 Кіста нирки набута; Протокол надання медичної допомоги |
 |
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства Охорони здоров’я України
ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ
Міністерство охорони здоров'я України “Протокол ведення хворих. Киста нирки набута. ( № 28.1.) ”
І. ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ.
Галузевий стандарт “Протокол ведення хворих. Киста нирки набута.” призначений для застосування в системі охорони здоров'я України.
ІІ. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.
Галузевий стандарт, підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06.03.2003 № 1-1/152 (п. а 2), щодо розробки клінічних протоколів.
ІІІ. ПОЗНАЧЕННЯ Й СКОРОЧЕННЯ.
У дійсному стандарті використані наступні позначення й скорочення: КТ - комп’ютерна томографія УЗД - ультразвукове дослідження ЯМР - ядерно-магнітний резонанс
IV. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. Галузевий стандарт “Протокол ведення хворих. Киста нирки набута.” створений з метою нормативного забезпечення реалізації Доручення Президента України від 06.03.2003 № 1-1/152 (п. а 2) . Галузевий стандарт “Протокол ведення хворих. Киста нирки набута.” розроблений для рішення наступних задач: - установлення однакових вимог до порядку профілактики, діагностики і лікування хворих із набутою кистою нирки; - уніфікації розробок базових програм обов'язкового медичного страхування й оптимізації медичної допомоги пацієнтам із набутою кистою нирки; - забезпечення оптимальних обсягів, доступності і якості мед. допомоги, пропонуємої пацієнту в мед. закладах і на території у рамках державних гарантій забезпечення громадян безкоштовної мед. допомогою. Область поширення дійсного стандарту – лікувально-профілактичні заклади загального профілю всіх рівнів, включаючи спеціалізовані урологічні заклади (відділення). Вимоги дійсного стандарту можуть бути застосовані до пацієнтів із набутою кистою нирки.
V. ВЕДЕННЯ ГАЛУЗЕВОГО СТАНДАРТУ “Протокол ведення хворих. Киста нирки набута.”
Ведення Галузевого стандарту “Протокол ведення хворих. Киста нирки набута.” здійснюється Інститутом урології АМН України, відділом рентген-ендоурології та літотрипсії: Завідуючий відділом – доктор мед. наук., професор Возіанов Сергій Олександрович, тел. 216-99-03; Старший науковий співробітник - к.м.н., Ладнюк Ростислав Євгенович, тел. 216-97-05; Мододший науковий співробітник - к.м.н., Слободянюк Вадим Анатольйович, тел. 216-67-04; лаборант - Луцька Олена Миколаївна, тел. 216-55-57 Система ведення передбачає взаємодію Інституту урології АМН України з усіма зацікавленими організаціями.
VI. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ.
Кистозні захворювання нирок складають 3% урологічних захворювань. Киста нирки – це утворення округлої чи овальної форми. Частіше виступає над поверхнею нирки і може локалізуватися в різних її відділах. Вміст кист, як правило, серозний, рідко може бути геморагічним внаслідок крововиливу в порожнину кисти. Етіологія і патогенез. Існує кілька гіпотез утворення кист нирок. По одній з них обов'язковою умовою виникнення кисти є порушення кровообігу в нирковій паренхімі на обмеженій її ділянці з виникненням у цій зоні перешкоди до відтоку сечі по збірним канальцям. Більшість дослідників вважає, що кисти нирки є ретенційними і виникають внаслідок несприятливих умов для відтоку сечі по збірним канальцям, викликаних обструкцією канальця й активної клубочкової секрецією вище місця перешкоди. Причиною утрудненого відтоку сечі по канальцям може бути перитубулярний склероз. Ріст кисти нирки поступово приводить до атрофії ниркової паренхіми. При приєднанні інфекції розвивається межуточний нефрит і запалення кисти. Великі кисти викликають також порушення гемодинаміки та уродинаміки нирки. Клінічна картина. У багатьох випадках кисти нирок мають безсимптомний перебіг і діагностуються лише при виникненні ускладнень, таких, як порушення