стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Сечокам'яна хвороба. Камені сечоводу; Галузевий стандарт


  • Протокол ведення хворих.Сечокам'яна хвороба.Камені сечоводу.
    • Додаток до наказу МОЗ №604 від 06-12-2004
    • Тема, опис документа: Галузевий стандарт
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Урологія
    • Клінічний стан, патології: Сечокам'яна хвороба. Камені сечоводу
серетид дискус цена

ЗАТВЕРДЖУЮ

 

 

 

ГАЛУЗЕВИЙ  СТАНДАРТ

МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ”Я УКРАЇНИ

„Протокол ведення хворих.

Сечокам”яна хвороба № 20-23. Камені сечоводу №20.1.”

 

1. Область застосування.

  Галузевий стандарт „Протокол ведення хворих. Сечокам”яна хвороба. Камені сечоводу” призначений для застосування в системі охорони здоров”я України.

2. Нормативні посилання.

  Галузевий стандарт підготовлений з метою виконання доручення Президента України від 06.03.2003 № 1-1/152 ( п.а 2), щодо розробки клінічних протоколів.

3. Позначення і скорочення.

  В дійсному стандарті використані такі позначення і скорочення:

 СКХ  - сечокам”яна хвороба,

  КС   - камені сечоводу,

  ЕУ   - екскреторна урографія,

УЗД - ультразвукове дослідження

4. Загальні положення.

Галузевий стандазвукове дослідження.

арт „Протокол ведення хворих. Камені сечоводу” створений з метою нормативного забезпечення реалізації доручення Президента України від  06.03.2003 № 1-1/132 (п.а2).

Галузевий стандарт „Протокол ведення хворих. Камені сечоводу” розроблений для рішення наступних задач:

-   встановлення однакових вимог до порядку діагностики, лікування, профілактики, метафілактики хворих з каменями сечоводу;

-   уніфікації розробок базових програм обов”язкового медичного страхування та оптимізації медичної допомоги пацієнтам з каменями сечоводу;

-   забезпечення оптимальних обсягів, доступності і якості медичної допомоги, що пропонується пацієнту в медичних закладах і на території України у рамках державних гарантій забезпечення громадян безкоштовною медичною допомогою;

-   область поширення дійсного стандарту – лікувально-профілактичні заклади загального профілю всіх рівнів, включаючи спеціалізовані урологічні заклади (відділення).

Вимоги дійсного стандарту можуть бути застосовані до пацієнтів із каменями сечоводів.

5. Ведення галузевого стандарту „Протокол ведення хворих. Камені сечоводу”

Ведення галузевого стандарту „Протокол ведення хворих. Камені сечоводу” здійснюється Інститутом урології АМН України, відділом сечокам”яної хвороби.

 Завідуючий відділом – професор, д.м.н. Дзюрак Валерій Семенович, т. 216-86-39.

  Головний науковий співробітник – д.м.н. Черненко Василь Васильович,

т. 216-57-59.

  Провідний науковий співробітник – к.б.н. Желтовська Наталія Ігорівна, т. 216-57-59.

  Старший науковий співробітник – к.м.н. Савчук Володимир Йосипович, т. 216-57-59.

  Система ведення передбачає взаємодію Інституту урології АМН України з усіма зацікавленими організаціями.

6. Загальні питання.

Камені сечоводів складають 40-55 % від сечокам”яної хвороби в цілому. Камені в сечоводі носять вторинний характер. Камені утворюються в нирках і мігрують в сечовід. В окремих випадках можливе утворення каменя в сечоводі при наявності чужорідного тіла (частковому прошиванні сечоводу при гінекологічних операціях, на катетері, стенті, при пухлинах сечоводу – інкрустація солями).

  Етіологія і патогенез

 (Дивись камені нирки, № 20.0)

Клінічна картина

Клінічні симптоми: в переважній кількості камені сечоводів клінічно протікають на фоні ниркової кольки, біль в відповідній поперековій ділянці, дизурічні розлади, підвищення температури тіла, які залежать від стану і функції нирки, повного чи часткового її блоку каменями. При приєднанні інфекції може виникнути клініка гострого пієлонефриту чи його гнійних форм.

