Міністерство охороні

здоров’я України

Український інститут

Громадського здоров’я

В.Пономаренко

Б.Толстоп’ятов

С.Ромоданов

В.Мороз

В.Дзюрак

А.Нагорна

В.Чорний

В.Розуменко

С.Роздільський

Є.Стаховський

А.Степаненко

В.Кікоть

О.Главацький

М.Москаленк

С.Возіанов

Н.Корнута

Д.Какжов

П.Перехрестенко

Л.Деребалюк

В.Черненко

Б.Венцковський

А.Бутенко

Н.Третяк

Ю.Бахуринський

В.Карпенко

М.Повстяний

В.Валецький

А.Романова

А. Пасічник

І.Камишан

Є.Педаченко

І.Глуховська

Я.Виговська

А.Макаров

О.Шалімов

М.Поліщук

В.Дьомін

Г.Гайко

М.Багіров

А.Сморжевський

А.Морозов

Г.Євтушенко

А.Курило

В.Гетьман

Б.Поліневич

С.Шалімов

В.Іванкова

Д.Заболотний

П.Сокур

В.Копчак

3.Федоренко

В.Коноваленко

О.Чемеркін

М.Ліннік

Ю.Малиновський

О.Ліщишина

С.Коровій

Ю.Сушко

В.Гончаренко

Л.Воробйова

Е.Лукач

Е.Лукач

А.Бондаренко

В.Ганул

І.Клименко

Ю.Мінін

Є.Баран

Л.Кіндзельський

Л.Павлова

М.Сергієнко

С.Пасєчніков

В.Процик

В.Сакало

Г.Лемзяков

Л.Павлова

В.Тарутінов

Ю.Зозуля

Л.Гайсенюк

Н.Сайдакова

Акушерство і гінекологія (Б.ВещковськийЇ)..........................................

4

Розділ 2.

Комбустіологія (М.Повстяний)...............................................................

55

Розділ 3.

Нейрохірургія (Є. Педаченко, М. Поліщук, А .Морозов)......................

61

Розділ 4.

Онкологія (С.Шалімов, З.Федоренко, О.Ліщишина, Л.Воробйова, В.Ганул, Л.Кіндзельський, В.Процик, В. Тарутінов, Б. Толстогіятов, В. Чорний, В.Кікоть, Д.Каюков, А.Бутенко, В.Валецький, І.Глуховська, В. Дьомін, Г.Євтушенко, В. Іванкова, В.Коноваленко, С.Коровін, Е.Лукач, І.Клименко, Л.Павлова, В.Сакало, Ю. Зозуля, С.Ромоданов, В.Розуменко, О. Главацький, П.Перехрестенко, Н.  Третяк, А .Романова,

Я, Виговська).............................................................................................

75

Розділ 5.

Ортопедія і травматологія (Г.Гайко, А.Курило).....................................

125

Розділ 6.

Отоларингологія (Д. Заболотний, О. Чемеркін, Ю. Сушко, Е. Лукач,

Ю.Мінін).....................................................................................................

165

Розділ 7.

Офтальмологія (М.Сергієнко, Г.Лемзяков).............................................

301

Розділ 8.

Радіологія (Л.Гайсенюк, В.Мороз, С.Роздільський, М.Москаленко)....

328

Розділ 9.

Торакальна хірургія (А.Макаров, М.Багіров, В.Гетьман, П.Сокур, М.Ліннік, В.Гончаренко, А.Бондаренко).................................................

340

Розділ 10.

Трансплантологія (Є.Баран)....................................................................

358

Розділ 11.

Урологія (С.Пасєчніков, Л.Павлова, Н.Сайдакова, В.Дзюрак, Є.Стаховський, С.Возіанов, В. Черненко, В. Карпенко, І.Камишан) ..

364

Розділ 12.

Хірургічна стоматологія (Л.Деребалюк, Ю.Бахуринський, А. Пасічник)....................................................................................................

393

Розділ 13.

Хірургія (О.Шалімов, А.Сморжевський, Б.Поліневич, В.Копчак, Ю.Малиновський)......................................................................................

448

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних

обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня

тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Абдомінальна (черевна) вагітність.

О00.0

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Загальний аналіз сечі

6. УЗД

7. Пункція черевної порожнини через заднє склепіння піхви

8.  Мікроскопія пунктату

1 .  Оперативне лікування:

– при трубній вагітності - з пластикою маткової труби

Повне одужання

6-7

Трубна вагітність.

О00.1

Яєчникова вагітність.

О00.2

Інші форми позаматкової вагітності.

О00.3

Вагітність:

– у розі матки;

– внутрішньо-зв'язкова.

2.

Пухирний класичний занесок

О01.0

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та  резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

7. Аналіз сечі на ХГТ з титруванням

8. Бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту

9. УЗД

Оперативне лікування:

– обережне, ретельне випорожнення матки за допомогою кюретки

Повне одужання, підтверджене дворічним диспансерним наглядом з визначенням у сечі рівня ХГТ

3-5

Пухирний неповний та частковий занесок

О01.1

1

2

3

4

5

6

7

3.

Спонтанний аборт

О03

1.   Загальний аналіз крові з розгорнутою формулою

2.   Визначення групи крові та резус-фактора

3.   Коагулограма

4.   Аналіз крові на вміст цукру

5.   Аналіз крові на РW, НВsАg та ВІЛ

6.   Загальний аналіз сечі

7.   Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8.   УЗД

І. Консервативне лікування на етапі загрозливого та розпочатого самовільного викидня:

1) гормонотерапія;

2) вітамінотерапія; (токоферолу ацетат);

3) токолітична терапія (β-міметики, магнезії сульфат та ін.).

II. Оперативне лікування істміко-цервікальної недостатності: накладання шва на шийку матки.

III. Оперативне лікування – на етапі викидня входу та неповного викидня: обережне випорожнення матки на тлі протизапальної та дезінтоксикаційної терапії.

На етапі загрозливого та розпочатого викидня – збереження вагітності

10-14

Загрозливий аборт

О20.0

Повне одужання – на етапі викидня в ходу та неповного викидня

3-5

4.

Гестаційний (спричинений вагітністю) набряк та протеїнурія без гіпертензії

О12

1.   Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити, гематокрит у динаміці.

2.   Визначення групи крові та резус-фактора.

3.   Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції , електроліти, креатинін у динаміці, сечовина, азот сечовини та КІМ).

4.   Коагулограма у динаміці.

Аналіз крові на вміст цукру.

1.   Седативна терапія.

2.   Ліквідація периферійного

3.   спазму (спазмолітики, осад реноблокатори).

4.   Нормалізація реології крові (декстран, ксантинола нікотинат, пентоксифіллін, діпіридамол).

5.   Корекція патології метаболізму.

6.   Своєчасне та раціональне розродження.

1. Повне одужання з поверненням до норми всіх параметрів гомеостазу.

2. Збереження життя дитини.

10-14

Спричинені вагітністю набряки

О12.0

Спричинена вагітністю протеїнурія

О12.1

Спричинені вагітністю набряки з протеїнурією

О12.2

1

2

3

4

5

6

7

6.   Аналіз крові на RW, HBsAg та ВІЛ.

7.   Загальний аналіз сечі у динаміці.

8.   Погодинний діурез.

9.   Аналіз сечі за методом Нечипоренка.

10. Добовий діурез у динаміці.

11. Білок у добовій кількості сечі у динаміці.

12. БПП.

13. УЗД.

14. ЕКГ.

15. Дослідження очного дна у динаміці.

5.

Гестаційна (спричинена вагітністю) гіпертензія без значної протеїнурії Прееклампсія легкого ступеня.

О13

1.   Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити, гематокрит у динаміці.

2.   Визначення групи крові та резус-фактора.

3.   Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, креатинін у динаміці, сечовина, азот сечовини таКМ).

4.   Коагулограма у динаміці

5.   Аналіз крові на вміст цукру

6.   Аналіз крові на RW, HBsAg та ВІЛ

7.   Загальний аналіз сечі у динаміці

8.   Погодинний діурез

9.   Аналіз сечі за методом Нечипоренка

10. Добовий діурез у динаміці

1.   Седативна терапія

2.   Ліквідація периферійного спазму (спазмолітики, α-адреноблокатори)

3.   Нормалізація реології крові (декстран, ксантинола нікотинат, пентоксифіллін, діпіридамол)

4.   Корекція патології метаболізму

5.   Своєчасне та раціональне розродження

1.   Повне одужання з поверненням до норми всіх параметрів гомеостазу

2.   Збереження життя дитини

10-14

1

2

3

4

5

6

7

11. Білок у добовій кількості сечі у динаміці

12. БПП

13. УЗД

14. ЕКГ

15. Дослідження очного дна у динаміці

6.

Гестаційна (спричинена вагітністю) гіпертензія зі значною протеїнурією.

О14

1.   Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити, гематокрит у динаміці

2.   Визначення групи крові та резус-фактора

3.   Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, креатинін у динаміці, сечовина, азот сечовини та КМ)

4.   Коагулограма у динаміці

5.   Аналіз крові на вміст цукру

6.   Аналіз крові на RW, HBsAg та ВІЛ

7.   Загальний аналіз сечі у динаміці

8.   Погодинний діурез

9.   Аналіз сечі за методом Нечипоренка

10. Добовий діурез у динаміці

11. Білок у добовій кількості сечі у динаміці

12. БПП

13. УЗД

14. ЕКГ

15. Дослідження очного дна у динаміці

Своєчасне та раціональне розродження на фоні:

1) седативної терапії;

2) ліквідації периферійного спазму;

3) нормалізації реології крові;

4) корекції патологічного метаболізму

1. Повне одужання з поверненням до норми всіх параметрів гомеостазу.

2. Збереження життя дитини.

До 14-1 8-го дня після- пологового періоду, потім реабілітаційна терапія та диспансерний нагляд протягом 1 року

Прееклампсія (нефропатія ) середньої тяжкості

О14.0

Тяжка прееклампсія.

О14.1

1

2

3

4

5

6

7

16. Показники центральної гемодинаміки

7.

Еклампсія під час вагітності

О 15.0

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити, гематокрит у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, креатинін у динаміці, сечовина, азот сечовини та RN)

4. Коагулограма у динаміці

5. Аналіз крові на вміст  цукру

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі у динаміці

8. Погодинний діурез

9. Аналіз сечі за методом Нечипоренка

10. Добовий діурез у динаміці

11. Білок у добовій кількості сечі у динаміці

12. БПП

13. УЗД

14. ЕКГ

15. Дослідження очного дна у динаміці

16. Показники центральної гемодинаміки

Своєчасне та раціональне розродження на фоні:

І) седативної терапії;

2) ліквідації периферійного спазму;

3) нормалізації реології крові;

4) корекція патологічного метаболізму.

1.Повне одужання з поверненням до норми всіх параметрів гомеостазу 2.  Збереження життя дитини поверненням до норми всіх параметрів гомеостазу 2.  Збереження життя дитини

До 14-18-го дня після-пологового періоду, потім реабілітаційна терапія та диспансерний нагляд протягом І року

Еклампсія під час пологів

О15.1

Еклампсія в післяпологовому періоді

О15.2

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити, гематокрит у динаміці

Своєчасне розродження на фоні:

1) седативної терапії;

2) ліквідації периферійного

Повне одужання поверненням до норми всіх параметрів

До 18-21-го дня післяпологового періоду,

1

2

3

4

5

6

7

2. Визначення групи крові та резус-фактора (білки та білкові фракції,

3. Біохімічне дослідження крові

електроліти, креатинін у динаміці, сечовина, азот сечовини та RN)

4. Коагулограма у динаміці

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі у динаміці

8. Погодинний діурез

9. Аналіз сечі за методом Нечипоренка

10. Добовий діурез у динаміці

11. Білок у добовій кількості сечі у динаміці

12. УЗД

13. ЕКГ

14. Дослідження очного дна у динаміці

15. Показники центральної гемодинаміки

спазму;

3) нормалізації реології крові;

4) корекції патологічного метаболізму.

гомеостазу 

потім реабілітаційна терапія та диспансерний нагляд протягом 1 року

8.

Нестримне блювання під час вагітності Надмірне блювання вагітних з порушенням обміну речовин

О21

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти крові, креатинін, сечовина, азот сечовини та RN, білірубін крові, трансамінази)

4. Коагулограма у динаміці

5. Аналіз крові на вміст цукру

І. Седативна терапія зі сприянням нормалізації перистальтики (дроперидол, етаперазин, метоклопрамід, аміназин).

1. Повне одужання та збереження вагітності.

10-14

1

2

3

4

5

6

7

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі

8. Добовий діурез у динаміці

9. Білок у добовій кількості сечі у динаміці

10. Аналіз сечі на ацетон у динаміці

11. УЗД

12. ЕКГ

II. Корекція патологічного обміну речовин та нормалізація параметрів гомеостазу, нормалізація мікроциркуляції (розчини електролітів, гемодез, реополіглюкін, вітамінотерапія тощо.)

2. Своєчасне переривання вагітності в разі  виникнення загрози гострої жовтої атрофії печінки.

9.

Венозні ускладнення під час вагітності

О22

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма у динаміці

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

6. Гематокрит(реополіглюкін, пентоксифіллін,

7. Бактеріологічне дослідження крові

8. Загальний аналіз сечі

9. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

10. УЗД

11. ЕКГ

12. ЦВТ

13. Щогодинна термометрія

1. Обстеження і лікування вагітної проводиться спільно із судинним хірургом

2. Антибактеріальна терапія з урахуванням наявності прогресуючої вагітності

3. Терапія, спрямована на покращення реології (реополіглюкін, пентоксифіллін, діпіридамол)

4. Обережна антикоагулянтна терапія (прямі та непрямі антикоагулянти)

Повне одужання

14-21

Поверхневий тромбофлебіт під час вагітності

О22.2

Глибокий флеботромбоз під час вагітності

О22.3

Тромбоз центральних вен під час вагітності

О22.5

10.

Багатоплодова вагітність

О3О

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

1. Госпіталізація у відділення патології вагітності для обстеження та вироблення плану

Розродження зі збереженням здоров'я матері та дітей

3 37-го тижня вагітності до

1

2

3

4

5

6

7

Ускладнення, специфічні для багатоплодової вагітності

О31

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма у динаміці

4. Аналіз крові на вміст цукру 5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі – у динаміці

7. Добовий діурез у динаміц

8. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

9. УЗД

ведення пологів – із 37-го тижня вагітності (в разі виникнення ускладнень вагітності – раніше)

2. Очікувальна тактика ведення пологів при поздовжньому положенні та передлежанні (головному чи сідничному) обох плодів; у разі при щонайменшого ускладнення перебігу вагітності або пологів план переглядається в бік оперативного розродження

3. Оперативне розродження шляхом кесаревого розтину за наявності ускладнень вагітності, неправильного положення одного чи обох плодів наприкінці вагітності, різних передлежань плодів (один у сідничному, другий – у головному передлежанні)

6-10-го дня після пологового періоду

Багатоплодова вагітність з неправильним передлежанням одного чи кількох плодів, при якій мати потребує медичної допомоги

О32.5

Багатоплодові пологи

О84

11.

Допомога матері у разі неправильного передлежання плода – відомого або передбачуваного

О32

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст

цукру

5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

1. Госпіталізація у відділення патології вагітності для повноцінного обстеження та вироблення плану ведення пологів.

2. Розродження шляхом кесаревого розтину у разі неправильного положення плода, лобного передлежання, передньолицьового передлежання (спинка до

Народження живої нормальної дитини.

Збереження здоров'я матері.

3 36-го тижня вагітності до 8-10-го дня після

пологового періоду.

1

2

3

4

5

6

7

7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ 8. БПП

9. УЗД

10. ЕКГ

переду) та ускладненого сідничного передлежання (великий плід, ускладнений перебіг вагітності, акушерський анамнез тощо)

3. За наявності гідроцефалії або інших вад розвитку плода, вагітність штучно переривається на етапі первинного виявлення ускладнень. Виявлення гідроцефалії в пологах вимагає плодоруйнівної операції.

12.

Допомога матері у разі невідповідності розмірів таза і плода - відомої або передбачуваної.

О33

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції )

4. Коагулограма

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі

8. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

9. БПП

10. УЗД

11. ЕКГ

1. Госпіталізація з 37-го  тижня вагітності для обстеження та вироблення плану ведення пологів

2. За наявності передбачуваної клінічної невідповідності параметрів плода до параметрів пологових шляхів (патологія кісткового таза, спайки піхви, пухлини нижнього сегмента матки) та в разі відсутності вад розвитку плода (гідроцефалія та ін.) родорозрішення проводять шляхом кесаревого розтину 3. За наявності вад розвитку плода на етапі прогресуючої вагітності,

Народження живої нормальної дитини.

Збереження здоров'я матері.

З 37-го тижня вагітності до

8-10 дня після

пологового періоду.

Пухлина тіла, за якої мати потребує медичної допомоги

О34.1

1

2

3

4

5

6

7

остання має бути штучно перервана до 28-го тижневого терміну

13.

Післяопераційний рубець матки, за наявності якого мати потребує медичної допомоги

О34.2

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції )

4. Коагулограма

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі

8. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

9. БПП

10. УЗД

11. ЕКГ

1. Госпіталізація на 37-му тижні вагітності (у разі клінічних проявів неповноцінності рубця - раніше)

2. Родорозрішення шляхом повторного кесаревого розтину

3. Як виняток, за відсутності факторів щонайменшого ризику пологи можуть бути проведені через природні пологові шляхи

Народження живої нормальної дитини.

Збереження здоров'я матері.

3 37-го тижня

вагітності до 8-1 0-го дня після

пологового періоду.

14.