уродинаміки, запальні процеси нирок, нефрогенна гіпертензія, ниркова недостатність. Найбільш характерними ознаками, у таких випадках, є тупий біль у підреберній чи поперековій ділянці, пальпуєма пухлина. При запаленні кисти захворювання протікає гостро: з високою температурою, ознобом і посиленням болю в області нирки. ДіагностикаДля діагностики кист нирок застосовують: - УЗД нирок, при якому візуалізується округле утворення зниженої ехогенності, однорідне з чіткими контурами; - екскреторна урографія, при якій визначається серповидний дефект миски чи чашок, а також картина розсовування чашок із гладкими, рівними контурами; - комп'ютерна томографія, при якій визначається округле утворення з чіткими, рівними контурами, зниженої ехогенності з однорідним вмістом; - ядерно-магнітно-резонансна томографія – картина, схожа з комп'ютерною томографією, однак більш точна й достовірна; - ниркова ангіографія: на ангіограмах кисти нирок мають характерний малюнок – округла, безсудинна зона з просвітленням. З лабораторних методів дослідження користуються всіма загальноприйнятими методами для обстеження хворого: - загальний аналіз крові, - загальний аналіз сечі, - сечовина і креатинин крові, - ЕКГ При неускладненій кисті нирки змін у лабораторних методах обстеження немає. При запаленні кисти у загальному аналізі крові - лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ. При нирковій недостатності – підвищення рівня креатинина в сироватці крові. Загальні підходи до лікування кист нирки. При розмірах кисті до 5 см., що не порушує уродинаміку – є клінічно безсимтомною, таким хворим потрібне динамічне спостереження та контроль УЗД 1 раз на рік. При збільшенні кисти більш ніж 1 см. за рік, із клінічними проявами, що порушує уродинаміку та розміром більш ніж 5 см., хворим потрібне хірургічне лікування. Найбільш надійним і малотравматичним методом лікування кист нирок є пункція з дренуванням і поетапним склерозуванням. Якщо пункційний канал проходить через ниркову паренхіму або будь – які сусідні органи чи порожнини, то таким хворим повинно виконуватись традиційне, відкрите хірургічне втручання.
Загальні підходи до профілактики кист нирки. - Профогляди - Диспансеризація
Перелік посилань.
1. Ахметов Н.Р. Хирургическое лечение солитарных кист почек: Автореф. дис. канд. мед. наук.- Москва, 2000.- 20 с. 2. Ба У.Р., Уренков С.Б. Диагностика и лечение простых кист почек. – Урология и нефрология. - 1996.- № 3.- С.8-11. 3. Баран Е.Е., Баран Е.Я. Особливості плину і лікування ниркової недостатності при полікистозної хвороби нирок.- Праці XXV міжрегіональної науч.- практ. конф. урологів. - Дніпропетровськ. - 1996.- С.254-256. 4. Дусмуратова А.М., Юлдашева Н.Ш., Ханизов Х.А. Пункция под контролем зхографии: профилактика осложнений и повышение эффективности .- Ультразвуковая диагностика. - 1998.-№ 4.- С. 38-41. 5. Игнашин Н.С. Ультразвуковые методы в диагностике и лечении урологических заболеваний почек.- Москва, 1998.- 85 с. 6. Касыжманов С.М. Клиника, диагностика и лечение кистозных заболеваний почек: Автореф. дис. д.м.н.- Алматы, 1997.-42 с. 7. Лопаткин Н.А., Фидаров Ф.Б., Мартов А.Г. Лапароскопическая резекция простой кисты почки.- Урология и нефрология. - 1999.- № 2.- С.23-25. 8. Пасечников С.П., Байло В.Д., Попов В.А. Диагностика кист почек.- Лікарська справа. – 1993.- № 1.- С.98-100. 9. Смирнов О.В. Малоинвазивные операции под контролем УЗИ при жидкостных образованиях брюшной полости и забрюшинного пространства: Автореф. дис. канд. мед. наук.- Москва, 2000.- 23 с. 10. Шумлянський І.В. Оптимізація діагностики і лікування простих кист нирок: Автореф. дис. канд. мед. наук.- Київ, 2001.- 23 с. 11. Hoening D.M. et al.- J. Endourol.- 1995.- Vol. 9, № 1.- P. 55-58. 12. Plas E.G., Hubner W.A.- J. Urol.- 1993.- Vol.149, № 4.- P. 703-705. 13. Ohta S., Fujishiro Y., Fuse H. Polidokanol sklerotherapy for simple renal cysts.- Urol. Int.- 1997.- Vol. 58, № 3.- P. 145-147.
