стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Неспецифічний уретрит; Протокол надання медичної допомоги


  • Протокол ведення хворих.Неспецифічний уретрит.
    • Додаток до наказу МОЗ №604 від 06-12-2004
    • Тема, опис документа: Протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Урологія
    • Клінічний стан, патології: Неспецифічний уретрит


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

Охорони здоров’я України

 

 

 

 

ГАЛУЗЕВИЙ СТАНДАРТ

 

Міністерство охорони здоров’я України

“Протокол ведення хворих. Неспецифічний уретрит. (№ 34.1.)”

 

 

І.   ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ.

 

Галузевий стандарт “Протокол ведення хворих. Неспецифічний уретрит”,  призначений для застосування в системі охорони здоров’я України.

 

ІІ.   НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ.

 

Галузевий  стандарт, підготовлений з метою забезпечення виконання доручення Президента України від 06.03.2003 № 1-1/152 (п. а 2), щодо розробки клінічних протоколів.

 

ІІІ.   ПОЗНАЧЕННЯ ТА СКОРОЧЕННЯ.

 

У дійсному стандарті використані наступні позначення та скорочення:

ІФА – імуноферментний аналіз;

МФА – метод флюоресцюючих антитіл;

ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція;

УЗД – ультразвукове дослідження.  

 

ІV.   ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

 

Галузевий стандарт “Протокол ведення хворих. Неспецифічний уретрит”, створений з метою нормативного забезпечення реалізації Доручення Президента України від 06.03.2003 № 1-1/152 (п. а 2).

Галузевий стандарт “Протокол ведення хворих. Неспецифічний уретрит.” розроблений для вирішення наступних задач:

- установлення однакових вимог до порядку профілактики, діагностики та лікування хворих на неспецифічний уретрит;

- уніфікація розробок базових програм обов’язкового медичного страхування і оптимізації медичної допомоги пацієнтам із неспецифічним уретритом;

- забезпечення оптимальних обсягів, доступності і якості медичної допомоги, запропонованої пацієнту в медичних закладах і на території у рамках державних гарантій забезпечення громадян безкоштовної медичною допомогою.

Область поширення дійсного стандарту – урологічні та шкірно-венеро-логічні заклади (відділення).

Вимоги дійсного стандарту можуть бути застосовані до пацієнтів із неспецифічним уретритом.

 

V. ВЕДЕННЯ ГАЛУЗЕВОГО СТАНДАРТУ “Протокол ведення хворих. Неспецифічний уретрит.”

 

Ведення Галузевого стандарту “Протокол ведення хворих. Неспецифічний уретрит.” Запорізькою медичною академією післядипломної освіти, кафедрою урології:

Завідуючий кафедрою – доктор мед. наук, професор Люлько Олексій Олексійович, тел. 95-82-42;

Доцент – к.мед.н., Підлужний Георгій Олександрович, тел. 95-82-42;

Асистент – к.мед.н., Писаренко Ігор Анатолійович, тел. 95-82-42;

Старший лаборант – Нікітюк Ігор Миколайович, тел. 95-82-42.

 

Уретрит являється запаленням оболонки сечівника. Хворі неспецифічними уретритами складають біля 10 % усіх хворих негонококковими уретритами.

 

VІ.   ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ.

 

  Етіологія і патогенез

Різноманітність клінічних форм неспецифічних уретритів обумовлена різними етіологічними факторами. Виникнення хвороби обумовлено інфекційними факторами. Відповідно до сучасних концепцій неспецифічні уретрити можуть бути викликані як мікроорганізмами, що звичайно існують у мікробній флорі сечівника , так і тими, що потрапили в нього іззовні. У патогенезі неспецифічних уретритів значну роль відіграє стан макроорганізму. Також причинами виникнення неспецифічного уретриту можуть бути травматичні ушкодження, у тому числі катетеризація, бужування, ендоскопічні маніпуляції. Крім того, він може розвиватися на фоні загальних інфекційних захворювань, порушень обміну речовин, конгестивних явищ, а також викликатися алергійними факторами.

