Синдром подразненої кишки (CПК); Клінічний протокол |
„ЗАТВЕРДЖЕНО” наказ МОЗ України від 13.06.2005 № 271
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ надання медичної допомоги хворим на синдром подразненої кишки (CПК)
Код МКХ-10: К58 Синдром подразненої кишки
1. Сфера дії протоколу – загальнотерапевтичні та гастроентерологічні відділення усіх рівнів.
2. Умови, в яких повинна надаватись медична допомога. Абсолютна більшість хворих повинна лікуватись та обстежуватись амбулаторно. У деякої частини хворих при неефективності первинного лікування можливе короткочасне (1 тиждень) стаціонарне дообстеження для виключення органічної патології у гастроентерологічних або загальнотерапевтичних відділеннях. Невелика частина хворих з СПК при відсутності достатнього ефекту від амбулаторного лікування може потребувати госпіталізації у психосоматичний стаціонар протягом 2 тижнів.
3. Ознаки та критерії діагностики захворювання СПК – діагноз виключення, він в першу чергу потребує виключення органічних захворювань. Римські критерії II синдрому подразненої кишки Протягом 12 та більше тижнів за останні 12 міс. абдомінальний дискомфорт або біль у поєднанні з двома з трьох нижченаведених симптомів: · Полегшення після дефекації та/або · Початок поєднується зі змінами частоти стула та/або · Початок поєднується зі змінами консистенції стула Нижченаведені симптоми підтверджують наявність СПК, якщо займають більше чверті доби: · Зміна частоти стула (більше 3-х разів на день або менше 3-х разів на тиждень) · Зміна форми стула (комковатий/твердий або неоформлений рідкий) · Порушення акту дефекації (затруднення, неутримання або почуття неповної дефекації) · Виділення слизу з калом · Почуття здуття та розпирання у животі Діагноз СПК ставиться при наявності болі та трьох з останньої групи симптомів. СПК може супроводжуватись також іншими симптомами.
4. Перелік і обсяг медичних послуг обов”язкового асортименту Діагностика: · Загальні клінічні та біохімічні аналізи – одноразово · Не менше, ніж 3-х-кратне дослідження калу на приховану кров, яйця глист, паразити, лейкоцити, вільний жир · Посіви калу на патогенну мікрофлору (для виключення інфекційної природи) – одноразово · Колоноскопія – одноразово · УЗД ОЧП – одноразово Лікування: Терапія першої лінії · Загальні заходи: o Пояснення пацієнту можливих причин та механізмів розвитку кишкових розладів o Ведення пацієнтом індивідуального щоденника · Рекомендації по харчуванню з урахуванням домінуючого варіанту СПК: Ø При переважанні діареї: o Обмеження грубих харчових волокон; виключення сорбітолу, фруктози, кофе, алкоголю, газованих напоїв; продуктів, підсилюючих газоутворення (молока, капусти, бобових) Ø При переважанні закрепів: o Дієта з високим вмістом рослинної клітковини, висівок · Медикаментозна терапія: Ø При переважанні абдомінальної болі: o Спазмолітики o Холінолітики o Селективні антагоністи Са Ø При переважанні діареї: o Антидіарейні засоби Ø При переважанні закрепів: o Проносні засоби o Прокінетики o Пребіотики o 5NH4-агоністи
5. Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту Діагностика: · ЕГДС з біопсією з нисхідного відділу 12-палої кишки (при підозрі на целіакію, хворобу Уіпла, надмірний бактеріальний зріст) – одноразово · Рентгенологічне дослідження товстої (іригоскопія) та/або тонкої кишки (пассаж барія по тонкій кишці) – одноразово · Відеокапсульна ендоскопія тонкої кишки – одноразово · УЗД щитоподібної залози, органів малого тазу – одноразово · Дослідження гормонів щитоподібної залози (для виключення гіпо- або гіпертиреозу) – одноразово · Тест з навантаженням лактозою (при підозрі на лактазну недостатність) – одноразово · Аналіз калу на еластазу 1 (для виключення зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози) – одноразово · Імуноферментне визначення антигліадинових та антитрансглютаміназних антитіл (при підозрі на целіакію) – одноразово Терапія другої лінії: o Трициклічні антидепресанти (низькі дози) або інгібітори зворотнього захвату серотоніну o Різні види психотерапії
6. Середня тривалість лікування Середня тривалість курсового лікування – 2-4-8 тижнів.
7. Критерії ефективності лікування Основні критерії ефективності лікування – зменшення або зникнення симптомів, поліпшення якості життя.
8. Реабілітація Індивідуальний дієтичний режим (часте дробне харчування з виключенням або обмеженням індивідуально несприйнятних продуктів, жирної, смаженої їжі), режим праці та відпочинку, заняття фізкультурою. Санаторно-курортне лікування (курорти Закарпаття, Карлови Вари).
9. Диспансерне спостереження Диспансерне спостереження не передбачене.
Директор Департаменту організації і розвитку медичної допомоги населенню В.М.Таран
|