  Діагностика

Основні методи діагностики.

-   Ультразвукове дослідження (УЗД) нирок: визначається розмір, локалізація, рухомість нирок, товщина паренхіми та характеристика її структури, розміри чашок та миски, стан внутрішньо ниркової гемодинаміки за даними визначення  індексу резистентності внутрішньо ниркових артерій.

-   Рентгенологічні дослідження верхніх сечовивідних шляхів: оглядова урографія – для локалізації рівня залягання та розмірів конкременту сечоводу. Екскреторна (видільна) урографія – використовується рентгенконтрасні речовини: тріомбраст, урографін, верографін,  ультровіст -300 з розрахунку 0,5-1,0 мл препарату на 1 кг ваги тіла. Перед в/в рентгенконтрасної речовини проводять пробу на переносимість цієї речовини, згідно інструкції виробника. Одним з варіантів екскреторної урографії є  відстрочена урографія, яка виконується через  30, 60 і більше хвилин. При певних умовах використовується екскреторна урографія з компресією нижніх відділів сечоводу, а також з діуретичним навантаженням – проба з введенням лазиксу. 

При наявності рентгеннегативних каменів сечоводів використовується ретроградна уретеропієлографія з киснем, або контрастною речовиною або варіант балонної діагностики уратних каменів сечоводів. Методика заключається в утворенні дефекту наповнення на балоні при наповненні його контрастною рідиною при 0,5 атм в місці залягання каменя в сечоводі.

  Можливі варіанти діагностики рентгеннегативних каменів сечоводів за допомогою методів комп”ютерної томографії (КТ) або ядерно-магнітного резонансу (ЯМР).

   Використовують різні види радіоізотопного обстеження, які уточнюють функціональний стан нирок, кількість функціонуючої паренхіми нирки, ниркову гемодинаміку, секреторну та екскреторну функцію нирки.  

  З лабораторних методів дослідження користуються всіма загальноприйнятими методами  для обстеження хворих:

- загальний аналіз сечі,

- загальний аналіз крові,

- сечовина, креатинін крові,

- стан згортуючої системи крові,

- глюкоза крові та сечі,

- печінкові проби,

- аналіз сечі по Нечипоренко,

- посів сечі на стерильність та чутливість до антибіотиків,

- ЕКГ.

При неускладненій сечокам”яній хворобі в лабораторних аналізах, як правило,  мають місце зміни в аналізах сечі – гематурія (макро, мікро), лейкоцитурія, протеїнурія. Інші лабораторні дані знаходяться в межах норми.

  При виникненні обструктивних форм гострого чи гнійного пієлонефриту відмічаються зміни в загальному аналізі крові – лейкоцитоз, зрушення лейкоцитарної формули вліво, підвищення ШОЕ. При камені сечоводу єдиної нирки – анурія, підвищення рівня креатині ну, сечовина крові.

  Загальні підходи до лікування хворих з каменями сечоводів

До комплексу лікування каменів сечоводів входить необхідність відновлення функції нирки шляхом видалення каменя. Використовуються апаратні методи: дистанційна літотрипсія (ДТ), контактні методи літотрипсій – літотрипсія каменя сечоводу проводиться ретроградно з використанням пневматичних, лазерних, ультразвукових, електрогідравлічних методів дроблення каменя в місцях їх залягання, уретеролітоекстракція – видалення каменя сечоводу за допомогою екстракторів, та хірургічні методи видалення каменів сечоводу – в залежності від локалізації каменя проводиться уретеролітотомія верхньої, середньої чи нижньої третин сечоводу з наступним дренуванням рани.

  В випадках ускладнень сечокам”яної хвороби гострим пієлонефритом чи гнійними ускладненнями – апостематозний пієлонефрит, карбункул, абсцесс нирки, пара нефрит, для видалення каменя виконується нефротомія, декапсуляція нирки, висічення гнійників, дренування рани. В залежності від стану хворого та ступеня ураження нирки  може бути виконана нефруретеростомія.

