 Мимовільне сечовипускання; Клінічний протокол |
 |
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛНадання медичної допомоги населенню Клас XIV Хвороби сечостатевої системи (N00-N99) N39.3 Мимовільне сечовипускання
Розробники протоколу: Пирогов В.О._________________ д.м.н., проф., заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії нейроурології, Інститут урології АМН України м.Київ, 04053, вул.Ю.Коцюбинського, 9а; Севастьянова Н.А.________________ к.м.н., пров.н.с. лабораторії нейроурології, Інститут урології АМН України. Мета розробки протоколу: поліпшення якості надання медичної допомоги хворим на мимовільне сечовипускання завдяки впровадженню нових методів діагностики та лікування. Під нетриманням сечі розуміють мимовільне, неконтрольоване волею людини, виділення сечі. Міжнародне товариство по утриманню сечі (JCS) у 1998 році запропонувало класифікацію нетримання сечі, в якій виділено 5 видів: I. Стресове нетримання II. Імперативне нетримання III. Рефлекторне нетримання IV. Нетримання від переповнення V. Екстрауринарне нетримання Деякі автори окремо виділяють енурез. Імперативне нетримання сечі – виділення її більшого чи меншого об’єму через уретру на рівні імперативного (нагального) поклику до сечовипускання. Приблизно 18% всіх хворих страждають на цей вид нетримання сечі. Етіологія. Виникає у зв’язку з підвищеною рефлекторною збудливістю сечового міхура. Патологія міхурового рефлекса зумовлена дефектами нейрогуморальної регуляції функції сечового міхура. Патогенез. Походження дисфункції зумовлено функціональною недостатністю супраспинального гальмування сакрального центру сечового міхура внаслідок затримки розвитку або ушкодження його вищих центрів і провідних шляхів. Важливу роль в патогенезі мають функціональні порушення вегетативної нервової системи як на сегментарному, так і надсегментарному рівнях. Діагностичні критерії. 1. Скарги – почащене сечовипускання, сечовипускання до 10 та більше разів, імперативний поклик до сечовипускання, нетримання сечі. 2. Анамнез 3. Клінічне обстеження: а) загальний аналіз крові та сечі (обов’язково) б) біохімічний аналіз крові (обов’язково) в) посів сечі на мікрофлору (при необхідності) 4. Цистоскопія (при необхідності) 5. Висхідна цистограма, мікційна цистограма (при необхідності) 6. Ведення щоденника сечовипускань: відмічається кількість сечовипускань, наявність імперативних покликів, епізодів неутримання сечі (обов’язково) 7. УЗД нирок, сечового міхура з дослідженням залишкової сечі (обов’язково) 8. Уродинамічне обстеження: урофлоуметрія, цистотонометрія (обов’язково) 9. Електроміографія (при необхідності) Лікування. 1. Антибактеріальна терапія (при необхідності) 2. Лікувальна фізкультура для укріплення м’язів промежини та тазового дна (постійно) 3. Зміна режиму харчування (виключення кофеїну, горілчаних напоїв, кислих овочів та фруктів) (постійно) 4. М-холіноблокатори: а) Дриптан (діти після 5 р.) 1 табл. (5 мг) 3 рази на день, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць) б) Детрузитол (хворі після 18 р.) 1 табл. (2 мг) 2 рази на день, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць) 5. Електростимуляція сечового міхура, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць). Електростимуляція сечового міхура апаратом “Ампліпульс”. Режим роботи 1, рід робіт 2, 70 Гц, модуляція 100%, посилка-пауза: 4-6 сек, час 15 хв., електроди: крижовий відділ-над лоном. Електростимуляцію проводити на порожній сечовий міхур. 6. Лазеротерапія, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць). Курс лазеротерапії на початку лікування має 5 щоденних сеансів, потім 5 сеансів через день, час впливу на 1 корпоральну точку – 30 секунд, сумарний час впливу під час сеансу – 4 хвилини. Ускладнення. У зв’язку з порушенням уродинаміки, в тому числі і функціонального характеру можливі наступні ускладнення: - цистит - міхурово-сечовідний рефлюкс - пієлонефрит Профілактичні заходи. Санітарно-просвітницька робота з населенням. Умови, в яких повинна надаватись медична допомога. Амбулаторні та стаціонарні урологічні відділення районних, обласних, міських лікарень. