стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Абсцес нирки і перинефральної клітковини; Клінічний протокол


  • Протокол ведення хворих.Абсцес нирки і перинефральної клітковини.
    • Додаток до наказу МОЗ №604 від 06-12-2004
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Урологія
    • Клінічний стан, патології: Абсцес нирки і перинефральної клітковини
панавир гель цена Украина


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

охорони здоров‘я України

 

 

ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ

 

Міністерство охорони здоров‘я України

„Протокол ведення хворих. Абсцес нирки і перинефральної клітковини. (N15.1)”

 

І. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ.

Галузевий стандарт „Протокол ведення хворих. Абсцес нирки і перинефральної клітковини” призначений для застосування в системі охорони здоров‘я України.

 

ІІ. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.

Галузевий стандарт, підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06.03.2003 №1-1/152 (п.а2), щодо розробки клінічних протоколів.

 

ІІІ. ПОЗНАЧЕННЯ І СКОРОЧЕННЯ

Уданому стандарті використані наступні позначення і скорочення:

КТ – комп‘ютерна томографія;

УЗД – ультразвукове дослідження;

МРД – магнітно-резонансне дослідження;

ЕКГ – електрокардіограма

ЦРЛ – центральна районна лікарня;

ЦЕМД і МК – центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф.

ВООЗ ЯЖ – Всесвітня організація охорони здоров’я, якість життя.

 

ІУ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Галузевий стандарт ”Протокол ведення хворих. Абсцес нирки і перинефральної клітковини” створений на основі МКХ -10 ,

Галузевий стандарт „Протокол ведення хворих. Абсцес нирки і перинефральної клітковини”, розроблений для вирішення наступних задач:

- регламентації єдиних вимог до надання медичної допомоги та до очікування результатів лікування хворих з абсцесом нирки і перинефральної клітковини;

-  здійснення контролю за обсягами і якістю медичної допомоги на всіх етапах медичного обслуговування хворих з абсцесом нирки і перинефральної клітковини;

- сприяння прискореному впровадженню новітніх технологій в практику лікування хворих з абсцесами нирки і перинефральної клітковини;

- Область поширення даного стандарту – лікувально- профілактичні заклади всіх рівнів (хірургічні відділення центральних районних лікарень, включаючи спеціалізовані урологічні заклади (відділення).

- Вимоги дійсного стандарту можуть бути застосовані до пацієнтів із абсцесом нирки і перинефральної клітковини.

 

 

У. ВЕДЕННЯ ГАЛУЗЕВОГО СТАНДАРТУ

Протокол ведення хворих. Абсцес нирки і перинефральної клітковини”.

 

„Протокол.....” підготовлено колективом співпрацівників кафедри урології і нефрології Одеського державного медичного університету (65100, Одеса, пров. Валіхівський, 2) та урологічного відділення міської клінічної лікарні №10 міста Одеси (65074, Одеса, вул. Малиновського, 61).

 Завідуючий кафедрою – доктор медичних наук, професор

- Костєв Федір Іванович, тел. 67-74-06;

- Завідуючий урологічним відділенням міської клінічної лікарні №10,доктор медичних наук, доцент

- Борисов Олександр Валентинович, тел. 65-71-92;

- Доцент кафедри урології і нефрології, кандидат медичних наук, доцент Швець Володимир Дмитрович, тел 61-92-08;

- Старший лаборант кафедри Шостак Максим Володимирович, тел. 777-46-36.

 

 

 

УІ. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ.

 

Абсцеси нирок – органічні гнійні запалення з деструкцією тканини нирки і формуванням порожнини, заповненої гноєм. Вони бувають вторинні, коли інфекція в нирку заноситься гематогенно із віддалених вогнищ ( особливо -легені, серце), чи внаслідок генералізації висхідної, по сечовивідним шляхам, інфекції, Периренальні абсцеси звичайно результат прориву ниркових абсцесів через фіброзну капсулу  в периренальну клітковину. В 25% випадків мікрофлора змішана. Результати бактеріологічного дослідження сечі часто корелюють з результатами таких досліджень вмісту абсцесу. Проте у деяких хворих мікрофлора в сечових шляхах інша, ніж в порожнині абсцесу. Нерідко присутні гриби і мікобактерії. У третини хворих бактеріологічні дослідження крові також позитивні. Анемія має місце у 40% і азотемія у 25% хворих. Нормальні результати дослідження сечі виявляються у третини хворих і у 40% із них сеча стерильна.

