стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Інші; Стандарти


  • Тимчасові стандарти обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критеріїв якості лікування дітей. Том 3
    • Додаток до наказу МОЗ №226 від 27-07-1998
    • Тема, опис документа: Стандарти
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Група спеціальностей
    • Клінічний стан, патології: Інші



Міністерство охорони здоров'я України

 

 

 

 

 

 

"ЗАТВЕРДЖЕНО"

наказом Міністерства охорони

здоров'я України

27 липня 1998р.

№226

 

 

 

 

 

 

ТИМЧАСОВІ СТАНДАРТИ

ОБСЯГІВ ДІАГНОСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ,

ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ТА КРИТЕРІЇ ЯКОСТІ

ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 1998


Міністерство охорони здоров'я України

 

 

 

 

 

 

"ЗАТВЕРДЖЕНО"

наказом Міністерства охорони

здоров'я України

27 липня 1998р.

№226

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

ВИКОРИСТАННЯ ТИМЧАСОВИХ ГАЛУЗЕВИХ

МЕДИЧНИХ СТАНДАРТІВ СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛОМУ ТА ДИТЯЧОМУ НАСЕЛЕННЮ

В ЛПЗ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 1998


Методичні рекомендації розроблені спеціалістами Українського інституту громадського здоров'я МОЗ України. Призначені для організаторів охорони здоров’я: начальників управлінь охорони здоров'я, головних спеціалістів МОЗ автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головних лікарів клінік науково-дослідних інститутів, обласних, міських, районних лікарень, центральних районних лікарень, спеціалізованих диспансерів, територіальних медичних об'єднань, тощо. Методичні рекомендації присвячені питанням використання і сфери застосування тимчасових медичних стандартів стаціонарної допомоги дорослому та дитячому населенню в лікувально-профілактичних закладах..

 

 

Автори-розробники:  В.М.Пономаренко, А.В.Степаненко, А.М.Нагорна,

Р.В.Богатирьова, Н.Г.Гойда, Н.О.Корнута,

Р.О.Моісеєнко, Г.А.Слабкий.

 

 

Рецензент:                           д.м.н. Є.В.Доброштан

 

 

Адреса:     252054, Київ-54, вул О.Гончара, 65, Український інститут громадського здоров'я МОЗ України

 

Телефони: (044) 216-81-51

Факс: (044)216-71-00

 

 

Український інститут

громадського здоров'я

МОЗ України


ВСТУП

 

Один із принципів, який покладено в основу системи охорони здоров'я Європейського регіону, націлений на підвищення якості медичної допомоги. У відповідності з Люблянською Хартією по реформуванню охорони здоров'я "будь-яка реформа охорони здоров'я повинна мати за мету (а також включати чітко розроблену стратегію досягнення цієї мети) безперервне покращання якості медичної допомоги та підвищення її ефективності". Питання якості і ефективності медичної допомоги має суттєве значення для охорони здоров'я України.

Досягнення оптимальної якості та максимальної ефективності медичної допомоги населенню включає багато складових, а саме: гарантії економічної підтримки розвитку галузі, забезпечення правових механізмів взаємодії суб'єктів охорони здоров'я, організаційних та професійних питань (акредитація закладів охорони здоров'я, стандартизація медичних послуг, лікувальних і діагностичних технологій) тощо. Актуальною ця проблема залишається і буде зростати в процесі запровадження системи медичного страхування та розвитку нових соціальних і економічних відносин у країні, у т.ч. в системі охорони здоров'я. Це пов'язано з переглядом ставлення до питання контролю якості та гарантування медичної допомоги, що є вже не тільки медичною, а також соціальною і фінансовою проблемою.

Досвід ряду економічно розвинутих країн, країн СНД і, зокрема Росії, дозволяє відзначити суттєву роль медичних стандартів для контролю якості медичних послуг та медичної допомоги. Слід відзначити, що стандарти використовуються для аналізу та оцінки якості медичної допомоги. Це передбачає як внутрішній контроль якості, так і зовнішній та незалежний контроль, що особливо актуально в умовах системи медичного страхування.

Стандартизація є важливим компонентом єдиного процесу управління охороною здоров'я. Медичні стандарти класифікуються в залежності від адміністративно-територіального поділу, об'єкту стандартизації, механізму використання тощо.

В системі охорони здоров'я України виникла потреба у розробці різних видів і типів стандартів: стандарт - як алгоритм дій лікаря у строго визначеній послідовності і часовому інтервалі; стандарт - як опис технології проведення медичної маніпуляції з переліком необхідного для цього інструментарію і матеріалу; медичний стандарт обсягу і якості медичної допомоги; медико-економічний стандарт та ін.

Виконання такої комплексної задачі розпочато розробкою "Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги в ЛПЗ України" та "Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критеріїв якості лікування дітей". Ці медичні стандарти визначають обсяги діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування.

Розробка тимчасових уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги в лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) України здійснена головними спеціалістами МОЗ України, провідними фахівцями науково-дослідних інститутів МОЗ і АМН України та інших закладів охорони здоров'я. Науково-методичне обгрунтування створення стандартів, визначення структури та принципів застосування уніфікованих стандартів медичних технологій виконано спеціалістами Українського інституту громадського здоров'я.

 

 

1. Структурно-функціональні та методологічні основи тимчасових галузевих уніфікованих медичних стандартів стаціонарної допомоги дорослому та дитячому населенню в ЛПЗ України

Уніфіковані медичні стандарти є впорядкована послідовність діагностично-лікувальних процедур та заходів, їх обсяг, види та критерії якості у відповідності до фінансових, ресурсних, кадрових та інших можливостей медичних закладів України, досягнень науки і техніки.

Запровадження "Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарно допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України" і "Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей" спрямовано на забезпечення хворому відповідного обсягу якості медичної допомоги, нижче рівня якого надання медичної допомоги відповідному лікувальному закладі неможливе. Стандарт затверджений на галузевому рівні є технологічним і правовим відображенням гарантованого обсягу та якості медичної допомоги.

Стандарти медичних технологій розроблені для лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я, в яких надається спеціалізована високоспеціалізована медична допомога (відповідно до "Основ законодавств™ України про охорону здоров'я", 1992 р.). Заклади охорони здоров'я підрозділялись за рівнями надання медичної допомоги:

II рівень.

–   районна лікарня;

–   центральна районна лікарня;

–   міська лікарня;

–   центральна міська лікарня;

–   територіальне медичне об'єднання;

–   дитяче територіальне медичне об'єднання;

–   інфекційна лікарня;

–   туберкульозна лікарня;

–   пологовий будинок.

ІІІ рівень.

–   обласна лікарня;

–   дитяча обласна лікарня;

–   дитяча міська лікарня;

–   дитяча дерматологічна лікарня;

–   дитяча інфекційна лікарня;

–   дитяча психіатрична лікарня;

–   дитяча туберкульозна лікарня;

–   перинатальний центр;

–   наркологічна лікарня;

–   травматологічна лікарня;

–   отоларингологічна лікарня;

–   офтальмологічна лікарня;

–   психоневрологічна лікарня;

–   психіатрична лікарня;

–   стаціонари диспансерів (гастроентерологічний, кардіологічний, дитячий кардіоревматологічний, наркологічний, онкологічний, протитуберкульозний. психоневрологічний, радіаційного захисту населення, трахоматозний, шкірно-венерологічний).

IV рівень.

–   клініки НДІ;

–   Українська дитяча спеціалізована лікарня "Охматдит"  Міністерства охорони здоров'я ;

–   Центр реабілітації репродуктивної функції жінки;

–   Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення;

–   Українська алергологічна лікарня.

 

Розробка уніфікованих стандартів медичних технологій здійснювалась  у відповідності до переліку лікарських посад у закладах охорони здоров'я №114 МОЗ України "Про затвердження переліку закладів охорони здоров’я,   переліку  лікарських   посад   і   переліку   посад   фармацевтичних працівників" від 22.06.95р. та наказ МОЗ України № 360 "Про внесення доповнень до переліку лікарських посад у закладах охорони здоров'я" від  14.01.98р.).

Тимчасові галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій представлені слідуючими розділами:

 

1. акушерство і гінекологія;

11. дитяча ендокринологія;

2. алергологія;

12. дитяча імунологія;

3. гастроентерологія;

13. дитяча кардіоревматологія;

4. гематологія;

14. дитяч неврологія;

5. дерматовенерологія;

15. неонатологія;

6. дитяча алергологія;

16. дитяча нефрологія;

7. дитяча анестезіологія (в т.ч.

17. дитяча онкологія;

токсикологія);

18. дитяча ортопедія і

8. дитяча гастроентерологія;

травматологія;

9. дитяча гематологія;

19. дитяча отоларингологія;

10. дитяча дерматовенерологія;

20. дитяча офтальмологія;


 

21. дитяча психіатрія;

36. онкологія;ортопедія і травматологія;

22. дитяча пульмонологія;

37. отоларингологія;

23. дитяча урологія;

38. офтальмологія;

24. дитяча фтизіатрія;

39. професійна патологія;

25. дитяча хірургія (в т.ч. тора кальна хірургія, кардіохірургія, щелепно-лицьова);

40. психіатрія;

41. радіологія;

42. ревматологія;

26. дитячі інфекційні хвороби;

43. сексопатологія;

27. дитяча нейрохірургія;

44. терапевтична стоматологія;

28. інфекційні хвороби;

45. терапія;

29. кардіологія;

46. торакальна хірургія;

30. комбустіологія;

47. трансплантологія;

31. медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія;

48. урологія;

49. фтизіатрія;

32. наркологія;

50. хірургічна стоматологія;

33. неврологія;

51. хірургія.

34. нейрохірургія;

 

35. нефрологія;

 

 

 

У відповідності до поставлених цілей та завдань по розробці стандартів обсягів і якості медичної допомоги були обгрунтовані вимоги до їх створення, а саме:

1. Додержання єдиної структури стандарту.

2. Подання переліку нозологічних форм у відповідності до МКХ Десятого перегляду.

3. Адекватність необхідних видів та обсягів діагностичних процедур і лікувальних заходів основним нозологічним формам.

4. Практична можливість здійснення технологічного процесу надання медичної допомоги в умовах ЛПЗ різних рівнів.

5. Реальна досягненість кінцевого результату лікування у співвідношенні з необхідними термінами лікування.

6. Забезпечення динамічності та етапності в організації діагностично-лікувального процесу на різних рівнях його надання.

7. Можливість запровадження уніфікованих стандартів для проведення порівняльної оцінки діяльності закладів охорони здоров'я різних рівнів.

В методологічному плані в основу створення стандартів медичних технологій та якості лікування було покладено:

–   використання сучасних медичних технологій, тобто методів, способів, схем діагностики та лікування, консультацій тощо, що спрямовані на досягнення найбільшої ефективності результату лікування хворого;

–   єдність та адекватність діагностичного і лікувального процесу, їх взаємозв'язок з урахуванням нозологічної спрямованості;

–   використання медичних технологій на основі наукових розробок, традицій, особливостей способів та методів лікування, тобто з урахуванням надбання наукових шкіл, що склалися в Україні;

–   додержання необхідних обсягів, послідовності, кратності діагностично-лікувальних заходів з погляду єдиного технологічного процесу;

–   визначення оцінки якості кінцевого результату лікування на основ суб'єктивних і об'єктивних критеріїв;

–   співставленість статистичної інформації для країн-членів ВОО (перелік нозологічних форм поданий відповідно до МКХ-10);

–   забезпечення єдиних структурно-функціональних основ стандарту.

Медичні стандарти вперше розроблені в Україні і являють собою перелік необхідних діагностично-лікувальних заходів, відповідних обсягів та якості для хворих з певною нозологічною формою.

В стандартах медичних технологій представлені лабораторні функціональні, рентгенологічні та інші методи діагностичного дослідження медикаментозне та не медикаментозне лікування; реабілітаційні заходи у відповідності до встановлених традицій медичної практичної діяльності та затверджених інструктивних матеріалів надання медичної допомоги.

Стандарти діагностично-лікувального процесу розроблені за такою структурою:

1. Найменування нозологічних форм і їхніх груп відповідно до Міжнародної класифікації хвороб Десятого перегляду (МКХ-10).

2. Перелік та кратність обов'язкових обстежень з урахуванням відповідного рівня надання медичної допомоги у ЛПЗ.

3. Обсяг лікувальних заходів відповідно рівня медичної допомоги у ЛПЗ

4. Критерії якості лікування.

5. Середня тривалість лікування.

 

Розділ "Перелік діагностичних обстежень" містить в собі:

– обсяг необхідних діагностичних процедур з кожної форми;

– їх послідовність та кратність.

Діагностичне обстеження представлене у визначеній послідовності:

1. Клінічні дослідження крові.

2. Загальноклінічні і цитологічні методи дослідження:

а) аналіз сечі;

б) аналіз харкотиння;

в) аналіз шлункового вмісту;

г) аналіз спинно-мозкової рідини та ін.

3. Біохімічне дослідження крові.

4. Бактеріологічні і паразитологічні дослідження.

5. Імунологічне дослідження крові.

6. Рентгенологічне дослідження.

7. Функціональне дослідження.

8. Інструментальне дослідження.

9. Консультації спеціалістів.

 

Розділ "Обсяг лікувальних заходів" містить в собі:

– обсяг терапевтичних заходів із зазначенням необхідних препаратів, послідовність їх застосування;

– хірургічне лікування;

– комбінація медикаментозних та немедикаментозних методів лікування;

– тривалість призначення відповідних ліків.

 

Розділи медичних стандартів з "Онкології", "Гематології" та "Дитячої ендокринології представлені протоколами лікування з зазначенням назв препаратів, доз та шляхів введення ліків. Це обумовлено необхідністю додержання визначених схем, методів та способів надання медичної допомоги даній групі хворих з метою отримання максимально ефективного результату лікування. По іншим розділам стандартів медикаментозна терапія визначається назвами груп препаратів, а в разі необхідності зазначення препаратів вибору за назвою фармацевтичної субстанції.

 

Розділ "Критерії якості (бажані результати лікування)" подані з визначенням суб'єктивних та об'єктивних критеріїв якості лікування:

– загально клінічні (нормалізація артеріального тиску, частоти серцевого ритму, зменшення або зникнення больового синдрому, нормалізація температури тіла та інші показники життєдіяльності організму);

– лабораторні (нормалізація або покращання аналізів крові, сечі та інші);

– морфологічні (покращання даних цито- і гістологічних досліджень та інші);

– інструментальні (покращання рентгенологічної картини, даних фібробронхоскопії та інші).

Експертними групами, до складу яких входили головні спеціалісти, наукові співробітники, лікарі з кожної із спеціальностей, проводилась експертна оцінка стосовно ступеня деталізації обсягів та методів лікувальних заходів, діагностичних процедур і термін госпіталізації.

 

2. Сфера використання тимчасових уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги в ЛПЗ України

Затверджені на галузевому рівні "Тимчасові галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України" та "Тимчасові стандарти обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей" служать для контролю якості медичної допомоги відповідній групі хворих з даною нозологією. Цей контроль має бути відомчим та внутрішнім (самоконтроль), що дозволить визначити медик соціальну та медико-економічну ефективність використання медичних стандартів в ЛПЗ.

За умов запровадження в Україні системи медичного страхування галузеві медичні стандарти є правовим документом для оцінки страхової компанією необхідних обсягів та якості медичної допомоги, яка надається лікувальною установою, тобто слугують інструментом позавідомчого контролю якості.

Впровадження медичних стандартів в системі державної акредитації закладів охорони здоров'я передбачено затвердженими МОЗ України (1998 р.) "Стандартами акредитації лікувально-профілактичних закладів України"

Так, в розділі 2 "Якість лікувально-профілактичної допомоги" в п.2.2 зазначено, що кожен структурний підрозділ ЛПЗ має стандарти якості розроблені на основі типових, якими керується в своїй діяльності. Використовується система оцінки якості виконання стандартів.

Стандарти медичних технологій можуть бути застосовані в систем ліцензування медичних закладів (за умов її запровадження) для визначення відповідності рівня та видів медичної допомоги в ЛПЗ. Разом із структурними стандартами ліцензування стандарти медичних технологій визначатимуть право ЛПЗ на отримання ліцензії для медичної діяльності.

Стандарти доцільно використовувати для розробки нормативів оснащення медичною технікою, обладнанням та ліками в ЛПЗ з метою формування їх адекватного ресурсного забезпечення.

Затверджені галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій є офіційним документом і основою для розробки медико-економічних стандартів.

Слід відзначити, що стандарти медичних технологій не є довідковим посібником з лікування хворого.

Стандарти є технологічним і правовим документом гарантованості обсягів і видів медичної допомоги хворим, служать захистом прав пацієнта та принципів рівноправності при отриманні медичної допомоги.

Використання медичних стандартів передбачає механізм їх перегляду та вдосконалення. Для цього головні спеціалісти МОЗ Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щорічно, до 1 жовтня, повинні направляти в профільні управління МОЗ України та Український інститут громадського здоров'я пропозиції для внесення змін і доповнень до "Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України" та "Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критеріїв якості лікування дітей". Рекомендації щодо вдосконалення медичних стандартів направляються у відповідності з "Листом позицій для внесення змін та доповнень до стандартів" (додаток 1, додаток 2).

З урахуванням поданих у "Листі пропозицій для внесення змін та доповнень до стандартів" зауважень, рекомендацій, доповнень весь пакет стандартів медичних технологій підлягає обов'язковому перегляду головними спеціалістами МОЗ України один раз на рік, а при необхідності – впродовж року за офіційною вимогою головного спеціаліста по кожному окремому розділу. Тільки за таких умов стандарти служитимуть гарантом надання відповідних видів та обсягів медичної допомоги населенню і сприятимуть підвищенню якості та ефективності медичної допомоги, раціональному Використанню ресурсів, запровадженню нових медичних технологій в ЛПЗ України.


 

Додаток 1

 

Лист

пропозицій для внесення змін та доповнень

до "Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги

дорослому населенню в ЛПЗ України"

 

 

__________________________________________

(Прізвище, ім'я та по-батькові)

 

_______________________________________________________

(Посада, місце роботи)

 

 

Назва розділу стандартів ______________________________________

 

Назва нозологічної форми _____________________________________

 

 

Пропозиції

Обгрунтування

Розділ "Перелік діагностичних обстежень

 

 

 

 

Розділ "Обсяг лікувальних заходів

 

 

 

 

Розділ "Критерії якості (бажані результати лікування)"

 

 

 

 

Розділ "Середня тривалість лікування"

 

 

 

 

 

 

_______________________                         _______________________

підпис                                                                                               дата


 

Додаток 2

 

Лист

пропозицій для внесення змін та доповнень

до "Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень,

лікувальних заходів та критеріїв якості

лікування дітей"

 

 

__________________________________________

(Прізвище, ім'я та по-батькові)

 

_______________________________________________________

(Посада, місце роботи)

 

 

Назва розділу стандартів ______________________________________

 

Назва нозологічної форми _____________________________________

 

 

Пропозиції

Обгрунтування

Розділ "Перелік діагностичних обстежень

 

 

 

 

Розділ "Обсяг лікувальних заходів

 

 

 

 

Розділ "Критерії якості (бажані результати лікування)"

 

 

 

 

Розділ "Середня тривалість лікування"

 

 

 

 

 

 

_______________________                         _______________________

підпис                                                                                               дата


 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

_______________________________

Керівник закладу, в якому проведено впровадження

«____» ________________19___р.

 

 

АКТ ВПРОВАДЖЕННЯ

1. Використання тимчасових галузевих медичних стандартів стаціонарної допомоги дорослому та дитячому населенню в ЛПЗ України.

2. Український інститут громадського здоров'я, 252054, Київ-54,

вул. О. Гончара, 65

3. Джерело інформації "Тимчасові галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України" та "Тимчасові стандарти обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критеріїв якості лікування дітей".

4. Впровадження по РПВ 19__р.______________________________

найменування лік.-проф. закладу

5. Строки впровадження –

6. Загальна кількість спостережень ______________________________

7. Ефективність удосконалення "Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України" та "Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критеріїв якості лікування дітей".

 

Показники

За даними

розробник

впроваджуючий орган

Розділ "Перелік діагностичних обстежень"

1. Клінічні дослідження крові.

2. 3агальноклінічні і цитологічні методи дослідження:

3. Біохімічне дослідження крові.

4. Імунологічне дослідження крові.

5. Рентгенологічне дослідження.

6. Функціональне дослідження.

7. Інструментальне дослідження

8. Консультації спеціалістів.

 

Розділ "Обсяг лікувальних заходів"

1. Обсяг терапевтичних заходів із зазначенням необхідних груп препаратів, послідовність їх застосування.

2. Хірургічне лікування. 3.Комбінація медикаментозних та немедикаментозних методів лікування.

4. Тривалість призначення відповід-них ліків.

 

Розділ "Критерії якості (бажані результати лікування)"

1. Загальноклінічні.

2. Лабораторні.

3. Морфологічні.

4. Інструментальні

 

Розділ "Середня тривалість лікування"

 

 

 

 

8.Зауваження, пропозиції:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АЛЕРГОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автор-розробник:      головний дитячий алерголог

МОЗ України,

д.м.н., професор Ласиця О.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік скорочень:

 

1. ЕКГ        – електрокардіографія

2. ЛОР       – отолярінголог

3. ФК                   – лікувальна фізкультура

4. ФЗД       – функція зовнішнього дихання

5. ФГДС    – фіброгастродуаденоскопія

6. УЗО       – ультразвукове обстеження


АЛЕРГОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

РЛ, ЦРЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості і (результат лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Бронхіальна астма

J45

 

 

 

 

легка форма

 

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Rо-графія ОГК

3. ФЗД

4. ЕКГ

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд спеціалістів (ЛОР невропатолог, окуліст)

1. В2-агоністи

2. Міолітики

3. Муколітики

4. Фізіотерапія (ЛФК, масаж)

5. Лікування супутніх захворювань.

6. Амбулаторне – планова протизапальна терапія (інтал, тайлед)

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

5 + амбул.

 

середньої тяжкості

 

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Rо-графія ОГК

3. ФЗД

4. ЕКГ

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд спеціалістів (ЛОР, невропатолог, окуліст)

1. В2-агоністи

2. Міолітики

3. Муколітики

4. Холіно літаки

5. Теофілін

6. Кортикостероїди парентерально – коротким курсом

7. Планова протизапальна терапія – італ., тайлед.

8. Фізіотерапія (ЛФК, масаж)

9. Лікування супутніх захворювань.