Допомога матері при цервікальній недостатності

О34.3

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

5. Загальний аналіз сечі

6. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

7. УЗД

1. Госпіталізація з 16-го тижня вагітності

2. Накладання шва на шийку матки (згідно застосованої у стаціонарі модифікації)

3. Госпіталізація на 38-му тижні вагітності для зняття шва, санації піхви та вироблення плану розродження відповідно до акушерської ситуації

1. Збереження вагітності

2. Народження живої нормальної дитини

3. Збереження здоров'я матері

Залежно від акушерської ситуації

1

2

3

4

5

6

7

15.

Полігідрамніон

О040

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції )

4. Коагулограма

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. РЗК на токсоплазмоз

8. Загальний аналіз сечі

9. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

10. БПП (крім стресових тестів)

11. УЗД

12. ЕКГ

1. Госпіталізація з моменту виникнення патології

2. За відсутності вад розвитку плода – протизапальне лікування (антибактеріальна терапія з урахуванням її дії на плід, дезінтоксикаційна та десенсибілізуюча терапія )

3. Збалансований діурез – за наявності багатоводдя

4. Пункція плодового міхура з обережною евакуацією частини навколоплідних вод та проведенням їх біологічного та цитологічного дослідження – за наявності гострого багатоводдя

5. Переривання вагітності в разі виявлення вад розвитку плода або прогресування запального процесу

Збереження здоров'я матері.

Залежно від акушерської ситуації

Інші розлади, пов'язані з амніотичною рідиною та оболонками плода.

О41

16.

Передлежання плаценти уточнене як:

О44

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4.  Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

1. Невідкладна госпіталізація з моменту діагностики патології до завершення міграції плаценти, підтвердженого УЗД

2. Невідкладне оперативне розродження за наявності прогресуючої кровотечі

3. Якщо прогресуючої кровотечі немає і наявна недоношена вагітність - терапія, спрямована на профілактику кровотечі,

1. Збереження життя та здоров'я матері

2. Народження живої нормальної дитини

Залежно від акушерської ситуації

Передлежання плаценти, без кровотечі

О44.0

Передлежання плаценти з кровотечею

О44.1

1

2

3

4

5

6

7

6. Загальний аналіз сечі

7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8. КТГ

9. УЗД в динаміці

10. ЕКГ

лікування анемії, збереження вагітності та профілактику дистрес-синдрому плода

4. У разі персистуючого передлежання плаценти, до кінця вагітності, найдоцільніше здійснити розродження шляхом кесаревого розтину

17.

Передчасне відшарування плаценти (відторгнення плаценти)

О45

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (електроліти)

4. Коагулограма у динаміці

5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

7. ЦВТ

8. УЗД

9. ЕКГ

1. Невідкладна госпіталізація 2. Невідкладне розродження шляхом кесаревого розтину з ретельним оглядом матки на наявність імбібіції її стінки кров'ю

3. Видалення матки з шийкою та матковими трубами в разі імбібіції її стінки кров'ю, порушення скоротливої діяльності та порушення згортання крові

4. Одночасно з оперативним втручанням - терапія, спрямована на відновлення параметрів гомеостазу і нормалізацію згортання крові

1. Збереження життя та здоров, я матері

2. Народження здорової нормальної дитини

До 10 -12-го дня після операційного періоду

18.

Переношена вагітність

О48

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на ретикулоцити

1. Підготовка до розродження протягом 2-3 діб в умовах відділення патології вагітності:

1. Збереження життя та здоров, я матері

До 10-12-го дня після операційного періоду

1

2

3

4

5

6

7

5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

6. Аналіз крові на вміст цукру

7. Загальний аналіз сечі

8. Амніоскопія

9. Аналіз виділення молочних залоз на молозивні тільця

10. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

11. Кольпоцитограма

12. БПП

13. ЕКГ

– обстеження та складання плану ведення пологів;

– створення вітаміно-кальцієво-естрогенного фону

2. Розродження через природні пологові шляхи за допомогою викликання пологів шляхом регламентованого введення простогландинів чи окситоцину – за відсутності додаткових ускладнень у вагітної та внутрішньоутробного плода

3. Родорозрішення шляхом кесаревого розтину за наявності додаткових ускладнень у вагітної чи плода (вузький таз, великий плід тощо) або після невдалої спроби викликати пологи

2. Народження здорової нормальної дитини

19.

Передчасні пологи

O60

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

5. Загальний аналіз сечі

1. Блокування пологової діяльності шляхом уведення β-міметиків, магнезії сульфату та інших препаратів у випадках переривання вагітності до 36 тижнів за відсутності ознак маніфестуючої інфекції чи патології з боку плода

1. Збереження здоров'я матері

2. Народження живої нормальної дитини

Залежно від акушерської ситуації

1

2

3

4

5

6

7

6. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

7. Пінний тест Клеменса

8. КТГ

9. УЗД

2. Очікувальна тактика за такої ж ситуації, але в термін між 36 та 37 (включно) тижнями

3. У разі неефективного блокування пологової діяльності, наявності ознак маніфестуючої інфекції пологи вести з пудендальною анестезією, епізіотомією, не вдаючись до захисту промежини з метою запобігти травмуванню новонародженої дитини

4. Паралельно проводити лікування запального процесу

20.

Порушення сили пологової діяльності:

О62

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Загальний аналіз сечі

7. Бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту

8. КТГ

9. УЗД

1. Родорозрішення шляхом операції кесаревого розтину в перший та на початку другого періоду пологів за наявності:

– клінічної невідповідності розмірів плода і таза роділлі;

– дискординованої пологової діяльності;

– пролонгованого (понад 8 годин) безводного періоду, якщо не передбачається можливим швидке розродження;

– ускладнення акушерського та соматичного анамнезу (ліковане безпліддя, викидні,

1. Народження живої нормальної дитини

2. Збереження здоров'я матері

Від початку пологів

до 6-8-го дня після полого-вого періоду

Первинна слабкість пологової діяльності

О62.0

Вторинна слабкість пологової діяльності

О62.1

Затяжні пологи

О63

Затяжний перший період пологів

О63.0

Затяжний другий період пологів 

О63.1

1

2

3

4

5

6

7

10. Визначення клінічної відповідності параметрів плода і таза матері

мертвонароджуваність, екстрагенітальна патологія роділлі незапального характеру);

– ознаки страждання внутрішньоутробного плода

2. Стимуляція пологової діяльності за наявності сприятливих умов для розродження через природні пологові шляхи.

3. Оперативне розродження шляхом накладання акушерських щипців, якщо стимулювання пологової діяльності у другий період пологів виявилось неефективним.

21.

Пологова діяльність та розродження, ускладнені стресом плода (дистресом) Пологова діяльність та розродження, ускладнені патологічними станами пуповини

О68

О69

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Загальний аналіз сечі

7. Бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8. КТГ

9.УЗД

Наявність стресу (дистресу) плода з будь-яких причин вимагає негайного родорозрішення:

1. у перший період пологів – шляхом операції кесаревого розтину.

2. у другий період пологів – шляхом накладання акушерських щипців чи вакуум-екстракції плода в поєднанні з епізіотомією.

Народження живої нормальної дитини

Від початку пологове ї діяльності

до 8-10-го дня після полого-вого періоду

22.

Розрив промежини при розродженні

О70

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою у динаміці

Лікування всіх видів травм промежини та піхви проводиться за місцем

Повне одужання

5-7

1

2

3

4

5

6

7

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма у динаміці

4. Загальний аналіз сечі

5. Бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ у динаміці

випадку:

1. Невідкладне ретельне пошарове відновлення промежини із суворим дотриманням правил асептики та антисептики – в ранній післяпологовий період.

2. Протизапальна терапія – загальна та місцева – до 5-6-ї доби післяопераційного періоду.

23.

Розрив матки до початку пологів

О71.0

Обстеження проводиться одночасно з оперативним лікуванням та в післяопераційний період:

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці.

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції крові, електроліти крові, креатинін)

4. Коагулограма у динаміці

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі

8. Щогодинний діурез

9. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ у динаміці в післяопераційному періоді

10. АТ, ЦВТ – у динаміці

Лікування проводиться за місцем випадку:

1. Негайне оперативне втручання:

– ушивання розриву за наявності умов – видалення матки з матковими трубами - у разі масивних травмах із залученням магістральних судин.

2. Паралельно проводяться протишокові заходи та відновлення параметрів гомеостазу (інфузійно-трансфузійна терапія, кортикостероїди, антигістамінні, дезінтоксикаційні препарати).

1. Повне одужання.

2. Збереження життя плода та дітородної функції матері - в міру можливості.

12-14

Розрив матки під час пологів

О71.1

1

2

3

4

5

6

7

24.

Післяпологовий виворіт матки

О71.2

Обстеження проводиться одночасно з лікуванням:

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, креатинін)

4. Коагулограма у динаміці

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі

8. Щогодинний діурез

9. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ у динаміці в післяопераційному періоді

10. АТ, ЦВТ - в динаміці

Оперативне лікування – вправлення матки рукою під загальним знеболюванням з наступною терапією, спрямованою на скорочення матки, а також протизапальною терапією.

Повне одужання

5-7

25.

Післяпологова кровотеча

О72

Обстеження проводиться одночасно з лікуванням:

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, креатинін)

4. Коагулограма у динаміці

5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

1. Якщо плацента не відділяється протягом 30 хв (без наявності ознак внутрішньої чи зовнішньої кровотечі), її відділяють за допомогою операції ручного відокремлення плаценти та виділення посліду, одночасно проводячи диференціальну діагностику між інтимним прикріпленням та прирощенням плаценти.

Повне одужання

10- 12

Затримка плаценти та навколоплідних оболонок, без кровотечі

О73

1

2

3

4

5

6

7

7. Щогодинний діурез – у разі необхідності

8. Дослідження основних параметрів гомеостазу у динаміці: пульс, АТ, ЧД, ЦВТ, t° тіла (контроль інфузійно-трансфузійного лікування)

9. Ретельна оцінка крововтрати

Якщо виявлено справжнє прирощення плаценти - повне або часткове – негайно переходять до видалення матки, незважаючи на відсутність кровотечі.

2. За наявності кровотечі в третій період пологів без ознак відшарування плаценти, оперативне лікування починають негайно за схемою, описаною в п.1. Одночасно проводять лікування, спрямоване на скорочення матки, відновлення ОЦК та параметрів гомеостазу.

3. Якщо наявні ознаки відшарування плаценти і неспроможності роділлі народити послід, його видаляють зовнішніми прийомами.

4. У разі затримки в порожнині матки частин плаценти їх негайно видаляють шляхом ручної ревізії порожнини матки, незважаючи на відсутність кровотечі. За наявності кровотечі, паралельно проводять терапію, спрямовану на скорочення матки та відновлення параметрів гомеостазу.

1

2

3

4

5

6

7

5. У разі виявлення справжнього прирощення часточок, які затрималися, лікування таке саме, як описано а п.1

6. За наявності кровотечі в ранній післяпологовий період, якщо немає сумнівів щодо цілості посліду та пологових шляхів, вдаються до механічних і медикаментозних заходів скорочення матки: зовнішній масаж, уведення препаратів, які скорочують матку, ручне обстеження порожнини матки та зовнішньо-внутрішній масаж матки. Одночасно проводиться інфузійно-трансфузійна терапія, спрямована на відновлення параметрів гомеостазу.

7. У разі неадекватності боротьби з гіпотонічною кровотечею (якщо після ручної ревізії порожнини матки крововтрата про­довжується і перевищує 1,2% маси тіла) –проводиться операція видалення матки з матковими трубами та проведенням інтенсивне лікування, спрямоване на відновлення параметрів гомеостазу.

8. Якщо виникли ознаки ДВЗ-синдрому, терапію

1

2

3

4

5

6

7

проводять відповідно до його фази:

1-ша фаза – гепарин, реополіглюкін, дезагреганти;

2-га фаза – тепла донорська кров, плазма, кріопреципітат, етамзилат;

1.3-тя фаза – інгібітори протеолізу (контрикал, трасилол та ін.).

26.

Пологи одноплідні, довільне розродження

О80

1 Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Загальний аналіз сечі

4. Аналіз сечі на наявність білка

5. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту

6. КТГ у динаміці

Подальше обстеження проводиться в разі його відсутності на момент початку пологової діяльності та в післяпологовий період.

Постійний лікарський нагляд з наданням відповідної допомоги. Перегляд плану ведення пологів у разі виникнення тенденції до розвитку ускладнень.

1. Збереження здоров'я матері.

2. Народження живої нормальної дитини.

З моменту госпіталізації до 3-4-го дня

після полого-вого періоду.

27.

Пологи одноплідні, розродження за допомогою щипців та вакуумного екстрактора.

О81

Обстеження має бути виконано до початку або, в крайньому разі, на початку пологів

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Загальний аналіз сечі

4. Аналіз сечі на наявність білка

5. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження

Операція виконується класичним методом за наявності показань та умов (див. відповідні розділи акушерської та екстрагенітальної патології).

1. Збереження здоров'я матері.

2. Народження живої нормальної дитини.

До б-8-го дня післяопераційного періоду.

1

2

3

4

5

6

7

піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

6. ТГ у динаміці

Подальше обстеження проводиться в разі його відсутності на момент початку пологової діяльності та в післяпологовий період.

28.

Пологи одноплідні, розродження за допомогою кесаревого розтину.

О82

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти крові, білірубін, трансамінази, креатинін)

4. Коагулограма

5. Аналіз крові на RW, НВsAg та ВІЛ

6. Аналіз крові на вміст цукру

7. Загальний аналіз сечі

8. Погодинний діурез

9. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

10. БПП

11. ЕКГ

Примітка: в разі виконання невідкладного втручання обстеження проводиться одночасно з оперативним втручанням.

1. Кесарів розтин у нижньому сегменті матки.

2. Кесарів розтин корпоральний (загроза розриву матки).

Для конкретного стаціонару:

1. Зниження материнської смертності, що корелює з кількістю виконаних операцій, за 1 рік.

2. Зниження перинатальної смертності та плодового травматизму, що корелює з кількістю виконаних операцій, за 1 рік.

3. Істотне переважання кількості елективних оперативних втручань перед невідкладними.

4. Відсутність гістеректомій, пов'язаних з технічними

Проведення елективного кесаревого розтину.

О82.0

Проведення термінового кесаревого розтину.

О82.1

Проведення кесаревого розтину з гістеректомією.

О82.2

1

2

3

4

5

6

7

помилками під час попереднього кесаревого розтину.

29.

Післяпологовий сепсис

Післяпологові:

– ендометрит;

– гарячка;

– перитоніт;

– септицемія.

О85

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, КОС, електроліти , білірубін, печінкові ферменти)

4. Коагулограма у динаміці

5. Бактеріологічне дослідження крові

6. Добовий діурез

7. Загальний аналіз сечі у динаміці

8. Аналіз сечі за методом Нечипоренко

9. Бактеріологічне дослідження сечі

10. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження виділень із запального вогнища (матки, рани тощо)

11. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження молока

12. Оцінка основних параметрів гомеостазу (t° тіла, АТ, ЧД, пульс, ЦВТ) у динаміці

13. УЗД

14. ЕКГ

1. Інтенсивна антибактеріальна терапія.

2. Інтенсивна дезінтоксикаційна терапія (з урахуванням ступеня зневоднення, перспіраторних втрат тощо).

3. Десенсибілізуюча терапія.

4. Виключення лактації

5. Видалення септичного вогнища.(матки), широке розкриття та дренування інфікованої рани промежини, передньої черевної стінки.

6. Симптоматична терапія (седативні, серцеві препарати, вітаміни).

Повне одужання

14-16

1

2

3

4

5

6

7

30.

Інфекція акушерської хірургічної рани (після пологів):

– рана кесаревого розтину;

– шов промежини.

О86.0

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма у динаміці

4. Бактеріологічне дослідження крові

5. Загальний аналіз сечі

6. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження виділень із запального вогнища – у динаміці

7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8. УЗД (на наявність додаткового вогнища в черевній порожнині)

9. Погодинна термометрія

1. Розкриття та дренування інфікованої рани

2. Санація інфікованої рани до повного зникнення запальних явищ

3. Віддалене (до повної нормалізації параметрів гомеостазу) накладання вторинних швів

Повне одужання

14-18

Розходження швів після кесаревого розтину

О90.0

Розходження швів промежини

О90.1

31.

Венозні ускладнення в післяпологовий період.

О87

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма у динаміці

4. Бактеріологічне дослідження крові

5. Загальний аналіз сечі у динаміці

6. Бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8. Погодинна термометрія

Лікування проводиться з залученням судинних хірургів

1. Інтенсивна антибактеріальна терапія

2. Терапія, спрямована на поліпшення реології крові (реополіглюкін, пентоксифіллін, діпіридамол)

3. Прямі та непрямі антикоагулянти під контролем параметрів гомеостазу

4. Якщо тромбофлебіт є ознакою генералізованої інфекції, необхідне хірургічне видалення

Повне одужання

16-21

Поверхневий тромбофлебіт.

О87.0

Глибокий флеботромбоз гестаційний або післяпологовий.

О87.1

1

2

3

4

5

6

7

9. Оцінка основних параметрів гомеостазу ((t° тіла, АТ, ЧД, пульс, ЦВТ) у динаміці

10. УЗД (на наявність додаткового запалення в черевній порожнині)

септичного вогнища

32.

Інфекції молочної залози пов’язані з дітонародженням

О91

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма у динаміці

4. Бактеріологічне дослідження крові

5. Загальний аналіз сечі

6. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження молока – у динаміці

7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8. Погодинна термометрія

9. УЗД

1. Припинення годування дитини

2. Раціональне зціджування хворої залози

3. Повне виключення лактації в разі значних уражень з тенденцією до нагноєння

4. Інтенсивна антибактеріальна терапія

5. Розкриття абсцесу в умовах хірургічного відділення

Повне одужання

5-7

Інфекції соска

О91.0

Абсцес молочної залози

О91.1

Негнійний мастит (інтерстиціальний паренхіматозит) гестаційний або післяпологовий

О91.2

33.

