стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Інші; Стандарти


  • Тимчасові галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України. Том 2
    • Додаток до наказу МОЗ №226 від 27-07-1998
    • Тема, опис документа: Стандарти
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: доросле населення
    • Напрямок медицини: Група спеціальностей
    • Клінічний стан, патології: Інші
темодал


Міністерство охороні здоров’я України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тимчасові стандарти

Діагностично-лікувального процесу

Стаціонарної допомоги

 

 

 

 

 

Том 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 1999

 

 

 

 

Міністерство охороні

здоров’я України

Український інститут

Громадського здоров’я

 

 

 

 

Тимчасові галузеві уніфіковані стандарти

медичних технологій

діагностично-лікувального процесу

стаціонарної допомоги дорослому населенню

в лікувально-профілактичних закладах України

 

 

 

У двох томах

 

Том 2

 

 

 

Стандарти медичних технологій

Розроблені на виконання доручення

Президента України від 4 березня

1998 року № 1-14/147

з метою уніфікації вимог до обсягів

і якості медичної допомоги

в лікувально-профілактичних закладах України

№226 від 27 липня 1998 року

 

 

 

 

 

Київ 1999


УДК 616-082-053.8 (083.74): 725.512 (477)

Авторський колектив:

Акушерство і гінекологія: д-р мед. наук, проф. Б.Венцковський

Комбустіологія: д-р мед. наук, проф. М.Повстяний

Нейрохірургія: чл -кор. АМН України, д-р мед. наук, проф. Є.Педаченко; чл.-кор. АМН України, д-р мед. наук, проф. Ь.Поліщук; канд. мед. наук, доц. А.Морозов

Онкологія: колектив науковців Українського НДІ онкології та радіології МОЗ України: д-р мед. наук, проф. С.Шалімов;•канд.мед.наук 3.Федоренко; канд.мед.наук О.Ліщишина; д-р мед.наук Л.Воробйова; чл.-кор. НАН України, д-р мед.наук, проф. Л.Кіндзельський; д-р мед.наук, проф. В.Процик; д-р мед. наук В.Тарутінов; д-р мед.наук, проф. Б.Толстоп'ятов; д-р мед.наук, проф. В.Чорний; д-р мед. наук В.Кікоть; Заслужений лікар України Д.Каюков; д мед. наук А.Бутенко; канд. мед. наук В.Валецький; канд. мед. наук І.Глуховська; канд. мед. наук В.Дьомін; канд. мед. наук Г.Євтушенко; канд. мед. наук В.Іванкова; канд. мед. наук В.Коноваленко; канд. мед. наук С.Коровін; НДІ отоларингології: д-р мед. наук Е.Лукач; НДІ урології д-р мед. наук. проф. І.Клименко; д-р мед. наук, проф. Л.Павлова; д-р мед. наук В.Сякало; НДІ нейрохірургії: чл.-кор. НАН України, д-р мед. наук, проф. Ю.Зозуля; д-р мед. наук, проф. С.Ромоданов; д-р мед. наук В.Розуменко; канд. мед. наук О.Главацький; НДІ гематології та переливання крові: д-р мед. наук, проф. П.Перехрестенко; д-р мед. наук Я.Третяк; д-р мед. наук, проф. А.Романова; д-р мед. наук, проф. Я.Виговська

Ортопедія і травматологія: д-р мед. наук, проф. Г.Гайко; канд. мед. наук, доц. А.Курило

Отоларингологія: д-р мед. наук, проф. Д.Заболотний; Заслужений лікар України О.Чемеркін; д-р мед. наук, проф. Ю.Сушко; д-р мед. наук Е. Лукач; д-р мед. наук, Ю.Мінін

Офтальмологія: чл..-кор. АМН України, д-р мед. наук, проф. М.Сергієнко; канд. мед. наук, доц. Г.Лемзяков

Радфологія: д-р. мед наук Л.Гайсенюк, канд. мед. наук В.Мороз; канд. мед. наук С.Роздільський; М.Москаленко

Торакальна хірургія: д-р мед. наук, проф.А.Макаров; д-р мед. наук, проф. М.Багіров; доц. В.Гетьман; доц. П.Сокур;М.Ліннік; В.юГончаренко; А.Бондаренко

Трансплантологія: д-р мед. наук, проф. Є.Баран

Урологія: д-р мед. наук, проф. С.Пасєчніков; д-р мед. наук, проф. Л.Павлова; д-р мед. наук Н.Сайдакова; д-р мед. наук, проф. В.Дзюрак; д-р мед. наук Є.Стаховський; д-р мед. наук С.Возіанов; д-р мед. наук В.Черненко; д-р мед. наук, проф. В.Карпенко; д-р мед. наук І.Камишан

Хірургіяна стоматологія: канд. мед. наук Л.Деребалюк;Ю.Бахуринський; канд. мед. наук А.Пасічник

Хірургія: акад. АН України, д-р мед, наук, проф. О.Шалімов; А.Сморжевський; д-р мед. наук, проф. Б.Поліневич, д-р мед. наук проф. В.Копчак; канд.мед,наук Ю.Малиновський

Науково-методичне обгрунтування створення стандартів, визначення структури і принципів застосування галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій та координаційну діяльність основних етапів роботи щодо їх розроблення здійснили спеціалісти Українського інституту громадського здоров'я: д-р мед. наук, проф. В.Пономаренко, д-р мед. наук, проф. А.Нагорна, канд. мед. наук, ст.наук, співроб. А.Степаненко, канд. біол. наук Н.Корнута


Стандарти медичних технологій слугують для контролю якості медичної допомоги (внутрішнього відомчого та позавідомчого).

Для організаторів охорони здоров'я: начальників управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та головних спеціалістів, лікарів обласних, міських, районних лікарень, центральних районних лікарень, територіальних медичних об'єднань, клінік науково-дослідних інститутів тощо. Призначені також для науковців і фахівців різних медичних спеціальностей.

 

©

В.Пономаренко

Б.Толстоп’ятов

С.Ромоданов

В.Мороз

В.Дзюрак

А.Нагорна

В.Чорний

В.Розуменко

С.Роздільський

Є.Стаховський

А.Степаненко

В.Кікоть

О.Главацький

М.Москаленк

С.Возіанов

Н.Корнута

Д.Какжов

П.Перехрестенко

Л.Деребалюк

В.Черненко

Б.Венцковський

А.Бутенко

Н.Третяк

Ю.Бахуринський

В.Карпенко

М.Повстяний

В.Валецький

А.Романова

А. Пасічник

І.Камишан

Є.Педаченко

І.Глуховська

Я.Виговська

А.Макаров

О.Шалімов

М.Поліщук

В.Дьомін

Г.Гайко

М.Багіров

А.Сморжевський

А.Морозов

Г.Євтушенко

А.Курило

В.Гетьман

Б.Поліневич

С.Шалімов

В.Іванкова

Д.Заболотний

П.Сокур

В.Копчак

3.Федоренко

В.Коноваленко

О.Чемеркін

М.Ліннік

Ю.Малиновський

О.Ліщишина

С.Коровій

Ю.Сушко

В.Гончаренко

 

Л.Воробйова

Е.Лукач

Е.Лукач

А.Бондаренко

 

В.Ганул

І.Клименко

Ю.Мінін

Є.Баран

 

Л.Кіндзельський

Л.Павлова

М.Сергієнко

С.Пасєчніков

 

В.Процик

В.Сакало

Г.Лемзяков

Л.Павлова

 

В.Тарутінов

Ю.Зозуля

Л.Гайсенюк

Н.Сайдакова

 

 

 

ISВN 966-7368-14-9 (2 том)

 


 

 

ЗМІСТ

 

 

 

Стандарти медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги:

 

 

Розділ 1.

Акушерство і гінекологія (Б.ВещковськийЇ)..........................................

4

Розділ 2.

Комбустіологія (М.Повстяний)...............................................................

55

Розділ 3.

Нейрохірургія (Є. Педаченко, М. Поліщук, А .Морозов)......................

61

Розділ 4.

Онкологія (С.Шалімов, З.Федоренко, О.Ліщишина, Л.Воробйова, В.Ганул, Л.Кіндзельський, В.Процик, В. Тарутінов, Б. Толстогіятов, В. Чорний, В.Кікоть, Д.Каюков, А.Бутенко, В.Валецький, І.Глуховська, В. Дьомін, Г.Євтушенко, В. Іванкова, В.Коноваленко, С.Коровін, Е.Лукач, І.Клименко, Л.Павлова, В.Сакало, Ю. Зозуля, С.Ромоданов, В.Розуменко, О. Главацький, П.Перехрестенко, Н.  Третяк, А .Романова,

Я, Виговська).............................................................................................

 

 

 

 

 

 

 

75

Розділ 5.

Ортопедія і травматологія (Г.Гайко, А.Курило).....................................

125

 

Розділ 6.

Отоларингологія (Д. Заболотний, О. Чемеркін, Ю. Сушко, Е. Лукач,

Ю.Мінін).....................................................................................................

 

165

Розділ 7.

Офтальмологія (М.Сергієнко, Г.Лемзяков).............................................

301

Розділ 8.

Радіологія (Л.Гайсенюк, В.Мороз, С.Роздільський, М.Москаленко)....

328

Розділ 9.

Торакальна хірургія (А.Макаров, М.Багіров, В.Гетьман, П.Сокур, М.Ліннік, В.Гончаренко, А.Бондаренко).................................................

 

340

Розділ 10.

Трансплантологія (Є.Баран)....................................................................

358

Розділ 11.

Урологія (С.Пасєчніков, Л.Павлова, Н.Сайдакова, В.Дзюрак, Є.Стаховський, С.Возіанов, В. Черненко, В. Карпенко, І.Камишан) ..

 

364

Розділ 12.

Хірургічна стоматологія (Л.Деребалюк, Ю.Бахуринський, А. Пасічник)....................................................................................................

 

393

Розділ 13.

Хірургія (О.Шалімов, А.Сморжевський, Б.Поліневич, В.Копчак, Ю.Малиновський)......................................................................................

 

448

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1  АКУШЕРСТВО І ГІНЕКОЛОГІЯ

 

 

 

Список умовних скорочень

 

 

БВ      – бактеріальний вагіноз

БПП    – біофізичний профіль плода

ВІЛ      – вірус імунодефіциту людини

ГБТ     – графік базальної температури

ДВЗ-синдром – синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання

ЕКГ     – електрокардіограма

КОС    – кислотно-основний стан

КТГ     – кардіотокограма

ЛГ       – лютеїнізувальний гормон

ОЦК    – об'єм циркулюючої крові

РЗК    – реакція зв'язування компліменту

УЗД    – ульразвукове дослідження

ФСГ    – фолікулостимулювальний гормон

ХГТ     – хоріонічний гонадотропін

ЦВТ    – центральний венозний тиск

ЧД       – частота дихання

ШВЛ   – штучна вентиляція легень

НВsАg – австралійський антиген

RN      – залишковий азот

Rо-графія – рентгенографія

RW     – реакція Вассермана


АКУШЕРСТВО

 

 

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних

обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня

тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Абдомінальна (черевна) вагітність.

 

О00.0

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Загальний аналіз сечі

6. УЗД

7. Пункція черевної порожнини через заднє склепіння піхви

8.  Мікроскопія пунктату

1 .  Оперативне лікування:

– при трубній вагітності - з пластикою маткової труби

Повне одужання

6-7

Трубна вагітність.

О00.1

Яєчникова вагітність.

О00.2

Інші форми позаматкової вагітності.

О00.3

Вагітність:

– у розі матки;

– внутрішньо-зв'язкова.

 

2.

Пухирний класичний занесок

О01.0

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та  резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

7. Аналіз сечі на ХГТ з титруванням

8. Бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту

9. УЗД

Оперативне лікування:

– обережне, ретельне випорожнення матки за допомогою кюретки

Повне одужання, підтверджене дворічним диспансерним наглядом з визначенням у сечі рівня ХГТ

3-5

Пухирний неповний та частковий занесок

О01.1


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Спонтанний аборт

О03

1.   Загальний аналіз крові з розгорнутою формулою

2.   Визначення групи крові та резус-фактора

3.   Коагулограма

4.   Аналіз крові на вміст цукру

5.   Аналіз крові на РW, НВsАg та ВІЛ

6.   Загальний аналіз сечі

7.   Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8.   УЗД

І. Консервативне лікування на етапі загрозливого та розпочатого самовільного викидня:

1) гормонотерапія;

2) вітамінотерапія; (токоферолу ацетат);

3) токолітична терапія (β-міметики, магнезії сульфат та ін.).

II. Оперативне лікування істміко-цервікальної недостатності: накладання шва на шийку матки.

III. Оперативне лікування – на етапі викидня входу та неповного викидня: обережне випорожнення матки на тлі протизапальної та дезінтоксикаційної терапії.

На етапі загрозливого та розпочатого викидня – збереження вагітності

10-14

Загрозливий аборт

О20.0

Повне одужання – на етапі викидня в ходу та неповного викидня

3-5

4.

Гестаційний (спричинений вагітністю) набряк та протеїнурія без гіпертензії

О12

1.   Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити, гематокрит у динаміці.

2.   Визначення групи крові та резус-фактора.

3.   Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції , електроліти, креатинін у динаміці, сечовина, азот сечовини та КІМ).

4.   Коагулограма у динаміці.

Аналіз крові на вміст цукру.

1.   Седативна терапія.

2.   Ліквідація периферійного

3.   спазму (спазмолітики, осад реноблокатори).

4.   Нормалізація реології крові (декстран, ксантинола нікотинат, пентоксифіллін, діпіридамол).

5.   Корекція патології метаболізму.

6.   Своєчасне та раціональне розродження.

1. Повне одужання з поверненням до норми всіх параметрів гомеостазу.

2. Збереження життя дитини.

10-14

Спричинені вагітністю набряки

О12.0

Спричинена вагітністю протеїнурія

О12.1

Спричинені вагітністю набряки з протеїнурією

О12.2


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6.   Аналіз крові на RW, HBsAg та ВІЛ.

7.   Загальний аналіз сечі у динаміці.

8.   Погодинний діурез.

9.   Аналіз сечі за методом Нечипоренка.

10. Добовий діурез у динаміці.

11. Білок у добовій кількості сечі у динаміці.

12. БПП.

13. УЗД.

14. ЕКГ.

15. Дослідження очного дна у динаміці.

 

 

 

5.

Гестаційна (спричинена вагітністю) гіпертензія без значної протеїнурії Прееклампсія легкого ступеня.

О13

1.   Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити, гематокрит у динаміці.

2.   Визначення групи крові та резус-фактора.

3.   Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, креатинін у динаміці, сечовина, азот сечовини таКМ).

4.   Коагулограма у динаміці

5.   Аналіз крові на вміст цукру

6.   Аналіз крові на RW, HBsAg та ВІЛ

7.   Загальний аналіз сечі у динаміці

8.   Погодинний діурез

9.   Аналіз сечі за методом Нечипоренка

10. Добовий діурез у динаміці

1.   Седативна терапія

2.   Ліквідація периферійного спазму (спазмолітики, α-адреноблокатори)

3.   Нормалізація реології крові (декстран, ксантинола нікотинат, пентоксифіллін, діпіридамол)

4.   Корекція патології метаболізму

5.   Своєчасне та раціональне розродження

1.   Повне одужання з поверненням до норми всіх параметрів гомеостазу

2.   Збереження життя дитини

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

11. Білок у добовій кількості сечі у динаміці

12. БПП

13. УЗД

14. ЕКГ

15. Дослідження очного дна у динаміці

 

 

 

6.

Гестаційна (спричинена вагітністю) гіпертензія зі значною протеїнурією.

О14

1.   Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити, гематокрит у динаміці

2.   Визначення групи крові та резус-фактора

3.   Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, креатинін у динаміці, сечовина, азот сечовини та КМ)

4.   Коагулограма у динаміці

5.   Аналіз крові на вміст цукру

6.   Аналіз крові на RW, HBsAg та ВІЛ

7.   Загальний аналіз сечі у динаміці

8.   Погодинний діурез

9.   Аналіз сечі за методом Нечипоренка

10. Добовий діурез у динаміці

11. Білок у добовій кількості сечі у динаміці

12. БПП

13. УЗД

14. ЕКГ

15. Дослідження очного дна у динаміці

Своєчасне та раціональне розродження на фоні:

1) седативної терапії;

2) ліквідації периферійного спазму;

3) нормалізації реології крові;

4) корекції патологічного метаболізму

1. Повне одужання з поверненням до норми всіх параметрів гомеостазу.

2. Збереження життя дитини.

До 14-1 8-го дня після- пологового періоду, потім реабілітаційна терапія та диспансерний нагляд протягом 1 року

Прееклампсія (нефропатія ) середньої тяжкості

О14.0

Тяжка прееклампсія.

О14.1


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

16. Показники центральної гемодинаміки

 

 

 

7.

Еклампсія під час вагітності

О 15.0

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити, гематокрит у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, креатинін у динаміці, сечовина, азот сечовини та RN)

4. Коагулограма у динаміці

5. Аналіз крові на вміст  цукру

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі у динаміці

8. Погодинний діурез

9. Аналіз сечі за методом Нечипоренка

10. Добовий діурез у динаміці

11. Білок у добовій кількості сечі у динаміці

12. БПП

13. УЗД

14. ЕКГ

15. Дослідження очного дна у динаміці

16. Показники центральної гемодинаміки

Своєчасне та раціональне розродження на фоні:

І) седативної терапії;

2) ліквідації периферійного спазму;

3) нормалізації реології крові;

4) корекція патологічного метаболізму.

1.Повне одужання з поверненням до норми всіх параметрів гомеостазу 2.  Збереження життя дитини поверненням до норми всіх параметрів гомеостазу 2.  Збереження життя дитини

До 14-18-го дня після-пологового періоду, потім реабілітаційна терапія та диспансерний нагляд протягом І року

Еклампсія під час пологів

О15.1

 

Еклампсія в післяпологовому періоді

О15.2

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити, гематокрит у динаміці

Своєчасне розродження на фоні:

1) седативної терапії;

2) ліквідації периферійного

Повне одужання поверненням до норми всіх параметрів

До 18-21-го дня післяпологового періоду,


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

2. Визначення групи крові та резус-фактора (білки та білкові фракції,

3. Біохімічне дослідження крові

електроліти, креатинін у динаміці, сечовина, азот сечовини та RN)

4. Коагулограма у динаміці

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі у динаміці

8. Погодинний діурез

9. Аналіз сечі за методом Нечипоренка

10. Добовий діурез у динаміці

11. Білок у добовій кількості сечі у динаміці

12. УЗД

13. ЕКГ

14. Дослідження очного дна у динаміці

15. Показники центральної гемодинаміки

спазму;

3) нормалізації реології крові;

4) корекції патологічного метаболізму.

гомеостазу 

потім реабілітаційна терапія та диспансерний нагляд протягом 1 року

8.

Нестримне блювання під час вагітності Надмірне блювання вагітних з порушенням обміну речовин

О21

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти крові, креатинін, сечовина, азот сечовини та RN, білірубін крові, трансамінази)

4. Коагулограма у динаміці

5. Аналіз крові на вміст цукру

І. Седативна терапія зі сприянням нормалізації перистальтики (дроперидол, етаперазин, метоклопрамід, аміназин).

1. Повне одужання та збереження вагітності.

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі

8. Добовий діурез у динаміці

9. Білок у добовій кількості сечі у динаміці

10. Аналіз сечі на ацетон у динаміці

11. УЗД

12. ЕКГ

II. Корекція патологічного обміну речовин та нормалізація параметрів гомеостазу, нормалізація мікроциркуляції (розчини електролітів, гемодез, реополіглюкін, вітамінотерапія тощо.)

2. Своєчасне переривання вагітності в разі  виникнення загрози гострої жовтої атрофії печінки.

 

9.

Венозні ускладнення під час вагітності

О22

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма у динаміці

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

6. Гематокрит(реополіглюкін, пентоксифіллін,

7. Бактеріологічне дослідження крові

8. Загальний аналіз сечі

9. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

10. УЗД

11. ЕКГ

12. ЦВТ

13. Щогодинна термометрія

1. Обстеження і лікування вагітної проводиться спільно із судинним хірургом

2. Антибактеріальна терапія з урахуванням наявності прогресуючої вагітності

3. Терапія, спрямована на покращення реології (реополіглюкін, пентоксифіллін, діпіридамол)

4. Обережна антикоагулянтна терапія (прямі та непрямі антикоагулянти)

Повне одужання

14-21

 

Поверхневий тромбофлебіт під час вагітності

О22.2

 

Глибокий флеботромбоз під час вагітності

О22.3

 

Тромбоз центральних вен під час вагітності

О22.5

10.

Багатоплодова вагітність

О3О

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

1. Госпіталізація у відділення патології вагітності для обстеження та вироблення плану

Розродження зі збереженням здоров'я матері та дітей

3 37-го тижня вагітності до

 

 

 

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Ускладнення, специфічні для багатоплодової вагітності

О31

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма у динаміці

4. Аналіз крові на вміст цукру 5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі – у динаміці

7. Добовий діурез у динаміц

8. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

9. УЗД

ведення пологів – із 37-го тижня вагітності (в разі виникнення ускладнень вагітності – раніше)

2. Очікувальна тактика ведення пологів при поздовжньому положенні та передлежанні (головному чи сідничному) обох плодів; у разі при щонайменшого ускладнення перебігу вагітності або пологів план переглядається в бік оперативного розродження

3. Оперативне розродження шляхом кесаревого розтину за наявності ускладнень вагітності, неправильного положення одного чи обох плодів наприкінці вагітності, різних передлежань плодів (один у сідничному, другий – у головному передлежанні)

 

6-10-го дня після пологового періоду

Багатоплодова вагітність з неправильним передлежанням одного чи кількох плодів, при якій мати потребує медичної допомоги

О32.5

Багатоплодові пологи

О84

11.

Допомога матері у разі неправильного передлежання плода – відомого або передбачуваного

О32

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст

цукру

5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

1. Госпіталізація у відділення патології вагітності для повноцінного обстеження та вироблення плану ведення пологів.

2. Розродження шляхом кесаревого розтину у разі неправильного положення плода, лобного передлежання, передньолицьового передлежання (спинка до

Народження живої нормальної дитини.

Збереження здоров'я матері.

3 36-го тижня вагітності до 8-10-го дня після

пологового періоду.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ 8. БПП

9. УЗД

10. ЕКГ

переду) та ускладненого сідничного передлежання (великий плід, ускладнений перебіг вагітності, акушерський анамнез тощо)

3. За наявності гідроцефалії або інших вад розвитку плода, вагітність штучно переривається на етапі первинного виявлення ускладнень. Виявлення гідроцефалії в пологах вимагає плодоруйнівної операції.

 

 

12.

Допомога матері у разі невідповідності розмірів таза і плода - відомої або передбачуваної.

О33

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції )

4. Коагулограма

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі

8. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

9. БПП

10. УЗД

11. ЕКГ

1. Госпіталізація з 37-го  тижня вагітності для обстеження та вироблення плану ведення пологів

2. За наявності передбачуваної клінічної невідповідності параметрів плода до параметрів пологових шляхів (патологія кісткового таза, спайки піхви, пухлини нижнього сегмента матки) та в разі відсутності вад розвитку плода (гідроцефалія та ін.) родорозрішення проводять шляхом кесаревого розтину 3. За наявності вад розвитку плода на етапі прогресуючої вагітності,

Народження живої нормальної дитини.

Збереження здоров'я матері.

З 37-го тижня вагітності до

8-10 дня після

пологового періоду.

Пухлина тіла, за якої мати потребує медичної допомоги

О34.1


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

остання має бути штучно перервана до 28-го тижневого терміну

 

 

13.

Післяопераційний рубець матки, за наявності якого мати потребує медичної допомоги

О34.2

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції )

4. Коагулограма

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі

8. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

9. БПП

10. УЗД

11. ЕКГ

1. Госпіталізація на 37-му тижні вагітності (у разі клінічних проявів неповноцінності рубця - раніше)

2. Родорозрішення шляхом повторного кесаревого розтину

3. Як виняток, за відсутності факторів щонайменшого ризику пологи можуть бути проведені через природні пологові шляхи

Народження живої нормальної дитини.

Збереження здоров'я матері.

3 37-го тижня

вагітності до 8-1 0-го дня після

пологового періоду.

14.

Допомога матері при цервікальній недостатності

О34.3

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

5. Загальний аналіз сечі

6. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

7. УЗД

1. Госпіталізація з 16-го тижня вагітності

2. Накладання шва на шийку матки (згідно застосованої у стаціонарі модифікації)

3. Госпіталізація на 38-му тижні вагітності для зняття шва, санації піхви та вироблення плану розродження відповідно до акушерської ситуації

1. Збереження вагітності

2. Народження живої нормальної дитини

3. Збереження здоров'я матері

Залежно від акушерської ситуації


 

1

2

3

4

5

6

7

15.

Полігідрамніон

О040

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції )

4. Коагулограма

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. РЗК на токсоплазмоз

8. Загальний аналіз сечі

9. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

10. БПП (крім стресових тестів)

11. УЗД

12. ЕКГ

1. Госпіталізація з моменту виникнення патології

2. За відсутності вад розвитку плода – протизапальне лікування (антибактеріальна терапія з урахуванням її дії на плід, дезінтоксикаційна та десенсибілізуюча терапія )

3. Збалансований діурез – за наявності багатоводдя

4. Пункція плодового міхура з обережною евакуацією частини навколоплідних вод та проведенням їх біологічного та цитологічного дослідження – за наявності гострого багатоводдя

5. Переривання вагітності в разі виявлення вад розвитку плода або прогресування запального процесу

Збереження здоров'я матері.

Залежно від акушерської ситуації

Інші розлади, пов'язані з амніотичною рідиною та оболонками плода.

О41

16.

Передлежання плаценти уточнене як:

О44

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4.  Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

1. Невідкладна госпіталізація з моменту діагностики патології до завершення міграції плаценти, підтвердженого УЗД

2. Невідкладне оперативне розродження за наявності прогресуючої кровотечі

3. Якщо прогресуючої кровотечі немає і наявна недоношена вагітність - терапія, спрямована на профілактику кровотечі,

1. Збереження життя та здоров'я матері

2. Народження живої нормальної дитини

Залежно від акушерської ситуації

Передлежання плаценти, без кровотечі

О44.0

Передлежання плаценти з кровотечею

О44.1


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Загальний аналіз сечі

7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8. КТГ

9. УЗД в динаміці

10. ЕКГ

лікування анемії, збереження вагітності та профілактику дистрес-синдрому плода

4. У разі персистуючого передлежання плаценти, до кінця вагітності, найдоцільніше здійснити розродження шляхом кесаревого розтину

 

 

17.

Передчасне відшарування плаценти (відторгнення плаценти)

О45

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (електроліти)

4. Коагулограма у динаміці

5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

7. ЦВТ

8. УЗД

9. ЕКГ

1. Невідкладна госпіталізація 2. Невідкладне розродження шляхом кесаревого розтину з ретельним оглядом матки на наявність імбібіції її стінки кров'ю

3. Видалення матки з шийкою та матковими трубами в разі імбібіції її стінки кров'ю, порушення скоротливої діяльності та порушення згортання крові

4. Одночасно з оперативним втручанням - терапія, спрямована на відновлення параметрів гомеостазу і нормалізацію згортання крові

1. Збереження життя та здоров, я матері

2. Народження здорової нормальної дитини

До 10 -12-го дня після операційного періоду

18.

Переношена вагітність

О48

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на ретикулоцити

1. Підготовка до розродження протягом 2-3 діб в умовах відділення патології вагітності:

1. Збереження життя та здоров, я матері

До 10-12-го дня після операційного періоду


 


1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

6. Аналіз крові на вміст цукру

7. Загальний аналіз сечі

8. Амніоскопія

9. Аналіз виділення молочних залоз на молозивні тільця

10. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

11. Кольпоцитограма

12. БПП

13. ЕКГ

– обстеження та складання плану ведення пологів;

– створення вітаміно-кальцієво-естрогенного фону

2. Розродження через природні пологові шляхи за допомогою викликання пологів шляхом регламентованого введення простогландинів чи окситоцину – за відсутності додаткових ускладнень у вагітної та внутрішньоутробного плода

3. Родорозрішення шляхом кесаревого розтину за наявності додаткових ускладнень у вагітної чи плода (вузький таз, великий плід тощо) або після невдалої спроби викликати пологи

2. Народження здорової нормальної дитини

 

19.

Передчасні пологи

O60

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

5. Загальний аналіз сечі

1. Блокування пологової діяльності шляхом уведення β-міметиків, магнезії сульфату та інших препаратів у випадках переривання вагітності до 36 тижнів за відсутності ознак маніфестуючої інфекції чи патології з боку плода

1. Збереження здоров'я матері

2. Народження живої нормальної дитини

Залежно від акушерської ситуації


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

7. Пінний тест Клеменса

8. КТГ

9. УЗД

2. Очікувальна тактика за такої ж ситуації, але в термін між 36 та 37 (включно) тижнями

3. У разі неефективного блокування пологової діяльності, наявності ознак маніфестуючої інфекції пологи вести з пудендальною анестезією, епізіотомією, не вдаючись до захисту промежини з метою запобігти травмуванню новонародженої дитини

4. Паралельно проводити лікування запального процесу

 

 

20.

Порушення сили пологової діяльності:

О62

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Загальний аналіз сечі

7. Бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту

8. КТГ

9. УЗД

1. Родорозрішення шляхом операції кесаревого розтину в перший та на початку другого періоду пологів за наявності:

– клінічної невідповідності розмірів плода і таза роділлі;

– дискординованої пологової діяльності;

– пролонгованого (понад 8 годин) безводного періоду, якщо не передбачається можливим швидке розродження;

– ускладнення акушерського та соматичного анамнезу (ліковане безпліддя, викидні,

1. Народження живої нормальної дитини

2. Збереження здоров'я матері

Від початку пологів

до 6-8-го дня після полого-вого періоду

Первинна слабкість пологової діяльності

О62.0

Вторинна слабкість пологової діяльності

О62.1

Затяжні пологи

О63

Затяжний перший період пологів

О63.0

Затяжний другий період пологів 

О63.1


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

10. Визначення клінічної відповідності параметрів плода і таза матері

мертвонароджуваність, екстрагенітальна патологія роділлі незапального характеру);

– ознаки страждання внутрішньоутробного плода

2. Стимуляція пологової діяльності за наявності сприятливих умов для розродження через природні пологові шляхи.

3. Оперативне розродження шляхом накладання акушерських щипців, якщо стимулювання пологової діяльності у другий період пологів виявилось неефективним.

 

 

21.

Пологова діяльність та розродження, ускладнені стресом плода (дистресом) Пологова діяльність та розродження, ускладнені патологічними станами пуповини

О68

О69

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Загальний аналіз сечі

7. Бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8. КТГ

9.УЗД

Наявність стресу (дистресу) плода з будь-яких причин вимагає негайного родорозрішення:

1. у перший період пологів – шляхом операції кесаревого розтину.

2. у другий період пологів – шляхом накладання акушерських щипців чи вакуум-екстракції плода в поєднанні з епізіотомією.

Народження живої нормальної дитини

Від початку пологове ї діяльності

до 8-10-го дня після полого-вого періоду

22.

Розрив промежини при розродженні

О70

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою у динаміці

Лікування всіх видів травм промежини та піхви проводиться за місцем

Повне одужання

5-7


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма у динаміці

4. Загальний аналіз сечі

5. Бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ у динаміці

випадку:

1. Невідкладне ретельне пошарове відновлення промежини із суворим дотриманням правил асептики та антисептики – в ранній післяпологовий період.

2. Протизапальна терапія – загальна та місцева – до 5-6-ї доби післяопераційного періоду.

 

 

23.

Розрив матки до початку пологів

О71.0

Обстеження проводиться одночасно з оперативним лікуванням та в післяопераційний період:

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці.

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції крові, електроліти крові, креатинін)

4. Коагулограма у динаміці

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі

8. Щогодинний діурез

9. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ у динаміці в післяопераційному періоді

10. АТ, ЦВТ – у динаміці

Лікування проводиться за місцем випадку:

1. Негайне оперативне втручання:

– ушивання розриву за наявності умов – видалення матки з матковими трубами - у разі масивних травмах із залученням магістральних судин.

2. Паралельно проводяться протишокові заходи та відновлення параметрів гомеостазу (інфузійно-трансфузійна терапія, кортикостероїди, антигістамінні, дезінтоксикаційні препарати).

1. Повне одужання.

2. Збереження життя плода та дітородної функції матері - в міру можливості.

12-14

Розрив матки під час пологів

О71.1


 

1

2

3

4

5

6

7

24.

Післяпологовий виворіт матки

О71.2

Обстеження проводиться одночасно з лікуванням:

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, креатинін)

4. Коагулограма у динаміці

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі

8. Щогодинний діурез

9. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ у динаміці в післяопераційному періоді

10. АТ, ЦВТ - в динаміці

Оперативне лікування – вправлення матки рукою під загальним знеболюванням з наступною терапією, спрямованою на скорочення матки, а також протизапальною терапією.

Повне одужання

5-7

25.

Післяпологова кровотеча

О72

Обстеження проводиться одночасно з лікуванням:

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, креатинін)

4. Коагулограма у динаміці

5. Аналіз крові на RW, НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

1. Якщо плацента не відділяється протягом 30 хв (без наявності ознак внутрішньої чи зовнішньої кровотечі), її відділяють за допомогою операції ручного відокремлення плаценти та виділення посліду, одночасно проводячи диференціальну діагностику між інтимним прикріпленням та прирощенням плаценти.

Повне одужання

10- 12

Затримка плаценти та навколоплідних оболонок, без кровотечі

О73


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Щогодинний діурез – у разі необхідності

8. Дослідження основних параметрів гомеостазу у динаміці: пульс, АТ, ЧД, ЦВТ, t° тіла (контроль інфузійно-трансфузійного лікування)

9. Ретельна оцінка крововтрати

Якщо виявлено справжнє прирощення плаценти - повне або часткове – негайно переходять до видалення матки, незважаючи на відсутність кровотечі.

2. За наявності кровотечі в третій період пологів без ознак відшарування плаценти, оперативне лікування починають негайно за схемою, описаною в п.1. Одночасно проводять лікування, спрямоване на скорочення матки, відновлення ОЦК та параметрів гомеостазу.

 

 

3. Якщо наявні ознаки відшарування плаценти і неспроможності роділлі народити послід, його видаляють зовнішніми прийомами.

4. У разі затримки в порожнині матки частин плаценти їх негайно видаляють шляхом ручної ревізії порожнини матки, незважаючи на відсутність кровотечі. За наявності кровотечі, паралельно проводять терапію, спрямовану на скорочення матки та відновлення параметрів гомеостазу.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

5. У разі виявлення справжнього прирощення часточок, які затрималися, лікування таке саме, як описано а п.1

 

 

 

 

 

 

6. За наявності кровотечі в ранній післяпологовий період, якщо немає сумнівів щодо цілості посліду та пологових шляхів, вдаються до механічних і медикаментозних заходів скорочення матки: зовнішній масаж, уведення препаратів, які скорочують матку, ручне обстеження порожнини матки та зовнішньо-внутрішній масаж матки. Одночасно проводиться інфузійно-трансфузійна терапія, спрямована на відновлення параметрів гомеостазу.

 

 

 

 

 

 

7. У разі неадекватності боротьби з гіпотонічною кровотечею (якщо після ручної ревізії порожнини матки крововтрата про­довжується і перевищує 1,2% маси тіла) –проводиться операція видалення матки з матковими трубами та проведенням інтенсивне лікування, спрямоване на відновлення параметрів гомеостазу.

 

 

 

 

 

 

8. Якщо виникли ознаки ДВЗ-синдрому, терапію

 

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

проводять відповідно до його фази:

1-ша фаза – гепарин, реополіглюкін, дезагреганти;

2-га фаза – тепла донорська кров, плазма, кріопреципітат, етамзилат;

1.3-тя фаза – інгібітори протеолізу (контрикал, трасилол та ін.).

 

 

26.

Пологи одноплідні, довільне розродження

О80

1 Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Загальний аналіз сечі

4. Аналіз сечі на наявність білка

5. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту

6. КТГ у динаміці

Подальше обстеження проводиться в разі його відсутності на момент початку пологової діяльності та в післяпологовий період.

Постійний лікарський нагляд з наданням відповідної допомоги. Перегляд плану ведення пологів у разі виникнення тенденції до розвитку ускладнень.

1. Збереження здоров'я матері.

2. Народження живої нормальної дитини.

З моменту госпіталізації до 3-4-го дня

після полого-вого періоду.

27.

Пологи одноплідні, розродження за допомогою щипців та вакуумного екстрактора.

О81

Обстеження має бути виконано до початку або, в крайньому разі, на початку пологів

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Загальний аналіз сечі

4. Аналіз сечі на наявність білка

5. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження

Операція виконується класичним методом за наявності показань та умов (див. відповідні розділи акушерської та екстрагенітальної патології).

1. Збереження здоров'я матері.

2. Народження живої нормальної дитини.

До б-8-го дня післяопераційного періоду.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

6. ТГ у динаміці

Подальше обстеження проводиться в разі його відсутності на момент початку пологової діяльності та в післяпологовий період.

 

 

 

28.

Пологи одноплідні, розродження за допомогою кесаревого розтину.

О82

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти крові, білірубін, трансамінази, креатинін)

4. Коагулограма

5. Аналіз крові на RW, НВsAg та ВІЛ

6. Аналіз крові на вміст цукру

7. Загальний аналіз сечі

8. Погодинний діурез

9. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

10. БПП

11. ЕКГ

Примітка: в разі виконання невідкладного втручання обстеження проводиться одночасно з оперативним втручанням.

1. Кесарів розтин у нижньому сегменті матки.

2. Кесарів розтин корпоральний (загроза розриву матки).

Для конкретного стаціонару:

1. Зниження материнської смертності, що корелює з кількістю виконаних операцій, за 1 рік.

2. Зниження перинатальної смертності та плодового травматизму, що корелює з кількістю виконаних операцій, за 1 рік.

3. Істотне переважання кількості елективних оперативних втручань перед невідкладними.

4. Відсутність гістеректомій, пов'язаних з технічними

 

Проведення елективного кесаревого розтину.

О82.0

Проведення термінового кесаревого розтину.

О82.1

Проведення кесаревого розтину з гістеректомією.

О82.2


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

помилками під час попереднього кесаревого розтину.

 

29.

Післяпологовий сепсис

 

Післяпологові:

– ендометрит;

– гарячка;

– перитоніт;

– септицемія.

О85

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, КОС, електроліти , білірубін, печінкові ферменти)

4. Коагулограма у динаміці

5. Бактеріологічне дослідження крові

6. Добовий діурез

7. Загальний аналіз сечі у динаміці

8. Аналіз сечі за методом Нечипоренко

9. Бактеріологічне дослідження сечі

10. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження виділень із запального вогнища (матки, рани тощо)

11. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження молока

12. Оцінка основних параметрів гомеостазу (t° тіла, АТ, ЧД, пульс, ЦВТ) у динаміці

13. УЗД

14. ЕКГ

1. Інтенсивна антибактеріальна терапія.

2. Інтенсивна дезінтоксикаційна терапія (з урахуванням ступеня зневоднення, перспіраторних втрат тощо).

3. Десенсибілізуюча терапія.

4. Виключення лактації

5. Видалення септичного вогнища.(матки), широке розкриття та дренування інфікованої рани промежини, передньої черевної стінки.

6. Симптоматична терапія (седативні, серцеві препарати, вітаміни).

Повне одужання

14-16


 

1

2

3

4

5

6

7

30.

Інфекція акушерської хірургічної рани (після пологів):

– рана кесаревого розтину;

– шов промежини.

О86.0

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма у динаміці

4. Бактеріологічне дослідження крові

5. Загальний аналіз сечі

6. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження виділень із запального вогнища – у динаміці

7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8. УЗД (на наявність додаткового вогнища в черевній порожнині)

9. Погодинна термометрія

1. Розкриття та дренування інфікованої рани

2. Санація інфікованої рани до повного зникнення запальних явищ

3. Віддалене (до повної нормалізації параметрів гомеостазу) накладання вторинних швів

Повне одужання

14-18

Розходження швів після кесаревого розтину

О90.0

Розходження швів промежини

О90.1

31.

Венозні ускладнення в післяпологовий період.

О87

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма у динаміці

4. Бактеріологічне дослідження крові

5. Загальний аналіз сечі у динаміці

6. Бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8. Погодинна термометрія

Лікування проводиться з залученням судинних хірургів

1. Інтенсивна антибактеріальна терапія

2. Терапія, спрямована на поліпшення реології крові (реополіглюкін, пентоксифіллін, діпіридамол)

3. Прямі та непрямі антикоагулянти під контролем параметрів гомеостазу

4. Якщо тромбофлебіт є ознакою генералізованої інфекції, необхідне хірургічне видалення

Повне одужання

16-21

Поверхневий тромбофлебіт.

О87.0

Глибокий флеботромбоз гестаційний або післяпологовий.

О87.1


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

9. Оцінка основних параметрів гомеостазу ((t° тіла, АТ, ЧД, пульс, ЦВТ) у динаміці

10. УЗД (на наявність додаткового запалення в черевній порожнині)

септичного вогнища

 

 

32.

Інфекції молочної залози пов’язані з дітонародженням

О91

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма у динаміці

4. Бактеріологічне дослідження крові

5. Загальний аналіз сечі

6. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження молока – у динаміці

7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8. Погодинна термометрія

9. УЗД

1. Припинення годування дитини

2. Раціональне зціджування хворої залози

3. Повне виключення лактації в разі значних уражень з тенденцією до нагноєння

4. Інтенсивна антибактеріальна терапія

5. Розкриття абсцесу в умовах хірургічного відділення

Повне одужання

5-7

Інфекції соска

О91.0

Абсцес молочної залози

О91.1

Негнійний мастит (інтерстиціальний паренхіматозит) гестаційний або післяпологовий

О91.2

33.

Акушерська емболія

О88

Обстеження проводиться одночасно з реанімаційними діями за місцем випадку.

1. Оцінка основних параметрів гомеостазу (t° тіла, АТ, ЧД, пульс, ЦВТ) – у динаміці

2. Аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

3. Біохімічне дослідження крові (КОС – у динаміці, електроліти крові)

1. Невідкладне розродження

2. ШВЛ

3. Терапія, спрямована на відновлення параметрів гомеостазу та покращення мікроциркуляції (реополіглюкін, серцеві препарати, гормони кори наднирникових залоз, десенсибілізуючі препарати )

Збереження життя матері.

Розродження живою, неушкодженою дитиною.

14-16

Емболія амніотичною рідиною

О88.1


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Коагулограма у динаміці

5. Загальний аналіз сечі

4. У разі виникнення ознак ДВС-синдрому проводити терапію відповідно його стадії

І: гепарин, реополіглюкін, дезагреганти;

II: тепла донорська кров, плазма, крюпреципітат, етамзилат;

III: інгібітори протеолізу.

 

 

 


II-ІІІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних

обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Інфекції сечостатевих шляхів під час вагітності

О23

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, тромбоцити у динаміці

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма у динаміці

4. Бактеріологічне дослідження крові та сечі

5. Загальний аналіз сечі у динаміці

6. Погодинний та добовий діурез

7. Аналіз сечі за методом

Нечипоренка

8. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

9. БПП

10. УЗД нирок та сечоводів

1. Протизапальна терапія з врахуванням її дії на плід за участю профільних спеціалістів (нефрологів, урологів)

2. Оперативне лікування – звичайно в умовах спеціалізованого відділення – катетеризація сечоводів

1. Повне одужання

2. Збереження прогресуючої вагітності

18-20

Інфекція нирок

О23.0

Інспекція сечового міхура

О23.1

2.

Інфекційні та паразитарні хвороби матері, що ускладнюють вагітність, пологи та післяпологовий період, класифіковані в інших рубриках

О98

Вагітні з хворобами, що належать до цього класу, спостерігаються протягом вагітності у спеціалізованих

медичних закладах, відповідно до наявної патології.

За перебігом вагітності спостерігає акушер-гінеколог відповідного закладу.

Для своєчасного або термінового (в разі необхідності) розродження їх переводять в обсерваційне

1. Своєчасне (в І триместрі) переривання вагітності у випадках, якщо під час вагітності передбачається значне погіршення здоров'я вагітної.

2. Своєчасне (в І триместрі) переривання вагітності, у випадках, якщо внаслідок наявності основної патології не передбачається

1. Максимальне (відповідно до соматичної ситуації та акушерської ситуації) збереження здоров'я жінки.

Залежно від основної патології.

Туберкульоз, який ускладнює вагітність та післяпологовий період

О98.0


 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сифіліс, який ускладнює вагітність та післяпологовий період

О98.1

відділення акушерського стаціонару.

У післяпологовий період, якщо необхідно продовжити лікування основної патології, їх повертають у спеціалізований стаціонар, якщо необхідно продовжити лікування основної патології.

народження повноцінної дитини.

3. Раціональне ведення пологів (відповідно до соматичної ситуації роділлі та акушерської ситуації).

2. Максимально можливе (відповідно соматичної ситуації матері та акушерської ситуації) збереження життя і здоров'я дитини.