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

4. При неефективності – переведення на наступний етап

14

 

тяжка форма, включаючи астматичний статус

J46

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Rо-графія ОГК

3. ФЗД

4. ЕКГ

5. УЗО органів черевної порожнини

6 Огляд спеціалістів (ЛОР, невропатолог, окуліст

1. При необхідності - реанімаційні заходи.

2. В2-агоністи,

3. Міолітики

4. Муколітики

5. Холінолітики

6. Теофілін

7. Кротикостероїди парентерально – коротким курсом

8. Планова протизапальна терапія – інтал. тайлед,. кортикостероїди інгаляційні

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

При неефективності – переведення на слідуючий етап

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

9. Фізіотерапія (ЛФК. масаж)

10. Лікування супутніх захворювань

 

 

2.

Алергічній риніт

J30.1

J30.4

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Консультація ЛОР-лікаря

3. Rо-графія додаткових пазух носа

1. Елімінація алергена

2. Антигістамінні місцеве та per os

3. Нестероїдні протизапальні препарати місцево (інтал, ломусол, оптикром)

4. Судиннозвужуючі препарати

5. Топікальні кортикостероїди місцево.

1. Ліквідація або зменшення клінічних сим­птомів

2. Скорочення періоду загострення

5-7

3.

Кропив'янка

L50

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Копрограма

3. Обстеження стулу на наявність глистів

4. УЗО органів черевної порожнини

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентерально та per os)

3. Кортикостероїди парентерально – коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати

1. Ліквідація або зменшення клінічних сим­птомів

2. Відсутність рецидивів чи їх полегшення.

3-5

4.

Набряк Квінке

Т78.3

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Копрограма

3. Обстеження стулу на наявність глистів

4. УЗО органів черевної порожнини

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парєнтерально та per os)

3. Кортикостероїди парєнтерально коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати.

1. Клінічне одужання

3-5

5.

Анафілактичній шок

Т78.2

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Копрограма

3. Обстеження стулу на наявність глистів

4. УЗО органів черевної порожнини

1. Елімінація алергенів

2. Протишокова терапія (включаючи кортикостероїди парентерально)

3. Реанімаційні заходи.

1. Клінічне одужання

7-9

 


АЛЕРГОЛОГІЯ

III рівень надання медичної допомоги

 

п/п

Нозологічні форми

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дні)

1.

Бронхіальна астма середньої важкості та тяжка форма

J45

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня

3. Специфічна алергодіагностика

4. ФЗД

5. Rо -графія ОГК

6. ЕКГ

7. У ЗО органів брюшної порожнини

8. Бронхоскопія

9. ФІГДС

10. Огляд спеціалістів (ЛОР невропатолог, окуліст)

1. В2-агоністи

2. Міолітики

3. Муколітики

4. Холінолітики

5. Теофілін

6. Кортикостероїди парентерально коротким курсом

7. Планова протизапальна терапія – інтал, тайлед, кортикостероїди інгаляційні (іноді – оральні коротким курсом)

8. Фізіотерапія (ЛФК, масаж)

9. Лікування супутніх захворювань.

10. В період ремісії - специфічна гіпосенсибілізація

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Покращення ФЗД

4. Санація вогнищ інфекції

5. Переведення астми в більш легку форму

6. Покращення якості життя хворих

20

 

астматичний стан

J46

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня

3. Специфічна алергодіагностика

4. ФЗД

5. Rо -графія ОГК

6. ЕКГ

7. УЗО органів черевної іорожнини

8. Бронхоскопія

9. ФІГДС

10. Огляд спеціалістів (ЛОР невропатолог. окуліст)

1. Реанімаційні заходи та методи інтенсивної терапії

2. Після чого - лікування як при тяжкій формі бронхіальної астми

1. Купірування астматичного стану

20

2.

Алергічній риніт

J30.1

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Специфічна алергодіагностика

3. Імунологічне обстеження 1-го рівня

4. Ro-графія, теромографія додаткових пазух носа

1. Елімінація алергена

2. Антигістамінні місцеве та per os

3. нестероїдні протизапальні препарати місцеве (інтал. ломусол, оптикром)

4. Судиннозвужуючі препарати

1. Ліквідація або зменшення клінічних симптомів

5-7

J30.4


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Консультація ЛОР-лікаря

5. Топікальні кортикостероїди місцеве

6. Специфічна гіпосенсибілізація в періоді ремісії

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

 

3.

Кропив'янка

L50

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня

3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентерально та per os)

3. Кортикостероїди парентерально коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6.Біопрепарати

7. Іноді – екстракорпоральна детоксикація

1. Ліквідація або зменшення клінічних сим­птомів

2. Відсутність ре­цидивів чи їх полегшення.

5-7

4.

Набряк Квінке

Т78.3

1. Загальний аналіз крові та сечі 2. Імунологічне обстеження 1-го рівня 3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів 5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентерально та per os)

3. Кортикостероїди парентерально коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати

7. Іноді – екстракорпоральна детоксикація.

1. Клінічне одужання

3-5

5.

Анафілактічній шок

Т78.2

1. Загальний аналіз крові та сечі 2. Імунологічне обстеження 1-го рівня 3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів 5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Протишокова терапія (включаючи кортикостероїди парентерально)

3. Реанімаційні заходи

1. Клінічне одужання

7-9


АЛЕРГОЛОГІЯ

IV рівень надання медичної допомоги

 

№ № п/п

Нозологічна форма

Шифр по МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

 

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Бронхіальна астма

J45

 

 

 

 

 

середньої важкості та тяжка форма

 

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня та 2-го рівня

3. Специфічна алергодіагностика

4. ФЗД

5. Вірусологічне та бактеріологічне обстеження бронхолегеневого апарату

6. Rо-графія ОГК

7. ЕКГ

8. УЗО органів черевної порожнини

9. Бронхоскопія

10. ФІГ ДС

11. Огляд спеціалістів (ЛОР, невропатолог окуліст)

1. В2-агоністи короткої та пролонгованої дії

2. Міолітики

3. Муколітики

4. Холінолітики

5. Теофілін

6. Кортикостероїди парентеральне коротким курсом

7. Фізіотерапія (ЛФК. масаж)

8. Лікування супутніх захворювань.

9. В період ремісії – планова протизапальна терапія (інтал. тайлед. кортикостероїди інгаляційні, іноді - короткий курс оральних кортикостероїдів), антилейкотриєни

10. В період ремісії - специфічна

гіпосенсибілізація

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Покращення ФЗД

4. Санація вогнищ інфекції

5. Переведення астми в більш легку форму

6. Покращення якості життя хворих

20

 

астматичний стан

J46

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня та 2-го рівня

3. Специфічна алергодіагностика

4. ФЗД

5. Вірусологічне та бактеріологічне обстеження бронхолегеневого апарату

6. Rо-графія ОГК

7. ЕКГ

8. УЗО органів черевної порожнини

10. ФГДС

11. Огляд спеціалістів (ЛОР невропа-толог, окуліст)

1. Реанімаційні заходи та методи інтенсивної терапії

2. Після чого - лікування як при тяжкій формі бронхіальної астми

1. Купірування астматичного стану

20


 

1

2

3

4

5

6

7

2.

Алергічній риніт

J30.1

1. Загальний аналіз крові та сечі

1. Елімінація алергена

1. Ліквідація або зменшення клінічних симптомів

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

5-7

 

 

J30.4

2. Специфічна алергодіагностика

3. Імунологічне обстеження 1-го та 2-го рівня

4. Rо-графія, теромографія додаткових пазух носа

5. Консультація ЛОР-лікаря

2. Антигістамінні місцево та per os

3. Нестероїдні протизапальні препарати місцево (інтал. ломусол. оптикром)

4. Судиннозвужуючі препарати

5. Топікальні кортикостероїди місцево

6. Специфічна гіпосенсибілізація в періоді ремісії

3.

Кропив'янка

L50

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го та 2-го рівня

3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентеральне та рег os)

3 . Кортикостероїди парентеральне коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати

7. Іноді – екстракорпоральна детоксикація

1. Ліквідація або зменшення клінічних симптомів

2. Відсутність рецидивів чи їх полегшення.

5-7

4.

Набряк Квінке

Т78.3

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го та 2-го рівня

3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентеральне та рег os)

3. Кортикостероїди парентеральне коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати

7. Іноді – екстракорпоральна детоксикація.

1. Клінічне одужання

3-5

5.

Анафілактичній шок

Т78.2

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го та 2-го рівня

3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Протишокова терапія (включаючи кортикостероїди парентерально)

3. Реанімаційні заходи

1. Клінічне одужання

7-9

 


 

 

 

 

 

АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:  професор Белебез'ев Г. І.,

доцент      Дмітрієва М. Б.,

асистент   Чухрай Т. Г.,

асистент   Циба І. М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік скорочень:

 

АТ   – артеріальний тиск.

САТ         – середній артеріальний тиск.

ЦВТ         – центральний венозний тиск.

ЧД   – частота дихання.

ШВЛ– штучна вентиляція легенів.

СД ППТ – самостійне дихання під постійно позитивним тиском

 


АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ЦРЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Анафілактичний шок

Т78.2

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЧСС,ЧД.

3. ЦВТ.

4. Клінічний аналіз крові.

5. Аналіз сечі.

6. Визначення гемоглобіну і гематокриту

7. Визначення біохімічних параметрів крові (білок, глюкоза, білірубін, сечовина).

8. ЕКГ

9. Рентген-контроль легень.

1. При асистолії - закритий масаж серця і штучне дихання («із рота в рот», «рот – повітропровід», «рот – маска»).

2. Інгаляція кисню,

3. В/в – адреналін 0,005 мг/кг ваги тіла разово, підтримка – 0,0001 мг/кг/хв.. до стабілізації АТ.

4. В/в димедрол 1-2 мг/кг ваги тіла.

5. Еуфілін в/в 3-5 мг/кг ваги тіла через 6^ годин.

6. Госпіталізація в палату або у відділення. інтенсивного лікування.

7. Постійний нагляд за параметрами дихання і кровообігу, апаратний моніторинг серця. АТ, частоти дихання.

8. Контроль діурезу.

9. При необхідносте – ШВЛ.

10. Виклик анестезіолога у складі виїзної бригади із ОДЛ.

1. Довготривала підтримка життєво-важливих функцій;

а)стабілізація АТ;

б)стабілізація САТ;

в)стабілізація ЦВТ;

г)достатній діурез;

2. Своєчасний виклик консультантів з ОДЛ (МДЛ).

3-14

2.

Інфекційно- токсичний шок (ІТШ)

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЧСС,ЧД.

3. ЦВТ.

4. Шлунковий зонд.

5. Вимірювання температури тіда.

6. Поширений клінічний аналіз крові.

7. Аналіз сечі.

8. Визначення гематокрит^'

9. Лабораторне визначення електролітів, білка, цукру, білірубіну, сечовини.

1. Інгаляція кисню.

2. В/в - суміш фізіологічного розчину і реополіглюкіну до стабілізації АТ.

3. При підозрі на менінгококову інфекцію в/в – пеніцилін 100 ЕД на кг м.т. одноразово.

4. Глюкокортикоїди в/в 10 мг/кг по преднізолону

5. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

1. Довготривала підтримка ефективного кровообігу та дихання.

2. Стабілізація АТ.

3. Стабілізація САТ.

4. Стабілізація ЦВТ.

5. Достатній діурез.

6. Своєчасне усунення ускладнень.

1-3


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

10. Бактеріологічне обстеження 11. Рентгенологічне обстеження

6. Постійний нагляд за параметрами кровообігу

7. Приладовий моніторинг серцевої діяльності 8. Погодинний контроль діурезу

9. Апаратне дихання по показанням

10. Встановлення центрального венозного катете­ра.

11. Вимірювання ЦВТ.

12. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

13. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

14. Аміноглікозиди в сполученні з цефалоспоринами та інші антибіотики.

15. Виклик дитячого анестезіолога у складі виїзної консультативної бригади із ОДЛ (за показаннями) або консультування по телефону.

 

 

3.

Респіраторний дистрес-синдром дорослих (РДСД)

J80

1. Огляд хворого.

2. Шлунковий зонд.

3. Вимірювання АТ. ЧСС. ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокриту'.

8. Лабораторне визначення електролітів, білка, цукру, білірубіну, сечовини.

9. Бактеріологічне обстеження. 10.ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Інгаляція кисню

3. Дихання в режимі СД ППТ або ШВЛ.

4. Постійний нагляд за параметрами кровообіг і дихання.

5. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

6. Погодинний контроль діурезу.

7. Апаратне дихання( по показанням).

8. Встановлення центрального венозного катетера.

9. Вимірювання ЦВТ.

10. Назогастральний зонд.

11. Подовжена інфузія колоїдно-

1. Адекватна ди­хальна підтримка;

а)СД ППТ;

б)ШВЛ;

2. Стабілізація АТ.САТ.

3. Вимірювання ЦВТ.

4. Своєчасне звернення за консультацією та транспортування хворого в ОДЛ.

1-3


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

12. Подовжена інфузія допаміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

13. Виклик обласної виїзної бригади для переводу дитини в ОДЛ.

 

 

4.

Набряк головного мозку

 

1. Огляд хворого.

2. Назогастральний зонд.

3. Вимірювання АТ, ЧСС, ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокрит)

8. Лабораторне визначення електролітів, білірубіну, сечовини.

9. Бактеріологічне обстеження.

10. ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження легень.

12. Ехоенцефалоскопія.

1. Госпіталізація в палат) інтенсивного лікування.

2. Апаратне дихання повітряно-кисневою сумішшю у помірної гіпервентиляції.

3. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і дихання

4. Приладовий моніторинг сердцевої діяльності.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. Встановлення центрального венозного катете­ра.

7. Вимірювання ЦВТ.

8. Назогастральний зонд.

9. Обмежена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів в режимі помірної дегідратації.

10. Підтримка гематокриту в межах 0.3-0.35.

11. Дексазон 2-4 мг/кг одноразово на початку лікування.

12. Виклик обласної виїзної консультативної бригади для транспортування дитини в ОДЛ

1. Проведення ШВЛ

2. При необхідності усунення конвульсії.

3. Своєчасне транспортування в ОДЛ.

1-2

5.

Зупинка дихання та кровообігу, за МКХ "зупинка серця"

J46

Швидкий огляд хворого та виявлення ознак зупинки дихання та кровообігу:

– апное;

– відсутність пульсу на великих артеріях;

– втрата відомості;

– розширення зіниць;

1. Відновлення та підтримка прохідності ди­хальних шляхів.

2. Штучне дихання «рот-маска».

3. Закритий масаж серця.

4. Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

5. Інтубація трахеї. ШВЛ.

1. Ефективна підтримка життєво-важливих функцій.

2. Своєчасне звер­нення за консуль­тацією в ОДЛ (МДЛ).

1-2


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

– різка блідість або цианоз.

1. Запис та моніторинг ЕКГ.

2. Лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

3. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза).

4. Визначення гематокриту.

6. Апаратна вентиляція легень з подачею кисню.

7. Моніторинг ЕКГ. контроль ефективності серцево-легеневої реанімації.

8. Забезпечення надійного венозного доступу.

9. Діагностика виду – зупинки кровообігу та зумовлена цим медикаментозна та електроімпульсна терапія.

10. Лікування постреанімаційного стану.

11. Виклик анестезіолога у складі консультантів та бригади з ОДЛ (МДЛ) чи консультація по телефону

 

 

6.

Астматичний стан

J46

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЧСС, ЧД.

3. Термометрія

4. Клінічний аналіз крові, сечі

5. ЕКГ

6. Огляд отоларинголога

7. Рентгенографія легень.

8. Визначення гематокриту.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Симпатоміметики у вигляді інгаляцій, в/в або в/м введень

3. При відсутності ефекту – еуфілін 7 мг/кг маси тіла в/в чи в/м

4Преднізолон 2 мг/кг тіла одноразово.

5. При відсутності блювання – муколітики per os

6. Облік надходжень та втрат рідини.

7. Інгаляція зволоженого кисню постійно.

8. Терапія грудної клітини.

9. Стимуляція кашлю.

10. Підтримуюча еуфілінізація відповідно до віку. Максимально 20-21 мг/кг.

11. Постійний контроль ЧД,ЧСС,АТ.

12. Антибіотики за показаннями.

13. Інгаляція муколітиків.

14. Лаваж ТБД та ШВЛ при необхідності.

15. Виклик анестезіолога у складі консультантів та бригади з ОДЛ (МДЛ) чи консультація по телефону

1. Ефективна підтримка дихан­ня, кровообігу.

2. Своєчасна консультація з ОДЛ.

1-2


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Гіповолемічний шок (гостра дегідратація)

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЧД,ЧСС. Температури.

3. Аускультація серця.

4. Клінічний аналіз крові, сечі.

5. Визначення гематокриту.

6. Біохімічне обстеження крові(*загальний білок, глюкоза. білірубін, сечовина. калій, натрій, хлор).

7. ЕКГ.

1. Реанімаційні заходи (при необхідності).

2. Інгаляція кисню.

3. Постановка назогастрального зонду.

4. Оральна регідратація.

5. Зігрівання дитини.

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивної терапії.

7. Моніторинг АТ.ЧСС.ЧД.

8. Забезпечення надійного судинного доступу.

9. Визначення ЦВТ.

10. Контроль діурезу.

11. ШВЛ при необхідності.

12. Визначення типу гіповолемічного шоку.

13. Якщо шок некомпенсований, незалежно від типу шоку провести на протязі 1 години в/в інфузію колоїдно-сольових розчинів в обсязі 20-30 мл/кг.

14. Продовжити в/в Інфузію рідини в обсязі 10 мл/кг/год. до відновлення діурезу.

1. Стабілізація АТ.

2. Стабілізація САТ.

3. Нормалізація ЦВТ.

4. Достатній діурез.

5. Ефекгивне дихання.

6. Своєчасна консультація спеціалістів з ОДЛ (МДЛ).

1

8.

Гострий набряк легень, за МКХ "набряк легень"

 

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЦВТ.

3. Визначення ритмічності пульсу, легень

4. Вимірювання ЧД

5. Рентгенографія легень.

6. ЕКГ.

7. Лабораторні клінічні дослідження крові, сечі.

8. Біохімічні дослідження крові (електроліти. глюкоза, загальний білок).

9. Визначення гематокриту.

1. Госпіталізація у відділення реанімації.

2. Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ і подачею кисню.

3. Лікування аритмії медикаментозне у відповідності до виду розладу ритму.

4. Постійний контроль параметрів дихання і кровообігу.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. При середньому системному АТ нижче 70 мм.рт.ст. призначити допамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

7. Накладання венозних джгутів на кінцівки на 20-30 хвилин, напівсидяче положення.

8/ Дімедрол 1 мг/кг в/в або в/м.

9. Допмін в дозі 1-5 мкг/кг/хв. При наявності показань.

1. Своєчасність ШВЛ з ПТКВ.

2. Відсутність артеріальної гіпертензії та нормалізація САТ.

3. Нормальне або з тенденцією до нормалізації ЦВТ.

4. Достатній діурез.

5. Своєчасне звернення до консультантів.

1-2

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

10. Введення морфіну 0,2 мг/кг кожні 6-8 годин в/м під контролем ЦВТ.

11. Виклик консультанта-анестезіолога з ОДЛ (МДЛ) або консультація по телефону

 

 


ДИТЯЧА АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ

ІІІ рівень надання медичної допомоги

 

№ №

п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ОДЛ, МДЛ

Перелік діагностичних обстежень 

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (Дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Анафілактичний шок

Т78.2

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АД,ЧСС,ЧД.

3. ЦВТ.

4. Клінічний аналіз крові.

5. Аналіз сечі.

6. Визначення гемоглобіну і гематокриту

7. Визначення біохімічних параметрів крові (білок, глюкоза, білірубін, сечовина).

8. ЕКГ

9. Рентген-контроль легень.

10. Поширені лабораторні дослідження крові і сечі.

11. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза, альфаамілаза, коагулограма, білок.

12. Гази крові.

13. УЗД.

14. Дослідження імунологічного стану дитини.

15. Поглиблені дослідження коагулограми

1. При асистолії – закритий масаж серця і штучне дихання ("із рота в рот", "рот - повітропровід". "рот – маска").

2. Інгаляція кисню.

3. В/в – адреналін 0,005 мг/кг ваги тіла разово, підтримка – 0,0001 мг/кг/хв до стабілізації АТ.

4. В/в дімедрол 1-2 мг/кг ваги тіла.

5. Еуфілін в/в 3-5 мг/кг ваги тіла через 6 годин.

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивного лікування.

7. Постійний нагляд за параметрами дихання і кровообігу, апаратний моніторинг серця. АТ, частоти дихання.

8. Контроль діурезу. При необхідносте – ІІТВЛ.

9. Цілодобовий контроль всіх фізіологічних параметрів – кардіомоніторинг, пульсоксиметрія,оцінка дихання.

10. Апаратна ШВЛ (при необхідності).

11. Фармакологічна підтримка серцево-судинної діяльності – допмін в дозі 1-5 мкг/кг/хв (при наявності показань).

12. Лікування ускладнень шоку.

13. При необхідності виклик анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади, або консультація по телефону.

1. Ефективна довготривала підтримка дихання та кровообігу:

а)стабілізація АТ;

б)-"- САТ;

в)-"- ЦВТ;

г)достатній діурез;

д)нормалізація показників КЛС.

2. Своєчасне виявлення ускладнень з боку головного мозку, легенів, нирок та їх лікування.

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

2.

Інфекційно-токсичний шок (ІТШ)

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АД,ЧСС,ЧД.

3. ЦВТ.

4. Шлунковий зонд.

5. Вимірювання температури тіла.

6. Поширений клінічний аналіз крові.

7. Аналіз сечі.

8. Визначення гематокриту

9. Лабораторне визначення електролітів, білка, цукру, білірубіну, сечовини.

10. Бактеріологічне обстеження.

11. Рентгенологічне обстеження.

12. Поширені бакобстеження біологічних рідин хворого.

13. Вимірювання газів крові.

14. Визначення показників коагуляції та фібринолізу крові.

15. УЗД.

І6. Реовазографія.

1. Інгаляція кисню.

2. В/в – суміш фізіологічного розчину і реополіглюкіну до стабілізації АТ.

3. При підозрі на менінгококову інфекцію в/в – пеніцилін 100 Од на кг м.т. одноразово.

4. Глюкокортикоїди в/в 10 мг/кг по преднізолону.

5. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

6. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і дихання.

7. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

8. Погодинний контроль діурезу.

9. Апаратне дихання (по показанням).

10. Встановлення центрального венозного катетера.

11. Вимірювання ЦВТ.

12. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїних розчинів до стабілізації кровообіг}.

13. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

14. Аміноглікозиди в сполученні з цефалоспоринами та інші антибіотики.

15. Цілодобовий кардіомоніторинг.

16. Цілодобова пульсоксиметрія.

17. Контроль дихання.

18. Апаратна ШВЛ в разі необхідності.

19. Лікування ускладнень шоку.

20. При необхідності виклик дитячого анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультування по телефону.

21. Плазмаферез.

1. Ефективна довготривала підтримка життєво важливих органів та систем:

а)стабільний АТ;

б)-"- САТ.

в)-"- ЦВТ;

г)нормальні показники КЛС;

д)достатній діурез;

е)нормалізація коагулограми.

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Респіраторний дистрес-синдром дорослих (РДСД)

 

1. Огляд хворого.

2. Шлунковий зонд.

3. Вимірювання АТ, ЧСС, ЧД.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Інгаляція кисню.

3. Дихання в режимі СД ППТ або ШВЛ.

4. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і дихання.

5. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

6. Погодинний контроль діурезу.

7. Апаратне дихання( по показанням).

8. Встановлення центрального венозного катете­ра.

9. Вимірювання ЦВТ.

10. Назогастральний зонд.

11. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

12. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

13. Цілодобовий кардіомоніторинг.

14. Цілодобова пульсоксиметрія.

15. Режимна (апаратна) ШВЛ (ППТ).

16. Лікування ускладнень РДС.

17. Виклик консультанта анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

1. Усунення, чи зменшення дихальної підтримки:

а)усунення ШВЛ;

б)-"-СДППТ;

в)зменшення відсотків кисню у дихальній суміші.

2. Своєчасне виявлення та усунення ускладнень.

7-21

4.

Набряк головного мозку

 

1. Огляд хворого.

2. Назогастральний зонд.

3. Вимірювання АТ, ЧСС, ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокриту'.

8. Лабораторне визначення електролітів, білірубіну, сечовини.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Апаратне дихання повітряно-кисневою сумішшю у помірній гіпервентиляції.

3. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і диханням.

4. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

5. Погодинний контроль діурезу

1. Усунення, чи зменшення дихальної підтримки:

а)усунення ШВЛ;

б)-"-СД ППТ;

в)зменшення відсотків кисню у дихальній суміші.

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

9. Бактеріологічне обстеження.

10. ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження.

12. Ехоенцелоскопія.

13. Вимірювання газів крові.

14. Визначення показників коагуляції та фібринолізу крові.

15. Люмбальна пункція з вимірюванням тиску в спинномозковому каналі.

16. Дослідження лікхвору.

17. ЕХО ЕГ.

18. УЗД (новонароджені).

19. МРТ головного мозку.

6. . Встановлення центрального венозного катетера.

7. Вимірювання ЦВТ.

8. Назогастральний зонд.

9. обмежена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів в режимі помірної дегідратації.

10. Підтримка гематокриту в межах 0,3-0,35.

11. Дексазон 2-4 мг/кг одноразово на початку лікування.

12. Цілодобовий кардіомоніторинг.

13. Цілодобова пульсоксиметрія.

14. Апаратна ШВЛ в режимі нормокапнії.

15. Лікування ускладнень

16. Виклик консультанта анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

2. Своєчасне виявлення та усунення ускладнень.

 

5.

Зупинка дихання та кровообігу.

Асистолія.

За МКХ «Зупинка серця».

І46

Швидкий огляд хворого та виявлення ознак зупинки дихання та кровообігу:

- апное;

- відсутність пульсу на великих артеріях;

- втрата свідомості;

- розширення зіниць;

- різка блідість або ціаноз.

1. Запис та моніторинг ЕКГ.

2. Лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

3. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза).

4. Визначення гематокриту.

5. Розгорнуті лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

6. Біохімічні дослідження крові

1. Відновлення та підтримка прохідності дихальних шляхів.

2. Штучне дихання “рот-маска”.

3. Закритий масаж серця.

4. Госпіталізація у відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

5. Інтубація трахеї, ШВЛ.

6. Апаратна вентиляція легень з подачею кисню.

7. Моніторинг ЕКГ. контроль ефективності серцево-легеневої реанімації.

8. Забезпечення надійного венозного доступу.

9. Діагностика виду зупинки кровообігу та зумовлена цим медикаментозна та електроімпульсна терапія.

1. Стабілізація АТ.

2. -"- САТ.

3. -"- КЛС;

4. Відновлення самостійного дихання.

5. -"- свідомості.

6. Профілактика та ефективне лікування ускладнень з боку головного мозку, легенів нирок.

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

(коагулограма, протеїнограма, осмолярність крові).

7. Гази крові та кислотно-лужний баланс.

8. Консультації фахівців (кардіолог, невролог) у т.ч. по телефону.

10. Лікування постреанімаційного стану.

11. Кардіомоніторинг, пульсоксиметрія

 

 

6.

Астматичний статус

J46

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ.ЧСС.ЧД.

3. Термометрія.

4. Клінічний аналіз крові, сечі.

5. ЕКГ.

6. Огляд отоларинголога.

7. Рентгенографія легень.

8. Визначення гематокрит.

9. Біохімічне обстеження крові (цукор, коагулограма. електроліти, гази та КОС).

10. Імунограма.

11. Повторити рентгенограму.

12. Розгорнуті лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

13. Поглиблені біохімічні дослідження крові (коагулограма. протеїнограма. осмолярність крові).

14. Гази крові та кислотно-лужний баланс.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Симпатоміметики у вигляді інгаляцій, в/в або в/м введень.

3. При відсутності ефекту – еуфілін 7 мг/кг маси тіла в/в чи в/м.

4. Преднізолон 2 мг/кг маси тіла одноразово.

5. При відсутності блювання – муколітики per os

6. Облік надходжень та втрат рідини.

7. Інгаляція зволоженного кисню постійно.

8. Терапія грудної клітини.

9. Стшгуляція кашлю.

10. Підтримуюча еуфілінізація відповідно до віку. Максимально 20-21 мг/кг.

11. Постійний контроль ЧД.ЧСС.АТ.

12. Антибіотики за показаннями.

13. Інгаляція муколітиків.

14. Лаваж ТБД та ШВЛ при необхідності.

15. Цілодобовий моніторінг.

16. Бронхоскопія за показаннями.

17. Контрольована апаратна ШВЛ при не­обхідності .

18. Імунокоригуюча терапія

19 Консіліум з тактики терапії.

1. Самостійне дихання.

2. Нормалізація співвідношення вдих/видох.

3. Нормалізація по­казників ЛОС.

4. Зменшення дози еуфіліну, глюкокортикоідів з тенденцією до звичайних доз хворого.

7-21

7.

Гіповолемічний шок (гостра дегідратація)

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ.ЧСС.ЧД. Температури.

3. Аускультація серця.

1.Реанімаційні заходи (при необхідності).

2. Інгаляція кисню.

3. Постановка назогастрального зонду.

4. Оральна регідратація.

1. Нормалізація показників ЦВТ, АТ, САТ

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Клінічний аналіз крові, сечі.

5. Визначення гематокрит.

6. Біохімічне обстеження (загальний білок, глюкоза, білірубін. сечовина, калій, натрій, хлор).

7. ЕКГ

8. Поширені клінічні лабораторні дослідження крові і сечі.

9. Поширені біохімічні дослідження крові і коагулограма. протеїнограма. альфа-амілаза, осмолярність та ін.

10. Дослідження газів крові та кислотно-лужного стану крові.

5. Зігрівання дитини

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивної терапії.

7. Моніторинг АТ.ЧСС.ЧД.

8. Забезпечення надійного судинного доступу.

9. Визначення ЦВТ.

10. Контроль діурезу.

11. ШВЛ при необхідності.

12. Визначення типу гіповолемічного шоку.

13. Якщо шок некомпенсований. незалежно від типу шоку провести на протязі 1 години в/в інфузію колоїдно-сольових розчинів в обсязі 20-30 мл/кг.

14. Продовжити в/в інфузію рідини в обсязі 10 мл/кг/год до відновлення діурезу.

15. Цілодобовий кардіомоніторинг. пульсоксиметрія, моніторинг дихання.

16. Апаратна штучна вентиляція легень при необхідності.

17. Продовження симпатоміметичної підтримки.

18. Лікування ускладнень шоку.

19. При необхідності застосування плазмаферезу.

20. При необхідності виклик анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону

2. Відновлення достатнього діурезу.

3. Своєчасне вияв­лення та усунення ускладнень з боку головного мозку. легенів, нирок тощо.

 

8.

Гострий набряк легень.

 

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЦВТ.

3. Визначення ритмічності пульсу.

4. Вимірювання ЧД.

5. Рентгенографія легень.

6. ЕКГ

1. Госпіталізація у відділення реанімації.

2. Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ і подачею кисню.

3. Лікування аритмії медикаментозне у відповідності до виду розладу ритму.

4. Постійний контроль параметрів дихання і кровообігу.

1. Самостійні дихан­ня, або зменшення дихальної підтримки (відсотків кисню, СД ППТ),

2. Нормальні показ­ники КЛС.

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Лабораторні клінічні дослідження

крові, сечі.

8. Біохімічні дослідження крові (електроліти. глюкоза, загальний білок). 9. Визначення гематокриту.

10. Гази крові, кислотно-лужний стан.

11. Консультація кардіолога.

12. Запис ФКГ, проведення ЕХО-кардіографії.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. При середньому системному АТ нижче 70 мм.рт.ст. призначити допамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

7. Накладання венозних джгутів на кінцівки на 20-30 хвилин, напівсидяче положення.

8. Дімедрол 1 мг/кг в/в або в/м.

9. Допамін в дозі 1-5 мкг/кг/хв. При наявності показань.

10. Введення морфіну 0.2 мг/кг кожні 6-8 годин в/м під контролем ЦВТ. 11. Інтубація трахеї і ТТГВЛ з ПДКВ при вираженій дихальній недостатності.

12. При задовільному системному АТ ср./більше 70 мм рт.ст.) назначити нітрогліцерин або нітропрусід натрія, починаючи з доз 0,1 мкг/кг/хв.

13. При системному АТ ер. нижче 70 мм рт.ст. і ЧСС рівної чи вище 120-140 за 1 хв. – назначити добутамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв., а при ЧСС менше 120 за 1 хв. – допамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

14. При некупіруючому набряку легень вирішувати питання про переведення в спеціалізовані центри або НДІ для подальшо­го, можливо хірургічного лікування.

15. УЗД.

3. Нормалізація ЦВТ.

4. Нормалізація САТ. АТ

5. Своєчасне вияв­лення та усунення ускладнень з боку інших органів

 


ДИТЯЧА АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ

ІV рівень надання медичної допомоги

 

№ №

п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

УДСЛ «ОХМАТДИТ»

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (Дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Анафілактичний шок

Т78.2

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АД.ЧСС.ЧД.

3. ЦВТ.

4. Клінічний аналіз крові.

5. Аналіз сечі

6. Визначення гемоглобіну і гематокриту

7. Визначення біохімічних параметрів крові (білок, глюкоза, білірубін, сечовина).

8. ЕКГ

9. Рентген-контроль легень.

10. Поширені лабораторні дослідження крові і сечі.

11. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза, альфа-амілаза. коагулограма. білок.

12. Гази крові.

13. УЗД.

14. При наявності показань - дослідження імунологічного стану дитини;

15. Поглиблені дослідження коагулограми.

 

1. Ефективна довготривала підтримка дихання та кровообігу:

а)стабілізація АТ:

б)-"- САТ;

в)-"- ЦВТ:

г)достатній діурез;

д)нормалізація показників КЛС

2. Своєчасне виявлення ускладнень з боку головного мозку, легенів, нирок та їх лікування.

7-21

2.

Інфекційно-токсичний шок

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АД.ЧСС.ЧД.

3. ЦВТ.

4. Шлунковий зонд.

5. Вимірювання температури тіла.

6. Поширений клінічний аналіз крові

7.  Аналіз сечі.

1. Інгаляція кисню.

2. В/в - суміш фізіологічного розчину і реополіглюкіну до стабілізації АТ.

3. При підозрі на менінгококову інфекцію в/в – пеніцилін 100 Од на кг м.т. одноразово.

1. При асистолії – закритий масаж серця і штучне дихання ("із рота в рот", "рот-повітропровід". "рот-маска").

2. Інгаляція кисню.

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

8. Визначення гематокриту

9. Лабораторне визначення електролітів. білка, цукру, білірубіну, сечовини

10. Бактеріологічне обстеження

11. Рентгенологічне обстеження. 12. Поширенні бакобстеження біологічних рідин хворого.

13. Вимірювання газів крові.

14. Визначення показників коагуляції та фібринолізу крові.

15. УЗД.

16. Реовазографія.

17. Дослідження імунологічного стану дитини.

18. Розширене бактеріологічне обстеження біологічних середовищ дитини.

19. При наявності показань консультації спеціалістів – алерголога, невропатолога, кардіолога, нефролога.

4. Глюкокортикоїди в/в 10 мг/кг по преднізолону.

5. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

6. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і

дихання.

7. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

8. Погодинний контроль діурезу.

9. Апаратне дихання (по показанням).

10. Встановлення центрального венозного катетера.

11. Вимірювання ЦВТ.

12. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

13. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

14. Аміноглікозиди в сполученні з цефалоспоринами та інші антибіотики,

15. Цілодобовий кардіомоніторннг.

16. Цілодобова пульсоксиметрія,

17. Контроль дихання.

18 Апаратна ШВЛ в разі необхідності.

19. Лікування ускладнень шоку,

20. При необхідності виклик дитячого анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультування по телефону.

21. Плазмофорез.

22. Лікування важких ускладнень шоку: респіраторного дистрес-синдрому. набряку головного мозку, гострої ниркової недостатності, порушень ритму серцевої діяльності.

3. В/в – адреналін 0.005 мг/кг ваги тіла разово, підтримка – 0.0001 мг/кг/хв. до стабілізації АТ.

4. В/в дімедрол 1-2 мг/кг ваги тіла.

5. Еуфилін в/в 3-5 мг/кг ваги тіла через 6 годин.

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивного лікування.

7. Постійний нагляд за параметрами дихання і кровообігу, апаратний моніторинг серця. АТ. частоти дихання.

8. Контроль діурезу.

9. При необхідності – ШВЛ.

10. Цілодобовий контроль всіх фізіологічних параметрів – кардіомоніторингу, пульсооксіметрія, оцінка дихання.

11. Апаратна ШВЛ (при необхідності).

12. Фармакологічна підтримка серцево-судинної діяльності – допмін в дозі 1-5 мкг/кг/хв (при

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

23. При наявності показань – проведення гемодіалізу, перитонеального діалізу, плазмаферезу. плазмасорбції. гіпербаричної оксигенації.

наявності показань).

13. Лікування ускладнень шоку.

14. При необхідності виклик анестезіолога у складі республіканської консультативної бригади або консультація по телефону.

15. При наявності показань консультації спеціалістів – алерголога, невролога кардіолога, нефролога.

16. Лікування ускладнень шоку: респіраторного дистрес-синдрому дорослих, набряку головного мозку, гострої ниркової недостатності, порушень ритму серцевої діяльності.

17. При наявності показань – проведення гемодіаліз), перитонеального діалізу, плазмаферезу, плазмасорбції, гіпербаричної оксигенації.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Респіраторний дистрес-синдром (РДС)

J80

1. Огляд хворого.

2. Шлунковий зонд.

3. Вимірювання АТ. ЧСС, ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокриту.

8. Лабораторне визначення електролітів, білка, цукру, білірубіну, сечовини.

9. Бактеріологічне обстеження.

10. ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження.

12. Поширені бакобстеження хворого

13. Вимірювання газів крові.

14. Визначення показників коагуляції та фібринолізу крові.

15. УЗД

16. Поглиблені дослідження біохімічних показників крові (гази крові, коагулограма, електроліти, білок та його фракції, альфа-амілаза, білірубін) При наявності показань консультації спеціалістів – алерголога, невропатолога, кардіолога, нефролога.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Інгаляція кисню.

3. Дихання в режимі СД ППТ або ШВЛ.

4. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і дихання.

5. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

6. Погодинний контроль діурезу.

7. Апаратне дихання ( по показанням).

8. Встановлення центрального венозного катетера.

9. Вимірювання ЦВТ.

10. Назогастральний зонд.

11. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

12. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

13. Цілодобовий кардіомоніторинг.

14. Цілодобова пульсоксиметрія.

15. Режимна (апаратна) ШВЛ (ППТ).

16. Лікування ускладнень РДС.

17. Виклик консультанта анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

18. Лікування важких ускладнень респіраторного дистрес-синдрому. набряку головного мозку, гострої ниркової недостатності, порушень ритму серцевої діяльності.

19. При наявності показань – проведення гемодіалізу, перитонеального діалізу, плазмаферезу, плазма сорбції, гіпербаричної оксигенації.

1. Усунення, чи зменшення дихаль­ної підтримки:

а)усунення ШВЛ:

б)-"- СД ППТ: в)зменшення відсотків

кисню у дихальній суміші.

2. Своєчасне виявлен­ня та усунення ускладнень

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Набряк головного мозку

 

1. Огляд хворого.

2. Назогастральний зонд.

3. Вимірювання АГ. ЧСС. ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокриту.

8. Лабораторне визначення електролітів, білірубіну, сечовини.

9. Бактеріологічне обстеження.

10. ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження легень.

12. Ехоенцефалоскопія

13. Вимірювання газів крові

14. Визначення показників коагуляції та фібрінолізу крові.

15. Люмбальна пункція з вимірюванням тиску в спиномозковому каналі.

16. Дослідження лікхвору.

17. ЕХО ЕГ.

18. УЗД (новонароджені).

19. МРТ головного мочку.

20. Поглиблені дослідження біохімічних показників крові (гази крові, коагулограма. електроліти. білок і його фракції, альфа-амілаза, білірубін).

21. Комп’ютерне або МРТ дослідження головного мозку.

22. При наявності показань консультації спеціалістів – алерголога, невролога, кардіолога, невропатолога.

 

1. Повернення свідомості.

2. Відновлення са­мостійного дихання.

3. Стабільні показни­ки функції кровообігу

4.  (тиск, діурез тощо).

5. Своєчасне вияв­лення та усунення ускладнень.

7-48


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Зупинка дихання та кровообігу за МКХ – "зупинка серця".

J46

Швидкий огляду хворого та виявлення ознак зупинки дихання та кровообігу

- апное;

- відсутність пульсу на великих артеріях;

- втрата свідомості.

- розширення зіниць.

- різка блідість або цианоз

1. Запис та моніторинг ЕКГ.

2. Лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

3. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза).

4. Визначення гематокриту.

5. Розгорнуті лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

6.Біохімічні дослідження крові (коагулограма, протеїнограма. осмолярність крові).

7. Гази крові та кислотнолу жний баланс.

8. Консультації фахівців (кардіолог, невролог), у т ч. по телефону.

9. Поглиблені дослідження біохімічних показників крові (гази крові, кислотно-лужний баланс коагулограма. електроліти, білок і його фракції, альфа-амілаза. білірубін).

10. Комп'ютерне або ЯМР дослідження головного мозку.

I1. Консультації спеціалістів при необхідності.

 

1. Стабілізація АТ.

2.-"- САТ

3.-"- КЛС

4. Відновлення самостійного дихання.

5.-"-свідомості.

6. Профілактика та ефективне лікування ускладнень з боку головного мозку, легенів, нирок.

7-21

6.

Астматичний статус

J46

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ.ЧСС.ЧД.

3. Термометрія

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Апаратне дихання повітряно-кисневою

1. Самостійне дихання.

2. Нормалізація співвідношення

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Клінічний аналіз крові, сечі

5. ЕКГ.

6. Огляд отоляринголога.

7. Рентгенографія легень.

8. Визначення гематокриту,

9. Біохімічне обстеження крові (цукор. коагулограма. електроліти, гази та КОС).

10. Імунограма.

11. Повторити рентгенограму.

12. Розгорнуті лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

13. Поглиблені біохімічні дослідження крові (коагулограма. протеінограма. осмолярність крові).

14. Гази крові та кислотно-лужний баланс.

15. Бронхограма (за показаннями).

16. Консультація спеціалістів при необхідності лікування.

сумішшю у помірної гіпервентиляції.

3. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і

дихання.

4. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. Встановлення центрального венозного катетера.

7. Вимірювання ЦВТ.

8. Назогастральний зонд.

9. Обмежена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів в режимі помірної дегідратації.

10. Підтримка гематокриту в межах 0,3-0,35. н 2-4 мг/кг одноразово на початку

11. Дексазон 2-4 мг/кг одноразово на початку. 12. Цілодобовий кардіомоніторинг.

13. Цілодобова пульсоксимстрія.

14. Апаратна ШВЛ в режимі нормокапнії.

15. Лікування ускладнень.

16. Виклик консультанта-анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

17. Лікування важких ускладнень: респіраторного дистрсс-синдрому. гострої ниркової недостатності, порушень ритму серцевої діяльності та ін.

18. При наявності показань – проведення гемоультрафільтрації, плазмаферезу, гіпербаричної оксигенції.

вдох/видох.

3. Нормалізація показників ЛОС.

4. Зменшення дози еуфіліну.глюкокортикоїдів з тенденцією до звичайних доз хворого.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Гіповолемічний шок.

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ.ЧД.ЧСС. Температури.

3. Аускультація серця.

4. Клінічний аналіз крові, сечі.

5. Визначення гематокриту.

6. Біохімічне обстеження крові (*загальний білок, глюкоза, білірубін.сечовина, калій, натрій, хлор).

7. ЕКГ.

8. Поширені клінічні лабораторні дослідження крові і сечі.

9. Поширені біохімічні дослідження крові і коагулограма. протеінограма. альфа-амілаза. осмолярність та ін.

10. Дослідження газів крові та кислотно-лужного стану крові.

11. Дослідження імунологічного стану.

12. Поглиблені біохімічні дослідження.

13. Консультації спеціалістів при необхідності.

1. Реанімаційні заходи (при необхідності).

2. Інгаляція кисню.

3. Постановка назогастрального зонду.

4. Оральна регідратація.

5. Зігрівання дитини.

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивної терапії.

7. Моніторинг АТ.ЧСС.ЧД.

8. Забезпечення надійного судинного доступу.