 

  Клінічна картина.

Для гострого уретриту характерні багаті виділення з уретри, гіперемія і набряк губок уретри. Різко виражені суб'єктивні розлади: печія, сверблячка, різі по ходу сечівника, можливі дизурія, порушення сечовипускання. Клінічна картина торпідного і хронічного уретриту подібні, однак, виражені в меншій мірі. Виділення не значні або можуть зовсім бути відсутніми. 

 

Діагностика.

Для діагностики уретритів використовують:

- мікроскопічне та бактеріоскопічне дослідження зіскрібків з уретри (нативних і пофарбованих по Граму чи Романовському-Гімзе), дозволяє провести кількісну і якісну оцінку клітинних елементів (лейкоцитів, епітелію), а також виявити різні мікробні асоціації;

- бактеріологічне дослідження (посів на живильні середовища)  дозволяє ідентифікувати мікробні організми, оцінити їх чутливість до антибактеріальних препаратів;

- клінічні дослідження: дослідження методом ІФА, МФА та ПЛР (для виключення хламідійної, уреаплазмової, вірусної та інших інфекцій), трьох-склянкова проба сечі, аналіз простатичного соку, загальний аналіз крові, глюкоза крові.

Для уретритів характерне збільшення кількості лейкоцитів у зіскрібках з уретри, поява епітеліальних клітин. У загальному аналізі крові, як правило, змін не виявляється. У трьохсклянковій пробі сечі виявляються зміни в перших порціях, які характеризуються підвищеною кількістю лейкоцитів. При ускладненні уретриту простатитом виявляються характерні зміни в аналізі простатичного соку.

 

  Загальні підходи до лікування неспецифічних уретритів.

Основою етіотропної терапії є застосування антибіотиків широкого спектра дії, а також антимікробних препаратів різних груп (сульфаніламіди, нітрофурани та інші). Прийом антибактеріальних засобів поєднують із прийомом препаратів, що потенціюють їхню дію метилурацилом, пентоксилом. За показаннями можуть призначатися біостимулятори, імуномодулятори, полівітаміни та інші. Місцеве лікування - інстиляціями та зрошенням уретри при гострому запальному процесі в уретрі протипоказані.

 

  Загальні підходи до профілактики неспецифічних уретритів.

-   Санітарно-просвітня робота.

-   Дотримання принципів асептики та антисептики при проведенні діагностичних і лікувальних маніпуляцій (катетеризація, бужування, ендоскопічні втручання).

- Лікування запальних захворювань геніталій у статевих партнерів хворих на неспецифічний уретрит.

 


Перелік посилань.

 

1. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. – Дніпропетровськ: РВА. “Дніпро-VAL”, 2002. – 830 с.

2. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Атлас-керівництво з урології. У 3 т. – Дніпропетровськ: РВА. “Дніпро-VAL”, 2001. – 674 с. - Т.2.

3. Дроздов С.М., Россихин В.В., Исакова Т.И., Зупанец И.А. Фармакотерапия заболеваний мочеполовой системы. – Х.: Основа, 1995. – 240 с.

4. Ильин И.И. Негонококковые уретриты у мужчин //М.: Медицина, 1993. – 348 с.

5. Панкратов В.Г., Панкратов О.В. Болезни, которые передаются половым путем// Минск, Бєларусь, 1997. – 196 с.

6. Сексология и андрологія /Бойко Н.И., Борисенко Ю.А., Быстров А.А. и др.- К.: Абрис, 1997. – 880 с.

7. Мавров И.И. Половые болезни: Энцикл. справ. – К.: Укр. энцикл.; М.: АСТ-пресс, 1994. – 480 с.

8. Руководство по урологии: В 3-х т.2 /Під ред. Н.А. Лопаткина/,  М.: Медицина. -  1998. – 766 с.

9. Тиктинский О.Л., Михайличенко В.В. Андрология. – СПб.: Медиа Пресс, 1999. – 464 с.

10. Юнда И.Ф. Болезни мужских половых органов. – Київ: Здоров’я, 1981.