Акушерська емболія

О88

Обстеження проводиться одночасно з реанімаційними діями за місцем випадку.

1. Оцінка основних параметрів гомеостазу (t° тіла, АТ, ЧД, пульс, ЦВТ) – у динаміці

2. Аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

3. Біохімічне дослідження крові (КОС – у динаміці, електроліти крові)

1. Невідкладне розродження

2. ШВЛ

3. Терапія, спрямована на відновлення параметрів гомеостазу та покращення мікроциркуляції (реополіглюкін, серцеві препарати, гормони кори наднирникових залоз, десенсибілізуючі препарати )

Збереження життя матері.

Розродження живою, неушкодженою дитиною.

14-16

Емболія амніотичною рідиною

О88.1

1

2

3

4

5

6

7

4. Коагулограма у динаміці

5. Загальний аналіз сечі

4. У разі виникнення ознак ДВС-синдрому проводити терапію відповідно його стадії

І: гепарин, реополіглюкін, дезагреганти;

II: тепла донорська кров, плазма, крюпреципітат, етамзилат;

III: інгібітори протеолізу.

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних

обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Інфекції сечостатевих шляхів під час вагітності

О23

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма у динаміці

4. Бактеріологічне дослідження крові та сечі

5. Загальний аналіз сечі у динаміці

6. Погодинний та добовий діурез

7. Аналіз сечі за методом

Нечипоренка

8. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

9. БПП

10. УЗД нирок та сечоводів

1. Протизапальна терапія з врахуванням її дії на плід за участю профільних спеціалістів (нефрологів, урологів)

2. Оперативне лікування – звичайно в умовах спеціалізованого відділення – катетеризація сечоводів

1. Повне одужання

2. Збереження прогресуючої вагітності

18-20

Інфекція нирок

О23.0

Інспекція сечового міхура

О23.1

2.

Інфекційні та паразитарні хвороби матері, що ускладнюють вагітність, пологи та післяпологовий період, класифіковані в інших рубриках

О98

Вагітні з хворобами, що належать до цього класу, спостерігаються протягом вагітності у спеціалізованих

медичних закладах, відповідно до наявної патології.

За перебігом вагітності спостерігає акушер-гінеколог відповідного закладу.

Для своєчасного або термінового (в разі необхідності) розродження їх переводять в обсерваційне

1. Своєчасне (в І триместрі) переривання вагітності у випадках, якщо під час вагітності передбачається значне погіршення здоров'я вагітної.

2. Своєчасне (в І триместрі) переривання вагітності, у випадках, якщо внаслідок наявності основної патології не передбачається

1. Максимальне (відповідно до соматичної ситуації та акушерської ситуації) збереження здоров'я жінки.

Залежно від основної патології.

Туберкульоз, який ускладнює вагітність та післяпологовий період

О98.0

Сифіліс, який ускладнює вагітність та післяпологовий період

О98.1

відділення акушерського стаціонару.

У післяпологовий період, якщо необхідно продовжити лікування основної патології, їх повертають у спеціалізований стаціонар, якщо необхідно продовжити лікування основної патології.

народження повноцінної дитини.

3. Раціональне ведення пологів (відповідно до соматичної ситуації роділлі та акушерської ситуації).

2. Максимально можливе (відповідно соматичної ситуації матері та акушерської ситуації) збереження життя і здоров'я дитини.

Залежно від ситуації

Гонорея, що ускладнює вагітність та післяпологовий період

О98.2

Вірусний гепатит, який ускладнює вагітність та післяпологовий період

О98.4

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних

обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Попередня гіпертензія, що ускладнює вагітність, пологи та післяпологовий період

О10

1. Загальний аналіз крові, тромбоцити

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, білірубін, трансамінази, КОС, ліпіди та холестерин, сечовина, азот сечовини, КМ, креатинін )

4. Коагулограма

5. Аналіз крові на RW, НВsAg та ВІЛ

6. Аналіз крові на вміст цукру

7. Загальний аналіз сечі

8. Аналіз сечі на наявність білка (в добовій кількості)

9. Аналіз сечі за методом Зимницького

10. Аналіз сечі за методом Нечипоренка

11. Вивчення показників центральної гемодинаміки у динаміці

12. БПП

13. УЗД

14. ЕКГ

15. Дослідження очного дна

Ретельна диференціація вагітних, які можуть доношувати вагітність з наступним народженням нормальної дитини, і тих, яким вагітність протипоказана/

1. Своєчасне (до 12 тиж.) переривання вагітності за медичними показаннями у жінок, яким вагітність протипоказана.

2. Індивідуалізований нагляд та лікування вагітних із названою патологією, для яких вагітність з народженням живої нормальної дитини передбачається можливою:

– гіпотензивні препарати;

– препарати, які поліпшують мікроциркуляцію;

– серцеві препарати;

– аеротерапія збалансований діурез;

– психотерапія.

3. Вибір найдоцільнішого за станом жінки, станом плода і терміном вагітності розродження.

1. Своєчасне (до 12 тиж.) переривання вагітності в разі її високого ризику для матері і дитини

5-7

Попередня есенціальна гіпертензія

О10.0

2. Розродження живою повноцінною дитиною, що не спричинило погіршення стану здоров'я матері

Індивідуальна

Попередня кардіоваскулярна гіпертензія

О10.1

Попередня ниркова гіпертензія

О10.2

Попередня кардіоваскулярна та ниркова гіпертензія

О10.3

Попередня вторинна гіпертензія

О10.4

Існуюча раніше гіпертензія з протеїнурією, яка приєдналася

О11

1

2

3

4

5

6

7

2.

Цукровий діабет під час вагітності

О24

1. Загальний аналіз крові, тромбоцити

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, білірубін, трансамінази, КОС, холестерин)

4. Коагулограма

5. Аналіз крові на вміст цукру – добові коливання у динаміці

6. Аналіз крові на RW, НВsAg та ВІЛ

7. Аналіз сечі на наявність білка (в добовій кількості)

8. Загальний аналіз сечі

9. Добовий аналіз сечі

10. Ацетон сечі

11. БПП (крім стресових тестів) у динаміці

12. ЕКГ

13. Дослідження очного дна

14. Реовазографія кінцівок

1. Ретельний відбір та своєчасне (до 12 тиж.) переривання вагітності хворим, яким вагітність загрожує погіршенням перебігу основної патології і які не спроможні народити повноцінну дитину.

2. Якісна дієтотерапія

3. Корекція патологічних змін цукрового обміну застосуванням відповідного лікування.

4. Оптимальне за терміном вагітності та характером втручання розродження.

1. Збереження здоров'я матері

2. Народження живої нормальної дитини.

Залежно від потреби.

3.

Допомога матері при відомій або передбачуваній аномалії та ушкодженні плода

О35

1. Загальний аналіз крові, тромбоцити

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Визначення ά-фетопротеїну

5. Аналіз крові на RW, НВsAg та ВІЛ

6. Реакції на токсоплазмоз, цитомегаловірус

7. Загальний аналіз сечі

8. Ацетон сечі

9. Каріоцитограма батька

Своєчасне (бажано в І триместрі, обов'язково до 28 тиж. вагітності) переривання вагітності з підтвердженою аномалією або ушкодженням плода.

1. Збереження здоров'я матері.

2. Своєчасне (на етапі викидня) переривання вагітності.

5-7

Вади розвитку

О35.0

ЦНС плода, при яких мати потребує надання медичної допомоги

О35.1

Хромосомні аномалії у плода (передбачувані)

О35.2

1

2

3

4

5

6

7

Спадкові хвороби у плода (передбачувані)

О35.5

10. Каріоцитограма матері

11. Каріоцитограма навколоплідних вод

12. Бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

13. Біопсія плаценти з генетичним дослідженням

14 БПП

15. ЕКГ

Ураження плода (передбачуване) внаслідок вживання лікувальних засобів, при якому мати потребує надання медичної допомоги.

О35.6

Ураження плода (передбачуване) внаслідок радіації, при якому мати потребує надання медичної допомоги.

4.

Резус-імунізація, при якій мати потребує надання медичної допомоги.

О36.0

1. Загальний аналіз крові, тромбоцити

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Титр антирезус-антитіл у динаміці

5. Аналіз крові на RW, НВsAg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

7. Кордоцентез з аналізом крові плоду на непрямий білірубін, загальний білок, гематокрит, гемоглобін

8. Пункція амніотичної порожнини з наступним фотоколориметричним дослідженням навколоплідних вод на білірубін

9. Бактеріологічне та

1. Неспецифічна десенсибілізуюча терапія

2. Антианемічна терапія

3. Пересадка шкірного шматка

4. Плазмаферез

5. Гемосорбція

6. Внутрішньоутробне замісне переливання крові

7. У разі неефективності консервативної терапії – дострокове розродження.

Народження живої нормальної дитини

Залежно від потреби

1

2

3

4

5

6

7

бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

10. БПП (крім стресових тестів)

11. ЕКГ

5.

Інші хвороби матері, які ускладнюють вагітність, пологи та післяпологовий період, класифіковані в інших рубриках

О99

1. Загальний аналіз крові, тромбоцити

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, білірубін, КОС у динаміці, креатинін )

4. Коагулограма

5. Ревмопроби

6. Аналіз крові на RW, НВsAg та ВІЛ 7. Загальний аналіз сечі з погодинним та добовим діурезом

8. Бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту

9. БПП в II та III триместрах вагітності

10. Вивчення показників гемодинаміки

11. ЕКГ – у динаміці

12. УЗД

1. Ретельний відбір вагітних, яким вагітність протипоказана (у зв'язку з ризиком для життя жінки та неспроможністю народити повноцінну дитину) та своєчасне (до 12 тиж.) переривання вагітності.

2. Лікування – відповідно до наявної патології (серцеві, антиревматичні препарати, такі, що покращують гемодинаміку, седативні засоби ) з урахуванням наявності прогресуючої вагітності.

3. Оптимальний вибір терміну для розродження та характеру розродження.

1.   Своєчасне переривання вагітності.

2. Збереження здоров'я матері.

3. Народження живої нормальної дитини в азі доношування вагітності.

Залежно від потреби.

Хвороби системи кровообігу, які ускладнюють вагітність, пологи та післяпологовий період

О99.4

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних

обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня

тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Лейоміома матки

D25

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8. УЗД

9. ЕКГ

10. Екскреторна пієлографія

11. Роздільне лікувально-діагностичне вишкрібання матки та церві кального каналу

1. Консервативне лікування

Показання:

– у випадках, коли розмір міоми не більший за 12-тижневу вагітність

– коли (при зазначеному розмірі) міома не дає додаткових ускладнень: кровотеч, болю, патології сусідніх органів.

Обсяг лікування:

– синтетичні прогестини

– синтетичні гестапени

– антиестрогени

2. Оперативне лікування

Показання:

– міома, розмір якої більший за 12-тижневу вагітність

– міома, що швидко зростає (більше ніж 4 тиж. вагітності за рік) міома з підслизовою локалізацією

Обсяг оперативного лікування:

– консервативна міомектомія у молодому віці (до 35 років)

Стабільні розміри та відсутність додаткових патологічних проявів (кровотеч, болю, анемії, порушень з боку сусідніх органів).

2-3

Підслизова лейоміома матки

D25.0

Інтрамуральна лейоміома матки

D25.1

Субсерозна лейоміома матки

D25.2

Повне одужання

8-10

1

2

3

4

5

6

7

– екстирпація матки без придатків (до 45 років) та з придатками (після 45 років, або в разі високого ризику малігнизації).

2.

Доброякісні новоутворення яєчника

D27

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та  резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8. УЗД

9. ЕКГ

10. Екскреторна пієлографія

Оперативне лікування, обсяг якого відповідає характеру виявленої пухлини: видалення пухлини видалення матки з придатками та субтотальна резекція сальника

Повне одужання

8-10

3.

Сальпінгіт та оофорит

N70

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (електроліти)

4. Коагулограма

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі

8. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

9. УЗД

10. Щогодинна термометрія

1. Інтенсивна антибактеріальна терапія

2. Інтенсивна дезінтоксикаціина  терапія, спрямована на відновлення параметрів гомеостазу

3. У разі неефективності консервативної терапії протягом 24-48 год. – оперативне втручання з видаленням запального вогнища та широким дренуванням черевної порожнини

Ліквідація запального вогнища

12-15

Гострий сальпінгіт та оофорит

N70.0

Гостре запальне захворювання матки

N71.0

Гострий параметрит і тазовий целюліт

N73.0

Гострий тазовий перитоніт у жінок

N73.3

1

2

3

4

5

6

7

4.

Хвороби бартолінової залози

N75

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

6. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

7. Бактеріологічне дослідження матеріалу з запального вогнища

8. Гістологічне дослідження операційного матеріалу

1. Оперативне лікування:

– видалення кісти;

– розкриття та дренування абсцесу.

Повне одужання

5-6

Кіста бартолінової залози

N75.0

Абсцес бартолінової залози

N75.1

Абсцес вульви

N76.4

5.

Випадання статевих органів

N81

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту на БВ

Оперативне лікування відповідно до ступеня ураження органів:

1. Пластичні операції відповідно до визначеної форми ураження органа

2. Трансвагінальна екстирпація матки з придатками з передньою та задньою пластикою

Повне одужання

12-14

Цистоцелє

N81.1

Неповне випадання матки і піхви

N81.2

Повне випадання матки

N81.3

Ентероцелє Ректоцелє

N81.5

N81.6

6.

Нориці із залученням статевих органів

N82

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

Оперативне втручання: фістулопластика відповідно до місця розташування нориці

Повне одужання з відновленням функції органів

12-14

Міхурово-піхвова нориця

N82.0

Інші нориці жіночих статевих шляхів:

N82.1

– шийково-сечоміхурова

1

2

3

4

5

6

7

– сечовідно-піхвова

– сечівниково-піхвова

6. Загальний аналіз сечі

7. Бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту

8. ЕКГ

9. УЗД

10. Фістулографія

11. Екскреторна пієлографія

12. Консультація хірурга, уролога

– матково-сечовідна

– матково-сечоміхурова

Нориця з піхви у тонку кишку

N82.2

Нориця з піхви у товсту кишку

N82.3

Інша кишково-генітальна нориця у жінок

N82.4

Нориця генітально-шкірна у жінок

N82.5

7.

Надмірні, часті та нерегулярні менструації

N92

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

5. Кольпоскопія

6. Кольпоцитологія

7. Роздільне лікувально-діагностичне вишкрібання матки та цервікального каналу

8. Гістологічне дослідження зскрібка

9. УЗД

1. Гемостаз:

- оперативний

- вишкрібання матки медикаментозний

- гормональні, і такі, що скорочують матку препарати, прокоагулянти

2. Відновлення параметрів гомеостазу:

- вітамінотерапія;

- стимуляція гемопоезу;

- гемотрансфузія

3. Рекомендації щодо амбулаторного лікування – патогенетичне лікування залежно від віку хворої та гістологічних змін ендометрію

1. Стійкий гемостаз (до початку наступної менструації)

2. Нормалізація менструального циклу

3-5

Надмірні та часті менструації з регулярним циклом

N92.0

Надмірні та часті менструації з нерегулярним циклом

N92.1

Овуляційна кровотеча

N92.3

8.

Надмірні менструації в період статевого дозрівання

N92.2

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та резус-фактора

1. Гемостаз: гормональний чи хірургічний – вишкрібання матки

1. Стійкий гемостаз (до початку наступної менструації)

7-8

1

2

3

4

5

6

7

3. Коагулограма

4. Rо-графія черепа

5. Кольпоцитологія

6. Вишкрібання матки як виняток

7. Гістологічне дослідження зіскобу

8. УЗД

2. Антианемічна терапія

3. Оперативне лікування – в разі виявлення гормонопродукуючих пухлин

2. Нормалізація менструального циклу

9.

Надмірна кровотеча у передменопаузальний період

N92.4

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту

5. Кольпоскопія

6. Кольпоцитологія

7. Роздільне лікувально-діагностичне вишкрібання матки та цервікального каналу

8. Гістологічне дослідження зскрібка

9. УЗД

1. Гемостаз:

- оперативний – вишкрібання матки

- гормональний – з додаванням симптоматичного лікування (скоротливі препарати, прокоагулянти)

2. Антианемічна терапія

3. Призначення амбулаторного патогенетичного лікування відповідно до вікових особливостей та характеру зскрібка

4. Радикальне оперативне лікування - у разі неадекватності попередньої –атогенетичної терапії

1. Стійкий гемостаз

2. Нормалізація менструального циклу в перед-клімактеричному віці

5-8

10.

