Отруєння 2-пропанолом; Клінічний протокол |
Клінічний діагноз: ОТРУЄННЯ ІЗОПРОПАНОЛОМ
Код МКХ-10: Т51.2 “Отруєння 2-пропанолом”
Летальна доза ізопропанола при пероральному потраплянні до організму становить 100-240 мл. Рівень смертельної концентрації в крові коливається в межах від 0.04 мг\л до 4.4 мг\л. Токсичним продуктом біотрансформації є ацетон .
Діагностичні критерії: ● можливість вживання постраждалим ізопропанола за даними анамнезу; ● наявність характерного запаху від хворого спирту та ацетону; ● наявність гіпотензії, гіпотермії; ● порушення функцій шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота, пронос); ● порушення діяльності ЦНС (швидке виникнення коматозного стану, судом); ● порушення серцево-судинної діяльності та дихання центрального походження; ● виникнення симптомів отруєння різного ступеня виразності, тяжкості, у різних інтервалах часу в усіх, хто вживав напій водночас з потерпілим.
Можливі лабораторні зміни внаслідок отруєння: характерними змінами у лабораторних дослідженнях будуть такі ж самі, що й при отруєнні метанолом. Відмінністю є необхідність визначення рівня ізопропанола та ацетону у крові та сечі постраждалого. ● лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво в ЗАК; ● підвищення рівню гематокриту в ЗАК; ● помірна протеїнурія з лейкоцитурією в ЗАС; ● порушення рівню електролітів (K, Na, CL, Ca) крові у БАК; ● підвищення рівню а-амілази крові у БАК; ● порушення КЛС (швидкий розвиток некомпенсованого метаболічного ацидозу).
Лікування: 3.1. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1). 3.2. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2). 3.3. Загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3). 3.4. Антидотна терапія: Етанол в\в 5% розчин (або 30% розчин - внутрішньо) у загальній дозі 1г\кг маси тіла (96% етанолу) на добу у вигляді 5% розчину на 5% глюкозі, або перорально по 50 мл 30% етанолу кожні 3 години. Введення етанолу слід проводити підтримуючи його концентрацію в крові на рівні 1г\л протягом 2-5 діб до повного виведення метанолу з організму; супраорбітальне введення Атропіну, глюкокортикоїдів.
NB. Діалізні методи лікування проводяться у випадках виникнення гострої ниркової недостатності.
4. Критерії ефективності: припинення гастро-інтестінальних та неврологічних порушень протягом 1-6 днів лікування.
5. Умови надання медико-санітарної допомоги: На первинному рівні (отруєння будь-якого ступеня важкості): ● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1); ● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3). 5.2. На вторинному рівні (отруєння легкого та середнього ступеня важкості): ● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1); ● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2); ● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3); ● введення антидотів. ● профільність відділення – терапія, анестезіологія та інтенсивна терапія. 5.3. На третинному рівні (отруєння середнього та тяжкого ступеня важкості): ● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які не всмоктались у ШКТ (додаток 1); ● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з виведення з організму токсинів, які всмоктались у кров’яне русло з ШКТ (додаток 2); ● загальноприйнятий комплекс заходів інтенсивної терапії екзогенних інтоксикацій з ситуаційної та коригувальної терапії (додаток 3); ● введення антидотів. ● профільність відділення – анестезіологія та інтенсивна терапія, токсикологія.
|