  ДЛТ – антибактеріальна, спазмолітична, сечогінна терапія з рентген, УЗД контролем стану нирки і кількістю відійшовши уламків каменя.

Контактні методи літотрипсії – антибактеріальна, спазмолітична та сечогінна терапія, догляд за катетером (при зовнішньому дренуванні нирки), УЗД контроль за станом нирки до видалення катетеру.

Уретеролітоекстракція – антибактеріальна, спазмолітична, сечогінна терапія, догляд за катетером при зовнішньому дренуванні нирки. Контроль УЗД за станом нирки до видалення катетеру (можливі варіанти внутрішнього дренування – встановлення стенту на 1-2 мм).

  Хірургічні методи видалення каменів сечоводів:

-   антибактеріальна терапія впродовж 7-12 діб шляхом парентерального введення антибіотиків широкого спектру дії після відповідної проби на його переносимість та чутливість мікрофлори;

-   стимуляція діурезу шляхом призначення лазиксу, фуросеміду, еуфіліну, фітотерапії – збори сечогіннх трав, канефрон-Н та інш.;

-   спазмолітики (Но-шпа, баралгін, спазган, кетанов – згідно інструкції виробника);

-   інфузійна терапія, за допомогою якої відбувається дезинтоксикація, відновлення гемодинаміки, покращення функцій життєво важливих органів та систем.

Загальні підходи до профілактики каменів сечоводів.

Профогляди – в випадках наявності дрібних каменів нирок, консультації та обстеження уролога для визначення подальшої тактики лікування (ДЛТ, літоліз, хірургічне лікування).

Диспансеризація. Хворі з гіперкристалурією (передкам”яний стан) та хворі після видалення каменів із сечовивідних шляхів знаходяться під наглядом уролога, їм провадяться контрольні аналізи сечі, посіви сечі на стерильність та антибактеріальна терапія, корекція рН сечі, УЗД-контроль кожні 1-3 місяці.

 

 

  7.  Характеристика вимог до протоколу ведення хворих

7.1. Модель клінічного випадку:

 хвороба – сечокам”яна хвороба, камені сечоводу;

 ускладнення – хронічний, гострий пієлонефрит, гнійний пієлонефрит   (апостоматоз, карбункул, абсцес, пара нефрит).

Код  по МКХ – 20.1.

7.1.1. Ознаки і критерії, що визначають модель пацієнта:

Клінічні симптоми: ниркова колька, гострий біль у поперековій ділянці, дизурічні розлади, підвищення температури тіла.

7.1.2. Порядок включення  пацієнта до протоколу:

-   пацієнт з каменем сечоводу

-   стан хворого, що відповідає критеріям і ознакам діагностики даної моделі пацієнта.

7.1.3. Вимоги до амбулаторно-клінічної діагностики, які є обов”язковими до виконання:

 

  Назва

 Кратність виконання

Збір анамнезу і скарг

Одноразово

УЗД

Одноразово

Обзорна, екскреторна урографія, 10, 20 хв.

Одноразово

Загальний аналіз сечі

По потребі

Загальний аналіз крові

В динаміці

Сечовина, креатинін крові

По потребі

Група крові, Rh-фактор

Одноразово

 

7.1.4. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання амбулаторно-поліклінічної діагностики.

-   фізікальне обстеження вимагає: збір анамнезу і скарг, огляд хворого;

-   лабораторне обстеження: аналіз сечі, крові – загальний;

-   алгоритм УЗД: візуалізується камінь в сегменті нирки чи в вічку, чи опосередковані дані наявності каменя сечоводу – розширення порожнинної системи нирки і початкового відділу сечоводу;

-   алгоритм урографії: візуалізується тінь конкременту за ходом сечоводу ( при рентгенпозитивному камені), секреторна урографія характеризує функціональний стан нирки.

7.1.5. Вимоги до амбулаторно-поліклінічного лікування.