11.  Schwartz M.A., Hooton T.M. Etiology of nongonococcal nonchlamydial urethritis //Dermatol. Clin.-1998.-V.16.-P.727-733.

12. Bowie W.R. Urethritis in males// Sexuall transmitted diseases / Ed. K.K. Holmes et al. – New York, 1984. – P. 638-650.

 


 

VIІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИМОГ ДО ПРОТОКОЛУ ВЕДЕННЯ

ХВОРИХ.

 

7.1. Модель клінічного випадку:

Хвороба – неспецифічний уретрит

Ускладнення – Код по МКХ – 34/1

 

7.1.1. Ознаки і критерії, що визначають модель пацієнта:

Клінічні симптоми: виділення з уретри; печія, сверблячка, різі по ходу сечівника.

 

 7.1.2. Порядок включення пацієнта до протоколу:

- пацієнти з неспецифічним уретритом;

- стан хворого, що відповідає критеріям і ознакам діагностики даної

  моделі пацієнта.

 

7.1.3. Вимоги до амбулаторно-поліклінічної діагностики

 

Назва діагностичних заходів

Кратність виконання

Обов’язкові заходи

Збір анамнезу і скарг

Одноразово при зверненні

Бактеріоскопічні дослідження

Одноразово при зверненні

Бактеріологічні дослідження

Одноразово при зверненні

ІФА або МФА

Одноразово при зверненні

Трьох-склянкова проба сечі

Одноразово при зверненні

Факультативні заходи

ПЛР

При потребі

Аналіз простатичного соку

При потребі

Загальний аналіз крові

При потребі

Глюкоза крові

При потребі

 

ПЛР виконується, коли є підозра на наявність специфічної інфекції (хламідії, уреаплазми, віруси та інші), для діагностики яких може бути недостатньо бактеріоскопічних, бактеріологічних, ІФА або МФА досліджень.

Аналіз простатичного соку виконується у хворих, тривало страждаючих уретритом, або у хворих, у яких є клінічні ознаки простатиту.

Глюкоза крові визначається у хворих при підозрі на цукровий діабет, який може сприяти виникненню неспецифічного уретриту та малій ефективності його лікування без корекції гіперглікемії.

7.1.4. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання

амбулаторно-поліклінічної діагностики

- фізикальне обстеження включає: збір анамнезу і скарг, огляд хворого;

- визначення збудників неспецифічного уретриту та активності запально-

  го процесу, шляхом використання клінічних досліджень.

 

7.1.5. Вимоги до амбулаторно-поліклінічного лікування

При задовільному загальному стані пацієнта – терапії з пероральним прийомом одного із наступних препаратів:

- доксіциклін по 0,1 г х 2 рази на добу, 7 днів;

- еритроміцин по 0,5 г х 4 рази на добу, 7 днів;

- офлоксацин по 0,2 г х 2 рази на добу, 7 днів;

- ципрофлоксацин по 0,25 г х 2 рази на добу, 7 днів;

- бисептол по 0,48 г х 2 рази на добу, 7 днів.

Контроль виліковування через 7-10 діб по закінченню лікування.

При неспецифічному уретриті із значними суб’єктивними розладами та вираженою дизурією – госпіталізація у стаціонар.

 

 

7.1.6. Вимоги до стаціонарної діагностики

 

Назва діагностичних заходів

Кратність виконання

Обов’язкові заходи

Збір анамнезу і скарг

Одноразово при госпіталізації

Бактеріоскопічні дослідження

Одноразово при госпіталізації

Бактеріологічні дослідження

Одноразово при госпіталізації

ІФА або МФА

Одноразово при госпіталізації

Трьох-склянкова проба сечі

Одноразово при госпіталізації

Аналіз простатичного соку

Одноразово при госпіталізації

Загальний аналіз крові

Одноразово при госпіталізації

Глюкоза крові

Одноразово при госпіталізації

Факультативні заходи

ПЛР

При потребі

УЗД

При потребі

Уретроскопія

При потребі

 