Залежно від ситуації

Гонорея, що ускладнює вагітність та післяпологовий період

О98.2

Вірусний гепатит, який ускладнює вагітність та післяпологовий період

О98.4

 


IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних

обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Попередня гіпертензія, що ускладнює вагітність, пологи та післяпологовий період

О10

1. Загальний аналіз крові, тромбоцити

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, білірубін, трансамінази, КОС, ліпіди та холестерин, сечовина, азот сечовини, КМ, креатинін )

4. Коагулограма

5. Аналіз крові на RW, НВsAg та ВІЛ

6. Аналіз крові на вміст цукру

7. Загальний аналіз сечі

8. Аналіз сечі на наявність білка (в добовій кількості)

9. Аналіз сечі за методом Зимницького

10. Аналіз сечі за методом Нечипоренка

11. Вивчення показників центральної гемодинаміки у динаміці

12. БПП

13. УЗД

14. ЕКГ

15. Дослідження очного дна

Ретельна диференціація вагітних, які можуть доношувати вагітність з наступним народженням нормальної дитини, і тих, яким вагітність протипоказана/

1. Своєчасне (до 12 тиж.) переривання вагітності за медичними показаннями у жінок, яким вагітність протипоказана.

2. Індивідуалізований нагляд та лікування вагітних із названою патологією, для яких вагітність з народженням живої нормальної дитини передбачається можливою:

– гіпотензивні препарати;

– препарати, які поліпшують мікроциркуляцію;

– серцеві препарати;

– аеротерапія збалансований діурез;

– психотерапія.

3. Вибір найдоцільнішого за станом жінки, станом плода і терміном вагітності розродження.

1. Своєчасне (до 12 тиж.) переривання вагітності в разі її високого ризику для матері і дитини

5-7

Попередня есенціальна гіпертензія

О10.0

2. Розродження живою повноцінною дитиною, що не спричинило погіршення стану здоров'я матері

Індивідуальна

Попередня кардіоваскулярна гіпертензія

О10.1

Попередня ниркова гіпертензія

О10.2

Попередня кардіоваскулярна та ниркова гіпертензія

О10.3

Попередня вторинна гіпертензія

О10.4

Існуюча раніше гіпертензія з протеїнурією, яка приєдналася

О11


 

1

2

3

4

5

6

7

2.

Цукровий діабет під час вагітності

О24

1. Загальний аналіз крові, тромбоцити

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, білірубін, трансамінази, КОС, холестерин)

4. Коагулограма

5. Аналіз крові на вміст цукру – добові коливання у динаміці

6. Аналіз крові на RW, НВsAg та ВІЛ

7. Аналіз сечі на наявність білка (в добовій кількості)

8. Загальний аналіз сечі

9. Добовий аналіз сечі

10. Ацетон сечі

11. БПП (крім стресових тестів) у динаміці

12. ЕКГ

13. Дослідження очного дна

14. Реовазографія кінцівок

1. Ретельний відбір та своєчасне (до 12 тиж.) переривання вагітності хворим, яким вагітність загрожує погіршенням перебігу основної патології і які не спроможні народити повноцінну дитину.

2. Якісна дієтотерапія

3. Корекція патологічних змін цукрового обміну застосуванням відповідного лікування.

4. Оптимальне за терміном вагітності та характером втручання розродження.

1. Збереження здоров'я матері

2. Народження живої нормальної дитини.

Залежно від потреби.

3.

Допомога матері при відомій або передбачуваній аномалії та ушкодженні плода

О35

1. Загальний аналіз крові, тромбоцити

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Визначення ά-фетопротеїну

5. Аналіз крові на RW, НВsAg та ВІЛ

6. Реакції на токсоплазмоз, цитомегаловірус

7. Загальний аналіз сечі

8. Ацетон сечі

9. Каріоцитограма батька

Своєчасне (бажано в І триместрі, обов'язково до 28 тиж. вагітності) переривання вагітності з підтвердженою аномалією або ушкодженням плода.

1. Збереження здоров'я матері.

2. Своєчасне (на етапі викидня) переривання вагітності.

5-7

Вади розвитку

О35.0

ЦНС плода, при яких мати потребує надання медичної допомоги

О35.1

Хромосомні аномалії у плода (передбачувані)

О35.2


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Спадкові хвороби у плода (передбачувані)

О35.5

10. Каріоцитограма матері

11. Каріоцитограма навколоплідних вод

12. Бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

13. Біопсія плаценти з генетичним дослідженням

14 БПП

15. ЕКГ

 

 

 

Ураження плода (передбачуване) внаслідок вживання лікувальних засобів, при якому мати потребує надання медичної допомоги.

О35.6

Ураження плода (передбачуване) внаслідок радіації, при якому мати потребує надання медичної допомоги.

 

4.

Резус-імунізація, при якій мати потребує надання медичної допомоги.

О36.0

1. Загальний аналіз крові, тромбоцити

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Титр антирезус-антитіл у динаміці

5. Аналіз крові на RW, НВsAg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

7. Кордоцентез з аналізом крові плоду на непрямий білірубін, загальний білок, гематокрит, гемоглобін

8. Пункція амніотичної порожнини з наступним фотоколориметричним дослідженням навколоплідних вод на білірубін

9. Бактеріологічне та

1. Неспецифічна десенсибілізуюча терапія

2. Антианемічна терапія

3. Пересадка шкірного шматка

4. Плазмаферез

5. Гемосорбція

6. Внутрішньоутробне замісне переливання крові

7. У разі неефективності консервативної терапії – дострокове розродження.

Народження живої нормальної дитини

Залежно від потреби


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

10. БПП (крім стресових тестів)

11. ЕКГ

 

 

 

5.

Інші хвороби матері, які ускладнюють вагітність, пологи та післяпологовий період, класифіковані в інших рубриках

О99

1. Загальний аналіз крові, тромбоцити

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (білки та білкові фракції, електроліти, білірубін, КОС у динаміці, креатинін )

4. Коагулограма

5. Ревмопроби

6. Аналіз крові на RW, НВsAg та ВІЛ 7. Загальний аналіз сечі з погодинним та добовим діурезом

8. Бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту

9. БПП в II та III триместрах вагітності

10. Вивчення показників гемодинаміки

11. ЕКГ – у динаміці

12. УЗД

1. Ретельний відбір вагітних, яким вагітність протипоказана (у зв'язку з ризиком для життя жінки та неспроможністю народити повноцінну дитину) та своєчасне (до 12 тиж.) переривання вагітності.

2. Лікування – відповідно до наявної патології (серцеві, антиревматичні препарати, такі, що покращують гемодинаміку, седативні засоби ) з урахуванням наявності прогресуючої вагітності.

3. Оптимальний вибір терміну для розродження та характеру розродження.

1.   Своєчасне переривання вагітності.

2. Збереження здоров'я матері.

3. Народження живої нормальної дитини в азі доношування вагітності.

Залежно від потреби.

Хвороби системи кровообігу, які ускладнюють вагітність, пологи та післяпологовий період

О99.4


 

ГІНЕКОЛОГІЯ

 

 

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних

обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня

тривалість лікування (дні)

 

1

2

3

4

5

6

7

 

1.

Лейоміома матки

D25

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8. УЗД

9. ЕКГ

10. Екскреторна пієлографія

11. Роздільне лікувально-діагностичне вишкрібання матки та церві кального каналу

1. Консервативне лікування

Показання:

– у випадках, коли розмір міоми не більший за 12-тижневу вагітність

– коли (при зазначеному розмірі) міома не дає додаткових ускладнень: кровотеч, болю, патології сусідніх органів.

Обсяг лікування:

– синтетичні прогестини

– синтетичні гестапени

– антиестрогени

2. Оперативне лікування

Показання:

– міома, розмір якої більший за 12-тижневу вагітність

– міома, що швидко зростає (більше ніж 4 тиж. вагітності за рік) міома з підслизовою локалізацією

Обсяг оперативного лікування:

– консервативна міомектомія у молодому віці (до 35 років)

Стабільні розміри та відсутність додаткових патологічних проявів (кровотеч, болю, анемії, порушень з боку сусідніх органів).

2-3

 

Підслизова лейоміома матки

D25.0

 

Інтрамуральна лейоміома матки

D25.1

 

Субсерозна лейоміома матки

D25.2

Повне одужання

8-10

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

– екстирпація матки без придатків (до 45 років) та з придатками (після 45 років, або в разі високого ризику малігнизації).

 

 

2.

Доброякісні новоутворення яєчника

D27

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та  резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

8. УЗД

9. ЕКГ

10. Екскреторна пієлографія

Оперативне лікування, обсяг якого відповідає характеру виявленої пухлини: видалення пухлини видалення матки з придатками та субтотальна резекція сальника

Повне одужання

8-10

 

 

3.

Сальпінгіт та оофорит

N70

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Біохімічне дослідження крові (електроліти)

4. Коагулограма

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

7. Загальний аналіз сечі

8. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

9. УЗД

10. Щогодинна термометрія

1. Інтенсивна антибактеріальна терапія

2. Інтенсивна дезінтоксикаціина  терапія, спрямована на відновлення параметрів гомеостазу

3. У разі неефективності консервативної терапії протягом 24-48 год. – оперативне втручання з видаленням запального вогнища та широким дренуванням черевної порожнини

Ліквідація запального вогнища

12-15

Гострий сальпінгіт та оофорит

N70.0

Гостре запальне захворювання матки

N71.0

Гострий параметрит і тазовий целюліт

N73.0

Гострий тазовий перитоніт у жінок

N73.3


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Хвороби бартолінової залози

N75

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

6. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

7. Бактеріологічне дослідження матеріалу з запального вогнища

8. Гістологічне дослідження операційного матеріалу

1. Оперативне лікування:

– видалення кісти;

– розкриття та дренування абсцесу.

Повне одужання

5-6

Кіста бартолінової залози

N75.0

Абсцес бартолінової залози

N75.1

Абсцес вульви

N76.4

 

 

5.

Випадання статевих органів

N81

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

6. Загальний аналіз сечі

7. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту на БВ

Оперативне лікування відповідно до ступеня ураження органів:

1. Пластичні операції відповідно до визначеної форми ураження органа

2. Трансвагінальна екстирпація матки з придатками з передньою та задньою пластикою

Повне одужання

12-14

Цистоцелє

N81.1

Неповне випадання матки і піхви

N81.2

Повне випадання матки

N81.3

Ентероцелє Ректоцелє

N81.5

N81.6

6.

Нориці із залученням статевих органів

N82

1. Загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на вміст цукру

5. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

Оперативне втручання: фістулопластика відповідно до місця розташування нориці

Повне одужання з відновленням функції органів

12-14

Міхурово-піхвова нориця

N82.0

Інші нориці жіночих статевих шляхів:

N82.1

– шийково-сечоміхурова

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

– сечовідно-піхвова

– сечівниково-піхвова

 

6. Загальний аналіз сечі

7. Бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту

8. ЕКГ

9. УЗД

10. Фістулографія

11. Екскреторна пієлографія

12. Консультація хірурга, уролога

 

 

 

– матково-сечовідна

 

– матково-сечоміхурова

 

Нориця з піхви у тонку кишку

N82.2

Нориця з піхви у товсту кишку

N82.3

Інша кишково-генітальна нориця у жінок

N82.4

Нориця генітально-шкірна у жінок

N82.5

7.

Надмірні, часті та нерегулярні менструації

N92

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

5. Кольпоскопія

6. Кольпоцитологія

7. Роздільне лікувально-діагностичне вишкрібання матки та цервікального каналу

8. Гістологічне дослідження зскрібка

9. УЗД

1. Гемостаз:

- оперативний

- вишкрібання матки медикаментозний

- гормональні, і такі, що скорочують матку препарати, прокоагулянти

2. Відновлення параметрів гомеостазу:

- вітамінотерапія;

- стимуляція гемопоезу;

- гемотрансфузія

3. Рекомендації щодо амбулаторного лікування – патогенетичне лікування залежно від віку хворої та гістологічних змін ендометрію

1. Стійкий гемостаз (до початку наступної менструації)

2. Нормалізація менструального циклу

3-5

Надмірні та часті менструації з регулярним циклом

N92.0

Надмірні та часті менструації з нерегулярним циклом

N92.1

Овуляційна кровотеча

N92.3

 

 

8.

Надмірні менструації в період статевого дозрівання

N92.2

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та резус-фактора

1. Гемостаз: гормональний чи хірургічний – вишкрібання матки

1. Стійкий гемостаз (до початку наступної менструації)

7-8


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

3. Коагулограма

4. Rо-графія черепа

5. Кольпоцитологія

6. Вишкрібання матки як виняток

7. Гістологічне дослідження зіскобу

8. УЗД

2. Антианемічна терапія

3. Оперативне лікування – в разі виявлення гормонопродукуючих пухлин

2. Нормалізація менструального циклу

 

9.

Надмірна кровотеча у передменопаузальний період

N92.4

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту

5. Кольпоскопія

6. Кольпоцитологія

7. Роздільне лікувально-діагностичне вишкрібання матки та цервікального каналу

8. Гістологічне дослідження зскрібка

9. УЗД

1. Гемостаз:

- оперативний – вишкрібання матки

- гормональний – з додаванням симптоматичного лікування (скоротливі препарати, прокоагулянти)

2. Антианемічна терапія

3. Призначення амбулаторного патогенетичного лікування відповідно до вікових особливостей та характеру зскрібка

4. Радикальне оперативне лікування - у разі неадекватності попередньої –атогенетичної терапії

1. Стійкий гемостаз

2. Нормалізація менструального циклу в перед-клімактеричному віці

5-8

10.

Кровотеча після і під час статевого контакту

N93.0

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне дослідження піхвового вмісту, включаючи обстеження на БВ

5. Кольпоскопія

Гемостаз:

- тимчасовий - до отримання результатів гістологічного дослідження

- радикальний - залежно від отриманих результатів гістологічного дослідження

- кріотерапія,

Радикальний гемостаз

8-12

Кровотеча в період після менопаузи

N95.0


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Кольпоцитологія

7. Роздільне лікувально-діагностичне вишкрібання матки та цервікального каналу

8. Гістологічне дослідження матеріалу

9. УЗД

10. Біопсія підозрілих ділянок

- лазеротерапія поверхневої дисплазії шийки матки

- екстирпація матки з придатками при дисплазії III ступеня, рецидивуючих передракових змінах ендометрію

- комбінована або поєднана променева терапія у профільному стаціонарі при злоякісних новоутвореннях шийки чи тіла матки

 

 

 


III рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних

обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня

тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ендометріоз

N80

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення групи крові та резус-фактора

3. Коагулограма

4. Бактеріологічне та бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту включаючи обстеження на БВ

5. Кольпоскопія

6. Кольпоцитологія

7. УЗД

8. Гістероскопія

9. Гістеросальпінгографія

10. Лапароскопія

11. Біопсія підозрілих ділянок

1. Консервативне лікування:

- синтетичні прогестини;

- антиестрогени

2. Оперативне лікування:

- кріо- та лазеродеструкція невеликих зовнішніх локусів

- видалення органу при вираженному внутрішньому ендометріозі (матка, придатків)

Повне одужання

3-5

Ендометріоз матки

N80.0

Ендометріоз яєчника

N80.1

Ендометріоз маткової труби

N80.2

Ендометріоз тазової очеревини

N80.3

Ендометріоз прямокишково-піхвової перетинки піхви

N80.4

 


IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних

обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня

тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Відсутня, мізерна та нечаста менструація

N91

1. Вивчення графіка базальної температури

2. Статевий хроматин

3. Каріотипування

4. УЗД

5. Аналіз крові на вміст цукру

6. Rо-графія черепа

7. Рівні гормонів у крові:

- естрогени

- прогестерон

- 17-кетостероїди

- ФСГ

- ЛГ

- пролактин

- андрогени

8. Гормональні тести

- з прогестероном

- з гонадотропінами

9. Прохідність гімена, піхви та шийки матки

Відповідно до встановленого діагнозу:

1. Розсікання гімена, сполук піхви чи шийки матки в разі наявності несправжньої аменореї

2. Стимулювальна терапія у разі пізнього статевого дозрівання

3. Підтримувальна кортикостероїдна терапія в разі адреногенітального синдрому

Нормалізація менструального циклу

 

Примітка: первинна аменорея нерідко зумовлена генетичними факторами (45X0, тестикулярна фемінізація та ін.), де необхідна тільки точна діагностика, оскільки лікування не є можливим

3-5 днів,

потім амбулаторний нагляд

Первинна аменорея

N91.0

Вторинна аменорея

N91.1

1. Вивчення графіка базальної температури

2. Вивчення ступеню естрогенної насиченості в мазках піхвового епітелію

3. Метросальпінгографія

4. УЗД

5. Вивчення полів зору

6. Rо-графія черепа

7. Рівні гормонів у крові:

- естрогени

- прогестерон

- 17-кетостероїди

Відповідно до встановленого

діагнозу:

1. Стимулююча гормонотерапія (синтетичні прогестини)

2. Інгібітори пролактину (аменорея-галакторея)

3. Замісна гормонотерапія (синдром Шихана)

4. Клиноподібна резекція яєчників (склерокистоз яєчників)

Відновлення менструальної функції

5-7 днів, потім амбулаторний нагляд


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

- ФСГ

- ЛГ

- пролактин

- андрогени

8. Лапароскопія

9. Вивчення функції щитоподібної залози

10. Гормональні тести

5. Видалення гормонопродукуючих пухлин (андробластома)

6. Вапоризація внутрішньоматкових сполук (синдром Ашермана)

 

 

2.

Жіноча безплідність

N97

1. Вивчення ГБТ

2. Вивчення піхвових мазків щодо ступеня естрогенної насиченості

3. Ступінь натягу цервікального слизу

4. Каріотипування

5. Статевий хроматин

6. УЗД

7. Гістеросальпінгографія

8. Бактеріоскопічне та бактеріологічне вивчення піхвового змісту, включаючи обстеження на БВ

9. Rо-графія черепа

10. Аналіз крові на вміст цукру

11. РЗК на токсоплазмоз

12. Рівні гормонів у крові:

- естрогени

- прогестерон

- 17-кетостероїди

- ФСГ

- ЛГ

- пролактин

- андрогени

13. .Спермограма чоловіка:

- тест на пенетрацію сперматозоїдів у цервікальний слиз

Відповідно до встановленого

діагнозу:

1. Стимулювання овуляції

2. Протизапальна терапія

3. Інгібіція пролактину

4. Десенсибілізуюча терапія

5. Оперативне лікування:

- клиноподібна резекція яєчників

- відновлення прохідності маткових труб

6. Штучна інсемінація:

- спермою чоловіка

- спермою донора

7. Штучне запліднення

1. Запліднення

2. Нормальний перебіг вагітності та розвиток зародку протягом 14 тижнів.

5-8 днів,

потім амбулаторний нагляд

Жіноча безплідність, пов'язана з відсутністю овуляції

N97.0

Жіноча безплідність трубного походження

N97.1

Жіноча безплідність маткового походження

N97.2

Жіноча безплідність шийкового походження

N97.3

Жіноча безплідність, пов'язана з чоловічим фактором

N97.4


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

- антитіла до сперматозоїдів чоловіка

14. Дослідження функції щитоподібної залози та надниркових залоз

15. Аналіз крові на RW НВsАg та ВІЛ

 

 

 

 

 

 


Розділ 2 КОМБУСТІОЛОГІЯ


КОМБУСТІОЛОГІЯ

Усі рівні надання медичної допомоги

 

№ п/п

Визначення групи хворих за тяжкістю опіків

Обсяг обстеження

Обсяг медичної допомоги

Строки госпіталізації

1

2

3

4

5

1.

1-ша група: хворі з надзвичайно важкими опіками:

– дорослі потерпілі з опіками ЗА-ЗБ–4 ступенів - понад 10% поверхні тіла;

– особи віком понад 60 років з опіками ЗА-ЗБ ступеня – понад 20%поверхні тіла;

– усі травмовані з опіками дихальних шляхів та ушкодженнями легенів токсичними продуктами горіння;

– усі хворі з електротравмою.

1. Огляд для визначення площі опіку та його глибини.

2. Вимірювання АТ, пульсу, частоти дихання.

3. Визначення індексу важкості ураження.

4. Пальпація, аускультація при комбінованих травмах, порушенні периферичного кровообігу (при циркулярних глибоких опіках на шиї, грудній клітки, кінцівках).

5. Визначення знаків електричного струму при електротравмах.

6. Огляд очних яблук при хімічних опіках обличчя.

7. Огляд носових ходів при ураженнях продуктами згорання.

1. Проведення реанімаційних заходів

2. Катетеризація вен з проведенням трансфузійної протишокової терапії

3. Уведення плазмозамінних розчинів (Рінгера, реополіглюкін, гемодез)

4. Знеболювальні препарати

5. Антигістамінні препарати

6. Стероїдні препарати

7. Протизапальні препарати

8. Очищення дихальних шляхів

9. Транспортна іммобілізація при комбінованих опіках та електротравмах

10. Накладання на опіки контурних пов'язок

Діагностично-лікувальні заходи в перші 20-40 хв. На догоспітальному або госпітальному етапі.

2.

2-га група: хворі з опіками важкими та середньої важкості:

– дорослі з опіками 2-ЗА-ЗБ ступенів – від 10% до 40% поверхні тіла;

– особи віком понад 60 років з опіками 2-ЗА-ЗБ ступенів – від 5% до20% поверхні тіла.

1. Огляд для визначення площі опіку та його глибини.

2. Вимірювання АТ, пульсу, частоти дихання.

3. Визначення індексу важкості ураження.

4. Пальпація, аускультація при комбінованих травмах, порушенні периферичного кровообігу (при циркулярних глибоких опіках на шиї, грудній клітки, кінцівках).

1. Проведення реанімаційних заходів.

2. Катетеризація вен з проведенням трансфузійної протишокової терапії.

3. Уведення плазмозамінних розчинів (Рінгера, реополіглюкін, гемодез).

4. Знеболювальні препарати

5. Антигістамінні препарати.

6. Стероїдні препарати.

7. Протизапальні препарати.

Діагностично-лікувальні заходи в перші 20-40 хв. На догоспітальному або госпітальному етапі.

 

 

5. Визначення знаків електричного струму при електротравмах.

6. Огляд очних яблук при хімічних опіках обличчя.

7. Огляд носових ходів при ураженнях продуктами згорання.

8. Очищення дихальних шляхів.

9. Транспортна іммобілізація при комбінованих опіках та електротравмах.

10. Накладання на опіки контурних пов'язок.

 

3.

3-тя група: хворі з локальними поверхневими опіками:

– дорослі з опіками 2-ЗА ступенів – до 10% поверхні тіла;

– особи віком понад 60 років з опіками – до 5% поверхні тіла.

1. Огляд для визначення площі опіку та його глибини.

2. Вимірювання АТ, пульсу, частоти дихання.

3. Визначення індексу тяжкості ураження.

4. Пальпація, аускультація при комбінованих травмах, порушенні периферійного кровообігу (при циркулярних глибоких опіках на шиї, грудній клітки, кінцівках).

5. Визначення знаків електричного струму при електротравмах.

6. Огляд очних яблук при хімічних опіках обличчя.

7. Огляд носових ходів при ураженнях продуктами згорання.

1. Уведення знеболювальних препаратів.

2. Уведення антигістамінних препаратів.

3. Уведення протизапальних препаратів.

4. Накладання пов'язок на обпечені ділянки тіла.

Діагностично-лікувальні заходи в перші 20-40 хв. На догоспітальному або госпітальному етапі.


III та IV рівні надання допомоги

 

Група хворих за тяжкістю опіків

Обсяг обстеження

Обсяг лікувальних заходів

Термін оперативного лікування

(з моменту госпіталізації)

Критерії якості

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування у стаціонарі, дні

1-ша

1. Клінічне обстеження:

– визначення площі та глибини ураження;

– наявність циркулярних глибоких опіків шиї, тулуба, кінцівок;

– наявність ураження легенів, верхніх дихальних шляхів наявність комбінованих уражень.

1. Обсяг та характер протишокової терапії залежить від характеру та виду важкості опікової травми, віку хворих та обсягу медичної допомоги на догоспітальному етапі. Раціональна протишокова терапія має відповідати таким вимогам:

– лікування розпочинається негайно і проводиться безперервно;

– лікування має бути комплексним, багатокомпонентним та включати боротьбу з болем, порушенням судинної проникності, мікроциркуляції, гіперкоагуляції, зневодненням, порушенням КОС, функції серцево-судинної та травної систем, профілактику інфекційних ускладнень.

20 хв.

Відсутність фіброзних анкілозів великих суглобів Контрактури не більше як 1-2-го ступенів

45-60

2-га

2. Біохімічні дослідження крові та сечі.

3. Вимірювання АТ, ЦВТ, пульсу, частоти дихання, сечовиділення.

2. Декомпресивна некротомія при циркулярних глибоких опіках шиї, тулуба, кінцівок.

3. Декомпресійна фасціотомія! (відкрита) кінцівок при електротравмах високовольтним струмом.

4-6 год.

Повне відновлення втраченого шкірного покриву. Відсутність деформації та контрактур, малих суглобів утворення патологічних рубців.

30-45

3-тя

4. Визначення об'ємів уведеної у вену та виведеної з сечею рідини.

4. Мікротрахеостомія при термічному ураженні верхніх дихальних шляхів з проведенням мікролаважу трахеї.

4-6 год.

 

 

 

5. Рентгенографія при комбінованих ураженнях та електротравмах.

5. Фібробронхоскопія з лаважем трахеобронхіального дерева.

2-4 год.

 

 

 

6. Консультації терапевта, отоларинголога, офтальмолога, уролога, (за показаннями).

6. Надання кваліфікованої хірургічної та травматологічної допомоги хворим з комбінованими травмами.

24-48 год.

Повна епітелізація опікової рани та відсутність рубців

12-16


 

1

2

3

4

5

6

 

 

7. Спеціалізована медична допомога проводиться в повному обсязі, необхідному для одужання та профілактики різноманітних ускладнень опікової хвороби.

1-5

Увесь період лікування

 

 

 

 

8. Оперативне відновлення втраченого шкірного покриву у хворих з глибокими опіками та епітелізація поверхневих опікових ран.

1-2 міс.

 

 

 

 

9. Превентивна хірургія глибоких уражень кісток, суглобів, сухожильно-зв'язкового апарату з використанням методів місцевої італійської пластики стеблевого шматка на судинній ніжці.

1-5 днів

 

 

 

 

10. Запобігання рубцюванню, деформаціям та контрактурам; диспансеризація хворих з наслідками опіків; консервативна реабілітація хворих з опіками.

1-6 міс.

 

 

 

 

11. Оперативна реабілітація хворих з післяопіковими рубцевими деформаціями та контрактурами різних локалізацій.

1-1,5 року після одужання

 

 

 


Розділ 3  НЕЙРОХІРУРГІЯ

 

 

 

Список умовних скорочень

 

 

Ко-графія – рентгенографія

АГ – ангіографія

АКТ – аксіальна комп'ютерна томографія

АТ – артеріальний тиск

в/в – внутрішньовенно

ВЧТ – внутрішньочерепний тиск

ЕЕГ – електроенцефалографія

ЕМГ – електроміографія

ЕхоЕГ – ехоенцефалографія

КТ – комп'ютерна томографія

ЛП – люмбальна пункція

ЛТ – лікворний тиск

МГ – мієлографія

МРТ – магнітно-резонансна томографія

ПХО – первинне хірургічне оброблення (рани)

УЗДГ – ультразвукова допплєрографія

ХСМТ – хребетно-спинномозкова травма

ЦВТ – центральний венозний тиск

ШВЛ – штучна вентиляція легень

ШкГ – шкала Глазго

 


II та III рівні надання невідкладної медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

Уніфікація ведення хворих з черепно-мозковою травмою

1.

Струс головного мозку без ушкодження м'яких тканин (14-15б. ШкГ)

S06.0

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю. Проба Раппопорта.

5. Rо-графія черепа в 2 проекціях

б. ЕхоЕГ

7. ЛП із визначенням ЛТ та аналіз ліквору

8. За наявності апаратури – АКТ

1. Седативні, знеболювальні препарати

2. Симптоматичне лікування

З. Салуретики – за наявності гіпертензивної етіології головного болю

Поліпшення стану

3-4

Подальше лікування під наглядом невролога (стаціонарне чи вдома)

2.

Струс головного мозку із раною м'яких тканин

S06.0

1. Неврологічний та соматичний

огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю. Проба Раппопорта

З. Rо-графія черепа в 2 проекціях

4. ЕхоЕГ

5. ЛП із визначенням ЛТ та аналіз ліквору

6. За наявності апаратури – АКТ

1. Седативні, знеболювальні препарати

2. Симптоматичне лікування

З. Салуретики – за наявності гіпертензивної етіології головного болю

4. ПХО

5. У разі забруднення рани – антибіотики

Поліпшення стану

3-8

Подальше лікування під наглядом невролога, хірурга

3.

Забій головного мозку легкого ступеня

(12-13б ШкГ)

S06.9

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю, Проба Раппопорта

5. Rо-графія черепа в 2 проекціях

6. ЕЕГ (на 5-7-й день) ЕхоЕГ

7. За наявності апаратури – АКТ

8. ЛП з визначенням ЛТ та аналіз ліквору

1. Седативні, знеболювальні препарати

2. Симптоматичне лікування

З. Салуретики – за наявності гіпертензивної етіології головного болю

4. Відновлювальна терапія

Поліпшення стану

8-10

Подальше лікування під наглядом невролога

4.

Забій головного мозку легкого ступеня з

S06.9

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Загальні аналізи крові та сечі

1. Седативні, знеболювальні препарати

2. Симптоматичне лікування

 

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

ушкодженням м’яких тканин

 

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю, Проба Раппопорта

5. Rо-графія черепа в 2 проекціях

6. ЕхоЕГ

7. За наявності апаратури – АКТ

8. ЛП з визначенням ЛТ та аналіз ліквору

З. Салуретики – за наявності гіпертензивної етіології головного болю

4. 

5. ПХО

6. Протизапальна терапія

7. Відновлювальна терапія

Поліпшення стану

14

Подальше лікування під наглядом невролога

5.

Забій головного мозку середнього ступеня

(9-11б ШкГ)

S06.9

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю, Проба Раппопорта

5. Біохімічне дослідження крові (калій та натрій плазми, загальний білок, осмолярність плазми)

6. ЕЕГ (на 5—й день)

7. За наявності апаратури – АКТ

8. Консультація офтальмолога, отоларинголога

1. Седативні, знеболювальні препарати

2. Дигідратація – за показаннями

3. Гормональні препарати

4. Антиоксиданти

5. ПХО – в разі пошкодження м’яких тканин

6. Симптоматичне лікування 7. Ноотропи

8. Тканеві препарати

9. Вітаміни

Поліпшення стану

20

Подальше лікування в неврологічному стаціонарі

6.

Забій головного мозку важкого ступеня

(8-3б. ШкГ)

S06.9

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю, Проба Раппопорта

5. Біохімічне дослідження крові (гематокритне число, електроліти, загальний білок, осмолярність плазми)

6. АКТ в перші 60 хв. і в динаміці в разі погіршення стану

7. ЕЕГ (на 5-7-й день), ЕхоЕГ

8. Консультації офтальмолога, отоларинголога

1. Нормалізація дихання, гемодинаміки

2. За показаннями - інтубація трахеї, зондування шлунку, катетеризація сечового міхура, центральної вени. У разі неефективного дихання – ШВЛ. Контроль ЦВТ, ВЧТ

З. Дегідратаційна, протинабрякова терапія (осмодіуретики, салуретики, антиоксиданти, антагоністи Са2+)

4. ПХО – у разі пошкодження м'яких тканин

Поліпшення стану

До 40

Після стабілізації стану – переведення у відділення неврології або реабілітації


 


1

2

3

4

5

6

7

7.

Забій головного мозку важкого ступеня (8-3б ШкГ) при дислокації серединних структур >5мм

S06.9

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю. Проба Раппопорта

5. Біохімічне дослідження крові (гематокрітне число, електроліти, загальний білок, осмолярність плазми)

6. АКТ в перші 60 хв. і в динаміці в разі погіршення стану

7. ЕЕГ (на 5-7-й день),

8. Консультації офтальмолога, отоларинголога(в динаміці)

1. Нормалізація дихання, гемодинаміки.

2. За показаннями – інтубація трахеї, зондування шлунка, катетеризація сечового міхура, центральної вени. У разі неефективного дихання – ШВЛ. Контроль ЦВТ, ВЧТ.

З. Дегідратаційна, проти набрякова терапія (осмодіуретики, салуретики, антиоксиданти, антагоністи Са2+)

4. Декомпресивна трепанація

5. ПХО – в разі пошкодженні м'яких тканин

Поліпшення стану

До 40

Після стабілізації стану – переведення у відділення неврології або реабілітації

8.

Стиснення головного мозку

S06.2

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

З. Загальні аналізи крові та сечі

4. Аналіз крові на вміст цукру, алкоголю. Проба Раппопорта

5. Біохімічне дослідження крові (гематокрітне число, електроліти, загальний білок, осмолярність плазми)

6. АКТ в перші 60 хв. і в динаміці в разі погіршення стану, а також перед виписуванням

7. ЕхоЕГ

8. Консультації офтальмолога, отоларинголога

1. Нормалізація дихання, гемодинаміки.

2. За показаннями – інтубація трахеї, зондування шлунка, катетеризація сечового міхура, центральної вени. У разі неефективного дихання - ШВЛ. Контроль ЦВТ, ВЧТ

З. ПХО – в разі пошкодження м'яких тканин

4. Дегідратаційна, протинабрякова терапія (осмодіуретики, гормони, салуретики, антиоксиданти, антагоністи Са2+)

5. Термінове видалення фактора стиснення (в перші 3 год. після госпіталізації)

Поліпшення стану

15-40

Після стабілізації стану – переведення у відділення неврології або реабілітації


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Ускладнена травма хребта: хребетно-спинномозкова травма

Т09.3

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Госпіталізація в нейрохірургічне відділення

4. Оцінка стану за Франке (групи А, В, С, D)

5. Загальні аналізи крові та сечі

6. Аналіз крові на алкоголь. Проба Раппопорта

7. Біохімічне дослідження крові

8. Спондилографія

9. ЛП з визначенням ліквородинаміки

10. За наявності апаратури – МРТ

1. Нормалізація дихання, гемодинаміки

2. Катетеризація сечового міхура, центральної вени

З. У разі спінального шоку – бинтування ніг, атропін, гіпертонічний (3-7%) розчин

4. За наявності компресії спинного мозку - рання декомпресивно-стабілізувальна операція

5. У перші 6 год. - метилпреднизолон 30 мг на 1 кг маси тіла одноразово, через 1-2 год. – 15 мг на 1 кг маси тіла, токофероли 5 мл внутрішньом'язово, дифенін 500 мг, сибазон (реланіум, седуксен), тіопентал Ма, німодипін, антибіотики широкого спектра дії, перевертання кожні 30-40 хв.

6. У разі шоку – протишокова терапія, після цього – декомпресивно-стабілізувальна операція

Поліпшення стану

15-40

Після стабілізації стану – переведення у відділення неврології або реабілітації

10.

Поєднана хребетно-спинномозкова травма

Т09.3

1. Неврологічний та соматичний огляд

2. Визначення групи крові, резус-фактора

3. Госпіталізація в нейрохірургічне відділення

4. Оцінка стану за Франке (групи А, В, С, D)

5. Загальний аналіз крові та сечі

6. Аналіз крові на алкоголь. Проба Раппопорта

7. Біохімічне дослідження крові

8. Спондилографія

1. У разі гіповолемічного шоку – протишокова терапія

2. Невідкладні операції - за наявності гемопневмотораксу, ушкодження внутрішніх органів

З. Те ж саме, що й при ХСМТ

4. За наявності переломів

Поліпшення стану

30-60

Після стабілізації стану – переведення у реабілітаційне відділення


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

9. ЛП з визначенням ліквородинаміки

10. За наявності апаратури – МРТ

11. Уточнення характеру та локалізації екстравертебрального компоненту

кінцівок – ранні зовнішньо або внутрішньо стабілізуючі операції

5. Якомога раніше – декомпресія спинного мозку та стабілізація хребта

6. Рання післяопераційна реабілітація

 

 

Уніфікація ведення хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу

11.

Геморагічний інсульт (перші 60 хв.)

І61

1. Неврологічний огляд

2. АКТ

3. Корекція АТ (робоча норма або на 10-15% менше від норми)

4. За відсутності дислокації" та гематоми – ЛП

5. Загальні аналізи крові та сечі

6. Аналіз крові на вміст цукру, гематокритне число

7. Коагулограма

8. Ангіографія – в разі підозри на аневризму

1. 3а наявності латеральної гематоми з дислокацією > 5 мм - видалення гематоми в перші 2-3 год

2. Протинабрякова терапія

3. Нормалізація гемодинаміки, дихання

4. Антиоксиданти

5. Антагоністи Са2+

6. Кров'яна гемостатична терапія

Поліпшення стану

20-30

Після стабілізації стану переведення у неврологічне відділення

12.

Ішемічний інсульт. Перехідні порушення мозкового кровообігу (перші 60 хв.).

І64

1. Неврологічний огляд

2. Пальпація та аускультація судин

З. АКТ

4. ЛП – в разі диференціальних ускладнень з геморагією

5. Аналіз крові на вміст цукру, гематокритне число

6. Коагулограма

7. Загальний аналіз крові

8. УЗДГ судин шиї та голови

9. АГ – за показаннями

1. 3а наявності тромбозу екстракраніальних судин – тромбектомія в перші 6-12 год. за відсутності зони ішемії

2. Корекція АТ

3. Гепарин по 5-10 тис.Од. кожні 6 год., перше введення внутрішньовенне на 100-200 мл ізотонічного розчину або адропарину кальцію по 1 дозі кожні 12 год.

4. Протинабрякова дегідратаційна терапія

5. Антиоксиданти

6. Антагоністи Са2+

7. Симптоматичне лікування, контроль АКТ,УЗДГ

Поліпшення стану

20-30

Після стабілізації стану переведення у неврологічне відділення


IV рівень надання нейрохірургічної допомоги

 

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

Наслідки важкої нейротравми

1.

Краніоорбітальна, краніобазальна черепно-мозкова травма (з ліквореєю, ушкодженням магістральних артеріальних судин, венозних синусів та ін.)

S02

1. Загальні, неврологічні, офтальмологічні, отоларингологічні та інші види обстеження

2. Лабораторні (клінічні, біохімічні, імунологічні) дослідження

3. Rо-графія черепа ЛП, АКТ, МРТ, церебральна АГ

1. Оперативне втручання

2. Комплекс інтенсивної медикаментозної терапії

Стабілізація стану хворого, ліквідація ліквореї, косметичного дефекту

До 20

2.

Перелом (перелом-вивих) хребта з ушкодженням спинного мозку

Т08

Т09

1. Загальні, неврологічні, травматологічні та інші види обстеження

2. Лабораторні (клінічні, біохімічні, імунологічні та ін.) дослідження

3. Rо-графія хребта ЛП, МГ, радіонуклідна МГ, МРТ, ЕМГ

1. Оперативне втручання

2. Рання післяопераційна реабілітація

Поліпшення стану хворого

До 60

3.

Внутрішньочерепні та внутрішньо-хребетні абсцеси та гранульоми

G06

1. Загальні, неврологічні, травматологічні та інші види обстеження

2. Лабораторні (клінічні, біохімічні, імунологічні та ін.) дослідження

З. Rо-графія хребта ЛП, ІУІГ, радіонуклідна МГ, МРТ, ЕМГ

4. Допоміжні діагностичні види обстеження –.за показаннями

1. Оперативне втручання

2. Цілеспрямована Імунотерапія з ранньою післяопераційною реабілітацією

Поліпшення стану хворого

30-60

 

4.

Хронічний остеомієліт кісток черепа та хребта

М86

1. Загальні, неврологічні, хірургічні види обстеження

2. Лабораторні (клінічні, біохімічні, мікробіологічні, бактеріологічні) дослідження

3. Rо-графічні дослідження 4.КТ, МРТ, фістулографія

1. Оперативне втручання

2. Комплекс інтенсивної цілеспрямованої медикаментозної терапії

Поліпшення стану хворого

До 30


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Ушкодження периферичної нервової системи

S44, S54, S64, S74, S84, S94

1. Загальні та неврологічні види обстеження

2. Лабораторні дослідження З. Ангіографічні та електроміографічні дослідження

1. Оперативне втручання (із застосуванням мікрохірургічної техніки)

2. Післяопераційна реа­білітація

Поліпшення стану хворого

До 30

Патологія судин головного і спинного мозку

6.

Артеріальні аневризми, артеріовенозні мальформації, в тому числі з розвитком геморагічних мозкових порушень

G46

1. Загальні, неврологічні види обстежень

2. Лабораторні (клінічні, біохімічні, реологічні) дослідження

3. Церебральна АГ (тотальна, селективна, суперселективна)

4. УЗДГ

1. Оперативне втручання (мікрохірургічне або ендоваскулярне)

2. Комплекс інтенсивної медикаментозної терапії

3. Післяопераційна реабілітація

Поліпшення стану хворого

До 20

7/

Ураження інтракраніальних та екстракра-ніальних магістральних судин з розвитком ішемічних порушень у центральній нервовій системі

 

1. Загальні, неврологічні види обстежень

2. Лабораторні (клінічні, біохімічні, реологічні) дослідження

3. Церебральна АГ (тотальна, селективна, суперселективна)

4. УЗДГ

1. Оперативне втручання (мікрохірургічне або ендоваскулярне)

Поліпшення стану хворого

До 20

Функціональна й відновлювальна нейрохірургія

8.

Епілепсія

G40

1. Загальні, неврологічні види обстеженнь

2. Лабораторні (клінічні, біохімічні) дослідження

З. ЕЕГ, електрокортикографія, субкортикографія, КТ, МРТ

1. Оперативне втручання (мікрохірургічне видалення епілептогенного вогнища або стереотаксична операція з нейротрансплантацією, імплантацією електродів)

2. Відповідне медикаментозне лікування

Поліпшення і стабілізація стану хворого

10-20


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Підкіркові порушення рухів та м'язового тонусу (в тому числі різні види гіперкінезів)

G20-G26

1. Загальні та неврологічні види обстеження

2. Лабораторні дослідження

3. Електрофізіологічні методи діагностики в т. ч. субкортикографія, КТ, МРТ

1. Оперативне втручання (стереотаксичного типу)

2. Післяопераційна реабілітація

Поліпшення  і стабілізація стану хворого

10-20

10.

Больові синдроми (різні за походженням, за винятком патології міжхребцевих дисків)

G50-G54

1. Загальні, неврологічні види обстеження

2. Лабораторні дослідження

3.  Електрофізіологічні методи діагностики, КТ, МРТ – за показаннями

1. Знеболювальні блокади

2. Оперативні втручання (на різних рівнях нервових структур, що відповідальні за больову рецепцію)

Поліпшення і стабілізація стану хворого

10-20

11.

Захворювання міжхребцевих дисків

М42

М50

М51

1. Загальні та неврологічні види обстеження

2. Лабораторні дослідження З. Спондилографія, КТ, МРТ

1. Оперативні втручання різних видів, в тому числі із застосуванням ендоскопічно-лазерної хірургічної техніки

Поліпшення і стабілізація стану хворого

3-14

12.

Дитячий церебральний параліч, апалічний синдром та деякі інші форми вторинних дегенеративних хвороб нервової системи

G80

G083

1. Загальні та неврологічні види обстеження

2. Лабораторні дослідження

3.  Електрофізіологічні методи діагностики, КТ, МРТ

1. Оперативні втручання із застосуванням стереотаксичної хірургічної техніки, нейротрансплантації.

Поліпшення і стабілізація стану хворого

10-20

Доброякісні новоутворення головного і спинного мозку

13.

Доброякісні новоутворення головного мозку (великих розмірів, краніобазального, медіанного, стовбурового і парастовбурового розташування з ураженням

D32

D33

D42

D43

1. Загальні та неврологічні види обстеження

2. Лабораторні дослідження

3. Електрофізіологічні методи діагностики, ЕхоЕГ, КТ, МРТ

1. Оперативне втручання із застосуванням мікрохірургічної, лазерної, транссфеноїдальної та інших методик видалення пухлин

Поліпшення і стабілізація стану хворого

25-30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

шлуночків, магістральних судин та інших життєво важливих структур мозку)

 

 

 

 

 

14.

Доброякісні новоутворення спинного мозку (великих розмірів, множинні, важкодоступного розташування)

D32, D33, D42, D43

1. Загальні та неврологічні види обстеження

2. Лабораторні дослідження

З. МГ, КТ, МРТ

1. Оперативне втручання із застосуванням мікрохірургічної, лазерної техніки

2. Післяопераційна реабілітація

Поліпшення і стабілізація стану хворого

20-25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4 ОНКОЛОГІЯ

 

Ефективна організація протиракової боротьби потребує поєднання, координації та спадковості зусиль системи охорони здоров'я на всіх рівнях: первинної профілактика та забезпечення можливості здорового способу життя на державному рівні, вторинної профілактики та своєчасного виявлення злоякісних новоутворень у загально лікувальній мережі, лікування та диспансеризація онкологічних хворих у спеціалізованих онкологічних закладах. Наведені стандарти стаціонарної допомоги допускають застосування окремих діагностичних та лікувальних процедур в умовах поліклініки, денного стаціонару, стаціонару вдома залежно від загального стану хворого та місцевих умов.

