стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Еректильна дисфункція (клінічний протокол); Клінічний протокол


  • Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим на еректильну дисфункцію
    • Додаток до наказу МОЗ №431 від 03-07-2006
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: чоловіче населення
    • Напрямок медицини: Сексопатологія
    • Клінічний стан, патології: Еректильна дисфункція (клінічний протокол)


Затверджено

наказ МОЗ України

від 03.07.06 № 431

Клінічний протокол

Надання медичної допомоги хворим на еректильну дисфункцію

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Пацієнти скаржаться на неможливість досягнення та/або утримання ерекції, достатньої для проведення повноцінного статевого акту та забезпечення задоволення обох партнерів. Спонтанні ерекції можуть бути збереженні, або частково чи повністю відсутні. Розлади ерекції можуть супроводжуватися зниженням лібідо (при порушенні ендокринного чи діенцефального забезпечення ерекції), а також прискореним сім'явипорскуваням та стертим оргазмом (при хронічних запальних процесах сечостатевої системи). При огляді слід звертати увагу на ознаки гіпогонадізму: атонія калитки, тестуватість та гіпоплазія яєчок тощо. Також, при огляді у пацієнтів з дебютантною ЕД спостерігаються ознаки психо-неврологічних змін: підвищена емоційність, вразливість, тривожно-підозріливі риси особистості,

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Діагностика та консервативне лікування еректильної дисфункції повинне здійснюватися в амбулаторно-поліклінічних відділеннях або сексологічних кабінетах, денних стаціонарах ЦРЛ, обласних лікарень, науково-дослідних Інститутах. Хірургічне лікування розладів ерекції підлягає стаціонарному лікуванню в урологічному відділенні ЦРЛ, обласних лікарень, науково-дослідних Інститутів.

Діагностична програма

1.   Опитування та анкетування за анкетами МІЕФ (Міжнародний Індекс Еректильної Функції) та ММРІ.

2. Огляд.

3. Лабораторні обстеження:

рівень глюкози крові; ліпідограма;

                    рівень тестостерону, пролактину, естрадіолу, фолікулостимулюючого та
лютеінізуючого гормонів;
                     - Інтракавернозна ін'єкція вазоактивних речовин
4.                Тест з локальним негативним тиском (ЛНТ).

5. Реофалографія в стані спокою т4

6.   Тест з локальним негативним тиском (ЛНТ).

5. Реофалографія в стані спокою та після фармакологічного навантаження  (інтракавернозне введення 10 мкг простагландіну Є1).

7. Допплерографія кавернозних судин в стані спокою та після фармакологічного навантаження (інтракавернозне введення 10 мкг простагландіну Єї).

8. Палестезіометрія статевого члену.

Перелік та обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту

Базисне лікування - лікування основного захворювання, яке призвело до розвитку ЕД: протизапальна терапія, корекція ендокринних розладів, антидепресанти тощо. Спеціальне лікування:

1.  Інгібітори фосфофдіестерази 5 (віагра, сіаліс, левітра).

2.   Інтракавернозна    фармакотерапія    (простагландін    Є1,    вазоактивна   суміш "Еректоген").

3.   Фізіотерапія (ЛНТ, електростимуляція на апараті "Інтратон", пневмовібромасаж передміхурової залози).

4.   Загально стимулюючи засоби (вітаміни, метаболічні препарати).

5.   Хірургічне   лікування   -   ендофалопротезування   -   в   разі   неефективності консервативного лікування.

Перелік та обсяг медичних послуг додаткового асортименту

Дослідження латентного періоду бульбокавернозного рефлексу, кавернозографія, електроміографія кавернозних тіл, секс-терапія.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Очікуваний результат при амбулаторному консервативному лікуванні - повне поновлення власних ерекцій, можливість проведення повноцінного статевого акту та задоволення партнера без вживання разових фармакологічних стимуляторів. При ендофалопротезуванні - повна психологічна, сексуальна та соціальна реабілітація, відновлення повноцінного статевого життя. Тривалість лікування в стаціонарі - 10 діб.

Можливі побічні дії та ускладнен

Можливі побічні дії та ускладнення

При вживанні інгібіторів фосфодіестерази 5 - гіпотензія, колапс, розлади кольоросприйняття. Категоричне неприпустиме призначення інгібіторів фосфодіестерази

5  одночасно  з  прийомом нітратів.  При  інтракавернозній фармакотерапії основними ускладненнями можуть бути пріапізм та фіброз кавернозних тіл.

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Амбулаторне спостереження, профілактичні відвідування лікаря 1 раз на півроку, контроль ліпідограми, гормонального балансу.

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Пацієнтам   рекомендується   регулярне   статеве   життя,    виключення   паління, гіподинамії, обмеження атерогенної страви, стресів.

 

 

 

Директор   Департаменту
організації та  розвитку медичної
допомоги населенню
                                                                                Р.О.Моісеєнко