стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Сенсоневральна приглухуватість; Протокол лікування


  • Протокол лікування дітей; хворих на сенсоневральну приглухуватість 
    • Додаток до наказу МОЗ №181 від 21-04-2005
    • Тема, опис документа: Протокол лікування
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Дитяча отоларингологія
    • Клінічний стан, патології: Сенсоневральна приглухуватість



 

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом МОЗ України
від 21 квітня 2005 р. N 181 

 

 

ПРОТОКОЛ
лікування дітей, хворих на сенсоневральну приглухуватість

Сенсоневральна приглухуватість (далі - СНП) (шифр - H90.3) - це приглухуватість, обумовлена ураженням внутрішнього вуха, нейронів слухового шляху, слухової зони кори головного мозку, що супроводжує цілий ряд захворювань.

Розрізняють:

1. гостра стадія - до 1 місяця.

2. підгостра - від 1 до 3 місяців.

3. хронічна - понад 3 місяці (стабільна або прогресуюча).

Причини:

- нейроінфекції;

- інтоксикаційні стани;

- вірусні та мікробні інфекції;

- запалення середнього вуха;

- автоімунні реакції;

- черепно-мозкові травми;

- патологія вагітності та пологів;

- порушення кровообігу та згортання крові;

- генетичні дефекти;

- обтяжена спадковість;

- застосування ототоксичних антибіотиків;

- пухлини вуха тощо;

- судинні порушення та інші.

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ

3. Клінічні

Гостра або раптова СНП починається гостро або повільно. Хворих непокоїть зниження слуху, іноді шум у вусі та запаморочення. Отоскопія - без змін.

2. Аудіологічні

Ігрова аудіометрія - зниження слуху різного ступеня при тимпанограмі типу "А".

Суб'єктивна аудіометрія - рівною мірою підвищення порогів сприйняття повітряно- та кістково-проведених звуків. Кістково-повітряний інтервал відсутній. Тимпанограма типу "А".

Дані об'єктивної аудіометрії (реєстрація слухових викликаних потенціалів) відповідають даним суб'єктивної.

ЛІКУВАННЯ

Лікування необхідно починати максимально швидко після початку гострого захворювання.

В лікуванні хворих з СНП можна виділити базисну терапію, яка показана незалежно від особливостей захворювання.

Схема базисної терапії СНП:

1. Препарати, що покращують метаболічні процеси в нервовій тканині:

- ноотропи під контролем артеріального тиску;

- амінокислоти.

2. Вітаміни груп A, B, E.

3. Препарати, що покращують кровообіг в нервовій тканині:

- антагоністи іонів кальцію;

- похідні пуріну;

- похідні никотинової кислоти;

- трентал.

4. Біогенні стимулятори.

5. Фізіотерапія:

- ендауральний ультрафонофорез розчину дібазолу та новокаїну;

- ендауральний електрофорез пірацетаму;

- ендауральний електрофорез еуфіліну;

- гіпербарична оксигенація.

6. Гіпосенсибілізуюча терапія.

На додаток до базисної схеми:

1. При гострій СНП лікування треба починати з внутрішньовенного крапельного введення 250,0 Реосорбілакту (або 5 % розчину глюкози) з дегідратаційними та кортикостероїдними препаратами протягом трьох днів. 

Якщо початок або загострення захворювання пов'язані з вірусною, або бактеріальною інфекцією, призначають, відповідно, противірусні, або антибактеріальні не ототоксичні медикаменти разом з гіпосенсибілізуючими на 5 днів.

При розвитку СНП внаслідок прийому ототоксичних антибіотиків доцільно призначати 5 % розчин унітіолу внутришньом'язово 3 рази протягом першої доби і по одному разу в наступні 7 днів. Після цього переходять до базисної схеми.

2. При підозрі на автоімунну СНП в базисну схему слід включити кортикостероїдні препарати протягом 10 днів (за схемою в залежності від препарату), а потім призначити вілозен інтраназально (для стимуляції проліферації лімфоцитів), а потім тимоген внутрішньом'язово протягом 10 днів (для диференціації лімфоцитів).

3. При раптовій глухоті і підозрі на тромбоемболію лабіринтної артерії в базисну схему включають антикоагулянти прямої і непрямої дії (під контролем коагулограми), гірудотерапію, ендауральний електрофорез лізуючих ферментів.

4. Лікування хронічної СНП проводиться базисною терапією в залежності від етіологічного чинника з метою профілактики погіршення слуху.

КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ КОНСЕРВАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ

1. відновлення або поліпшення слуху;

2. зникнення або зменшення шуму.

ПРОФІЛАКТИКА

Виключення прийому ототоксичних антибіотиків, своєчасне лікування ГРВІ та соматичних захворювань, уникнення травматизації.

ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ

- диспансерне спостереження за пацієнтами з гострою сенсоневральною приглухуватістю при досягненні соціально адекватного слуху після лікування - 12 міс.;

- диспансерне спостереження за пацієнтами з хронічною сенсоневральною приглухуватістю при прогресуванні зниження слуху - до закінчення дитячого віку.

  Начальник управління 

Р. О. Моісеєнко