стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Пошкодження сечівника; Клінічний протокол


  • Протокол надання медичної допомоги.Пошкодження сечівника.
    • Додаток до наказу МОЗ №604 від 06-12-2004
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Урологія
    • Клінічний стан, патології: Пошкодження сечівника
зомета цена Украина


Протокол надання медичної допомоги

ПОШКОДЖЕННЯ СЕЧІВНИКА

КОД МКХ-10 (S 37.3)

І ВСТУП

 

Розробники протоколу:

Член-кореспондент АМН України, доктор мед. наук, професор, завідувач кафедри урології Дніпропетровської державної медичної академії, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9,

тел. (0562) 46-41-83

 

О.В. Люлько

Кандидат мед. наук, доцент кафедри урології Дніпропетровської державної медичної академії,  м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9,

тел. (0562) 46-65-63

 

В.П. Стусь

Кандидат мед. наук, доцент кафедри урології Дніпропетровської державної медичної академії,  м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9,

тел. (0562) 46-65-73

 

Ю.І.Удовицький

Кандидат мед. наук, асистент кафедри урології Дніпропетровської державної медичної академії,  м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9,

тел. (0562) 46-85-84

 

Р.М. Молчанов

Асистент кафедри урології Дніпропетровської державної медичної академії, 

м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9,

тел. (0562) 46-85-84

 

С.О. Павлюк

Зав. урологічним відділенням №1 обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечнікова,

м. Дніпропетровськ, Жовтнева пл. 14,

тел. (0562) 46-43-73

 

Е.О. Світличний

 

 


Мета роботи: поліпшення надання медичної допомоги, впровадження сучасної методології діагностики, лікування та профілактики ускладнень хворих на пошкодження сечівника.

 

Завдання розробки і впровадження протоколу:

·   Введення сучасної системи діагностики пошкоджень сечівника з урахуванням порушення анатомічної цілосності та локалізації пошкодження;

·   Підвищення якості та зниження вартості лікування пацієнтів завдяки оптимізації показань та протипоказань до оперативного лікування;

·   Підвищення якості життя хворих з пошкодженням сечівника в анамнезі;

 

Сфера застосування протоколу лікування хворих на пошкодження сечівника: спеціалізовані урологічні відділення міських, обласних лікарень, профільні клініки медичних університетів, Інститут урології АМН України.

 

Пошкодження сечівника – порушення анатомічної цілосності сечовипускного каналу у разі дії травмуючого агенту.

Пошкодження сечівника за частотою посідають перше місце серед пошкоджень сечових органів. Розрізняють ізольовані та сполучені; закриті і відкриті пошкодження; проникаючі (повні, неповні) та непроникаючі (внутрішні, зовнішні); а за локалізацією – пошкодження задньої, промежинної й передньої частин сечівника.

Механізм пошкоджень різний. Задня частина сечівника травмується у результаті переломів кісток таза. Тому механізм такого пошкодження той же, що й при позаочеревинному розриві сечового міхура. Промежинна частина сечівника травмується у разі безпосереднього удару по промежині. Звичайно це буває при падінні на твердий предмет. Дуже рідко спостерігаються травми передньої (висячої) частини сечівника.

Проникаючі пошкодження сечівника розподіляють на повні й неповні (часткові). Неповні можуть бути обмеженими як углиб, так і по довжині. Незалежно від ступеня пошкодження тканин травма сечівника завжди проявляється кровотечею (уретрорагією) та порушенням сечовипускання, яке частіше має перебіг, характерний для повної гострої затримки сечі. При неповному пошкодженні це зумовлюється спазмом м’язів стінки сечівника. При повному розриві сечівника спостерігається гематома в ділянці промежини й калитки, проникнення сечі в прилеглі тканини. При переломах кісток таза затікання сечі відбувається так само, як і при позаочеревинному розриві сечового міхура (промежина, стегна, таз, заочеревиний та передочеревиний простір, калитка), при промежинних пошкодженнях – обмежується промежиною та калиткою.

Виразність патологічних змін при травмі сечівника залежить від характеру ушкодження й інтенсивності сечової інфільтрації.  Навколо забитих місць і надривів утворюються екстрауретральні гематоми або урогематоми. Розриви і роздроблення стінки супроводжується сечовою інфільтрацією, утворенням урогематом, що призводять у подальшому до утворення абсцесів і флегмон.

Клінічні прояви пошкоджень сечівника типові: травма, біль, уретрорагія, гостра затримка сечі, сечові запливи, гематома промежини й калитки. Передусім треба з’ясувати характер травми: проникаюче чи непроникаюче пошкодження сечівника.

При непроникаючому пошкодженні сечівника клінічні прояви залежать від пошкодження шару стінки сечівника: при травматизації внутрішнього шару відмічається уретрорагія, біль при сечопуску; при пошкодженні зовнішнього та інтерстиційного шару може спостерігатися набряк в зоні травми, біль при сечопуску, але уретрорагія відсутня.

При переломах кісток таза, після операцій на промежині і в поруч розташованих ділянках, після пологів теж може бути гостра затримка сечі. Уретрорагія при цьому не спостерігається. Діагноз уточнюють шляхом катетеризації - м’який катетер легко проникає через сечівник, сеча звичайного кольору.

Якщо спостерігаються уретрорагія і порушення сечовипускання, проте немає ознак інфільтрації сечею прилеглих тканин, диференціальний діагноз між повною, неповною, і непроникаючою травмою проводять на підставі даних уретрографії. При проникаючому пораненні сечівника помітне затікання рентгеноконтрастної речовини в прилеглі тканини. При непроникаючому пошкодженні затікання контрасту немає.

Для діагностики пошкоджень сечівника не слід застосовувати інструментальні методи дослідження (катетеризацію, уретроскопію), оскільки при цьому можна повторно травмувати тканини. Діагноз ушкодження сечівника встановлюють на підставі скарг хворого, результатів огляду, даних висхідної уретрографії в поєднанні з низхідною.

  Лікування. У хворих із свіжим непроникаючим пошкодженням сечівника ефективна консервативна терапія: спокій, холодні компреси, антибіотики. Через 7-8 діб після травми призначають теплові процедури і розсмоктувальні засоби, імуномодулятори, антиоксиданти. При затримці сечі замість високого розтинання сечового міхура можна виконати троакарну епіцистостомію. Якщо стан паціента стабільний, виправ­да­на спроба про­вести ка­те­те­р по сечівнику. Встановлення ка­те­те­ра не запобігає фо­р­муванню стри­к­ту­ри сечівника, од­на­к сприяє зіставленню ве­р­хівки пере­дміхурової залози та ди­сталь­ної ча­с­тини сечівника. Це полегшує послідуюче відновлення сечівника.

При переломах кісток таза з розривом сечівника хворі часто перебувають у стані шоку. Після виведення з нього негайно виконують операцію: забезпечують відведення сечі, щоб запобігти її затіканню і зменшити страждання хворого, і відновлюють сечівник. Якщо стан хворого дуже тяжкий, треба обмежитись відведенням сечі шляхом накладання надлобкової сечоміхурової фістули.

При ранній госпіталізації (протягом 6 год. з моменту травми), переломах кісток таза без зміщення, відсутності масивних урогематом доцільне накладання первинного шву (уретроуретроанастомоз), тобто ушивання сечівника після видалення пошкоджених країв розриву промежинним доступом. Після цього потрібні додаткові заходи щодо лікування переломів таза та профілактики пов’язаних з ними ускладнень.

Первинна пластика сечівника має перевагу перед відновленням його в пізні строки. Завдяки первинній пластиці скорочується тривалість перебування хворого в стаціонарі, відпадає необхідність у бужуванні сечівника, як при деяких видах уретропластики.