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування. Відсутність імперативних покликів; нормалізація частоти сечовипускання; відсутність епізодів нетримання сечі; відсутність гіперскорочень детрузора на цистотонограмі; покращення якості життя. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу Шановний пацієнте! Ви будете проходити лікування мимовільного сечовипускання. Вам буде запропоновано 4-5 разів відвідати Вашого лікаря протягом 9 місяців для проведення діагностики та контролю результатів призначеного лікування. Вам також запропонують заповнити анкету. Це буде зроблено для початкової оцінки Вашої якості життя та стану здоров’я, щоб в наступному спостерігати, чи підвищуються вони на тлі лікування. Під час першого візиту до лікаря Вам буде виданий щоденник сечовипускань. Його потрібно буде заповнювати протягом трьох днів безпосередньо перед наступним візитом. В щоденнику потрібно буде відмічати час сечовипускань, кількість виділеної сечі та випадки нетримання сечі. В окремих випадках можуть виникнути побічні ефекти, такі як, сухість у роті, головний біль, неприємне відчуття в області живота, сухість очей. Якщо Ви – жінка дітородного віку, Ви повинні користуватися контрацептивами в період лікування та одного місяця після його завершення. З будь-якими питаннями та проблемами стосовно лікування Ви завжди можете звернутись до Вашого лікаря: Ім’я:________________________________________________________________ Адреса:______________________________________________________________ Телефон:_____________________________________________________________ Я прочитав(ла) та зрозумів(ла) вищевикладений текст і пояснення мого лікаря. ________________________ ___________________________ Дата Підпис пацієнта
________________________ ___________________________ Дата Підпис законного представника (при необхідності)
Я підтверджую, що пацієнт(ка) ознайомлений(на) і підписав(ла) форму інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу. _________________________ __________________________ Дата Підпис лікаря Правила зміни вимог до виконання протоколу Зміни вносяться при наявності нових науково доведених даних про наявність ускладнень та побічних ефектів.
Приклад щоденника сечовипускання та якості життя Дата: 23.10.03 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд Ø О О О О О О
Дата: 30.10.03
Література, використана при складанні клінічного протоколу 1. Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Зайцев В.І., Андреєва І.А. Нейрогенний сечовий міхур (сучасні аспекти етіології та клініки). //Урологія.-1997.-№1.-С.73-78. 2. Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Андреєва І.А., Комарницька М.М., Козлова А.М. Електростимуляція один із методів реабілітації функції органів сечової системи//Праці VII Пленума наукового тов-ва урологі України, Київ.-1993.-С.220-221. 3. Возіанов О.Ф., Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Андреєва І.А., Тимошик В.Л. Лазеротерапія в лікуванні нейрогенних розладів сечовипускання//Інформ.лист – К.-2000.-2 с. 4. Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Андреєва І.А., Тимошик В.Л. Електростимуляція та лазеропунктура при нейрогенних розладах сечовипускання у дітей//”Актуальні питання урології”. Матеріали науково-практичної конференції, Чернівці.- 2003.- С.29-3.
Головний уролог МОЗ України, Професор С.П.Пасечніков
Надання медичної допомоги населенню Клас XIV Хвороби сечостатевої системи (N00-N99) N31 Нервово-м’язова дисфункція сечового міхура
