стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Хронічний тонзиліт; Протокол лікування


  • Протокол лікування дітей; хворих на хронічний тонзиліт 
    • Додаток до наказу МОЗ №181 від 21-04-2005
    • Тема, опис документа: Протокол лікування
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Дитяча отоларингологія
    • Клінічний стан, патології: Хронічний тонзиліт
артрос цена Украина


 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом МОЗ України
від 21 квітня 2005 р. N 181 


ПРОТОКОЛ
лікування дітей, хворих на хронічний тонзиліт

 

Хронічний тонзиліт (шифр J35.0) - це загальне захворювання організму, яке характеризується хронічним запальним процесом, переважно в піднебінних мигдаликах.

Найчастіше збудниками хронічного тонзиліту є:

- стрептококи (домінує b-гемолітичний стрептокок групи A);

- стафілококи;

- аденовіруси;

- асоціації збудників (включаючи гриби).

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ХРОНІЧНОГО ТОНЗИЛІТУ

1. Клінічні

- повторні ангіни;

- паратонзиліт, паратонзилярний абсцес;

- субфебрилітет /37,1 - 37,3° C/;

- метатонзилярні ускладнення;

- місцеві прояви захворювання:

• рубцеві спайки між мигдаликами та піднебінними дужками;

• розрихлені або рубцево-змінені та ущільнені мигдалики;

• кісти мигдаликів;

• симптом Гізе - гіперемія передніх піднебінних дужок;

• симптом Зака - набряк верхнього кута, утвореного передньою та задньою дужками;

• симптом Преображенського - валикоподібне стовщення країв верхньої частини передніх і задніх дужок у вигляді інфільтрації або гіперплазії;

• регіонарний лімфаденіт (збільшення защелепних лімфовузлів).

Для постановки діагнозу необхідна наявність 2 і більше місцевих ознак.

2. Лабораторні:

- загальний аналіз крові;

- загальний аналіз сечі;

- біохімічний аналіз крові;

- група крові;

- Rh-фактор;

- імунологічні дослідження;

- ЕКГ.

ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ТОНЗИЛІТУ

1. Консервативне лікування

підвищення реактивності організму:

- правильний режим праці та відпочинку;

- загартування;

- раціональне харчування;

- вітамінотерапія;

- гіпосенсибілізуюча терапія

- імуномодулятори;

- санаторно-курортне лікування;

заходи місцевої сануючої дії на мигдалики:

- промивання лакун розчинами антисептиків;

- аденотомія (за показаннями);

фізіотерапія:

- ультрафонофорез лікарських речовин на проекцію піднебінних мигдаликів;

- КУФ на мигдалики (тубус-кварц);

засоби рефлекторної дії (масаж, акупунктура та ін.);

2. Критерії ефективності консервативного лікування

санація лакун мигдаликів;

зменшення частоти ангін;

нормалізація температури тіла;

зменшення гіперемії, інфільтрації піднебінних дужок;

зменшення регіонарних лімфовузлів.

3. Хірургічне лікування

• оперативне втручання у дітей проводиться під загальним знеболенням.

Показання до операції:

- хронічний декомпенсований тонзиліт;

- хронічний субкомпенсований тонзиліт при неефективності консервативного лікування (протягом 2 років кожні 6 місяців);

- видалення мигдаликів як можливого вогнища інфекції.

Протипоказання до операції:

Абсолютні:

- захворювання крові (гемофілія, тромбопенія, лейкози);

- порушення складу крові внаслідок прийому аспірину;

- гострі інфекції;

- неконтрольовані системні хвороби (колагенози);

- декомпенсація внутрішніх органів і систем.

Відносні (тимчасові):

- назофарингеальна недостатність;

- вагітність;

- менструація;

- карієс зубів;

- період епідемії грипу;

- 2 - 3 тижні до та після щеплення;

- вік до 2 років.

Підготовка до операції:

- санація ротової порожнини;

- відміна саліцилатів за 10 - 30 днів до операції;

- призначення медикаментів, що покращують згортання крові (препарати Ca, вітамін C, аскорутин за 7 - 10 днів, при необхідності, вікасол за 4 дні до операції);

- психопрофілактика;

- консультація педіатра (кардіолога);

- мазок на BL за 3 дні до операції;

- призначення антибіотиків хворим на ревматизм або нефрит.

Оперативне втручання:

- виконується натще серце під загальним знеболенням.

Хірургічний інструментарій та інше обладнання:

- роторозширювач;

- електровідсмоктувач;

- діатермокоагулятор;

- затискачі;

- вікончасті щипці;

- скальпель;

- роспатор, роспатор з відсмоктувачем;

- шпатель;

- ножиці;

- марлеві шарики;

- марлеві тампони;

- катетери для електровідсмоктувача.

Абсолютні показання до операції під загальним знеболенням:

- логоневрози, неврози, неврозоподібні стани;

- алергічна реакція на місцеві анестетики;

- хвороба Дауна.

ТЕХНОЛОГІЯ ТОНЗИЛЕКТОМІЇ ПІД ЗАГАЛЬНИМ ЗНЕБОЛЕННЯМ:

- інтубація гортані і трахеї;

- введення роторозширювача в ротову порожнину;

- введення марлевого тампона в гортаноглотку;

- видалення піднебінних мигдаликів з використанням електровідсмоктувача;

- гемостаз з застосуванням марлевих шариків, при необхідності - діатермокоагулятора;

- введення в ніші мигдалика марлевого тампона;

- виділення марлевого тампона з гортаноглотки;

- виведення роторозширювача з ротової порожнини;

- видалення тампона з ніш піднебінних мигдаликів;

- контроль за гемостазом;

- екстубація пацієнта.

ТОНЗИЛЕКТОМІЯ ПІД МІСЦЕВИМ ЗНЕБОЛЕННЯМ ВИКОНУЄТЬСЯ ПО ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТІЙ МЕТОДИЦІ

ПРОФІЛАКТИКА:

- підвищення загальної реактивності організму;

- санація хронічних вогнищ інфекції в організмі;

- правильне лікування ангін;

- рання діагностика та своєчасне консервативне лікування хронічного тонзиліту.

ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ

- при консервативному лікуванні диспансерне спостереження протягом 2 років

- після тонзилектомії диспансерне спостереження протягом 6 місяців.

 

Начальник управління 

Р. О. Моісеєнко