стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Гострий середній отит. ; Протокол надання медичної допомоги


  • Протокол лікування дітей; хворих на гострий середній отит 
    • Додаток до наказу МОЗ №181 від 21-04-2005
    • Тема, опис документа: Протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Дитяча отоларингологія
    • Клінічний стан, патології: Гострий середній отит. 
подгузники для взрослых


ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом МОЗ України
від 21 квітня 2005 р. N 181 

 

 

ПРОТОКОЛ
лікування дітей, хворих на гострий середній отит

Гострий гнійний середній отит (шифр МКХ-10: H66.0) (гострий середній отит) - це запалення слизової оболонки всіх порожнин середнього вуха, але головним чином слизової оболонки барабанної порожнини.

Причиною гострих середніх отитів є бактеріальна, вірусна або вірусно-бактеріальна інфекція на фоні зниження імунологічної реактивності організму. Найчастіше гострі середні отити виникають як ускладнення гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ), при цьому важливе значення має вид збудника та його вірулентність. Вірусна інфекція має значення на початку захворювання, потім основну роль виконує бактеріальна флора.

Найчастіше інфекція проникає в середнє вухо ринотубарним шляхом.

Розрізняють наступні клінічні форми гострого отиту:

- сальпінгоотит;

- явний середній отит;

- латентний середній отит;

- рецидивний середній отит;

- середній отит при інфекційних захворюваннях (грип та гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), скарлатина, кір, дифтерія та інші);

- травматичний середній отит

Діагностичні критерії

1. Клінічні

Симптоми гострого запалення середнього вуха доцільно розглядати у зв'язку з фазами його перебігу.

Для першої фази (початкового розвитку) характерними ознаками є:

1. Підвищення температури, яке звичайно супроводжується загальною розбитістю, нездужанням, позноблюванням. Рівень температури в певній мірі вказує на тяжкість процесу. Загальний стан завжди знаходиться в прямій залежності від гарячки; порушується сон, апетит та ін.

2. Болі у вусі можуть бути відчутними або виявляються на початку лише періодичними поколюваннями, відчуттям повноти і тиску у вусі. Через кілька годин від початку захворювання розвиваються великі болі стріляючого, свердлячого, пульсуючого характеру, які часто ірадіюють у відповідну половину голови. Болі періодично стихають, особливо в денний час, а потім під ніч знову відновлюються з тією ж силою, позбавляючи хворого сну.

3. Відчуття закладення, шум у вусі є обов'язковими симптомами. Початкова фаза, як правило, не супроводжується пониженням слуху.

Отоскопія: на початку відзначається лише розширення судин і незначне почервоніння за ходом рукоятки молоточка, в ділянці задньої складки. Розширені судини помітні і на периферії барабанної перетинки у вигляді радіарних ниточок, що звиваються. Через декілька годин барабанна перетинка втрачає свій блиск, зволожується. Контури її згладжуються, розпізнавальні пункти і світловий рефлекс зникають, гноєтечі немає.

Друга фаза (наростання процесу) характеризується не тільки наростанням попередніх симптомів, але й появою нових. Біль у вусі посилюється, набуває пульсуючого характеру і відрізняється постійністю. Температура тіла досягає високих цифр - 38 - 39° C і навіть вище. Відчуття закладення у вусі змінюється вираженим погіршенням слуху. Шепіт хворий сприймає важко, дослідження за допомогою камертонів та аудіометрії виявляє типову картину ураження звукопровідного апарату.

Отоскопія: барабанна перетинка має яскраво-червоний або мідно-червоний колір, з'являється випинання барабанної перетинки спочатку в окремих ділянках, а в міру накопичення ексудату в барабанній порожнині - всієї натягненої частини, набуває жовтувато-воскового відтінку в місці проривання.

Має місце гіперемія шкіри кісткової частини слухового проходу, виражена болючість регіонарних (мастоїдальних) лімфовузлів.

Третя фаза (розв'язання процесу), коли барабанна перетинка під впливом ексудату проривається в місці найбільшого випинання. Біль у вусі, головний біль, відчуття повноти і тиснення швидко зникають. Загальний стан хворих значно поліпшується, сон та апетит відновлюються.

При отоскопії барабанна перетинка м'ясиста, залишається випнутою, в слуховому ході визначається наявність серозних, слизових, слизово-гнійних виділень, пульсуючий рефлекс. Зникає шум, поліпшується слух, запальний процес стихає.

Четверта фаза (видужання) характеризується симптомами згасання і поступової ліквідації процесу. При отоскопічній картині: барабанна перетинка набуває блідо-рожевого кольору, проривний отвір відкритий, пульсуючий рефлекс зникає, мацерація шкіри відсутня. З'являються контури барабанної перетинки, проривний отвір затягується і слух відновлюється до норми.