  При локалізації дрібного каменя сечоводу при збереженій функції нирки і відсутності гострого пієлонефриту – консервативна терапія під наглядом уролога на 7-10 діб.

В випадках відновлення ниркових кольок, загострення пієлонефриту, зниження працездатності хворого – госпіталізація в урологічний стаціонар.

7.1.6.  Вимоги до стаціонарної діагностики, які обов”язковими до виконання  лікарень 2-3 рівня та клінік вузів та НДІ:

 

Назва

Кратність виконання

Збір анамнезу і скарг

Одноразово і далі по потребі

УЗД

Одноразово і далі по потребі

Оглядова і екскреторна урографія

Одноразово і далі по потребі

Ретроградна уретеропієлографія з киснем чи контрастом

 По потребі

Загальний аналіз крові

По потребі

Загальний аналіз сечі

По потребі

Посів сечі на стерильність

По потребі

Креатинін, сечовина крові

По потребі

Глюкоза крові, протромбінів індекс

По потребі

7.1.6. Характеристика алгоритмів і особливостей виконання стаціонарної діагностики.

-   Алгоритм УЗД: візуалізується ехопозитивна тінь в нирці, ЛМС-сегменті, верхній чи нижній третинах сечоводу. Розширення порожнинної системи нирки та початкового відділу сечоводу, зміни стану коркового та мозкового шарів нирки;

-   Алгоритм оглядової та екскреторної урографії: визначається рівень, розміри, форма, кількість каменів сечоводу та функціональний стан нирки;

-   Ретроградна пієлографія: виконується при рентген негативних каменях нирки , визначається рівень залягання та розміри каменя.

7.1.7. Вимоги до стаціонарного лікування

  Основними вимогами стаціонарного лікування хворих з каменями сечоводів є відновлення функції нирки, запобігання і лікування гострого пієлонефриту. В випадках ниркової кольки, що не купується, - катетеризація сечоводу. Катетер залишається на 1-3 доби в нирковій мисці. В подальшому провадиться дистанційна (ДЛ), контактна літотрипсія, уретеролітоекстракція чи хірургічне втручання по видаленню каменя сечоводу. Після видалення чи відходження каменя , його уламків, провадиться лікування пієлонефриту.

7.1.8. Вимоги до режиму праці, відпочинку і реабілітації хворих:

-   лікування хронічного калькульозного пієлонефриту;

-   метафілактика нефролітіазу;

-   санаторно-курортне лікування.

7.1.9.  Вимоги до догляду за пацієнтами і допоміжними процедурами

 Спеціальних вимог немає

7.1.10.Форма інформованої згоди пацієнта на виконання протоколу

  (Дивись додаток № 1)

7.1.11. Додаткова інформація для пацієнта і членів його родини

 Додаткової інформації немає.

7.1.13. Правила зміни вимог до виконання протоколу

-   при відсутності ознак наявності каменя сечоводу чи його самостійному відходженні (за даними проведених діагностичних досліджень) формується нова діагностична концепція;

-    при виявленні ознак іншого захворювання, що вимагає проведення діагностично-лікувальних заходів, при відсутності каменів сечоводів, пацієнт переходить до протоколу ведення хворих з відповідними виявленими захворюваннями.

 

7.1.14. Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

 

Найменування

результату

Частота розвитку, %

Критерії і ознаки

Приблизний час досягнен-

ня результату

Етапність на-

дання медич-

ної допомоги

Одужання

95

Відсутність

рецидивів

каменів

Через 1-3 тижні

Контроль УЗД кожні 3 місяці – 1 рік,

аналіз сечі – в динаміці

Післяоперацій-

ні ускладнення

2-5

Загострення пієлонефриту,нагно

єння рани, невід- ходження уламків

після дроблення

7-10 діб

Лікування

пієлонефриту дренування рани, вида-

лення улам-ків каменя

 

Рецидив каме-

ня сечоводу

Рецидив

каменя

УЗД, оглядова

Екскреторна

урографія

До 3 місяців

Динамічне

спостережен-ня,метафілак-

тика нефро-

літі азу

Летальний

Результат

-

-

-

-

 

7.1.15. Вартісні характеристики протоколу

  Вартісні характеристики протоколу визначаються відповідно до вимог нормативних документів.


