стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Інші; Тимчасові нормативи надання медичної допомоги


  • Тимчасові нормативи надання медичної допомоги дитячому населенню  в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів
    • Додаток до наказу МОЗ №502 від 28-12-2002
    • Тема, опис документа: Тимчасові нормативи надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Педіатрія
    • Клінічний стан, патології: Інші
кабивен


ТИМЧАСОВІ НОРМАТИВИ
надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ДИТЯЧА АЛЕРГОЛОГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного спостереження

Примітки

клініко-діагностичних

лікувально-профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Бронхіальна астма

J45

Ремісія

1. Клінічний огляд 1 раз на місяць
2. Загальний аналіз крові та сечі, калу на яйця глистів 1 раз на 6 місяців
3. ФЗД 1 раз на 6 місяців
4. Пікфлоуметрія (бажано)
5. Ro-графія ОГК 1 раз на рік
6. ЕКГ 1 раз на рік
7. УЗД органів черевної порожнини 1 раз на рік
8. Огляд спеціалістів (отоларинголог, невролог, офтальмолог) 1 раз на рік
9. Консультація алерголога 1 раз на 3 місяці
10. Проведення специфічної алергодіагностики

1. Планова протизапальна терапія (кромони, інгаляційні крортикостероїди)
2. Антигістамінні препарати 2-го покоління, теофіліни подовженої дії, b2-агоністи подовженої дії
3. Використання b2-агоністів для ліквідації загострень
4. ЛФК, масаж
5. Лікування супутніх захворювань
6. Спелеотерапія (штучний мікроклімат при наявності)
7. Спостереження за дітьми, яким в алергологічному кабінеті проводиться специфічна імунотерапія
8. Санаторно-курортне лікування
9. Профілактика гострих респіраторних захворювань

1. Ліквідація загострень
2. Зменшення кількості загострень
3. Скорочення тривалості загострень
4. Подовження ремісії
5. Покращання пікової об'ємної швидкості видиху в динаміці лікування
6. Зняття або надання інвалідності
7. Постійний диспансерний нагляд, можна зняти з обліку при відсутності ускладнень та загострень протягом 5 років

 

 

 

 

Легкий приступ

1. Клінічний огляд
2. Загальний аналіз крові та сечі
3. ФЗД, пікфлоуметрія
4. Ro-графія ОГК при потребі

1. Доступ свіжого повітря, киснева терапія
2. Використання b2-агоністів - за допомогою дозованих інгаляторів чи перорально, а при відсутності ефекту - через стаціонарний чи портативний інгалятор (небулайзер) інгаляції короткотривалих b2-агоністів можна повторювати кожні 20 хв. протягом години
В подальшому:
а) якщо пік повітряного потоку видиху > 80 % і симптоми бронхоспазму куповані чи значно зменшилися:
- відпустити пацієнта додому;
- продовжувати b2-агоністи кожні 4 год. (при необхідності), підключити муколітики, продовжувати базову протизапальну терапію кромонами, аерозольними стероїдами (якщо пацієнт їх отримував до приступу)
- перевіряти стан хворого по телефону чи іншим засобом протягом 24 год.
- повторний огляд через добу, підключити масаж, фізметоди.
б) при відсутності ефекту
- стаціонарне лікування

1. Ліквідація приступу
2. Нормалізація показників ФЗД
3. Постійний диспансерний нагляд, можна зняти з обліку при відсутності ускладнень та загострень протягом 5 років

 

 

 

 

Приступ середньої важкості

 

Якщо пік повітряного потоку видиху 60 - 80 %:
- збільшити дозу b2-агоністів через небулайзер чи шляхом дозованого аерозолю чи перорально
- в/м ГКС одноразово (при необхідності). При відсутності ефекта через 20 хвилин госпіталізація
- перевіряти стан хворого по телефону чи іншим засобом протягом 24 год.
- повторний огляд через добу з продовженням b2-агоністів, муколітиків, антигістамінних препаратів 2-го покоління, базової протизапальної терапії
- при збереженні ознак бронхоспазму - госпіталізація
- при відсутності ефекту, або збереження середньої важкості задишки - госпіталізація

1. Ліквідація приступу
2. Нормалізація показників ФЗД
3. Постійний диспансерний нагляд, можна зняти з обліку при відсутності ускладнень та загострень протягом 5 років

 

 

 

 

Важкий приступ

 

На догоспітальному етапі:
- ГКС, еуфілін в/в
- b2-агоністи через дозований аерозоль, небулайзер кожні 20 хв. протягом години
- кисень інгаляційно
- госпіталізація

Постійний диспансерний нагляд, можна зняти з обліку при відсутності ускладнень та загострень протягом 5 років

 

2.

Кропив'янка

L50

Загострення хронічної форми

1. Клінічний огляд
2. Загальний аналіз крові та сечі, калу на яйця глистів 1 раз на 6 місяців
3. Імунологічне обстеження 1-го рівня 1 раз на рік, по можливості, визначення загального та специфічного IgE
4. Обстеження органів ШКТ
5. Огляд спеціалістів (дерматолог, гастроентеролог) 1 раз на рік
6. Огляд алерголога - 1 раз на 3 місяці з проведенням первинної алергодіагностики

1. Елімінація алергенів
2. Антигістамінні препарати (парентерально і per os)
3. Ентеросорбенти
4. Жовчогінні
5. Ферменти
6. Аналіз калу на дисбактеріоз за показаннями
7. Мультипробіотики (симбітер та інші).
При неефективності лікування - госпіталізація

1. Ліквідація або зменшення клінічних проявів
2. Відсутність рецидивів чи їх полегшення
3. Постійне диспансерне спостереження з оглядом 1 раз на рік.
4. Можна зняти з обліку при відсутності загострень протягом 3 років

 

 

 

 

Гостра генералізована форма

 

На догоспітальному етапі:
- антигістамінні, ГКС парентерально
Госпіталізація

 

 

3.

Ангіоневротичний набряк.
Набряк Квінке

T78.3

Загострення у вигляді набряку обличчя і/або гортані. Іншої локалізації

1. Алергологічний анамнез
2. Клінічний огляд
3. Огляд алерголога - 1 раз на рік
4. Загальний аналіз крові, сечі та калу на яйця глистів
5. Консультація алерголога та інших спеціалістів за необхідністю

На догоспітальному етапі:
- елімінація алергену по можливості;
- в/в ГКС, антигістамінні (при необхідності - внутрішньом'язова);
- при потребі - адреналін.
Негайна госпіталізація

Клінічне видужання.
Постійний диспансерний нагляд - 3 роки при відсутності загострень

 

 

 

 

Ремісія

1. Алергологічний анамнез
2. Клінічний огляд педіатра 1 раз на рік, алерголога - 1 раз на рік
3. Консультація інших спеціалістів - за необхідністю
4. Загальний аналіз крові, сечі та калу на яйця глистів, простіші

1. Виключення причинних алергенів
2. Санація вогнищ хронічної інфекції

Клінічне видужання Постійний диспансерний нагляд - 3 роки при відсутності загострень

 

4.

Анафілактичний шок

T78.2

 

1. Клінічний огляд
2. Встановлення причинного фактора при можливості

На догоспітальному етапі:
- покласти дитину горизонтально з піднятими ногами;
- киснева терапія, при обструкції дих. шляхів - ендотрахеальна трубка;
- ввести розчин адреналіну гідрохлориду 0,01 мл/кг, але не більше 0,3 мл п/шк, при необхідності повторювати ін'єкції кожні 15 хв.;
- накласти джгут вище місця ін'єкції, обколоти місце ін'єкції 0,1 - 0,2 мл адреналіну п/шк, послабляти джгут кожні 15 хв.;
- в/в струйно ГКС (2 мг/кг по преднізолону), в/в чи в/м блокатори H1- та H2-рецепторів гістаміну (димедрол 1 - 2 мг/кг, тавегіл, супрастин, ранітидин та інші). При необхідності - закритий масаж серця, штучна вентиляція легенів;
- негайна госпіталізація, залишатись з хворим до госпіталізації

Постійне диспансерне спостереження - 3 роки.
Хворий повинен обов'язково мати при собі інформацію про перенесення анафілактичного шоку

 

 

 

 

Після виписки із стаціонару

1. Клінічний огляд
2. Алергологічний анамнез
3. Профілактичний інструктаж дитини та батьків
4. Консультації алерголога перед проведенням вакцинації, введенням білкових препаратів, медикаментів

1. Виключення причинних алергенів

Клінічне видужання

 

5.

Алергійний риніт, неуточнений

J30.4

Загострення

1. Клінічний огляд
2. Огляд алерголога, ЛОР
3. Ro-графія придаткових пазух носа за потребою
4. Загальний аналіз крові, сечі та калу на яйця глистів

1. Елімінація алергенів
2. Антигістамінні препарати
3. Базова терапія громонами та глюкокортикостероїдами місцево
4. Симптоматична терапія

Зменшення тривалості загострення.
Подовження ремісії

 

 

 

 

Ремісія

1. Клінічний огляд 1 раз на рік
2. Огляд ЛОР 1 раз на 6 місяців
3. Огляд алерголога 1 раз на 3 міс. з первинним проведенням специфічної алергодіагностики
4. Ro-графія придаткових пазух носа 1 раз на рік та за потребою

1. Виключення причинних алергенів
2. Специфічна імунотерапія
3. Продовження базової терапії кромонами чи ГКС місцево

Зменшення тривалості загострення. Подовження ремісії. Постійний диспансерний нагляд. При відсутності загострень протягом 3 років - можна зняти з обліку

 



ДИТЯЧА ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр
за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного нагляду

Примітки

клініко-діагностичних

лікувально-профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Диспепсія (невиразкова, дисмоторна)

K30

Загострення

1.
2. Клінічний огляд
3. ФГДС
4. Дослідження шлункової секреції
5. Загальний аналіз крові, сечі та калу на яйця глистів
6. Аналіз калу на дисбактеріоз при необхідності
7. Консультація гастроентеролога

1. Дієта (стіл N 5)
2. Прокінетики

Усунення клінічних та ендоскопічних проявів

При відсутності ефекту від лікування госпіталізація в спеціалізоване відділення

(виразкоподібна)

 

 

1. Клінічний огляд
2. ФГДС з прицільною біопсією та морфологічним дослідженням біоптату (при можливості)
3. Дослідження на наявність H. pylori за можливістю
4. Рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту за необхідністю
5. Дослідження шлункової секреції
6. Загальний аналіз крові та сечі - 1 р. на рік або по показанням
7. Консультація гастроентеролога 2 р. на рік

1. Дієта (стіл N 5)
2. Прокінетики
3. Антациди або блокатори H2-рецепторів

Усунення клінічних та ендоскопічних проявів

 

Ремісія

1. Клінічний огляд педіатра 1 раз на рік
2. Консультація гастроентеролога за необхідністю

1. Дієта (стіл N 5) за необхідністю
2. Санація хронічних вогнищ інфекції

Усунення клінічних та ендоскопічних проявів. Диспансерне спостереження. При відсутності загострення зняття з обліку

 

(Змішана)

 

 

1. Клінічний огляд
2. ФГДС з прицільною біопсією та морфологічним дослідженням біоптату при можливості
3. Дослідження на наявність H. pylori при можливості
4. Рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту за показаннями
5. Дослідження шлункової секреції
6. Загальний аналіз крові, сечі та калу на яйця глистів
7. Аналіз калу на дисбактеріоз при необхідності
8. Консультація гастроентеролога

1. Дієта (стіл N 5)
2. Прокінетики
3. Антациди або блокатори H2-рецепторів

Усунення клінічних та ендоскопічних проявів

При відсутності ефекту - госпіталізація

2.

Хвороба, супроводжувана гастроезофагеальним рефлюксом

K21

Загострення патологічного процесу

 

 

 

 

 

Хвороба, супроводжувана гастроезофагеальним рефлюксом без езофагіту

K21.9

 

1. Клінічний огляд
2. ФГДС - до і після лікування
3. Визначення H.pylori (при можливості)
4. Реакція Грегерсена - за показаннями
5. PH-метрія - за показанням
6. Загальний аналіз крові, сечі та калу на яйця глистів
7. Консультація гастроентеролога - за показаннями

1. Дієтотерапія, стіл N 5 з обмеженням жирів
2. Прокінетики
3. Спання з припіднятою головою
4. Не приймати їжу перед сном
5. Не носити тугий одяг

Відсутність загострень та ускладнень.
Диспансерне спостереження. При відсутності загострень та ускладнень протягом 3 років зняття з обліку

 

Хвороба, супроводжувана гастроезофагеальним рефлюксом з езофагітом (1 - 2 ступеня)

K21.0

 

1. Клінічний огляд
2. ФГДС - до і після лікування
3. Визначення H. pylori одночасно з ФГДС при можливості
4. Реакція Грегерсена - за показанням
5. pH-метрія - за показанням
6. Загальний аналіз крові, сечі та калу на яйця глистів
7. Консультація гастроентеролога - за показанням
8. Дослідження шлункової секреції (за необхідністю)

1. Дієтотерапія, стіл N 5 з обмеженням жирів
2. Спання з припіднятою головою
3. Не приймати їжу перед сном.
4. Не носити тугий одяг.
5. Прокінетики
6. Антациди або блокатори H2-рецепторів

Усунення клінічних та ендоскопічних проявів. Диспансерне спостереження протягом 3 років. При відсутності загострень - зняття з обліку

При відсутності ефекту від лікування госпіталізація в спеціалізоване відділення

Хвороба, супроводжувана гастроезофагеальним рефлюксом з езофагітом (3 - 4 ступеня)

K21.0

 

1. Клінічний огляд
2. ФГДС - до і після лікування
3. Визначення H. pylori (при можливості)
4. Реакція Грегерсена - за показанням
5. PH-метрія за показанням
6. Дослідження шлункової секреції за показаннями
7. Загальний аналіз крові та сечі, калу на яйця глистів
8. Консультація гастроентеролога - за показаннями

1. Дієтотерапія, стіл N 5 з обмеженням жирів.
2. Спати з припіднятою головою
3. Не приймати їжу перед сном
4. Не носити тугий одяг
5. Прокінетики
6. Антациди або блокатори H2-рецепторів або блокатори кротонової помпи

Усунення клінічних та ендоскопічних проявів. Диспансерне спостереження протягом 3 років. При відсутності ефекту зняття з обліку

При відсутності ефекту від лікування госпіталізація в спеціалізоване відділення

3.

Гастрит і дуоденіт (хронічні гастрити та дуоденіти)

K29

Ремісія

1. Клінічний огляд 1 раз на рік
2. ФГДС та визначення H. pylori (за показаннями)
3. pH-метрія (за показаннями)
4. Загальний аналіз крові та сечі, калу на яйця глистів 1 раз на рік
5. Реакція Грегерсена (за показаннями)
6. Консультація гастроентеролога (за показаннями)

1. Дієтотерапія (стіл N 5)
2. Вітамінотерапія
3. Санаторно-курортне лікування (за показаннями)

Відсутність загострення та ускладнень за час спостереження. Диспансерне спостереження. При відсутності проявів захворювання протягом 3 років - зняття з обліку

При загостренні процесу та відсутності можливостей лікування в амбулаторно-
поліклінічних умовах - госпіталізація до стаціонару

Загострення

1. Клінічний огляд
2. ФГДС та визначення H. pylori (за показаннями)
3. pH-метрія (за показаннями)
4. Загальний аналіз крові та сечі, калу на яйця глистів 1 раз на рік
5. Реакція Грегерсена (за показаннями)
6. Консультація гастроентеролога (за показаннями)

1. Дієтотерапія (стіл N 5)
2. Вітамінотерапія
3. Антациди або блокатори H2-рецепторів або блокатори прогонової помпи
4. При наявності H. pylori - ерадикаційна терапія

Усунення клінічних та ендоскопічних проявів загострення

 

4.

Виразка шлунка (ерозія шлунку)

K25

Ремісія

1. Клінічний огляд 1 раз на рік
2. ФГДС та визначення H. pylori (за показаннями)
3. pH-метрія (за показаннями)
4. Загальний аналіз крові та сечі, калу на яйця глистів - 1 раз на рік
5. Реакція Грегерсена - за показаннями
6. Консультація гастроентеролога (при необхідності)

1. Дієтотерапія (стіл N 5)
2. Вітамінотерапія
3. Фітотерапія за необхідністю
4. Психотерапія
5. Санаторно-курортне лікування при необхідності

Відсутність загострення та ускладнень та покращання ендоскопічної картини.
З диспансерного нагляду не знімається

При загостренні процесу та відсутності можливостей лікування в амбулаторно-
поліклінічних умовах - госпіталізація до стаціонару

5.

Виразка дванадцятипалої кишки (дуоденальна виразка та ерозія дванадцятипалої кишки)

K26

Ремісія

1. Клінічний огляд
2. ФГДС та визначення H. pylori (за показаннями)
3. pH-метрія - 1 раз на рік
4. Одночасно з ФГДС
5. Загальний аналіз крові та сечі - 1 раз на рік
6. Реакція Грегерсена - за показаннями
7. Консультація гастроентеролога - щоквартально

1. Дієтотерапія (стіл N 5)
2. Вітамінотерапія - 1 раз на 6 міс.
3. Фітотерапія
4. Санаторно-курортне лікування
5. Психотерапія

Відсутність загострення та ускладнень за час спостереження.
З диспансерного нагляду не знімається

При загостренні процесу та відсутності можливостей лікування в амбулаторно-
поліклінічних умовах - госпіталізація до стаціонару

Загострення

1. Клінічний огляд
2. ФГДС та визначення H. pylori за показаннями
3. Дослідження шлункової секреції за показаннями
4. Загальний аналіз крові та сечі при відхиленні від норми - 1 раз на 10 днів до нормалізації показників
5. Аналіз калу на скриту кров (за показаннями)
6. Консультація гастроентеролога при необхідності

1. Дієтотерапія (стіл N 1а, N 1б, N 1, N 5)
2. Антациди або блокатори H2-рецепторів або блокатори прогонової помпи
3. Ерадикаційна терапія H. pylori за показаннями
4. Психотерапія

Усунення клінічних та ендоскопічних проявів загострення

При загостренні - госпіталізація в спеціалізоване відділення

6.

Інший хронічний панкреатит (хронічний панкреатит)

K86.1

Ремісія

1. Клінічне обстеження - 1 раз на рік
2. УЗД органів травлення - 1 раз на рік (за показаннями)
3. Загальний аналіз крові, сечі 1 раз на рік.
4. Визначення рівня амілази в крові та сечі (за показаннями)
5. Копрограма - 1 раз на рік, при показаннях - щоквартально

1. Дієтотерапія (стіл N 5)
2. Санація вогнищ хронічної інфекції
3. Санаторно-курортне лікування - за показаннями

Відсутність рецидивів та нормальні параклінічні показники.
Диспансерний нагляд

Відсутність параклінічних ознак загострення протягом 1 - 2 років

(Гіперферментний тип)

 

Фаза стихання загострень

1. Клінічне обстеження - 1 раз на 2 тижні.
2. Рівень амілази в крові - 1 раз на міс.
3. Рівень амілази в сечі - 1 раз на міс.
4. Загальний аналіз крові - 1 раз на міс.
5. Загальний аналіз сечі - 1 раз на міс.
6. Копрограма - 1 раз на міс.
7. УЗД органів травлення - 1 раз на 3 міс. (за показаннями).

1. Дієтотерапія.
2. (стіл N 5п).
3. Антациди.
4. М-холінолітики.
5. Ферментотерапія.
6. Вітамінні препарати.
7. ЛФК.

1. Ліквідація клінічних симптомів захворювання.
2. Нормалізація лабораторних показників.

При загостренні захворювання - госпіталізація

(Гіпоферментний тип)

 

Фаза стихання загострень

1. Клінічне обстеження - 1 раз на 2 тижні.
2. Рівень амілази в крові - 1 раз на міс.
3. Рівень амілази в сечі - 1 раз на міс.
4. Загальний аналіз крові - 1 раз на міс.
5. Загальний аналіз сечі - 1 раз на міс.
6. Копрограма - 1 раз на міс.
7. УЗД органів травлення - 1 раз на 3 міс. (за показаннями).

1. Дієтотерапія (стіл N 5п).
2. Холекінетики.
3. Цитопротектори
4. Ферментні препарати: креон, панзінорм-форте, панкреаль, панкреатин.
5. Мультипробіотики (сімбітер та інші).

1. Ліквідація клінічних симптомів захворювання.
2. Нормалізація лабораторних показників.

При загостренні захворювання - госпіталізація

7.

Синдром роз'ятрених кишок

K58

Загострення

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові.
3. Загальний аналіз сечі.
4. Копрограма, аналіз калу на скриту кров.
5. Ректороманоскопія (за показаннями).
6. Аналіз калу на дисбактеріоз.
7. Аналіз калу на глисти та простіші.
8. В ході дослідження необхідно виключити органічну патологію.
9. Консультація невролога (за показаннями).

1. Дієтотерапія відповідно до форми захворювання (закріп або проноси) з виключенням продуктів, що не переносяться хворим.
2. Препарати, що нормалізують моторну функцію кишковика: мебеверін, гіасцину бутилбромід 2 - 3 тижні. Премультипробіотики (сімбітер та інші) за показаннями.
Ферменти (за показаннями).
6. Цитомукопротектори (за показаннями).
7. Фізіотерапія (за показаннями).

Відсутність загострень та нормалізація випорожнення. Диспансерний нагляд. При відсутності загострень протягом 3 років зняття з обліку

При відсутності ефекту - госпіталізація

8.

Хвороба Крона

K50

Ремісія

1. Клінічний огляд - 1 раз на 6
місяців.
2. Загальний аналіз крові 1 раз на 6 міс.
3. Заг. ан. сечі.
4. Копрограма - за показаннями
5. Біохімічні дослідження крові: протеїнограма, АлАТ, АсАТ, коагулограма - за показаннями.
6. Реакція Грегерсона - за показаннями.
7. Аналіз калу на дисбактеріоз - за показаннями.
8. УЗД органів травлення - за показаннями.
9. Ректороманоскопія - за показаннями.
10. Консультація гастроентеролога 1 раз на 6 міс.

1. Дієтотерапія індивідуальна, в межах стола N 4
2. Антизапальні ліки (салофальк, сульфасалозін), преднізолон - за показаннями, по призначенню лікаря стаціонару.
3. Мультипробіотик (сімбітер) - за показаннями.
4. Вітаміни (A, E, U та ін.).
5. Фітотерапія (відвар протизапальних, імуностимулюючих трав).

Відсутність загострення за час спостереження.
З диспансерного нагляду не знімаються.

При загостренні захворювання - госпіталізація в спеціалізоване відділення

Виразковий коліт (неспецифічний)

K51

9.

Целіакія

K90.0

Ремісія

1. Клінічний огляд.
2. Заг. ан. крові - 1 раз на 6 міс.
3. Аналіз крові на вміст кальцію (при необхідності).
3. Заг. ан. сечі.
4. Копрограма - за показаннями.
5. Аналіз калу на дисбактеріоз - за показаннями.
6. Глікемічна крива з навантаженням лактозою - за показаннями
7. УЗД органів травлення - за показаннями.
8. Імунограма - за показаннями.
9. Кісткова денцетометрія (при можливості)

1. Дієтотерапія з виключенням продуктів, які містять глютен з підвищеним на 10 - 15 % вмістом білків; індивідуально вводять в раціон молоко, овочі, фрукти та ягоди
2. Ферменти за показаннями
3. Пробіотики (сімбітер) - за показаннями
4. Препарати заліза та кальцію - за показаннями
5. Полівітаміни
6. Фізіотерапія (масаж)

Відсутність прогресування хвороби (анемії, дистрофії, остеопорозу) за час спостереження.
Диспансерний нагляд

При загостренні захворювання - госпіталізація в спеціалізоване відділення

10.

Інші хвороби жовчного міхура
(дискінезія жовчного міхура: гіпокінетичний тип)

K82

Загострення

1. Клінічний огляд
2. Загальний аналіз крові, сечі, копрограма
3. Багатомоментне фракційне УЗД з жовчогінним сніданком (при необхідності)
4. Фракційне дуоденальне зондування з подальшою мікроскопією, біохімічним та бактеріологічним дослідженням жовчі

1. Дієта (стіл N 5)
2. ЛФК
3. Прогулянки
4. Полівітаміни
5. Масаж комірцевої зони N 3 - 4.
6. Жовчогінний чай - 1 - 1,5 міс.
Сліпе зондування - 1 - 2 рази на тиждень N 12
7. Після курсу жовчогінного чаю протягом місяця - слаботермальні мін. води, переважно сульфатмагнієві, сульфаткальцієві

Нормалізація моторноевакуаторної функції жовчовивідних шляхів. Диспансерне спостереження при відсутності загострення протягом 3 років. Зняття з обліку.

При відсутності ефекту - госпіталізація

Гіперкінетичний тип

 

Загострення

1. Клінічний огляд
2. Загальний аналіз крові, сечі, копрограма
3. Багатомоментне фракційне УЗД з жовчогінним сніданком (при необхідності)
4. Фракційне дуоденальне зондування з подальшою мікроскопією, біохімічним та бактеріологічним дослідженням жовчі
5. Консультація гастроентеролога - при необхідності

1. Дієта (стіл N 5).
2. ЛФК.
3. Прогулянки.
4. Полівітаміни.
6. Масаж комірцевої зони N 3 - 4.
7. Жовчогінний чай холекінетичної дії - 1 - 1,5 міс.
8. Мінеральні води після курсу фітотерапії протягом 1 міс.

Нормалізація моторноевакуаторної функції жовчовивідних шляхів

При відсутності ефекту - госпіталізація

11.

Хронічний холецистит

K81.1

Ремісія

1. Клінічний огляд
2. Заг. ан. крові, сечі - 1 раз на рік
3. Копрограма
4. УЗД органів черевної порожнини (при необхідності)
5. Фракційне дуоденальне зондування з подальшою мікроскопією, біохімічним та бактеріологічним дослідженням жовчі (за показаннями)
6. Аналіз крові на АлАТ, АсАТ, тимолову, ЛФ, загальний білок та фракції, загальний білірубін.
7. Консультація гастроентеролога (за показаннями)

1. Дієтотерапія (стіл N 5).
2. Гігієнічна гімнастика - постійно.
3. Щоденні прогулянки.
4. Фітотерапія з урахуванням типу дискінезії - 1 - 1,5 міс. (при необхідності)
5. Фізіопроцедури (за показаннями)
6. Після курсу фітотерапії - призначення мінеральної води з урахуванням кислотності шлунку та типу дискінезії
7. Санаторно-курортне лікування (за показаннями)

Відсутність загострення та ускладнень за час спостереження. Диспансерний нагляд. При відсутності загострень - зняття з обліку через 3 роки

При загостренні захворювання - госпіталізація в спеціалізоване відділення

12.

Жовчнокам'яна хвороба (холелітіаз)

K80

Ремісія (латентна стадія)

1. Клінічний огляд
2. Загальний аналіз крові, сечі - 1 раз на рік
3. Копрограма - 1 раз на 3 - 6 міс.
4. Біохімічне дослідження крові - АлАТ, АсАТ, тимолова, холестерин, загальний білок та його фракції - 1 раз на рік.
Ліпідні фракції крові (при можливості)
5. Багатомоментне фракційне УЗД (за показаннями)
6. Дуоденальне зондування тільки після УЗД з урахуванням розмірів конкрементів (за показаннями)
7. Консультація гастроентеролога. Хірурга (за показаннями)
7. Консультація хірурга за показаннями

1. Дієтотерапія (ст. N 5)
2. При дисхолії курси (1 - 2 міс. з перервою 3 - 4 міс.), соєва дієта (антилітогенна дієта)
3. Препарати урсодезоксихолієвої кислоти загальним курсом до 6 міс.
4. Жовчогінна терапія з урахуванням типу дискінезії тільки після зникнення конкрементів в жовчному міхурі

Відсутність загострення за час спостереження.
3 диспансерного нагляду не знімаються

При загостренні захворювання - госпіталізація в спеціалізоване відділення (можливо в хірургічне відділення - за показаннями)

13.

Хронічний гепатит,
НКІР (аутоімунний гепатит)

K73

Фаза неповної ремісії

1. Клінічний огляд
2. Заг. ан. крові, сечі - 1 раз на міс. Аналіз калу на дисбактеріоз за показаннями
3. Біохімічні дослідження крові: білірубін, АлАТ, АсАТ, тимолова проба, протеїнограма, коагулограма, цукор, кальцій, фосфор - 1 раз на міс.
4. Імунологічне дослідження крові - 1 раз на 3 міс. (за показаннями)
5. УЗД органів черевної порожнини - 1 раз на 3 міс., за показаннями - частіше
6. ФГДС - 1 раз на 3 - 6 міс.
7. Контроль АТ - 2 рази на тиждень
8. Консультація гастроентеролога - 1 раз на міс.

1. Дієтотерапія (стіл N 5)
2. Імуносупресивна терапія (кортикостероїди, цитостатики за схемою, призначеною в стаціонарі)
3. Гепатопротектори
4. Препарати урсодезоксихолевої кислоти при холестазі
5. Засоби, що регулюють гемолімфородинаміку (троксевазин та ін.)
6. Антиоксиданти (вітамін E та ін.).
7. Антисекреторні (гастроцепін, інгібітори прогонової помпи) за показаннями.
8. Корекція порушень CaP обміну (вітаміни D3, препарати Са).
9. Мультипробіотики (сімбітер - за показаннями) 10. Ентеросорбенти - за показаннями

Зниження чи нормалізація показників мезенхімально-
запального, цитолітичного синдрому, зменшення чи нормалізація розмірів печінки та селезінки.

 

Ремісія

1. Клін. обстеження - 1 раз на 3 міс.
2. Заг. ан. крові, сечі - 1 раз на 3 міс.
3. Біохімічні дослідження крові: білірубін, АлАТ, АсАТ, тимолова проба, протеїнограма, коагулограма, цукор - 1 раз на 3 міс.
4. Імунологічне дослідження крові - 1 раз на 6 міс. (за показаннями)
5. УЗД органів черевної порожнини - за показаннями
6. ФГДС за показаннями
7. Контроль АТ за показаннями

1. Дієтотерапія (стіл N 5)
2. Кортикостероїди, цитостатики (підтримуючі дози).
3. Гепатопротектори (курсами)
4. Засоби, що регулюють гемолімфодинаміку, антиоксиданти, вітаміни - за показаннями

Відсутність загострення та ускладнень за час спостереження
Диспансерний нагляд.

При загостренні захворювання чи розвитку ускладнень - госпіталізація в спеціалізоване відділення

14.

Інший та неуточнений цироз печінки. Цироз (печінки)

K74.6

Субкомпен-
сований

Клінічний огляд з контролем АТ 1 раз на місяць
1. Заг. ан. крові 1 раз на міс.
2. Заг ан. сечі
3. Кал на скриту кров - 1 раз на міс.
4. Біохімічні дослідження крові: білірубін, АлАТ, АсАТ, тимолова проба, протеїнограма, електроліти, сечовина, креатинин, коагулограма, кальцій, фосфор - 1 раз на міс., при необхідності - частіше
5. УЗД органів травлення - 1 раз на 2 - 3 міс., при необхідності частіше
6. ФГДС - 1 раз на 3 - 6 міс.
7. Контроль діурезу при наявності набряково-
асцитичного синдрому
8. Ректороманоскопія - за показаннями
9. Консультація хірурга 1 раз на 3 міс. (при необхідності частіше)
10. Консультація гастроентеролога 1 раз на міс. при необхідності

1. Дієтотерапія (стіл N 5).
2. Контроль за розпочатою в стаціонарі терапією (діуретики, гемостатики за призначеною схемою).
3. Гепатопротектори.
Антиоксиданти (вітамін E та ін.).
4. Корекція порушень CaP обміну (вітаміни D3, препарати Ca).
5. Мультипробіотики (себітер та ін.) за показаннями
6. Препарати, що регулюють гемолімфодинаміку.
7. При наявності холестатичного синдрому - препарати урсодезоксихолієвої к-ти.
8. Вітамінотерапія.
9. Ентеросорбенти (за показаннями)
10. При порушенні в коагулограмі його корекція

Відсутність загострення та ускладнень за час спостережень. Диспансерний нагляд постійно

При резистентності до терапії прогресування патологічного процесу показана госпіталізація в спеціалізоване відділення

Компенсований

1. Клінічний огляд з контролем АТ раз на 3 міс.
2. Заг. ан. крові раз на 3 міс.
3. Заг. ан. сечі
4. Біохімічні дослідження крові: білірубін, АлАТ АсАТ, тимолова проба, протеїнограма, електроліти, сечовина, креатинін, коагулограма; аналіз калу на скриту кров 1 раз на 3 місяці.
Аналіз калу на дисбактеріоз - за показаннями УЗД органів черевної порожнини - 1 раз на 3 - 6 міс.
8. ФГДС - 1 раз на 3 - 6 міс.
9. Ректороманоскопія - за показаннями.
10. Консультація хірурга, гастроентеролога інших спеціалістів (за показаннями) 1 раз на 3 міс.

1. Дієтотерапія (стіл N 5).
2. Гепатопротектори (зі зміною їх).
3. Щоквартально - препарати, що регулюють гемолімфодинаміку (троксевазин та ін.).
4. Вітамінотерапія
5. При наявності дисбіозу мультипробіотик
6. При наявності холестатичного синдрому - препарати урсодезоксихолієвої к-ти

Відсутність загострень, прогресувань та ускладнень за час спостереження.

При резистентності до терапії, прогресуванні патологічного процесу показана госпіталізація в спеціалізоване відділення



ДИТЯЧА ГЕМАТОЛОГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного нагляду.

Примітки

клініко-діагностичних

лікувально-профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Залізодефіцитні анемії

Д.50
Д.50.0 -
Д.50.9

Фаза розгорнутих клінікогематологічних проявів. Анемія I, II, III ступеню важкості

На огляді педіатра: анамнестичні дані - характер вигодовування, склад харчування, приріст ваги, млявість, анорексія або пониження апетиту; вподобання крейди, блідість, задишка; стан печінки і селезінки; шлунково-кишкового тракту; тахікардія; стан нервової системи, менструальні функції у дівчаток; характер випорожнення.
Клінічні: увага на ознаки - млявість, стомлюваність, пониження апетиту, пристрасть до крейди, нудота, блідість шкіри та слизових, задишка, ламкість нігтів та волосся, зміни слизової язика, розширення межі серця, тахікардія, систолічний шум, печінка та селезінка не збільшені, інколи діарея. Огляд педіатра один раз на тиждень до стадії стабільних гематологічних показників.
Аналіз крові: гемоглобін, еритроцити, кольоровий показник, гематокрит, середній об'єм еритроцитів, середня концентрація гемоглобіну в еритроцитах, патологічні форми еритроцитів; ретикулоцити (‰) - 2 рази на місяць. Лейкоцитарна формула крові - 1 раз на місяць. Рівень заліза в сироватці крові або феритину під час діагностики.
За показаннями: біохімічні показники обміну заліза - ЗЗЗС, ЛЗЗС, коефіцієнт насичення трансферину - під час діагностики. Аналіз калу: реакція Грегерсена, на яйця гельмінтів, дисбактеріоз.
Інструментальні: секреторна функція шлунку - pH-метрія. УЗД серця, ЕКГ, УЗД органів черевної порожнини - за показаннями. Гастроскопія, колоноскопія - за показаннями. Біопсія слизової шлунка, кишковика - за уточненими показаннями. Консультація гінеколога для дівчаток-підлітків. Консультація гематолога за показаннями.

Режим амбулаторно-лікувальний: корекція вигодовування для дітей до 1 року, раціональний прикорм - сир, овочевий відвар, овочеве пюре, овочевий суп, м'ясо, жовток, фрукти, соки. Для дітей старшого віку розширення дієти: м'ясо, риба, перші страви на м'ясному бульйоні, яйця, каші: гречана, пшенична, вівсяна; печені овочі, свіжі овочі, фрукти. Кисломолочні продукти, молочний шоколад. При наявності дисбактеріозу - мультипробіотик (симбітер та інші). Лікування курсом 1,5 - 2,5 місяці препаратами заліза (сульфат заліза, лактат заліза, аскорбінат заліза) у вікових дозах. Аскорбінова кислота, фолієва кислота, вітамін B12. Препарати, які нормалізують секреторну функцію шлунку. Мінеральні води (згідно патологічного стану секреторної функції шлунку).
Відвар трав: звіробою, м'яти, ромашки. Санаторно-курортне лікування, оздоровлення у санаторіях загального типу. Анемія III і II ступеня - на першому місяці лікування звільняється від занять у школі. Звільнення від занять фізкультурою на 6 міс.

Клінічні: соматичне здоров'я, відсутні ознаки сидеропенії. Лабораторні - Нв > 110 - 120 г/л, Ер. > 3,5 х 1012/л, Ретикулоцити < 10 ‰, відсутність анізо- пойкілоцитозу еритроцитів, вікова норма формули крові, сироваткове залізо > 20 ммоль/л, рівень феритину > 40 ммоль/л. Інструментальні: відсутні ознаки гастриту. Секреторна функція шлунку нормальна, відсутні ознаки хронізації захворювання. ЕКГ - норма. Клінікогематологічна стабілізація, одужання. При стійкій клінікогелатологічній ремісії протягом одного року - зняття з обліку.

 

Вітамінодефіцитні (B12, фолієві)

Д.51
Д.51.0 -
Д.51.9
Д.52
Д.52.0 -
Д.52.9
Д.53

 

 

Фаза клініко-
гематологічної стабілізації: група ризику серед новонароджених та немовлят першого року життя, та дівчаток-підлітків

Огляди педіатра 1 раз на 3 міс. Консультація гематолога за показаннями.
Аналіз крові: Нв, еритроцити, ретикулоцити (‰) - 1 раз на 1 міс. Рівень феритину або сироваткового заліза через 6 міс. Контроль УЗД серця, ЕКГ - при розладах - через 3 міс. Контрольна гастроскопія при патології - через 6 міс. Огляди гінеколога для підлітків - 1 раз на 3 міс.

Режим загальний, оздоровчий, перебування на свіжому повітрі, розширення занять фізичною культурою, спортом. Дієта, збагачена м'ясними продуктами, овочами та фруктами. Для дівчаток-підлітків препарати заліза щомісяця 1 тиждень після менструації протягом 6 міс. Препарати секреторної функції шлунку курсами 2 - 3 тижні восени та навесні. Полівітаміни. Для немовлят, новонароджених від матерів з анемією вагітності на III триместрі: профілактичний курс препаратами заліза (актиферин, сульфат заліза) - 1 мг/кг на добу два перші місяці життя. Додатковий прикорм: сир, кефір, жовток варений, овочевий суп, пюре, соки, фрукти.
Мінеральні води, відвар трав: звіробою, м'яти, ромашки. Санаторно-курортне лікування, оздоровлення у санаторіях загального типу. Заняття фізкультурою в загальній групі.

Клінічні ознаки хвороби відсутні. Лабораторно: Нв > 110 - 120 г/л, еритроцити > 3,5 х 1012 л, ретикулоцити < 10 ‰, сироваткове залізо > 60 ммоль/л, рівень феритину >20 ммоль/л. Відсутні патологічні зміни слизової шлунку та кишковика. Відсутність прогресування процесу. Диспансерізація 1 рік. При відсутності клініко-
лабораторних ознак зняття з обліку



2.

Апластична анемія (вроджена, набута). Функціональні порушення поліморфноядерних лейкоцитів. Агранулоцитоз

Д.60
Д.60
Д.60.9
Д.61
Д.61.0 -
Д.61.9
Д.64.4
Д.71
Д.72.0 -
Д.72.99
Д.70

Стан клініко-
гематологічної стабілізації або ремісії (повної, неповної, часткової)

Клінічний стан задовільний (немає ознак тяжкої анемії, відсутні кровотечі, немає інфекційних ускладнень). Трансфузійна залежність - трансфузії еритроцитної маси, тромбоцитарного концентрату. Гематологічна стабілізація:
Нв > 90 г/л;
Еритроцити > 3,0 х 1012/л;
Лейкоцити > 3,0 х 1012/л;
Гранулоцити > 1,0 х 1012/л;
Тромбоцити > 50,0 х 1012/л.
Аналіз крові розгорнутий (з визначеннями рівню тромбоцитів, ретикулоцитів) - 1 раз на місяць. Мієлограма, трепанобіопсія кісткового мозку за показаннями перебігу хвороби. Аналіз калу на дисбактеріоз. Біохімічні дослідження: на курсі сандимуном креатинін кожні 2 тижні, біл., АЛТ, АСТ, ГГТ, лужна фосфатаза, глюкоза 2 - 3 рази на рік. Імунобіологічні дослідження: HBS; HCV; EBV; CMV; HIV - 2 рази на рік. Артеріальний тиск - максимально часто, не рідше 1 разу на місяць. УЗД серця, ЕКГ, УЗД органів черевної порожнини 1 - 2 рази на рік. Рівень циклоспорину у плазмі крові на курсі сандимуном - щомісяця. Огляди педіатром, гематологом - 1 раз на місяць; невропатологом - 1 раз на 3 місяці; інфекціоністом, кардіологом, гінекологом - за показаннями.

Режим домашній - на першому році нагляду; оздоровлюючий - на 2 - 3 році. Дієта збагачена вітамінами. Лікування: сандимун в дозі 3,0 - 5,0 - 10,0 мл/кг ваги на добу щодня курсом 6 - 24 місяці з оцінкою токсичності; кортикостероїди, препарати - цитокінів (еритропоетин; гранулоцитарний або макрофагально-
гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор) - за показаннями. Вітаміни: фолієва кислота, вітамін B12, вітамін B6.
За показаннями - супроводжуюча терапія інфекцій (бактеріальних, грибкових, вірусних, особливо вірусного гепатиту) за показаннями, антибіотики, віролекс, антимікотики, інтерферони, сандоглобулін. Симптоматична терапія (гастриту, гіпертензії, гепатопанкреатопатії, гіперглюкоземії, серцево-судинної недостатності, ниркової дисфункції) за показаннями.
Імуномодулююча фітотерапія. Корекція дисбактеріозу мультипробіотиком. Трансфузійна терапія: еритроцитна маса при рівні Нв < 70 г/л; тромбоцитарний концентрат при рівні тромбоцитів < 20,0 х 109/л. Санаторно-курортне лікування, оздоровлення після закінчення курсу циклоспориному спеціалізованом у закладі, в т. ч. гірських курортах. На курсі циклоспорином навчання в домашніх умовах. Психологічна реабілітація. Звільнення від занять фізкультурою.

Клінічні: загальний стан задовільний; відсутні токсичні поліорганні ускладнення; геморагічний синдром та синдром імунного дефіциту.
Гематологічні: повна ремісія (Нв > 100г/л;
еритроцити > 3,5 х 10/л; ретикулоцити > 10 ‰; лейкоцити > 4,0 х 10/л; гранулоцити > 1,5 х 10/л; тромбоцити > 80,0 х 10 /л);
Неповна ремісія (наприклад, трансфузійна залежність); часткова ремісія (недостатність 1-ї або 2-х ліній гемопоезу).
Відсутність прогресування процесу.
Одужання.
Вихід на інвалідність.
Тривалість спостереження для набутої апластичної анемії - 5 років; для вродженої апластичної анемії - протягом всього життя; для агранулоцитоза - 3 роки.

 

3.

Анемії гемолітичні (вроджені ферменто- та мембранопатії; набуті аутоімунні); дизеритро-
поетичні

Д.55
Д.55 -
Д.55.9
Д.58
Д.58.0 -
Д.58.9
Д.59
Д.59.0 -
Д.59.99
Д.64.4
Д.64.9

Стан клініко-
гематологічної ремісії або хронічний перебіг, нестійка гематологічна стабілізація

Клінічні: відсутність ознак гемолітичного кризу (млявість, слабкість, погіршення апетиту, болі в животі, блювота, блідість, тахікардія, задишка, іктеричність шкіри та склер; збільшення печінки, селезінки; темна сеча). Гематологічна стабілізація: Нв > 90 г/л;
еритроцити > 3,0 х 1012/л;
ретикулоцити < 30 ‰;
тромбоцити > 100,0 х 109/л.
Лабораторні: аналіз крові (Нв, еритроцити n х 1012 л, Ht; середній об'єм еритроцитів; середня концентрація Нв; наявність патологічних форм еритроцитів; нормоцити в периферичній крові; ретикулоцити (‰) - 1 раз на 3 місяці (за показаннями щомісяця).
Біохімічні: рівень феритину або сироваткового Fe - 2 рази на рік. Білірубін, його фракції, АЛТ, АСТ, ГГТ, лужна фосфатаза, глюкоза, креатинін, сечовина - 1 раз на 3 - 6 місяців. Імунологічні: проба Кумбса, аутоантитіла, ЦІК, імунограма - 2 рази на рік. Обстеження на HBS, HCV, CMV, HIV - 1 - 2 рази на рік. Аналіз сечі - 1 раз на 3 місяці. УЗД серця, ЕКГ - 1 раз на рік. УЗД органів черевної порожнини - 2 рази на рік. Огляди гематолога - 1 раз на 3 місяці; невролога та нефролога - 1 раз на рік.

Режим обмежений, щадний. Дієта, збагачена вітамінами, соки, фрукти.
Медикаментозне лікування: кортикостероїди (низькими дозами, "пульс-терапія"); імуносупресанти (сандимун, селлсепт, азатіоприн, 6-МП, вінкристин) за показаннями. Для хворих після спленектомії - 2 роки підтримуюча пеніціліно-профілактика. Для хворих з вторинним гемосидерозом - курси дефералізації 2 - 3 рази на рік. Лікування вторинної нефропатії. Вітамінотерапія: фолієва кислота, аскорбінова кислота. Гепатопротектори. Кардіотрофічні препарати. Мінеральні води, лужні. Збір трав, "печінковий чай", "сечостимулюючий чай", споришу, толокнянки, відвар вівса. Санаторно-курортне лікування у спеціалізованих закладах, оздоровлення під час ремісії понад 12 місяців. За показаннями додатковий день звільнення від занять у школі щотижня. Підготовча група для фізкультури. Тривалість спостереження: уроджені форми - без термінів; аутоімунні - 5 років

Від'ємність ознак гемолітичного процесу, вторинного гемосидерозу, імунного дефіциту. Лабораторні: Нв > 100 г/л; еритроцити > 3,0 х 1012 л; ретик. < 30 ‰. Нормальні показники білірубіну, АЛТ, АСТ, креатиніну, глюкози, нормальний аналіз сечі. Від'ємність ознак гіперспленізму. Відсутність прогресування процесу. Одужання. Вихід на інвалідність, з обліку не знімаються. Набуті - 3 роки. При стійкій клінікогематологічній ремісії протягом 3-х років - зняття з обліку.

 

Гемоглобінопатії

Д.56.0 - Д.56.9

4.

Гострий лейкоз (лімфобластний; мієлобластний)

C.95.0 -
C.95.7
C.90.1
C.90.1;
C.91.5;
C.91.9;
C.92.0;
C.92.4 -
C.92.7;
C.94.0 -
C.94.2

Стан кістково-мозкової ремісії

Клінічний огляд гематолога, педіатра - на 1-му та 2-му році ремісії 1 раз на міс. На 3-му, 4-му та 5-му роках - 1 раз на 3 міс.
Від'ємні ознаки прогресії хвороби: незадовільний загальний стан, стомлюваність, головний біль, болі у кінцівках та суглобах, гіперплазія лімфовузлів локальна чи системна, фебрилітет, кровотечі чи екстравазати на шкірі, гіперплазія печінки, селезінки, збільшення розмірів яєчок у хлопчиків, лікворно-гіпертензійний синдром, периферічні неврити. Лабораторні: аналіз крові загальний, тромбоцити - 1 раз на тиждень під час фази підтримуючої терапії, після закінчення - 1 раз на міс., на 3-му, 4-му роках спостереження - 1 раз на 2 - 3 міс.
Біохімічні дослідження: білірубін, фракції білірубіну, АЛТ, АСТ, ГГТ, лужна фосфатаза, СРБ, глюкоза, креатинін, сечовина - 1 раз на 3 міс. під час підтримуючої терапії, після закінчення - 2 рази на рік. Обстеження на HBS, HCV, CMV, EBV, HIV 2 рази на рік на 1-му, 2-му та 3-му році, у подальшому - за показаннями. Аналіз калу на дисбактеріоз (за показаннями).
Коагулограма, імунограма, мієлограма показана на етапі закінчення підтримуючої терапії, у подальшому - за показаннями. Трепанобіопсія - за показаннями, люмбальна пункція - за показаннями. Функціональні: ЕЕГ - за показаннями, ЕКГ, УЗД серця - кожні 6 міс. на 1-му та 2-му році ремісії, у подальшому - 1 раз на рік.
Інструментальні: фіброгастроскопія; дослідження очного дна та середовищ ока за показаннями. УЗД органів черевної порожнини кожні 6 міс. на 1-му, 2-му та 3-му році, у подальшому - 1 раз на рік. Очне дно - 2 рази на рік.
Рентгенографія грудної порожнини, КТ - за показаннями (при лімфомах - кожні 6 міс. на 1-му році нагляду).
Огляди фахівців: гематолога - не менш 1 разу на 3 міс., невропатолога - 1 раз на 6 міс., кардіолога, гінеколога, уролога, ендокринолога - за показаннями.

Режим: з обмеженням контактів, за показаннями - домашній. Дієта, збагачена вітамінами, м'ясо, риба, сир, молочні продукти, печені овочі, свіжі овочі, фрукти, соки. Медикаментозне лікування: за програмою ГЛЛ / не-В-НЗЛ - підтримуюча хіміотерапія - 6-МП (50 мг/м2 щодня), метотрексат (20 мг/м2 щотижня) протягом 2-х років від початку лікування. За програмою ГМЛ - підтримуюча терапія 6-ТГ (40 мг/м2 щодня), цитозар (40 мг/м2 4 дня щомісяця) до 18 місяців від початку лікування. В-клітинні лейкози/лімфоми без підтримуючої терапії. Посиндромні реабілітаційні заходи проти міокардіодистрофії, гепатиту, панкреатопатії, нефропатії, енцефалопатії, нейропатії, стану імунного дефіциту з інфекційними та грибковими ушкодженнями, дисбактеріозу, порушення менструальної функції у підлітків-дівчаток. Немедикаментозні заходи: трави - гепатопротектори, нефропротектори, лужні мінеральні води. При В-НЗЛ - програмний моніторинг УЗД, КТ по локалізації ураження.
Санаторно-курортне лікування у спеціалізованих закладах - щороку. Медико-соціальна реабілітація: додатковий день звільнення від занять у школі - щотижня, за показаннями - навчання у домашніх умовах. Психологічна реабілітація. Звільнення від фізкультури.

Задовільний клінічний стан без ознак прогресії процесу. В компенсованому стані - токсичні наслідки хіміотерапії по органах і системах. Лабораторні: в мієлограмі < 5 % бласних клітин, повноцінна реконструкція всіх ліній гемопорезу. Нв > 90 г/л; еритроцити > 3,0 х 1012/л; лейкоцити > 3,0 х 109 /л; тромбоцити > 100 х 109 /л;
гранулоцити > 1,0 х 109/л.
Відсутні інфекційні, грибкові ураження імуноком-
прометованого стану хворих. Біохімічні показники крові в нормативних межах. Рентгенконтроль, УЗД, КТ-обстеження без ознак гіперпластичного синдрому. Безрецидивна довготермінова ремісія.
Постійний диспансерний нагляд

 

5.

Мієлодис-
пластичний синдром

Д.64.0;
Д.64.1 -
Д.64.3;
Д.46.1 -
Д.46.4

6.

Неходжкінські злоякісні лімфоми

C.83.0 -
C.83.9;
C.85.0 -
C.85.9;
C.96.3;
C.96.7;
C 96.9

7.

Хронічний мієлолейкоз (ювенільна форма, адультна форма)

C.92.1
C.93.1

Хронічна фаза захворювання.
Стан клініко-
гематологічної ремісії

Клінічні огляди педіатра чи гематолога з увагою до ознак прогресії процесу: загальний стан, млявість, стомлюваність, лихоманка, болі і відчуття тяжкості в животі; блідість, геморагічний с/м; схуднення; гіперплазія периферичних лімфовузлів, печінки та селезінки. Під час терапії інтерфероном огляди 2 рази на місяць. У стані повної ремісії - 1 раз на місяць. Аналіз крові, тромбоцити під час інтерферонотерапії 1 - 2 рази на місяць. Мієлограма, цитогенетичний контроль (молекулярно-біологічна детекція pH-позитивних клітин кісткового мозку) - 1 раз на рік, за показаннями - частіше.
Імунологічні обстеження за показаннями. ЕКГ, УЗД серця - 1 раз на рік, УЗД черевної порожнини - кожні 6 міс. Огляди фахівців - кардіолога, невропатолога, ендокринолога, гінеколога - за показаннями.

Режим оздоровчий. Дієта, збагачена вітамінами. Медикаментозні заходи: цитостатична терапія - гідреа, бусульфан, мієлосан за показаннями; інтерферонотерапія (інтрон А 5 - 10 млн. ОД підшкірно 3 рази на тиждень, за показаннями - щодня), 6 - 12 - 24 місяці.
Реабілітаційні заходи токсичних ускладнень (міокардіопатія, гепатопатія, нефропатія, імунні розлади) посиндромно. Санація хронічних вогнищ запалень. Немедикаментозні: лужні мінеральні води, трави - гепатопротектори, нефропротектори, санаторно-курортне лікування у спеціалізованих закладах. Медико-соціальна реабілітація: додатковий вихідний день у школі - щотижня, психологічна реабілітація, звільнення від занять спортом.

Клінічні: задовільний стан. Відсутність ознак прогресії хвороби.
Лабораторні: в мієлограмі < 10 % бластних клітин, цитогенетична ремісія: pH-позитивні клітини в кістковому мозку < 34 %; Нв > 100 г/л; еритроцити > 3,0 х 1012/л; лейкоцити - від 5,0 до 10,0 х 109/л; тромбоцити від 100 до 700 х 109/л.
УЗД контроль без ознак спленомегалії. Безрецидивна довготермінова повна ремісія. Гематологічна компенсація. Постійний диспансерний нагляд для вродженого мієлолейкозу. Стійка клінікогематологічна ремісія протягом 3-х років при набутих лейкозах є підставою для зняття з обліку

 

8.

ЛГМ (хвороба Ходжкіна). Стадії розповсюдження процесу IА - IVБ

C.81.0 -
C.81.9

Стан ремісії з урахуванням первинної стадії розповсюдження процесу

Клінічний огляд: увага до ознак прогресування пухлини - загальне знедужання, втрата ваги, лихоманка, пітливість, шкіряний зуд, розміри лімфовузлів по локалізації первинного вогнища, а також всі локалізації, які можуть бути досягнуті оглядом; розміри печінки та селезінки. Огляди педіатра чи гематолога - 1 раз на 1 місяць на 1-му, 2-му роках, у подальшому 1 раз на 3 місяці. Після 5-го року нагляду - 1 раз на 6 місяців. Загальний аналіз крові, ШОЕ, коагулограма - 1 раз на 3 міс. на 1-му та 2-му році; 1 раз на 6 міс. - на 3-му та 4-му році, у подальшому - 1 раз на рік. Рентгенографія, УЗД первинно уражених регіонів та черевної порожнини - кожні 3 місяці на 1-му і 2-му році, кожні 6 міс. - на 3-му і 4-му році, у подальшому - щорічно.
ЯМРТ первинно уражених регіонів - кожні 6 міс. на 1-му та 2-му році, щорічно - на 3-му і 4-му році, у подальшому - за показаннями. За умов ураження легень: КТ грудної порожнини, після опромінення легень контроль функцій легень кожні 6 міс. - на 1-му і 2-му році, щорічно - на 3-му і 4-му році, у подальшому - за показаннями. За умов опромінення шиї - УЗД щитоподібної залози, тиреоїдні гормони: ТТГ, Т4, ТЗ - кожні 6 міс. на 1-му та 2-му році, у подальшому - щорічно. ЕКГ та УЗД серця - кожні 2 роки. Хлопчикам у віці 16 - 18 років - дослідження гормонів: пролактину, тестостерону, у дівчаток при аменореї після 15 років - естрадіол, пролактин.
Огляди фахівців - кардіолога, ендокринолога - перші три роки 1 раз на рік.

Режим оздоровчий на 1-му та 2-му році, у подальшому - загальний. Дієта повноцінна. Медикаментозні заходи: посиндромне лікування токсичних наслідків хіміопроменевої терапії. Санація хронічних вогнищ запалення. Немедикаментозні: на 1-му році - мінеральні води, трави гепатопротекторної групи. Санаторно-курортне лікування у спеціалізованих закладах. Медико-соціальна реабілітація: за показаннями додатковий день звільнення від занять у школі - щотижня; психологічна реабілітація. Обмеження занять спортом протягом 5-ти років.

Клінічні: не має ознак прогресування процесу. В аналізі крові: немає нейтрофільного зсуву, еозинофіли, ШОЕ менше 20 мм/год. Інструментальні: відсутні ознаки гіперплазії лімфовузлів (> 1 см у діаметрі), гіперплазії селезінки. Безрецидивна довготермінова ремісія.
Постійний диспансерний нагляд, з обліку не знімаються

 

9.

Тромбоцитопенічна пурпура

Д.69;
Д.89.1;
М.32.1;
Д.69.0 -
Д.69.1;
Д.69.3 -
Д.69.4;
Д.82.0;
Д.69.5 -
Д.69.9

Стан повної гематологічної стабілізації, неповна гематологічна стабілізація, хронічна форма з рецидивуючим перебігом.
"Суха форма" (без кровотеч та геморагічних проявів на верхній частині тулуба, особливо в ділянці голови)

Клінічні: загальний стан задовільний, наявність і характеристики геморагічного синдрому (екстравазати на шкірі, їх локалізація та розповсюдженість, гематоми, кровотечі, особливо носові та маткові); артеріальний тиск, стан ЦНС. Аналіз крові з визначенням тромбоцитів - 1 раз на місяць перші 6 міс. нагляду (при наявності геморагічного синдрому - 1 раз на тиждень), потім протягом 1-го року - 1 раз на 3 міс. При хронічних формах імунологічні обстеження на інфекції: TOXO G, CMV; EBV; HIV (IgG) за показаннями HBS; HCV. Після спленектомії - імунограма 1 раз на рік протягом 3-х років. ЕКГ на 1-му і 2-му році - 1 раз на рік. ЕЕГ, УЗД головного мозку за показаннями. Інструментальні - за показаннями: у дівчаток старше 12 років - УЗД придатків понад 1 раз на рік, при наявності маткових кровотеч - 1 раз на 3 - 6 міс. Очне дно - 1 раз на 6 міс. при хронічній формі. Огляди педіатра чи гематолога перші 6 міс. нагляду - 1 раз на місяць (при наявності геморагічного синдрому - щотижня), у подальшому - протягом першого року - 1 раз на 3 міс.; 2-го, 3-го року - 1 раз на 6 міс. Хронічні форми - 1 раз на місяць. Огляди невролога - 1 раз на 6 міс. Огляди гінеколога - 1 раз на 3 - 6 міс. Огляди офтальмолога (гострота зору, очне дно) - 1 раз на 6 міс. Ендокринолог, кардіоревматолог, інфекціоніст - за показаннями.