9. Визначення ЦВТ. 10.Контроль діурезу.

11. ШВЛ при необхідності.

12. Визначення типу гіповолемічного шоку.

13. Якщо шок некомпснсований. незалежно від типу шоку провести на протязі 1 години в/в інфузію колоїдно-сольових розчинів в обсязі 20-30 мл/кг.

14. Продовжити в/в інфузію рідини в обсязі 10 мл/кг/год до відновлення діурезу.

15. Цілодобовий кардіомоніторинг. пульсоксиметрія. моніторинг дихання.

16. Апаратна штучна вентиляція легень при необхідності.

17. Продовження симпатоміметичної підтримки.

18. Лікування ускладнень шоку.

19. При необхідності застосування плазмаферезу.

20. При необхідності виклик анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

21. Лікування ускладнень шоку.

22. При необхідності проведення будь-якого методу еферентної терапії та гіпербаричної оксигенації.

1. Нормалізація показників ЦВТ, АТ, САТ.

2. Відновлення достатнього діурезу.

3. Своєчасне виявлення та усунення ускладнень з боку головного мозку, легенів, нирок тощо.

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Гострий набряк легень (за МКХ- набряк легень).

 

1. Огляд хворого

2. Вимірювання АТ.ЦВ'І.

3. Визначення ритмічності пульсу.

4. Вимірювання ЧД.

5. Рентгенографія легень.

6. ЕКГ.

7. Лабораторні клінічні доследження крові, сечі.

8. Біохімічні дослідження крові (електрліти. глюкоза, загальний білок).

9. Визначення гематокриту

10. Гази крові, кислотно-лужний стан.

11. Консультація кардіолога.

12. Запис ФКГ. проведення ЕХО-кардіографії.

13. Дослідження імунологічного стану. 14. Поглиблені біохімічні дослідження.

1. Госпіталізація у відділення реанімації.

2. Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ і подачею кисню.

3. Лікування аритмії медикаментозне у відповідності до виду розладу ритму.

4. Постійний контроль параметрів дихання і крово­обігу.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. При середньому системному АТ нижче 70 мм.рт.ст. призначити допамін. починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

7. Накладання венозних джгутів на кінцівки на 20-30 хвилин, напівсидяче положення.

8. Дімедрол 1 мг/кг в/в або в/м.

9. Допамін в дозі 1-5 мкг/кг/хв. При наявності показань.

10. Введення морфіну 0.2 мг/кг кожні 6-8 годин в/м під контролем ЦВТ.

11. Інтубація трахеї і 1ИВЛ з ПДКВ при вираженій дихальній недостатності.

12. При задовільному системному АТ ср./більше 70 мм рт.ст. – назначити нітрогліцерин або нітропрусід натрія. починаючи з Доз 0.1 мкг/кг/хв.

13. При системному АТ ер. нижче 70 мм рт.ст. і ЧСС рівної чи вище 120-140 за 1 хв. – назначити добутамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв. а при ЧСС менше 120 за 1 хв. – допамін. починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

14. При некупіруючому набряку легень вирішувати питання про переведення в спеціалізовані центри або НДІ для подальшого, можливо хірургічного лікування.

15. УЗД.

1. Самостійні дихання або зменшення дихальної підтримки (відсотків кисню, СД ППТ).

2. Нормальні показники КЛС.

3. Нормалізація ЦВТ.

4. Нормалізація САТ, АД.

5. Своєчасне виявлення та усунення ускладнень з боку інших органів.

7-21

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

16. Лікування ускладнень гострого набряку легень.

17. При необхідності проведення будь-якого метода еферентної терапії та гіпербаричної оксигенації.

18. Консультації спеціалістів при необхідності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

ГЕМАТОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ГЕМАТОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

РЛ, ЦРЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

 

Гострий лейкоз; хронічний мієлолейкоз; злоякісні лімфоми (лімфобластні, лімфогрануле-матоз)

С81, С83, С85, С88, С91, С92, С93, С94, С95

1. Аналіз крові розгорнутий

2. Рентгенографія органів грудної порожнини

3. УЗД органів черевної порожнини

1. При рівні Hb менш 50 г/л –трансфузія еритроцитарної маси.

2. При масивній кровотечі. ДВС-синдромі – транфузія свіжозамороженої плазми.

3. При лихоманці більш 38.5 – антибактеріальна терапія.

4. Направлення в обласне онкогематологічне відділення

1. Хворий з підозрою на пухлину кровотворної або лімфоїдної системи у соматичне компенсованому стані направлений на обслідування та лікування до гематолога в обласне гематологічне відділення:

· Hb не менше 50 г/л;

· немає профузної кровотечі;

· немає ознак гострої та наростаючої

серцево-дихальної недостатності:

· немає судомного синдрому:

Т тіла не більше 38.5.

3-5

2. У стані гематологічної ремісії, на підтримуючій хіміотерапії – диспансерний нагляд педіатра.

диспансерний нагляд педіатра:

· Нв не менше 100 г/л;

· лейкоцити 2.0-5 Ох109/л;

· лімфоцити більш 300/мкл;

· немає вираженої дисфункції серцево-судинної системи, печінки; нирок;

· немає ознак ураження ЦНС.

2-5 років

2.

Анемії:

 

1. Аналіз крові розгорнутий, ретикулоцити, тромбоцити.

ГРУПА А:

1. Ферротерапія.

2. Вітамінотерапія ("С", "В12".фолієва кислота).

3. Коррегування дієти

1. Одужання 2. Клініко-гематологічна ремісія: рівень Hb більше 110 г/л.

Амбула-торне лікування 30-60

а)дефіцитні (білково-залізо-вітамінне-);

D50-D53


 

1

2

3

4

5

6

7

 

в)гемолітичні (уроджені, набуті);

D55- D59

2. Біохімічні показники крові (білок, фракції. ВІ, АЛТ, АСТ, ферритин або сироваткове залізо, глюкоза, сечовина, креатинін).

3. Аналіз сечі загальній, жовчні пігменти, вільний Hb.

ГРУПА В та С:

1. Направлення в обласне гематологічне відділення.

2. При рівні Hb менш 50 г/л – трансфузія еритроцитарної маси одногрупної (або 0(1) Rh-від’ємної у випадку позитивної пан аглютинації).

3. Внутрішньовенна інфузія розчинів глюкози та фізіологічного.

4. Кортикостероїди (за показаннями).

1. Одужання

2. Клініко-гематологічна ремісія:

· рівень Hb більш 100 г/л;

· рівень гранулоцитів більш 1.0x109/л;

· рівень тромбоцитів більш І00.0x109/л;

· рівень Ві менше 50 мМоль/л.

14-90

с)апластичні

(конституціональ-ні, набуті).

D60-D64

3.

Гематологічні захворювання:

ГРУПА А –

гемофілія А, В, С ГРУПА В – коагулопатії (уроджені, набуті), хвороба Виллебранда

ГРУПА С – тромбоцитопенії, тромбоцитопатії

D65-D69

1. Аналіз крові на тромбоцити

2. Час згортання крові подовженість кровотечі.

3. Аналіз сечі загальний, за Нечипоренко.

4. Рентгенографія суглобів.

5. Консультація ортопеда. 6. Консультація дитячого невролога.

7. Тест Грегерсена.

8. Очне дно.

ГРУПА А та В:

1. Імобілізація кінцівки при артрозі або великій тканинній гематомі.

2. Планове введення кріопреипіту/концентрату 8-го фактора при гемофілії А. хворобі Виллебранда.

3. Планове введення свіжозамороженої плазми/концентрату 9-го фактора – при гемофілії В.

4. При відсутності препаратів –направлення в обласне гематологічне відділення.

1. Компенсація стану хворого:

- немає ознак продовження кровотечі;

2. Направлення в ОДЛ.

3-20

ГРУПА С:

1. Оцінка критеріїв транспортабельності хворого:

- ступінь важкості тромбоцитопенії, (глибока - менш 50.0/мкл)

- виразність геморагічного синдрому в ділянці верхньої частини тулуба, на голові: профузна. носова, ниркова,

1. Компенсація стану хворого:

- немає ознак продовження кровотечі;

- немає судомного синдрому;

- рівень Hb більш 50 г/л.

2. Клініко-гематологічна ремісія (рівень тромбоцитів більше 100.0 х!07л).

3. Направлення в ОДЛ.

5-30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

гастро-інтестинальна кровотеча;

- ознаки внутрішньо-м’язового крововиливу.

2.2. За критеріями транспортабельності – направлення в обласне гематологічне відділення.

3. У випадку нетранспортабельності: – преднізолон в дозі 2-5 мг/кг маси тіла за добу; дицинон (етамзилан). е-АМКК (ПАМ БА):

- свіжезаморожена плазма;

- при рівні Hb менше 50 г/л – трансфузія еритроцитарної маси.

 

 


ГЕМАТОЛОГІЯ

ІII рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

РЛ, ЦРЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Гострий

лейкоз:

хронічний

мієлолейкоз;

злоякісні лімфоми

(лімфобластні лімфогрануле-матоз)

злоякісний

гістіоцитоз

 

первинно

виявленими або рецидив

С81

С83

С85

С88

С91

С92

С93

С94

С95

1. Аналіз крові розгорнутий.

2. Тромбоцити.

3. Мієлограма.

4. Цитохімічні дослідження кістково-мозкового пунктату.

5. Трепанобіопсія кісткового мозку.

6. Біопсія лімфатичного вузла, пухлинного новоутворення.

7. Спиномозкова пункція з цитологічним дослідженням клітин ліквору.

8. Рентгенографія (та томографія) органів грудної клітини.

9. ЕКГ. ФКГ, УЗД серця, ЕЕГ. РеоЕГ.

10. УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору.

11. Комп'ютерна томографія.

12. Біохімічні дослідження крові.

13. Білок, фракції, Ві, АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ лактатдегідрогеназа, глюкоза, сечовина, креатинін, електроліти, КЛР.

14. Коагулограма, АКТ, ПДФ.

15. Інфікованість на гепатит В, С, D, ЦМВ, ЕБВ, пневмоцисти.

16. Мікробіологічні дослідження крові, шкіри, слизових, калу.

17. Очне дно.

1. Протокол хіміотерапії згідно з типом лейкозу/лімфоми:

2. Преднізолонова попередня фаза.

3. Терапія індукції ремісії.

4. Терапія консолідації.

5. Терапія інтенсифікації.

6. Профілактика уражень ЦНС (інтратекальні введення хіміопрепаратів; в/венно за 24 години високої дози метатрексату. Краніальне опромінення в дозі 12Гр, 18Гр, 24Гр – при ураженнях ЦНС.

7. Підтримуюча терапія.

8. Комбінована хіміо-променева терапія (лімфогранулематоз).

9. Інтерферонотерапія (ХМЛ, НЗЛ).

10. Комбінована хіміо-інтерфероно-терапія (ХМЛ, НЗЛ).

11. Замісна трансфузійна терапія компонентами крові (еритроцитарна маса, тромбоцитарний концентрат, свіжоморожена плазма).

12. Паралельна детоксикаційна інфузія (1,5-З,0 л/м" поверхні тіла за добу).

Повна (або часткова) ремісія: –

- немає ознак пухлини;

- у мієлограмі не більш 5% бластних клітин; на компенсованому рівні репарація усіх ліній кровотворення;

- рівень Нb не менше 100 г/л;

- рівень тромбоцитів більш 100.0x1;

- рівень лейкоцитів 2,0-5,0x109/л.

- немає ознак виразної органної дисфункції.

120-180

2. Кістково-мозкова ремісія з ускладненнями органними дисфункціями.

120-180

3. Тривала повна гематологічна ремісія – безрецидивний перебіг захворювання.

2-5 років


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

13. Супроводжуюча антибактеріальна, антимікотична терапія цитостатичних нейтропеній.

 

 

2.

Анемії:

а)дефіцитні (білково- залізо- вітаміно-)

D50-D53,

1. Аналіз крові розгорнутий, ретикулоцити, тромбоцити.

2. Осмотична резистентність еритроцитів.

3. Визначення середнього об’єму еритроцитів або крива Прайс-Джонса.

4. Мієлограма.

5. Трепанобіопсія кісткового мозку.

6. Біохімічні показники крові (білок, фракції, Ві, АЛТ, АСТ. ГГТ, ферритин або сироваткове залізо, глюкоза, сечовина, креатинін, глюкоза, електроліти, гаптоглобін, вільний Нb).

7. Загальна залізозв'язуюча здатність плазми, насичення трансферрину.

8. Коагулограма. ПДФ.

9. Пряма та непряма проби Кумбса. ЦІК.

10. Якісні та/або кількісні тести на вн/еритроцитарні ферменти (Г6ФДГ, ПФДГ, 2-3-ДФГ) гемолітичні тести з 10% сахарозою, 2-х фазова холодова.

11. Аналіз сечі загальний, за Нечипоренко, за Зимницьким.

12. УЗД органів  черевної порожнини, ендоскопія шлунка.

13. Інфікованість на В, С, D, ЦМВ, ЕБВ, герпес.

ГРУПА А:

лікується в терапевтичних відділеннях.

1. Одужання: більш 110 г/л на протязі більш 3-х місяців.

30-45

в)гемолітичні (уроджені, набуті) рецидивуючі та резистентні форми

D55-D59,

ГРУПА В:

1. Преднізолонотерапія.

2. Детоксикаційна інфузія (1,5-3,0 л/м2 поверхні тіла за добу).

3. Замісна трансфузія еритроцитарної маси (індивідуальний підбір за реакцією Кумбса).

4. Свіжозаморожсна плазма (ДВС-синдром)

5. Обмінний плазмаферез, гемосорбція.

6. Спленектомія (за показаннями).

7. Імуносупресивна терапія (сандимун, азатиоприн, вінкристин, вінбластин, 6-МП, лейкеран).

1. Одужання: Нb більш 100 г/л: рівень ретикулоцитів менш 3% на протязі одного року.

2. Клініко-гематологічна ремісія хронічної форми.

3. Направлення в Український центр дитячої онкогематології.

20-90

с)апластичні (конституціональні, набуті)

D60-D64

ГРУПА С.

1. Стероідна терапія (преднізолон, метил преднізолон, тестостерон, неробол, даназол).

2. Імуносупресивна терапія:

- антилімфоцитарний або антитимоцитарний імуноглобулін;

- циклоспорин А (сандимун).

3. Препарати факторів росту: Г-КСФ та ГМ-КСФ (нейпоген, лейкомакс, граноцит), еритропоетин (епрекс,епоген).

1. Одужання (безрецидивний перебіг захворювання більше 5-ти років після лікування).

2. Повна чи часткова клініко-гематологічна ремісія:

- рівень Нb не менше 100 г/л;

- рівень гранулоцитів більше 1,5-0,5х109/л;

- рівень тромбоцитів більше 100,0x109

3. Нправлення в Український центр дитячої онкогематології.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Геморрагічні захворювання:

ГРУПА А – гемофілія А, В, С.

ГРУПА В – коагулопатії (уроджені, набуті), хвороба Виллебранда.

ГРУПА С – тромбоцитопенії, тромбоцитопатії.

D65-D69

1. Аналіз крові розгорнутий, ретикулоцити, тромбоцити.

2. Тримбоцитарна (гістограма за об'ємом тромбоцитів).

3. Час згортання крові, тривалість кровотечі.

4. Коагулограма, ПДФ, АКТ.

5. Тест генерації тромбопластину, коррекційні тести.

6. Адгезивність, агрегація тромбоцитів.

7. Ретракція кров'яного згортку.

8. Мієлограма (мегакариоцитограма).

ГРУПА А та В:

1. Іммобілізація кінцівки.

2. Планове введення кріопреципітату/концентрату 8-го фактора при гемофілії А, хвороба Виллебранда.

3. Планове введення свіжозамороженої плазми/концентрату 9-го фактора – при гемофілії В.

4. Інгібітори протеолізу.(Е-АМКК, контрикал, інші).

5. Місцеве при гемартрозах, тканинних гематомах компреси з ДМСО. електрофорез з KJ, CaCL2-лидазою, амбеном.

6. Антибіотикотерапія за показаннями.

7. Етапна редресація артрозів.

1. Клінічна ремісія захворювання.

2. Хронічний рецидивуючий перебіг захворювання з ускладненнями.

3. Одужання.

4. Клініко-гематологічна ремісія хронічної форми:

- немає ознак геморрагічного синдрому:

- рівень тромбоцитів більше 100,0x109

5. Направлення в Український центр дитячої онкогематології.

7-20

ГРУПА С:

1. Кортикостероїдна терапія.

2. Симптоматична терапія (дицинон етамзилат, с-АМКК, адроксон).

3. В/венно високі дози іммуноглобуліну (сандоглобулін, Окта-гам Інтраглобін-Ф, ін.).

4. При загрозливих життю кровотечах, оперативних втручаннях – трансфузія тромбоцитарного концентрату: високі дози веноглобуліну.

5. Свіжозаморожена плазма за показаннями.

6. Спленектомія.

 

30-45


ГЕМАТОЛОГІЯ

ІV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

УДСЛ ”ОХМАТДИТ”, Київський НДІ гематології та переливання крові

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Гострий лейкоз;

хронічний мієлолейкоз;

злоякісні лімфоми (лімфобластні, лімфогранулематоз)

злоякісний гістіоцитоз –

первинно, виявлений або рецидив

С81, С83, С85, С88, С91, С92, С93, С94, С95

1. Аналіз крові розгорнутий.

2. Тромбоцити.

3. Мієлограма.

4. Цитохімічні дослідження кістково-мозкового пунктату.

5. Трепанобіопсія кісткового мозку.

6. Біопсія лімфатичного вузла, пухлинного новоутворення.

7. Референтне консультування діагностичних препаратів кісткового мозку, п/крові, пунктатів л/вузлів, цитохімічних тестів.

8. Імунофенотипування пухлинних клітин лейкозу/лімфом.

9. Цитогенетичні дослідження пухлинного клону кісткового мозку.

10. Молекулярно-біологічні дослідження пухлин

11. Дослідження за методом культури тканин.

12. Імунологічне типування за системою HLA-DR

13. Спиномозкова пункція з цитологічним дослідженням клітин ліквору.

14. Рентгенографія (та томографія) органів грудної клітини

Протокол хіміотерапії згідно з типом лейкозу/лімфоми:

1. Преднізолонова попередня фаза.

2. Терапія індукції ремісії.

3. Терапія консолідації.

4. Терапія інтенсифікації.

5. Профілактика уражень ЦНС (інтратекальні введення хіміопрепаратів; в/венно за 24 години високої дози метатрексату, краніальне опромінення в дозі 12 Гр, 18 Гр, 24 Гр – при ураженнях ЦНС.

6. Підтримуюча терапія.

7. Комбінована хіміопроменева терапія (лімфогранулематоз).

8. Іртерферонотерапія (ХМЛ, НЗЛ).

9. Комбінована хіміо-інтерфероно-терапія (ХМЛ, НЗЛ).

10. Замісна трансфузійна терапія компонентами крові (еритроцитарна маса, тромбоцитарний концентрат, свіжоморожена плазма).

11. Паралельна детоксикаційна інфузія (1,5-3,0 л/м2 поверхні тіла за добу).

1. Повна (або часткова) ремісія захворювання:

- немає ознак пухлини;

у мієлограмі не більше 5% бластних клітин; на компенсованому рівні репарація усіх ліній кровотворення;

- рівень Нb не менше 100 г/л;

- рівень тромбоцитів більше 100.0x109/л;

- рівень лейкоцитів 2,0-5,0x109/л.

- немає ознак виразної органної дисфункції:

120-180

2. Кістковомозкова ремісія з ускладненнями, органними дисфункціями.

120-180

3. Кістковомозкова ремісія з аутологічною або аллогенною трансплантацією кісткового мозку/периферичної стовбурової кровотворної клітини.

45-230

4. Тривала повна гематологічна ремісія – безрецидивний перебіг захворювання на протязі 2-5 років.

2-5 років


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

15. ЕКГ, ФКГ, УЗД серця, ЕЕГ, РеоЕГ.

16. УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору.

17. Комп'ютерна томографія.

18. Біохімічні дослідження крові.

19. Білок, (фракції. Ві, АЛТ, АСТ, ГГТ, Л,. лактатдегідрогеназа, діастаза, глюкоза, сечовина, креатинін, електроліти, КЛР.

20. Коагулограма, АКТ, ПДФ.

21. Інфікованість на гепатит В, С, D, ЦМВ, ЕБВ, пневмоцисти.

22. Мікробіологічні дослідження крові, шкіри, слизових, калу.

23. Очне дно

12. Супроводжуюча антибактеріальна, антимікотична терапія цитостатичних нейтропеній.

13. Високоінтенсивні протоколи хіміотерапії (рецидив лейкозу/лімфоми, група високого ризику, беркіттоподібна лімфома/лейкоз).

14. Аутологічна та аллогенна трансплантація кісткового мозку та/або периферичної стовбурової кровотворної клітини.

 

 

2.

Анемії:

а)дефіцитні (білково-, залізо-, вітаміно-)

D50-D53

1. Аналіз крові розгорнутий, ретикулоцити, тромбоцити.

2. Осмотична резистентність еритроцитів.

3. Визначення середнього об’єму еритроцитів або крива Прайс-Джонса.

4. Мієлограма.

5. Трепанобіопсія кісткового мозку.

6. Біохімічні показники крові (білок, фракції. Ві, АЛТ, АСТ, ГГТ. ферритин або сироваткове залізо, глюкоза, сечовина, креатинін, електроліти, гаптоглобін, вільний Нb).

7. Загальна залізозв'язуюча здатність плазми, насичення трансферрину.

8. Коагулограма, ПДФ.

ГРУПА А: лікується в терапевтичних відділеннях.

1. Одужання: Нb більшt 110 г/л на протязі більше 3-х місяців.

30-45

в)гемолітичні (уроджені, набуті) рецидивуючі та резистентні форми

D55-D59

ГРУПА В:

1. Преднізолонотерапія.

2. Детоксикаційна інфузія (1,5-3,0 л/м2 поверхні тіла за добу).

3. Замісна трансфузія еритроцитарної маси (індивідуальний підбір за реакцією Кумбса).

4. Свіжозаморожена плазма.

5. ДВС-синдром.

6. Обмінний плазмаферез, гемосорбція.

7. Спленектомія (за показаннями)

8. Імуносупрессивна терапія (сандимун, азатиоприн,

1. Одужання:

Нb більше 100 г/л;

рівень ретикулоцитів менше 3% на протязі одного року.

2. Клініко-гематологічна ремісія хронічної форми.