Розробники протоколу: Пирогов В.О._________________ д.м.н., проф., заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії нейроурології, Інститут урології АМН України м.Київ, 04053, вул.Ю.Коцюбинського, 9а; Севастьянова Н.А.________________ к.м.н., пров.н.с. лабораторії нейроурології, Інститут урології АМН України. Мета розробки протоколу: поліпшення якості надання медичної допомоги хворим на нервово-м’язову дисфункцію сечового міхура завдяки впровадженню нових методів діагностики та лікування. До нейрогенних порушень функції сечового міхура неорганічного генезу відносяться порушення сечовипусканя, що з’являються внаслідок порушень контролю з боку нервової системи за діяльністю сечового міхура та сфінктера уретри при повному збереженні анатомічної цілостності її центрального та периферичного відділів і при відсутності анатомічних обструктивних змін сечових шляхів. Нервово-м’язова дисфункція сечового міхура спостерігається у 25-62% хворих з порушенням сечовипускання. Треба виділити 2 основні форми цих розладів: 1) гіперрефлекторний (незагальмований) сечовий міхур; 2) гіпорефлекторний (нейрогенна слабкість) сечовий міхур. Етіологія і патогенез Вірогідними чинниками виникнення незагальмованого сечового міхура є ослаблення гальмуючого контролю вищих нервових центрів за рефлексом скорочення м’язу, що виштовхує сечу та надмірне подразнення елементів рефлекторної дуги сечового міхура. При цьому порушення уродинаміки мають функціонально-обструктивний характер, сутність якого складається в дискоординації дії між виникаючими спонтанно скороченнями м’язу, що виштовхує сечу, і розслабленням замикаючого апарату. Порушення функції сечового міхура при його нейрогенній слабкості також пов’язані із збудливістю нервово-рефлекторної дуги і стосуються переважно фази накопичування. Порушення швидкості випорожнення є результатом низького тонусу детрузора. Діагностичні критерії 1. Скарги – почащені сечовипускання малими порціями, неутримання сечі, нічне нетримання сечі, утруднене сечовипускання, рідке сечовипускання великими порціями, почуття неповного випорожнення сечового міхура. 2. Анамнез 3. Клінічне обстеження: а) загальний аналіз сечі і крові (обов’язково) б) біохімічний аналіз крові (обов’язково) в) посів сечі на мікрофлору (при необхідності) 4. Уродинамічне обстеження: а) урофлоуметрія (обов’язково); б) цистотонометрія (при необхідності) 5. Цистографія та мікційна цистографія (обов’язково) 6. Оглядова та екскреторна урографія (обов’язково) 7. УЗД нирок, сечового міхура з дослідженням залишкової сечі (обов’язково) 8. Цистоскопія (при необхідності) 9. Електроміографія (при необхідності) 10. Ведення щоденника сечовипускань (відмічається кількість сечовипускань, об’єм випитої рідини, об’єм сечовипускання, наявність утрудненого сечовипускання, наявність імперативних покликів, епізодів неутримання сечі) – (обов’язково)
Лікування. 1. Антибактеріальна терапія: а) норфлоксацин 0,8 г на добу, 3-7 діб; б) ципрофлоксацин 0,2-0,5 г на добу, 3-7 діб; в) офлоксацин 0,4 г на добу, 3-7 діб; г) пефлоксацин 0,8 г, 3-7 діб; д) амоксіцилін 1,5 г на добу, 5-7 діб; е) фосфоміцин 3,0 г, 2 доби (при необхідності) 2. Лікувальна фізкультура для укріплення м’язів промежини та тазового дна (постійно) 3. Режим сечовипускання: для дорослих – через 2-2,5 години, для дітей через 1,5 години (постійно) 4. Зміна режиму харчування (виключення кофеїну, горілчаних напоїв, кислих овочів та фруктів) – постійно 5.1. При незагальмованому сечовому міхурі - М-холіноблокатори: а) Дриптан (діти після 5 р.) 1 табл. (5 мг) 3 рази на день, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць) б) Детрузитол (хворі після 18 р.) 1 табл. (2 мг) 2 рази на день, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць) 5.2. При нейрогенній слабкості сечового міхура а) a-адреноблокатори: - піроксан 1таб. (0.015 мг) 3 р. на день, індивідуально (від 2 тижнів до 3 місяців з перервою 1 місяць) - омнік 1 таб. (0,4 мг) 1 р. в день, індивідуально (від 2 тижнів до 3 місяців з перервою 1 місяць) б) похідні хлорфеніламінової кислоти - баклофен (0,15 мг) 3 р. на день, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць). 6. Електростимуляція сечового міхура, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць). Електростимуляція сечового міхура апаратом “Ампліпульс”. Режим роботи 1, рід робіт 2, 70 Гц, модуляція 100%, посилка-пауза: 4-6 сек, час 15 хв., електроди: крижовий відділ-над лоном. Електростимуляцію проводити на порожній сечовий міхур. 