 

Клініко-статистичні групи (КСГ) в онкології

(групи осіб, які потребують онкологічної допомоги відповідно до певних медико-технологічних (економічних) стандартів)

 

КСГ Іа – пацієнти із захворюваннями, підозрілими щодо злоякісних новоутворень, підлягають обстеженню з залученням онколога в термін до 10 днів

КСГ Іб – хворі на передрак, підлягають обстеженню відповідно до онкодіагностичної технології 2-го типу не рідше ніж 1 раз на 3 роки

КСГ II – первинні хворі на злоякісні новоутворення, підлягають спеціальному (в т.ч. за радикальними технологіями) лікуванню

КСГ III – хворі на злоякісні новоутворення, які закінчили спеціальне лікування, в т.ч.: ІІІа - отримали лікування в обсязі радикальної технології, без ознак злоякісних новоутворень і тривалих порушень здоровая; ІІІб - отримали лікування в обсязі радикальної технології, без ознак злоякісних новоутворень, але з тривалими порушеннями здоров'я; ІІІв отримали паліативне лікування, без протипоказань до можливого подальшого спеціального лікування

КСГ IV – онкологічні хворі, яким внаслідок поширення злоякісних новоутворень, декомпенсованої супутньої патології спеціальне лікування протипоказане

 

 

II рівня надання медичної допомоги

 

Завдання лікувально-профілактичних закладів II рівня надання медичної допомоги в розділі організації протиракової боротьби:

1) активна, рання та своєчасна діагностика злоякісних новоутворень шляхом формування та диспансеризації груп підвищеного ризику (професійних, вікових, обтяжених спадковими факторами, передраковими захворюваннями, вадами способу життя тощо), дієвої роботи оглядових кабінетів, відділень профілактики, проведення онкопрофоглядів госпіталізованих хворих;

2) організація термінового (протягом 10 днів) обстеження із залученням онколога (районного онколога, дитячого онколога, направлення до онкологічного закладу) пацієнтів з підозрою щодо наявності раку. У випадках, коли виконання гісто-цитологічного дослідження спричиняє затримку направлення пацієнта до онкологічного закладу понад зазначений термін, проводити його на II рівні медичної допомоги недоцільно;

3) надання невідкладної медичної допомоги онкологічним хворим у випадках тяжких ускладнень (кровотеча, кишкова непрохідність тощо);

4) надання паліативної та симптоматичної допомоги онкологічним хворим (накладання протиприродних отворів, санітарне видалення пухлини, що розпадається, хіміотерапія, протибольова терапія тощо) з метою поліпшення якості життя, зокрема, в термінальних фазах захворювання;

5) заповнення та направлення в обласні онкологічні диспансери документації: «Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом раку або іншого злоякісного новоутворення» (ф. № 090/о), «Виписка з медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення» (ф. № 027-1/0), «Протокол на випадок виявлення у хворого занедбаної форми злоякісного новоутворення» (ф. № 27-2/О);

6) організація обліку хворих із злоякісними новоутвореннями в онкологічному кабінеті районної поліклініки, дитячому онкологічному кабінеті обласної дитячої лікарні.

 

Показники якості організації протиракової боротьби в районі обслуговування:

1) питома вага виявлених активно - понад 15%;

2) відсутність занедбаних випадків злоякісних новоутворень (насамперед, візуальних локалізацій) в групах підвищеного ризику;

3) зменшення кількості випадків посмертного встановлення діагнозу онкологічного захворювання;

4) дотримання термінів диспансеризації онкологічних хворих, які перебувають на обліку в районному онкологічному кабінеті, дитячому онкологічному кабінеті;

5) відсутність випадків смерті вдома онкологічних хворих.

 

Ефективній діагностиці злоякісних новоутворень сприяє виявлення в анамнезі чинників ризику злоякісних новоутворень, до яких належать: • вікова група: для чоловіків – 45 років і старше, для жінок – 35 років і старші;

порушення режиму харчування,

  • професійні та побутові контакти з хімічними мутагенами, зокрема сільськогосподарськими отрутами, продуктами нафтопереробки, хімічними барвниками, надмірна інсоляція, зовнішнє та внутрішнє опромінення понад природний рівень;
  • перенесені вірусні захворювання (оперізуючий лишай, інфекційний мононуклеоз, сироватковий гепатит тощо);
  • обтяжена спадковість (злоякісні новоутворення у кровних родичів);
  • перенесені тяжкі фізичні та психічні травми, оперативні втручання, передракові та хронічні захворювання без визначеного морфологічного субстрату.

 

З метою проведення диференціальної діагностики пацієнти з підозрою щодо злоякісного новоутворення підлягають обов'язковому обстеженню на сифіліс, ВІЛ, НВsАg, загальному клініко-лабораторному обстеженню (аналізи крові та сечі загальні, біохімічні, функціональні дослідження тощо) для вивчення супутньої патології

 


№ №

п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних процедур

1

2

3

4

1.

Злоякісні новоутворення губи

С00

Фізикальне обстеження патологічного осередку, лімфовузлів шиї. Цитологічне дослідження відбитка, зскрібка, біопсія. Рентгенографія щелеп

2.

Злоякісні новоутворення язика

С01, С02

Фізикальне обстеження патологічного осередку, навколишніх тканин та лімфовузлів шиї. Цитологічне дослідження відбитка, зскрібка, біопсія. Рентгенографія щелеп

3.

Злоякісні новоутворення порожнини рота

С0З, С04, С05, С06

Фізикальне обстеження ротової порожнини, навколишніх тканин та лімфовузлів шиї. Цитологічне дослідження відбитків з патологічного осередку, біопсія. Рентгенографія щелеп. Флюорографія легень

4.

Злоякісні новоутворення слинних залоз

С07, С08

Фізикальне обстеження патологічного осередку, навколишніх тканин та лімфовузлів шиї. Цитологічне дослідження, біопсія. Сіалографія

5.

Злоякісні новоутворення гортанної частини глотки

С13

Пряма та непряма фарингоскопія, пальпація навколишніх тканин та лімфовузлів шиї. Цитологічне дослідження, біопсія. Флюорографія легень

6.

Злоякісні новоутворення стравоходу

С15

Ретельне обстеження слизової оболонки під час ендоскопічних обстежень (з біопсією патологічного осередку) та під час рентгеноскопії з будь-якого приводу. Ультразвукове дослідження печінки. Рентгенографія органів грудної порожнини

7.

Злоякісні новоутворення шлунка

С16

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини, надключичних лімфовузлів, прямої кишки, параректальної клітковини. Аналіз калу на приховану кров. Фіброгастроскопія з біопсією, цитологічним дослідженням. Рентгенологічне дослідження шлунка. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та заочеревинного простору. Флюорографія легень. При плануванні гастректомії морфологічне підтвердження раку обов'язкове

8.

Злоякісні новоутворення тонкої кишки

С17

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини, пальцеве обстеження прямої кишки. Фіброгастродуоденоскопія з біопсією. Рентгенологічне обстеження шлунка і тонкої кишки

9.

Злоякісні новоутворення: ободової кишки, ректосигмоїдного з'єднання, прямої кишки, відхідника

С18 С19

С20 С21

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини, пальцеве обстеження прямої кишки. Аналіз калу на приховану кров. Ректороманоскопія, іригоскопія, фіброколоноскопія з біопсією. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, малого таза і заочеревинного простору. Флюорографія легень. Обов'язкове морфологічне підтвердження раку для запобігання невиправданим операціям, які завдають каліцтва

10.

Злоякісні новоутворення печінки і внутрішньопечінкових жовчних проток

С22

ФІзикальне обстеження органів черевної порожнини. Дослідження печінкових біохімічних показників крові, аналіз калу на стеркобілін, аналіз сечі на жовчні пігменти. Ультразвукове дослідження печінки з пункційною біопсією осередків ураження. Обстеження найчастіше уражуваних раком органів для виключення метастатичного процесу: флюорографія легень, фіброгастроскопія, іригоскопія або фіброколоноскопія, обстеження статевих органів, молочних залоз.


 

1

2

3

4

11.

Злоякісні новоутворення жовчного міхура, інших частин жовчовивідних проток

С23, С24

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини. Дослідження рівня жовчних пігментів у крові, сечі та калі. Ультразвукове дослідження печінки з пункційною біопсією. Флюорографія легень

12.

Злоякісні новоутворення підшлункової залози

С25

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини (симптом Курвуазьє), прямої кишки. Визначення рівня біохімічних показників крові, білірубіну крові, аналіз калу на жовчні пігменти. Ультразвукове дослідження підшлункової залози з пункційною біопсією. Фіброгастродуоденоскопія. Релаксаційна дуоденографія. Ендоскопічна холангіопанкреатографія. Пункційна біопсія. Діагностична лапаротомія. Флюорографія легень.

13.

Злоякісні новоутворення решітчастого лабіринту, порожнини носа, при носових пазух

С30.0, С31

Передня та задня риноскопія. Рентгенографія приносових пазух у прямій та боковій проекціях. Біопсія. Рентгенографія турецького сідла. Флюорографія легень

14.

Злоякісні новоутворення середнього вуха

С30.1

Отоскопія, мікроскопічне дослідження порожнини вуха та барабанної перетинки, рентгенографія скроневої кістки за Шулером. Біопсія. Флюорографія легень

15.

Злоякісні новоутворення гортані

С32

Пряма та непряма ларингоскопія, фарингоскопія. Біопсія. Флюорографія легень.

16.

Злоякісні новоутворення трахеї, бронхів та легень

С33, С34

Фізикальне обстеження органів грудної порожнини. Рентгенографія легень у двох проекціях. Цитологічне дослідження мокроти. Фібробронхоскопія з біопсією.

17.

Злоякісні новоутворення середостіння

С38.1-С38.3

Фізикальне обстеження органів грудної порожнини. Рентгеноскопія (або флюорографія) грудної клітки. Рентгенографія у двох проекціях.

18.

Злоякісні новоутворення плеври

С38.4

Фізикальне обстеження органів грудної порожнини. Рентгенографія грудної клітки у двох проекціях. Пункція плевральної порожнини з цитологічним дослідженням.

19.

Злоякісні новоутворення кісток та суглобових хрящів

С40, С41

Фізикальне обстеження патологічного осередку. Рентгенографія патологічного осередку. Флюорографія легень.

20.

Злоякісна меланома шкіри

С43

Фізикальне обстеження патологічного осередку, периферичних лімфовузлів. Огляд через лупу. Біопсія на етапі первинної діагностики протипоказана. Флюорографія легень.

21.

Інші злоякісні новоутворення шкіри

С44

Фізикальне обстеження патологічного осередку, периферичних лімфовузлів. Цитологічне та гістологічне дослідження.

22.

Злоякісні новоутворення очеревини та м’яких тканин за очеревинного простору.

С49

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини, за очеревинного простору, пальцеве обстеження прямої кишки, бімануальне обстеження малого таза через піхву і пряму кишку. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, малого таза, заочеревенного простору. Оглядова рентгенографія через порожнини. Пункційна біопсія. Іригоскопія. Екскреторна орографія.


 

1

2

3

4

23.

Злоякісні новоутворення молочної залози

С50

Фізикальне обстеження молочної залози, периферичних лімфовузлів. Мамографія, дуктографія. Ультразвукове обстеження молочної залози. При виділеннях із сосків – цитологічне дослідження. Пункційна біопсія (утворень діаметром менше ніж 1 см – за наявності пристосування для візуального контролю). Флюорографія легень.

24.

Злоякісні новоутворення зовнішніх жіночих статевих органів

С51

Вульвоскопія, прицільна біопсія патологічного осередку. Кальпоскопія. Роздільне забирання аспірату з каналу шийки матки та порожнини матки для цитологічне дослідження. Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Скринінг: цитологічне дослідження.

25.

Злоякісні новоутворення піхви

С52

Кольпоскопія, прицільна біопсія патологічного осередку. Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Роздільне діагностичне вишкрібання. Скринінг: кольпоскопія, цитологічне дослідження.

26.

Злоякісні новоутворення шийки матки

С53

Кольпоскопія з прицільною біопсією з патологічного осередку. Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Роздільне діагностичне вишкрібання. Скринінг дисплазій, перед раку та мікроінвазивного раку: цитологічне обстеження з гінекологічним оглядом та кольпоскопією (не рідше ніж 1 раз на рік).

27.

Злоякісні новоутворення тіла матки

С54

Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Кольпоскопія. Роздільне діагностичне вишкрібання. Скринінг: цитологічне дослідження ендометріального аспірату в групах ризику.

28.

Злоякісні новоутворення яєчника та маткової труби

С56, С57.0

Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Ультразвукове обстеження органів малого таза, черевної порожнини, за очеревинного простору. цитологічне дослідження ендометріального аспірату. Роздільне діагностичне вишкрібання. Флюорографія легень. Скринінг: Ультразвукове обстеження органів малого таза, визначення рівня пухлинних маркерів.

29.

Злоякісні новоутворення плаценти

С58

Ректовагінальне бімануальне обстеження. Роздільне діагностичне вишкрібання. Визначення рівня β-хоріонічного гонадотропіну. Флюорографія легень. Скринінг: Ультразвукове обстеження органів малого таза, визначення рівня β-хоріонічного гонадотропіну.

30.

Злоякісні новоутворення статевого члена

С60

Фізикальне обстеження патологічного осередку, органів черевної порожнини, заочеревинного простору. Цитологічне дослідження мазків, відбитків з патологічного осередку. Ультразвукове дослідження органів малого тазу. Флюорографія легень. Обстеження на урогенітальну інфекцію.


 

1

2

3

4

31.

Злоякісні новоутворення передміхурової залози

С61

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини, заочеревинного простору. Пальцеве ректальне дослідження. Ультразвукове дослідження органів малого таза. Флюорографія легень.

32.

Злоякісні новоутворення яєчка

С62

Фізикальне обстеження патологічного осередку, черевної порожнини, заочеревинного простору. Ультразвукове дослідження органів малого таза. Флюорографія легень.

33.

Злоякісні новоутворення нирки

С64

Фізикальне обстеження черевної порожнини, заочеревинного простору. Аналізи сечі, крові. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, малого таза, заочеревинного простору. Оглядова рентгенографія черевної порожнини. Екскреторна урографія. Флюорографія легень.

34.

Нефробластома (пухлина Вільмса)

С64

Фізикальне обстеження черевної порожнини, заочеревинного простору. Аналізи сечі, крові. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, малого таза, заочеревинного простору. Оглядова рентгенографія черевної порожнини. Екскреторна орографія.

35.

Злоякісні новоутворення ниркової миски та сечоводу

С65, С66

Фізикальне обстеження черевної порожнини, заочеревинного простору. Аналіз сечі. Цистоскопія. Ультразвукове дослідження. Екскреторна урографія. Ретроградна піелографія. Цитологічне дослідження сечі окремо з міхура і нирки (під час ретроградної пієлографії, уретеропієлоскопії).

36.

Злоякісні новоутворення сечового міхура

С67

Фізикальне обстеження черевної порожнини, заочеревинного простору. Аналіз сечі. Цистоскопія. Ультразвукове дослідження. Екскреторна урографія з низхідною цистографією. Флюорографія легень.

37.

Злоякісні новоутворення сечівника

С68.0

Фізикальне обстеження черевної порожнини, заочеревинного простору. Пальпація органів малого таза (у жінок - через вагіну). Уретроскопія, цистоскопія, уретрографія. Ультразвукове дослідження. Цитологічне дослідження виділень із сечівника. Обстеження на урогенітальну інфекцію.

38.

Злоякісні новоутворення головного мозку

С71

Фізикальне обстеження. Неврологічне обстеження, визначення характеру та локалізації ураження. Офтальмоскопія. Рентгенографія черепа.

39.

Злоякісні новоутворення спинного мозку

С72

Фізикальне обстеження. Неврологічне обстеження, визначення рівня та характеру ураження. Рентгенографія хребта.

40.

Злоякісні новоутворення щитоподібної залози

С73

Фізикальне обстеження щитоподібної залози, навколишніх тканин. Ультразвукове дослідження щитоподібної залози з пункційною біопсією. Флюорографія легень.

41.

Хвороба Ходжкіна (лімфогранулематоз)

С81*

Фізикальне обстеження периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин, огляд мигдаликів. Аналіз крові загальний з формулою. Рентгенографія органів грудної порожнини. Ультразвукове дослідження черевної порожнини, заочеревинного простору. Біопсія лімфовузла. Скринінг: опитування, фізикальне обстеження, загальний аналіз крові з підрахуванням великих грануловмісних лейкоцитів.


 

1

2

3

4

42.

Неходжкінські лімфоми

С82-С85*

Фізикальне обстеження периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин, огляд мигдаликів. Аналіз крові загальний з формулою. Рентгенографія органів грудної порожнини. Ультразвукове дослідження черевної порожнини, заочеревинного простору. Біопсія лімфовузла. Скринінг: опитування, фізикальне обстеження, загальний аналіз крові з підрахуванням великих грануловмісних лейкоцитів.

43.

Множинна мієлома

С90.0*

Фізикальне обстеження периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин. Аналіз крові загальний з формулою. Аналіз крові на мікроелементи, гамма-глобуліни. Аналіз сечі. Рентгенографія черепа, хребта, ребер, кісток таза.

44.

Гостра лейкемія

С91.0*, С92.0*, С93.0*, С94.0*, С95.0*

Фізикальне обстеження периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин. Аналіз крові загальний з формулою, біохімічні дослідження. Рентгенобстеження органів за показанням. Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини, заочеревинного простору.

45

Хронічна лімфоїдна лейкемія

С91.1-С91.9*

Фізикальне обстеження периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин. Аналіз крові загальний з формулою, біохімічні дослідження. Рентгенобстеження органів за показанням. Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини, заочеревинного простору.

46.

Хронічна мієлоїдна лейкемія

С92.1-С92.9*

Фізикальне обстеження периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин. Аналіз крові загальний з формулою, біохімічні дослідження. Рентгенобстеження органів за показанням. Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини, заочеревинного простору.

 


III і IV рівня надання допомоги (онкологічні диспансери)

 

Надання спеціалізованої допомоги первинним онкологічним хворим оцінюють за показниками:

  • питомої ваги морфологічно верифікованих діагнозів;
  • повноти охоплення хворих лікуванням за стандартними технологіями;
  • адекватності вибору стандартної технології лікування.

 

Діагностичні обстеження в медичних закладах III рівня слід проводити з урахуванням попереднього обстеження, за наявності прийнятних результатів дублювання обстеження недоцільне.

Стандартна технологія лікування хворого на злоякісне новоутворення – хронологічно упорядковане з огляду на морфологічний тип і стадію злоякісного новоутворення застосування спеціальних методів лікування і діагностичних заходів, спрямованих на оцінку ефективності та можливості продовження лікування. Термін госпіталізації для первинного лікування за стандартною технологією:

  • для солідних пухлин – 30-35 днів;
  • для злоякісних новоутворень лімфатичної та кровотворної тканини – до 6 міс.

Перед- або післяопераційне консервативне лікування (хіміотерапія та променева терапія) залежно від загального стану хворого може бути проведене в амбулаторних умовах.

Загальна тривалість лікування за стандартною технологією становить для солідних пухлин 1,5-2 роки (за винятком раку легенів – 6-8 міс), для злоякісних новоутворень лімфатичної та кровотворної тканини – довічно. В разі виникнення протипоказань (подальше прогресування злоякісного процесу, розвиток тяжких стійких ускладнень, декомпенсація супутньої патології) спеціальне лікування проводять у редуктованому обсязі (як паліативне), при тяжкому стані хворого – спеціальне лікування відміняють та застосовують засоби симптоматичної терапії.

 

Критерії якості радикального лікування злоякісних новоутворень:

  • повнота реалізації стандартної технології;
  • регресія злоякісного новоутворення (за шкалою ВООЗ);
  • досягнення клінічної ремісії (тривалість без рецидивного періоду);
  • запобігання (зменшення ступеня) інвалідизація онкологічних хворих.

 

№ №

п/п

Нозологічна форма

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних процедур

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

1.

Злоякісні новоутворення губи

С00

Фізикальне обстеження патологічного осередку, лімфовузлів шиї. Біопсія. Рентгенографія лицевого черепа.

Перед операцією при всіх стадіях променева терапія: Т1-2М0-1Мо – близькофокусна або напівглибока, Т3М0-ІМ0 – ТγТ сумарно 60 Гр. Кріодеструкція залишків пухлини. Оперативне видалення пухлини та регіонарних метастазів. Поліхіміотерапія (перед операцією та після операції внутрішньовенне, внутрішньоартеріально, паратуморально) за схемами, що включають: препарати платини 100 мг/м2, фторурацил 2000 мг/м2, доксорубіцин 50 мг/м2, метотрексат 250 мг/м2, вінкристин 12 мг/м2, вінбластин 5 мг/м2, циклофосфан 400 мг/м2

2.

Злоякісні новоутворення язика

С01, С02

Фізикальне обстеження патологічного осередку, навколишніх тканин, лімфовузлів шиї. Біопсія. Рентгенографія лицевого черепа. Комп'ютерна томографія

Перед операцією ТуТ за розщепленою методикою по 30 Гр з 3-4-тижневою перервою, сумарно 60 Гр з локальною гіпертермією. Стадії Т1-3М0-2М0 – кріодеструкція або хірургічне видалення пухлини з фасціально-футлярним видаленням шийної клітковини, операція Крайля за наявності регіонарних метастазів. Поліхіміотерапія (перед операцією та після операції внутрішньовенне, внутрішньоартеріально, паратуморально) за схемами, що включають препарати: цисплатин 100 мг/м2, фторурацил 2000 мг/м2, доксорубіцин 50 мг/м2, метотрексат 250 мг/м2, вінкристин 12 мг/м2, вінбластин 5 мг/м2, циклосросфан 400 мг/м2.

3.

Злоякісні новоутворення порожнини рота

С0З, С04,

С05, С06

Фізикальне обстеження патологічного осередку, навколишніх тканин, лімфовузлів шиї. Біопсія. Рентгенографія лицевого черепа. Комп'ютерна томографія.

Перед операцією ТуТ за розщепленою методикою по 30 Гр з 3-4-тижневою перервою, сумарно 60 Гр з локальною гіпертермією. Стадії Т1-3М0-2М0 – кріодеструкція або хірургічне видалення пухлини з фасціально-футлярним видаленням шийної клітковини, операція Крайля за наявності регіонарних метастазів.

Поліхіміотерапія (перед операцією та після операції внутрішньовенно, внутрішньоартеріально, паратуморально) за схемами, що включають препарати: цисплатин 100 мг/м2, фторурацил 2000 мг/м2, доксорубіцин 50 мг/м2, метотрексат 200 мг/м2, вінкристин 12 мг/м2, вінбластин 5 мг/м2, циклофосфан 400 мг/м2


 

1

2

3

4

5

4.

Злоякісні новоутворення слинних залоз

С07, С08

Фізикальне обстеження патологічного осередку, лімфовузлів шиї. Біопсія. Сіалографія. Рентгенографія нижньої щелепи. Комп'ютерна томографія.

Перед операцією ТуТ за розщепленою методикою по 30 Гр з 3-4-тижневою перервою у поєднанні з локальною гіпертермією.

Стадії Т1-3N0-2М0 – парадидектомія, операція Редона. Поліхіміотерапія (перед операцією та після операції внутрішньовенно, внутрішньоартеріально, паратуморально) за схемами, що включають препарати: цисплатин 100 мг/м2, фторурацил 2000 мг/м2, доксорубіцин 50 мг/м2, метотрексат 200 мг/м2, вінкристин 12 мг/м2, вінбластин 12 мг/м2, циклофосфан 400 мг/м2.

5.

Злоякісні новоутворення гортанної частини глотки

С13

Пряма та непряма фарингоскопія. Фізикальне дослідження навколишніх тканин, лімфовузлів шиї. Біопсія. Рентгенографія. Комп'ютерна томографія.

Низькодиференційовані злоякісні новоутворення Т1-3N0-1М0 – ТуТ за розщепленою методикою по 20-25 Гр. Системна ввідна хіміотерапія препаратами першого ряду: параплатин (450 мг перед опроміненням), блеоцин 300 мг. При Т3-4N1 – ларингектомія з операцією Крайля з наступною ТуТ до 40-45 Гр з урахуванням перед операційної ТуТ. При Т1N0М0 – первинне хірургічне лікування – фаринготомія за Троттером, операція Крайля, кріодеструкція при локалізації на задній стінці гортанної частини глотки.

6.

Злоякісні новоутворення стравоходу

С15

Ендоскопічне обстеження з біопсією. Ультразвукове дослідження печінки. Рентгенологічне обсте­ження. Комп'ютерна томографія. Трахеобронхоскопія.

При раку шийної та верхньогрудної локалізації – ТуТ сумарно 70 Гр за розщепленою методикою.

При раку середньої третини стадії Т1-3N0-1Мо – перед операцією ТуТ:

1) за інтенсивно-концентраційною методикою 5 Гр, сумарно 30 Гр з наступною внутрішньопорожнинною 137Сs- або 60Со- терапією сумарно 10-15 Гр за 2-3 фракції при режимі фракціонування 2 рази на тиждень;

2) щоденно 4-5 Гр, сумарно 20-30 Гр;

3) щоденно 3 Гр, сумарно 30-34 Гр.

Через 14-16 днів – операція Льюіса (мобілізація шлунка з серединного розрізування черевної порожнини та резекція стравоходу шляхом правобічної торакотомії по п'ятому міжребер'ю, накладання стравохідно-шлункового анастомозу на 4-5 см вище від верхньої межі пухлини).

При раку нижньогрудного відділу стравоходу стадії Т1-3 N1М0, кардіо- та гастроезофагеальному раку – перед операцією ТуТ, через 24-48 год – операція типу Герлока (лівим торакоабдомінальним доступом).


 

1

2

3

4

5

7.

Злоякісні новоутворення шлунка

С16

Фізикальне обстеження черевної порожнини, лімфатичних вузлів шиї, прямої кишки. Фіброгастроскопія з біопсією. Рентгенологічне дослідження. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та заочеревиннного простору. Комп'ютерна томографія. При плануванні гастректомії морфологічне підтвердження раку обов'язкове.

Стадії Т1-2N0-1М0Р1-2 при локалізації у верхній третині шлунка –проксимальна субтотальна резекція шлунка, в середній третині – гастректомія, в нижній третині – дистальна субтотальна резекція шлунка. Т3N1-2М0 – передопераційна внутрішньоартеріальна хіміотерапія на фоні штучної гіперглікемії препаратами фторурацил 3000 мг/м2, доксорубіцин 80 мг/м2. Операція протягом 1-3-ї доби після закінчення хіміотерапії.

Стадії Т3N0-2М0Р3 при локалізації пухлини у верхній третині шлунка – розширена гастректомія, в нижній третині (екзофітна, блюдцеподібна форма росту) – дистальна субтотальна резекція шлунка, при інфільтративно-виразковій формі – гастректомія. При Р3-4T2-4N1M0-1 – післяопераційна внутрішньочеревна хіміотерапія на 8-му-9-ту добу після загоєння рани препаратами: фторурацил 3000-4000 мг/м2, доксорубіцин-100 мг/м2. Ад'ювантна хіміотерапія препаратами: фторурацил 5000 мгз фолієвою кислотою, доксорубіцин 100 мг/м , мітоміцин С 60 мг/м2.

8.

Злоякісні новоутворення тонкої кишки

С17

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини. Гастродуоденоскопія з біопсією. Рентгенологічне обстеження шлунка і тонкої кишки. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, заочеревиннного простору, малого таза. Комп'ютерна томографія.

Стадії Т1-4N0-1М0 – хірургічне видалення. Поліхіміотерапія препаратами: фторурацил 3000-4000 мг/м препарати платини 100 мг/м2, доксорубіцин 180 мг/м2.

9.

Злоякісні новоутворення: ободової кишки, ректосигмоїдного з'єднання, прямої кишки, відхідника

С18, С19, С20, С21

Фізикальне обстеження черевної порожнини, пальцеве обстеження прямої кишки. Ректороманоскопія. Іригоскопія. Фіброколоноскопія з біопсією. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, малого таза, заочеревинного простору. Комп'ютерна томографія. Діагностична калу на жовчні пігменти. Релаксаційна дуоденографія. Комп'ютерна томографія. Діагностична лапароскопія (-томія).

Стадії Т1-2N0М0 – операція.

Стадії Т3N0-1М0:

1) передопераційна внутрішньоартеріальна хіміотерапія та ТуТ 4-5 Гр щоденно, сумарно 20-30 Гр. Операція через 24-48 год (при застосуванні верапамілу додержання терміну необов'язкове). Після операції – ТуТ 2 Гр щоденно до 60 Гр з урахуванням передопераційної ТуТ;

2) передопераційна ТуТ 2-2,5 Гр щоденно, сумарно 40-50 Гр, операція через 3-4 тижні. Хіміотерапія препаратами: 5-фторурацил 5000 мг/м2, доксорубіцин 100 мг/м2, мітоміцин С


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

40 мг/м2. Ад'ювантна хіміотерапія через 1,5, 3 і 6 міс після операції. Операції – резекція поперечної ободової та сигмоподібної кишок, право- або лівобічна геміколектомія з відступом 5-6 см від візуальної межі новоутворення, резекція, екстирпація прямої кишки.

10.

Злоякісні новоутворення печінки і внутрішньо печінкових жовчних проток

С22

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини. Ультразвукове дослідження з пункційною біопсією. Комп'ютерна томографія. Лапароскопія з біопсією. Визначення α-фетопротеїну в сироватці крові. Селективна ангіографія. Обстеження найчастіше урадуваних раком органів для виключення метастатичного процесу: легень, шлунка, товстої кишки, статевих органів, молочних залоз.

Стадії Т1N0М0 – гемігепактектомія, при субкапсулярній локалізації в правій частці – резекція сегмента або атипова резекція правої частки, при розташуванні в центрі – тільки гемігепатектомія.

Стадії Т1-3N0-1М0 – гемігепактектомія відповідної частки. У літніх хворих при тяжкій супутній патології або високому ризику радикальної операції за наявності одиночних пухлин Т1-3 – діатермокоагуляція або кріодеструкція. Хіміотерапія препаратами: доксорубіцин 100 мг/м2, мітоміцин С 40 мг/м2, препарати платини 100 мг/м2.

11.

Злоякісні новоутворення жовчного міхура, інших частин жовчовивідних проток

С23, С24

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини. Дослідження сечі та калу на наявність жовчних пігментів. Ультразвукове дослідження з пункційною біопсією. Комп'ютерна томографія. Лапароскопія

(-томія) з біопсією.

При раку жовчного міхура Т1N0М0 – холецистектомія, Т2N0М0 – розширена холецистектомія, Т1-3N0-1М0 – комбінована холецистектомія.

При раку за печінкових жовчних проток – передопераційна детоксикацій на та печінкова терапія Стадії Т1-2N0-1М0 – операція залежно від локалізації пухлини: в дистальній частині проток на рівні головки підшлункової залози – панкреатодуоденальна резекція, в спільній жовчній протоці на рівні між міхурним протоком і дванадцятипалою кишкою – резекція спільної жовчної протоки з холецистектомією, в проксимальній частині протоки – резекція жовчної і печінкової проток з холецистектомією.

При раку великого сосочка дванадцятипалої кишки – передопераційна ТуТ за інтенсивною методикою по 5-6 Гр, сумарно 20 Гр. Стадія Т1-3N0-1М0 – панкреатодуоденальна резекція, при жовтяниці двоетапна операція:біліодигестивний анастомоз, через 1-2 міс. панкреатодуоденальна резекція. У молодому віці при задовільному стані хворого, коли жовтяниця тільки почалась, панкреатодуоденальна резекція без передопераційної ТуТ. При тяжкій супутній патології – паліативна резекція великого сосочка дванадцятипалої кишки з


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

післяопераційним курсом ТуТ. Внутрішньоартеріальна хіміотерапія: 5-фторурацил 5000 мг/м2, доксорубіцин 100 мг/м2, мітоміцин С 400 мг/м2 – за відсутності механічної жовтяниці.

12.

Злоякісні новоутворення  підшлункової залози

С25

Фізикальне обстеження органів черевної порожнини (симптом Курвуазьє). Ультразвукове дослідження з пункційною біопсією. Фіброгастродуаденоскопія. Визначення рівня білірубіну крові, аналіз калу на наявність жовчних пігментів. Релаксаційна дуаденографія. Комп'ютерна томографія. Діагностична лапароскопія

(-томія).

Стадія Т1-3N0М0 – радикальна хірургічна операція, Т2-3 – передопераційна ТуТ за інтенсивною методикою по 5 Гр, сумарно 20 Гр. При жовтяниці операція в 2 етапи: біліодигестивний анастомоз, біопсія, оцінка можливості радикальної операції; після ліквідації жовтяниці та нормалізації функції печінки через 1-2 міс. передопераційна ТуТ з радикальною операцією при задовільному стані хворого. В окремих випадках, коли функція печінки не порушена, можливе виконання одноетапної радикальної операції. У випадках місцево поширеного раку – паліативна кріодеструкція пухлини або регіонарна внутрішньоартеріальна хіміотерапія з ТуТ. Кожні 2 міс. хіміотерапія препаратами: доксорубіцин 60 мг/м2, 5-фторурацил 500 мг/м2, мітоміцин 10 мг/м2, препарати платини 100 мг/м2 .

13.

Злоякісні новоутворення решітчастого лабіринту, порожнини носа та при носових пазух

С30.0, С31

Передня та задня риноскопія. Цитологічне дослідження. Рентгенографія приносових пазух у прямій та боковій проекціях. Конвенційна томографія лицевого черепа. Біопсія. Рентгенографія турецького сідла. Комп'ютерна томографія.

При Т1-3N0-1М0 – ТуТ перед операцією 40 Гр та 20 Гр за розщепленою методикою при недиференційованих пухлинах на першому етапі лікування, при Т43, якщо немає проростання в середню черепну ямку, можлива ринотомія за Муром, у разі проростання в орбіту – з екзентерацією орбіти. Регіонарна внутрішньоартеріальна хіміотерапія препаратами першого ряду: препарати платини 100 мг/м2, метотрексат 250 мг/м2, циклофосфан 500 мг/м2, 5-фторурацил 1000 мг/м2 залежно від гістологічного типу. Операції: ринотомії бокова та комбінована з трепанацією черепа та видалення пухлини з передньої черепної ями, при метастазах – шийні дирекції.

14.

Злоякісні новоутворення середнього вуха

С30.1

Отоскопія. Мікроскопічне дослідження порожнини вуха та барабанної перетинки. Цитологічне дослідження. Рентгенографія скроневої кістки за Шулером. Біопсія. Комп'ютерна томографія.

При Т1-3N0-1М0 – ТуТ 60-65 Гр. Хірургічне видалення злоякісних пухлин неефективне, при хемодектомах – виправдане. Хіміотерапія препаратами першого ряду: препарати платини 100 мг/м2, метотрексат 250 мг/м2, циклофосфан 500 мг/м2, 5-фторурацил 1000 мг/м2.

15.

Злоякісні новоутворення гортані

С32

Пряма та непряма ларингоскопія, фарингоскопія. Біопсія. Комп'ютерна томографія.

При стадіях Т1-2N0М0 – ТуТ за розщепленою методикою 40 Гр та 20 Гр з перервою 2-3 тиж., у віці до 40 і після 70 років перевагу гортані віддають операції.


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

При ендофітних пухлинах стадії Т2-3N0М0, Т1-3N1М0 резекція гортані.

При стадії Т3-4 – показана ларингектомія та операція Крайля. Оперативні втручання при раку гортані: вестибулярна локалізація – надскладкова резекція разом з видаленням клітковини шиї; серединна локалізація Т1-2N0М0, – хордектомія, при поширенні процесу на передню комісуру – фронто-латеральна резекція, при ураженні передньої комісури – передня фронтальна резекція; серединна локалізація Т3М0М0, Т1-3N1М0 – резекція за Отаном, при поширенні на черпалоподібний хрящ – резекція за Глюком, при поширенні на підскладковий простір не більше ніж на 5 мм – резекція за методикою КНДІО; при підскладковій локалізації Т1-3N0-1М0 – ларингектомія.

При рецидивах після променевого лікування можливі резекції гортані при чітко виражених пухлинах, без пошкодження хряща та м'яких тканин. За наявності метастатичних вузлів на шиї та первинних пухлин у гортані оперативне втручання включає видалення всіх патологічних осередків.

16.

Злоякісні новоутворення трахеї, бронхів та легень

СЗЗ, С34

Рентгенографія органів, грудної порожнини у двох проекціях. Конвенційна томографія. Пункційна біопсія під рентгенконтролем. Бронхоскопія з біопсією. Цитологічне дослідження мокротиння Комп'ютерна томографія.

Лікування недрібноклітинного раку полягає насамперед у виборі адекватного оперативного втручання: атипова резекція (периферійний рак), лобектомія (периферійний рак, рак сегментарного бронха без поширення на частковий бронх) білобектомія, як правило, нижня (центральний рак середнього та нижнього бронхів з поширенням на проміжний), верхня білобектомія (у разі проростання пухлини середньої частки у верхню або навпаки, при центральній пухлині верхнього часткового бронха, що поширена до його гирла при необхідності збереження тканини легені за умови низьких дихальних резервів); пульмон- (пневмо)ектомія (при поширенні на корінь легені, головний, проміжний бронхи).

Лікування дрібноклітинного раку легенів Т1-2N1М0 стадії – комплексне, вміщує один із зазначених видів резекції легень з наступною хіміо-променевою терапією. Передопераційна ТуТ за інтенсивно-концентраційною методикою – 4-5 фракцій по 5 Гр, сумарно 20-25 Гр в статичному режимі; операція через 3-4


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

доби. Післяопераційна ТуТ при Т3N1.2Мо – до 50-60 Гр сумарно. В стадії Т1-3N1-2М0 оперативне втручання протипоказане, найкращі результати забезпечує хіміо-променеве лікування. Хіміотерапія: циклофосфан 2000 мг/м2, доксорубіцин 100 мг/м2, вінкристин 4 мг/м2, цисплатин 50 мг/м2, метотрексат 60 мг/м2, етопозид 500 мг/м2, карбоплатин 450 мг/м2. При ТуТ за радикальною програмою опромінюють первинну пухлину, корінь легені, ділянки регіонального метастазування з протилежних фігурних полів – до 40 Гр. Через 3-4-тиж. поле зменшують до відповідності первинній пухлині, продовжують опромінення до 60 Гр.

17.

Злоякісні новоутворення середостіння

С38.1-3

Фізикальне обстеження органів грудної порожнини. Рентгенографія органів грудної порожнини у двох проекціях. Конвенційна томографія. Пункційна біопсія під рентгенконтролем. Бронхоскопія з біопсією. Компчютерна томографія.

Передопераційна ТуТ – сумарно 60 Гр з видаленням пухлини через 2 тиж. Вибір оперативного доступу зумовлений локалізацією пухлини в середостінні. Хіміотерапія препаратами: циклофосфан 2000 мг/м2, доксорубіцин 100 мг/м2, вінкристин 4 мг/м2, цисплатин 50 мг/м2 метотрексат 60 мг/м2, етопозид 500 мг/м2, карбоплатин 450 мг/м2

18.

Злоякісні новоутворення плеври

С38.4

Фізикальне обстеження органів грудної порожнини. Рентгенографія органів грудної порожнини у двох проекціях. Конвенційна томографія. Пункція плевральної порожнини з цитологічним дослідженням. Пункційна біопсія під рентгенконтролем. Комп'ютерна томографія.

Т1-3N1L 0-1V 0-1 – часткова або тотальна плевректомія з можливою пневмонектомією чи атиповою резекцією легені. Хіміотерапія препаратами: циклофосфан 2000 мг/м2, доксорубіцин 100 мг/м2, вінкристин 4 мг/м2, цисплатин 50 мг/м2, метотрексат 60 мг/м2, етопозид 500 мг/м2, карбоплатин 450 мг/м2. Імунотерапія: лаферон по 1 млн.Од. щоденно протягом місяця.

19.

Злоякісні новоутворення кісток та суглобових хрящів

С40, С41, С49

Фізикальне обстеження патологічного осередку. Рентгенографія осередку ураження. Трепанобіопсія. Комп'ютерна томографія.

При G1-4Т1-2N0М0 – передопераційна системна хіміотерапія:

доксорубіцин протягом 3 днів сумарно 90 мг/м , через 1-2 дні –внутрішньоартеріально селективно препарати платини в 1, 3-й та 5-й дні до 120 мг/м2 (за їх відсутності – доксорубіцин по 30 мг/м ). 2-й і 4-й дні – метотрексат сумарно 100 мг/м2. Усього 2-4 курси залежно від ефективності терапії та переносимості препаратів. По закінченні хіміотерапії хірургічне втручання в обсязі зберігаючої операції або ампутація кінцівки.

При G3-4Т2 (великий пухлинний компонент) у разі відмови від операції – ТуТ сумарно 50-60 Гр на осередок та 2-3 см від верхньої та нижньої межі пухлини. Після основного лікування з антиметастатичною метою великопольне опромінення легень


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

на фоні гемосорбції сумарно 6 Гр. Ад'ювантні 5-денні курси системної поліхіміотерапії до 6 циклів з інтервалами в 1 міс: доксорубіцин по 340 мг/м в 1, 3-й і 5-й дні; метотрексат по 50 мг/м в 2-й та 4-й дні.

Лікування злоякісних кісткоутворювальних пухлин (остеогенна саркома, параосальна саркома, злоякісна гігантоклітинна пухлина): внутрішньоартеріальна хіміотерапія (цисплатин, платидіам 100-150 мг/м ) 5-7 курсів в поєднанні з системною (доксорубіцин 90 мг/м внутрішньовенне протягом 1-2 років за 3 дні, разова доза - 20-30 мг/м. Внутрішньоартеріальна інфузія цисплатину протягом 3 днів (разова доза 50 мг/м ). У разі патологічного перелому після 3-7 курсів хіміотерапії ампутація або екзартикуляція, при прогресуванні – через 10-14 днів після хіміотерапії.

При ефективній хіміотерапії резекція ураженої ділянки кістки з пластикою або ендопротезуванням залежно від протяжності ураження кістки через 3-4 міс. від початку внутрішньо-артеріальної хіміотерапії і через 10-14 днів після закінчення хіміотерапії. Ад'ювантна системна хіміотерапія протягом 18 міс. препаратами: доксорубіцин 80 мг/м , цисплатин 100 мг/м , метотрексат 1-1,5 г/м2, блеоміцин 80 Од, циклофосфан 500 мг/м.

При злоякісних хрящеутворювальних пухлинах (хондросаркома) головний метод лікування – оперативний (ампутація або екзартикуляція, резекція кістки з пластикою та ендопротезуванням).

20.

Злоякісна меланома шкіри

С43

Фізикальне обстеження осередку ураження та зон регіонарних лімфовузлів. Інтраопераційна біопсія. Сцинтиграфія.

Стадії Т2-4N0М0 – хірургічне видалення. Ендолімфатична хіміотерапія з метою профілактики метастазування: дакарбазин по 200 мг у 1 -й і 3-й день, лаферон по 3 млн.Од у 2-й і 4-й день. Щомісячні курси: лаферон по 1 млн.Од. лімфотропно 4 дні, всього 11 курсів.

При Т2-4N1М0 – при появі метастазів у регіонарному колекторі після раніше вирізаної меланоми, в передопераційний період – ендолімфатична хіміотерапія: дакарбазин по 200 мг у 1-й і 3-й день, лаферон по 3 млн.Од. у 2-й і 4-й день, лімфаденектомія. Щомісячно лімфотропно лаферон по 1 млн.Од. протягом 4 днів, всього 11 курсів.


 

1

2

3

4

5

21.

Інші злоякісні новоутворення шкіри

С44

Фізикальне обстеження осередку ураження та зон регіонарних лімфовузлів. Біопсія.

Хірургічне лікування: кріодеструкція, електровирізування, хірургічне або лазерне вирізування. При поверхневому ураженні шкіри – близькофокусна рентгентерапія 3-3,5 Гр щоденно, до 70-80 Гр; при ураженні всього шару шкіри з інфільтрацією тканин навколо осередку – напівглибока рентгентерапія в 2 етапи по 25-30 Гр з перервою 3-4 тижні до 60 Гр сумарно. Хіміотерапія препаратами платини 100 мг/м2, доксорубіцин 50 мг/м2, фторурацил 5000 мг/м2, блеоміцин 90 Од, метотрексат 45 мг/м2.

22.

Злоякісні новоутворення очеревини та м'яких тканин заочеревинного простору

С48

Фізикальне обстеження черевної порожнини, заочеревиннного простору, пальцеве обстеження прямої кишки, бімануальне обстеження малого таза через піхву і пряму кишку. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, малого таза, заочеревиннного простору. Оглядова рентгенографія черевної порожнини. Пункційна біопсія. Іригоскопія. Екскреторна урографія. Комп'ютерна томографія.

Радикальна операція доцільна навіть з видаленням декількох органів та їх частин, незалежно від стадії процесу.