 

 


 

ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ

 

Абсцеси нирки, частіш за все, є ускладненням гнійних запальних захворювань нирок, особливо при порушенні відтоку сечі, внаслідок з‘єднання гнійників при апостематозному пієлонефриті та деструкції карбункула нирки. Поодинокі абсцеси кіркового шару нирки –результат деструкції карбункула нирки. Якщо

абсцес не сполучується з вивідною системою нирки, сеча стерильна. Абсцеси мозкового шару нирки складають 75% всіх абсцесів і виникають при генералізації висхідної грамнегативної мікрофлори сечових шляхів. Вони часто виникають на тлі порушеного камінцем відтоку сечі, поражають медулярний і кірковий шар та можуть бути множинними. Метастатичні абсцеси можуть бути множинними та двобічними. При формуванні абсцесів внаслідок розповсюдження інфекції з нирки чинник його висхідна , грам-негативна мікрофлора. В порожнині гематогенних абсцесів находять стафілокок.

 Прорив абсцесу через фіброзну капсулу нирки призводить до формування обмеженого , або розлитого запалення перинефральної клітковини

Проте, і абсцес нирки і перинефральної клітковини, може бути наслідком гематогенного заносу інфекції з інших вогнищ інфекції. Факторами, які сприяють гематогенному розповсюдженню стафілококової інфекції, вважають внутрішньовенні вливання медикаментів з використанням судинних катетерів, гемодіаліз та цукровий діабет.

 

 

КЛІНІЧНА КАРТИНА

 

Для гематогенних абсцесів нирки і перинефральної клітковини характерні гострий початок захворювання з лихоманки, ознобу та болю в поперековій ділянці при пальпації в косто-вертебральному куті на стороні ураженої нирки. В анамнезі відсутні ознаки захворювання нирок і сечових шляхів, а сеча при бактеріологічному дослідженні стерильна. Напроти, у хворих з медулярними абсцесами виявляються перенесені раніше епізоди інфекції в сечових шляхах, камінці, обструкції, або хірургічні втручання на нирках або сечових шляхах. У цих хворих клінічні прояви не відрізняються від таких при гострому пієлонефриті. Постійна лихоманка і лейкоцитоз, незважаючи на антибактеріальну терапію, повинні поставити діагноз простого пієлонефриту під сумнів. Крім цього, важкий стан хворого після хірургічного дренування абсцесу потребує детального обстеження протилежної нирки з метою виключення абсцесу нирки чи перинефральної клітковини.

При гематогенному заносі інфекції в периренальну клітковину довгий час симптоми захворювання не патогномонічні, а характерні для абсцесу ознаки з‘являються лише через 1-2 неділі від початку захворювання.

 

 


 

ДІАГНОСТИКА

 

Діагностика абсцесу нирки і перинефральної клітковини включає

 

Обов‘язкові методи дослідження:

- УЗД нирок, при якому виявляється порожнина, яка містить гній;

- оглядова і видільна урографія, при яких визначається викривлення хребта в бік ураження і відсутність тіні поперекового м‘язу на цьому боці, , стиснення або розсовування чашок нирки;

- КТ – дає більш цінні відомості, якщо виконується на тлі екскреторної урографії. Абсцес нирки визначається у вигляді зони зниженого накопичення контрастної речовини в тканині нирки;

- рентгенологічне дослідження органів грудної клітки.