Режим загальний з обмеженням рухової активності (спорт, гра з м'ячем, каруселі, плигання, гімнастичне знаряддя, скейт, роликові ковзани). Дієта, збагачена вітамінами, гіпоалергенна. Медикаментозні: кортикостероїди - за показаннями (у низьких дозах: 1 - 2 мг/кг ваги, "пульс" - терапія по 3 - 4 дні тижня; метипред-депо). Інтерферони - за показаннями. Після спленектомії пеніцілінопрофілактика (метоксифенілпеніцілін) - протягом 2 років, безперервно. Симптоматичні: діцинон (етамзилат), Е-АКК, ПАМБА, глицерам, лагохілус.
Немедикаментозні: мінеральні води лужні, лагохілус, кропива, чорноплідна горобина, горіхи, кунжутна олія.
Санаторно-курортне оздоровлення в спеціалізованих закладах. Медико-соціальна реабілітація: при хронічних формах - один додатковий день відпочинку у школі щотижня, звільнення від занять фізкультурою та фізичних навантажень. При хронічних формах з рецидивуючим перебігом - оформлення інвалідності на 2 роки з пересвідченням кожні 2 роки. Тривалість спостереження - 3 роки за умов стійкої гематологічної ремісії.

Стан задовільний, без ознак геморагічного синдрому. АТ у нормі. Відсутні порушення з боку ЦНС. Рівень тромбоцитів > 100 х 109/л (але не менше 50,0 х 109/л). Не має проявів тромбоцитопатії. Відсутність хронізації захворювання та виходу на інвалідність. Одужання. Постійний диспансерний нагляд при стійкій клініко-гематологічній ремісії - зняття з обліку



10.

Гемофілія типу A; B; C; хвороба Віллебранда

Д.66;
Д.67;
Д.68.0 -
Д.68.4
Д.68.9;
Д.68.9

Стан клінічної ремісії, стан загострення хвороби, рецидиву перебіг

Увага на клінічні ознаки: загальний стан, наявність геморагічного синдрому (кровотечі, гемартрози, гематоми), функціональний стан рухового апарату; обсяг рухової активності та режиму; стан зубів. Аналіз крові, тромбоцити, показники зсідання крові, ШОЕ - 2 рази на рік. При реалізації лабораторного забезпечення автоматичним коагулометром - дослідження рівню факторів VIII - IX або XI 1 раз на місяць, рівень антикоагулянту 2 рази на рік. Імунограма 2 рази на рік. Імунологічні обстеження на інфекції: HBS, НСУ, ВІЛ 1 - 2 рази на рік. Функціональні: обстеження функціонального забезпечення всіх суглобів 1 раз на місяць (при легких формах - 1 раз на 3 - 6 міс.). Інструментальні: колоноскопія, фіброгастроскопія за особливими показаннями (з підготовкою). УЗД черевної порожнини, головного мозку, ЕЕГ, КТ головного мозку, рентгенографія суглобів - за показаннями. Огляди гематолога чи педіатра 1 раз на місяць (при легких формах - 1 раз на 3 міс.). Огляди ортопеда, стоматолога, ЛОР 1 раз на 3 місяці. Огляди невролога 2 рази на рік. Ендокринолог, інфекціоніст та інші спеціалісти - за показаннями.

Режим залежить від стану хворого та ступеню тяжкості захворювання: від загального, з обмеженням рухової активності до домашнього (напівліжкового). Дієта загальна із збільшеним вмістом м'ясних, рибних компонентів та вітамінів, печені овочі, свіжі овочі, фрукти, соки. Медикаментозні заходи: профілактичні - при тяжких формах захворювання (рівень VIII/IX - факторів менше 2 %) введення препаратів концентрату VIII або IX фактора або кріопреципітату, або свіжозамороженої плазми (гемофілія B) з розрахунку 20 ОД/кг ваги - 2 рази на місяць (за показаннями - 1 раз на тиждень); при легких формах - 1 раз на 1 - 2 місяці.
За умов травми - невідкладно у дозі 20 - 40 ОД/кг ваги залежно від локалізації травми. При наявності антикоагулянту - разова доза збільшується у 10 разів; курсова терапія кортикостероїдами; курси імуноферезної елімінації; азатіоприн за показаннями. За умов планованої екстракції зубів підготовка з введенням концентрату VIII або IX факторів, кріопреципітату чи свіжозамороженої плазми перед операцією та перші 6 годин після в дозі 20 - 40 ОД/кг ваги за показаннями кожні 8 годин повторно. Санація хронічних вогнищ запалення.
Немедикаментозні заходи: у осінньо-весняну пору року - курси вітамінотерапії; заходи проти остеопорозу; трави гепатопротекторної дії, лагохілус, кропива. Реабілітаційні ортопедичні заходи: при функціональній недостатності суглобів (масаж, етапна редрессація суглобів, магнітотерапія, лазеротерапія).
Санаторно-курортне лікування виключно у спеціалізованих закладах (здебільшого за профілем ураження рухового апарату) із забезпеченням гемостатичними заходами. Забезпечення хворого в домашніх умовах двома дозами препаратів антигемофільного фактора. Медична підготовка родичів хворого для самостійного введення препаратів внутрішньовенно. За умов перебування хворого на домашньому режимі - шкільне навчання вдома. Тривалість спостереження - з обліку не знімаються. Інваліди дитинства.

Клінічний стан задовільний, відсутність кровотеч, гемартрозів, остеоартрозів, периферичних набряків, розладів функції ЦНС. Лабораторні: рівень VIII фактора вище 5 % . Відсутні ознаки функціональної недостатності суглобів; задовільний стан рухової активності дитини. Відсутність прогресування захворювання та необхідності в оперативному лікуванні остеоартрозів, ускладнених контрактурами рухового апарату. З диспансерного нагляду не знімається.

 

11.

Інші порушення зсідання крові та тромбоцитопатії (набуті та уроджені форми)

Д.68.2;
Д.68.4 -
Д.58.9

Стан клінічної ремісії, хронічна форма з рецидивуючим перебігом

Увага на клінічні ознаки: загальний стан, наявність геморагічного синдрому та його характеристики (розповсюдженість екстравазатів, гематоми, кровотечі), функціональний стан суглобів, стан зубів, носоглотки, характеристика менструальних кровотеч у дівчаток-підлітків. Аналіз крові, тромбоцити, показники зсідання крові 1 раз на 3 місяці, коагулограма, тромбоцитограма, коагулогічне обстеження функції тромбоцитів (агрегація, адгезивність, ретракція, тромбоеластограма) - за показаннями (не менше 1 разу на 2 роки), при наявності лабораторного забезпечення.
Інструментальні: колоноскопія, фіброгастроскопія за особливими показаннями. УЗД придатків гонад у дівчаток-підлітків 1 раз на 6 місяців. ЕЕГ, РЕГ - за показаннями. Огляди гематолога або педіатра - 1 раз на 3 міс.; невропатолога, гінеколога, ортопеда, стоматолога - 2 рази на рік.

Режим загальний з обмеженням рухової активності, занять спортом (плигання, стрибки, гімнастичне знаряддя, гра з м'ячем, гойдалки, каруселі, ковзани, скейт, велосипед). Дієта повноцінна, збагачена кальцієм, вітамінами, свіжі фрукти, соки, горіхи, вироби з желатином. Медикаментозні заходи: підтримуюча терапія - трансфузії кріопреципітату та свіжозамороженої плазми за показаннями (рецидивуючі форми) 1 - 2 рази на місяць. Курсова терапія вазопрессином. Симптоматичні: діцинон (етамзілат), ЕАКК, ПАМБА, місцево-гемостатична губка, тромбін.
Немедикаментозні: ортопедичні заходи проти функціональної недостатності суглобів; лагохілус, кропива, кунжутна олія.
Санаторно-курортне лікування виключно у спеціалізованих закладах.
Спостереження: з обліку не знімаються уроджені форми, для набутих - 3 роки, за умов стабільної ремісії.

Клінічний стан задовільний, без ознак геморагічного синдрому.
Лабораторно: показники коагулограми, функції тромбоцитів в межах норми. Відсутність хронізації та рецидивуючого перебігу захворювання. Диспансерний нагляд на протязі 1 року. Стійка клініко гематологічна ремісія протягом 1 року є підставою для зняття з обліку

 

12.

Обмінно-
проліферативні ретикульзи (хвороба Гоше, хвороба Німана-Піка). Системний ретикуло-
гістіоцитоз (хвороба Літтеререра-Зіве, хвороба Крісчен-Шюллера, еозинофільна гранульома)

C.96.0;
C.96.1;
C.85.7
Д.76.0;
Д.76.1 -
Д.76.3

Стан клініко-гематологічної ремісії

Клінічний огляд: загальний стан, втрата ваги, нездужання, млявість, лихоманка, болі у кістках, болі та почуття тяжкості у животі, екзофтальм, новоутворення м'яких тканин та дефекти кісток, геморагічний синдром, екземоподібні висипання на шкірі, гіперплазія периферичних лімфовузлів, печінки та селезінки, полідипсія, об'єм випитої рідини на добу, поліурія, стан ЦНС. Аналіз крові, тромбоцити - 1 раз на 3 місяці. Мієлограма, трепанобіопсія - за показаннями. Біопсія новоутворень, лімфовузлів за показаннями. Моніторинг діурезу та випитої рідини за добу - щотижня (родичами). Рентгенографія кісток залежно від типу захворювання 1 раз на рік. УЗД органів черевної порожнини 2 рази на рік. ЕКГ - 1 раз на 2 роки. КТ, ЯМРТ головного мозку за показаннями. Очне дно - 2 рази на рік.
Огляди гематолога, педіатра, невролога 1 раз на 3 місяці; ортопеда, ендокринолога, ЛОР - 2 рази на рік.

Режим: залежить від ступеню тяжкості захворювання - від загального з обмеженням рухової активності (велосипед, стрибки, гойдалки, ковзани, скейт) до домашнього. Дієта повноцінна, збагачена вітамінами, мінералами. Медикаментозні заходи: підтримуюча терапія, за показаннями - цитостатиками (6-МП, метотрексат); реіндукційні курси хіміотерапії; кортикостероїди. Імуномодулятори - циклоспорин A, інтерферони курсом 3 - 6 - 12 місяців. Для хвороби Гоше - замістовна терапія (цередаза) (за умов реєстрації та забезпечення препарату). Профілактика та лікування остеопорозу. Адіурекрин при синдромі нецукрового діабету. Курси вітамінотерапії. Симптоматична терапія геморагічного синдрому. Після спленектомії - безперервна пеніцілліно-профілактика (ФАО-пеніцилін) - 2 роки. Санація хронічних вогнищ запалення.
Немедикаментозні: ортопедичні заходи проти порушень рухового апарату; при гіперспленізмі - трансфузії еритроцитарної маси (анемія III ступеню), тромбоцитарного концентрату (кровотечі при тромбоцитопенії нижче 20 х 109 л).
Фітопрепарати гепатопротекторної дії, кропива, лагохілус, чорноплідна горобина. Санаторно-курортне лікування в спеціалізованих закладах. Медико-соціальна реабілітація: посиндромна реабілітація поліорганних уражень, за показаннями - додатковий вихідний день у школі щотижня, або навчання у домашніх умовах.
Протипоказання для спорту та фізичних навантажень.

Задовільний клінічний стан без ознак прогресування захворювання. У компенсованому стані симптоми нецукрового діабету. Відсутні ознаки гіперспленізму. (Нв > 100 г/л, тромбоцити > 100 х 109 /л). Відсутні рентгенологічні характеристики вогнищ остеолізу, специфічної інфільтрації легень. Диспансерний нагляд 1 рік. Стійка клініко-гематологічна ремісія протягом 1 року Термін спостереження: з обліку не знімаються.

 

13.

Лейкемоїдні реакції

 

Період розгорнутих гематологічних ознак; період стабілізації; хронічний перебіг

Клінічний огляд: загальний стан, нездужання, млявість, лихоманка, висипка на шкірі, болі у горлі, гіперплазія лімфовузлів, локалізована чи системна, гіперплазія печінки та селезінки. Анамнестичні дані про наявність полінозів, алергічних реакцій, попередніх захворювань (лікування кортикостероїдами, протисудомними препаратами, імунними препаратами), туберкулінові проби.
За показаннями - реакція Манту. Лабораторні: у гострому періоді аналіз крові, тромбоцити - 1 раз на тиждень; у періоді стабілізації - 1 раз на місяць - 2 місяці. Мієлограма за показаннями. Аналіз кала на яйця гельмінтів, лямблій - за показаннями. Серологічні, імунологічні обстеження на інфекції IgM, IgG на TOXO G, токсокароз, EBV, CMV, HIV1, 2; HBS, HCV. ЕКГ, УЗД органів черевної порожнини, огляд ЛОР - за показаннями. Дуоденальне зондування за показаннями. Огляди педіатра, гематолога (за показаннями) в гострому періоді - 2 рази на місяць, у подальшому - 1 раз на 2 - 3 місяці. Огляд ЛОР - 1 раз на 3 міс.

Режим загальний, дієта повноцінна, за показаннями - гіпоалерганна. Медикаментозні заходи: за показаннями - антибактеріальна терапія, кортикостероїди, десенсибілізуюча терапія, санація вогнищ хронічної інфекції, протигельмінтозна; імунні препарати (інтерферони, внутрішньовенний імуноглобулін, імуномодулятори).
Немедикаментозні: фітопрепарати. десенсибілізуючої дії, детоксикаційні заходи (ентеросорбенти, сліпі дуоденальні зондування, жовчогінні, гепатопротектори, мінеральні води, фізпроцедури за показаннями (електрофорез, діатермія). Санаторно-курортне лікування у стані стабілізації гематологічних ознак у санаторних установах загального типу. Медико-соціальна реабілітація за показаннями органних уражень.

Клінічний стан задовільний. Стабілізація гематологічних показників у нормативних межах. Відсутність рецидивуючого перебігу.
Тривалість спостереження - 1 рік після стабілізації.

 

14.

Лімфоаденопатії реактивні

Д.75

Стан без ознак активності патологічного процесу

Клінічний огляд з уваги на ознаки активності гіперпластичного процесу: загальний стан, нездужання, млявість, втрата ваги, погіршення апетиту, лихоманка або субфебрилітет, анамнестичні дані про туберкулінові проби, котячі подряпини чи укуси тварин, гіперплазія (локалізована чи системна) периферичних лімфовузлів, болі в животі, обстеження органів черевної порожнини, розміри печінки, селезінки, об'ємні новоутворення, геморагічний синдром (кровотечі, шкірна висипка). Лабораторні: аналіз крові, тромбоцити 1 раз на 1 - 3 міс. За показаннями - імунологічне обстеження на інфекції: IgM, IgG на TOXO G, EBV, CMV, HIV, ВІЛ, сифіліс, мікоплазми - на час діагностики та контролю через 3 - 6 місяців, ревмотести, ЛЕ-клітини, ЦІК - на час діагностики. Рентгенографія легень 1 раз на рік. УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору 2 рази на рік. Імунограма - 1 - 2 рази на рік. Реакція Манту за показаннями. КТ - за показаннями. Мієлограма, біопсія лімфовузлів - за показаннями. Огляд педіатра, гематолога - за показаннями, інфекціоніста - 1 раз у 3 міс.

Режим загальний. Дієта повноцінна, за показаннями - гіпоалергенна. Медикаментозні заходи: санація вогнищ, гострого або хронічного запалення; за показаннями - десенсибілізуюча терапія; імунні препарати (інтерферони, імуноглобулін, імуномодулятори). Немедикаментозні: фітопрепарати десенсибілізуючої дії, детоксикаційні заходи, за показаннями - фізіопроцедури (електрофорез, УЗ-терапія, УВЧ-терапія, інгаляції); загальнооздоровчі заходи та загартовування дитини. Санаторно-курортне лікування в установах загального типу.

Клінічний стан задовільний без проявів прогресування процесу. Лабораторні дані у межах норми. Відсутні ознаки патології органів і систем, в т. ч. імунного дефіциту. Медико-соціальна реабілітація, тривалість спостереження 1 рік. При стійкій клінічній ремісії - зняття з обліку

 



ДИТЯЧА ГІНЕКОЛОГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма

Шифр за МКХ 10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного нагляду

Примітки

клініко-діагностичних

лікувально-профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Доброякісне утворення яєчника

Д27

Безсимптомний перебіг захворювання

Порушення менструального циклу

Гострий

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові і сечі, ан. крові на цукор.
3. Група крові, резус-фактор, RW, ВІЛ за показаннями.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. Аналіз калу на яйця глистів.
6. Консультація педіатра, отоларинголога.
7. УЗД органів малого тазу та ШКТ, ЕКГ.

1. Оперативне лікування із загальним знеболенням (лапароскопічне або шляхом лапаротомії).
2. Антибактеріальна та загальноукріплююча терапії, фізіотерапія.

1. Загоєння післяопераційної рани, відсутність інфільтратів в малому тазі, нормалізація загального стану та лабораторних показників.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При стійкій ремісії та відновленні циклічних менструацій - зняття з обліку.

 

2.

Синдром полікістозних яєчників

E28.2

Хронічна ановуляція, порушення менструального циклу, гірсутний синдром

1. Клінічний огляд
2. Загальний аналіз крові і сечі, ан. крові на цукор
3. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни
4. Визначення у сечі 17-КС; естрадіолу, ЛГ, ФСГ, прогестерону, пролактину в крові
5. Аналіз калу на яйця глистів
6. УЗД органів малого тазу
7. Проведення диференціально-діагностичних проб, кольпоцитограма (тести функціональної ностики)
8. Рентгенологічне обстеження турецького сідла
9. Консультація педіатра, ендокринолога, отоларинголога, генетика

1. Стимулююча негормональна терапія
2. Гомеопатичні препарати
3. Рефлексотерапія, фізіотерапія
4. За показаннями - гормональне лікування
5. Хірургічна лапароскопія (при необхідності)

1. Нормалізація менструальної функції
2. Диспансерне спостереження - один рік
3. При нормалізації менструальної функції - зняття з обліку

 

3.

Затримка статевого дозрівання

E30.0

 

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові і сечі, ан. крові на цукор
3. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
4. Аналіз калу на яйця глистів. Визначення у сечі 17-КС; естрадіолу, ЛГ, ФСГ, прогестерону, пролактину в крові.
5. УЗД органів малого тазу.
6. Проведення диференціально-діагностичних проб, кольпоцитограма (тести функціональної діагностики),
7. Рентгенологічне обстеження турецького сідла.
8. Консультація педіатра, ендокринолога, отоларинголога, генетика.

1. Стимулююча негормональна терапія.
2. Гомеопатичні препарати.
3. Рефлексотерапія, фізіотерапія.
4. За показаннями - гормональне лікування.

1. Нормалізація менструальної функції.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При нормалізації менструальної функції - зняття з обліку.

 

4.

Передчасне статеве дозрівання

E30.1

 

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові і сечі, ан. крові на цукор.
3. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
4. Аналіз калу на яйця глистів.
5. Визначення у сечі 17-КС; естрадіолу, ЛГ, ФСГ, прогестерону, пролактину, 11-ОКС в крові.
6. УЗД органів малого тазу.
7. Кольпоцитограма (тести функціональної діагностики).
8. Рентгенологічне обстеження турецького сідла.
9. Консультація педіатра, ендокринолога, отоларинголога, генетика, статевий хроматин, каріотипування (при необхідності).

1. Симптоматична терапія.
2. При повному передчасному статевому розвитку - гормональне гальмування до 9 - 10 років.

1. Призупинення передчасного статевого розвитку, зворотній розвиток статевих ознак.
2. Постійне диспансерне спостереження з контролем антигонадотропної терапії до завершення пубертації.
3. Огляд невропатолога, окуліста та інших спеціалістів (за показаннями) 1 раз на рік. Огляд ендокринолога 1 раз на 6 місяців.

 

5.

Гострий сальпінгіт та оофорит

N70.0

Гострий перебіг захворювання

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, біохімічний ан. крові.
3. Загальний аналіз сечі, аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. УЗД органів малого тазу.
6. Консультація педіатра, отоларинголога, при необхідності - хірурга та ін.

1. Антибактеріальна терапія.
2. Десенсибілізуюча терапія.
3. Дезінтоксикаційна терапія.

1. Нормалізація загального стану, клінічних аналізів, ліквідація запальних вогнищ.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При стійкій ремісії - зняття з обліку.

 

6.

Хронічний сальпінгіт та оофорит, гідросальпінкс

N70.1

Хронічний перебіг захворювання

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, біохімічний ан. крові.
3. Загальний аналіз сечі, аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. УЗД органів малого тазу.
6. Консультація педіатра, отоларинголога, при необхідності - хірурга та інші.

Розсмоктуюча терапія, підвищення імунітету.

1. Нормалізація загального стану, клінічних аналізів, ліквідація запальних вогнищ.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При стійкій ремісії - зняття з обліку.

 

7.

Гостре запальне захворювання матки

N71.0

Гострий перебіг захворювання

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, біохімічний ан. крові.
3. Загальний аналіз сечі та калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. УЗД органів малого тазу.
6. Консультація педіатра, отоларинголога, при необхідності - хірурга та ін.

1. Антибактеріальна.
2. Десенсибілізуюча.
3. Дезінтоксикаційна терапія.

1. Нормалізація загального стану, клінічних аналізів, ліквідація запальних вогнищ.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При стійкій ремісії - зняття з обліку.

 

8.

Хронічне запальне захворювання матки

N71.1

Хронічний перебіг захворювання

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, біохімічний ан. крові.
3. Загальний аналіз сечі та калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вапни.
5. УЗД органів малого тазу.
6. Консультація педіатра, отоларинголога, при необхідності - хірурга та ін.

1. Розсмоктуюча терапія.
2. Підвищення загального імунітету.

1. Нормалізація загального стану, клінічних аналізів, ліквідація запальних вогнищ.
2. Диспансерне спостереження - один рік. При стійкій ремісії - зняття з обліку.

 

9.

Кіста бартолінової залози

N75.0

Хронічний

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор.
3. Загальний аналіз сечі та калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. RW, ВІЛ за показаннями.
6. Консультація педіатра, отоларинголога.

Направлення на стаціонарне лікування.

Диспансерний нагляд - 3 місяці після стаціонарного лікування

 

10.

Абсцес бартолінової залози

N75.1

Гострий

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор.
3. Загальний аналіз сечі та калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. RW, ВІЛ за показаннями.
6. Бактеріологічне дослідження вмісту абсцесу з визначенням чутливості до антибіотиків.
7. Консультація педіатра, отоларинголога.

Направлення на стаціонарне лікування.

Диспансерний нагляд - 3 місяці після стаціонарного лікування

 

10.

Гострий вагініт

N76.0

Гострий

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, RW, ВІЛ (за показаннями).
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. Консультація педіатра.

1. Загальнозміцнюючі заходи.
2. Місцеве лікування.
3. Гігієнічні процедури.
4. Фізіотерапія.

1. Нормалізація клінічного стану та аналізів, ліквідація запальних вогнищ.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При стійкій ремісії - зняття з обліку.

 

11.

Підгострий та хронічний вагініт

N76.1

Загострення хронічного перебігу, хронічний

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, RW, ВІЛ (за показаннями).
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни. Аналіз мікрофлори вагіни на дисбактеріоз.
5. Консультація педіатра.

1. Загальнозміцнюючі заходи.
2. Місцеве лікування.
3. Гігієнічні процедури.
4. Фізіотерапія.
5. Мультипробіотик - симбітер - інтравагінально.

1. Нормалізація клінічного стану та аналізів, ліквідація запальних вогнищ.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При стійкій ремісії - зняття з обліку.

 

12.

Гострий вульвіт

N76.2

Гострий

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, RW, ВІЛ (за показаннями).
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. Консультація педіатра.

1. Загальнозміцнюючі заходи.
2. Місцеве лікування.
3. Гігієнічні процедури.
4. Фізіотерапія.

1. Нормалізація клінічного стану та аналізів, ліквідація запальних вогнищ.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При стійкій ремісії - зняття з обліку.

 

13.

Підгострий та хронічний вульвіт

N76.3

Загострення хронічного перебігу, хронічний

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, RW, ВІЛ (за показаннями).
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. Консультація педіатра.

1. Загальнозміцнюючі заходи.
2. Місцеве лікування.
3. Гігієнічні процедури.
4. Фізіотерапія.

1. Нормалізація клінічного стану та аналізів, ліквідація запальних вогнищ.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При стійкій ремісії - зняття з обліку.

 

14.

Абсцес вульви

Фурункул вульви

N76.4

Гострий

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, RW, ВІЛ (за показаннями).
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. Бактеріологічне дослідження вмісту абсцесу на мікрофлору з визначенням чутливості до антибіотиків.

Направлення на лікування в стаціонар.

1. Відсутність запальної інфільтрації, загоєння рани, нормалізація лабораторних показників.
2. Диспансерний нагляд після стаціонарного лікування - один рік.
3. При відсутності запального процесу вульви - зняття з обліку.

 

15.

Фолікулярна кіста яєчника

N83.0

Безсимптомний

Гострий

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, біохімічні аналізи крові, група крові, резус-фактор, RW, ВІЛ (за показаннями).
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. УЗД органів малого тазу, ЕКГ та обстеження органів ШКТ. Консультація педіатра, отоларинголога.

1. Гормональна терапія (гестагени, КОК) протягом 3 - 6 місяців.

1. Відсутність кісти при УЗД.
2. Диспансерне спостереження - 1 рік, після чого - зняття з обліку.

 

16.

Кіста жовтого тіла

N83.1

Безсимптомний

Гострий

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, біохімічні аналізи крові, група крові, резус-фактор, RW, ВІЛ (за показаннями).
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. УЗД органів малого тазу, ЕКГ та обстеження органів ШКТ.
6. Консультація педіатра, отоларинголога.

1. Гормональна терапія (гестагени, КОК) протягом 3 - 6 місяців.

1. Відсутність кісти при УЗД.
2. Диспансерне спостереження - 1 рік, після чого - зняття з обліку.

При неефективності лікування - госпіталізація в стаціонар

17.

Поліп тіла матки

N84.0

Безсимптомний

Незначні кров'янисті виділення

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, біохімічні аналізи крові, група крові, резус-фактор, RW, ВІЛ (за показаннями).
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. УЗД органів малого тазу та ЕКГ.

Направлення на лікування в стаціонар.

1. Нормалізація менструального циклу.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При нормалізації менструального циклу - зняття з обліку.

 

18.

Поліп шийки матки

N84.1

Безсимптомний

Незначні кров'янисті виділення

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, біохімічні аналізи крові, група крові, резус-фактор, RW, ВІЛ (за показаннями).
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. УЗД органів малого тазу та ЕКГ.

Направлення на лікування в стаціонар.

1. Нормалізація стану хворої та нормальна контрольна кольпоскопія.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При відсутності рецидиву - зняття з обліку.

 

19.

Поліп вульви

N84.3

Безсимптомний
Незначні кров'янисті виділення

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, біохімічні аналізи крові, група крові, резус-фактор, RW, ВІЛ (за показаннями).
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. УЗД органів малого тазу та ЕКГ.

Направлення на лікування в стаціонар.

1. Нормалізація стану хворої та нормальна контрольна кольпоскопічна картина
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При відсутності рецидиву - зняття з обліку.

 

20.

Лейкоплакія вульви. Дистрофія вульви. Крауроз вульви.

N90.4

Хронічний

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, біохімічні аналізи крові, група крові, резус-фактор, RW, ВІЛ за показаннями.
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. Аналіз на вагінальний дисбактеріоз.
6. УЗД органів малого тазу, ЕКГ.
7. Консультація педіатра, отоларинголога, дерматовенеролога.

1. Загальнозміцнююча терапія.
2. Десенсибілізуючі препарати.
3. Вітамінотерапія.
4. Фізіотерапія, включаючи лазеротерапію.
5. Мазеві прокладки.
6. Мультипробіотики - симбітер - ітравагінально.

1. Нормалізація стану вульви.
2. Диспансерне спостереження до початку менархе.
3. Контрольний огляд - щорічно.

 

21.

Первинна аменорея

N91.0

Порушення менструації у пубертатний період

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, визначення прогестерону, естрадіолу, ЛГ, ФСГ, пролактину в крові.
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів, визначення у сечі 17-КС.
4. УЗД органів малого тазу.
5. Рентгенологічне обстеження турецького сідла.
6. Кольпоцитограма (тести функціональної діагностики).
7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
8. Консультація педіатра, ендокринолога, отоларинголога, генетика.
9. Визначення статевого хроматину, каріотипування (при необхідності).

1. Загальнозміцнююча терапія.
2. Стимулююча негормональна терапія.
3. Фізіотерапія.
4. Рефлексотерапія.
5. Гомеопатичні засоби.
6. При неефективності - гормональна терапія.

1. Досягнення менструальноподібної реакції при гормональній терапії.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При нормальній менструальній функції - зняття з обліку.

 

22.

Вторинна аменорея

N91.1

Вторинна відсутність менструації

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, визначення прогестерону, естрадіолу, ЛГ, ФСГ, пролактину в крові.
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів, визначення у сечі 17-КС.
4. УЗД органів малого тазу.
5. Рентгенологічне обстеження турецького сідла.
6. Кольпоцитограма (тести функціональної діагностики).
7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
8. Консультація педіатра, ендокринолога, отоларинголога, генетика.
9. Визначення статевого хроматину, каріотипування (при необхідності).

1. Загальнозміцнююча терапія.
2. Стимулююча негормональна терапія.
3. Фізіотерапія.
4. Рефлексотерапія.
5. Гомеопатичні засоби.
6. При неефективності - гормональна терапія.

1. Досягнення менструальноподібної реакції при гормональній терапії.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При нормальній менструальній функції - зняття з обліку.

 

23.

Первинна олігоменорея

N91.3

Мізерні або нечасті менструації самого початку

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, визначення прогестерону, естрадіолу, ЛГ, ФСТ, пролактину в крові.
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів, визначення у сечі 17-КС.
4. УЗД органів малого тазу.
5. Рентгенологічне обстеження турецького сідла.
6. Кольпоцитограма (тести функціональної діагностики).
7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
8. Консультація педіатра, ендокринолога, отоларинголога, генетика.
9. Визначення статевого хроматину, каріотипування (при необхідності).

1. Загальнозміцнююча терапія.
2. Стимулююча негормональна терапія.
3. Фізіотерапія.
4. Рефлексотерапія
5. Гомеопатичні засоби.
6. При неефективності - гормональна терапія.

1. Досягнення менструальноподібної реакції при гормональній терапії.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При нормальній менструальній функції - зняття з обліку.

 

24.

Вторинна олігоменорея

N91.4

Вторинні мізерні або нечасті менструації

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, визначення прогестерону, естрадіолу, ЛГ, ФСГ, пролактину в крові.
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів, визначення у сечі 17-КС.
4. УЗД органів малого тазу.
5. Рентгенологічне обстеження турецького сідла.
6. Кольпоцитограма (тести функціональної діагностики).
7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
8. Консультація педіатра, ендокринолога, отоларинголога, генетика.
9. Визначення статевого хроматину, каріотипування (при необхідності).

1. Загальнозміцнююча терапія.
2. Стимулююча негормональна терапія.
3. Фізіотерапія.
4. Рефлексотерапія
5. Гомеопатичні засоби.
6. При неефективності - гормональна терапія.

1. Досягнення менструальноподібної реакції при гормональній терапії.
2. Диспансерне спостереження - один рік.
3. При нормальній менструальній функції - зняття з обліку.

 

25.

Надмірні менструації в період статевого дозрівання. Пубертатна менорагія. Пубертатна кровотеча.

N92.2

Надмірна кровотеча, пов'язана зі становленням менструального періоду

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, група крові та резус-фактор, біохімічний аналіз крові, коагулограма, визначення гонадотропних та статевих гормонів яєчника в крові.
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. УЗД органів малого тазу.
6. Кольпоцитограма (тести функціональної діагностики).
7. Консультація педіатра, кринолога, отоларинголога.

1. Протизапальна терапія при необхідності.
2. Симптоматична терапія.
3. При неефективності - гормональна терапія.
4. Протирецидивне лікування: негормональна стимулююча вітамінотерапія, гомеопатичні препарати.
5. Після отримання результатів ПГД - гормональна терапія протягом 3 - 6 місяців вишкрібання.

1. Зупинення маткової кровотечі, регуляція менструальної функції.
2. Диспансерне спостереження - 1 рік.
3. При нормалізації менструальної функції - зняття з обліку.

При профузній матковій кровотечі (за невідкладними показаннями) - лікувально діагностичне вишкрібання стінок порожнини матки, ПГД в стаціонарі.

26.

Первинна дисменорея

N94.4

Болісні місячні з менархе

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, визначення естрадіолу, прогестерону в крові.
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. УЗД органів малого тазу, щитовидної залози, електроенцефалограма.
6. Рентгенограма турецького сідла.
7. Консультація педіатра, невролога, окуліста, отоларинголога.

1. Спазмолітики, розсмоктуюча, десенсибілізуюча, загальнозміцнююча терапія, протизапальні препарати нестероїдного походження, фізіотерапія, рефлексотерапія, гомеопатичні засоби, антиоксиданти (віт. E).
2. Антибактеріальна терапія.
3. (за показаннями) - при вторинній дисменореї, обумовленій запальними захворюваннями внутрішніх статевих органів.
4. При неефективності - гормонотерапія.

1. Ліквідація дисменореї.
2. Диспансерне спостереження - 1 рік. При стійкій ремісії - зняття з обліку.

 

Вторинна дисменорея

N94.5

Вторинні болісні місячні

27.

Природжена відсутність піхви

Q52.0

Безсимптомний до віку менархе

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, біохімічні аналізи крові, група крові, резус-фактор, RW, ВІЛ (за показаннями).
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. УЗД органів малого тазу, нирок.
6. ЕКГ, діагностична лапароскопія (за показаннями).
7. Консультація педіатра, отоларинголога, генетика.
8. Визначення статевого хроматину (каріотипу за показаннями).

Направлення в стаціонар на оперативне лікування перед вступом в шлюб.

1. Відтворення піхви.
2. Покращання стану, відновлення відтоку менструальної крові.
3. Диспансерне спостереження - один рік.

 

28.

Подвоєння піхви

Q52.1

Безсимптомний до віку менархе

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, біохімічні аналізи крові, група крові, резус-фактор, RW, ВІЛ (за показаннями).
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. УЗД органів малого тазу, нирок.
6. ЕКГ, діагностична лапароскопія (за показаннями).
7. Консультація педіатра, отоларинголога, генетика.
8. Визначення статевого хроматину (каріотипу за показаннями).

Направлення в стаціонар для оперативного лікування після встановлення діагнозу.

1. Відтворення піхви. Покращання стану, відновлення відтоку менструальної крові.
2. Диспансерне спостереження - один рік.

 

29.

Дівоча перетинка, що повністю закриває вхід у піхву

Q52.3

Безсимптомний до віку менархе

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, біохімічні аналізи крові, група крові, резус-фактор, RW, ВІЛ (за показаннями).
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни.
5. УЗД органів малого тазу, нирок.
6. ЕКГ, діагностична лапароскопія (за показаннями).
7. Консультація педіатра, отоларинголога, генетика.
8. Визначення статевого хроматину (каріотипу за показаннями).

Направлення в стаціонар для оперативного лікування після встановлення діагнозу.

1. Відтворення піхви. Покращання стану, відновлення відтоку менструальної крові.
2. Диспансерне спостереження - один рік.

 

30.

Зрощення соромітних губ

Q52.5

Хронічний

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор.
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне дослідження вмісту вагіни.

Направлення в стаціонар для оперативного лікування.

1. Відсутність зрощення, гіперемії слизової вульви.
2. Диспансерне спостереження - 6 місяців після стаціонарного лікування.

 

31.

Удар зовнішніх статевих органів (травма зовнішніх статевих органів)

S30.2

Закрита

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор, група крові, резус-фактор.
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Консультація судового медичного експерта (при підозрі на статевий злочин).

Направлення на стаціонарне лікування.

1. Розсмоктування гематоми. Загоєння ран, відновлення функції.
2. Диспансерне спостереження - 6 місяців після стаціонарного лікування.

 

Відкрита рана піхви та вульви

S31.4

Відкрита

32.

Стороннє тіло у вульві та піхві

T19.2

Без вульвовагініту
З вульвовагінітом

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, ан. крові на цукор.
3. Загальний аналіз сечі та аналіз калу на яйця глистів.
4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження вмісту вагіни на мікрофлору.
5. Консультація педіатра, отоларинголога, психоневролога.

Направлення на стаціонарне лікування.

1. Видалення стороннього тіла з піхви та зникнення вульвовагініту.
2. Диспансерне спостереження - 3 місяці після стаціонарного лікування. При відсутності запалення - зняття з обліку.

 



ДИТЯЧА ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

клініко-діагностичних

лікувально-
профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Ранній сифіліс
Первинний сифіліс статевих органів
Первинний сифіліс відхідникової ділянки
Первинний сифіліс іншої локалізації
Вторинний сифіліс шкіри та слизових оболонок
Інший вторинний сифіліс
Ранній сифіліс, латентний
Ранній сифіліс, неуточнений

A51
A51.0 -
A51.9

-

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Виявлення блідої спірохети в тканинному ексудаті методом мікроскопії в темному полі
3. Аналіз крові на КСР, ІФА, РІФ, при одноразовому негативному результаті КСР повторюють кожні 7 - 10 днів протягом 4 тижнів або до отримання позитивного результату
4. Загальний аналіз крові, сечі, калу на яйця глистів.
5. Консультація педіатра за показаннями

1. Пеніцилінотерапія (дюрантні та напівдюрантні препарати згідно чинної інструкції)
2. Виявлення джерела інфікування
3. В разі статевого шляху зараження - обстеження статевого партнера

1. Клінічне одужання та негативація серологічних показників.
2. Диспансерне спостереження (КСК та зняття з обліку згідно додатку 1).
3. "Методики лікування і профілактики інфекцій, які передаються статевим шляхом" чинного наказу

А50 ПС лікується в стаціонарі

2.

Гонококова інфекція

A54

Гострий
Підгострий
Торпідний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Аналіз крові на КСР
3. Мікроскопічне дослідження мазків на гонококи з уретри, вагіни та/чи шийки матки і прямої кишки (пофарбування по Граму)
4. Культуральне дослідження для виділення чистої культури типових грамнегативних диплококів
5. Обстеження на супутні ІПСШ
6. Загальний аналіз крові, сечі та. калу на яйця глистів.

1. Антибактеріальна терапія згідно чинної інструкції (при масі тіла понад 45 кг застосовуються схеми лікування для дорослих з урахуванням протипоказів до призначення препаратів)
2. При виявленні гонореї у новонароджених - обстеження матері
3. В разі статевого шляху зараження - обстеження статевого партнера

1. Клінічне одужання
2. Відсутність збудника при мікроскопічному та культуральному дослідженнях
3. Диспансерному спостереженню не підлягає

У дівчаток тільки культуральне дослідження з визначенням ферментативних властивостей гонокока. Лікування офтальмії новонароджених в стаціонарі. При ускладненому перебігу - госпіталізація

Гонококова інфекція нижнього відділу сечостатевого тракту без абсцедування переуретральних або придаткових залоз

A54.0

Інші гонококові інфекції

A54.8

Гонококова інфекція неуточнена

A54.9

3.

Інші, спричинені хламідіями, хвороби, що передаються статевим шляхом.
Урогенітальний хламідіоз

A56

Гострий
Підгострий
Торпідний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Аналіз крові на КСР
3. Виявлення антигену Chl. Trachomatis методом РІФ в зскрібках слизової уретри, вагіни чи шийки матки
4. Серологічні дослідження крові на виявлення хламідійних антитіл, діагностично важлива динаміка титру антитіл
5. Обстеження на супутні ІПСШ
6. Загальний аналіз крові, сечі та калу на яйця глистів

1. Для дітей до 8-ми років: макроліди згідно чинної інструкції (дози визначаються за масою тіла згідно з методиками для кожного препарату)
2. Для дітей 8 років і старше: використовують схеми антибактеріальної терапії дорослих згідно чинної інструкції.
3. В разі статевого шляху зараження - обстеження статевого партнера

1. Клінічне одужання
2. Відсутність збудника та негативація серологічних показників
3. Диспансерному спостереженню не підлягає

При ускладненому перебігу - госпіталізація

4.

Трихомоноз

A59

Гострий
Підгострий
Торпідний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Ан. крові на КСР
3. Дослідження мазків виділень у краплі ізотонічного розчину хлориду натрію (нативний метод) та/чи пофарбованого мазка
4. При негативному результаті: культуральне дослідження з посівом виділень на специфічні середовища
5. Загальний аналіз крові, сечі аналіз калу на яйця глистів

1. Лікування згідно чинної інструкції
2. Метронідазол або його аналоги згідно з методиками для кожного препарату
3. В разі статевого шляху зараження - обстеження статевого партнера

1. Клінічне одужання
2. Відсутність збудника
3. Диспансерному спостереженню не підлягає

При ускладненому перебігу - госпіталізація

5.

Аногенітальні герпесвірусні інфекції (герпес простий)

A60

Гострий
Підгострий
Торпідний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Ан. крові на КСР, дослідження вмісту пухирців на бліду трепонему
3. Обстеження на супутні ІПСШ
4. При частих рецидивах - імуновірусологічне обстеження
5. Загальний аналіз крові, сечі, аналіз калу на яйця глистів

1. Ацикловір зовнішньо і системно згідно з чинною інструкцією
2. При рецидивах - імуновірусологічне дослідження
3. Обстеження статевого партнера

1. Клінічне одужання
2. Диспансерному спостереженню не підлягає

 

6.

Бородавки (венеричні) анальної ділянки та статевих органів (гострокінцеві кондиломи)

A63.0

-

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Аналіз крові на КСР
3. Обстеження на супутні ІПСШ
4. Біопсія або цитологічне дослідження

1. Кріотерапія
2. Солкодерм
3. Електрокоагуляція
4. Лазеротерапія.
5. Обстеження на ІПСШ
6. В разі статевого шляху зараження - обстеження статевого партнера

1. Клінічне одужання
2. Диспансерному спостереженню не підлягає

ВПЛ 6 і 11 можуть викликати ларингіальний папіломатоз у дітей

7.

Неуточнені хвороби, що передаються статевим шляхом
(мікоплазмоз)
(уреаплазмоз)

A64

Гострий
Підгострий
Торпідний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Аналіз крові на КСР
3. Виявлення антигену M. hominis та/чи Ur. urealiticum методом РІФ в зскрібках слизової уретри, вагіни чи шийки матки
4. Обстеження на супутні ІПСШ
5. Загальний аналіз крові та сечі, аналіз калу на яйця глистів

1. Для дітей до 8-ми років: макроліди згідно чинної інструкції (дози визначаються за масою тіла згідно з методиками для кожного препарату)
2. Для дітей 8-ми років і старше: використовують схеми антибактеріальної терапії дорослих згідно чинної інструкції
3. В разі статевого шляху зараження - обстеження статевого партнера

1. Клінічне одужання
2. Відсутність збудника
3. Диспансерному спостереженню не підлягає

 

8.

Неуточнені хвороби, що передаються статевим шляхом
(Бактеріальний вагіноз)

A64

Підгострий
Торпідний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога, гінеколога дитячого та підліткового віку
2. Ан. крові на КСР
3. Обстеження на супутні ІПСШ
4. Тест з 10 % KOH
5. Виявлення ключових клітин у нативному та зафарбованому препаратах
6. Дослідження pH-вагінального вмісту (більше 4,5)

1. Метронідазол або його аналоги згідно з методиками для кожного препарату
2. У разі статевого шляху зараження - обстеження статевого партнера
3. Еубіотики (за показаннями)

1. Клінічне одужання.
2. Нормалізація лабораторних показників
3. Диспансерному спостереженню не підлягає.

 

9.

Кандидоз вульви і вагіни

B37.3+

Гострий Підгострий Торпідний

1. Клінічний огляд дермато-венеролога, гінеколога дитячого та підліткового віку.
2. Аналіз крові на КСР
3. Обстеження на супутні ІПСШ
4. Дослідження мазків: виявлення псевдоміцелію та/чи спор грибів роду Candida в нативному та/чи пофарбованому препаратах
5. Культуральна діагностика на гриби роду Candida
6. Дослідження pH-вагінального вмісту (норма 4,5)
7. Консультація педіатра - за показами
8. Дослідження крові на цукор, в т. ч. з навантаженням
9. Посів калу на дисбактеріоз
10. Загальний аналіз крові, сечі та калу на яйця глист

1. Зовнішнє лікування (креми, розчини) згідно з чинною інструкцією
2. Системні антикандидозні препарати згідно з методиками для кожного препарати
3. Інтравагінально антикандидозні препарати, мультипробіотик (за показаннями)

1. Клінічне одужання
2. Негативні результати мікроскопічного та культурального досліджень

 

Кандидоз шкіри і нігтя

B37.2

Кандидоз інших урогенітальних локалізацій

B37.4

10.

Вірусні бородавки

B07

 

1. Клінічний огляд дерматовенеролога

1. Кріодеструкція
2. Електрокоагуляція
3. Лазеротерапія
4. Психотерапія

1. Диспансерному спостереженню не підлягає.
2. Клінічне одужання

 

11.

Контагіозний молюск

B08.1

 

1. Клінічний огляд дерматовенеролога

1. Видавлювання вмісту пінцетом
2. Видалення кюреткою
3. Кріодеструкція

1. Диспансерному спостереженню не підлягає.
2. Клінічне одужання.

 

12.

Дерматофітії

B35

Гострий
Підгострий
Хронічний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Мікроскопічна і культуральна діагностика патологічного матеріалу на паразитарні гриби.
3. Люмінесцентна діагностика
4. При системному застосуванні антимікотиків - біохімічне дослідження крові - до лікування і в процесі лікування
5. Загальний аналіз крові, сечі та калу на яйця глист

1. Системні антимікотики при дерматофітії в/ч голови та при інших дисемінованих формах
2. Зовнішнє лікування антифунгальними препаратами
3. При дерматофітії в/ч голови - шампуні з кетоконазолом

1. Клінічне одужання, негативні результати мікроскопічного та культурального дослідження на паразитарні гриби.
2. Диспансерне спостереження при мікозах
3. Гладкої шкіри - 1 міс., при мікозах в/ч голови - 3 міс.

 

13.

Висівкоподібний лишай

B36.0

Гострий
Хронічний рецидивуючий

1. Клінічний огляд дерматовенеролога - проба Бальцера
2. Мікроскопічна і культуральна діагностика патологічного матеріалу на паразитарні гриби.
3. Люмінесцентна діагностика
4. При системному застосуванні антимікотиків - біохімічне дослідження крові - до лікування і в процесі лікування (кожні 10 днів)

1. Зовнішнє лікування антимікотичними кремами (імідазольна група), кератолітиками
2. Шампуні з кетоконазолом
3. При хронічно-рецидивуючому перебігу: системні антикандидозні препарати згідно з методиками для кожного препарату

1. Клінічне одужання, негативні результати мікроскопічного та культурального дослідження
2. Диспансерне спостереження протягом 1 міс.

 

14.

Кандидоз шкіри і нігтя

B37.2

Гострий
Підгострий
Хронічний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Мікроскопічна і культуральна діагностика патологічного матеріалу на гриби роду Candida
3. Дослідження крові на цукор, в т. ч. з навантаженням
4. Загальний аналіз крові, сечі та калу на яйця глист
5. При хронічно-рецидивуючому перебігу:
6. Консультація педіатра
7. Посів калу на дисбактеріоз

1. Зовнішнє лікування антифунгальними кремами (імідазольна група)
2. При хронічнорецидивуючому перебігу: системні антикандидозні препарати згідно з методиками для кожного препарату
3. При наявності дисбактеріозу кишечнику - мультипробіотики (симбітер)

1. Клінічне одужання, негативні результати мікроскопічного та культурального дослідження
2. Диспансерне спостереження протягом 1 міс.

 

Кандидоз інших локалізацій

B37.8

15.

Педикульоз і фтиріоз

B85

-

1. Клінічний огляд педіатра або дерматовенеролога
2. Виявлення вошей та/чи їх яєць

1. Ізоляція хворого
2. Санітарно-епідемічні заходи
3. Застосування інсектицидів
4. Огляд всіх контактних осіб

1. Клінічне одужання
2. Диспансерному спостереженню не підлягає

 

16.

Короста

B86

-

1. Клінічний огляд педіатра, дерматовенеролога
2. Мікроскопічне виявлення коростяного кліща у сумнівних випадках

1. Ізоляція хворого
2. Санітарно-епідемічні заходи: антипаразитарні креми, емульсії, мазі, аерозолі.
3. Огляд всіх контактних осіб.

1. Клініко-лабораторне одужання.
2. Відсутність рецидиву протягом 1,5 міс. є підставою для зняття з диспансерного спостереження

 

17.

Недостатність вітаміну A

E50

Хронічний

1. Клінічний огляд педіатра, дерматовенеролога
2. Консультація офтальмолога

1. Вітамін A внутрішньо
2. Зовнішньо: зволожуючі, поживні, вітамінізовані, кератолітичні креми
3. Продукти харчування з підвищеним вмістом вітаміну A

1. Клінічне одужання
2. Диспансерному спостереженню не підлягає

 

Інші прояви недостатності вітаміну A - фолікулярний кератоз - ксеродерма

E50.8

18.

Імпетиго

L01

Гострий
Підгострий
Хронічний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Бактеріологічне дослідження вмісту були (гнійника)
3. Загальний аналіз крові та сечі, аналіз калу на яйця глист

1. Зовнішньо: мазі з антибіотиками, антисептики
2. Антибіотики широкого спектру дії внутрішньо (за показаннями)

1. Клінічне одужання
2. Негативний результат культурального дослідження
3. Диспансерному спостереженню не підлягає

 

19.

Дерматит герпетиформний
Хвороба Дюринга

L13.0

Хронічний рецидивуючий

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Загальний аналіз крові з визначенням кількості еозинофілів
3. Дослідження вмісту пухирів на еозинофілію
4. Патогістологічне дослідження пунктату
5. Виявлення аутоантитіл до імуноглобуліну A в дермі методом імунофлюорисценції (за показаннями)
6. Позитивний шкірний тест Ядассона с 50 % маззю калію йодиду

1. Дієта з виключенням з їжі клейковини та йодовмісних продуктів
2. Виключення йодовмісних препаратів та інших галоїдів
3. Сульфонові препарати
4. Зовнішнє лікування з застосуванням антимікробних засобів

1. Клініко-лабораторна ремісія
2. Огляд дерматолога 1 раз на 6 міс.
3. Диспансерне спостереження до повного одужання

При неефективності терапії - госпіталізація

20.

Субкорнеальний пустульознй дерматит
Хвороба Снеддона-Уількінсона

L13.1

Хронічний рецидивуючий

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Загальний аналіз крові (в т. ч. на еозінофіли)
3. Імунограма (за показаннями)

1. Сульфонові препарати
2. Ароматичні ретиноїди
3. Зовнішнє лікування з застосуванням антимікробних засобів

1. Клініко-лабораторна ремісія.
2. Огляд дерматолога 1 раз на 6 міс.
3. Диспансерне спостереження протягом хвороби.

При неефективності терапії - госпіталізація

21.

Атопічний дерматит

L20

Хронічний рецидивуючий

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Консультація, алерголога, імунолога
3. Загальний аналіз крові з визначенням еозинофілів
4. Визначення IgE загального та антигенспецифічного.
5. Аналіз калу на дисбактеріоз
6. Вивчення функціонального стану гепатобіліарної та шлунково-кишкової системи

1. Елімінація алергену
2. Гіпоалергенна дієта.
3. Антигістамінні препарати.
4. Седативні препарати.
5. Зовнішнє лікування (традиційними дерматологічними методами: паста Лассара, іхтіолова мазь тощо)
6. Гормональні мазі слабкої, середньої та сильної дії (диференційовано)
7. Мультипробіотики.
8. Мембраностабілізатори (налкром, задітен та інші)
9. Купання з розчинами антисептиків природного походження

1. Клініко-лабораторна ремісія.
2. Диспансерний огляд 1 раз на 6 міс.

При не ефективності терапії - госпіталізація

22.

Себорейний дерматит

L21

Хронічний рецидивуючий

1. Клінічний огляд дерматовенеролога або педіатра
2. Загальний аналіз крові та сечі

1. Антигістамінні препарати.
2. Зовнішнє лікування із використанням цинкового масла, гормональних препаратів слабкої дії

1. Клінічна ремісія або
2. видужання
3. Диспансерне спостереження протягом хвороби

 

23.

Пелюшковий (підгузниковий) дерматит

L22

Гострий
Підгострий
Хронічний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога або педіатра

1. Виключити застосування памперсів
2. Дотримання гігієнічного режиму
3. Зовнішня протизапальна терапія, антибактеріальні, антифунгальні креми

1. Одужання.
2. Диспансеризації не підлягає

 

24.

Псоріаз

L40

Хронічний рецидивуючий

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Консультація імунолога, алерголога (за показаннями).
3. Загальний аналіз крові та сечі.
4. Вивчення стану гепатобіліарної системи та шлунково-кишкового тракту
5. Аналіз калу на дисбактеріоз
6. Біохімічні дослідження крові (за показаннями)

1. Вітамінотерапія
2. Зовнішнє лікування з використанням кератопластичних та гормональних препаратів
3. Ретиноїди
4. Цитостатики
5. Антиметаболіти
6. УФО, ПУВА-терапія
7. Препарати рослинного походження
8. Мультипробіотики

1. Клініко-лабораторна ремісія
2. Постійне диспансерне спостереження протягом хвороби

При не ефективності терапії - госпіталізація

25.

Парапсоріаз

L41

Гострий
Підгострий
Хронічний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Огляд алерголога, імунолога (за показаннями).
3. Загальний аналіз крові та сечі

1. Антигістамінні та десенсибілізуючі препарати
2. Антибіотики (за показаннями)
3. Зовнішнє лікування (гормональні креми)
4. УФО

1. Клінічне одужання.
2. Диспансерне спостереження протягом 1 року

 

26.

Пітиріаз рожевий Жибера

L42

Підгострий

1. Клінічний огляд дерматовенеролога

1. Запобігати подразненню шкіри
2. Антигістамінні препарати (за показаннями)
3. Індиферентні збовтувані суміші

1. Клінічне одужання
2. Диспансерному спостереженню не підлягає

 

27.

Лишай червоний плоский

L43

Хронічний рецидивуючий

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Консультація гастроентеролога

1. Седативні препарати.
2. Зовнішнє лікування гормональними та кератолітичними препаратами.

1. Клінічне одужання
2. Диспансерне спостереження протягом хвороби

 

28.

Пітиріаз червоний волосяний висівкоподібний

L44.0

Хронічний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога

1. Вітаміни A, E внутрішньо
2. Зовнішнє лікування кератолітичними препаратами.

1. Клінічне одужання
2. Диспансерному спостереженню не підлягає

 

29.

Кропив'янка

L50

Гострий
Підгострий
Хронічний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога або педіатра
2. Обстеження алерголога

1. Гіпосенсибілізуючі та антигістамінні препарати
2. Кортикостероїди системно (за показаннями)

1. Клінічне одужання
2. Диспансерному спостереженню не підлягає гострий та підгострий перебіг
3. При хронічному перебігу постійний диспансерний нагляд.
4. При відсутності загострень протягом 3 років можливе зняття з обліку

 

30.

Еритема багатоформна

L51

Гострий
Підгострий
Хронічний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Консультація інфекціоніста
3. Загальний аналіз крові та сечі

1. Кортикостероїди системно (за показаннями)
2. Саліцилати внутрішньо
3. Зовнішньо: антисептики

1. Клінічне одужання.
2. Диспансерному спостереженню не підлягає

При неефективності терапії - госпіталізація

31.

Гніздова алопеція

L63

Хронічний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Консультація невролога, ЛОР, гастроентеролога (за показаннями).
3. Аналіз крові та сечі.
4. Аналіз калу на яйця глистів та інші.
5. Вивчення стану гепатобіліарної системи та шлунково-кишкового тракту (за показаннями)

1. Препарати цинку.
2. Вітаміни групи B, полівітаміни.
3. Седативні препарати.
4. Кортикостероїди. системно (за показаннями)
5. Зовнішньо: гормональні та подразнюючі засоби.
6. Фіз. методи лікування: індуктотермія, електрофорез з нікотиновою кислотою
7. Санація вогнищ хронічної інфекції

1. Клінічне одужання.
2. Диспансерне спостереження протягом хвороби

 

32.

Вугрі

L70

Хронічний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Консультація ендокринолога (за показаннями)
3. Зскріб на демодекс фоллікульорум

1. Антибіотикотерапія (за показаннями)
2. Ретиноїди.
3. Вітаміни групи B, A, E.
4. Зовнішнє лікування: мазі з ретиноїдами, антибіотиками, антимікробними засобами

1. Клінічне одужання.
2. Диспансерне спостереження протягом хвороби

 

33.

Вітиліго

L80

Хронічний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Люмінесцентна діагностика
3. Консультація генетика
4. Дослідження функціонального стану гепатобіліарної системи кишково-шлункового тракту
5. Аналіз калу на дисбактеріоз

1. Каротиноїди
2. Зовнішньо - стероїди
3. ПУВА-терапія
4. Фотозахисні засоби
5. Мультипробіотики

1. Зменшення клінічних проявів або зникнення депігментації шкіри.
2. Диспансерне спостереження постійне 1 раз на рік

 

34.

Локалізована склеродермія

L94.0

Хронічний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Консультація педіатра (за показаннями).
3. Біохімічне дослідження крові.
4. Консультація кардіоревматолога, ЛОРа

1. Антибіотикотерапія (за показаннями)
2. Вітаміни A, E, C, полівітаміни
3. Вазодилятори
4. Ферментні препарати
5. Зовнішно: мазі з гепарином, ферментами тощо
6. Фіз. методи: електрофорез з лідазою, вітамінами A, E, антикоагулянтами, масаж з вітамінізованим кремом, парафін

1. Відсутність подальшого розповсюдження патологічного процесу, стабілізація стану.
2. Постійне диспансерне спостереження 1 раз на рік

 

Лінійна склеродермія

L94.1

35.

Червоний вовчак (хронічний) (дискоїдна, дисимінована та інші шкірні форми)

L93

Хронічний

1. Клінічний огляд дерматовенеролога
2. Спостереження дитячого кардіоревматолога, педіатра.
3. Консультація, імунолога та інших спеціалістів
4. Загальний аналіз крові та сечі
5. Білкові фракції крові
6. Аналіз крові на LE-клітини
7. Виявлення антитіл до нативної ДНК

1. Зовнішньо - стероїди
2. Плаквініл, полівітаміни
3. Цитостатики за показами
4. Зовнішньо - мазі, креми

1. Диспансерне спостереження протягом хвороби дитячого кардіоревматолога, педіатра 1 раз на 6 міс.
2. Огляд дерматолога 1 раз на рік.