У разі затікання сечі й ознаках інфікування, які спостерігаються при пізній госпіталізації, первинна пластика неможлива. Сечу відводять шляхом накладання надлобкової фістули сечового міхура. Дренують сечові запливи. Прохідність сечівника відновлюють після поліпшення загального стану хворого (через 3-6 місяців).

Якщо травмується не лише сечівник, а й пряма кишка, створюють двостовбурову фістулу сигмоподібної кишки. При відриві сечівника від шийки сечового міхура, без зміщення останнього, можливо спробувати відновити прохідність сечівника на катетері №18-20 Ch. Катетер залишають на 3 тижні, а сечовий міхур дренують цистостомою. Відновну операцію виконують через 3-6 місяців.

Ятрогенні пошкодження сечівника виникають внаслідок невмілого чи грубого введення інструментів: еластичних чи металевих катетерів при гострій затримці сечі, бужів при звуженнях (стриктурах) сечівника, цистоскопа. Певну роль відіграє болючість цих процедур, у зв’язку з чим хворий під час дослідження здійснює неадекватні рухи. При цьому інструмент перфорує стінку сечівника і травмує прилеглі тканини. Виникає хибний хід, що супроводжується уретрорагією, приступом сечівникової (сечової) гарячки. Ятрогенним є також сечівниково-венозний рефлюкс при введенні  у  сечівник під високим тиском   розчину рентгеноконтрастної речовини, зокрема під час ретроградної уретрографії. На рентгенограмі виявляються заповнені рентгеноконтрастною речовиною вени. Уретровенозний рефлюкс теж зумовлює гострі інфекційні ускладнення.

Відкриті пошкодження. До відкритих пошкоджень сечівника належать травми з порушенням цілості шкіри. Вони бувають ізольовані і поєднані. Розрізняють вогнепальні, колоті, різані, забиті, рвані та укушені рани. До найхарактерніших симптомів відкритих пошкоджень сечівника належить: гостра затримка сечі чи утруднення сечовипускання (інколи сеча витікає  краплями), часті позиви до сечовипускання, уретрорагія, біль внизу живота чи в ділянці промежини, збільшений сечовий міхур, виділення сечі з рани під час сечовипускання. При ізольованому пошкодженні сечівника загальний стан хворого задовільний.

Діагностика. Наявність зазначених симптомів дає привід запідозрити відкрите пошкодження сечівника. Для визначення виду, характеру та локалізації поранення, а також виявлення поєднаних пошкоджень застосовують рентгенологічні методи дослідження, зокрема висхідну уретрографію, фістулографію.

Лікування. При відкритих пошкодженнях сечівника лікування зводиться до боротьби з анемією і шоком. При значному пошкодженні сечівника спорожнюють гематому і дренують її порожнину. За сприятливих умов накладають на сечівник первинний шов. У разі тяжкого пошкодження накладають надлобкову сечоміхурову фістулу, дренують гематому та сечові запливи. Сечівник відновлюють через 3-6 місяців.

При забої, дотичному пораненні без пошкодження слизової оболонки надлобкову фістулу не накладають, а сечу відводять катетером.

  При колотій рані проводять її ревізію, накладають асептичну пов’язку і в перші дні відводять сечу за допомогою капілярної пункції  або епіцистостомії (катетеризація не забезпечує адекватне відведення сечі, та є причиною запального процесу в сечівнику, який може призвести до виразкового уретриту й повної облітерації просвіту сечівника. Таким чином, надлобкова фістула потрібна при всіх видах поранення).

Якщо рана різана, після гемостазу краї сечівника з’єднують кетгутовими швами. Сечовий міхур дренують постійним катетером (меншим ніж просвіт сечівника) та виконують епіцистостомію. Якщо статевого члена зовсім немає, слизову оболонку кукси сечівника зшивають зі шкірою. В інших випадках, коли між перерізаними тканинами залишається “місток”, намагаються зшити їх і ввести в сечівник постійний катетер.

  При укушеній рані методи лікування залежать від характеру і тяжкості ускладнення. У разі укусу собаки чи кішки проводять щеплення проти сказу.

  У разі рвано-забитої рани, що поєднується з травмами кісток таза, промежини, прямої кишки та інших органів, вживають заходи щодо боротьби з шоком і анемією. Сечу відводять шляхом накладання надлобкової сечоміхурової фістули. Навколосечівникову клітковину дренують і накладають протиприродний задній прохід. Сечівник відновлюють після ліквідації гострого запального процесу.

Прогноз. При своєчасному оперативному лікуванні з приводу ізольованого пошкодження сечівника, яке не ускладнилось утворенням гематоми і сечових заплавів, прогноз для життя сприятливий, але не задовільний щодо повного видужання. Одним із частих ускладнень травми сечівника є його звуження (стриктура), облітерація, нориці, імпотенція. Якщо не вдаватися до хірургічного втручання, можливий розвиток сепсису.


ВИМОГИ ДО ПРОТОКОЛУ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ  НА ЗАКРИТІ ТА ЯТРОГЕННІ НЕПРОНИКАЮЧІ ПОШКОДЖЕННЯ СЕЧІВНИКА

 

 

1. Модель клінічного випадку

В стандарт лікування можуть бути включені хворі на закрите та ятрогенне непроникаюче пошкодження сечівника.

 

2. Ознаки і критерії діагностики захворювання

При непроникаючому пошкодженні сечівника клінічні прояви залежать від пошкодження шару стінки сечівника: при травматизації внутрішнього шару відмічається уретрорагія, біль при сечопуску; при пошкодженні зовнішнього та інтерстиційного шару може спостерігатися набряк в зоні травми, біль при сечопуску, але уретрорагія відсутня.

При уретрографії затікання контрасту немає.

При ятрогенному непроникаючому пошкодженні сечівника є зв’язок з попереднім введенням катетера, бужа чи цистоскопа, або проведенням висхідної уретрографії (уретро-венозний рефлюкс).

Діагноз закритого та ятрогенного непроникаючого пошкодження сечівника встановлюють на підставі скарг хворого, результатів огляду, даних висхідної уретрографії.

 

3. Умови в яких повинна надаватись медична допомога

Медична допомога, регламентована в даному протоколі повинна надаватись в стаціонарних умовах. Профіль ліжок –  урологічні.

Рівень надання допомоги – спеціалізовані урологічні відділення міських, обласних лікарень, урологічні клініки медичних інститутів, Інститут урології АМН України.

Функціональне призначення медичної допомоги – діагностика пошкодження сечівника та проведення адекватного лікування.

 

4. Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

Обстеження: -загальний аналіз крові;

-загальний аналіз сечі;

-УЗД нирок, сечового міхура, внутрішніх органів;

-висхідна уретрографія.

  Лікування. У хворих з непроникаючим пошкодженням сечівника ефективна консервативна терапія: спокій, холодні компреси, антибіотики. Через 7-8 діб після травми призначають теплові процедури і розсмоктувальні засоби, імуномодулятори, антиоксиданти.

 

5.Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

При підозрі на перелом кісток таза або розвитку запальних ускладнень травми сечівника необхідно виконати:

  - оглядова рентгенографія кісток таза;

-оглядова, екскреторна  урографія;

- огляд хірурга та травматолога;

-бактеріологічне дослідження сечі з визначенням чутливості збудників до антибактеріальних препаратів.

 

6. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання медичних послуг при даній моделі клінічного випадку з указанням переліку альтернативних технологій, безпеки для здоров’я, можливих ускладнень, економічних особливостей, наукової доказовості очікуваних результатів діагностики і лікування.