8. Графічне, схематичне і табличне представлення протоколу.


9.  МОНІТОРУВАННЯ

Критерії і методологія моніторингу та оцінка ефективності

виконання протоколу

 

  Моніторування проводиться по всій території України.

Перелік медичних закладів, у яких проводиться моніторування даного ГСТ, визначається щорічно закладом, відповідальним за моніторування. Лікувально-профілактичний заклад інформується про включення в перелік по моніторуванню ГСТ письмово.

Моніторування ГСТ включає:

-   збір інформації: про ведення пацієнтів з каменями сечоводів у лікувально-профілактичних закладах усіх рівнів, включаючи спеціалізовані урологічні заклади (відділення);

-   аналіз отриманих даних;

-   складання звіту про результати проведеного аналізу;

-   представлення звіту групі розроблювачів Протоколу в Український інститут громадського здоров”я МОЗ України.

Вихідними даними при моніторуванні є:

-   медична документація – карти пацієнта;

-   тарифи на медичні послуги;

-   тарифи на лікарські препарати.

При необхідності при моніторуванні ГСТ можуть бути використані історії хвороби, амбулаторні картки пацієнтів з каменями сечоводів та інші документи.

Карта пацієнта заповнюється в медичних закладах, визначених переліком по моніторуванню, щоквартально протягом послідовних 10 діб третьої декади кожного першого місяця кварталу (наприклад, з 21 по 30 січня) і передаються в заклад, відповідальний за моніторування, не пізніше чим через 2 тижні після закінчення зазначеного терміну.

Добір карт, що включаються в аналіз, здійснюється методом випадкової вибірки. Число аналізованих карт повинно бути не менш 500 у рік.

До показників, що підлягають аналізу в процесі моніторування, входять:

Критерії включення і виключення з Протоколу, переліки медичних послуг обов”язкового і додаткового асортименту, переліки лікарських засобів обов”язкового і додаткового асортименту, наслідки захворювання, вартість виконання  медичної допомоги по Протоколу і інше.

 

ПРИНЦИПИ РАНДОМІЗАЦІЇ

У даному Протоколі рандомизація (лікувальних закладів, пацієнтів і т.п.) не передбачена.

 

  ПОРЯДОК ОЦІНКИ І ДОКУМЕНТУВАННЯ ПОБІЧНИХ ЕФЕКТІВ

  І РОЗВИТКУ УСКЛАДНЕНЬ

  Інформація про побічні ефекти та ускладнення, що виникли в процесі діагностики і лікування хворих, реєструється в Карті пацієнта.

ПОРЯДОК ВИКЛЮЧЕННЯ ПАЦІЄНТА З МОНІТОРИНГУ

  Пацієнт вважається включеним у моніторування при заповненні на нього Карти пацієнта. Виключення з моніторування проводиться у випадку неможливості продовження заповнення Карти (наприклад, неявка на лікарський прийом). У цьому випадку Карта направляється в заклад, відповідальний за моні торування, з оцінкою про причину виключення пацієнта з протоколу.

 

ПРОМІЖНА ОЦІНКА І ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПРОТОКОЛУ

  Оцінка виконання ГСТ проводиться 1 раз на рік за результатами аналізу зведень, отриманих при моніторуванні.

Внесення змін до Протоколу проводиться у випадку одержання інформації:

а) про наявність в ГСТ вимог, що наносять втрату здоров”ю пацієнтів;

б) при одержанні переконливих даних про необхідність змін вимог Протоколу обов”язкового рівня.

Рішення про зміни приймається групою розроблювачів.

Введення змін вимог ГСТ у дію здійснюється МОЗ України у встановленому порядку.

 

ПАРАМЕТРИ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПРИ ВИКОНАННІ  

  ПРОТОКОЛУ

  Для оцінки якості життя пацієнта з каменями сечоводів при виконанні Протоколу використовують аналогову шкалу.