При неефективності терапії - госпіталізація

36.

Природжений іхтіоз

Q80

 

1. Клінічний огляд
2. Огляд дерматовенеролога
3. Консультація генетика за показами

1. Вітамін А внутрішньо
2. Зовнішнє лікування: креми і мазі з доданням кератолітичних засобів (саліцилової кислоти, молочної кислоти, сечовини)
3. Догляд за шкірою (пом'якшуючі засоби)

1. Позитивна динаміка клінічної картини захворювання.
2. Постійне диспансерне спостереження 1 раз на 1 рік
3. Соціальна реабілітація

 

37.

Бульозний епідермоліз

Q81

 

1. Клінічний огляд
2. Огляд дерматовенеролога
3. Консультація генетика за показаннями
4. Патогістологічне дослідження біоптату шкіри
5. Консультація імунолога за показаннями

1. Глюкокортикоїдні гормони за показами
2. Антибіотики широкого спектру дії (за показами)
3. Вітаміни A та E внутрішньо
4. Зовнішнє лікування: креми чи мазі з антибіотиками та ферментними препаратами, антисептики

1. Покращання клінічної картини.
2. Постійне диспансерне спостереження
3. Огляд генетика, дерматолога до 1 року - 1 р. на 3 міс. Після 1 року - 1 раз на 6 міс.

 

38.

Ксеродерма пігментна

Q82.1

 

1. Клінічний огляд
2. Консультація дерматовенеролога, онколога, офтальмолога

1. Фотозахист
2. Ароматичні ретиноїди
3. Своєчасне видалення пухлин (кріо-, лазеро-, електродеструкція)

1. Покращання клінічної картини.
2. Постійне диспансерне спостереження.
3. Огляд генетика, дерматолога 1 раз на рік.

 

39.

Мастоцитоз

Q82.2

 

1. Клінічний огляд
2. Консультація дерматовенеролога

1. Запобігати прийому гістамінолібераторів; травматичних впливів; високих, низьких температур
2. Антигістамінні препарати

1. Покращання клінічної картини.
2. Постійне диспансерне спостереження.
3. Огляд генетика, дерматолога 1 раз на рік.

 

40.

Нетримання пігменту (Incontinentia pigmenti)

Q82.3

Стаб. з тенденцією до погіршення

1. Клінічні ознаки: еритематозно-везикульозне висипання на шкірі (різної локалізації), які переростають у пігментні плями
2. Аналіз крові, сечі (1 раз на місяць)
3. Консультація генетика, дерматолога, стоматолога, офтальмолога, невролога інших (за показами)

1. Режим: загальний
2. Дієта: загальна
3. Вітаміни, мікроелементи
4. Лікування катаракти, судомного синдрому, алопеції (за показами)
5. Лікування інтеркурентної інфекції
6. Спостереження: пожиттєве

1. Стабілізація клінічної картини.
2. Огляд генетика, дерматолога до 1 року - 1 р. на 3 міс. Після 1 року - 1 раз на 6 міс.
3. Соціальна реабілітація

При неефективності - амбулаторне лікування

41.

Ектодермальна дисплазія (агідротична)

Q82.4

Стаб. з тенденцією до погіршення
з можливим летальним заключенням

1. Клінічні ознаки - гіпогідроз, гіподоптія, гіпотрихоз
2. Rtg верхньої і нижньої щелепи
3. ЕхоЕГ (за показами)
4. Вимірювання температури тіла (тричі на день)
5. Консультація генетика, невролога, стоматолога (пульмонолога, гастроентеролога, дерматолога за показами)
6. Ан. крові і сечі 1 раз на місяць

1. Виключити контакт з підвищеною температурою зовнішнього середовища
2. Дієта: загальна, збагачена кальцієм
3. Жарознижуючі засоби, вітаміни, мікроелементи
4. Протезування ротової порожнини
5. Лікування інтеркурентних захворювань (обов'язково у стаціонарних умовах)
6. Профілактика рахіту: віт. D3
7. Спостереження пожиттєво

1. Зменшення явищ гіпогідрозу, алопеції
2. Покращання розумової активності
3. Інвалідність при різкому порушенні терморегуляції
4. Огляд генетика, дерматовенеролога до 1 року - 1 р. на 3 міс. Після 1 року - 1 раз на 6 міс.
5. Соціальна реабілітація

 

42.

Інші уточнені природжені вади розвитку шкіри.
Доброякісна сімейна пухирчатка (хронічна)

Q82.8

 

1. Клінічний огляд
2. Консультація дерматовенеролога
3. Патогістологічне дослідження шкіри

1. Ароматичні ретиноїди
2. Антибіотики системно
3. Зовнішньо: дезінфікуючі засоби, кортикостероїдні мазі

1. Покращання клінічної картини
2. Постійне диспансерне спостереження
3. Огляд генетика, дерматовенеролога 1 раз на 6 міс.
4. Соціальна реабілітація

 

43.

Інші уточнені природжені вади розвитку шкіри.
Фолікулярний кератоз (Дар'є-Вайта)

Q82.8

 

1. Клінічний огляд
2. Консультація генетика, дерматовенеролога
3. Патогістологічне дослідження біоптату шкіри

1. Ароматичні ретиноїди
2. Вітамін A, E внутрішньо
3. Зовнішньо: кератолітики

1. Покращання клінічної картини.
2. Постійне диспансерне спостереження.
3. Огляд 1 раз на 3 роки.
4. Соціальна реабілітація

 



ДИТЯЧА ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за
МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

клініко-діагностичних

лікувально-профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Інсулінозалежний цукровий діабет

E10

Хронічний

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога
3. Загальний аналіз крові та сечі 1 раз на 6 місяців.
4. Цукор в крові 1 раз на міс.
5. Цукор в сечі, ацетон 1 раз на міс.
6. Біохімічні дослідження: глікований гемоглобін, креатинін, білірубін, холестерин 1 раз на 6 міс.
7. Огляд окуліста, невролога, фтизіатра 1 раз на 6 міс.
8. Оцінка фізичного і статевого розвитку 1 раз на рік

1. Дієтотерапія
2. Інсулінотерапія
3. Інша медикаментозна терапія, включаючи ліпотропні препарати, ангіопротектори, вітаміни, фізіотерапевтичні засоби та інші (за показаннями)

1. Зникнення діабетичних скарг, нормалізація рівня глікемії, глюкозурія до 10,0 - 15,0 г/л, глікований гемоглобін до 9 %
2. Нормалізація фізичного і статевого розвитку
3. Постійне диспансерне спостереження
4. Огляд ендокринолога один раз на місяць

 

2.

Природжений гіпореоз без зоба

E03.1

Хронічний

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога
3. Консультація невролога
4. Загальний аналіз крові, сечі 1 раз на 3 міс. після виписки із стаціонару, в подальшому - 1 раз на 6 місяців
5. Рентгенографія черепа в бічній проекції 1 раз на 1 - 3 роки.
6. Рентгенографія кистей рук при затримці росту 1 раз на рік.
7. УЗД щитоподібної залози 1 раз на 6 міс.
8. Оцінка фізичного, статевого і психомоторного розвитку 1 раз на рік.

1. Левотироксин
2. Психостимулюючі препарати та іншими спеціалістами (за показаннями)

1. Зникнення симптомів гіпотиреозу (нормалізація серцевого ритму, зникнення набряків, сухості шкіри, закріплень)
2. Постійне диспансерне спостереження
3. Огляд ендокринолога 1 раз на міс. дітей до 2-х років 1 раз на 3
міс. - до 3-х років; 1 раз на 6 міс. - старших віком
4. Консультація невролога, окуліста - 1 раз на 6 міс.

 

3.

Неуточнений одновузловий зоб (вузловий
зоб)

E04.1

 

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога
3. Загальний аналіз крові 1 раз на 6 міс.
4. Загальний аналіз сечі 1 раз на 6 міс.
5. УЗД щитоподібної залози 1 раз на 6 міс.

1. Направлення дитини з вузловим зобом в Інститут ендокринології та обміну речовин для дообстеження і вирішення питання про тактику лікування
2. При необхідності, контроль терапії левотироксином у прооперованих дітей

1. Своєчасність направлення для до обстеження і лікування
2. Огляд ендокринолога 1 раз на 6 міс.
3. Диспансерне спостереження протягом 2 років після проведеного оперативного лікування
4. При відсутності порушення функції щитоподібної залози і рецидиву вузлового зобу - зняття з обліку

 

4.

Тиреотоксикоз (гіпертиреоз)

E05

Декомпенсація

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога
3. Загальний аналіз крові (на фоні прийому тиреостатичних препаратів) 1 раз на 10 днів.
4. Загальний аналіз сечі 1 раз на міс.
5. ЕКГ - 1 раз на 2 місяці.
6. Огляд окуліста, невропатолога 1 раз на 3 місяці.
7. УЗД щитоподібної залози 1 раз на 2 - 3 міс.

1. Тиреостатичні препарати.
2. Кардіальна терапія.
3. Седативна терапія.

1. Зникнення клінічних симптомів тиреотоксикозу (відновлення ваги, нормалізація пульсу, зникнення очних симптомів та ін.)
2. Огляд ендокринолога 1 раз на міс.
3. Диспансерне спостереження протягом 2 років після ліквідації клінічних і лабораторних ознак гіпотеріозу завдяки консервативному або оперативному лікуванню.
4. При наявності ускладнень - гіпотеріозу, гіпопаратеріозу після тиреотоксичної офтальмо- і енцефальноофтальмопатії - постійне диспансерне спостереження

 

5.

Аутоімунний тиреоідит

E06.3

Хронічний

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога
3. Загальний аналіз крові 1 раз на 6 міс.
4. Загальний аналіз сечі 1 раз на 6 міс.
5. ЕКГ - 1 раз на 6 міс.
6. УЗД щитоподібної залози 1 раз на 6 міс.
7. Імунограма 1 раз на 6 міс.

1. Левотироксин
2. Імуномодулятори
3. Антигістамінні препарати та ін.

1. Зменшення розмірів щитоподібної залози.
2. Зменшення титру антитіл до тиреоглобуліну.
3. Нормалізація структури і розмірів щитоподібної залози
4. Огляд ендокринолога 1 раз на 3 міс.
5. Диспансерне спостереження протягом двох років після ліквідації симптомів аутоімунного тиреоідиту.
6. При ускладненні аутоімунного тиреоїдиту гіпотеріозом - постійне диспансерне спостереження

 

6.

Злоякісне новоутворення щитоподібної залози

C73

 

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога
3. Загальний аналіз крові 1 раз на 3 місяці.
4. Загальний аналіз сечі 1 раз на 3 міс.
5. УЗД шиї 1 раз на 3 міс.
6. R-графія органів грудної порожнини 1 раз на рік.

1. Направлення дітей з додатковими утвореннями в щитоподібній залозі для дообстеження і хірургічного лікування в Київський інститут ендокринології та обміну речовин
2. Контроль терапії левотироксином, при необхідності, препаратами кальцію, віт. Д3 і ін. у прооперованих хворих

1. Своєчасність направлення для дообстеження і лікування
2. Огляд ендокринолога 1 раз на місяць на першому році захворювання; 1 раз на 3 місяці - постійно
3. Постійне диспансерне спостереження з контролем супресивної терапії тиреоїдними гормонами

 

7.

Інші форми нетоксичного
зоба (ендемічний і спорадичний
зоб)

E04

Хронічний

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога
3. Загальний аналіз сечі 1 раз на 4 міс.
4. УЗД щитоподібної залози 1 раз на 4 міс.

1. Направлення на дообстеження в обласний ендокринологічний диспансер та Київський інститут ендокринології та обміну речовин.
2. Контроль терапії левотироксином при встановленому діагнозі

1. Зменшення розмірів щитоподібної залози.
2. Огляд ендокринолога 1 раз на 4 міс.
3. Загальний аналіз крові 1 раз на 4 міс.
4. Диспансерне спостереження протягом 5 років після проведеного оперативного лікування при відсутності клінічних і лабораторних ознак порушення функції наднирників

 

8.

Синдром (Іценка-) Кушинга (пухлини наднирників)

E24

 

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога
3. Загальний аналіз крові 1 раз на 2 міс.
4. Загальний аналіз сечі 1 раз на 6 міс.
5. Цукор крові 1 раз на 3 міс.
6. R-графія черепа в бічній проекції 1 раз на 1 - 3 роки
7. R-графія кистей рук 1 раз на рік.
8. Консультація уролога, у дівчат - гінеколога, окуліста - 1 раз на рік

1. Направлення на дообстеження і лікування в інститут ендокринології

1. Ліквідація симптомів гіперкортицизму
2. Огляд ендокринолога 1 раз на 2 міс. протягом першого року після оперативного лікування; 1 раз на 6 міс. - протягом 5 років

 

9.

Адреногенітальні порушення

E25

Хронічний

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога
3. При необхідності - огляд гінеколога, уролога.
4. Загальний аналіз крові 1 раз на 6 міс.
5. Загальний аналіз сечі 1 раз на 6 міс.
6. Цукор крові 1 раз на 3 міс.
7. Цукор в сечі 1 раз на 3 міс.
8. R-графія кистей рук 1 раз на рік.
9. Оцінка фізичного і статевого розвитку 1 раз на рік

1. Направлення на обстеження в Інститут ендокринології та обміну речовин.
2. Контроль лікування при раніше встановленому діагнозі.

1. Ліквідація симптомів гіперандрогенізації, нормалізація темпів росту і статевого розвитку
2. Постійне диспансерне спостереження
3. Огляд ендокринолога 1 раз на місяць на першому році життя, 1 раз на 3 міс. - старших дітей. При необхідності - огляд гінеколога, уролога 1 раз на рік

 

10.

Первинна недостатність кіркової речовини наднирникових залоз (гіпокортицизм)

E27.1

Хронічний

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога, невролога
3. Темне забарвлення шкіри, загальна слабкість, низький тиск дають підставу запідозрити гіпокортицизм
4. Загальний аналіз крові 1 раз на 6 міс.
5. Загальний аналіз сечі 1 раз на 6 міс.
6. Цукор крові 1 раз на 2 міс.
7. Цукор в сечі 1 раз на 2 міс.
8. Калій, натрій крові 1 раз на 2 міс.

1. Направлення для дообстеження в Інститут ендокринології та обміну речовин.
2. Контроль терапії глюко- і мінералокортикоїдами при раніше встановленому діагнозі

1. Ліквідація симптомів гіпокортицизму
2. Постійне диспансерне спостереження
3. Огляд ендокринолога 1 раз на 2 міс., невролога - 1 раз на 6 міс.

 

11.

Діабет нецукровий

E23.2

Хронічний

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога, невролога, окуліста, нефролога
3. Загальний аналіз крові 1 раз на 6 міс.
4. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Зимницьким 1 раз на 6 міс.
5. Оцінка кількості випитої і виділеної рідини 1 раз на міс.

1. Контроль терапії препаратами вазопресину при встановленому діагнозі

1. Ліквідація симптомів нецукрового діабету
2. Постійне диспансерне спостереження
3. Огляд ендокринолога 1 раз на 3 міс., невролога, окуліста, нефролога - 1 раз на 6 міс.

 

12.

Хвороба (Іценка-) Кушинга

E24.0

Хронічний

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога, невролога, окуліста.
3. Загальний аналіз крові 1 раз на 3 міс.
4. Загальний аналіз сечі 1 раз на 3 міс.
5. Цукор крові 1 раз на 3 міс.
6. Цукор сечі 1 раз на 3 міс.
7. R-графія черепа на бічній проекції 1 раз на рік
8. R-графія кистей рук 1 раз на рік

1. Направлення хворих з підозрою на гіперкортицизм на обстеження і лікування в Київський інститут ендокринології та обміну речовин

1. Ліквідація симптомів гіперкортицизму
2. Постійне диспансерне спостереження
3. Огляд ендокринолога 1 раз на 3 міс., невролога, окуліста - 1 раз на 6 міс.

 

13.

Неопущення яєчка, неуточнене. Крипторхізм

Q53.9

 

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога
3. Огляд дітей з одно- і двостороннім крипторхізмом ендокринологом, урологом, дитячим хірургом 1 раз на 4 міс.
4. Загальний аналіз крові 1 раз на 6 міс.
5. Загальний аналіз сечі 1 раз на 6 міс.

1. При вирішенні питання про консервативне лікування, контроль терапії гонадотропними гормонами
2. При наявності показань своєчасне направлення для оперативного лікування

1. Ліквідація крипторхізму
2. Після ліквідації крипторхізму завдяки консервативному або оперативному лікуванню, диспансерний нагляд до прояви ознак самостійного своєчасного статевого розвитку.
3. При наявності проявів первинного гіпогонадизму - постійне диспансерне спостереження з контролем терапії андрогенами

 

14.

Передчасне статеве дозрівання

E30.1

 

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога, невролога, окуліста, при необхідності, уролога, гінеколога
3. Загальний аналіз крові 1 раз на 6 міс.
4. Загальний аналіз сечі 1 раз на 6 міс.
5. R-графія черепа в бічній проекції 1 раз на 1 - 3 роки
6. R-графія кистей рук 1 раз на рік
7. Оцінка фізичного і статевого розвитку 1 раз на 6 міс.

1. Направлення хворих з передчасним статевим розвитком для дообстеження в Київський інститут ендокринології і обміну речовин, лікарню Охматдит, дитячі обласні лікарні
2. Контроль терапії антигонадотропними препаратами при встановленому діагнозі

1. Нормалізація темпів фізичного і статевого розвитку
2. Постійне диспансерне спостереження з контролем антигонадотропної терапії до завершення пубертації
3. Огляд ендокринолога, невролога, окуліста, при необхідності, уролога, гінеколога 1 раз на 6 міс.

 

15.

Карликовість, не класифікована в
інших рубриках
(нанізм гіпофізарний)

E34.3

Хронічний

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога, невролога, при необхідності у дівчат - гінеколога
3. Загальний аналіз крові 1 раз на 6 міс.
4. Загальний аналіз сечі 1 раз на 6 міс.
5. R-графія черепа в бічній проекції 1 раз на 1 - 3 роки
6. R-графія кистей рук 1 раз на рік
7. Оцінка ступеню затримки росту 1 раз на рік

1. Направлення для дообстеження в Київський інститут ендокринології та обміну речовин
2. Контроль за лікуванням (введення гормону росту, адекватної дози тиреоїдних препаратів, гонадотропних гормонів, андрогенів та ін.)

1. Нормалізація росту і статевого розвитк
2. Постійне диспансерне спостереження з контролем терапії пангіпопітуїтаризму, призначеного в Інституті ендокринології
3. Огляд ендокринолога, невролога, при необхідності у дівчат - гінеколога 1 раз на 6 міс.

 

16.

Синдроми природжених вад розвитку, що проявляються переважно карликовістю

Q87.1

Стаб. з тенденцією до погіршення

1. Клінічні ознаки - низькорослість за рахунок вкорочення кінцівок
2. Rtg хребта, грудної клітки, кінцівок за показами
3. Визначення гормону росту (проба з інсуліном)
4. Цитогенетичне обстеження
5. Аналіз крові і сечі 1 раз на місяць
6. Консультація ендокринолога, ортопеда

1. Режим: загальний
2. Дієта, збагачена білками, вітамінами, мікроелементами
3. Гормон росту (за показами), анаболіки, вітаміни, АТФ
4. Хірургічна корекція (апарат Єлізарова) кінцівок
5. ЛФК, масаж
6. Санаторно-курортне лікування бальнеологічного профілю

1. Інвалідність при відсутності ефекту мед. корекції
2. Постійне диспансерне спостереження
3. Огляд генетика, ендокринолога 1 раз на 6 міс.

 

17.

Ендокринне порушення, неуточнене (аномалія статевого розвитку)

E34.9

Хронічний

1. Клінічний огляд
2. Огляд ендокринолога
3. Загальний аналіз крові 1 раз на 6 міс.
4. Загальний аналіз сечі 1 раз на 6 міс.
5. Рентгенографія кистей рук 1 раз на рік
6. Рентгенографія черепа в бічній проекції 1 раз на рік

Направлення для обстеження, встановлення діагнозу і вирішення питання про вибір статі в Київський Інститут ендокринології та обміну речовин. Контроль терапії статевими гормонами при встановленому діагнозі

Максимальне пристосування до вибраної статі. Постійне диспансерне спостереження з контролем терапії статевими гормонами з максимальною соціальною і сексуальною адаптацією до вибраної статі до завершення пубертації. Огляд ендокринолога 1 раз на 3 міс. на першому році життя; потім 1 раз на 6 міс.

 

18.

Гермафродитизм, некласифікований в інших рубриках

Q56.0

Стаб.

1. Клінічні ознаки: наявність чоловічих і жіночих гонад
2. Цитогенетичне дослідження
3. УЗД органів малої миски вн. органів
4. Лапараскопія органів малої миски
5. Аналіз крові на тестостерон, прогестерон, естрадіол (1 раз/6 міс.)
6. Аналіз добової сечі по 17-КС (1 раз/3 міс.)
7. Аналіз крові та сечі (1 раз на міс.)
8. Консультація ендокринолога, інших спеціалістів (за показами)
9. Визначення онкомаркерів (ЕФП та інші)

1. Режим: загальний
2. Дієта: загальна
3. Медикаментозні: антиандрогени (за показами) лікування інтеркурентних інфекцій (за показами в стаціонарних умовах) - профілактика рахіту - замісна гормонотерапія (за показами у період пубертату) - вітамін D3
4. Немедикаментозні: оперативне лікування аномалій внутрішніх та зовнішніх геніталій (після 3 річного віку)
5. Санаторно-курортне лікування, оздоровлення: на курортах загального профілю
6. Тривалість спостереження: пожиттєво

1. Зниження явищ андрогенізації та усвідомлення своєї статі (відповідно до фенотипу)
2. Показники гормонального обстеження в межах вікової норми
3. Постійне диспансерне спостереження
4. Огляд відповідних спеціалістів вузького профілю 1 раз на рік.
5. Соціальна реабілітація

 

19.

Синдроми природжених вад, що проявляються надмірним ростом (гігантизмом) на ранніх етапах розвитку (синдром Марфана)

Q87.3
Q87.4

Стаб. з тенденцією до погіршення

1. Клінічні ознаки - МВВР з гігантизмом та порушенням поведінки
2. Rtg хребта, грудної клітки
3. КТ, ЯМР (за показами)
4. ЕКГ, ЕхоКГ, ЕЕГ, ЕхоЕГ (за показами)
5. Визначення гормону росту
6. Аналіз крові і сечі 1 раз на міс.
7. Консультація ендокринолога, ортопеда, офтальмолога, кардіолога, нефролога (за показами)
8. Цитогенетичне обстеження за показаннями

1. Режим: загальний
2. Дієта: збагачена білками, вітамінами, мікроелементами
3. Хірургічна корекція вад розвитку серця (за показами)
4. ЛФК, масаж
5. Санаторно-курортне лікування на курортах загального типу
6. Лікування інтеркурентних інфекцій (за необхідності - в стац. умовах)
7. Профілактика рахіту: віт. D3
8. Спостереження: пожиттєве

1. Відсутність корекції вади серцево-судинної системи
2. Постійне диспансерне спостереження
3. Огляд генетика, ендокринолога 1 раз на 3 міс.
4. Соціальна реабілітація

 

20.

Інші аномалії статевих хромосом, жіночий фенотип, не класифіковані в інших рубриках

Q97

Стаб.

1. Клінічні ознаки: статеві порушення та соціальна дизадаптація
2. Цитогенетика
3. УЗД геніталій
4. НСТ
5. Аналіз крові і сечі 1 раз на міс.
6. Визначення рівня гормонів у крові ТСГ, ЛГ, естрадіол, прогестерол
7. Ендокринолог, інші за показаннями

1. Режим: загальний
2. Дієта: загальна
3. Лікування інтеркурентних інфекцій
4. Профілактика рахіту віт. D3
5. Гормонотерапія
6. Хірургічна корекція вад розвитку (за необхідністю)
7. Поміщення в спеціалізовані навчальні заклади
8. Спостереження пожиттєве

1. Відсутність порушень з боку вторинних статевих ознак
2. Постійне диспансерне спостереження
3. Огляд генетика, ендокринолога 1 раз 3 міс.
4. Соціальна реабілітація

 

21.

Інші аномалії статевих хромосом, чоловічим фенотипом, не
класифіковані в інших рубриках

Q98

Стаб.

1. Клінічні ознаки - високий зріст, гіпоплазія стат. орг., асоціальна повед.
2. Цитогенетика
3. УЗД внутр. орг.
4. НСГ
5. Аналіз крові і сечі 1 раз на міс.
6. Визначення рівня гормонів у крові ТСГ, ЛГ, тестостерон
7. Консультація ендокринолога, андролога, психіатра

1. Режим: загальний
2. Дієта: загальна
3. Лікування адрогенами, ноотропами і вітамінами групи B.
4. Хірургічна корекція при гінекомастії
5. Навчання у спеціалізованому закладі і психологічна корекція
6. Пожиттєве спостереження

1. Розвиток вторинних статевих ознак, відсутність психічних відхилень
2. Постійне диспансерне спостереження
3. Огляд генетика 1 раз 6 міс.
4. Соціальна реабілітація

 

22.

Інші хромосомні аномалії, не класифіковані в інших рубриках

Q99

Стаб.

1. Клінічні ознаки: МПВР в поєднанні (або без) з порушенням статевого і розумового розвитку
2. Цитогенетика
3. Консультація генетика, кардіолога, ендокринолога, невролога (за потребою)

1. Режим: загальний
2. Дієта: загальна
3. Ноотропіл, вітаміни групи B, АТФ, гормонотер.
4. Хірургічна корекція вад розвитку
5. Лікування інтеркурентних інфекцій
6. Профілактика рахіту віт. D3
7. Навчання в спеціалізованих навчальних закладах при зниж. інтелекту.
8. Спостереження пожиттєве

1. Розвиток вторинних статевих ознак, відсутність психічних відхилень
2. Постійне диспансерне спостереження
3. Огляд генетика, психіатра ендокринолога 1 раз на 6 міс.
4. Соціальна реабілітація

 



ДИТЯЧА ІМУНОЛОГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного нагляду. Підстава для зняття з обліку

Примітка

клініко-діагностичних

лікувально-профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Імунодефіцити з переважною недостатністю антитіл

D80

Неактивна фаза (мінімальні прояви інфекційного синдрому у дітей з недостатністю антитіл)

1. Клінічні: збір анамнезу хвороби (кількість епізодів бактеріальних інфекцій, їх перебіг); вакцинального анамнезу, сімейного анамнезу (генеалогічне дерево) загальний огляд, оцінка фізичного розвитку за центільною шкалою, фізикальне обстеження - 1 р./3 міс.
2. Лабораторні: загальний аналіз крові з підрахунком абсолютної кількості лімфоцитів та нейтрофілів - 1 р./6 міс. IgA, M, G сироватки крові дворазове з інтервалом не менше 2-х тижнів (при встановленні діагнозу); IgA, M, G сироватки крові 1 р./тиждень перші 3 міс. від початку замісної імунотерапії та при зміні дози; 1 р./міс. - у подальшому кількість B-лімфоцитів - 1 р./рік АЛТ, АСТ - 1 р./6 міс.; при проведенні замісної імунотерапії білкові фракції сироватки крові - 1 р./рік (при неможливості визначення рівнів імуноглобулінів); ФГДС - 1 р./рік обстеження на лямблії - 1 р./рік баквисів фекалій при проявах діарейного синдрому аналіз калу на дисбактеріоз; баквисів мокроти з визначенням антибіотикочутливості
4. Інструментальні:
- Rh-графія, томографія органів грудної клітки - 1 р./рік;
- функція зовнішнього дихання - 1 р./6 міс.
- аудіометрія - 1 р./6 міс.
6. Огляди фахівців (при необхідності) не менше 1 р./рік:
- пульмонолог
- гастроентеролог
- ЛОР
- інфекціоніст
- фтизіатр

1. Режим: спец. група з фізкультури, скорочення навчального дня, навчання вдома, додаткові вихідні дні (при необхідності)
2. Збалансоване харчування
3. - проведення замісної терапії препаратами імуно-глобулінів (в/м ІГ, в/в ІГ щомісячно)
- антибактеріальна терапія;
- при відсутності замісної терапії (постійно);
- при її недостатній ефективності (за 1 - 2 тижні до наступного введення імуноглобуліну);
- при підвищеному ризику розвитку інфекційних захворювань (курсами по 1 - 2 тижні); антилямбліозна терапія - при наявності лямблій.
Мультипробіотик симбітер (за показаннями)
Вібраційний масаж, ЛФК (при рецидивуючій пневмонії, бронхоектатичній хворобі).
Щорічне оздоровлення в санаторіях, в т. ч. спеціалізованих - за показаннями.
Медико-соціальна реабілітація

1. Клінічні: відсутність загострень інфекційного синдрому (пневмоній, отиту, мальабсорбції) або відсутність прогресування патологічного процесу та подовження ремісії
2. Підтримання рівня IgG сироватки крові > 3 - 4 г/л між введенням імуноглобуліну постійне диспансерне спостереження

 

Спадкова гіпогама-
глобулінемія

D80.0

Несімейна гіпогама-
глобулінемія

D80.1

Імунодефіцит p підвищеним рівнем імуноглобуліну M (Ig M)

D80.5

Інші імунодефіцити з переважним порушенням антитіл

D80.8

Імунодефіцит з переважним порушенням антитіл, неуточнений

D80.8

2.

Вибірний дефіцит імуноглобуліну G (IgG)

D80.3

Неактивна фаза (мінімальні прояви інфекційного синдрому у дітей з недостатністю антитіл)

1. Клінічні:
- збір анамнезу хвороби (кількість перенесених бактеріальних інфекцій, їх перебіг), вакцинального анамнезу, сімейного анамнезу (генеалогічне дерево);
- загальний огляд, оцінка фізичного розвитку за центільною шкалою, фізикальне обстеження - 1 р./3 міс.
2. Лабораторні:
- загальний аналіз крові з підрахунком абсолютної кількості лімфоцитів та нейтрофілів - 1 р./6 міс.
- IgA, M, G-сироватки крові дворазово з інтервалом не менше 2-х тижнів (при встановленні діагнозу);
- IgA, M, G-сироватки крові 1 р./тиждень перші 3 міс. від початку замісної терапії та при зміні дози; 1 р./міс. - у подальшому - субкласи IgG (1, 2, 3, 4) (при встановленні діагнозу);
- АЛТ, АСТ - 1 р./6 міс. при проведенні замісної терапії;
- білкові фракції сироватки крові - 1 р./рік (при неможливості визначення рівнів імуноглобулінів);
- ФГДС, біопсія слизової ШКТ - 1 р./рік (при можливості);
- обстеження на лямблії - 1 р./рік;
- бак. висів фекалій при проявах діарейного синдрому;
- баквисів мокроти з визначенням антибіотикочутливості
4. Інструментальні:
- Rh-графія, томографія органів грудної клітки - 1 р./рік;
- функція зовнішнього дихання 1 р./6 міс.;
- аудіометрія - 1 р./6 міс.
6. Огляди фахівців (при необхідності) не менше 1 р./рік:
- пульмонолог
- гастроентеролог
- ЛОР
- інфекціоніст
- фтизіатр

1. Режим: спец. група з фізкультури, скорочення навчального дня, навчання вдома, додаткові вихідні дні (при необхідності)
2. Збалансоване харчування
3.
- проведення замісної терапії препаратами імуноглобулінів (в/м ІГ, в/в ІГ);
- антибактеріальна терапія:
- при відсутності замісної терапії (постійно);
- при її недостатній ефективності (за 1 - 2 тижні до наступного введення імуноглобуліну); - при підвищеному ризику розвитку інфекційних захворювань (курсами по 1 - 2 тижні);
- антилямбліозна терапія - при наявності лямблій
4. Вібраційний масаж, ЛФК (при рецидивуючій пневмонії, бронхоектатичній хворобі).
5. Оздоровлення в санаторіях, в т. ч. спеціалізованих - за показаннями
6. Медико-соціальна реабілітація

1. Клінічні: відсутність загострень інфекційного синдрому (пневмоній, отиту, мальабсорбції) або відсутність прогресування патологічного процесу та подовження ремісії
2. Підтримання рівня IgG сироватки крові >3 - 4 г/л між введеннями імуноглобуліну постійне диспансерне спостереження

 

Вибірний
дефіцит імуноглобуліну M (IgM)

D80.4

Недостатність антитіл з близьким до нормального рівня імуноглобулінів або з гіпергама-
глобулінемією

D80.6

3.

Вибірковий дефіцит імуноглобуліну A (IgA)

D80.2

Неактивна фаза (мінімальні прояви)

1. Клінічні:
- збір анамнезу хвороби (кількість бактеріальних інфекцій, їх перебіг), вакцинального анамнезу, сімейного анамнезу (генеалогічне дерево);
- загальний огляд, оцінка фізичного розвитку за центільною шкалою, фізикальне обстеження - 1 р./6 міс.
2. Лабораторні:
- загальний аналіз крові з підрахунком абсолютної кількості лімфоцитів та нейтрофілів - 1 р./6 міс.;
- IgA, M, G сироватки крові дворазово з інтервалом не менше 2-х тижнів (при встановленні діагнозу) у подальшому - 1 р./рік;
- ФГДС, біопсія слизової ШКТ - 1 р./рік (при синдромі мальабсорбції);
- обстеження на лямблії - 1 р./рік (при синдромі мальабсорбції)
баквисів фекалій при проявах діарейного синдрому
аналіз калу на дисбактеріоз
баквисів мокроти з визначенням антибіотикочутливості (при рецидивуючій пневмонії)
4. Інструментальні:
- Rh-графія, томографія органів грудної клітки - 1 р./рік (при рецидивуючій пневмонії);
- функція зовнішнього дихання 1 р./6 міс. (при рецидивуючій пневмонії);
- аудіометрія - 1 р./6 міс. (при рецидивуючих отитах)
6. Огляди фахівців (при необхідності) не менше 1 р./рік:
- пульмонолог
- гастроентеролог
- ЛОР
- інфекціоніст
- алерголог
- ревматолог

Режим: спец. група з фізкультури, скорочення навчального дня, навчання на дому, додаткові вихідні дні (при необхідності).
Збалансоване харчування
3. антибактеріальна терапія при підвищеному ризику розвитку інфекційних захворювань (курси 1 - 2 тижні);
антилямбліозна - при наявності лямблій.
Мультипробіотик Симбітер (за показаннями)
5. Оздоровлення в санаторіях, в т. ч. спеціалізованих - за показаннями. Медико-соціальна реабілітація

Клінічні: подовження ремісії або відсутність прогресування інфекційного синдрому, мальабсорбції, симптомів алергії, ДБСТ, постійне диспансерне спостереження

 

4.

Транзиторна гіпогама-
глобулінемія

D80.7

Неактивна фаза (мінімальні прояви)

1. Клінічні:
- збір анамнезу хвороби (кількість бактеріальних інфекцій, їх перебіг), вакцинального анамнезу, сімейного анамнезу (генеалогічне дерево);
- загальний огляд, оцінка фізичного розвитку за центільною шкалою, фізикальне обстеження - 1 р./3 міс.
2. Лабораторні:
- загальний аналіз крові з підрахунком кількості лімфоцитів, нейтрофілів, тромбоцитів 1 р./6 міс. та при загостренні інфекційного процесу;
- IgA, M, G сироватки крові дворазове з інтервалом не менше 2-х тижнів (при встановленні діагнозу), у подальшому - 1 р./6 міс.;
- при проведенні замісної терапії - IgA, M, G сироватки крові 1 р./тиждень перші 3 міс. від початку замісної терапії та при зміні дози;
- АЛТ, АСТ - 1 р./6 міс. при проведенні замісної терапії;
- білкові фракції сироватки крові (в разі неможливості визначення імуноглобулінів сироватки крові)
- обстеження на лямблії - 1 р./рік;
- баквисів фекалій при проявах діарейного синдрому
4. Інструментальні:
- ФГДС, біопсія слизової ШКТ - 1 р./рік (при синдромі мальабсорбції);
- Rh- та томографія легень - 1 р./рік (при рецидивуючій пневмонії);
- функція зовнішнього дихання 1 р./6 міс. (при рецидивуючій пневмонії);
- аудіометрія - 1 р./6 міс. (при рецидивуючих отитах)
6. Огляди фахівців (при необхідності) - не менше 1 р./6 міс.:
- пульмонолог
- гастроентеролог
- ЛОР
- інфекціоніст

1. Режим: загальний - протипоказано перебування у дитячих дошкільних установах - при важкому перебігу
2. Збалансоване харчування
3. Проведення замісної терапії імуноглобулінами (в/м ІГ, в/в ІГ):
- при важкому перебігу щомісячно
- при наявності клініки імунодефіциту антибактеріальна терапія;
- при відсутності замісної терапії (постійно);
- при її недостатній ефективності (за 1 - 2 тижні до наступного введення імуноглобуліну);
- при підвищеному ризику розвитку інфекційних захворювань (курсами по 1 - 2 тижні);
- антилямбліозна терапія - при наявності лямблій
4. Вібраційний масаж, ЛФК (при рецидивуючій пневмонії)
6. Медико-соціальна реабілітація

1. Клінічні: подовження ремісії та відсутність прогресування інфекційного синдрому (пневмоній, отиту, мальабсорбції) При проведенні замісної терапії:
2. Рівень IgG сироватки крові > 3 - 4 г/л між введеннями імуноглобулінів
3. Відсутність прогресування змін показників зовнішнього дихання диспансерне спостереження до нормалізація рівня імуноглобулінів

 

5.

Комбіновані імунодефіцити

D81

Неактивна фаза (мінімальні прояви інфекційного синдрому)

1. Клінічні:
- збір анамнезу хвороби (кількість бактеріальних та вірусних інфекцій, їх перебіг), вакцинального анамнезу, реакцій на щеплення, сімейного анамнезу (генеалогічне дерево);
- загальний огляд, оцінка фізичного розвитку за центільною шкалою, фізикальне обстеження 1 р./3 міс.
2. Лабораторні:
- загальний аналіз крові з підрахунком абсолютної кількості нейтрофілів та лімфоцитів - 1 р./3 міс.;
- IgA, M, G сироватки крові дворазово з інтервалом не менше 2-х тижнів (при встановленні діагнозу), у подальшому - 1 р./6 міс.;
- при проведенні замісної терапії;
- IgA, M, G сироватки крові 1 р./тиждень перші 3 міс. від початку замісної терапії та при зміні дози;
- АЛТ, АСТ - 1 р./6 міс. при проведенні замісної терапії;
- підрахунок абсолютної та відносної кількості T- та B-лімфоцитів та їх субпопуляцій - 1 р./6 міс.
6. Огляди фахівців (при необхідності) - не менше 1 р./6 міс.:
- пульмонолог
- гастроентеролог
- ЛОР
- інфекціоніст
- фтизіатр
- консультація в Центрі пересадки кісткового мозку

1. Режим: протипоказано перебування у дитячих організованих колективах, скорочення навчального дня, навчання на дому, додаткові вихідні дні (при необхідності)
2. Збалансоване харчування
3. Постійна профілактика пневмоцистної пневмонії триметопримом сульфаметаксозолом - антибіотики, протигрибкові, противірусні препарати (при необхідності)
- проведення щомісячної замісної терапії імуноглобулінами
4. Масаж, ЛФК (при необхідності)
5. Оздоровлення в санаторіях, в т. ч. спеціалізованих - за показаннями.
6. Медико-соціальна реабілітація

1. Клінічні: подовження ремісії та зменшення частоти загострень інфекційного синдрому або відсутність прогресування патологічного процесу
2. Рівень IgG сироватки крові > 3 - 4 г/л між введеннями імуноглобулінів, постійне диспансерне спостереження

 

6.

Синдром Віскотта-Олдріча

D82.0

Неактивна фаза (мінімальні прояви)

1. Клінічні:
- збір анамнезу хвороби (кількість бактеріальних інфекцій, їх перебіг), вакцинального анамнезу, сімейного анамнезу (генеалогічне дерево);
- загальний огляд, оцінка фізичного розвитку за центільною шкалою, фізикальне обстеження - 1 р./6 міс.
2. Лабораторні:
- загальний аналіз крові з підрахунком тромбоцитів та абсолютної кількості лімфоцитів та нейтрофілів - 1 р./6 міс.;
- підрахунок кількості "малих" тромбоцитів - 1 р./рік;
- IgA, M, G сироватки крові дворазове з інтервалом не менше 2-х тижнів (при встановленні діагнозу), у подальшому - 1 р./рік;
- відносної та абсолютної кількості T- та B-лімфоцитів та субпопуляцій - 1 р./рік Інструментальні:
- Rh-графія органів грудної клітки - 1 р./рік
6. Огляди фахівців (при необхідності) - не менше 1 р./6 міс.:
- гематолог
- пульмонолог
- алерголог
- ЛОР
- інфекціоніст
- генетик (при встановленні діагнозу)

1. Режим: спец. група з фізкультури, скорочення навчального дня, навчання на дому, додаткові вихідні дні (при необхідності)
2. Збалансоване харчування
3. Антибактеріальна терапія при підвищеному ризику розвитку інфекційних захворювань (курсами 1 - 2 тижні):
- протигрибкова, противірусна терапія (при необхідності);
- проведення щомісячної замісної терапії препаратами імуноглобулінів - при рецидивуючих бактеріальних інфекціях
4. ЛФК - постійно
5. Оздоровлення в санаторіях, в т. ч. спеціалізованих
- за показаннями
6. Медико-соціальна реабілітація

1. Клінічні: подовження ремісії або відсутність прогресування інфекційного синдрому. постійне диспансерне спостереження

 

7.

Синдром Ді Георге

D82.1

Неактивна фаза (мінімальні прояви інфекційного синдрому)

1. Клінічні:
- збір анамнезу хвороби (кількість бактеріальних та вірусних інфекцій, їх перебіг), вакцинального анамнезу, реакцій на щеплення, сімейного анамнезу (генеалогічне дерево);
- загальний огляд, оцінка фізичного розвитку за центільною шкалою, фізикальне обстеження - 1 р./3 міс.
2. Лабораторні:
- загальний аналіз крові з підрахунком абсолютної кількості нейтрофілів та лімфоцитів - 1 р./6 міс. та при загостренні інфекційного синдрому
- кальцій та фосфор сироватки крові - 1 р./6 міс.;
- рівень паратгормону (при встановленні діагнозу);
-
IgA, M, G сироватки крові - дворазове з інтервалом не менше 2-х тижнів (при встановленні діагнозу), у подальшому - 1 р./рік;
- підрахунок абсолютної та відносної кількості T- та B-лімфоцитів та субпопуляцій - 1 р./рік
4. Інструментальні:
- Rh-графія, томографія органів грудної клітки - 1 р./рік;
- УЗІ тимусу (при встановленні діагнозу)
6. Огляди фахівців (при необхідності) - не рідше 1 р./6 міс.:
- кардіолог
- кардіохірург
- генетик (при встановленні діагнозу)
- пульмонолог
- гастроентеролог
- ЛОР
- інфекціоніст
- фтизіатр

1. Режим - диференційований:
- не рекомендується перебування у дитячих дошкільних колективах
- скорочення навчального дня, навчання на дому, додаткові вихідні дні (при необхідності)
2. Збалансоване харчування
3.
- постійна профілактика пневмоцистної пневмонії триметоприм-
сульфаметаксозолом (пожиттєво);
- антибіотики, протигрибкові, протигерпетичні препарати - за показаннями;
- постійна замісна терапія препаратами кальцію та вітаміну Д3;
- щомісячна замісна терапія імуноглобулінами.
Оздоровлення в санаторіях, в т. ч. спеціалізованих - за показаннями
6. Медико-соціальна реабілітація

1. Клінічні: подовження ремісії або відсутність прогресування інфекційного синдрому, постійне диспансерне спостереження

 

8.

Імунодефіцит з карликовістю за рахунок коротких кінцівок

D82.2

Неактивна фаза (мінімальні прояви інфекційного синдрому)

1. Клінічні:
- збір анамнезу хвороби (кількість бактеріальних та вірусних інфекцій, їх перебіг), вакцинального анамнезу, реакцій на щеплення, сімейного анамнезу (генеалогічне дерево);
- загальний огляд, оцінка фізичного розвитку за центільною шкалою, фізикальне обстеження - 1 р./6 міс.
2. Лабораторні:
- загальний аналіз крові з підрахунком кількості еритроцитів, гемоглобіну, нейтрофілів та лімфоцитів - 1 р./6 міс.;
- IgA, M, G сироватки крові - дворазово з інтервалом не менше 2-х тижнів (при встановленні діагнозу), у подальшому - 1 р./рік;
- визначення популяцій T- та B-лімфоцитів та субпопуляцій - 1 р./рік
4. Інструментальні:
- Rh-графія кісток (при встановленні діагнозу)
6. Огляди фахівців (при необхідності) - не рідше 1 р./6 міс.:
- ендокринолог
- дерматолог
- інфекціоніст
- пульмонолог
- ЛОР

1. Режим:
- протипоказано перебування у дитячих дошкільних колективах;
- скорочення навчального дня, навчання вдома, додаткові вихідні дні (при необхідності)
2. Збалансоване харчування
3. Ацикловір - при вітряній віспі:
- активна антибактеріальна терапія при виникненні інфекцій.
4. Вібраційний масаж, ЛФК (при необхідності)
5. Оздоровлення в санаторіях, в т. ч. спеціалізованих - за показаннями
6. Медико-соціальна реабілітація

1. Клінічні: подовження ремісії або відсутність прогресування інфекційного синдрому, постійне диспансерне спостереження

 

9.

Імунодефіцит внаслідок спадкового дефекту, зумовленого вірусом Епштейна-Барра

D.82.3

Неактивна фаза (мінімальні прояви інфекційного синдрому)

1. Клінічні:
- збір анамнезу хвороби (кількість бактеріальних та вірусних інфекцій, їх перебіг), вакцинального анамнезу, реакцій на щеплення, сімейного анамнезу (генеалогічне дерево);
- загальний огляд, оцінка фізичного розвитку за центільною шкалою, фізикальне обстеження - 1 р./6 міс.
2. Лабораторні:
- загальний аналіз крові з підрахунком кількості еритроцитів, гемоглобіну, нейтрофілів та лімфоцитів - 1 р./6 міс.;
- антитіла EBV-EA, EBV-EBNA, анти-VCA-IgG, анти-VCA-IgM (при встановленні діагнозу);
- IgA, M, G сироватки крові - дворазове з інтервалом не менше 2-х тижнів (при встановленні діагнозу);
- IgA, M, G сироватки крові 1 р./тиждень перші 3 міс. від початку замісної терапії та при зміні дози, у подальшому - 1 р./6 міс.;
- підрахунок абсолютної та відносної кількості T- та B-лімфоцитів та субпопуляцій -1 р./рік
4. Інструментальні:
- Rh-графія, томографія органів грудної клітки - 1 р./рік;
- оцінка функції зовнішнього дихання - 1 р./рік;
- УЗІ печінки - 1 р./рік
6. Огляди фахівців (при необхідності) - не рідше 1 р./6 міс.:
- генетик (при встановленні діагнозу)
- пульмонолог
- гематолог
- ЛОР
- інфекціоніст
- консультація в Центрі пересадки кісткового мозку

1. Режим:
- протипоказано перебування у дитячих дошкільних колективах;
- скорочення навчального дня, навчання на дому, додаткові вихідні дні (при необхідності).
2. Збалансоване харчування
3. Ацикловір - з метою лікування Епштейн-Барр вірусної інфекції:
- антибактеріальна терапія (при необхідності)
- проведення щомісячної замісної терапії препаратами імуноглобулінів (в/в ІГ, в/м ІГ).
4. Вібраційний масаж, ЛФК (при необхідності). Оздоровлення в санаторіях, в т. ч. спеціалізованих (за показаннями)
6. Медико-соціальна реабілітація

1. Клінічні: подовження ремісії та відсутність прогресування інфекційного синдрому (пневмоній, отиту)
2. Рівень IgG сироватки крові > 3 - 4 г/л між введеннями імуноглобулінів
3. Відсутність прогресування змін показників зовнішнього дихання постійне диспансерне спостереження

 

10.

Синдром гіперімуноглобуліну E (IgE)

D.82.4

Неактивна фаза (мінімальні прояви інфекційного синдрому)

1. Клінічні:
- збір анамнезу хвороби (кількість бактеріальних та вірусних інфекцій, їх перебіг), вакцинального анамнезу, реакцій на щеплення, сімейного анамнезу (генеалогічне дерево);
- загальний огляд, оцінка фізичного розвитку за центільною шкалою, фізикальне обстеження - 1 р./6 міс.
2. Лабораторні:
- загальний аналіз крові з підрахунком абсолютної кількості еозинофілів, нейтрофілів та лімфоцитів - 1 р./6 міс.;
- IgA, M, G сироватки крові - дворазове з інтервалом не менше 2-х тижнів (при встановленні діагнозу), у подальшому - 1 р./6 міс.;
- загальний IgE сироватки крові - дворазове (при встановленні діагнозу), у подальшому - 1 р./рік;
- обстеження фагоцитарної ланки, НСТ-тест - 1 р./рік;
- баквисів мокротиння та вмісту абсцесів (при необхідності)
4. Інструментальні:
- Rh-графія, томографія органів грудної клітки - 1 р./рік;
- оцінка функції зовнішнього дихання - 1 р./рік
6. Огляди фахівців (при необхідності) не рідше 1 р./6 міс.:
- пульмонолог
- ЛОР
- інфекціоніст
- алерголог
- хірург

1. Режим:
- протипоказано перебування у дитячих дошкільних колективах;
- скорочення навчального дня, навчання на дому, додаткові вихідні дні (при необхідності).
2. Збалансоване харчування
3. Постійна антибактеріальна профілактика стафілококової інфекції;
- протигрибкові препарати (при необхідності)
4. Вібраційний масаж, ЛФК (при необхідності).
5. Оздоровлення в санаторіях, в т. ч. спеціалізованих (за показаннями)
6. Медико-соціальна реабілітація

1. Клінічні: подовження ремісії та відсутність прогресування інфекційного синдрому, постійне диспансерне спостереження

 

11.

Імунодефіцит, пов'язаний з іншими значними дефектами

D82.8

Неактивна фаза (мінімальні прояви інфекційного синдрому)

В залежності від переважання дефіциту B-клітинної чи T-клітинної ланок імунітету, див. D.80.0 - 80.9 або D.81.0 - 81.9

 

Покращання показників B і T ланки імунітету. Відсутність проявів інфекційного синдрому, постійне диспансерне спостереження 1 р./рік

 

Імунодефіцит, пов'язаний із значним дефектом, неуточнений

D82.9

12.

Загальний варіабельний імунодефіцит

D83

Неактивна фаза (мінімальні прояви інфекційного синдрому

- загальний аналіз крові з підрахунком абсолютної кількості лімфоцитів та нейтрофілів - 1 р./6 міс.
- IgA, M, G сироватки крові дворазове з інтервалом не менше 2-х тижнів (при встановленні діагнозу);
- IgA, M, G сироватки крові 1 р./тиждень перші 3 міс. від початку замісної терапії та при зміні дози, 1 р./міс. - у подальшому;
- відносної та абсолютної кількості T- та B-лімфоцитів та субпопуляцій - 1 р./рік;
- АЛТ, АСТ - 1 р./6 міс. при проведенні замісної терапії;
- білкові фракції сироватки крові - 1 р./рік (при неможливості визначення рівнів імуноглобулінів);
- обстеження на лямблії - 1 р./рік (при синдромі мальабсорбції);
- бак. висів фекалій при проявах діарейного синдрому;
- баквисів мокроти з визначенням антибіотикочутливості (при рецидивуючій пневмонії)
4. Інструментальні:
- ФГДС, біопсія слизової ШКТ - 1 р./рік;
- Rh-графія, томографія органів грудної клітки - 1 р./рік;
- функція зовнішнього дихання 1 р./6 міс.;
- аудіометрія - 1 р./6 міс. (при рецидивуючих отитах)
6. Огляди фахівців (при необхідності) не рідше 1 р./рік:
- пульмонолог
- гастроентеролог
- ЛОР
- інфекціоніст
- фтизіатр

Режим: спец. група з фізкультури, скорочення навчального дня, навчання вдома, додаткові вихідні дні (при необхідності)
2. Збалансоване харчування
3. Проведення замісної терапії препаратами імуноглобулінів (в/м ІГ, в/в ІГ) - антибактеріальна терапія:
- при відсутності замісної терапії (постійно);
- при її недостатній ефективності (за 1 - 2 тижні до наступного введення імуноглобулінів);
- при підвищеному ризику розвитку інфекційних захворювань (курсами по 1 - 2 тижні);
- антилямбліозна терапія - при наявності лямблій
4. Вібраційний масаж, ЛФК (при рецидивуючій пневмонії та бронхоектатичній хворобі)
5. Оздоровлення в санаторіях, в т. ч. спеціалізованих, за показаннями
6. Медико-соціальна реабілітація

1. Клінічні: подовження ремісії або відсутність прогресування інфекційного синдрому (пневмоній, отиту, мальабсорбції)
2. Рівень IgG сироватки крові > 3 - 4 г/л між введеннями імуноглобулінів
3. Відсутність прогресування змін показників зовнішнього дихання постійне диспансерне спостереження

 

13.

Інші імунодефіцити. Дефект функціонального антигену - 1 лімфоцитиів ЛФА-1

D84.0

Неактивна фаза (мінімальні прояви інфекційного синдрому

1. Клінічні:
- збір анамнезу хвороби (кількість бактеріальних інфекцій, їх перебіг), вакцинального анамнезу, сімейного анамнезу (генеалогічне дерево);
- загальний огляд, оцінка фізичного розвитку за центільною шкалою, фізикальне обстеження - 1 р./6 міс.
2. Лабораторні:
- загальний аналіз крові з підрахунком абсолютної кількості лімфоцитів, моноцитів та нейтрофілів - 1 р./6 міс. та при загостренні інфекційного процесу;
- обстеження фагоцитарної функції, НСТ-тест - 1 р./рік;
- баквисів мокротиння та вмісту шкірних язв, абсцесів (при необхідності)
4. Інструментальні:
- Rh-графія органів грудної клітки - 1 р./рік
6. Огляди фахівців (при необхідності) - не рідше 1 р./рік:
- дерматолог
- стоматолог
- пульмонолог
- ЛОР
- інфекціоніст

1. Режим: спец. група з фізкультури, скорочення навчального дня, навчання вдома, додаткові вихідні дні (при необхідності)
2. Збалансоване харчування
3. Активна антибактеріальна терапія при виникненні інфекційного синдрому
4. Вібраційний масаж, ЛФК (при необхідності)
5. Оздоровлення в санаторіях, в т. ч. спеціалізованих - за показаннями.
6. Медико-соціальна реабілітація

1. Клінічні: подовження ремісії інфекційного синдрому або відсутність прогресування постійне диспансерне спостереження

 

14.

Дефект у системі комплементу

D84.1

Неактивна фаза (мінімальні прояви інфекційного синдрому

1. Клінічні:
- збір анамнезу хвороби (кількість бактеріальних та вірусних інфекцій, їх перебіг), вакцинального анамнезу, реакцій на щеплення, сімейного анамнезу (генеалогічне дерево);
- загальний огляд, оцінка фізичного розвитку за центільною шкалою, фізикальне обстеження - 1 р./6 міс.
2. Лабораторні:
- загальний аналіз крові з підрахунком кількості еритроцитів, гемоглобіну, нейтрофілів та лімфоцитів - 1 р./6 міс.;
- загальна гемолітична активність сироватки крові (CH50) - 1 р./рік;
- рівень С3 та С4 компонентів комплементу - 1 р./рік
Інструментальні:
- Rh-графія, томографія органів грудної клітки - 1 р./рік
6. Огляди фахівців (при необхідності) не рідше 1 р./6 міс.:
- інфекціоніст
- пульмонолог
- ЛОР
- ревматолог

1. Режим:
- протипоказано перебування у дитячих дошкільних колективах
- скорочення навчального дня, навчання вдома, додаткові вихідні дні (при необхідності)
2. Збалансоване харчування
3. Антибактеріальна профілактика пневмококової та менінгококової інфекції
- постійно (при рецидивуючих менінгітах та сепсисах).
4. Вібраційний масаж, ЛФК (при необхідності)
5. Оздоровлення в санаторіях, в т. ч. спеціалізованих (за показаннями)
6. Медико-соціальна реабілітація

1. Клінічні: подовження ремісій інфекційного синдрому або відсутність прогресування, постійне диспансерне спостереження

 

15.

Інші уточнені імунодефіцитні порушення

D84.8

Неактивна фаза (мінімальні прояви інфекційного синдрому)

В залежності від переважання дефіциту B-клітинної чи T-клітинної ланок імунітету, див. D.80.0 - 80.9 або D.81.0 - 81.9

 

Відсутність проявів інфекційного синдрому, постійне диспансерне спостереження

 

Імунодефіцит неуточнений

D84.9



ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

N
п/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності. Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

 

клініко-діагностичних

лікувально-профілактичних

 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

1.

Інші сальмонельозні інфекції

A02

Гострий

1. Клінічне обстеження
2. Загальний аналіз крові та сечі
3. Бактеріологічні дослідження калу при гострому періоді. При шигельозі - посів калу в період реконвалесценції, сальмонельозі - посів калу та сечі 1 раз в період реконвалесценції
4. Копрограма
5. Огляд педіатра чи дитячого інфекціоніста кожного дня до стабілізації стану
6. Огляд ЛОР, хірурга та ін. за показаннями

1. Оральна регідратація
2. Антибактеріальна терапія
3. Ентеросорбція
4. Пробіотики (симбітер та інші)
5. Ферменти, що в своєму складі не містять компонентів жовчі

1. Ліквідація симптомів захворювання
2. Бактеріологічна санація калу, сечі
3. Диспансерне спостереження протягом 3-х місяців

При неефективності терапії в перші дні чи погіршенні стану - госпіталізація

 

Шигельоз

A03

 

Інші бактеріальні кишкові інфекції

A04

 

Вірусні та інші уточнені кишкові інфекції

A08

 

Діарея та гастроентерит здогадно інфекційного походження

A09

 

2.