 

При зверненні хворого з підозрою на пошкодження сечівника слід виконати:

-оглянути хворого та зібрати анамнез (травма, біль, уретрорагія, набряк промежини й калитки, попереднє введення катетеру, бужа чи цистоскопу, або проведення висхідної уретрографії);

  -загальний аналіз крові;

  -загальний аналіз сечі;

  -оглядова рентгенографія кісток тазу (відсутність перелому кісток тазу);

  -УЗД нирок, сечового міхура, внутрішніх органів (без патології);

  -висхідна уретрографія (прохідність сечівника, немає затікання рентгенконтрастної речовини в прилеглі тканини, може бути уретро-венозний рефлюкс);

-огляд хірурга та травматолога (пошкодження кісток та інших органів не має);

По отриманних даних виставити діагноз: Закрите чи ятрогенне непроникаючє пошкодження сечівника.

Показане проведення консервативної терапії.

Можливі ускладнення пошкождення сечівника: сечова гарячка, гострий уретрит, гостра затримка сечі, уросепсис.

 

7. Можливі результати надання медичної допомоги при даній моделі клінічного випадку з урахуванням кожного етапу діагностики і лікування, рівня і типу закладу охорони здоров’я, профілю відділень.

Для лікарень, в структурі яких немає спеціалізованих урологічних відділень, об’єм достатньої медичної допомоги становить: проведення консервативної терапії, консультація уролога.

У разі виникнення  ускладнень  необхідне  переведення  у  профільне  урологічне  відділення.

 

 

В лікарнях, які мають спеціалізовані урологічні відділення та досвідченних урологів, об’єм достатньої медичної допомоги становить: проведення консервативної терапії.

 

8. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Відновлення сечопуску після консервативної терапії, та відсутність запалення.

9. Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги хворому (в разі необхідності).

Подальшої медичної допомоги не потребує.

 

10.  Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Дієтичні призначення і обмеження не передбачаються.

 

11. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації

Після проведення консервативного лікування спеціальні вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації не передбачені.

12. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу

Інформована згода пацієнта на виконання

протоколу надання медичної допомоги „Пошкодження сечівника”

Пацієнт­______________________________________________________

  (Прізвище, ім’я, по батькові)

отримав роз’яснення з приводу діагностики, протікання та лікування пошкодження сечівника, отримав інформацію про причини виникнення, мету проведення лікування.

Пацієнту запропоновано проведення лікування згідно з протоколом надання медичної допомоги „Пошкодження сечівника”.

Пацієнта сповіщено про необхідність виконання всієї програми надання медичної допомоги, повідомлено, що не виконання ним рекомендацій лікаря можуть призвести до ускладнень.

Пацієнта сповіщено про наслідки відмови від виконання протоколу.

Пацієнт мав нагоду задати будь-які запитання, що стосуються протоколу надання медичної допомоги „Пошкодження сечівника” і отримав на них вичерпні відповіді.

Бесіду провів лікар ____________________________________________

(Прізвище, ім’я, по батькові)

„____”__________________ 200__р.

Пацієнт дав згоду на проведення протоколу надання медичної допомоги „ Пошкодження сечівника ”, про що

підписався власноручно __________________________________________,

(підпис пацієнта)

що засвідчують присутні при бесіді ___________________________________

    (Прізвище, ім’я, по батькові, підпис свідка)

 __________________________________________________________________

    (Прізвище, ім’я, по батькові, підпис свідка)

„____”__________________ 200__р.

 

 

13.  Додаткова інформація для пацієнта і членів його родини

1. Пошкодження сечівника – порушення анатомічної цілосності сечовипускного каналу у разі дії травмуючого агенту. Закриті та ятрогенні непроникаючі пошкодження сечівника – гостра патологія, яка потребує спеціальної допомоги в стаціонарних умовах.

2. При встановленому діагнозі закрите чи ятрогенне непроникаюче пошкодження сечівника лікувальна тактика полягає у проведенні консервативної терапії. Обсяг медичної допомоги та необхідне консервативне лікування визначає уролог чи хірург (при відсутності уролога).

3. Можливі наслідки відмови від лікування: сечова гарячка, гостра  затримка сечі, уросепсис.

 

14.  Правила зміни вимог до виконання протоколу

Зміни вимог до виконання протоколу вносяться при публікації в фахових виданнях науково-обгрунтованих на основі доказової медицини нових даних про етіологію, патогенез, лікування та профілактику розвитку пошкоджень сечівника.

 

15. Вартісні характеристики протоколу

Вартісні характеристики визначаються згідно вимогам нормативних документів.


Скарги, анамнез

 
ГРАФІЧНЕ, СХЕМАТИЧНЕ І ТАБЛИЧНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОТОКОЛУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Графічна схема алгоритму надання медичної допомоги хворим на закриті та ятрогенні непроникаючі пошкодження сечівника.

 

ВИМОГИ ДО ПРОТОКОЛУ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ  НА ЗАКРИТІ ТА ЯТРОГЕННІ ПРОНИКАЮЧІ ПОШКОДЖЕННЯ СЕЧІВНИКА

 

 

1. Модель клінічного випадку

В стандарт лікування можуть бути включені хворі на закрите та ятрогенне проникаюче пошкодження сечівника.

 

2. Ознаки і критерії діагностики захворювання

Проникаючі пошкодження сечівника розподіляють на повні й неповні (часткові). Неповні можуть бути обмеженими як углиб, так і по довжині. Незалежно від ступеня пошкодження тканин травма сечівника завжди проявляється кровотечею (уретрорагією) та порушенням сечовипускання, яке частіше має перебіг, характерний для повної гострої затримки сечі. При неповному пошкодженні це зумовлюється спазмом м’язів стінки сечівника. Розриви і роздроблення стінки супроводжується сечовою інфільтрацією, утворенням урогематом, що призводять у подальшому до утворення абсцесів і флегмон. При переломах кісток таза затікання сечі відбувається так само, як і при позаочеревинному розриві сечового міхура (промежина, стегна, таз, заочеревиний та передочеревиний простір, калитка), при промежинних пошкодженнях – обмежується промежиною та калиткою.

Клінічні прояви проникаючих пошкоджень сечівника типові: травма, біль, уретрорагія, гостра затримка сечі, сечові запливи, гематома промежини й калитки.

При ятрогенному проникаючому пошкодженні сечівника є зв’язок з попереднім введенням катетеру, бужа чи цистоскопу. При цьому інструмент перфорує стінку сечівника і травмує прилеглі тканини. Виникає хибний хід, що супроводжується уретрорагією, приступом сечівникової (сечової) гарячки.

При проникаючому пораненні сечівника при уретрографії помітне затікання рентгеноконтрастної речовини в прилеглі тканини.

Для діагностики пошкоджень сечівника не слід застосовувати інструментальні методи дослідження (катетеризацію, уретроскопію), оскільки при цьому можна повторно травмувати тканини.

Діагноз закритого та ятрогенного проникаючого пошкодження сечівника встановлюють на підставі скарг хворого, результатів огляду, даних висхідної уретрографії в поєднанні з низхідною.

 

3. Умови в яких повинна надаватись медична допомога

Медична допомога, регламентована в даному протоколі повинна надаватись в стаціонарних умовах. Профіль ліжок –  урологічні.

Рівень надання допомоги – спеціалізовані урологічні відділення міських, обласних лікарень, урологічні клініки медичних інститутів, Інститут урології АМН України.

Функціональне призначення медичної допомоги – діагностика пошкодження сечівника та проведення адекватного лікування.