3. Направлення в Український центр дитячої онкогематології.

20 - 90


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

9. Пряма та непряма проби Кумбса, ЦІК.

10. Якісні та/або кількісні тести на в/еритроцитарні ферменти (Г6ФДГ, ПФДГ, 2-ДФГ, 3-ДФГ), гемолітичні тести з 10% сахарозою, 2-х фазова холодова.

11. Типування за системою HLA-DR.

12. Визначення типів Нb.

13. Біохімічне тестування еритроцитарних ферментів.

14. Прима та непряма проба Кумбса, теплові та холодові еритроцитарні ауто антитіла.

15. Ізо- та ауто антитіла до лейкоцитів, тромбоцитів крові.

16. Цитохімічні дослідження на гемосидерин.

17. Аналіз сечі загальний, за Нечипоренко, за Зимницьким.

18. УЗД органів черевної порожнини, ендоскопія шлунка.

19. Інфікованість на гепатит В, С, D, ЦМВ, ЕБВ, герпес.

вінкристин, вінбластин, 6-МП, лейкеран).

 

 

с)апластичні (конституціональ-ні, набуті)

D60-D64

ГРУПА С.

1. Стероїдна терапія (преднізолон, метил преднізолон, тестостерон, неробол, даназол).

2. Метилпреднізолон високими дозами.

3. Імуносупрессивна терапія:

- антилімфоцитарний або антитимоцитарний імуноглобулін;

- иклоспорин А (сандимун).

4. Препарати факторів росту: Г-КСФ та ГМ-КСФ (нейпоген, лейкомакс,  граноцит); еритропоетин  (спрекс, споген).

5. Трансплантація аллогенного кісткового мозку чи периферичної стовбурної кровотворної клітини.

1. Одужання (безрецидивний перебіг захворювання більше 5-ти років після лікування).

2. Повна чи часткова клініко-гематологічна ремісія:

- рівень Нb не менше 100 г/л;

- рівень гранулоцитів більше 1,5-0,5х109/л;

- рівень тромбоцитів більше 100,0x109/л.

3. Клініко-гематологічна ремісія з аллогенною трансплантацією кісткового мозку чи периферичної стовбурової кровотворної клітини.

90-150

3.

Геморрагічні захворювання:

ГРУПА А –

гемофілія А, В, С

ГРУПА В –коагулопатії (уроджені, набуті), хвороба Виллебранда

D65-D59

1. Аналіч крові розгорнутий, тромбоцити.

2. Тромбоцитограма.(Гістограма за об'ємом тромбоцитів).

3. Час згортання крові, подовженість кровотечі.

4. Коагулограма, ПДФ, АКТ. 5. Тест генерації тромбопластину, корекційні тести.

7. АКТ – тромбоцитарний варіант.

ГРУПА А та В:

1. Іммобілізація кінцівки. 2. Планове введення кріопреципітату/концентрату 8-го фактора при гемофілії А, хворобі Виллебранда.

3. Планове введення свіжозамороженої плазми/концентрату 9-го фактора – при гемофілії В.

1. Клінічна ремісія захворювання.

2. Хронічний рецидивуючий перебіг  захворювання з ускладненнями.

7-20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

ГРУПА С –(тромбоцитопенії, тромбоцитопатії) резистентні та рецидивуючі форми

 

8. Рівень 8-го, 9-го, 11-го та інших факторів системи згортання крові.

8. Рівень антитромбіну-З, плазміногену.

9. Рівень інгібітора 8-го фактора.

10. Адгезивність, агрегація тромбоцитів.

11. Ретракція кров'яного згортку.

12. Імунологічні дослідження антитромбоцитарних аутоантитіл.

13. Мієлограма (мегакариоцитограма).

4. Інгібітори протеолізу (Е-АМКК, контрикал, інші).

5. Місцево при гемартрозах. тканинних гематомах компреси з ДМСО, електрофорез з KJ, СаСL2, ліпазою, амбеном.

6. Антнбіотикотерапія за показаннями.

7. Етапна редрессація артрозів.

8. Планові хірургічні втручання при гемофілії А, В, хворобі Виллебранда, коагулопатіях.

9. Інгібіторні форми гемофілії. 10. Ускладнені гемартрози, гематоми – консервативне, хірургічне, комбіноване лікування.

 

 

ГРУПА С:

1. Кортикостероїдна терапія.

2. Симптоматична терапія (дицинон, етамзилат, с-АМКК. адроксон).

3. В/венно високі дози імуноглобуліна (Сандоглобулін, Октагам, Інтраглобін-Ф, ін.).

4. При загрозливих життю кровотечах, оперативних втручаннях – трансфузія тромбоцитарного концентрату, високі дози веноглобуліну.

5. Свіжозаморожена плазма за показаннями.

6. Спленектомія.

7. Планові оперативні втручання по лікувальним показанням.

1. Одужання.

2. Клініко-гематологічна ремісія хронічної форми:

- немає ознак геморрагічного синдрому.

- рівень тромбоцитів більше 100.0х10 9/л.

3. Хронічний рецидивуючий перебіг захворювання з ускладненнями.

30-45

 

 

 

 


ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:  д.м.н. Денисова М.Ф.

с.н.с. Хохол І.М.

с.н.с. Чернега Н.В.

н.с.  Березенко В. С.

с.н.с. Шадрін О.Г.

н.с.  Крепченко Т.П.

 

 

 

 

 

Перелік скорочень:

 

АлАт   – аланінамінотрансфераза

ЛДГ    – лактатдегідрогеназа

СДГ    – сукцинатдегідрогеназа

ГБО    – гіпербарична оксигенація

ГГТ     – гемаглютамінтранфераза

ЛФ      – лужна фосфотаза

АсАт   – аспартатамінотрансфераза

ШОЕ   – швидкість осідання еритроцитів

ЦІК      – циркулюючі імунні комплекси

КЛР    – кислотно-лужна рівновага

ПТІ      – протромбіновий індекс

УЗД    – ультразвукове дослідження


 

ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ЦРЛ, РЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Хронічний гастродуоденіт

К29.3- К29.5

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. ФГДС

4. Дослідження секреторної функції шлунка (фракційне зондування)

5. Реографія шлунка

6. Визначення Н.руlоrі

7. Реакція Грегерсена.

8. Консультація гастроентеролога

1. Дієтотерапія (стіл 5п – 5-7 днів, потім 5).

2. Антибактеріальна терапія (Де-Нол,

трихопол, ампіцилін при виявленні Н.руlоrі).

3. Антисекреторні препарати (блокатори Н2 гістамінових та мускоринових рецепторів).

4. При зниженні функції кислотоутворення шлунка – замісна терапія

5. Цитопротектори

6. Вітамінотерапія

7. Фізіотерапія

8. Гідротерапія.

Зникнення клінічних проявів захворювання – больового, диспептичного синдромів, нормалізація ендоскопічної картини або покращання ЇЇ при гіпертрофічному гастродуоденіті.

Елімінація

Н.руlоrі.

21

2.

Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки

К25-К26

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. ФГДС

4. Дослідження секреторної функції шлунка (фракційне зондування)

5. Реографія шлунка

6. Визначення Н.руlоrі

7. Реакція Грегерсена.

8. Консультація гастроентеролога

1. Дієтотерапія (стіл 1а,1б – 5-6 днів потім стіл 1 або 5).

2. Антибактеріальна терапія (Де-Нол, тріхопол. ампіцилін при виявленні Н.руlоrі)

3. Антисекреторні препарати (блокатори Н2 гістамінових та мускоринових рецепторів).

4. При зниженні функції кислото утворення шлунка – замісна терапія

5. Препарати, що діють на нейрогуморальну регуляцію (центральні холінолітики та гангліоблокатори).

Зникнення клінічних проявів захворювання – больового, диспептичного синдромів, нормалізація ендоскопічної картини.

Елімінація

Н.руlогі

28


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

6. Цитопротектори

7. Вітамінотерапія

8. Фізіотерапія (СМТ, ДМВ)

9. Гідротерапія.

 

 

3.

Хронічний вірусний гепатит

В18

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма, коагулограма, р.Грегерсена

4. Вірусологічне дослідження

5. УЗД органів черевної порожнини.

6. Дуоденальне зондування.

7. Консультація гастроентеролога

1. Дієтотерапія (стіл №5).

2. Гепатопротектори

Після проведення обстеження підлягає направленню в спеціалізоване відділення ОДЛ, МДЛ

7-10

4.

Аутоімунний гепатит

К73

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма, коагулограма, р.Грегерсена

4. Вірусологічне дослідження

5. УЗД органів черевної порожнини.

6. Дуоденальне зондування.

7. Консультація гастроентеролога.

1. Дієтотерапія (стіл №5).

2. Гепатопротектори

Після проведення обстеження підлягає направленню в спеціалізоване відділення ОДЛ, МДЛ

7-10

5.

Цироз печінки

К74

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, АсАт, тимолова проба, протеїнограма, електроліти, сечовина, креатинін, коагулограма

4. УЗД органів черевної порожнини.

1. Дієтотерапія (стіл №5).

2. Гепатопротектори

3. При наявності набрякового асцитичного синдрому діуретики (верошпирон).

4. При наявності геморагічного синдрому – гемостатики

Після проведення обстеження підлягає направленню в спеціалізоване відділення ОДЛ, МДЛ

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. ФГДС

6. Ректороманоскопія

7. Контроль АТ

8. Контроль діурезу

9. Консультація гастроентеролога, хірурга

 

 

 

6.

Хронічний холецистит

К81.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма

5. УЗД органів черевної порожнини з жовчогінним сніданком.

6. Дуоденальне фракційне зондування.

7. Холецистографія за показанням

1. Дієтотерапія (стіл 5).

2. Холакінетики.

3. Антимікробні препарати

4. Вітаміни

5. Фітотерапія

6. Спазмалітики

7. Седативні препарати

8. ЛФК

9. Фізіотерапевтичні методи (парафіно-озокеритові аплікації, електрофорез на область жовчного міхура з сірчанокислою магнезією, платифіліном, тюбажі)

10. Лікування супутніх захворювань, вогнищ хронічної інфекції.

Нормалізація клініко-лабораторних даних (зникнення больового, диспептичного синдромів, дискінетичних порушень за даними УЗД, показників мікроскопії жовчі).

18

7.

Хронічний панкреатит

К86.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження крові: амілазна крива, протеїнограма.

5. Визначення амілази в сечі

6. Аналіз калу на яйця глистів, цисти лямблій, дисбактеріоз.

7. УЗД органів черевної порожнни.

8. Рентгенобстеження органів шлунково-кишкового тракту.

9. Огляд стоматолога, ЛОР-лікаря, хірурга.

1. Дієтотерапія (стіл 5п).

2. Спазмалітики

3. Анальгетики

4. Інгібітори панкреатичних протеаз

5. Антибіотики та інфузійна терапія при метаболічних запальних процесах і порушеннях гомеостазу.

6. Ферментні препарати на 10 день лікування.

7. Вітаміни

8. Адаптогени

9. Обов'язкова санація вогнищ хронічної інфекції.

Зменшення больового синдрому та клініко-лабораторних показників запального процесу.

При неефективності лікування підлягає переведенню на 3 рівень для надання медичної допомоги.

28


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона

К51, К50

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження крові: амілазна крива, протеїнограма, АлАт, АсАт, коагулограма.

5. Реакція Грегерсона

6. Аналіз фекалій на дисбактеріоз, патогенну флору.

7. УЗД органів черевної порожнини.

8. Ректороманоскопія.

9. Консультація гастроентеролога.

1. Дієтотерапія – стіл №4.

2. Протидіарейні засоби

3. Спазмалітики.

4. Гемостатичні ліки.

5. Кишкові антисептики.

6. Антизапальні ліки.

Підлягає переведенню в спеціалізоване відділення для надання медичної допомоги на 3 рівень.

30


Гастроентерологія

ІІІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Обласна (міська) дитяча лікарня (гастроентерологічне відділення)

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки

К25, К26

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. ФГДС

5. Дослідження секреторної функції шлунка (фракційне зондування. рН-метрія)

6. Реографія шлунка

7. Визначення Н.руlоrі.

8. Реакція Грегерсона

9. Біопсія слизової оболонки шлунка 10. Консультація спеціалістів (по показанням).

1. Дієта стіл №Іа-Іб – 5-6 днів, потім 1, 5).

2. Антибактеріальні препарати (класична потрійна схема)

3. Антисекреторні препарати (блокатори Н2 гістамінових та мускарінових рецепторів).

4. При зниженні кислотності – захисна терапія.

5. Цитопротектори.

6. Препарати, що діють на нейрогуморальну регуляцію (центральні холінолітики, гангліоблокатори)

7. Фітотерапія.

8. Гіперергічна оксигенація

9. Лазерна терапія

Відсутність больового та диспептичного синдромів.

Нормалізація ендоскопічної картини.

Елімінація Н.руlоrі. За даними морфології зменшення активності запального процесу.

28

2.

Хронічний холецистит

К81.І

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма

5. УЗД органів черевної порожнини з жовчогінним сніданком.

6. Дуоденальне фракційне зондування з бактеріальним та біохімічним дослідженням жовчі.

1. Дієтотерапія (стіл 5).

2. Холеретикн

3. Холакінетики.

4. Холеспазмолітики

5. Протизапальні препарати

6. Вітаміни

7. Фітотерапія

8. Седативні препарати

9. ЛФК

10. Фізіотерапевтичні методи (парафіно-озокеритові аплікації, електрофорез на область жовчного міхура з сірчанокислою магнезією,

Нормалізація клініко-лабораторних даних (зникнення больового, диспептичного синдромів, дискінетичних порушень – за даними УЗД, бактеріологічних та біохімічних показників жовчі).

21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. При необхідності холецистографія або внутрішньовенна холеграфія.

платифіліном, тюбажі, МРТ, ЛУЧ-58, ЛУЧ-2 – дітям шкільного віку, СМТ, Ендотон).

11. Лікування супутніх захворювань, вогнищ хронічної інфекції.

 

 

3.

Хронічний панкреатит

К86.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма, стеаторея, креаторея.

4. Біохімічні дослідження крові: протеїнограма, гострофазових білків, активності амілази, ліпази.

5. Визначення амілази в сечі

 

6. Показники панкреатичної секреції-гідрокарбонати, ферменти, об'єм) панкреатичного соку.

7. Глюкозна крива

8. Аналіз калу на яйця глистів, цисти лямблій, дисбактеріоз.

9. УЗД органів черевної порожнини.

10. Оглядова рентгенографія області підшлункової залози.

11. Холецистохолангіографія.

1. Дієтотерапія (стіл 5п).

2. Спазмалітики

3. Анальгетики

4. Інгібітори панкреатичних протеаз – 7 днів.

5. Антибіотики (при лейкоцитозі, збільшеному ШОЕ).

6. Ферментні препарати.

7. Седативні препарати.

8. Адаптогени.

9. При неефективності консервативного лікування та наявності ускладнень (панкреонекроз) показано хірургічне лікування.

Зменшення або зникнення больового, диспептичного синдромів та клініко-лабораторних показників активності запального процесу.

28

4.

Хронічний вірусний гепатит

В18

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

1. Дієта стіл №5.

2. Противірусна терапія (лаферон, нітрон А, ганцикловір та ін.).

3. При високій активності запального процесу та наявності аутоімунного компоненту – кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

4. Мембраностабілізуючі ліки.

5. Урсодезоксихолева кислота.

Зникнення проявів диспепсичного, астено-вегетативного синдромів, жовтухи, зменшення розмірів печінки, зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, ЛФ, ЛДГ, ГГГ. протеїнограми, коагулограми), периферичної крові (ШОЕ,

30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтіграфія.

11. Біопсія печінки.

6. Імуномодулятори антиоксиданти.

7. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфо динаміку, посилюючі детоксикацію.

8. Ентеросорбенти.

9. ГБО.

10. Вітаміни.

лімфоцитоз); показників аутоімунного процесу (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК, зменшення морфологічних ознак активного процесу.

 

5.

Аутоімунний гепатит

К73

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК, ревматоїдний фактор, LE-клітини, антиядерні антитіла, антитіла антимікросомальні та до мембран гепатоцитів.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини.

1. Стіл № 5.

2. Імуносупресивна терапія (глюкокортикоїди, цитостатики): з переходом на підтримуючі дози для тривалого лікування.

3. Мембраностабілізуючі ліки. Урсодезоксихолева кислота.

4. Гепатопротектори.

5. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфоциркуляцію (теонікол, троксевазін та ін.).

6. Препарати посилюючі детоксикацію (ентеросорбенти).

7. ГБО.

8. Плазмаферез.

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегетативного синдромів, зменшення розмірів печінки вираженості малих печінкових знаків, позапечінкових проявів захворювання: зменшення активності запального процесу за даними біохімічного дослідження крові (рівня білірубіну, трансаміназ, ЛФ, тимолової проби, ЛДГ, ГГТ), периферичної крові (ШОЕ, лімфоцитоз), показників, що характеризують аутоімунний процес (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК, антитіл, порушення в системі клітинного та гуморального Імунітету), морфологічного дослідження.

30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтіграфія.

11. Біопсія печінки.

 

 

 

6.

Хронічний медикаментозний гепатит

К71

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтиграфія.

11. Біопсія печінки.

12. Антипіринева проба.

1. Стіл №5.

2. Виключення гепатотоксичних ліків.

3. Мсмбраностабілізатори (гепатопротектори, антиоксиданти).

4. Ліпотропні засоби.

5. Поліпшуючі детоксикуючу функцію печінки (ентеросорбенти).

6. Вітамінотерапія.

7. При перебігу захворювання по типу аутоімунного гепатиту, кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

Зникнення проявів диспепсичного, астено-вегетативного синдромів, значне зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, показників протеїнограми, коагулограми), покращання імунологічного статусу), зменшення розмірів печінки, вираженості малих печінкових знаків.

30

7.

Цироз печінки

К74

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ,

Стадія компенсації:

1. Дієта, стіл №5, 7.

2. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфодинаміку.

3. Кортикостероїди при супутньому гепатиті високої активності.

Зменшення проявів диспептичного. астеноегетативного, геморагічного синдромів, асциту, геморагічного синдрому, покращання функціонального

28


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтиграфія.

11. Біопсія печінки.

12. Антипіринева проба.

4. При наявності холестатичного синдрому – адсорбенти жовчних кислот, урсодезоксихолова кислота.

5. Еубіотики.

6. Вітаміни.

7. Ентеросорбенти.

8. Хірургічні методи лікування портальної гіпертензії.

Стадія декомпенсації:

а)набряково-есциптичний синдром:

1. Дієта, стіл №7.

2. Діуретини.

3. Корекція водно-електролітних порушень та КЛЕ.

б)геморагічний синдром:

1. Гемостатична терапія. Печінкова енцефалопатія:

1. Дієта з обмеженням білка.

2. Інфузійна терапія.

3. Ентеросорбція.

4. Лакталоза.

5. Антибіотики.

6. Оксигенотерапія.

7. Діаліз.

стану печінки (підвищення рівня альбуміну, ПТІ), зменшення активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, показники протеїнограми, коагулограма), нормалізація електролітного балансу, КЛР.

Зменшення клінічних проявів хвороби, покращання показників водно-елекролітних порушень. КЛЕ, коагулограми, сечовини, креатиніну, дисбіозу кишківника.

 

8.

Неспецифічний виражений коліт та хвороба Крона

К51, К50

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження крові: протеїнограма, рівень трансаміназ,тимолова проба, коагулограма, рівень електролітів.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, РБТЛ з антигеном товстої кишки.

5. Ректо- або колоноскопія з біопсією.

1. Дієтотерапія – стіл №4, 4б, 4в.

2. В стадії загострення препарати групи салазопірідазину (сульфасалазин,салофальк та ін.)

3. Кортикостероїди.

4. Гемостатики.

5. Протидиарейні засоби.

6. Вітамінотерапія.

7. Ентеросорбенти.

8. Еубіотики.

9. Фізіотерапія.

Нормалізація клініко-ендоскопічних даних моторної функції кишечника, зникнення больового та диспептичного синдромів.

Зменшення активності запального процесу за даними біопсії, периферійної крові, протеїнограми і коагулограми.

30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Рентгенологічне дослідження (ірігоскопія, ірігографія).

7. Копрограма.

8. Дослідження фекалій на патогенну флору, дисбактеріоз.

9. УЗД дослідження.

10. Консультація хірурга.

 

 

 


ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ

ІV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ІПАГ, АМНУ, УДСЛ ”Охматдит”

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Хронічний панкреатит (при неефективності лікування на попередніх етапах)

K86.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження крові: гастрофазових білків, активності амілази P, S ізоамілаз , ліпази, α1-антитрепсина, еластази).

4. Дослідження активності ферментів калію (хімотрепсина).

5. Визначення продукції лактоферина.

6. Амілази в сечі.

7. УЗД органів черевної порожнини

8. Ретроградна пенкреатографія

9. В діагностично складних випадках КТ, ангіографія, біопсія залози.

10. Копрограма.

1. Дієтотерапія (стіл 5п).

2. Препарати, що пригнічують панкреатичну секрецію (антициди, блокатори Н2-рецепторів, холінолітики.

3. Інгібітори панкреатичних протеаз.

4. Анальгетики

5. Антибактеріальні препарати

6. Спазмалітики

7. Ферментні препарати при наявності клінічних та лабораторних ознак зовнішньо секреторної недостатності.

8. При неефективності консервативного лікування – хірургічне (панкреонекроз).

Зменшення больового синдрому та клініко-лабораторних показників активності запального процесу.

28

2.

Хронічний вірусний гепатит

В18

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

1. Дієта стіл №5.

2. Противірусна терапія (лаферон, нітрон А, ганцикловір та ін.).

3. При високій активності запального процесу та наявності аутоімунного компоненту – кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

4. Мембраностабілізуючі ліки.

5. Урсодезоксихолева кислота.

6. Імуномодулятори антиоксиданти.

7. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфодинаміку, посилюючі

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегета-тивного синдромів, жовтухи, зменшення розмірів печінки, зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, ЛФ, ЛДГ, ГГГ. протеїнограми, коагулограми), периферичної крові (ШОЕ, лімфоцитоз); показників аутоімунного процесу (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК,

30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини

7. Гастрофіброскопія

8. Ректороманоскопія

9. Термографія

10. Реогепатографія печінки.

11. Доплерометрія

12. Гепатобілісцинтіграфія.

13. Біопсія печінки.

детоксикацію.

8. Ентеросорбенти.

9. ГБО.