В стадії Т1-3N0-1М0G1-3 – передопераційна ТуТ 5 Гр щоденно до 20-30 Гр, або такий курс проводять після операції на ложе пухлини. При неоперабельній пухлині внутрішньоартеріальна хіміотерапія (доксорубіцин, препарати платини) в поєднанні з ТуТ, можлива кріодеструкція, якщо в її зону не потрапляють порожнисті органи. В окремих випадках післяопераційну ТуТ можна відкласти на 1 міс. до покращання загального стану хворого. Хворим віком понад 70 років доцільно проводити тільки хірургічне лікування без променевої терапії.

23.

Злоякісні новоутворення іншої сполучної та м'якої тканини

С49

Фізикальне обстеження осередку ураження. Рентгенографія, конвенційна томографія. Біопсія. Комп'ютерна томографія.

При G1-4Т1-2N0М0 – передопераційна внутрішньо артеріальна поліхіміотерапія: доксорубіцин по 25-30 мг/м на 1, 3-й, 5-й день; метотрексат по 20-25 мг/м   на 2-й і 4-й дні, препарат платини однократно 70 мг/м на фоні гіпергідратації з форсованим діурезом. Курси внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії через 3-4 тижні (всього 2-4 курси залежно від ефективності терапії та індивідуальної переносимості). Після закінчення хіміотерапії передопераційна ТуТ за інтенсивною методикою сумарно 20-30 Гр з наступним хірургічним втручанням. Після операції 10-денні курси ад'ювантної системної поліхіміотерапії кожні 3 міс. протягом першого і через 6 міс. другого року: доксорубіцин по 25 мг/м2 в 1, 5-й і 10-й дні; метотрексат по 20-25 мг/м2 в 3-й і 7-й дні; циклофосфан по 400 мг/м2 у 4, 8-й і 9-й дні. У передопераційний період може бути проведена пери-, інтратуморальна полі хіміотерапія безголковим ін'єктором: метотрексат по 20-25 мг/м в 1, 3-й і 5-й дні, доксорубіцин по 20-25 мг/м в 2-й і 4-й день, бажано на фоні локальної гіпертермії.


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

У дитячому віці при лікуванні злоякісних судинних пухлин (ангіосаркома) – системна хіміотерапія: 1-й день – вінкристин 1,5 мг/м2 , доксорубіцин 40 мг/м2, 2-й день – циклофосфан 1000 мг/ м2, 4-й день – цисплатин 100 мг/м2; ТуТ сумарно 50- 60 Гр. Ад'ювантна системна хіміотерапія протягом 18 міс. препаратами: доксорубіцин, цисплатин, вінкристин, вепезид, циклофосфан. При злоякісних сполучнотканинних пухлинах (фібросаркома, ліпосаркома) передопераційна внутрішньоартеріальна хіміотерапія цисплатином сумарно 100-150 мг/м2, 1-3 курси. Оперативне лікування – ампутація або екзартикуляція, резекція кістки з пластикою або ендопротезуванням. Оперативне лікування через 3 міс. після початку хіміотерапії і через 10-14 днів після закінчення хіміотерапії.

24.

Злоякісні новоутворення молочної залози

С50

Фізикальне обстеження молочних залоз та периферійних лімфовузлів. Мамографія, дуктографія. Дослідження рівнів естрогену, прогестерону, пролактину, гормонів щитоподібної залози, наднирникових залоз. Кольпоцитограма. Ультразвукове дослідження молочних залоз у жінок та термографія у чоловіків. Цитологічне дослідження виділень із сосків. Пункційна біопсія (новоутворень діаметром менше ніж 1 см доцільна за наявності пристосування для пункції під візуальним контролем). Інтраопераційна біопсія.

Операції: Т0-2N0-ІМо – типу Пейті, при розмірах молочної залози не менше 5-го помора квадрантекгомія з лімфаденектомією, Т2-3N1-2Мо – типу Холстеда.

ТуТ передопераційна: Т0-3N0-ІМо – за інтенсивно-концентраційною методикою 3 фракції по 6 Гр на молочну залозу і 3 по 6 Гр на пахвову ділянку; Т0-3N2Мо – на молочну залозу і на пахвово-підключичну ділянку за звичайною методикою до 45 Гр; післяопераційна: 1) якщо не було передопераційної за інтенсивною методикою, після операції на всі шляхи лімфовідтоку: на надключичну ділянку – в усіх випадках, на парастернальну – при локалізації пухлини у внутрішньому квадранті молочної залози, на пахвові ділянки – при локалізації в латеральному квадранті молочної залози, при центральній локалізації опромінюють також післяопераційний рубець. Шляхи лімфовідтоку опромінюють по 2-2,5 Гр щоденно, сумарно 40 Гр, на ділянку рубця рентген-терапевтичним апаратом напівглибока рентгентерапія (140 kV, 10 mA, фільтр З АІ) по 3 Гр, сумарно 21 Гр. 2) якщо була передопераційна за інтенсивною методикою – тільки надключичну ділянку по 2-2,5 Гр щоденно, до 40 Гр сумарно.

Тиреоїдна патогенетична форма. Стадія Т0-2N0-ІМо: 1) операція, 2) поліхіміотерапія за схемами СМF (циклофосфан 100 мг/м2 реr os у 1-14-й дні; 40 мг/м2 внутрішньовенне 1-й, 8-й


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

дні, фторурацил 600 мг/м2 внутрішньовенне 1-й, 8-й дні) або СМF (як СМF, метотрексат замінено на тіо-теф 40 мг/м2) на 7-10-й день після операції; 3) ТуТ, 4)  гормонотерапія під час хіміотерапії та ТуТ, при гіперфункції щитоподібної залози тиреоїдин 0,05 1-2 рази на добу, преднізолон 15 мг, андрогени, при гіпофункції та еутиреозі тиреоїдин 0,1 2-3 рази на добу, преднізолон 20-30 мг, андрогени.

Т2-3N0-1Мо стадія: 1) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF на фоні гіперглікемії; 2) операція; 3) ТуТ, 4) гормонотерапія.

Т0-3N2Мо стадія: 1) ТуТ з локальною гіпертермією; 2) через 24 год операція, 3) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF; 4) ТуТ; 5) гормонотерапія, андрогенотерапію починати з тестенату 100 мг 1 раз у 10 днів.

Яєчникова патогенетична форма. Т0-2N0-1Мо: 1) полі хіміотерапія за схемою СМF, СМF на фоні гіперглікемії; 2) операція; 3) ТуТ; 4) гормонотерапія: андрогенотерапія до призупинення менструацій протягом року, за наявності кист яєчників – оваріоектомія, 5) поліхіміотерапія через 3, 6, 9, 12 і 18 міс. після операції.

Т2-3N0-1Мо: 1) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF на фоні гіперглікемії; 2) паралельно ТуТ з гіпертермією; 3) через 24 год. операція; 4) ТуТ; 5) гормонотерапія, 6) поліхіміотерапія через З, 6, 9, 12, 18 і 24 міс. після операції.

Т0-3N2Мо: 1) ТуТ з локальною гіпертермією; 2) через 24 год. операція; 3) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF, або доксорубіцином, або мітоксантроном; 4) ТуТ; 5) гормонотерапія: 6) поліхіміотерапія через 3, 6, 9, 12 і 18 міс. після операції.

Надниркова патогенетична форма Т0-2N0-1Мо: 1) операція; 2) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF; 3) ТуТ на фоні преднізолону до 30 мг на добу; 4) гормонотерапія: андрогенотерапія протягом 1 року преднізолон 5 мг на добу протягом 6 міс.; 5) поліхіміотерапія через 6, 9, 12, 18 міс після операції.

Т2-3N0-1Мо: 1) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF (фторурацил замінено на преднізолон 30 мг) на фоні гіперглікемії; 2) ТуТ з локальною гіпертермією; 3) через 24 год. операція; 4) ТуТ на фоні імунотерапії; 5) гормонотерапія;


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

6) поліхіміотерапія через 3, 6, 9, 12, 18, 24 міс після операції.

Інволютивна патогенетична форма Т0-2N0-1Мо, І ступінь злоякісності: 1) операція; 2) ТуТ; 3) гормонотерапія протягом 2 років: при атрофічному типі кольпоцитограми естрогени, при збереженому впливі естрогенів – тамоксифен ІІ-ІІІ ступені злоякісності: 1) операція; 2) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF, або доксорубіцином, або мітоксантроном; 3) ТуТ; 4) гормонотерапія.

Т2-3N0-1Мо: при збереженому впливі естрогенів: 1) поліхіміотерапія за схемою СМF або СМF на фоні гіперглікемії; 2) операція. При атрофічному типі кольпоцитограм: 1) операція; 2) хіміотерапія за схемою СМF або СМF на фоні гіперглікемії; 3) ТуТ; 4) гормонотерапія протягом 2 років; 5) поліхіміотерапія через 6, 9, 12 і 18 міс. після операції. Центральна локалізація: 1) ТуТ; 2) гормонотерапія; 3) поліхіміотерапія через 6, 9, 12 і 18 місяців.

Т0-3N2Мо: 1) ТуТ з локальною гіпертермією; 2) через 24 год. операція; 3) хіміотерапія за схемою СМF або СМF, або доксорубіцином, або мітоксантроном при збереженому впливі естрогенів; 4) ТуТ; 5) гормонотерапія протягом 2 років, 6) поліхіміотерапія за СМF або СМF через 3, 6, 9, 12 і 18 міс. після операції.

25.

Злоякісні новоутворення зовнішніх жіночих статевих органів

С51

Вульвоскопія з прицільною біопсією. Кольпоскопія. Роздільне забирання аспірату з каналу шийки матки та порожнини матки для цитологічного дослідження. Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Радіоізотопне сканування лімфовузлів.

Стадія ТізN0М0 (хвороба Бауена, хвороба Педжета, еритроплакія Кейра) – кріодеструкція пухлини або проста вульвектомія.

Стадія Т1N0М0 (локалізація в ділянці середньої, нижньої третини великих і/або малих статевих губ): 1) лімфотропна поліхіміотерапія: метотрексат 100 мг/м2, тіо-теф 200 мг/м2, циклофосфан 5000 мг/м2, 5-фторурацил 1000 мг/м2, блеоцин 30 Од внутрішньовенне; 2) розширена вульвектомія; при локалізації в ділянці клітора: 1) лімфотропна поліхіміотерапія з наступною розширеною вульвектомією з субопераційною кріодеструкцією пухлини; системна поліхіміотерапія: після операції на 5-7-й день препарати платини 100 мг/м2, блеоцин 50-60 Од, метотрексат 100 мг/м2, циклофосфан 500 мг/м2, вінкристин 3 мг, доксорубіцин 50 мг/м2.

Стадія Т2N0М0 1) лімфотропна, ендолімфатична


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

пол(хіміотерапія;. 2) розширена вульвектомія з субопераційною кріодеструкцією;. 3) хіміотерапія блеоцином та ТуТ сумарно 45 Гр.

Стадія Т1-2N1-2М0: 1) лімфотропна, ендолімфатична поліхіміотерапія протягом 3-5 днів: препарати платини, циклофосфан, доксорубіцин, метотрексат; 2) розширена вульвектомія з субопераційною кріодеструкцією та паратуморальним уведенням цитостатика: метотрексат, тіо-теф, циклофосфан.

Стадія Т2N1-2М0: ТуТ на осередок і шляхи лімфовідтоку сумарно 45 Гр на фоні введення блеоцину.

Стадія Т3N0-2М0: 1) передопераційна поліхіміотерапія з ТуТ на фоні гіпертермії на осередок і шляхи лімфовідтоку сумарно 45 Гр; 2) операція – розширена вульвектомія або комбінована (з резекцією сечівника) розширена вульвектомія; 3) системна поліхіміотерапія на 5-7-й день або хіміотерапія блеоцином з ТуТ на ділянку первинної пухлини і пахвинно-стегново-клубових лімфовузлів сумарно 40-50 Гр.

26.

Злоякісні новоутворення піхви

С52

Кольпоскопія, прицільна біопсія. Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Роздільне діагностичне вишкрібання. Цистоскопія. Комп'ютерна томографія.

Стадія ТізN0М0: кріодеструкція, лазерна деструкція, широке вирізування в межах здорових тканин, при мультицентричному рості пангістеректомія з вагінектомією.

Стадія Т1N0М0: розширена пангістеректомія з паховинно-стегновою лімфаденектомією та вагінектомією. При глибокій інфільтрації ТуТ сумарно 40-50 Гр з ендовагінальною у-терапією сумарно 30-40 Гр.

Стадія Т1-3N2М0 1) лімфотропна і/або внутрішньовенна поліхіміотерапія: циклофосфан 500 мг/м2, метотрексат 100 мг/м2, 5-фторурацил 500 мг/м2, вінкристин 3 мг, доксорубіцин 50 мг/м2, препарати платини внутрішньовенне, 2) через 3-5 днів розширена пангістеректомія з вагінектомією та пахвинно-стегновою лімфоденектомією; 3) ТуТ сумарно 40-50 Гр з ендовагінальною γ-терапією сумарно 40 Гр.

27.

Злоякісні новоутворення шийки матки

С53

Кольпоскопія з прицільною біопсією. Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Роздільне діагностичне вишкрібання. Ректоромано-, іриго-, колоно, гастроскопія. Ультразвукове дослідження

Стадія ТізN0М0: лазерна, діатермо- або ножова конізація шийки матки з попереднім вишкрібанням слизової цервікального каналу і стінки матки.

Стадія Стадія Т1а-1N0М0: пангістеректомія з верхньою третиною піхви. Показання для пангістеректомії: вік понад 50


 

1

2

3

4

5

 

 

 

органів малого таза і черевної порожнини. Цистоскопія. Екскреторна урографія. Комп'ютерна томографія.

років; переважна локалізація в цервікальному каналі; поширений процес з вростанням в залози; відсутність в препараті після проведеної конізації ділянок, вільних від передінвазивного раку (особливо по лінії перетинання); поєднання передінвазивного раку з міомою матки або пухлинами придатків; рецидив захворювання після лазерної, діатермо- або ножової конізації; розростання передінвазивного раку на склепіння піхви; технічна неможливість проведення широкої конізації внаслідок конічної шийки або при зглажених склепіннях піхви.

Стадія Т1ЬN0М0: розширена пангістеректомія за Вертгеймом; післяопераційна ТуТ при метастазах у віддалених лімфовузлах (Т1ЬN1М0), при глибокій інвазії або аденокарциномі і/або низькодиференційованому раку в сумарній дозі до 40-45 Гр.

Стадія Т2аN0М0: передопераційні курси системної поліхіміотерапії – циклофосфан 500 мг/м2, метотрексат 100 мг/м2, 5-фторурацил 500 мг/м2, вінкристин 3 мг, доксорубіцин 50 мг/м2, внутрішньовенно, і променевої терапії.

Стадія Т2ЬN0М0: 1) поліхіміотерапія – внутрішньо артеріальна (препарати платини), системна (блеоцин, доксорубіцин, циклосросфан, 5-фторурацил, метотрексат), лімфотропна (метотрексат, циклофосфан, проспідин, 5-фторурацил); 2) передопераційна ТуТ за звичайною методикою сумарно 25-30 Гр на фоні внутрішньовенного введення 5-фторурацилу і гіпертермії; 3) розширена пангістеректомія за Вертгеймом.

Операцію виконують після внутрішньоартеріальної, внутрішньовенної поліхіміотерапії через 7-10 днів; після лімфотропної поліхіміотерапії відразу після закінчення поліхіміотерапії або через 2-3 тиж.; при виникненні ускладнень поліхіміотерапії (лейкопенії, стоматиту) – після повного регресу ускладнень; після хіміопроменевої терапії відразу після її закінчення або через 2-3 тиж.

Стадія Т1-2N1М0: розширена пангістеректомія за Вертгеймом; післяопераційна ТуТ сумарно 40-45 Гр.

Стадія Т2b-3bN1 М0: ТуТ 2 Гр щоденно в статичному режимі, сумарно 15-30 Гр на малий таз, далі чередування ТуТ сумарно до 45-55 Гр на латеральні відділи малого таза в рухомому


 

1

2

3

4

5

28.

Злоякісні новоутворення тіла матки

С54

Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Кольпоскопія. Роздільне діагностичне вишкрібання. Ректоромано-, іриго-, колоно- та гастроскопія, Цистоскопія. Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини. Комп'ютерна томографія. Ангіографія.

режимі з брахітерапією сумарно 40-50 Гр на т.А при разовій дозі 10 Гр 1 раз на тиждень або 5 Гр – 2 рази на тиждень, або за інтенсивною методикою на малих потужностях дози 137Сs: разово 20, 15 та 10 Гр на т.А, сумарно 45 Гр за 3 фракції.

Стадія ТisNоМо: діагностичне вишкрібання, гормонотерапія протягом 6 міс: перші 2 міс 17-ОПК або Депо-Провера 500 мг, внутрішньом'язово 3 рази на тиждень, повторне діагностичне вишкрібання. При позитивній динаміці цитологічної картини лікування продовжують ще 4 міс: 17-ОПК або Депо-Провера 500 мг, внутрішньом'язово 2 рази на тиждень 2 міста 1 раз на тиждень наступні 2 міс, сумарно 24-28 г.

Стадія Т1N0М0G1 (І патогенетичний варіант): екстирпація матки з придатками і верхньою третиною піхви; після операції – 17-ОПК або Депо-Провера 500 мг внутрішньом'язово через день протягом 2 міс, сумарно 16,0 г.

Стадія Т2bN0-1М0G2-G3 – розширена пангістеректомія з верхньою третиною піхви, післяопераційна променева терапія. Променеву терапію проводять в два етапи: перший – ТуТ в статичному режимі разово 2 Гр, сумарно 20-30 Гр не малий таз із попереднім веденням фторурацилу; другий – ТγТ сумарно 45-55 Гр в рухомому режимі та внутрішньопіхвова у-терапія до сумарної осередкової дози 60 Гр на т.А разово 10 Гр 1 раз на тиждень, або 5 Гр 2 рази на тиждень, або за інтенсивною методикою на малих потужностях дози (137Сs): 18-14-12-10 Гр на т.А, сумарно 54 Гр за 4 фракції.

Стадія Т3aN0М0G2-G3: розширена пангістеректомія з верхньою третиною піхви та оментектомією, променева терапія, поліхіміотерапія: циклофосфан 500 мг/м2, метотрексат 100 мг/м2, 5-фторурацил 500 мг/м2, вінкристин 3 мг, доксорубіцин 50 мг/м2, препарати платини внутрішньовенне, преднізолон протягом усього курсу. Інтервали між курсами 3-4 тиж. Проводять 2-3 курси поліхіміотерапії через 1,5; 2; 4 міс.

Стадія Т2N0М0G1-2: передопераційна гормонотерапія: 17-ОПК – 500 мг щоденно, сумарно 12-16 г; тамоксифен 40 мг протягом 2 тиж, розширена пангістеректомія за Вертгеймом, післяопераційна променева терапія, 17-ОПК або Депо-Провера не менше ніж 3 роки: 1-3-й місяці – 500 мг щоденно, 4-6-й місяці


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

– 500 мг 2 рази на тиждень, далі 500 мг 1 раз на тиждень до З років; антиестрогени: тамоксифен – 40 мг протягом 6 міс, далі 10 мг до 3 років.

Т3aN0М0G1-G3: Т1-3N1М0G1-G3: обсяг лікування подібний до такого при Т2G3 без 17-ОПК. Проводять 3-4 курси поліхіміотерапії залежно від обраної схеми та інтервалів між курсами.

При саркомі матки – екстирпація матки з придатками та верхньою третиною піхви. Після операції ТуТ разово 2 Гр, сумарно 30-40 Гр, профілактичне опромінення піхви разово 10 Гр до 40 Гр на слизову оболонку 1 раз на тиждень. Поліхіміотерапія відразу після операції, через 1,5; 3 і 6 міс, протягом 2 років препаратами: карміноміцин, вінкристин, дактиноміцин, циклофосфан, вінбластин, олівоміцин, доксорубіцин, метотрексат

29.

Злоякісні новоутворення яєчника та маткової труби

С56, С57

Бімануальне вагінальне, ректовагінальне обстеження. Цитологічне дослідження ендометріального аспірату. Роздільне діагностичне вишкрібання. Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини, заочеревиннного простору. Ректоромано-, іриго-, колоно-та гастроскопія. Цистоскопія. Комп'ютерна томографія. Ангіографія. Рентгенографія легень. Діагностична лапароскопія (-томія).

Т1а-2аN0М0: пангістеректомія або надпіхвова ампутація матки з придатками, оментектомією. При Т1 високодиференційованих муцинозної, мезонефроїдної, ендометріоїдної цистаденокарциноми і чистої дисгерміноми яєчників за відсутності обтяжливих факторів (спайки, зрощення, порушення цілісності, проростання капсули) в молодому віці при бажанні мати дітей, за відсутності іншої патології та якщо є можливість поточного спостереження хворої та повторної операції (видалення другого яєчника після пологів), може бути виконана однобічна аднексектомія з оментектомією з подальшою хіміотерапією протягом 2 років: при Т1а-вN0 монохіміотерапія – циклофосфан 400 мг/м2 внутрішньовенне, сумарно 4-5 г, по 1,0 г інтраперитонеально або внутрішньовенне 1 раз на тиждень (при дисгерміномі сумарно 6,0-8,0), тіо-теф – 40 мг/м2 через день внутрішньовенне сумарно 200,0 мг, платидіам –100 мг/м2 внутрішньовенне або внутрішньоартеріально 1 раз на 2-3 тиж; при Т1c-2a системна поліхіміотерапія: циклофосфан 800 мг/м 1 раз на тиждень з 5-фторурацилом 1000 мг/м ; циклофосфан 200 мг/м2 в 14-й день, метотрексат 40 мг/м в 1-й та 8-й день, 5-фторурацил 600 мг/м в 1-й та 8-й день; циклофосфан 500 мг/м , доксорубіцин 50 мг/м ; цисплатин 50 мг/м , доксорубіцин 40 мг/м, циклофосфан 600 мг/м ; Неха-САF (гексаметилмеламін


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

150 мг/м рег оs щоденно 14 днів, циклофосфан 150 мг/м внутрішньом’язово 14 днів, внутрішньовенне в 1-й та 8-й день метотрексат 40 мг/м та 5-фторурацил 600 мг/м ); СНАД (циклофосфан 600 мг/м в 1-й день, гексаметилмеламін 150 мг/м реr оs у 8-21-й день, внутрішньовеннр в 1-й день доксорубіцин 25 мг/м та цисплатин 50 мг/м); курс триває 3-4 тиж, інтервал між курсами 3-4 тиж. При герміногенних пухлинах високого ступеня злоякісності поліхіміотерапію починати з найбільш активних схем лікарських комбінацій: вінкристин 1,4 мг/м внутрішньовенне в 1, 8-й і 15-й день, доксорубіцин 30 мг/м внутрішньовенно в 1-й та 4-й день протягом 2 тиж.; циклофосфан 400 мг/ м внутрішньом'язово в 1, 3-й, 5-й день тижня протягом 2 тиж; вінкристин 1,4 мг/м внутрішньовенно в 1, 8-й та 15-й дні, дактиноміцин 500 мкг внутрішньовенно в 1, 3-й та 5-й дні тижня протягом 2 тиж., циклофосфан 400 мг/м внутрішньом'язово в 1, 3-й та 5-й дні тижня протягом 2 тиж.; платидіам 20 мг/м в 1-5-й дні внутрішньовенно, вінкристин – 2 мг/м в 1, 8, 15-й та 21-й дні внутрішньовенно, блеоцин 30 мг/м в 1, 8, 15-й та 21-й дні внутрішньовенно, етопозид 200 мг/м в 1, 8, 15-й та 21-й дні внутрішньовенно; вінбластин 4 мг/м в 1-й день, дактиноміцин 1 мг/м в 1-й день, циклофосфан 600 мг/м в 1-й день, блеоцин 30 мг на 1 ,.2-й та 3-й день, цисплатин 120 мг/м в 4-й день. Інтервал між курсами 3 тиж. Поліхіміотерапію проводять на фоні прийому преднізолону (дексону, дексаметазону) 60-90 мг. При повторних курсах і більш агресивних схемах дози кортикостероїдів адекватно підвищують.

30.

Злоякісні новоутворення плаценти

С58

Ректовагінальне бімануальне обстеження, роздільне діагностичне вишкрібання. Визначення рівня β-хоріонічного Простий пухирний занесок – вишкрібання слизової оболонки тіла матки, інвазивний - атипова резекція матки, пангістеректомія. При несприятливих факторах: вік після 40 років, пізній початок менструації, велика кількість вагітностей, завершення пологами вагітностей, яким передувала

Простий пухирний занесок – вишкрібання слизової оболонки тіла матки, інвазивний - атипова резекція матки, пангістеректомія.

При несприятливих факторах: вік після 40 років, пізній початок менструації, велика кількість вагітностей, завершення пологами вагітностей, яким передувала трофобластична хвороба, невідповідність розмірів матки строку вагітності, лютеїнові кісти яєчників, високий титр хор іонічного гонадотропіну, наявність метастазів, субінволюція матки після видалення пухирного занеску, кров'яні виділення, в групі низького ризику (0-1 фактор)


 

1

2

3

4

5

 

 

 

трофобластична хвороба, невідповідність розмірів матки строку вагітності, лютеїнові кісти яєчників, високий титр хор іонічного. гонадотропіну. Рентгенографія органів грудної порожнини. Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини, заочеревиннного простору. Ангіографія

монохіміотерапія; в групі гонадотропіну, наявність метастазів, субінволюція матки після видалення пухирного занеску, кров'яні виділення, в групі низького ризику (0-1 фактор) монохіміо-терапія; в групі середнього (2 фактори) і високого (З і більше факторів) ризику -поліхіміотерапія.

Хоріонепітеліома матки:

І стадія – хірургічне лікування (пангістеректомія) у разі кровотечі, неефективного лікування в перед-, післяменопаузальний період, набутої резистентності до хіміотерапії.

II стадія – поліхіміотерапія з видаленням метастазів з піхви і введенням цитостатиків інтратуморально, при неефективності – пангістеректомія з поліхіміотерапією. Хіміотерапія трофобластичної хвороби визначається належністю хворої до групи ризику. Монохіміотерапія (група хворих низького ризику – 0-1 фактор): метотрексат 1 мг/кг (більші дози – з лейковорином) внутрішньовенне 1 раз в 5-7 днів, через 30 год. після ін'єкції метотрексату фолієва кислота 6 мг рег оs або внутрішньом'язово; дактиноміцин 300 мкг/м2 щоденно внутрішньовенне 5 днів з перервою 5-7 днів, вінбластин 5 мг/м2 внутрішньовенне щоденно 5 днів або в комбініції з дактиноміцином з перервою 5-7 днів, 5-фторурацил, Поліхіміотерапія хворим групи середнього ризику (2 фактори): дактиноміцин 0,5 мг, метотрексат до 500 мг з лейковорином, циклофосфан 1000 мг/м2; вінкристин 1 мг/м2. Поліхіміотерапію у хворих групи високого ризику (3 і більше факторів) починають з селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії препаратами платини, доксорубіцином, блеоцином, метотрексатом, циклофосфаном з подальшим переходом до внутрішньовенних схем.

При первинному лікуванні проводять не менше ніж 3-4 цикли моно- або поліхіміотерапії при проліферуючому пухирному занеску, 4-5 циклів при хоріонепітеліомі (до повного зникнення клінічних, ендокринологічних, рентгенологічних ознак хвороби).

Повторні курси поліхіміотерапії проводять через 3-4 тиж. (за умови відновлення гемопоезу), подальші – через 5-6 і 6-8 тиж. (при І і II стадіях захворювання). При III і IV стадіях проводять не


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

менше ніж 4-6 курсів (до повної ліквідації клінічних, ендокринологічних і рентгенологічних ознак хвороби) і декілька профілактичних курсів. Усі курси поліхіміотерапії проводять на фоні внутрішньовенного введення преднізолону (дексону, дексаметазону) 60-90 мг, при повторних курсах і більш агресивних схемах поліхіміотерапії – дози кортикостероїдів підвищують.

31.

Злоякісні новоутворення статевого члена

С60

Фізикальне обстеження. Цитологічне дослідження мазків (відбитків). Біопсія. Ультразвукове дослідження органів малого таза. Комп'ютерна томографія.

Стадія Т1N0М0: лазерна терапія, кріотерапія або близькофокусна променева терапія на осередок.

Стадія Т2.3Т1N0М0 – ТуТ на пахвинні лімфовузли.

Стадія Т3N0-2М0: ампутація статевого члена і двобічна операція Дюкена. Післяопераційна хіміотерапія: 1) блеоміцин 10-15 Од/м2 на день внутрішньом'язово або внутрішньовенно 2 рази на тиждень, метотрексат 15-25 мг/м2 внутрішньовенно 2 рази на тиждень; 2) доксорубіцин 60 мг/м2 внутрішньовенно в 1-й та 21-й дні, метотрексат 20 мг/м2 внутрішньовенно в 1, 8, 15-й та 21-й дні, блеоміцин 15 Од/м2 внутрішньом'язово або внутрішньовенно в 1, 8, 15-й та 21-й дні кожні 4 тиж. Післяопераційна ТуТ на пахвинні лімфовузли сумарно до 50-55 Гр

32.

Злоякісні новоутворення передміхурової залози

С61

Пальцеве ректальне дослідження. Ультразвукове обстеження. Біопсія (трансперинеальна, трансректальна). Аналіз крові на простатичну кислу фосфатазу. Комп'ютерна томографія. Рентгенографія кісток і легень. Остеосцинтиграфія.

Стадія Т1-2N0М0д2-4: простатектомія або ТуТ осередкова доза 50-55 Гр.

Стадія Т3N0М0-с: гормональна терапія естрогенами, антиандрогенами, аналогами гонадотропного релізинг-гормона, кортикостероїдами. Операції: орхіектомія, кріодеструкція, трансуретральна резекція передміхурової залози, вупаризація, трансуретральна мікрохвильова термотерапія. Після операції -довічне гормональне лікування.

33.

Злоякісні новоутворення яєчка

С62

Фізикальне обстеження. Ультразвукове дослідження. В окремих випадках - аспіраційна біопсія тонкою голкою. Ревізія яєчка після розрізування білкової оболонки. Субопераційна експрес-біопсія.

Семінома: рТ1NоМо – орхіектомія, ТуТ-терапія на заочеревинні лімфовузли до 30 Гр; Т2аN0Мо – орхіектомія, ТуТ-терапія на заочеревинні лімфовузли до 35 Гр; рТ3N0М0 – орхіектомія, поліхіміотерапія (циклофосфан 1 г у 1-й день та цисплатин по 20 мг/м2 5 днів).

Несеміномні новоутворення: рТІN0М0 – орхіектомія з заочеревинною лімфаденектомією; рТ2N0М0 - орхіектомія з заочеревинною лімфаденектомією, поліхіміотерапія за схемою: цисплатин по 20 мг/м2 в 1-5-й дні, вепезид 100 мг/м21-5 дні,


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

блеоміцин по 30 мг внутрішньовенне в 2, 9-й та 15-й дні; перерва між курсами 3 тиж.; Т2-3N0Мо – орхіектомія з заочеревинною лімфаденектомією, 3-5 курсів поліхіміотерапії за тією ж схемою, видалення залишкової пухлини з наступною поліхіміотерапією.

34.

Злоякісні новоутворення нирки

С64

Трансабдомінальна пальпація пухлини. Аналіз сечі, крові. Цитологічне дослідження сечі з міхура і окремо з нирки. Ультразвукове дослідження. Оглядова та екскреторна урографія. Комп'ютерна томографія. Сканування нирок. Ретроградна пієлографія. Судинні дослідження (ДСА, селективна ангіографія).

Т1-3N0-1М0 – нефректомія з виділенням паранефратальної жирової клітковини і лімфовузлів з метастазами, при невеликих пухлинах - резекція нирки або енуклеація пухлинного вузла. Оперативні доступи: трансперитонеальний (найдоцільніший), позачеревинний люмботомічний за Федоровим або за варіантом Нагамацу (з резекцією Х-ХІІ ребер, екстраплевральний, ретроперитонеальний), торакоабдомінальний (за Мортенсоном). ТуТ сумарно 40 Гр на місце видаленої пухлини та зачеревних лімфовузлів (у статичному режимі із двох зустрічних полів або з бокового поля) по 2-2,5 Гр щоденно.

35.

Нефробластома (пухлина Вільмса)

С64

Аналізи сечі, крові. Цитологічне дослідження сечі. Трансабдомінальна пальпація пухлини. Ультразвукове дослідження з пункційною біопсією. Екскреторна урографія. Комп'ютерна томографія. Ниркова ангіографія.

Хіміотерапія за схемами, що включають вінкристин 1,5 мг/м , циклофосфан 600 мг/м , доксорубіцин 30 мг/м , актиноміцин 0,5 мг/м . Операція – повна або часткова нефректомія. Оперативне лікування за наявності первинне операбельної пухлини відразу після встановлення діагнозу, при тривалій хіміотерапії – через 10-14 днів. У разі відсутності ефекту передопераційної хіміотерапії – передопераційна ТуТ 20 Гр, операція через 10-14 днів. Післяопераційна ТуТ 20 Гр на ложе пухлини, у випадках, коли не проводили передопераційну до 30 Гр. Ад'ювантна системна хіміотерапія протягом 18 місяців препаратами доксорубіцин, дактиноміцин, циклофосфан, вінкристин. Інші злоякісні пухлини нирок (нейросаркома, рабдоміосаркома) –хіміотерапія: цисплатин 100-150 мг/м , доксорубіцин 40 мг/м , вепезид 100-150 мг/м , циклофосфан

600 мг/м. Оперативне лікування – повна або часткова нефректомія; за термінами оперативне лікування аналогічне. У післяопераційний період ТуТ 30 Гр. Ад'ювантна системна хіміотерапія протягом 18 міс. препаратами: доксорубіцин, цисплатин, вепезид, циклофосфан.


 

1

2

3

4

5

36.

Злоякісні новоутворення ниркової миски та сечоводу

 

Аналізи сечі, крові. Цистоскопія. Ультразвукове дослідження. Екскреторна урографія. Конвенційна томографія. Ретроградна Пієлографія. Цитологічне дослідження сечі з міхура і окремо з нирки. Комп'ютерна томографія.

Стадія Т1-3N0-1М0 – нефруретеректомія з резекцією сегмента сечового міхура з сечовивідним отвором (за один або два етапи залежно від стану хворого).

Післяопераційна хіміотерапія при стадії Т2-3N1М0  – за схемою: метотрексат 30 мг/м2 внутрішньовенне в 1, 15-й та 22-й дні, вінбластин 3 мг/м2

внутрішньовенне в 2, 15-й та 22-й дні, доксорубіцин 30 мг/м2; внутрішньовенне в 2-й день, цисплатин 70 мг/м2;

внутрішньовенне в 2-й день; кожні 5-7 тиж. всього 5-6 курсів.

37.

Злоякісні новоутворення сечового міхура

188 С67

Аналіз сечі. Ультразвукове дослідження. Цистоскопія. Екскреторна урографія з низхідною цистографіею. Конвенційна томографія. Бімануальне дослідження сечового міхура під загальним наркозом. Цитологічне дослідження сечі, аспірату. Біопсія. Комп'ютерна томографія

Стадія ТІN0М0 – ендовезикальна хіміотерапія препаратами мітоміцин С, адріабластин, інтрон А.

Стадія Т2-3N0М0 –- передопераційна ТуТ за інтенсивною методикою до 20 Гр або системна хіміотерапія за схемою: метотрексат 30 мг/м2 в 1, 15-й та 22-й дні, вінбластин 3 мг/м2 в 2, 15-й та 22-й дні, доксорубіцин 30 мг/м2 в 2-й день, цисплатин 70 мг/м2 в 2-й день.

Операції:

Стадія ТІN0М0 – трансуретральна резекція або резекція пухлини на відкритому сечовому міхурі,

Т2-3N0М0 – 1) резекція сечового міхура з видаленням навколоміхуровоі клітковини і лімфовузлів, 2) гемірезекція з накладанням уретероцистанастомозу; 3) цистектомія з варіантами деривації сечі: операція Брикера, уретеросигмо-, кутанеостомія, ілеоцистопластика тощо.

Після операції при Т2-3N0М0 – ТуТ до 60-65 Гр з урахуванням передопераційного опромінення.

38.

Злоякісні новоутворення сечівника

С68

Фізикальне обстеження малого таза з транс ректальною (вагінальною) пальпацією. Уретроскопія, цистоскопія, уретрографія. Цитологічне дослідження мазків. Біопсія. Ультразвукове дослідження. Комп'ютерна томографія.

Як самостійний метод лікування використовують ТуТ, внутрішньотканинне або аплікаційне опромінення 60-70 Гр. Передопераційна ТуТ: Т1-2N0М0 стадія – 20 Гр, Т3N0М0 стадія – до 60 Гр. Операції втручання: ТІ – резекція частини сечівника, екстирпація сечівника, Т2-3 – з суміжними органами і тканинами, у чоловіків – з ампутацією статевого члена. При метастазах у регіонарних лімфовузлах – лімфаденектомія за Дюкеном. Післяопераційне: опромінення на зону сечівника внутрішньотканинним або аплікаційним методом і зони регіонарного метастазування до 60 Гр.


 

1

2

3

4

5

39.

Злоякісні новоутворення головного мозку

С71

Неврологічне обстеження. Рентгенографія черепа, електроенцефалогра-фія, ехоенцефалографія, радіоізотопна енцефалосцинтиграфія, нейросонографія (у дітей), комп'ютерна томографія, магнітно- резонансна томографія. Люмбальна пункція з цитологічним дослідженням ліквору. Церебральна ангіографія. Інтраопераційна біопсія.

/ варіант. Оперативне втручання, спрямоване на максимально можливе видалення новоутворення (по перифокальній зоні, субтотальне або часткове). При відносно

задовільному стані хворого післяопераційна хіміотерапія. Монохіміотерапія: хлофіден 280 мг/м2 внутрішньовенне 1 раз на день, №10, реуміцин 150-170 мг/м2 внутрішньовенне 1 раз на день, №10, CCNU 110-120 мг/м2 регозза одне приймання, ВСNU 100-120 мг/м2 внутрішньовенне за одне приймання, натулан (реr оз): 1-й день 25-30 мг/м2, 2-й – 50-60 мг/м2, 3-й – 80-85 мг/м2, 4-й – 110-115 мг/м2, з 5-го по 23-й – по 140 мг/м2. Інтервал між курсами – 6 тиж. Поліхіміотерапія: \/DС (1-й день – вінкристин 1,0-1,2 мг/м2 внутрішньовенне, 2-й день доксорубіцин – 22-30 мг/м2 внутрішньовенне, 3-й день – СCNU (ломустин) 110-115 мг/м2 рег os. Інтервал між курсами – 6 тиж.); \/D (1-й день – вінкристин 1,0-1,2 мг/ м2, 2-й день – доксорубіцин 22-30 мг/ м2. Інтервал між курсами- 4 тиж.); \/DF (1-й день – вінкристин 1,0-1,2 мг/м2, доксорубіцин 22-30 мг/м2, з 3-го по 13-й день – фторафур 2,0-2,5 г/м2 внутрішньовенне. Інтервал між курсами – 6 тиж.); РСV (1-й день – ломустин 110-115 мг/м2, 8, 29-й дні – вінкристин 1,0-1,2 мг/м2, з 8-го по 22-й день – натулан 55 мг/м2 рег оs. Інтервал між курсами – 6 тиж.); DТС-1 (1-й день – доксорубіцин 45 мг/м2, 2, 3-й дні – теніпозид 60 мг/м2 внутрішньовенне протягом 5 год, 4,  5-й дні – ломустин 60 мг/м2. Інтервал між курсами – 5 тиж.); DТС-2 (1, 21-й дні – доксорубіцин 30 мг/м2, 2, 3, 4-й дні -теніпозид 50 мг/м2 внутрішньовенне протягом 1, 5 годи, 5, 6, 7-й дні – ломустин 40 мг/м2. Інтервал між курсами – 6 тиж.); ВF (1-й день – кармустин 200 мг/м2 внутрішньовенне, 1, 8, 15-й дні -фторурацил 600 мг/м2 внутрішньовенне. Інтервал між курсами – 6 тиж.); ВV (1-й день – кармустин 100-200 мг/м2, 1, 8, 15-й дні -вінкристин 1,4 мг/м2. Інтервал між курсами – 5-6 тиж.); РВV (з 1-го по 14-й день – натулан 100 мг/м2, 1 -й день – кармустин 200 мг/м2, 1, 8-й день – вінкристин 1,4 мг/м2. Інтервал між курсами – 5-6 тиж.). Через 2 тиж після закінченні хіміотерапії – ТуТ сумарно 60-65 Гр, через 2 тиж. – повторні курси хіміотерапії з інтервалом 6 тиж. Після 4 курсів хіміопрепарати замінюють на


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

препарати з іншими механізмами дії. Підвищення ефективності антиблатичного лікування досягається поєднанням хіміотерапії з імунотерапією та/або гіперглікемією. Імуномодулятори: левамізон (після курсу хіміотерапії реr оs 150 мг 3 дні), лаферон (віаферон) – під час курсу хіміотерапії 2 млн Од. внутрішньом'язово 2 рази на день –10 днів. Гіперглікемія проводиться шляхом внутрішньовенної крапельної інфузії 20% розчини глюкози 500,0 мл. Уведення хіміопрепарату здійснюється безпосередньо після закінчення інфузії глюкози.

// варіант. При вираженному гіпертензійному синдромі, який супроводжується оклюзійною гідроцефалією, проводять лікворошунтуючі операції з наступними курсами ТуТ та хіміотерапії, як і у І варіанті.

/// варіант. За відсутності гіпертензійного синдрому, якщо стан хворого відносно задовільний, проводять передопераційну ТуТ і хіміотерапію, як у І варіанті.

40.

Злоякісні новоутворення спинного мозку

С72

Неврологічне обстеження. Рентгенографія хребта, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія. Люмбальна пункція з цитологічним дослідженням, дослідження ліквороди наміки, позитивна (низхідна) мієлографія, ізотопна мієлографія. Спінальна ангіографія

/ варіант. Оперативне втручання, спрямоване на максимально можливе видалення новоутворення (по перифокальній зоні, субтотальне або часткове). При відносно задовільному стані хворого у післяопераційний період проводиться курс хіміотерапії. Монохіміотерапія: хлофіден 280 мг/м2

внутрішньовенне 1 раз на день, №10, реуміцин 150-170 мг/м2 внутрішньовенно 1 раз на день, №10, ССNU 110-120 мг/м2 реr оs за одне приймання, ВСNUІ 100-120 мг/м2 внутрішньовенно за одне приймання, натулан (реr оs): 1-й день – 25-30 мг/м2, 2-й – 50-60 мг/м2 , 3-й – 80-85 мг/м2, 4-й – 110-115 мг/м2, з 5-го по 23-й день – по 140 мг/м2. Інтервал між курсами – 6 тижнів. Поліхіміотерапія: VDC (1-й день – вінкристин 1,0-1,2 мг/м2 внутрішньовенне, 2-й день доксорубіцин – 22-30 мг/м2 внутрішньовенне, 3-й день – СCNU (ломустин) 110-115 мг/м2 реr os. Інтервал між курсами – 6 тиж.); \/D (1-й день – вінкристин 1,0-1,2 мг/ м2, 2-й день – доксорубіцин 22-30 мг/ м2. Інтервал між курсами- 4 тиж.); \/DF (1-й день – вінкристин 1,0-1,2 мг/м2, доксорубіцин 22-30 мг/м2, з 3-го по 13-й день – фторафур 2,0-2,5 г/м2 внутрішньовенне. Інтервал між курсами – 6 тиж.); РСV


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

(1-й день -ломустин 110-115 мг/м2, 8, 29-й дні – вінкристин 1,0-1,2 мг/м2, з 8-го по 22-й день – натулан 55 мг/м2 реr оs. Інтервал між курсами – 6 тиж.); DТС-1 (1-й день – доксорубіцин 45 мг/м2, 2, 3-й дні – теніпозид 60 мг/м2 внутрішньовенне протягом 5 год. 4, 5-й дні – ломустин 60 мг/м2. Інтервал між курсами – 5 тиж.); DТС-2 (1, 21-й дні – доксорубіцин ЗО мг/м2, 2, 3, 4-й дні -теніпозид 50 мг/м2 внутрішньовенне протягом 1, 5 год. 5-й, 6-й, 7-й день – ломустин 40 мг/м2. Інтервал між курсами – 6 тиж.); ВF (1-й день – кармустин 200 мг/м2 внутрішньовенне, 1, 8, 15-й дні – фторурацил 600 мг/м2 внутрішньовенне. Інтервал між курсами – 6 тижнів); ВV (1-й день – кармустин 100-200 мг/м2, 1, 8, 15-й дні – вінкристин 1,4 мг/м2. Інтервал між курсами – 5-6 тиж.); РВV (з 1-го по 14-й день – натулан 100 мг/м2, 1-й день – кармустин 200 мг/м2, 1-й, 8-й день – вінкристин 1,4 мг/м2. Інтервал між курсами – 5-6 тиж.). Через 2 тиж. після закінчення хіміотерапії – ТγТ сумарно 60-65 Гр, через 2 тиж. – повторні курси хіміотерапії з інтервалом 6 тиж. Після 4 курсів хіміопрепарати замінюють на препарати з іншими механізмами дії. Підвищення ефективності антибластичного лікування досягається поєднанням хіміотерапії з імунотерапією та/або гіперглікемією. Імуномодулятори: левамізон (після курсу хіміотерапії реr оs 150 мг 3 дні), лаферон (віаферон) – під час курсу хіміотерапії 2 млн.Oд. внутрішньом'язово 2 рази на день –10 днів. Гіперглікемія проводиться шляхом внутрішньовенної крапельної інфузії 20% розчину глюкози 500,0 мл. Уведення хіміопрепарату здійснюється безпосередньо після закінчення інфузії глюкози.