 

4. Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

Обстеження: -загальний аналіз крові;

-загальний аналіз сечі;

-цукор крові;

-група крові  і  Rh фактор;

-УЗД нирок, сечового міхура, внутрішніх органів;

-висхідна уретрографія.

Лікування. При переломах кісток таза з розривом сечівника хворі часто перебувають у стані шоку. Після виведення з нього негайно виконують операцію:   забезпечують   відведення сечі, щоб  запобігти  її  затіканню і

зменшити страждання хворого, і відновлюють сечівник. Якщо стан хворого дуже тяжкий, треба обмежитись відведенням сечі шляхом накладання надлобкової сечоміхурової фістули.

При ранній госпіталізації (протягом 6 год. з моменту травми), переломах кісток таза без зміщення, відсутності масивних урогематом доцільне накладання первинного шву (уретроуретроанастомоз), тобто ушивання сечівника після видалення пошкоджених країв розриву промежинним доступом. Після цього потрібні додаткові заходи щодо лікування переломів таза та профілактики пов’язаних з ними ускладнень.

У разі затікання сечі й ознаках інфікування, які спостерігаються при пізній госпіталізації, первинна пластика неможлива. Сечу відводять шляхом накладання надлобкової фістули сечового міхура  з введенням в неї через надлобковий розтин двох синтетичних трубок для постійного зрошення сечового міхура антисептичним розчином. Дренують сечові запливи. Прохідність сечівника відновлюють після поліпшення загального стану хворого (через 3-6 місяців).

Якщо травмується не лише сечівник, а й пряма кишка, створюють двостовбурову фістулу сигмоподібної ободової кишки. При відриві сечівника від шийки сечового міхура, без зміщення останнього, можливо спробувати відновити прохідність сечівника на катетері №18-20 Ch. Катетер залишають на 3 тижні, а сечовий міхур дренують цистостомою. Відновну операцію виконують через деякий час.

При ятрогенному проникаючому пошкодженні сечівника слід виконати троакарну цистостомію та призначити антибактеріальні та протизапальні препарати.

Контрольні загальні аналізи крові та сечі виконуються раз на тиждень та при виписці  із  стаціонару.

 

5. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

При підозрі на перелом кісток таза або розвитку запальних ускладнень травми сечівника необхідно виконати: оглядова  рентгенографія кісток таза; оглядова та екскреторна урографія; бактеріологічне дослідження сечі з визначенням чутливості збудників до антибактеріальних препаратів; огляд хірурга та травматолога.

6. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання медичних послуг при даній моделі клінічного випадку з указанням переліку альтернативних технологій, безпеки для здоров’я, можливих ускладнень, економічних особливостей, наукової доказовості очікуваних результатів діагностики і лікування.

При зверненні хворого з підозрою на проникаюче пошкодження сечівника слід виконати:

-оглянути хворого та зібрати анамнез (травма, біль, уретрорагія, гостра затримка сечі, сечові запливи, гематома промежини й калитки, попереднє введення катетеру, бужа чи цистоскопу);

  -загальний аналіз крові;

  -загальний аналіз сечі;

  -оглядова рентгенографія кісток тазу (наявність перелому кісток тазу);

  -УЗД нирок, сечового міхура, внутрішніх органів;

  -висхідна уретрографія (прохідність сечівника, наявність затікання рентгенконтрастної речовини в прилеглі тканини);

-огляд хірурга та травматолога (наявність пошкодження кісток та інших органів).

По отриманних даних виставити діагноз: Закрите чи ятрогенне проникаючє пошкодження сечівника.

При наявності політравми спочатку треба вивести хворого з стану шоку. В подальшому виконують операцію (цистостомію, дренування навколоміхурового простору та гематом, при можливості відновлення сечівника).

Можливі ускладнення пошкодження сечівника:

-   екстрауретральні гематоми;

- урогематоми;

- абсцеси та флегмони клітковини;

- гостра затримка сечі;

- сечова нориця;

- стриктура чи облітерація сечівника;

- імпотенція;

- уросепсис;

- смерть пацієнта.

 

7. Можливі результати надання медичної допомоги при даній моделі клінічного випадку з урахуванням кожного етапу діагностики і лікування, рівня і типу закладу охорони здоров’я, профілю відділень.

Для лікарень, в структурі яких немає спеціалізованих урологічних відділень, об’єм достатньої медичної допомоги становить: хворим з проникаючими пошкодженнями сечівника (виведення з шоку, накладення цистостоми, дренування гематом та сечових запливів). Накладання первинного шва сечівника слід виконувати хірургам, які володіють технікою цієї операції, та мають можливості для її виконання (інертний шовний матеріал 4/0). Сечівник відновлюють пізніше в спеціалізованих урологічних центрах.

В лікарнях, які мають спеціалізовані урологічні відділення та досвідченних урологів, може надавася повністю адекватна та своєчасна допомога хворим з всіма пошкодженнями сечівника (включаючи накладення первинного шва сечівника).

 

8. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Відновлення сечопуску - після накладення первинного шва сечівника.

Покращення загального стану при важкій супутній політравмі, розсмоктування гематом малого тазу, ліквідація гострого запального процесу.

При своєчасному оперативному лікуванні з приводу ізольованого пошкодження сечівника, яке не ускладнилось утворенням гематоми і сечових запливів, прогноз для життя сприятливий, але не задовільний щодо повного видужання.

Одним із частих ускладнень травми сечівника є його звуження (стриктура), облітерація, нориці, імпотенція. Якщо не вдаватися до хірургічного втручання, можливий розвиток сепсису, що призводить до летального кінця.

 

9. Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги хворому (в разі необхідності).

Якщо прохідність сечівника після травми не була відновлена, то пластичну операцію виконують через 3-6 місяців. Хворі з функціонуючою цистостомою повинні отримувати антибактеріальні, протизапальні препарати за даними посіву сечі. Сечовий міхур слід промивати розчинами антисептиків. В разі виникнення ускладнень: стриктура, облітерація, нориці - хворі потребують подальшого оперативного лікування.

 

10.  Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Дієтичні призначення і обмеження не передбачаються.

 

11.  Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації

Після оперативного втручання необхідно обмеження фізичного навантаження строком на 3 місяці після операції. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації виставляються індівідуально для кожного хворого враховуючи супутні пораження та особливості перебігу урологічної патології.

12. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу

Інформована згода пацієнта на виконання

протоколу надання медичної допомоги „Пошкодження сечівника”

Пацієнт­______________________________________________________

  (Прізвище, ім’я, по батькові)

отримав роз’яснення з приводу діагностики, протікання та лікування пошкодження сечівника, отримав інформацію про причини виникнення, мету проведення лікування.

Пацієнту запропоновано проведення лікування згідно з протоколом надання медичної допомоги „Пошкодження сечівника”.

Пацієнта сповіщено про необхідність виконання всієї програми надання медичної допомоги, повідомлено, що не виконання ним рекомендацій лікаря можуть призвести до ускладнень.

Пацієнта сповіщено про наслідки відмови від виконання протоколу.

Пацієнт мав нагоду задати будь-які запитання, що стосуються протоколу надання медичної допомоги „Пошкодження сечівника” і отримав на них вичерпні відповіді.

Бесіду провів лікар ____________________________________________

    (Прізвище, ім’я, по батькові)

„____”__________________ 200__р.

Пацієнт дав згоду на проведення протоколу надання медичної допомоги „ Пошкодження сечівника ”, про що

підписався власноручно __________________________________________,

(підпис пацієнта)

що засвідчують присутні при бесіді ___________________________________

    (Прізвище, ім’я, по батькові, підпис свідка)

 __________________________________________________________________

    (Прізвище, ім’я, по батькові, підпис свідка)

„____”__________________ 200__р.