7. Лазеротерапія, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць). Курс лазеротерапії на початку лікування має 5 щоденних сеансів, потім 5 сеансів через день, час впливу на 1 корпоральну точку – 30 секунд, сумарний час впливу під час сеансу – 4 хвилини. Ускладнення. У зв’язку з порушенням уродинаміки, в тому числі і функціонального характеру можливі наступні ускладнення: - цистит - міхурово-сечовідний рефлюкс - уретерогідронефроз - пієлонефрит Профілактичні заходи. Санітарно-просвітницька робота з населенням. У випадках рідких сечовипускань, утруднення під час сечовипускання, нетримання сечі, відчуття залишкової сечі - звертатись до лікаря. Умови, в яких повинна надаватись медична допомога. Амбулаторні та стаціонарні урологічні відділення районних, обласних, міських лікарень. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування. Вироблення рефлекторного сечовипускання, зменшення дизурічних розладів, нормалізація аналізів сечі та крові, нормалізація уродинамічних показників, зменшення або зникнення міхурово-сечовідних рефлюксів та уретерогідронефроза; покращення якості життя. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу Шановний пацієнте! Ви будете проходити лікування нервово-м’язової дисфункції сечового міхура. Вам буде запропоновано 4-5 разів відвідати Вашого лікаря протягом 9 місяців для проведення діагностики та контролю результатів призначеного лікування. Вам також запропонують заповнити анкету. Це буде зроблено для початкової оцінки Вашої якості життя та стану здоров’я, щоб в подальшому спостерігати чи підвищуються вони на тлі лікування. Під час першого візиту до лікаря Вам буде виданий щоденник сечовипускань. Його потрібно буде заповнювати протягом трьох днів безпосередньо перед наступним візитом. В щоденнику потрібно буде відмічати кількість сечовипускань, об’єм випитої рідини, об’єм сечовипускання, наявність утрудненого сечовипускання, наявність імперативних покликів, епізодів неутримання сечі. В окремих випадках можуть виникнути побічні ефекти такі, як сухість у роті, головний біль, зниження А/Т, брадикардія, неприємне відчуття в області живота, нудота, сухість очей. Якщо Ви – жінка дітородного віку, Ви повинні користуватися контрацептивами в період лікування та одного місяця після його завершення. З будь-якими питаннями та проблемами стосовно лікування Ви завжди можете звернутись до Вашого лікаря: Ім’я:________________________________________________________________ Адреса:______________________________________________________________ Телефон:_____________________________________________________________ Я прочитав(ла) та зрозумів(ла) вищевикладений текст і пояснення мого лікаря. ________________________ ___________________________ Дата Підпис пацієнта
________________________ ___________________________ Дата Підпис законного представника (при необхідності)
Я підтверджую, що пацієнт(ка) ознайомлений(на) і підписав(ла) форму інформаваної згоди пацієнта на виконання протоколу. _________________________ __________________________ Дата Підпис лікаря Правила зміни вимог до виконання протоколу Зміни вносяться при наявності нових науково доведених даних про наявність ускладнень та побічних ефектів.
Приклад щоденника сечовипускання та якості життя Дата: 23.10.03 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд Ø О О О О О О
Дата: 30.10.03
Література використана при складанні клінічного протоколу 1. Нейрогенний сечовий міхур (сучасні аспекти етіології та клініки). Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Зайцев В.І., Андреєва І.А.//Урологія.-1997.-№1.-С.73-78. 2. Нейрогенний сечовий міхур (сучасні аспекти етіології та клініки). Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Зайцев В.І., Андреєва І.А.//Урологія.-1997.-№3.-С.74-81. 3. Возіанов О.Ф., Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Андреєва І.А., Тимошик В.Л. Лазеротерапія в лікуванні нейрогенних розладів сечовипускання//Інформ.лист – К.-2000.-2 с. 4. Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Андреєва І.А., Тимошик В.Л. Електростимуляція та лазеропунктура при нейрогенних розладах сечовипускання у дітей//”Актуальні питання урології”. Матеріали науково-практичної конференції, Чернівці.- 2003.- С.29-3.