 

Факультативні методи дослідження:

 

- Динамічна сцинтиграфія , виявляє безсудинне об‘ємне утворення на місці абсцесу

- радіоізотопна  ренографія свідчить про функціональний стан нирок

- ниркова ангіографія виявляє безсудинну ділянку в нирці в зоні абсцесу

або розлитого запалення перинефральної клітковини

 

 

Лабораторні дослідження включають -

Обов‘язкові методи:

 

- загальний аналіз крові (лейкоцитоз, зміщення лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ);

- загальний аналіз сечі;

- аналіз осадку сечі за методом Нечипоренка ( при порушенні відтоку сечі не інформативні);

- сечовина і креатинин в сироватці крові - при порушенні функції нирок підвищення їх рівня;

- глюкоза крові;

- ЕКГ;

- рівень білірубіну;

-коагулограма (протромбіновий індекс, час кровотечі, час звертання крові)

-  - бактеріологічне дослідження сечі;

-  - визначення чутливості збудників до антибіотиків;

-  - визначення групи крові та резус-фактору..

 


 

ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ

 

Основний метод лікування абсцесу нирки і перинефральної клітковини хірургічне спорожнення його порожнини і дренування. У випадках порушення відтоку сечі –нефростомія. Більш перспективна малоінвазивна аспірація вмісту абсцесу шляхом пункції його під УЗД або КТ наведенням і, в разі потреби, дренування його. Паралельно антибактеріальна та дезінтоксикаційна терапія. Цукровий діабет та важкий стан хворого не повинні розглядатися  як протипоказання до хірургічного лікування.

 

ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ПРОФІЛАКТИКИ АБСЦЕСІВ НИРОК І ПЕРИНЕФРАЛЬНОЇ КЛІТКОВИНИ:

 

- адекватна і своєчасна терапія інфекції нирок і сечовивідних шляхів;

-  своєчасна ліквідація інфекційних вогнищ іншої локалізації;

-  з обережністю користуватися судинними катетерами , особливо у хворих на цукровий діабет;

- диспансеризація хворих з інфекційними запальними захворюваннями органів сечової і статевої системи..

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ.

 

1. Айвазян А.В., Войно-Ясинецкий А.М. Острые заболевания почек и мочевых путей.- М.; Наука,1985.-С.95-159

2. Возианов А.Ф., Люлько А.В. Атлас-руководство по урологии. Днеро VAL РИА., 2001.-С.-310-329.

3. Возианов А.Ф., Пасечников С.П. Труды международной научно-практической конференции урологов и нефрологов. К.:1997. –С.3-9,30-32

4. Методика оцінки якості життя – ВООЗ ЯЖ-100. Українська версія // ред. С.В.Пхіденко. – Днепропетровськю: “Пороги”, 2001. – 58с.

5. Неотложная урология и нефрология /под ред. А.В. Люлько. К.; Здоров‘я, 1996.-С.94-108

6. Осипов И.Б., Баиров Г.А. Неотложная урология. –СПб, 1999. –С.64-70.

7. Пытель Ю.А., Золотарев И.И. Ошибки и осложнения при рентгенологическом исследовании почек и мочевых путей. - М.; Медицина, 1987.-С.79-95

8. Руководство по урологии / под ред. Н.А.Лопаткина. М.: Медицина,1998, том 2.-С.351-355.

9. Тиктинский О.Л. Воспалительные неспецифические заболевания мочеполовых органов.- Л.; Медицина, 1984.-С.50-78

10. Мартин И. Резник, Эндрю К. Новак. Секреты урологии.- Бином, Москва, 1988.-С.252-255

11. Campbel`s Urology. VІ Edition / an H/B/J/ International Edition. W.B. Saunders,  1999 / P.- 763-765, 2261-2263

12. Manuel of Urology/ Diagnosis and Therapy/Second Edition/ Editors Mike B Siroky, Robert A. Edelstain, Robert J. Krane /- Lippincott Williams @ Wilkins, 1999/-P/256-257

13. Urology / an Brewster.S., Granston D., Noble J., Reinard J./ BIOS Scientific Pablishrs Limitid, 2001.-P.18-24.

14. Smith`s General Urology/ Emil Tanagho, Jack W. N-Jork, 1995

 

VII. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИМОГ ДО ПРОТОКОЛУ ВЕДЕННЯ ХВОРИХ

 

7.1. Модель клінічного випадку :

хворий – абсцес нирки, абсцес перинефральної клітковини

ускладнення- прорив абсцесу в черевну порожнину, в плевральну порожнину, сепсіс

Код МКХ – N 15/1

 

 

7.1.1. Ознаки і критерії, що визначають модель пацієнта:

Клінічні симптоми: гострий початок, лихоманка, озноб, біль в поперековій ділянці на стороні ураження.