 

 

13. Додаткова інформація для пацієнта і членів його родини

1. Пошкодження сечівника – порушення анатомічної цілосності сечовипускного каналу у разі дії травмуючого агенту. Закриті та ятрогенні проникаючі пошкодження сечівника – гостра патологія, яка потребує спеціальної допомоги в стаціонарних умовах.

2. При встановленому діагнозі закрите чи ятрогенне непроникаюче пошкодження сечівника лікувальна тактика полягає у виведенні з шоку та проведенні оперативного лікування (цистостомія, дренування гематом та сечових запливів, при можливості накладання первинного шву). Обсяг медичної допомоги та необхідне лікування визначає уролог чи хірург (при відсутності уролога).

3. Можливі наслідки відмови від оперативного лікування: шок, кровотеча, урогематоми, абсцеси та флегмони клітковини, уросепсис, смерть.

4. Можливі ускладнення оперативного втручання:

- нагноєння післяопераційної рани;

- абсцеси та флегмони клітковини;

- гострий цистопієлонефрит;

- уросепсис;

- сечова нориця;

- стриктура та облітерація сечівника;

- імпотенція;

- пневмонія;

- тромбоемболія;

- порушення мозкового кровообігу;

- порушення коронарного кровообігу і т.д.

 

14. Правила зміни вимог до виконання протоколу

Зміни вимог до виконання протоколу вносяться при публікації в фахових виданнях науково-обгрунтованих на основі доказової медицини нових даних про етіологію, патогенез, лікування та профілактику розвитку пошкоджень сечівника.

 

15. Вартісні характеристики протоколу

 

Вартісні характеристики визначаються згідно вимогам нормативних документів.


Скарги, анамнез

 
ГРАФІЧНЕ, СХЕМАТИЧНЕ І ТАБЛИЧНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОТОКОЛУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 2. Графічна схема алгоритму надання медичної допомоги хворим на закриті та ятрогенні проникаючі пошкодження сечівника.

 

 

ВИМОГИ ДО ПРОТОКОЛУ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ  НА ВІДКРИТІ ПОШКОДЖЕННЯ СЕЧІВНИКА БЕЗ ПОШКОДЖЕННЯ СЛИЗОВОЇ

 

 

1. Модель клінічного випадку

В стандарт лікування можуть бути включені хворі на відкрите проникаюче пошкодження сечівника без пошкодження слизової.

 

2. Ознаки і критерії діагностики захворювання

До відкритих пошкоджень сечівника належать травми з порушенням цілості шкіри. Розрізняють вогнепальні, колоті, різані, забиті, рвані та укушені рани.

До симптомів відкритих пошкоджень сечівника без пошкодження слизової належить: травма, наявність рани шкіри, гостра затримка сечі чи утруднення сечовипускання, часті позиви до сечовипускання, біль внизу живота чи в ділянці промежини, збільшений сечовий міхур, але уретрорагія відсутня. При ізольованому пошкодженні сечівника загальний стан хворого задовільний.

Наявність зазначених симптомів дає привід запідозрити відкрите пошкодження сечівника без пошкодження слизової. Для визначення виду, характеру та локалізації поранення, а також виявлення поєднаних пошкоджень застосовують рентгенологічні методи дослідження, зокрема висхідну уретрографію, фістулографію.

 

3. Умови в яких повинна надаватись медична допомога

Медична допомога, регламентована в даному протоколі повинна надаватись в стаціонарних умовах. Профіль ліжок –  урологічні.

Рівень надання допомоги – спеціалізовані урологічні відділення міських, обласних лікарень, урологічні клініки медичних інститутів, Інститут урології АМН України.

Функціональне призначення медичної допомоги – діагностика пошкодження сечівника та проведення адекватного лікування.

 

4. Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

Обстеження: -загальний аналіз крові;

-загальний аналіз сечі;

-цукор крові;

-група крові та Rh фактор;

-УЗД нирок, сечового міхура, внутрішніх органів;

-висхідна уретрографія;

-фістулографія.

Лікування. При відкритих пошкодженнях сечівника лікування зводиться до боротьби з анемією і шоком. При забої, дотичному пораненні без пошкодження слизової оболонки надлобкову фістулу не накладають, а сечу відводять катетером.

  При колотій рані проводять її ревізію, накладають асептичну пов’язку. Якщо рана різана, після гемостазу краї сечівника з’єднують кетгутовими швами. При укушеній рані методи лікування залежать від характеру і тяжкості ускладнення. У разі укусу собаки чи кішки проводять щеплення проти сказу. У разі рвано-забитої рани, що поєднується з травмами кісток таза, промежини, прямої кишки та інших органів, вживають заходи щодо боротьби з шоком і анемією. Навколосечівникову клітковину дренують і накладають протиприродний задній прохід.

Контрольні загальні аналізи крові та сечі виконуються 1 раз на тиждень та при виписці  із  стаціонару.

 

 

5. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

При підозрі на перелом кісток таза або розвитку запальних ускладнень травми необхідно виконати: оглядова рентгенографія кісток таза; оглядова та  екскреторна урографія; огляд хірурга та травматолога; бактеріологічне дослідження сечі з визначенням чутливості збудників до антибактеріальних препаратів.

6. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання медичних послуг при даній моделі клінічного випадку з указанням переліку альтернативних технологій, безпеки для здоров’я, можливих ускладнень, економічних особливостей, наукової доказовості очікуваних результатів діагностики і лікування.

При зверненні хворого з підозрою на пошкодження сечівника слід виконати:

-оглянути хворого та зібрати анамнез (травма, пошкодження шкіри, кровотеча, біль внизу живота чи в ділянці промежини, гостра затримка сечі чи утруднення сечовипускання, але уретрорагія відсутня, часті позиви до сечовипускання, збільшений сечовий міхур, гематома промежини й калитки, перелом кісток тазу, пошкодження інших органів);

  -загальний аналіз крові;

  -загальний аналіз сечі;

  -оглядова рентгенографія кісток тазу (наявність перелому кісток тазу);

  -УЗД нирок, сечового міхура, внутрішніх органів;

  -висхідна уретрографія (затікання рентгеноконтрастної речовини в прилеглі тканини немає);

-фістулографія (з’єднання рани шкіри з просвітом сечівника немає);

-огляд хірурга та травматолога (при пошкодженні кісток та інших органів).

По отриманих даних виставити діагноз: Відкрите пошкодження сечівника без пошкодження слизової.

При відкритих пошкодженнях сечівника лікування зводиться до боротьби з анемією і шоком. При забої, дотичному пораненні без пошкодження слизової оболонки надлобкову фістулу не накладають, а сечу відводять катетером.

При колотій рані проводять її ревізію, накладають асептичну пов’язку. Якщо рана різана, після гемостазу краї сечівника з’єднують кетгутовими швами. При укушеній рані методи лікування залежать від характеру і тяжкості ускладнення. У разі укусу собаки чи кішки проводять щеплення проти сказу. У разі рвано-забитої рани, що поєднується з травмами кісток таза, промежини, прямої кишки та інших органів, вживають заходи щодо боротьби з шоком і анемією. Навколосечівникову клітковину дренують і накладають протиприродний задній прохід.

 

Можливі ускладнення відкритого пошкождення сечівника:

-   екстрауретральні гематоми;

- нагноєння рани;

- каверніт, спонгіїт;

- імпотенція.

 

7. Можливі результати надання медичної допомоги при даній моделі клінічного випадку з урахуванням кожного етапу діагностики і лікування, рівня і типу закладу охорони здоров’я, профілю відділень.