VII. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИМОГ ДО ПРОТОКОЛУВЕДЕННЯ ХВОРИХ.
7.1. Модель клінічного випадку: Хвороба - киста нирки набута Ускладнення - Код по МКХ – 28/1
7.1.1. Ознаки і критерії, що визначають модель пацієнта: Клінічні симптоми: безсимптомне протікання чи тупий біль у поперековій ділянці.
7.1.2. Порядок включення пацієнта до протоколу: - пацієнти з кистою нирки - стан хворого, що задовільняє критеріям і ознакам діагностики даної моделі пацієнта.
7.1.3 Вимоги до амбулаторно-поліклінічної діагностик
7.1.4. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання амбулаторно – поліклінічної діагностики - фізікальне обстеження включає: збір анамнезу і скарг, огляд хворого; - алгоритм УЗД: візуалізується округле утворення зниженої ехогенності, однорідної структури, з рівними і чіткими контурами.
7.1.5. Вимоги до амбулаторно – поліклінічного лікування При розмірах кисти до 5 см., що не порушує уродинаміку – динамічне спостереження, контроль УЗД 1 раз на рік. При збільшенні кисти більш ніж 1 см на рік, з клінічними проявами, та розміром більш ніж 5 см. – госпіталізація в клініку.
7.1.6. Вимоги до стаціонарної діагностики
7.1.7. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання стаціонарної діагностики - Алгоритм УЗД: візуалізується округле утворення, зниженої ехогенності, однорідної структури, з чіткими контурами; - Алгоритм екскреторнїй урографії - визначається серпоподібний дефект миски чи чашок; - Алгоритм КТ і ЯМР: визначається округле утворення з чіткими, рівними контурами, зниженої ехогенності , з однорідним вмістом; - Алгоритм ниркової ангіографії: визначається на ангіограммах округла, безсудинна зона з просвітлінням.
7.1.8. Вимоги до стаціонарного лікування Якщо киста нирки розміром більш ніж 5 см., або з клінічними проявами, що порушує уродинаміку, то таким хворим потрібне хірургічне лікування. Надійним і малотравматичним методом хірургічного лікування кист нирок є пункція з дренуванням і поетапним склерозуванням. Неприпустимо виконання дренування кист нирок, якщо пункційний канал проходити через ниркову паренхіму або будь-які сусідні органи чи порожнини. Цим хворим повинно виконуватись традиційне відкрите хірургічне втручання.
7.1.9. Вимоги до режиму праці, відпочинку і реабілітації Санаторно-курортне лікування
7.1.10. Вимоги до відходу за пацієнтом і допоміжними процедурами. Спеціальних вимог немає.
7.1.11. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу. Див. додаток № 1
7.1.12. Додаткова інформація для пацієнта і членів його родини Додаткової інформації немає.
7.1.13. Правила зміни вимог до виконання протоколу - при відсутності ознак кисти нирки (за даними проведених діагностичних досліджень) формується нова діагностична концепція; - при виявленні ознак іншого захворювання, що вимагає проведення діагностично-лікувальних заходів, при відсутності кисти нирки пацієнт переходить до Протоколу ведення хворих з відповідним/виявленим чи захворюванням синдромом.
