стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Неспецифічний виразковий коліт (НВК); Клінічний протокол


  • Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на неспецифічний виразковий коліт (НВК).
    • Додаток до наказу МОЗ №271 від 13-06-2005
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Гастроентерологія
    • Клінічний стан, патології: Неспецифічний виразковий коліт (НВК)



                                                                     “ЗАТВЕРДЖЕНО”

                                                                  наказ МОЗ України

                                                               від 13.06.2005 № 271

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим на неспецифічний виразковий коліт (НВК)

 

Код МКХ-10:

К 51 Виразковий коліт

51.0 Виразковий ентероколіт

51.1 Виразковий ілеоколіт

52.2 Виразковий проктіт

51.3 Виразковий ректосигмоїдіт

51.4 Псевдополіпоз кишки

51.5 Слизовий проктоколіт

51.8 Інші форми

 

1. Сфера дії протоколу – загальнотерапевтичні, гастроентерологічні або проктологічні відділення всіх рівнів.

 

2. Умови, в яких повинна надаватись медична допомога.

Абсолютна  більшість хворих з загостренням НВК лікується стаціонарно. Тривалість стаціонарного лікування (3-6-8 тижнів) залежить від ступеня важкості та наявності ускладнень, в основному показано при важких та середньоважких формах в стадії загострення, обов’язково – при гострому перебігу. Легкі форми НВК (проктит, проктосигмоїдит ) можуть лікуватися амбулаторно. Тривале протирецидивне лікування проводиться  в амбулаторно-поліклінічних умовах.

 

3. Ознаки та критерії діагностики захворювання

-Характерні симптоми:

                    Діарея з домішками крові та слизу

                    Біль у животі

                    Тенезми

                    Субфедрильна температура тіла

-Негативні результати повторних бактеріологічних посівів калу

-Ендоскопічне та морфологічне підтвердження дифузного запалення слизової з геморагіями та / або виразковими ділянками

 

4. Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

Діагностика:

Лабораторні та інструментальні дослідження

- Загальний аналіз крові (визначення ШОЕ, числа еритроцитів та гемоглобіну, лейкоцитів, тромбоцитів) – неодноразово при тяжкому перебігу

-Загальний білок та білкові фракції – неодноразово при тяжкому перебігу

- Цукор крові –двічі

- Печінкові та ниркові проби - неодноразово при тяжкому перебігу

- С-реактивний протеїн (кількісне визначення) – неоднаразово при тяжкому перебігу

- Група крові та резус-фактор –одноразово

- Копрограма – двічі

- Повторні посіви калу на патогенну мікрофлору та яйця глист (для виключення інфекційної або паразитарної природи)

- Загальний аналіз сечі - одноразово

Ендоскопічне обстеження з морфологічним дослідженням біоптатів - “золотий стандарт” діагностики -  проводиться у всіх випадках для верифікації діагнозу. При підозрі на токсичну дилатацію кишки проводити не можна.

Морфологічне дослідження біоптатів: виявляє запальну інфільтрацію переважно слизової оболонки, іноді - підслизової основи, набряк слизової оболонки та крововиливи у її строму, крипт- абсцеси, поверхневі виразки, зникнення бокалоподібних клітин

- ЕКГ- одноразово

- Рентгеноскопія органів грудної клітини – одноразово

- УЗД органів черевної порожнини – одноразово

Лікування :

При загостренні

- 5-аміносаліцилати та / або

- Топічні стероїди протягом 2 міс. та /або

- Системні стероїди – протягом 2 міс.

Симптоматичне лікування полягає у застосуванні антидіарейних засобів ( не можна застосовувати при важкому перебігу та загрозі токсичної дилатації кишки), дієти з підвищеним вмістом білка, застосуванні препаратів крові (при кровотечі, анемії), електролітних розчинів (при тяжкому перебігу), заліза, повного парентерального харчування (при важкому перебігу).

В ремісії      

- 5-аміносаліцилати (тривалість підтримуючого лікування не обмежена)

 

5. Перелік і обсяг медичних послуг додатковому асортименту

Діагностика:

- Рентгенологічне дослідження: іригоскопія не повинна проводитись на висоті проявів НВК, за виключенням тих випадків, коли діагноз залишається неясним. Після купування гострих симптомів іригоскопія проводиться в основному для визначення розповсюдженості процесу.

Лікування :

- Імуносупресори

- Антибактеріальні препарати

- Антицитокинові препарати

    Згідно більшості консенсусів, прийнятих у різних регіонах земної кулі, “золотим стандартом” лікування НВК є медикаментозна терапія. Хірургічне втручання залишається лише резервом для лікування ускладнених форм, рефрактерних до консервативної терапії. Показаннями для оперативного лікування (потреба в хірургічному лікуванні виникає приблизно у 20% випадків) є:

          Абсолютні показання :

- Перфорація

- Непрохідність кишківника

- Токсична дилатація кишки

- Абсцес

- Кровотеча

- Тяжка дисплазія або рак товстої кишки

Відносні показання:

- Неефективність консервативної терапії (інтенсивна терапія: в/в    введення  стероїдів та імуносупресорів) при блискавичному перебігу у дуже важких випадках протягом 5-7 днів

- Свищі

- Легка дисплазія епітелію

 

6. Середня тривалість лікування

Середня тривалість курсового стаціонарного лікування – 3-6 тижнів.

 

7. Критерії ефективності лікування

Ліквідація (зменшення) симптомів захворювання та досягнення клінічної та ендоскопічної ремісії. Повного одужання без радикального хірургічного лікування (колектомія) не наступає, хоча взагалі прогноз для хворих НВК при ефективності аміносалицилатів та стероїдів благоприємний. Ефективність аміносаліцилатів оцінюють на 14-21–й день терапії, кортикостероїдів – на 7-21–й день, імуносупресорів – через 2-3 міс.

 

8. Реабілітація

Хворі з легкими формами є працездатними, але їм рекомендується додержуватись режиму праці та відпочинку, забороняється або значно обмежується алкоголь. Хворі з середньоважкими формами  обмежено працездатні , хворі з важкими формами та прооперовані хворі є інвалідами 2 групи.

 

9. Диспансерне спостереження

Підлягають постійному диспансерному нагляду 1 раз у 6 міс. Після досягнення клініко-ендоскопічної ремісії проводиться тривала протирецидивна терапія (роками) аміносаліцилатами або імуносупресорами. Вторинна профілактика направлена на запобігання провокуючих загострення факторів, найбільш значимими з яких є інтеркурентні інфекції верхніх дихальних шляхів та кишечника, прийом нестероїдних протизапальних засобів та стреси. Через 8 років при тотальному НВК та 10 років при лівобічному НВК навіть у стані ремісії проводяться повторні колоноскопії з біопсіями через 1- 4 роки в залежності від наявності або відсутності дисплазії слизової оболонки кишки.

 

 

Директор Департаменту

організації і розвитку

медичної допомоги населенню                                     В.М. Таран