 

Для лікарень, в структурі яких немає спеціалізованих урологічних відділень, об’єм достатньої медичної допомоги становить: боротьба з анемією і шоком, встановлення уретрального катетеру, ревізія та первинна обробка рани, при укушеній рані щеплення проти сказу.

В лікарнях, які мають спеціалізовані урологічні відділення та досвідченних урологів, об’єм достатньої медичної допомоги становить: боротьба з анемією і шоком, встановлення уретрального катетеру, ревізія та первинна обробка рани, при укушеній рані щеплення проти сказу.

 

8. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Відновлення сечопуску та відсутність запалення, загоєння рани.

При своєчасній первинній хірургічній обробці рани та проведенніё адекватної післяопераційної терапії прогноз для життя та видужання  сприятливий.

Одним із частих ускладнень травми сечівника без пошкодження слизової є екстрауретральні гематоми, нагноєння рани, каверніт, спонгіїт, імпотенція, смерть пацієнта.

 

9. Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги хворому (в разі необхідності).

   Подальшої медичної допомоги не потребує.

 

10. Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Дієтичні призначення і обмеження не передбачаються.

 

11. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації

  Після виконання оперативного втручання необхідно обмеження фізичного навантаження строком на 3 місяці після операції. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації виставляються індівідуально для кожного хворого враховуючи супутні пораження та особливості перебігу урологічної патології.

 

12. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу

Інформована згода пацієнта на виконання

протоколу надання медичної допомоги „Пошкодження сечівника”

Пацієнт­______________________________________________________

  (Прізвище, ім’я, по батькові)

отримав роз’яснення з приводу діагностики, протікання та лікування пошкодження сечівника, отримав інформацію про причини виникнення, мету проведення лікування.

Пацієнту запропоновано проведення лікування згідно з протоколом надання медичної допомоги „Пошкодження сечівника”.

Пацієнта сповіщено про необхідність виконання всієї програми надання медичної допомоги, повідомлено, що не виконання ним рекомендацій лікаря можуть призвести до ускладнень.

Пацієнта сповіщено про наслідки відмови від виконання протоколу.

Пацієнт мав нагоду задати будь-які запитання, що стосуються протоколу надання медичної допомоги „Пошкодження сечівника” і отримав на них вичерпні відповіді.

Бесіду провів лікар ____________________________________________

    (Прізвище, ім’я, по батькові)

„____”__________________ 200__р.

Пацієнт дав згоду на проведення протоколу надання медичної допомоги „ Пошкодження сечівника ”, про що

підписався власноручно __________________________________________,

(підпис пацієнта)

що засвідчують присутні при бесіді ___________________________________

    (Прізвище, ім’я, по батькові, підпис свідка)

 __________________________________________________________________

    (Прізвище, ім’я, по батькові, підпис свідка)

„____”__________________ 200__р.

 

13.  Додаткова інформація для пацієнта і членів його родини

1. Пошкодження сечівника – порушення анатомічної цілосності сечовипускного каналу у разі дії травмуючого агенту. Відкриті проникаючі пошкодження сечівника без пошкодження слизової – гостра патологія, яка потребує спеціальної допомоги в стаціонарних умовах. 

2. При встановленому діагнозі відкрите проникаюче пошкодження сечівника без пошкодження слизової лікувальна тактика полягає у боротьбі з анемією та шоком, встановлені уретрального катетеру, проведенні ревізії рани. Обсяг медичної допомоги та необхідне лікування визначає уролог чи хірург (при відсутності уролога).

3. Можливі наслідки відмови від оперативного лікування: шок, кровотеча, гематоми, нагноєння рани, каверніт, спонгіїт, сепсис, смерть.

4. Можливі ускладнення оперативного втручання:

- нагноєння післяопераційної рани;

- абсцеси та флегмони клітковини;

- каверніт, спонгіїт;

- сепсис;

- імпотенція;

- пневмонія;

- тромбоемболія;

- порушення мозкового кровообігу;

- порушення коронарного кровообігу і т.д.

 

14. Правила зміни вимог до виконання протоколу

Зміни вимог до виконання протоколу вносяться при публікації в фахових виданнях науково-обгрунтованих на основі доказової медицини нових даних про етіологію, патогенез, лікування та профілактику розвитку пошкоджень сечівника.

 

15. Вартісні характеристики протоколу

Вартісні характеристики визначаються згідно вимогам нормативних документів.


Скарги, анамнез

 
ГРАФІЧНЕ, СХЕМАТИЧНЕ І ТАБЛИЧНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОТОКОЛУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 3. Графічна схема алгоритму надання медичної допомоги хворим на відкриті пошкодження сечівника без пошкодження слизової.

 

ВИМОГИ ДО ПРОТОКОЛУ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ  НА ВІДКРИТІ ПОШКОДЖЕННЯ СЕЧІВНИКА З ПОШКОДЖЕННЯМ СЛИЗОВОЇ

 

 

1. Модель клінічного випадку

В стандарт лікування можуть бути включені хворі на відкрите проникаюче пошкодження сечівника з пошкодженням слизової.

 

2. Ознаки і критерії діагностики захворювання

До відкритих пошкоджень сечівника з пошкодженням слизової належать травми з порушенням цілості шкіри. Розрізняють вогнепальні, колоті, різані, забиті, рвані та укушені рани.

До симптомів відкритих пошкоджень сечівника з пошкодженням слизової належить: травма, наявність рани шкіри, гостра затримка сечі чи утруднення сечовипускання, часті позиви до сечовипускання, уретрорагія, біль внизу живота чи в ділянці промежини, збільшений сечовий міхур, виділення сечі з рани під час сечовипускання, сечові запливи, гематома промежини й калитки. При ізольованому пошкодженні сечівника загальний стан хворого задовільний.

Наявність зазначених симптомів дає привід запідозрити відкрите пошкодження сечівника з пошкодженням слизової. Для визначення виду, характеру та локалізації поранення, а також виявлення поєднаних пошкоджень застосовують рентгенологічні методи дослідження, зокрема висхідну уретрографію, фістулографію.

 

3. Умови в яких повинна надаватись медична допомога

Медична допомога, регламентована в даному протоколі повинна надаватись в стаціонарних умовах. Профіль ліжок –  урологічні.

Рівень надання допомоги – спеціалізовані урологічні відділення міських, обласних лікарень, урологічні клініки медичних інститутів, Інститут урології АМН України.

Функціональне призначення медичної допомоги – діагностика пошкодження сечівника та проведення адекватного лікування.

 

4. Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

Обстеження: -загальний аналіз крові;

-загальний аналіз сечі;

-цукор крові;

-група крові та Rh фактор;

-УЗД нирок, сечового міхура, внутрішніх органів;

-висхідна уретрографія;

-фістулографія.

  Лікування. При відкритих пошкодженнях сечівника лікування зводиться до боротьби з анемією і шоком. При значному пошкодженні сечівника спорожнюють гематому і дренують її порожнину. За сприятливих умов накладають на сечівник первинний шов. У разі тяжкого пошкодження накладають надлобкову сечоміхурову фістулу, дренують гематому та сечові запливи. Сечівник відновлюють пізніше (через 3-6 місяців).

При колотій рані проводять її ревізію, накладають асептичну пов’язку і в перші дні відводять сечу за допомогою  троакарної цистостомії.

Якщо рана різана, після гемостазу краї сечівника з’єднують кетгутовими швами. Сечовий міхур дренують постійним катетером (меншим ніж просвіт сечівника) та епіцистостомічним дренажем. Якщо статевого члена зовсім немає, слизову оболонку кукси сечівника зшивають зі шкірою. В інших випадках, коли між перерізаними тканинами залишається “місток”, намагаються зшити їх і ввести в сечівник постійний катетер.