 

7.1.2.Порядок включення пацієнта до протоколу:

- пацієнти з абсцесом нирки, пацієнт з абсцесом перинефральної клітковини

-стан хворого, що задовольняє критеріям й ознакам діагностики даної моделі пацієнта.

7.1.3. ВИМОГИ ДО АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

 

Назва

Кратність виконання

Обов‘язкові

Збір анамнезу і скарг

Одноразово, при першому зверненні

Загальний аналіз крові

Одноразово, при першому зверненні

Загальний аналіз сечі

Одноразово, при першому зверненні

Вимір АТ

Одноразово, при першому зверненні

УЗД

Одноразово, при першому зверненні

Факультативні

Креатинин і сечовина в сироватці крові

Одноразово, при першому зверненні

7.1.4.Характеристика алгоритмів і особливості виконання амбулаторно-поліклінічної діагностики:

- об‘єктивне обстеження включає: збір анамнезу і скарг, огляд хворого і пальпація нирок;

- УЗД: визначаються ділянки нирки або перинефральної клітковини з нерівномірним зниженням щільності ниркової тканини;

- загальний аналіз крові: лейкоцитоз, зміщення формули крові вліво;

- загальний аналіз сечі: лейкоцитурія, бактеріурія (при обструкції відсутні);

- креатинин і сечовина в сироватці крові: підвищення їх при погіршенні функції нирок

 

7.1.5. Вимоги до амбулаторно поліклінічного лікування:

- не проводиться; всі хворі потребують невідкладної госпіталізації в хірургічне відділення ЦРБ з залученням уролога ЦЕМД і МК, спеціалізовані урологічні відділення (заклади).

 

7.1.6.  Вимоги до стаціонарної діагностики:

 

Назва

Кратність виконання

Обов‘язкові

Збір анамнезу і скарг

Одноразово, при госпіталізації

Вимір АТ

По потребі, в динаміці

УЗД

По потребі, в динаміці

Загальний аналіз крові

По потребі, в динаміці

Загальний аналіз сечі

По потребі, в динаміці

Дослідження  осадку сечі за методом Нечипоренко

По потребі, в динаміці

Креатинині сечовина

По потребі, в динаміці

Глюкоза крові

По потребі, в динаміці

Групи крові  та резус-фактор

Одноразово, при госпіталізації

Коагулограма (протромбіновий індекс, протяжність кровотечі, час звертання крові)

По потребі, в динаміці

Білірубін та трансамінази в сироватці крові

По потребі, в динаміці

Рентгенографія органів грудної клітки

Одноразово, при госпіталізації

ЕКГ

По потребі, в динаміці

Оглядова і екскреторна  урографія

Одноразово, при госпіталізації

Бактеріологічне дослідження сечі з визначенням антибіотикограми

одноразово

Факультативні

КТ

одноразово

 

 

7.1.7. Характеристика алгоритмів і особливості виконання стаціонарної діагностики

 

- алгоритм  оглядова і видільна урографія:- визначається викривлення хребта в бік ураження й відсутність тіні поперекового м‘язу на цьому боці, , стиснення або розсовування чашок нирки;

УЗД і КТ найбільш інформативні

- алгоритм УЗД нирок:- виявляється порожнина, яка містить рідину неоднакової щільності (гній);

- алгоритм КТ дає більш цінні відомості, якщо поєднується з введенням рентген-контрастної речовини. Абсцес нирки визначається у вигляді зони зниженого накопичення контрастної речовини в тканині нирки.

При потребі і наявності технологічних можливостей додатково можуть виконуватись:

- алгоритм динамічної сцинтиграфії , виявляє безсудинне об‘ємне утворення на місці абсцесу

- алгоритм радіоізотопної радіоренографії свідчить про нормальний функціональний стан нирок

- алгоритм ниркової ангіографії виявляє безсудинну ділянку в нирці в зоні абсцесу.