Головний уролог МОЗ України, Професор С.П.Пасечніков
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛНадання медичної допомоги населенню Клас XIV Хвороби сечостатевої системи (N00-N99) N39.4 Інше уточнене нетримання сечі. Стресове нетримання сечі
Розробники протоколу: Пирогов В.О._________________ д.м.н., проф., заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії нейроурології, Інститут урології АМН України м.Київ, 04053, вул.Ю.Коцюбинського, 9а; Севастьянова Н.А.________________ к.м.н., пров.н.с. лабораторії нейроурології, Інститут урології АМН України. Мета розробки протоколу: поліпшення якості надання медичної допомоги хворим на стресове нетримання сечі завдяки впровадженню нових методів діагностики та лікування. Стресове нетримання сечі – мимовільне підтікання сечі під час кашлю, сміху, бігу та інших станів, що призводять до підвищення внутрішньочеревного та внутрішньосечового тисків і зникнення скорочення детрузора або надмірного розтягнення сечового міхура. Приблизно 24% всіх хворих страждають на цей вид нетримання сечі. Етіологія і патогенез Під час справжнього нетримання сечі немає порушення анатомічної цілостності сечових шляхів, але сеча не утримується внаслідок недостатності сфінктерів сечового міхура, зниження тонусу м’язів тазового дна, буває обумовлене порушенням тонусу детрузора та дискоординацією діяльності сфінктерів. Часто спостерігається у жінок з опущенням передньої стінки вагіни і сечового міхура, остеохондрозі. Діагностичні критерії 1. Скарги – рідкі сечовипускання, поклик до сечовипускання може бути знижений, нетримання сечі. 2. Анамнез 3. Клінічне обстеження: а) загальний аналіз крові та сечі (обов’язково) б) біохімічний аналіз крові (обов’язково) в) посів сечі на мікрофлору (при необхідності) 4. Цистоскопія (при необхідності) 5. Висхідна цистограма, мікційна цистограма (при необхідності) 6. Ведення щоденника сечовипускань (відмічається кількість сечовипускань, об’єм сечовипускання, наявність імперативних покликів, епізодів нетримання сечі) – (обов’язково) 7. УЗД нирок, сечового міхура з дослідженням залишкової сечі (обов’язково) 8. Уродинамічне обстеження: урофлоуметрія, цистотонометрія (обов’язково) 9. Електроміографія (при необхідності) 10. Оглядова та екскреторна урографія (при необхідності) Лікування. 1. Антибактеріальна терапія (при необхідності) 2. Лікувальна фізкультура для укріплення м’язів промежини та тазового дна (постійно) 3. Зміна режиму харчування (виключення кофеїну, горілчаних напоїв, кислих овочів та фруктів) – постійно 4. М-холіноблокатори: а) Дриптан 1 табл. (5 мг) 3 рази на день, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць) б) Детрузитол (хворі після 18 р.) 1 табл. (2 мг) 2 рази на день, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць) 5. Симпатоміметики: псевдоефедрин 0,15-0,6 мг 3 рази на день, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць) 6. Електростимуляція сечового міхура та м’язів промежини, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць). Електростимуляція сечового міхура апаратом “Ампліпульс”. Режим роботи 1, рід робіт 2, 70 Гц, модуляція 100%, посилка-пауза: 4-6 сек, час 15 хв., електроди: крижовий відділ-над лоном. Електростимуляцію проводити на порожній сечовий міхур. 7. Лазеротерапія, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць). Курс лазеротерапії на початку лікування має 5 щоденних сеансів, потім 5 сеансів через день, час впливу на 1 корпоральну точку – 30 секунд, сумарний час впливу під час сеансу – 4 хвилини. Ускладнення. У зв’язку з порушенням уродинаміки, в тому числі і функціонального характеру можливі наступні ускладнення: - цистит - пієлонефрит Профілактичні заходи. Лікування циститу, лікування захворювань жіночих статевих органів, лікування остеохондрозу. Умови, в яких повинна надаватись медична допомога. Амбулаторні та стаціонарні урологічні відділення районних, обласних, міських лікарень. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування. Відсутність дизурічних розладів, нормалізація акту сечовипускання, покращення показників урофлоуметрії і цистотонометрії, покращення якості життя. Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу Шановний пацієнте! Ви будете проходити лікування стресового нетримання сечі. Вам буде запропоновано 4-5 разів відвідати Вашого лікаря протягом 9 місяців для проведення діагностики та контролю результатів призначеного лікування. Вам також запропонують заповнити анкету. Це буде зроблено для початкової оцінки Вашої якості життя та стану здоров’я, щоб в наступному спостерігати, чи підвищуються вони на тлі лікування. Під час першого візиту до лікаря Вам буде виданий щоденник сечовипускань. Його потрібно буде заповнювати протягом трьох днів безпосередньо перед наступним візитом. В щоденнику потрібно буде відмічати час сечовипускань, кількість виділеної сечі та випадки нетримання сечі, кількість замінених прокладок. В окремих випадках можуть виникнути побічні ефекти такі, як сухість у роті, головний біль, неприємне відчуття в області живота, сухість очей. Якщо Ви – жінка дітородного віку, Ви повинні користуватися контрацептивами в період лікування та одного місяця після його завершення. З будь-якими питаннями та проблемами, стосовно лікування, Ви завжди можете звернутись до Вашого лікаря: Ім’я:________________________________________________________________ Адреса:______________________________________________________________ Телефон:_____________________________________________________________ Я прочитав(ла) та зрозумів(ла) вищевикладений текст і пояснення мого лікаря. ________________________ ___________________________ Дата Підпис пацієнта
________________________ ___________________________ Дата Підпис законного представника (при необхідності)
Я підтверджую, що пацієнт(ка) ознайомлений(на) і підписав(ла) форму інформаваної згоди пацієнта на виконання протоколу. _________________________ __________________________ Дата Підпис лікаря Правила зміни вимог до виконання протоколу Зміни вносяться при наявності нових науково доведених даних про наявність ускладнень та побічних ефектів.