ІІ варіант. При виреженому гіпертензійному синдромі, який супроводжується оклюзією, проводять лікворошунтуючі операції з наступними крсами ТуТ та хіміотерапії, як у І варіанті.

ІІІ варіант. За відсутності гіпертензійного синдрому, якщо стан хворого відносно задовільний, проводять передопераційну ТуТ та хіміотерапію, як у І варіанті.

41.

Злоякісні новоутворення щитоподібної залози

С73

Фізикальне обстеження зони щитоподібної залози, навколишніх тканин, лімфовузлів шиї. Ультразвукове дослідження з пункційною біопсією. Радіоізотопне дослідження. Флюорографія легень.

Недиференційований рак. ТуТ за розщепленою методико. – 25-30 Гр до операції.

Стадії: ТІN0М0 – гемітириоїдектомія, Т2-4N0-2М0 – тириоїдектомія, за наявності метастазів – фасціально-футлярне вирізування клітковини шиї або операція Крайля. ТуТ до


 

1

2

3

4

5

 

 

 

 

сумарної дози 60 Гр після операції. Хіміотерапія: блеоміцин 20 мг/м2, вінкристин 2 мг/м2, доксорубіцин 60 мг/м2.

Диферренційований рак: радіойодтерапія.

42.

Хвороба Ходжкіна

С81

Фізикальне обстеження периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин, огляд мигдаликів. Аналіз крові загальний з формулою. Рентгенографія органів грудної порожнини. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. заочеревиннного простору. Біопсія лімфовузла або тканини з патологічного осередку, кісткового мозку з наступним цитологічним, цитохімічним і гістологічним дослідженням. Рентгенологічне та радіоізотопне дослідження кісток, суглобів. Комп'ютерна томографія грудної та черевної порожнин.

Стадія І, ІІ при сприятливих морфологічних варіантах (з переважанням лімфоцитів, з нодулярним склерозом – 1-2 курси системної полі хіміотерапії за схемами МОПП (вінкристин або онковін по ,5-2,0 мг/м2 в 1-й, 8-й дні, ембіхін або мустарген по 8 мг/м2 в 2-й, 9-й дні, натулан або прокарбазин по 100 мг per os в 1-14-й дні); ЦОПП (аналогічно схемі МОПП із заміною ембіхіну на циклофосфан або ендоксан по 800 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язова в ті самі дні; ДОПП (аналогічно схемі МОПП із зміною ембіхіну на допан по 6-8 мг внутрішньо в ті самі дні розевін по 10 мг або по 2 мг/м2 в2-й, 4-й, 9-й 11-й дні), ВЦМП (вінбластин або розевін по 10 мг внутрішньовенно в 1-й, 8-й дні, циклофосфан або  ендоксан по 800 мг внцтрішньовенно або внутрішньом'язово 2-й, 9-й дні, метотрексат по 20 мг/м внутрішньовенне або внутрішньом'язово в 3-й, 5-й, 10-й, 12-й дні, преднізолон по 40 мг внутрішньо або внутрішньом'язово в 1-14-й дні з наступним опроміненням регіонів лімфовузлів залежно від зон ураження.

При ІІ стадії – 2-4 курси поліхіміотерапії, ТуТ уражених ділянок до 45 Гр та потенційно уражених – до 35 Гр. У подальшому – 1-3 курси поліхіміотерапії.

При ІІІ стадії – 3-4 початкових курси поліхіміотерапії, ТуТ на зони лімфовузлів вище і нижче діафрагми, селезінку.

При ІV стадії – 5-6 курсів поліхіміотерапії. ТуТ з урахуванням найбільш вираженого вихідного ураження лімфовузлів або органів.

У подальшому курси поліхіміотерапії залежно від повноти ремісії або наявності рецидивів процесу. У хворих з несприятливими морфологічними варіантами (змішано-клітинний варіант, з виснаженням лімфоїдної тканини) і ознаками інтоксикації кількість курсів поліхіміотерапії до і після ТуТ збільшують на 1-3 залежно від стабілізації процесу.


 

1

2

3

4

5

43.

Неходжкінські лімфоми

С82, С83

Фізикальне обстеження периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин, огляд мигдаликів. Аналіз крові загальний з формулою. Рентгенографія органів грудної порожнини. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, заочеревинного простору. Біопсія лімфовузла або тканини з патологічного осередку, кісткового мозку з наступним цитологічним, цитохімічним і гістологічним дослідженням. Рентгенологічне та радіоізотопне дослідження кісток, суглобів. Комп'ютерна томографія грудної та черевної порожнин.

При низькому ступені злоякісності – 4-6 курсів ПХТ за схемами МОПП (вінкристин або онковін по 1,5-2,0 мг внутрішньовенне в 1-й, 8-й дні, ембіхін або мустарген по 8 мг внутрішньовенне в 2, 9-й дні, натулан або прокарбазин по 100 мг реr os в 1-14-й дні), ЦОПП (аналогічно схемі МОПП із заміною ембіхіну на циклофосфан або ендоксан по 800 мг внутрішньовенне або внутрішньом'язово в ті самі дні), ДОПП (аналогічно МОПП з заміною ембіхіну на допан по 6-8 мг внутрішньо в ті самі дні або по 2 мг в 2-й, 4-й, 9-й, 11-й дні), ВЦМП (вінбластин або розевін по 10 мг внутрішньовенне в 1-й, 8-й дні, циклофосфан або ендоксан по 800 мг внутрішньовенне або внутрішньом'язово в 2-й, 9-й дні, метотрексат по 20 мг внутрішньовенне або внутрішньом'язово в 3-й, 5-й, 10-й, 12-й дні, преднізолон по 40 мг внутрішньо або внутрішньом'язово в 1-14-й дні) з наступною ТуТ на зони первинно уражених лімфовузлів до 45 Гр. У подальшому 2-3 курси хіміотерапії залежно від повноти ремісії або наявності рецидивів процесу.

Хворим із морфологічними формами високого ступеня злоякісності поліхіміотерапія за схемами: АБВ(П) (адріаміцин або доксорубіцин по 30 мг/м внутрішньовенне в 1-й, 8-й дні, блеоміцин по 15 мг внутрішньовенне або внутрішньом'язово в 2-й, 9-й дні, вінбластин або розевін по 10 мг внутрішньовенне в 3-й, 10-й дні з преднізолоном або без преднізолону по 40-60 мг внутрішньо або внутрішньом'язово в 1-14-й дні), АЦОП (адріаміцин або доксорубіцин по 30 мг/м внутрішньовенне в 1-2-й, 8-й дні, вінкристин або онковін по 1,5-2,0 мг/м внутрішньовенне в 2-й, 9-й дні, циклофосфан або ендоксан по 800 мг внутрішньовенне або внутрішньом'язово в 3, 10-й дні, преднізолон по 40-60 мг внутрішньо або внутрішньом'язово 1-14-й дні). ВАМП (вінбластин або розевін по 10 мг внутрішньовенне в 1-й, 8-й дні, метотрексат по 20 мг внутрішньовенне або внутрішньом'язово в 2-й, 4-й, 9-й, 11-й дні, меркаптопурин по 50 мг внутрішньо в 1-14-й дні, преднізолон по 40-60 мг внутрішньо або внутрішньом'язово в 1-14-й дні), кількість курсів збільшується до 6-8. ТуТ застосовують після хіміотерапії на зони найбільш вираженого ураження сумарно 30-55 Гр на поле.


 

1

2

3

4

5

44.

Лейкемічний ретикулоендоте ліоз

С83.4*

Фізикальне обстеження периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин. Аналіз крові загальний з формулою, біохімічні дослідження крові. Коагулограма. Стернальна пункція, мієлограма. Імунологічне, морфологічне, цитохімічне дослідження кісткового мозку та периферійної крові. Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини, заочеревиннного простору. Рентгенологічне дослідження – за показаннями. Біопсія лімфовузла. Люмбальна пункція.

Препарати інтерферону 2В у дозі 3-6 млн МО на добу протягом 12 міс. з подальшою підтримувальною терапією (індивідуально). Пентостатин 4 мг/м2 внутрішньовенне 1 раз на 2 тиж. – 4 введення; кладрибін 0,1 мг/кг внутрішньовенне щодня протягом 7 днів у вигляді безперервної інфузії. 1-2 курси. Спленектомія при гіперспленомегалії. Симптоматична терапія.

45.

Множинна мієлома

С90

Фізикальне обстеження периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин. Аналіз крові загальний з формулою. Аналіз крові на мікроелементи, гамма-глобуліни. Аналіз сечі. Рентгенографія черепа, хребта, ребер, кісток таза. Мієлограма.

Солітарна мієлома: ТуТ на місце ураження сумарно 40 Гр. Ад'ювантні 16-денні курси поліхіміотерапії кожні 3 міс: доксорубіцин по 30 мг/м в 1, 7-й і 15-й дні (сумарно до 90-120 мг), вінкристин по 0,7 мг/м (або вінбристин по 10 мг/м ) в 2, 9-й і 16 дні, циклофосфан по 300 мг/м на 3-5-й, 10-12-й дні (сумарно до 2-3 Гр), усього 5-6 курсів. Генералізована мієлома: кожні 2-3 міс. системна поліхіміотерапія: доксорубіцин по 30 мг/м  в 1, 7-й і 15-й дні (сумарно до 90-120 мг), вінкристин по 0,7 мг/м (або вінбристин по 10 мг/м ) в 2, 9-й і 16-й дні, циклофосфан по 300 мг/м в 3-5-й, 10-12-й дні (сумарно до 2-3 Гр), усього 5-6 курсів. Після кожного курсу 10-денні ін'єкції лаферону під шкіру по 3 млн Од. (сумарно 30 млн Од). ТуТ на осередок деструкції кісток сумарно до 40 Гр.

46.

Гостра лімфоїдна лейкемія та недиференційована лейкемія

С91.0, С92.0, С93.0, С94.0, С95.0*

Фізикальне обстеження периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин. Аналіз крові загальний з формулою, біохімічні дослідження крові. Коагулограма. Стернальна пункція з підрахуванням мієлограми. Імунологічне, морфологічне, цитохімічне дослідження кісткового мозку та периферійної крові. Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини, заочеревиннного простору.

I. Індукція ремісії (чотири варіанти): За Хельцером:

Фаза А: вінкристин 1,5 мг/м2 внутрішньовенно в 1, 8, 15, 22-й дні, преднізолон 60 мг/м2 протягом 4 тиж.; рубоміцин 25 мг/м2 внутрішньовенне в 1, 8, 15, 22-й дні, І-аспарагіназа 5000 Од/м2 внутрішньовенне протягом 2 тижні щодня.

Фаза Б: циклофосфан 650 мг/м2 внутрішньовенне в 1, 15-й дні, цитозар 75 мг/м2 внутрішньовенне з 3-го по 6-й день кожного тижня, 6-меркаптопурин 60 мг/м2 реr os 4 тижні. 4-6-тижнева схема: вінкристин 2 мг/м2 внутрішньовенне 1 раз на тиждень, преднізолон 60 мг/м2 реr os 4-6 тиж., рубоміцин 60 мг/м2 внутрішньовенне в 17, 18, 19, 31-й дні.


 

1

2

3

4

5

 

 

 

Рентгенологічне дослідження за показаннями. Біопсія лімфовузла. Люмбальна пункція.

Програма США: вінкристин 2 мг/м2 внутрішньовенне 1 раз в 1, 8, 15, 22-й дні, преднізолон 60 мг/м2 реr os 5 тиж., рубоміцин 60 мг/м2 внутрішньовенне в 17, 18, 19, 31-й дні, циклофосфан 600 мг/м2 внутрішньовенне в 31-й день. Курс АЦОП: адріабластин 50 мг/м2 внутрішньовенне в 1-й день, циклофосфан 750 мг/м2 внутрішньовенне в 1-й день, онковін 2 мг/м2 внутрішньовенне в 1-й день, преднізолон 100 мг/м2 внутрішньовенне в 1-5-й день.

II. Консолідація ремісії (чотири варіанти). За Хельцером:

Фаза А: вінкристин 1,5 мг/м2 внутрішньовенне в 1, 8, 15, 22-й дні, дексаметазон 10 мг/м2 реr os в 1-28-й дні, адріаміцин 25 мг/м2 внутрішньовенне в 1, 8, 15, 22-й дні;

Фаза Б: циклофосфан 650 мг/м2 внутрішньовенне в 29-й день, цитозар 75 мг/м2 по 4 дні з 31-го та 38-го дня, тіогуанін 60 мг/м2 рег оз в 29-43-й дні.

Схема СОАР: циклофосфан 50 мг/м3 внутрішньовенне 4 дні, онковін 2 мг/м3 внутрішньовенне в 1-й день, арабінозид С 50 мг/м2 внутрішньовенне в 1-й день, преднізолон – 60 мг/м2 реr os 4 дні.

Схема РОМР: 6-меркаптопурин 500 мг/м2 реr os, онковін 2 мг/м2 внутрішньовенне в 1-й день, метотрексат 7,5 мг/м2 внутрішньовенне 5 днів, Р 200 мг реr os 5 днів.

Схема СНОР: циклофосфан 750 мг/м2 внутрішньовенне 5 днів, адріаміцин 20 мг/м2 внутрішньовенне в 1 день, онковін 2 мг/м2 внутрішньовенне в 1 день, преднізолон 100 мг/м2 реr os 5 днів. оумарні дози основних препаратів: вінкристин 8-10 мг, дексаметазон 450-500 мг, адріаміцин 100-120 мг, циклофосфан 650 мг, цитозар 400-800 мг, тіогуанін 900-1300 мг, метотрексат 50 мг, преднізолон 500-700 мг.

47.

Гостра мієлоїдна, промієлоцитарна, лейкемія

С 92.0*

Фізикальне обстеження периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин. Аналіз крові загальний з формулою, біохімічні дослідження крові. Коагулограма. Стернальна пункція з підрахуванням мієлограми. Імунологічне, морфологічне, цитохімічне дослідження кісткового мозку та периферійної крові.

Індукція ремісії, консолідація ремісії:

Схема «7+3»: арабінозид С 1 00 мг/м2 внутрішньовенне 7 днів, рубоміцин 45 мг/м2 внутрішньовенне в 1-3-й дні.

Схема «5+2»: препарати і дози ті самі, але кількість днів уведення відповідно 5 і 2. Сумарні дози препаратів: цитозар 1800-4200 мг, рубоміцин 300-720 мг, схему проводять 2-3 рази з інтервалом 10-14 днів. Симтоматичні препарати: еритроцитарна маса, тромбоконцентрат, свіжозаморожена плазма, аскорутин,


 

1

2

3

4

5

 

 

 

Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини, заочеревиннного простору. Рентгенологічне дослідження за показаннями. Біопсія лімфовузла. Люмбальна пункція.

аскорбінова кислота, діцинон, АКК, кальцію глюконат, кріопреципітат, алохол, карсил, есенціале, ліпостабіл, аспаркам. Корглікон, курантил, антибактеріальні препарати, ізотонічний розчин, гемодез, реополіглюкін, розчини соди, глюкози, ністатин, алопуринол, церукал, димексид тощо.

48.

Хронічна лімфоїдна лейкемія

С91.1-91.9*

Фізикальне обстеження

периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин. Аналіз крові загальний з формулою, біохімічне дослідження крові. Коагулограма. Стернальна пункція, мієлограма. Імунологічне, морфологічне, цитохімічне дослідження кісткового мозку та периферійної крові. Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини, заочеревиннного простору. Рентгенологічне дослідження - за показаннями. Біопсія лімфовузла. Люмбальна пункція.

Хлорбутин 5-10 мг на добу. Курсова доза 300-400 мг, загальна доза 800 мг. Циклофосфан 200-400 мг на добу, курсова доза 8-14 г. Преднізолон 30-40 мг на добу при значному збільшенні лімфовузлів, гепатоспленомегалії, лейкотромбоцитопенії, гемолізі.

При пухлинних формах: вінкристин 2 мг/м2 внутрішньовенне в 1-й день, циклофосфан 400 мг/м2 внутрішньом'язово в 1-5-й дні, преднізолон 40 мг реr os в 1-5-й дні. На рік – 6-7 курсів.

За відсутності ефекту – посилення хіміотерапії: адріабластин 40 мг/м2 внутрішньовенне в 1-3-й дні. Симптоматичні засоби. Дезінтоксикація. Плазмацитоферез. ТуТ на ділянку уражених лімфовузлів – до 16 Гр, на селезінку – до 10 Гр.

49.

Хронічна мієлоїдна лейкемія

С92.1-92.9*

Фізикальне обстеження периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин. Аналіз крові загальний з формулою, біохімічне дослідження крові. Коагулограма, Стернальна пункція, мієлограма. Імунологічне, морфологічне, цитохімічне дослідження кісткового мозку та периферійної крові. Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини, заочеревиннного простору. Рентгенологічне дослідження – за показаннями. Біопсія лімфовузла. Люмбальна пункція.

Міелосан (мілеран) 4-6 мг на добу щодня. При зниженні рівня лейкоцитів до 20-30,0*10 Г/л підтримувальна доза мієлосану 2-4 мг на добу з наступним уведенням інтерферону 2В 3-6 млн МО на добу підшкірно протягом 6-12 міс. і подальшою підтримувальною дозою 3 млн МО 2 рази на тиждень. Гідреа по 500-3000 мг на добу з наступною підтримувальною терапією (індивідуально). Мієлобромол по 500 мг на добу з наступною підтримувальною терапією (індивідуально).

При переході у бластну кризу уніфіковані схеми «7+3», «5+2».

При лімфоїдному варіанті бластної кризи – посилення схем: вінкристин 1-2 мг, метотрексат 20 мг на добу, циклофосфан 400 мг на добу. Симптоматична та дезінтоксикаційна терапія.


 

1

2

3

4

5

50.

Злоякісні новоутворення кісткового мозку саркома Юінга, ретикулосаркома

С96

Фізикальне обстеження патологічного осередку, периферійних лімфовузлів, органів грудної та черевної порожнин. Аналіз крові загальний з формулою, біохімічне дослідження крові. Коагулограма. Оглядова рентгенографія осередку ураження. Трепанобіопсія Комп'ютерна томографія. Стернальна пункція, мієлограма. Ультразвукове дослідження органів малого таза, черевної порожнини, заочеревиннного простору. Рентгенологічне дослідження – за показаннями. Біопсія лімфовузла. Люмбальна пункція.

1. 16-денний курс системної поліхіміотерапії: доксорубіцин по 30 мг/м в 1, 7 і 15-й дні (сумарно до 90-120 мг), вінкристин по 0,7 мг/м (вінбристин по 10 мг/м) в 2, 9-й і 16-й дні, циклофосфан по 300 мг/м в 3-5-й, 10-12-й дні (сумарно до 2-3 г), всього 5-6 курсів.

2. ТуТ на всю уражену кістку сумарною дозою 50-55 Гр.

3. Через 4 тижні повторний 16-денний курс поліхіміотерапії.

4. Профілактична антиметастатична ТуТ легенів сумарно 6 Гр з гемосорбцією. Ад'ювантна поліхіміотерапія 16-денними циклами з інтервалами 3 місяці, всього 6 курсів.

 

*3гідно з Міжнародною класифікацією онкологічних захворювань (ВООЗ, друге видання, 1995), для кодування злоякісних новоутворень, що походять з лімфоїдної, кровотворної або споріднених тканин, використовують спеціальні морфологічні коди і коди характеру новоутворення в поєднанні з відповідним топографічним кодом від СОО до С80 (відповідно до органа, в якому розташоване злоякісне новоутворення).

Більшість лімфом (згідно з МКХ-10 С81-С85) у Міжнародній класифікації онкологічних захворювань має топографічний код С77.

Більшість лейкозів (згідно з МКХ-10 С90-С95) у Міжнародній класифікації онкологічних захворювань має топографічний код С42.1.

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

Розділ 5  ОРТОПЕДІЯ І ТРАВМАТОЛОГІЯ


ІІ рівень надання медичної допомоги

 

№ №

п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ

Перелік діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування),

Середня тривалість лікування

у стаціонарі

взагалі

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Закриті переломі шийного відділу хребта без ушкодження спинного мозку

S12.0.0-S12.9.0

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальний аналіз крові

1. Знеболювання – 1 мл 2% промедолу (або іншого анальгетика). Хворого поміщають у ліжко, накладають петлю Гліссона, виконують пролонговану репозицію шляхом витягування і рекли нації

2. Одноразова репозиція з наступною фіксацією шийного відділу хребта гіпсовим корсетом чи стандартним нашийником

Анатомічне і функціональне відновлення хребта. Відновлення працездатності.

15-30 днів Повторне лікування. Амбулаторне лікування.

6-8 міс.

2.

Закриті переломи: гортані і трахеї груднини ребер

S12.8.0, S22.2.0, S22.3.0

1. Ro -графія ушкодженої ділянки

2. Загальний аналіз крові

3. ЕКГ

1. Знеболювання

2. Фіксація грудної клітки м'якою пов'язкою

3. Ліжковий режим

4. Нормалізація дихання

Відновлення функції та працездатності

12-21 день Амбулаторне лікування

1,5-2 міс.

3.

Відкриті переломи: гортані і трахеї груднини ребер

S12.8.1, S22.2.1, S22.3.1

1. Ro -графія ушкодженої ділянки

2. Загальний аналіз крові

3. ЕКГ

1. Ургентне хірургічне оброблення рани, лікування пнемо(гемо) тораксу

2. Відновлення функції легенів

3. Протибактеріальна терапія, перев'язки

Відновлення функції та працездатності

21-30 днів Амбулаторне лікування

1,5-2 міс.

4.

Закриті переломи грудного та поперекового відділів хребта

S22.0.0- S22.1.0, S32.0.0

1. Збирання та вивчення анамнез у 2. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

3.  Визначення неврологічного стану

1. При переломах з попередньою компресією – ліжковий режим на похилій площині з фіксацією лямками під пахви. ЛФК, масаж

2. Одноразова репозиція та фіксація гіпсовим корсетом при повному знеболюванні зони ушкодження під час маніпуляції). Гіпсовий корсет можна замінити шкіряно-металевим. Контрольна Ro-графія через 4-6 тижнів.

Анатомічне та функціональне відновлення хребта. Відновлення працездатності.

45-60 днів Амбулаторне санаторно-курортне лікування

6-8 міс.


 

1

2

3

4

5

6

7

8

5.

Закриті та відкриті переломи крижів та куприка

S32.1.0-S32.2.0, S32.1.1-S32.2.1

1. Збирання та вивчення анамнезу

2. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

3. Визначення неврологічного стану

1. Знеболювання зони ушкодження, хірургічне оброблення рани. Дренаж рани. Уведення антибіотиків

2. Ліжковий режим в ортопедичному ліжку

3. Функціональна терапія

Відновлення працездатності

10-12 днів

1-2 міс.

6.

Закриті переломи: вертлюжної ямки лобкової кістки

S32.4.0, S32.5.0

1. Ro-графія ушкодженої ділянки

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. Визначення стану органів черевної порожнини і таза

1. Закрита репозиція відламків кісток таза, скелетне витягнення в ортопедичному ліжку.

2. Відкрита репозиція кісток таза, фіксація металевими пластинами.

З. Позаосередкова фіксація компресійно-дистракційними апаратами.

Відновлення функції та працездатності

21-30 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

2,5-4 міс.

7.

Відкриті переломи: вертлюжної ямки лобкової кістки

S32.4.1, S32.5.1

1. Ro-графія ушкодженої ділянки.

2. Загальні аналізи крові та сечі.

3. Визначення стану органів черевної порожнини і таза.

1. Протишокова терапія, переливання крові та кровозамінників.

2. Ургентне хірургічне оброблення рани, репозиція, фіксація відламків. Дренаж рани, інтенсивна протибактеріальна терапія.

3. Перев'язки.

Відновлення функції ушкоджених органів та працездатності. У разі неповного відновлення – інвалідність ІІ-ІІІ групи.

21-30 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

4-6 міс.

8.

Закриті переломи кісток верхньої кінцівки:

 

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях.

2. Загальні аналізи крові та сечі.

1. Знеболювання - 0,5-1% новокаїном (загальне знеболювання)

2. Одноразова репозиція відламків. Фіксація ушкодженої кінцівки гіпсовою пов'язкою

3. Репозиція та позаосередкова фіксація відламків ушкодженого сегмента спицевим або спице-стержневим апаратом типу Ілізарова.

Зрощення відламків. Відновлення функції кінцівки. У разі незрощення кісток чи інших ускладнень –

12-21 день Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

2-6 міс.

ключиці

S42.0.0

лопатки

S42.1.0

плечової кістки

S42.2.0-42.4.0


 

1

2

3

4

5

6

7

8

8.

ліктьової та променевої кісток

S52.0.0 S52.1.0

3. ЕКГ – за показаннями.

4. Відкрита репозиція та фіксація відламків накістковими пластинами.

продовження лікування. Відновлення працездатності.

 

 

зап'ястка

S62.1.0

п'ястка

S62.2.0

пальців кисті

S62.5.0-62.6.0

множинні переломи кісток кисті

S62.4.0, S62.7.0 

9.

Відкриті переломи кісток верхньої кінцівки:

S42.0.1

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. ЕКГ - за показаннями

1. Знеболювання місцеве або загальне

2. Уведення антибіотиків широкого спектру дії

З. Хірургічне оброблення рани 4. Репозиція відламків, фіксація позаосередковими апаратами або іммобілізація кінцівки гіпсовою пов'язкою

5. Перев'язки

Зрощення відламків. Відновлення функції кінцівки. У разі часткового

відновлення функції кінцівки – інвалідність III групи. Продовження лікування.

21-45 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

2-6 міс.

ключиці

S42.1.1

лопатки

S42.2.1- 42.4.1

плечової кістки

S52.0.1

ліктьової та променевої

S52.1.1

кісток зап'ястка

S62.1.1

п'ястка

S62.2.1

пальців кисті

S62.5.1- 62.6.1

множинні переломи кісток

S62.4.1,

кисті

S62.7.1

10.

Переломи шийки стегнової кістки

S72.0

1. Ro -графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальний аналіз крові

3. ЕКГ

4. Консультація терапевта

1. Транквілізатори, антикоагулянти, медикаментозна терапія серцево-судинної системи

2. Місцеве знеболювання, репозиція скелетним витягненням

3. Відстрочене оперативне лікування - закритий остеосинтез

Відновлення функції кінцівки. У разі втрати функції кінцівки – інвалідність II групи.

21-30 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

6-8 міс.

11.

Закритий перелом вертлюга

S72.1.0- 72.2.0

1. Ro-графія ушкодженої

1. Знеболювання

2. Скелетне витягнення

3. Відкритий остеосинтез

Відновлення функції кінцівки.

21-45 днів Амбулаторне лікування.

4-5 міс.


 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

 

 

ділянки у 2 проекціях

2. Загальний аналіз крові

3. ЕКГ

4. Консультація терапевта

 

 

 

 

12.

Переломи дистального відділу тіла стегнової кістки

S72.4

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальний аналіз крові

3. ЕКГ

4. Консультація терапевта

1. Медикаментозна підготовка хворого до операції

2. Оперативне лікування – інтрамедулярний або накістковий остеосинтез

З. Позаосередковий остеосинтез спице-стержневим апаратом

Зрощення відламків. Відновлення форми та функції кінцівки.

21-30 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

4-6 міс

13.

Відкритий перелом надколінка

S82.0.1

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальний аналіз крові

 

1. Медикаментозна підготовка хворого до операції

2. Оперативне лікування

3. Післяопераційна фіксація

Відновлення функції кінцівки

12-21 день Амбулаторне лікування

3-4 міс.

14.

Закриті переломи великогомілкової та малогомілкової кісток

S82.1.0- 82.4.0

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальний аналіз крові

3. ЕКГ

1. Знеболювання. Закрита репозиція відламків. Іммобілізація гіпсовою пов'язкою

2. Репозиція відламків скелетним витягненням

3. Підготовка хворого до операції. Відкрита репозиція та фіксація відламків фіксаторами. У разі відкритих переломів – хірургічне оброблення рани. Позаосередковий остеосинтез.

Зрощення відламків. Відновлення функції кінцівки.

12-21 день Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

4-6 міс.

Відкриті переломи великогомілкової та малогомілкової кісток

S82.1.1- 82.4.1

15.

Відкриті переломи кісток стопи:

 

Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Хірургічне оброблення рани

2. Протибактеріальна терапія

3. Іммобілізація стопи гіпсовою пов'язкою

4. Позаосередкова фіксація спицевим апаратом

Відновлення функції стопи.

30-45 днів Амбулаторне лікування. Повторне

4-6 міс.

присередньої кісточки

S82.5.1

бічної кісточки

S82.6.1


 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

двокісточковий

S82.8.1

 

 

 

стаціонарне лікування.

 

трикісточковий

S82.8.1

16.

Закриті переломи п'яткової кістки та інших кісток, заплесна і плесна стопи

S92.0.0- 92.3.0

Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Місцеве знеболювання, закрита одноразова репозиція відламків, фіксація гіпсовою

пов'язкою

2. Репозиція скелетним витягненням у ліжку. Репозиція відламків позаосередковим апаратом за методом Ілізарова

Відновлення функції стопи.

12-21 день Амбулаторне лікування

3-5 міс.

17.

Відкриті переломи п'яткової кістки та інших кісток, заплесна і плесна стопи

S92.0.1- 92.3.1

Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Ургентне хірургічне оброблення рани

2. Репозиція відламків, фіксація гіпсовою пов'язкою чи позаосередкова фіксація спицевим апаратом

3. Перев'язки

Відновлення функції стопи.

21-30 днів Амбулаторне лікування

3-5 міс.

18.

Закриті переломи кісток пальців стопи

S92.4.0- 92.5.0

Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Знеболювання

2. Закрита репозиція відламків. Фіксація гіпсовою пов'язкою

3. Підготовка до операції. Хірургічне оброблення рани

Відновлення функції стопи.

6-12 днів

 

12-21 день Повторне стаціонарне лікування

1-3 міс.

 

1-3 міс.

Відкриті переломи кісток пальців стопи

S92.4.1- 92.5.1

19.

Множинні переломи кісток обох нижніх кінцівок, а також поєднання їх з переломами кісток верхньої кінцівки, хребта, ребер та груднини

Т02.7

1. Ro-графія ушкодженої ділянки

2. Загальний аналіз крові

3. Консультації хірурга, невропатолога

1. Знеболювання. Протишокова терапія

2. Переливання крові та кровозамінників

3. Медикаментозна терапія 4. Відстрочений остеосинтез. Скелетне витягнення. Позаосередковий остеосинтез спицевими апаратами.

Зрощення відламків. Часткове  чи повне відновлення функції.

21-45 днів Амбулаторне лікування. Санаторно-курортне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

4-6 міс.

20.

Вивихи у плечовому суглобі

S43.0-

43.1

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Визначення неврологічного стану та кровообігу в ділянці вивиху

1. Місцеве або загальне знеболювання (наркоз)

2. Вправлення вивихнутої ділянки. Іммобілізація м'якою чи гіпсовою пов'язкою

З. У разі відкритого вивиху – відповідне хірургічне оброблення рани, уведення антибіотиків

Відновлення функції кінцівки.

1-2 дні

 

12-21 день Амбулаторне лікування

3-5 тиж.

 

1,5-2 міс.


 

1

2

3

4

5

6

7

8

21.

Вивихи у ліктьовому суглобі

S53.0-

53.1

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Визначення неврологічного стану та кровообігу в ділянці вивиху

1. Місцеве або загальне знеболювання (наркоз). Вправлення вивихнутої кістки

2. Іммобілізація м'якою чи гіпсовою пов'язкою

З. У разі відкритого вивиху – відповідне хірургічне оброблення рани, введення антибіотиків

Відновлення функції кінцівки.

1-2 дні

 

12-21 день Амбулаторне лікування

3-5 тиж.

 

1,5-2 міс.

22.

Вивих зап'ястка

S63.0

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Визначення неврологічного стану та кровообігу в ділянці вивиху

1. Місцеве або загальне знеболювання (наркоз). Вправлення вивихнутої кістки 2. Іммобілізація м'якою чи гіпсовою пов'язкою

З. У разі відкритого вивиху - відповідне хірургічне оброблення рани, введення антибіотиків

Відновлення функції кисті.

2-6 днів Амбулаторне лікування

6-8 тиж.

23.

Вивих пальця кисті

S63.1

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Визначення неврологічного стану та кровообігу в ділянці вивиху

1. Місцеве або загальне знеболювання (наркоз). Вправлення вивихнутої кістки

2. Іммобілізація м'якою чи гіпсовою пов'язкою

З. У разі відкритого вивиху – відповідне хірургічне оброблення рани, введення антибіотиків

Відновлення функції кисті.

2-6 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

6-8 тиж.

24.

Вивих головки стегнової кістки. Вивихи стегна і перелом у ділянці вертлюжної ямки.

S32.4, S71.1, S73.0

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях або УЗД

2. Загальний аналіз крові

3. ЕКГ

1. Підготовка хворого до наркозу та операції

2. Загальне знеболювання. Закрите вправлення головки стегнової кістки

З. У разі перелому заднього краю вертлюжної ямки - відкрите вправлення та фіксація відламаного фрагмента суглобової западини

4. Після операції - скелетне витягнення. Контрольна Ro-графія

Відновлення функції кульшового суглоба та кінцівки

21-30 днів

3-4 міс.


 

1

2

3

4

5

6

7

8

25.

Вивихи в колінному суглобі з ушкодженням, менісків та зв'язок. Вивих надколінка Ускладнені вивихи в колінному суглобі

S83.0, S83.1, S83.2, S83.7

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення стану кровообігу кінцівки

3. ЕКГ

1. Знеболювання ушкодженої ділянки новокаїном. Вправлення вивихнутого сегмента одноразово або скелетним витягненням

2. Уведення антикоагулянтів, стежити за станом підколінної артерії

З. У разі неможливості репозиції відламків - оперативне лікування. Іммобілізація кінцівки гіпсовою шиною

Відновлення функції колінного суглоба. У разі ускладнення – продовження лікування.

21-30 днів

4-6 міс.

26.

Вивихи кісток стопи

S93.0

Ro-графія ушкодженої ділянки

1. Знеболювання

2. Закрита (відкрита) репозиція, фіксація відламків, іммобілізація гіпсовою пов'язкою

Анатомічне і функціональне відновлення стопи

6-12 днів Амбулаторне лікування

2-3 міс.

Ускладнені вивихи кісток стопи

S93.2-

93.4

27.

Переломи кісток у поєднанні з травмами органів грудної клітки

S22, S27

1.  Аналіз крові на здатність до згортання, протромбіновий індекс, формула крові

2. Коагулограма 3. Ro-графія ушкодженої ділянки

4. ЕКГ

5. Консультація пульмонолога

1. Знеболювання. Блокада грудної клітки. Протишокова терапія

2. Переливання крові, плазми, замінників крові 3. Серцеві препарати

4. Пункція грудної клітки. Дренаж за Баєвим. Операція на грудній клітці з приводу пневмо(гемо)тораксу.

5. Знеболювання ділянки переломів кінцівок, закрита репозиція відламків, фіксація гіпсовими шинами

6. Відстрочене хірургічне втручання з метою репозицій та фіксації відламків

Відновлення форми і функції

30-45 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

2-4 міс.

28.

Переломи кісток кінцівок, ушкодження органів черевної порожнини.

Т02.6, S36

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Коагулограма, визначення показника гематокриту

1. Протишокова терапія. Тимчасова іммобілізація ушкоджених кінцівок

2. Ургентне хірургічне втручання на черевній порожнині

3. Відстрочена закрита чи відкрита репозиція відламків ушкоджених кінцівок

Зрощення кісток, відновлення функції опорно-рухового апарата.

30-45 днів Амбулаторне лікування.

4-6 міс.


 

1

2

3

4

5

6

7

8

29.

Переломи кісток опорно-рухового апарату та ушкодження органів таза

Т02.7, S37

1. Аналіз крові на здатність до коагуляції, протромбіновий Індекс

2. ЕКГ

3. Загальний аналіз сечі

4. Ro-графія ушкоджених ділянок

5. Консультація уролога

1. Протишокова терапія, ургентне хірургічне втручання на органах таза

2. Відстрочена репозиція відламків кінцівок. Скелетне витягнення

3. Інтенсивна протибактеріальна терапія

Зрощення кісток, відновлення функції опорно-рухового апарата.

30-45 днів Амбулаторне лікування. Санаторно-курортне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

4-6 міс.


ІІІ рівень надання медичної допомоги

 

№ №

п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ

Перелік діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування),

Середня тривалість лікування

у стаціонарі

взагалі

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Закриті переломи шийного відділу хребта без ушкодження спинного мозку

S12.0.0-12.9.0

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Знеболювання, протишокова терапія Одноразова репозиція і фіксація м'якою гіпсовою пов'язкою. Фіксація спеціальними ортопедичними нашийниками, корсетами

Анатомічне та функціональне відновлення хребта.

3-5 днів

2-6 міс.

2. Ядерно-магніто-резонансне дослідження

2. Пролонгована репозиція в ортопедичному ліжку шляхом витягування і реклинації

3. Скелетне витягнення за череп в ортопедичному ліжку (7-9 кг)

4. Оперативне лікування, репозиція та фіксація ушкоджених хребців з наступною іммобілізацією гіпсовим корсетом чи стандартною шиною

Відновлення працездатності.

15-30 днів

2.

Відкриті переломи шийного відділу хребта без ушкодження спинного мозку

S12.0,1-12.9.1

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Ядерно-магніто-резонансне дослідження

3. Дослідження рани

1. Знеболювання. Ургентне хірургічне оброблення рани під місцевою анестезією чи загальним наркозом

2. Уведення антибіотиків з наступною репозицією хребта наведеними методами

3. Перев'язки

Анатомічне та функціональне відновлення хребта. Відновлення працездатності.

15-30 днів

8-12міс.

3.

Закриті та відкриті переломи грудного та поперекового відділів хребта, крижів, куприка без ушкодження спинного мозку

S22.0.0 S32.1.0 S22.0,1 S32.0.1 S32.1.1 S32.2.1

1. Огляд рани, зупинка кровотечі

2. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Знеболювання. Премедикація транквілізаторами, нейролептиками та ін.

2 Хірургічне оброблення рани, уведення антибіотиків, дренаж рани

3. Залежно від характеру перелому та зміщення відламків: одноразова репозиція і фіксація гіпсовим корсетом пролонгована репозиція в ортопедичному ліжку оперативне

Залежно від ступеня ушкодження хребта: повне анатомічне та функціональне відновлення

5-10 днів

30-45 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

6-8 міс.


 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

 

 

3. Ядерно-магніто-резонансне дослідження

4. Загальні аналізи крові (група крові, резус-фактор, час згортання та ін.) та сечі

5. Консультації невропатолога , анастезіолога

лікування - репозиція та фіксація відламків металевими фіксаторами

4. Масаж, ЛФК

5. Функціональна терапія

через 4-6 міс. або часткове відновлення з визначенням інвалідності

 

 

4.

Переломи хребта з повним і неповним поперечним ушкодженням спинного мозку (гематомієлія, параплегія, параліч, квадриплегія, струс спинного мозку

S32

1. Визначення стану органів дихання та черевної порожнини

2. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

З. Аналіз гемодинаміки

4. Визначення неврологічного стану

5. Ядерно-магніто-резонансне дослідження

6. ЕКГ

1. Відновлення та підтримка життєво важливих систем організму

2. Ургентне або ургентно-відстрочене хірургічне втручання на спинному мозку та ушкоджених відділах хребта. Фіксація хребта

3. Продовження лікування у спеціальному ортопедичному ліжку

4. Відновне лікування, протезно-ортопедичне забезпечення. Забезпечення засобами пересування.

Інвалідність І групи. Пересування за допомогою ортопедичних пристосувань та візка. Реабілітація, періодичне санаторно-курортне лікування. Пристосування до само обслуговування

3-4 міс.

1-2 роки – до відновлення функції спинного мозку або протягом усього життя

Закриті:

 

Повторне стаціонарне лікування

шийного відділу

S12.0,

грудного відділу

S22.0,

поперекового відділу крижів, та куприка неуточнені

S32.0

Відкриті:

 

1. Визначення стану органів дихання та черевної порожнини

1. Протишокова терапія

2. Ургентне хірургічне оброблення рани

3. Переливання крові та кровозамінників

4. Інтенсивна антибактеріальна терапія

5. Перев'язки

Інвалідність І групи. Пересування за допомогою ортопедичних

3-4 міс. Диспансерне спостере-ження.

1-2 роки – до віднов-лення функції

шийного відділу

S12.1,

грудного відділу

S22.0,


 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

поперекового відділу крижів, куприка та неуточнені

S32.0

2. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

З. Аналіз гемодинаміки

4. Визначення неврологічного стану

5. Ядерно-магніто-резонансне дослідження

6. ЕКГ

6. Відстрочена операція на спинному мозку

7. Реабілітація

пристосувань та візка. Реабілітація, періодичне санаторно-курортне лікування. Пристосування до

самообслуго-вування

Санаторно-курортне лікування.

спинного мозку

5.

Вивихи у шийному та поперековому відділах хребта

S13.1- S13.2, S33.1

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Ядерно-магніто-резонансне дослідження

3. Загальний аналіз крові

4. ЕКГ

5. Консультація невропатолога

1. Консервативне лікування, знеболювання. Закрите вправлення вивихнутого хребця. Фіксація гіпсовою пов'язкою або ортопедичним

апаратом

Відновлення функції хребців, відновлення працездатності

6-12 днів

1,5-2міс., у разі ускладнення – 10-12 міс.

2. Пролонгована репозиція, витягування в ортопедичному ліжку з наступною фіксацією

12-21 день

3. Оперативне лікування. Відкрите вправлення, фіксація вивихнутого хребця. У разі необхідності - допоміжна зовнішня фіксація

12-21 день

6.

Закриті переломи гортані і трахеї груднини ребер

S12.8.0 S22.2.0 S22.3.0

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальний аналіз крові

3. ЕКГ

1. Знеболювання

2. Фіксація грудної клітки м'якою пов'язкою

3. Ліжковий режим. Нормалізація дихання

Відновлення функції та працездатності

12-21 день Амбулаторне лікування

2-3 міс.

7.

Відкриті переломи гортані і трахеї груднини ребер

S12.8.1 S22.2.1 S22.3.1

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1 Ургентне хірургічне оброблення рани, лікування пневмо (гемо)тораксу

2. Відновлення функції легенів

3. Антибактеріальна терапія, перев'язки

Відновлення функції та працездатності

21-30 днів

1,5-2 міс. Трудова терапія –2-3 міс.


 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

 

 

2. Загальний аналіз крові

3. ЕКГ

 

 

 

 

8.

Закриті переломи таза:

 

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. Визначення стану органів черевної порожнини і таза

1. Закрита репозиція відламків кісток таза, скелетне витягнення в ортопедичному ліжку

2. Відкрита репозиція кісток таза, фіксація металевими пластинами

3. Позаосередкова фіксація компресійно-дистракційними апаратами

Відновлення функції та працездатності

21-30 днів Амбулаторне лікування

5-6 міс.

вертлюжної ямки

S32.4.0

лобкових кісток

S32.5.0

інших та неуточнених кісток таза

S32.8.0

9.

Відкриті переломи таза:

 

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. Визначення стану органів черевної порожнини і таза

1. Протишокова терапія, переливання крові та кровозамінників

2. Ургентне хірургічне оброблення рани, репозиція, фіксація відламків. Дренаж рани, інтенсивна протибактеріальна терапія

3. Перев'язки

Відновлення функції ушкоджених органів та працездатності У разі неповного відновлення – інвалідність II-III групи

21-30 днів Амбулаторне лікування. Санаторно-курортне лікування.

6-8 міс.

вертлюжної ямки

S32.4.1

лобкових кісток

S32.5.1

інших та неуточнених кісток таза

S32.8.1

10.

Множинні переломи кісток тулуба та опорно-рухового апарату

Т02.7

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. ЕКГ

4. Консультації уролога, хірурга

1. Знеболювання. Виведення з шоку. Одноразова репозиція, фіксація гіпсовою пов'язкою

2. Скелетне витягнення в ортопедичному ліжку

3. Репозиція позаосередкова спицевими та спице-стержневими апаратами

4. Відстрочене хірургічне втручання (відкрита репозиція та фіксація відламків металевими фіксаторами)

Повне відновлення форми та функції. У разі часткової втрати форми та функції – інвалідність III групи.

20-30 днів

6-8 міс.

11.

