Нецукровий діабет; Протокол надання медичної допомоги |
Затверджено Наказ Міністерства охорони здоров‘я України від 27.04.2006 № 254
протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на НЕЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ
Код МКХ 10 – Е 23.2 Визначення. Захворювання,
спричинене дефіцитом антидіуретичного гормону (АДГ) вазопресину. - Нецукровий діабет центральний, післятравматичний, важка форма в стані компенсації. - Нецукровий діабет нефрогенний метаболічний (гіперкальцемія), середньої важкості в стадії субкомпенсації. Класифікація. 1. Центральний (нейрогенний, церебральний) НЦД (Код МКХ 10 – Е 23.2): - Сімейна форма, аутосомно-домінантний тип спадкування (спадкові дефекти синтезу препроАДГ в гіпоталамусі, утворення та транспорту проАДГ), може виникати в ранньому віці, - Ідіопатичний, - Післятравматичний (ЧМТ, операція), - Неопластичний (краніофарінгіома, пінеалома, гермінома, будь-які пухлини гіпофізу, метастази раку легень, молочної залози), - Ураження ЦНС (автоімунні, нейроінфекція, системні захворювання, судинні аномалії, прийом препаратів). 2. Нефрогенний (нирковий) НЦД (Код МКХ 10 – Е 25.1): - Сімейний спадковий, рецесивний тип спадкування, зчеплений з Х-хромосомою (мутація генів рецепторів АДГ або післярецепторний дефект) - Метаболічні розлади (гіперкальціємія, гіпокаліємія) - Ятрогенний (препарати, що пригнічують утворення цАМФ, стимульоване АДГ – літій, амфотеріцин В, тощо) - обструкція сечовивідних шляхів, пієлонефрит, амілоїдоз. - Аліментарні порушення (збільшення вживання води при зменшенні вживання солі) 3. Психогенний НЦД. 4. НЦД у вагітних - Збільшення руйнування АДГ ферментами плаценти
Ступені важкості (по добовому діурезу):
Діагностичні критерії центрального НЦД.1. Клінічні: Анамнез Головні симптоми: - поліурія більше 120 мл/кг на добу, з переважанням ніктурії, полакіурія; нічний або денний енурез - спрага від 3 до 20 л на день; Інші прояви: - втомлюваність, дратівливість; - сухість шкіри, відсутність потовиділення; - скудне виділення слини, зниження секреції залоз ШКТ, зниження активності всіх ферментів, запори; - втрата ваги, погіршення апетиту, - затримка в рості, статевому розвитку; - порушення сну; - тахікардія, зниження артеріального тиску; - розтягнення та опущення шлунку; - гіпертрофія та розширення сечового міхура 2. Параклінічні: а) Обов‘язкові: - питома вага сечі нижче 1010, - проба за Зимницьким – гіпоізостенурія, ніктурія; - осмоляльність сечі (ОС) нижче 300 мОсм/кг. - негативний тест з позбавленням води (протипоказання: діти до 5 років, осмоляльність плазми >295 мОсм/кг, Na>143 мекв/л) ; - знижений рівень в крові вазопресину (антидіуретичного гормону, АДГ) – при можливості дослідження - МРТ або КТ головного мозку (область турецького сідла) – для виключення новоутворень і пошкоджень судин мозку. При відсутності можливості – Ro-графія черепу (бокова проекція). Ознаки пухлинного росту на рентгенограмі: - потоншення кісток його склепіння ; - посилення судинного малюнку ; - пальцеві вдавлення ; - поглиблення ямок пахіонових грануляцій ; - розширення каналів вен диплое; - потоншення і руйнування стінки турецького сідла ; - розширення входу в турецьке сідло ; - розходження швів кісток черепу . - Консультація суміжних спеціалістів: Невролога (поглиблене неврологічне обстеження); Окуліста з обстеженням: полів зору – випадіння червоного кольору; очного дна – звивистість, повнокрів`я вен, застійний диск зорового нерву. Нейрохірурга – при потребі. б) Додаткові - концентрація АДГ в плазмі – знижена; - тест з десмопрессином на фоні обмеження рідини або водного навантаження (див. табл.). - Ехо ЕГ: - ширина м-Ехо ≥ 6 мм; - індекс бокових шлуночків ≥ 2,2; - індекс пульсацій ≥ 50 %. Диференційна діагностика НД
ОП – осмоляльність плазми, ОС – осмоляльність сечі
Лікування. Проводиться амбулаторно. 1. При процесі, спричиненому запаленням: - Протизапальні препарати (антибіотики, що проникають крізь гематоенцефалічний бар`єр з урахуванням чутливості мікрофлори; не стероїдні протизапальні препарати) в вікових дозах, курсом 7 – 10 днів. - Розсмоктуюча терапія (біостимулятори)
2. При дефіциті АДГ – препарати десмопрессину - довічно. Середня доза для дітей віком від 3 міс. до 12 років – 10-30 мг, старше 12 років – 10-40 мг. Прийом однократний, або поділений на 2-3 прийоми. Починати лікування з вечірнього прийому. При необхідності – збільшення дози через 5 – 7 днів до мінімально ефективної. Слід використовувати мінімальну ефективну дозу. Препарати десмопрессину, що зареєстровані в Україні
- Спостереження нейрохірурга 1 раз в 6 місяців, ендокринолога 1 раз в 3 місяці; - МРТ в динаміці (перші 2 роки після операції – 1 раз в 6 місяців, потім 1 раз на рік).
- Обмеження вживання води; - Обмеження солі; - Вітаміни, препарати калію, кальцію - При важкому перебігу хвороби: o Сечогінні препарати тіазидової групи (25 – 100 мг/добу вранці) + препарати калію в вікових дозах. o Інгібітори синтезу простагландинів (індометацин, аспірин, ібупрофен, др.) в вікових дозах.
- Препарати десмопрессину та діуретики протипоказані - корекція поведінки та психіки хворого з метою зменшення споживання рідини. Покази до госпіталізації в ендокринологічне відділення:- Діагностика та підбір лікування при вперше діагностованій хворобі - Різка декомпенсація хвороби з наявністю проявів зневодненняКритерії ефективності лікування: - відсутність скарг; - добовий діурез, питома ваги сечі, ОП, ОС - на нижній межі фізіологічної норми Профілактичні заходи: - Запобігання виникненню симптомів передозування препаратів, запобігання зневоднення хворих. - Лікування вогнищ хронічної інфекції
Диспансерне спостереження:
|