Кровотеча після і під час статевого контакту

N93.0

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

5. Кольпоскопія

Гемостаз:

- тимчасовий - до отримання результатів гістологічного дослідження

- радикальний - залежно від отриманих результатів гістологічного дослідження

- кріотерапія,

Радикальний гемостаз

8-12

Кровотеча в період після менопаузи

N95.0

1

2

3

4

5

6

7

6. Кольпоцитологія

7. Роздільне лікувально-діагностичне вишкрібання матки та цервікального каналу

8. Гістологічне дослідження матеріалу

9. УЗД

10. Біопсія підозрілих ділянок

- лазеротерапія поверхневої дисплазії шийки матки

- екстирпація матки з придатками при дисплазії III ступеня, рецидивуючих передракових змінах ендометрію

- комбінована або поєднана променева терапія у профільному стаціонарі при злоякісних новоутвореннях шийки чи тіла матки

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних

обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня

тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ендометріоз

N80

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту включаючи обстеження на БВ

5. Кольпоскопія

6. Кольпоцитологія

7. УЗД

8. Гістероскопія

9. Гістеросальпінгографія

10. Лапароскопія

11. Біопсія підозрілих ділянок

1. Консервативне лікування:

- синтетичні прогестини;

- антиестрогени

2. Оперативне лікування:

- кріо- та лазеродеструкція невеликих зовнішніх локусів

- видалення органу при вираженному внутрішньому ендометріозі (матка, придатків)

Повне одужання

3-5

Ендометріоз матки

N80.0

Ендометріоз яєчника

N80.1

Ендометріоз маткової труби

N80.2

Ендометріоз тазової очеревини

N80.3

Ендометріоз прямокишково-піхвової перетинки піхви

N80.4

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних

обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня

тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Відсутня, мізерна та нечаста менструація

N91

1. Вивчення графіка базальної температури

2. Статевий хроматин

3. Каріотипування

4. УЗД

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Rо-графія черепа

7. Рівні гормонів у крові:

- естрогени

- прогестерон

- 17-кетостероїди

- ФСГ

- ЛГ

- пролактин

- андрогени

8. Гормональні тести

- з прогестероном

- з гонадотропінами

9. Прохідність гімена, піхви та шийки матки

Відповідно до встановленого діагнозу:

1. Розсікання гімена, сполук піхви чи шийки матки в разі наявності несправжньої аменореї

2. Стимулювальна терапія у разі пізнього статевого дозрівання

3. Підтримувальна кортикостероїдна терапія в разі адреногенітального синдрому

Нормалізація менструального циклу

Примітка: первинна аменорея нерідко зумовлена генетичними факторами (45X0, тестикулярна фемінізація та ін.), де необхідна тільки точна діагностика, оскільки лікування не є можливим

3-5 днів,

потім амбулаторний нагляд

Первинна аменорея

N91.0

Вторинна аменорея

N91.1

1. Вивчення графіка базальної температури

2. Вивчення ступеню естрогенної насиченості в мазках піхвового епітелію

3. Метросальпінгографія

4. УЗД

5. Вивчення полів зору

6. Rо-графія черепа

7. Рівні гормонів у крові:

- естрогени

- прогестерон

- 17-кетостероїди

Відповідно до встановленого

діагнозу:

1. Стимулююча гормонотерапія (синтетичні прогестини)

2. Інгібітори пролактину (аменорея-галакторея)

3. Замісна гормонотерапія (синдром Шихана)

4. Клиноподібна резекція яєчників (склерокистоз яєчників)

Відновлення менструальної функції

5-7 днів, потім амбулаторний нагляд

1

2

3

4

5

6

7

- ФСГ

- ЛГ

- пролактин

- андрогени

8. Лапароскопія

9. Вивчення функції щитоподібної залози

10. Гормональні тести

5. Видалення гормонопродукуючих пухлин (андробластома)

6. Вапоризація внутрішньоматкових сполук (синдром Ашермана)

2.

Жіноча безплідність

N97

1. Вивчення ГБТ

2. Вивчення піхвових мазків щодо ступеня естрогенної насиченості

3. Ступінь натягу цервікального слизу

4. Каріотипування

5. Статевий хроматин

6. УЗД

7. Гістеросальпінгографія

8. Бактеріоскопічне та бактеріологічне вивчення піхвового змісту, включаючи обстеження на БВ

9. Rо-графія черепа

10. Аналіз крові на вміст цукру

11. РЗК на токсоплазмоз

12. Рівні гормонів у крові:

- естрогени

- прогестерон

- 17-кетостероїди

- ФСГ

- ЛГ

- пролактин

- андрогени

13. .Спермограма чоловіка:

- тест на пенетрацію сперматозоїдів у цервікальний слиз

Відповідно до встановленого

діагнозу:

1. Стимулювання овуляції

2. Протизапальна терапія

3. Інгібіція пролактину

4. Десенсибілізуюча терапія

5. Оперативне лікування:

- клиноподібна резекція яєчників

- відновлення прохідності маткових труб

6. Штучна інсемінація:

- спермою чоловіка

- спермою донора

7. Штучне запліднення

1. Запліднення

2. Нормальний перебіг вагітності та розвиток зародку протягом 14 тижнів.

5-8 днів,

потім амбулаторний нагляд

Жіноча безплідність, пов'язана з відсутністю овуляції

N97.0

Жіноча безплідність трубного походження

N97.1

Жіноча безплідність маткового походження

N97.2

Жіноча безплідність шийкового походження

N97.3

Жіноча безплідність, пов'язана з чоловічим фактором

N97.4

1

2

3

4

5

6

7

- антитіла до сперматозоїдів чоловіка

14. Дослідження функції щитоподібної залози та надниркових залоз

15. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

Визначення групи хворих за тяжкістю опіків

Обсяг обстеження

Обсяг медичної допомоги

Строки госпіталізації

1

2

3

4

5

1.

1-ша група: хворі з надзвичайно важкими опіками:

– дорослі потерпілі з опіками ЗА-ЗБ–4 ступенів - понад 10% поверхні тіла;

– особи віком понад 60 років з опіками ЗА-ЗБ ступеня – понад 20%поверхні тіла;

– усі травмовані з опіками дихальних шляхів та ушкодженнями легенів токсичними продуктами горіння;

– усі хворі з електротравмою.

1. Огляд для визначення площі опіку та його глибини.

2. Вимірювання АТ, пульсу, частоти дихання.

3. Визначення індексу важкості ураження.

4. Пальпація, аускультація при комбінованих травмах, порушенні периферичного кровообігу (при циркулярних глибоких опіках на шиї, грудній клітки, кінцівках).

5. Визначення знаків електричного струму при електротравмах.

6. Огляд очних яблук при хімічних опіках обличчя.

7. Огляд носових ходів при ураженнях продуктами згорання.

1. Проведення реанімаційних заходів

2. Катетеризація вен з проведенням трансфузійної протишокової терапії

3. Уведення плазмозамінних розчинів (Рінгера, реополіглюкін, гемодез)

4. Знеболювальні препарати

5. Антигістамінні препарати

6. Стероїдні препарати

7. Протизапальні препарати

8. Очищення дихальних шляхів

9. Транспортна іммобілізація при комбінованих опіках та електротравмах

10. Накладання на опіки контурних пов'язок

Діагностично-лікувальні заходи в перші 20-40 хв. На догоспітальному або госпітальному етапі.

2.

2-га група: хворі з опіками важкими та середньої важкості:

– дорослі з опіками 2-ЗА-ЗБ ступенів – від 10% до 40% поверхні тіла;

– особи віком понад 60 років з опіками 2-ЗА-ЗБ ступенів – від 5% до20% поверхні тіла.

1. Огляд для визначення площі опіку та його глибини.

2. Вимірювання АТ, пульсу, частоти дихання.

3. Визначення індексу важкості ураження.

4. Пальпація, аускультація при комбінованих травмах, порушенні периферичного кровообігу (при циркулярних глибоких опіках на шиї, грудній клітки, кінцівках).

1. Проведення реанімаційних заходів.

2. Катетеризація вен з проведенням трансфузійної протишокової терапії.

3. Уведення плазмозамінних розчинів (Рінгера, реополіглюкін, гемодез).

4. Знеболювальні препарати

5. Антигістамінні препарати.

6. Стероїдні препарати.

7. Протизапальні препарати.

Діагностично-лікувальні заходи в перші 20-40 хв. На догоспітальному або госпітальному етапі.

5. Визначення знаків електричного струму при електротравмах.

6. Огляд очних яблук при хімічних опіках обличчя.

7. Огляд носових ходів при ураженнях продуктами згорання.

8. Очищення дихальних шляхів.

9. Транспортна іммобілізація при комбінованих опіках та електротравмах.

10. Накладання на опіки контурних пов'язок.

3.

3-тя група: хворі з локальними поверхневими опіками:

– дорослі з опіками 2-ЗА ступенів – до 10% поверхні тіла;

– особи віком понад 60 років з опіками – до 5% поверхні тіла.

1. Огляд для визначення площі опіку та його глибини.

2. Вимірювання АТ, пульсу, частоти дихання.

3. Визначення індексу тяжкості ураження.

4. Пальпація, аускультація при комбінованих травмах, порушенні периферійного кровообігу (при циркулярних глибоких опіках на шиї, грудній клітки, кінцівках).

5. Визначення знаків електричного струму при електротравмах.

6. Огляд очних яблук при хімічних опіках обличчя.

7. Огляд носових ходів при ураженнях продуктами згорання.

1. Уведення знеболювальних препаратів.

2. Уведення антигістамінних препаратів.

3. Уведення протизапальних препаратів.

4. Накладання пов'язок на обпечені ділянки тіла.

Діагностично-лікувальні заходи в перші 20-40 хв. На догоспітальному або госпітальному етапі.

Обсяг обстеження

Обсяг лікувальних заходів

Термін оперативного лікування

(з моменту госпіталізації)

Критерії якості

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування у стаціонарі, дні

1-ша

1. Клінічне обстеження:

– визначення площі та глибини ураження;

– наявність циркулярних глибоких опіків шиї, тулуба, кінцівок;

– наявність ураження легенів, верхніх дихальних шляхів наявність комбінованих уражень.

1. Обсяг та характер протишокової терапії залежить від характеру та виду важкості опікової травми, віку хворих та обсягу медичної допомоги на догоспітальному етапі. Раціональна протишокова терапія має відповідати таким вимогам:

– лікування розпочинається негайно і проводиться безперервно;

– лікування має бути комплексним, багатокомпонентним та включати боротьбу з болем, порушенням судинної проникності, мікроциркуляції, гіперкоагуляції, зневодненням, порушенням КОС, функції серцево-судинної та травної систем, профілактику інфекційних ускладнень.

20 хв.

Відсутність фіброзних анкілозів великих суглобів Контрактури не більше як 1-2-го ступенів

45-60

2-га

2. Біохімічні дослідження крові та сечі.

3. Вимірювання АТ, ЦВТ, пульсу, частоти дихання, сечовиділення.

2. Декомпресивна некротомія при циркулярних глибоких опіках шиї, тулуба, кінцівок.

3. Декомпресійна фасціотомія! (відкрита) кінцівок при електротравмах високовольтним струмом.

4-6 год.

Повне відновлення втраченого шкірного покриву. Відсутність деформації та контрактур, малих суглобів утворення патологічних рубців.

30-45

3-тя

4. Визначення об'ємів уведеної у вену та виведеної з сечею рідини.

4. Мікротрахеостомія при термічному ураженні верхніх дихальних шляхів з проведенням мікролаважу трахеї.

4-6 год.

5. Рентгенографія при комбінованих ураженнях та електротравмах.

5. Фібробронхоскопія з лаважем трахеобронхіального дерева.

2-4 год.

6. Консультації терапевта, отоларинголога, офтальмолога, уролога, (за показаннями).

6. Надання кваліфікованої хірургічної та травматологічної допомоги хворим з комбінованими травмами.

24-48 год.

Повна епітелізація опікової рани та відсутність рубців

12-16

2

3

4

5

6

7. Спеціалізована медична допомога проводиться в повному обсязі, необхідному для одужання та профілактики різноманітних ускладнень опікової хвороби.

1-5

Увесь період лікування

8. Оперативне відновлення втраченого шкірного покриву у хворих з глибокими опіками та епітелізація поверхневих опікових ран.

1-2 міс.

9. Превентивна хірургія глибоких уражень кісток, суглобів, сухожильно-зв'язкового апарату з використанням методів місцевої італійської пластики стеблевого шматка на судинній ніжці.

1-5 днів

10. Запобігання рубцюванню, деформаціям та контрактурам; диспансеризація хворих з наслідками опіків; консервативна реабілітація хворих з опіками.

1-6 міс.

11. Оперативна реабілітація хворих з післяопіковими рубцевими деформаціями та контрактурами різних локалізацій.

1-1,5 року після одужання

Нозологічна форма

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

Уніфікація ведення хворих з черепно-мозковою травмою

1.

Струс головного мозку без ушкодження м'яких тканин (14-15б. ШкГ)

S06.0

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю. Проба Раппопорта.

5. Rо-графія черепа в 2 проекціях

б. ЕхоЕГ

7. ЛП із визначенням ЛТ та аналіз ліквору

8. За наявності апаратури – АКТ

1. Седативні, знеболювальні препарати

2. Симптоматичне лікування

З. Салуретики – за наявності гіпертензивної етіології головного болю

Поліпшення стану

3-4

Подальше лікування під наглядом невролога (стаціонарне чи вдома)

2.

Струс головного мозку із раною м'яких тканин

S06.0

1. Неврологічний та соматичний

огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю. Проба Раппопорта

З. Rо-графія черепа в 2 проекціях

4. ЕхоЕГ

5. ЛП із визначенням ЛТ та аналіз ліквору

6. За наявності апаратури – АКТ

1. Седативні, знеболювальні препарати

2. Симптоматичне лікування

З. Салуретики – за наявності гіпертензивної етіології головного болю

4. ПХО

5. У разі забруднення рани – антибіотики

Поліпшення стану

3-8

Подальше лікування під наглядом невролога, хірурга

3.

Забій головного мозку легкого ступеня

(12-13б ШкГ)

S06.9

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю, Проба Раппопорта

5. Rо-графія черепа в 2 проекціях

6. ЕЕГ (на 5-7-й день) ЕхоЕГ

7. За наявності апаратури – АКТ

8. ЛП з визначенням ЛТ та аналіз ліквору

1. Седативні, знеболювальні препарати

2. Симптоматичне лікування

З. Салуретики – за наявності гіпертензивної етіології головного болю

4. Відновлювальна терапія

Поліпшення стану

8-10

Подальше лікування під наглядом невролога

4.

Забій головного мозку легкого ступеня з

S06.9

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Загальні аналізи крові та сечі

1. Седативні, знеболювальні препарати

2. Симптоматичне лікування

2

3

4

5

6

7

ушкодженням м’яких тканин

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю, Проба Раппопорта

5. Rо-графія черепа в 2 проекціях

6. ЕхоЕГ

7. За наявності апаратури – АКТ

8. ЛП з визначенням ЛТ та аналіз ліквору

З. Салуретики – за наявності гіпертензивної етіології головного болю

4. 

5. ПХО

6. Протизапальна терапія

7. Відновлювальна терапія

Поліпшення стану

14

Подальше лікування під наглядом невролога

5.

Забій головного мозку середнього ступеня

(9-11б ШкГ)

S06.9

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю, Проба Раппопорта

5. Біохімічне дослідження крові (калій та натрій плазми, загальний білок, осмолярність плазми)

6. ЕЕГ (на 5—й день)

7. За наявності апаратури – АКТ

8. Консультація офтальмолога, отоларинголога

1. Седативні, знеболювальні препарати

2. Дигідратація – за показаннями

3. Гормональні препарати

4. Антиоксиданти

5. ПХО – в разі пошкодження м’яких тканин

6. Симптоматичне лікування 7. Ноотропи

8. Тканеві препарати

9. Вітаміни

Поліпшення стану

20

Подальше лікування в неврологічному стаціонарі

6.

Забій головного мозку важкого ступеня

(8-3б. ШкГ)

S06.9

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю, Проба Раппопорта

5. Біохімічне дослідження крові (гематокритне число, електроліти, загальний білок, осмолярність плазми)

6. АКТ в перші 60 хв. і в динаміці в разі погіршення стану

7. ЕЕГ (на 5-7-й день), ЕхоЕГ

8. Консультації офтальмолога, отоларинголога

1. Нормалізація дихання, гемодинаміки

2. За показаннями - інтубація трахеї, зондування шлунку, катетеризація сечового міхура, центральної вени. У разі неефективного дихання – ШВЛ. Контроль ЦВТ, ВЧТ

З. Дегідратаційна, протинабрякова терапія (осмодіуретики, салуретики, антиоксиданти, антагоністи Са²⁺)

4. ПХО – у разі пошкодження м'яких тканин

Поліпшення стану

До 40

Після стабілізації стану – переведення у відділення неврології або реабілітації

2

3

4

5

6

7

7.

Забій головного мозку важкого ступеня (8-3б ШкГ) при дислокації серединних структур >5мм

S06.9

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю. Проба Раппопорта

5. Біохімічне дослідження крові (гематокрітне число, електроліти, загальний білок, осмолярність плазми)

6. АКТ в перші 60 хв. і в динаміці в разі погіршення стану

7. ЕЕГ (на 5-7-й день),

8. Консультації офтальмолога, отоларинголога(в динаміці)

1. Нормалізація дихання, гемодинаміки.

2. За показаннями – інтубація трахеї, зондування шлунка, катетеризація сечового міхура, центральної вени. У разі неефективного дихання – ШВЛ. Контроль ЦВТ, ВЧТ.

З. Дегідратаційна, проти набрякова терапія (осмодіуретики, салуретики, антиоксиданти, антагоністи Са²⁺)

4. Декомпресивна трепанація

5. ПХО – в разі пошкодженні м'яких тканин

Поліпшення стану

До 40

Після стабілізації стану – переведення у відділення неврології або реабілітації

8.

Стиснення головного мозку

S06.2

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

З. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю. Проба Раппопорта

5. Біохімічне дослідження крові (гематокрітне число, електроліти, загальний білок, осмолярність плазми)

6. АКТ в перші 60 хв. і в динаміці в разі погіршення стану, а також перед виписуванням

7. ЕхоЕГ

8. Консультації офтальмолога, отоларинголога

1. Нормалізація дихання, гемодинаміки.

2. За показаннями – інтубація трахеї, зондування шлунка, катетеризація сечового міхура, центральної вени. У разі неефективного дихання - ШВЛ. Контроль ЦВТ, ВЧТ

З. ПХО – в разі пошкодження м'яких тканин

4. Дегідратаційна, протинабрякова терапія (осмодіуретики, гормони, салуретики, антиоксиданти, антагоністи Са²⁺)

5. Термінове видалення фактора стиснення (в перші 3 год. після госпіталізації)

Поліпшення стану

15-40

Після стабілізації стану – переведення у відділення неврології або реабілітації

2

3

4

5

6

7

9.