7.1.7. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання

 стаціонарної діагностики

- алгоритм мікроскопії та бактеріоскопії зіскрібків з уретри: кількість лейкоцитів у полі зору більш ніж 10, структурні зміни та підвищена кількість клітин епітелію, різноманітні мікробні асоціації;

- алгоритм бактеріологічного дослідження: визначається ріст різних мікроорганізмів при посіві на живильні середовища та їх чутливість до антибіотиків;

- алгоритм ідентифікації збудників специфічних уретритів: ІФА, МФА або ПЛР;

- алгоритм УЗД: визначення наявності залишкової сечі, збільшення об’єму простати, конкрементів сечівника;

- алгоритм уретроскопії: визначення змін слизової, наявності інфільтратів, стриктури та новоутворень уретри.

 

7.1.8. Вимоги до стаціонарного лікування

Стаціонарного лікування потребує гострий неспецифічний уретрит, який протікає зі значною странгіурією та полакіурією, що відображається на загальному стані хворого, позбавляє його працездатності.

При гострому неспецифічному уретриті, який потребує стаціонарного лікування, перевага віддається антибактеріальним препаратам, яки вводяться параентерально (внутрішньом’язово, внутрішньовенно).

Для етіотропного лікування неспецифічних уретритів можливо використовувати наступні антибіотики широкого спектру дії різних груп:

- ампіокс по 0,5 г х 4 рази на добу внутрішньом’язово, 5-7 днів;

- гентаміцин по 80 мг х 2 рази на добу внутрішньом’язово, 5-7 днів;

- цефтриаксон по 1,0 г х 1 раз на добу внутрішньом’язово, 5-7 днів;

- абактал по 0,2 г х 2 рази на добу внутрішньовенне, 5-7 днів;

- левоміцетин по 1,0 х 2 рази на добу внутрішньом’язово, 5-7 днів.

Антибактеріальну терапію рекомендовано доповнити пероральним прийомом уроантисептиків:

- фуромаг по 0,1 г х 3 рази на добу, 7 днів;

- нітроксолин по 600-800 мг на добу у 3-4 прийоми, 7-10 днів;

- палін по 400 мг х 2 рази на добу, 7-10 днів.

При значних різях і дизурії доцільно використання у середніх терапевтичних дозах анальгетиків (триган, стадол), спазмолітиків (баралгін, спазмалгон), нестероїдних протизапальних засобів (кеталонг, диклофенак, мовалис). В підгострому періоді по показанням використовуються інстиляції в уретру 1-2% розчину коларголу; 10% розчину димексиду; 0,05% розчину хлоргексидину.

В цілому, період перебування у стаціонарі може складати від 5 до 10 діб, при покращенні стану хворого він може закінчити лікування амбулаторно.

Контроль виліковування здійснюється через 7-10 діб після закінчення курсу терапії.

 

 

7.1.9. Вимоги до режиму праці, відпочинку і реабілітації

Заборона статевих стосунків на час лікування.

 

 

7.1.10. Вимоги до догляду за пацієнтом і допоміжних процедур

Спеціальних вимог немає.

 

 

7.1.11. Форма поінформованої згоди пацієнта на виконання протоколу

Дивись додаток №1.

 

 

7.1.12. Додаткова інформація для пацієнта і членів його родини

Додаткової інформації немає.

 

 

7.1.13. Правила зміни вимог до виконання протоколу

- при відсутності ознак неспецифічного уретриту ( за даними проведених діагностичних досліджень) формується нова діагностична концепція;

- при виявленні ознак іншого захворювання, що вимагає проведення діагностично-лікувальних заходів, при відсутності неспецифічного уретриту пацієнт переходить до Протоколу ведення хворих з відповідним/виявленим захворюванням синдромом.