Хронічний вірусний гепатит

B18

Хронічний Фаза реплікації вірусу

1. Клінічне обстеження під час противірусної терапії 1 раз у 2 тижні і після її закінчення протягом 2 років 1 раз на місяць
2. При відсутності противірусної терапії - 1 раз на 6 місяців
3. Загальний аналіз крові 1 раз на 2 тижні під час противірусної терапії і 1 раз на місяць 2 роки після неї
4. При відсутності противірусної терапії - 1 раз на 6 місяців
5. Біохімічне дослідження крові (рівень АЛТ) 1 раз у 2 тижні під час противірусної терапії і 1 раз на місяць 2 роки після неї; протеїнограма, холестерин, лужна фосфатаза - 1 раз на місяць перші 3 місяці лікування, потім - 1 раз на 3 - 6 міс. При відсутності противірусної терапії визначення рівня АЛТ 1 раз на 6 місяців
7. Визначення рівня тіреотропного гормону (ТТГ) в крові кожні 6 місяців лікування
8. Визначення HasAg, HBeAg анти-HBe антитіла, ДНК HBV при вірусному гепатиті B та PHK HCV при вірусному гепатиті C - 1 раз у 3 місяці під час противірусної терапії і 2 роки після неї
9. УЗД органів черевної порожнини - 1 раз у 3 місяці під час противірусної терапії і 1 раз у 6 місяців 2 роки після неї
10. При відсутності противірусної терапії - 1 раз на 6 місяців
11. Біопсія печінки до початку противірусної терапії (по можливості)
12. При відсутності противірусної терапії повторна біопсія печінки через 4 - 6 років (по можливості)

Обов'язкова
1. Диєтотерапія (5 - 5а стіл за Певзнером).
2. Препарати альфа-інтерферону;
3. Ламівудин при вірусному гепатиті B;
4. Комбінована терапія вірусного гепатиту C альфа-інтерфеоном з рибавірином дозволена після 18 років.
Допоміжна
1. Ентеросорбенти;
2. Антиоксиданти (вітамін E та інші);
3. Ферментотерапія;
4. Пробіотики (Симбітер та інші);
5. Гепатопротектори;
6. Препарати урсодезокихолієвої кислоти.

1. Ліквідація симптомів захворювання.
2. Нормалізація біохімічних показників (активність АЛТ, лужна фосфатаза, холестерін, рівень білку та інші);
3. Елімінація вірусу гепатиту
4. Диспансерне спостереження протягом 2 років після проведення терапії при умовах ремісії

1. Хворі з клінічними проявами активного запального процесу в печінці і декомпенсації (жовтуха, інтоксикація, диспепсичний, геморагічний синдроми та інші) госпіталізуються до інфекційного стаціонару
2. При погіршенні стану хворого показана госпіталізація
3. Противірусна терапія призначається у спеціалізованих гепатологічних центрах і проводиться перші 2 тижні у спеціалізованих інфекційних стаціонарах
4. Спостереження за хворим після виписки з інфекційного стаціонару та при хронічному гепатиті в інтегративній фазі здійснюється в дитячій поліклініці лікарем-інфекціоністом разом з лікарем-гастроентерологом
5. Біопсія печінки проводиться у спеціалізованих центрах

 

 

 

 

Фаза інтеграції вірусу

1. Клінічне обстеження не рідше 1 разу на 6 місяців
2. Загальний аналіз крові, сечі - 1 раз у 6 місяців
3. Визначення активності АЛТ 1 раз у 6 місяців
4. Визначення HBsAg, HBeAg анти HBe антитіл, ДНК HBV при вірусному гепатиті B та PHK HCV при вірусному гепатиті C 1 раз у 6 місяців
5. УЗД органів черевної порожнини 1 раз у 6 місяців
6. Біопсія печінки (по можливості)

1. Дієта: стіл 5 по Певзнеру
2. Гепатопротектори
3. Есенціальні фосфоліпіди
4. Антиоксиданти (вітамін E та інші)
5. Препарати урсодезоксихолієвої кислоти

 

 

 

3.

Вітряна віспа (vare-cella)

B01

Гострий

1. Клінічне обстеження кожного дня до стабілізації стану
2. Загальний аналіз крові, сечі. При інфекційному мононуклеозі - 1 раз на тиждень загальний аналіз крові
3. ЕКГ (при необхідності)
4. Рентгенографія легень (при необхідності)
5. Вірусологічні дослідження слизу з ротоглотки - при ГРВІ
6. Огляд ЛОР, невролога та інші (за необхідністю)
7. При ангіні - мазок на BL в перший день звернення за медичною допомогою
8. Консультація дерматовенеролога, дитячого гінеколога (за показаннями)

1. Противірусна терапія (ремантадин, інтерферон, індуктори інтерферону та інші). При оперізуючому лишаї - ацикловір.
2. Оральна дезінтоксикаційна терапія.
3. Імуномодулююча терапія (рослинні адаптогени).
4. Десенсибілізуюча терапія.
5. При інфекційному мононуклеозі з синдромом гострого тонзиліту - антибактеріальна терапія.
6. Вітамінотерапія.
7. При інфекціях, які ускладнені бронхітом, пневмонією легкою формою, ангіною, показана антибактеріальна терапія.
8. Симптоматична терапія.

1. Ліквідація симптомів захворювання.
2. Нормалізація лабораторних показників.
3. Підлягають диспансерному спостереженню протягом 1-го місяця.

При відсутності ефекту від лікування, погіршенні стану та приєднанні ускладнень - госпіталізація. Епідемічний паротит з менінгітом, панкреатитом, орхітом - підлягають госпіталізації

 

Оперізувальний лишай (herpes zoster)

B02

 

Kip

B05

 

Краснуха (корова)

B06

 

Інші вірусні інфекційні хвороби, які характеризуються ушкодженнями шкіри та слизових оболонок, не класифіковані в інших рубриках

B08 (з виключенням B08.0
B08.0
B08.1)
B09

Неуточнена вірусна інфекція, яка характеризується ушкодженням шкіри та слизових оболонок

B26

 

Епідемічний паротит

B27

 

Інфекційний мононуклеоз

J00-J06

 

Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів

J10

 

Грип, спричинений ідентифікованим вірусом грипу

J11

 

Грип, вірус не ідентифікований

 

 

4.

Кашлюк (легкі форми)

A37

Гострий

1. Клінічне обстеження кожного дня до стабілізації стану
2. Загальний аналіз крові не менше 2 раз, загальний аналіз сечі
3. Бактеріологічне дослідження слизу зіву на кашлюкову паличку
4. Рентгенографія легень (при необхідності)

1. Антибактеріальна терапія.
2. Аеротерапія.
3. Відхаркуючі препарати.
4. Десенсибілізуюча терапія.
5. Вітамінотерапія.
6. Симптоматична терапія

1. Ліквідація симптомів захворювання.
2. Нормалізація лабораторних показників
3. Підлягають диспансерному спостереженню протягом 1-го місяця

При ускладненому перебігу - госпіталізація

 

5.

Скарлатина

A38

Гострий

1. Клінічне обстеження кожного дня до стабілізації стану
2. Загальний аналіз крові, сечі не менше 2 разів
3. ЕКГ
4. При ангіні - мазок зіву на BL

1. Антибактеріальна терапія
2. Десенсибілізуюча терапія
3. Вітамінотерапія.
4. Дезінтоксикаційна терапія
5. Симптоматична терапія

1. Ліквідація симптомів захворювання.
2. Нормалізація лабораторних показників
3. Диспансерному спостереженню не підлягає при відсутності змін в серцево-судинній та сечостатевій системі

При ускладненому перебігу - госпіталізація

 

Стрептококова септименція

A40

 

Гострий тонзиліт
(легкі форми)

J03

 

6.

Хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яка проявляється інфекційними та паразитарними хворобами

B20

Ремісія після стаціонарного лікування

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, сечі 1 раз на місяць дітям до 6 міс., в подальшому 1 раз на рік за показаннями.
3. Визначення імуноглобулінів крові 1 раз у 6 міс. дітям до року
4. Визначення CD4+,CD8+ - 1 раз у 1 - 3 - 6 - 12 місяців в залежності від стану та категорії хворого
5. Нейросонографія на першому році життя - 1 раз у 6 міс.
6. Аналіз калу на я/г.
7. Додаткові обстеження згідно з перебігом хвороби (рентгенографія та інші)
8. Огляд 1 раз на рік стоматологом, неврологом, офтальмологом, отоларингологом. Іншими спеціалістами - за показаннями

1. Специфічна антиретровірусна терапія при наявності клінічних ознак захворювання (категорія B, C) та імуносупресії.
2. Профілактика та лікування опортуністичних інфекцій.
3. Загальнозміцнююча терапія.
4. Вітамінотерапія.

1. Своєчасне направлення на III рівень.
2. Подовження ремісії
3. Постійне диспансерне спостереження

1. Стаціонарна медична допомога надається за умови виявлення ознак прогресування ВІЛ-інфекції/СНІДу дітей, які народжені від ВІЛ-інфікованих матерів, та хворих на СНІД - на обстеження і лікування, незалежно від клініки, направляються на III рівень
2. ВІЛ-інфіковані без клінічних ознак
хвороби - обов'язкова госпіталізація 2 рази на рік
3. ВІЛ-інфіковані з клінічними ознаками захворювання - госпіталізація 2 рази на рік
4. ВІЛ-інфіковані з опортуністичними інфекціями - госпіталізація при загостренні чи прогресуванні опортуністичних інфекцій

 

7.

Безсимптомне носійство вірусу імунодефіциту людини [ВІЛ]

Z21

Ремісія

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, сечі 1 раз на місяць дітям до 6 міс., аналіз калу на я/г.
3. Визначення анти-ВІЛ антитіл - 1 раз у 3 місяці дітям до 18 міс.
4. Визначення імуноглобулінів крові 1 раз на 6 місяців дітям до року.
5. Визначення CD4+, CD8+ - 1 раз на 1 - 3 - 6 - 12 місяць.
6. НСГ на першому році життя - 1 раз на 6 місяців.
7. Додаткові обстеження згідно з перебігом хвороби.

1. Хворим на СНІД - специфічна антиретровірусна терапія
2. Профілактика та лікування опортуністичних інфекцій
3. Загальнозміцнююча терапія.
4. Вітамінотерапія

1. Відсутні прогресування ВІЛ-інфекції та опортуністичних інфекцій.
2. Постійний диспансерний нагляд.
3. При зникненні анти ВІЛ-антитіл до 18 міс. життя - зняття з обліку.
4. При збереженні анти ВІЛ-антитіл та відсутності клініко-лабораторних ознак СНІДу - клініко-лабораторне обстеження 2 рази на рік.

1. При збереженні антитіл та наявності клінічної картини - госпіталізація

 

8.

Аскаридоз

B77

Гострий

1. Огляд педіатра на початку захворювання, після курсу лікування та через 3 тижні після лікування.
2. Загальний аналіз крові та сечі.
3. Дослідження калу чи зскрібу (при ентеробіозі) із слизової оболонки ануса на гельмінти та їх яйця: на початку захворювання та не менше 3 разів з інтервалом 5 днів через 3 тижні після курсу лікування.
4. При лямбліозі, крім аналізу калу, додатково досліджують жовч на наявність цист лямблій: на початку та через 3 тижні після лікування.

1. Призначення протигельмінтних препаратів.
2. Десенсібілізуюча терапія (при показаннях).
3. Індивідуальні гігієнічні процедури.

1. Ліквідація симптомів захворювання та ускладнень
2. Відсутність гельмінтів та їх яєць у досліджуємому матеріалі
3. Диспансерному спостереженню не підлягає

При необхідності призначаються повторні курсолікування в умовах стаціонару

 

Трихіуріаз

B79

 

Ентеробіоз

B80

 



ДИТЯЧА КАРДІОРЕВМАТОЛОГІЯ

N з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

 

клініко-діагностичних

лікувально-профілактичних

 

1

 

2

3

4

5

6

7

 

1.

Клас IX "ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ"

 

Неактивна фаза

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи (зменшення чи наростання змін з боку серця та судин, характер шуму, кардіалгій, наявність задишки). Оцінка стану мигдаликів, зубів, навколоносових пазух.
ЕКГ, КГ, пульсометрія, вимірювання АТ, термометрія, клінічний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА, азот сечовини, сечовина, креатинін, електроліти) та імунологічні дослідження (титр АСЛО, АСГ, АСК) - 2 рази на рік.
ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 1 раз на рік, за показаннями - частіше.
Рентгенографія органів грудної порожнини за показаннями.
Оцінка адаптації ССС до фізичних навантажень.

Вторинна профілактика рецидивів біциліном - 5 або бензтинбензилпеніциліном та нестероїдними протизапальними препаратами (при ваді серця - не менше ніж 5 років).
При рецидивуючому перебігові процесу - НПЗП призначаються 10-денними курсами щомісячно у сукупності із призначенням хінолонових препаратів - 12 - 18 міс.
Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Додатковий вихідний день (за показаннями).
Лікування ангін із застосуванням антибактеріальних засобів.
Санація хронічних вогнищ інфекції. При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації)
- курси інотропних препаратів (серцеві глікозиди, трофічні дози) під контролем ЕКГ, сечогінні, інгібітори АПФ.
Два рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин та інші).
За умови неактивності процесу - санаторно-курортне лікування у спеціалізованих місцевих санаторіях та санаторіях АР Крим.
Загартовуючі процедури, заняття ЛФК.
При ваді серця та серцевій недостатності - індивідуальне навчання.
Заняття фізкультурою: після атаки: на першому році
- звільнення, на другому - підготовча група за умови нормалізації показників функціонування серцево-судинної системи.
Дітям, що перенесли ревматизм без кардита або кардит - вторинна профілактика до 18-річного віку.

Відсутність повторних ревмоатак.
Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу.
Відсутність ознак серцево-судинної недостатності.
Зменшення частоти захворюваності ангінами та ГРІ.
Відсутність ознак формування вад серця.
Адаптація до фізичних навантажень.
Відповідні вікові терміни для строку диспансерного спостереження (до 18 років).
Педіатр, кардіоревматолог - після ревмоатаки щомісячно протягом кварталу, потім - 1 раз на квартал.
При збереженні активності процесу, при безперервно-
рецидивуючому перебігові та вадах серця із ознаками серцевої недостатності - за показаннями, кратність оглядів індивідуальна.
За умови наявності набутої вади серця кардіохірург - 1 раз на рік. За необхідності - частіше.
Отоларинголог, стоматолог - 1 раз на рік.
Після перенесеної ангіни або ГРІ педіатр та кардіоревматолог спостерігають дитину щотижнево протягом місяця з контролем клініко-біохімічних та інструментальних показників.
Підстава для зняття з обліку - досягнення вищезазначеного віку при стійкій відсутності клініко-лабораторних ознак активності запального процесу.
При сформованій ваді серця - вторинна профілактика ревматизму проводиться пожиттєво.

При рецидивуючому перебігові ревматичного процесу, прогресії ознак серцево-судинної недостатності - стаціонарне лікування, направлення до Інституту ССХ АМН України для вирішення питання щодо протезування ураженого клапану

 

Хронічні ревматичні хвороби серця

I05 -
I09

 

Ревматичні хвороби мітрального клапану

I05

 

Ревматичні хвороби аортального клапану

I06

 

Ревматичні хвороби тристулкового клапану

I07

 

Ураження декількох клапанів

I08

 

Інші ревматичні хвороби серця

I09

 

2.

Хронічний тонзиліт (стан після тонзилектомії)

 

Хронічний перебіг

Анемнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. Оцінка стану мигдаликів, зубів, наколоносових пазух.
ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, термометрія, клінічний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА, азот сечовини, сечовина, креатинін, електроліти) та імунологічні дослідження (титр АСЛО) - 1 раз на рік.

Первинна профілактика ревматизму
Санація хронічних вогнищ інфекції.
Сезонна профілактика біциліном - 5 або бензатин-
бензилпеніциліном (за показаннями).
Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту антибактеріальними засобами.
Щеплення показані.
Дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія.
Після перенесеної ангіни - заняття фізкультурою у підготовчій групі протягом 3 міс., далі - звичайний руховий режим.

Відсутність клінічних ознак ревматизму.
Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу.
Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ.
Відсутність лабораторних ознак стрептококової інфекції.
Постійне диспансерне спостереження за дітьми з хронічним тонзилітом.
Огляд педіатра, кардіоревматолога, оториноларинголога, стоматолога - 2 рази на рік, невролога - 1 раз на рік.
Після перенесеної ангіни або ГРІ педіатр та кардіоревматолог спостерігають дитину 1 раз на тиждень протягом місяця.
Зняття з обліку через 6 міс. після тонзилектомії за умов стійкої нормальної температури тіла, відсутності клініко-лабораторних ознак активності запального процесу та проявів інтоксикаційного синдрому.

 

 

Хворі із групи ризику по захворюванню на ревматизм (тонзилогенна інтоксикація, в тому числі з міокар-діодистрофією)

J35.0

 

3.

Хвороби, що характеризуються підвищеним кров'яним тиском

I10 - I15

Хронічний перебіг

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної та нервової системи. При кожному огляді - пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії.
ЕКГ, ФКГ, клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні.
Стан очного дна при кожному огляді. ЕхоКГ, ДехоКГ, УЗД нирок - 1 раз на рік, за показаннями повторні.
Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) та рівень азоту сечовини, креатиніну - 1 раз на рік, за показаннями - повторні.
При вторинній артеріальній гіпертензії - обстеження функціонального стану тієї чи іншої системи (нирки, ендокринна система, ЦНС тощо).

Дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія.
За показаннями - призначення гіпотензивних препаратів (спазмолітики, бета-блокатори, інгібітори
АПФ та інші) з урахуванням рівня підвищення АТ і його постійності.
Седативні і немедикаментозні засоби (фітотерапія).
Санація хронічних вогнищ інфекції.
Психотерапія.
При вторинній артеріальній гіпертензії - лікування основного захворювання.
Спеціальна фізкультурна група.
При вторинній АГ - звільнення від фізичного навантаження.
Протипоказана праця на сонці.
При вторинній злоякісній АГ - індивідуальне навчання.
Тривалість спостереження при вторинній АГ постійно.

Зменшення або відсутність ознак артеріальної гіпертензії та цереброваскулярних порушень.
Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної, ниркової недостатності.
Адаптація до фізичних навантажень.
Постійне диспансерне спостереження.
Огляд педіатра, кардіоревматолога - 1 раз на рік при відсутності ускладнень, 1 раз на 3 місяці - при наявності ускладнень (серце, нирки, ЦНС).
Оториноларинголог, офтальмолог, невролог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Нефролог, кардіохірург, ендокринолог, інші спеціалісти - за показаннями.
Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні протягом місяця.
Зняття з обліку через 2 роки після стійкої нормалізації АТ та за умов відсутності ураження серця та інших органів-мішеней. У інших випадках з обліку не знімаються.

При прогресії гіпертензії та появі ускладнень - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні

 

Есенціальна (первинна) гіпертензія

I10

 

Гіпертензивна хвороба серця (гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця)

I11

 

Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням нирок

I12

 

Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця і нирок

I13

 

Вторинна гіпертензія

I15

 

4.

Ішемічна хвороба серця

I20 - I25

Хронічний перебіг

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді - пульсометрія, вимірювання АТ.
ЕКГ, ЕКГ-проби, ФКГ, клінічний аналіз крові та сечі - 2 рази на рік, за показаннями - повторні.
Стан очного дна при кожному огляді. ЕхоКГ, ДехоКГ - 1 раз на рік, за показаннями - повторні.
Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) та рівень ліпідів, азоту сечовини, креатиніну - 1 раз на рік, за показаннями повторні.
Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками.

Дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія.
За показаннями - призначення коронаролітиків, нітропрепаратів, кардіометаболітів, засобів, нормалізуючих ліпідний обмін, гіпотензивних препаратів (спазмолітики, бета-блокатори, інгібітори АПФ, інші) з урахуванням супутнього підвищення АТ і його постійності.
Профілактика ожиріння та шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю)
Седативні і немедикаментозні засоби. Санація хронічних вогнищ інфекції.
Санаторно-курортне лікування у спеціалізованих санаторіях (місцевий, обласний рівень).
Психотерапія.
Спеціальна фізкультурна група із звільненням від фізичного навантаження.
Протипоказана праця на сонці.
За показаннями індивідуальне навчання.

Зменшення ознак коронарної недостатності, частоти ангінальних нападів.
Зменшення або відсутність ознак артеріальної гіпертензії.
Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ.
Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності.
Адаптація до фізичних навантажень.
Педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 3 місяці з обов'язковим оглядом на період іспитів, за показаннями - частіше.
Оториноларинголог, офтальмолог, невролог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Нефролог, кардіохірург, ендокринолог, інші спеціалісти за показаннями.
Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні протягом місяця. Дитячим кардіоревматологом з обліку не знімаються.

При прогресії серцево-судинної недостатності та гіпертензії - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні чи кардіохірургічного центру

 

Стенокардія

I20

 

Хронічна ішемічна хвороба серця

I25

 

5.

Легеневе серце і порушення легеневого кровообігу

I26 -
I28

Хронічний перебіг

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної та респіраторної систем. При кожному огляді - пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії.
ЕКГ, ФКГ, клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, ДехоКГ - 1 раз на рік, за показаннями повторні.

Дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія.
За показаннями - призначення гіпотензивних препаратів (спазмолітики, бета-блокатори, інгібітори АПФ, інші препарати) з урахуванням рівня легеневої гіпертензії і його постійності.
Седативні та немедикаментозні засоби.
Санація хронічних вогнищ інфекції.
Психотерапія
При вторинній легеневій гіпертензії - лікування основного захворювання.
Санаторно-курортне лікування за показаннями.
Спеціальна фізкультурна група.
При прогресії ЛГ - звільнення від фізичного навантаження.
Протипоказана праця на сонці.
За показаннями - індивідуальне навчання.
Тривалість спостереження - постійно.

Зменшення або відсутність ознак легеневої гіпертензії.
Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності.
Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу.
Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ.
Адаптація до фізичних навантажень.
Відсутність прогресування та виходу на інвалідність.
Постійне диспансерне спостереження
Огляд педіатра, кардіоревматолога - 1 раз на 3 місяці, за показаннями - частіше.
Рентгенографія органів грудної порожнини за показаннями
Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) та рівень азоту сечовини, креатиніну - 1 раз на рік, за показаннями - повторні.
При вторинній легеневій гіпертензії - обстеження функціонального стану тієї чи іншої системи (легені, нирки, ендокринна система, ЦНС тощо).
Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками.
Огляд кардіохірурга, пульмонолога, ортопеда-травматолога - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Оториноларинголог, офтальмолог, невролог - 1 раз на рік, за показаннями - частіше. Нефролог, ендокринолог, інші спеціалісти - за показаннями. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні протягом місяця.

При прогресії легеневої гіпертензії та серцево-судинної недостатності - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні чи кардіохірургічного центру

 

Інші форми легенево-серцевої недостатності

I27

 

Первинна легенева гіпертензія

I27.0

 

Кіфосколіотична хвороба серця

I27.1

 

Інші хвороби легеневих судин

I28

 

6.

Інші хвороби серця

I30 -
I52

Хронічний перебіг, відсутність активності запального процесу

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії, клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні.
ЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями повторні.
Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 2 рази на рік, за показаннями повторні.
Рентгенографія органів грудної порожнини - за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний
контроль за усіма показниками

Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні.
Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія.
Санація хронічних вогнищ інфекції.
Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту антибактеріальними засобами.
При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів (серцеві глікозиди трофічні дози), сечогінні засоби, інгібітори АПФ під контролем ЕКГ та АТ.
За показаннями - 2 рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин та інші).
Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної
терапії.
За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії (місцевий та обласний рівень).
ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу заняття у спеціальній фізкультурній групі.
Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня.
За показаннями - індивідуальне навчання.
Тривалість спостереження - постійно.

Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності.
Відсутність септичних ускладнень.
Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу.
Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ.
Відсутність прогресування та виходу на інвалідність.
Адаптація до фізичних навантажень.
Постійне диспансерне спостереження.
Огляд педіатра, кардіоревматолога - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - 1 раз на місяць, потім протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Кардіохірург - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні.
Зняття з обліку (за узгодженням з кардіохірургом) не раніше як через 3 роки при сприятливому перебігові, відсутності ознак хронічної серцевої недостатності, в інших випадках не знімаються.

При прогресії легеневої гіпертензії та серцево-судинної недостатності - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні чи кардіохірургічного центру

 

Інші хвороби перикарда

I31

 

Хронічний адгезивний перикардит

I31.0

 

Хронічний конструктивний перикардит

I31.1

 

Інші уточнені хвороби перикарда

I31.8

 

7.

Інші хвороби серця

I30 -
I52

Після встановлення діагнозу

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії, клінічний аналіз крові (обов'язково згортуваність та рівень тромбоцитів крові) та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями повторні. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 1 раз на рік, за показаннями повторні. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль бактеріємії та за усіма показниками.

Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні.
Дотримання режиму. Раціональне харчування Аерація. Вітамінотерапія.
Санація хронічних вогнищ інфекції.
При малих оперативних втручаннях - вторинна профілактика інфекційного ендокардиту при наявності мітральної (трикуспідальної) регургітації.
При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інгібіторів АПФ, сечогінних, інотропних препаратів під контролем ЕКГ та АТ.
При наявності стрептококової інфекції, ризику розвитку ревматизму - профілактика біциліном - 5 або бензатинбензилпеніциліном; весною і восени - курси НПЗП.
За показаннями - 2 рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин), вегетотропних та седативних засобів.
Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії.
ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу заняття у спеціальній фізкультурній групі.
При "німих" ПМК і гемодинамічно незначимих формах ПМК - звичайний руховий режим.
Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії.
За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії.
Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня.
За показаннями - індивідуальне навчання.

Відсутність септичних ускладнень.
Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу.
Відсутність стрептококової інфекції.
Зменшення ступеня пролабування або відсутність ускладнень.
Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ.
Відсутність прогресування та виходу на інвалідність.
Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності.
Адаптація до фізичних навантажень.
Постійне диспансерне спостереження.
Огляд педіатра, кардіоревматолога - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - 1 раз на місяць, потім - протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
При наявності вади серця - кардіохірург - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на тиждень протягом першого місяця після хвороби.
При наявності вади серця та хронічної серцевої недостатності дитячим кардіоревматологом з обліку не знімаються.
При "німих" ПМК і гемодинамічно незначних формах ПМК - 3 роки з моменту встановлення діагнозу.

При прогресії серцево-судинної недостатності - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні чи кардіохірургічного центру

 

Неревматичні ураження мітрального клапану

I34

 

Недостатність мітрального клапану

I34.0

 

Пролапс мітрального (клапану)

I34.1

Хронічний перебіг, відсутність активності запального процесу

 

Неревматичний стеноз мітрального (клапану)

I34.2

 

Інші неревматичні ураження мітрального (клапану)

I34.8

 

Неревматичні ураження аортального клапану

I35

 

Аортальний (клапанний) стеноз

I35.0

 

Аортальна (клапанна) недостатність

I35.1

 

Аортальний (клапанний) стеноз з недостатністю

I35.2

 

Інші ураження аортального клапану

I35.8

 

Неревматичні ураження тристулкового клапану

I36

 

Неревматичний стеноз тристулкового клапану

I36.0

 

Неревматична недостатність тристулкового клапану

I36.1

 

Неревматичний стеноз тристулкового (клапану) з недостатністю

I36.2

 

Інші неревматичні ураження тристулкового клапану

I36.8

 

Ураження клапану легеневого стовбура

I37

 

Стеноз клапану легеневого стовбура

I37.0

 

Недостатність клапану легеневого стовбура

I37.1

 

Стеноз клапану легеневого стовбура з недостатністю

I37.2

 

Інші ураження клапану легеневого стовбура

I37.8

 

8.

Інші хвороби серця

I30 -
I52

Після встановлення діагнозу

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи, ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії, клінічний аналіз крові (обов'язково згортуваність та рівень тромбоцитів крові) та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні.
ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями - повторні.
Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 2 рази на рік, за показаннями - повторні.

Дотримання режиму. Раціональне харчування.
Аерація. Вітамінотерапія. Вторинна профілактика ендокардиту при "малих" хірургічних втручаннях.
Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні.
При наявності стрептококової інфекції, ризику розвитку ревматизму - профілактика біциліном-5 або бензатинбензилпеніциліном; весною і восени - курси НПЗП.
Санація хронічних вогнищ інфекції.
При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів (серцеві глікозиди трофічні дози), сечогінні засоби, інгібітори АПФ під контролем ЕКГ та АТ.
За показаннями - 2 рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин). Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії.
За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії (місцевий, обласний, державний рівень).
ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу заняття у спеціальній фізкультурній групі.
Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня.
За показаннями - індивідуальне навчання.

Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу.
Відсутність септичних ускладнень.
Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності.
Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ.
Відсутність прогресування та виходу на інвалідність.
Адаптація до фізичних навантажень.
Постійне диспансерне спостереження.
Педіатр, кардіоревматолог - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - 1 раз на місяць, потім протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль бактеріємії та за усіма показниками.
При наявності вади серця - кардіохірург - 1 раз на рік, за показаннями - частіше.
Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на тиждень протягом першого місяця після хвороби.
Дітям, що вилікувалися від ендокардиту, проводиться вторинна профілактика ендокардиту при "малих" хірургічних втручаннях.

При появі лихоманки та ознак інтоксикації, прогресії серцево-судинної недостатності - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні чи кардіохірургічного центру

 

Ендокардит, клапан не уточнений (перенесений)

I38

Хронічний перебіг

 

Ендокардит і ураження клапанів серця при хворобах, класифікованих в інших рубриках

I39

Хронічна серцево-судинна недостатність

 

9.

Інші не уточнені хвороби системи кровообігу

I95 -
I99

Після встановлення діагнозу та виписки з стаціонару

Хронічний перебіг

Хронічна серцево-судинна недостатність

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді - ЕКГ, ФКГ, вимірювання АТ, оцінка термометрії.
Клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні.
ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 1 раз на рік, за показаннями повторні.
Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 2 рази на рік, за показаннями повторні.
Рентгенографія органів грудної порожнини - за показаннями.
Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками.

Дотримання режиму. Раціональне харчування.
Аерація. Вітамінотерапія.
Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні.
При наявності стрептококової інфекції, ризику розвитку ревматизму - профілактика біциліном-5 або бензатинбензилпеніциліном; весною і восени - курси НПЗП.
При хронічному перебігові процесу - НПЗП призначаються 10-денними курсами щомісячно у сукупності із призначенням хінолонових препаратів - 12 - 18 міс.).
Санація хронічних вогнищ інфекції.
При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів (серцеві глікозиди трофічні дози), сечогінні засоби, інгібітори АПФ під контролем ЕКГ та АТ.
За показаннями - 2 рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин). Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії.
За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії (місцевий, обласний, державний рівень).
ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу заняття у спеціальній фізкультурній групі, потім підготовча, при задовільній адаптації до фізичного навантаження - основна група.
Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня, при сприятливому перебігові на 2-му році хвороби - режим звичайний.

Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності.
Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу.
Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність прогресування та виходу на інвалідність.
Адаптація до фізичних навантажень.
Постійне диспансерне спостереження.
Педіатр, кардіоревматолог - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - 1 раз на місяць, потім протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Оториноларинголог, стоматолог - 1 раз на рік, за показаннями - частіше.
Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні.
Зняття з обліку через 1 рік після перенесенного гострого міокардиту за умов відсутності клінічних ознак серцевої недостатності, стійкої відсутності лабораторних ознак активності запального процесу, змін на ЕКГ та ЕхоКГ. В інших випадках не знімаються.

При прогресії серцево-судинної недостатності направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні

 

Гострий міокардит

I40

 

Міокардит при хворобах, класифікованих в інших рубриках (після перенесеного міокардиту)

I41

 

10.

Інші не уточнені хвороби системи кровообігу

I95 -
I99

Хронічний перебіг

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді - ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії. Клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні.
ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями - повторні.
Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 2 рази на рік, за показаннями повторні.
Рентгенографія органів грудної порожнини - за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками.

Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні.
Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту. Дотримання режиму. Раціональне харчування.
Аерація. Вітамінотерапія. Санація хронічних вогнищ інфекції.
При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів, сечогінні, інгібітори АПФ під контролем ЕКГ та АТ.
За показаннями - 2 рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин). Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії.
За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії.
Щеплення протипоказані. ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу вирішується питання про заняття у спеціальній фізкультурній групі.
Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня, при сприятливому перебігові на 2-му році хвороби - режим звичайний.
Тривалість спостереження - постійна.

Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності.
Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу.
Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ.
Відсутність прогресування та виходу на інвалідність.
Адаптація до фізичних навантажень.
Постійне диспансерне спостереження.
Педіатр, кардіоревматолог - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - 1 раз на місяць, потім протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Кардіохірург - 1 раз на рік, за показаннями частіше.
Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні.
При первинних кардіоміопатіях - дитячим кардіоревматологом з обліку не знімаються.
При вторинних кардіоміопатіях - знімаються з обліку через 1 рік за умови ліквідації основного захворювання, що призвело до розвитку патології серцево-судинної системи, відсутності клінічних ознак серцевої недостатності, стійкої відсутності лабораторних ознак активності запального процесу, змін на ЕКГ та ЕхоКГ.

При прогресії серцево-судинної недостатності - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні

 

Кардіоміопатія

I42

 

 

Кардіоміопатії при хворобах, класифікованих в інших рубриках (тонзилогенна, ендокринно-обмінна, метаболічна тощо)

I43

Хронічна серцево-судинна недостатність

11.

Інші не уточнені хвороби системи кровообігу

I95 -
I99

Хронічний перебіг, відсутність активності запального процесу, синкопальних станів, приступів пароксизмальної тахікардії

Хронічна серцево-судинна недостатність

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді - ЕКГ (додатково у положенні стоячи та проби з фізичним навантаженням), ФКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії.
Клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями - повторні.
Холтерівське моніторування за показаннями.
Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 1 раз на рік, за показаннями - повторні.
Рентгенографія органів грудної порожнини - за показаннями.
Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками.

Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні (призначення антиаритмічних засобів тільки за показаннями).
Санація хронічних вогнищ інфекції.
Дотримання режиму. Раціональне харчування.
Аерація. Вітамінотерапія.
За показаннями 2 рази на рік призначення метаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин та інші), вегетотропних і седативних засобів.
Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії.
Санаторно-курортне лікування (місцевий, обласний, державний рівень) при наявності показань та відсутності синкопальних станів, приступів пароксизмальної тахікардії, ознак серцево-судинної недостатності.
ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу та стійкої аритмії заняття у спеціальній фізкультурній групі.
Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням стійкості порушень серцевого ритму та провідності і недостатності кровообігу.

Зменшення або відсутність ознак серцевої дизритмії.
Відсутність синкопальних станів та приступів пароксизмальної тахікардії та миготливої аритмії.
Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності.
Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу.
Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність прогресування та виходу на інвалідність.
Адаптація до фізичних навантажень.
Постійне диспансерне спостереження.
Педіатр, кардіоревматолог - протягом перших 3 місяців після виявлення захворювання - 1 раз на місяць, потім протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Оториноларинголог, стоматолог - 1 раз на рік, за показаннями - частіше.
Психоневролог - за показаннями.
Кардіохірург - за показаннями.
Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні.
При стійких порушеннях серцевого ритму та ознаках хронічної серцевої недостатності дитячим кардіоревматологом з обліку не знімаються.
При відсутності вищезазначеного та нормалізації серцевого ритму і провідності диспансерне спостереження продовжується протягом 2 років з моменту встановлення діагнозу.

При синкопальних станах, приступах прогресії серцево-судинної недостатності - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні чи кардіохірургічного центру

 

Блокади передсердно-шлуночкова та лівої ніжки передсердно-шлункового пучка (Гіса)

I44

 

Інші порушення провідності

I45

 

Пароксизмальна тахікардія

I47

 

Фібриляція та тріпотіння передсердь

I48

 

Інші порушення серцевого ритму

I49

 

12.

Інші не уточнені хвороби системи кровообігу

I95 -
I99

Після встановлення діагнозу

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді - пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії.
Оцінка стану мозкового кровообігу ДЕхокраніографія та інші методи.

Дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія.
Призначення фармакологічних препаратів тільки за показаннями і з урахуванням рівня зниження АТ і його постійності.
Немедикаментозні засоби та адаптогени.
Санація хронічних вогнищ інфекції.
Психотерапія.
При вторинній артеріальній гіпотензії - лікування основного захворювання.
Спеціальна фізкультурна група.
При вторинній артеріальній гіпотензії - звільнення від фізичного навантаження.
Санаторно-курортне лікування у місцевих кардіологічних санаторіях.
Протипоказана праця на сонці. При прогресуючій вторинній гіпотензії індивідуальне навчання.

Зменшення або відсутність ознак артеріальної гіпотензії. Адаптація до фізичних навантажень.
Постійне диспансерне спостереження.
Педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 4 місяці з обов'язковим оглядом на період іспитів, за показаннями - частіше.
Оториноларинголог, офтальмолог, невролог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Ендокринолог, інші спеціалісти - за показаннями. ЕКГ, ФКГ, клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ДЕхокраніографія - 1 раз на рік.
ЕхоКГ, ДехоКГ - 1 раз на рік, за показаннями - повторні.
Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) та рівень азоту сечовини, креатиніну - 1 раз на рік, за показаннями - повторні.
При вторинній артеріальній гіпотензії - обстеження функціонального стану ендокринної системи тощо.
Зняття з обліку можливе через 2 роки за умов стійкої нормалізації АТ, відсутності пароксизмального перебігу та ефективного лікування основного захворювання, що привело до вторинної артеріальної гіпотензії.

 

 

Гіпотензія

I95

 

Ідіопатична гіпотензія

I95.0

 

Ортостатична гіпотензії

I95.1

Хронічний перебіг

 

Інші види гіпотензія

I95.8

 

Гіпотензія неуточнена

I95.9

 

13.

Інші не уточнені хвороби системи кровообігу

I95 -
I99

Після встановлення діагнозу, виписки стаціонару

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи.

Дотримання режиму. Раціональне харчування.
Аерація. Вітамінотерапія. Санація хронічних вогнищ інфекції.
Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту.
При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів (серцеві глікозиди - трофічні дози, діуретики, інгібітори АПФ) під контролем ЕКГ та АТ.
Два рази на рік за показаннями призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин та інші).
Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії.
За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії (місцевий, обласний або державний рівень).
ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу - заняття у спеціальній фізкультурній групі.
Вирішення питання щодо організації учбового процесу - індивідуально з урахуванням ознак недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня.

Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності.
Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу.
Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність септичних ускладнень.
Адаптація до фізичних навантажень.
Постійне диспансерне спостереження.
Педіатр, кардіоревматолог -1 раз на квартал, за показаннями - частіше.
Кардіохірург - 2 рази на рік, за показаннями частіше.
Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік за показаннями частіше.
Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, дитячий каріоревматолог - 1 раз на 2 тижні. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії, клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні.
ЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями - повторні.
Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 2 рази на рік, за показаннями - повторні.
Рентгенографія органів грудної порожнини - за показаннями.
Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками.
З диспансерного обліку не знімаються.

При прогресії ознак серцево-судинної недостатності - стаціонарне лікування, направлення до Інституту ССХ АМН України для вирішення питання з кардіохірургічної корекції

 

Посткардіоревматичний синдром

I97.0

 

Інші функціональні порушення після операцій на серці

I97.1

 

Інші порушення системи кровообігу після медичних процедур, не класифіковані в інших рубриках

I97.8

Хронічна серцево-судинна недостатність

14.

КЛАС XIII "ХВОРОБИ КІСТКОВО-М'ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ І СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ"

 

Після встановлення діагнозу та виписки із стаціонару

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану суглобів і серцево-судинної системи (зменшення чи наростання змін з боку суглобового апарату), стану внутрішніх органів та зору.
ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, за показаннями - повторні.
ЕхоКГ, УЗД нирок та черевної порожнини, за показаннями - повторні.
Клінічний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА, АЛТ, прямий та непрямий білірубін, азот сечовини, сечовина, креатинін, електроліти), за показаннями - частіше.
Аналіз крові на ревматоїдний фактор анти-ДНК, антитіла, антинуклеарний фактор креатинфосфокіназа (за показаннями).
Рентгенографія суглобів, органів грудної порожнини - за показаннями.
Пункція суглобів - за показаннями. Кісткова денситометрія - за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками.

Дотримання режиму. Раціональне харчування.
Аерація. Вітамінотерапія. Санація хронічних вогнищ інфекції.
При наявності ознак мінімальної активності запального процесу та уражень внутрішніх органів і опорно-рухового апарату курси кортикостероїдів, нестероїдних протизапальних засобів, призначення хінолонових препаратів - 12 - 18 міс.), лікування остеопорозу, дисбактеріозу (мультипробіотик, симбітер), продовження базисної терапії, що була призначена в стаціонарі.
Профілактика рецидивів (за наявності хронічних вогнищ інфекції) біциліном-5 або бензатинбензилпеніциліном.
При ознаках хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси наступних препаратів (серцеві глікозиди - трофічні дози, діуретики, інгібітори АПФ) під контролем ЕКГ та АТ.
Лікування артеріальної гіпертензії, ХНД загальноприйнятими методами.
Два рази на рік за показаннями призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин).
Психотерапія.
Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії.
Фізіотерапевтичні засоби, масаж, ЛФК.
За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії.
ЛФК, при відсутності ознак уражень внутрішніх органів та опорно-рухового апарату, недостатності кровообігу - заняття у спеціальній фізкультурній групі.
Вирішення питання щодо організації учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня.
За показаннями індивідуальне навчання.

Відсутність активності запального процесу.
Зменшення порушень опорно-рухового апарату та уражень внутрішніх органів, відсутність ознак серцево-судинної недостатності.
Відсутність септичних ускладнень.
Адаптація до фізичних навантажень.
Постійне диспансерне спостереження.
Педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на квартал, за показаннями - частіше.
Ортопед-травматолог - 1 раз на рік, за показаннями - частіше.
За наявності набутої вади серця кардіохірург - 1 раз на рік, за показаннями - частіше.
Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, дитячий кардіоревматолог 1 раз на 2 тижні.
ЕКГ, ФКГ, пульсометрія - 2 рази на рік, за показаннями - повторні.
ЕхоКГ, УЗД нирок та черевної порожнини - 1 раз на рік, за показаннями - повторні.
Клінічний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА, АЛТ, прямий та непрямий білірубін, азот сечовини, сечовина, креатинін, електроліти) - 2 рази на рік, за показаннями - частіше.
Аналіз крові на ревматоїдний фактор анти-ДНК, антитіла, антинуклеарний фактор, креатинфосфокіназа (за показаннями).
Рентгенографія суглобів, органів грудної порожнини - за показаннями.
Кісткова денситометрія - за показаннями.
Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками.
Дитячим кардіоревматологом з обліку не знімаються, за винятком реактивних артритів через 1 рік за умов стійкої відсутності лабораторних ознак активності запального процесу, клінічних змін з боку суглобів.

При прогресії порушень опорно-рухового апарату та/або уражень внутрішніх органів, серцево-судинної недостатності - стаціонарне лікування у спеціалізованому відділенні обласної дитячої лікарні

 

Інфекційні артропатії

M00 -
M03

 

Ювенільний артрит

M08

 

Ювенільний артрит при хворобах, класифікованих в інших рубриках

M09

Хронічний перебіг, відсутність або мінімальна активність запального процесу

 

Артрози

M15 -
M19

 

Поліартрит вузликовий та пов'язані стани

M30

 

Інші некротизуючі васкулопатії

M31

 

Системний червоний вовчак

M32

 

Дерматоміозит

M33

 

Системний склероз

M34

 

Інше системне ураження сполучної тканини

M35

 

Системні ураження сполучної тканини при хворобах класифікованих
Інші системні ураження сполучної тканини

M35



ДИТЯЧА НЕВРОЛОГІЯ ТА ДИТЯЧА НЕЙРОХІРУРГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

 

клініко-діагностичних

лікувально-профілактичних

 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

1.

Синдроми відновного періоду (період немовляти) внаслідок перенесеної патології нервової системи в
преперинатальному періоді рухових порушень (в'ялі і спастичні парези, пірамідна недостатність, гіперкінези, м'язова гіпо- та атонія, дистонія, атаксія, інші) бульбарний, псевдобульбарний синдроми, а також, затримки: статокінетичного розвитку (до одного року життя), психічного та мовленнєвого розвитку (до трьох років життя) та інші

G93.9

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Загальноприйняті аналізи крові, сечі, калу.
3. Очне дно.
4. Вимірювання розмірів голови.
5. Ехоенцефалоскопія (ЕхоЕС).
6. Уринолізис сечі.
7. Нейросонографія (НСГ).
8. Кров на фетальні інфекції.
9. За показаннями рентгенограма черепа та хребта.
10. Огляд за показаннями: педіатр, хірург, інфекціоніст, ЛОР, дитячий нейрохірург, дитячий травматолог-ортопед, генетик, медичний психолог, логопед та інші спеціалісти.
Додатково за показаннями:
- комп'ютерна томографія головного, спинного мозку (КТ)
- магнітно-резонансна томографія головного, спинного мозку (МРТ)
- хроматографія амінокислот крові, хромосомний набір
- муноферментні дослідження при фетальних інфекціях
- лектроенцефалографія (ЕЕГ)
- допплерографія (ДЕГ)
- електроміографія (ЕМГ)

1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів:
- дегідратаційних
- вазоактивних
- ноотропних
- розсмоктуючих
- вітамінотерапія
за показаннями:
- антихолінестеразні
- антиспастичні
- седативні та інші
2. ЛФК, масаж
3. Фізіотерапевтичні методики.
Додатково:
- масаж, ЛФК (з використанням спеціальних методик: мануальна терапія та інші)
- лікування у медичного психолога, логопеда, педагога-дефектолога
- за показаннями - нетрадиційні методики лікування (рефлексотерапія та інші)
- визначення можливостей медико-соціальної реабілітації хворої дитини та складання індивідуальної щорічної реабілітаційної програми
- навчання батьків методикам реабілітації

1. Видужання або стійка компенсація.
2. Підлягають диспансеризації на першому році життя до кінцевого означення характеру наслідку.
3. Огляд протягом 1 місяця після
виписки з пологового будинку або стаціонару, в подальшому - не рідше 1-го разу в квартал
4. Зняття з диспансерного нагляду можливе через 3 роки за умови відсутності патології нервової системи

 

 

2.

(Вроджені вади розвитку нервової системи, деформації та хромосомні аномалії)

 

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд
2. Загальноприйняті аналізи крові, сечі, калу
3. Очне дно
4. Ехоенцефалоскопія (Ехо-ЕС)
5. Уринолізис сечі
6. Нейросонографія (НСГ)
7. Кров на фетальні інфекції.
За показаннями:
рентгенограма черепа та хребта
Огляд за показаннями:
педіатр, хірург, інфекціоніст, ЛОР, дитячий нейрохірург, дитячий травматолог-ортопед, дитячий психіатр, генетик, медичний психолог, логопед та інші спеціалісти
Додатково за показаннями, при можливості соціальної адаптації:
- комп'ютерна томографія головного, спинного мозку (КТ)
- магнітно-резонансна томографія головного, спинного мозку (МРТ)
- хроматографія амінокислот крові, хромосомний набір
- імуноферментні дослідження при фетальних інфекціях
- електроенцефалографія (ЕЕГ)
- допплерографія (ДЕГ)
- електроміографія (ЕМГ)
- електрокардіограма (ЕКГ)

При можливості соціальної адаптації:
1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів
2. ЛФК, масаж
3. Фізіотерапевтичні методики.
Додатково:
- масаж, ЛФК (з використанням спеціальних методик: мануальна терапія та інші)
- лікування у медичного психолога, логопеда, педагога-дефектолога - за показаннями - нетрадиційні методики лікування (голкорефлексотерапія та інші)
- визначення можливостей медико-соціальної реабілітації хворої дитини та складання індивідуальної щорічної реабілітаційної програми
- навчання батьків методикам реабілітації

1. Стійка компенсація неврологічного дефекту.
2. Соціальна адаптація.
3. Постійний диспансерний нагляд на першому році життя - не рідше 1-го разу в квартал.
4. В подальшому - не рідше 2-х разів на рік
5. З диспансерного обліку не знімаються

 

 

Аненцефалія та подібні вади розвитку

Q00

 

Енцефалоцеле

Q01

 

Мікроцефалія

Q02

 

Інші вроджені вади розвитку головного мозку (агенезія мозолистого тіла, мікрогірія, макрогірія, поренцефалія, інші)

Q04

 

Мієлоцеле, мієло-менінгоцеле

Q05

 

Інші вроджені аномалії (вади розвитку) спинного мозку (мієлодисплазія)

Q06

 

Інші вроджені вади розвитку нервової системи (синдроми Арнольда-Кіарі, Маркуса-Гунна, Ундіни тощо)

Q07

 

Факоматози (хвороба Реклінгхаузена, хвороба Бурневілля, синдром: Пейтца-Егерса, Стерджа-Вебера (-Димитрі), Гіппеля-Ліндау)
Гамартоз

Q85

 

3.

Дитячий церебральний параліч (клінічні форми)

G80

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд
2. Загальноприйняті аналізи крові, сечі, калу
3. Очне дно
4. Ехоенцефалоскопія (Ехо-ЕС)
Огляд за показаннями:
педіатр, хірург, психіатр та інші.
Додатково за показаннями:
- комп'ютерна томографія головного, спинного мозку (КТ)
- магнітно-резонансна томографія головного, спинного мозку (МРТ)
- електроенцефалографія (ЕЕГ)
- електроміографія (ЕМГ)
- допплерографія (ДЕГ)
- огляд фахівців на предмет визначення показань до спеціальних методик обстеження:
дитячий нейрохірург, дитячий травматолог-ортопед, лікар ЛФК, медичний психолог, педагог-дефектолог, логопед та інші

1. Відповідна медикаментозна терапія з використанням препаратів згідно з випискою з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні, амбулаторного центру:
- антиепілептичних
- дегідратаційних
- вазоактивних
- ноотропних
- розсмоктуючих
- вітамінотерапія
- посередників, які знижують м'язовий тонус (мідокалм, баклафен та інші)
- посередників, які зменшують гіперкінези
- седативні
5. ЛФК, масаж
6. Фізіотерапевтичні методики.
Додатково до відповідних медикаментозних засобів:
- масаж, ЛФК (з використанням спеціальних методик: мануальна терапія та інші)
- лікування у медичного психолога, логопеда, педагога-дефектолога
- за показаннями - нетрадиційні методики лікування (голкорефлексотерапія та інші)
- визначення можливостей медико-соціальної реабілітації хворої дитини та складання індивідуальної щорічної реабілітаційної програми з використанням санаторно-курортної служби дитячого неврологічного профілю
- навчання батьків методикам реабілітації

1. Клінічне покращання з компенсацією гідроцефального, епілептичного синдромів.
2. Соціальна адаптація.
3. Постійний диспансерний нагляд на першому третьому році життя не рідше 1-го разу на квартал.
В подальшому - не рідше 2-х разів на рік
4. З диспансерного обліку не знімаються.

 

 

Спастичний церебральний параліч (подвійна геміплегія)

G80.0

 

Спастична диплегія (хвороба Літтла)

G80.1

 

Сспастична геміплегія (дитяча геміплегія)

G80.2

 

Дискінетичний церебральний параліч (гіперкінетичний, атетоїдний церебральний параліч)

G80.3

 

Атактичний церебральний параліч

G80.4

 

Змітані форми церебрального паралічу

G80.8

 

Моноплегія (парез, параліч) кінцівки, як наслідок пологової травми периферичної нервової системи (акушерський параліч)

G83.2

 

4.

Епілепсія. Епілептичні синдроми

G40

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд
2. Загальноприйняті аналізи крові, сечі, калу
3. Очне дно
4. Електроенцефалографія (ЕЕГ)
5. Ехоенцефалоскопія (ЕхоЕС).
За показаннями:
- рентгенограма черепа та хребта
- нейросонографія (НСГ)
- розгорнутий клінічний та біохімічний аналізи крові (електроліти, білки та їх фракції, цукор та інше)
- комп'ютерна томографія головного мозку (КТГМ)
- магнітно-резонансна томографія головного мозку (МРТ)
- доплерографія (ДЕГ)
- нейрогенетичні обстеження: хроматографія амінокислот крові, хромосомний набір
- імуноферментні дослідження при фетальних інфекціях
- огляд фахівців:
дитячий нейрохірург, дитячий психіатр, генетик, педіатр, ЛОР, медичний психолог, педагог-дефектолог

Контроль за виконанням призначень згідно з випискою з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні, амбулаторного центру:
- антиепілептичні препарати: карбамазепіни, вальпроати, барбітурати, гідантоїни, сукциніміди, бензодіазепіни та інші
- аддитивні посередники:
седативні психокоректори, вазоактивні вітаміни, дегідратуючі, розсмоктуючі блокатори кальцієвих каналів та інші.
Додатково до відповідних антиепілептичних препаратів:
- гормонотерапія (сінактендепо, глюкокортикоїди)
- імунокорекція та інші

1. Видужання, стійка ремісія.
2. Соціальна адаптація
3. Постійний диспансерний нагляд залежно від частоти епілептичних припадків - від одного разу на місяць до 2-х разів на рік
4. З диспансерного спостереження знімаються діти, у яких протягом 5 років не було припадків за умови нормалізації ЕЕГ

 

 

Локалізована (фокальна, парціальна) епілепсія і епілептичні синдроми

G40.0 -
G40.2

 

Генералізована епілепсія та епілептичні синдроми

G40.3 -
G40.4

 

Епілепсія та епілептичні синдроми, що не належать ні до генералізованих, ні до фокальних

G40.8

 

Специфічні епілептичні синдроми, включаючи фебрильні судоми, афективно-респіраторні судоми

G40.5

 

Епілепсія неуточнена, епілептичний синдром неуточнений

G40.9

 

5.

Гідроцефалія

G91

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд
2. Консультація дитячого нейрохірурга
3. Загальноприйняті аналізи крові, сечі, калу
4. Очне дно
5. Вимірювання розмірів голови
6. Ехоенцефалоскопія (ЕхоЕС)
7. Рентгенографія черепа (за показаннями)
8. Нейросонографія (НСГ).
Огляд:
педіатр, хірург, генетик (за показаннями) та інші.
Додатково за показаннями:
- комп'ютерна томографія головного, спинного мозку (КТ)
- магнітно-резонансна томографія головного, спинного мозку (МРТ)
- електроенцефалографія (ЕЕГ)
- доплерографія (ДЕГ)
- електрокардіограма (ЕКГ)

Після консультації дитячого нейрохірурга.
1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів:
- дегідратаційних
- вазоактивних
- ноотропних
- розсмоктуючих
- вітамінотерапія
за показаннями:
- антихолінестеразні
- антиспастичні
- седативні та інші
2. ЛФК, масаж
3. Фізіотерапевтичні методики.
Додатково:
- лікування у медичного психолога, логопеда, педагога-дефектолога
- визначення можливостей медико-соціальної реабілітації хворої дитини та складання індивідуальної щорічної реабілітаційної програми
- навчання батьків методикам реабілітації

1. Видужання, клінічне покращання.
2. Соціальна адаптація.
3. На першому році життя не рідше 1-го разу на квартал. В подальшому - не рідше 2-х разів на рік
4. З диспансерного обліку не знімаються

 

 

Вроджена гідроцефалія (синдром Денді-Уокера та інші)

Q03

6.

Наслідки запальних хвороб центральної нервової системи: бактеріальний менінгіт, вірусний менінгіт, енцефаліт, мієліт та енцефаломієліт, вроджені нейроінфекції TORCH-комплексу, внутрішньочерепний і внутрішньохребцевий абсцес та гранульома, внутрішньочерепний і внутрішньохребцевий флебіт та тромбофлебіт, інші

G09

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд
2. Загально прийняті аналізи крові, сечі, калу
3. Очне дно
4. Ехоенцефалоскопія (ЕхоЕС)
Огляд за показаннями:
педіатр, хірург, психіатр та інші
Додатково за показаннями:
- комп'ютерна томографія головного, спинного мозку (КТ)
- магнітно-резонансна томографія головного, спинного мозку (МРТ) електроенцефалографія (ЕЕГ)
- електроміографія (ЕМГ)
- допплерографія (ДЕГ)
- огляд фахівців на предмет визначення показань до спеціальних методик обстеження та лікування: дитячий нейрохірург, дитячий травматолог-ортопед, лікар ЛФК, медичний психолог, педагог-дефектолог, логопед та інші

1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів згідно з випискою з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні, амбулаторного центру:
- антиепілептичних (карбамазепіни, вальпроати, барбітурати, гідантоїни, бензодіазепіни та інші)
- дегідратаційних
- вазоактивних
- ноотропних
- розсмоктуючих
- вітамінотерапія
за показаннями:
- антихолінестеразні
- антиспастичні
- седативні та інші
2. ЛФК, масаж
3. Фізіотерапевтичні методики.
Додатково:
- масаж, ЛФК (з використанням спеціальних методик: мануальна терапія та інші)
- фізіотерапевтичні методики
- лікування у медичного психолога, логопеда, педагога-дефектолога
- за показаннями - нетрадиційні методики лікування (рефлексотерапія та інші)
- визначення можливостей медико-соціальної реабілітації хворої дитини та складання індивідуальної щорічної реабілітаційної програми з використанням санаторно-курортної служби дитячого неврологічного профілю
- навчання батьків методикам реабілітації

1. Клінічне покращання, компенсація гідроцефального та епілептичного синдромів.
2. Соціальна адаптація.
3. Видужання, стійка компенсація.
4. Диспансерне спостереження протягом 3 років з оглядом протягом 1 місяця після виписки. В подальшому - не рідше 2-х разів на рік.
5. З диспансерного нагляду знімається за умови відсутності патології нервової системи

 

 

Віддалені наслідки туберкульозу центральної нервової системи

B90.0

 

Наслідки поліомієліту

B91

 

Запальна поліневропатія (полірадикулоневропатія Гійєна-Барре-Ландрі)

G61

 

Ураження лицевого нерва

G51

 

1. Клінічний огляд
2. Загальноприйняті аналізи крові, сечі, калу
3. Очне дно
4. Ехоенцефалоскопія (ЕхоЕС).
5. Рентгенографічні обстеження
6. Електроміографія (ЕМГ) (за показаннями).
Огляд за показаннями:
дитячий нейрохірург, дитячий травматолог-ортопед, педіатр, ЛОР, дитячий стоматолог.
Додатково за показаннями:
- комп'ютерна томографія головного мозку (КТ)
- магнітно-резонансна томографія головного мозку (МРТ)

1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів:
- протизапальних
- дегідратаційних
- десенсибілізуючих
- вітамінотерапія
- біостимулятори - транквілізатори
- анальгетики
2. ЛФК, масаж
3. Фізіотерапевтичні методики.
На стадії відновлення:
1. Антихолінестеразні посередники
2. Вітамінотерапія
3. "Міотон", "Міоритм" та інші
4. За показаннями - нетрадиційні методики лікування: голкорефлексотерапія та інші
5. Визначення можливостей медико-соціальної реабілітації хворої дитини та складання індивідуальної щорічної реабілітаційної програми з використанням санаторно-курортної служби дитячого неврологічного профілю
6. Навчання батьків методикам реабілітації.
При формуванні ранніх чи пізніх контрактур мімічних м'язів:
1. Відміна медикаментозних та фізіотерапевтичних стимулюючих засобів.
2. Легкий масаж м'язів протилежної сторони обличчя.
3. Мідокалм.
4. Консультація дитячого хірурга

1. Видужання.
2. Стійка компенсація.
3. Диспансерний нагляд з оглядом протягом 1 місяця після виписки із стаціонару 1 раз на місяць. В подальшому - не рідше 2-х разів на рік.
4. При одужанні - зняття з обліку.