 

ОЦІНКА ВАРТОСТІ ВИКОНАННЯ ПРОТОКОЛУ І ЦІНИ ЯКОСТІ

  Клініко-економічний аналіз проводиться відповідно до вимог нормативних документів.

 

ПОРІВНЯННЯ  РЕЗКУЛЬТАТІВ

  При моніторуванні ГСТ щорічно проводиться порівняння результатів виконання вимог Протоколу, статистичних даних (захворюваності, смертності від каменів сечоводів, показників діяльності медичних закладів – ліжко-день, летальність хворих з каменями сечоводів).

 

ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ЗВІТУ

  У щорічний звіт про результати моні торування включаються кількісні результати, отримані при розробці медичних карт, і їх якісний аналіз, висновки, пропозиції по актуалізації Протоколу.

Звіт представляється у робочу групу даного ГСТ. Матеріали звіту зберігаються в Українському інституті громадського здоров”я МОЗ України.

 

 

  9. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ  

1. Бараннік С.І. Динаміка госпіталізованої  захворюваності сечокам”яною хворобою в Україні// Мат. Міжнародної науково-практичної конференції урологів та нефрологів, Київ, 1997.- С.137-140.

2.  Боржієвський А.Ц., Личковський О.Є., Коршевнюк Д.О. Консервативне лікування хворих з каменями сечоводів // Мат. УШ Пленуму урологів України, Київ, 1998.- С.92-94.

3. Боржієвський Ц.К., Боржієвський А.Ц. Оперативне лікування хворих з  каменями сечоводів // Мат. УШ Пленуму урологів України, Київ, 1998. – с.19-20.

4. Возианов А.Ф., Дзюрак В.С., Возианов С.А. Ударно-волновая литотррипсия на аппарате МРЛ-9000 фирмы Дорнье, ФРГ// Мат симпозиума „Нове методы эндоскопической диагностики и лечения”, Курск, 1991. – С.29-30.

5. Возианов А.Ф., Дзюрак В.С., Черненко В. В. Экстракорпоральная ударно-волновая литотрипсия и литолиз в комбинированном лечении мочекислого нефролитиаза// Мат. Пленума Всероссийского научного общества урологов, Ростов-на-Дону, 1992.- С.32-33.

6. Возианов А.Ф., Пасечников С.П., Андреев А.А. Показания  к контактной  пневматической уретеролитотрипсии и результаты лечения первых 50 пациентов// Праці УШ Пленуму  асоціації урологів України, Київ, 1998.- С. 72-74.

7. Люлько О.А., Сайдакова Н.О., Бараннік С.І. Динаміка розповсюдженості сечокам”яної хвороби серед дорослого населення України // Мат Міжнародної науково-практичної конференції урологів та нефрологів, Київ, 1997. –С.131-136.

8. Саричев Л.П., Можливості лабораторної діагностики окремих форм гострого обструктивного пієлонефриту// Лабораторна діагностика. -2000.-№ 1.- С.50-53.

9. Возіанов О.Ф., Черненко В.В., Возіанов С.О., Черненко Д.В. Новий метод комплексної діагностики та лікування рентген-неконтрасних каменів сечоводів// Мат. Всеукраїнської науково-практичної конференції, Чернівці, 2003.- С.48-50.

10. Возіанов О.Ф., Черненко В.В., Возіанов С.О., Черненко Д.В. Рентген-ендоскопічне застосування балонів високого тиску при уретеролітоекстракції // Мат.1Х Конгресу світової федерації українськиї лікарських товариств, Луганськ, 2003. – С. 264.

11. Ahlawat R., Whitfild H. Ureteric calculi: present status and controversies//

EBU Update Series, 1996. –v.5. -p.111-117/

12. Alexander R.B., Tompson N., Pockaj B.A., Chang R. Dilatation of lower

Ureteral structures with Van Angel catheters // J/ Urol.,1994.- N 152. –p.68.

13. Caringer M., Swartz R., Johanson J.E. Management of ureteric calculi during pregnancy by ureteroscopy and laser lithotripsy// B.Urol.,1996. –N 77. –p.17-20.