10. Вітаміни.

зменшення морфологічних ознак активного процесу.

 

3.

Аутоімунний гепатит

К73

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК, ревматоїдний фактор, LE-клітини, антиядерні антитіла, антитіла антимікросомальні та до мембран гепатоцитів.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Гастрофіброскопія

8. Ректороманоскопія

9. Термографія

1. Стіл № 5.

2. Імуносупресивна терапія (глюкокортикоїди, цитостатики): з переходом на підтримуючі дози для тривалого лікування.

3. Мембраностабілізуючі ліки.

4. Гепатопротектори.

5. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфоциркуляцію (теонікол, троксевазін та ін.).

6. Препарати посилюючі детоксикацію (ентеросорбенти).

7. ГБО.

8. Плазмаферез.

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегетативного синдромів, зменшення розмірів печінки вираженості малих печінкових знаків, позапечінкових проявів захворювання: зменшення активності запального процесу за даними біохімічного дослідження крові (рівня білірубіну, трансаміназ, ЛФ, тимолової проби, ЛДГ, ГГТ), периферичної крові (ШОЕ, лімфоцитоз), показників, що характеризують аутоімунний процес (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК, антитіл, порушення в системі клітинного та гуморального Імунітету), морфологічного дослідження.

30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

10. Реогепатографія печінки.

11. Доплерометрія

12. Гепатобілісцинтіграфія.

13. Біопсія печінки.

 

 

 

4.

Хронічний медикаментозний гепатит

К71

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини

7. Реогепатографія печінки.

8. Термографія

9. Доплерометрія

1. Стіл №5.

2. Виключення гепатотоксичних ліків.

3. Мембраностабілізатори (гепатопротектори, антиоксиданти).

4. Ліпотропні засоби.

5. Поліпшуючі детоксикуючу функцію печінки (ентеросорбенти).

6. Вітамінотерапія.

7. При перебігу захворювання по типу аутоімунного гепатиту, кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегета-тивного синдромів, зменшення розмірів печінки, вираженості малих печінкових знаків, жовтяниці, значне зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, показників протеїнограми, коагулограми), покращання імунологічного статусу, антиперинової проби.

30

5.

Цироз печінки

К74

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни,

Стадія компенсації:

1. Дієта, стіл №5, 7.

2. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфодинаміку.

3. Кортикостероїди при супутньому гепатиті високої активності.

4. При наявності холестатичного синдрому – адсорбенти жовчних кислот, урсодезоксихолова кислота.

5. Еубіотики.

6. Вітаміни.

7. Ентеросорбенти.

Зменшення проявів диспептичного. астеноегетативного, геморагічного синдромів, асциту, покращання функціонального стану печінки (підвищення рівня альбуміну, ПТІ), зменшення активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, покращання коагулограми, імунного статусу.

28


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини

7. Доплерометрія

8. Гастрофіброскопія

9. Ректороманоскопія

10. Гепатобілісцинтиграфія.

11. Ангіографія

12. Консультація хірурга

8. Хірургічні методи лікування портальної гіпертензії.

Стадія декомпенсації:

а)набряково-есциптичний синдром:

1. Дієта, стіл №7.

2. Діуретини.

3. Корекція водно-електролітних порушень та КЛЕ.

б)геморагічний синдром:

1. Гемостатична терапія. Печінкова енцефалопатія:

2. Дієта з обмеженням білка.

3. Інфузійна терапія.

4. Ентеросорбція.

5. Лакталоза.

6. Оксигенотерапія

7. Діаліз.

8. Трансплантація печінки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ДЕРМАТОЛОГІЯ

                                                                                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:            головний дитячий дермато-венеролог

МОЗ України, д.м.н. Калюжна Л.Д.,

к.м.н. Дерев’яненко Л.А.


 

 

 

 

 

ДЕРМАТОЛОГІЯ

IІ рівень надання медичної допомоги

 

(ЦРЛ, РЛ)

 

 

 

 

 

 

 

Всі виявлені дерматологічні та венеричні захворювання у дітей або підозра на них

підлягають консультації на ІІІ рівні надання медичної допомоги

з наступним виконанням призначень дитячого лікаря-дерматолога

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ДЕРМАТОЛОГІЯ

IІI-IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Обласний (міський) шкір вендиспансер, Обласна (міська) дитяча лікарня, НДІ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджений та набутий сифіліс

А50

1. Обстеження на токсоплазмоз.

2. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

3. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

4. Аналіз крові на RW. ІФА (4 аналізи), аналіз крові на РІФ, РІБТ, ВІЛ.

5. Аналіз виділень з уретри, вагіни, ректум на гонокок, трихомонади.

6. Консультація педіатра, ЛОР, офтальмолога, невропатолога

7. Рентгенографія кісток кінцівок.

1. Антибіотики (препарати вибору – група пеніцилін), згідно схем прийнятих в Україні

Клініко-лабораторне одужання

30

2.

Гонококова інфекція

А54

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Антибіотикограма

4. Вагіноскопія.

5. Бактеріоскопічна і культуральна діагностика збудника (4 аналізи).

6. Консультація педіатра.

7. Аналіз крові на RW і ВІЛ.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотики.

2. Імуномодулятори.

3. Біогенні стимулятори.

Клініко-лабораторне одужання

14

3.

Трихомоноз

А59

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Аналіз крові на RW

4. Бактеріоскопічна діагностика збудника

5. Консультація педіатра

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Препарати імідазольної групи (системно та місцеве).

Клініко-лабораторне одужання

10


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Інші хвороби, що передаються переважно статевим шляхом

А63

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Консультація педіатра

4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне обстеження вагінального вмісту

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотикотерапія.

2. Біогенні стимулятори.

3. Вітамінотерапія.

4. Місцеве лікування.

Клініко-лабораторне одужання

14

5.

Дерматофітії

В35

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Мікроскопічна і культуральна діагностика патологічного матеріалу на паразитарні гриби, люмінісцентна діагностика (4 аналізи).

4. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотики антимікотичноі діі.

2. Імуномодулятори.

3. Місцеве лікування антифунгальними препаратами.

Клініко-лабораторне одужання

14

6.

Синдром стафілококового ураження шкіри у вигляді опікоподібних пухирів

L00

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотики широкого спектру дії.

2. Загальнозміцнюючі засоби.

3. Місцева терапія з застосуванням антимікробних засобів.

Нормалізація клінічних та бактеріологічних показників.

14

7.

Абсцес шкіри, фурункул та карбункул

L02

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г,ц/л.

3. Зіскоб на ентеробіоз.

4. Аналіз крові на цукор.

5. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотики широкого спектру дії.

2. Імунотерапія.

3. Загальнозміцнюючі засоби.

4. Місцева терапія з застосуванням антимікробних засобів.

Нормалізація клінічних та бактеріологічних показників.

10

8.

Інші локальні інфекційні ураження шкіри та підшкірної клітковини

L08

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотикотерапія.

2. Загальнозміцнюючі засоби.

3. Неспецифічна стимулююча терапія.

Нормалізація клінічних та бактеріоло­гічних показників.

11,9


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

4. Вітамінотерапія.

5. Антигістамінні.

6. Зовнішнє лікування антимікробними засобами.

 

 

9.

Інші бульозні порушення. Атонічний дерматит.

L13

1. Загальний аналіз крові та сечі (4 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Дослідження вмісту пухирів та мазків – відбитків на зозинофілію.

4. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Дієта з обмеженням солі та вуглеводів.

2. Сульфонові препарати.

3. Гормональні препарати.

4. Антигістамінні препарати.

5. Вітамінотерапія.

6. Зовнішнє лікування із застосуванням антимікробних засобів.

Клініко-лабораторне одужання.

42

10.

Атопічний дерматит

L20

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (2 аналізи).

3. Імунограма.

4. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Гіпоалергенна дієта

2. Антигістамінні препарати

3. Імуномодулятори.

4. Вітамінотерапія.

5. Седативні препарати.

6. Місцеве лікування (мазі з антибіотиками, гормональні мазі).

Клінічне одужання

14

11.

Себорейний дерматит

L21

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз, копро грама.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1.  Гіпоалергенна дієта.

2. Детоксикаційні засоби

3. Антигістамінні препарати.

4. Зовнішнє лікування із використанням антимікробних та гормональних препаратів.

Клінічне одужання

14

12.

Дерматит, спричинений речовинами,

L27

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

Клінічне одужання

12


 

1

2

3

4

5

6

7

 

прийнятими усередину

 

3. Консультація педіатра.

1. Детоксикаційні гіпосенсибілізуючі препарати.

2. Антигістамінні препарати.

3. Глюкокортикоїдні гормони (системно і зовнішньо).

4. Гепатопротектори та жовчогінні засоби.

 

 

13.

Псоріаз

L40

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (2 аналізи).

3. Консультація педіатра.

4. Біохімічні дослідження крові.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1. Ретіноіди.

2. Седативні препарати.

3. Цитостатики та антиметаболіти.

4. Гормони системно.

5. ПУВА-терапія.

6. Місцеве лікування з використанням кератопластичних та гормональних препаратів.

7. УФО.

Клінічне одужання або тривала ремісія.

14

14.

Парапсоріаз

L41

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1. Антигістамінні та десенсибілізуючі препарати.

2. Загальнозміцнюючі засоби.

3. Вітамінотерапія.

4. Місцеве лікування (вітамінізовані креми з доданням кортикостероїдів).

5. Зонально УФО за Арутюновим.

Клінічне одужання

14

15.

Лишай червоний плескатий

L43

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (2 аналізи).

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1. Антибіотикотерапія.

2. Антигістамінні засоби.

Клінічне одужання або тривала ремісія.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

3. Седативні препарати.

4. Біостимулятори.

 

 

16.

Інші папулосквамозні ураження

L44

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1. Ретіноіди.

2. Біостимулятори.

3. Вітамінотерапія.

4. Мазі з вітамінами, стероїдами, кератолітичними препаратами.

5. Фонофорез.

6. УФО.

Клінічне одужання.

14

17.

Гніздова алопеція

L63

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Кров на RW, токсоплазмоз.

4. Консультація педіатра.

У прогресивній стадії захворювання можлива госпіталізація/

1. Препарати цинку.

2. Кортикостероїди.

3. Вітаміни групи В. полівітаміни.

4. Вазоділятори.

5. Седативні препарати.

6. Місцево: гормональні та подразнюючі засоби.

7. Фізметоди лікування: непряма діатермія, електрофорез з нікотиновою кислотою.

Поява росту волосся.

14

18.

Вугрі (абсцидуючі  важкі форми)

L70

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Дослідження на демодекс (3 аналізи).

4. Консультація педіатра.

1. Дієта гіпоалергенна з виключенням подразнюючих та екстрактивних речовин, збагачена білками, вітамінами.

2. Ретиноіди.

3. Антибіотикотерапія.

4. Специфічна та неспецифічна імуностимулююча терапія.

5. Вітаміни групи В, А, Е.

6. Зовнішнє лікування: мазі з ретиноїдами, антибіотиками.

Клінічне одужання.

21


 

1

2

3

4

5

6

7

19.

Дискоїдний червоний вовчак

L93.0

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Обстеження на LЕ-клітини (2 аналізи).

4. Консультація педіатра.

5. Біохімічні дослідження крові.

1. Протималярійні засоби.

2. Біогенні стимулятори.

3. Вітаміни групи В, С, А, Е.

4. Антибіотики широкого спектра дії.

5. Зовнішньо: пов’язки зі стероїдними мазями, обколювання осередків суспензією гідрокортизону, фото захисні креми.

Нормалізація клінічних та лабораторних даних.

30

20.

Інші локалізовані зміни сполучної тканини

L94

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (2 аналізи).

3. Консультація педіатра.

4. Біохімічні дослідження крові.

1. Антибіотикотерапія (препаратами вибору – антибіотики пеніцилінового ряду).

2. Вітаміни групи А, Е, С, полівітаміни.

3. Вазоділятори.

4. Ферментні препарати.

5. Біогенні препарати.

6. Місцево: гормональні мазі.

7. Фізметоди: електрофорез з ліпазою, вітаміни А, Е, антикоагулянти, масаж з вітамінізованим кремом, парафін.

Клінічне одужання.

30

21.

Васкуліт обмежений шкірою

L95

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. (3 аналізи), зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра, стоматолога.

1. Кортикостероїди.

2. Загальноукріплюючі засоби.

3. Антибіотики широкого спектра дії.

4. Антигістамінні засоби.

5. Вітаміни С, Р.

6. Місцеве лікування (мазі з антикоагулянтами, гормонами).

Клінічне одужання.

21

22.

Природжений іхтіоз (іхтіозиформ наеритродермія)

Q80

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Консультація педіатра.

1. Ретіноїди.

2. Загальноукріплюючі та стимулюючі засоби.

3. Вітаміни групи В, С, А.

4. Місцево: вітамінізований крем, креми і мазі з доданням кератолітичних засобів.

Зменшення гостроти клінічних проявів.

30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

5. Фіз. методи; бальнеотерапія, геліотерапія, УФО.

 

 

23.

Епідермоліз бульозний

Q81

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Консультація педіатра.

4. Біохімічні дослідження крові.

При тяжкому перебігу – госпіталізація.

1. Загальнозміцнюючі засоби.

2. Глюкокортикоїдні і анаболічні гормони.

3. Антибіотики широкого спектра дії.

4. Імуномодулятори.

5. Вітаміни групи В, А, Е, С.

6. Зовнішнє лікування: вітамінізований крем, креми та мазі з антибіотиками, глюкокортикоїдами, гормонами, біостимуляторами.

7. Фіз. методи, УФО.

Клінічне одужання.

30

 

 

 

 


 

ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           Головний дитячий ендокринолог

МОЗ України, к.м.н. Большова О.В.,

к.м.н. Дерев'яненко Л.А.

 

 

 

 

 

 

Перелік скорочень:

 

АКТГ                        – кортикотропін

ТГГ               – тиреотропін

СТГ              – соматотропін

ЛГ                 – лютропін

ФСГ              – фолітропін

F                   – кортизол

Е                   – кортизон

Т                   – тестостерон

17–ОКС       – 17–оксікортикостероїди

17–КС          – 17–кетостероїди

ЕКГ              – електрокардіографія

ЕхоЕГ          – ехоенцефалографія

ЕЕГ              – електроенцефалографія

ПКГ              – полікардіографія

УЗД              – ультразвукове дослідження

КПС              – капіляроскопія

РВГ              – реовазографія

АТ                 – артеріальний тиск

ЗСО             – зовнішні статеві органи

ВСО             – внутрішні статеві органи

АГТ              – аутоімунний тиреоїдит

 


ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

IІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Центральна районна лікарня, районна лікарня

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Цукровий діабет

Е10

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Біохімічні дослідження: глюколізований гемоглобін, калій, натрій, креатинін, сечовина, білірубін, холестерин.

3. Цукор в сечі, ацетон.

4. Огляд окуліста, невропатолога, фтизіатра.

5. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

При вперше виявленому цукровому діабеті призначають інсулін короткої дії (актрапід. хумулін Р, інсуман, рапід) з розрахунку орієнтовно 0,5-1,0 Од/д (10-20 Од/д інсуліну дітям до 7 років, 20-30 Од/д школярам).

При діабетичній комі третину або половину інсуліну вводять в/в (І ін'єкція). II ін'єкцію інсуліну (1/2-2/3 першої дози) роблять через 2-3 години після першої в залежності від глікемії. III ін'єкція інсуліну складає 1/2-1/3 дози II. Її роблять через 3-4 години. Під контролем глікемії і глюкозурії роблять ІV та V ін'єкції. За другу добу інсулін вводять в 5 ін'єкціях. Для боротьби зі зневодненням і ацидозом в/в вводять ізотонічний розчин хлориду натрію до 1000 мл для дошкільнят і до 2000 мл/добу школярам.

За перші 6 годин в ізотонічний розчин додають 5% глюкозу. За 2 добу для попередження гіпокаліємії вводять 5% глюкозу і розчин Рінгера (1:1).

Покращення стану, нормоглікемія, глюкозурія не більше 10,0 г/л, рівень глюколізованого гемоглобіну менше 9%.

16-17


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

При необхідності – 7,5% розчин хлориду калію (від 30 до 100 мл). Після ліквідації кетоацидозу в терапію включають пролонговані інсуліни (протофан, хумулін Н, інсуман комб. та ін.). Бажано, щоб дитина постійно отримувала інсулін в 2-3 ін' єкціях (короткої дії і пролонгований).

 

 

2.

Гіпотиреоз

Е03.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. УЗД щитовидної залози.

3. Оцінка фізичного і розумового розвитку.

4. R0-графія кистей рук.

5. R0-графія черепа в бічній проекції.

6. Консультація невропатолога, окуліста, гінеколога (при необхідності).

1. Левотироксин.

2.Психостимулюючі препарати. Вітаміни групи В.

3. Спленін та ін.

Зникнення симптомів гіпотиреозу (нормалізація вологості шкіри, пульсу і серцевого ритму, зникнення закріплень, набряків).

16–17

3.

Вузловий зоб

Е04.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. УЗД щитовидної залози.

Направлення дитини з вузловим зобом в інститут ендокринології для проведення пункційної біопсії утворень та хірургічного лікування (при необхідності).

Своєчасність направлення.

5.0

4.

Тиреотоксикоз

Е05

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. ЕКГ,ПКГ

3. Огляд окуліста, невропатолога, ендокринолога

4. УЗД щитовидної залози.

1. Тиреотоксичні препарати (мерказоліл).

2. Кардіологічні препарати.

3. Заспокійливі препарати.

Відновлення ваги, нормалізація пульсу, зникнення очних симптомів.

13–14

5.

Аутоімунний тириоїдит

Е06.3

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. ЕКГ,ПКГ

3. УЗД щитовидної залози.

1. Левотироксин.

2. Імуномодулятори.

3. Антигістамінні препарати та ін.

Зменшення розмірів щитовидної залози.

13–14

6.

Рак щитовидної залози

С73

1. Огляд дітей.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. УЗД щитовидної залози.

Направлення дітей з додатковими утвореннями в щитовидній залозі в інститут ендокринології для проведення пункційної біопсії утворення і хірургічного лікування.

Своєчасність направлення.

16–17


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Ендемічний і спорядичний зоб

Е04

1. Огляд дітей.

2. 3агальний аналіз крові, сечі.

З. УЗД щитовидної залози.

Направлення на дообстеження в обласний ендокринологічний диспансер.

Зменшення розмірів щитовидної залози.

5–6

8.

Пухлини наднирників

Е24

1. Зріст, маса тіла, динаміка росту, оцінка фізичного і статевого розвитку.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Цукор крові.

При виявленні симптомів передчасного статевого розвитку: R0-графія черепа в бічній проекції.

5. R0-графія кистей рук.

6. Консультація ендокринолога, уролога, невропатолога, окуліста, гінеколога + кольпоцитологія.

Направлення на дообстеження в обласний ендокринологічний диспансер (відділення обласної лікарні), Інститут ендокринології.

Ліквідація симптомів гіперкортицизму.

8

9.

Адреногеніталь-ні порушення

Е25

1. Зріст, маса тіла, динаміка росту.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

4. Огляд дитини ендокринологом, гінекологом, урологом. Виявлення аномалії статевого розвитку.

5. Статевий хроматин.

6. R0-графія кистей рук.

Направлення на обстеження в Інститут ендокринології. Контроль лікування при раніше встановленому діагнозі.

Ліквідація симптомів гіперандрогенізації, нормалізація темпів росту.

6

10.

Гіпокортицизм

Е27.1

1. Темне забарвлення шкіри, загальна слабкість. низький тиск, відставання у фізичному і статевому розвитку дають підставу запідозрити гіпокортицизм.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Цукор крові.

Направлення на консультацію в Інститут ендокринології. Контроль лікування при раніше встановленому діагнозі (цукор крові, рівень електролітів, АТ, загальний стан).

Ліквідація симптомів гіпокортицизму.

5–6

11.

Нецукровий діабет

Е23.2

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Цукор крові, сечі.

3. Аналіз сечі за Зимницьким, Нечипоренко.

4. Оцінка кількості випитої і виділеної рідини.

5. Креатинін, сечовина, азот сечовини, сечова кислота.

Препарати вазопресину при встановленому діагнозі.

Ліквідація симптомів нецукрового діабету.

13–14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності – комп'ютерна томографія мозку.

7. Екскреторна урографія.

8. Консультація невропатолога, окуліста, нефролога.

 

 

 

12.

Хвороба Іценко-Кушинга

Е24

1. Ріст, маса тіла, динаміка росту. Виявлення хворих з характерним для гіперкортицизму перерозподілом підшкірного жиру.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Цукор крові, цукор сечі.

4.Огляд ендокринолога, окуліста, невропатолога.

5. R0-графія кистей рук.

6. R0-графія черепа в бічній проекції.

Рекомендації по дієтичному режиму. Направлення хворих з підозрою на гіперкортицизм на обстеження в дитяче ендокринологічне відділення обласної лікарні або Інституту ендокринології.

Покращання загального стану своєчасне направлення на III рівень.

13

13.

Крипторхізм

Q53.9

1. Огляд дітей з одно- і двостороннім крипторхізмом ендокринологом, урологом.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Вирішення питання про обсяг консервативного лікування і, при необхідності, терміну проведення оперативного лікування.

Терапія гонадотропними гормонами (хоріогонін, прегніл, профазі) після консультації в обласній лікарні або в Інституті ендокринології, не більше двох курсів з інтервалом 2-6 місяців.

При відсутності ефекту – оперативне лікування крипторхізму в віці 1-3 років в умова обласної лікарні, Інституту урології.

Своєчасне направлення на III рівень.

4

14.

Гіпогонадизм у хлопчиків

Е30.0

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Огляд ендокринологом дітей з недорозвиненими ЗСО для вирішення терміну та обсягу обстеження.

При недорозвитку кавернозних тіл місцева терапія андрогенами (після консультації в Інституті ендокринології).

Ліквідація симптомів гіпогонадизму у хлопчиків.

12–13

15.

Передчасний статевий розвиток церебрального генезу.

Е30.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

3. Огляд дитини ендокринологом, невропатологом, окулістом, у дівчаток – гінекологом + кольпоцитологія.

Направлення для більш детального обстеження в дитяче відділення обласної лікарні або Інституту ендокринології.

Нормалізація статевого розвитку.

14–15


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. R0-графія черепа в бічній проекції.

5. R0-графія кистей рук.

 

 

 

16.

Нанізм гіпофізарний

Е34.3

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Ріст, маса тіла.

3. Динаміка росту.

