 Хвороби сечостатевої системи. Інше уточнене нетримання сечі. Енурез; Клінічний протокол |
 |
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛНадання медичної допомоги населенню Клас XIV Хвороби сечостатевої системи (№ 00-№ 99) № 39,4 Інше уточнене нетримання сечі. Енурез
Розробники протоколу: Пирогов В.О._________________ д.м.н., проф., заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії нейроурології, Інститут урології АМН України м. Київ, 04053, вул.Ю.Коцюбинського, 9а; Севастьянова Н.А.________________ к.м.н., пров.н.с. лабораторії нейроурології, Інститут урології АМН України. Мета розробки протоколу: поліпшення якості надання медичної допомоги хворим на енурез завдяки впровадженню нових методів діагностики та лікування. Енурез – мимовільне сечовипускання під час сну. Нічним нетриманням сечі страждають від 5 до 28% людей. Етіологія і патогенез Головною причиною енурезу необхідно вважати відсутність або зниження охоронної функції кори головного мозку, яка не сприймає подразнення, що ідуть від сечового міхура. Мимовільному сечовипусканню в нічний час можуть сприяти рефлекторні впливи, що йдуть із окремих органів, що уражені патологічним процесом (наприклад, аденоїди, бронхіальна астма, гельмінти і т.д.), які в корі головного мозку можуть ставати домінантними і таким чином послаблюють або повністю знищують сигнали покликів до сечовипускання від наповненого сечового міхура. Сприяти нічному нетриманню сечі можуть також стреси, хронічні інтоксикації, різноманітні інфекційні захворювання, що призводять до послаблення охоронного впливу кори головного мозку на акт сечовипускання під час сну. Діагностичні критерії Скарги – мимовільне сечовипускання під час сну. 1. Анамнез 2. Клінічне обстеження: а) загальний аналіз крові та сечі (обов’язково) б) біохімічний аналіз крові (обов’язково) в) посів сечі на мікрофлору (при необхідності) 3. Цистоскопія (при необхідності) 4. Висхідна цистограма, мікційна цистограма (при необхідності) 5. Ведення щоденника сечовипускань (відмічається кількість, наявність епізодів неутримання сечі вночі – важливо, щоб дитина самостійно кожного ранку заповнювала щоденник) –обов’язково 6. УЗД нирок, сечового міхура з дослідженням залишкової сечі (обов’язково) 7. Уродинамічне обстеження: урофлоуметрія, цистотонометрія (обов’язково) 8. Електроміографія (при необхідності) 9. Спонділографія (обов’язково) Лікування. 1. Режим сечовипускання: для дорослих - через 2-2,5 години, для дітей - через 1,5 години 1. Антибактеріальна терапія (при необхідності) 2. Лікувальна фізкультура для укріплення м’язів промежини та тазового дна (постійно) 3. Зміна режиму харчування (виключення кофеїну, кислих овочів та фруктів, обмеження молочних продуктів перед сном) – постійно 4. М-холіноблокатори: а) Дриптан 1 табл. (5 мг) за 1 годину до сну , індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць) б) Детрузитол (хворі після 18 р.) 1 табл. (2 мг) за годину до сну, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць) 5. Електростимуляція сечового міхура та м’язів промежини, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць) Електростимуляція сечового міхура апаратом “Ампліпульс”. Режим роботи 1, рід робіт 2, 70 Гц, модуляція 100%, посилка-пауза: 4-6 сек, час 15 хв., електроди: крижовий відділ-над лоном. Електростимуляцію проводити на порожній сечовий міхур. 1. Лазеротерапія, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць). Курс лазеротерапії на початку лікування має 5 щоденних сеансів, потім 5 сеансів через день, час впливу на 1 корпоральну точку – 30 секунд, сумарний час впливу під час сеансу – 4 хвилини. Ускладнення. У зв’язку з порушенням уродинаміки, в тому числі і функціонального характеру можливі наступні ускладнення: - цистит Профілактичні заходи. Покращення соціально-економічних умов життя матері та дитини; відсутність конфліктів в сім’ї та дитячому колективі; дотримання режиму дня; навчання дитини гігієнічним звичкам. Умови, в яких повинна надаватись медична допомога. Лікування в амбулаторних умовах районних, обласних, міських лікарень. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування. Відсутність нічного нетримання сечі, нормалізація аналізів сечі та крові, нормалізація уродинамічних показників, покращення якості життя Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу Шановний пацієнте! Ви будете проходити лікування нічного нетримання сечі. Вам буде запропоновано 4-5 разів відвідати Вашого лікаря протягомі 9 місяців для проведення діагностики та контролю результатів призначенного лікування. Вам також запропонують заповнити анкету. Це буде зроблено для початкової оцінки Вашої якості життя та стану здоров’я, щоб в наступному спостерігати, чи підвищуються вони на тлі лікування. Під час першого візиту до лікаря Вам буде виданий щоденник сечовипускань. Його потрібно буде заповнювати протягом всього лікування. В щоденнику потрібно буде відмічати дату та випадки нетримання сечі під час сну. В окремих випадках можуть виникнути побічні ефекти такі, як сухість у роті, головний біль, неприємне відчуття в області живота, сухість очей. З будь-якими питаннями та проблемами стосовно лікування Ви завжди можете звернутись до Вашого лікаря: Ім’я:________________________________________________________________ Адреса:______________________________________________________________ Телефон:_____________________________________________________________ Я прочитав(ла) та зрозумів(ла) вищевикладений текст і пояснення мого лікаря. ________________________ ___________________________ Дата Підпис пацієнта
________________________ ___________________________ Дата Підпис законного представника (при необхідності)
Я підтверджую, що пацієнт(ка) ознайомлений(на) і підписав(ла) форму інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу. _________________________ __________________________ Дата Підпис лікаря Правила зміни вимог до виконання протоколу Вносяться при наявності нових науково доведених даних про наявність ускладнень та побічних ефектів.
Приклад щоденника сечовипускання та якості життя
Дата: 30.10.03
Література, використана при складанні клінічного протоколу 1. Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Зайцев В.І., Андреєва І.А. Нейрогенний сечовий міхур (сучасні аспекти етіології та клініки)..//Урологія.-1997.-№1.-С.73-78. 2. Возіанов О.Ф., Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Андреєва І.А., Тимошик В.Л. Лазеротерапія в лікуванні нейрогенних розладів сечовипускання//Інформ.лист – К.-2000.-2 с. 3. Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Андреєва І А., Тимошик В.Л. Електростимуляція та лазеропунктура при нейрогенних розладах сечовипускання у дітей //”Актуальні питання урології”. Матеріали науково-практичної конференції, Чернівці.-2003.- С.29-30.
Головний уролог МОЗ України, Професор С.П.Пасечніков
|