Приклад щоденника сечовипускання та якості життя Дата: 23.10.03 Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд Ø О О О О О О
Дата: 30.10.03
Література, використана при складанні клінічного протоколу 1. Нейрогенний сечовий міхур (сучасні аспекти етіології та клініки). Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Зайцев В.І., Андреєва І.А.//Урологія.-1997.-№1.-С.73-78. 2. Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Андреєва І.А., Комарницька М.М., Козлова А.М. Електростимуляція один із методів реабілітації функції органів сечової системи//Праці VII Пленума наукового тов-ва урологі України, Київ.-1993.-С.220-221. 3. Возіанов О.Ф., Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Андреєва І.А., Тимошик В.Л. Лазеротерапія в лікуванні нейрогенних розладів сечовипускання//Інформ.лист – К.-2000.-2 с.
Головний уролог МОЗ України, Професор С.П.Пасечніков КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛНадання медичної допомоги населенню Клас XIV Хвороби сечостатевої системи (N00-N99) N39.4 Інше уточнене нетримання сечі. Енурез
Розробники протоколу: Пирогов В.О._________________ д.м.н., проф., заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії нейроурології, Інститут урології АМН України м. Київ, 04053, вул.Ю.Коцюбинського, 9а; Севастьянова Н.А.________________ к.м.н., пров.н.с. лабораторії нейроурології, Інститут урології АМН України. Мета розробки протоколу: поліпшення якості надання медичної допомоги хворим на енурез завдяки впровадженню нових методів діагностики та лікування. Енурез – мимовільне сечовипускання під час сну. Нічним нетриманням сечі страждають від 5 до 28% людей. Етіологія і патогенез Головною причиною енурезу необхідно вважати відсутність або зниження охоронної функції кори головного мозку, яка не сприймає подразнення, що ідуть від сечового міхура. Мимовільному сечовипусканню в нічний час можуть сприяти рефлекторні впливи, що йдуть із окремих органів, що уражені патологічним процесом (наприклад, аденоїди, бронхіальна астма, гельмінти і т.д.), які в корі головного мозку можуть ставати домінантними і таким чином послаблюють або повністю знищують сигнали покликів до сечовипускання від наповненого сечового міхура. Сприяти нічному нетриманню сечі можуть також стреси, хронічні інтоксикації, різноманітні інфекційні захворювання, що призводять до послаблення охоронного впливу кори головного мозку на акт сечовипускання під час сну. Діагностичні критерії 1. Скарги – мимовільне сечовипускання під час сну. 2. Анамнез 3. Клінічне обстеження: а) загальний аналіз крові та сечі (обов’язково) б) біохімічний аналіз крові (обов’язково) в) посів сечі на мікрофлору (при необхідності) 4. Цистоскопія (при необхідності) 5. Висхідна цистограма, мікційна цистограма (при необхідності) 6. Ведення щоденника сечовипускань (відмічається кількість, наявність епізодів неутримання сечі вночі – важливо, щоб дитина самостійно кожного ранку заповнювала щоденник) –обов’язково 7. УЗД нирок, сечового міхура з дослідженням залишкової сечі (обов’язково) 8. Уродинамічне обстеження: урофлоуметрія, цистотонометрія (обов’язково) 9. Електроміографія (при необхідності) 10. Спонділографія (обов’язково) Лікування. 1. Режим сечовипускання: для дорослих - через 2-2,5 години, для дітей - через 1,5 години 1. Антибактеріальна терапія (при необхідності) 2. Лікувальна фізкультура для укріплення м’язів промежини та тазового дна (постійно) 3. Зміна режиму харчування (виключення кофеїну, кислих овочів та фруктів, обмеження молочних продуктів перед сном) – постійно 4. М-холіноблокатори: а) Дриптан 1 табл. (5 мг) за 1 годину до сну , індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць) б) Детрузитол (хворі після 18 р.) 1 табл. (2 мг) за годину до сну, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць) 5. Електростимуляція сечового міхура та м’язів промежини, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць) Електростимуляція сечового міхура апаратом “Ампліпульс”. Режим роботи 1, рід робіт 2, 70 Гц, модуляція 100%, посилка-пауза: 4-6 сек, час 15 хв., електроди: крижовий відділ-над лоном. Електростимуляцію проводити на порожній сечовий міхур. 