2. Аудіологічні

акуметрія;

аудіометрія.

3. Лабораторні

загальний аналіз крові;

загальний аналіз сечі;

біохімічний аналіз крові.

В залежності від віку можна спостерігати різні форми отитів. Так у новонароджених можна спостерігати явний гострий середній та латентний гострий середній отит. У дітей грудного віку спостерігаються явний, латентний, та рідше - рецидивуючий гострий середній отит. У дітей раннього віку можуть виникати явний та рецидивуючий гострий середній отит.

Гострий сальпінгоотит та явний гострий середній отит може виникнути в будь-які періоди життя дитини.

Травматичні гострі середні отити та гострі середні отити при інфекційних захворюваннях можуть зустрічатись в будь-які періоди життя дитини, в залежності від виникнення травми вуха та розвитку відповідної інфекції в організмі дитини.

Лікування гострих середніх отитів

1. загальна антибактеріальна терапія проводиться препаратами стартової терапії (напівсинтетичні пеніциліни з клавулановою кислотою, цефалоспорини I, II, генерації протягом 7 - 10 днів);

2. для покращення дренування слухової труби та вентиляції порожнин середнього вуха застосовують судинозвужувальні краплі в ніс протягом 5 - 7 днів, аерозолі з антисептиками, антибіотиками.

3. симптоматична терапія;

4. гіпосенсибілізуюча терапія;

5. загальнозміцнююча терапія.

При відсутності ефекту від стартової терапії протягом 2 - 3 діб застосовують антибактерійні препарати резерву (макроліди 7 - 10 днів).

При другій фазі перебігу проводиться міринготомія (парацентез).

В третій фазі - сухий туалет або промивання слухового ходу.

В четвертій фазі проводиться продування вуха балоном Політцера, пневмомасаж барабанних перетинок, антибіотики, базову терапію не застосовують.

Лікування латентних гострих середніх отитів

1. міринготомія 1 раз в 3 - 4 дні, 2 - 3 процедури на курс лікування, з подальшим промиванням порожнин середнього вуха слабоконцентрованими розчинами антибіотиків та кортикостероїдів, протеолітичних ферментів;

2. парентеральна антибіотикотерапія з першого дня лікування протягом 2 - 3 тижнів;

3. дезінтоксикаційна терапія;

4. гіпосенсибілізуюча та загальнозміцнююча терапія протягом 7 - 10 днів;

5. фізіотерапевтичні заходи (інгаляції розчинів антисептиків та антибіотиків, ультрафонофорез розчину антибіотиків і кортикостероїдів);

6. за відсутності ефекту від інтенсивної терапії латентних гострих середніх отитів протягом 3 - 5 днів потрібно виключити наявність латентного отоантиту у даного пацієнта.

Лікування рецидивуючих гострих середніх отитів

проводиться в залежності від клінічної форми (гіпоергічна чи гіперергічна).

1. міринготомія за відсутності гноєтечі з вуха, яка проводиться 2 - 3 рази за весь період лікування; з подальшим промиванням порожнин середнього вуха слабоконцентрованими розчинами антибіотика з врахуванням чутливості мікрофлори, кортикостероїдів та протеолітичних ферментів за допомогою шприца Жане або методом тимпанопункції;

2. антибактеріальну терапію проводять згідно антибіотикограми за наявності гіперергічної форми чи за наявності інтоксикації організму, з врахуванням фонової алергізації організму (7 - 10 днів);

3. гіпосенсибілізуючі препарати протягом 7 - 10 днів;

4. фізіотерапевтичні заходи (інгаляції розчинів антисептиків та антибіотиків на курс 5 - 7 процедур, ендоназальний електрофорез, ультрафонофорез антибіотиків з кортикостероїдами);

5. в міжрецидивний період - продування вуха за допомогою балона Політцера, катетеризація слухової труби, пневмомасаж барабанних перетинок; фізіотерапевтичне лікування, санація верхніх дихальних шляхів консервативними чи хірургічними методами.

Лікування травматичних гострих середніх отитів

1. антибіотикотерапія протягом 5 - 6 днів;

2. туалет зовнішнього слухового ходу за правилами антисептики;

3. гіпосенсибілізуюча терапія;

4. фізіотерапевтичні заходи.

КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ

1. нормалізація отоскопічної картини;

2. відновлення слухової функції.

ПРОФІЛАКТИКА

1. своєчасне лікування гострих захворювань дихальних шляхів;

2. загартування організму;

3. дотримування гігієни;

4. раціональне харчування;

5. здоровий спосіб життя.

ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ

- диспансерний нагляд за пацієнтами 3 міс. після перенесеного гострого середнього отиту.

 

Начальник управління 

Р. О. Моісеєнко