 

 

7.

Віддалені наслідки травм, отруєнь та інших впливів зовнішніх чинників

T90 -
T98

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд
2. Загальноприйняті аналізи крові, сечі, калу
3. Очне дно
4. Ехоенцефалоскопія (ЕхоЕС)
5. Контроль артеріального тиску
6. Рентгенографія черепа, хребта (за показаннями)
7. Спинномозкова пункція (за показаннями)
8. Консультація нейрохірурга.
Огляд за показаннями:
педіатр, хірург, ЛОР та інші.
Додатково за показаннями:
- комп'ютерна томографія головного, спинного мозку (КТ)
- магнітно-резонансна томографія головного, спинного мозку (МРТ)
- електроенцефалографія (ЕЕГ)
- електроміографія (ЕМГ)
- доплерографія (ДЕГ)
- огляд фахівців на предмет визначення показань до спеціальних методик обстеження та лікування: дитячий травматолог-ортопед, лікар ЛФК, медичний психолог, педагог-дефектолог, логопед та інші

1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів згідно з випискою з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні, амбулаторного центру:
- антиепілептичних
- дегідратаційних
- вазоактивних
- ноотропних
- розсмоктуючих
- вітамінотерапія
за показаннями:
- антихолінестеразні
- антиспастичні
- седативні та інші
2. ЛФК, масаж
3. Фізіотерапевтичні методики.
Додатково:
- масаж, ЛФК (з використанням спеціальних методик: мануальна терапія та інші)
- лікування у медичного психолога, логопеда, педагога-дефектолога
- за показаннями - нетрадиційні методики лікування (голкорефлексотерапія та інші)
- визначення можливостей медико-соціальної реабілітації хворої дитини та складання індивідуальної щорічної реабілітаційної програми
- навчання батьків методикам реабілітації

1. Видужання, стійка компенсація.
2. Соціальна адаптація.
3. Постійне диспансерне спостереження. Огляд протягом першого року 1 раз на квартал, в подальшому - 2 рази на рік.

 

 

7а.

(Віддалені наслідки черепно-мозкової травми, травми периферичної нервової системи та спинного мозку)

 

7б.

(Віддалені наслідки уражень нервової системи при термічних опіках та обмороженнях, отруєннях, токсичному впливові інших та неуточнених зовнішніх причин)

8.

Наслідки цереброваскулярних хвороб:

I69

 

1. Клінічний огляд
2. Загальноприйняті аналізи крові, сечі, калу
3. Очне дно
4. Ехоенцефалоскопія (ЕхоЕС).
Огляд за показаннями:
педіатр, хірург, психіатр та інші.
Додатково за показаннями:
- комп'ютерна томографія головного, спинного мозку (КТ)
- магнітно-резонансна томографія головного, спинного мозку (МРТ)
- електроенцефалографія (ЕЕГ)
- лектроміографія (ЕМГ)
- допплерографія (ДЕГ)
- огляд фахівців на предмет визначення показань до спеціальних методик обстеження та лікування: дитячий нейрохірург, дитячий травматолог-ортопед, лікар ЛФК, медичний психолог, педагог-дефектолог, логопед та інші

1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів згідно з випискою з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні, амбулаторного центру:
- антиепілептичних
- дегідратаційних
- вазоактивних
- ноотропних
- розсмоктуючих
- вітамінотерапія
за показаннями:
- антихолінестеразні
- антиспастичні
- седативні та інші
2. ЛФК, масаж
3. Фізіотерапевтичні методики.
Додатково:
- масаж, ЛФК (з використанням спеціальних методик: мануальна терапія та інші)
- лікування у медичного психолога, логопеда, педагога-дефектолога
- за показаннями - нетрадиційні методики лікування: рефлексотерапія та інші
- визначення можливостей медико-соціальної реабілітації хворої дитини та складання індивідуальної щорічної реабілітаційної програми з використанням санаторно-курортної служби дитячого неврологічного профілю
- навчання батьків методикам реабілітації

1. Клінічне покращання, стійка компенсація.
2. Соціальна адаптація
3. Видужання, стійка компенсація.
4. З диспансерного нагляду знімаються через 2 роки за умови відсутності патології нервової системи.
5. Постійний диспансерний нагляд з оглядом протягом 1 місяця після виписки із стаціонару. В подальшому - не рідше 2-х разів на рік

 

 

Наслідки субарахноїдального крововиливу

I69.0

 

Наслідки внутрішньочерепного нетравматичного крововиливу

I69.1

 

Наслідки інфаркту мозку

I69.3

 

8а.

Хвороба Гентінгтона

G10

 

9.

Мігрень

G43

 

1. Клінічний огляд
2. Загальноприйняті аналізи крові, сечі, калу
3. Ехоенцефалоскопія (ЕхоЕС)
4. Очне дно
5. Контроль артеріального тиску
6. Електрокардіограма (ЕКГ)
7. Доплерографія (ДЕГ).
8. Консультація педіатра, ЛОРа, стоматолога на предмет виключення хронічних вогнищ інфекції та патології внутрішніх органів.
При резистентних до лікування та рецидивуючих формах з метою виключення синдромного характеру захворювання додаткове обстеження:
- комп'ютерна томографія головного, спинного мозку (КТ)
- магнітно-резонансна томографія головного, спинного мозку (МРТ)
- електроенцефалографія (ЕЕГ)
- визначення рівня катехоламінів.
Огляд за показаннями: дитячий ендокринолог, дитячий психіатр, медичний психолог та інші

Контроль за виконанням призначень згідно з випискою з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні або амбулаторного центру:
1. Дотримання відповідного вікові режиму.
2. Санація хронічних вогнищ інфекції.
3. Медикаментозні засоби відповідно до ведучого синдрому:
- анальгетики - a-агоністи (ерготамін)
- антисеротонінові препарати
- триптани
- блокатори кальцієвих каналів
- вітамінотерапія - ноотропи
- вазоактивні препарати групи белоїду
- седативні, антидепресанти
4. Фізіотерапевтичні методики.
5. Масаж, ЛФК.
Додатково до відповідних медикаментозних засобів:
лікування у медичного психолога
- за показаннями:
нетрадиційні методики лікування (рефлексотерапія та інші)

1. Клінічне покращання.
2. Видужання
3. Диспансерне спостереження протягом 2 років після останнього приступу.
4. Огляд залежно від частоти приступів головного болю, але не рідше 2-х разів на рік.
5. При видужанні - зняття з обліку.

 

 

10.

Ураження нервів, нервових корінців та сплетінь

G50 -
G52

 

1. Клінічний огляд.
2. Загальноприйняті аналізи крові, сечі, калу.
3. Очне дно.
4. Ехоенцефалоскопія (ЕхоЕС).
5. Рентгенографічні обстеження.
6. Електроміографія (ЕМГ) (за показаннями).
Огляд за показаннями: дитячий нейрохірург, дитячий травматолог-ортопед, педіатр, ЛОР, дитячий стоматолог.
Додатково за показаннями:
- комп'ютерна томографія головного, спинного мозку (КТ)
- магнітно-резонансна томографія головного, спинного мозку (МРТ)

1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів:
- протизапальних
- дегідратаційних
- десенсибілізуючих
- вітамінотерапія
- біостимулятори
- транквілізатори
- анальгетики
- антихолінестеразні.
2. ЛФК, масаж.
3. Фізіотерапевтичні методики.
4. "Міотон", "Міоритм" та інші.
5. За показаннями - нетрадиційні методики лікування (рефлексотерапія та інші).
6. Визначення можливостей медико-соціальної реабілітації хворої дитини та складання індивідуальної щорічної реабілітаційної програми з використанням санаторно-курортної служби дитячого неврологічного профілю.
7. Навчання батьків методикам реабілітації

1. Видужання, стійка компенсація.
2. З диспансерного нагляду знімаються через 2 роки за умови відсутності патології нервової системи.
3. Постійний диспансерний огляд протягом 1 місяця після виписки із стаціонару. В подальшому - не рідше 2-х разів на рік. Диспансеризація хворих з ураженням зорового та слухового нервів у профільних фахівців

 

 

Виключено: поточні травматичні ураження; запальна поліневропатія (G61); ураження лицевого нерва запальної етіології (G51); акушерський параліч (G83.2)

G54

 

Ураження нервових корінців та сплетінь

M42

 

Остеохондроз хребта

M50-
M54

 

Інші дорсопатії

 

11.

(Прогресуючі захворювання нервової системи (спадкові, дегенеративні, демієлінізуючі та інші)

 

 

1. Клінічний огляд.
2. Загальноприйняті аналізи крові, сечі, калу.
3. Очне дно.
4. Електрокардіограма (ЕКГ).
Огляд за показаннями:
педіатр, хірург, дитячий травматолог-ортопед, лікар ЛФК, медичний психолог, педагог-дефектолог та інші.
Додатково за показаннями:
- комп'ютерна томографія головного, спинного мозку (КТ)
- магнітно-резонансна томографія головного, спинного мозку (МРТ)
- електроміографія (ЕМГ)
- біохімічні аналізи крові (креатинфосфокіназа та інші)
- консультація генетика, медико-генетичне консультування родини

1. Контроль за виконанням призначень згідно з випискою з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні або медичного висновку дитячого невролога:
- вітамінотерапія
- антихолінестеразні
- вазоактивні
- біостимулятори
за показаннями:
- нестероїдні гормони
- амінокислотні суміші
та інші
2. Масаж, ЛФК
3. Фізіотерапевтичні методики.
Додатково:
- масаж, ЛФК (з використанням спеціальних методик)
- лікування у медичного психолога, логопеда
- за показаннями: нетрадиційні методики лікування (голкорефлексотерапія та інші)
- визначення можливостей медико-соціальної реабілітації хворої дитини та складання індивідуальної щорічної реабілітаційної програми
- навчання батьків методикам реабілітація
- консультація фахівців, які підпорядковані Міністерству праці та соціальної політики на предмет визначення можливостей соціальної адаптації

1. Клінічне покращання, соціальна адаптація.
2. З диспансерного обліку не знімається.
3. Постійний диспансерний нагляд з оглядом невролога не рідше 2 разів на рік.

 

 

Системні атрофії, що уражають переважно центральну нервову систему

G10 -
G13

 

Екстрапірамідальні та інші порушення

G20 -
G26

Інші дегенеративні хвороби нервової системи

G31 -
G32

 

Віддалені наслідки порушень обміну речовин, які спричиняють патологію нервової системи

E70 -
E83

 

Поліневропатії та інші ураження периферичної нервової системи

G60 -
G64

 

Хвороби нервово-м'язового з'єднання та м'язів

G70 -
G73

 

Демієлінізуючі хвороби центральної нервової системи

G35 -
G37

 

Повіліні вірусні інфекції центральної нервової системи

A81

 

12.

Злоякісне новоутворення периферичних нервів та вегетативної нервової системи

C47

 

1. Клінічний огляд.
2. Консультація дитячого нейрохірурга.
3. Загальноприйняті аналізи крові, сечі, калу.
4. Очне дно.
5. Ехоенцефалоскопія
(ЕхоЕС).
6. Рентгенографія черепа (за показаннями).
7. Нейросонографія (НСГ).
Огляд:
педіатр, хірург та інші.
Додатково за показаннями:
- комп'ютерна томографія головного, спинного мозку (КТ)
- магнітно-резонансна томографія головного, спинного мозку (МРТ)
- електроенцефалографія (ЕЕГ)
- доплерографія (ДЕГ)
- електрокардіограма (ЕКГ)
- огляд фахівців на предмет визначення показань до спеціальних методик обстеження та лікування: дитячий травматолог-ортопед, медичний психолог, лікар ЛФК, педагог-дефектолог, логопед та інші

Після консультації дитячого нейрохірурга:
1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів.
2. ЛФК, масаж.
3. Фізіотерапевтичні методики.
Додатково:
- масаж, ЛФК (з використанням спеціальних методик: мануальна терапія та інші)
- лікування у медичного психолога, логопеда, педагога-дефектолога
- за показаннями - нетрадиційні методики лікування (рефлексотерапія та інші)
- визначення можливостей медико-соціальної реабілітації хворої дитини та складання індивідуальної щорічної реабілітаційної програми з використанням санаторно-курортної служби дитячого неврологічного профілю
- навчання батьків методикам реабілітації

1. Видужання, стійка компенсація.
2. Соціальна адаптація.
3. З диспансерного обліку не знімається.
4. Постійний диспансерний нагляд. На першому році - раз на 3 міс., в подальшому - 1 раз на 6 місяців.

 

 

Злоякісне новоутворення оболон. мозку

C70

 

Злоякісне новоутворення головного мозку

C71

 

Злоякісне новоутворення спинного мозку, черепно-мозкових нервів та інших частин центральної нервової системи

C72

 

Вторинне злоякісне новоутворення головного мозку та мозкових оболон.

C79.3

 

Вторинне злоякісне новоутворення інших та неуточнених частин нервової системи

C79.4

 

Доброякісне новоутворення оболон. мозку

D32

 

Доброякісне новоутворення головного мозку та інших частин центральної нервової системи

D33

 

Доброякісне новоутворення інших та неуточнених локалізацій

D36

 

Новоутворення невизначеного або невідомого характеру оболон. мозку

D42

 

Новоутворення невизначеного або невідомого характеру головного мозку та центральної нервової системи

D43

 

Периферичних нервів та вегетативної нервової системи (стан після нейрохірургічного лікування з приводу новоутворення нервової системи)

D48.2

 



Примітка. Державній статистичній звітності підлягають наступні хвороби нервової системи:

- запальні хвороби центральної нервової системи: G00, G03, G04, G06, G08, G09

- епілепсія, епілептичні синдроми: G40 - G41

- хвороби периферичної нервової системи: G50 - G52, G54

- дитячий церебральний параліч: G80.

ДИТЯЧА НЕФРОЛОГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

 

клініко-діагностичних

лікувально-профілактичних

 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

1.

Гострий нефритичний синдром

N00

Період зворотного розвитку

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові - 1 р. на місяць.
3. Загальний аналіз сечі - 1 р. на 10 дн., аналіз сечі за Нечипоренком - 1 р. на 14 дн., визначення добової протеїнурії - 1 р. на місяць, проба за Зимницьким - 1 р. на квартал.
4. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові - 1 р. на квартал.
5. Визначення артеріального тиску.
6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності - іншими спеціалістами
7. Постійне спостереження нефрологом

1. Дієтотерапія: стіл N 5
2. Постгоспітальне лікувння згідно рекомендацій стаціонару:
- мембраностабілізатори,
- препарати амінохінолінового ряду
3. Санація хронічних вогнищ інфекції
4. Планове обстеження в стаціонарі на 6, 12 місяці від початку захворювання, потім - щорічно
5. Школа вдома.
6. Профщеплення згідно загального графіку.

1. Зворотний розвиток: відсутність екстраренальних симптомів, покращання або відсутність сечового синдрому.
2. Відсутність ефекту та прогресування сечового синдрому, виникнення чи зростання ознак порушення функції нирок.
3. Диспансерне спостереження (обстеження в нефрологічному відділенні) на першому році - один раз на 6 місяців, другому та третьому - 1 раз на рік. При стійкій клініко-лабораторній ремісії протягом 3 років - зняття з обліку.

 

 

Ізольована протеїнурія (гострий гломерулонефрит нефритичний синдром, ізольований сечовий синдром)

R80

 

2.

Нефротичний синдром

N04

Період зворотного розвитку

1. Клінічний огляд
2. Загальний аналіз крові - 1 р. на тиждень або місяць
3. Загальний аналіз сечі - 1 р. на 5 дн., аналіз сечі за Нечипоренком - 1 р. на 7 дн., визначення добової протеїнурії - 1 р. 5 - 7 дн., Зимницьким - 1 р. на місяць
4. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові - 1 р. на 1 - 3 місяці
5. Визначення артеріального тиску.
6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, за необхідності - іншими спеціалістами
7. ЕКГ, УЗД.
8. Визначення АЛТ, АСТ 1 р. на місяць (при хронічному гепатиті)

1. Дієтотерапія: стіл N 5
2. Постгоспітальне лікування згідно рекомендаціям стаціонару:
- кортикостероїди
- цитостатики
- делагіл (в підтримуючих дозах)
- антиагреганти
- антикоагулянти
- інгібітори АПФ
3. Щоквартальне обстеження в нефрологічному стаціонарі (на фоні лікування підтримуючими дозами препаратів), двічі на рік після їх відміни, щорічно - в подальшому
4. Школа вдома, після відміни препаратів - відвідання школи в міжепідемічний період
5. Санація хронічних вогнищ інфекції

1. Зворотній розвиток:
2. Повна ремісія відсутність екстраренальних симптомів, покращання або відсутність сечового синдрому.
3. Часткова ремісія (покращання сечового синдрому, повна або часткова ліквідація екстраренальних проявів)
4. Перехід в хронічну форму (ранній рецидив, часткова ремісія)
5. Відсутність ефекту та прогресування сечового синдрому, виникнення чи зростання ознак порушення функції нирок.
6. Формування ХНН.
7. З диспансерного нагляду не знімається. Обстеження в стаціонарі в період патогенетичного лікування кожні 3 місяці. Після відміни препаратів на першому році огляд 1 раз на 6 місяців, в подальшому - 1 раз на рік.
8. З диспансерного обліку не знімається.
9. Обстеження в стаціонарі 1 раз на рік.

 

 

Спадкова нефропатія, не класифікована в інших рубриках

N07

 

Гломерулярні порушення при хворобах, класифікованих в інших рубриках

N 08

Період часткової та повної клініко-лабораторної ремісії

 

Інші уточнені синдроми природжених вад, не класифіковані в інших рубриках

Q87.8

 

Алергічна пурпура (зпереважним враженням нирок)

D69.0

 

Хронічний гепатит, не класифікований в інших рубриках

K 73

 

3.

Рецидивна та персистувальна гематурія

N02

Відсутність клінічних проявів
Часткова або повна клініко-лабораторна ремісія

1. Клінічний огляд
2. Загальний аналіз крові - 1 р. на місяць
3. Загальний аналіз сечі - 1 р. на 10 дн., аналіз сечі за Нечипоренком - 1 р. на 14 дн., визначення добової протеїнурії - 1 р. на місяць, Зимницьким - 1 р. на 3 місяці
4. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові - 1 р. на 1 - 3 місяці
5. Визначення артеріального тиску
6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог - при необхідності
7. іншими спеціалістами
8. Постійне спостереження нефрологом
9. ЕКГ, УЗД
10. Аудіометрія щорічно (при синдромі Альпорта)

1. Дієтотерапія.
2. Санація вогнищ інфекції.
3. Корекція кристалурії (алопуринол, цистон, фітолізин тощо).
4. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота тощо).
5. Мембраностабілізатори та препарати амінохінолінового ряду згідно рекомендаціям стаціонару.
6. Обстеження в стаціонарі щорічно.
7. Загальний режим.

1. Ліквідація сечового синдрому, збереження протягом року нормальних аналізів. Збереження сечового синдрому.
2. Перехід у конкретну нозологічну форму, інші нозології.

 

 

Спадкова нефропатія, не класифікована в інших рубриках

N07

 

Тубулоінтерстиціальний нефрит, не уточнений як гострий чи хронічний

N12

 

Ізольована протеїнурія

R80

Зворотний або прогресуючий перебіг

 

Інші відхилення від норми, виявлені при дослідженні сечі

R82

 

Інші уточнені синдроми природжених вад, не класифіковані в інших рубриках

Q87.8

 

Інші ниркові тубулоінтерстиціальні хвороби

N 15

 

Ураження внаслідок ниркової тубулярної функції (токсикоалергічна нефропатія; дизметаболічна алергія; спадковий нефрит; синдром Альпорта без нефротичного синдрому; інтерстиціальний нефрит)

N25

 

4.

Хронічна ниркова недостатність

N18

Прогресуючий перебіг

1. Клінічний огляд
2. Загальний аналіз крові - 1 р. на 7 дн.
3. Загальний аналіз сечі - 1 р. на 10 дн., аналіз сечі за Нечипоренком, Зимницьким - 1 р. на місяць
4. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, електролітів - 1 р. на місяць
5. Визначення артеріального тиску
6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності - іншими спеціалістами
7. Постійне спостереження нефрологом
8. ЕКГ, УЗД

1. Дієтотерапія, режим з обмеженнями.
2. Протианемічна терапія.
3. Дезінтоксикаційна терапія.
4. Гіпотензивна терапія.
5. Ентеросорбенти (активоване вугілля, ентеросгель, пектини тощо).
6. Корекція Са-Р обміну.
7. Корекція кислотно-лужного стану.
8. Антигеморагічна терапія.
9. Санація вогнищ інфекції.
10. Обстеження в стаціонарі щорічно.
11. Школа вдома.

1. Тривалість додіалізного періоду та рівень соціальної адаптації
2. З диспансерного обліку не знімається.
3. Обстеження в стаціонарі 1 раз на рік.

 

 

5.

Зморщена нирка неуточненого генезу

N26

Прогресуючий перебіг

1. Клінічний огляд
2. Загальний аналіз крові - 1 р. на квартал
3. Загальний аналіз сечі - 1 р. на 10 дн., аналіз сечі за Нечипоренком, визначення добової протеїнурії, проба за Зимницьким - 1 р. на квартал
4. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові - 1 р. на квартал
5. ЕКГ, УЗД
6. Огляд спеціалістами: уролог, хірург, при необхідності - іншими
7. Визначення артеріального тиску
8. Постійне спостереження нефрологом

1. Гіпотензивні препарати при необхідності.
2. Вітамінотерапія.
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Режим з обмеженням фізичних навантажень.

1. Тривалість додіалізного періоду та відсутність загострень первинного захворювання.
2. З диспансерного обліку не знімається.
3. Обстеження в стаціонарі 1 раз на рік.

 

 

Інші ураження нирки та сечоводу, не класифіковані в інших рубриках

N28

Часткова або повна клініко-лабораторна ремісія

1. Клінічний огляд
2. Загальний аналіз крові
3. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, визначення добової протеїнурії, проба за Зимницьким.
4. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові
5. ЕКГ, УЗД
6. Огляд спеціалістами: уролог, хірург, при необхідності - іншими
7. Визначення артеріального тиску
8. Постійне спостереження нефрологом

1. Вітамінотерапія.
2. Гіпотензивна терапія - за показниками.
3. Лікувальна фізкультура.
4. Санація вогнищ інфекції.
5. Режим з обмеженням фізичних навантажень.
6. Щорічне обстеження в умовах стаціонару.

1. Тривалість додіалізного періоду та відсутність приєднання мікробного запалення нирок.
2. З диспансерного обліку не знімається.
3. Обстеження в стаціонарі 1 раз на рік.

 

 

Ізольована протеїнурія

R80

 

Агенезія та інші редукційні дефекти нирки

Q60

 

Кістозна хвороба нирок

Q61

 

Інші природжені вади розвитку нирки (нефроптоз; ортостатична протеїнурія; кіста нирки; полікістозне захворювання; агенезія та інші редукційні дефекти нирки, інші природжені вади розвитку нирки)

Q63

 

7.

Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит

N10

Неактивна стадія, латентний перебіг

1. Клінічний огляд
2. Загальний аналіз крові - 1 р. на 5 - 7 дн.
3. Загальний аналіз сечі - 1 р. на 5 дн., аналіз сечі за Нечипоренком - 1 р. на 7 дн.
4. Проба за Зимницьким - 1 р. на 14 дн.
5. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові - 1 р. на 7 - 10 дн.
6. Посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків
7. УЗД, ЕКГ
8. Екскреторна, мікційна цистограма за показниками
9. Огляд спеціалістами: уролог, при необхідності - іншими
10. Визначення артеріального тиску
11. Постійне спостереження нефрологом

1. Дієтотерапія.
2. Антибактеріальна терапія в проф. режимі.
3. Фітотерапія (трави з уросептичним ефектом).
4. Загальний режим з обмеженням фізичних навантажень.
5. Щорічне обстеження в умовах стаціонару.
6. Санація хронічних вогнищ інфекції.

1. Повна ремісія: відсутність екстраренальних ознак, сечового синдрому та асимптоматичної бактеріурії.
2. Часткова ремісія та латентний перебіг: відсутність клінічних ознак чи наявність неспецифічного симптомокомплексу інтоксикації чи бактеріурії
3. Рецидивуючий перебіг: чергування повної ремісії чи загострень
4. Прогресування: розвиток парціальної ниркової недостатності з подальшим формуванням ниркової недостатності.
5. При стійкій клініко-лабораторній ремісії та нормалізації функції - зняття з обліку через 3 роки.

 

 

Хронічний тубулоінтерстиціальний нефрит

N11

8.

Спадкова нефропатія, не класифікована в інших рубриках

N07

Латентний прогресуючий перебіг

1. Клінічний огляд
2. Загальний аналіз крові.
3. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком - 1 р. на 14 дн., визначення добової протеїнурії, добова глюкозурія, ортостатична проба, проба за Зимницьким - 1 р. на квартал.
4. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, електролітів - 1 р. на квартал.
5. ЕКГ, УЗД
6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, кардіолог, ендокринолог - при необхідності.
7. Визначення антропометричних даних.
8. Визначення артеріального тиску.
9. Постійне спостереження нефрологом.

1. Дієтотерапія.
2. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота тощо).
3. Вітамінотерапія.
4. Симптоматична терапія (мембраностабілізатори, делагіл).
5. Дезінтоксикаційна
6. терапія (сорбенти та інші).
7. Замісна хронічна терапія
8. Режим з обмеженням фізичних навантажень.
9. Щорічне обстеження в умовах стаціонару.
11. Санація вогнищ інфекції.

1. Тривалість додіалізного періоду.
2. Рівень фізично-розумового розвитку.
3. Компенсація електролітного обміну.
4. Відсутність формування конкрементів у сечових шляхах.
5. З диспансерного обліку не знімається.
6. Обстеження в стаціонарі 1 раз на рік.

 

 

Тубулоінтерстиціальні ураження нирок при порушенні обміну речовин

N16.3*

 

Камені сечового тракту при хворобах, класифікованих в інших рубриках

N 22

 

 

Ураження внаслідок ниркової тубулярної функції

N25

 

Нефрогенний нецукровий діабет

N25.1

 

Поліурія

R35

 

Ізольована протеїнурія

R80

 

Глюкозурія

R81

 

Інші відхилення від норми, виявлені при дослідженні сечі

R82

 

Інші порушення обміну амінокислот (порушення транспорту амінокислот: цистиноз; цистинурія; синдром Фанконі; гліцинурія; хвороба Хартнапа. Ниркова глюкозурія, первинна гіпероксалурія, нефрогенний нецукровий діабет)

E72

 

9.

Гломерулярні порушення при хворобах крові та імунних порушеннях

N08.2*

Зворотний розвиток, прогресуючий перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові, тромбоцити, ретикулоцити - 1 р. на 10 дн., тривалість та час кровотечі - 1 р. на місяць.
3. Загальний аналіз сечі - 1 р. на 7 дн., аналіз сечі за Нечипоренком - 1 р. на 14 дн., визначення добової протеїнурії - 1 р. на 14 дн., проба за Зимницьким - 1 р. на місяць.
4. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові, коагулограма, загальний білок сироватки крові, печінкові проби - 1 р. на 6 місяців.
5. ЕКГ, УЗД.
6. Екскреторна урографія, мікційна цистограма.
7. Огляд спеціалістами: ЛОР, гематолог - при необхідності.
8. Визначення артеріального тиску.
9. Постійне спостереження нефрологом

1. Дієтотерапія.
2. Фітотерапія (трави з гемостатичним ефектом).
3. Постсиндромна терапія: антикоагулянти, антиагреганти, делагіл, протианемічні препарати, сорбенти, інгібітори АПФ - за рекомендаціями стаціонару.
4. Домашній режим
або обмеження фізичних навантажень.
5. Щорічне обстеження в умовах стаціонару.
6. Санація вогнищ інфекції.

1. Повна ремісія: відсутність екстраренальних ознак захворювання та сечового синдрому. Відсутність ефекту - формування ХНН.
2. З диспансерного обліку не знімається.
3. Обстеження в стаціонарі 1 раз на рік.

 

 

Гемолітично-уремічний синдром

D59.3

 

10.

Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням нирок

I12

Латентний або прогресуючий перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові.
3. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, визначення добової протеїнурії - 1 р. на місяць, проба за Зимницьким - 1 р. на квартал.
4. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові.
5. ЕКГ, УЗД.
6. Огляд спеціалістами: кардіолог,
7. офтальмолог, невропатолог, при необхідності - іншими
8. Визначення артеріального тиску 2 - 3 р. на день.
9. Постійне спостереження нефрологом

1. Дієтотерапія.
2. Гіпотензивні препарати.
3. Діуретики.
4. Симптоматична терапія (мембраностабілізатори, кадіотропні препарати за показниками).
5. Щорічне обстеження в умовах стаціонару
6. Режим з обмеженням фізичних навантажень.
7. Санація вогнищ інфекції.

1. Контрольована гіпертензія.
2. Злоякісна гіпертензія.
3. З диспансерного обліку не знімається.
4. Обстеження в стаціонарі 1 раз на рік.

 

 

Реноваскулярна гіпертензія

I15.0

 

Гіпертензія, що є вторинною щодо інших уражень нирок

I15.1

 

11.

Рецидивна та персистувальна гематурія

N02

Період повної, часткової клініко-лабораторної ремісії, прогресуючий перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові - 1 р. на місяць.
3. Загальний аналіз сечі - 1 р. на 7 дн., аналіз сечі за Нечипоренком - 1 р. на 14 дн., визначення добової протеїнурії - 1 р. на 10 дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким - 1 р. на квартал.
4. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові - 1 р. на квартал.
5. ЕКГ, УЗД.
6. Визначення артеріального тиску.
7. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності - іншими спеціалістами.
8. Постійне спостереження нефрологом.

1. Дієтотерапія.
2. Санація вогнищ інфекції.
3. Симптоматична патогенетична та протисклеротична терапія згідно рекомендаціям стаціонару (кортикостероїди, цитостатики, антикоагулянти, антиагреганти, нестероїдні протизапальні препарати, інгібітори АПФ, кардіо- та гепатотропні препарати - за показниками).
4. Режим з обмеженням фізичних навантажень.
5. Щорічне обстеження в умовах стаціонару.

1. Повна ремісія: ліквідація екстраренальних ознак, сечового синдрому та
2. Часткова ремісія: ліквідація екстраренальних ознак при збереженні сечового синдрому.
3. Прогресування: приєднання набряків, гіпертензія, біохімічних змін, формуванням хронічної ниркової недостатності.
4. З диспансерного обліку не знімається.
5. Обстеження в стаціонарі 1 раз на рік.

 

 

Хронічний нефритичний синдром

N03

 

Ізольована протеїнурія з уточненим морфологічним ураженням

N06

 

Спадкова нефропатія, не класифікована в інших рубриках

N07

 

Гломерулярні порушення при хворобах, класифікованих в інших рубриках

N08*

 

Інші уточнені синдроми природжених вад, не класифіковані в інших рубриках

Q87.8

 

Гематурія неуточнена

R31

 

Ізольована протеїнурія
(хронічний гломерулонефрит (сечовий синдром, гематурична форма)
Гломерулярні порушення при:
1. системному червоному вовчакові
2. геморагічному васкуліті
3. спадковому нефриті
4. хронічному гепатиті
5. вузликовому поліартеріїті

R80

 



ДИТЯЧА ОНКОЛОГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

 

клініко-діагностичних

лікувально-профілактичних

 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

1.

Злоякісне новоутворення нирки, за винятком ниркової миски (пухлина Вільмса)

C64

Догоспітальний етап

1. Клінічний огляд.
2. Лабораторне дослідження:
- заг. ан. крові, сечі;
- біохімічні аналізи (білірубін, трансамінази, електроліти, сечовина, залишковий азот, кліренс креатиніну, загальний білок);
- коагулограма;
- серологічні дослідження на вірусні гепатити, віруси герпеса, цитомегаловірус, інші - за показаннями.
3. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- екскреторна урографія;
- рентгенографія ОГК;
- КТ легенів та органів черевної порожнини;
- УЗД органів черевної порожнини та зочеревинного простору.
4. Консультація дитячого онколога, уролога та ін. спеціалістів за показаннями

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування.
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Вакцинація проти гепатиту B.

 

Після дослідження та встановлення діагнозу - госпіталізація у дитяче онкологічне відділення

 

Спостереження та дослідження після завершення стаціонарного лікування

1. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ, рентгенографія ОГК;
- КТ легенів та органів черевної порожнини;
- УЗД органів черевної порожнини та зачеревинного простору.
2. Інші: за показаннями.

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування з корекцією порушень обміну речовин та ускладнень лікування
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Санаторно-курортне лікування.
5. Медико-соціальна реабілітація (за показаннями).

1. Клінічні:
2. відсутність рецидиву або прогресування процесу.
3. Лабораторні: задовільна функція нирки.
4. Зменшення або ліквідація наслідків хіміопроменевого лікування
5. Постійне диспансерне спостереження (з оглядом на першому році - один раз на 3 місяці, другому та третьому роках - один раз на півроку), далі - один раз на рік.

При рецидиві - госпіталізація

 

2.

Злоякісні новоутворення серця, середостіння та плеври

C38

Догоспітальний етап

1. Клінічний огляд.
2. Лабораторні обстеження:
- заг. ан. крові, сечі;
- біохімічні аналізи (білірубін, трансамінази, електроліти, сечовина, залишковий азот, кліренс креатиніну, загальний білок);
- визначення рівня катехоламінів в сечі;
- коагулограма;
- серологічні обстеження на вірусні гепатити, віруси герпеса, цитомегаловірус, інші - за показаннями.
3. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- екскреторна урографія (при ураженні заочеревинного простору);
- рентгенографія ОГК;
- КТ легенів та органів черевної порожнини;
- УЗД органів черевної порожнини та зочеревинного простору;
- спірографія при ураженні середостіння.
4. Консультація дитячого онколога, уролога та ін. спеціалістів за показаннями.

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування.
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Вакцинація проти гепатиту B.

 

Після обстеження та встановлення діагнозу - госпіталізація у дитяче онкологічне відділення

 

Злоякісне новоутворення наднирника

C74

 

Злоякісне новоутворення переферичних нервів та вегетативної нервової системи

C47

 

Злоякісне новоутворення м'яких тканин заочеревинного простору та очеревини (за морфологією нейробластома)

C48.0

 

 

 

 

Після завершення лікування в стаціонарі

1. Клінічний огляд.
2. Лабораторні дослідження
3. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- рентгенографія ОГК;
- КТ легенів та органів черевної порожнини;
- УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору.
4. Інші: за показаннями.

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування з корекцією порушень обміну речовин та ускладнень лікування.
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Санаторно-курортне.
5. Оздоровлення.
6. Медико-соціальна реабілітація: психолог - за показаннями.

1. Клінічні:
2. відсутність рецидиву або прогресування процесу.
3. Лабораторні: задовільна функція нирки.
4. Зменшення або ліквідація наслідків хіміопроменевого лікування.
5. Постійне диспансерне спостереження на першому році огляд - один раз на 3 місяці, другому та третьому роках - один раз на півроку, далі - один раз на рік.

При рецидиві - госпіталізація

 

 

(Тератобластома)

C38
C74
C47
C48.0

Догоспітальний етап

1. Клінічний огляд.
2. Лабораторні дослідження:
- заг. ан. крові, сечі;
- біохімічні аналізи (білірубін, трансамінази, електроліти, сечовина, залишковий азот, кліренс креатиніну, загальний білок);
- коагулограма;
- серологічні дослідження на вірусні гепатити, віруси герпеса, цитомегаловірус, інші - за показаннями;
- визначення альфафетопротеїну та хоріонічного гонадотропіну.
3. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- рентгенографія ОГК;
- КТ легенів та зони ураження;
- УЗД м'яких тканин зони ураження.
4. Консультація дитячого онколога та ін. спеціалістів за показаннями.

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування.
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Вакцинація проти гепатиту B.

 

Після дослідження та встановлення діагнозу - госпіталізація у дитяче онкологічне відділення

 

3.

Злоякісні новоутворення інших типів сполученої і м'яких тканин (саркома м'яких тканин)

C49

Догоспітальний етап

1. Клінічний огляд.
2. Лабораторні дослідження:
- заг. ан. крові, сечі;
- біохімічні аналізи (білірубін, трансамінази, електроліти, сечовина, залишковий азот, кліренс креатиніну, загальний білок);
- коагулограма;
- серологічні дослідження на вірусні гепатити, віруси герпеса, цитомегаловірус, інші - за показаннями.
3. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- рентгенографія ОГК;
- КТ легенів та зони ураження;
- рентгенографія зони ураження;
- УЗД м'яких тканин ураженої ділянки.
4. Консультація дитячого онколога та ін. спеціалістів за показаннями.

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування.
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Вакцинація проти гепатиту B.

 

Після дослідження та встановлення діагнозу - госпіталізація у дитяче онкологічне відділення

 

Після завершення лікування в стаціонарі

1. Клінічний огляд.
2. Клініко-лабораторне та інструментальне спостереження.
3. Лабораторні дослідження.
4. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- рентгенографія ОГК;
- КТ легенів та органів черевної порожнини;
- УЗД зони ураження та регіонарних лімфатичних вузлів.

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування з корекцією порушень обміну речовин та ускладнень лікування.
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Санаторно-курортне оздоровлення.
5. Медико-соціальна реабілітація: психолог за показаннями.

1. Клінічні:
2. відсутність рецидиву або прогресування процесу.
3. Лабораторні: задовільна функція нирки.
4. Зменшення або ліквідація наслідків хіміопроменевого лікування.
5. Постійне диспансерне спостереження. На першому році огляд - один раз на 3 місяці, другому та третьому роках - один раз на півроку, далі - один раз на рік.

При рецидиві - госпіталізація

 

4.

Злоякісні новоутворення кісток та суглобових хрящів

C40

Догоспітальний етап

1. Клінічний огляд.
2. Лабораторні дослідження:
- заг. ан. крові, сечі;
- біохімічні аналізи (білірубін, трансамінази, електроліти, сечовина, залишковий азот, кліренс креатиніну, загальний білок);
- коагулограма;
- серологічні дослідження на гепатити, віруси герпеса, цитомегаловірус, інші - за показаннями.
3. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- рентгенографія ОГК;
- КТ легенів та зони ураження;
- УЗД м'яких тканин зони ураження.
4. Консультація дитячого онколога, уролога та ін. спеціалістів за показаннями.

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування.
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Вакцинація проти гепатиту B.

 

Після дослідження та встановлення діагнозу - госпіталізація у дитяче онкологічне відділення

 

Злоякісне новоутворення кісток і суглобових хрящів інших та неуточнених локалізацій (саркоми кісток)

C41

Спостереження та дослідження після завершення лікування в стаціонарі

1. Клінічний огляд.
2. Клініко-лабораторне та інструментальне спостереження.
3. Лабораторні дослідження.
4. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- рентгенографія ОГК;
- КТ легенів та зони ураження;
- УЗД м'яких тканин зони ураження.

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування з корекцією порушень обміну речовин та ускладнень лікування.
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Санаторно-курортне оздоровлення.
5. Медико-соціальна реабілітація: психолог - за показаннями.

1. Клінічні:
2. відсутність рецидиву або прогресування процесу.
3. Лабораторні: задовільна функція нирки.
4. Зменшення або ліквідація наслідків хіміопроменевого лікування.
5. Постійне диспансерне спостереження. На першому році огляд один раз на 3 місяці, другому та третьому роках - один раз на півроку, далі - один раз на рік.

При рецидиві - госпіталізація

 

5.

Злоякісне новоутворення ока та його придатків (ретинобластома)

C69.2

Догоспітальний етап

1. Клінічний огляд.
2. Лабораторні дослідження:
- заг. ан. крові, сечі;
- біохімічні аналізи (білірубін, трансамінази, електроліти, сечовина, залишковий азот, кліренс креатиніну, загальний білок);
- коагулограма;
- серологічні дослідження на вірусні гепатити, віруси герпеса, цитомегаловірус, інші - за показаннями.
3. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- рентгенографія ОГК;
- КТ легенів та черепа;
- МРТ черепа та головного мозку.
4. Консультація дитячого онколога та ін. спеціалістів за показами.

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування.
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Вакцинація проти гепатиту B.

 

Після дослідження та встановлення діагнозу - госпіталізація у дитяче онкологічне відділення

 

Спостереження та дослідження після завершення лікування в стаціонарі

1. Клініко-лабораторне та інструментальне спостереження.
2. Клінічний огляд.
3. Лабораторні дослідження.
4. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- рентгенографія ОГК;
- МРТ черепа та головного мозку;
- офтальмоскопія.
5. Інші за показаннями.

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування з корекцією порушень обміну речовин та ускладнень лікування.
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Санаторно-курортне оздоровлення.
5. Медико-соціальна реабілітація: психолог - за показаннями.

1. Клінічні:
2. відсутність рецидиву або прогресування процесу.
3. Лабораторні: задовільна функція нирки.
4. Зменшення або ліквідація наслідків хіміопроменевого лікування.
5. Постійне диспансерне спостереження. Огляд на першому році один раз на 3 місяці, другому та третьому роках - один раз на півроку, далі - один раз на рік.

При рецидиві - госпіталізація

 

6.

 

 

Спостереження та дослідження після завершення лікування в стаціонарі

1. Клінічний огляд.
2. Клініко-лабораторне та інструментальне спостереження.
3. Лабораторні дослідження
4. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- рентгенографія ОГК;
- КТ легенів та зони ураження;
- ЗД м'яких тканин зони ураження.
5. Інші - за показаннями.

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування з корекцією порушень обміну речовин та ускладнень лікування.
3. Санація вогнищ інфекції.
4 Санаторно-курортне оздоровлення.
5. Медико-соціальна реабілітація: психолог - за показаннями.

1. Клінічні: відсутність рецидиву або прогресування процесу.
2. Лабораторні: задовільна функція нирки.
3. Зменшення або ліквідація наслідків хіміопроменевого лік.
4. Постійне диспансерне спостереження на першому році - один раз на 3 місяці, другому та третьому роках - один раз на півроку, далі - один раз на рік.

При рецидиві - госпіталізація

 

7.

Злоякісне новоутворення печінки та внутрішньопечінкових жовчних протоків (Гепатобластома)

C22.2

Догоспітальний етап

1. Клінічний огляд
2. Лабораторні дослідження:
- заг. ан. крові, сечі;
- біохімічні аналізи (білірубін, трансамінази, електроліти, сечовина, залишковий азот, кліренс креатиніну, загальний білок);
- коагулограма;
- серологічні дослідження на вірусні гепатити, віруси герпеса, цитомегаловірус, інші - за показаннями.
3. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- рентгенографія ОГК;
- КТ легенів органів черевної порожнини;
- УЗД печінки та органів зачеревного простору.
4. Консультація дитячого онколога та ін. спеціалістів за показаннями.

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування.
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Вакцинація проти гепатиту B.

 

Після дослідження та встановлення діагнозу - госпіталізація у дитяче онкологічне відділення

 

Спостереження та дослідження після завершення лікування

1. Клінічний огляд.
2. Клініко-лабораторне та інструментальне спостереження.
3. Лабораторні дослідження.
4. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- рентгенографія ОГК;
- КТ легенів та печінки;
- УЗД органів черевної порожнини та зочеревного простору.
5. Інші - за показаннями.

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування з корекцією порушень обміну речовин та ускладнень лікування.
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Санаторно-курортне оздоровлення.
5. Медико-соціальна реабілітація: психолог - за показаннями.

1. Клінічні: відсутність рецидиву або прогресування процесу.
2. Лабораторні: задовільна функція нирки.
3. Зменшення або ліквідація наслідків хіміопроменевого лікування
4. Постійне диспансерне спостереження на першому році - один раз на 3 місяці, другому та третьому роках - один раз на півроку, далі - один раз на рік.

При рецидиві - госпіталізація

 

8.

Злоякісні новоутворення неточно визначені, вторинні та неуточнених локалізацій (інші та неуточнені локалізації)

C76 -
C80

Догоспітальний етап

1. Клінічний огляд.
2. Лабораторні дослідження:
- заг. ан. крові, сечі;
- біохімічні аналізи (білірубін, трансамінази, електроліти, сечовина, залишковий азот, кліренс креатиніну, загальний білок);
- коагулограма;
- серологічні дослідження на вірусні гепатити, віруси герпеса, цитомегаловірус, інші - за показаннями.
3. Інструментальні обстеження:
- ЕКГ, ЕхоКГ;
- рентгенографія ОГК;
- КТ легенів та органів черевної порожнини;
- УЗД органів черевної порожнини та заочеревного простору.
4. Консультація дитячого онколога, уролога та ін. спеціалістів за показаннями.

1. Режим: амбулаторний.
2. Дієта: збалансоване харчування.
3. Санація вогнищ інфекції.
4. Вакцинація проти гепатиту B.

 

Після дослідження - госпіталізація у дитяче онкологічне відділення

 



ДИТЯЧА ОРТОПЕДІЯ ТА ТРАВМАТОЛОГІЯ

N
п/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного нагляду

Примітка

 

клініко-діагностичних

лікувально-профілактичних

 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

1.

Нестійке стегно (схильність до природженого вивиху або підвивиху стегна (дисплазія кульшового суглоба)

Q65.6

Хронічний перебіг

1. Клінічне обстеження.
2. Перевірка симптому вправлення - вивихування, обмеження відведення асиметрії.
3. УЗД, рентгенографія суглобу.

1. Відведення та згинання стегон.
2. Відвідні ортези, стремена Павліка.
3. Спостереження протягом року з оглядом ортопеда 1 раз у 2 - 3 міс.

1. Відсутність клінічних симптомів.
2. УЗД - норма, рентгенографія - норма.
3. Відсутність прогресування та інвалідизації.
4. Спостерігається постійно, з диспансерного нагляду не знімається.
5. Огляд ортопеда-травматолога 1 раз на рік.

При відсутності ефекту - хірургічне лікування з 2-х років

 

2.

Природжений вивих стегна однобічний

Q65.0

Хронічний перебіг

1. Клінічне обстеження. Перевірка симптому вправлення - вивихуван-ня, обмеження відведення асиметрії
2. УЗД, рентгенографія.
3. Огляд дитячого хірурга, ортопеда-травматолога 1 раз на 2 - 3 міс.
1. Аналіз крові, сечі.
2. Клінічне обстеження. Перевірка обсягу рухів, ходи.
3. УЗД, рентгенографія.

1. Відведення та згинання стегон.
2. Відвідні ортези, стремена Павліка.
3. Спостереження 6 - 12 міс., 1 раз в 2 міс. з оглядом ортопеда-травматолога.
4. Відведення та згинання стегон.

1. Відсутність клінічних симптомів.
2. УЗД - норма, рентгенографія - норма.
3. Відсутність прогресування та інвалідизації.
4. Постійне диспансерне спостереження.
5. Огляд ортопеда-травматолога 1 раз на рік.

При відсутності ефекту - хірургічне лікування з 2-х років

 

Природжений вивих стегна двобічний

Q65.1

 

Природжений вивих стегна неуточнений

Q65.2

 

Природжений підвивих стегна однобічний

Q65.3

 

Природжений підвивих стегна двобічний

Q65.4

Період реконвалесценції
Після оперативного лікування

 

Природжений підвивих стегна неуточнений

Q65.6

 

3.

Кінсько-варусна клишоногість

Q66.0

Хронічний перебіг

1. Клінічно - положення переднього відділу стопи, відхилення п'яти, положення стопи при навантаженні.
2. Огляд ортопедом-травматологом кожні 3 - 4 тижні протягом 6 міс., потім 1 раз на міс. протягом 2 років. Неврологом (за показаннями).

1. Обмеження фізичних навантажень на уражену кінцівку, спеціальна фізкультурна група.
2. Гіпсові пов'язки, ортопедичний тутор (за потребою), масаж, ванни, ЛФК, електростимуляція малогомілкових м'язів, озокерит.
3. Ортопедичне взуття

1. Правильне формування стопи та правильна хода Спостерігається постійно, з диспансерного нагляду не знімається. Огляд ортопедом-травматологом кожний місяць протягом 6 міс., потім - кожні 6 місяців протягом 3 років, в подальшому - 1 раз на рік.

При
відсутності ефекту консервативного лікування - хірургічне лікування з 6 місяців

 

П'ятково-вальгусна клишоногість

Q66.4

 

 

 

 

Після оперативного лікування

1. Клінічно - положення переднього відділу стопи, відхилення п'яти, положення стопи при навантаженні

1. Обмеження фізичних навантажень на уражену кінцівку, спеціальна фізкультурна група.
2. Гіпсові пов'язки, ортопедичний тутор (за потребою), масаж, ванни, ЛФК, електростимуляція малогомілкових м'язів, озокерит.
3. Ортопедичне взуття.

1. Правильне формування стопи та правильна хода.
2. Відсутність прогресування та інвалідності.
3. Огляд ортопедом кожний місяць протягом 6 міс., потім - кожні 6 міс.

 

 

4.

Природжена деформація груднино-ключично-соскоподібного м'яза

Q68.0

Хронічний перебіг

1. Клінічно-асиметричне положення голови, напруга грудинно-ключично-
сосковидного м'яза, його затвердіння, неоднакова консистенція, нахил голови.

1. Руховий режим без обмежень.
2. Лікувальна гімнастика.
3. Електрофорез з лідазою, масаж.

1. Правильне положення голови, відсутність обмеження рухів голови, однакове напруження грудинно-ключично-
сосковидного м'яза.
2. Постійне диспансерне спостереження.
3. Огляд ортопедом після завершення лікування 1 раз на 6 міс., потім - 1 раз на рік.
4. Консультація окуліста, ЛОР та ін. (за необхідністю).
5. Спостерігається постійно, з диспансерного нагляду не знімається.

При відсутності ефекту - хірургічне лікування після одного року

 

Період реконвалесценції
Після оперативного лікування

1. Клінічно-асиметричне положення голови, напруга грудинно-ключично-
сосковидного м'яза, його затвердіння, неоднакова консистенція, нахил голови.
2. Рентгенографія перед оперативним лікуванням.

1. Руховий режим без обмежень.
2. Лікувальна гімнастика.
3. Електрофорез з лідазою, масаж.
4. Диспансерне спостереження.

1. Правильне положення голови, відсутність обмеження рухів голови, однакове напруження грудинно-ключично-
сосковидного м'яза.
2. Відсутність прогресування та інвалідності.
3. Постійне диспансерне спостереження.
4. Огляд ортопедом після завершення лікування кожні 3 місяця протягом 1 року, потім - 1 раз на рік. Консультація окуліста, ЛОР та ін.(за необхідністю
5. Спостерігається постійно, з диспансерного нагляду не знімається

 

 

5.

Природжені деформації стегна

Q65

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Антропометричні дані.
3. Рентгенологічне обстеження, КТГ, ЯМР (за необхідністю).
4. Огляд ортопеда-травматолога, невролога, генетика та інших спеціалістів (при необхідності)

1. Обмеження навантаження
2. Компенсація вкорочення ортопедичними виробами, при вкороченні більше 4 см. оперативне подовження дистракційними апаратами.
3. Санаторно-курортні заклади ортопедичного профілю.
4. Забезпечення ортопедичними виробами протягом росту дитини.

1. Нормальна вісь, довжина кінцівок та обсяг рухів в суглобах в межах норми.
2. Відсутність прогресування процесу та виходу на інвалідність.
3. Спостерігається постійно, з диспансерного нагляду не знімається (огляд 1 раз на рік).

При відсутності ефекту - хірургічне лікування - строки індивідуально

 

6.

Інші остеохондродисплазії

Q78

Хронічне захворювання

1. Клінічні - вимірювання обсягу рухів в суглобах, довжини кінцівок, контроль за віссю кінцівок.
2. Інструментальні - рентгенографія уражених сегментів

1. Режим - оберігаючий, заняття з фізвиховання в спецгрупі, ЛФК.
2. Дієта, збагачена продуктами кальцію та фосфору.
3. Медикаментозна - препарати для укріплення міцності кісток (віт. D, міакальцій та ін.)
4. Ортопедичні апарати при показаннях.

1. Клінічні - збереження правильної осі та довжини кінцівок, наявність нормального обсягу рухів в суглобах.
2. Інструментальні - стабілізація патологічних процесів при щорічному рентгенологічному обстеженні.
3. Відсутність прогресування процесу та виходу на інвалідність.
4. Тривалість диспансерного спостереження - до закінчення росту з оглядом ортопеда-травматолога 1 раз на рік.

При відсутності ефекту - хірургічне лікування - строки індивідуально, залежно від ступеню деформації

 

Енходроматоз (хвороба Ольє, синдром Маффуччі)

Q78.4

 

Інші уточнені остеохондродисплазії

Q78.8

 

Інші природжені вади розвитку верхньої(іх) кінцівки(ок), включаючи плечовий пояс

Q74.0

 

Ахондроплазія (гіпохондроплазія)

Q77.4

 

Поліостозна фіброзна дисплазія (синдром Олбрайта-Мак-К'юна (Штенберга)

Q78.1

 

Незавершений остеогенез

Q78.0

 

7.

Одинична кіста кістки

M85.4

Хронічне захворювання

1. Клінічні: контроль за довжиною та віссю кінцівки
2. Інструментальні: рентгенографія уражених сегментів

1. Режим оберігаючий.

1. Клінічні збереження правильної осі кінцівки
2. Інструментальні: рентгенологічне відновлення нормальної форми та структури кістки.
3. Тривалість диспансерного спостереження до закінчення росту з оглядом ортопеда-травматолога 1 раз на рік.

При відсутності ефекту - хірургічне лікування

 

Кіста кістки з аневризмою

M85.5

 

Інша кіста кісток

M85.6

 

8.

Ювенільний остеохондроз голівки стегнової кістки (Легга-Кальве-Пертеса)

M91.1

Хронічне захворювання

1. Клінічні: біль, слабість, кульгавість, припухлість, деяке підвищення місцевої температури, постава.
2. Рентгенобстеження ураженого сегмента (раз на 6 міс.).

1. Режим: без навантаження ураженої кінцівки, звільнення від літньої трудової практики, ЛФК, витяг.
2. Розвантажувальний режим, ортопедичні устілки, шини.
3. Фізіотерапевтичне лікування (електрофорез, теплові процедури).
4. Дієта із підвищеним вмістом Ca, P, антиостеопоротичні препарати.

1. Правильна постава, відсутність кульгавості, повноцінна опірність та симетричність кінцівок.
2. Спостерігається постійно, з диспансерного нагляду не знімається.
3. Огляд ортопедом-травматологом або дитячим хірургом в гострому періоді - 1 раз на 3 міс., потім 1 раз на рік - до закінчення росту.

При
відсутності ефекту - хірургічне лікування

 

Ювенільний остеохондроз великогомілкової та малогомілкової кісток (Осгуда-Шлаттера)

M92.5

 

Ювенільний остеохондроз надколінка (Келера)

M92.4

 

Ювенільний остеохондроз заплесна (човноподібної кістки (Келера))

M92.6

 

9.

Інші природжені вади розвитку верхньої(іх) кінцівки(ок), включаючи плечовий пояс

Q74.0

Хронічне захворювання

1. Вісь кінцівки, атрофія тканини. Вкорочення ноги. Рентгенобстеження (зони Лоозера), клінічне обстеження.

1. Обмеження рухового режиму, ЛФК, з урахуванням ортопедичного режиму звільнення від літньої трудової практики.
2. Диспансерне спостереження на весь період росту.

1. Нормальні опірність та вісь кінцівки, відсутність атрофії, трофічних порушень.
2. Спостерігається постійно, з диспансерного нагляду не знімається.
3. Огляд ортопедом-травматологом або дитячим хірургом 1 раз на 6 міс. Після оперативного лікування - перший рік 1 раз на 3 міс., потім 1 раз на 6 міс.

При відсутності ефекту - хірургічне лікування з другого року життя

 

Інші уточнені природжені вади розвитку кінцівки(ок)

Q74.8

 

10.

Інші природжені деформації стегна (варусне положення (coxa vara))

Q65.8

Хронічне захворювання

1. Клінічний огляд
2. Антропометрія
3. Загальний аналіз крові, сечі.
4. Рентгенографія 1 раз на рік.
5. Огляд невролога, ендокринолога та інших спеціалістів за показаннями.

1. Обмеження навантаження.
2. Лікування ортопедичними виробами.
3. САналіз-кур. лікування в сАналіз ортопедичного профілю.
4. Забезпечення ортопедичними виробами протягом росту дитини.

1. Відсутність прогресування деформації, відновлення рухів в ураженому суглобі.
2. Відсутність прогресування процесу при рентгенологічному дослідженні.
3. Спостерігається постійно, з диспансерного нагляду не знімається.
4. Огляд ортопеда-травматолога 1 раз на рік.

При відсутності ефекту та при ШДУ менше 110 градусів - хірургічне лікування з 3-х років

 

11.

Параліч Ерба внаслідок пологової травми

P14.0

Стадії відновлення

1. Клінічні: вимірювання обсягу рухів та сили м'язів в уражених сегментах
2. Інструментальні - електроміографія уражених м'язів
3. Ортопедичні ортези
4. Консультація невролога (за показаннями).

1. Режим: оберігаючий, масаж, ЛФК, використання орте,зів за призначенням.
2. Медикаментозна: за погодженням з невропатологом - вітаміни групи B, прозерин, дибазол і т. ін.
3. Санаторно-курортне лікування у профільних санаторіях.

1. Клінічні: відновлення обсягу рухів в суглобах ураженої кінцівки.
2. Спостерігається постійно, з диспансерного нагляду не знімається.
3. Тривалість диспансерного спостереження - до закінчення росту.
4. Огляд ортопеда-травматолога 1 раз на рік.

При
відсутності ефекту - хірургічне лікування з 3-х років

 

Параліч Клюмпке внаслідок пологової травми

P14.1

 

 

Інші пологові травми плечового сплетіння

P14.3

 

 

12.

Хронічний багатовогнищевий остеомієліт

M86.3

Хронічне захворювання

1. Клінічні: наявність загострення запальних змін, динаміка остаточних змін (укорочення, атрофія, обмеження рухів в суглобах, порушення осі кінцівки).
2. Рентгенографія ураженого сегменту, загальний клінічний аналіз крові і сечі.
3. Огляд педіатра, дитячого хірурга і ортопеда-травматолога 2 рази на рік.
4. Аналіз крові 1 раз на 3 міс.

1. Обмеження навантаження на хвору кінцівку, обмеження робіт, пов'язаних з фізичним навантаженням, звільнення від літньої трудової практики.
2. ЛФК, масаж, ортопедичний тутор при деформації і осьових відхиленнях.
3. Компенсація вкорочення.