4. Оцінка ступеню затримки росту.

5. R0-графія черепа в бічній проекції.

6. R0-графія кистей рук.

Контроль за лікуванням (введення СТГ. інсуліну, адекватної дози тиреоїдних препаратів та ін.) при раніше встановленому діагнозі.

Нормалізація росту.

13–14

17.

Аномалія статевого розвитку.

Е34.9

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Огляд дитини з неправильною будовою ЗСО, двостороннім крипторхізмом, гіпоспадією ендокринологом, гінекологом, урологом.

3. Статевий хроматин.

4. УЗД внутрішніх статевих органів.

Направлення для дообстеження в обласну лікарню (Інститут ендокринології).

Своєчасне направлення на III рівень.

6.0


ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

IІІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Обласна (міська) дитяча лікарня

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Цукровий діабет

Е10

1. Загальний аналіз крові і сечі, визначення мікроальбумінурії, добової протеїнурії.

2. Глюкоза крові, сечі, ацетон в сечі.

3. Гюколізований гемоглобін.

4. Креатинін, азот сечовини, сечова кислота, залишковий азот, холестерин.

5. Консультація окуліста, невропатолога, при необхідності гінеколога.

6. ЕКГ, РВГ, КПС, ЕхоЕГ, ЕЕГ.

7. УЗД органів черевної порожнини.

8. При затримці росту – R0-графія кистей рук.

Компенсація цукрового діабету за допомогою інсуліну.

Лікування судинних ускладнень.

При неефективності лікування, направлення до Інституту ендокринології.

Покращення стану, нормоглікемія, глюкозурія не більше 10,0 г/л, рівень глюколізованого гемоглобіну менше 9%.

15

2.

Гіпотиреоз

Е03.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. ЕКГ, КПГ, ЕхоЕГ, ЕЕГ.

4. Консультація невропатолога, окуліста.

5. R0-графія черепа в бічній проекції.

6. R0-графія кистей рук.

7. УЗД щитовидної залози.

Компенсація гіпотериозу.

Проведення іншої стимулюючої терапії.

При неефективності лікування, направлення до Інституту ендокринології.

Зникнення симптомів гіпотиреозу (нормалізація вологості шкіри, пульсу і серцевого ритму, зникнення закріплень, набряків).

14

3.

Вузловий зоб

Е04.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. УЗД щитовидної залози. Пункційна біопсія вузла з цитологічним дослідженням.

Направлення дітей з вузловим зобом в Інститут ендокринології для проведення пункційної біопсії та хірургічного лікування.

Своєчасність направлення на вищий етап дання медичної допомоги.

8

4.

Тиреотоксикоз

Е05

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. ЕКГ, ПКГ

4. УЗД щитовидної залози. Консультація невропатолога, окуліста.

Компенсація тиреотоксикозу, лікування, при необхідності, тиреотоксична енцефалоофтальмопатії.

Відновлення ваги, нормалізація пульсу, зникнення очних симптомів.

16


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Аутоімунний тириоїдит

Е06.3

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. УЗД щитовидної залози.

Підбір індивідуальних схем лікування аутоімунного тиреоідиту.

Контроль терапії.

Зменшення розмірів щитовидної залози. Зниження титру антитіл.

13,5

6.

Рак щитовидної залози

С73

1. Загальний аналіз крові.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. УЗД щитовидної залози. Пункційна біопсія вузла з цитологічним дослідженням.

Направлення дітей з додатковими утвореннями в щитовидній залозі в ендокринологічні центри для проведення пункційної біопсії і хірургічного лікування.

Своєчасність направлення на вищий етап дання медичної допомоги.

14

7.

Ендемічний і спорадичний зоб

Е04

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4 вільн., ТТГ, АТТГ.

3. УЗД щитовидної залози, йод в сечі.

4. При наявності вузла – пункційна біопсія.

Профілактика за допомогою антиструміну, вживання йодованих продуктів.

Зменшення розмірів щитовидної залози

6

8.

Пухлини наднирників

Е24

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Зріст, маса тіла, динаміка росту.

3. Оцінка фізичного і статевого розвитку, при виявленні симптомів передчасного статевого розвитку по ізо- і гетеросексуальному типу.

4. R0-графія черепа в бічній проекції і кистей рук.

5. ЛГ, ФСГ, пролактин, АКТГ, Т, 17-ОКС. 17-КС фон і на тлі проби з дексаметазоном.

6. УЗД наднирників, при необхідності, комп'ютерна томографія заочеревинного простору.

7. Консультація невропатолога, окуліста, гінеколога

Направлення на дообстеження і проведення оперативного лікування в Інститут ендокринології.

Ліквідація симптомів гіперкортицизму.

16

9.

Адреногеніталь-ний синдром

Е25

Обстеження дітей з аномаліями статевого розвитку, гіпоспадією, двостороннім крипторхізмом і хлопчиків з прискореним статевим розвитком.

Проведення терапії глюко- і мінералокортикоїдами. Відпрацювання схем лікування.

Ліквідація симптомів гіперандрогенізації. Нормалізація темпів росту.

12-13


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Визначення росту, маси тіла, динаміки росту.

3. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

4. Огляд дитини ендокринологом, гінекологом. урологом.

5. Повторне дослідження статевого хроматину.

6. Визначення 17-ОКС, 17-КС, прегнандіолу. Проба з дексаметазоном.

7. УЗД наднирників. внутрішніх геніталій.

8. Генітографія при аномальній будові ЗСО.

9. Підтвердження того, що стать вибрана правильно

 

 

 

10.

Гіпокортицизм

Е27.1

Темне забарвлення шкіри, низький тиск, слабкість, відставання у фізичному і статевому розвитку дають підставу запідозрити гіпокортицизм.

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. F, E, АКТГ.

3. Цукор крові

4. 17-ОКС, 17-КС. Проба з АКТГ.

5. Консультація невропатолога, психіатра

6. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності – комп'ютерна томографія мозку

7. УЗД наднирників

Компенсація гіпокортицизму глюко- і мінералокортикоідами. Досолювання їжі. Аскорбінова кислота в великих дозах.

Ліквідація симптомів гіпокортицизму

18

11.

Нецукровий діабет

Е23.0

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Аналіз сечі по Земницькому, Нечипоренку.

3. Оцінка кількості випитої і виділеної рідини.

Протизапальна, дегідратаційна терапія. Лікування препаратами вазопресину – при церебральному походженні нецукрового діабету.

Ліквідація симптомів нецукрового діабету.

15


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Креатинин, сечовина, азот сечовини, сечова кислота

5. Т4 нільн. ТТГ, ЛГ, ФСГ, пролактин. При затримці росту – СТГ на тлі функціональних проб.

6. R0-графія черепа, при необхідності комп'ютерна томографія мозку.

7. Екскреторна урографія. УЗД нирок.

При підозрі на краніофарингіому – направлення в Інститут ендокринології.

 

 

12.

Хвороба Іценко-Кушинга

Е24

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Ріст, маса, динаміка росту.

3. Виявлення хворих з характерним для гіперкортицизму перерозподілом підшкірного "жиру", стріями, високим АТ та ін.

4. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

5. R0-графія кистей рук.

6. Консультація окуліста, невропатолога.

7. F, E, АКТГ, пролактин.

8. 17-ОКС, 17-КС (фон і на тлі дексаметазону).

9. УЗД наднирників. при необхідності, комп'ютерна томографія наднирників.

При виявленні аденоми гіпофізу – направлення на оперативне лікування до Інституту нейрохірургії.

При встановленому діагнозі – лікування хлодитаном, деструкція наднирників та ін.

Променева терапія гіпоталамогіпофізарної області.

Ліквідація симптомів гіперкортицизму.

15

13.

Крипторхізм

Е29.9

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Динамічний огляд дітей з крипторхізмом ендокринологом, урологом для вирішення питання про обсяг обстеження, термінів проведення оперативного лікування.

3. Особливо ретельне обстеження дітей з двостороннім крипторхізмом і гіпоспадією для виключення інтерсексуалізму. Статевий хроматин.

При двосторонньому крипторхізмі терапія гонадотропними гормонами.

При відсутності ефекту від консервативного лікування і в випадках, коли останнє не показане (наявність грижі, короткий сім'яний канатик і ін.) – оперативне лікування у віці не пізніше 1-3 років.

Ліквідація крипторхізму.

5


 

1

2

3

4

5

6

7

14.

Гіпогонадизм у хлопчиків

Е 30.0

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Ріст, маса тіла, динаміка росту, особливості будови тіла, розвитку ЗСО.

3. Консультація ендокринолога, невропатолога, окуліста, уролога, генетика, статевий хроматин.

4. ЛГ, ФСГ, фон і нічний лік секреції

гонадотропинів, пролактин.

5. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

6. R0-графія кистей рук.

7. 17-ОКС, 17-КС, естрогени в сечі. Проба з гонадотропінами в пубертатному віці.

Терапія гонадотропними гормонами (хоріогонін. прегніл, профазі та ін.) при вторинному гіпогонадизмі.

При відсутності ефекту – замісна терапія андрогенами в післяпубертатному віці при досягненні оптимально можливого росту.

При первинному гіпогонадизмі – замісна терапія андрогенами в післяпубертатний період під контролем росту, кісткового віку і рівня гонадотропінів.

Нормалізація статевого розвитку.

10

15.

Передчасний статевий розвиток церебрального генезу

Е30.1

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Огляд дитини ендокринологом, невропатологом, окулістом, у дівчаток – гінекологом + кольпоцитологія.

3. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

4. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

5. R0-графія кистей рук.

6. ЛГ, ФСГ, пролактин, естрогени.

7. 17-ОКС, 17-КС, естрогени сечі.

8. УЗД наднирників, ВСО – у дівчаток.

При встановленому діагнозі передчасного статевого розвитку церебрального генезу – терапія антигонадотропними препаратами (декапептил). Дегідратаційна терапія.

Нормалізація темпів росту і статевого розвитку.

14

16.

Нанізм

Е34.3

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Ріст, маса тіла, динаміка росту. Оцінка ступеню затримки росту.

3. R0-графія черепа в бічній проекції.

4. R0-графія кистей рук.

5. ЕхоЕГ, ЕЕГ. Консультація окуліста, генетика, невропатолога, при

Компенсація гіпотиреозу. Терапія гормоном росту, статевими гормонами.

Нормалізація росту і статевого розвитку.

13-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

необхідності – комп'ютерна томографія мозку.

6. СТГ на тлі функціональних проб, ТТГ. АКТГ, ЛГ, ФСГ, Т4 вільн. пролактин.

7. 17-ОКС, І7-КС.

Проведення диференціального діагнозу різних видів нанізму.

 

 

 

17.

Аномалія статевого розвитку

Е34.9

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Огляд дитини ендокринологом, урологом, гінекологом

3. R0-графія кистей рук.

4. Статевий хроматин по X і У хромосомі.

5. УЗД органів малого таза.

6. Генітографія. Вирішення питання про стать дитини (основну роль при цьому вирішує не статевий хроматин, а можливість пристосування до вибраної статі).

Направлення на дообстеження в Інститут ендокринології.

Оптимальне пристосування до вибраної статі.

13

 


ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

IІI-IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Центральна районна лікарня, районна лікарня

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Цукровий діабет

Е10

1. Загальний аналіз крові та сечі, визначення мікроальбумінурії, добової протеїнурії.

2. Глюкоза крові, сечі, ацетон в сечі

3. Глюколізований гемоглобін.

4. Креатинін, азот сечовини, сечова кислота. залишковий азот, холестерин.

5. Консультація окуліста, невропатолога, при необхідності, гінеколога.

6. ЕКГ, РВГ, КПС, ЕхоЕГ, ЕЕГ.

7. УЗД органів черевної порожнини

8. При затримці росту – R0-графія кистей рук.

Компенсація цукрового діабету за допомогою інсуліну. Лікування судинних ускладнень.

Покращання стану. нормо глікемія, глюкозурія не більше 10,0 г/л, рівень глюколізованого гемоглобіну менш ніж 9%.

15

2.

Гіпотиреоз

Е03.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4 вільн. ТТГ. АТТГ.

3. ЕКГ, ПКГ.

4. Консультація невропатолога, окуліста.

5. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності – комп'ютерна томографія

6. R0-графія кистей рук.

7. УЗД щитовидної залози.

Компенсація гіпотиреозу. Проведення іншої стимулюючої терапії.

Зникнення симптомів гіпотиреозу (нормалізація вогкості шкіри, пульсу і серцевого ритму, зникнення набряків, закріплень).

14

3.

Вузловий зоб

Е04.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4 вільн. АТТГ, ТТГ.

3. УЗД щитовидної залози, пункційна біопсія вузла з цитологічним дослідженням.

Хірургічне лікування. В разі необхідності – левотироксин.

Відсутність рецидиву вузлоутворення.

10

4.

Тиреотоксикоз

Е05

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4 вільн. ТТГ, АТТГ.

3. ЕКГ, ПКГ.

Компенсація тиреотоксикозу, при необхідності, проведення оперативного лікування,

Ліквідація симптомів гіпертиреозу.

15


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. УЗД щитовидної залози.

Консультація окуліста, невропатолога

лікування тиреотоксичної енцефалоофтальмопатії.

 

 

5.

Автоімунний тиреоїдит

Е06.3

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Т4 вільн. ТТГ,  АТТГ.

3. УЗД щитовидної залози, при необхідності – пункційна біопсія.

4.  ЕКГ, ПКГ.

Підбір індивідуальних схем лікування аутоімунного тиреоідиту.

Зменшення розмірів щитовидної залози.

13-14

6.

Рак щитовидної залози

С73

1. Загальний аналіз крові.

2. Т4 вільн., ТТГ, АТТГ.

3. УЗД щитовидної залози. Пункційна біопсія вузла щитовидної залози і регіонарних лімфовузлів шиї з цитологічним дослідженням.

4. Рентгенографія органів грудної, порожнини.

Хірургічне лікування. Терапія Nal 131. Супресивна і замісна терапія левотироксином під контролем рівня ТТГ.

Ліквідація метастазів тиреокарциноми, рівень ТТГ 0,3 мкод/л.

16-17

7.

Ендемічний і спорадичний зоб

Е04

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4 вільн., ТТГ, АТТГ.

3. УЗД щитовидної залози, при наявності вузла, його пункційна біопсія

Профілактика зоба антиструміном, йодованими продуктами. При наявності зоба великих розмірів – оперативне лікування.

Зменшення розмірів щитовидної залози.

8

8.

Пухлини наднирників

Е24

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Ріст, маса тіла, динаміка росту. При виявленні симптомів передчасного статевого розвитку по ізо- і особливо, по гетеросексуальному типу:

3. R0-графія черепа в бічній проекції і кистей рук.

4. ЛГ, ФСГ, пролактин, АКТГ, Т, ренін, ангіотензин, альдостерон.

5. 17-ОКС, 17-КС , естрогени, прегнандіол. Проба з дексаменазоном.

6. УЗД наднирників, при необхідності, комп'ютерна томографія заочеревинного простору.

7. Консультація невропатолога, окуліста, гінеколога

Проведення оперативного лікування, при злоякісному характері захворювання – призначення променевої терапії, препаратів, які блокують синтез гормонів кори наднирників (хлодитану).

Ліквідація симптомів гіперкортицизму.

18


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Адрено-генітальний синдром

Е25

Обстеження дитини з аномалією статевого розвитку, гіпоспадією, двостороннім крипторхизмом і хлопчиків з прискореним статевим розвитком.

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Огляд дитини ендокринологом, гінекологом, урологом.

3. Повторне дослідження статевого хроматину по X та У хромосомі, прегнандіолу. Проба з дексаметазоном.

4. 17-ОКС, 17-КС.

5. УЗД наднирників, внутрішніх геніталій у дівчаток.

Проведення оперативної корекції ЗСО. Відпрацювання схем лікування глюко- і мінералокортикоїдами.

Ліквідація симптомів гіперандрогенізації, нормалізація темпів росту. Максимальне пристосування до вибраної статі.

12-13

10.

Гіпокортицизм

Е27.1

Клінічні ознаки гіпокортицизму: темне забарвлення шкіри, низький тиск, слабкість; у хлопчиків після 6 років прогресуюче зниження інтелекту на тлі вираженої неврологічної симптоматики, відставання у фізичному і статевому розвитку дають підставу запідозрити гіпокортицизм.

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. F, E, АКТГ.

3. Цукор крові

4. 17-ОКС, 17-КС. Проба з АКТГ.

5. Консультація окуліста, невропатолога, фтизіатра.

6. Рентгенографія черепа в бічній проекції, при необхідності – комп'ютерна томографія мозку.

7. ЕхоЕГ, ЕЕГ.

8. УЗД наднирників

Замісна терапія глюко- і мінералокортикоідами. Досолювання їжі. Аскорбінова кислота в великих дозах.

Ліквідація симптомів гіпокортицизму.

18


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

Нецукровий діабет

Е23.0

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Аналіз сечі за Зимницьким, Нечипоренко, добова протеїнурія

3. Оцінка кількості випитої і виділеної рідини.

4. Проба з обмеженням рідини

5. Креатинін, сечовина, азот сечовини, сечова кислота.

6. Т4 вільн., ТТГ, ЛГ, ФСГ, пролактин. При затримці росту і статевого розвитку – нічний пік секреції СТГ, гонадотропінів.

7. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності – комп'ютерна томографія мозку.

8. УЗД нирок. Екскреторна орографія.

При церебральному походженні нецукрового діабету – лікування препаратами вазопресину (адіуретин, адіурекрин).

Протизапальна, дегідратаційна терапія.

При ренальному генезі нецукрового діабету – консультація і лікування у нефролога.

При наявності пухлини гіпофізу – оперативне лікування в Інституті нейрохірургії.

Ліквідація симптомів нецукрового діабету

12

12.

Хвороба Іценко-Кушинга

Е24

У хворих з характерною клінікою гіперкортицизму:

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. 2. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

3. R0-графія кистей рук у динаміці.

4. Консультація невропатолога, окуліста з визначенням полів зору.

5. F, E, АКТГ, пролактин. ренін, ангіотензин, альдостерон, вазопресин.

6.  17-ОКС, 17-КС сечі (фон і після призначення дексаметазону).

7. УЗД наднирників в динаміці. При необхідності, комп'ютерна томографія за очеревинного простору.

При відсутності ефекту – одно і двостороння адреналектомія, деструкція наднирників.

При післяопераційному гіпокортицизмі, підбір замісної терапії глюко- і мінералокортикоїдами.

Ліквідація симптомів гіперкортицизму.

18

13.

Крипторхізм

Е29.9

1. Загальний аналіз крові і сечі

2. Огляд дітей з двостороннім крипторхізмом ендокринологом, урологом для вирішення питання про

При двосторонньому крипторхізмі терапія гонадотропними гормонами. При відсутності ефекту від проведеної

Ліквідація крипторхізму

5


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

обсяг обстеження. про терміни проведення оперативного лікування.

3. Обстеження дітей з двостороннім

крипторхізмом, гіпоспадією для виключення інтерсексуалізму (генітографія, УЗД внутрішніх геніталій).

4. Статевий хроматин.

5. Тестикулярна венографія при брюшній ретенції тестикул і відсутності ефекту від консервативного лікування.

6. ЛГ, ФСГ, пролактин.

7. Рентгенографія кистей рук.

терапії і у випадках, коли остання не показана (наявність грижі, короткий сім'яний канатик та ін.) – оперативне лікування у віці не пізніше 1-3 років.

При необхідності – замісна терапія андрогенами в післяпубертатному періоді.

 

 

14.

Гіпогонадизм у хлопчиків

Е30.0

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Ріст, маса тіла, динаміка росту, особливості будови тіла, розвитку ЗСО.

3. Консультація ендокринолога, невропатолога окуліста, уролога, генетика, статевий хроматин.

4. ЛГ. ФСГ. фон і нічний пік секреції гонадотропінів, пролактин.

5. 17-ОКС.17-КС. естрогени в сечі (фон і після проби з гонадотропінами).

6. R0-графія черепа, при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

7. R0-графія кистей рук.

8. Провести диференційну діагностику первинного і вторинного гіпогонадизму.

Терапія гонадотропними гормонами (хоріогонін, прегніл, профазі та ін.) при вторинному гіпогонадизмі. При відсутності ефекту – замісна терапія андрогенами в післяпубертатному віці при досягненні оптимально можливого росту.

При первинному гіпогонадизмі – замісна терапія андрогенами в післяпубертатний період під контролем росту, кісткового віку і рівня гонадотропінів.

Нормалізація статевого розвитку.

12

15.

Передчасний статевий розвиток церебрального генезу

Е30.1

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Огляд дитини ендокринологом, невропатологом, окулістом, у дівчаток – гінекологом + кольпоцитологія.

3. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

4. R0-графія черепа в бічній проекції,

При встановленому діагнозі передчасного статевого розвитку церебрального генезу – терапія:

1. Антигонадотропними препаратами

Ліквідація симптомів передчасного статевого розвитку.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

5. R0-графія кистей рук.

6. ЛГ, ФСГ, пролактин, естрогени.

7. 17-ОКГ, І7-КС, естрагени крові, прегнандіол сечі.

8. УЗД наднирників, ВСО – у дівчаток.

2. Дегідратаційна терапія.

3. Препаратами, що покращують обмінні процеси в головному мозку.

 

 

16.

Нанізм

Е 34.3

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Визначення динаміки росту.

3. Оцінка ступеню затримки росту.

4. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності комп’ютерна томографія мозку.

5. R0-графія кистей рук.

6. ЕЕГ, ЕхоЕГ.

7. Консультація невропатолога, окуліста.

8. СТГ на тлі функціональних проб.

9. ТТГ. Т4 вільн., АКТГ, ЛГ, ФСГ, пролактин.

10. 17-ОКС, 17-КС.

На основі проведених досліджень встановлення генезу карликовості. Відбір дітей з гіпосоматотропінемією для лікування гормоном росту.

Етіопатогенетична терапія карликовості (левотироксин, СТГ, гонадотропіни, в разу необхідності – дегідратаційна терапія).

При досягненні максимально можливого росту – замісна терапія андрогенами.

Позитивна динаміка росту і статевого розвитку.

14

17.

Аномалії геніального розвитку

Е34.9

Огляд дитини з інтерсексуалізмом ендокринологом, урологом, гінекологом для вирішення питання правильності вибраної статі, строків проведення і обсягу оперативного лікування.

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Статевий хроматин по X і У хромосомі, кариотипування.

3. Генітографія. при необхідності – селективна тестикулярна венографія.