Відкриті переломи кісток тулуба та кінцівок

Т02.7

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2

1. Хірургічне оброблення рани. Перев'язка

2. Антибактеріальна терапія, інтенсивна відновна терапія

Повне відновлення форми та

20-30 днів Амбулаторне лікування.

6-8 міс.


 


1

2

3

4

5

6

7

8

 

 

 

проекціях

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. ЕКГ

4. Консультації уролога, хірурга

3. Репозиція відламків, заглибна чи позаосередкова фіксація

4. Іммобілізація гіпсовою пов'язкою. Скелетне витягнення. Іммобілізація апаратом для позаосередкової фіксації

функції. У разі часткової втрати форми та функції – інвалідність III групи.

Повторне стаціонарне лікування.

 

12.

Закриті переломи:

 

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. ЕКГ – за показаннями

1. Знеболювання 0,5%-1% розчином новокаїну (загальне знеболювання)

2. Одноразова репозиція відламків. Фіксація ушкодженої кінцівки гіпсовою пов'язкою

3. Репозиція та фіксація відламків ушкодженої ділянки позаосередковим спицевим або спице-стержневим апаратом типу Ілізарова

4. Операція - відкрита репозиція та фіксація відламка накістковими пластинами

Зрощення відламків. Відновлення функції кінцівки. У разі незрощення кісток або інших ускладнень – продовження лікування.

12-21 день Амбулаторне лікування

Без фізич-ного наванта-ження – 1,5-4 міс; з фізич-ним наванта-женням – 4-5 міс.

ключиці

S42.0.0 S42.1.0 S42.2.0-S42.4.0 S52.0.0 S52.1.0 S62.1.0, S62.2.0

 

 

S62.5.0- S62.6.0 S62.4.0, S62.7.0

лопатки

плечової кістки

ліктьової і променевої кісток

кісток зап'ястка

кісток п'ястка

фаланг пальців

кисті

множинні переломи кісток кисті

13.

Відкриті переломи:

 

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. ЕКГ – за показаннями

1 Знеболювання місцеве або загальне

2. Уведення антибіотиків широкого спектру дії

3. Хірургічне оброблення рани

4. Репозиція відламків, фіксація позаосередковими апаратами або іммобілізація кінцівки гіпсовою пов'язкою

5. Перев'язки

Зрощення відламків. Відновлення форми та функції

кінцівки. У разі часткового відновлення функції кінцівки – інвалідність III групи. Продовження лікування.

21-45 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

Без фізик-ного наванта-ження – 2-4 міс; з фізик-ним наванта-женням – 4-6 міс.

ключиці

S42.0.1 S42.1.1 S42.2.1- S42.4.1 S52.0.1 S52.1.1 S62.1.1 S62.2.1

 

S62.5.1- S62.6.1 S62.4.1, S62.7.1

лопатки

плечової кістки

ліктьової і променевої кісток

кісток зап'ястка

кісток п'ястка

фаланг пальців

кисті

множинні переломи кісток кисті


 

1

2

3

4

5

6

7

8

14.

Закритий перелом шийки стегнової кістки

S72.0.0

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальні аналізи крові

3. ЕКГ

4. Консультація терапевта

1. Антикоагулянти

2. Транквілізатори, нейролептики

3. Медикаментозна терапія серцево-судинної системи

4. Місцеве знеболювання, репозиція скелетним витягненням

5. Відстрочене оперативне лікування – закритий остеосинтез

Відновлення функції кінцівки. У разі неповного відновлення функції – інвалідність II групи.

21-30 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

8-10 міс.

15.

Переломи великого та малого вертлюгів

S72.1.0 3 72.2.0

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальні аналізи крові

3. ЕКГ

4. Консультація терапевта

1. Знеболювання, скелетне витягнення

2.  Відкритий остеосинтез під місцевим знеболюванням чи загальною анестезією

Відновлення функції кінцівки

21-45 днів Амбулаторне лікування

4-6 міс.

16.

Переломи дистального відділу стегневої кістки

S72.4

 

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальні аналізи крові

3. ЕКГ

4. Консультація терапевта

1. Медикаментозна підготовка хворого до операції

2. Оперативне лікування – інтрамедулярний або накістковий остеосинтез. Позаосередковий остеосинтез спице-стержневим апаратом.

Зрощення відламків. Відновлення форми та функції кінцівки

21-30 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

8-10 міс.

17.

Відкритий перелом надколінка

S82.0.1

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальні аналізи крові

1. Медикаментозна підготовка хворого до операції

2. Оперативне лікування

3. Післяопераційна фіксація

Відновлення функції кінцівки

12-21 день Амбулаторне лікування

2-3 міс.

18.

Відкриті переломи великогомілкової та малогомілкової кісток

S82.1.1 S82.4.1

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Знеболювання. Закрита репозиція відламків. Іммобілізація гіпсовою пов'язкою.

2. Репозиція відламків скелетним витягненням 3. Підготовка хворого до

Зрощення відламків. Відновлення функції кінцівки.

12-21 день Амбулаторне лікування.

5-6 міс.


 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

 

 

2. Загальні аналізи крові

3. ЕКГ

операції. Відкрита репозиція та фіксація відламків фіксаторами. У разі відкритих переломів - хірургічне оброблення рани. Позаосередковий остеосинтез.

 

Повторне стаціо­нарне лікування

 

19.

Відкриті переломи кісток стопи:

 

Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Хірургічне оброблення рани при відкритих переломах

2. Протибактеріальна терапія

3. Іммобілізація стопи гіпсовою пов'язкою. Позаосередкова фіксація спицевим апаратом

Відновлення функції стопи

30-45 днів Повторне стаціо­нарне лікування

6-8 міс.

присередньої кісточки;

S82.5.1

бічної кісточки;

S82.6.1

двокісточковий;

S82.8.1

три кісточковий;

S82.8.1

Неуточнені переломи дистального епіметафіза великогомілкової та малогомілкової кісток

S82.9

20.

Закриті та відкриті переломи кісток заплесна і плесна:

S92.0.0-92.3.0,

Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Місцеве знеболювання, закрита одноразова репозиція відламків, фіксація гіпсовою пов'язкою. Репозиція скелетним витягненням у ліжку. Репозиція відламків позаосередковим апаратом за методом Ілізарова

2. Ургентне хірургічне оброблення рани, репозиція відламків, фіксація гіпсовою пов’язкою чи поза осередкова фіксація спицевим апаратом

3. Перев’язки

Відновлення функції стопи. Відновлення працездатності.

12-21 день Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

4-5 міс.

п'яткової кістки;

інших кісток заплесна і плесна

Перелом кісток пальців стопи:

S92.0.1-3 92.3.1

закриті

відкриті

21.

Множинні переломи кісток обох нижніх кінцівок, поєднані з переломами кісток верхньої кінцівки, хребта, ребер та груднини

Т02.7

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальні аналізи крові

1. Знеболювання. Закрита репозиція відламків. Фіксація гіпсовою пов'язкою

2. Підготовка до операції. Хірургічне оброблення рани

3. Знеболювання. Протишокова терапія. Переливання крові та кровозамінників. Медикаментозна терапія

Зрощення відламків. Часткове чи повне відновлення функції.

6-12 днів

 

12-21 день

21-45 днів

Повторне стаціонарне лікування

6-8 міс.


 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

 

 

3. Консультація хірурга, невропатолога

4. Відстрочений остеосинтез. Скелетне витягнення. Позаосередковий остеосинтез спицевим апаратом

Відновлення функції кінцівки

 

1-2 міс.

22.

Вивихи в плечовому суглобі: закриті відкриті

S43

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Визначення неврологічного стану та кровообігу в ділянці вивиху

1. Місцеве або загальне знеболювання (наркоз)

2. Вправлення вивихнутої кістки

3. Іммобілізація м'якою чи гіпсовою пов'язкою

4. У разі відкритого вивиху – відповідне хірургічне оброблення рани, введення антибіотиків

Зрощення відламків. Часткове чи повне відновлення функції.

1-2 дні Амбулаторне лікування

 

12-21 день

 

23.

Вивихи в ліктьовому суглобі:

S53

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Визначення неврологічного стану та кровообігу в ділянці вивиху

1. Місцеве або загальне знеболювання (наркоз)

2. Вправлення вивихнутої кістки

3. Іммобілізація м'якою чи гіпсовою пов'язкою

4. У разі відкритого вивиху – відповідне хірургічне оброблення рани, введення антибіотиків

Відновлення функції кінцівки

1-2 дні Амбулаторне лікування

 

закриті

 

відкриті

 

12-21 день

24.

Вивихи в кульшовому суглобі і перелом вертлюжної ямки Відкриті вивихи в кульшовому суглобі 

S73.0

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях або УЗД

2. Загальний аналіз крові

3. ЕКГ

1. Підготовка хворого до наркозу та операції

2. Загальне знеболювання, закрите вправлення головки стегнової кістки. У разі перелому заднього краю вертлюжної ямки – відкрите вправлення та фіксація відламаного фрагмента суглобової западини

3. Після операції - скелетне витягнення. Контрольна Ro-графія

Відновлення функції кульшового суглоба та кінцівки

21-30 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

6-8 міс.

25.

Вивихи в колінному суглобі з пошкодженням менісків та зв'язок. Вивих надколінка Ускладнені вивихи в колінному суглобі (переломо-вивихи)

S83.1, S83.2. S83.0

1. Загальний аналіз крові

2. Визначення стану кровообігу кінцівки

З. ЕКГ

1. Знеболювання ушкодженого сегменту новокаїном

2. Вправлення вивихнутої кістки одноразово або скелетним витягненням

3. Уведення коагулянтів (стежити за станом підколінної артерії)

4. У разі неможливості репозиції відламків – оперативне лікування, іммобілізація кінцівки гіпсовою пов'язкою

Відновлення функції. У разі ускладнень – продовження лікування

21-30 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

3-4 міс.


 

1

2

3

4

5

6

7

8

26.

Вивихи в гомілково-стопному суглобі Вивихи кісток стопи Ускладнені вивихи кісток стопи

S93.0, S93.3

Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Знеболювання

2. Закрита (відкрита) репозиція, фіксація відламків, іммобілізація гіпсовою пов'язкою

Анатомічне і функціональне відновлення стопи

6-12 днів Амбулаторне лікування

3-3,5 міс.

27.

Переломи кісток кінцівок та ушкодження органів грудної порожнини

Т02.6, S27

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Аналіз крові на здатність до згортання, протромбіновий індекс, формула крові, коагулограма

3. ЕКГ

4. Консультація пульмонолога

1. Знеболювання. Блокада грудної клітки

2. Протишокова терапія. Переливання крові, плазми, замінників крові. Серцеві препарати

3. Пункція грудної клітки. Дренаж за Баєвим

4. Операція на грудній клітці з приводу пневмо(гемо)тораксу

5. Знеболювання ділянки переломів кінцівок. Закрита репозиція відламків, фіксація гіпсовими шинами

6. Відстрочене хірургічне втручання з метою репозиції та фіксації відламків

Відновлення форми та функції. Відновлення працездатності

30-45 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування

4-8 міс.

28

Переломи кісток кінцівок та ушкодження органів черевної порожнини 

Т02.6, S36

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Коагулограма

3. Визначення показника гематокриту

4. Консультація хірурга

1. Протишокова терапія

2. Тимчасова іммобілізація ушкоджених кінцівок

3. Ургентне хірургічне втручання на черевній порожнині

4. Відстрочена закрита чи відкрита репозиція відламків ушкоджених кінцівок

Зрощення кісток.

Відновлення функції опорно-рухового апарату

30-45 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування

4-8 міс.

29.

Переломи кісток кінцівок та ушкодження органів таза

Т02.6, S37

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Аналіз крові на здатність до коагуляції,

1. Протишокова терапія

2. Ургентне хірургічне втручання на органах таза

3. Відстрочена репозиція відламків кінцівок. Скелетне витягнення

4. Інтенсивна антибактеріальна терапія

Зрощення кісток. Відновлення функції опорно-рухового апарату

30-45 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціо­нарне лікування.

4-8 міс.


 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

 

 

протромбіновий індекс

3. ЕКГ

4. Загальний аналіз сечі

5. Консультація уролога

 

 

 

 


IV рівень надання медичної допомоги

№ №

п/п

Нозологічна форма

Шифр МКХ

Перелік діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування),

Середня тривалість лікування

у стаціонарі

взагалі

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Дисплазія кульшового суглоба і вивих у кульшовому суглобі

Q65

 

1. Клінічні дослідження

2. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

3. Сонографія (ультразвукова діагностика)

1. Редресація під час. кожною переповивання

2. Розведення ніг і фіксація (подушкою Фрейка, відповідною шиною), стремена Павлика, профілактичні штанці Київського НДІТО, масаж м"язів, ЛФК, загально-зміцнювальне лікування

3. Оперативне лікування – відкрите вправлення головки стегнової кіски, реконструкція даху вертлюжної ямки, підвертлюжна кутова остеотомія з видовженням стегнової кістки

4. Післяопераційне відновлення функції суглоба

21-25 днів Відновлення функції кульшового суглоба

Повторне стаціонарне лікування

5-6 років Диспан-серний облік з оглядом через

3-6 міс.

2.

Природжена деформація коліна

Q68.2

1. Клінічні дослідження

2. Ro -графія ушкодженої ділянки у 2

проекціях

 

1. Оперативне лікування – відновно-пластичні операції на кістках та суглобах

2. Фізіотерапевтичне лікування. Відновлення рухів у суглобах та функції кінцівок

Анатомічне та функціональне відновлення

21-25 днів Повторне стаціонарне лікування

3-4 роки Диспан-серний облік з оглядом через

3-6 міс.

Природжене викривлення великогомілкової кістки

Q68.5

3.

Природжена деформація стопи

Q66

1. Клінічні дослідження

2. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Консервативне лікування: редресація стопи та фіксація її мрякою чи гіпсовою пов'язкою протягом 2-3 тижні

2. У дітей з клишоногістю, що не виліковується консервативно у 2-7-річному віці, застосовують оперативне лікування за Зацепіним, Штурмом та іншими методами

3. Післяопераційне лікування гіпсовими пов'язками та фізіотерапевтичними методами

4. Ортопедичне взуття

Відновлення форми стопи. Повне відновлення функції кінцівки

21-25 днів

2-3 роки Амбула-торне лікуван-ня. Диспан-серний облік

Кінсько-варусна клишоногість

Q66.0

П'ятково-варусна клишоногість

Q66.1


 

1

2

3

4

5

6

7

8

4.

Клишоногість п'ятково-вальгусна.

Q66.4

1. Клінічні дослідження

2. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Консервативне лікування: редресація стопи та фіксація її м'якою чи гіпсовою пов'язкою протягом 2-3 тижні.

2. У дітей з клишоногістю, що не виліковується

консервативно у 2-7- річному віці, застосовують оперативне лікування за Зацепіним, Штурмом та іншими методами

3. Післяопераційне лікування гіпсовими пов'язками та фізіотерапевтичними методами

4. Ортопедичне взуття

Відновлення форми стопи. Повне відновлення функції кінцівки.

21-25 днів Повторне стаціонарне лікування.

6-10 років. Диспан-серний огляд через

4-6 міс.

Природжена плоскостопість

Q66.5

Інші природжені вальгусні деформації стопи

Q66.6

5.

Природжена деформація хребта (лордоз, сколіоз, кіфоз)

Q67.5

1. Клінічні дослідження та ортопедичні вимірювання

2. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

3. Дослідження функції м'язів

1. Консервативне фізіотерапевтичне лікування, ЛФК, корегувальні корсети

2. Оперативне лікування із застосуванням металевих фіксаторів та кісткової тканини

3. Післяопераційне лікування

Значне відновлення форми і функції хребта

20-30 днів Амбулаторне лікування

4-6 міс.

6.

Природжена лійкоподібна грудна клітка

Q67.6

1. Клінічні обстеження

2. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

З. Дослідження функції дихальної та серцево-судинної систем

1. Дихальна гімнастика, лікувальне плавання

2. У разі порушення функції серцево-судинної системи – оперативне лікування

Відновлення функції органів грудної порожнини. Відновлення форми грудної клітки.

14-21 днів Амбулаторне лікування

4-6 міс.

7.

Полідактилія

Q69

1. Клінічні дослідження

2. Дослідження функції та працездатності кінцівки

1. Передопераційна підготовка

2. Реконструктивно-пластичні хірургічні втручання (як

правило, багатоетапні)

3. Післяопераційне

відновлення функції

Поліпшення функції кінцівки

21-25 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

6-8 міс.

Синдактилія

Q70

Редукційні дефекти вкорочення верхньої кінцівки.

Q71


 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

Редукційні дефекти вкорочення нижньої кінцівки.

Q72

3. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях.

4. Виготовлення та освоєння ортопедичних апаратів та пристосувань, ортезів та протезів

 

 

 

Інші природжені вади розвитку кінцівки

Q74

8.

Природжений псевдоартроз великогомілкової кістки

Q74

1. Клінічні дослідження

2. Дослідження функції та працездатності кінцівки

3. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

Оперативне лікування. Кісткова пластика.

Анатомічне та функціональне відновлення гомілки

40-60 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

10-12 міс.

9.

Природжене зрощення хребців

Q76.1

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальний аналіз крові

3. Дослідження функції серцево-судинної системи

4. Консультація невропатолога

1. Функціональне лікування, спрямоване на поліпшення функції хребта, м'язів спини та кінцівок (ЛФК, фізіотерапія, лікувальне плавання та ін.)

2. Хірургічне втручання, спрямоване на стабілізацію відповідної ділянки хребта (корпородез, спондилодез, кісткова пластика, фіксація заглибними металевими фіксаторами). Хірургічне втручання на стопах

3. Післяопераційне відновлення функції хребта

4. Застосування корсетів, ортезів, ортопедичного взуття

Поліпшення функції хребта

20-30 днів Повторне стаціонарне лікування

Постій-но, диспан-серний огляд через

8-10 міс.

Природжений спондильоліз

Q76.2

Природжений спондилолістез

Q76.2

10.

Інші остеохондроз-дисплазії

Q78

Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Консервативне лікування ортопедичними апаратами з метою вирівнювання кінцівок, загальне зміцнення організму

2. Застосування анаболічних гормонів

3. У віці понад 16 років – корегувальні остеотомії та видовження кінцівок дистракційними апаратами різних типів

Часткове відновлення функції опорно-рухового апарату. Пристосування до самообслуго-вування

60-90 днів Повторне стаціонарне лікування

Диспан-серний огляд через

6-8 міс до досяг-нення

16 років

Хондродистрофія

Q78.9


 

1

2

3

4

5

6

7

8

11.

Енхондроматоз кісток (хвороба Олльє)

Q78.4

Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Застосування ортопедичних апаратів у період росту дітей

2. Хірургічне лікування:закрита дистракціина остеоклазія, остеоепіфізеоліз, корегувальна остеотомія, кісткова пластика

Часткове відновлення функції опорно-рухового апарату. Пристосування до само обслуго-вування

40-60 днів Повторне стаціонарне лікування Санаторно-курортне лікування

Диспан-серний огляд

1 раз на рік до досяг-нення

16 років

12.

Остеохондродис-плазія з дефектами росту трубчастих кісток та хребта.

Q77

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2

проекціях

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. Дослідження функції ендокринних залоз

4. Консультації невропатолога, ендокринолога

1. Раннє застосування тиреоїдину, трийодтироксину, тироксину

2. Ко-терапія ділянки гіпофіза

3. Хірургічне лікування: видалення аденоми гіпофіза, аденоми паращитоподібної залози, корегувальні остеотомії

4. Ортопедичне забезпечення апарати, ортези, ортопедичне взуття

Поліпшення функції опорно-рухового апарату. Пересування за допомогою пристосувань.

30-40 днів Повторне стаціонарне лікування

Протягом усього життя, диспан-серний огляд

Ламкість кісток Хвороба Іценка-Кушінга

Q78.0

Незавершений остеогенез

Q78.0

Множинна епіфізарна дисплазія

Q78.5

Акромегалія Полікістозна фіброзна дисплазія

Q78.3

13.

Ювенільний остеохондроз головки стегнової кістки (хвороба Легга-Кальве – Пертеса)

М91.1

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Комп'ютерна томографія – у ранній стадії хвороби

3. Реовазографія, ехоостеометрія

1. Розвантаження хворої кінцівки спеціальними апаратами. У разі двобічного процесу – ліжковий режим до 2 років

2. Хірургічне лікування

3. Санаторії-школи

Ліквідація патологічного процесу. Відновлення функції кульшового суглоба.

21-25 днів Повторне стаціонарне лікування

4-6 років, сенатор-но-курортне лікуван-ня. ліжковий режим

2 роки.


 

1

2

3

4

5

6

7

8

14.

Ювенільний остеохондроз великогомілкової та малогомілкової кісток горбка великогомілкової кістки

М92.5

Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

Консервативне лікування

Амбулаторне лікування до завершення процесу

3-6 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування

2-3 роки, диспан-серний огляд через

6 міс.

(хвороба Осгуда -Шлаттера) Розтинаючий остеохондроз (хвороба Кеніга)

М92.7

Хірургічне лікування

Відновлення функції суглоба

21-25 днів

15.

Ювенільний остеохондроз кісток заплесна Остеохондроз (ювенільний) човноподібної кістки (хвороба Келєра)

М92.6

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальний аналіз крові

1. Консервативне лікування

2. Розвантаження кінцівки, фізіо- та бальнеотерапія

3. Тунелізація кісток спицею

4. Артропластика - за показаннями

5. Супінатори і взуття з твердою підошвою

Відновлення функції стопи

21-25 днів Повторне стаціо­нарне лікування

1-2 роки, диспан-серний огляд через

6 міс.

16.

Ювенільний остеохондроз хребта (хвороба Кальве)

М42.0

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальний аналіз крові

1. Розвантажувальний корсет

2. Масаж, ЛФК

3. Загальнозміцнювальне лікування

Відновлення функції хребта

2 роки в ортопедично-му санаторії

4-6 років, диспан-серний огляд через

6 міс.

17.

Ювенільний остеохондроз хребта (хвороба Шейєрманна)

М42.0

Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Масаж, плавання, корегувальна ЛФК

2. Тренування постави (спинотримачі)

Відновлення функції хребта

14-16 днів, амбулаторно – 2 роки

Диспан-серний огляд через

6 міс. до досяг-нення

18 років

18.

Асептичний некроз головки стегнової кістки у дорослих

М91.1

1. Комп'ютерна томографія з порівняльним визначенням

1. Розвантаження нижньої кінцівки. У разі двобічного процесу - ліжковий режим з манжетковим витягненням за нижні кінцівки. При однобічному – застосування милиць

Відновлення функції кульшового суглоба

21-30 днів Повторне стаціонарне лікування.

2,5-3 роки


 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

Дегенеративно-дистрофічні захворювання опорно-рухового апарату

М16

щільності кісткової тканини

2. 0стеосцинтографія (радіоізотопна діагностика)

3. Контрастна флебографія

4. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Комплексне консервативне лікування (фізіо- та бальнеотерапія, електропроцедури, масаж), комплекс медикаментозних заходів, спрямованих на поліпшення функцій організму

3. Хірургічне лікування – тунелізація шийки і головки стегнової кістки, введення кісткових ауто- і алотрансплантатів. Міжвертлюжна остеотомія стегнової кістки з кістковою

пластикою. Артродез кульшового суглоба, ендопротезування кульшового суглоба.

 

Санаторно-курортне лікування.

Диспан- серний облік – 5 років

19.

Дистрофічні артрози Диспластичні артрози кульшового суглоба

М19.0

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальний аналіз крові

1. Консервативне фізіотерапевтичне лікування, розвантаження суглоба

2. Хірургічне лікування – корегувальна пластична остеотомія

3. Післяопераційне відновлення функції кінцівки

Відновлення функції кульшового суглоба

20-30 днів Повторне стаціонарне лікування

5-6 років Диспан- серний огляд щорічно

Статичний деформівний артроз

М 19.2

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальний аналіз крові

1. Хірургічне лікування – корегувальна остеотомія, ендопротезування, артропластика, хейлопластика

2. Післяопераційне відновлення функції кінцівки (ЛФК, масаж, фізіотерапія, бальнеотерапія).

Поліпшення функції нижньої кінцівки

20-25 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

2-3 роки, диспан-серний огляд через

6 міс.

20.

Післятравматич-ний деформуючий артроз

М19.1

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Загальний аналіз крові

1. Консервативне лікування в реабілітаційних відділеннях. Застосування супінаторів, ортопедичного взуття

2. Оперативне лікування – реконструктивно-відновні операції, ендопротезування, артродез ураженого суглоба

3. Консервативне лікування – протизапальні, протибактеріальні засоби

4. Оперативне лікування – артродез закритий чи відкритий

Відновлення рухів у кульшовому суглобі. Відновлення функції нижніх кінцівок.

15-20 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування

30-40 днів Повторне ' санаторно-курортне лікування.

1-2 роки Диспан- серний огляд

Післязапальний (післяінфекційний) артроз

М 19.2


 

1

2

3

4

5

6

7

8

21.

Первинно-хронічні артрози кульшового та колінного суглобів

М16.0 М17.0

Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Консервативне лікування - знеболювальні, протизапальні засоби, фізіо- та бальнео терапія, запобігання контрактурам кінцівки

2. Уведення в суглоб інгібіторів протеолізу (трасилол, контрикал, артепарон та ін.)

3. Оксибаротерапія, УВЧ, електрофорез, лазеро- та кріотерапія

4. Оперативні методи лікування – артродез кульшового суглоба, артропластика із застосуванням інтерпонованих матеріалів, ендопротезування кульшового та колінного суглобів

Відновлення функції нижньої кінцівки

30-40 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування Санаторно-курортне лікування

2-4 роки. Диспан- серний огляд

22.

Остеохондроз хребта

М42

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

2. Комп'ютерна томографія

3. Комп'ютерне дослідження (пневмо- мієлографія, перидурографія), дискографія

1. Консервативне лікування: витягнення хребта на столі чи похилій площині. Мануальна терапія. Застосування ортезів (нашийники, спинотримачі), поясів

2. Лікарські засоби: сечогінні, знеболювальні, розсмоктувальні (склоподібне тіло, алое, румалон), новокаїнові блокади

3. Масаж, активна ЛФК, теплові процедури, електрофорез, рефлекторна голкотерапія, лазеротерапія, магнітотерапія

4. Внутрішньодискове уведення папаїну.

5. Хірургічне лікування видалення диска, спондилодез, корпородез

Поліпшення функції хребта. Відновлення працездатності

20-30 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування. Санаторно-курортне лікування

4-6 міс.

Спондильоз

М47

Спондилоартроз

М42

23.

Неврологічні ортопедичні деформації. Дитячий церебральний параліч (хвороба Літгля).

G80

1. Вивчення біомеханіки ходи, електрофізіологічної активності м'язів

2. Консультація невропатолога

1. Медикаментозна терапія (диплацин, тропацин, дибазол, галантамін та ін.)

2. ЛФК, кінезотерапія, масаж, фізіо- та бальнеотерапія (діатермія, ванни, грязі). Голкотерапія, мікрохвильова резонансна терапія

3. Гіпсові корегувальні пов'язки, ортези, ортопедичні апарати, ортопедичне взуття 4. Оперативне лікування (близько 50 видів різних відновних операцій). Операції на нервах, сухожилках, кістках і суглобах

Поліпшення функції опорно-рухового апарату. Пристосування до само обслуго-вування.

45-60 днів Повторне стаціонарне лікування. Спеціальне санаторно-курортне лікування.

10-15 років, диспан-серний огляд щороку


 

1

2

3

4

5

6

7

8

24.

Поліомієліт (хвороба Гейне-Медіна)

А80

Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Функціональне лікування

2. Фізіотерапевтичні процедури (вологе гаряче обгортання, інші теплові процедури, діатермія, електрофорез калію йодиду, новокаїну, фарадизація м'язів та ін.)

3. Усунення контрактур етапними гіпсовими пов'язками, ортезами. Ліфчики, корсети, на нижні кінцівки – апарати, ортопедичне взуття

4. Оперативне лікування - відновні операції на м'яких тканинах, кістках і суглобах

5. Санаторно-курортне лікування та санаторна реабілітація

Поліпшення функції опорно-рухового апарату. Відновлення працездатності (повне, часткове). Відновлення самообслуго- вування

45-60 днів Спеціальне санаторно-курортне лікування

Диспан- серний огляд протягом усього життя

25.

Запальні захворювання кісток і суглобів Кістково-суглобовий туберкульоз (преартритична, артритична, постартритична форми) Туберкульозний коксит, гоніт, інші захворювання суглобів

 

М86,

А 18.0

1. Загальний аналіз крові

2. Реакції Пірке, Манту

3. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях в динаміці

1. Загальнозміцнювальні засоби (режим, повноцінне харчування, догляд)

2. Протибактеріальна терапія (стрептоміцину сульфат, рифампіцин, ізоніазид, ізамід та ін.)

3. Забезпечення спокою в ураженій ділянці (іммобілізація, розвантаження)

4. Оперативне лікування (радикальна некректомія, резекція суглобів, анкілозування, фістулонекректомія)

Відновлення функції опорно-рухового апарату. Ліквідація патологічного процесу.

45-60 Профільне санаторне лікування

2-3 роки. Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування. Спеціальне санаторно-курортне лікування

1-2 роки Диспан- серний огляд

26.

Гострий гематогенний остеомієліт

М86.0

1. Ургентне лабораторне обстеження

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. Вимірювання локальної та загальної температури в динаміці

1. Уведення остеотропних препаратів широкого спектру дії, антибіотиків, десенсибілізаторів, детоксикаційна терапія, загально зміцнювальне лікування

2. Ургентне хірургічне втручання: декомпресійна остеотомія, видалення гнояка, дренування та безперервне введення антибіотиків протягом 2-3 діб

Ліквідація патологічного процесу. Анатомічне та функціональне відновлення функції кінцівки

30-45 днів Амбулаторне лікування Санаторно-курортне лікування

4-6 міс Диспан- серний огляд


 

1

2

3

4

5

6

7

8

27.

Хронічний гематогенний остеомієліт

М86.3

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях в динаміці

2. Клінічні дослідження

3. Фістулографія

Консервативне та оперативне лікування

Часткове чи повне відновлення працездатності

45-60 днів Амбулаторне лікування

1-2 роки

28.

Післятравматич-ний та вогнепальний остеомієліт (гострий та хронічний)

М86.8

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях в динаміці

2. Загальний аналіз крові

3. Аналіз виділень з рани

1. Вплив на осередок інфекції (відстрочене або повторне хірургічне оброблення рани, введення антибіотиків). Оброблення гнійних ран ультразвуком

2. Секвестронекректомія

3. Позаосередкова фіксація кінцівки дистракційними апаратами

4. Інфузійна терапія

5. Раннє застосування відновної кісткової пластики

Часткове чи повне відновлення працездатності

45-60 днів Амбулаторне лікування Повторне стаціонарне лікування. Санаторно-курортне лікування.

1-2 роки

29.

Інфекційний артрит

М00

1. Загальний аналіз крові

2. Посів гною на чутливість до антибіотиків

3. Посів крові на стерильність – за показаннями – на висоті температурної реакції

4. Пункція суглоба – за показаннями

1. Антибіотики. Сульфаніламідні препарати

2. Поліглюкін, реополіглюкін, гемодез

3. Хірургічне втручання – за показаннями

Відновлення функції суглоба (повне, часткове). Відновлення функції кінцівки

1-2 місяця Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування. Санаторно-курортне лікування.

10-12 міс.

30.

Ревматоїдний артрит

М05

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Ревмопроби

3. Виявлення

1. Протиревматоїдні препарати (вольтарен, індометацин та ін.)

2. Базисна терапія ( делагіл, плаквеніл та ін.)

3. Десенсибілізуюча та вітамінотерапія,

Ліквідація або зменшення активності процесу. Відновлення

3-8 міс. Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне

2-3 роки


 

1

2

3

4

5

6

7

8

 

 

 

хронічних вогнищ інфекції

4. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях – за показаннями

санація хронічних вогнищ інфекції

4. Гормональна терапія – за показаннями

5. Хірургічне лікування – за показаннями

6. Фізіотерапія

7. Санаторно-курортне лікування (в період ремісії)

(повне або часткове) функції кінцівки.

лікування. Санаторно-курортне лікування.

 

31.

Подагра

М10

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Аналіз крові на сечову кислоту (на висоті нападу)

3. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях – за показаннями

1. Дієта

2. Етамід, алопуринол, мілурит, атофан, уродан

Лікування та профілактика нападів

3-45 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування

2-3 роки

32.

Віддалені наслідки травм кістково-м'язової системи та сполучної тканини Незрощені переломи, псевдартрози, нестабільні суглоби верхньої та нижньої кінцівок

 

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях – за показаннями

2. Загальні аналізи крові та сечі

1. Підготовка до операції

2. Оперативне лікування. Кісткова пластика. Позаосередковий остеосинтез компресійно-дистракційними апаратами, відновлення функції суглобів. Анатомічне та функціональне відновлення кінцівки

3. ЛФК, фізіо- та бальнеотерапія

Відновлення функції ушкодженої кінцівки. Відновлення працездатності хворого.

30-45 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

1-2 роки

33.

Контрактури і анкілози

М21.7

1. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях – за показаннями

2. Загальні аналізи крові та сечі

1. Консервативне лікування: корекція еластичною тягою, етапними гіпсовими пов'язками

2. ЛФК, масаж 3. Операції на м'яких тканинах (остеотомія, артропластика,

ендопротезування)

Поліпшення стану хворого. Досягнення рухів та опори кінцівки

21-30 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

10-12 міс.


 

1

2

3

4

5

6

7

8

34.

Фіброзна дисплазія. Гіперпаратироїдна остеодистрофія.

М12

1. Аналіз крові на рівень кальцію та фосфору

2. Ro-графія ушкодженої ділянки у 2 проекціях

1. Консервативне лікування

2. Підготовка хворого до операції

3. Оперативне лікування: видалення ділянки ураженої кістки та заміщення її за допомогою кісткової пластики

Відновлення функції кінцівки

21-30 днів Повторне стаціонарне лікування

1-2 роки

35.

Акушерський параліч (пологовий)

Р96.5

1. Дослідження функції ушкодженої верхньої кінцівки

2. Загальний аналіз крові

3. Консультація невропатолога

1. Передопераційна підготовка

2. Оперативне лікування із застосуванням хірургічного мікроскопа та мікрохірургічних інструментів

3. Післяопераційне лікування. Відновлення функції верхньої кінцівки

Часткове відновлення функції ушкодженої кінцівки

21-30 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування.

1-2 роки

Ушкодження периферичних нервів

Р11.5

Контрактура Фолькмана

Р13.4

Параліч Ерба

Р14.0

36.

Ампутаційні кукси кінцівок (ранні та пізні ускладнення)

 

1. Вивчення функціональних можливостей кукси кінцівки

2. Загальні аналізи крові та сечі

1. Лікування запального процесу

2. Підготовка кукси до протезування

3. Протезування. У разі неефективності консервативного лікування:

· Реампутація, реконструктивно-пластична реампутація

· Післяопераційна підготовка кукси до протезування

· Протезування

Поліпшення стану хворого

50-60 днів Амбулаторне лікування. Повторне стаціонарне лікування. Протезування

Протягом життя – диспан-серний облік

 

 


Розділ 6  ОТОЛАРИНГОЛОГІЯ

 

 

 

Список скорочень

 

БК – бацила Коха

БЛ – бацила Лефлера

ВЧ – високочастотна (терапія)

ДЦХ – дециметрові хвилі

ЕЕГ – електроенцефалографія

ЕКГ – електрокардіограма

КТ – комп'ютерна томографія

м.п. УВЧ – магнітне поле ультрависоких частот

МРТ – магнітно-резонансна томографія

НВЧ – надвисокі частоти

ОГК – органи грудної клітки

ПНП - приносові пазухи

РВ – реакція Вассермана

РЕГ – реоенцефалографія

РКТ – рентгенівська комп'ютерна томографія

УВЧ – ультрависокі частоти

УЗД – ультразвукове дослідження


II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Доброякісні новоутворення:

 

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. ЕКГ

6. Консультації стоматолога, терапевта

1. Біопсія

2. Протизапальна терапія

Відсутність пухлини

1-2

· Язика

D10.1

· Язикового мигдалика

 

· Піднебінного мигдалика

D10.4

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. ЕКГ

6. Консультації стоматолога, терапевта

1. Біопсія, хірургічне лікування

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини

1-2

Мигдаликової частини глотки:

D10.5

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічне дослідження

5. ЕКГ

6. Консультація терапевта

1. Біопсія, хірургічне лікування

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини або значне її зменшення

5-7

· ямочки

 

· дужок

 

Глоткового мигдалика і заднього краю пере­городки та хоан

D10.6

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. ЕКГ

6. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

7. Консультація терапевта

1. Біопсія, хірургічне лікування

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини або значне її зменшення

1-2


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Гортанної частини глотки

D10.7

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Консультація терапевта

1. Біопсія, хірургічне лікування

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

3. Подальше направлення в медичні заклади III-IV рівня

Відсутність пухлини або значне її зменшення

1-2

Глотки, неуточнене

D10.9

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Консультація терапевта

1. Біопсія, хірургічне лікування

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини або значне її зменшення

3-5

2.

Доброякісні новоутворення Середнього вуха, носової порожнини та приносових пазух

D14.0

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

6. Аудіометричне дослідження

7. Консультація терапевта

1.Біопсія, хірургічне видалення новоутворень

2.Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини або значне її зменшення

1-2

Гортані

D14.1

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія гортані

1. Біопсія, хірургічне лікування

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини

3-5

3.

Доброякісні новоутворення верхньої щелепи

D16.4

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. 3агальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

6. Консультація стоматолога

1. Біопсія, діагностична пункція верхньощелепної пазухи, гайморотомія

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини

10-14

4.

Гострий верхньощелепний синусит

J01.0

1. Передня риноскопія щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

1. Інгаляційна та місцева ендоназальна терапія судинозвужувальними,

Санація пазух, зникнення головного болю,

7-9


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

6. Консультація стоматолога

антигінним засобом на основі лізатів бактерій та антисептичними засобами, закапування лейкоцитарного інтерферону

2. Загальна антибактеріальна терапія, десенсибілізуючі засоби вітамінотерапія

3. Пункція приносових пазух з уведенням лікарських засобів

4. УВЧ, НВЧ

припинення виділень, відновлення носового дихання

 

Гострий  фронтальний синусит

J01.0

1. Передня риноскопія щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

1. Інгаляційна та місцева ендоназальна терапія судинозвужувальними, антигінним засобом на основі лізатів бактерій та антисептичними засобами, закапування лейкоцитарного інтерферону

2. Загальна антибактеріальна терапія, десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапія

3. Пункція чи трепанація синуса

4. УВЧ, НВЧ

Санація пазух, зникнення головного болю, припинення виділень, відновлення носового дихання.

7-12

Гострий етмоїдальний синусит

J01.2

1. Передня та задня риноскопія щоденно

2. 3агальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія решітчастого лабіринту, ПНП в 2 проекціях

1. Інгаляційна та місцева ендоназальна терапія судинозвужувальними, антигінним засобом на основі лізатів бактерій та антисептичними засобами, закапування лейкоцитарного інтерферону

Санація пазух, зникнення головного болю, припинення виділень, відновлення носового дихання та нюху

7-12


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

2. Загальна антибактеріальна терапія, десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапія

3. Промивання порожнини носа за Проетцем

4. М.п.УВЧ, НВЧ

 

 

Гострий сфеноїдальний синусит

J01.3

1. Передня та задня риноскопія щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

6. Консультації офтальмолога, невропатолога

1. Інгаляційна та місцева ендоназальна терапія судинозвужувальними, антигінним засобом на основі лізатів бактерій та антисептичними засобами, закапування лейкоцитарного інтерферону

2. Загальна антибактеріальна терапія, десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапія

З. М.п.УВЧ, НВЧ

Санація пазух, зникнення головного болю, припинення виділень, відновлення носового дихання та нюху

7-12

 

Гострий пансинусит

J01.4

1. Передня та задня риноскопія щоденно

2. 3агальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

6. Консультації стоматолога, офтальмолога, невропатолога

1. Інгаляційна та місцева ендоназальна терапія судинозвужувальними, антигінним засобом на основі лізатів бактерій та антисептичними засобами, закапування лейкоцитарного інтерферону

2. Загальна антибактеріальна терапія, десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапія

3. Пункція приносових пазух

4. М.п.УВЧ, НВЧ

Санація пазух, зникнення головного болю, припинення виділень, відновлення носового дихання

12-18

 

Інші гострі синусити

J01.8

1. Передня та задня риноскопія щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

І. Ендоназально судинозвужувальні краплі,

Санація пазух, зникнення

7-12


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

6. Консультації стоматолога, офтальмолога

антисептичні засоби, закапування лейкоцитарного інтерферону, антигінний засіб на основі лізатів бактерій інгаляційно

2. Загальна антибактеріальна терапія, десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапія

3. Пункція приносових пазух

4. Промивання порожнини носа за Проетцем

5. Інгаляції судинозвужувальних та антисептичних розчинів

6. М.п.УВЧ, НВЧ, ДЦХ

головного болю, припинення виділень, відновлення носового дихання

 

Гострий синусит, неуточнений

J01.9

1. Передня та задня риноскопія щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

І. Ендоназально судинозвужувальні краплі, антисептичні засоби, закапування лейкоцитарного інтерферону, антигінний засіб на основі лізатів бактерій інгаляційно

2. Загальна антибактеріальна терапія, десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапія

3. Пункція приносових пазух

4. Промивання порожнини носа за Проетцем

5. Інгаляції судинозвужувальних та антисептичних розчинів

6. М.п.УВЧ, НВЧ, ДЦХ

Санація пазух, зникнення головного болю, припинення виділень, відновлення носового дихання

7-12

5.

Стрептококовий тонзиліт

J03.0

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження, вірусологічне та мікологічне

1. Пероральна або парентеральна антибіотикотерапія, гіпосенсибілізувальні засоби,

Нормалізація температури тіла, зникнення ознак

7-9


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

дослідження в динаміці

4. ЕКГ

5. Консультації терапевта, інфекціоніста

знеболювальні, жарознижувальні засоби

2. Місцеві антисептики, протизапальні засоби (фітотерапія), антигінний засіб на основі лізатів бактерій інгаляційно

3. Інгаляції, УВЧ, УФО

інтоксикації, нормалізація мікрофлори

 

Гострий тонзиліт, спричинений іншими уточненими збудниками

J03.8

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження, вірусологічне та мікологічне дослідження в динаміці

4. ЕКГ

5. Консультації терапевта, інфекціоніста

1. Пероральна або парентеральна антибіотикотерапія, гіпосенсибілізуючі засоби, знеболювальні, жарознижувальні засоби

2. Місцеві антисептики, протизапальні засоби (фітотерапія), антигінний засіб на основі лізатів бактерій інгаляційно

3. Інгаляції, УВЧ, УФО

Нормалізація температури тіла, зникнення ознак інтоксикації, нормалізація мікрофлори

5-7

6.

Гострий ларингіт:

· набряковий

· під власне голосовим апаратом

· гнійний

· виразковий

J04.0

1. Огляд отоларинголога щоденно, непряма ларингоскопія

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження, мікологічне дослідження в динаміці

4. ЕКГ

5. Консультації терапевта, інфекціоніста

1. Дієта

2. Дотримання голосового режиму

3. Полівітаміни

4. Вливання в гортань антисептиків, в'яжучих та протизапальних засобів

5. Інгаляції протизапальних, антисептичних, гіпосенсибілізувальних, судинозвужувальних засобів, відварів трав

6. Антигістамінний засіб на основі лізатів бактерій інгаляційно

Відновлення голосу, нормалізація ларингоскопічної картини

7-12


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

7. У разі неефективності – антибіотикотерапія, сульфаніламіди, протинабрякова та десенсибілізуюча терапія

 

 

Гострий ларинготрахеїт

Трахеїт (гострий) з ларингітом (гострим)

J04.2

1. Огляд отоларинголога щоденно, непряма ларингоскопія

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження, вірусологічне та мікологічне дослідження в динаміці

4. ЕКГ

5. Консультації терапевта, інфекціоніста

1. Дієта

2. Дотримання голосового режиму

3. Полівітаміни

4. Вливання в гортань антисептиків, в'яжучих та протизапальних засобів

5. Інгаляції протизапальних, антисептичних, гіпосенсибілізуючих, судинозвужувальних засобів

6. М.п. УВЧ

7. Антигістамінний засіб на основі лізатів бактерій інгаляційно

8. У разі неефективності – антибіотикотерапія, сульфаніламіди, протинабрякова та десенсибілізуюча терапія

Відновлення голосу, нормалізація ларингоскопічної картини

17-12

7.