1. Одужання, відсутність прогресування укорочення, атрофії.
2. Зменшення або відсутність осьових відхилень, деформацій.
3. Тривалість спостереження 3 роки після одужання (при відсутності осьових відхилень, деформацій, порушенні функцій). При наявності зазначених вище змін диспансерне спостереження на весь період росту з оглядом 1 раз на рік.

При відсутності ефекту - хірургічне лікування Строки лікування визначаються тяжкістю ураження.

 

Хронічний остеомієліт з дренованим синусом

M86.4

 

Інший хронічний гематогенний остеомієліт

M86.5

 

Інший остеомієліт

M86.6

 

13.

Сколіоз

M41

Хронічне захворювання

1. Ортопедичне обстеження.
2. Функція зовнішнього дихання.
3. Рентгенографія.
4. Огляд дитячого хірурга, ортопеда-травматолога, фахівця з лікувальної гімнастики.
5. Спостереження педіатра, кардіолога, пульмонолога та ін. (за показан.)

1. Ортопедичний режим.
2. ЛФК.
3. Фізіотерапія.
4. Санаторно-курортне лікування у дитячих ортопедичних закладах
5. Ортопедичний корсет.

1. Одужання, покращання постави, відсутність скарг.
2. Відсутність прогресування та інвалідизації.
3. Диспансерне спостереження до закінчення росту 2 рази на рік.

При відсутності ефекту - хірургічне лікування. При III - IV ступеню

 

Природжений сколіоз, зумовлений вадою розвитку кісток

Q76.3

14.

Спондилоліз

M34.0

Хронічне захворювання

1. Ортопедичне обстеження.
2. Функція зовнішнього дихання.
3. Рентгенографія.
4. Огляд дитячого хірурга, ортопеда-травматолога, фахівця з лікувальної гімнастики.

1. Ортопедичний режим.
2. ЛФК.
3. Фізіотерапія.
4. Санаторно-курортне лікування у дитячих ортопедичних закладах
5. Ортопедичний корсет.

1. Покращання постави, відсутність скарг.
2. Відсутність прогресування та інвалідизації.
3. Диспансерне спостереження до закінчення росту 2 рази на рік.

При відсутності ефекту у тяжких випадках - хірургічне лікування

 

Спондилолістез

M43.1

 

Природжений спондилолістез

Q76.2

 

15.

Інші природжені вади хребта, не пов'язані зі сколіозом (кіфоз і лордоз природжений)

Q76.4

Хронічне захворювання

 

1. Ортопедичний режим.
2. ЛФК.
3. Фізіотерапія.
4. Санаторно-курортне лікування у дитячих ортопедичних закладах.
5. Ортопедичний корсет.

1. Покращання постави, відсутність скарг.
2. Відсутність прогресування та інвалідизації.
3. Диспансерне спостереження до закінчення росту з оглядом 2 рази на рік.

При відсутності ефекту у тяжких випадках - хірургічне лікування

 

16.

Природжена плоскостопа (pes planus)

Q66.5

Хронічне захворювання

1. Клінічно: динаміка деформації, больовий синдром, трофічні зміни, висота склепіння.
2. Огляд педіатром, ортопедом 1 раз на рік.

1. Помірне обмеження ходьби.
2. ЛФК.
3. Фізіотерапія.
4. Ортопедичні устілки.

1. Відсутність прогресування деформацій.
2. Зменшення больового синдрому.
3. Зміцнення м'язів.
4. Диспансерне спостереження до завершення росту з оглядом 1 раз на рік.

При відсутності ефекту у тяжких випадках - хірургічне лікування

 

17.

Віддалені наслідки травми спинного мозку

T91.3

Хронічне захворювання

1. Клінічне обстеження, неврологічний статус - динаміка розвитку неврологічного дефіциту, наявність появи пролежнів, контрактур, порушення функції тазових органів.
2. Рентгенографія хребта, КТ, ЯМР (за показаннями)
3. Аналіз крові та сечі.
4. Огляд ортопеда-травматолога, педіатра, хірурга, невролога, уролога 1 раз на 6 міс.

1. Максимальна адаптація до самообслуговування та переміщення, навчання на дому.
2. Профілактика пролежнів та ускладнень з боку сечостатевої системи, обробка шкіри.
3. Відновлювальні заходи по покращанню залишкових рухових функцій.
4. Забезпечення засобами по переміщенню та самообслуговуванню.

1. Відсутність пролежнів, покращання функції сечостатевої системи, поліпшення залишкових рухових функцій.
2. Постійне диспансерне спостереження з оглядом 1 раз на рік.

При відсутності ефекту у тяжких випадках - хірургічне лікування

 

18.

Віддалені наслідки перелому хребта

T91.1

Залишкові явища

1. Клінічний огляд, наявність трофічних порушень кінцівок
2. Рентгенографія хребта, кінцівок.
3. Спеціальні дослідження (ЕКГ, вазографія).

1. Обмеження навантажень на пошкоджену кінцівку. Виключення робіт, пов'язаних з підвищеним фізичним навантаженням на ушкоджену кінцівку. ЛФК. Звільнення від літньої трудової практики.
2. Профілактика трофічних порушень, медикаментозне, фізіотерапевтичне і фізіофункціональне лікування, спрямоване на покращання трофічних процесів пошкодженої кінцівки, прискорення консолідації, відновлення рухів в суглобах.
3. Санаторно-курортне лікування.

1. Відсутність контрактур, трофічних змін, відновлення обсягу рухів, опірність.
2. Постійне диспансерне спостереження.
3. Огляд ортопеда-травматолога, дитячого хірурга 1 раз на 6 міс. Невролога - за показами.

При
відсутності ефекту у тяжких випадках - хірургічне лікування

 

Віддалені наслідки травм верхньої кінцівки

T92

 

Віддалені наслідки травм нижньої кінцівки

T93

 

19.

Віддалені наслідки іншого перелому кісток грудної клітки і таза

T91.2

Залишкові явища

1. Клінічний огляд, наявність деформації тазу, укорочення кінцівки, контрактури кульшового суглоба, болі, порушення ходи.
2. Неврологічні ускладнення (паралічі, парези)
3. Рентгенографія.

1. Обмеження фізичних навантажень, бігу, стрибків, підняття тягарів. ЛФК. Виключення робіт, пов'язаних з підвищеним фізичним навантаженням, тривалою ходьбою.
2. Направлення до спеціалізованих лікувальних закладів.
3. Стимуляція процесів репарації, регенерації в області пошкодження.
4. Попередження дегенеративно-деструктивних процесів в кульшовому суглобі (фізіотерапевтичне лікування, ЛФК, масаж).
5. Санаторно-курортне лікування. Направлення в спеціалізовані лікувальні заклади.

1. Відсутність болі, порушення ходи, контрактур, відновлення обсягів рухів.
2. Диспансерне спостереження протягом 2 років після травми.
3. Огляд ортопедом-травматологом, педіатром, дитячим хірургом один раз на шість місяців. Неврологом - за показаннями.

При відсутності ефекту - хірургічне лікування

 

20.

Віддалені наслідки травм м'яза та сухожилка верхньої кінцівки

T92.5

Залишкові явища

1. Клінічний огляд, відсутність активних рухів в пальцях кисті, стопі, наявність контрактур, що порушують функцію.

1. Загальний руховий режим. ЛФК. Виключення робіт, пов'язаних з точними координованими рухами (при пошкодженнях кисті).
2. Запобігання розвитку контрактур, відновлення активних рухів (розробка рухів, забезпечення ортезами).

1. Відновлення активних рухів в пальцях, відсутність контрактур.
2. Диспансерне спостереження протягом 4 років після травми (при повному відновленні анатомо-функціональних показників).
3. Огляд ортопеда-травматолога 1 раз на 6 місяців. Невролога (за показаннями)

При
відсутності ефекту у тяжких випадках - хірургічне лікування

 

Віддалені наслідки травми м'яза та сухожилка нижньої кінцівки

T93.5

 

21.

Віддалені наслідки вивиху, розтягнення та деформації верхньої кінцівки

T92.3

Залишкові явища

1. Клінічний огляд, обмеження рухів пошкодженого суглоба, болі, прояви раннього артрозу, підвивихи, нестабільність.
2. Рентгенографія ураженого суглоба.

1. Виключення робіт, пов'язаних з перевантаженням суглоба.
2. Запобігання контрактур суглобів, нестабільності, ранніх проявів артрозів (фізіотерапевтичне лікування, електрофорез, теплові процедури розробка рухів, забезпечення ортезами).

1. Відсутність функціональних порушень.
2. Диспансерне спостереження 2 роки.
3. Огляд ортопеда-травматолога 1 раз на 6 міс.

При відсутності ефекту - хірургічне лікування

 

Віддалені наслідки вивиху, розтягнення та деформації нижньої кінцівки

T93.3

 

22.

Доброякісне новоутворення кісток та суглобових хрящів

Д16

Хронічне захворювання (до та після хірургічного лікування)

1. Клінічні: контроль за довжиною та віссю кінцівки
2. Інструментальні: рентгенографія

1. Режим: оберігаючий, заняття з фізвиховання в спецгрупі, ЛФК.
2. Дієта, збагачена продуктами кальцію та фосфору.
3. Запобігання перебуванню на сонці. Протипоказання для застосування фізпроцедур.
4. Ортопедичні апарати при показаннях.

1. Збереження правильної осі та довжини кінцівок, наявність нормального обсягу рухів в суглобах.
2. Стабілізація відновних процесів.
3. Тривалість диспансерного спостереження - до закінчення росту з оглядом 1 раз на рік.

Хірургічне лікування після встановлення діагнозу

 

23.

Запала грудна клітка

Q67.6

Хронічний перебіг

1. Ортопедичне обстеження.
2. Рентгенографія органів грудної клітки.
3. Визначення функції зовнішнього дихання.
4. ЕКГ.
5. Ехокардіограма (за показаннями).
6. Огляд дитячого кардіоревматолога, пульмонолога (за показаннями).

1. ЛФК
2. Масаж

1. Відсутність прогресування;
2. Відсутність значних порушень функції внутрішніх органів грудної клітини.
3. Постійний диспансерне спостереження до закінчення росту.
4. Огляд ортопеда-травматолога кожні 6 місяців, після хірургічного лікування 1 раз на рік.

Хірургічне лікування при III - IV ступені

 

Кілеподібна грудна клітка

Q67.7

 

24.

Клешнеподібна кисть (екстродактилія)

Q71.6

Хронічний перебіг

1. Клінічні ознаки: розщеплення кисті (часткова чи повна відсутність одного чи кількох пальців).
2. Rtg кисті.
3. Аналіз крові, сечі (1 раз на місяць).
4. Консультація генетика, ортопеда, інших спеціалістів (за показами).

1. Режим: загальний.
2. Дієта: загальна.
3. Хірургічна корекція кисті (після завершення пубертату).
4. ЛФК, масаж.
5. Лікування інтеркурентних захворювань.
6. Профілактика рахіту: вітамін D3.
7. Медико-соціальна реабілітація: вибір професії, не пов'язаної з навантаженням на кисті.
8. Спостереження пожиттєво.

1. Збільшення об'єму рухової активності.
2. Інвалідизація - при значних функціональних порушеннях.
3. Постійне диспансерне спостереження.
4. Огляд генетика, ортопеда-травматолога 1 раз на рік.
5. Соціальна реабілітація.

 

 

25.

Інші дефекти, що спричинюють укорочення верхньої(іх) кінцівки(ок)

Q71.8

Хронічний перебіг

1. Клінічні ознаки: анатомічна відсутність - часткова чи повна - верхньої кінцівки.
2. Rtg кукси верхньої кінцівки.
3. Аналіз крові, сечі (1 раз на місяць).
4. Консультація ортопеда, інших спеціалістів (за показами).

1. Режим: загальний.
2. Дієта: загальна, збагачена кальцієм (сир, молоко).
3. Протезування верх. кінц.
4. ЛФК.
5 Лікування інтеркурентних захворювань.
6. Профілактика рахіту: вітамін D3.
7. Медико-соціальна реабілітація: допомога у виборі професії.
8. Спостереження пожиттєво.

1. Збільшення об'єму рухової активності.
2. Інвалідизація - при значних функціональних порушеннях.
3. Постійне диспансерне спостереження.
4. Огляд генетика, інших спеціалістів 1 раз на рік.
5. Соціальна реабілітація.

 

 

26.

Природжений множинний артрогрипоз

Q74.3

Хронічний перебіг

1. Клінічні ознаки: обмеження рухливості та деформація суглобів.
2. Rtg уражених суглобів.
3. Аналіз крові (Ca, P).
4. Аналіз крові, сечі (1 раз на місяць).
5. Консультація генетика, ортопеда, інших спеціалістів (за показами невролога).

1. Режим: загальний.
2. Дієта, збагачена білком вітамінами та мікроелементами.
3. Профіл. рахіту: віт. D3.
4. ЛФК, масаж.
5. Санаторно-курортне оздоровлення на курортах бальнеологічного профілю.
6. Ортопедичне взуття
7. Спостерження до повної ліквідації захворювання.

1. Відновлення повної рухливості суглобів.
2. Огляд генетика, ортопеда-травматолога та інших спеціалістів (за показаннями) 1 раз на рік.
3. Соціальна реабілітація.

 

 



ДИТЯЧА ОРТОДОНТІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування.
Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

клініко-діагностичних

лікувально-профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

1.

Аномалії положення зубів
(вестибулярне положення зубів)

K07.3

1. Збір анамнезу: виявлення спадковості, шкідливих звичок (смоктання пальця, губи та інш.); раннього видалення тимчасових зубів; травми щелепно-лицевої ділянки.
2. Зовнішній огляд обличчя: визначення лицевих ознак аномалії, форми лиця (фас, профіль), положення губ.
3. Огляд порожнини рота: зуб розташований поза зубною дугою з боку присінка рота; визначення стану коронкової частини і положення аномалійно розташованого зуба та наявності для нього місця в зубному ряду (є місце, обмежене або відсутнє).
4. Виявлення порушень функції (жування, мови та інш.).
5. Проведення антропометричних вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
6. Рентгенологічне дослідження (ортопантомографія, панорамна рентгенографія щелеп та рентгенографія зубів): виявлення форми та нахилу кореня аномалійно розташованого зуба, стану його пародонта та інших зубів; визначення кількості зубів (наявності надкомплектного або затриманого тимчасового зуба, виявлення новоутворень).

1. Функціональні (профілактичні) методи: масаж альвеолярного відростка, міогімнастика, усунення шкідливих звичок, санація порожнини рота та інш.), при ранньому видаленні тимчасових зубів своєчасне зубне протезування.
2. Психотерапевтична підготовка до ортодонтичного лікування.
3. Апаратурний метод лікування з використанням знімної та незнімної апаратури:
а) апарати для переміщення зубів (пластинка з вестибулярною дужкою, апарат Айзенберга, Осадчого, брекет-система та ін.).
б) при нестачі місця в зубному ряді використовують апарати для розширення зубних рядів в трансверзальному та сагітальному напрямках (пластинка з вінтом, з омего-подібною петлею, апарат Андрезена-Хойпля та ін.).
4. Хірургічний метод лікування за показаннями (видалення окремих зубів, частіше перших премолярів, рідше окремих передніх зубів, а також надкомплектних зубів, компакт-остеотомія та ін.).
5. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуум терапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ-магніторезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.

1. Нормалізація положення зубів.
2. Покращання естетики обличчя.
3. Нормалізація змикання губ, вимови звуків, жування.
4. Зняття з диспансерного обліку через 1 рік після стабілізації міжоклюзійних співвідношень зубних рядів.

 

 

(оральне положення зубів)

 

1. Збір анамнезу: спадковість, шкідливі звички, раннє видалення тимчасових зубів, травми щелепно-лицевої ділянки.
2. Зовнішній огляд обличчя: визначення лицевих ознак аномалії, форми лиця, положення губ.
3. Внутрішньоротові ознаки: зуб знаходиться поза зубною дугою, спостерігається зміщення зуба в бік піднебіння на верхній щелепі або відсутністю місця в зубному ряді (наявність надкомплектного зуба, макродентія, ранне видалення тимчасових зубів, наявність пухлин, звуження зубної дуги та інш.).
4. Виявлення порушень функції (жування, мови та ін.).
5. Проведення вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
6. Рентгенологічне дослідження (ортопантомографія, панорамна рентгенографія щелеп та рентгенографія зубів): виявлення форми та нахилу кореня аномалійно розташованого зуба, стану його пародонта та інших зубів; визначення їх кількості (наявності надкомплектного або затриманого тимчасового зуба, виявлення новоутворень).

1. Функціональні (профілактичні) методи: масаж альвеолярного відростка, міогімнастика, усунення шкідливих звичок, санація порожнини рота та інше). Своєчасно зубне протезування при ранньому видалені тимчасових зубів.
2. Психотерапевтична підготовка до ортодонтичного лікування.
3. Апаратурний метод лікування з використанням знімної та незнімної апаратури: апарати для переміщення зубів (капа Шварца, капа Биніна, спрямовуюча коронка Катца, апарат Топеля-Осадчого, розмикаючи прикус пластинки з протрагуючими активаторами, брекет-система та ін.).При нестачі місця в зубному ряді - апарати для подовження або розширення зубних рядів (пластинка з винтом, з омегоподібною петлею, апарат Андрезена-Хойпля та ін.).
4. Хірургічний метод лікування за показаннями (видалення окремих зубів, частіше перших премолярів, рідше окремих передніх зубів, а також надкомплектних зубів, компакт-остеотомія та ін.).
5. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуум терапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ- магніторезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.
6. Протетичний метод лікування у старшому віці.

1. Нормалізація положення зубів.
2. Покращання естетики обличчя.
3. Нормалізація змикання губ, вимови звуків, жування.
4. Зняття з диспансерного обліку через 1 рік після стабілізації міжоклюзійних співвідношень зубних рядів.

 

 

(мезіальне положення зубів)

 

1. Збір анамнезу: спадковість, шкідливі звички, травми щелепно-лицевої ділянки, раннє видалення тимчасових зубів.
2. Зовнішній огляд обличчя: визначення лицевих ознак аномалії, форми лиця.
3. Огляд порожнини рота: зміщення зуба вперед по зубному ряду з наявністю або відсутністю місця в зубному ряді. Виявлення в зубному ряді затриманих тимчасових та надкомплектних зубів, нестачі місця.
4. Виявлення порушень функцій (вимова окремих звуків, жування, змикання губ) та естетичні недоліки.
5. Проведення вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
6. Рентгенологічні дослідження (ортопантомографія, панорамна рентгенографія щелеп та рентгенографія зубів). Визначення форми та нахилу кореня та коронкової частини аномалійно розташованого зуба.

1. Функціональні (профілактичні) методи: масаж альвеолярного відростка, міогімнастика, усунення шкідливих звичок, санація порожнини рота та ін. Своєчасне зубне протезування при ранньому видаленні тимчасових зубів.
2. Психотерапевтична підготовка до ортодонтичного лікування.
3. Апаратурний метод лікування з використанням знімної і незнімної апаратури: апарати для переміщення зубів (апарат Куриленка, апарат Дорошенка, апарат Позднякової, брекет-система та ін.). При нестачі місця в зубному ряді апарати для подовження або розширення зубних рядів (пластинка з винтом, з омегоподібною петлею, апарат Андрезена-Хойпля та ін.).
4. Хірургічний метод лікування за показаннями (видалення окремих зубів, частіше перших премолярів, а також надкомплектних зубів, компакт-остеотомія та ін.).
5. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуум-терапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ-магніторезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.

1. Нормалізація положення зубів, форми зубних дуг та прикусу.
2. Покращання естетики обличчя.
3. Нормалізація змикання губ, вимови звуків, жування.
4. Зняття з диспансерного обліку через 1 рік після стабілізації міжоклюзійних співвідношень зубних рядів.

 

 

(дистальне положення зубів)

 

1. Збір анамнезу: спадковість, шкідливі звички, травми щелепно-лицевої ділянки, раннє видалення тимчасових зубів.
2. Зовнішній огляд обличчя: визначення лицевих ознак аномалії, форми лиця.
3. Огляд порожнини рота: зміщення зуба назад по зубному ряду з наявністю або відсутністю місця в зубному ряді. Виявлення в зубному ряді затриманих тимчасових та надкомплектних зубів, нестачі місця.
4. Виявлення порушень функцій (вимова окремих звуків, жування, змикання губ) та естетичні недоліки.
5. Проведення вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
6. Рентгенологічні дослідження (ортопантомографія, панорамна рентгенографія щелеп та рентгенографія зубів). Визначення форми та нахилу кореня та коронкової частини аномалійно розташованого зуба.

1. Функціональні (профілактичні) методи: масаж альвеолярного відростка, міогімнастика, усунення шкідливих звичок, санація порожнини рота та ін. Своєчасне зубне протезування при ранньому видаленні тимчасових зубів.
2. Психотерапевтична підготовка до ортодонтичного лікування.
3. Апаратурний метод лікування з використанням знімної і незнімної апаратури: апарати для переміщення зубів (апарат Куриленка, брекет-система, апарат Каламкарова). При нестачі місця в зубному ряді - апарати для подовження або розширення зубних рядів (пластинка з гвинтом, з омегоподібною петлею, апарат Андрезена-Хойпля та ін.).
4. Хірургічний метод лікування за показаннями (видалення окремих зубів, частіше перших премолярів, а також надкомплектних зубів, компакт-остеотомія та ін.).
5. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуум-терапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ-магніторезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.

1. Нормалізація положення зубів.
2. Покращання естетики обличчя.
3. Нормалізація змикання губ, вимови звуків, жування.
4. Зняття з диспансерного обліку через 1 рік після стабілізації міжоклюзійних співвідношень зубних рядів.

 

 

(інфра- та супрапозиція зубів)

 

1. Збір анамнезу: спадковість, шкідливі звички, травми щелепно-лицевої ділянки, раннє видалення тимчасових зубів.
2. Зовнішній огляд обличчя: визначення лицевих ознак аномалії, форми лиця.
3. Огляд порожнини рота: при супрапозиції спостерігається високе, а при інфрапозиції низьке положення зуба по відношенню до оклюзійної площини у вертикальному напрямку.
4. Виявлення порушень функцій (вимова окремих звуків, жування, змикання губ) та естетичні недоліки.
5. Проведення вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
6. Рентгенологічні дослідження (ортопантомографія, панорамна рентгенографія щелеп та рентгенографія зубів).

1. Функціональні (профілактичні) методи: масаж альвеолярного відростка, міогімнастика, усунення шкідливих звичок, санація порожнини рота. Своєчасне зубне протезування при ранньому видаленні тимчасових зубів.
2. Психотерапевтична підготовка до ортодонтичного лікування.
3. Апаратурний метод лікування з використанням знімної і незнімної апаратури: апарати для переміщення зубів (дуги Енгля, брекет-система, апарат Шварца, оклюзійні пластинки); При нестачі місця - розширення або подовження зубних рядів (пластинка з гвинтом, з омегоподібною петлею, апарат Андрезена-Хойпля та ін.).
4. Хірургічний метод лікування за показаннями (видалення окремих зубів, частіше перших премолярів, а також надкомплектних зубів, компакт-остеотомія та ін.).
5. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуум-терапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ-магніторезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.

1. Нормалізація положення зубів.
2. Покращання естетики обличчя.
3. Нормалізація змикання губ, вимови звуків, жування.
4. Зняття з диспансерного обліку через 1 рік після стабілізації міжоклюзійних співвідношень зубних рядів.

 

 

(тортоаномалія)

 

1. Збір анамнезу: спадковість, шкідливі звички, травми щелепно-лицевої ділянки, раннє видалення тимчасових зубів.
2. Зовнішній огляд обличчя: визначення лицевих ознак аномалії, форми лиця та положення губ.
3. Огляд порожнини рота: наявність повороту зуба (частіше постійних різців і ікол) навколо його повздовжньої осі з наявністю або відсутністю місця в зубному ряді. Зуби розміщуються в зубній дузі або поза нею. Виявлення надкомплектних та затриманих тимчасових зубів.
4. Виявлення порушень функцій жування, мови та ін.
5. Проведення вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
6. Рентгенологічні дослідження (ортопантомографія, панорамна рентгенографія щелеп та рентгенографія зубів). Визначення форми, нахилу кореня та стану кореневої частини аномалійно розташованого зуба.

1. Функціональні (профілактичні) методи: масаж альвеолярного відростка, міогімнастика, усунення шкідливих звичок, санація порожнини рота та ін. Своєчасне зубне протезування при ранньому видаленні тимчасових зубів.
2. Психотерапевтична підготовка до ортодонтичного лікування.
3. Апаратурний метод лікування з використанням знімної і незнімної апаратури: апарати для переміщення зубів (апарат Василенка, дуги Енгля, брекет-система та ін.). При відсутності місця в зубному ряді - апарати для розширення зубних рядів (пластинка з гвинтом, з омегоподібною петлею, апарат Андрезена-Хойпля та ін.).
4. Хірургічний метод лікування за показаннями (видалення окремих зубів, частіше перших премолярів, а також надкомплектних зубів, трансплантація, компакт-остеотомія та ін.).
5. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуум-терапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ-магніторезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.
6. Протетичний метод лікування у старшому віці.

1. Нормалізація положення зубів.
2. Покращання естетики обличчя.
3. Нормалізація змикання губ, вимови звуків, жування.
4. Зняття з диспансерного обліку через 1 рік після стабілізації міжоклюзійних співвідношень зубних рядів.

 

 

(треми та діастеми)

 

1. Збір анамнезу: спадковість, шкідливі звички, травми щелепно-лицевої ділянки.
2. Зовнішній огляд обличчя: визначення лицевих ознак аномалії, форми лиця та положення губ.
3. Огляд порожнини рота: при діастемах спостерігаються проміжки між центральними різцями, при тремах - між усіма зубами. Наявність аномалій вуздечки верхньої та нижньої губи, надкомплектних зубів, адентії бокових різців.
4. Виявлення порушень функцій та естетики.
5. Проведення вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
6. Рентгенологічні дослідження (ортопантомографія, панорамна рентгенографія щелеп та рентгенографія зубів).

1. Функціональні (профілактичні) методи: масаж альвеолярного відростка, міогімнастика, усунення шкідливих звичок, санація порожнини рота та ін.
2. Психотерапевтична підготовка до ортодонтичного лікування.
3. Апаратурний метод лікування з використанням знімної і незнімної апаратури: пластинка з рукоподібними пружинами по Калвелісу, пластинка з рухомими гачками по Куриленку, апарат Дорошенка, кільця з крючками і резиновою тягою, брекет-система та ін.
4. Хірургічний метод лікування за показаннями (пластика вуздечок губ, видалення надкомплектних і ретинованих зубів, порушення компактного шару піднебінного шва на передній ділянці, поглиблення присінку порожнини рота та ін.).
5. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуум-терапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ-магніторезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.
6. Протетичний метод лікування (зміна форми коронок зубів шляхом протезування або реставрації композитами).

1. Нормалізація положення зубів.
2. Покращання естетики обличчя.
3. Нормалізація змикання губ, вимови звуків, жування.
4. Зняття з диспансерного обліку через 1 рік після стабілізації міжоклюзійних співвідношень зубних рядів.

 

 

(транспозиція)

 

1. Збір анамнезу, скарги.
2. Зовнішній огляд обличчя.
3. Огляд порожнини рота: неправильне положення зубів, при якому зуби міняються місцями (наприклад, бокові різці і ікла або ікла і премоляри) як наслідок неправильної закладки зачатків зубів.
4. Виявлення естетичних та функціональних порушень.
5. Проведення вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
6. Рентгенологічні дослідження (ортопантомографія, обзорні та прицільні знімки).

1. Психотерапевтична підготовка.
2. Апаратурний метод лікування з використанням знімної та незнімної апаратури за показаннями.
3. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуум-терапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ-магніторезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.
4. Хірургічний метод лікування за показаннями (видалення окремих зубів, зубів, які знаходяться поза зубною дугою або повернуті навколо своєї осі, а також надкомплектних та затриманих тимчасових зубів).
5. Протетичний метод лікування (зміна форми коронок зубів шляхом протезування або реставрації композитами).

1. Нормалізація форми та розмірів зубів.
2. Покращання естетики обличчя.
3. Нормалізація змикання губ, вимови звуків, жування.
4. Зняття з диспансерного обліку через 1 рік після стабілізації міжоклюзійних співвідношень зубних рядів.

 

2.

Скупчення зубів

K07.3

1. Збір анамнезу: спадковість, шкідливі звички, раннє видалення тимчасових зубів.
2. Зовнішній огляд обличчя.
3. Огляд порожнини рота: відмічається тісне розміщення зубів з нестачею місця для них у зубній дузі, патологічні зміни тканин пародонту, порушення змикання губ, вимови окремих звуків, естетичні недоліки.
4. Проведення вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
5. Рентгенологічні дослідження (ортопантомографія, обзорні та прицільні знімки).

1. Функціональні (профілактичні) методи: масаж альвеолярного відростка, міогімнастика, усунення шкідливих звичок, санація порожнини рота та ін.
2. Психотерапевтична підготовка до ортодонтичного лікування.
3. Апаратурний метод лікування з використанням знімної і незнімної апаратури: апарати для переміщення зубів, при нестачі місця в зубному ряді - апарати для подовження, або розширення зубних рядів (пластинка з гвинтом, з омегоподібною петлею, апарат Андрезена-Хойпля, брекет-система та ін.).
4. Хірургічний метод лікування (видалення окремих зубів, частіше перших премолярів, а також надкомплектних та затриманих тимчасових зубів, компакт-остеотомія та ін.).
5. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуум-терапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ-магніторезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.
6. Комплексне лікування у суміжних спеціалістів (парадонтолога, стоматолога, педіатра, ендокринолога та ін.).

1. Нормалізація форми зубних дуг та прикусу.
2. Покращання естетики обличчя.
3. Нормалізація змикання губ, вимови звуків, жування.
4. Зняття з диспансерного обліку через 1 рік після стабілізації процесу.

 

3.

Аномалії розмірів та форми зубів
(мікродентія, макродентія)

K00.2

1. Збір анамнезу: спадковість, затримка прорізування сусідніх зубів та травми щелепно-лицевої ділянки.
2. Зовнішній огляд обличчя.
3. Огляд порожнини рота: відмічаємо шипоподібні, конусовидні зуби, потворної форми (наприклад, зуб у зубі), зуби Гетчінсона, Фурн'є, Флюгера, мікро- або макродентизм (малі або надто великі зуби), зливні зуби або - макроденти.
4. Виявлення естетичних та функціональних порушень.
5. Проведення вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
6. Рентгенологічні дослідження (ортопантомографія, обзорні та прицільні знімки). Виявлення типу злиття зубів за станом пульпових камер та протяжністю злиття з метою визначення їх найбільш повноцінної частини для збереження їх в зубному ряді.

1. Психотерапевтична підготовка.
2. Апаратурний метод лікування (виправлення положення окремих зубів та порушень прикусу, викликаних збільшенням розмірів зубів).
3. Протетичний метод лікування (виготовлення штучних коронок для покращання форми зубів).
4. Хірургічний метод лікування (видалення окремих зубів, гемісекція менш повноцінної частини зливних зубів).

1. Нормалізація форми та розмірів зубів, міжоклюзійних співвідношень.
2. Покращання естетики обличчя і зубів.
3. Нормалізація змикання губ, вимови звуків, жування.
4. Зняття з диспансерного обліку через 1 рік після стабілізації процесу

 

4.

Надкомплектні зуби

K00.1

1. Збір анамнезу: спадковість, ретенція та порушення положення комплектних зубів, порушення формування зубних дуг та прикусу.
2. Зовнішній огляд обличчя.
3. Огляд порожнини рота: в тимчасовому прикусі спостерігається збільшення числа зубів більше ніж 20, а в постійному - більше 32. Частіше зустрічаються надкомплектні зуби на ділянці різців та премолярів. Розрізняють надкомплектні зуби по формі комплектних, шипоподібні та потворної форми.
4. Виявлення естетичних та функціональних порушень.
5. Проведення вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
6. Рентгенологічні дослідження ортопантомографія, обзорні та прицільні знімки (кількість та положення надкомплектних зубів; стан пародонту та коронкових і кореневих частин комплектних зубів).

1. Психотерапевтична підготовка.
2. Апаратурний метод лікування (виправлення положення окремих зубів та порушень прикусу, спричинених наявністю надкомплектних зубів).
3. Хірургічний метод лікування за показаннями (видалення надкомплектних, а іноді комплектних зубів).

1. Покращання естетики обличчя.
2. Нормалізація змикання губ, вимови звуків, жування.
3. Усунення порушень, викликаних наявністю надкомплектного зуба.
4. Зняття з диспансерного обліку через 1 рік після стабілізації процесу.

 

5.

Порушення в прорізуванні зубів

K00.6

1. Збір анамнезу: спадковість, прискорене або уповільнене прорізування зубів, наявність ендокринної, нервової та ін. системних захворювань, перенесених травм та ін.
2. Зовнішній огляд обличчя.
3. Огляд порожнини рота: ретенція, яка викликана ендокринним захворюванням, неправильною закладкою зачатку, затримкою зміни тимчасового зуба, нестачею місця в зубному ряді, фолікулярною кістою, запальним процесом або травмою.
4. Рентгенологічні дослідження: ортопантомографія, обзорні та прицільні знімки (проста ретенція або напівретенція, стійка ретенція (горизонтальне положення зуба або його прорізування в протилежному напрямку)).
5. Проведення вимірювань на діагностичних моделях щелеп.

1. Психотерапевтична підготовка.
2. Функціональний (профілактичний) метод лікування. Своєчасне зубне протезування при ранньому видаленні тимчасових зубів.
3. Апаратурний метод лікування (ортодонтичні апарати для стимуляції прорізування зубів).
4. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуумтерапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ-магнітнорезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.
5. Хірургічний метод лікування: оголення коронки ретинованого зуба, розсічення слизової оболонки ясен, декортикація, для подальшого закріплення кнопки або гачка і витяжіння за допомогою ортодонтичного апарата, видалення надкомплектного зуба, видалення тимчасових зубів у новонароджених з метою раціонального вигодовування дитини.
6. Протетичний метод лікування в старшому віці.

1. Нормалізація прорізування зубів.
2. Покращання естетики обличчя.
3. Нормалізація функції жування, ковтання, дихання, мови, а також функції смоктання у новонароджених, коли в порожнині рота новонародженого виявляють від одного до чотирьох тимчасових зубів.
4. Зняття з диспансерного обліку через 1 - 2 роки після стабілізації процесу.
Діти з множинною та повною ретенцією, зумовленою ендокринною патологією та ін., з диспансерного обліку не знімаються

 

6.

Адентія
(повна)

K00.01

1. Збір анамнезу.
2. Зовнішній огляд обличчя: старече лице, крючкоподібний ніс, вкорочення нижньої частини обличчя, виступаюче вперед підборіддя, мізерний волосяний покрив на голові у вигляді "пушка", відсутність брів, шкіра суха і мацерована. Такі діти дуже вразливі до інфекцій.
3. Внутрішньоротові ознаки: спостерігається виражений недорозвиток або повна відсутність альвеолярного відростка, плескате піднебіння.
4. Рентгенологічне дослідження: телерентгенографія, ортопантомографія, обзорні та прицільні знімки (повна відсутність зачатків зубів, недорозвиток щелеп та ін.).
5. Дослідження стану жувальних м'язів (електроміографія, міотонометрія).
6. Консультація сумісних спеціалістів.

1. Психотерапевтична підготовка.
2. Протетичний метод лікування (заміщення дефектів зубних рядів повними знімними протезами).
3. Хірургічний метод лікування (імплантація або трансплантація зачатків зубів).
4. Комплексне лікування у сумісних спеціалістів (отоларинголог, дерматолог, педіатр, терапевт, генетик та ін.).
5. Диспансеризація.

1. Нормалізація зовнішньо-лицевих ознак.
2. Нормалізація функції жування, ковтання, дихання, мови.
3. Огляд дерматолога, ендокринолога, отоларинголога стоматолога - 1 раз на рік.
4. З диспансерного нагляду не знімається.

 

 

(часткова)

 

1. Збір анамнезу
2. Зовнішній огляд обличчя: при відсутності декількох зубів без особливостей, при вродженій відсутності значної кількості зубів можливі інші ектодермальні порушення (мізерний волосяний покрив, сухість шкіри, ламкість нігтів та ін.), порушення жування, ковтання, мови.
3. Внутрішньо - ротові ознаки: часткова відсутність зубів (порушення закладки зачатку або його загибель в ембріональний та в постембріональний період життя). Часткову адентію (відсутність 1 - 2 зубів) пов'язують з процесом фізіологічної редукції жувального апарату. Спостерігаються дефекти зубних рядів, порушення положення та форми зубів.
4. Проведення вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
5. Рентгенологічне дослідження: телерентгенографія, ортопантомографія, обзорні та прицільні знімки (відсутність зачатків зубів, недорозвиток щелеп).
6. Дослідження стану жувальних м'язів (електроміографія, міотонометрія).
7. Дослідження функції жування (мастикаціографія, функціональні жувальні проби та ін.).
8. Консультація сумісних спеціалістів (отоларингологів, педіатрів, терапевтів, генетиків, імунологів та ін.).

1. Психотерапевтична підготовка.
2. Апаратурний метод лікування з використанням знімної та незнімної апаратури: для виправлення положення окремих зубів, усунення діастем, закриття проміжків між зубами або їх створення для штучних зубів, підвищення висоти прикусу.
3. Протетичний метод лікування (заміщення дефектів зубних рядів мостовидними та частковими знімними протезами, а також штучними коронками для покращання форми подібних і рудиментальних зубів).
4. Хірургічний метод лікування за показаннями (імплантація або трансплантація зачатків зубів).
5. Комплексне лікування у суміжних спеціалістів (дерматолога, отоларинголога, педіатра та ін.).
6. Диспансеризація.

1. Нормалізація зовнішньо-лицевих ознак.
2. Нормалізація міжоклюзійних співвідношень зубних рядів та висоти прикусу.
3. Нормалізація функції жування, ковтання, мови.
4. При множинній одентії більше 4 зубів огляд дерматолога, ендокринолога, отоларинголога стоматолога - 1 раз на рік.
5. З диспансерного обліку не знімається.

 

7.

Аномалії співідношення зубних дуг
(мезіальний, прогенічний
прикус,
мезіальна оклюзія)

K07.2

1. Збір анамнезу: спадковість, шкідливі звички, рання втрата тимчасових зубів, травми обличчя, вигодовування (штучне або грудне), вродженні вади обличчя.
2. Зовнішній огляд обличчя: виступаючі вперед нижня губа і підборіддя, западання верхньої частини обличчя.
3. Профіль набуває вигляду "півмісяця".
4. Огляд порожнини рота: у фронтальній ділянці зворотне перекриття верхніх зубів нижніми, сагітальна щілина між ними. В бічних ділянках - мезіодистальне зміщення, при якому нижні моляри - перший (постійний) або другий (тимчасовий) - займають медіальне положення по відношенню до верхніх молярів. Порушення функції ковтання, дихання, мови.
5. Проведення антропометричних вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
6. Рентгенологічне дослідження (ортопантомографія, обзорні та прицільні знімки).
7. Дослідження функції жування (мастикаціографія, функціональні жувальні проби та ін.).
8. Виявлення порушень мови: палатографія (зміщення артикуляційних зон язика на піднебінні мезіально).
9. Консультація сумісних спеціалістів (отоларингологів, педіатрів, терапевтів та ін.).

1. Функціональні (профілактичні) методи: міогімнастика для м'язів обличчя, масаж альвеолярного відростка, усунення шкідливих звичок, правильне положення голови під час сну, своєчасне зубне протезування при ранньому видаленні тимчасових зубів, зашліфовування тимчасових ікол та ін.
2. Психотерапевтичний метод лікування.
3. Апаратурний метод лікування з використанням знімної та незнімної апаратури: апарат Френкеля 3 типу, апарати Брюкля, Балтерса, Башарової, Бімлера, Биніна, Андрезена-Хойпля, підборідна праща, брекет-система та ін. в залежності від віку хворого, ступеню вираженості зубощелепної аномалії.
4. Хірургічний метод лікування за показаннями (видалення зубів, компакт-остеотомія, кортикотомія, хірургічна реконструкція прикусу та ін.).
5. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуум-терапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ-магніторезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.
6. Протетичний метод лікування (в старшому віці).
7. Комплексне лікування у суміжних спеціалістів (логопеда, отоларинголога, педіатра та ін.).

1. Нормалізація зовнішньо-лицевих ознак.
2. Нормалізація міжоклюзійних співвідношень зубних рядів.
3. Нормалізація функції жування, ковтання, дихання, мови.
4. Відсутність прогресування процесів.
5. Диспансерне спостереження протягом 2 - 3 років.

 

 

(дистальний, прогнатичний прикус)

 

1. Клінічне обстеження.
2. Збір анамнезу: виявлення спадковості даної зубощелепної аномалії, шкідливих звичок (смоктання нижньої губи, пустушки тощо), ранньої втрати тимчасових зубів, травми обличчя, штучного вигодовування, вроджених вад обличчя (недорозвиток 1 та 2 зябрової дуги).
3. Зовнішній огляд обличчя: визначення лицевих ознак аномалій (виступання верхньої губи та верхніх передніх зубів, скошеність підборіддя та ін.). Вивчення профілю обличчя при проведенні проб за Ешлером-Бітнером та стану скронево-нижньощелепних суглобів.
4. Огляд порожнини рота: вивчення характеру змикання зубних рядів в центральній оклюзії в 3-х взаємо перпендикулярних напрямках (перекриття зубних рядів на передній та бічних ділянках, величини сагітальної щілини, форми зубних дуг, тощо).
5. Проведення антропометричних вимірювань на діагностичних моделях щелеп: визначення ширини (за Поном), довжини (за Коркхаузом, Снагіної) зубних дуг, висоти склепіння піднебіння, відповідності величини зубів, зубних дуг та апікального базису та ін.
6. Рентгенологічне дослідження: телерентгенографія, диференціальна діагностика гнатичних та зубоальвеолярних форм, ортопантомографія, прицільні знімки та ін.
7. Дослідження функції жування (мастикаціографія, функціональні жувальні проби та ін.) та стану жувальних м'язів (електроміографія, міотонометрія).
8. Виявлення порушень мови: палятографія (зміщення артикуляційних зон дистально), фонографія.
9. Комплексно лікування у суміжних спеціалістів (логопедів, отоларингологів, педіатрів та ін.).

1. Функціональні (профілактичні) методи: міогімнастика для м'язів обличчя, масаж альвеолярного відростка, усунення шкідливих звичок, правильне штучне вигодовування, своєчасне зубне протезування при ранньому видаленні тимчасових зубів та ін.
2. Психотерапевтичний метод лікування.
3. Апаратурний метод лікування з використанням знімної та незнімної апаратури: регулятор функції Френкеля 1 та 2 типу, пропульсор Мюлемана, апарати: Башарової, Андрезена-Хойпля, Шварца, Данькова, Кламта, лицеві дуги з позаротовою тягою, брекет-система та ін., в залежності від віку хворого та ступеню вираженості зубощелепної аномалії.
4. Хірургічний метод лікування за показаннями (видалення зубів, компакт-остеотомія, кортікотомія, хірургічна реконструкція прикусу та ін.).
5. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуум-терапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ-магніторезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.
6. Протетичний метод лікування (в старшому віці).

1. Нормалізація зовнішньолицевих ознак.
2. Нормалізація міжоклюзійних співвідношень зубних рядів.
3. Нормалізація функції жування, ковтання, дихання, мови.
4. Відсутність прогресування процесів.
5. Диспансерне спостереження протягом 2 - 3 років.

 

 

(відкритий прикус)

 

1. Збір анамнезу: спадковість, шкідливі звички, рання втрата тимчасових зубів, травми обличчя, вигодовування (штучне або грудне), вродженні вади обличчя.
2. Зовнішній огляд обличчя: подовження нижньої частини обличчя, збільшення кута нижньої шелепи (при гнатичній формі прикусу), зглаженість носогубних складок, симптом "наперстка" при ковтанні.
3. Внутрішньо-ротової ознаки: вертикальна щілина між зубними рядами при змиканні щелеп (по протяжності та в міліметрах) готичне піднебіння. Порушення функцій жування, ковтання, дихання та мови.
4. Проведення антропометричних вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
5. Рентгенологічне дослідження: диференційна діагностика гнатичних та зубоальвеолярних форм, телерентгенографія, ортопантомографія, прицільні знімки та ін.
6. Дослідження функції жування (мастикаціографія, функціональні жувальні проби та ін.) та стану жувальних м'язів (електроміографія, міотонометрія).
7. Виявлення порушень мови (палятографія, фонографія та ін.).
8. Консультація суміжних спеціалістів (отоларинголога, педіатрів, логопедів та ін.).

1. Функціональні (профілактичні) методи: міогімнастика для м'язів обличчя, масаж альвеолярного відростка, усунення шкідливих звичок, нормалізація штучного вигодовування, своєчасне зубне протезування при ранньому видаленню тимчасових зубів, зішліфовування горбків тимчасових зубів.
2. Психотерапевтичний метод лікування.
3. Апаратурний метод лікування з використанням знімної та незнімної апаратури: апарати Андрезена-Хойпля, регулятор функції Френкеля 4 типу, праща, біонатор Балтерса, активатор Кламта, брекет-система, капа з оклюзійними накладками та ін. в залежності від віку хворого та ступеня вираженості зубощелепної аномалії.
4. Хірургічний метод лікування за показаннями (видалення зубів, компакт-остеотомія, кортікотомія, хірургічна реконструкція прикусу та ін.), пластика вуздечок язика та губ.
5. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуум-терапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ-магніторезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.
6. Протетичний метод лікування (в старшому віці).
7. Комплексне лікування у суміжних спеціалістів (логопеда, отоларинголога, педіатра та ін.).

1. Нормалзація зовнішньолицевих ознак.
2. Нормалізація міжоклюзійних співвідношень зубних рядів.
3. Нормалізація функції жування, ковтання, дихання, мови.
4. Відсутність прогресування процесів.
5. Диспансерне спостереження протягом 2 - 3 років.

 

 

(глибокий прикус)

 

1. Збір анамнезу: спадковість, шкідливі звички, рання втрата тимчасових зубів, травми обличчя, вигодовування (штучне або грудне), вродженні вади обличчя.
2. Позаротові ознаки: укорочення нижньої частини обличчя, вкорочення гілки і зменшення кута нижньої щелепи (при гнатичних формах глибокого прикусу), виражена супраментальна складка, потовщення нижньої губи.
3. Внутрішньоротові ознаки: втрата різцево-горбкового контакту між фронтальними зубами, надмірне перекриття передніх нижніх зубів верхніми з протрузією або ретрузією передніх зубів верхньої щелепи, при якому нижні різці торкаються своїми ріжучими поверхнями слизової оболонки піднебіння, травмуючи її. Порушення функції жування, ковтання, дихання, мови.
4. Проведення антропометричних вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
5. Рентгенологічне дослідження: диференційна діагностика гнатичних та зубоальвеолярних форм, телерентгенографія, ортопантомографія, прицільні знімки та ін.
6. Дослідження функції жування (мастикаціографія, функціональні жувальні проби та ін.) та стану жувальних м'язів (електроміографія, міотонометрія).
7. Визначення артикуляційних зон на піднебінні (палятографія).

1. Функціональні (профілактичні) методи: міогімнастика для м'язів обличчя, масаж альвеолярного відростка, усунення шкідливих звичок, своєчасне зубне протезування при ранньому видаленню тимчасових зубів та ін.
2. Психотерапевтичний метод лікування.
3. Апаратурний метод лікування з використанням знімної та незнімної апаратури: пластинка на верхню щелепу з закусочною площадкою, апарат Андрезена-Хойпля, Балтерса, Шварца, Башарової, регулятор функції Френкеля 1, 2 типу, брекет-система та ін. в залежності від віку хворого та ступеня вираженості зубощелепної аномалії.
4. Хірургічний метод лікування за показаннями (видалення зубів, компакт-остеотомія, кортикотомія, хірургічна реконструкція прикусу та ін.).
5. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуум-терапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ-магніторезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.
6. Протетичний метод лікування (в старшому віці).
7. Комплексне лікування у суміжних спеціалістів (логопеда, отоларинголога, педіатра та ін.).

1. Нормалізація зовнішньолицевих ознак.
2. Нормалізація міжоклюзійних співвідношень зубних рядів.
3. Нормалізація функції жування, ковтання, дихання, мови.
4. Відсутність прогресування процесів.
5. Диспансерне спостереження протягом 2 - 3 років.

 

 

(перехресний (косий) прикус)

 

1. Збір анамнезу: спадковість, шкідливі звички, рання втрата тимчасових зубів, травми обличчя, вродженні вади обличчя.
2. Позаротові ознаки: асиметрія обличчя, зміщення підборіддя в бік.
3. Внутрішньоротові ознаки: зміщення міжрізцевих ліній, порушення трансверзальних співвідношень зубів у бічних ділянках. Порушення функцій жування, ковтання, дихання, мови.
4. Проведення клініко-діагностичних проб по Ільїній-Маркосян.
5. Проведення антропометричних вимірювань на діагностичних моделях щелеп.
6. Рентгенологічне дослідження: телерентгенографія (диференційна діагностика гнатичних та зубоальвеолярних форм), ортопантомографія, прицільні знімки, рентгенографія скронево-нижньощелепних суглобів та ін.
7. Визначення артикуляційних зон на піднебінні (палятографія).
8. Дослідження стану жувальних м'язів (електроміографія, міотонометрія).
9. Дослідження функції жування (мастикаціографія, функціональні жувальні проби та ін.)

1. Функціональні (профілактичні) методи: міогімнастика для м'язів обличчя, масаж альвеолярного відростка, усунення шкідливих звичок, нормалізація штучного вигодовування, своєчасне зубне протезування при ранньому видаленню тимчасових зубів, зішліфовування горбків тимчасових зубів.
2. Психотерапевтичний метод лікування.
3. Апаратурний метод лікування з використанням знімної та незнімної апаратури: капи з оклюзійними накладками та похилими площинами, апарат Андрезена-Хойпля, брекет-система в залежності від віку хворого та ступеню вираженості зубощелепної аномалії.
4. Хірургічний метод лікування за показаннями (видалення зубів, компакт-остеотомія, кортикотомія, хірургічна реконструкція прикусу та ін.).
5. Фізіотерапевтичний метод лікування: вакуум-терапія, низькочастотна лікувальна вібрація, МРТ-магніторезонансна рефлексотерапія, ультразвук, ультрафонофорез, електрофорез та ін.
6. Протетичний метод лікування (в старшому віці).
7. Комплексне лікування у суміжних спеціалістів (логопеда, отоларинголога, педіатра та ін.).

1. Нормалізація зовнішньолицевих ознак.
2. Нормалізація міжоклюзійних співвідношень зубних рядів.
3. Нормалізація функції жування, ковтання, дихання, мови.
4. Відсутність прогресування процесів.
5. Диспансерне спостереження протягом 2 - 3 років.

 



ДИТЯЧА ОТОЛАРИНГОЛОГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування.
Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

 

клініко-діагностичних

лікувально-
профілактичних

 

1

2

3

4

5

6

 

7

 

1.

Хронічний туботим-
панальний гнійний середній отит

H66.1

Загострення хронічного гнійного отиту

1. Клінічний огляд
2. Анамнез, оцінка характеру виділень з вуха, оцінка стану верхніх дихальних шляхів, отоскопія, мікроотоскопія.
3. Аналіз крові, аналіз сечі; під час загострення - бактеріологічне дослідження виділень із вуха.
4. Перевірка прохідності слухової труби за Воячеком, Міллером.
5. Визначення стану слуху: РМ, ШМ (в метрах), акуметрія, аудіометрія тональна, мовна, ігрова.
6. Рентгенографія в проекції Шюллера, у дітей раннього віку за Гефертом, Россманом, за показаннями - КТ, МРТ.
7. Огляд невролога, офтальмолога (за показаннями), педіатра під час загострення отиту.

1. Активний режим.
2. Збалансоване харчування.
3. Застосовують під час загострення антибіотики (напівсинтетичні пеніциліни або цефалоспоринову групу), а далі призначають антибіотики згідно антибіотикограми на 14 - 16 днів.
4. У ніс - судинозвужуючі препарати 8 - 10 днів.
5. Туалет вуха за допомогою 3 % розчину перекису водню або лужних розчинів з наступним туалетом і місцевим застосуванням антисептиків (у вигляді крапель, спреїв, мазей, емульсій чи шляхом електрофорезу або фонофорезу).
6. Призначають місцево глюкокортикоїди.

1. Зникнення гноєтечі з вуха, нормалізація барабанної перетинки.
2. Нормалізація аналізу крові.
3. Стабілізація слухової функції підтверджується тональною, пороговою і надпороговою аудіометрією.
4. Постійне диспансерне спостереження: педіатр, ЛОР - 2 рази на рік.

При неефективності консервативного лікування показане оперативне втручання

 

Хронічний
епітимпано-
антральний гнійний середній отит

H66.2

Період ремісії

1. Клінічний огляд.
2. Аудіометрія.
3. Консультація офтальмолога (за показаннями), педіатра 1 раз на рік.
4. Вестибулометрія (за показниками).
5. Акуметрія.

1. Санація верхніх дихальних шляхів.
2. Загальнозміцнююча терапія.
3. Сануючі операції з відновлення слуху або без нього.
4. Щорічно проводять 2 курси консервативної терапії.
5. Тривалість спостереження ЛОР-лікарем до зникнення гноєтечі з вуха протягом одного року.

Стабілізація або покращання слуху.

 

 

2.

Гнійний середній отит неуточнений
(рецидивуючий середній отит)

H66.4

Рецидив

1. Клінічний огляд.
2. Анамнез, оцінка загального стану, характер виділень із вуха, отоскопія, отомікроскопія.
3. Аналізи крові і сечі, дослідження імунного статусу, бактеріальне дослідження виділень із вуха.
4. Акуметрія тональна; порогова, мовна та ігрова аудіометрія.
5. Тимпанопункція, антропункція (за показан.).
6. Рентгенологічні методи дослідження вуха, приносових пазух (за показанням).
7. Огляд педіатра, ЛОР, невролога, офтальмолога (за показаннями) (при показаннях) під час рецидиву захворювання.

1. Активний режим.
2. Збалансоване харчування.
3. Під час рецидиву застосовують антибіотики (напівсинтетичні пеніциліни або цефалоспоринову групу) за показанням на 10 - 12 днів. В ніс - краплі чи аерозолі з антисептиком, антибіотиком, судинозвужуючі препарати, антигістамінні, загальнозміцнюючі препарати. Туалет вуха, промивання барабанної порожнини антибіотиками, протеолітичними ферментами, кортикостероїдами.
4. Теплові процедури на вухо.

1. Зникнення гноєтечі із вуха, нормальний стан барабанної перетинки.
2. Нормалізація аналізу крові.
3. Нормальна функція слуху підтверджена акуметрією, аудіометрією.
4. Зникнення рецидиву захворювання при раціональному лікуванні.
5. Диспансерне спостереження: ЛОР - 2 рази на рік

 

 

Період ремісії

1. Клінічно-
інструментальний огляд.
2. Перевірка гостроти слуху та слухової труби.
3. Огляд педіатра 1 раз на рік.

1. Реабілітація:
а) санації верхніх дихальних шляхів у міжрецидивний період;
б) лікування соматичних і алергічних захворювань;
в) загальнозміцнююча терапія.
2. Тривалість спостереження до 2 років.

1. Стабілізація або покращання слуху.
2. Диспансерне спостереження 3 роки. Огляд 1 раз на рік. При відсутності клінічної картини протягом 3 років зняття з обліку.

 

 

3.

Гострий гнійний середній отит

H66.0

Гострий період

1. Клінічний огляд.
2. Анамнез, клінічний огляд, характер виділень із вуха, отоскопія, мікроотоскопія.
3. Аналізи крові і сечі, бактеріологічне дослідження виділень із вуха.
4. Акуметрія, аудіометрія.
5. Огляд педіатра, офтальмолога (за показаннями), невролога під час захворювання.

1. Режим активний.
2. Збалансоване харчування.
3. Антибіотики (напівсинтетичні пеніциліни або цефалоспоринова група) протягом 7 - 10 днів. В ніс - судинозвужуючі краплі, аерозолі з антисептиками і антибіотиками.
4. Туалет вуха, стерильні турунди у вухо, теплові процедури на вухо.

1. Зникнення гноєтечі із вуха, нормалізація барабанної перетинки, нормалізація температури.
2. Нормалізація аналізу крові.
3. Нормалізація слухової функції.
4. Повне одужання.
5. Диспансерне спостереження протягом 6 міс. після одужання. Огляд - 1 раз на 3 міс. При відсутності рецидиву - зняття з обліку.

 

 

4.

Запалення і закупорення слухової (євстахієвої) труби

H68

Гострий перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Анамнез, клінічний огляд, оцінка стану верхніх дихальних шляхів, наявність соматичних і алергічних захворювань, визначення прохідності слухової труби, отоскопія, мікроотоскопія.
3. Аналіз крові, сечі.
4. Акуметрія, аудіометрія, імпедансометрія.
5. Огляд педіатра, офтальмолога (за показаннями), невролога.

1. Активний режим.
2. Збалансоване харчування.
3. Аерозолі, електроаерозолі в ніс, судинозвужуючі препарати в ніс, кортикостероїди в слухову трубу.
4. Продування вуха по Вальсальва, Політцеру, катетеризація слухової труби.
5. Санація верхніх дихальних шляхів та лікування соматичних захворювань.
6. Спостереження 1 раз на 6 місяців (огляд ЛОР для контролю за слухом).

1. Нормалізація барабанної перетинки, відновлення прохідності слухової труби.
2. Акуметрія, аудіометрія для оцінки функції слуху.
3. Повне одужання.
4. Диспансерне спостереження протягом 6 міс. Огляд - 1 раз на 3 міс. При відсутності клінічної картини - зняття з обліку.

 

 

5.

Хронічний слизовий середній отит

H65.3

Період загострення

1. Клінічний огляд.
2. Анамнез, клініко-
інструментальний огляд, оцінка стану верхніх дихальних шляхів, наявність загальних захворювань, визначення вентиляційної і дренажної функції слухової труби, отоскопія, мікроотоскопія.
3. Аналіз крові, сечі.
4. Акуметрія, аудіометрія, імпедансометрія.
5. Тимпанопункція, а у дітей до року - антропункція (за показаннями).
6. Огляд педіатра, офтальмолога (за показаннями), невролога.

1. Активний режим.
2. Збалансоване харчування.
3. Аерозолі, електроаерозолі, судинозвужуючі препарати в ніс, кортикостероїди в слухову трубу.
4. Тимпанопункція з наступним промиванням барабанної порожнини антибіотиками, кортикостероїдами, протеолітичними ферментами (за показаннями).
5. Продування вуха за допомогою різних методів.