Ускладнена травма хребта: хребетно-спинномозкова травма

Т09.3

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Госпіталізація в нейрохірургічне відділення

4. Оцінка стану за Франке (групи А, В, С, D)

5. Загальні аналізи крові та сечі

6. Аналіз крові на алкоголь. Проба Раппопорта

7. Біохімічне дослідження крові

8. Спондилографія

9. ЛП з визначенням ліквородинаміки

10. За наявності апаратури – МРТ

1. Нормалізація дихання, гемодинаміки

2. Катетеризація сечового міхура, центральної вени

З. У разі спінального шоку – бинтування ніг, атропін, гіпертонічний (3-7%) розчин

4. За наявності компресії спинного мозку - рання декомпресивно-стабілізувальна операція

5. У перші 6 год. - метилпреднизолон 30 мг на 1 кг маси тіла одноразово, через 1-2 год. – 15 мг на 1 кг маси тіла, токофероли 5 мл внутрішньом'язово, дифенін 500 мг, сибазон (реланіум, седуксен), тіопентал Ма, німодипін, антибіотики широкого спектра дії, перевертання кожні 30-40 хв.

6. У разі шоку – протишокова терапія, після цього – декомпресивно-стабілізувальна операція

Поліпшення стану

15-40

Після стабілізації стану – переведення у відділення неврології або реабілітації

10.

Поєднана хребетно-спинномозкова травма

Т09.3

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Госпіталізація в нейрохірургічне відділення

4. Оцінка стану за Франке (групи А, В, С, D)

5. Загальний аналіз крові та сечі

6. Аналіз крові на алкоголь. Проба Раппопорта

7. Біохімічне дослідження крові

8. Спондилографія

1. У разі гіповолемічного шоку – протишокова терапія

2. Невідкладні операції - за наявності гемопневмотораксу, ушкодження внутрішніх органів

З. Те ж саме, що й при ХСМТ

4. За наявності переломів

Поліпшення стану

30-60

Після стабілізації стану – переведення у реабілітаційне відділення

2

3

4

5

6

7

9. ЛП з визначенням ліквородинаміки

10. За наявності апаратури – МРТ

11. Уточнення характеру та локалізації екстравертебрального компоненту

кінцівок – ранні зовнішньо або внутрішньо стабілізуючі операції

5. Якомога раніше – декомпресія спинного мозку та стабілізація хребта

6. Рання післяопераційна реабілітація

Уніфікація ведення хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу

11.

Геморагічний інсульт (перші 60 хв.)

І61

1. Неврологічний огляд

2. АКТ

3. Корекція АТ (робоча норма або на 10-15% менше від норми)

4. За відсутності дислокації" та гематоми – ЛП

5. Загальні аналізи крові та сечі

6. Аналіз крові на вміст цукру, гематокритне число

7. Коагулограма

8. Ангіографія – в разі підозри на аневризму

1. 3а наявності латеральної гематоми з дислокацією > 5 мм - видалення гематоми в перші 2-3 год

2. Протинабрякова терапія

3. Нормалізація гемодинаміки, дихання

4. Антиоксиданти

5. Антагоністи Са²⁺

6. Кров'яна гемостатична терапія

Поліпшення стану

20-30

Після стабілізації стану переведення у неврологічне відділення

12.

Ішемічний інсульт. Перехідні порушення мозкового кровообігу (перші 60 хв.).

І64

1. Неврологічний огляд

2. Пальпація та аускультація судин

З. АКТ

4. ЛП – в разі диференціальних ускладнень з геморагією

5. Аналіз крові на вміст цукру, гематокритне число

6. Коагулограма

7. Загальний аналіз крові

8. УЗДГ судин шиї та голови

9. АГ – за показаннями

1. 3а наявності тромбозу екстракраніальних судин – тромбектомія в перші 6-12 год. за відсутності зони ішемії

2. Корекція АТ

3. Гепарин по 5-10 тис.Од. кожні 6 год., перше введення внутрішньовенне на 100-200 мл ізотонічного розчину або адропарину кальцію по 1 дозі кожні 12 год.

4. Протинабрякова дегідратаційна терапія

5. Антиоксиданти

6. Антагоністи Са²⁺

7. Симптоматичне лікування, контроль АКТ,УЗДГ

Поліпшення стану

20-30

Після стабілізації стану переведення у неврологічне відділення

Нозологічна форма

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

Наслідки важкої нейротравми

1.

Краніоорбітальна, краніобазальна черепно-мозкова травма (з ліквореєю, ушкодженням магістральних артеріальних судин, венозних синусів та ін.)

S02

1. Загальні, неврологічні, офтальмологічні, отоларингологічні та інші види обстеження

2. Лабораторні (клінічні, біохімічні, імунологічні) дослідження

3. Rо-графія черепа ЛП, АКТ, МРТ, церебральна АГ

1. Оперативне втручання

2. Комплекс інтенсивної медикаментозної терапії

Стабілізація стану хворого, ліквідація ліквореї, косметичного дефекту

До 20

2.

Перелом (перелом-вивих) хребта з ушкодженням спинного мозку

Т08

Т09

1. Загальні, неврологічні, травматологічні та інші види обстеження

2. Лабораторні (клінічні, біохімічні, імунологічні та ін.) дослідження

3. Rо-графія хребта ЛП, МГ, радіонуклідна МГ, МРТ, ЕМГ

1. Оперативне втручання

2. Рання післяопераційна реабілітація

Поліпшення стану хворого

До 60

3.

Внутрішньочерепні та внутрішньо-хребетні абсцеси та гранульоми

G06

1. Загальні, неврологічні, травматологічні та інші види обстеження

2. Лабораторні (клінічні, біохімічні, імунологічні та ін.) дослідження

З. Rо-графія хребта ЛП, ІУІГ, радіонуклідна МГ, МРТ, ЕМГ

4. Допоміжні діагностичні види обстеження –.за показаннями

1. Оперативне втручання

2. Цілеспрямована Імунотерапія з ранньою післяопераційною реабілітацією

Поліпшення стану хворого

30-60

4.

Хронічний остеомієліт кісток черепа та хребта

М86

1. Загальні, неврологічні, хірургічні види обстеження

2. Лабораторні (клінічні, біохімічні, мікробіологічні, бактеріологічні) дослідження

3. Rо-графічні дослідження 4.КТ, МРТ, фістулографія

1. Оперативне втручання

2. Комплекс інтенсивної цілеспрямованої медикаментозної терапії

Поліпшення стану хворого

До 30

2

3

4

5

6

7

5.

Ушкодження периферичної нервової системи

S44, S54, S64, S74, S84, S94

1. Загальні та неврологічні види обстеження

2. Лабораторні дослідження З. Ангіографічні та електроміографічні дослідження

1. Оперативне втручання (із застосуванням мікрохірургічної техніки)

2. Післяопераційна реа­білітація

Поліпшення стану хворого

До 30

Патологія судин головного і спинного мозку

6.

Артеріальні аневризми, артеріовенозні мальформації, в тому числі з розвитком геморагічних мозкових порушень

G46

1. Загальні, неврологічні види обстежень

2. Лабораторні (клінічні, біохімічні, реологічні) дослідження

3. Церебральна АГ (тотальна, селективна, суперселективна)

4. УЗДГ

1. Оперативне втручання (мікрохірургічне або ендоваскулярне)

2. Комплекс інтенсивної медикаментозної терапії

3. Післяопераційна реабілітація

Поліпшення стану хворого

До 20

7/

Ураження інтракраніальних та екстракра-ніальних магістральних судин з розвитком ішемічних порушень у центральній нервовій системі

1. Загальні, неврологічні види обстежень

2. Лабораторні (клінічні, біохімічні, реологічні) дослідження

3. Церебральна АГ (тотальна, селективна, суперселективна)

4. УЗДГ

1. Оперативне втручання (мікрохірургічне або ендоваскулярне)

Поліпшення стану хворого

До 20

Функціональна й відновлювальна нейрохірургія

8.

Епілепсія

G40

1. Загальні, неврологічні види обстеженнь

2. Лабораторні (клінічні, біохімічні) дослідження

З. ЕЕГ, електрокортикографія, субкортикографія, КТ, МРТ

1. Оперативне втручання (мікрохірургічне видалення епілептогенного вогнища або стереотаксична операція з нейротрансплантацією, імплантацією електродів)

2. Відповідне медикаментозне лікування

Поліпшення і стабілізація стану хворого

10-20

2

3

4

5

6

7

9.

Підкіркові порушення рухів та м'язового тонусу (в тому числі різні види гіперкінезів)

G20-G26

1. Загальні та неврологічні види обстеження

2. Лабораторні дослідження

3. Електрофізіологічні методи діагностики в т. ч. субкортикографія, КТ, МРТ

1. Оперативне втручання (стереотаксичного типу)

2. Післяопераційна реабілітація

Поліпшення  і стабілізація стану хворого

10-20

10.

Больові синдроми (різні за походженням, за винятком патології міжхребцевих дисків)

G50-G54

1. Загальні, неврологічні види обстеження

2. Лабораторні дослідження

3.  Електрофізіологічні методи діагностики, КТ, МРТ – за показаннями

1. Знеболювальні блокади

2. Оперативні втручання (на різних рівнях нервових структур, що відповідальні за больову рецепцію)

Поліпшення і стабілізація стану хворого

10-20

11.

Захворювання міжхребцевих дисків

М42

М50

М51

1. Загальні та неврологічні види обстеження

2. Лабораторні дослідження З. Спондилографія, КТ, МРТ

1. Оперативні втручання різних видів, в тому числі із застосуванням ендоскопічно-лазерної хірургічної техніки

Поліпшення і стабілізація стану хворого

3-14

12.

Дитячий церебральний параліч, апалічний синдром та деякі інші форми вторинних дегенеративних хвороб нервової системи

G80

G083

1. Загальні та неврологічні види обстеження

2. Лабораторні дослідження

3.  Електрофізіологічні методи діагностики, КТ, МРТ

1. Оперативні втручання із застосуванням стереотаксичної хірургічної техніки, нейротрансплантації.

Поліпшення і стабілізація стану хворого

10-20

Доброякісні новоутворення головного і спинного мозку

13.

Доброякісні новоутворення головного мозку (великих розмірів, краніобазального, медіанного, стовбурового і парастовбурового розташування з ураженням

D32

D33

D42

D43

1. Загальні та неврологічні види обстеження

2. Лабораторні дослідження

3. Електрофізіологічні методи діагностики, ЕхоЕГ, КТ, МРТ

1. Оперативне втручання із застосуванням мікрохірургічної, лазерної, транссфеноїдальної та інших методик видалення пухлин

Поліпшення і стабілізація стану хворого

25-30

2

3

4

5

6

7

шлуночків, магістральних судин та інших життєво важливих структур мозку)

14.

Доброякісні новоутворення спинного мозку (великих розмірів, множинні, важкодоступного розташування)

D32, D33, D42, D43

1. Загальні та неврологічні види обстеження

2. Лабораторні дослідження

З. МГ, КТ, МРТ

1. Оперативне втручання із застосуванням мікрохірургічної, лазерної техніки

2. Післяопераційна реабілітація

Поліпшення і стабілізація стану хворого

20-25

№ №

п/п

Нозологічна форма

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних процедур

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

1.

Злоякісні новоутворення губи

С00

Фізикальне обстеження патологічного осередку, лімфовузлів шиї. Біопсія. Рентгенографія лицевого черепа.

Перед операцією при всіх стадіях променева терапія: Т_1-2М_0-1Мо – близькофокусна або напівглибока, Т₃М₀-ІМ₀ – ТγТ сумарно 60 Гр. Кріодеструкція залишків пухлини. Оперативне видалення пухлини та регіонарних метастазів. Поліхіміотерапія (перед операцією та після операції внутрішньовенне, внутрішньоартеріально, паратуморально) за схемами, що включають: препарати платини 100 мг/м², фторурацил 2000 мг/м², доксорубіцин 50 мг/м², метотрексат 250 мг/м², вінкристин 12 мг/м², вінбластин 5 мг/м², циклофосфан 400 мг/м²

2.

Злоякісні новоутворення язика

С01, С02

Фізикальне обстеження патологічного осередку, навколишніх тканин, лімфовузлів шиї. Біопсія. Рентгенографія лицевого черепа. Комп'ютерна томографія

Перед операцією ТуТ за розщепленою методикою по 30 Гр з 3-4-тижневою перервою, сумарно 60 Гр з локальною гіпертермією. Стадії Т_1-3М_0-2М₀ – кріодеструкція або хірургічне видалення пухлини з фасціально-футлярним видаленням шийної клітковини, операція Крайля за наявності регіонарних метастазів. Поліхіміотерапія (перед операцією та після операції внутрішньовенне, внутрішньоартеріально, паратуморально) за схемами, що включають препарати: цисплатин 100 мг/м², фторурацил 2000 мг/м², доксорубіцин 50 мг/м², метотрексат 250 мг/м², вінкристин 12 мг/м², вінбластин 5 мг/м², циклосросфан 400 мг/м².

3.

Злоякісні новоутворення порожнини рота

С0З, С04,

С05, С06

Фізикальне обстеження патологічного осередку, навколишніх тканин, лімфовузлів шиї. Біопсія. Рентгенографія лицевого черепа. Комп'ютерна томографія.

Перед операцією ТуТ за розщепленою методикою по 30 Гр з 3-4-тижневою перервою, сумарно 60 Гр з локальною гіпертермією. Стадії Т_1-3М_0-2М₀ – кріодеструкція або хірургічне видалення пухлини з фасціально-футлярним видаленням шийної клітковини, операція Крайля за наявності регіонарних метастазів.

Поліхіміотерапія (перед операцією та після операції внутрішньовенно, внутрішньоартеріально, паратуморально) за схемами, що включають препарати: цисплатин 100 мг/м², фторурацил 2000 мг/м², доксорубіцин 50 мг/м², метотрексат 200 мг/м², вінкристин 12 мг/м², вінбластин 5 мг/м², циклофосфан 400 мг/м²

1

2

3

4

5

4.

Злоякісні новоутворення слинних залоз

С07, С08

Фізикальне обстеження патологічного осередку, лімфовузлів шиї. Біопсія. Сіалографія. Рентгенографія нижньої щелепи. Комп'ютерна томографія.

Перед операцією ТуТ за розщепленою методикою по 30 Гр з 3-4-тижневою перервою у поєднанні з локальною гіпертермією.

Стадії Т_1-3N_0-2М₀ – парадидектомія, операція Редона. Поліхіміотерапія (перед операцією та після операції внутрішньовенно, внутрішньоартеріально, паратуморально) за схемами, що включають препарати: цисплатин 100 мг/м², фторурацил 2000 мг/м², доксорубіцин 50 мг/м², метотрексат 200 мг/м², вінкристин 12 мг/м², вінбластин 12 мг/м², циклофосфан 400 мг/м².

5.

Злоякісні новоутворення гортанної частини глотки

С13

Пряма та непряма фарингоскопія. Фізикальне дослідження навколишніх тканин, лімфовузлів шиї. Біопсія. Рентгенографія. Комп'ютерна томографія.

Низькодиференційовані злоякісні новоутворення Т_1-3N_0-1М₀ – ТуТ за розщепленою методикою по 20-25 Гр. Системна ввідна хіміотерапія препаратами першого ряду: параплатин (450 мг перед опроміненням), блеоцин 300 мг. При Т_3-4N_{1 –} ларингектомія з операцією Крайля з наступною ТуТ до 40-45 Гр з урахуванням перед операційної ТуТ. При Т₁N₀М₀ – первинне хірургічне лікування – фаринготомія за Троттером, операція Крайля, кріодеструкція при локалізації на задній стінці гортанної частини глотки.

6.

Злоякісні новоутворення стравоходу

С15

Ендоскопічне обстеження з біопсією. Ультразвукове дослідження печінки. Рентгенологічне обсте­ження. Комп'ютерна томографія. Трахеобронхоскопія.

При раку шийної та верхньогрудної локалізації – ТуТ сумарно 70 Гр за розщепленою методикою.

При раку середньої третини стадії Т_1-3N_0-1Мо – перед операцією ТуТ:

1) за інтенсивно-концентраційною методикою 5 Гр, сумарно 30 Гр з наступною внутрішньопорожнинною ¹³⁷Сs- або ⁶⁰Со- терапією сумарно 10-15 Гр за 2-3 фракції при режимі фракціонування 2 рази на тиждень;

2) щоденно 4-5 Гр, сумарно 20-30 Гр;

3) щоденно 3 Гр, сумарно 30-34 Гр.

Через 14-16 днів – операція Льюіса (мобілізація шлунка з серединного розрізування черевної порожнини та резекція стравоходу шляхом правобічної торакотомії по п'ятому міжребер'ю, накладання стравохідно-шлункового анастомозу на 4-5 см вище від верхньої межі пухлини).

При раку нижньогрудного відділу стравоходу стадії Т_1-3 N₁М₀, кардіо- та гастроезофагеальному раку – перед операцією ТуТ, через 24-48 год – операція типу Герлока (лівим торакоабдомінальним доступом).

1

2

3

4

5

7.

Злоякісні новоутворення шлунка

С16

Фізикальне обстеження черевної порожнини, лімфатичних вузлів шиї, прямої кишки. Фіброгастроскопія з біопсією. Рентгенологічне дослідження. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та заочеревиннного простору. Комп'ютерна томографія. При плануванні гастректомії морфологічне підтвердження раку обов'язкове.

Стадії Т_1-2N_0-1М₀Р_1-2 при локалізації у верхній третині шлунка –проксимальна субтотальна резекція шлунка, в середній третині – гастректомія, в нижній третині – дистальна субтотальна резекція шлунка. Т₃N_1-2М₀ – передопераційна внутрішньоартеріальна хіміотерапія на фоні штучної гіперглікемії препаратами фторурацил 3000 мг/м², доксорубіцин 80 мг/м². Операція протягом 1-3-ї доби після закінчення хіміотерапії.

