Рестриктивна кардіоміопатія; Протокол діагностики та лікування |
ШИФР МКХ-10 I42. 5 РЕСТРИКТИВНА КАРДІОМІОПАТІЯ
Рестриктивна кардіоміопатія (інша рестриктивна кардіоміопатія I42.5) - інфільтративне або фіброзне ураження міокарда, що характерізується рігідними, непіддатливими стінками шлуночків, зменшенням наповнення і зниженням діастолічного об’єму одного або обох шлуночків з нормальною чи майже незмінною систолічною функцією та товщиною стінок. Основу захворювання складає розповсюджений інтерстиціальний фіброз, а порушення дiастолiчної функцiї є основним гемодинамiчним проявом рестриктивної кардiомiопатiї. Виділяють також ендоміокардіальний фіброз (I42.4), фіброеластоз ендокарда новонароджених та дітей молодшого віку, ендоміокардіальну (еозинофільну) хвороба (I42.3) чи еозинофільний ендокардит Леффлера, а також облітеруючу кардіоміопатію. ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ Клінічні: - клінічна кратина схожа на клiнiку констриктивного перикардиту, причому можуть бути і порушення скоротливості лівого шлуночка, - в залежності від переважання типа ураження (правого, лівого шлуночків або обох шлуночків), спостерігається відповідна картина правошлуночкової, лівошлуночкової або бівентрикулярної серцевої недостатності), - можуть бути порушення ритму, тромбоемболічний синдром. Параклінічні: - ЕКГ: зниження вольтажа зубців, порушення ритму та провідності, - на рентгенограмі збільшення відділів серця помірне або відсутне, - ЕхоКГ: відповідні зміни ехоанатомії, діагностика порушень діастолічної функції та скоротливості міокарда, можливий випіт у порожнину перикарда. ЛІКУВАННЯ - Обмеження фізичного навантаження. - Серцеві глікозиди та інші кардіотонічні засоби протипоказані. - При порушенні розслаблення міокарда доцільним є призначення антагоністів кальцію (верапаміл, ніфедіпін). - При порушеннях серцевого ритму – відповідне лікування (аміодарон, ін.). - При серцевій недостатності – відповідне лікування (діуретики тощо).
|