1. Нормалізація барабанної перетинки, відновлення вентиляційної і дренажної функції слухової труби.
2. Акуметрія, аудіометрія для оцінки функції слуху.
3. При відсутність ефекту показане оперативне лікування.

 

 

Ремісія захворювання

1. Клініко-
інструментальний огляд.

1. Санація верхніх дихальних шляхів.
2. Санація соматичних захворювань.
3. Огляд педіатра, ЛОР 1 раз на рік.

1. Стабілізація або покращання слуху.
2. Диспансерне спостереження протягом 1 року. Огляд 2 рази на рік. При відсутності клінічної картини - зняття з обліку.

При неефективності хірургічна санація, тимпанопластка.

 

6.

Адгезивна хвороба середнього вуха

H74.1

Активний перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Анамнез, клінічний огляд, оцінка стану верхніх дихальних шляхів, наявність соматичних захворювань, визначення вентиляційної і дренажної функції слухової труби, отоскопія, мікроотоскопія.
3. Аналіз крові, сечі.
4. Акуметрія, аудіометрія, імпедансометрія. Огляд барабанної перетинки за допомогою лійки Зіглє.
5. Огляд педіатра, офтальмолога (за показаннями), невролога.

1. Активний режим.
2. Збалансоване харчування.
3. Аерозолі, елекроаерозолі в ніс, судинозвужуючі препарати в ніс, кортикостероїди в слухову трубу.
4. Продування вуха за допомогою різних методів, пневмомасаж барабанної перетинки за допомогою лійки Зіглє.
5. Санація верхніх дихальних шляхів та лікування соматичних захворювань.
6. Спостереження протягом року.

1. Нормалізація барабанної перетинки, відновлення прохідності слухової труби.
2. Нормальні показники акуметрії, аудіометрії для оцінки функції слуху.
3. Повне одужання.

При неефективності оперативне лікування.

 

Ремісія

1. Клініко-
інструментальний огляд.
2. Огляд педіатра 1 раз на рік.

1. Санація верхніх дихальних шляхів.

1. Стабілізація або покращання слуху.
2. Диспансерне спостереження протягом 1 року. Огляд 1 раз на 6 міс. При нормальній функції слуху - зняття з обліку.

При неефективності хірургічне лікування - тимпанопласт

 

7.

Нейросенсорна втрата слуху двобічна

H90.3

Загострення хронічного процесу

1. Клінічний огляд.
2. Анамнез, клінічний огляд, оцінка стану верхніх дихальних шляхів, наявність соматичних та інших захворювань, отоскопія.
3. Аналіз крові, сечі, біохімічний аналіз крові.
4. Акуметрія, аудіометрія.
5. Огляд педіатра, офтальмолога (за показаннями), невролога.

1. Активний режим.
2. Збалансоване харчування.
3. Дезінтоксикаційні, дегідратаційні, судинорозширюючі, седативні, антигістамінні, антихолінестеразні та стимулюючі препарати.
4. Голко-, рефлексотерапія.
5. Реабілітаційні заходи по відновленню слуху, слухопротезування, сурдопедагогічні заняття.
6. Диспансерне спостереження педіатр, ЛОР - 2 рази на рік.

1. Покращання слухової функції при аудіометрії та акуметрії.

 

 

Ремісія процесу

1. Клінічний огляд.
2. Об'єктивні методи дослідження слуху.
3. Огляд педіатра 1 раз на рік.

1. Слухопротезування.
2. Сурдопедагогічні заняття.

1. Стабілізація слуху.
2. Постійне диспансерне спостереження.
3. Огляд ЛОР-спеціаліста 2 рази на рік.

 

 

8.

Хронічний тонзиліт (компенсований)

J35.0

Ремісія процесу

1. Клінічний огляд.
2. Анамнез, оцінка загального стану організму, верхніх дихальних шляхів, стану піднебінних мигдаликів.
3. Аналіз крові, сечі, бактеріологічне дослідження вмісту крипт мигдаликів, визначення імунного статусу (за показаннями).
4. Електрокардіограма.
5. Огляд педіатра, стоматолога 2 рази на рік, кардіоревматолога - 1 раз на рік.

1. Активний режим.
2. Збалансоване харчування.
3. Антигістамінні, загальнозміцнюючі, імуномодулюючі препарати; аерозолі, електроаерозолі з антисептиками і антибіотиками згідно антибіотикограми; промивання лакун мигдаликів антисептиками і антибіотиками.
4. УФО, струми УВЧ, ультразвук, грязетерапія.
5. Санаторно-курортне оздоровлення.
6. Санація верхніх дихальних шляхів, лікування соматичних, ендокринних захворювань.
7. Тривалість спостереження 2 роки.

1. Зникнення ангін і місцевих симптомів хронічного тонзиліту.
2. Нормалізація крові, сечі.
3. Нормалізація даних електрокардіограми, імунного статусу.
4. Відсутність рецидиву ангін.
5. Диспансерне спостереження.
6. Огляд ЛОР 2 рази на рік протягом 2 років.
7. При відсутності загострення - зняття з обліку.

 

 

9.

Хронічний фарингіт

J31.2

Загострення

1. Клінічний огляд.
2. Анамнез, клінічний огляд, оцінка загального стану і дихальних шляхів, орофарингоскопія.
3. Аналіз крові, сечі, бактеріологічне дослідження мазка із задньої стінки глотки на мікрофлору і її чутливість до антибіотиків.
4. Рентгенологічні методи дослідження приносових пазух.
5. Огляд педіатра, невролога, ендокринолога (за показаннями).

1. Активний режим.
2. Збалансоване харчування.
3. Антигістамінні, загальнозміцнюючі препарати. Аерозолі і змазування глотки антисептиками, антибіотиками, лужно-олійними розчинами.
4. Кріотерапія, лазеротерапія.
5. Санація верхніх дихальних шляхів; лікування соматичних і ендокринних захворювань.

1. Зменшення або ліквідація загострень, нормалізація слизової оболонки задньої стінки глотки.
2. Нормалізація крові.

 

 

Ремісія

1. Клініко-
інструментальне обстеження 1 раз на рік.
2. Огляд педіатра 1 раз на рік.

1. Загальнозміцнююча терапія.

1. Відсутність загострення.
2. Постійне диспансерне спостереження.
3. Огляд спеціаліста 2 рази на рік.

 

 

10.

Хронічний синусит (гайморит, етмоїдит)

J32

Загострення

1. Клінічний огляд.
2. Анамнез, оцінка загального статусу верхніх дихальних шляхів та характеру виділень із носа. Передня і задня риноскопія.
3. Аналіз крові, сечі, бактеріологічне дослідження виділень із носа на мікрофлору і її чутливість до антибіотиків, цитологічне дослідження.
4. Дослідження носового дихання, нюху, чутливості слизової оболонки носової порожнини.
5. Пункція приносових пазух, синусканоскопія.
6. Рентгенологічні методи дослідження, за показаннями - КТ, МРТ, радіонуклідна діагностика.
7. Огляд офтальмолога (за показаннями), невролога, педіатра під час загострення.

1. Активний режим.
2. Збалансоване харчування.
3. Антибіотики (напівсинтетичні пеніциліни або цефалоспоринова група) за показаннями 8 - 10 днів. Аерозолі, електроаерозолі з антибіотиками, антисептиками, в ніс - судинозвужуючі препарати; антигістамінні, загальнозміцнюючі препарати; промивання носової порожнини і гайморової пазухи різними методами.
4. УВЧ, НВЧ.
5. Санація верхніх дихальних шляхів, лікування соматичних захворювань.

1. Зникнення місцевих симптомів.
2. Нормалізація крові.
3. Нормалізація патологічного процесу за даними інструментальних і рентгенологічних методів.
4. Відсутність загострень.

 

 

Хронічний верхньощелепний синусит

J32.0

 

Хронічний фронтальний синусит

J32.1

 

Хронічний етмоїдальний синусит

J32.2

Ремісія

1. Клінічний огляд.
2. Інструментальний огляд.
3. Пункція верхньощелепної пазухи за показаннями.

1. Санація верхніх дихальних шляхів.
2. Загальнозміцнююча терапія.

1. Відсутність загострення.
2. Диспансерне спостереження протягом 2 років.
3. Огляд ЛОР 2 рази на рік.
4. При відсутності загострення - зняття з обліку.

При неефективності - хірургічне лікування

 

11.

Вазомоторний риніт

J30.0

Загострення

1. Клінічний огляд.
2. Анамез, оцінка загального статусу, стану верхніх дихальних шляхів, характеру виділень із носа; передня і задня риноскопія.
3. Аналізи крові, сечі, бактеріологічне і цитологічне дослідження виділень із носа.
4. Дослідження носового дихання, нюху, чутливості слизової оболонки носа.
5. Синусканоскопія. Пункція гайморової пазухи за показаннями.
6. Рентгенологічні методи дослідження приносових пазух (за показаннями).

1. Активний режим.
2. Збалансоване харчування.
3. Антигістамінні, загальнозміцнюючі, седативні, імуномодулюючі препарати; електрофорез, фонофорез з антигістамінними препаратами і кортикостероїдами в ніс.
4. Кріотерапія, кріоультразвукова терапія, ультразвук, голко-, рефлексотерапія.
5. Санація верхніх дихальних шляхів, лікування соматичних, алергічних, ендокринних захворювань.

1. Нормалізація слизової оболонки носа; припинення виділень із носа.
2. Нормалізація крові, відсутність еозинофілів в носовому секреті.
3. Відсутність загострень.

При неефективності - хірургічне лікування

 

Ремісія

1. Клінічний огляд.
2. Синусканоскопія, пункція верхньощелепної пазухи (за показанням).

1. Санація верхніх дихальних шляхів.
2. Гіпосенсибілізуюча терапія.
3. Загальнозміцнююча терапія.

1. Відсутність загострення.
2. Диспансерне спостереження протягом 2 років. Огляд ЛОР 2 рази на рік. При відсутності загострення - зняття з обліку.

При неефективності - хірургічне лікування

 

12.

Гострий назофаренгит (нежить)

J00

Гострий перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Анамнез, характер виділень із носа, глотки; передня, задня риноскопія, орофарингоскопія.
3. Аналіз крові.
4. Дослідження носового дихання, нюху.
5. Рентгенологічні методи дослідження (за показаннями).

1. Активний режим
2. Збалансоване харчування.
3. Аерозолі, електроаерозолі з антисептиками, судинозвужуючі краплі в ніс, антисептичні краплі в ніс, полоскання горла (симптоматична терапія) на 5 - 7 днів.
4. УФО, струми УВЧ, НВЧ; відволікаюча терапія.

1. Нормалізація слизової оболонки носової порожнини, глотки, нормалізація температури.
2. Диспансерне спостереження протягом 3 міс., після чого - зняття з обліку.

 

 

13.

Гострий синусит (гайморит, фронтит, етмоїдит)

J01

Гострий перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Анамнез, характер виділень із носа, передня і задня риноскопія.
3. Аналіз крові.
4. Дослідження носового дихання, нюху.
5. Рентгенологічні методи дослідження (за показаннями).
6. Огляд педіатра, невролога, офтальмолога (за показаннями) під час захворювання.

1. Активний режим.
2. Збалансоване харчування
3. Антибіотики (напівсинтетичні пеніциліни або цефалоспоринова група) на 8 - 10 днів. Аерозолі, електроаерозолі з антисептиками, судинозвужуючі і антисептичні краплі в ніс; симптоматична терапія на 5 - 6 днів.
4. УВЧ, НВЧ, відволікаюча терапія.
5. Пункція верхньощелепної пазухи за необхідністю поставити дренажні трубки.

1. Нормалізація слизової оболонки приносових пазух, припинення виділень із носа.
2. Нормалізація температури.
3. Нормалізація крові.
4. Диспансерне спостереження протягом 6 міс.
5. При відсутності загострень - зняття з обліку.

 

 

14.

Гострий ларингіт

J04.0

Гострий перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Анамнез, клінічний огляд, оцінка стадійності та зміна голосу під час гострого ларингіту, непряма і пряма ларингоскопія.
3. Огляд педіатра, ЛОР.

1. Голосовий режим.
2. Збалансоване харчування.
3. Аерозолі з антибіотиками, антисептиками на 6 - 7 днів, антибіотики (напівсинтетичні пеніциліни або цефалоспоринова група) на 5 - 6 днів, відхаркувальні засоби, відволікаюча терапія, загальнозміцнюючі препарати.
4. Теплові процедури на шию (солюкс, УВЧ, діатермію).

1. Відновлення голосової функції, нормалізація кольору слизової оболонки гортані.
2. Диспансерне спостереження педіатра, ЛОР протягом 3 міс. після чого - зняття з обліку

 

 

15.

Хронічний ларингіт

J37.0

Період загострення

1. Клінічний огляд.
2. Анамнез, оцінка клінічного стану верхніх дихальних шляхів та ступеня порушення голосової функції; непряма та пряма ларингоскопія для оцінки клінічної форми хронічного ларингіту.

1. Голосовий режим.
2. Збалансоване харчування.
3. Аерозолі з антибіотиками, антисептиками на 6 - 7 днів, відхаркувальні засоби, загальнозміцнюючі препарати, відволікаюча терапія.
4. На гортань - солюкс, УВЧ, діатермія, електрофорез, ультразвук.

1. Нормалізація кольору слизової оболонки, гортані, відновлення голосової функції.
2. Відсутність або зменшення симптомів хронічного ларингіту.
3. Диспансерне спостереження педіатра, ЛОР 2 рази на рік до одужання.

 

 

Ремісія

1. Клінічний огляд.
2. Пряма ларингоскопія.
3. Огляд ЛОР, педіатра, фоніатра (за показаннями) 1 раз на рік.

1. Місцеве застосування 3 % розчину коларголу чи протарголу.
2. Фонофорез з гідрокортизоном, дибазолом.

1. Відсутність загострення.
2. Диспансерне спостереження протягом 6 міс.
3. При відсутності загострень - зняття з обліку

 

 

16.

Порушення функціонування трахеостоми

J95.0

Загострення хронічного запального процесу в гортані і трахеї

1. Клінічний огляд.
2. Перевірка прохідності трахеостомічної трубки.
3. Визначення стану голосу.
4. Огляд педіатра, отоларинголога.

1. Активний режим.
2. Збалансоване харчування.
3. Аерозолі з антисептиками і антибіотиками.
4. Туалет трахеостоми.
5. Змазування шкіри навколо трахеостоми антисептичними мазями.

1. Стабілізація тканин навколо трахеостоми, в гортані і трахеї.
2. Значне зменшення патологічних виділень з трахеостоми.
3. Деканюляція в стаціонарних умовах.

 

 

Ремісія

1. Клінічний огляд.
2. Консультація оториноларинголога, педіатра 2 рази на рік.

1. Заміна трахеостомічної трубки 2 - 3 рази на тиждень.
2. Тренування дихання шляхом періодичного закриття трахеостомічної трубки протягом дня, на ніч отвір трахеотомічної трубки не закривають.
3. Загальнозміцнююча терапія.

1. Вільне дихання при закритій трахеостомічній трубці.
2. Постійне диспансерне спостереження.
3. Огляд ЛОР-спеціаліста 1 раз у квартал.
4. Після пластичної операції і нормалізації дихальної функції - зняття з обліку.

Деканюляція в стаціонарних умовах

 



ДИТЯЧА ОФТАЛЬМОЛОГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії
ефективності лікування.
Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

клініко-діагностичних

лікувально-
профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Гіперметропія

H52.0

Хронічний перебіг

1. Клінічно-
інструментальне обстеження гостроти зору без і з корекцією, бінокулярного зору, поля зору, статична і динамічна рефракція, офтальмоскопія, біомікроскопія

1. Корекція зору окулярами або контактними лінзами

1. Стабілізація та покращання зорових функцій
2. Постійний диспансерний нагляд
3. Огляд окуліста 1 раз на рік

У дітей з гіперметропією до 3 дптр, простим гиперметропічним астигматизмом до 2-х дптр, складним гиперметропічним астигматизмом при гиперметропії до 3-х дптр у меридіані, що слабше заломлює, якщо гострота зору без корекції 0,5 і вище, окуляри не призначаються, проводиться плеоптоортоптичне лікування в поліклініці

Астигматизм
(гиперметропічний астигматизм)

H52.2

2

Міопія

H52.1

Хронічний перебіг

1. Клінічно-
інструментальне обстеження гостроти зору без і з корекцією, бінокулярного зору, поля зору, стану акомодації, статична і динамічна рефракція, офтальмоскопія, біомікроскопія, біометрія, тонометрія
2. Консультація педіатра, ендокринолога (при необхідності)

1. Корекція зору окулярами або контактними лінзами, рекомендація режиму зорового навантаження, вітаміни A, E, C
2. Тренування ціліарного м'язу

1. Стабілізація та покращання зорових функцій
2. Постійний диспансерний нагляд
3. Огляд окуліста 2 рази на рік

При неефективності консервативного лікування: хірургічне - склеропластика при рості міопії та лазеркоагуляція при прогресуванні періферічної дістрофії сітківки

Астигматизм (міопічний астигматизм

H52.2

3

Амбліопія внаслідок анопсії

H53.0

Хронічний перебіг

1. Клінічно-
інструментальне обстеження гостроти зору без і з корекцією, бінокулярного зору, статична і динамічна рефракція, офтальмоскопія, біомікроскопія

1. Корекція зору окулярами або контактними лінзами, плеоптика

1. Підвищення гостроти зору
2. Постійний диспансерний нагляд
3. Огляд окуліста 2 рази на рік

При неефективності лікування впродовж 3 міс. - направлення в кабінет охорони зору, в обласне дитяче офтальмологічне відділення

4

Збіжна співдружня косоокість

H50.0

Гострий, хронічний перебіг

1. Клінічно-
інструментальне обстеження гостроти зору без і з корекцією, статична і динамічна рефракція, офтальмоскопія, обстеження на синоптофорі, кольоровий тест, визначення кута косоокості за Гіршбергом або Д)

1. Відповідна корекція зору окулярами, плеоптика, ортоптика, диплоптика

1. Ортотропія, бінокулярний зір
2. Постійне диспансерне спостереження дітей із зниженою гостротою зору чи відсутністю бінокулярного зору (після корекції)
3. Огляд окуліста 1 раз на рік
4. Зняття з обліку через рік після лікування (при повній гостроті та наявності бінокулярного зору)

При вродженій і набутій косоокості з кутом девіації 10 град. і більше, якщо гострота зору 0,3 і більше, спочатку проводиться хірургічне лікування, в наступному - плеоптоортоптичне

Розбіжна співдружня косоокість

H50.1

5

Дитяча, юнацька і пресеніальна катаракта

H26.0

Гострий, хронічний перебіг

1. Клінічно-
інструментальне обстеження гостроти зору без і з корекцією, біомікроскопія, визначення стадії, УЗ біометрія, ультразвукова діагностика (за показннями), офтальмоскопія, офтальмотонометрія

1. Плеоптика, полівітаміни та стимулююча терапія (за показаннями)

1. Покращання форменого зору, зорової фіксації. Усунення ускладнень (ністагм, косоокість). Прозорість заломних середовищ.
2. Постійне диспансерне спостереження з проведенням клінічного лікування після хірургічного втручання.
3. Огляд окуліста після оперативного лікування в перший рік 1 раз на 3 місяці, в подальшому - 1 р. на рік

Направлення на операцію при катарактах III ст. Проведення плеоптичного лікування після операції.

Травматична катаракта

H26.1

6

Підозра на глаукому

H40.0

Загострення після лікування в стаціонарі

1. Клінічно-
інструментальне обстеження гостроти зору без і з корекцією, поле зору, добова тонометрія, УЗ біометрія, скіаскопія, рефрактометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія

1. Призначення міотиків і негайне направлення в обласне офтальмологічне відділення.

1. Нормалізація внутрішньоочного тиску, стабілізація зорових функцій та передньо-заднього розміру ока.
2. Постійний диспансерний нагляд
3. Огляд офтальмолога (після хірургічного лікування) при нормалізації внутрішньоочного тиску 1 раз на 6 міс. При підвищеному тиску - 1 раз на квартал

Квантативна периметрія в поліклініках республіканських офтальмологічних центрів.
При прогресуванні процесу - хірургічне лікування

7

Вогнищеве хоріоретинальне запалення
(хоріоретиніт)

H30.0

Активний процес або ремісія

1. Клінічно-
інструментальне обстеження гостроти зору без і з корекцією, поле зору, рефрактометрія, офтальмоскопія, флюорисцентна ангіографія, імунологічні обстеження, ревмопроби, обстеження на туберкульоз
2. Консультації стоматолога, отоларинголога, педіатра, кардіоревматолога, фтмзіатра, імунолога (та ін. за показаннями)
3. Дослідження крові на ТОРЧ-інфекції, бактеріологічні дослідження (та ін. за показаннями)

1. Направлення у відновні відділення для лікування (антибіотикотерапія, дегідротаційні, дезінтоксикаційні заходи, десенсибілізуюча вітаміно- і гормонотерапія, місцево - електрофорез з анаболічними речовинами, препарати фосфору, кальцію).

1. Відсутність ознак запалення, стабілізація процесу, покращання зорових функцій
2. Постійне диспансерне спостереження після стаціонарного лікування.
3. Огляд офтальмолога 1 раз на 6 місяців на першому році, в подальшому - 1 раз на рік, при необхідності частіше.

Флюорисцентна ангіографія в поліклініках республіканських офтальмологічних центрів

8

Відшарування сітківки з розривом сітківки

H33.0

Після стаціонарного лікування

1. Клінічно-
інструментальне обстеження гостроти зору без і з корекцією, рефракція, поле зору, ультразвукова діагностика, офтальмоскопія

1. Термінова госпіталізація

1. Прилягання сітківки, блокування розриву, збереження зорових функцій.
2. Постійне диспансерне спостереження після операції.
3. Нагляд окуліста 1 раз на тиждень в перший місяць після операції, в подальшому - 1 раз на місяць в перші 6 місяців, далі - 1 раз на рік

Лазеркоагуляція в поліклініках республіканських офтальмологічних центрів, можлива в амбулаторних умовах. Направлення на лазеркоагуляцію при регматогенному та локальному відшаруванні периферії сітківки при розмірах не більше 1/2 сегмента. При більших площах відшарування та при змінах склистого тіла - направлення на хірургічне лікування в дитячі республіканські офтальмологічні центри

9

Дегенерація макули та заднього полюса

H35.3

Активний процес або ремісія

1. Клінічно-
інструментальне обстеження гостроти зору без і з корекцією, рефракція, поле зору, офтальмоскопія

1. Вітаміни груп A, B, C, E.
2. Судинорозширюючі препарати
3. Тканинна терапія, дієтотерапія
4. Препарати йоду, тауфон, лазер і магнітотерапія

1. Стабілізація зорових функцій
2. Постійне диспансере спостереження
3. Огляд окуліста 1 раз на рік

Флюоресцентна ангіографія, квантитативна периметрія в поліклініках республіканських офтальмологічних центрів

Периферична дегенерація сітківки (дистрофія макули)

H35.4

10

Діабетична ретинопатія (E10 - E14 із спільною четвертою цифрою 3)

H36.0

Активний процес або ремісія

1. Клінічно-
інструментальне обстеження гостроти зору без і з корекцією, поле зору, офтальмоскопія, контроль цукру у крові, консультація ендокринолога, невропатолога, педіатра та ін.

1. При проліферативній формі - направлення в республіканські офтальмологічні центри для лазеркоагуляції та інших видів хірургічного лікування.
Лікування діабету під наглядом ендокринолога

1. Розсмоктування крововиливів, стабілізація зорових функцій, стану очного дна
2. Постійне диспансерне спостереження
3. Огляд окуліста 1 раз на рік

Квантитативна периметрія, флюоресцентна ангіографія в поліклініках республіканських офтальмологічних центрів

11

Інший поверхневий кератит без кон'юктивіту

H16.1

Активний процес або ремісія

1. Клінічно-
інструментальне обстеження гостроти зору без і з корекцією, біомікроскопія, чутливість рогівки
2. Посів на флору, імунологічні обстеження, консультація отоларинголога та ін. (при необхідності)

1. Направлення в дитяче офтальмологічне відділення для консервативного лікування

1. Відсутність ознак запалення, підвищення гостроти зору
2. Диспансерне спостереження після стаціонарного лікування
3. При відсутності рецидивів - зняття з обліку

Хірургічне лікування наслідків, бельм, плямоподібних центральних змутнінь рогівки через 6 - 12 міс. - при неефективності консервативного лікування

12

Атрофія зорового нерва при хворобах, класифікованих в інших рубриках

H48.0

Хронічний перебіг

1. Клінічно-
інструментальне обстеження гостроти зору без і з корекцією, офтальмоскопія, поле зору, компьютерна томографія черепа, консультація отоларинголога, ендокринолога, стоматолога, невропатолога, аналіз крові на цукор, сечі, токсоплазмоз та ін. інфекції

1. Направлення в офтальмологічне відділення для консервативного лікування

1. При атрофії зорового нерву - стабілізація зорових функцій
2. При ретробульбарному невриті - відновлення зорових функцій
3. Постійне диспансерне спостереження після стаціонарного лікування
4. Огляд окуліста 1 раз на рік

 

Ретробульбарний неврит при хворобах, класифікованих в інших рубриках

H48.1

13

Блефарокон'юнктивіт

H10.5

Активний процес або ремісія

1. Клінічно-
інструментальне обстеження гостроти зору без і з корекцією, біомікроскопія, рефрактометрія, скіаскопія, аналіз на демодекоз, аналіз крові загальний і на цукор
2. Консультація отоларинголога, ендокринолога, стоматолога, гастроентеролога, дерматолога (та ін. за показаннями), мазок з кон'юнктиви на мікрофлору

1. Антибіотикотерапія, десенсибілізуюча терапія, місцево - антисептики, санація ЛОР-органів

1. Відновлення стану повік і кон'юнктиви
2. Після одужання диспансерному спостереженню не підлягає

 



ПСИХІАТРІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного
процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

 

клініко-діагностичних

лікувально-
профілактичних

 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

1.

Дитячий аутизм

F84.0

Загострення

1. Клініко-психопатологічне обстеження.
2. Патопсихологічне обстеження.
3. За показаннями - електроенцефалографія (ЕЕГ), рентгенограма черепа, доплерографія (ДЕГ), ехоенцефалоскопія (ЕхоЕС), магнітно-резонансна томографія головного мозку (МРТ).
4. Динамічне спостереження при необхідності в стаціонарних умовах, встановлення діагнозу, підготовка до обстеження на засіданні психолого-медико-
педагогічної консультації і розробка плану реабілітаційних заходів.
5. Огляд педіатра не рідше 2-х разів на рік.
6. Огляд за показаннями: невролог, отоларинголог, стоматолог, генетик, логопед.

1. Проведення курсового лікування нейролептиками, дезінтоксикаційними загальноукріплюючими та ін. фармпрепаратами.
2. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).
3. Рішення медико-соціальних питань (навчання, санаторне лікування, інвалідизація та ін).
4. Розробка рекомендацій для продовження курсу медико-соціальної реабілітації хворого в домашніх умовах або спецінтернатах.

1. Покращання адаптації.
2. Припинення психотичної симптоматики.
3. Покращання мікроклімату в сім'ї.
4. Постійне диспансерне спостереження.
5. Огляд дитячого психіатра 1 раз на 3 міс.

Резистентні для терапії або ті, що потребують складнішої діагностики хворі направляються на консультацію до профільних НДІ

 

Атиповий аутизм

F84.1

 

Синдром Ретта

F84.2

 

Інший дезінтеграційний розлад у дитячому віці

F84.3

 

Реактивний розлад, асоційований з розумовою відсталістю та стереотипними рухами

F84.4

 

Шизофренія, шизотипові стани та маячні розлади

F20- F29

 

2.

Невротичні, пов'язані зі стресом, і соматоформні розлади (тривожно-фобійні розлади, інші змішані тривожні розлади, обсесивно-компульсивний розлад, реакція на важкий стрес і порушення адаптації, дисоціативні (конверсійні розлади), соматоформні розлади, інші невротичні розлади, неврастенія, синдром деперсоналізації-
дерелізації)

F40 - F48

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.
2. Патопсихологічне обстеження, загальноприйняті аналізи крові, сечі, калу.
3. За показаннями електроенцефалографія (ЕЕГ), рентгенограма черепа, ехоенцефалоскопія (ЕхоЕС), огляд педіатра, невролога, медичного психолога, дефектолога.
4. Динамічне спостереження при необхідності в стаціонарних умовах, встановлення діагнозу.

Проведення курсового лікування:
1. Тимолептики.
2. Седативні засоби.
3. Психотерапія (індивідуальна та групова, сімейна, ігрова, когнітивно-біхевіоральна, короткострокова психодинамічна, релаксаційні та ін. методи).
4. Фізіотерапія.
5. Медико-педагогічна корекція.
6. Рішення медико-соціальних питань, розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів.

1. Поліпшення самопочуття, стабілізація соматопсихічних функцій.
2. Диспансерне спостереження.
3. Огляд психіатра 2 рази на рік.
4. При відсутності симптомів захворювань та нормальних показників інструментального дослідження протягом 3 років - зняття з обліку.

 

 

3.

Специфічні розлади особистості
(параноїдного, афективного, шизоїдного, збудженого, ананкасного, істеричного, тривожного, астенічного та інших типів)

F60

Гострий період

1. Клініко-психопатологічне обстеження.
2. Патопсихологічне обстеження.
3. За показаннями електроенцефалографія (ЕЕГ), рентгенограма черпа, ехоенцефалоскопія (ЕхоЕС) та інші обстеження.
4. Динамічне спостереження при необхідності в стаціонарних умовах, встановлення діагнозу.
5. Консультації педіатра, невролога та інших спеціалістів.

1. Проведення за показаннями курсового лікування: нейролептики, транквілізатори, тимолептики, психотерапія індивідуальна, сімейна, поведінкова та ін.
2. Проведення підтримуючої терапії згідно до рекомендацій педіатра.
3. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів.

1. Досягнення стану стійкої субкомпенсації (задовільна соціальна адаптація).
2. Усунення ускладнюючих синдромів.
3. Підлягають консультативному диспансерному нагляду психіатра до 18 років життя особливо в підлітковому періоді (16 - 17 - 18 років).
4. Огляд психіатра 1 раз на рік.

 

 

Розлади поведінки
(розлади поведінки та емоцій, що виникають у дитячому віці)

F91

 

4.

Розлади звичок та спонукань

F63

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.
2. Патопсихологічне обстеження.
3. За показаннями - електроенцефалографія, магнітно-резонансна томографія головного мозку, ехоенцефалоскопія та інші обстеження.
4. За показаннями огляд педіатра, невролога, ендокринолога та інших спеціалістів.
5. Цільова консультація сексопатолога.

1. Психотерапія: сімейна, поведінкова, ігрова, психодинамічна та ін., спрямована на нормалізацію родинних стосунків, формування нових установок та форм поведінки.
2. Комплексна медична, психологічна, педагогічна корекція поведінки.
3. За показанням - нейролептики, транквілізатори, антидепресанти, ноотропи, антиконвульсанти.
4. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів.

1. Зменшення афективної напруженості, соціально спрямована форма поведінки.
2. Диспансерне спостереження.
3. Огляд психіатра 2 рази на рік

 

 

Розлади статевої ідентичності

F64

 

Сексуальні розлади

F65

 

Розлади психіки та поведінки, пов'язані із сексуальним розвитком та орієнтацією

F66

 

5.

Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів

F11

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.
2. Патопсихологічне обстеження.
3. Ретельне обстеження (за показаннями ЕхоЕГ, ЕЕГ, КТ, МРТ та інші обстеження).
4. Динамічне спостереження при необхідності в стаціонарних умовах, встановлення діагнозу.
5. Консультації невролога, педіатра та ін.

1. Проведення детоксикації, сучасної психотерапії.
2. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів.

1. Утримання від вживання, відновлення сімейно-соціального статусу.
2. Диспансерне спостереження з оглядом психіатра, нарколога 1 раз на 2 тижні після лікування в наркологічному стаціонарі протягом 1-го місяця, в подальшому - 1 раз на 1 міс. - протягом 1-го року, 1 раз на 3 міс. - на другому та третьому роках.
3. При невживанні наркотичних речовин протягом 3-х років - зняття з обліку.

 

 

Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів

F12

 

Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання кокаїну

F14

 

Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання інших стимуляторів, включаючи кофеїн

F15

 

6.

Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю

F10

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.
2. Патопсихологічне обстеження.
3. За показаннями - ЕхоЕГ, ЕЕГ, ЕКГ, МРТ та інші обстеження.
4. Динамічне спостереження при необхідності в стаціонарних умовах, встановлення діагнозу.

1. Детоксикація.
2. Симптоматична терапія.
3. Психотерапія.
4. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів.

1. Утримання або зменшення зловживання, відновлення (доза або кратність як етап до повного утримання).
2. Диспансерне спостереження з оглядом психіатра, нарколога 1 раз на 2 тижні після лікування в наркологічному стаціонарі протягом 1-го місяця, в подальшому - 1 раз на 1 міс. протягом 1-го року, 1 раз на 3 міс. - на другому та третьому роках.
3. При невживанні наркотичних речовин - протягом 3-х років - зняття з обліку.

 

 

Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів

F12

 

Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання галюциногенів

F16

 

Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання тютюну

F17

 

Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання летких розчинників

F18

 

Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання кількох лікарських засобів та інших психоактивних речовин

F19

 

7.

Неврогенна анорексія

F50.0

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.
2. Патопсихологічне дослідження.
3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, МРТ, клініко-лабораторні дослідження.
4. Динамічне спостереження при необхідності в стаціонарних умовах, встановлення діагнозу.
5. Консультації педіатра, гастроентеролога, невролога, отоларинголога, стоматолога.

1. Нейролептики, антидепресанти, ноотропи, вазоактивнні препарати, адаптогени, висококалорійна дієта.
2. Психотерапія: сімейна, раціонально-аналітична, поведінкова, когнітивна та інші.

1. Припинення психопатологічних проявів, нормалізація вегетативно-вісцеральних функцій.
2. При анорексії помірна або значна редукція психопатологічної симптоматики, часткове або повне відновлення ваги.
3. Диспансерне спостереження.
4. Огляд психіатра 1 раз на 3 міс. протягом 3 років.
5. При відсутності ознак захворювання - зняття з обліку.

 

 

Неврогенна булімія

F50.2

 

Переїдання, пов'язане з іншими психогенними порушеннями

F50.4

 

Блювота, пов'язана з іншими психогенними порушеннями

F50.5

 

Гіперсомнія неорганічного генезу

F51.1

 

Сомнамбулізм

F51.3

 

Нічні жахи

F51.4

 

Нічні страхіття

F51.5

 

8.

Гостра реакція на стрес

F43.0

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.
2. Патопсихологічне дослідження.
3. За показаннями: ЕхоЕГ, ЕЕГ, МРТ.
4. Клініко-лабораторні дослідження.
5. Динамічне спостереження при необхідності в стаціонарних умовах, встановлення діагнозу.
6. Консультації педіатра, невролога та ін. спеціалістів за показанням

1. Психотерапія: індивідуальна, сімейна.
2. Транквілізатори, ноотропні препарати, адаптогени.
3. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів

1. Припинення проявів гострої реакції на стрес, усунення відділених афективних реакцій.
2. Диспансерне спостереження.
3. Огляд протягом місяця після стресу, в подальшому не рідше 2-х разів на рік.
4. При відсутності ознак захворювання протягом 2 років - зняття з обліку.

 

 

Посттравматичний стресовий розлад

F43.1

Тривожний розлад у дітей, пов'язаний з розлукою

F93.0

 

9.

Розлади настрою (афективні розлади)

F30 - F39

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.
2. Патопсихологічне дослідження.
3. За показаннями ЕЕГ, ЕхоЕГ та інші обстеження.
4. Динамічне спостереження при необхідності в стаціонарних умовах, встановлення діагнозу.
5. Консультації педіатра, невролога та інших спеціалістів за показанням.

1. Психотропна медикаментозна терапія (антидепресанти, тимолептики, карбомазепіни, вольпроати).
2. Індивідуально орієнтована когнітивна психотерапія.
3. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів.

1. Нормалізація настрою, припинення психотичної симптоматики, покращання адаптації.
2. Диспансерне спостереження.
3. Огляд психіатра 2 рази на рік протягом 3 років.
4. При відсутності ознак захворювання - зняття з обліку.

 

 

10.

Порушення адаптації (депресивні, короткочасні, пролонговані, змішані тривожні і депресивні, змішаний розлад емоцій та поведінки)

F43.2

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.
2. Патопсихологічне дослідження.
3. За показаннями ЕЕГ, ЕхоЕГ та ін. обстеження.
4. Динамічне спостереження при необхідності в стаціонарних умовах, встановлення діагнозу.
5. Консультації спеціалістів: невролога, педіатра та ін. (за показанням).

1. Психотерапія індивідуальна, сімейна.
2. Призначення психотропних засобів (транквілізатори, ноотропні препарати, адаптогени.
3. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних заходів.

1. Нормалізація стану або покращання адаптації.
2. Диспансерне спостереження.
3. Консультативний огляд психіатра 1 раз на 6 міс. протягом 2 років.
4. При відсутності ознак захворювання - зняття з обліку.

 

 

11.

Деменція при інших хворобах, класифікованих в інших рубриках

F02

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.
2. Патопсихологічне дослідження.
3. За показаннями ЕЕГ, ЕхоЕГ, МРТ, КТ та інші обстеження.
4. Клініко-лабораторні дослідження.
5. Динамічне спостереження при необхідності в стаціонарних умовах, встановлення діагнозу.
6. Консультації невролога, педіатра, дефектолога логопеда.

1. Комплексне лікування: проведення дегідратації, ноотропні препарати, нейролептики, антидепресанти, адаптогени тімолептики, седативні.
2. Психотерапія.
3. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів.

1. Нормалізація когнітивних функцій поведінки.
2. Постійне диспансерне спостереження.
3. Огляд психіатра 2 рази на рік протягом 3 років.
4. При відсутності клініко-інструментальних ознак захворювання - зняття з обліку.

 

 

Неуточнена деменція

F03

 

Розлад особистості, пов'язаний з органічним ураженням головного мозку

F07.0

 

Постенцефалічний синдром

F07.1

 

Посттравматичний синдром

F07.2

 

Інші органічні розлади особистості та поведінки внаслідок захворювання, травм і дисфункції мозку

F07.8

 

12.

Гіперкінетичні розлади

F90

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.
2. Патопсихологічне дослідження.
3. За показаннями ЕЕГ, ЕхоЕГ, МРТ, КТ та інші обстеження.
4. Динамічне спостереження при необхідності в стаціонарних умовах, встановлення діагнозу.
5. Консультації невролога, педіатра, психолога, логопеда, дефектолога.

1. Поведінкова і сімейна психотерапія.
2. Рішення медико-соціальних питань.

1. Нормалізація когнітивних функцій поведінки
2. Диспансерне спостереження.
3. Огляд психіатра 2 рази на рік протягом 3 років.
4. При відсутності ознак захворювання - зняття з обліку.

 

 

Розлади поведінки

F91

 

Тикизні розлади

F95

 

Неорганічний енурез

F98.0

 

13.

Специфічний розлад мовної артикуляції

F80.0

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.
2. Патопсихологічне дослідження.
3. За показаннями ЕЕГ, ЕхоЕГ, МРТ та інші обстеження.
4. Динамічне спостереження при необхідності в стаціонарних умовах, встановлення діагнозу.
5. Консультації логопеда, дефектолога, психолога, невролога, педіатра

1. Логопедично-
дефектологічна корекція.
2. Рішення медико-соціальних питань та розробка плану медико-соціальних реабілітаційних заходів.

1. Нормалізація когнітивних функцій поведінки.
2. Соціальна адаптація.
3. Диспансерне спостереження.
4. Огляд психіатра 1 раз на 3 міс. протягом 5 років.
5. При нормалізації когнітивних функцій - зняття з обліку.

 

 

Розлад експресивності мови

F80.1

 

Розлад рецептивності мови

F80.2

 

Специфічний розлад правопису

F81.1

 

Специфічний розлад здібностей до арифметики

F81.2

 

Специфічний розлад розвитку рухової функції

F82

 

14.

Розумова відсталість легкого ступеня

F70

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.
2. Патопсихологічне дослідження.
3. За показаннями ЕЕГ, ЕхоЕГ, рентгенограма черепа, КТ, МРТ та інші обстеження.
4. Клініко-лабораторні дослідження.
5. Динамічне спостереження при необхідності в стаціонарних умовах, встановлення діагнозу.
6. Консультації спеціалістів: невролога, педіатра, отоларинголога, стоматолога, логопеда, дефектолога.

1. Призначення ноотропні препарати, адаптогени нейролептики, антидепресанті, транквілізатори.
2. Психотерапія.
3. Логопедично-
дефектологічна корекція.
4. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів.

1. Нормалізація когнітивних функцій поведінки, соціальна адаптація.
2. Постійне диспансерне спостереження.
3. Огляд психіатра 2 рази на рік.

 

 

Розумова відсталість помірного ступеня

F71

 

Розумова відсталість тяжкого ступеня

F72

 

Глибока розумова відстальсть

F73

 

Розумова відстальсть, неуточнена

F79

 

15.

Інші порушення обміну амінокислот

E72

Хронічний праградієнтний перебіг

1. Клінічні ознаки:
затримка моторного розвитку, епіприпадки, стійкі ураження органів та систем.
2. Аналіз крові, сечі, калу.
3. УЗД внутрішніх органів
4. ЕхоЕГ, ЕЕГ.
5. Очне дно
6. Огляди: генетика, невролога, гастроентеролога педіатра, психолога, логопеда, інших спеціалістів.
7. За показами: ЕКГ, ЕхоКГ.

1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів:
- ноотропних;
- метаботропних;
- протиепілептичних;
- вітамінотерапія.
2. Дієта безбілкова, обмеження жирів.
3. ЛФК, масаж.

1. Нормалізація психомоторного і фізичного розвитку.
2. Постійне диспансерне спостереження.
3. Огляд генетика 1 раз на 3 місяці, до 1 року - 1 раз на 1 міс.
4. Соціальна реабілітація.
5. Огляд нефролога та інших спеціалістів (за показаннями).

 

 

Порушення транспорту амінокислот

E72

 

Порушення обміну сірковмісних амінокислот

E70.1

 

Порушення обміну циклу сечовини

E72.2

 

Порушення обміну лізину та гідроксилізину

E72.3

 

Порушення обміну орнітину

E72.4

 

Порушення обміну гліцину

E72.5

 

Інші уточнені порушення обміну амінокислот

E72.8

 

Порушення обміну амінокислот неуточнене

E72.9

 

16.

Синдром Дауна

Q90

Стаб. з тенденцією до погіршення, можливий летальний кінець

1. Клінічні ознаки: можливі вроджені вади розвитку різних органів і систем.
2. УЗД внутрішніх органів (за показаннями).
3. ЕхоКГ.
4. Визначення рівня гормонів щитовидної залози (ТТГ, Т4) у крові.
5. Ан. крові і сечі 1 раз на місяць.
6. Консультації кардіолога, імунолога (за показами) ендокринолога, психоневролога, цитогенетичне обстеження в неонатальний період.

1. Режим: загальний.
2. Дієта, збагачена білками, вітамінами, мікроелементами.
3. Ноотропи, вітаміни, гормони щитовидної залози (за показами).
4. Хірургічна корекція вад розвитку, ЛФК, масаж.
5. Навчання дитини у спеціалізованих закладах.
6. Лікування інтеркурентних інфекцій (при необхідності - у стац. умовах).
7. Профілактика рахіту (віт. D3).
8. Спостереження пожиттєво.

1. Інвалідність.
2. Постійне диспансерне спостереження.
3. Огляд генетика, психіатра 1 раз на 3 міс.
4. Соціальна реабілітація.

 

 

17.

Синдром Едвардса та синдром Патау

Q91

Тенденція до різкого погіршення і летальності у віці 1 - 6 тижнів

1. Клінічні ознаки: МПВР різних органів і систем.
2. Цитогенетичне обстеження в неонатальний період.
3. УЗД внутрішніх органів.
4. ЕхоКГ.
5. Аналіз крові і сечі 1 раз на міс.
6. Консультація кардіолога, інших (за показами).

1. Режим: загальний.
2. Дієта: загальна.
3. Симптоматичне згідно стану дитини.
4. Лікування інтеркурентних захворювань (лише в стаціонарних умовах).
5. Спостереження пожиттєво.

1. Неефективне амбулаторне лікування.
2. Постійне диспансерне спостереження.
3. Огляд генетика, психіатра 1 раз 3 міс.
4. Соціальна реабілітація.

 

 

18.

Інші трисомії та часткові трисомії автосом, не класифіковані в інших рубриках

Q92

Тенденція до погіршення та летальності

1. Клінічні ознаки: МПВР.
2. Цитогенетика.
3. УЗД внутрішніх органів.
4. Аналіз крові і сечі 1 раз в міс.
5. ЕхоКГ.
6. Консультація кардіолога (за показами).

1. Режим: загальний.
2. Дієта: загальна.
3. Лікування інтеркурентних інфекцій.
4. Профілактика рахіту (віт. D3).
5. Пожиттєве спостереження.

1. Постійне диспансерне спостереження
2. Огляд генетика, психіатра 1 раз 6 міс.
3. Соціальна реабілітація.

Про неефективність амбулаторного і стац. лікування

 



ДИТЯЧА ПУЛЬМОНОЛОГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

клініко-діагностичних

лікувально-
профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Вірусна пневмонія, не класифікована в інших рубриках

J12

Проста локалізована форма, легкий перебіг

1. Клінічний огляд з урахуванням загального стану, температури тіла, наявності та характеру кашлю, мокротиння, частоти дихання, пульсу та участі допоміжної мускулатури грудної клітини. Дані фізикального обстеження легенів, серцево-судинної системи, пальпаторного та перкуторного обстеження паренхіматозних органів черевної порожнини, характеру випорожнення.
2. Загальний аналіз крові, сечі (в динаміці захворювання)
3. Аналіз калу на дисбактеріоз за показаннями
4. Бактеріологічне дослідження харкотиння на мікрофлору (за показаннями)
5. Рентгенографія органів грудної клітки в двох проекціях в динаміці
6. ЕКГ за показаннями
7. Консультації ЛОР та інших спеціалістів за показаннями

1. Підтримка нормальної температури, вологості повітря в кімнаті хворого
2. Раціональне харчування
3. Підтримка водного балансу організму
4. Активні пероральні форми пеніцилінових антибіотиків при необхідності парентеральних, наприклад, амоксицилін + клавуланат (аугментин та інші); при недостатньому ефекті - цефалоспорини II - III покоління або макроліди, можлива також заміна на фторхіналіни
5. Симптоматична терапія бронхообструктивного синдрому - бронхолітики, жарознижуючі: парацетамол, німесулід та інші; мукоактивні препарати - амброксол та інші
6. Фізіопрорцедури та ЛФК за показаннями
7. Етіотропна терапія ГРВІ (за показаннями)
8. Лікування фонових захворювань (анемія та інші)
9. Санація хронічних вогнищ інфекції
10. Корекція дисбактеріозу (мультипробіотик-
симбітер та інші)

1. Відсутність клініко-рентгенологічних ознак пневмонії
2. Нормалізація лабораторних показників
3. Диспансерний нагляд протягом 6 місяців з щотижневим оглядом на першому місяці, в подальшому - 1 раз на місяць
4. При відсутності рецидиву або повторної пневмонії зняття з обліку

При погіршенні стану та неефективності лікування - термінова госпіталізація.
Лікування пневмонії при будь-якому ступені важкості у дітей до року доцільно проводити у стаціонарі

Пневмонія, спричинена Streptococcus pneumoniae

J13

Пневмонія, спричинена Haemophilus influenzae (паличкою Пфейффера)

J14

Бактеріальна пневмонія, не класифікована в інших рубриках

J15

Пневмонія, спричинена іншими інфекційними агентами, не класифікованими в інших рубриках

J16

Пневмонія, збудник не уточнений

J18

 

 

 

Після стаціонарного лікування

1. Клінічний огляд: загальний стан, апетит, активність, температура тіла, колір шкірних покровів, пероральний ціаноз, наявність та характер кашлю, мокротиння, фізикальні зміни в легенях та в серці, стан органів травлення
2. Обстеження функцій зовнішнього дихання (за показаннями)
3. Бактеріологічне дослідження мокротиння (за показаннями)
4. Аналіз калу на дисбактеріоз (за показаннями)
5. Контрольна рентгенографія легеней в 2-х проекціях (за показаннями)
6. ЕКГ (за показаннями)
7. При наявності супутніх захворювань - огляд хворого відповідними фахівцями

1. Режим дня та режим харчування для дітей відповідного віку.
2. Полівітаміни
3. Перебування на свіжому повітрі, дихальна гімнастика
4. Санація хронічних вогнищ інфекцій (у дитини та членів її сім'ї)
5. Лікування фонових захворювань
6. Корекція дисбактеріозу мультипробіотиками (за показаннями)
7. Загартовування організму - через 3 міс. після перенесеного захворювання.
8. Реабілітаційне лікування в поліклініці і вдома індивідуально в залежності від важкості і тривалості захворювання та його ускладнень: ЛФК, масаж, фізіотерапевтичне лікування (аерозольтерапія, фітотерапія)
9. Звільнення учнів від уроків фізкультури - протягом перших 3 місяців після перенесеного захворювання
10. Діти молодшого та старшого шкільного віку звільняються від праці, уроків, які потребують фізичних навантажень, протягом перших 3 місяців після перенесеного захворювання
11. Бажано виписувати дитину у дошкільний навчальний заклад не раніш ніж через 2 тижні після виписки з стаціонару
12. Профілактика ГРЗ у дітей, що часто хворіють, бактеріальними імуностимуляторами

1. Клініко-лабораторне і рентгенологічне одужання, відсутність загострень
2. Диспансерне спостереження протягом 6 місяців для неускладнених форм
3. 2 роки - для ускладнених форм
4. Після виписки із стаціонару з щотижневим оглядом на першому місяці, в подальшому 1 раз на місяць протягом 6 місяців, на другому році - 1 раз на 6 місяців

 

2.

Гострий бронхіт

J20

Легка форма. Період реабілітації після стаціонарного лікування

1. Загальний стан, температура тіла, колір шкірних покривів та слизової оболонки, фізикальні зміни в легенях, частота дихання та пульсу, розвиток алергічних станів, у тому числі харчової та медикаментозної алергії, наявність несприятливого фону.
2. Клінічний аналіз крові та сечі 1 - 2 рази протягом першого місяця після перенесеної бронхообструкції, потім щомісячно протягом 6 місяців.
3. Рентгенографічне дослідження органів грудної клітки - за показаннями. Дослідження стану імунітету та мікробіоценозу кишечнику - 1 раз в перші 3 міс., потім за показаннями (у разі харчової алергії та проявів дисфункції кишковика).

1. Режим дня та харчування
2. Імунокоректори (за показаннями), при збереженні експіраторної задишки - препарати ксантинового ряду
3. Дихальна гімнастика, ЛФК.
4. Звільнення від уроків фізкультури на 1 місяць, потім спеціальна фізкультурна група 1 міс.
5. Звільнення від фізичної праці школярів на 1 міс.
6. Санація вогнищ хронічної інфекції
7. Для профілактики повторних ГРЗ імуномодулятори бактеріального походження

1. Клініко-функціональне одужання
2. Диспансерне спостереження - 1 рік з щотижневим оглядом на першому місяці після виписки із стаціонару, в подальшому - 1 раз на 6 місяців
3. Зняття з обліку - при сприятливому перебігу і відсутності загострень та нових захворювань

При рецидивах - більш детальне обстеження в умовах спеціалізованого центру для виключення спадкових хвороб та ранньої ідентифікації респіраторних алергозів.

Гострий бронхіоліт

J21

Гостра респіраторна інфекція нижніх дихальних шляхів, неуточнена

J22

3.

Інші гострі респіраторні інфекції нижніх дихальних шляхів

J20 - J22

Загострення, ремісія

1. Клінічний огляд: загальний стан, температура тіла, наявність кашлю та його характер, кількість та якість мокротиння, колір шкірних покривів та слизової оболонки, фізикальні зміни в легенях та в серці, стан органів травлення
2. Клінічний аналіз крові, сечі на першому місяці реконвалісценції, потім - за показаннями
3. Рентгенографія органів грудної клітки за показаннями.
4. Висів із зіва та носа на мікрофлору та чутливість її до антибіотиків (за показаннями)
5. Обстеження стану імунітету та секреторних SigA (за показаннями)
6. Консультації спеціалістів (за показаннями)

1. Режим дня та харчування відповідно віку
2. Антибактеріальна терапія (за показаннями).
3. Полівітаміни
4. Перебування на свіжому повітрі, ЛФК, дихальна гімнастика, масаж грудної клітини курсами.
5. Нормалізація дренажної функції бронхів.
6. Антигістамінні препарати (за показаннями).
7. Симптоматична терапія, (бронхолітики) та інше
8. Санація хронічних вогнищ інфекції у дитини та членів її сім'ї.
9. Санаторно-курортне лікування.
10. Профілактика ГРЗ бактеріальними імунопрепаратами.
11. Діти молодшого та шкільного віку звільнюються від уроків фізкультури на перші 2 місяці після загострень, надалі - підготовча фізкультурна група. У старших школярів в період загострення або нестійкої ремісії - обмеження рухливих ігор, їзди на велосипеді
12. Звільнення від трудових навантажень протягом 5 - 6 місяців після загострення.

1. Нормалізація загального стану, показників функції зовнішнього дихання
2. Подовження ремісії, відсутнісь загострення
3. Стійке зникнення експіраторної задишки фізикальних змін в легенях
4. Диспансерне спостереження постійне.
5. Зняття з обліку при відсутності рецидивів захворювання, приступів ядухи протягом 5 років і фізикальних змін в легенях.

 

4.

Природжена бронхоектазія

Q33.4

Період загострення, ремісії

1. Клінічний огляд: загальний стан, температура тіла, фізичний та нервовопсихічний розвиток, колір шкірних покривів та слизової оболонки, характер кашлю та мокротиння, фізикальні зміни в легенях та серці. Частота дихання, пульсу, органів травлення, лор-органів, зубів.
2. Клінічний аналіз крові, сечі в динамиці
3. Імунограма за показаннями
4. Бактеріологічний та цитологічний аналіз харкотиння не рідше 1 разу на 6 місяців
5. Аналіз калу на дисбактеріоз.
6. ЕКГ, ЕХО-кардіографія (за показаннями)
7. Рентгенографія органів грудної клітини
8. Обстеження функції зовнішнього дихання за показаннями
9. Консультація торакального хірурга за показаннями

1. Індивідуальний оберігаючий режим дня з запобіганнями охолодження.
2. Полівітаміни
3. Постійне проведення дихальної гімнастики, постурального дренування та вібраційного масажу
4. Відхаркувальні засоби (муколітики, фітотерапія)
5. Бронхолітики (за показаннями)
6. Проведення курсів імунокоректорів, гіпосенсибілізуючих препаратів за показанням антибіотиків, фізіотерапевтичні процедури.
7. Мультипробіотики (за показаннями).
8. Санаторно-курортне лікування.
9. Спеціальна фізкультурна група для дітей молодшого та шкільного віку. При наявності дихальної недостатності та частих загостреннях - звільнення від фізкультури.

1. Нормалізація загального стану, функції зовнішнього диханя, перебігу бронхолегеневого процесу
2. Постійне диспансерне спостереження
3. Після загострення процесу - щотижнево на першому місяці, в подальшому 1 раз на місяць протягом першого року, у подальшому - один раз на 3 місяці.
4. Зняття з обліку дітей з обмеженим пневмосклерозом при відсутності загострення протягом 5 років і дітей після хірургічної радикальної операції з урахуванням відсутності бронхообструктивного синдрому будь-якого генезу, гіпертензії малого кола кровообігу, запальних процесів в легенях.

При необхідності проведення бронхографії та оперативного лікування госпіталізація

Хронічний бронхіт, неуточнений

J42

Бронхоектатична хвороба

J47



ДИТЯЧА СТОМАТОЛОГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма

Шифр за МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

клініко-діагностичних

лікувально-
профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Карієс зубів

K.0

Гострий

Скарги, оцінка загального стану здоров'я, огляд уражених зубів, зондування каріозної порожнини, визначення інтенсивності карієсу, гігієнічного стану, за показаннями - рентгенографія прихованих каріозних порожнин зуба.

Препарування в межах ураження.
Пломбування склоіономерним цементом, компомером, полікарбоксилатним цементом, фосфатними і силікатними цементами, сріблення уражених зубів при відсутності можливості пломбування.
Загальне лікування: препарати кальцію, фосфору, фтору.
Гігієнічне навчання з використанням лікувально-профілактичних паст.

Видужання: відсутність ознак вторинного карієсу. За умови дотримання гігієни порожнини рота.
Диспансеризації підлягають діти з декомпенсованою формою карієсу.

 

Поверхневий карієс тимчасових зубів

2.0 - 02.9

Поверхневий карієс тимчасових зубів

 

Хронічний

Скарги, оцінка загального стану здоров'я, огляд уражених зубів, зондування каріозної порожнини, визначення інтенсивності карієсу, гігієнічного стану, за показаннями - рентгенографія скритих каріозних порожнин.

Препарування в межах ураження.
Пломбування склоіономерним цементом, компомером, полікарбоксилатним цементом, фосфатними і сілікатними цементами, сріблення уражених зубів при відсутності можливості пломбування.
Можливе зішліфовування та ремінералізуюча терапія.
Загальне лікування: препарати кальцію, фосфору, фтору.
Гігієнічне навчання з використанням лікувально-профілактичних паст.

Видужання: відсутність ознак вторинного карієсу. За умови дотримання гігієни порожнини рота.
Диспансеризації підлягають діти з декомпенсованою формою карієсу.

 

Середній карієс тимчасових зубів

 

Гострий, хронічний

Скарги, оцінка загального стану здоров'я, огляд уражених зубів, зондування каріозної порожнини, перкусія зуба, оцінка стану слизової оболонки навколо ураженого зуба, визначення інтенсивності карієсу, гігієнічного стану, за показаннями - рентгенографія.

Повне препарування в залежності від стадії розвитку кореня зуба та вибору пломбувального матеріалу. Препарування за Блеком (II стадія, I, II клас), срібна амальгама, силікатні, силікофосфатні цементи.
Профілактичне препарування та препарування біологічної доцільності (всі стадії, всі класи): склоіономерні цементи, компомери, композити, ART-методика (всі стадії, I, III клас), склоіономерні цементи. Препарування каріозних порожнин III, IV, V класу можливе з вестибулярної сторони (всі стадії), склоіономерні цементи, композити, компомери. Під всі пломбувальні матеріали, окрім склоіономерних, необхідна ізолююча прокладка. Диспансерний нагляд.
Загальне лікування: препарати кальцію, фосфору, фтору.
Гігієнічне навчання з використанням лікувально-профілактичних паст.