Стадії Т₃N_0-2М₀Р₃ при локалізації пухлини у верхній третині шлунка – розширена гастректомія, в нижній третині (екзофітна, блюдцеподібна форма росту) – дистальна субтотальна резекція шлунка, при інфільтративно-виразковій формі – гастректомія. При Р_3-4T_2-4N₁M_0-1 – післяопераційна внутрішньочеревна хіміотерапія на 8-му-9-ту добу після загоєння рани препаратами: фторурацил 3000-4000 мг/м², доксорубіцин-100 мг/м². Ад'ювантна хіміотерапія препаратами: фторурацил 5000 мгз фолієвою кислотою, доксорубіцин 100 мг/м , мітоміцин С 60 мг/м².

8.

Злоякісні новоутворення тонкої кишки

С17

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини. Гастродуоденоскопія з біопсією. Рентгенологічне обстеження шлунка і тонкої кишки. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, заочеревиннного простору, малого таза. Комп'ютерна томографія.

Стадії Т_1-4N_0-1М₀ – хірургічне видалення. Поліхіміотерапія препаратами: фторурацил 3000-4000 мг/м препарати платини 100 мг/м², доксорубіцин 180 мг/м².

9.

Злоякісні новоутворення: ободової кишки, ректосигмоїдного з'єднання, прямої кишки, відхідника

С18, С19, С20, С21

Фізикальне обстеження черевної порожнини, пальцеве обстеження прямої кишки. Ректороманоскопія. Іригоскопія. Фіброколоноскопія з біопсією. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, малого таза, заочеревинного простору. Комп'ютерна томографія. Діагностична калу на жовчні пігменти. Релаксаційна дуоденографія. Комп'ютерна томографія. Діагностична лапароскопія (-томія).

Стадії Т_1-2N₀М₀ – операція.

Стадії Т₃N_0-1М₀:

1) передопераційна внутрішньоартеріальна хіміотерапія та ТуТ 4-5 Гр щоденно, сумарно 20-30 Гр. Операція через 24-48 год (при застосуванні верапамілу додержання терміну необов'язкове). Після операції – ТуТ 2 Гр щоденно до 60 Гр з урахуванням передопераційної ТуТ;

2) передопераційна ТуТ 2-2,5 Гр щоденно, сумарно 40-50 Гр, операція через 3-4 тижні. Хіміотерапія препаратами: 5-фторурацил 5000 мг/м², доксорубіцин 100 мг/м², мітоміцин С

1

2

3

4

5

40 мг/м². Ад'ювантна хіміотерапія через 1,5, 3 і 6 міс після операції. Операції – резекція поперечної ободової та сигмоподібної кишок, право- або лівобічна геміколектомія з відступом 5-6 см від візуальної межі новоутворення, резекція, екстирпація прямої кишки.

10.

Злоякісні новоутворення печінки і внутрішньо печінкових жовчних проток

С22

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини. Ультразвукове дослідження з пункційною біопсією. Комп'ютерна томографія. Лапароскопія з біопсією. Визначення α-фетопротеїну в сироватці крові. Селективна ангіографія. Обстеження найчастіше урадуваних раком органів для виключення метастатичного процесу: легень, шлунка, товстої кишки, статевих органів, молочних залоз.

Стадії Т₁N₀М₀ – гемігепактектомія, при субкапсулярній локалізації в правій частці – резекція сегмента або атипова резекція правої частки, при розташуванні в центрі – тільки гемігепатектомія.

Стадії Т_1-3N_0-1М₀ – гемігепактектомія відповідної частки. У літніх хворих при тяжкій супутній патології або високому ризику радикальної операції за наявності одиночних пухлин Т_1-3 – діатермокоагуляція або кріодеструкція. Хіміотерапія препаратами: доксорубіцин 100 мг/м², мітоміцин С 40 мг/м², препарати платини 100 мг/м².

11.

Злоякісні новоутворення жовчного міхура, інших частин жовчовивідних проток

С23, С24

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини. Дослідження сечі та калу на наявність жовчних пігментів. Ультразвукове дослідження з пункційною біопсією. Комп'ютерна томографія. Лапароскопія

(-томія) з біопсією.

При раку жовчного міхура Т₁N₀М₀ – холецистектомія, Т₂N₀М₀ – розширена холецистектомія, Т_1-3N_0-1М₀ – комбінована холецистектомія.

При раку за печінкових жовчних проток – передопераційна детоксикацій на та печінкова терапія Стадії Т_1-2N_0-1М₀ – операція залежно від локалізації пухлини: в дистальній частині проток на рівні головки підшлункової залози – панкреатодуоденальна резекція, в спільній жовчній протоці на рівні між міхурним протоком і дванадцятипалою кишкою – резекція спільної жовчної протоки з холецистектомією, в проксимальній частині протоки – резекція жовчної і печінкової проток з холецистектомією.

При раку великого сосочка дванадцятипалої кишки – передопераційна ТуТ за інтенсивною методикою по 5-6 Гр, сумарно 20 Гр. Стадія Т_1-3N_0-1М₀ – панкреатодуоденальна резекція, при жовтяниці двоетапна операція:біліодигестивний анастомоз, через 1-2 міс. панкреатодуоденальна резекція. У молодому віці при задовільному стані хворого, коли жовтяниця тільки почалась, панкреатодуоденальна резекція без передопераційної ТуТ. При тяжкій супутній патології – паліативна резекція великого сосочка дванадцятипалої кишки з

1

2

3

4

5

післяопераційним курсом ТуТ. Внутрішньоартеріальна хіміотерапія: 5-фторурацил 5000 мг/м², доксорубіцин 100 мг/м², мітоміцин С 400 мг/м² – за відсутності механічної жовтяниці.

12.

Злоякісні новоутворення  підшлункової залози

С25

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини (симптом Курвуазьє). Ультразвукове дослідження з пункційною біопсією. Фіброгастродуаденоскопія. Визначення рівня білірубіну крові, аналіз калу на наявність жовчних пігментів. Релаксаційна дуаденографія. Комп'ютерна томографія. Діагностична лапароскопія

(-томія).

Стадія Т_1-3N₀М₀ – радикальна хірургічна операція, Т_2-3 – передопераційна ТуТ за інтенсивною методикою по 5 Гр, сумарно 20 Гр. При жовтяниці операція в 2 етапи: біліодигестивний анастомоз, біопсія, оцінка можливості радикальної операції; після ліквідації жовтяниці та нормалізації функції печінки через 1-2 міс. передопераційна ТуТ з радикальною операцією при задовільному стані хворого. В окремих випадках, коли функція печінки не порушена, можливе виконання одноетапної радикальної операції. У випадках місцево поширеного раку – паліативна кріодеструкція пухлини або регіонарна внутрішньоартеріальна хіміотерапія з ТуТ. Кожні 2 міс. хіміотерапія препаратами: доксорубіцин 60 мг/м², 5-фторурацил 500 мг/м², мітоміцин 10 мг/м², препарати платини 100 мг/м^{2 .}

13.

Злоякісні новоутворення решітчастого лабіринту, порожнини носа та при носових пазух

С30.0, С31

Передня та задня риноскопія. Цитологічне дослідження. Рентгенографія приносових пазух у прямій та боковій проекціях. Конвенційна томографія лицевого черепа. Біопсія. Рентгенографія турецького сідла. Комп'ютерна томографія.

При Т_1-3N_0-1М₀ – ТуТ перед операцією 40 Гр та 20 Гр за розщепленою методикою при недиференційованих пухлинах на першому етапі лікування, при Т₄-Т₃, якщо немає проростання в середню черепну ямку, можлива ринотомія за Муром, у разі проростання в орбіту – з екзентерацією орбіти. Регіонарна внутрішньоартеріальна хіміотерапія препаратами першого ряду: препарати платини 100 мг/м², метотрексат 250 мг/м², циклофосфан 500 мг/м², 5-фторурацил 1000 мг/м² залежно від гістологічного типу. Операції: ринотомії бокова та комбінована з трепанацією черепа та видалення пухлини з передньої черепної ями, при метастазах – шийні дирекції.

14.

Злоякісні новоутворення середнього вуха

С30.1

Отоскопія. Мікроскопічне дослідження порожнини вуха та барабанної перетинки. Цитологічне дослідження. Рентгенографія скроневої кістки за Шулером. Біопсія. Комп'ютерна томографія.

При Т_1-3N_0-1М₀ – ТуТ 60-65 Гр. Хірургічне видалення злоякісних пухлин неефективне, при хемодектомах – виправдане. Хіміотерапія препаратами першого ряду: препарати платини 100 мг/м², метотрексат 250 мг/м², циклофосфан 500 мг/м², 5-фторурацил 1000 мг/м².

15.

Злоякісні новоутворення гортані

С32

Пряма та непряма ларингоскопія, фарингоскопія. Біопсія. Комп'ютерна томографія.

При стадіях Т_1-2N₀М₀ – ТуТ за розщепленою методикою 40 Гр та 20 Гр з перервою 2-3 тиж., у віці до 40 і після 70 років перевагу гортані віддають операції.

1

2

3

4

5

При ендофітних пухлинах стадії Т_2-3N₀М₀, Т_1-3N₁М₀ резекція гортані.

При стадії Т_3-4 – показана ларингектомія та операція Крайля. Оперативні втручання при раку гортані: вестибулярна локалізація – надскладкова резекція разом з видаленням клітковини шиї; серединна локалізація Т_1-2N₀М₀, – хордектомія, при поширенні процесу на передню комісуру – фронто-латеральна резекція, при ураженні передньої комісури – передня фронтальна резекція; серединна локалізація Т₃М₀М_0, Т_1-3N₁М₀ – резекція за Отаном, при поширенні на черпалоподібний хрящ – резекція за Глюком, при поширенні на підскладковий простір не більше ніж на 5 мм – резекція за методикою КНДІО; при підскладковій локалізації Т_1-3N_0-1М₀ – ларингектомія.

При рецидивах після променевого лікування можливі резекції гортані при чітко виражених пухлинах, без пошкодження хряща та м'яких тканин. За наявності метастатичних вузлів на шиї та первинних пухлин у гортані оперативне втручання включає видалення всіх патологічних осередків.

16.

Злоякісні новоутворення трахеї, бронхів та легень

СЗЗ, С34

Рентгенографія органів, грудної порожнини у двох проекціях. Конвенційна томографія. Пункційна біопсія під рентгенконтролем. Бронхоскопія з біопсією. Цитологічне дослідження мокротиння Комп'ютерна томографія.

Лікування недрібноклітинного раку полягає насамперед у виборі адекватного оперативного втручання: атипова резекція (периферійний рак), лобектомія (периферійний рак, рак сегментарного бронха без поширення на частковий бронх) білобектомія, як правило, нижня (центральний рак середнього та нижнього бронхів з поширенням на проміжний), верхня білобектомія (у разі проростання пухлини середньої частки у верхню або навпаки, при центральній пухлині верхнього часткового бронха, що поширена до його гирла при необхідності збереження тканини легені за умови низьких дихальних резервів); пульмон- (пневмо)ектомія (при поширенні на корінь легені, головний, проміжний бронхи).

Лікування дрібноклітинного раку легенів Т_1-2N₁М₀ стадії – комплексне, вміщує один із зазначених видів резекції легень з наступною хіміо-променевою терапією. Передопераційна ТуТ за інтенсивно-концентраційною методикою – 4-5 фракцій по 5 Гр, сумарно 20-25 Гр в статичному режимі; операція через 3-4

1

2

3

4

5

доби. Післяопераційна ТуТ при Т₃N₁.₂Мо – до 50-60 Гр сумарно. В стадії Т_1-3N_1-2М₀ оперативне втручання протипоказане, найкращі результати забезпечує хіміо-променеве лікування. Хіміотерапія: циклофосфан 2000 мг/м², доксорубіцин 100 мг/м², вінкристин 4 мг/м², цисплатин 50 мг/м², метотрексат 60 мг/м², етопозид 500 мг/м², карбоплатин 450 мг/м². При ТуТ за радикальною програмою опромінюють первинну пухлину, корінь легені, ділянки регіонального метастазування з протилежних фігурних полів – до 40 Гр. Через 3-4-тиж. поле зменшують до відповідності первинній пухлині, продовжують опромінення до 60 Гр.

17.

Злоякісні новоутворення середостіння

С38.1-3

Фізикальне обстеження органів грудної порожнини. Рентгенографія органів грудної порожнини у двох проекціях. Конвенційна томографія. Пункційна біопсія під рентгенконтролем. Бронхоскопія з біопсією. Комп^чютерна томографія.

Передопераційна ТуТ – сумарно 60 Гр з видаленням пухлини через 2 тиж. Вибір оперативного доступу зумовлений локалізацією пухлини в середостінні. Хіміотерапія препаратами: циклофосфан 2000 мг/м², доксорубіцин 100 мг/м², вінкристин 4 мг/м², цисплатин 50 мг/м² метотрексат 60 мг/м², етопозид 500 мг/м², карбоплатин 450 мг/м²

18.

Злоякісні новоутворення плеври

С38.4

Фізикальне обстеження органів грудної порожнини. Рентгенографія органів грудної порожнини у двох проекціях. Конвенційна томографія. Пункція плевральної порожнини з цитологічним дослідженням. Пункційна біопсія під рентгенконтролем. Комп'ютерна томографія.

Т_1-3N₁L _0-1V _0-1 – часткова або тотальна плевректомія з можливою пневмонектомією чи атиповою резекцією легені. Хіміотерапія препаратами: циклофосфан 2000 мг/м², доксорубіцин 100 мг/м², вінкристин 4 мг/м², цисплатин 50 мг/м², метотрексат 60 мг/м², етопозид 500 мг/м², карбоплатин 450 мг/м². Імунотерапія: лаферон по 1 млн.Од. щоденно протягом місяця.

19.

Злоякісні новоутворення кісток та суглобових хрящів

С40, С41, С49

Фізикальне обстеження патологічного осередку. Рентгенографія осередку ураження. Трепанобіопсія. Комп'ютерна томографія.

При G_1-4Т_1-2N₀М₀ – передопераційна системна хіміотерапія:

доксорубіцин протягом 3 днів сумарно 90 мг/м , через 1-2 дні –внутрішньоартеріально селективно препарати платини в 1, 3-й та 5-й дні до 120 мг/м² (за їх відсутності – доксорубіцин по 30 мг/м ). 2-й і 4-й дні – метотрексат сумарно 100 мг/м². Усього 2-4 курси залежно від ефективності терапії та переносимості препаратів. По закінченні хіміотерапії хірургічне втручання в обсязі зберігаючої операції або ампутація кінцівки.

При G_3-4Т₂ (великий пухлинний компонент) у разі відмови від операції – ТуТ сумарно 50-60 Гр на осередок та 2-3 см від верхньої та нижньої межі пухлини. Після основного лікування з антиметастатичною метою великопольне опромінення легень

1

2

3

4

5

на фоні гемосорбції сумарно 6 Гр. Ад'ювантні 5-денні курси системної поліхіміотерапії до 6 циклів з інтервалами в 1 міс: доксорубіцин по 340 мг/м в 1, 3-й і 5-й дні; метотрексат по 50 мг/м в 2-й та 4-й дні.

Лікування злоякісних кісткоутворювальних пухлин (остеогенна саркома, параосальна саркома, злоякісна гігантоклітинна пухлина): внутрішньоартеріальна хіміотерапія (цисплатин, платидіам 100-150 мг/м ) 5-7 курсів в поєднанні з системною (доксорубіцин 90 мг/м внутрішньовенне протягом 1-2 років за 3 дні, разова доза - 20-30 мг/м. Внутрішньоартеріальна інфузія цисплатину протягом 3 днів (разова доза 50 мг/м ). У разі патологічного перелому після 3-7 курсів хіміотерапії ампутація або екзартикуляція, при прогресуванні – через 10-14 днів після хіміотерапії.

При ефективній хіміотерапії резекція ураженої ділянки кістки з пластикою або ендопротезуванням залежно від протяжності ураження кістки через 3-4 міс. від початку внутрішньо-артеріальної хіміотерапії і через 10-14 днів після закінчення хіміотерапії. Ад'ювантна системна хіміотерапія протягом 18 міс. препаратами: доксорубіцин 80 мг/м , цисплатин 100 мг/м , метотрексат 1-1,5 г/м², блеоміцин 80 Од, циклофосфан 500 мг/м.

При злоякісних хрящеутворювальних пухлинах (хондросаркома) головний метод лікування – оперативний (ампутація або екзартикуляція, резекція кістки з пластикою та ендопротезуванням).

20.

Злоякісна меланома шкіри

С43

Фізикальне обстеження осередку ураження та зон регіонарних лімфовузлів. Інтраопераційна біопсія. Сцинтиграфія.

Стадії Т_2-4N₀М₀ – хірургічне видалення. Ендолімфатична хіміотерапія з метою профілактики метастазування: дакарбазин по 200 мг у 1 -й і 3-й день, лаферон по 3 млн.Од у 2-й і 4-й день. Щомісячні курси: лаферон по 1 млн.Од. лімфотропно 4 дні, всього 11 курсів.

При Т_2-4N₁М₀ – при появі метастазів у регіонарному колекторі після раніше вирізаної меланоми, в передопераційний період – ендолімфатична хіміотерапія: дакарбазин по 200 мг у 1-й і 3-й день, лаферон по 3 млн.Од. у 2-й і 4-й день, лімфаденектомія. Щомісячно лімфотропно лаферон по 1 млн.Од. протягом 4 днів, всього 11 курсів.

1

2

3

4

5

21.

Інші злоякісні новоутворення шкіри

С44

Фізикальне обстеження осередку ураження та зон регіонарних лімфовузлів. Біопсія.