При укушеній рані методи лікування залежать від характеру і тяжкості ускладнення. У разі укусу собаки чи кішки проводять щеплення проти сказу.

 У разі рвано-забитої рани, що поєднується з травмами кісток таза, промежини, прямої кишки та інших органів, вживають заходи щодо боротьби з шоком і анемією. Сечу відводять шляхом накладання надлобкової сечоміхурової фістули. Навколосечівникову клітковину дренують і накладають протиприродний задній прохід. Сечівник відновлюють після ліквідації гострого запального процесу.

Контрольні загальні аналізи крові та сечі виконують 1 раз на тиждень та при виписці  із  стаціонару.

 

5. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

 

При підозрі на перелом кісток таза або розвитку запальних ускладнень травми сечівника необхідно виконати: оглядову рентгенографію кісток така; оглядову та екскреторну орографію; огляд хірурга та травматолога; бактеріологічне дослідження сечі з визначенням чутливості збудників до антибактеріальних препаратів.

 

6. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання медичних послуг при даній моделі клінічного випадку з указанням переліку альтернативних технологій, безпеки для здоров’я, можливих ускладнень, економічних особливостей, наукової доказовості очікуваних результатів діагностики і лікування.

 

При зверненні хворого з підозрою на пошкодження сечівника слід виконати:

-оглянути хворого та зібрати анамнез (травма, пошкодження шкіри, кровотеча, біль внизу живота чи в ділянці промежини, уретрорагія, виділення

 

 

 

сечі через рану, гостра затримка сечі чи утруднення сечовипускання, часті позиви до сечовипускання, збільшений сечовий міхур, гематома промежини й калитки, сечові запливи, перелом кісток тазу, пошкодження інших органів);

  -загальний аналіз крові;

  -загальний аналіз сечі;

  -оглядова рентгенографія кісток тазу (наявність перелому кісток тазу);

  -УЗД нирок, сечового міхура, внутрішніх органів;

  -висхідна уретрографія (затікання рентгенконтрастної речовини в прилеглі тканини);

-фістулографія (з’єднання рани шкіри з просвітом сечівника);

-огляд хірурга та травматолога (при пошкодженні кісток та інших органів);

По отриманих даних виставити діагноз: Відкрите пошкодження сечівника з пошкодженням слизової.

При відкритих пошкодженнях сечівника лікування зводиться до боротьби з анемією і шоком. При значному пошкодженні сечівника спорожнюють гематому і дренують її порожнину. За сприятливих умов накладають на сечівник первинний шов. У разі тяжкого пошкодження накладають надлобкову сечоміхурову фістулу, дренують гематому та сечові запливи. Сечівник відновлюють пізніше.

При колотій рані проводять її ревізію, накладають асептичну пов’язку і в перші дні відводять сечу за допомогою капілярної пункції або троакарної цистостомії.

Якщо рана різана, після гемостазу краї сечівника з’єднують кетгутовими швами. Сечовий міхур дренують постійним катетером (меншим ніж просвіт сечівника) або спорожнюють за допомогою капілярної пункції. Якщо статевого члена зовсім немає, слизову оболонку кукси сечівника зшивають зі шкірою. В інших випадках, коли між перерізаними тканинами залишається “місток”, намагаються зшити їх і ввести в сечівник постійний катетер.

При укушеній рані методи лікування залежать від характеру і тяжкості ускладнення. У разі укусу собаки чи кішки проводять щеплення проти сказу.

 У разі рвано-забитої рани, що поєднується з травмами кісток таза, промежини, прямої кишки та інших органів, вживають заходи щодо боротьби з шоком і анемією. Сечу відводять шляхом накладання надлобкової сечоміхурової фістули. Навколосечівникову клітковину дренують і накладають протиприродний задній прохід. Сечівник відновлюють після ліквідації гострого запального процесу.

 

Можливі ускладнення відкритого пошкождення сечівника:

-   екстрауретральні гематоми;

- урогематоми;

- абсцеси та флегмони клітковини;

- уросепсис;

- сечова нориця;

- стриктура чи облітерація сечівника;

- нагноєння рани;

- каверніт, спонгіїт;

- імпотенція;

- смерть пацієнта.

7. Можливі результати надання медичної допомоги при даній моделі клінічного випадку з урахуванням кожного етапу діагностики і лікування, рівня і типу закладу охорони здоров’я, профілю відділень.

Для лікарень, в структурі яких немає спеціалізованих урологічних відділень, об’єм достатньої медичної допомоги становить: боротьба з анемією і шоком, ревізія та первинна обробка рани, цистостомія, дренування оточуючих тканин, при укушеній рані щеплення проти сказу.

Накладання первинного шва сечівника повинно виконуватися хірургами, які володіють технікою цієї операції, та мають можливості для її виконання (інертний шовний матеріал 4/0). Сечівник відновлюють пізніше в спеціалізованих урологічних центрах.

В лікарнях, які мають спеціалізовані урологічні відділення та досвідченних урологів, може надавася повністю адекватна та своєчасна допомога хворим з всіма відкритими пошкодженнями сечівника (включаючи накладення первинного шва сечівника).

 

8. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Відновлення сечопуску – після накладення первинного шва сечівника.

Покращення загального стану при важкій супутній політравмі, розсмоктування гематом малого тазу, ліквідація гострого запального процесу.

При своєчасному оперативному лікуванні з приводу ізольованого пошкодження сечівника, яке не ускладнилось утворенням гематоми і сечових запливів, прогноз для життя сприятливий, але не задовільний щодо повного видужання.

Одним із частих ускладнень травми сечівника є екстрауретральні гематоми, урогематоми, нагноєння рани, каверніт, спонгіїт, абсцеси та флегмони клітковини, уросепсис, стриктура чи облітерація сечівника, сечова нориця, імпотенція. Якщо не вдаватися до хірургічного втручання, можливий розвиток сепсису, що призводить до летального кінця.

 

9. Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги хворому (в разі необхідності).

Якщо прохідність сечівника після травми не була відновлена, то пластичну операцію виконують через 3-6 місяців. Хворі з функціонуючою цистостомою повинні отримувати антибактеріальні, протизапальні препарати за даними засівів сечі. Сечовий міхур слід промивати розчинами антисептиків. В разі виникнення ускладнень: стриктура, облітерація, нориці - хворі потребують подальшого оперативного лікування.

10. Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Дієтичні призначення і обмеження не передбачаються.

11. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації

  Після виконання оперативного втручання необхідно обмеження фізичного навантаження строком на 3 місяці після операції. Вимоги до режиму праці, відпочинку, лікування, реабілітації виставляються індівідуально для кожного хворого враховуючи супутні пораження та особливості перебігу урологічної патологіі.

 

12. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу

Інформована згода пацієнта на виконання

протоколу надання медичної допомоги „Пошкодження сечівника”

Пацієнт­______________________________________________________

  (Прізвище, ім’я, по батькові)

отримав роз’яснення з приводу діагностики, протікання та лікування пошкодження сечівника, отримав інформацію про причини виникнення, мету проведення лікування.

Пацієнту запропоновано проведення лікування згідно з протоколом надання медичної допомоги „Пошкодження сечівника”.

Пацієнта сповіщено про необхідність виконання всієї програми надання медичної допомоги, повідомлено, що не виконання ним рекомендацій лікаря можуть призвести до ускладнень.

Пацієнта сповіщено про наслідки відмови від виконання протоколу.

Пацієнт мав нагоду задати будь-які запитання, що стосуються протоколу надання медичної допомоги „Пошкодження сечівника” і отримав на них вичерпні відповіді.