Видужання: відсутність ознак вторинного та ускладненого карієсу. За умови дотримання гігієни порожнини рота.
Диспансеризації підлягають діти з декомпенсованою формою карієсу.

 

Глибокий карієс тимчасових зубів

 

Гострий

Скарги, оцінка загального стану здоров'я, огляд уражених зубів, зондування каріозної порожнини, перкусія зуба, оцінка стану слизової оболонки навколо ураженого зуба, визначення інтенсивності карієсу, гігієнічного стану, за показаннями - рентгенографія.

Препарування з можливим залишенням демінералізованого дентину на дні каріозної порожнини в залежності від методу препарування та вибору пломбувального матеріалу. Пломбування проводиться в одне відвідування з накладенням лікувальної прокладки (на основі гідроксиду кальцію), ізолюючої прокладки (фосфатний цемент, склоіономерний цемент) та пломби (композит, компомер, силікатні, силікофосфатні цементи). Можлива лікувальна прокладка та пломба з склоіономерного цементу. При використанні цинкоксидевгенолової пасти лікування проводиться в два етапи. Диспансерний нагляд.
Загальне лікування: препарати кальцію, фосфору, фтору.
Гігієнічне навчання з використанням лікувально-профілактичних паст.

Видужання: відсутність ознак вторинного та ускладненого карієсу. За умови дотримання гігієни порожнини рота.
Диспансеризації підлягають діти з декомпенсованою формою карієсу

 

Глибокий карієс тимчасових зубів

 

Хронічний

Скарги, оцінка загального стану здоров'я, огляд уражених зубів, зондування каріозної порожнини, перкусія зуба, оцінка стану слизової оболонки навколо ураженого зуба, визначення інтенсивності карієсу, гігієнічного стану, за показаннями - рентгенографія.

Препарування, ізолююча прокладка, пломба.
Можлива пломба без ізолюючої прокладки з склоіономерного цементу.
Загальне лікування: препарати кальцію, фосфору, фтору.
Гігієнічне навчання з використанням лікувально-профілактичних паст.

Видужання: відсутність ознак вторинного та ускладненого карієсу. За умови дотримання гігієни порожнини рота.
Диспансеризації підлягають діти з декомпенсованою формою карієсу.

 

Початковий карієс постійних зубів у дітей

 

Гострий

Скарги, оцінка загального стану здоров'я, огляд вогнища демінералізації, зондування, оцінка інтенсивності карієсу, гігієнічного стану.

Гігієнічне навчання та виховання з використанням лікувально-профілактичних паст, професійна чистка зубів, ремінералізуюча терапія. Диспансерний нагляд.
Загальне лікування: препарати кальцію, фосфору, фтору.

Видужання: зникнення або зменшення розміру вогнища демінералізації.
Диспансеризації підлягають діти з декомпенсованою формою карієсу.

 

Початковий карієс постійних зубів у дітей

 

Хронічний

Скарги, оцінка загального стану здоров'я, огляд вогнища демінералізації, зондування, оцінка інтенсивності карієсу, гігієнічного стану.

Спостереження, зішліфовування з наступною ремінералізацією, препарування та пломбування.
Диспансерний нагляд.
Загальне лікування: препарати кальцію, фосфору, фтору.
Гігієнічне навчання з використанням лікувально-профілактичних паст.

Видужання:
відсутність ознак прогресування карієсу, за умови дотримання гігієни порожнини рота.
Диспансеризації підлягають діти з декомпенсованою формою карієсу.

 

Поверхневий, середній карієс постійних зубів у дітей

 

Гострий, хронічний

Скарги, оцінка загального стану здоров'я, огляд зуба, каріозної порожнини, зондування, перкусія, оцінка інтенсивності карієсу, гігієнічного стану. При необхідності - рентгенографія, ЕОД.

Препарування в залежності від вибору пломбувального матеріалу. Пломбування з використанням ізолюючої прокладки та пломб з срібної амальгами, композитів, компомерів, силікатних та силікофосфатних цементів.
В зубах з незавершеним ростом кореня можливе відсрочене пломбування склоіономерним цементом без ізолюючої прокладки.
Диспансерний нагляд.
Загальне лікування: препарати кальцію, фосфору, фтору.
Гігієнічне навчання з використанням лікувально-профілактичних паст

Видужання:
відсутність ознак вторинного карієсу, відновлення форми, функції та естетики зуба, за умови дотримання гігієни порожнини рота.
Диспансеризації підлягають діти з декомпенсованою формою карієсу

 

Глибокий карієс постійних зубів у дітей

 

Гострий

Скарги, оцінка загального стану здоров'я, огляд зуба, каріозної порожнини, зондування, перкусія, оцінка інтенсивності карієсу, гігієнічного стану. При необхідності - рентгенографія, ЕОД.

Препарування в залежності від вибору пломбувального матеріалу з можливим залишенням демінералізованого дентину на дні каріозної порожнини, накладання лікувальної прокладки (гідроксид кальцію), ізолюючої прокладки та пломби.
Диспансерний нагляд.
Загальне лікування: препарати кальцію, фосфору, фтору.
Гігієнічне навчання з використанням лікувально-профілактичних паст.

Видужання:
відсутність ознак вторинного карієсу, відновлення форми, функції та естетики зуба, за умови дотримання гігієни порожнини рота.
Диспансеризації підлягають діти з декомпенсованою формою карієсу.

 

Глибокий карієс постійних зубів у дітей

 

Хронічний

Скарги, оцінка загального стану здоров'я, огляд зуба, каріозної порожнини, зондування, перкусія, оцінка інтенсивності карієсу, гігієнічного стану. При необхідності - рентгенографія, ЕОД.

Препарування в залежності від вибору пломбувального матеріалу з можливим залишенням пігментованого, щільного дентину на дні каріозної порожнини, накладання ізолюючої прокладки (фосфатні, склоіономерні цементи), пломба з срібної амальгами, композиту, компомера, силікатних, склоіономерних цементів.
Диспансерний нагляд.
Загальне лікування: препарати кальцію, фосфору, фтору.
Гігієнічне навчання з використанням лікувально-профілактичних паст.

Видужання:
відсутність ознак вторинного карієсу, відновлення форми, функції та естетики зуба, за умови дотримання гігієни порожнини рота.
Диспансеризації підлягають діти з декомпенсованою формою карієсу.

 

2.

Пульпіт тимчасових та постійних зубів

K.04.0 - 04.3

 

 

 

 

 

Пульпіт тимчасових зубів

 

Гострий, хронічний

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану. Оцінка глибини каріозної порожнини, стану каріозного дентину, стану пульпи. Термометрія, перкусія. В разі необхідності - рентгенологічне дослідження.

Девітальна ампутація: накладання девіталізуючої параформальдегідної пасти, ампутація коронкової пульпи, накладання антисептичної пасти, пломба з цементу або композиційного матеріалу.

Відсутність скарг.
Перкусія зуба безболісна. Слизова оболонка ясен біля зуба не змінена. Немає патологічних змін на рентгенограмі в ділянці біфуркації тимчасового зуба. Для тимчасових зубів - огляд 1 раз на рік до зміни їх на постійні, з послідуючим зняттям з обліку.
Постійний диспансерний нагляд для дітей з пульпітом постійних зубів з оглядом 1 раз на рік.

Проводиться при несформованих коренях тимчасового зуба або при їх розсмоктуванні. Можливе проведення методу при неадекватній поведінці дитини

Девітальна екстирпація: накладання девіталізуючої параформальдегідної пасти, екстирпація пульпи, пломбування кореневих каналів цинкевгеноловою або йодоформною пастою, постійна пломба з цементу, склоіономірного цементу, композиційного матеріалу або срібної амальгами.

Відсутність скарг.
Перкусія зуба безболісна. Слизова оболонка ясен біля зуба не змінена. На рентгенограмі кореневі канали запломбовані на всю довжину або на 1,5 - 2 мм не доходячи до верхівки. В ділянці біфуркації коренів патологічних змін немає.
Диспансерний нагляд - огляд 1 раз на рік, дітей з тимчасовими зубами - до зміни їх постійними з послідуючим зняттям з обліку.
Диспансерний нагляд протягом року для дітей з постійними зубами. При відсутності ускладнень - зняття з обліку.

Виконується при повністю сформованих коренях в тимчасовому зубі

Пульпіт постійних зубів

 

Гострий, хронічний

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану. Оцінка глибини каріозної порожнини, стану каріозного дентину, стану пульпи. Термометрія, перкусія. В разі необхідності рентгенологічне дослідження, електроодонтодіагностика.

Консервативний метод лікування:
місцеве знеболення - інфільтраційне, інтралігаментарне, накладання пасти з гідроксидом кальцію, пломбування склоіономерним цементом, композиційним матеріалом або амальгамою.

Відсутність скарг. Нормалізація показників ЕОД. Перкусія зуба безболісна.
На рентгенограмі немає патологічних змін.

При початкових формах гострого запалення пульпи або травматичному характері запалення

Вітальна ампутація:
місцеве знеболення - інфільтраційне, інтралігаментарне, провідникове, ампутація частини пульпи, накладання пасти з гідроксидом кальцію, пломбування склоіономерним цементом або амальгамою.

Відсутність скарг. Перкусія зуба безболісна.
На рентгенограмі виявляється "дентинний місток", немає патологічних змін в періапікальній ділянці. Завершення формування кореня.

Виконується в постійних зубах з несформованим коренем

Вітальна екстирпація:
місцеве знеболення, видалення пульпи, пломбування кореневих каналів силерами з гутаперчею або твердіючими пастами (цинкевгеноловою; в бічних зубах - резорцин-
формаліновою), пломбування композиційними матеріалами або амальгамою.

Відсутність скарг. Перкусія зуба безболісна.
Колір зуба незмінений. На рентгенограмі кореневі канали, запломбовані на 1 - 1,5 мм не доходячи до верхівки кореня. Патологічних змін в періапікальних тканинах немає.

Виконується в постійних зубах з сформованим коренем, рідко - в постійних зубах з несформованим коренем

Девітальна ампутація:
накладання девіталізуючої параформальдегідної пасти, ампутація коронкової пульпи, накладання антисептичної пасти, пломба з цементу або композиційного матеріалу.

Відсутність скарг.
Перкусія зуба безболісна. Слизова оболонка ясен біля зуба не змінена. На рентгенограмі немає патологічних змін в періапікальних тканинах.

Виконується в постійних зубах з несформованим коренем

Девітальна екстирпація: накладання девіталізуючої параформальдегідної пасти, екстирпація пульпи, пломбування кореневих каналів силерами з гутаперчею або твердіючими пастами (цинкевгеноловою; в бічних зубах - резорцинформаліновою), постійна пломба з цементу, склоіономірного цементу, композиційного матеріалу або амальгами.

Відсутність скарг. Перкусія зуба безболісна.
Колір зуба незмінений. На рентгенограмі кореневі канали запломбовані на 1 - 1,5 мм не доходячи до верхівки кореня. Патологічних змін в періапікальних тканинах немає. Диспансерний нагляд кожні 6 місяців протягом року при лікуванні дітей з пульпітом консервативним та екстирпації. Постійний диспансерний нагляд для дітей з пульпітом, що лікуються методом ампутації з оглядом стоматолога на кожному році - 1 раз на місяць, в подальшому 1 раз на рік.

Виконується в постійних зубах з сформованим коренем, рідко - в постійних зубах з несформованим коренем

3.

Періодонтит тимчасових та постійних зубів

K.04.4 - 04.5

 

 

 

 

 

Періодонтит тимчасових зубів

 

Гострий, хронічний, загострення хронічного

Анамнез: скарги, оцінка загального стану, стану м'яких тканин обличчя, регіонарних лімфовузлів. Оцінка глибини каріозної порожнини, вмісту кореневих каналів. Перкусія зуба. Оцінка стану ясен та перехідної складки біля причинного зуба. Рентгенологічне дослідження.

Консервативний метод:
препарування порожнини зуба, інструментальна та медикаментозна обробка кореневих каналів, пломбування кореневих каналів пастою (цинкевгеноловою, йодоформною, тимоловою). Пломбування цементами або композиційними матеріалами. Призначення загального лікування (сульфаніламідні, десенсебілізуючі, протизапальні засоби; по показанням - антибіотики).
Призначення фізіотерапевтичного лікування (СВЧ-терапія, електрофорез розчину йодиду калію).
При відсутності ефективності лікування - консультація хірірга-стоматолога.

Відсутність скарг, нормалізація загального стану. Перкусія зуба безболісна. Відсутність патологічних змін на слизовій оболонці ясен біля причинного зуба. На рентгенограмі - кореневі канали, запломбовані на всьому протязі, до верхівкового отвору. Можливе незначне виведення пломбувального матеріалу за верхівку кореня. Відсутність скарг, нормалізація загального стану.
Диспансерний нагляд до заміни тимчасових зубів на постійні.
Диспансерний огляд кожні 6 місяців.

Проводиться в разі, коли запальний процес не поширюється на зачаток постійного зуба

Періодонтит постійних зубів

 

Гострий, хронічний, загострення хронічного

Анамнез: скарги, оцінка загального стану, стану м'яких тканин обличчя, регіонарних лімфовузлів Оцінка глибини каріозної порожнини, вмісту кореневих каналів. Перкусія зуба. Оцінка стану ясен та перехідної складки біля причинного зуба. Рентгенологічне
дослідження.

Консервативний метод:
препарування порожнини зуба, інструментальна та медикаментозна обробка кореневих каналів, пломбування несформованих кореневих каналів пастою з гідроксидом кальцію або цинкевгеноловою пастою; сформованих каналів - силерами з гутаперчевими штифтами або твердіючими пастами (в бічних зубах - резорцин-
формаліновою). Пломбування композиційними матеріалами або амальгамою. Призначення загального лікування (сульфаніламідні, десенсибілізуючі, протизапальні засоби; по показанням - антибіотики). Призначення фізіотерапевтичного лікування (СВЧ-терапія, електрофорез розчину йодиду калію).

Відсутність скарг, нормалізація загального стану. Перкусія зуба безболісна. Відсутність патологічних змін на слизовій оболонці ясен біля причинного зуба. На рентгенограмі - кореневі канали запломбовані на всьому протязі, до верхівкового отвору.
Можливе незначне виведення пломбувального матеріалу за верхівку кореня.
При лікуванні зубів з несформованим коренем - закриття апікального отвору.
Диспансерний нагляд протягом 2 років. Огляд на першому році 1 раз на 6 міс., в подальшому - 1 раз на рік.

Проводиться в разі, коли запальний процес поширюється на зачаток постійного зуба, або коли до зміни тимчасового залишилось 6 - 8 міс.

4.

Хвороби пародонта

 

 

 

 

 

 

Гінгівіт катаральний

K.05.0

Хронічний

Анамнез. Скарги. Клінічне обстеження стану слизової оболонки ясен. Визначення місцевих чинників в розвитку запалення: зубних нашарувань (зубного нальоту, бляшки, каменя) каріозних порожнин, навислих країв пломб аномалій прикусу і порушень оклюзії аномалій будови і розташування м'яких тканин (вуздечок губ, присінку порожнини рота). Індексна оцінка стану тканин пародонту (CPI). Рентгенологічне дослідження тканин пародонту.
Комплексне клініко-інструментальне та лабораторне дослідження у педіатра для визначення загальних чинників розвитку захворювання.

Професійна гігієна порожнини рота. Гігієнічне навчання індивідуальному догляду за порожниною рота.
Антибактеріальна терапія:
протианаеробні засоби (метрогіл, трихомонацид)
антибактеріальні засоби рослинного походження (шавлія, квітки ромашки, календули, новоіманін, хлорофіліпт) та інші
Протизапальна терапія:
нестероідні протизапальні засоби (мефенаміну натрієва сіль)
похідні піримідину (метацил)
похідні нітрофурану (фурацилін, фурагін)
біогенні засоби (настійка прополісу) та інші.
Антисептична обробка:
детергенти (етоній)
цитраль та інші.
Місцева імунокорегуюча терапія: р-н декарісу, диуцифону, н-ка ехінацеї пурпурової.
Фізіотерапія: гідротерапія; електрофорез розчинами аскорбінової, нікотинової кислоти; електрофорез розчинами глюконату кальцію та фториду натрію при наявності рентгенологічних змін у тканинах пародонту.

Відсутність скарг.
Відсутність клінічних ознак запалення.
Відсутність рентгенологічних змін в тканинах пародонту.
Диспансерне спостереження у стоматолога. У разі необхідності санація ротової порожнини. При наявності порушень оклюзії та аномалій прикусу - ортодонтичне лікування. При наявності аномалій будови і розташування м'яких тканин - хірургічне лікування. У разі визначення загальносоматичних захворювань - лікування і диспансерне спостереження у педіатра. Постійний огляд 2 рази на рік.

 

Гострий

Анамнез. Скарги.
Клінічне обстеження стану слизової оболонки ясен.

Професійна гігієна порожнини рота. Гігієнічне навчання індивідуальному догляду за порожниною рота.
Антибактеріальна терапія.
Протизапальна терапія.
Антисептична обробка. Місцева імунокорегуюча терапія. Фізіотерапія в період одужання (стихання запальних явищ).

Відсутність скарг.
Відсутність клінічних ознак запалення.
Диспансерний нагляд протягом 1 року.
Огляд через 6 місяців.

 

Гінгівіт гіпертрофічний (фіброзна і гранулююча форми)

K.05.1

Хронічний

Анамнез. Скарги.
Клінічне обстеження стану слизової оболонки ясен. Визначення місцевих чинників в розвитку захворювання. Індексна оцінка стану тканин пародонту.
Рентгенологічне дослідження тканин пародонту.
Комплексне клініко-інструментальне та лабораторне обстеження у педіатра-ендокринолога, гінеколога для визначення загальних чинників розвитку захворювання (за показаннями).

Професійна гігієна порожнини рота. Гігієнічне навчання індивідуальному догляду за порожниною рота.
Антибактеріальна терапія.
Протизапальна терапія. Антисептична обробка.
Склерозуюча терапія:
біогенні засоби (бефунгін)
антибактеріальні засоби рослинного походження (чистотіл) та інші.
Місцева імунокорегуюча терапія.
Фізіотерапія: (додатково) електрофорез розчинів хлориду кальцію, йодиду калію (I ступінь), р-нів лідази, ронідази (II - III ступінь), вакуум-масаж, дорсонвалізація.

Відсутність скарг.
Відсутність клінічних ознак гіпертрофії і запалення ясен.
Відсутність рентгенологіч-
них змін в тканинах пародонту.
Подовження ремісії.
Диспансерне спостереження у стоматолога. Усунення місцевих чинників (зубних нашарувань, нависаючих країв пломб, корекція вуздечок та мілкого присінку порожнини рота) розвитку захворювання. У разі необхідності лікування і диспансерне спостереження у педіатра-ендокринолога, гінеколога, консультація психоневролога.
Постійний огляд - 1 раз на 6 місяців.

 

Гінгівіт виразковий

K.05.12

Гострий

Анамнез. Скарги.
Клінічне обстеження стану слизової оболонки ясен, загального стану. Визначення місцевих чинників в розвитку
захворювання.
Загальний аналіз крові. Комплексне клініко-інструментальне та лабораторне дослідження у педіатра для визначення загальних чинників розвитку захворювання. При необхідності - консультація гематолога та інших спеціалістів.

Професійна гігієна порожнини рота.
Гігієнічне навчання індивідуальному догляду за порожниною рота.
Знеболення:
місцевоанастезуючі засоби (лідокаїн, піромікаїн, анастезин) та інші.
Видалення некротизованих тканин: ферменти (трипсин, хімотрипсин, террилітин, іруксол) та інші.
Антибактеріальна терапія.
Протизапальна терапія.
Антисептична обробка: детергенти (етоній), цитральокислювачі (р-ни перекису водню, перманганату калію).
Місцева імунокорегуюча терапія.
Для прискорення регенерації тканин використовують кератопластичні засоби (аєвіт, ретинол, каратолін, шипшинову олію, солкосерил) та інші.
Збалансоване харчування.
У разі необхідності в період ремісії - усунення місцевих чинників (зубних нашарувань, нависаючих країв пломб, корекція вуздечок та мілкого присінку порожнини рота) розвитку захворювання.

Відсутність скарг.
Відсутність клінічних ознак запального процесу в яснах.
Нормалізація
загального стану.
Диспансерне спостереження у стоматолога. При необхідності лікування і диспансерне спостереження у педіатра. Диспансерне спостереження у стоматолога. При необхідності лікування і диспансерне спостереження у педіатра.
Постійний огляд 2 рази на рік.

Лікування - 5 сеансів

Пародонтит (локалізований)

K.05.30

Гострий, хронічний

Анамнез. Скарги.
Клінічне обстеження стану тканин пародонту. Визначення місцевих чинників розвитку запально-деструктивного процесу.
Індексна оцінка стану тканин пародонту.
Рентгенологічне дослідження тканин пародонту.

Професійна гігієна порожнини рота. Гігієнічне навчання індивідуальному догляду за порожниною рота.
Антибактеріальна терапія.
Протизапальна терапія.
Антисептична обробка:
Місцева імунокорегуюча терапія. Фізіотерапія.
Усунення місцевих чинників розвитку захворювання.

Відсутність скарг та прогресування захворювання, за умови дотримання індивідуальної гігієни порожнини рота. Відсутність рентгенологічних ознак прогресування деструктивних змін в тканинах пародонту.
Постійний огляд 2 рази на рік.

 

Пародонтит (генералізований)

K.05.31

Хронічний

Анамнез. Скарги.
Клінічне обстеження стану тканин пародонту. Визначення місцевих чинників розвитку запально-деструктивного процесу.
Індексна оцінка стану тканин пародонту.
Рентгенологічне дослідження тканин пародонту.
Загальний аналіз крові. Аналіз крові на цукор.
Комплексне клініко-інструментальне та лабораторне обстеження у педіатра.

Професійна гігієна порожнини рота. Гігієнічне навчання індивідуальному догляду за порожниною рота. Антибактеріальна терапія. Протизапальна терапія. Антисептична обробка. Місцева імунокорегуюча терапія. Фізіотерапія. У разі необхідності - усунення місцевих чинників розвитку захворювання. Лікування та диспансерне спостереження у педіатра.

Відсутність скарг та прогресування захворювання, за умови дотримання індивідуальної гігієни порожнини рота. Відсутність клінічних ознак симптоматичного гінгівіту (загострення).
Відсутність рентгенологічних ознак прогресування деструктивних змін в тканинах пародонту.
Диспансерне спостереження у стоматолога.
Постійний огляд 2 рази на рік.

 

5.

Захворювання слизової оболонки

 

Гострий, хронічний перебіг

 

 

 

 

 

Герпесвірусні інфекційні хвороби (простий герпес)

B00

Хронічний перебіг

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, ЛОР-органів, зубів, слизової оболонки, порожнини рота та шкіри навколо рота, регіонарних лімфовузлів.
Термометрія, клінічний аналіз крові та сечі, імунологічні дослідження (титр Ig до HVS).
Консультація педіатра, інфекціоніста.

Противірусні препарати (герпевір, лаферон та інші). Жарознижуючі препарати (аспірин та інші). Дотримання режиму. Аерація. Раціональне харчування. Вітамінотерапія (аскорбінова кислота, аскорутин, рутин, полівітаміни та інші).

Одужання.
Відсутність рецидивів.
Диспансерний нагляд протягом 2 років з оглядом після лікування через 3 місяці, в подальшому - через 6 місяців.

 

Еритема поліморфна (багатоформна ексудативна еритема)

L51

Хронічний перебіг

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, ЛОР-органів, зубів, слизової оболонки, порожнини рота та шкіри навколо рота, регіонарних лімфовузлів.
Термометрія, клінічний аналіз крові та сечі, імунологічні дослідження (титр Ig E).
Консультація педіатра та інших спеціалістів за показаннями.

Десенсибілізуючі препарати.
Гормони та їх аналоги (гідрокортизоноав мазь, декаметазон та інші).
Кератопластичні препарати (катомас, кератолін, обліпихова олія, шипшинова олія та інші). Дотримання режиму. Аерація. Раціональне харчування. Вітамінотерапія (аскорбінова кислота, аскорутин, рутин, полівітаміни та інші).

Відсутність рецидивів.
Диспансерний нагляд протягом 2 років з оглядом через 3 місяці після ліквідації, в подальшому - 1 раз на 6 місяців.

 

Кандидози слизової оболонки порожнини рота

B37.0

Хронічний перебіг

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, ЛОР-органів, зубів, слизової оболонки, порожнини рота та шкіри навколо рота, регіонарних лімфовузлів.
Термометрія, клінічний аналіз крові та сечі, мікологічні дослідження
Консультація педіатра, алерголога, інфекціоніста та інших спеціалістів за показаннями.

Антимікотичні препарати (натрію тетраборат в гліцерині, леворин, ністатин, декамін, амфотерицин, канестен та інші). Гіпосенсибілізуючі препарати. Дотримання режиму. Аерація. Раціональне харчування. Вітамінотерапія (аскорбінова кислота, аскорутин, рутин, вітаміни групи B, полівітаміни та інші).

Відсутність рецидивів.
Диспансерний нагляд протягом 2 років з оглядом через 3 місяці після ліквідації, в подальшому 1 раз на 6 місяців.

 

Хронічний рецидивуючий афтозний стоматит

K12.0

 

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, ЛОР-органів, зубів, слизової оболонки, порожнини рота та шкіри навколо рота, регіонарних лімфовузлів.
Термометрія, клінічний аналіз крові та сечі.
Консультація педіатра, алерголога, гастроентеролога та інших спеціалістів за показаннями.

Антисептичні препарати (фурацилін, етакридин та інші).
Гіпосенсибілізуючі препарати (димедрол, супрастин, тавегіл, ларатадін та інші). Кератопластичні препарати (катомас, кератолін, обліпіхова олія, шипшинова олія та інші).
Імуномодулятори (біотрит, левомізол та інші).
Дотримання режиму. Аерація. Раціональне харчування. Вітамінотерапія (аскорбінова кислота, аскорутин, рутин, вітаміни групи B, полівітаміни та інші).

Відсутність рецидивів.
Диспансерний нагляд протягом 3 років з оглядом через 6 місяців після ліквідації, в подальшому 1 раз на рік.

 

Червоний плескатий лишай

 

 

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, ЛОР-органів, зубів, слизової оболонки, порожнини рота та шкіри, регіонарних лімфовузлів.
Термометрія, клінічний аналіз крові та сечі.
Консультація педіатра та інших спеціалістів за показаннями.

Дотримання режиму. Раціональне харчування.

Відсутність рецидивів.
Постійний диспансерний нагляд протягом 3 років з оглядом через 6 місяців після ліквідації, в подальшому 1 раз на рік.

 

Лейкоплакія
(м'яка форма)

K.13.2

 

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, ЛОР-органів, зубів, слизової оболонки, порожнини рота та шкіри, регіонарних лімфовузлів.
Термометрія, клінічний аналіз крові та сечі.
Консультація педіатра, та інших спеціалістів за показаннями.

Санація ротової порожнини. Дотримання режиму. Раціональне харчування.
Кератопластичні препарати (катомас, кератолін, обліпіхова олія, шипшинова олія та інші).
Вітамінотерапія (аскорбінова кислота, аскорутин, рутин, вітаміни групи B, полівітаміни та інші).

Постійний диспансерний нагляд. Протягом перших 3 років з оглядом через 6 місяців після ліквідації, в подальшому 1 раз на рік.

 

ВІЛ/СНІД

 

Хронічний перебіг

Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, ЛОР-органів, зубів, слизової оболонки, порожнини рота та шкіри, регіонарних лімфовузлів.
Термометрія, клінічний аналіз крові та сечі.
Консультація педіатра та інших спеціалістів за показаннями.

Санація ротової порожнини. Дотримання режиму.
Раціональне харчування.
Антимікотичні препарати (натрію тетраборат в гліцерині, леворин, ністатин, декамін, амфотерицин, канестен та інші).
Вітамінотерапія (аскорбінова кислота, аскорутин, рутин, вітаміни групи B, полівітаміни та інші).

Відсутність рецидивів
Диспансерний огляд 2 рази на рік постійно.

 



ДИТЯЧА УРОЛОГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр
за
МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

клініко-діагностичних

лікувально-
профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Обструктивна та рефлюкс-уропатія
(хронічний пієлонефрит вторинний)

N13

Стадія ремісії

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз крові та сечі - 1 раз на місяць.
3. Бактеріологічне дослідження сечі - 1 раз на місяць.
4. Аналіз крові на креатинін - 1 раз на 6 місяців.

1. Дієта - загальна
2. Комплексне лікування:
а) антибактеріальна терапія уросептиками по переривчастій схемі: впродовж 10 днів кожного місяця, тривалість - 6 міс.;
б) фітотерапія: відвар толокнянки або канефрон H впродовж 20 днів кожного місяця; тривалість - 6 міс.
3. Санація хронічних вогнищ інфекції.
4. Спостереження впродовж 1 року, після чого направляється в урологічний стаціонар для контрольного обстеження.

1. Нормальний аналіз сечі впродовж 1 року.
2. Відсутність загострення впродовж 1 року.
3. Відсутність бактеріурії впродовж 6 міс. після закінчення лікування.
4. Постійне диспансерне спостереження.
5. Знімається з обліку через 5 років при умові відсутності загострень, нормалізації аналізів сечі, прогресування ретенційних змін за даними УЗД.

При неефективності лікування впродовж 6 міс. Госпіталізація в урологічний стаціонар

(міхурово-сечовидний рефлюкс)

 

I та II стадії

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз: крові - 1 раз на 6 міс.; сечі - 1 раз на квартал.
3. Бактеріологічне дослідження сечі - 1 раз на квартал.
4. УЗД - 1 раз в 6 міс.
5. Огляд дитячого уролога - 1 раз на 6 місяців.

1. Дієта - загальна.
2. Комплексне лікування:
а) антибактеріальна терапія уросептиками по переривчастій схемі: впродовж 10 днів кожного місяця приймати уросептики;
б) парафінові аплікації на надлобкову область впродовж 10 днів кожного місяця;
в) спазмолітики - дриптан, препарати красавки та ін.
3. Тривалість лікування 6 - 8 міс., після чого перерва 4 міс. і направлення в урологічний стаціонар для контрольного обстеження.

1. Нормальні аналізи сечі та відсутність бактеріурії впродовж 6 міс. після закінчення курсу лікування.
2. Відсутність загострень пієлонефриту.
3. Постійне диспансерне спостереження.
4. Зняття з обліку через 5 років при умові відсутності загострень піелонефриту, нормалізації аналізів сечі, відсутність міхурово-сечовидного рефлюксу за даними цистографії.

При загостренні пієлонефриту - госпіталізація в дитячий урологічний стаціонар

2.

Цистит

N30

Період загострення

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз: крові - 1 раз на 10 днів; сечі - 1 раз на 10 днів.
3. Бактеріологічний аналіз сечі - 1 раз на 10 днів.
4. УЗД.

1. Дієта - загальна, збільшення вживання рідини - 500 - 800 мл на добу.
2. Антибактеріальна терапія одночасно двома препаратами: один антибіотик, інший - уросептик (фурагін, бісептол, 5-нок).
3. Фітотерапія: відвар толокнянки або канефрон H.
4. Спазмолітики, препарати красавки, дриптан.
5. Тривалість лікування - до повної ліквідації дизурії, але не менше 10 - 12 дн.

1. Нормалізація акту сечовипускання.
2. Аналіз сечі та бактеріурії.

При відсутності ефекту лікування - направляється в дитячий урологічний стаціонар

Стадія ремісії

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз сечі - 1 раз на квартал.
3. Бактеріологічне дослідження сечі - 1 раз на квартал.
4. Цистоскопія (за показаннями).

1. Дієта - загальна.
2. Спазмолітики: препарати красавки, дриптан та ін. впродовж 10 днів кожного місяця: курс - 6 місяців.
3. Антибактеріальна терапія при наявності лейкоцитурії.
4. Фітотерапія: відвар толокнянки або канефрон H (впродовж 2 місяців).

1. Нормальний акт сечовипускання.
2. Відсутність нетримання сечі і лейкоцитурії.
3. Диспансерне спостереження протягом 3 років.
4. Зняття з обліку за умов нормальних аналізів сечі, відсутність порушень акту сечовипускання та нетримання сечі, лейкоцитурії, відсутності змін слизової оболонки при цистоскопії.

Стаціонарне обстеження 1 раз на рік

3.

Нервово-м'язова дисфункція сечового міхура, не класифікована в інших рубриках

N31

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз: крові - 1 раз на 6 міс.; сечі - 1 раз на квартал.
3. Бактеріологічне дослідження сечі - 1 раз на 6 міс.
4. УЗД - 1 раз на рік.

1. Дієта - загальна.
2. Комплексне лікування:
а) при гіперрефлексії - спазмолітики (препарати красавки, дріптан, інші);
б) при гіпорефлексії - оцеклідін, прозерін, убретид;
в) стимулятори біоенергетичних процесів тканин - рибофлавіну мононуклеотид, цитохром-c, нікотинамід;
г) перманентна котстеризація сечового міхура при його гіпорефлексії;
д) антибактеріальна терапія при наявності лекоцитурії.
3. Тривалість лікування - 6 - 8 міс.

1. Відсутність або суттєве зменшення кількості епізодів нетримання сечі або розладів сечовипускання.
2. Нормальні аналізи сечі впродовж 6 міс. після закінчення лікування
3. Тривалі ремісії (8 - 12 міс.) загострень вторинного пієлонефриту.
4. Відсутність змін або позитивна динаміка анатомо-функціональних змін нирок та сечових шляхів за даними УЗД та рентгеноурологічного дослідження.
5. Диспансерне спостереження 5 років.
6. Зняття з обліку можливе за умов нормального акту сечовипускання, нормальних аналізів сечі.

При неефективності 6 - 8-місячного курсу лікування направляється в дитячий урологічний стаціонар.
Спостереження впродовж 1 року, після чого направляється в дитячий урологічний стаціонар для контрольного обстеження та вирішення питання для подальшого лікування

4.

Природжені порушення прохідності ниркової миски та природжені вади розвитку сечоводу
(гідронефроз, уретерогідронефроз)

Q62

Період реконвалесценції після оперативного лікування

1. Клінічний огляд.
2. Загальний аналіз: крові - 1 раз на 6 міс.; сечі - 1 раз на квартал.
3. Бактеріологічне дослідження сечі - 1 раз на 6 міс.
4. УЗД - 1 раз на 6 міс.
5. Визначення вмісту креатиніну в крові 1 раз на рік.

1. Режим та дієта - загальна.
2. Антибактеріальна терапія впродовж 6 міс. одночасно двома препаратами (антибіотик + уросептик) по преривістій схемі - по 10 - 12 днів кожного місяця.
3. Фітотерапія, канефрон Н, відвар толокнянки по 20 днів кожного місяця.
4. Тривалість лікування - 6 місяців.

1. Відсутність загострень пієлонефрту.
2. Нормалізація аналізів сечі після 6 міс. курсу лікування.
3. Диспансерне спостереження 5 років.
4. Зняття з обліку можливе за умов нормальних аналізів сечі, відсутності загострень пієлонефріту та прогресування ретенційних змін сечових шляхів за даними урографії.

 



ДИТЯЧА ФТИЗІАТРІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр
за
МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії
ефективності лікування.
Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

клініко-діагностичних

лікувально-
профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Здорові діти та підлітки з сімейних, родинних та квартирних контактів, що виділяють мікобактерії туберкульозу, а також з бактеріови-
ділювачами, яких виявили у дитячих та підліткових закладах

 

 

1. Клінічний огляд.
2. Клінічні: анамнез та об'єктивні дані.
3. Лабораторні: загальний аналіз крові та сечі при взятті на облік, потім - 2 рази на рік, при проведенні курсу хіміопрофілактики - щомісячно.
4. Дослідження промивних вод бронхів на МБТ методом бактеріоскопії, флотації та посіву, коли беруть на облік.
5. Туберкулінодіагностика: проба Манту з 2 ТО ППД-Л 2 рази на рік.
6. Рентгенографія органів грудної клітки.
7. Огляд вузькопрофільних фахівців (за показаннями).

1. Профілактичний курс хіміотерапії ізоніазидом протягом 3 міс. у сполученні з комплексом полівітамінів та мікроелементів, гепатопротекторами.
2. Оздоровлення в спеціалізованих санаторіях, санаторних садках, школах-інтернатах.

1. Відсутність захворювання на туберкульоз.
2. Тривалість спостереження - протягом всього терміну контакту з бактеріовиділювачем, а також 1 рік після зняття з обліку, смерті або від'їзду бактеріовиділювача.
3. Контрольне обстеження два рази на рік.

При непереносимості ізоніазиду можливо застосування фтивазиду

2.

Ранній період первинної туберкульозної інфекції
(віраж туберкулінових реакцій) та інфікування мікобактеріями туберкульозу

 

 

1. Клінічний огляд.
2. Клінічні: анамнез та об'єктивні дані.
3. Лабораторні: загальний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, при проведенні курсу хіміопрофілактики - щомісячно.
4. Дослідження промивних вод бронхів на МБТ методом бактеріоскопії, флотації та посіву, коли беруть на облік.
5. Туберкулінодіагностика: проба Манту з 2 ТО ППД-Л 1 раз на рік.
6. Рентгенографія органів грудної клітки та томограма серединних зрізів (за показаннями), при взятті та знятті з обліку.
7. Огляд вузкопрофільних фахівців (за показаннями).

1. Профілактичний курс хіміотерапії протягом 3 міс. ізоніазидом у сполученні з комплексом полівітамінів та мікроелементів й гепатопротекторами.
2. При гіперергічній чутливості до туберкуліну та обтяжуючих факторах (контакт з хворим на туберкульоз, перенесені та супутні захворювання) - ізоніазид та ріфампіцин (або етамбутол) протягом 3 міс.
3. При збереженні гіперергії призначається другий курс хіміопрофілактики ізоніазидом протягом 3 міс. через 1 рік.
4. Оздоровлення в спеціалізованих санаторіях, санаторних садках, школах-інтернатах.
5. Строки диспансерного спостереження: при стабілізації або зменшенні розмірів проби Манту - диспансерний нагляд протягом року з послідуючим зняттям з обліку.
6. При збереженні гіперергічних реакцій на туберкулін, а також інфікуванні на фоні хронічних вогнищ неспецифічної інфекції - протягом 2 років (з оглядом 2 рази на рік).

1. Відсутність захворювання на туберкульоз.
2. Стабілізація або зниження туберкулінової чутливості за пробою Манту з 2 ТО ППД-Л через 6 міс.
3. При проведенні курсу хіміопрофілактики огляд щомісячно.

При непереносимості ізоніазиду можливе застосування фтивазиду

3.

Туберкульоз інших органів
(туберкульозна інтоксикація)

A18

Неактивний перебіг (після закінчення основного курсу лікування в стаціонарі)

1. Клінічний огляд.
2. Лабораторні: загальний аналіз крові та сечі щомісячно протягом 1 року спостереження, в подальшому - 1 раз на 6 міс.; при проведенні курсу хіміопрофілактики - щомісячно; дослідження харкотиння або промивних вод бронхів на МБТ методом бактеріоскопії, флотації та посіву, коли беруть на облік.
3. Туберкулінодіагностика: проба Манту з 2 ТО ППД-Л на початку лікування та після його закінчення, в подальшому - 1 раз на рік.
4. Рентгенографія органів грудної клітки та томограма серединних зрізів (за показаннями), при взятті на облік, 2 рази на рік протягом 1 року, в подальшому - 2 рази на рік.
5. Огляд вузкопрофільних фахівців (за показаннями).

1. Після виписки із стаціонару проведення протирецидивних курсів хіміотерапії ізоніазидом протягом 3 міс. у сполученні з полівітамінами з мікроелементами, гепатопротекторами 2 рази на рік. При обтяжуючих факторах - ізоніазид та ріфампіцин (або етамбутол).
2. Оздоровлення в спеціалізованих санаторіях, санаторних садках, школах-інтернатах.
3. Строки диспансерного спостереження: 2 роки. В перший рік - і раз в 3 місяці.
4. При проведенні протирецидивного курсу хіміотерапії (2 рази на рік), огляд - щомісячно.

1. Відсутність проявів туберкульозної інтоксикації. Нормалізація лабораторних показників.
2. Стабілізація або зниження туберкулінової чутливості за пробою Манту з 2 ТО ППДЛ через 6 міс.
3. Відсутність захворювання на туберкульоз.

Проведення профілактичних щеплень дозволяється після закінчення основного курсу хіміотерапії при відсутності ознак активності процесу

4.

Туберкульоз органів дихання, підтверджений бактеріологічно та гістологічно

A15

Неактивний перебіг (після закінчення основного курсу лікування в стаціонарі)

1. Клінічний огляд.
2. Лабораторні дослідження: загальний аналіз крові та сечі щомісячно протягом першого року, 1 раз на 3 міс. - протягом другого року, в подальшому - 1 раз на 6 міс., при проведенні протирецидивних курсів хіміотерапії - щомісячно;
дослідження харкотиння або промивних вод бронхів на МБТ методом бактеріоскопії, флотації та посіву, коли беруть на облік, 1 раз на 2 - 3 міс. протягом першого року, в подальшому - 1 раз на рік.
3. Туберкулінодіагностика: проба Манту з 2 ТО ППД-Л на початку лікування та в подальшому - 1 раз на 6 міс.
4. Рентгенографія органів грудної клітки та томограма серединних зрізів 1 раз у 6 міс.
5. Огляд вузкопрофільних фахівців (за показаннями).

1. Після виписки із стаціонару проведення протирецидивних курсів хіміотерапії ізоніазидом протягом 3 міс. у сполученні з полівітамінами з мікроелементами, гепатопротекторами 2 рази на рік в санаторних умовах. При обтяжуючих факторах - ізоніазид та ріфампіцин (або етамбутол).
2. Оздоровлення в спеціалізованих санаторіях, санаторних садках, школах-інтернатах.

1. Відсутність захворювання на туберкульоз.
2. Відсутність реактивації процесу за даними клініко-лабораторного та рентгенологічного обстеження.
3. Строки диспансерного спостереження: при відсутності або малих залишкових змінах в легенях - від 4 до 7 років з послідуючим зняттям з обліку.
4. Диспансерний огляд проводиться на першому році спостереження щомісячно, на другому - 1 раз в 3 місяці, в подальшому - 2 рази на рік. При протирецидивних курсах - огляд щомісячно.
5. Діти з вираженими залишковими змінами у легенях спостерігаються до 18-річного віку.

 

Туберкульоз органів дихання, не підтверджений бактеріологічно та гістологічно
(первинні форми туберкульозу легень:
- первинний туберкульозний комплекс;
- туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів)

A16

5.

(Вторинні форми туберкульозу легень:
- вогнищевий;
- інфільтративний;
- дисемінований;
- туберкульома;
- кавернозний;
- фіброзно-
кавернозний;
- циротичний)

 

Неактивний перебіг (після закінчення основного курсу лікування в стаціонарі)

1. Клінічний огляд.
2. Лабораторні обстеження: загальний аналіз крові та сечі щомісячно протягом першого року, 1 раз на 3 міс. - протягом другого року, в подальшому - 1 раз на 6 міс., при проведенні протирецидивних курсів хіміотерапії - щомісячно;
дослідження харкотиння або промивних вод бронхів на МБТ методом бактеріоскопії, флотації та посіву, коли беруть на облік, 1 раз на 2 - 3 міс. - протягом першого року, в подальшому - 1 раз на рік.
3. Туберкулінодіагностика: проба Манту з 2 ТО ППД-Л на початку лікування та в подальшому - 1 раз на 6 міс.
4. Рентгенографія органів грудної клітки та томограма серединних зрізів - 1 раз на 6 міс.
5. Огляд вузкопрофільних фахівців (за показаннями).

1. Після виписки із стаціонару проведення протирецидивних курсів хіміотерапії ізоніазидом протягом 3 міс. у сполученні з полівітамінами з мікроелементами, гепатопротекторами 2 рази на рік. При обтяжуючих факторах - ізоніазид та рифампіцин (або піразинамід).
2. Оздоровлення в спеціалізованих санаторіях, санаторних садках, школах-інтернатах.
3. Диспансерний огляд проводиться на першому році спостереження щомісячно, на другому - 1 раз на 3 місяці, в подальшому - 2 рази на рік. При протирецидивних курсах - огляд щомісячно.

1. Відсутність захворювання на туберкульоз.
2. Відсутність реактивації процесу за даними клініко-лабораторного та рентгенологічного обстеження.
3. Відсутність рецидивів захворювання.
4. Строки диспансерного спостереження: при відсутності або малих залишкових змінах в легенях - від 4 до 7 років з послідуючим зняттям з обліку.
5. Диспансерний огляд проводиться на першому році спостереження щомісячно, на другому - 1 раз на 3 місяці, в подальшому - 2 рази на рік. При протирецидивних курсах - огляд щомісячно.
6. Діти з вираженими залишковими змінами у легенях спостерігаються до 18-річного віку.

 

(туберкульоз верхніх дихальних шляхів, трахеї, бронхів та ін.)

 

Неактивний перебіг (після закінчення основного курсу лікування в стаціонарі)

1. Клінічний огляд.
2. Лабораторні дослідження: загальний аналіз крові та сечі - щомісячно протягом першого року, 1 раз на 3 міс. - протягом другого року, в подальшому - 1 раз на 6 міс., при проведенні протирецидивних курсів хіміотерапії - щомісячно; дослідження харкотиння або промивних вод бронхів на МБТ методом бактеріоскопії, флотації та посіву, коли беруть на облік, 1 раз на 2 - 3 міс. протягом першого року, в подальшому - 1 раз на рік.
3. Туберкулінодіагностика: проба Манту з 2 ТО ППД-Л на початку лікування та в подальшому 1 раз на 6 міс.
4. Рентгенографія органів грудної клітки та томограма серединних зрізів - 1 раз на 6 міс.
5. Огляд вузкопрофільних фахівців (за показаннями).

1. Після виписки із стаціонару проведення протирецидивних курсів хіміотерапії ізоніазидом протягом 3 міс. у сполученні з полівітамінами з мікроелементами, гепатопротекторами - 2 рази на рік. При обтяжуючих факторах - ізоніазид та ріфампіцин (або піразінамид).
2. Оздоровлення в санаторних умовах, санаторних садках, школах-інтернатах.

1. Відсутність захворювання на туберкульоз.
2. Відсутність реактивації на туберкульоз за даними клініко-лабораторного та рентгенологічного обстеження.
3. Відсутність рецидивів захворювання.
4. Строки диспансерного спостереження: при відсутності або малих залишкових змінах в легенях - від 4-х-до 7 років з послідуючим зняттям з обліку
5. Диспансерний огляд проводиться на першому році спостереження щомісячно, на другому - 1 раз на 3 місяці, в подальшому 2 рази на рік. При протирецидивних курсах - огляд щомісячно
6. Діти з вираженими залишковими змінами у легенях спостерігаються до 18 - річного віку

 

6.

Туберкульоз нервової системи

A17

Неактивний перебіг (після закінчення основного курсу лікування в стаціонарі)

1. Клінічний огляд.
2. Лабораторні дослідження: загальний аналіз крові та сечі щомісячно протягом першого року, 1 раз на 3 міс. протягом другого року, в подальшому - 1 раз на 6 міс, при проведенні проти рецидивних курсів хіміотерапії - щомісячно; дослідження промивних вод бронхів на МБТ методом бактеріоскопії, флотації та посіву, коли беруть на облік, в подальшому 1 раз на рік.
3. Дослідження сечі, виділення із нориць, біоптатів та ін. на МБТ за призначенням фахівців.
4. Туберкулінодіагностика: проба Манту з 2 ТО ППД-Л на початку лікування та в подальшому 1 раз у 6 міс. туберкулінодіагностика при туберкульозі ока проводиться за вирішенням та під наглядом окуліста.
5. Рентгенографія органів грудної клітки 1 раз у 6 міс. Рентгенограми та томограми (за призначенням фахівця з позалегеневих форм).
6. Нагляд відповідних перенесеній формі позалегеневого туберкульозу фахівців (невропатолога, окуліста, уролога, ортопеда та ін.).

1. Після виписки із стаціонару проведення сезонних курсів хіміотерапії ізоніазидом протягом 3 міс. 2 рази на рік.
2. За показаннями можуть бути призначені протирецидивні курси хіміотерапії.
3. Оздоровлення в умовах спеціалізованих санаторіїв.

1. Відсутність випадків загострення захворювання, відсутність рецидивів захворювання.
2. Зняття чи зниження групи інвалідності
3. Строки диспансерного спостереження визначаються відповідними фахівцями та дитячим фтизіатром залежно від динаміки туберкульозного процесу та показаних лікувально-профілактичних заходів. Бацилярні хворі знімаються з нагляду не раніше як через 12 міс. після зникнення МБТ, досягнення клінікорентгенологічної стабілізації процесу чи після ефективного оперативного втручання. Діти, що перенесли туберкульозний менінгіт, - до 18 років
4. Незалежно від форми пуб. процесу диспансерний огляд - на першому році щомісячно, другому - 1 раз в 3 міс., в подальшому 2 рази на рік.

 

Туберкульоз кісток та суглобів

A18.0

Туберкульоз сечостатевої системи

A18.1

Туберкульозна периферична лімфаденопатія

A18.2

Туберкульоз кишок, очеревини та брижових лімфатичних вузлів

A18.3

Туберкульоз шкіри та підшкірної клітковини

A18.4

Туберкульоз ока

A18.5

Міліарний туберкульоз

A19

Неактивний перебіг (після закінчення основного курсу лікування в стаціонарі)

1. Клінічний огляд.
2. Клінічні: анамнез та об'єктивні дані.
3. Лабораторні: загальний аналіз крові та сечі - щомісячно протягом першого року, 1 раз на 3 міс. - протягом другого року, в подальшому - 1 раз на 6 міс., при проведенні протирецидивних курсів хіміотерапії - щомісячно; дослідження харкотиння або промивних вод бронхів на МБТ методом бактеріоскопії, флотації та посіву, коли беруть на облік, - 1 раз на 2 - 3 міс. протягом першого року, в подальшому - 1 раз на рік.
4. Туберкулінодіагностика: проба Манту з 2 ТО ППД-Л на початку лікування та в подальшому - 1 раз на 6 міс.
5. Рентгенографія органів грудної клітки та томограма серединних зрізів - 1 раз на 6 міс.
6. Огляд вузкопрофільних фахівців (за показаннями).

1. Після виписки із стаціонару проведення протирецидивних курсів хіміотерапії ізоніазидом та піразинамідом протягом 3 міс. у сполученні з комплексом полівітамінів з мікроелементами, гепатопротекторами - 2 рази на рік в санаторних умовах або амбулаторно.
2. Оздоровлення в санаторних умовах, санаторних садках, школах-інтернатах.

1. Відсутність захворювання на туберкульоз.
2. Відсутність реактивації на туберкульоз за даними клініко-лабораторного та рентгенологічного обстеження.
3. Строки диспансерного спостереження: до 18-річного віку. На першому році - огляд щомісячно, на другому 1 раз на 3 місяці, в подальшому - 1 раз на 6 місяців.

 



ДИТЯЧА КАРДІОХІРУРГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр
за
МКХ-10

Перебіг або активність патологічного
процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування.
Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

клініко-діагностичних

лікувально-
профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Спільний артеріальний стовбур

Q20.0

Гіперволемічна фаза

1. Клінічний огляд педіатра (неонатолога), кардіоревматолога.
2. Оцінка наявності серцевої недостатності (задишка, застій в легенях) та синюхи при навантаженні, наявності систолодіастолічного шуму, ознак гіпертензії.
3. Стандартні методи діагностики: рентгенографія, ЕКГ, ЕхоКГ, ФК.

1. Консультація кардіохірурга (при наявності), кардіоревматолога.
2. Направлення в ІССХ для хірургічного лікування в періоді новонародженості.
3. Лікування серцевої недостатності інотропними, сечогінними, трофічними засобами. Кисень протипоказаний.

1. Своєчасність направлення на операцію. Забезпечення безпеки на дохірургічному етапі
2. Диспансерне спостереження: протягом першого року після операції 1 раз на міс., далі - 1 раз у рік.

На післяопераційному етапі профілактика бактеріального ендокардиту, спостереження за динамікою обструкції кондуїту, діагностика і направлення на реоперацію в разі остаточної патології

Склеротична фаза

1. Клінічний огляд педіатра, кардіоревматолога.
2. Констатування факту неоперабельності: ознаки синюхи та гіпертензії.

1. Кисень, симптоматична терапія.

 

 

2.

Подвоєння вихідного отвору правого шлуночка

Q20.1

Легенева гіпертензія

1. Клінічний огляд неонатолога (педіатра), дитячого кардіоревматолога, кардіохірурга (при наявності).
2. Оцінка наявності серцевої недостатності, встановлення факту легеневої гіпертензії. Стандартні методи діагностики.

1. Спостереження дитячого кардіоревматолога спільно з педіатром та кардіохірурга при наявності.
2. Консультація кардіохірурга.
3. Направлення на операцію в ІССХ, кардіохірургічний центр у віці 1 - 4 міс.
4. Лікування серцево-судинної недостатності: глюкозиди, сечогінні тощо.

1. Своєчасність направлення на операцію, виконання протоколу ведення
2. Диспансерне спостереження: протягом першого року після операції 1 раз на міс., далі - 1 раз на рік.
3. Покращання загального стану.

Своєчасна діагностика і лікування ускладнень віддаленого післяопераційного періоду, направлення на реоперації при наявності залишкової патології

Тетрадний тип

1. Клінічний огляд неонатолога (педіатра), дитячого кардіоревматолога, кардіохірурга (при наявності).
2. Фіксувати наявність і ступінь синюхи, приступів.

1. Спостереження 1 раз у 3 місяці дитячого кардіоревматолога спільно з педіатром та 1 раз у 6 місяців кардіохірурга (при наявності).
2. Направлення на паліативні операції при виникненні приступів незалежно від віку.
3. Використання
b-блокаторів для профілактики і лікування приступів.
4. Направлення на радикальні операції починаючи з 6 - 8-місячного віку.
5. Профілактика бактеріального ендокардиту.

 

 

3.

Подвоєння вихідного отвору лівого шлуночка

Q20.2

 

 

 

 

Діяти згідно протоколів при хворобі Q20.1

4.

Дискордантне шлуночково-
артеріальне з'єднання (некорегована ТМА)

Q20.3

Зразу після народження загрозливий

1. Клінічний огляд неонатолога, кардіоревматолога, кардіохірурга (при наявності).
2. В пологовому будинку - стандартні методи обстеження.

1. Направлення на операцію переміщення артеріальних судин в межах до 3 тижнів життя.
2. Запобігання закриттю артеріальної протоки постійною інфузією простогландину E1.
3. Виключення кисню.

1. Підтримка життєдіяльності та безпечної доставки хворого до кардіохірургічного центру.
2. Терміни диспансерних спостережень (див. п. 1).

Якщо строки лікування не витримані хворі направляються на операції переключення венозних потоків після 6 місяців

(з дефектом міжшлуночкової перегородки)

 

Важкий

1. Клінічний огляд неонатолога, кардіоревматолога, кардіохірурга (при наявності).
2. Раннє встановлення топічного діагнозу за допомогою стандартних методів досліджень.

1. Направлення на хірургічне лікування не пізніше перших двох місяців життя.
2. Проведення лікування серцево-судинної недостатності.

1. Втримання протокольних строків направлення на операції.

 

(з стенозом легеневої артерії з міжшлуночковим дефектом)

 

Важкий

1. Клінічний огляд неонатолога (педіатра), кардіохірурга (при наявності).
2. Оцінити ступінь артеріальної гіпоксемії.

1. Спостереження дитячого кардіоревматолога спільно з педіатром та кардіохірургом (при наявності).
2. Консультація кардіохірурга.
3. При вираженому ціанозі - рання шунтуюча операція, при помірному - корегуюча анатомічна операція у віці 2 - 6 років.

1. Запобігання ускладнень природного перебігу хвороби.
2. Диспансерне спостереження (див. п. 1).

Принципово важливе своєчасне (до 1 - 3 міс.) звуження легеневої артерії

5.

Подвоєння вихідного отвору шлуночка

Q20.4

З легеневою гіпертензією

1. Клінічний огляд неонатолога (педіатра), кардіоревматолога, кардіохірурга (при наявності).
2. Рання діагностика стандартними методами.

1. Лікування серцево-судинної недостатності глюкозидами і сечогінними засобами.
2. Виключення кисню.
3. У віці до 1 місяця направлення на операцію звуження легеневої артерії.
4. Через рік - перший етап геодинамічної корекції.
5. Через 4 - 5 років - остаточна операція.
6. Спостереження дитячого кардіоревматолога спільно з педіатром та кардіохірурга (при наявності).

1. Дотримання протокольних строків етапного лікування.
2. Диспансерне спостереження (див. п. 1).

 

З стенозом легеневої артерії

1. Клінічний огляд.
2. Оцінка ступеню артеріальної гіпоксемії.

1. При вираженому ступені гіпоксії - інфузія простогландину E1 та направлення на шунтуючу операцію за невідкладними показаннями, при помірному ціанозі - направлення на дво- або одноетапну операцію геодинамічної корекції.

1. Відсутність чи пом'якшення клінічного синдрому вади.

 

6.

Дискордонтне передсердно-шлуночкове з'єднання

Q20.5

 

 

 

 

 

(з інтактною міжшлуночковою перегородкою)

1. Клінічний огляд.
2. Фіксування загального стану і працездатності. Наявність та прогресування недостатності лівого а/в клапану та повного а/в блоку.
3. Стандартні методи обстеження.

1. Спостереження дитячого кардіоревматолога спільно з педіатром та кардіохірурга при наявності.
2. Довічна диспансеризація, огляд з інтервалами на 1 рік.

1. Своєчасне виявлення ускладнень натурального перебігу хвороби і направлення на їх хірургічне лікування.

Показаннями для хірургічного втручання є набуті ускладнення - недостатність лівого а/в клапана і порушення ритму

(з дефектом міжшлуночкової перегородки)

 

1. Спостереження дитячого кардіоревматолога спільно з педіатром та кардіохірурга (при наявності).
2. При наявності легеневої гіпертензії - направлення на операцію в віці до 6 міс., при її відсутності - в різні терміни.

1. Своєчасне направлення на хірургічне втручання, ефективне запобігання ускладнень натурального перебігу хвороби.
2. Терміни диспансерних спостережень (див. п. 1).

 

(з стенозом легеневої артерії і міжшлуночковим дефектом)

1. Клінічний огляд.
2. Стандартні обстеження з одержанням ключових даних про ступінь артеріальної гіпоксемії та градієнту систолічного тиску на клапані легеневої артерії.

1. Спостереження дитячого кардіоревматолога спільно з педіатром та кардіохірурга при наявності.
2. Направлення на операцію в строки, залежні від важкості перебігу хвороби.

1. Використання хірургічних методів лікування, постійний диспансерний нагляд кардіолога і кардіохірурга.

 

7.

Дефект міжшлуночкової