7.1.14. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування
7.1.15. Вартісні характеристики протоколу Вартісні характеристики визначаються відповідно до вимог нормативних документів.
VIII. ГРАФІЧНЕ, СХЕМАТИЧНЕ І ТАБЛІЧНЕПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОТОКОЛУ.
IX. МОНІТОРУВАННЯ.
Критерії і методологія моніторингу й оцінки ефективності виконання протоколу Моніторування проводиться на всій території України. Перелік медичних закладів, у яких проводиться моніторування даного ГСТ, визначається щорічно закладом, відповідальним за моніторування. Лікувально-профілактичний заклад інформується про включення в перелік по моніторуванню ГСТ письмово. Моніторування ГСТ включає: - збір інформації: про ведення пацієнтів з кистою нирки у лікувально- профілактичних закладах усіх рівнів, включаючи спеціалізовані урологічні заклади (відділення); - аналіз отриманих даних; - складання звіту про результати проведеного аналізу; - представлення звіту групі розроблювачів Протоколу в Український інститут громадського здоров’я МОЗ України. Вихідними даними при моніторуванні є: - медична документація – карти пацієнта; - тарифи на медичні послуги; - тарифи на лікарські препарати. При необхідності при моніторуванні ГСТ можуть бути використані історії хвороби, амбулаторні карти пацієнтів з кистою нирки і інші документи. Карти пацієнта заповнюються в медичних закладах, визначених переліком по моніторуванню, щокварталу протягом послідовних 10 днів третьої декади кожного першого місяця кварталу (наприклад, з 21 по 30 січня) і передаються в заклад, відповідальний за моніторування, не пізніше чим через 2 тижні після закінчення зазначеного терміну. Добір карт, що включаються в аналіз, здійснюється методом випадкової вибірки. Число аналізованих карт повинне бути не менш 500 у рік. В аналізовані в процесі моніторингу показники входять: критерії включення і виключення з Протоколу, переліки медичних послуг обов'язкового і додаткового асортименту, переліки лікарських засобів обов'язкового і додаткового асортименту, наслідки захворювання, вартість виконання медичної допомоги по Протоколу і ін.
Принципи рандомизації
У даному Протоколі рандомизація (лікувальних заснувань, пацієнтів і т.д.) не передбачена.
Порядок оцінки і документування побічних ефектів і розвитку ускладнень
Інформація про побічні ефекти й ускладнення, що виникли в процесі діагностики і лікування хворих, реєструється в Карті пацієнта.
Порядок виключення пацієнта з моніторингу
Пацієнт вважається включеним у моніторування при заповненні на нього Карти пацієнта. Виключення з моніторування проводиться у випадку неможливості продовження заповнення Карти (наприклад, неявка на лікарський прийом). У цьому випадку Карта направляється в заклад, відповідальний за моніторування, з оцінкою про причину виключення пацієнта з Протоколу.
Проміжна оцінка і внесення змін до протоколу
Оцінка виконання ГСТ проводиться 1 раз на рік за результатами аналізу зведень, отриманих при моніторуванні. Внесення змін до Протоколу проводиться у випадку одержання інформації: а) про наявність в ГСТ вимог, що наносять втрату здоров'ю пацієнтів, б) при одержанні переконливих даних про необхідність змін вимог Протоколу обов'язкового рівня. Рішення про зміни приймається групою розроблювачів. Введення змін вимог ГСТ у дію здійснюється МОЗ України у встановленому порядку.
Параметри оцінки якості життя при виконанні протоколу
Для оцінки якості життя пацієнта з кистою нирки при виконанні Протоколу використовують аналогову шкалу.
Оцінка вартості виконання протоколу і ціни якості
Клініко-економічний аналіз проводиться відповідно до вимог нормативних документів.