 

 

7.1.14. Характеристика кінцевого можливого результату

лікування

 

Найменування

результату

Частота

розвитку,

%

Критерій і

ознаки

Приблизний термін

досягнення

результату

Етапність

надання медичної допомоги

 

 

Одужання

 

 

90

Відсутність клінічних проявів, нормалізація кількості лейкоцитів при мікроскопії зіскрібків з уретри

 

 

7-10 діб

Контроль мікроскопії зіскрібків з уретри через 7-10 діб по закінченню лікування

 

Рецидив

захворювання

 

10

Наявність клінічних проявів та змін у препаратах зіскрібків з уретри

На протязі

місяця по закінченню курсу лікування

Повторне обстеження та курс лікування

 

7.1.15. Вартісні характеристики протоколу

Вартісні характеристики визначаються відповідно до вимог нормативних документів.


VIII.   ГРАФІЧНЕ, СХЕМАТИЧНЕ ТА ТАБЛИЧНЕ

ПРЕДСТАВЛЕННЯ ПРОТОКОЛУ.

 

 



IX.   МОНІТОРИНГ.

 


Критерії і методологія моніторингу та оцінки ефективності

виконання протоколу

Моніторинг проводиться на всій території України.

Перелік медичних закладів, в яких проводиться моніторинг даного ГСТ, визначається щорічно закладом, відповідальним за моніторинг. Лікувально-профілактичний заклад інформується про включення в перелік до моніторингу ГСТ письмово.

Моніторинг ГСТ включає:

- збір інформації: про ведення пацієнтів з неспецифічним уретритом у лікувально-профілактичних закладах усіх рівнів, включаючи спеціалізовані урологічні заклади (відділення);

- аналіз отриманих даних;

- складання звіту про результати проведеного аналізу;

- надання звіту групі розроблювачів Протоколу в український інститут громадського здоров’я МОЗ України.

Вихідними даними при моніторингу є:

- медична документація – карти пацієнта;

- тарифи на медичні послуги;

- тарифи на лікарські препарати.

При необхідності при моніторингу ГСТ можуть бути використані історії хвороби, амбулаторні карти пацієнтів з неспецифічним уретритом і інші документи.

Карти пацієнтів заповнюються в медичних закладах, визначених переліком по моніторингу, щокварталу протягом наступних 10 днів третьої декади кожного першого місяця кварталу (наприклад, з 21 по 30 січня) і передаються в заклад, що відповідає за моніторинг, не пізніше ніж через 2 тижні після закінчення зазначеного терміну.

Добір карт, що включаються в аналіз, здійснюється методом випадкової вибірки. Кількість аналізованих карт повинно бути не менш 500 у рік.

В аналізовані в процесі моніторингу показники входять:

критерії включення і виключення з Протоколу, переліки медичних послуг обов’язкового і додаткового асортименту, переліки лікарських засобів обов’язкового і додаткового асортименту, наслідки захворювання, вартість виконання медичної допомоги по Протоколу і ін.

 

Принципи рандомизації

 

У даному Протоколі рандомизація не передбачена.


Порядок оцінки і документування побічних ефектів

і розвитку ускладнень

 

Інформація про побічні ефекти й ускладнення, що виникли в процесі діагностики і лікування хворих, реєструється в Карті пацієнта.

 

Порядок виключення пацієнта з моніторингу

 

Пацієнт вважається включеним у моніторинг при заповненні на нього Карти пацієнта. Виключення з моніторування проводиться у випадку неможливості продовження заповнення Карти (наприклад, неявка на лікарський прийом).

У цьому випадку Карта направляється в заклад, що відповідає за моніторинг, з оцінкою про причину виключення пацієнта з Протоколу.

 

Проміжна оцінка і внесення змін до протоколу

 

Оцінка виконання ГСТ проводиться 1 раз на рік за результатами аналізу даних, отриманих при моніторингу.

Внесення змін до Протоколу проводиться у випадку одержання ін формації:

а) про наявність в ГСТ вимог, що наносять шкоду здоров’ю пацієнтів,

б) при одержані переконливих даних про необхідність змін вимог Протоколу обов’язкового рівня.

Рішення про зміни приймається групою розроблювачів.

Введення змін вимог ГСТ у дію здійснюється МОЗ України у встановленому порядку.