 

7.1.8.Вимоги до стаціонарного лікування

Хірургічне втручання направлене на спорожнення абсцесу, дренування його, а в разі потреби і нирки.  Поряд з цим антибактеріальна, згідно до антибіотикограми, і дезінтоксикаційна терапія. Більш раціональна пункція і дренування абсцесу під УЗД або КТ наведенням. Периренальні абсцеси доцільно дренувати невідкладно і широко.

Нефректомія показана лише при значній деструкції нирки або при повній втраті функції нирки.

 

7.1.9. Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації:

- хворий вважається непрацездатним до ліквідації ознак активного запального  процесу;

- обмежено працездатний до нормалізації функції нирки;

- санаторно-курортне лікування не раніше 6 місяців після операції

- диспансеризація:

аналіз крові, аналіз сечі  1 раз на три місяці ; – лікар дільничної лікарні, хірург ЦРБ, сімейний лікар міської поліклініки;

УЗД нирок, бактеріологічне дослідження сечі – по потребі, але не менше 1 разу на півроку –уролог міської поліклініки.

 

7.1.10.Вимоги до догляду за пацієнтом і допоміжні процедури:

- при наявності нефростоми.


7.1.11. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу

Див. Додаток №1.

 

7.1.12. Додаткова інформація для пацієнта і членів його родини.

- строге виконання плану диспансерного нагляду.

 

7.1.13. Правила зміни вимог до виконання протоколу

- при відсутності ознак абсцесу нирки і перинефральної клітковини (за даними діагностичних досліджень)  формується нова діагностична концепція;

- при виявленні ознак іншого захворювання, що вимагає проведення  додаткових діагностично-лікувальних заходів, при відсутності абсцесу нирки і перинефральної клітковини, пацієнт переходить до Протоколу ведення хворого з відповідним /виявленим захворюванням чи синдромом.

 

7.1.14. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

 

Найменування результату

Частота розвитку

Критерії ознаки

Приблизний час досягнення результату

одужання

90% і більше

Заживання рани первинним натягом, відсутність дренажів, нормалізація показників крові, відсутність бактеріурії, задовільний стан хворого

18-20 днів

Післяопераційні ускладнення

Заживання рани вторинним натягом - до 30%, загострення запальних процесів –до 40%

Розходження країв рани, лейкоцитоз, лейкоцитурія, бактеріурія

35-36 днів

Рецидив абсцесу

Рідко, до 4%

Синдром інтоксикації

 

Характеристика можливих результатів

Летальність

до 10%

 

 

 

7.1.15 Вартісні характеристики протоколу

Вартісні характеристики визначаються відповідно до вимог нормативних документів


УІІІ. ГРАФІЧНЕ, СХЕМАТИЧНЕ І ТАБЛИЧНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОТОКОЛУ.

 

Абсцес нирки і перинефральної клітковини

 

Збір анамнезу, об‘єктивне .обстеження., загальний аналіз крові і сечі, креатини, УЗД, КТ, ОВУ на вдоху і видоху

Інтоксикація незначна,

УЗД і КТ: гіпоехогенне утворення без чітких меж (інфільтрат)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


  Ні   так

УЗД, бак.дослідження, антибактеріальна терапія

 

 

диспансеризація

 
 

 

 

 

 

 

 


 


ІХ. МОНІТОРУВАННЯ.

 

Критерії і методологія моніторингу й оцінки ефективності виконання протоколу.

Моніторування проводиться на всій території України.

Перелік медичних закладів, у яких проводиться моніторування даного ГСТ, визначається щорічно закладом, відповідальним за моніторування. Лікувально-профілактичний заклад інформується про включення в перелік по моніторуванню ГСТ письмово.

Моніторування ГСТ включає:

- збір інформації: про ведення пацієнтів з абсцесом нирки і перинефральної клітковини у лікувально-профілактичних закладах усіх рівнів, включаючи спеціалізовані урологічні заклади (відділення);

- аналіз отриманих даних;

- складання звіту про результати проведеного аналізу;

- представлення звіту головному позаштатному спеціалісту – урологу МОЗ України.