Порівняння результатів
При моніторуванні ГСТ щорічно проводиться порівняння результатів виконання вимог Протоколу, статистичних даних (захворюваності, смертності від кист нирок), показників діяльності медичних закладів (ліжко-день, летальність хворих з кистою нирки). Порядок формування звіту
У щорічний звіт про результати моніторування включаються кількісні результати, отримані при розробці медичних карт, і їхній якісний аналіз, висновки, пропозиції по актуалізації Протоколу. Звіт представляється в робочу групу даного ГСТ. Матеріали звіту зберігаються в Українському інституті громадського здоров’я МОЗ України.
Х. ВИСНОВКИ
В методичних рекомендаціях представлені сучасні підходи до створення клінічних протоколів, які є нормативними документами системи стандартизації в охороні здоров’я і містять єдині вимоги до порядку, обсягу та якості надання медичної допомоги хворим різних клінічних випадках. Методичні рекомендації, призначені для розробників протоколів надання медичної допомоги, включають загальні відомоті про клінічні протоколи, вимоги, які до них пред’являються, а також принципи формування класифікатора протоколів. При підготовці протоколів надання медичної допомоги необхідно максимально враховувати характеристики медичних технологій і вибирати серед них ті, які відповідають вимогам наукової доказовості. Викладена у методичних рекомендаціях систематизована стратегія створення клінічних протоколів допоможе розробникам приймати найбільш оптимальні рішення при складанні програм надання медичної допомоги хворим з метою гарантування її високої якості та ефективності.
Завідуючий відділом доктор мед. наук., професор Возіанов С.А.
Старший науковий співробітник, к.м.н. Ладнюк Р.Є.
Молодший науковий співробітник, к.м.н. Слободянюк В.А.
Лаборант Луцька О.М.
Головний позаштатний уролог МОЗ України Пасечніков С.П.
Додаток 1
Додаток до медичної карти №______
ЗГОДА ПАЦІЄНТА НА ЗАПРОПОНОВАНИЙ ПЛАН ЛІКУВАННЯ
Я _____________________________________________________________ одержав роз'яснення з приводу діагнозу кисти нирки, одержав інформацію: про особливості перебігу захворювання, ймовірної тривалості лікування, про ймовірний прогноз захворювання. Мені запропонований план обстеження і лікування відповідно до протоколу №_____, дані повні роз'яснення про характер, ціль і тривалість, можливих несприятливих ефектах діагностичних процедур, а також у тім, що маю я робити під час їх проведення. Я сповіщений про необхідність дотримувати режим у ході лікування, регулярно приймати призначені препарати, негайно повідомляти лікарю про будь-яке погіршення самопочуття, погоджувати з лікарем прийом будь-яких не прописаних препаратів (наприклад, для лікування застуди, грипу, головного болю і т.п.). Я сповіщений, що недотримання рекомендацій лікаря, режиму прийому препарату, безконтрольне самолікування можуть ускладнити лікування і негативне позначитися на стані здоров'я. Я сповіщений про ймовірний перебіг захворювання при відмовленні від лікування. Я мав можливість задати будь-які питання, що мене цікавлять стосовно стану мого здоров'я, захворювання і лікування й одержав на них задовільні відповіді. Я одержав інформацію про альтернативні методи лікування, а також про їхню зразкову вартість.
Бесіду провів лікар_______________ (підпис лікаря). “___” ______20___р.
Пацієнт погодився з запропонованим планом лікування, у чому розписався власноручно __________ (підпис пацієнта), чи розписався його законний представник __________ (підпис законного представника), чи що засвідчують присутні при бесіді_________ (підпис лікаря), __________ (підпис свідка). Пацієнт не погодився (відмовився) від запропонованого лікування, у чому розписався власноручно ___________(підпис пацієнта), чи розписався його законний представник__________(підпис законного представника), чи що засвідчують присутні при бесіді __________(підпис лікаря), __________ (підпис свідка). |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