Хірургічне лікування: кріодеструкція, електровирізування, хірургічне або лазерне вирізування. При поверхневому ураженні шкіри – близькофокусна рентгентерапія 3-3,5 Гр щоденно, до 70-80 Гр; при ураженні всього шару шкіри з інфільтрацією тканин навколо осередку – напівглибока рентгентерапія в 2 етапи по 25-30 Гр з перервою 3-4 тижні до 60 Гр сумарно. Хіміотерапія препаратами платини 100 мг/м², доксорубіцин 50 мг/м², фторурацил 5000 мг/м², блеоміцин 90 Од, метотрексат 45 мг/м².

22.

Злоякісні новоутворення очеревини та м'яких тканин заочеревинного простору

С48

Фізикальне обстеження черевної порожнини, заочеревиннного простору, пальцеве обстеження прямої кишки, бімануальне обстеження малого таза через піхву і пряму кишку. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, малого таза, заочеревиннного простору. Оглядова рентгенографія черевної порожнини. Пункційна біопсія. Іригоскопія. Екскреторна урографія. Комп'ютерна томографія.

Радикальна операція доцільна навіть з видаленням декількох органів та їх частин, незалежно від стадії процесу.

В стадії Т_1-3N_0-1М₀G_1-3 – передопераційна ТуТ 5 Гр щоденно до 20-30 Гр, або такий курс проводять після операції на ложе пухлини. При неоперабельній пухлині внутрішньоартеріальна хіміотерапія (доксорубіцин, препарати платини) в поєднанні з ТуТ, можлива кріодеструкція, якщо в її зону не потрапляють порожнисті органи. В окремих випадках післяопераційну ТуТ можна відкласти на 1 міс. до покращання загального стану хворого. Хворим віком понад 70 років доцільно проводити тільки хірургічне лікування без променевої терапії.

23.

Злоякісні новоутворення іншої сполучної та м'якої тканини

С49

Фізикальне обстеження осередку ураження. Рентгенографія, конвенційна томографія. Біопсія. Комп'ютерна томографія.

При G_1-4Т_1-2N₀М₀ – передопераційна внутрішньо артеріальна поліхіміотерапія: доксорубіцин по 25-30 мг/м на 1, 3-й, 5-й день; метотрексат по 20-25 мг/м   на 2-й і 4-й дні, препарат платини однократно 70 мг/м на фоні гіпергідратації з форсованим діурезом. Курси внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії через 3-4 тижні (всього 2-4 курси залежно від ефективності терапії та індивідуальної переносимості). Після закінчення хіміотерапії передопераційна ТуТ за інтенсивною методикою сумарно 20-30 Гр з наступним хірургічним втручанням. Після операції 10-денні курси ад'ювантної системної поліхіміотерапії кожні 3 міс. протягом першого і через 6 міс. другого року: доксорубіцин по 25 мг/м² в 1, 5-й і 10-й дні; метотрексат по 20-25 мг/м² в 3-й і 7-й дні; циклофосфан по 400 мг/м² у 4, 8-й і 9-й дні. У передопераційний період може бути проведена пери-, інтратуморальна полі хіміотерапія безголковим ін'єктором: метотрексат по 20-25 мг/м в 1, 3-й і 5-й дні, доксорубіцин по 20-25 мг/м в 2-й і 4-й день, бажано на фоні локальної гіпертермії.

1

2

3

4

5

У дитячому віці при лікуванні злоякісних судинних пухлин (ангіосаркома) – системна хіміотерапія: 1-й день – вінкристин 1,5 мг/м² , доксорубіцин 40 мг/м², 2-й день – циклофосфан 1000 мг/ м², 4-й день – цисплатин 100 мг/м²; ТуТ сумарно 50- 60 Гр. Ад'ювантна системна хіміотерапія протягом 18 міс. препаратами: доксорубіцин, цисплатин, вінкристин, вепезид, циклофосфан. При злоякісних сполучнотканинних пухлинах (фібросаркома, ліпосаркома) передопераційна внутрішньоартеріальна хіміотерапія цисплатином сумарно 100-150 мг/м², 1-3 курси. Оперативне лікування – ампутація або екзартикуляція, резекція кістки з пластикою або ендопротезуванням. Оперативне лікування через 3 міс. після початку хіміотерапії і через 10-14 днів після закінчення хіміотерапії.

24.

Злоякісні новоутворення молочної залози

С50

Фізикальне обстеження молочних залоз та периферійних лімфовузлів. Мамографія, дуктографія. Дослідження рівнів естрогену, прогестерону, пролактину, гормонів щитоподібної залози, наднирникових залоз. Кольпоцитограма. Ультразвукове дослідження молочних залоз у жінок та термографія у чоловіків. Цитологічне дослідження виділень із сосків. Пункційна біопсія (новоутворень діаметром менше ніж 1 см доцільна за наявності пристосування для пункції під візуальним контролем). Інтраопераційна біопсія.

Операції: Т₀-₂N₀-_ІМо – типу Пейті, при розмірах молочної залози не менше 5-го помора квадрантекгомія з лімфаденектомією, Т_2-3N_1-2Мо – типу Холстеда.

ТуТ передопераційна: Т₀-3N₀-_ІМо – за інтенсивно-концентраційною методикою 3 фракції по 6 Гр на молочну залозу і 3 по 6 Гр на пахвову ділянку; Т_0-3N₂Мо – на молочну залозу і на пахвово-підключичну ділянку за звичайною методикою до 45 Гр; післяопераційна: 1) якщо не було передопераційної за інтенсивною методикою, після операції на всі шляхи лімфовідтоку: на надключичну ділянку – в усіх випадках, на парастернальну – при локалізації пухлини у внутрішньому квадранті молочної залози, на пахвові ділянки – при локалізації в латеральному квадранті молочної залози, при центральній локалізації опромінюють також післяопераційний рубець. Шляхи лімфовідтоку опромінюють по 2-2,5 Гр щоденно, сумарно 40 Гр, на ділянку рубця рентген-терапевтичним апаратом напівглибока рентгентерапія (140 kV, 10 mA, фільтр З АІ) по 3 Гр, сумарно 21 Гр. 2) якщо була передопераційна за інтенсивною методикою – тільки надключичну ділянку по 2-2,5 Гр щоденно, до 40 Гр сумарно.

Тиреоїдна патогенетична форма. Стадія Т₀-₂N₀-_ІМо: 1) операція, 2) поліхіміотерапія за схемами СМF (циклофосфан 100 мг/м² реr os у 1-14-й дні; 40 мг/м² внутрішньовенне 1-й, 8-й

1

2

3

4

5

дні, фторурацил 600 мг/м² внутрішньовенне 1-й, 8-й дні) або СМF (як СМF, метотрексат замінено на тіо-теф 40 мг/м²) на 7-10-й день після операції; 3) ТуТ, 4)  гормонотерапія під час хіміотерапії та ТуТ, при гіперфункції щитоподібної залози тиреоїдин 0,05 1-2 рази на добу, преднізолон 15 мг, андрогени, при гіпофункції та еутиреозі тиреоїдин 0,1 2-3 рази на добу, преднізолон 20-30 мг, андрогени.

Т_2-3N_0-1Мо стадія: 1) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF на фоні гіперглікемії; 2) операція; 3) ТуТ, 4) гормонотерапія.

Т_0-3N₂Мо стадія: 1) ТуТ з локальною гіпертермією; 2) через 24 год операція, 3) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF; 4) ТуТ; 5) гормонотерапія, андрогенотерапію починати з тестенату 100 мг 1 раз у 10 днів.

Яєчникова патогенетична форма. Т_0-2N_0-1Мо: 1) полі хіміотерапія за схемою СМF, СМF на фоні гіперглікемії; 2) операція; 3) ТуТ; 4) гормонотерапія: андрогенотерапія до призупинення менструацій протягом року, за наявності кист яєчників – оваріоектомія, 5) поліхіміотерапія через 3, 6, 9, 12 і 18 міс. після операції.

Т_2-3N_0-1Мо: 1) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF на фоні гіперглікемії; 2) паралельно ТуТ з гіпертермією; 3) через 24 год. операція; 4) ТуТ; 5) гормонотерапія, 6) поліхіміотерапія через З, 6, 9, 12, 18 і 24 міс. після операції.

Т_0-3N₂Мо: 1) ТуТ з локальною гіпертермією; 2) через 24 год. операція; 3) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF, або доксорубіцином, або мітоксантроном; 4) ТуТ; 5) гормонотерапія: 6) поліхіміотерапія через 3, 6, 9, 12 і 18 міс. після операції.

Надниркова патогенетична форма Т_0-2N_0-1Мо: 1) операція; 2) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF; 3) ТуТ на фоні преднізолону до 30 мг на добу; 4) гормонотерапія: андрогенотерапія протягом 1 року преднізолон 5 мг на добу протягом 6 міс.; 5) поліхіміотерапія через 6, 9, 12, 18 міс після операції.

Т_2-3N_0-1Мо: 1) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF (фторурацил замінено на преднізолон 30 мг) на фоні гіперглікемії; 2) ТуТ з локальною гіпертермією; 3) через 24 год. операція; 4) ТуТ на фоні імунотерапії; 5) гормонотерапія;

1

2

3

4

5

6) поліхіміотерапія через 3, 6, 9, 12, 18, 24 міс після операції.

Інволютивна патогенетична форма Т_0-2N_0-1Мо, І ступінь злоякісності: 1) операція; 2) ТуТ; 3) гормонотерапія протягом 2 років: при атрофічному типі кольпоцитограми естрогени, при збереженому впливі естрогенів – тамоксифен ІІ-ІІІ ступені злоякісності: 1) операція; 2) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF, або доксорубіцином, або мітоксантроном; 3) ТуТ; 4) гормонотерапія.

Т_2-3N_0-1Мо: при збереженому впливі естрогенів: 1) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF на фоні гіперглікемії; 2) операція. При атрофічному типі кольпоцитограм: 1) операція; 2) хіміотерапія за схемою СМF або СМF на фоні гіперглікемії; 3) ТуТ; 4) гормонотерапія протягом 2 років; 5) поліхіміотерапія через 6, 9, 12 і 18 міс. після операції. Центральна локалізація: 1) ТуТ; 2) гормонотерапія; 3) поліхіміотерапія через 6, 9, 12 і 18 місяців.

Т_0-3N₂Мо: 1) ТуТ з локальною гіпертермією; 2) через 24 год. операція; 3) хіміотерапія за схемою СМF або СМF, або доксорубіцином, або мітоксантроном при збереженому впливі естрогенів; 4) ТуТ; 5) гормонотерапія протягом 2 років, 6) поліхіміотерапія за СМF або СМF через 3, 6, 9, 12 і 18 міс. після операції.

25.

Злоякісні новоутворення зовнішніх жіночих статевих органів

С51

Вульвоскопія з прицільною біопсією. Кольпоскопія. Роздільне забирання аспірату з каналу шийки матки та порожнини матки для цитологічного дослідження. Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Радіоізотопне сканування лімфовузлів.

Стадія Т_ізN₀М₀ (хвороба Бауена, хвороба Педжета, еритроплакія Кейра) – кріодеструкція пухлини або проста вульвектомія.

Стадія Т₁N₀М₀ (локалізація в ділянці середньої, нижньої третини великих і/або малих статевих губ): 1) лімфотропна поліхіміотерапія: метотрексат 100 мг/м², тіо-теф 200 мг/м², циклофосфан 5000 мг/м², 5-фторурацил 1000 мг/м², блеоцин 30 Од внутрішньовенне; 2) розширена вульвектомія; при локалізації в ділянці клітора: 1) лімфотропна поліхіміотерапія з наступною розширеною вульвектомією з субопераційною кріодеструкцією пухлини; системна поліхіміотерапія: після операції на 5-7-й день препарати платини 100 мг/м², блеоцин 50-60 Од, метотрексат 100 мг/м², циклофосфан 500 мг/м², вінкристин 3 мг, доксорубіцин 50 мг/м².

Стадія Т₂N₀М₀ 1) лімфотропна, ендолімфатична

1

2

3

4

5

пол(хіміотерапія;. 2) розширена вульвектомія з субопераційною кріодеструкцією;. 3) хіміотерапія блеоцином та ТуТ сумарно 45 Гр.

Стадія Т_1-2N_1-2М₀: 1) лімфотропна, ендолімфатична поліхіміотерапія протягом 3-5 днів: препарати платини, циклофосфан, доксорубіцин, метотрексат; 2) розширена вульвектомія з субопераційною кріодеструкцією та паратуморальним уведенням цитостатика: метотрексат, тіо-теф, циклофосфан.

Стадія Т₂N_1-2М₀: ТуТ на осередок і шляхи лімфовідтоку сумарно 45 Гр на фоні введення блеоцину.

Стадія Т₃N_0-2М₀: 1) передопераційна поліхіміотерапія з ТуТ на фоні гіпертермії на осередок і шляхи лімфовідтоку сумарно 45 Гр; 2) операція – розширена вульвектомія або комбінована (з резекцією сечівника) розширена вульвектомія; 3) системна поліхіміотерапія на 5-7-й день або хіміотерапія блеоцином з ТуТ на ділянку первинної пухлини і пахвинно-стегново-клубових лімфовузлів сумарно 40-50 Гр.

26.

Злоякісні новоутворення піхви

С52

Кольпоскопія, прицільна біопсія. Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Роздільне діагностичне вишкрібання. Цистоскопія. Комп'ютерна томографія.

Стадія Т_ізN₀М₀: кріодеструкція, лазерна деструкція, широке вирізування в межах здорових тканин, при мультицентричному рості пангістеректомія з вагінектомією.

Стадія Т₁N₀М₀: розширена пангістеректомія з паховинно-стегновою лімфаденектомією та вагінектомією. При глибокій інфільтрації ТуТ сумарно 40-50 Гр з ендовагінальною у-терапією сумарно 30-40 Гр.

Стадія Т_1-3N₂М₀ 1) лімфотропна і/або внутрішньовенна поліхіміотерапія: циклофосфан 500 мг/м², метотрексат 100 мг/м², 5-фторурацил 500 мг/м², вінкристин 3 мг, доксорубіцин 50 мг/м², препарати платини внутрішньовенне, 2) через 3-5 днів розширена пангістеректомія з вагінектомією та пахвинно-стегновою лімфоденектомією; 3) ТуТ сумарно 40-50 Гр з ендовагінальною γ-терапією сумарно 40 Гр.

27.

Злоякісні новоутворення шийки матки

С53

Кольпоскопія з прицільною біопсією. Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Роздільне діагностичне вишкрібання. Ректоромано-, іриго-, колоно, гастроскопія. Ультразвукове дослідження

Стадія Т_ізN₀М₀: лазерна, діатермо- або ножова конізація шийки матки з попереднім вишкрібанням слизової цервікального каналу і стінки матки.

Стадія Стадія Т_1а-1N₀М₀: пангістеректомія з верхньою третиною піхви. Показання для пангістеректомії: вік понад 50

1

2

3

4

5

органів малого таза і черевної порожнини. Цистоскопія. Екскреторна урографія. Комп'ютерна томографія.

років; переважна локалізація в цервікальному каналі; поширений процес з вростанням в залози; відсутність в препараті після проведеної конізації ділянок, вільних від передінвазивного раку (особливо по лінії перетинання); поєднання передінвазивного раку з міомою матки або пухлинами придатків; рецидив захворювання після лазерної, діатермо- або ножової конізації; розростання передінвазивного раку на склепіння піхви; технічна неможливість проведення широкої конізації внаслідок конічної шийки або при зглажених склепіннях піхви.

Стадія Т_1ЬN₀М₀: розширена пангістеректомія за Вертгеймом; післяопераційна ТуТ при метастазах у віддалених лімфовузлах (Т_1ЬN₁М₀), при глибокій інвазії або аденокарциномі і/або низькодиференційованому раку в сумарній дозі до 40-45 Гр.

Стадія Т_2аN₀М₀: передопераційні курси системної поліхіміотерапії – циклофосфан 500 мг/м², метотрексат 100 мг/м², 5-фторурацил 500 мг/м², вінкристин 3 мг, доксорубіцин 50 мг/м², внутрішньовенно, і променевої терапії.

Стадія Т_2ЬN₀М₀: 1) поліхіміотерапія – внутрішньо артеріальна (препарати платини), системна (блеоцин, доксорубіцин, циклосросфан, 5-фторурацил, метотрексат), лімфотропна (метотрексат, циклофосфан, проспідин, 5-фторурацил); 2) передопераційна ТуТ за звичайною методикою сумарно 25-30 Гр на фоні внутрішньовенного введення 5-фторурацилу і гіпертермії; 3) розширена пангістеректомія за Вертгеймом.

Операцію виконують після внутрішньоартеріальної, внутрішньовенної поліхіміотерапії через 7-10 днів; після лімфотропної поліхіміотерапії відразу після закінчення поліхіміотерапії або через 2-3 тиж.; при виникненні ускладнень поліхіміотерапії (лейкопенії, стоматиту) – після повного регресу ускладнень; після хіміопроменевої терапії відразу після її закінчення або через 2-3 тиж.

Стадія Т₁-₂N₁М₀: розширена пангістеректомія за Вертгеймом; післяопераційна ТуТ сумарно 40-45 Гр.

Стадія Т_2b-3bN₁ М₀: ТуТ 2 Гр щоденно в статичному режимі, сумарно 15-30 Гр на малий таз, далі чередування ТуТ сумарно до 45-55 Гр на латеральні відділи малого таза в рухомому

1

2

3

4

5

28.

Злоякісні новоутворення тіла матки

С54

Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Кольпоскопія. Роздільне діагностичне вишкрібання. Ректоромано-, іриго-, колоно- та гастроскопія, Цистоскопія. Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини. Комп'ютерна томографія. Ангіографія.

режимі з брахітерапією сумарно 40-50 Гр на т.А при разовій дозі 10 Гр 1 раз на тиждень або 5 Гр – 2 рази на тиждень, або за інтенсивною методикою на малих потужностях дози ¹³⁷Сs: разово 20, 15 та 10 Гр на т.А, сумарно 45 Гр за 3 фракції.