Гострий обструктивний ларингіт (круп)

 

1. Пряма та непряма ларингоскопія

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження

5. Флюорографія

6. Консультації терапевта, реаніматолога

1. Ліжковий режим

2. Антибіотики та сульфаніламіди, десенсибілізуюча, глюкокортикоїдна та дегідратаційна терапія, відволікальна терапія

З. У разі вірусного ураження – інтерферон, протигрипозний глобулін тощо

Відновлення дихання та голосу

7-21

Обструктивний ларингіт

J05.0


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

4. Інгаляції кисню, гіпосенсибілізувальних, протизапальних та відхаркувальних засобів

5. Продовжена інтубація та трахеотомія в стадії декомпенсації

 

 

Гострий епіглотит

J05.1

1. Пряма та непряма ларингоскопія

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження

5. Флюорографія

6. Консультації терапевта, фтизіатра

1. Ліжковий режим

2. Антибіотики та сульфаніламіди, десенсибілізуюча, глюкокортикоїдна та дегідратаційна терапія, відволікальна терапія

3. У разі вірусного ураження – інтерферон, протигрипозний глобулін тощо

4. Інгаляції з киснем, гіпосенсибілізуючими, протизапальними та відхаркувальними засобами.

5. Продовжена інтубація та трахеотомія в стадії декомпенсації. Розрізування абсцесу.

Відновлення дихання та голосу, безболісне ковтання

7-14

8.

Вазомоторний риніт

J30.0

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. 3агальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Консультації алерголога (шкірний тест), невропатолога, терапевта

1. Якщо можливо – елімінація алергену

2. Антигістамінні препарати (в т.ч. місцево), кортикостероїди місцево (в тяжких випадках – загальна кортикостероїдо-терапія)

3. Новокаїнові блокади постгангліонарних волокон нервів

Поліпшення стану слизової оболонки носа: відновлення носового дихання та нюху, відсутність виділень.

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

4. Ендоназальний фонофорез лікарських речовин, інгаляції

5. У разі необхідності – хірургічне втручання:

· гальваноакустика;

· УЗ- та кріодеструкція нижніх носових раковин;

· конхотомія.

 

 

Алергічний риніт, спричинений пилком рослин

J30.1

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Консультації алерголога (шкірний тест), невропатолога, терапевта

1. Якщо можливо – елімінація алергену

2. Антигістамінні препарати (в т.ч. місцево), кортикостероїди місцево (в тяжких випадках – загальна кортикостероїдо-терапія)

3. Новокаїнові блокади постгангліонарних волокон нервів

4. Ендоназальний фонофорез лікарських речовин, протиалергенні інгаляції

5. У разі необхідності – хірургічне втручання:

· гальванокаустика

· УЗ- та кріодеструкція нижніх носових раковин

· конхотомія

Поліпшення стану слизової оболонки носа: відновлення носового дихання та нюху, відсутність виділень

5-14

Інший сезонний алергічний риніт

J30.2

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Консультації алерголога (шкірний тест), невропатолога, терапевта

1. Якщо можливо – елімінація алергену

2. Антигістамінні препарати (в т.ч. місцево), кортикостероїди місцево (в тяжких випадках – загальна кортикостероїдо-терапія)

3. Новокаїнові блокади постгангліонарних волокон

Поліпшення стану слизової оболонки носа: відновлення носового дихання та нюху, відсутність виділень

5-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

нервів

4. Інгаляції, ендоназальний фонофорез

5.У разі необхідності – хірургічне втручання:

· гальванокаустика

· УЗ- та кріодеструкція нижніх носових раковин

· конхотомія

 

 

Інший алергічний риніт

J30.3

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Консультації алерголога (шкірний тест), невропатолога, терапевта

1. Елімінація алергену

2. Антигістамінні препарати (в т.ч. місцево), кортикостероїди місцево (в тяжких випадках – загальна кортикостероїдо-терапія)

3. Новокаїнові блокади постгангліонарних волокон нервів

4. Інгаляції, ендоназальний фонофорез

5. У разі необхідності – хірургічне втручання:

· гальванокаустика

· УЗ- та кріодеструкція нижніх носових раковин

· конхотомія

Поліпшення стану слизової оболонки носа: відновлення носового дихання та нюху, відсутність виділень.

5-10

Алергічний риніт, неуточнений

J30.4

1. Огляд отоларинголога щоденно.

2. Загальні аналізи крові га сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити.

3. Консультації алерголога (шкірний тест), невропатолога, терапевта

3. Консультації алерголога (шкірний тест), невропатолога, терапевта

1. Якщо можливо – елімінація алергену

2. Антигістамінні препарати (в т.ч. місцево), кортикостероїди місцево (в тяжких випадках – загальна кортикостероїдо-терапія)

3. Новокаїнові блокади постгангліонарних волокон нервів

Поліпшення стану слизової оболонки носа: відновлення носового дихання та нюху відсутність виділень.

3-5


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

4. Інгаляції, ендоназальний фонофорез

5. У разі необхідності – хірургічне втручання:

· гальванокаустика

· УЗД та кріодеструкція нижніх носових раковин

· конхотомія

 

 

9.

Хронічний верхньощелепний синусит

J32.0

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження виділень, мікологічне дослідження

4. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

5. Консультації невропатолога, офтальмолога

1. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія, сульфаніламіди, антибіотики, антигістамінні препарати

2. Судинозвужувальні краплі та мазі в ніс

3. Пункції пазух з промиванням та введенням лікарських речовин, за показаннями – дренування пазух на час лікування

4. Інгаляції, УВЧ, НВЧ, ДЦХ

Припинення болю, відсутність виділень, відновлення носового дихання, нюху.

7-12

Хронічний фронтальний синусит

J32.1

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження виділень, мікологічне дослідження

4. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

5. Консультації невропатолога, офтальмолога

1. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія, сульфаніламіди, антибіотики, антигістамінні препарати

2. Судинозвужувальні краплі та мазі в ніс

3. Пункція чи трепанопункція

4. інгаляції, м.п.УВЧ, ДЦХ

Припинення болю, відсутність виділень, відновлення носового дихання, нюху.

7-14

Хронічний етмоїдальний синусит

J32.2

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження виділень, мікологічне дослідження

4. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

5. Консультації невропатолога, офтальмолога

1. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія, сульфаніламіди, антибіотики, антигістамінні препарати

2. Судинозвужувальні краплі та мазі в ніс

3. Промивання порожнини носа за Проетцем

4. Інгаляції, м.п.УВЧ, ДЦХ

Припинення болю, відсутність виділень, відновлення носового дихання, нюху.

7-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Сфеноїдальний синусит

J32.3

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження виділень, мікологічне дослідження

4. Ro-графія ПНП в 2 проекціях

5. Консультації невропатолога, офтальмолога

1. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія, сульфаніламіди, антибіотики, антигістамінні препарати

2. Судинозвужувальні краплі та мазі в ніс

3. Промивання порожнини носа та приносових пазух за Проетцем

4. Інгаляції, м.п.УВЧ, магнітотерапія, ДЦХ

Припинення болю, відсутність виділень, відновлення носового дихання, нюху.

7-14

Хронічний пансинусит

J32.4

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження виділень, мікологічне дослідження

4. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

5. Консультації невропатолога, офтальмолога

1. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія, сульфаніламіди, антибіотики, антигістамінні препарати

2. Судинозвужувальні краплі та мазі в ніс

3. Пункція пазух з промивання та введенням лікарських речовин, промивання решітчастої кістки, трепанопункція, за показаннями – дренування пазух на час лікування

4. Інгаляції, м.п.УВЧ, ДЦХ

Припинення болю, відсутність виділень, відновлення носового дихання, нюху.

14-21

10.

Синусит (хронічний) із залученням більше ніж однієї пазухи, але не пансинусит

J32.8

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження виділень, мікологічне дослідження

4. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

5. Консультації невропатолога, офтальмолога

1. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія, сульфаніламіди, антибіотики, антигістамінні препарати

2. Судинозвужувальні краплі та мазі в ніс

3. Пункції пазух з промивання та введенням лікарських речовин, промивання решітчастої

Припинення болю, відсутність виділень, відновлення носового дихання, нюху.

14-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

кістки, трепанопункція, за показаннями – дренування пазух на час лікування

4. Інгаляції, м.п.УВЧ, ДЦХ

 

 

Хронічний синусит неуточнений

J32.9

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження виділень, мікологічне дослідження

4. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

5. Консультації невропатолога, офтальмолога

1. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія, сульфаніламіди, антибіотики, антигістамінні препарати

2. Судинозвужувальні краплі та мазі в ніс

3. Пункції пазух з промивання та введенням лікарських речовин, промивання решітчастої кістки, трепанопункція, за показаннями – дренування пазух на час лікування

4. Інгаляції, м.п.УВЧ, ДЦХ

Припинення болю, відсутність виділень, відновлення носового дихання, нюху.

14-21

11.

Поліп носової порожнини (хоанальний)

J33.0

1. Огляд отоларинголога щоденно, діагностична пункція пазухи, патогістологічне дослідження

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження виділень, мікологічне дослідження

4. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях з контрастною речовиною

5. Консультації алерголога, стоматолога

1. Видалення поліпа

2. Післяопераційна десенсибілізуюча терапія

3. Інгаляції

Відновлення носового дихання, нюху, відсутність виділень.

3-5

Поліпозна дегенерація решітчастих пазух

J33.1

1. Огляд отоларинголога щоденно, діагностична пункція пазухи, патогістологічне дослідження

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження виділень, мікологічне дослідження

1. Поліпоетмоїдектомія

2. Післяопераційна десенсибілізуюча терапія

3. Локальна кортикостероїдна терапія

4. Інгаляції

Відновлення носового дихання, нюху, відсутність виділень.

5-9


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях з контрастною речовиною

5. Консультації алерголога, стоматолога

 

 

 

Поліпи при носових пазух:

· лобової

· решітчастої

· верхньощелеп-ної

· клиноподібної

J33.8

1. Огляд отоларинголога щоденно, діагностична пункція пазухи, патогістологічне дослідження

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження виділень, мікологічне дослідження

4. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях з контрастною речовиною

5. Консультації алерголога, стоматолога

1. Видалення поліпів з порожнини носа і відповідних пазух

2. Післяопераційна антибіотикотерапія, сульфаніламіди, десенсибілізуюча терапія

3. Інгаляції

Відновлення носового дихання, нюху, відсутність виділень.

7-12

Поліп носа ангіоматозний

J33.9

1. Огляд отоларинголога щоденно, патогістологічне дослідження поліпозної тканини

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження виділень, мікологічне дослідження

1. Видалення поліпа

2. Післяопераційна антибіотикотерапія, десенсибілізуюча терапія

3. Інгаляції

Відновлення носового дихання, нюху, відсутність кровотечі.

3-5

12.

Абсцес, фурункул та карбункул носа

J34.0

1. Огляд отоларинголога щоденно, діагностична пункція пазух

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Консультації терапевта, офтальмолога, невропатолога

1. Антибіотики та сульфаніламіди, десенсибілізуюча та вітамінотерапія

2. Дренування гною

3. УВЧ, УФО

Нормалізація загального стану, зниження запалення

5-9

Кіста або мукоцелє приносової пазухи

J34.1

1. Огляд отоларинголога щоденно, діагностична пункція пазухи

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

1. Радикальна операція на відповідній пазусі з видаленням кісти чи мукоцелє

2. Післяопераційна антибактеріальна та десенсибілізуюча терапія

Відновлення носового дихання, нюху, відсутність виділень

7-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Патогістологічне дослідження – за показаннями

7. Консультація стоматолога

 

 

 

Зміщення або скривлення носової перегородки (набуте)

J34.2

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. 3агальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження виділень, мікологічне дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

1. Підслизова резекція носової перегородки

2. Післяопераційна антибактеріальна га десенсибілізуюча терапія

Відновлення носового дихання та нюху, відсутність виділень.

5-7

Гіпертрофія носової раковини

J34.3

1. Огляд отоларинголога щоденно, діагностична пункція пазухи

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру, коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

5. Консультації терапевта, стоматолога

1. Кріо-, гальвано-, УЗ-деструкція носової раковини або конхотомія

2. Післяопераційна антибактеріальна та десенсибілізуюча терапія

3. Інгаляції

Відновлення дихання, нюху, відсутність виділень

5-7

13.

Хронічний тонзиліт

J35.0

1. Огляд отоларинголога щоденно, пальцеве обстеження носової частини глотки

2. 3агальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження слизової оболонки носа та визначення чутливості флори до антибіотиків

4. ЕКГ

5. Консультація терапевта, в разі необхідності – ревматолога (ревмопроби)

1. Протимікробна та десенсибілізуюча терапія

2. Локальна терапія – після промивання лакун мигдаликів – уведення в лакуну лікарських речовин, полоскання горла розчином антисептика

3. НВЧ, лазеротерапія, УФО за схемою, електрофорез на проекцію мигдаликів, фонофорез.

4. Тонзилектомія, тонзилотомія

Одужання

3-5

Гіпертрофія мигдаликів

J35.1

1. Огляд отоларинголога щоденно, пальцеве обстеження носової частини глотки

2. 3агальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

Тонзилектомія, тонзилотомія

Нормалізація ковтання та ротового дихання

3-5


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

3. Бактеріологічні дослідження слизової оболонки носа та визначення чутливості флори до антибіотиків

4. ЕКГ

5. Консультація терапевта, в разі необхідності – ревматолога (ревмопроби)

 

 

 

Гіпертрофія аденоїдів

J35.2

1. Огляд отоларинголога щоденно, пальцеве обстеження носової частини глотки

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Бактеріологічні дослідження слизової оболонки носа та визначення чутливості флори до антибіотиків

4. ЕКГ

5. Консультація терапевта, в разі необхідності – ревматолога (ревмопроби)

Аденотомія

Нормалізація носового дихання

1-3

Гіпертрофія мигдаликів одночасно з гіпертрофією аденоїдів

J35.3

1. Огляд отоларинголога щоденно, пальцеве обстеження носової частини глотки

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Обстеженню на БЛ, бактеріологічні дослідження слизової оболонки носа та визначення чутливості флори до антибіотиків

4. ЕКГ

5. Консультація терапевта, в разі необхідності – ревматолога (ревмопроби)

Аденотомія, аденотонзилектомія

Нормалізація носового та ротового дихання. Нормалізація ковтання.

5-7

Хронічні хвороби мигдаликів та аденоїдів, неуточнені

J35.9

1. Огляд отоларинголога щоденно, пальцеве обстеження носової частини глотки

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження слизової оболонки носа та визначення чутливості флори до

1. Протимікробна та десенсибілізуюча терапія

2. Локальна терапія: після промивання лакун мигдаликів – уведення в лакуну лікарських речовин, полоскання горла розчином антисептика

Одужання

5-7


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

антибіотиків

4. ЕКГ

5. Консультація терапевта, в разі необхідності – ревматолога (ревмопроби)

3. НВЧ, лазеротерапія, УФО за схемою, електрофорез на проекцію мигдаликів, фонофорез лікарських речовин

4. Тонзилектомія, тонзилотомія

5. Аденотомія, аденотонзилектомія після доопераційної підготовки

 

 

Перитонзилярний абсцес

J36

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження слизових оболонок носа та зіва

4. ЕКГ

5. Консультація терапевта

1. Протизапальна терапія: антибіотики, сульфаніламіди, знеболювальні, десенсибілізуючі препарати

2. Локальна терапія: полоскання горла розчином антибактеріальних препаратів

3. Інгаляції, УВЧ

4.Спиртовий компрес на шию

5. Розрізування абсцесу.

Припинення болю в горлі, запального процесу в горлі, нормалізація температури тіла, нормалізація або поліпшення показників крові

5-7

14.

Набряк гортані:

· власне голосового апарату

· під власне голосовим апаратом

· над власне голосовим апаратом

J38.4

1. Ларингоскопія пряма та непряма

2. 3агальні аналізи крові та сечі, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Рентгенографія органів грудної порожнини

4. Обстеження на БЛ

5. ЕКГ

1. Протизапальна, дегідратаційна, дезінтоксикаційна, симптоматична, седативна терапія (етіотропне лікування)

2. Відволікальні процедури: гарячі ніжні ванни, гірчичники на грудну клітку, литки

3. Протинабрякова інгаляційна терапія

4. За наявності явищ декомпенсації дихальної функції – трахеотомія, конікотомія, інтубація трахеї

Відновлення вільного дихання, поліпшення якості голосу.

5-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

5. У разі запального набряку гортані – розрізування абсцесу

 

 

Ларингоспазм (стридер)

J38.5

1. Ларингоскопія пряма та непряма

2. Загальні аналізи крові та сечі, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Рентгенографія органів грудної порожнини

4. Обстеження на БЛ

5. ЕКГ

6. Консультація невропатолога

1. Відволікальні методи: покропити обличчя холодною водою, викликати глотковий рефлекс, дати вдихнути пари нашатирного спирту

2. Седативна терапія, протисудомна терапія

3. Інтубація, трахеотомія

4. Інгаляції

5. З'ясування та усунення причини спазму

Відновлення вільного дихання, поліпшення якості голосу.

3-5

15.

Ретрофарин-геальний та парафарин-геальний абсцес

J39.0

1. Огляд отоларинголога в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження слизової оболонки носових ходів, глотки

5. Рентгенографія органів грудної порожнини

6. Консультація терапевта, в разі необхідності – фтизіатра

1. Розрізування та дренування абсцесу

2. Масивна антибіотикотерапія, сульфаніламіди, десенсибілізуюча та протинабрякова терапія, вітамінотерапія

3. Дієта

Зникнення місцевих та загальних проявів запалення, клінічне одужання.

10-18

Інші абсцеси глотки

J39.1

1. Огляд отоларинголога в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження слизової оболонки носових ходів, глотки

5. Рентгенографія органів грудної клітки

6. Консультація терапевта, в разі необхідності – фтизіатра

1. Розрізування та дренування абсцесу

2. Масивна антибіотикотерапія, сульфаніламіди, десенсибілізуюча та протинабрякова терапія, вітамінотерапія

3. Дієта

4. Інгаляції

Зникнення місцевих та загальних проявів запалення, клінічне одужання.

7-12


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Кіста глотки або носової частини глотки. Набряк глотки або носової частини глотки.

J39.2

1. Огляд отоларинголога в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження слизової оболонки носових ходів, глотки

5. Рентгенографія органів грудної порожнини

6. Консультація терапевта, в разі необхідності – алерголога

1. Видалення кісти

2. Масивна антибіотикотерапія, сульфаніламіди, десенсибілізуюча та протинабрякова терапія, вітамінотерапія

3. Дієта

4. Інгаляції

Зникнення місцевих та загальних проявів запалення, клінічне одужання.

7-10

Реакція підвищеної чутливості верхніх дихальних шляхів не уточненої локалізації

J39.3

1. Огляд отоларинголога в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, грибкову флору, Бактеріологічні дослідження слизової оболонки носових ходів, глотки

5. Рентгенографія органів грудної клітки

6. Консультація терапевта, в разі необхідності – алерголога, фтизіатра, дієтолога

1. Судинозвужувальні, транквілізатори, десенсибілізуюча терапія

2. Інгаляції протисудомних препаратів

Зменшення підвищеної чутливості верхніх дихальних шляхів

5-7

16.

Порушення функціонування трахеостоми. Кровотеча з трахеостомами. Закупорювання трахеостоми. Сепсис. Трахеостраво-хідна нориця внаслідок трахеотомії.

J95.0

1. Огляд отоларинголога щоденно, зовнішній огляд трахеостоми, трахеотомічного ходу та трахеостомічної трубки

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Аналіз крові на вміст цукру, коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія гортані та трахеї, за показаннями – органів грудної порожнини, стравоходу

6. Консультації терапевта, в разі необхідності – онколога

1. Заміна або адаптація трахеостомічної трубки, інтубація, видалення грануляцій трахеостомічного ходу, гальванокаустика, накладання додаткового шва. Промивання трахеостоми антисептиком із відсмоктуванням

2. У разі запалення – масивна антибіотикотерапія, сульфаніламіди, десенсибілізуюча терапія

Зупинка кровотечі, нормалізація дихання.

7-14


 

1

2

3

4

5

6

7

17.

Абсцес зовнішнього вуха, фурункул, карбункул вушної раковини або зовнішнього слухового ходу

Н60.0

І. Отоскопія в динаміці

2. 3агальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

6. Консультація дерматолога, в разі необхідності – ендокринолога

1. За наявності локального запалення місцева антибактеріальна та десенсибілізуюча терапія

2. У разі загальних порушень – парентеральна антибіотикотерапія

3. За наявності абсцесу зовнішнього вуха – розрізування його та дренаж

4. УВЧ, УФО

Відсутність скарг, нормалізація отоскопічної картини, температури тіла та показників клініко-лабораторних досліджень, відновлення слуху.

7-10

Злоякісний зовнішній отит

Н60.2

І. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) в динаміці

6. Консультація дерматолога, в разі необхідності – ендокринолога

1. Масивна антибактеріальна та протизапальна терапія, десенсибілізуюча терапія, знеболювальні

2. За показаннями – допоміжні розрізи шкіри слухового ходу

З. УФО

4. У разі неефективності – консультація та лікування в медичних закладах ІІІ рівня

Поліпшення загального стану, відсутність болю, нормалізація отоскопічної картини, температури тіла та показників крові, відновлення слуху

10-14

Гострий зовнішній неінфекційний отит:

· актинічний

· екзематозний

· контактний

· реактивний

· хімічний 

Н60.5

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

6. Консультація дерматолога, в разі необхідності – ендокринолога

1. Усунення подразника шкіри слухового ходу

2. Протизапальна та десенсибілізуюча місцева терапія, у разі запальних ускладнень – протизапальна парентеральна терапія

З. УФО

Клінічне одужання: відсутність болю та виділень з вуха, нормалізація отоскопічної картини, температури тіла, слуху та показників крові

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Зовнішній отит, неуточнений

Н60.9

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

6. Консультація дерматолога, в разі необхідності – ендокринолога

1. Усунення подразника шкіри слухового ходу

2. Протизапальна та десенсибілізуюча місцева терапія, у разі запальних ускладнень – протизапальна парентеральна терапія

З. УФО

Клінічне одужання: відсутність болю та виділень з вуха, нормалізація отоскопічної картини, температури тіла, слуху та показників крові

7-10

18.

Вузликовий хронічний хондродерматит завитка вушної раковини.

Перихондрит:

· вушної раковини

· зовнішнього вуха

Н61.0

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

6. Консультація дерматолога

1. Антибактеріальна та протизапальна місцева і парентеральна терапія, десенсибілізуюча терапія

2. УВЧ, УФО

Клінічне одужання: відсутність болю, нормалізація отоскопічної картини, температури тіла та показників крові

10-14

Набута деформація:

· вушної раковини

· зовнішнього вуха

Н61.1

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

6. Консультація дерматолога

7. Фотографія в 2 проекціях

1. Антибактеріальна та протизапальна місцева і парентеральна терапія, десенсибілізуюча терапія

2. УВЧ, УФО

3. Доліковування в медичних закладах (ЛОР-відділеннях) III та IV рівня

Клінічне одужання: відсутність болю, нормалізація отоскопічної картини, температури тіла та показників крові

10-14

Набутий стеноз зовнішнього слухового ходу. Звуження зовнішнього слухового ходу.

Н61.3

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у

1. Антибактеріальна та протизапальна місцева і парентеральна терапія, десенсибілізуюча терапія

2. УВЧ, УФО

3. Доліковування у

Клінічне одужання: відсутність болю, нормалізація отоскопічної

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

динаміці

6. Консультація дерматолога

медичних закладах (ЛОР-відділеннях) III та IV рівня

картини, температури тіла та показників крові

 

Інші уточнені хвороби зовнішнього вуха. Екзостоз зовнішнього слухового ходу.

Н61.8

1. Отоскоп і я

2. Загальні аналізи крові та сечі

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

1. Антибактеріальна та протизапальна місцева і парентеральна терапія, десенсибілізуюча терапія

2. УВЧ, УФО

3. Доліковування в медичних закладах (ЛОР-відділеннях) III та IV рівня 

Клінічне одужання: відсутність болю, нормалізація отоскопічної картини, температури тіла та показників крові

10-14

Хвороби зовнішнього вуха, неуточнені

Н61.9

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Аналіз крові на вміст цукру в динаміці

4. Бактеріологічні дослідження

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

6. Консультація дерматолога

1. Антибактеріальна, протизапальна та десенсибілізуюча терапія

2. УВЧ, УФО

Відсутність болю, виділень з вуха, нормалізація отоскопічної картини, температури тіла, слуху

7-10

19.

Зовнішній отит при бактеріальних інфекціях, класифікованих в інших рубриках

Н62.0

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

4. Консультації дерматолога, інфекціоніста – в разі необхідності

1. Місцева антибактеріальна, протизапальна, десенсибілізуюча терапія, вітамінотерапія

2. УФО

Поліпшення загального стану: відсутність болю, виділень з вуха, нормалізація отоскопічної картини

7-10

Зовнішній отит при мікозах

Н62.2

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

Місцева протизапальна, протигрибкова, десенсибілізуюча терапія, вітамінотерапія 

Поліпшення загального стану: припинення болю та

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Консультація дерматолога

 

свербіння у вусі, зникнення виділень з вуха, нормалізація отоскопічної картини і слуху

 

20.

Гострий середній серозний отит Гострий і підгострий середній отит з випотом

Н65.0

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП

1. Антибіотикотерапія, десенсибілізуюча терапія

2. Судинозвужувальні краплі в ніс

3. Катетеризація слухової труби, пальцевий масаж носоглоткового отвору слухової труби

4. Тимпанопункція, парацентез

5. Інгаляції (ендоназально), УВЧ

Поліпшення загального стану: відсутність болю, відновлення слуху, нормалізація отоскопічної картини

7-10

Середній отит, гострий і підгострий:

· алергічний (слизовий, геморагічний, серозний)

· слизовий

· геморагічний

· серозно-слизовий

Н65.1

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

4. Рентгенографія ПНП

1. Антибіотикотерапія, десенсибілізуюча терапія

2. Судинозвужувальні краплі в ніс

3. Катетеризація слухової труби, пальцевий масаж носоглоткового отвору слухової труби

4. Тимпанопункція, за показаннями – парацентез

5. Інгаляції, УВЧ

Поліпшення загального стану: відсутність болю, відновлення слуху, нормалізація отоскопічної картини та функції слухової труби

7-10

Хронічний серозний середній отит. Хронічний туботимпаналь-ний катар

Н65.2

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

1. Санація хронічних вогнищ інфекції

2. Десенсибілізуюча терапія

3. Катетеризація слухової труби, пальцевий масаж носоглоткового отвору слухової труби

Поліпшення слуху, нормалізація отоскопічної картини, функції слухової труби

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП

4. Тимпанопункція

5. Інгаляції, УВЧ

 

 

Хронічний слизовий середній отит

· "липке вухо"

· слизовий

· секреторний

· транссудатив-ний

Н65.3

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП

1. Десенсибілізуюча терапія

2. Катетеризація слухової труби, пальцевий масаж носоглоткового отвору слухової труби

3. Інгаляції, УВЧ

Поліпшення слуху, припинення виділень з вуха, нормалізація отоскопічної картини, функції слухової труби

5-7

21.

Гострий гнійний середній отит

Н66.0

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання  та тромбоцити

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія соскоподібних відростків та ПНП – за показаннями

6. Пальцеве дослідження глоткового отвору слухових труб – за показаннями

1. Масаж глоткового отвору слухових труб

2. Парацентез барабанної перетинки, регулярний туалет вуха

3. Антибіотики, сульфаніламіди десенсибілізуюча терапія знеболювальні – за показаннями

4. Антибактеріальні краплі у вухо

5. Судинозвужувальні краплі в ніс

6. Інгаляції, НВЧ, ДЦХ

7. Санація носа та носової частини глотки, парацентез

Нормалізація лабораторних показників, припинення болю та відсутність виділень з вуха, нормалізація носового дихання та відновлення слуху

12-14

Хронічний туботимпа-нальний гнійний середній отит.

Н66.1

1. Отоскопія в динаміці

2.Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія соскоподібних відростків та ПНП – за показаннями

1. Масаж глоткового отвору слухових труб

2. Парацентез барабанної перетинки, регулярний туалет вуха

3. Антибіотики, сульфаніламіди десенсибілізуюча терапія знеболювальні – за показаннями

Нормалізація показників клінічних аналізів, припинення болю та відсутність виділень з вуха, нормалізація носового

12-16


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Пальцеве дослідження глоткового отвору слухових труб – за показаннями

4. Антибактеріальні краплі у вухо

5. Судинозвужувальні краплі в ніс

6. Інгаляції, НВЧ, ДЦХ магнітотерапія, електрофорез

7. Санація носа та носової частини глотки, парацентез

дихання та відновлення слуху

 

Хронічний епітимпано-антральний гнійний середній отит

Н66.2

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія соскоподібних відростків та ПНП – за показаннями

6. Пальцеве дослідження глоткового отвору слухових труб – за показаннями

1. Масаж глоткового отвору слухових труб

2. Регулярний туалет вуха, антибактеріальні краплі у вухо З. ДЦХ

4.Нормалізація носового дихання хірургічними методами

Нормалізація показників клінічних аналізів, припинення болю та відсутність виділень з вуха, нормалізація носового дихання та відновлення слуху

12-16

22.

Запалення слухової труби

Н68.0

І. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП – за показаннями

6. Консультація алерголога – в разі необхідності

1. Масаж глоткового отвору слухової труби

2. Хірургічна санація порожнини носа

3. Продування слухової труби за Політцером, катетеризація з уведенням лікарських препаратів

4. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія

5. Інгаляції, УЗ-терапія

Нормалізація функції слухової труби

7

Закупорка слухової труби.

Стискання слухової труби.

Стеноз слухової труби.

Н68.1

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

1. Масаж глоткового отвору слухової труби

2. Хірургічна санація порожнини носа

3. Продування слухової труби за Політцером,

Нормалізація функції слухової труби

7


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Стриктура слухової труби.

 

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП – за показаннями

6. Консультація алерголога – в разі необхідності

катетеризація з уведенням лікарських препаратів

4. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія

5. Інгаляції, ВЧ-терапія

 

 

23.

Гострий мастоїдит

Абсцес соскоподібного відростка

Емпієма соскоподібного відростка

Н70.0

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

5. Бактеріологічні дослідження

6. Рентгенографія соскоподібного відростка

7. Обстеження на сифіліс, туберкульоз, сепсис – у разі необхідності

8. Консультації офтальмолога, невропатолога

1. Масивна антибіотикотерапія, сульфаніламіди, десенсибілізуюча терапія, знеболювальні

2. Судиннозвужувальні краплі в ніс – за показаннями

З. У разі неефективності – широкий парацентез барабанної перетинки, антродренаж

4. Мастоїдотомія

Відсутність болю та виділень з вуха, поліпшення слуху

25-35

Гострий петрозит

Н70.2

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

5. Бактеріологічні дослідження

6. Рентгенографія соскоподібного відростка

7. Обстеження на сифіліс, туберкульоз, сепсис – у разі необхідності

8. Консультації офтальмолога, невропатолога

1. Масивна антибіотикотерапія, сульфаніламіди, десенсибілізуюча терапія, знеболювальні

2. Парацентез барабанної перетинки

З. Антродренаж

4. Мастоїдотомія

Відсутність болю та виділень з вуха, поліпшення слуху

25-30

Інші форми мастоїдиту та споріднених станів

Н70.8

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Акуметричне обстеження слуху

1. Масивна антибіотикотерапія, сульфаніламіди, десенсибілізуюча терапія, знеболювальні

Відсутність болю та виділень з вуха, поліпшення слуху

25-30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

(камертональне і живим мовленням) у динаміці

5. Бактеріологічні дослідження

6. Рентгенографія соскоподібного відростка

7. Консультації офтальмолога, невропатолога

8. Обстеження на сифіліс, туберкульоз, сепсис – у разі необхідності

2. Парацентез барабанної перетинки

З. Антродренаж

4. Мастоїдотомія

 

 

24.

Гострий мірингіт

Гострий тимпаніт

Бульозний мірингіт

Н73.0

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

4. Обстеження на бактеріальну та грибкову флору

5. Консультації дерматолога, ендокринолога

1. Десенсибілізуюча та місцева антибактеріальна терапія; за наявності грибкової флори – антифунгіцидні препарати; висушувальні, припікальні препарати, гормональні мазі: у разі хронічної рецидивуючої піодермії –стафілококовий анатоксин, антифагін; аутогемотерапія за загальною схемою

2. УВЧ, НВЧ, магнітотерапія

3. За наявності бульозного мірингіту – проколювання пухирів

Відсутність болю та виділень з вуха, поліпшення слуху

8-10

Хронічний мірингіт

Н73.1

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

4. Обстеження на бактеріальну та грибкову флору

5. Консультації дерматолога, ендокринолога

1. Місцева антибактеріальна терапія; за наявності грибкової флори –антифунгіцидні препарати; висушувальні, припікальні препарати, гормональні мазі: при хронічній рецидивуючій піодермії – вакцинотерапія, аутогемотеряпія за загальною схемою

2. Інгаляції УВЧ, НВЧ

Відсутність болю та виділень з вуха, поліпшення слуху

10


 

1

2

3

4

5

6

7

25.

Отосклероз

Н80

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Акуметричне обстеження слуху Чамертональне і живим мовленням)

3. Аудіометрія – за наявності відповідної апаратури

4. Спонтанна вестибулометрія

5. ЕКГ

6. Консультації терапевта, невропатолога

Мікрохірургічні реконструктивно-відновні операції*

 

2-3

26.

Порушення вестибулярної функції

Н81

1. Загальні аналізи крові та сечі

2. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням)

З. Аудіометрія – за наявності відповідної апаратури

4. Спонтанна вестибулометрія

5. ЕКГ

6. Консультації терапевта, невропатолога

1. Дієта

2. Спокій

3. Нейролептики, транквілізатори, сечогінні, спазмолітини, кортикостероїди, корекція артеріального тиску

4. Після зняття гострого стану – переведення для лікування в медичних закладах (ЛОР-відділеннях) ІІІ-І\/ рівня

Відсутність запаморочення та інших гострих симптомів або поліпшення стану

8-10

27.

Лабіринтит

Н83.0

І. Отоскопія щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Акуметричне обстеження слуху (камер тональне і живим мовленням)

4. Дослідження функції рівноваги, координації рухів, спонтанного ністагму, пальценосова проба

5. Аналіз виділень з вуха – за їх наявності

6. Рентгенографія шийного відділу хребта в 2 проекціях, за показаннями – соскоподібних відростків

7. Консультації невропатолога, офтальмолога

1. Ліжковий режим

2. Масивна антибіотикотерапія, сульфаніламіди, десенсибілізуюча, гормональна, протинабрякова терапія, антикоагулянти

З. ЛФК, масаж

4. Якщо можливо – переведення для лікування в медичних закладах (ЛОР-відділеннях) ІІІ-І\/ рівня

Зменшення або відсутність системного запаморочення

14-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Лабіринтна нориця

Н83.1

1. Отоскопія щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням)

4. Дослідження функції рівноваги, координації рухів, спонтанного ністагму, пальценосова проба

5. Аналіз виділень з вуха – за їх наявності

6. Рентгенографія шийного відділу хребта в 2 проекціях, за показаннями – соскоподібних відростків

7. Консультації невропатолога, офтальмолога

1. Ліжковий режим

2. Масивна антибіотикотерапія, сульфаніламіди, десенсибілізуюча, гормональна, протинабрякова терапія, антикоагулянти

З. ЛФК, масаж

4. Якщо можливо – переведення для лікування в медичних закладах (ЛОР-відділеннях) ІІІ- І\/ рівня

Зменшення або відсутність системного запаморочення

14-21

Гіперчутливість лабіринту

Гіпофункція лабіринту

Втрата функції лабіринту

Н83.2

І. Отоскопія щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням)

4. Дослідження функції рівноваги, координації рухів, спонтанного ністагму, пальценосова проба

5. Аналіз виділень з вуха – за їх наявності

6. Рентгенографія шийного відділу хребта в 2 проекціях, за показаннями – соскоподібних відростків

7. Консультації невропатолога, офтальмолога

Консультація та лікування в плановому порядку на ІІІ-ІУ рівнях надання ЛОР-допомоги.

1. Ліжковий режим

2. Безсольова дієта

З.Десенсибілізуюча, протинабрякова терапія

4. Якщо можливо – переведення для лікування в медичних установах (ЛОР-віддіпеннях) ІІІ-IV рівня

Зменшення або відсутність системного запаморочення симптомів водянки лабіринта

14-21

 

Шумові ефекти внутрішнього вуха

Акустична травма

Втрата слуху, спричинена шумом

Н83.3

І. Отоскопія щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням)

4. Дослідження функції рівноваги, координації рухів, спонтанного ністагму, пальценосова проба

1. Гормональна, протинабрякова терапія, антикоагулянти, вазоактивна терапія, вітамінотерапія

2. Масаж

Поліпшення або відновлення слуху

14-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Аналіз виділень з вуха – за їх наявності

6. Рентгенографія шийного відділу хребта в 2 проекціях, за показаннями – соскоподібних відростків

7. Консультації невропатолога, офтальмолога

Консультація та лікування в плановому порядку на ІІІ-ІУ рівнях надання ЛОР-допомоги.

З. Якщо можливо – переведення для лікування в медичних закладах (ЛОР-відділеннях) ІІІ-IV рівня

 

 

 

* – Мікрохірургічні реконструктивно-відновні операції на вусі проводяться в деяких обласних та клінічних міських лікарнях, КНДІОЛ, в центрах мікрохірургії вуха, розташованих у Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Харкові, Тернополі, Одесі за наявності відповідної апаратури, устаткування, інструментарію, відповідної кваліфікації мікрохірурга.

Стосується всіх реконструктивно-відновних втручань на вусі (Наказ МОЗ України від 28.12.92 №198, додаток 7).


IІI рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Доброякісні новоутворення:

Язика

Язикового мигдалика

D10.1

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру, біохімічне дослідження крові, коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

5. ЕКГ

6. Консультації стоматолога, терапевта

1. Біопсія, хірургічне лікування

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини або значне її зменшення

5-7

Піднебінного мигдалика

D10.4

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру, біохімічне дослідження крові, коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

5. ЕКГ

6. МРТ

7. Консультації терапевта

1. Біопсія, хірургічне лікування

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини

5-7

Надгортанника, передньої поверхні Мигдаликової частини глотки:

· ямочки

· дужок

Ямки надгортанника

D10.5

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Аналіз крові на вміст цукру,  визначення групи крові, біохімічне дослідження крові, коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

5. Томографія гортані

6. ЕКГ

7. Консультації терапевта

1. Біопсія, хірургічне лікування

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Глоткового мигдалика і заднього краю перегородки та хоан

D10.6

1. Огляд отоларинголога щоденно, ендоскопія

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру, біохімічне дослідження крові, коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

6. МРТ, РКТ

7. ЕКГ

8. Консультації нейрохірурга, терапевта, окуліста, невропатолога

1. Біопсія, хірургічне лікування

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

3. При ангіофібромі носової частини глотки – гайморотомія за Денкером

Відсутність пухлини

7-10

Гортанної частини глотки

D10.7

1. Огляд отоларинголога щоденно, ендоскопія або мікроларингоскопія

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру, біохімічне дослідження крові, коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

5. РКТ, МРТ

6. ЕКГ

7. Консультація терапевта

1. Біопсія, мікроларингохірургічне видалення пухлини

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини

7-10

Глотки, неуточнене

D10.9

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру, біохімічне дослідження крові, коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

5. ЕКГ

6. Консультація терапевта

1. Біопсія, хірургічне лікування

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини

7-10

2.

Доброякісні новоутворення:

D14.0

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в

1. Біопсія, хірургічне лікування

Відсутність пухлини

5-7


 

1

2

3

4

5

6

7

 

· середнього вуха;

· носової порожнини та приносових пазух.

 

динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру, біохімічне дослідження крові, коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

5. ЕКГ

6. Консультація терапевта

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

 

 

Гортані

D14.1

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру, біохімічний аналіз крові, коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях, томографія гортані

6. ЕКГ

7. Консультація терапевта

1. Біопсія, хірургічне лікування – ендоларингеальне видалення пухлини, за наявності великих пухлин гортані – тиреотомія

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини

7-10

3.

Доброякісні новоутворення:

· кісток черепа та обличчя;

· верхньої щелепи.

D16.4

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру, біохімічний аналіз крові, коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

6. ЕКГ

7. Консультації стоматолога, щелепно-лицевого хірурга, терапевта

1. Біопсія, діагностична пункція верхньощелепної пазухи. Гайморотомія за Колдуелом-Люком або Денкером

2. Протизапальна,   десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини

10-14

4.

Доброякісні новоутворення:

· сполучної та інших м'яких тканин голови, обличчя та шиї;

D21.0

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру, біохімічний аналіз крові, коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

1. Біопсія, хірургічне лікування

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини

10-15


 

1

2

3

4

5

6

7

 

· сполучної тканини вуха.

 

5. Аудіометрія, вестибулометрія

6. Рентгенографія сосковидних відростків за Шюллером

7. Консультації стоматолога, невропатолога, щелепно-лицевого хірурга

 

 

 

5.

Меланоформний невус (родимка) вуха та зовнішнього слухового ходу

D22.2

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру, біохімічний аналіз крові, коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія сосковидних відростків за Шюллером

6. ЕКГ

7. Консультація терапевта

1. Видалення пухлини з пластикою дефекту шкіри

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини

10-15

6.

Доброякісні новоутворення шкіри зовнішнього вуха та зовнішнього слухового ходу

D23.2

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія сосковидних відростків за Шюллером

6. ЕКГ

7.Консультація терапевта

1. Хірургічне лікування

2. Протизапальна, десенсибілізуюча, антибактеріальна терапія

Відсутність пухлини

10-15

7.

Гострий верхньощелеп-ний синусит

J1.0

1. Передня риноскопія щоденно, зондування приносових пазух

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

6. УЗД

1. Місцева ендоназальна терапія судинозвужуваль-ними краплями та антисептичними засобами, закапування лейкоцитарного інтерферону

2. Парентерально: антибактеріальна та протизапальна терапія,

Санація пазух, зникнення головного болю, припинення виділень, відновлення носового дихання

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Консультації невропатолога, окуліста, в разі необхідності – нейрохірурга

десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапія

3. Пункція приносових пазух з введенням антибактеріальних та протизапальних засобів

4. Інгаляції, УВЧ, НВЧ

5. При внутрішньочерепних та внутрішньо-орбітальних ускладненнях та некротичному синуситі – хірургічне лікування

 

 

Гострий фронтальний синусит

J1.0

1. Передня риноскопія щоденно, зондування приносових пазух

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

6. УЗД

7. Консультації невропатолога, окуліста, в разі необхідності – нейрохірурга

1. Місцева ендоназальна терапія судинозвужуваль-ними антисептичними засобами, закапування лейкоцитарного інтерферону

2. Антибактеріальна терапія десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапія

3. Пункція чи трепанопункція пазух, промивання порожнини носа за Проектцем або за допомогою катетера (синус-катетера)

4. Інгаляції

5. При внутрішньочерепних та внутрішньо-орбітальних ускладненнях та некротичному синуситах – хірургічне лікування

Санація пазух, зникнення головного болю, припинення виділень, відновлення носового дихання

7-12

Гострий етмоїдальний синусит

J1.2

1. Передня та задня риноскопія щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в

1 Місцева ендоназальна терапія

Санація пазух, зникнення головного

7-12


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях та решітчастого лабіринту

6. Термографія

7. Консультації невропатолога, окуліста, в разі необхідності – нейрохірурга

судинозвужувальними антисептичними засобами, закапування лейкоцитарного інтерферону

2. Антибактерільна терапія, десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапія

3. Пункція чи трепанопункція пазух, промивання порожнини носа за Проетцем або за допомогою катетера (синус-катетера)

4. Інгаляції

5. При внутрішньочерепних та внутрішньо-орбітальних ускладненнях та некротичному синуситі – хірургічне лікування

6. УВЧ, НВЧ, ДЦХ

болю, припинення виділень, відновлення носового дихання, нюху

 

Гострий сфероїдальний синусит

J1.3

1. Передня риноскопія щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. А наліз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

6. УЗД

7. Консультації невропатолога, окуліста, в разі необхідності – нейрохірурга

1. Місцева ендоназальна терапія судинозвужувальними антисептичними засобами, закапування лейкоцитарного інтерферону

2. Антибактерільна терапія,   десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапія

3. Зондування пазух

4. Інгаляції, м.п. УВЧ, НВЧ

5. При внутрішньочерепних та внутрішньо-орбітальних ускладненнях та некротичному синуситі – хірургічне лікування

Санація пазух, зникнення головного болю, припинення виділень, відновлення носового дихання

10-15


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Гострий пансинусит

J1.4

1. Передня риноскопія щоденно, зондування приносових пазух

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

6. УЗД

7. Консультації невропатолога, окуліста, в разі необхідності – нейрохірурга

1. Місцева ендоназальна терапія судинозвужувальними антисептичними засобами, закапування лейкоцитарного інтерферону

2. Антибактерільна терапія, десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапія

3. Пункція ПНП

4. Інгаляції, м.п. УВЧ, НВЧ, ДЦХ

5. При внутрішньочерепних та внутрішньо-орбітальних ускладненнях та некротичному синуситі – хірургічне лікування

Санація пазух, зникнення головного болю, припинення виділень, відновлення носового дихання, нюху

12-18

Інші гострі синусити

J1.8

1. Передня риноскопія щоденно, зондування приносових пазух

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

6. УЗД

7. Консультації невропатолога, окуліста, в разі необхідності – нейрохірурга

1. Місцева ендоназальна терапія судинозвужувальними антисептичними засобами, закапування лейкоцитарного інтерферону

2. Антибактеріальна терапія, десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапія

З. Пункція ПНП

4. Інгаляції, м.п. УВЧ, НВЧ, ДЦХ

5. При внутрішньочерепних та внутрішньо-орбітальних ускладненнях та некротичному синуситі – хірургічне лікування

Санація пазух, зникнення головного болю, припинення виділень, відновлення носового дихання

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Гострий синусит, неуточнений

J01.9

1. Передня риноскопія щоденно зондування приносових пазух

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях

6. УЗД

7. Консультації невропатолога, окуліста, в разі необхідності – нейрохірурга

1. Місцева ендоназальна терапія судинозвужувальними антисептичними засобами, закапування лейкоцитарного інтерферону

2. Антибактеріальна терапія, десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапія

З. Пункція ПНП

4. Інгаляції, м.п. УВЧ, НВЧ, ДЦХ

5. При внутрішньочерепних та внутрішньо-орбітальних ускладненнях та некротичному синуситі – хірургічне лікування

Санація пазух, зникнення головного болю, припинення виділень, відновлення носового дихання

10-14

8.