Вихідними даними при моніторуванні є:

 медична документація – карти пацієнта;

 тарифи на медичні послуги;

 тарифи на лікарські препарати.

 В разі потреби при моніторуванні ГСТ можуть бути використані історії хвороби, амбулаторні карти пацієнтів з абсцесом нирки і перинефральної клітковини і інші документи.

Карти пацієнта заповнюються в медичних закладах, визначених переліком по моні торуванню, що кварталу протягом послідовних 10 днів третьої декади кожного першого місяця кварталу (наприклад, з 21 по 30 січня) передаються в заклад, відповідальний за моніторування, не пізніше чим через 2 тижні після закінчення зазначеного терміну.

Добір карт, що включаються в аналіз, здійснюється методом випадкової вибірки. Число аналізованих карт моніторингу повинне бути не менше 500 у рік.

В аналізі в процесі моніторингу входять:

- Критерії включення і виключення з Протоколу,

- переліки медичних послуг обов‘язкового і додаткового асортименту;

- переліки лікарських засобів обов‘язкового і додаткового асортименту

- наслідки захворювання

- вартість виконання медичної допомоги по Протоколу і ін..

 

 

 

 


 

Принципи рандомізації

 

У даному Протоколі рандомізація (лікувальних закладів , пацієнтів і т.д. ) не передбачена.

 

 

Порядок оцінки і документування побічних ефектів і розвитку ускладнень.

 

Інформація про побічні ефекти й ускладнення, що виникли в процесі діагностики і лікування хворих, реєструються в Карті пацієнта.

 

 

Порядок виключення пацієнта з моніторингу

 

Пацієнт вважається включеним у моніторування при заповненні на нього Карти пацієнта. Виключення з моніторування проводиться у випадку неможливості продовження заповнення Карти (наприклад: неявка на лікарський прийом).

У цьому випадку Карта направляється в заклад, відповідальний за моніторування, з оцінкою про виключення пацієнта з Протоколу.

Проміжна оцінка і внесення змін до протоколу

 

Оцінка виконання ГСТ проводиться 1 раз на рік за результатами аналізу зведень, отриманих при моніторуванні.

Внесення змін до Протоколу проводиться у випадку одержання інформації:

А) про наявність в ГСТ вимог, що наносять шкоду здоров‘ю пацієнтів;

Б) при отриманні переконливих даних про необхідність змін вимог Протоколу обов‘язкового рівня.

Рішення про зміни приймаються головним позаштатним спеціалістом – урологом МОЗ України.

Введення змін вимог ГСТ у дію здійснюється МОЗ України у встановленому порядку.

 

 

Параметри оцінки якості життя при виконанні протоколу

 

 

Для оцінки якості життя пацієнта з абсцесом нирки і перинефральної клітковини при виконанні Протоколу використовують аналогову шкалу опитувальника ВООЗ ЯЖ-100:

 

 

 

 

 

“Загальна оцінка якості життя і стану здоров‘я”

(в балах)

1. Як Ви оцінюєте якість життя?

Дуже погано

Погано

Ні погано, ні добре

Добре

Дуже добре

1

2

3

4

5

 

2. Наскільки Ви задоволені якістю Вашого життя?

Дуже незадоволений

Незадоволений

Ні задоволений, ні незадоволений

Задоволений

Дуже задоволений

1

2

3

4

5

 

3. Наскільки Ви загалом задоволені своїм життям?

Дуже незадоволений

Незадоволений

Ні задоволений, ні незадоволений

Задоволений

Дуже задоволений

1

2

3

4

5

 

4. Наскільки Ви загалом задоволені своїм здоров’ям?