Стадія Т_isNоМо: діагностичне вишкрібання, гормонотерапія протягом 6 міс: перші 2 міс 17-ОПК або Депо-Провера 500 мг, внутрішньом'язово 3 рази на тиждень, повторне діагностичне вишкрібання. При позитивній динаміці цитологічної картини лікування продовжують ще 4 міс: 17-ОПК або Депо-Провера 500 мг, внутрішньом'язово 2 рази на тиждень 2 міста 1 раз на тиждень наступні 2 міс, сумарно 24-28 г.

Стадія Т₁N₀М₀G₁ (І патогенетичний варіант): екстирпація матки з придатками і верхньою третиною піхви; після операції – 17-ОПК або Депо-Провера 500 мг внутрішньом'язово через день протягом 2 міс, сумарно 16,0 г.

Стадія Т_2bN_0-1М₀G₂-G₃ – розширена пангістеректомія з верхньою третиною піхви, післяопераційна променева терапія. Променеву терапію проводять в два етапи: перший – ТуТ в статичному режимі разово 2 Гр, сумарно 20-30 Гр не малий таз із попереднім веденням фторурацилу; другий – ТγТ сумарно 45-55 Гр в рухомому режимі та внутрішньопіхвова у-терапія до сумарної осередкової дози 60 Гр на т.А разово 10 Гр 1 раз на тиждень, або 5 Гр 2 рази на тиждень, або за інтенсивною методикою на малих потужностях дози (¹³⁷Сs): 18-14-12-10 Гр на т.А, сумарно 54 Гр за 4 фракції.

Стадія Т_3aN₀М₀G₂-G₃: розширена пангістеректомія з верхньою третиною піхви та оментектомією, променева терапія, поліхіміотерапія: циклофосфан 500 мг/м², метотрексат 100 мг/м², 5-фторурацил 500 мг/м², вінкристин 3 мг, доксорубіцин 50 мг/м², препарати платини внутрішньовенне, преднізолон протягом усього курсу. Інтервали між курсами 3-4 тиж. Проводять 2-3 курси поліхіміотерапії через 1,5; 2; 4 міс.

Стадія Т₂N₀М₀G_1-2: передопераційна гормонотерапія: 17-ОПК – 500 мг щоденно, сумарно 12-16 г; тамоксифен 40 мг протягом 2 тиж, розширена пангістеректомія за Вертгеймом, післяопераційна променева терапія, 17-ОПК або Депо-Провера не менше ніж 3 роки: 1-3-й місяці – 500 мг щоденно, 4-6-й місяці

1

2

3

4

5

– 500 мг 2 рази на тиждень, далі 500 мг 1 раз на тиждень до З років; антиестрогени: тамоксифен – 40 мг протягом 6 міс, далі 10 мг до 3 років.

Т_3aN₀М₀G₁-G₃: Т_1-3N₁М₀G₁-G₃: обсяг лікування подібний до такого при Т₂G₃ без 17-ОПК. Проводять 3-4 курси поліхіміотерапії залежно від обраної схеми та інтервалів між курсами.

При саркомі матки – екстирпація матки з придатками та верхньою третиною піхви. Після операції ТуТ разово 2 Гр, сумарно 30-40 Гр, профілактичне опромінення піхви разово 10 Гр до 40 Гр на слизову оболонку 1 раз на тиждень. Поліхіміотерапія відразу після операції, через 1,5; 3 і 6 міс, протягом 2 років препаратами: карміноміцин, вінкристин, дактиноміцин, циклофосфан, вінбластин, олівоміцин, доксорубіцин, метотрексат

29.

Злоякісні новоутворення яєчника та маткової труби

С56, С57

Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Цитологічне дослідження ендометріального аспірату. Роздільне діагностичне вишкрібання. Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини, заочеревиннного простору. Ректоромано-, іриго-, колоно-та гастроскопія. Цистоскопія. Комп'ютерна томографія. Ангіографія. Рентгенографія легень. Діагностична лапароскопія (-томія).

Т_1а-2аN₀М₀: пангістеректомія або надпіхвова ампутація матки з придатками, оментектомією. При Т₁ високодиференційованих муцинозної, мезонефроїдної, ендометріоїдної цистаденокарциноми і чистої дисгерміноми яєчників за відсутності обтяжливих факторів (спайки, зрощення, порушення цілісності, проростання капсули) в молодому віці при бажанні мати дітей, за відсутності іншої патології та якщо є можливість поточного спостереження хворої та повторної операції (видалення другого яєчника після пологів), може бути виконана однобічна аднексектомія з оментектомією з подальшою хіміотерапією протягом 2 років: при Т_1а-вN₀ монохіміотерапія – циклофосфан 400 мг/м² внутрішньовенне, сумарно 4-5 г, по 1,0 г інтраперитонеально або внутрішньовенне 1 раз на тиждень (при дисгерміномі сумарно 6,0-8,0), тіо-теф – 40 мг/м² через день внутрішньовенне сумарно 200,0 мг, платидіам –100 мг/м² внутрішньовенне або внутрішньоартеріально 1 раз на 2-3 тиж; при Т_1c-2a системна поліхіміотерапія: циклофосфан 800 мг/м 1 раз на тиждень з 5-фторурацилом 1000 мг/м ; циклофосфан 200 мг/м² в 14-й день, метотрексат 40 мг/м в 1-й та 8-й день, 5-фторурацил 600 мг/м в 1-й та 8-й день; циклофосфан 500 мг/м , доксорубіцин 50 мг/м ; цисплатин 50 мг/м , доксорубіцин 40 мг/м, циклофосфан 600 мг/м ; Неха-САF (гексаметилмеламін

1

2

3

4

5

150 мг/м рег оs щоденно 14 днів, циклофосфан 150 мг/м внутрішньом’язово 14 днів, внутрішньовенне в 1-й та 8-й день метотрексат 40 мг/м та 5-фторурацил 600 мг/м ); СНАД (циклофосфан 600 мг/м в 1-й день, гексаметилмеламін 150 мг/м реr оs у 8-21-й день, внутрішньовеннр в 1-й день доксорубіцин 25 мг/м та цисплатин 50 мг/м); курс триває 3-4 тиж, інтервал між курсами 3-4 тиж. При герміногенних пухлинах високого ступеня злоякісності поліхіміотерапію починати з найбільш активних схем лікарських комбінацій: вінкристин 1,4 мг/м внутрішньовенне в 1, 8-й і 15-й день, доксорубіцин 30 мг/м внутрішньовенно в 1-й та 4-й день протягом 2 тиж.; циклофосфан 400 мг/ м внутрішньом'язово в 1, 3-й, 5-й день тижня протягом 2 тиж; вінкристин 1,4 мг/м внутрішньовенно в 1, 8-й та 15-й дні, дактиноміцин 500 мкг внутрішньовенно в 1, 3-й та 5-й дні тижня протягом 2 тиж., циклофосфан 400 мг/м внутрішньом'язово в 1, 3-й та 5-й дні тижня протягом 2 тиж.; платидіам 20 мг/м в 1-5-й дні внутрішньовенно, вінкристин – 2 мг/м в 1, 8, 15-й та 21-й дні внутрішньовенно, блеоцин 30 мг/м в 1, 8, 15-й та 21-й дні внутрішньовенно, етопозид 200 мг/м в 1, 8, 15-й та 21-й дні внутрішньовенно; вінбластин 4 мг/м в 1-й день, дактиноміцин 1 мг/м в 1-й день, циклофосфан 600 мг/м в 1-й день, блеоцин 30 мг на 1 ,.2-й та 3-й день, цисплатин 120 мг/м в 4-й день. Інтервал між курсами 3 тиж. Поліхіміотерапію проводять на фоні прийому преднізолону (дексону, дексаметазону) 60-90 мг. При повторних курсах і більш агресивних схемах дози кортикостероїдів адекватно підвищують.

30.

Злоякісні новоутворення плаценти

С58

Ректовагінальне бімануальне обстеження, роздільне діагностичне вишкрібання. Визначення рівня β-хоріонічного Простий пухирний занесок – вишкрібання слизової оболонки тіла матки, інвазивний - атипова резекція матки, пангістеректомія. При несприятливих факторах: вік після 40 років, пізній початок менструації, велика кількість вагітностей, завершення пологами вагітностей, яким передувала

Простий пухирний занесок – вишкрібання слизової оболонки тіла матки, інвазивний - атипова резекція матки, пангістеректомія.

При несприятливих факторах: вік після 40 років, пізній початок менструації, велика кількість вагітностей, завершення пологами вагітностей, яким передувала трофобластична хвороба, невідповідність розмірів матки строку вагітності, лютеїнові кісти яєчників, високий титр хор іонічного гонадотропіну, наявність метастазів, субінволюція матки після видалення пухирного занеску, кров'яні виділення, в групі низького ризику (0-1 фактор)

1

2

3

4

5

трофобластична хвороба, невідповідність розмірів матки строку вагітності, лютеїнові кісти яєчників, високий титр хор іонічного. гонадотропіну. Рентгенографія органів грудної порожнини. Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини, заочеревиннного простору. Ангіографія

монохіміотерапія; в групі гонадотропіну, наявність метастазів, субінволюція матки після видалення пухирного занеску, кров'яні виділення, в групі низького ризику (0-1 фактор) монохіміо-терапія; в групі середнього (2 фактори) і високого (З і більше факторів) ризику -поліхіміотерапія.

Хоріонепітеліома матки:

І стадія – хірургічне лікування (пангістеректомія) у разі кровотечі, неефективного лікування в перед-, післяменопаузальний період, набутої резистентності до хіміотерапії.

II стадія – поліхіміотерапія з видаленням метастазів з піхви і введенням цитостатиків інтратуморально, при неефективності – пангістеректомія з поліхіміотерапією. Хіміотерапія трофобластичної хвороби визначається належністю хворої до групи ризику. Монохіміотерапія (група хворих низького ризику – 0-1 фактор): метотрексат 1 мг/кг (більші дози – з лейковорином) внутрішньовенне 1 раз в 5-7 днів, через 30 год. після ін'єкції метотрексату фолієва кислота 6 мг рег оs або внутрішньом'язово; дактиноміцин 300 мкг/м² щоденно внутрішньовенне 5 днів з перервою 5-7 днів, вінбластин 5 мг/м² внутрішньовенне щоденно 5 днів або в комбініції з дактиноміцином з перервою 5-7 днів, 5-фторурацил, Поліхіміотерапія хворим групи середнього ризику (2 фактори): дактиноміцин 0,5 мг, метотрексат до 500 мг з лейковорином, циклофосфан 1000 мг/м²; вінкристин 1 мг/м². Поліхіміотерапію у хворих групи високого ризику (3 і більше факторів) починають з селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії препаратами платини, доксорубіцином, блеоцином, метотрексатом, циклофосфаном з подальшим переходом до внутрішньовенних схем.

При первинному лікуванні проводять не менше ніж 3-4 цикли моно- або поліхіміотерапії при проліферуючому пухирному занеску, 4-5 циклів при хоріонепітеліомі (до повного зникнення клінічних, ендокринологічних, рентгенологічних ознак хвороби).

Повторні курси поліхіміотерапії проводять через 3-4 тиж. (за умови відновлення гемопоезу), подальші – через 5-6 і 6-8 тиж. (при І і II стадіях захворювання). При III і IV стадіях проводять не

1

2

3

4

5

менше ніж 4-6 курсів (до повної ліквідації клінічних, ендокринологічних і рентгенологічних ознак хвороби) і декілька профілактичних курсів. Усі курси поліхіміотерапії проводять на фоні внутрішньовенного введення преднізолону (дексону, дексаметазону) 60-90 мг, при повторних курсах і більш агресивних схемах поліхіміотерапії – дози кортикостероїдів підвищують.

31.

Злоякісні новоутворення статевого члена

С60

Фізикальне обстеження. Цитологічне дослідження мазків (відбитків). Біопсія. Ультразвукове дослідження органів малого таза. Комп'ютерна томографія.

Стадія Т₁N₀М₀: лазерна терапія, кріотерапія або близькофокусна променева терапія на осередок.

Стадія Т₂.₃Т₁N₀М₀ – ТуТ на пахвинні лімфовузли.

Стадія Т₃N_0-2М₀: ампутація статевого члена і двобічна операція Дюкена. Післяопераційна хіміотерапія: 1) блеоміцин 10-15 Од/м² на день внутрішньом'язово або внутрішньовенно 2 рази на тиждень, метотрексат 15-25 мг/м² внутрішньовенно 2 рази на тиждень; 2) доксорубіцин 60 мг/м² внутрішньовенно в 1-й та 21-й дні, метотрексат 20 мг/м² внутрішньовенно в 1, 8, 15-й та 21-й дні, блеоміцин 15 Од/м² внутрішньом'язово або внутрішньовенно в 1, 8, 15-й та 21-й дні кожні 4 тиж. Післяопераційна ТуТ на пахвинні лімфовузли сумарно до 50-55 Гр

32.

Злоякісні новоутворення передміхурової залози

С61

Пальцеве ректальне дослідження. Ультразвукове обстеження. Біопсія (трансперинеальна, трансректальна). Аналіз крові на простатичну кислу фосфатазу. Комп'ютерна томографія. Рентгенографія кісток і легень. Остеосцинтиграфія.

Стадія Т_1-2N₀М_0д2-4: простатектомія або ТуТ осередкова доза 50-55 Гр.

Стадія Т₃N₀М_0-с: гормональна терапія естрогенами, антиандрогенами, аналогами гонадотропного релізинг-гормона, кортикостероїдами. Операції: орхіектомія, кріодеструкція, трансуретральна резекція передміхурової залози, вупаризація, трансуретральна мікрохвильова термотерапія. Після операції -довічне гормональне лікування.

33.

Злоякісні новоутворення яєчка

С62

Фізикальне обстеження. Ультразвукове дослідження. В окремих випадках - аспіраційна біопсія тонкою голкою. Ревізія яєчка після розрізування білкової оболонки. Субопераційна експрес-біопсія.

Семінома: рТ₁NоМо – орхіектомія, ТуТ-терапія на заочеревинні лімфовузли до 30 Гр; Т_2аN₀Мо – орхіектомія, ТуТ-терапія на заочеревинні лімфовузли до 35 Гр; рТ₃N₀М₀ – орхіектомія, поліхіміотерапія (циклофосфан 1 г у 1-й день та цисплатин по 20 мг/м² 5 днів).

Несеміномні новоутворення: рТ_ІN₀М₀ – орхіектомія з заочеревинною лімфаденектомією; рТ₂N₀М₀ - орхіектомія з заочеревинною лімфаденектомією, поліхіміотерапія за схемою: цисплатин по 20 мг/м² в 1-5-й дні, вепезид 100 мг/м²1-5 дні,

1

2

3

4

5

блеоміцин по 30 мг внутрішньовенне в 2, 9-й та 15-й дні; перерва між курсами 3 тиж.; Т_2-3N₀Мо – орхіектомія з заочеревинною лімфаденектомією, 3-5 курсів поліхіміотерапії за тією ж схемою, видалення залишкової пухлини з наступною поліхіміотерапією.

34.

Злоякісні новоутворення нирки

С64

Трансабдомінальна пальпація пухлини. Аналіз сечі, крові. Цитологічне дослідження сечі з міхура і окремо з нирки. Ультразвукове дослідження. Оглядова та екскреторна урографія. Комп'ютерна томографія. Сканування нирок. Ретроградна пієлографія. Судинні дослідження (ДСА, селективна ангіографія).

Т_1-3N_0-1М₀ – нефректомія з виділенням паранефратальної жирової клітковини і лімфовузлів з метастазами, при невеликих пухлинах - резекція нирки або енуклеація пухлинного вузла. Оперативні доступи: трансперитонеальний (найдоцільніший), позачеревинний люмботомічний за Федоровим або за варіантом Нагамацу (з резекцією Х-ХІІ ребер, екстраплевральний, ретроперитонеальний), торакоабдомінальний (за Мортенсоном). ТуТ сумарно 40 Гр на місце видаленої пухлини та зачеревних лімфовузлів (у статичному режимі із двох зустрічних полів або з бокового поля) по 2-2,5 Гр щоденно.

35.

Нефробластома (пухлина Вільмса)

С64

Аналізи сечі, крові. Цитологічне дослідження сечі. Трансабдомінальна пальпація пухлини. Ультразвукове дослідження з пункційною біопсією. Екскреторна урографія. Комп'ютерна томографія. Ниркова ангіографія.

Хіміотерапія за схемами, що включають вінкристин 1,5 мг/м , циклофосфан 600 мг/м , доксорубіцин 30 мг/м , актиноміцин 0,5 мг/м . Операція – повна або часткова нефректомія. Оперативне лікування за наявності первинне операбельної пухлини відразу після встановлення діагнозу, при тривалій хіміотерапії – через 10-14 днів. У разі відсутності ефекту передопераційної хіміотерапії – передопераційна ТуТ 20 Гр, операція через 10-14 днів. Післяопераційна ТуТ 20 Гр на ложе пухлини, у випадках, коли не проводили передопераційну до 30 Гр. Ад'ювантна системна хіміотерапія протягом 18 місяців препаратами доксорубіцин, дактиноміцин, циклофосфан, вінкристин. Інші злоякісні пухлини нирок (нейросаркома, рабдоміосаркома) –хіміотерапія: цисплатин 100-150 мг/м , доксорубіцин 40 мг/м , вепезид 100-150 мг/м , циклофосфан

600 мг/м. Оперативне лікування – повна або часткова нефректомія; за термінами оперативне лікування аналогічне. У післяопераційний період ТуТ 30 Гр. Ад'ювантна системна хіміотерапія протягом 18 міс. препаратами: доксорубіцин, цисплатин, вепезид, циклофосфан.

1

2

3

4

5