14. Gass A.S. Nonstent or noncatheter extracorporeal shock wave lithotripsy for ureteral stones // J.Urol., 1994. – N.43. - p.178-181.

15. Vozianov A.F., Vozianov S.A., Chernenko V.V., Chernenko D.V. Rentgen-endoscopic management  of ureteral strictures // Wroclaw medical university, Poland, “Advences in clinical and experimental medicine.Urology”, 2003. –v.12, N 3, Suppl.1. – p.40.

10. ВИСНОВКИ

В методичних рекомендаціях представлені сучасні підходи до створення клінічних протоколів, які є нормативними  документами системи стандартизації в охороні здоров”я і містять єдині вимоги до порядку, обсягу та якості надання медичної допомоги хворим різних клінічних  випадках.

Методичні рекомендації, що призначені для розробників протоколів надання медичної допомоги, включають загальні відомості про клінічні протоколи, вимоги, які до них пред”являються, а також принципи формування класифікатора протоколів.

При підготовці протоколів надання медичної допомоги необхідно максимально враховувати характеристики медичних технологій і вибирати серед них ті, які відповідають вимогам наукової доказовості.

  Викладена у методичних рекомендаціях  систематизована стратегія створення клінічних протоколів допоможе розробникам приймати найбільш оптимальні рішення при складанні програм надання медичної допомоги хворим з метою гарантування її високої якості та ефективності.

 

Завідуючий відділом сечокам”яної

хвороби Інституту урології АМН,

професор  Дзюрак В.С.

 

Головний науковий співробітник,

д.м.н.   Черненко В.В.

 

  Провідний науковий співробітник,

  к.б.н.   Желтовська Н.І.

 

  Старший науковий співробітник,

  к.м.н.  Савчук В.Й.

 

 

 

 

Головний позаштатний уролог

МОЗ України,

професор Пасечніков С.П.


Додаток 1

Додаток до медичної карти №

 

  ЗГОДА ПАЦІЄНТА НА ЗАПРОПОНОВАНИЙ ПЛАН ЛІКУВАННЯ

 

Я  

одержав  роз”яснення з приводу діагнозу каменів сечоводу , одержав інформацію: про особливості перебігу захворювань, ймовірної  тривалості лікування, про ймовірний прогноз захворювання.

Мені запропонований план обстеження і лікування відповідно до протоколу № , дані повні роз”яснення про характер, ціль і тривалість можливих несприятливих ефектах діагностичних процедур, а також у тім, що маю я робити під час їх проведення.

  Я сповіщений про необхідність дотримувати режим у ході лікування, регулярно приймати призначені препарати, негайно повідомляти лікарю про  будь-яке погіршення самопочуття, погоджувати з лікарем прийом будь-яких не прописаних препаратів ( наприклад, для лікування застуди, грипу, головного болю і т.п.)

  Я сповіщений, що недотримання рекомендацій лікаря, режиму прийому препарату, безконтрольне самолікування можуть ускладнити лікування і негативно позначитися на стані здоров”я.

  Я сповіщений про ймовірний перебіг захворювання при відмовленні від лікування.

  Я мав можливість задати будь-які  питання, що мене цікавлять стосовно стану мого  здоров”я, захворювання і лікування й одержав на них задовільні відповіді.

  Я одержав інформацію про альтернативні методи лікування, а також про їхню зразкову вартість. 

 

  Бесіду провів лікар (підпис)

„ „ 200 р

 

Пацієнт погодився з запропонованим планом лікування, у чому розписався власноручно (підпис пацієнта),

чи розписався його законний представник   (підпис),

чи  що засвідчують  присутні при беседі (підпис лікаря,

(підпис свідка).

Пацієнт не погодився

 

я ( відмовився) від запропонованого лікування. У чому розписався власноручно (підпис пацієнта),

чи розписався його законний представник   (підпис законного

представника),

чи що засвідчують присутні при бесіді    (підпис лікаря),

(підпис свідка)