Бесіду провів лікар ____________________________________________

    (Прізвище, ім’я, по батькові)

„____”__________________ 200__р.

Пацієнт дав згоду на проведення протоколу надання медичної допомоги „ Пошкодження сечівника ”, про що

підписався власноручно __________________________________________,

(підпис пацієнта)

що засвідчують присутні при бесіді ___________________________________

    (Прізвище, ім’я, по батькові, підпис свідка)

 __________________________________________________________________

    (Прізвище, ім’я, по батькові, підпис свідка)

„____”__________________ 200__р.

 

 

13.  Додаткова інформація для пацієнта і членів його родини

1. Пошкодження сечівника – порушення анатомічної цілосності сечовипускного каналу у разі дії травмуючого агенту. Відкриті проникаючі пошкодження сечівника з пошкодженням слизової – гостра патологія, яка потребує спеціальної допомоги в стаціонарних умовах. 

2. При встановленому діагнозі відкрите проникаюче пошкодження сечівника з пошкодженням слизової лікувальна тактика лікувальна тактика полягає у виведенні з шоку та проведенні оперативного лікування (цистостомія, дренування гематом та сечових запливів, при можливості накладання первинного шву). Обсяг медичної допомоги та необхідне лікування визначає уролог чи хірург (при відсутності уролога).

3. Можливі наслідки відмови від оперативного лікування: шок, кровотеча, урогематоми, абсцеси та флегмони клітковини, уросепсис, нагноєння рани, каверніт, спонгіїт, смерть.

4. Можливі ускладнення оперативного втручання:

- нагноєння післяопераційної рани;

- абсцеси та флегмони клітковини;

- каверніт, спонгіїт;

- гострий цистопієлонефрит;

- уросепсис;

- сечова нориця;

- стриктура та облітерація сечівника;

- імпотенція;

- пневмонія;

- тромбоемболія;

- порушення мозкового кровообігу;

- порушення коронарного кровообігу і т.д.

 

14.  Правила зміни вимог до виконання протоколу

Зміни вимог до виконання протоколу вносяться при публікації в фахових виданнях науково-обгрунтованих на основі доказової медицини нових даних про етіологію, патогенез, лікування та профілактику розвитку пошкоджень сечівника.

 

15. Вартісні характеристики протоколу

Вартісні характеристики визначаються згідно вимогам нормативних документів.


Скарги, анамнез

 
ГРАФІЧНЕ, СХЕМАТИЧНЕ І ТАБЛИЧНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОТОКОЛУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 4. Графічна схема алгоритму надання медичної допомоги хворим на відкриті пошкодження сечівника з пошкодженням слизової.

МОНІТОРУВАННЯ ПРОТОКОЛУ

1.   Методологія моніторингу і критерії ефективності виконання протоколу

Вибірка – всі пацієнти, яким проведено консервативне або оперативне лікування з приводу пошкодження сечівника в спеціалізованому урологічному відділенні обласної лікарні, профільній клініці медичного інституту, Інституті урології АМН України на протязі календарного року.

Оцінка проводиться за наступними позиціями:

1. Загальна кількість хворих на пошкодження сечівника, які госпіталізовані у відділення на протязі року _______.

2. Кількість хворих на пошкодження сечівника, яким проведено оперативне втручання ________, (_________) % до усіх.

А) Кількість хворих на пошкодження сечівника, яким накладений первинний шов сечівника ________, (_________) % до прооперованих.

Б) Кількість прооперованих хворих на пошкодження сечівника, у яких виникли ускладнення, що потребують повторного оперативного втручання ________, (_________) % до прооперованих.

3. Кількість хворих на пошкодження сечівника, яким виконано контрольне обстеження __________, (_________) % до усіх.

А) Кількість хворих на пошкодження сечівника, при контрольному обстеженні у яких констатовано погіршення сечопуска _________, (_________) %.

Б) Кількість хворих на пошкодження сечівника, при контрольному обстеженні у яких відмічено позитивний результат оперативного втручання ________, (_________) %.

Інформацію про результати моніторування протоколу головні обласні спеціалісти, завідуючі відділеннями профільних клінік медичних інститутів  направляють головному позаштатному спеціалісту МОЗ України до 1 березня наступного року.

 

2.   Порядок реєстрації і оцінки побічних ефектів і розвитку ускладнень

Діагностика розвитку ускладнень проводиться лікуючим лікарем. Діагноз ставиться на основі даних об’єктивного огляду, даних лабораторних досліджень, УЗД, рентгенологічних методів, урофлоуметрії, при цьому враховується прохідність сечівника, наявність залишкової сечі, наявність запального процесу, наявність стриктур, облітерації, сечових нориць, імпотенції, гнійного виділення з післяопераційної рани, сечової нориці.

Діагноз підтверджується даними рентгенологічного обстеження (уретрографія), урофлоуметрії, УЗД та лабораторними методами.

Ускладнення, що розвинулись в стаціонару реєструються.

 

3.   Проміжні результати ефективності виконання протоколу і внесення змін до нього

Оцінка виконання протоколу проводиться 1 раз на рік за результатами аналізу даних, отриманих при моніторуванні.

Внесення змін до протоколу надання медичної допомоги „Пошкодження сечівника” проводиться в випадку отримання інформації:

а) про наявність в наведеному протоколі надання медичної допомоги вимог, які наносять шкоду здоров’ю пацієнта;

б) при отриманні переконливих доказів про необхідність змін обов’язкових вимог протоколу.

 Зміни в наведений протокол готуються групою розробників. Внесення змін в цей протокол надання медичної допомоги проводиться Міністерством охорони здоров’я України згідно чинного законодавства.

 

4.   Параметри оцінки якості життя при виконанні протоколу

Оцінка якості життя при виконанні протоколу надання медичної допомоги „Пошкодження сечівника” проводиться за міжнародним індексом QOL.

Quality of  life due to urinary symptoms

Оцінка хворим якості життя в відношенні стану сечовипускання

Дуже задоволе-ний

Задоволе-ний

В основно-му задоволе-ний

Між задоволе-ний та не задоволе-ний

В основ-ному не задоволе-ний

Не задоволе-ний

Нестерп-но

1. Як би Ви віднеслись до того, що Вам до кінця життя доведеться мати такі проблеми з сечовипусканням, як в цей час?

0

1

2

3

4

5

6

Індекс оцінки якості життя QOL =

 

5.   Оцінка вартості протоколу

Клініко-економічний аналіз проводиться згідно вимог нормативних документів.

 

6. Література за профілем протоколу

1. Вайнберг З.С. Неотложная урология. – М.: Московский рабочий, 1997. – 206 с.

2. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія К.: Вища школа, 1993. – 711с.

3. Возианов А.Ф., Люлько А.В. Атлас-руководство по урологии: В 3 т. – 2-е изд., перер. и дополн. – Днепропетровск: РИА Днепр-VAL, 2001. 

4. Люлько А.В., Люлько А.А., Удовицкий Ю.И. и др. Неотложная урология и нефрология. – К.: Здоровье, 1996. – 288 с.

5. Ярош Н.П. Методичні підходи до розробки протоколів надання медичної допомоги населенню (методичні рекомендації). – Київ, 2003. – 15с.

6. Кудрявцев Л.А. Оперативные методы лечения последствий травм уретры. – Самара, 1993.

7. Русаков В.И. Хирургия мочеиспускательного канала. – Ростов-на-Дону: „Феникс”, 1998.

 

 

Головний позаштатний фахівець

МОЗ України за   спеціальністю”урологія”,

доктор мед. наук, проф.

 

С.П.Пасєчніков