Гострий обструктивний ларингіт (круп)

J05.0

1. Пряма та непряма ларингоскопія

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру, мікроелементи

4. Біохімічні дослідження крові, бактеріологічні дослідження, обстеження на БЛ

5. Флюорографія, рентгенографія ПНП

6. Консультації терапевта, реаніматолога

1. Ліжковий режим

2. Антибіотики та сульфаніламіди, десенсибілізуюча, глюкокортикоїдна та дегідратаційна терапія, відволікальна терапія. У разі вірусного ураження – інтерферон, протигрипозний глобулін тощо

3. Інгаляції з киснем, гіпосенсибілізуючими, протизапальними та відхаркувальними засобами, карбогенні інгаляції, інгаляції під тентом

4. У стадії декомпенсації –продовжена інтубація та трахеотомія

Відновлення дихання та голосу

7-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Гострий епіглотит

J05.1

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження, обстеження на БЛ

5. Рентгенографія ПНП

6. Консультації терапевта, фтизіатра

1. Дієта

2. Ліжковий режим, антибіотики та сульфаніламіди, десенсибілізуюча, глюкокортикоїдна та дегідратаційна терапія, відволікальна терапія. У разі вірусного ураження – інтерферон, протигрипозний глобулін тощо

3. Інгаляції судинозвужувальними, гіпосенсибілізуючими, протизапальними та відхаркувальними засобами, карбогенні інгаляції

4. У стадії декомпенсації – продовжена інтубація та трахеотомія, розтин абсцесу надгортанника

Відновлення дихання та голосу

7-10

9.

Вазомоторний риніт

J30.0

1. Огляд отоларинголога щоденно, проба на анемізацію слизової оболонки, визначення дихальної функції носа

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Бактеріологічні дослідження

4. Рентгенографія ПНП

5. Плетизмографія

6. Консультації алерголога (шкірний тест), невропатолога, терапевта

1. Елімінація алергену

2. Антигістамінні препарати (в т.ч. місцеве), кортикостероїди місцеве (в тяжких випадках – загальна кортикостероїдотерапія),

3. Новокаїнові блокади постгангліонарних нервових волокон

4. Голкотерапія

5. Ендоназальний фонофорез, інгаляції

6. Хірургічне лікування: конхотомія, конхопексія, селективна та місцева

Поліпшення стану слизової оболонки носа: відновлення дихальної і нюхової функції, відсутність виділень.

5-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

відіотомія, гальвано-каустика, УЗ- та кріодеструкція нижніх носових раковин. Мікроендоназальна хірургія.

 

 

Алергічний риніт, спричинений пилком рослин

J30.1

1. Огляд отоларинголога щоденно, проба на анемізацію слизової оболонки, визначення дихальної функції носа

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Бактеріологічні дослідження

4. Рентгенографія ПНП

5. Плетизмографія

6. Консультації алерголога (шкірний тест) невропатолога, терапевта

1. Елімінація алергену

2. Антигістамінні препарати (в т.ч. місцеве), локально кортикостероїди місцеве (в тяжких випадках – загальна кортикостероїдотерапія),

3. Новокаїнові блокади постгангліонарних нервових волокон

4. Рефлексотерапія

5. Ендоназальний фонофорез, інгаляції протиалергенних речовин

6. Хірургічні втручання: гальванокаустика, УЗ- та кріодеструкція нижніх носових раковин – за показаннями

Поліпшення стану слизової оболонки носа: відновлення носового дихання та нюху, відсутність виділень.

5-14

Інший сезонний алергічний риніт

J30.2

1. Огляд отоларинголога щоденно, проба на анемізацію слизової оболонки, визначення дихальної функції носа

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Бактеріологічні дослідження

4. Рентгенографія ПНП

5. Плетизмографія

6. Консультації алерголога (шкірний тест), невропатолога, терапевта

1. При можливості – елімінація алергену

2. Антигістамінні препарати (в т.ч. місцеві), місцеве кортикостероїди (місцеве в тяжких випадках – загальна кортикостероїдотерапія)

3. Рефлексотерапія

4. Ендоназальний фонофорез, інгаляції судинозвужувальних препаратів, інтало, натрію тіосульфату

Поліпшення стану слизової оболонки носа: відновлення носового дихання та нюху, відсутність виділень.

5-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

5. Хірургічні втручання: гальванокаустика, УЗ- та кріодеструкція нижніх носових раковин – за показаннями

 

 

Іншій алергічний риніт

J30.3

1. Огляд отоларинголога щоденно, проба на анемізацію слизової оболонки, визначення дихальної функції носа

2. Загальні аналізи крові та сечі динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Бактеріологічні дослідження

4. Рентгенографія ПНП

5. Плетизмографія

6. Консультації алерголога (шкірний тест), невропатолога, терапевта

1. Елімінація алергену

2. Антигістамінні препарати (в т.ч. місцеві), місцеві кортикостероїди місцеве (в тяжких випадках – загальна кортикостероїдотерапія).

3. Рефлексотерапія

4. Ендоназальний фонофорез, інгаляції судинозвужувальних препаратів, інтало, натрію тіосульфату

5. Хірургічні втручання гальванокаустика, УЗ- та кріодеструкція нижніх носових раковин – за показаннями

Поліпшення стану слизової оболонки носа: відновлення носового дихання та нюху, відсутність виділень

5-10

Алергічний риніт, неуточнений

J30.4

1. Огляд отоларинголога щоденно, проба на анемізацію слизової оболонки, визначення дихальної функції носа

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП

6. Плетизмографія

7. Консультації алерголога (шкірний тест), невропатолога, терапевта

1. Елімінація алергену

2. Антигістамінні препарати (в т.ч. місцеві), місцеві кортикостероїди місцево (в тяжких випадках – загальна кортикостероїдотерапія).

3. Новокаїнові блокади постгангліонарних нервових волокон

4. Рефлексотерапія

5. Ендоназальний фонофорез, інгаляції судинозвужуючих

Поліпшення стану слизової оболонки носа: відновлення носового дихання та нюху, відсутність виділень.

5-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

препаратів, тіосульфату сечовини

6. Хірургічне лікування: конхотомія, конхопексія, селективна та місцева відіотомія, гальванокаустика, УЗ- та кріодеструкція нижніх носових раковин. Мікроендоназальна хірургія.

 

 

10.

Хронічний верхньощелепний синусит

J32.0

1. Огляд отоларинголога щоденно, ендоскопія порожнини носа, діагностична пункція ПНП

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні та мікологічне дослідження 5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях, контрастна рентгенографія

6. Консультації невропатолога, офтальмолога, стоматолога

1. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія:сульфаніламіди, антибіотики, антигістамінні, препарати

2. Судинозвужувальні краплі та мазі в ніс, антигістамінний засіб на основі лізатів бактерій інгаляційне

3. Пункції пазух з промиванням та введенням лікарських речовин.

4. Ендоназальні операції (поліпотомія носа, конхотомія, підслизова резекція носової перегородки, кріо- гальванодія), санаційні операції на пазухах (гайморотомія, сфеноїдектомія, фронтотомія, етмоїдотомія) – за показаннями

5.УВЧ, НВЧ, інгаляції

Припинення головного болю, відновлення носового дихання, нюху. Нормалізація риноскопічної картини.

7-12


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Хронічний фронтальний синусит

J32.1

1. Огляд отоларинголога щоденно, риноскопія, діагностична пункція ПНП, зондування та катетирізація ПНП

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія ПНП, томографія лицевого черепа в 2 проекціях

6. Консультації невропатолога, офтальмолога, стоматолога

1. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія: сульфаніламіди, антибіотики, антигістамінні, препарати

2. Судинозвужувальні краплі та мазі в ніс, антигістамінний засіб на основі лізатів бактерій інгаляційне

3. Пункції пазух з промиванням та введенням лікарських речовин.

4. Ендоназальні операції (поліпотомія носа, конхотомія, підслизова резекція носової перегородки, кріо-, гальванодія), санаційні операції на пазухах (гайморотомія, сфеноїдектомія, фронтотомія, етмоїдотомія) – за показаннями

5.УВЧ, НВЧ, інгаляції

Припинення головного болю, відновлення носового дихання, нюху. Нормалізація риноскопічної картини.

7-15

Хронічний етмоїдальний синусит

J32.2

1. Огляд отоларинголога щоденно, риноскопія

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні та мікологічне дослідження

5. Рентгенографія решітчастого лабіринту

6. РКТ

1. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія: сульфаніламіди, антибіотики, антигістамінні, препарати

2. Судинозвужувальні краплі та мазі в ніс, антигістамінний засіб на основі лізатів бактерій інгаляційно

Припинення головного болю, відновлення носового дихання, нюху. Нормалізація риноскопічної картини.

7-15


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Консультації невропатолога, офтальмолога, стоматолога

3. Пункції пазух з промиванням та введенням лікарських речовин за Проетцем.

4. Ендоназальні операції (поліпотомоїдотомія носа, конхотомія, підслизова резекція носової перегородки, кріо-, гальванодія), санаційні операції на пазухах – за показаннями

5. Інгаляції, м.п. УВЧ, НВЧ

 

 

Сфеноїдальний синусит

J32.3

1. Огляд отоларинголога щоденно, риноскопія, зондування

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні та мікологічні дослідження

5. Рентгенографія клиноподібної пазухи

6. РКТ

7. Консультації невропатолога, офтальмолога, стоматолога

1. Протизапальна та   десенсибілізуюча терапія: сульфаніламіди, антибіотики, антигістамінні, препарати

2. Судинозвужувальні краплі та мазі в ніс

3. Катеризація чи пункція пазухи з промиванням та введенням лікарських речовин

4. Ендоназальні операції (поліпотомоїдотомія носа, конхотомія, підслизова резекція носової перегородки, кріодеструкція), санаційні операції на пазухах (сфенотомія) – за показаннями

5. Інгаляції, м.п. УВЧ, НВЧ

Припинення головного болю, відновлення носового дихання, нюху. Нормалізація риноскопічної картини.

7-15


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Хронічний пансинусит

J32.4

1. Огляд отоларинголога щоденно, риноскопія, діагностична пункція ПНП, зондування пазухи

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні та мікологічне дослідження

5. Рентгенографія клиноподібної пазухи

6. РКТ, МРТ

7. Консультації невропатолога, офтальмолога, стоматолога

1. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія: сульфаніламіди, антибіотики, антигістамінні, препарати 2. Судинозвужувальні краплі та мазі  в ніс

3. Пункції пазух з промиванням та введенням лікарських речовин

4. Ендоназальні операції (поліпотомоїдотомія носа, конхотомія, підслизова резекція носової перегородки, кріодеструкція), санаційні операції на пазухах (гайморотомія, сфенотомія) – за показаннями

5. Інгаляції, м.п. УВЧ, НВЧ

Припинення головного болю, відновлення носового дихання, нюху. Нормалізація риноскопічної картини.

7-18

Синусит (хронічний) із залученням більше ніж однієї пазухи, але не пансинусит

J32.8

1. Огляд отоларинголога щоденно, риноскопія, діагностична пункція ПНП, зондування пазухи

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні та мікологічне дослідження

5. Рентгенографія клиноподібної пазухи

6. РКТ, МРТ

7. Консультації невропатолога, офтальмолога, стоматолога

1. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія: сульфаніламіди, антибіотики, антигістамінні, препарати 2. Судинозвужувальні краплі та мазі  в ніс

3. Пункції пазух з промиванням та введенням лікарських речовин

4. Ендоназальні операції (поліпотомоїдотомія носа, конхотомія, підслизова резекція носової перегородки,

Припинення головного болю, відновлення носового дихання, нюху. Нормалізація риноскопічної картини.

7-15


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

кріодеструкція), санаційні операції на пазухах (гайморотомія, сфенотомія) – за показаннями

5. Інгаляції, м.п. УВЧ, НВЧ

 

 

Хронічний синусит, неуточнений

J32.9

1. Огляд отоларинголога щоденно, риноскопія, діагностична пункція ПНП, зондування пазухи

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні та мікологічне дослідження

5. Рентгенографія клиноподібної пазухи

6. РКТ, МРТ

7. Консультації невропатолога, офтальмолога, стоматолога

1. Протизапальна та десенсибілізуюча терапія: сульфаніламіди, антибіотики, антигістамінні, препарати

2. Судинозвужувальні краплі та мазі в ніс

3. Пункції пазух з промиванням та введенням лікарських речовин

4. Ендоназальні операції (поліпотомоїдотомія носа, конхотомія, підслизова резекція носової перегородки, кріодеструкція), санаційні операції на пазухах (гайморотомія, сфенотомія, фронтотомія, етмоїдотомія) – за показаннями

5. Інгаляції, м.п. УВЧ, НВЧ

Припинення головного болю, відновлення носового дихання, нюху. Нормалізація риноскопічної картини.

7-15

11.

Поліп носової порожнини (хоанальний)

J33.0

1. Огляд отоларинголога щоденно, ендоскопічне обстеження порожнини носа, діагностична пункція верхньощелепної пазухи, патогістологічне дослідження

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні та мікологічні дослідження

1. Операції на приносових пазухах з використанням ендоскопа

2. У післяопераційний період – антибіотики, сульфаніламіди, десенсибілізуюча терапія, за показаннями – гормонотерапія.

3. Інгаляції.

Відновлення носового дихання, нюху, відсутність виділень.

3-5


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях, якщо можливо – з контрастом

6. РКТ, МРТ – за показаннями

7. Консультації алерголога, стоматолога

 

 

 

Поліпозна дегенерація решітчастих пазух

J33.1

1. Огляд отоларинголога щоденно, ендоскопічне обстеження порожнини носа, діагностична пункція верхньощелепної пазухи, патогістологічне дослідження

2. Загальні аналізи крові та сечі динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні та мікологічні дослідження виділень

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях, якщо можливо – з контрастом

6. РКТ, МРТ – за показаннями

7. Консультації алерголога, стоматолога

1. Операції на приносових пазухах з використанням ендоскопа

2. У післяопераційний період – антибіотики, сульфаніламіди, десенсибілізуюча терапія, за показаннями – гормонотерапія,

3. Інгаляції.

Відновлення носового дихання, нюху, відсутність виділень.

5-9

Поліпи при носових пазух:

· лобової

· решітчастої

· верхньощелеп-ної

· клиноподібної

J33.8

1. Огляд отоларинголога щоденно, ендоскопічне обстеження порожнини носа, діагностична пункція верхньощелепної пазухи, патогістологічне дослідження

2. Загальні аналізи крові та сечі динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні та мікологічні дослідження виділень

5. Рентгенографія ПНП в 2 проекціях, якщо можливо – з контрастом

6. РКТ, МРТ – за показаннями

7. Консультації алерголога, стоматолога

1. Операції на приносових пазухах з використанням ендоскопа

2. У післяопераційний період – антибіотики, сульфаніламіди, десенсибілізуюча терапія, за показаннями – гормонотерапія,

3. Інгаляції.

Відновлення носового дихання, нюху, відсутність виділень.

7-12

Поліп носа (ангіоматозний)

J33.9

1. Огляд отоларинголога щоденно, ендоскопічне обстеження порожнини носа, діагностична пункція верхньощелепної пазухи, патогістологічне дослідження

2. Загальні аналізи крові та сечі динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

1. Видалення поліпа у межах незмінної слизової оболонки носової перегородки.

2. У післяопераційний період – антибіотики,

Відновлення носового дихання, відсутність кровотечі.

3-5


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні та мікологічні дослідження виділень

сульфаніламіди, десенсибілізуюча терапія, за показаннями – гормонотерапія.

3. Інгаляції.

 

 

12.

Абсцес, фурункул та карбункул носа

J34.0

1. Огляд отоларинголога щоденно, ендоскопія порожнини носа

2. Загальні аналізи крові та сечі динаміці

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. УЗД ПНП.

6. Консультації терапевта, офтальмолога, невропатолога

1. Антибіотики та сульфаніламіди, десенсибілізуюча та вітамінотерапія

2. Дренування гнояка

3. УВЧ, УФО

Нормалізація загального стану, зниження запалення.

5-9

Кіста або мукоцеле приносової пазухи

J34.1

1. Огляд отоларинголога щоденно, ендоскопія порожнини носа та ПНП, діагностична пункція пазух, у разі необхідності – патогістологічне дослідження

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Консультації терапевта

1. Радикальна операція на відповідній пазусі з видаленням кісти чи мукоцеле

2. У післяопераційний період – антибактеріальна та десенсибілізуюча терапія.

Відновлення носового дихання та нюху, відсутність виділень з носу.

7-14

Зміщення або скривлення носової перегородки набуте

J34.2

1. Огляд отоларинголога щоденно, ендоскопія порожнини носа та ПНП, діагностична пункція пазух, у разі необхідності – патогістологічне дослідження

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

1. Підслизова резекція носової перегородки, септопластика

2. У післяопераційний період – антибактеріальна та десенсибілізуюча терапія

Відновлення носового дихання та нюху, відсутність виділень з носу.

5-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Гіпертрофія носової раковини

J34.3

1. Огляд отоларинголога щоденно, ендоскопія порожнини носа та ННП, діагностична пункція пазух, у разі необхідності – патогістологічне дослідження

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічне дослідження

5. УЗД ПНП;

6. Консультація терапевта.

1. Кріо-, гальвано-, УЗ-деструкція носової раковини або операція конхотомія

2. У післяопераційний період – антибактеріальна та десенсибілізуюча терапія.

3. Інгаляції лікарських препаратів.

4.УЗ-терапія

Відновлення носового дихання та нюху, відсутність виділень з носу.

5-10

Перфорація носової перегородки Риноліт

J34.8

1. Огляд отоларинголога щоденно, ендоскопія порожнини носа та ПНП, діагностична пункція пазух, при необхідності – патогістологічне дослідження

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Аналіз крові на РВ;

5. Бактеріологічне дослідження

6. УЗД ПНП

7. Консультацій терапевта

1. Пластика перфорації носової перегородки.

2. Видалення риноліту

З. У післяопераційний період – антибактеріальна та десенсибілізуюча терапія.

Відновлення носового дихання і відсутність виділень з носа.

5-14

13.

Хронічний тонзиліт

J35.0

1. Огляд отоларинголога щоденно, пальцеве обстеження носової частини глотки; ендориноскопія та ендоскопія носової частини глотки

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження слизової оболонки носа та визначення чутливості флори до антибіотиків

1. Протимікробна та   десенсибілізуюча терапія.

2. Після промивання лакун – уведення в лакуни мигдаликів лікарських речовин

3. Антигістамінний засіб на основі лізатів бактерій інгаляційне

4. НВЧ, лазеротерапія, УФО, електрофорез на

Відсутність інтоксикації та рецидивів ангін

3-5


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. ЕКГ

5. Консультації терапевта, в разі необхідності – ревматолога (ревмопроби)

проекцію мигдаликів, фонофорез, інгаляції

5. Полоскання горла розчином антисептика

6. Тонзилектомія, тонзилотомія

 

 

Гіпертрофія мигдаликів

J35.1

1. Огляд отоларинголога щоденно, пальцеве обстеження носової частини глотки ендориноскопія та ендоскопія носової частини глотки

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження слизової оболонки носа та визначення чутливості флори до антибіотиків

4. ЕКГ

5. Консультації терапевта, в разі необхідності – ревматолога (ревмопроби)

1. Тонзилектомія, тонзилотомія

2. У післяопераційний період – симптоматична терапія

Нормалізація ковтання та ротового дихання

3-5

Гіпертрофія аденоїдів

J35.2

1. Огляд отоларинголога щоденно, пальцеве обстеження носової частини глотки ендориноскопія та ендоскопія носової частини глотки

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження слизової оболонки носа та визначення чутливості флори до антибіотиків

4. ЕКГ

5. Консультації терапевта, в разі необхідності – ревматолога (ревмопроби)

1. Аденотомія

2. У післяопераційний період – симптоматична терапія

Нормалізація носового дихання.

1-3


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Гіпертрофія мигдаликів одночасно з гіпертрофією аденоїдів

J35.3

1. Огляд отоларинголога щоденно, пальцеве обстеження носової частини глотки ендориноскопія та ендоскопія носової частини глотки

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження слизової оболонки носа та визначення чутливості флори до антибіотиків

4. ЕКГ

5. Консультації терапевта, в разі необхідності – ревматолога (ревмопроби)

1. Тонзилектомія, аденотонзилектомія, аденотонзилотомія.

2. У післяопераційний період – симптоматична терапія

Нормалізація носового та ротового дихання. Нормалізація ковтання.

5-7

Хронічні хвороби мигдаликів та аденоїдів, неуточнені

J35.9

1. Огляд отоларинголога щоденно, пальцеве обстеження носової частини глотки ендориноскопія та ендоскопія носової частини глотки

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження слизової оболонки носа та визначення чутливості флори до антибіотиків

4. ЕКГ

5. Консультації терапевта, в разі необхідності – ревматолога (ревмопроби)

1. Протимікробна та десенсибілізуюча терапія

2. Після промивання лакун – уведення в лакуни мигдаликів лікарських речовин

3. НВЧ, лазеротерапія, УФО, електрофорез на проекцію мигдаликів, фонофорез, інгаляції

4. Полоскання горла розчином антисептика

5. Тонзилектомія, тонзилотомія

6. Аденотомія, аденотонзилектомія

Одужання

5-7

14.

Перитонзиляр-ний абсцес

J36

1. Огляд отоларинголога щоденно

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

1. Антибіотики, сульфаніламіди, знеболювальні, десенсибілізуючі препарати.

Припинення болю в горлі, запального процесу в горлі, нормалізація

5-7


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

3. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження слизових оболонок носа та зіва

4. ЕКГ

5. Консультація терапевта

2. Полоскання горла розчином антибактеріальних препаратів

З. УВЧ, інгаляції

4. Спиртовий компрес на шию

5. Розрізування абсцесу. За показаннями – абсцестонзилектомія під місцевою чи загальною анестезією.

температури тіла, показники крові або їх поліпшення.

 

15.

Параліч голосових складок і гортані

J38.0

1. Огляд отоларинголога щоденно, ларингоскопія, стробоскопія

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Рентгенографія органів грудної порожнини, томографія гортані

4. Консультація офтальмолога, ендокринолога, невропатолога

1. Ендо-, та екстраларингеальна латерофіксація голосових складок, хордектомія при однобічних паралічах хордопластика з використанням ендопротезів.

2. Масаж гортані, діадинамічний струм, електрорефлексотерапія, дарсонвалізація, електрофорез калію йодиту на гортань, інгаляції

3. Стимулююча терапія

4. Дихальна гімнастика

5. У випадках інфекційно-токсичного паралічу – протизапальне дезінтоксикаційне та стимулююче лікування.

Відновлення дихальної функції гортані. Деканюляція. При однобічних паралічах – поліпшення якості голосу.

14-28

Поліп голосової складки і гортані

J38.1

1. Огляд отоларинголога щоденно, ларингоскопія, стробоскопія, патогістологічне дослідження видаленого поліпу

1. Видалення поліпу із застосуванням прямої мікроларингоскопії

Відновлення або поліпшення якості голосу. Усунення

5-7


 


1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

2. Загальні аналізи крові та сечі динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

2. Дотримання голосового режиму

3. Інгаляції судинозвужувальних та протизапальних лікарських засобів

4. Протизапальна, гіпосенсибілізуюча, дегідратаційна, симптоматична терапія в ранній післяопераційний період

5. Фонопедія.

неприємних відчуттів під час фонації, швидкої втомлюваності голосу

 

Хордит (фіброзний) вузликуватий, горбкуватий). Вузлики співаків. Вузлики виклада-чів. Вузлики голосових складок.

J38.2

1. Огляд отоларинголога, ларингоскопія визначення часу максимальної фонації

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру, біохімічне дослідження крові, коагулограмма

1. Дотримання голосового режиму

2. Дієта

3. Інстиляції в гортань протизапальних, в'яжучих речовин, ферментів і вітамінів

Усунення неприємних відчуттів у ділянці гортані

7-10

Інші хвороби голосових складок:

Абсцес голосової складки

Лейкокератоз

Лейкоплакія

Гранульома

J38.3

1. Огляд отоларинголога, пряма та непряма ларингоскопія, мікроларингоскопія, стробоскопія, патогістологічне дослідження

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру, біохімічне дослідження крові, коагулограмма

4. ЕКГ

5. Консультація терапевта, анестезіолога, в разі необхідності – ЛОР-онколога.

1. Дієта

2. Пряма (непряма) мікроларингоскопія з видаленням осередків дискератозу голосових складок з подальшим зрошенням антибактеріальними, гормональними, вітамінними, олійними розчинами

3. Розрізування абсцесу, видалення гранульоми

Поліпшення якості голос

7-10

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

4. Парентеральна антибіотикотерапія -за показаннями

5. Реабілітаційна фонопедія.

 

 

Набряк:

· власне голосового апарату

· під власне голосовим апаратом

· над власне голосовим апаратом

J38.4

1. Огляд отоларинголога, ларингоскопія

2. Загальні аналізи крові та сечі, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Рентгенографія органів грудної порожнини

4. Обстеження на БЛ

5. ЕКГ

1. Протизапальна, дегідратаційна, дезінтоксикаційна, симптоматична, седативна терапія

2. В разі запального набряку гортані – розрізування абсцесу

3. Відволікальні процедури: гарячі ніжні ванни, гірчичники на грудну клітку, литки

4. Інгаляції протинабрякових препаратів

5. При явищах декомпенсації дихальної функції – трахеотомія, конікотомія, інтубація трахеї

Відновлення вільного дихання. Поліпшення якості голосу

5-14

Спазм гортані Ларингоспазм (стридор)

J38.5

1. Огляд отоларинголога, ларингоскопія

2. Загальні аналізи крові та сечі, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Рентгенографія органів грудної порожнини

4. Обстеження на БЛ

5. ЕКГ

6. Консультація невропатолога

1. Відволікаюча терапія

2. Седативна та протисудомна терапія

3. Інтубація. Трахеотомія.

4. Інгаляції

Відновлення вільного дихання. Поліпшення якості голосу.

3-5

Стеноз гортані (хронічний)

J38.6

1. Огляд отоларинголога щоденно, в разі необхідності – пряма ларингоскопія

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

1. Ларинготрахеопластика за наявності рубцевих ураженнях, ендо- та екстра- ларингеальна латерофіксація голосової

Відновлення адекватного дихання. Поліпшення якості голосу.

30-45


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

3. Аналіз крові на вміст цукру, біохімічне дослідження крові, коагулограмма

4.  Рентгенологічне (томографія) гортані, трахеї

5. ЕКГ

6. Консультація терапевта в динаміці

складки

2. У післяопераційний періоді – антибактеріальна, сульфаніламідна, дегідратаційна та   десенсибілізуюча терапія

3. Дієта

4. Інгаляції

 

 

Пахідермія

J38.7

1. Огляд отоларинголога щоденно, пальпація, пряма та непряма ларингоскопія, біопсія

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Рентгенографія гортані – за показаннями

4. Консультація ЛОР-онколога

1. Дієта

2. Дотримання голосового режиму

3. Пряма (непряма) мікроларингоскопія з видаленням осередків дискератозу голосових складок з подальшим зрошуванням антибактеріальними, гормональними, вітамінними, олійними розчинами

4. Парентеральна антибіотикотерапія – за показаннями 5.Реабілітаційна фонопедія

Відновлення дихання. Поліпшення якості голосу.

5-18

Перихондрит гортані

J38.7

1. Огляд отоларинголога щоденно, пальпація, пряма та непряма ларингоскопія, біопсія

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Рентгенографія гортані – за показаннями

4. Консультація ЛОР-онколога

1. Масивна парентеральна антибіотикотерапія, дезінтоксикаційна, дегідраційна терапія

2. Антибіотико-новокаїнової блокади

З. Параларингеально: фонофорез, електрофорез, протизапальні та протинабрякові інгаляції

4. У разі стенозу гортані та

Відновлення дихання, поліпшення якості голосу.

5-18


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

дихальної недостатності – трахеотомія

5. У разі нагноєння та секвестрації – ларингофісура

6. Інгаляції, м.п. УВЧ, діадинамометрія

 

 

16.

Ретрофарин-геальний та парафарингеаль-ний абсцес

J39.0

1. Огляд отоларинголога в динаміці, за показаннями – ларингоскопія

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження

5. Імунограма

6. Рентгенографія органів грудної порожнини, томографічне дослідження

7. Консультації терапевта, фтизіатра

1. Розрізування та дренування абсцесу

2. Масивна антибіотикотерапія, сульфаніламіди, десенсибілізуюча та протинабрякова терапія, вітамінотерапія.

З. Дієта

4. Інгаляції, УВЧ

Зникнення місцевих та загальних проявів запалення.

7-14

Назофарин-

геальний абсцес

J39.1

1. Огляд отоларинголога в динаміці, за показаннями – ларингоскопія

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження

5. Імунограма

6. Рентгенографія органів грудної порожнини, томографічне дослідження

7. Консультації терапевта, фтизіатра

1. Розрізування та дренування абсцесу

2. Масивна антибіотикотерапія, сульфаніламіди, десенсибілізуюча та протинабрякова терапія, вітамінотерапія.

З. Дієта

4. Інгаляції

Зникнення місцевих та загальних проявів запалення.

7-12

Кіста глотки або носової частини глотки. Набряк глотки або носової чпстини глотки.

J39.2

1. Огляд отоларинголога в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

1. Видалення кісти

2. Антибіотики, сульфаніламіди, десенсибілізуюча та протинабрякова терапія,

Зникнення місцевих та загальних проявів запалення.

7-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, бактеріологічні дослідження

5. Імунограма

6. Рентгенографія органів грудної порожнини, томографічне дослідження

7. Консультації терапевта, в разі необхідності – фтизіатра.

вітамінотерапія.

З. Дієта

4. Інгаляції

 

 

Реакція підвищеної чутливості верхніх дихальних шляхів не уточненої локалізації

J39.3

1. Огляд отоларинголога в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Обстеження на БЛ, грибкову флору,бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія органів грудної порожнини

7. Консультації терапевта, в разі необхідності – фтизіатра, алерголога (алергопроби).

1. Спазмолітики, транквілізатори, десенсибілізуюча терапія

2. Лікувальна фонопедія, гіпнотерапія, аутотренінг

3. Інгаляції

Зменшення або зникнення підвищеної чутливості верхніх дихальних шляхів

5-7

17.

Респіраторні порушення після медичних процедур, некласифіковані в інших рубриках.

J95

1. Огляд отоларинголога щоденно, зовнішній огляд трахеостоми, отвору та трахеотомічної труби

2. 3агальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на вміст цукру, коагулограма

4. Бактеріологічні дослідження

5. Рентгенографія гортані, за показаннями – легенів та стравоходу

6. Консультації терапевта, в разі необхідності – онколога.

1. Заміна або адаптація трахеотомічної труби

2. Інтубація, видалення грануляцій трахеотомічного отвору гальванокаустика, накладання додаткового шва. Промивання трахеостоми антисептиком з відсмоктуванням

3. У разі запалення – антибіотики, сульфаніламіди, десенсибілізуюча терапія.

Зупинка кровотечі, нормалізація дихання.

7-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Порушення функціонування трахеостоми Кровотеча з трахеостоми. Закупорка

трахеостоми. Сепсис .

Трахеостраво-хідна нориця внаслідок трахеотомії.

J95.0

 

 

 

 

Стеноз під власне голосовим апаратом після медичних процедур.

J95.5

18.

Абсцес зовнішнього вуха (фурункул, карбункул вушної раковини або зовнішнього слухового ходу.

Н60.0

І. Отоскопія в динаміці

2. 3агальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічні дослідження

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

6. Консультація дерматолога, в разі необхідності – ендокринолога.

І. При локальному запаленні – місцева антибактеріальна та десенсибілізуюча терапія

2. При загальних порушеннях парентерально антибіотики

3. За наявності абсцесу зовнішнього вуха – розрізування його та дренаж

4. У разі неефективності проведеної терапії курс протизапальної рентгенотерапії на вухо за показаннями

5. УФО, УВЧ.

Відсутність скарг, нормалізація отоскопічної картини, температури тіла та показників клініко-лабораторних досліджень, відновлення слуху.

5-7

Злоякісний зовнішній отит

Н60.2

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

1. Масивна антибактеріальна та протизапальна терапія,

Відсутність болю, нормалізація

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічне дослідження

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці, аудіометричне дослідження

6. Консультація дерматолога, в разі необхідності – ендокринолога

десенсибілізуюча терапія, знеболювальні препарати

2. Допоміжні розрізи шкіри слухового ходу – за показаннями

3. Курс протизапальної рентгенотерапії на вухо

4. УФО, УВЧ.

отоскопічної картини, температури тіла та показників крові, відновлення слуху.

 

Гострий зовнішній неінфекційний отит:

· актинічний

· хіміччний

· контактний

· екзематозний

· реактивний

Н60.5

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічне дослідження

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці, аудіометричне дослідження

6. Консультація дерматолога, в разі необхідності – ендокринолога

1. Усунення подразника шкіри слухового ходу

2. Протизапальна та  десенсибілізуюча місцева терапія. У разі запальних ускладнень, крім того, парентеральна протизапальна терапія

3. Курс протизапальної рентгенотерапії на вухо

4. УФО, магнітотерапія.

Відсутність болю та виділень з вуха, нормалізація отоскопічної картини, температури тіла, слуху та показників крові.

5-7

Зовнішній отит, неуточнений

Н60.9

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічне дослідження

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці, аудіометричне дослідження

6. Консультація дерматолога, в разі необхідності – ендокринолога

1. Усунення подразника шкіри слухового ходу

2. Протизапальна та десенсибілізуюча місцева терапія. У разі запальних ускладнень, крім того, парентеральна протизапальна терапія

3. Курс протизапальної рентгенотерапії на вухо

4. УФО, магнітотерапія.

Відсутність болю та виділень з вуха, нормалізація отоскопічної картини, температури тіла, слуху та показників крові

5-10

19.

Вузликовий хронічний хондродерматит завитка вушної раковини.

Н61.0

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічне дослідження

1. Антибактеріальна та протизапальна терапія, десенсибілізуюча терапія

2. Хірургічні розрізи вушної раковини і слухового ходу

Відсутність болю та виділень з вуха, нормалізація отоскопічної

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

· Перихондрит: перихондрит вушної раковини

· зовнішнього вуха

 

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці, аудіометричне дослідження

6. Консультація дерматолога.

3. Курс протизапальної рентгентерапії – за показаннями

4. УФЧ, УВО

картини, температури тіла, слуху та показників крові.

 

Набута деформація:

· вушної раковини

· зовнішнього вуха

Н61.1

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Аналіз крові на вміст цукру

4. Бактеріологічне дослідження

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці, аудіометричне дослідження

6. Консультація дерматолога.

Пластика вушної раковини, слухового ходу.

Косметичний ефект

10-14

Набутий стеноз зовнішнього слухового ходу. Звуження зовнішнього слухового ходу.

Н61.3

1. Отоскопія в динаміці

2. 3агальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Аналіз крові на цукру в динаміці

4. Бактеріологічне дослідження

5. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

6. Рентгенографія соскоподібних відростків

7. Фотографія в 2 проекціях

8. Консультація дерматолога

Пластика слухового ходу.

Розширення слухового ходу

10-14

Екзостоз зовнішнього слухового ходу

Н61.8

1. Отоскопія

2. Загальний аналіз крові та сечі, аналіз крові на згортання та тромбоцити

З. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

4. Рентгенографія сосковидних відростків.

1. Хірургічне видалення екзостозу, пластика слухового ходу.

 

Розширення слухового ходу

7-9


 

1

2

3

4

5

6

7

20.

Зовнішній отит при бактеріальних інфекціях, класифікованих в інших рубриках

Н62.0

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці, аудіометричне дослідження

4. Консультації дерматолога та невропатолога

1. Місцева антибактеріальна, протизапальна, десенсибілізуюча терапія

2. УФО, магнітотерапія

3. Вітамінотерапія

Відсутність болю, виділень з вуха, нормалізація отоскопічної картини, температури тіла і слуху.

7-10

Зовнішній отит при вірусних інфекціях, класифікованих в інших рубриках:

· герпес вірусний

· при оперізу-вальному лишаї

Н62.1

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. Біохімічні та імунологічні дослідження

4. Аудіометрмчне дослідження

5. Консультації дерматолога та невропатолога.

1. Місцева протизапальна, десенсибілізуюча, загальна противірусна терапія, вітамінотерапія, антибіотикотерапія

2. Імунокорекція

Відсутність болю, виділень з вуха, нормалізація отоскопічної картини, температури тіла і слуху.

7-12

Зовнішній отит при мікозах

Н62.2

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. Бактеріологічні дослідження

4. Аудіометричне дослідження

5. Консультації дерматолога

Місцева протизапальна, десенсибілізуюча терапія, вітамінотерапія, масивна протигрибкова терапія

Припинення болю та свербіння у вусі, зникнення виділень з вуха. Нормалізація отоскопічної картини і слуху.

10-14

21.

Гострий середній серозний отит. Гострий і підгострий середній отит з випотом.

Н65.0

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі

3. Бактеріологічні дослідження

4. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці, аудіометричне дослідження

5. Рентгенографія ПНП, за показаннями – соскоподібних відростків

1. Антибіотикотерапія, десенсибілізуюча терапія

2. Судинозвужувальні краплі в ніс

3. Санація носа, катетерізація слухової труби, пальцевий масаж носоглоткового отвору слухової труби

4. Тимпанопункція, парацентез

5. Інгаляції, ВЧ-терапія

Відсутність болю, відновлення слуху, нормалізація отоскопічної картини та показників крові.

5-7


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Середній отит, гострий і підгострий:

· алергічний (слизовий, геморагічний, серозний);

· слизовий;

· негнійний БДВ;

· гемора­гічний;

· серозно-слизовий

Н65.1

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Бактеріальне дослідження 4.Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці, аудіометричне дослідження

5. Рентгенографія ПНП, за показаннями - соскоподібних відростків

6. Консультації алерголога, гематолога, терапевта.

1. Антибіотикотерапія,  десенсибілізуюча терапія

2. Судинозвужувальні краплі в ніс

3. Санація носа, катетерізація слухової труби, пальцевий масаж носоглоткового отвору слухової труби

4. Тимпанопункція, парацентез

5. Інгаляції, ВЧ-терапія

Відсутність болю, відновлення слуху, нормалізація отоскопічної картини та показників крові

5-7

Хронічний серозний середній отит.

Хронічний туботимпа-нальний катар

Н65.2

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Бактеріальне дослідження

4. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці, аудюметричне дослідження

5. Рентгенографія ПНП, за показаннями – соскоподібних відростків

1. Санація хронічних осередків інфекції

2. десенсибілізуюча терапія

3. Катетеризація слухової труби, пальцевий масаж носоглоткового отвору слухової труби

4. Тимпанопункція, парацентез барабанної перетинки чи антродренаж

5. Діадинамотерапія, інгаляції

Поліпшення слуху, припинення виділень з вуха, нормалізація отоскопічної картини, функції слухової труби.

5-7

Хронічний слизовий середній отит:

· "липке вухо"

· слизовий

· секреторний

транссудативний

Н65.3

1. Отоскопія в динаміці

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці

3. Бактеріальне дослідження

4. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці, аудюметричне дослідження

5. Рентгенографія ПНП

1. Десенсибілізуюча терапія

2. Катетеризація слухової труби, пальцевий масаж носоглоткового отвору слухової труби

3. Шунтування барабанної перетинки

4. Діадинамотерапія, інгаляції, УЗ-терапія

Поліпшення слуху, припинення виділень з вуха, нормалізація отоскопічної картини, функції слухової труби

5-7


 

1

2

3

4

5

6

7

22.

Гострий гнійний середній отит

Н66.0

1. Отоскопія в динаміці, в разі необхідності – пальцеве дослідження глоткового отвору слухових труб

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Бактеріологічні дослідження

4. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

5. За наявності ускладненнях тазатяжному перебігу хвороби – рентген обстеження соскоподібних відростків у 2 проекціях

6. Гістологічне дослідження

7. Консультація невропатолога, офтальмолога

1. Масаж глоткового отвору слухових труб

2. Парацентез барабанної перетинки регулярний туалет вуха

3. Антибіотики, сульфаніламіди, десенсибілізуюча терапія, анальгетики – за показаннями

4. Антибактеріальні краплі у вухо

5. Судинозвужувальні краплі в ніс

6. Санація носа та носової частини глотки

7. Інгаляції УВЧ; НВЧ;

Нормалізація показників клінічних аналізів, припинення болю і відсутність виділень з вуха, нормалізація носового дихання та відновлення слуху.

10-14

Хронічний туботимпа-нальний нійний середній отит

Н66.1

1. Отоскопія в динаміці, в разі необхідності – пальцеве дослідження глоткового отвору слухових труб

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Бактеріологічні дослідження

4. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

5. За наявності ускладненнях тазатяжному перебігу хвороби – рентген обстеження соскоподібних відростків у 2 проекціях

6. Гістологічне дослідження

7. Консультація невропатолога, офтальмолога

1. Масаж глоткового отвору слухових труб

2. Регулярний туалет вуха

3. Десенсибілізуюча терапія

4. Антибактеріальні краплі у вухо

5. Судинозвужувальні краплі в ніс

6. Інгаляції, УВЧ, НВЧ, магнітотерапія

7. Санація порожнини носа та носової частини глотки

8. Санаційні операції з тимпаноплактикою – за показаннями

Нормалізація показників клінічних аналізів, припинення болю і відсутність виділень з вуха, нормалізація носового дихання та відновлення слуху.

12-20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Хронічний епітимпано-антральний гнійний середній отит

Н66.2

1. Отоскопія в динаміці, в разі необхідності – пальцеве дослідження глоткового отвору слухових труб

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Бактеріологічні дослідження

4. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці

5. Дослідження слухової та вестибулярної функції вуха до і після лікування.

6. Рентгенографія соскоподібних відростків у 2 проекціях

7. Гістологічне дослідження

8. Консультації невропатолога, офтальмолога, анестезіолога.

1. Масаж глоткового отвору слухових труб

2. Регулярний туалет вуха

3. Антибактеріальні краплі у вухо

4. Хірургічна санація носової порожнини

5. Різні типи операцій, спрямованих на санацію гнійного процесу та відновлення (по можливості) анатомічної цілісності структур середнього вуха.

Нормалізація показників клінічних аналізів, припинення болю і відсутність виділень з вуха, нормалізація носового дихання та відновлення слуху

10-20

23.

Запалення слухової труби

Н68.0

1. Отоскопія в динаміці, Ендоскопія слухової труби, дослідження функції слухової труби за Міллером

2. Загальні аналізи крові та сечі в динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Бактеріологічні дослідження

4. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці, аудіометричне дослідження

5. Рентгенографія ННП – за показаннями

6. Консультація алерголога – в разі необхідності

1. Масаж глоткового отвору слухової труби

2. Хірургічна санація порожнин носа

3. Продування слухової труби за Політцером, катетеризація з уведенням лікарських препаратів, протизапальна та десенсибілізуюча терапія.

4. Інгаляції, УЗ-терапія, ВЧ-терапія.

Нормалізація функції слухової труби

5-7

Закупорка слухової труби.

Стискання слухової труби.

Н68.1

1. Отоскопія в динаміці, Ендоскопія слухової труби, дослідження функції слухової труби за Міллером

2. Загальні аналізи крові та сечі в

1. Масаж глоткового отвору слухової труби

2. Хірургічна втручання в порожнині носа

Нормалізація функції слухової труби

5-7


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Стеноз слухової труби.

Стриктура слухової труби.

 

динаміці, аналіз крові на згортання та тромбоцити

3. Бактеріологічні дослідження

4. Акуметричне обстеження слуху (камертональне і живим мовленням) у динаміці, аудіометричне дослідження

5. Рентгенографія ННП – за показаннями

6. Консультац