоіономерними, силікатними цементами

- при локалізації каріозної порожнини на жувальній поверхні молярів: препарування та пломбування каріозної порожнини діаметром до 2 мм амальгамою, композитом, компомером чи склоіономерним цементом

- якщо площа каріозного ураження більша 2 мм – препарування та пломбування усіх фісур жувальної поверхні моляра

- покриття інших зміненого кольору ділянок фісур жувальної поверхні молярів герметиком

- при наявності значної кількості каріозних плям і дефектів емалі - ремінералізуюча терапія з використанням препаратів фтору, кальцію, ремінералізуючих розчинів, фторвмісних лаків тощо

- герметизація (неінвазивна, інвазивна) фісур жувальних зубів (цементами, герметиками хімічної та світлової полімеризації)

- електрофорез препаратів фтору: 1-2% розчин натрію фториду тощо (5-6 сеансів)

- електрофорез препаратів кальцію: 10% розчин кальцію глюконату, кальцію хлориду, 2,5% розчин гліцерофосфату кальцію (5-6 сеансів)

- електрофорез ремінералізуючих препаратів типу “Ремодент” тощо

Загальне лікування:

- нормалізація дієти з обмеженням вживання легкозасвоюваних вуглеводів (не більше 30 г цукру на добу)

- у разі необхідності (наприклад, вагітним) призначення комплексних препаратів кальцію, фтору, мікроелементів, вітамінів (курс 30 днів, 2 курси на рік)

Рекомендації пацієнтам:

- по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

-  по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

- по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

Профілактика рецидивів:

- диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

 

Можливі результати:

1). У разі ефективності проведеного лікування – пломба повністю заповнює каріозний дефект, при зондуванні не відмічається щілини між пломбою і твердими тканинами зуба. Відновлені форма, функція та косметичні якості зуба. Відмічається стабілізація каріозного процесу, відсутність ознак вторинного карієсу. На бокових зубах як ефективний результат допускається інтенсивна пігментація плями (без подальшого утворення каріозної порожнини) з ущільненням її поверхні.

2). У разі неефективності проведеного лікування – виникнення каріозної порожнини у межах емалі (вторинний поверхневий карієс) або подальше прогресування каріозного процесу (виникнення середнього карієсу); виникнення нових вогнищ каріозного ураження на інших зубах.

 

Критерії ефективності лікування:

Стабілізація каріозного процесу, збереження пломби протягом тривалого часу, відновлення форми, функції та косметичних якостей зуба.