 

Параметри оцінки якості життя при виконанні протоколу

 

Для оцінки якості життя пацієнта з неспецифічним уретритом при виконанні Протоколу ми пропонуємо слідуючу шкалу:

 

Оцінка якості

життя хворого

Симптоми захворювання

Добра

Наявність мінімальних клінічних проявів захворювання (легка сверблячка або печія по ходу сечівника, незначні прозорі виділення з уретри) або повна їх відсутність

Задовільна

Маються помірно виражені клінічні прояви захворювання (виділення з уретри, незначні різі при сечовипусканні)

Погана

Має місце клініка гострого уретриту (різі при сечовипусканні, значні виділення з уретри, які супроводжуються частим сечовипусканням, можливо порушення сечовипускання)

 

Оцінка вартості виконання протоколу і ціни якості

 

Клініко-економічний аналіз проводиться відповідно до вимог нормативних документів.

 

Порівняння результатів

 

При моніторингу ГСТ щорічно проводиться порівняння результатів виконання вимог Протоколу, статистичних даних (захворюваності на неспецифічний уретрит), показників діяльності медичних закладів (ліжко-день).

 

Порядок формування звіту

 

У щорічний звіт про результати моніторування включаються кількісні результати, отримані при розробці медичних карт, і їхній якісний аналіз, висновки, пропозиції по актуалізації Протоколу.

Звіт надається в робочу групу даного ГСТ. Матеріали звіту зберігаються в Українському інституті громадського здоров’я МОЗ України.

 

 

 

 

 

Завідуючий кафедрою

доктор мед. наук, професор   Люлько О.О.

 

 

Доцент, к.мед.н. Підлужний Г.О.

 

 

Асистент, к.мед.н.   Писаренко І. А.

 

 

Старший лаборант Нікітюк І.М.

 

 

Головний позаштатний уролог

МОЗ України   Пасечніков С.П.


 

Додаток 1

 

Додаток до медичної карти №_____

 

ЗГОДА ПАЦІЄНТА НА ЗАПРОПОНОВАНИЙ ПЛАН ЛІКУВАННЯ

 

Я __________________________________________________________ одержав роз’яснення з приводу діагнозу неспецифічного уретриту, одержав інформацію: про особливості перебігу захворювання, ймовірної тривалості лікування, про імовірний діагноз захворювання.

Мені запропонований план обстеження і лікування відповідно до протоколу №_____, отримав повні роз’яснення про характер, ціль і тривалість, можливих несприятливих ефектах діагностичних процедур, а також у тім, що я маю робити під час їх проведення.

Я проінформований про необхідність дотримування режиму у ході лікування, регулярно приймати призначені препарати, вчасно повідомляти лікаря про будь-яке погіршення самопочуття, погоджувати з лікарем прийом будь-яких не призначених мені препаратів (наприклад, для лікування застуди, грипу, головного болю і т.п.).

Я проінформований, що недотримання рекомендацій лікаря, режиму прийому препарату, безконтрольне самолікування можуть ускладнити моє лікування і негативне позначитися на стані здоров’я.

Я проінформований про ймовірний перебіг захворювання при моїй відмові від лікування.

Я мав можливість задати будь-які запитання, що мене цікавлять, стосовно стану мого здоров’я, захворювання і лікування і отримав на них задовільні відповіді.

Я отримав інформацію про альтернативні методи лікування, а також про їхню приблизну вартість.

 

Бесіду провів лікар ______________(підпис лікаря).

“____”_______20______р.

 

Пацієнт погодився з запропонованим планом лікування, у чому розписався власноручно ______________(підпис пацієнта),

чи розписався його законний представник ___________(підпис законного представника),

чи засвідчують присутні при бесіді ________________(підпис лікаря), _________________(підпис свідка).

Пацієнт не погодився (відмовився) від запропонованого лікування, у чому розписався власноручно _____________(підпис пацієнта),

чи розписався його законний представник ___________(підпис законного представника),

чи засвідчують присутні при бесіді ________________(підпис лікаря), _________________(підпис свідка).