7. Лазеротерапія, індивідуально (від 2 тижнів до 9 місяців з перервою 1 місяць). Курс лазеротерапії на початку лікування має 5 щоденних сеансів, потім 5 сеансів через день, час впливу на 1 корпоральну точку – 30 секунд, сумарний час впливу під час сеансу – 4 хвилини. Ускладнення. У зв’язку з порушенням уродинаміки, в тому числі і функціонального характеру можливі наступні ускладнення: - цистит Профілактичні заходи. Покращення соціально-економічних умов життя матері та дитини; відсутність конфліктів в сім’ї та дитячому колективі; дотримання режиму дня; навчання дитини гігієнічним звичкам. Умови, в яких повинна надаватись медична допомога. Амбулаторні та стаціонарні урологічні відділення районних, обласних, міських лікарень. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування. Відсутність нічного нетримання сечі, нормалізація аналізів сечі та крові, нормалізація уродинамічних показників, покращення якості життя Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу Шановний пацієнте! Ви будете проходити лікування нічного нетримання сечі. Вам буде запропоновано 4-5 разів відвідати Вашого лікаря протягомі 9 місяців для проведення діагностики та контролю результатів призначенного лікування. Вам також запропонують заповнити анкету. Це буде зроблено для початкової оцінки Вашої якості життя та стану здоров’я, щоб в наступному спостерігати, чи підвищуються вони на тлі лікування. Під час першого візиту до лікаря Вам буде виданий щоденник сечовипускань. Його потрібно буде заповнювати протягом всього лікування. В щоденнику потрібно буде відмічати дату та випадки нетримання сечі під час сну. В окремих випадках можуть виникнути побічні ефекти такі, як сухість у роті, головний біль, неприємне відчуття в області живота, сухість очей. З будь-якими питаннями та проблемами стосовно лікування Ви завжди можете звернутись до Вашого лікаря: Ім’я:________________________________________________________________ Адреса:______________________________________________________________ Телефон:_____________________________________________________________ Я прочитав(ла) та зрозумів(ла) вищевикладений текст і пояснення мого лікаря. ________________________ ___________________________ Дата Підпис пацієнта
________________________ ___________________________ Дата Підпис законного представника (при необхідності)
Я підтверджую, що пацієнт(ка) ознайомлений(на) і підписав(ла) форму інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу. _________________________ __________________________ Дата Підпис лікаря Правила зміни вимог до виконання протоколу Вносяться при наявності нових науково доведених даних про наявність ускладнень та побічних ефектів.
Приклад щоденника сечовипускання та якості життя
Дата: 30.10.03
Література, використана при складанні клінічного протоколу 1. Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Зайцев В.І., Андреєва І.А. Нейрогенний сечовий міхур (сучасні аспекти етіології та клініки)..//Урологія.-1997.-№1.-С.73-78. 2. Возіанов О.Ф., Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Андреєва І.А., Тимошик В.Л. Лазеротерапія в лікуванні нейрогенних розладів сечовипускання//Інформ.лист – К.-2000.-2 с. 3. Пирогов В.О., Севастьянова Н.А., Андреєва І А., Тимошик В.Л. Електростимуляція та лазеропунктура при нейрогенних розладах сечовипускання у дітей //”Актуальні питання урології”. Матеріали науково-практичної конференції, Чернівці.-2003.- С.29-30.
Головний уролог МОЗ України, Професор С.П.Пасечніков
|