стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Гіпертонічна хвороба (есенціальна артеріальна гіпертензія) III стадії; Протокол надання медичної допомоги


  • Без офіційної назви
    • Додаток до наказу МОЗ №436 від 03-07-2006
    • Тема, опис документа: Протокол надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Кардіологія
    • Клінічний стан, патології: Гіпертонічна хвороба (есенціальна артеріальна гіпертензія) III стадії



ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

від 03.07.2006 № 436

 

Протокол

надання медичної допомоги хворим із гіпертонічною хворобою (есенціальною артеріальною гіпертензією) ІІІ стадії

 

 Код МКХ 10: І10-І13

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Артеріальна гіпертензія (АГ) – це стійке підвищення систолічного та/або діастолічного артеріального тиску (АТ) до 140/90 та вище. При ІІІ стадії гіпертонічної хвороби (ГХ) є об’єктивні ознаки ураження органів мішеней з порушенням їх функції: стенокардія, перенесені інфаркт міокарду та інсульт, хронічна серцева недостатність ІІА-ІІІ ст., хронічна ниркова недостатність, хронічна гіпертонічна енцефалопатія ІІІ ст. Для гіпертонічної хвороби ІІІ стадії характерні ускладнені гіпертонічні кризи в анамнезі: розвиток на фоні підвищеного АТ гострих коронарних синдромів, гострого порушення мозкового кровообігу, крововиливи (в мозок, сітківку), розшарування аорти.

 

Умови в яких повинна надаватись медична допомога

Хворі з ГХ ІІІ стадії підлягають амбулаторному обстеженню та лікуванню за місцем проживання в районних поліклініках чи сімейними лікарями з обов’язковим залученням кардіолога (обстеження не рідше 1 раз на рік). За недостатньої ефективності амбулаторного лікування хворі підлягають стаціонарному лікуванню в терапевтичному або кардіологічному відділеннях за місцем проживання. В складних випадках для виключення симптоматичних (вторинних) АГ додаткове обстеження та уточнення діагнозу проводиться в міських кардіологічних, ендокринологічних, нефрологічних диспансерах або стаціонарах та діагностичних центрах. При розвитку ускладненого гіпертонічного кризу необхідна обов’язкова термінова госпіталізація в палату інтенсивної терапії відповідного профілю.

 

Діагностична програма

Обов’язкові дослідження

1. збір скарг та анамнезу

2. клінічний огляд

3. вимірювання АТ на обох руках

4. вимірювання АТ на нижніх кінцівках (при вперше виявленому підвищенні АТ в осіб молодших за 40 років)

5. вимірювання маси тіла та окружності талії

6. лабораторне обстеження (загальні аналізи крові та сечі, креатинін, холестерин, тригліцериди, глюкоза, калій, натрій крові)

7. ЕКГ у 12 стандартних відведеннях

8. ЕхоКГ

9. огляд очного дна

10. Rö ОГК

11. УЗД нирок

Додаткові дослідження

1.   добовий моніторинг АТ при енцефалопатії і перенесеному ТІА/інсульті.

2. доплерівске дослідження екстракраніальних судин

3. КТ та МРТ голови

4.   при супутній ІХС та наявності відповідних показань коронаровентрикулографія.

 

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов’язкового асортименту

Комбінована терапія 2-4 антигіпертензивними препаратамі І ряду (β-адреноблокатори, тіазидні або тіазідоподібні діуретики, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію1, антагоністи рецепторів до ангіотензину ІІ).

При ускладненому гіпертонічному кризі артеріальний тиск повинен бути знижений протягом 1 години з використанням внутрішньовенної терапії згідно показань і особливостей кризу. Застосовуються нітрогліцерин, натрій нітропрусід, β-адреноблокатори, фуросемід та ін.

 

Перелік і обсяг медичних послуг додаткового асортименту

1.   Аспірин

2.   При недостатній  ефективності, або неможливості застосування препаратів І ряду в складі комбінованої терапії використовують антигіпертензивні  препарати ІІ ряду (α1-адреноблокатори, поперед усе при супутній аденомі передміхурової залози, моксонидін, α-метілдопа, резерпін).

3.   При гіпер- і дісліпідемії – терапія статинами

 

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Нормалізація АТ. Зменшення кількості та вираженості скарг хворого з боку серцево-судинної системи. Зменшення факторів ризику.

 

Тривалість лікування

Амбулаторне лікування проводиться безперервно протягом життя.

При ускладненому гіпертонічному кризі обов’язкове стаціонарне лікування тривалістю згідно профілю та виду ускладнення. Стаціонарне лікування потрібне при недостатній ефективності амбулаторного лікування, наявності ускладнень (енцефалопатія, серцева недостатність, хронічна ниркова недостатність). Тривалість стаціонарного лікування – 10-12 діб.

 

Критерії якості лікування

Стабілізація АТ в межах цільового. Відсутність нових ускладнень гіпертонічної хвороби з боку органів мішеней та подальшого прогресування порушень їх функцій.

 

Можливі побічні дії і ускладнення

Можливі побічні дії антигіпертензивних препаратів згідно їх фармакологічних властивостей.

 

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

Хворі повинні знаходитись на диспансерному спостереженні за місцем проживання. Щорічне обов’язкове обстеження в рамках діагностичної програми, при необхідності обстеження і корекція терапії частіше, ніж 1 раз на рік.

 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Хворі повинні отримувати дієту із обмеженням солі до 5 грам на добу, обмежується вживання тваринних жирів, та продуктів, які містять холестерин. Рекомендується дієта збагачена ω-3 поліненасиченими жирними кислотами (морська риба). При зайвій вазі обмежується енергетична цінність їжі.

При наявності шкідливих звичок – відмова від тютюнопаління, обмеження вживання алкоголю.

 

 

Вимоги до режиму праці, відпочинку, реабілітації

Хворі можуть направлятися на МСЕК в зв’язку з втратою працездатності. Рекомендовані обмежені дозовані фізичні навантаження під контролем фахівців з ЛФК. Не рекомендується перебування під прямими сонячними променями, переохолодження та перегрівання.

 

Примітка: 1. Дігідропірідінові похідні короткої дії можуть бути застосовані тільки для лікування гіпертонічного кризу.

 

 

Директор Департаменту

організації та розвитку медичної

допомоги населенню                                                              Р.О.Моісеєнко