Дуже незадоволений

Незадоволений

Ні задоволений, ні незадоволений

Задоволений

Дуже задоволений

1

2

3

4

5

 

  Критерії оцінки якості життя і стану здоров‘я: 

Повна задоволеність якістю життя і станом здоров‘я 20-16 балів

Відносна задоволеність якістю життя і станом здоров‘я 9-15 балів

 Незадоволеність якістю життя і станом здоров‘я 4-8 балів

 

  Оцінка вартості виконання Протоколу і ціни якості

 

Клініко-економічний аналіз проводиться відповідно до вимог нормативних документів.

 

Порівняння результатів

 

При моніторуванні ГСТ щорічно проводиться порівняння результатів вимог Протоколу, статистичних даних (захворюваності, смертності від абсцесу нирки і перинефральної клітковини), показників діяльності медичних закладів (ліжко-день, летальність хворих з абсцесом нирки і перинефральної клітковини).


Порядок формування звіту

 

У щорічний звіт про результати моніторування включаються кількісні результати, отримані при розробці медичних карт, їхній якісний аналіз, висновки, пропозиції по актуалізації Протоколу.

Звіт представляється Головному спеціалісту-урологу МОЗ України. Матеріали звіту збираються в Українському інституті громадського здоров‘я МОЗ України.

 

Х. ВИСНОВКИ

 

В «Протоколі….» представлені сучасні погляди на етіологію, патогенез, клінічну картину, діагностику і лікування хворих з абсцесом нирки і перинефральної клітковини, які можуть бути нормативними документами системи стандартизації в охороні здоров‘я і містять єдині вимоги до порядку, обсягу та якості надання медичної допомоги хворим  у різних клінічних випадках.

 

 

Завідуючий кафедри

Доктор мед наук., професор Костєв Ф.І.

 

 

Завідуючий урологічним відділенням

МКЛ №10 м. Одеси

Доктор медичних наук, доцент Борисов О.В.

 

 

Доцент кафедри урології і нефрології

Кандидат медичних наук, доцент   Швець В.Д.

 

 

Старший лаборант кафедри   Шостак М.В.

 

 

Головний позаштатний уролог

МОЗ України   Пасечніков С.П.

 


Додаток 1

Додаток до медичної карти №________

 

ЗГОДА ПАЦІЄНТА НА ЗАПРОПОНОВАНИЙ ПЛАН ЛІКУВАННЯ

 

Я____________________________________________________________

Одержав роз‘яснення з приводу діагнозу абсцесу нирки і перинефральної клітковини, одержав інформацію: про особливості перебігу захворювання, ймовірної тривалості лікування, про ймовірний прогноз захворювання.

Мені запропонований план обстеження і лікування відповідно до протоколу №______, дані повні роз‘яснення про характер, ціль і тривалість можливих несприятливих ефектів діагностичних процедур, а також у тім, що маю я робити під час їх проведення.

Я сповіщений про необхідність дотримувати режим у ході лікування, регулярно приймати призначені препарати, негайно повідомляти лікарю про будь-яке погіршення самопочуття, погоджувати з лікарем прийом будь-яких не прописаних препаратів (наприклад: лікування застуди, грипу, головного болю і т.п.). Я сповіщений, що недотримання рекомендацій лікаря, режиму прийому препарату, безконтрольне самолікування можуть ускладнити лікування і негативно позначаться на стані здоров‘я.

Я сповіщений про ймовірний перебіг захворювання при відмовленні від лікування.

Я мав можливість задати будь-які питання, що мене цікавлять стосовно стану мого здоров‘я, захворювання і лікування й одержав на них задовільні відповіді.

Я одержав інформацію про альтернативні методи лікування, а також про їхню зразкову вартість.

Бесіду вів лікар___________________(підпис лікаря)

„____”_____________20___р.

Пацієнт погодився з запропонованим планом лікування, у чому розписався власноручно________________(підпис пацієнта)

Чи розписався його законний представник____________(підпис законного представника)

Чи що засвідчують присутні при бесіді______________(підпис лікаря)_____________________(підпис свідка).

Пацієнт не погодився (відмовився) від запропонованого лікування, у чому розписався власноручно________________(підпис пацієнта),

Чи розписався його законний представник__________(підпис законного представника),

Чи що засвідчують присутні при бесіді_____________(підпис лікаря),_______________________(підпис свідка).