4. УЗД, ВСО.

5. 17-ОКС, 17-КС, естроген, прегнандіол.

Проведення І етапу операції по корекції наружних статевих органів у віці до 2-х років, а пізніше, в разі потреби – лапаротомія з видаленням дизгененичних гонад проводиться після 5-ти річного віку.

Призначення і контроль за проведенням терапії статевими гормонами.

Оптимальне пристосування до вибраної статі.

13

 

 

 

 


ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

 

 

 

 

 

 

 

Автор-розробник:   Головний дитячий інфекціоніст МОЗ України,

д.м.н. Крамарєв С. О.

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік скорочень:

 

ГКІ       – гострі кишкові інфекції.

ІФА      – імуноферментний аналіз

РЗК    – реакція зв’язування комплементе

РА      – реакція аглютинації

РПГА – реакція пасивної аглютинації

РГГА  – реакція гальмування гемаглютинації

ЛПР    – ланцюгова полімеразна реакція

ЯМР   – ядерно-магнітний резонанс

КТГ     – комп’ютерна томографія

ЕЕГ    – електроенцефалографія

ЕКГ     – електрокардіографія

ІТШ      – інфекційно-токсичний шок

КЛС    – кислотно-лужений стан

ШВЛ   – штучна вентиляція легень

ОЦК    – об'єм циркулюючої крові

 


ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Код МКХ-10

ЦРЛ

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Тривалість ліжко-днів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Гострі кишкові інфекції, сальмонельоз, дизентерія нф.коліт, ентерит, гастроентерит (легка та середньотяжка форма)

А02

А03

А08

А09

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Бактеріологічні дослідження калу, сечі, крові, жовчі.

3. Копрограма.

4. Серологічна діагностика ГКІ (РА, РПГА). 5. ЕКГ, ректороманоскопія, УЗ діагностика, рентгенографія – при необхідності.

6. Визначення водно-електролітного та КЛ стану. При необхідності – 4, 5, 6.

1. Всі види регідратаційної терапії.

2. Дезінтоксікація парентеральна.

3. Антибактеріальна терапія.

4. Боротьба з ІТШ та його синдромами при тяжкій формі. Після виведення із стану шоку транспортування на III рівень.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Бактеріологічна санація калу, сечі.

3-7

2.

Менінгококова інфекція (легка та середньо-тяжка форма)

А39

1. Загальний аналіз крові, сечі

2. Люмбальна пункція, дослідження ліквору (за показаннями).

3. Дослідження очного дна.

4. Бактеріоскопія мазку, крові, ліквору.

5. Бактеріологічне дослідження крові, ліквору, слизу із зіва.

1. Дезінтоксикаційна терапія.

2. Антибактеріальна терапія.

3. Виведення із стану ІТШ та набряку мозку. Після цього переведення до обласної лікарні (при тяжкій формі).

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові, ліквору.

7-30

3.

Гострий поліомієліт

А80

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Люмбальна пункція, дослідження ліквору.

3. Забір аналізу калу для вірусологічного дослідження (2р.). Після цього транспортування його до обласної вірусологічної лабораторії.

4. Забір крові для серологічних досліджень і транспортування його до обласної вірусологічної лабораторії.

1. Переведення хворого на III рівень.

Своєчасність направлення на III рівень

1-2


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Вірусні енцефаліти

А85

А86

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Люмбальна пункція, дослідження ліквору.

3. Консультація невролога.

1. Ліквідація набряку мозку. Після цього переведення на III рівень.

Своєчасність направлення на III рівень

1-2

5.

Вірусний менінгіт

А87

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Люмбальна пункція, дослідження ліквору.

3. Взяття мазків із зіву, проб ліквору, калу для вірусологічного дослідження та направлення матеріалу до обласної бактеріологічної лабораторії.

4. Консультація невролога.

1. Дезінтоксикаційна терапія.

2. Препарати, що нормалізують ліквородинаміку (діакарб та інші).

3. Імуномодулююча терапія.

4. Противірусна терапія.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові, ліквору.

14-21

6.

Вірусні гепатити (легкі та середньо-важкі форми)

В15

В16

В17

В18

 

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Біохімічне дослідження крові (рівень білірубіну, АЛТ).

3. Визначення Hb, Sag.

4. Біохімічне дослідження сечі (жовчні пігменти, уробілін).

5. УЗ дослідження органів черевної порожнини.

6. Дуоденальне зондування, дослідження жовчі.

7. Анті-С антитіла (в обласній вірусологічній лабораторії).

1. Дієтотерапія.

2. Вітамінотерапія.

3. Гепатопротектори.

4. Ферментотерапія.

5. Дезінтоксикаційна терапія.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація біохімічних показників крові, сечі.

14-35

7.

Крапельні інфекції:

 

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Забір слизу із зіву для вірусологічних досліджень та направлення їх до обласної вірусологічної лабораторії.

3. Серологічна діагностика крапельних інфекцій, (дослідження парних сироваток)

4. Рентгенографія легень.

5. (п.п. 3 і 4 при необхідності)

1. Противірусна терапія (ремантадин, інтерферон, індуктори інтерферону). При оперізуючому лишаї – ацикловір.

2. Дезінтоксикаційна терапія.

3. Імуномодулююча терапія

4. Десенсибілізуюча терапія.

5. Такі ускладнення, як круп, енцефаліт лікуються у обласній лікарні.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників.

3-14

- вітряна віспа

В01

- оперізуючий лишай

В02

- кір

В05

- краснуха

В06

- інші вірусні хвороби

В08

- неуточнена вірусна інфекція

В09


 

1

2

3

4

5

6

7

 

- епідемічний паротит

В26

 

6. При інфекційному мононуклеозі з синдромом гострого тонзиліту – антибактеріальна терапія.

7. Вітамінотерапія.

 

 

- інфекційний мононуклеоз

В27

- вірусні інфекції неуточненої локалізації (легкі та середньо-важкі форми)

В34

8.

Кашлюк (легкі та середньо-важкі форми)

А37

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Бактеріологічне дослідження слизу із зіва на коклюшну паличку.

3. Рентгенографія легень.

1. Антибактеріальна терапія.

2. Оксигенотерапія.

3. Аміназин титрований.

4. Відхаркуючі препарати.

5. Десенсибілізуюча терапія.

6. Вітамінотерапія.

7. Апнойні форми кашлюку та ускладнені енцефалітом лікуються на III етапі.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників.

7-14

9.

Скарлатина.

А38

1. Загальний аналіз крові, сечі (2р.).

2. ЕКГ(2р.).

1. Антибактеріальна терапія.

2. Десенсибілізуюча терапія.

3. Вітамінотерапія

4. Дезінтоксикацшна терапія.

1. Ліквідація симптомів захворювання

2. Нормалізація лабораторних показників.

7-14

Стрептококова інфекція середньо-тяжкі у дітей молодшого віку та тяжкі у дітей старшого віку

А40

10.

Дифтерія (локалізовані форми та бактеріоносій-ство)

А36

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Мазок із зіва на ВL.

3. Реакція РПГА (2р.).

4. ЕКГ(2р.).

1. Введення протидифтерійної сироватки (за показаннями).

2. Антибактеріальна терапія.

3. Десенсибілізуюча терапія.

4. Імуномодулююча терапія.

5. Виведення із стану шоку та транспортування на III рівень.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників

3. Звільнення від дифтерійної палички.

14-35


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

6. Лікування легких та середньо-тяжких ускладнень. Обсяг визначається відповідно до виду ускладнень.

 

 

11.

ВІЛ/СНІД

 

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Аналіз калу на яйця гельмінтів, простіші.

3. Біохімічний аналіз крові (білірубін, активність АлАТ, АсАТ, лужна фосфатаза, глюкоза, загальний білок та білкові фракції).

4. Дослідження необхідні згідно з видом ускладнення.

1. Стаціонарна медична допомога надається за умови виявлення ознак прогресування ВІЛ-Інфекції/СНІДу.

Направлення на III рівень

Своєчасне направлення на III рівень

1-3

 


ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

IІI-IV рівень надання медичної допомоги

 

 

№ п/п

Назва захворювання

Код МКХ-10

Обласна (міська) дитяча інфекційна лікарня,

дитяче інфекційне відділення обласної (міської) інфекційної лікарні, НДІ інфекційних хвороб

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Тривалість ліжко-днів

1

2

3

4

5

6

7

1.

ГКІ

 

1. Загальний аналіз крові,сечі.

2. Бактеріологічні дослідження калу,сечі,крові,жовчі.

3. Серологічна діагностика ГКІ (РА,РПГА).

4. Копрограма.

5. ЕКГ, ректороманоскопія, УЗ діагностика, рентгенографія.

6. Визначення водно-електролітного та КЛ стану.

7. Всі види бактеріологічної діагностики.

8. Серологічні методи діагностики, включаючи імуноферметний та імунофлюоресцентний.

9. Вірусологічні методи діагностики.

10. Дослідження ферментної функції кишечника.

11. Гастрофіброскопія, колоноскопія

12. УЗ дослідження.

13. Імунологічне обстеження 2-3 рівня

1. Антибактеріальна терапія.

2. Ентеральна та парентеральна регідратація.

3. Парентеральна дезінтоксикація.

4. Імуномодулююча терапія.

5. Ферментотерапія.

6. Боротьба з ІТШ та гіповолемічним шоком.

7. Парентеральне годування.

8. Методи екстракорпоральної детоксикації.

9. Виведення із токсикодистрофічного стану.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Негативні результати бактеріологічного та вірусологічного дослідження

7-21

Cальмонельоз

А02

Дизентерія

А03

Інфекційні коліт, ентерит,

А08

Гастроентерит, тяжка форма та ГКІ на фоні імунодефіцитів

А09

2.

Менінгококова інфекція

А39

1. Бактеріологічні дослідження крові, ліквору. слизу з зіва.

2. Ідентифікація менінгококів та інших збудників гнійних менінгітів.

3. Серологічна діагностика (ІФ А. ЗІЕФ)

4. Визначення імунологічного стану

5. Біохімічні дослідження крові, ліквору.

1. Антибактеріальна терапія.

2. Дезінтоксикаційна терапія.

3. Методи екстракорпоральної детоксикації

4. Лікування ІТШ.

5. Лікування тяжкого ступеня набряку мозку.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові, ліквору.

14-30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. ЕХО-енцефалографія.

7. Пункція шлуночків мозку.

8. При необхідності ЯМР. КТГ.

 

 

 

3.

Гострий поліомієліт

А80

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Люмбальна пункція, дослідження ліквору.

3. Вірусологічні дослідження крові, ліквору, слизу із зіва, кала (виділення вірусу, ЛПР).

4. Серологічні дослідження крові (визначення рівня антитіл до вірусу поліомієліту).

5. ЕЕГ.

6. Міографія

1. Противірусна терапія .

2. Дезінтоксикаційна терапія.

3. Екстракорпоральна детоксикація.

4. Відновна та реабілітаційна терапія. 

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові та ліквору.

3. Відновлення втрачених функцій.

21-35

4.

Вірусні енцефаліти

А83-А86

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Люмбальна пункція, дослідження ліквору.

3. Вірусолологічні дослідження крові, ліквору.

4. Серологічні дослідження (ІФА, ПЛР, РЗК).

5. Визначення імунного статусу хворого.

6. Ехографія мозку.

7. Реоенцефалографія.

8. ЯМРДТГ мозку.

9. ЕЕГ.

1. Противірусна терапія. При герпетичних енцефалітах – ацикловір.

2. Лікування набряку мозку.

3. Дезінтоксикаційна терапія.

4. Відновна та реабілітаційна терапія.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові, ліквору.

3. Відновлення

втрачених

функцій.

21-35

5.

Вірусні менінгіти

А85, А86

1. Загальний аналіз крові,сечі.

2. Люмбальна пункція, дослідження ліквору.

3. Взяття мазків із зіву, проб ліквору, калу для вірусологічного дослідження.

4. Вірусологічні дослідження крові, ліквору.

5. Серологічні методи діагностики (ІФА, РЗК).

1. Противірусна терапія (інтерферон та його

індуктори.

2. Дезінтоксикаційна терапія.

3. Нормалізація ліквородинаміки.

4. Препарати нормалізуючі ліквородинаміку

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові, ліквору.

14-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Реоенцефалографія.

7. Визначення імунологічного статусу хворого.

 

 

 

6.

Вірусні гепатити (тяжкі форми)

В15, В16, В17, В18, В19

1. Загальний аналіз крові,сечі.

2. Біохімічне дослідження крові (рівень білірубіну, АЛТ).

3. Визначення Hb s ag/

4. Біохімічне дослідження сечі (жовчні пігменти. уробілін).

5. УЗ дослідження органів черевної порожнини.

6. Дуоденальне зондування,дослідження жовчі.

7. Визначення всіх маркерів вірусних гепатитів (ІФА. ЛПР).

8. Визначення імунологічного статусу хворого.

9. Еохографія органів черевної порожнини.

10. Реогепатографія.

11. Біопсія печінки.

1. Лікування хронічних гепатитів (інтерферонотерапія, гептрал, урсофальк, імунодепресивна терапія, імунотропна терапія).

2. Лікування вроджених гепатитів.

3. Терапія печінкової недостатності

4. Терапія ниркової недостатності.

5. Баротерапія.

6. Екстракорпоральна детоксикація.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові.

3. Довготривала ремісія при хронічних гепатитах.

21-40

7.

Крапельні інфекції:

 

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Забір слизу із зіву для вірусологічних досліджень та направлення їх до обласної вірусологічної лабораторії.

3. Серологічна діагностика крапельних інфекцій (дослідження парних сироваток).

4. Рентгенографія легень.

5. (п.п.3 і 4 при необхідності).

6. Вірусологічні дослідження крові, слизу із зіва(виділення віруса, ПЛР, ІФА, імуноферментний аналіз).

7. Серологічні методи діагностики (РГГА, РЗК).

8. Визначення імунного стану.

1. Лікування вроджених вірусних інфекцій (при вроджених герпетичних інфекціях – ацикловір).

2. Лікування вірусного крупу.

3. Противірусна терапія (ремантадин, інтерферон, індуктори інтерферону). При оперізуючому  лишаї – ацикловір.

4. Дезінтоксикаційна терапія.

5. Імуномодулююча терапія.

6. Десенсибілізуюча терапія.

7. Вітамінотерапія.

8. Антибактеріальна терапія (за показаннями).

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові.

14-21

- вітряна віспа

В01

- оперізуючий лишай,

В02

- кір,

В05

- краснуха,

В06

- інші вірусні інфекція

В08

- неуточнена вірусна інфекція

В09

- епідермічний паротит

В26


 

1

2

3

4

5

6

7

 

- інфекційний мононуклеоз (тяжкі форми у дітей раннього віку та новонародже-них)

В27, В34

 

 

 

 

8.

Кашлюк (тяжкі та апнойні форми)

А37

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Бактеріологічне дослідження слизу із зіва на кашлюкову паличку.

3. Рентгенографія легень.

4. Бактеріологічне дослідження слизу із зіва.

1. Антибіотикотерапія.

2. Амінозинотерапія.

3. Терапія спрямована на нормалізацію мозкової гемодинаміки.

4. Штучна вентиляція легень.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові.

14-21

9.

Скарлатина

А38

1. Загальний аналіз крові, сечі (2р.).

2. ЕКГ (2р.).

3. Типування стрептококів.

1. Лікування ІТШ.

2. Відновлення ОЦК

3. Гормонотерапія.

4. Відновлення мікроциркуляції

5. Відновлення реології крові

6. Нормалізація електролітного балансу та КЛС крові

7. Антибіотикотерапія.

8. ШВЛ

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові.

14-21

Стрептококова септицемія (тяжкі ускладнені форми)

А40

10.

Дифтерія (тяжкі та ускладнені форми)

А36

1. Загальний аналіз крові. сечі.

2. Мазок із зіва на ВL.

3. Реакція РПГ А.

4. ЕКГ (2р.).

5. ЕХО-графія серця.

1. Лікування ІТШ.

2. Введення протидифтерійної сироватки.

3. Антибактеріальна терапія .

4. Десенсибілізуюча терапія.

5. Імуномодулююча терапія.

6. Екстракорпоральна детоксикація.

7. Штучна нирка.

8. Штучний водій ритму серця.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові/

3. Бактеріологічна санація.

4. Нормалізація лабораторних показників крові.

5. Нормалізація

ЕКГ, ехограми.

21-50


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

ВІЛ/СНІД

В20-В24

1. Загальний аналіз крові:

2. Загальний аналіз сечі.

3. Аналіз калу на яйця гельмінтів, простіші.

4. (при підозрі на ВІЛ). Виявлення антитіл до ВІЛ (методи імуноферментного аналізу, імуноблот, імунофлюоресцентного методу і таке інше):

· виявленням антигенів ВІЛ, анті-IgM I A, IgJ;

· позитивними результатами вірусологічного дослідження на наявність ВІЛ; ( при можливості)/

5. Визначення кількості СД4 (хелпери), СД8 (супресори) та їх співвідношення.

6. При неможливості визначення СД4 та СД8 визначають теофілінрезистентні (Етр) та теофілінчутливі (Етч) Т-лімфоцити.

7. Визначення рівня β2-мікроглобуліну.

8. Біохімічний аналізу крові (білірубін, активність АлАТ, АсАТ, лужна фосфатаза, глюкоза, загальний білок та білкові фракції, креатинін).

9. Висів з ротової порожнини на мікрофлору та

Саndida Albicans, бактеріологічні, вірусологічні дослідження.

10. Визначення антитіл до вірусного гепатиту В, С, D, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна-

Бара, токсоплазменної та герпетичної інфекцій, пневмоцистозу для своєчасної профілактики опортуністичних інфекцій та ускладнень.

11. Обсяг обстеження визначає лікар за показаннями.

1. Стаціонарна медична допомога надається за умови виявлення ознак прогресування ВІЛ-інфскції/СНІДу

2. Протиректровірусна терапія

3. Антибактеріальна терапія

4. Вітамінотерапія

5. Терапія відповідно до виду ускладнень.

6. Профілактика та лікування опортуністичних

інфекцій.

1. Ліквідація або зменшення симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників.

30

 

 

 

 


ІМУНОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           Головний дитячий імунолог МОЗ України,

д.м.н. Тяжка О.В.


 

ІМУНОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

ЦРЛ, РЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Комбіновані імунодефіцити

D81

1. Загальний аналіз крові, сечі, копрограма, клінічне обстеження.

2. Рентгенограма грудної клітини.

3. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга,

4. Диспансерне спостереження.

1. Лікування загострених хронічних захворювань та гострих вірусно-бактеріальних хвороб, проведення за призначеною схемою імунокорекції, імуноглобуліном, плазмою, адаптогенами, вітамінами.

2. Виконання призначень центру клінічної імунології (міста, області).

1. Клінічна ремісія при загостренні хронічних вогнищ інфекції.

2. Одужання після гострих вірусно-бактеріальних хвороб.

3. Направлення на консультацію та госпіталізацію на 3 рівень при прогресуванні клінічних симптомів.

15

Недостатність гуморального імунітету

D80

Недостатність клітинного імунітету

D82

Неуточнена імунна недостатність (інші імунодефіцити)

D84


ІМУНОЛОГІЯ

ІII рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Обласний (міський) цент імунології

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Комбінована імунна недостатність

D81

1. Загальний аналіз крові, сечі, копро грама. Клінічне обстеження.

2. Рнтгенограма грудної клітини.

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів.

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів.

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів.

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, "оцінка кілерної активності лімфоцитів.

8. Визначення чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

9. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

10. Диспансерне спостереження(при необхідності).

Лікування хворих у всіх випадках, коли терапія на попередніх рівнях була неефективною.

1. Введення імуноглобулінів.

2. Плазми крові.

3. Медикаменти, які впливають на імунну систему: спленін, Т-активін, тималін та інші.

1.На рівні регіонального (міжобласного) центру; нормалізація загального стану хворого, аналізу крові; імунограми, визначення тактики подальшого лікування на всіх рівнях.

20

2.

Недостатність гуморального імунітету

D80

1. Загальний аналіз крові, сечі, копрофама. Клінічне обстеження

2. Рентгенограма грудної клітини.

Лікування хворих у всіх випадках, коли терапія на попередніх рівнях була неефективною:

1. Нормалізація загального стану хворого, аналізу

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів.

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів.

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів.

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, оцінка кілерної активності лімфоцитів.

8. Визначення чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

9. Проведення лабораторних досліджень, які характеризують гуморальну ланку імунітету.

10. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

11. Диспансерне спостереження (при необхідності).

1. Введення імуноглобулінів.

2. Плазми крові.

3. Медикаменти, які впливають на імунну систему: спленін, Т-активін, тималін та інших.

4. Нові методи лікування, запропоновані Республіканським центром дитячої імунології.

крові, імунограми, визначення тактики лікування на всіх рівнях.

 

3.

Недостатність клітинного імунітету

D82

1. Загальний аналіз крові, сечі, копрограма. Клінічне обстеження.

2. Рентгенограма грудної клітки.

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів.

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів.

Лікування хворих у всіх випадках, коли терапія на попередніх рівнях була неефективною.

1. Введення імуноглобулінів.

2. Плазми крові.

3. Медикаменти, які впливають на імунну систему: спленін, Т-активін, тималін та інші.

1. Нормалізація загального стану хворого, при можливості нормалізація імунограми, аналізу крові; визначення тактики лікування на всіх рівнях.

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів.

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, оцінка кілерної активності лімфоцитів.

8. Визначення 10, чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

9. Проведення лабораторних досліджень, які характеризують клітинну ланку імунітету.

10. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

11. Диспансерне спостереження (при необхідності).

 

 

 

4.

Неуточнена імунна недостатність

D84

1. Загальний аналіз крові, сечі, копрограма. Клінічне обстеження.

2. Рентгенограма грудної клітки.

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів.

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів.

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів.

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

Визначення тактики лікування хворого на всіх попередніх рівнях спостереження на етапах стаціонарного і поліклінічного лікування.

При необхідності проведення замісної терапії імуноглобулінами, плазмою, лейкоконцентратом, препаратами вилочкової залози.

Лікування хронічних вогнищ інфекції радикальними методами при необхідності.

1. Нормалізація загального стану хворого, аналізу крові і імунограми.

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, оцінка кілерної активності лімфоцитів.

8. Визначення 10, чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

9. Проведення лабораторних досліджень, які характеризують клітинну ланку імунітету.

10. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

11. Диспансерне спостереження (при необхідності).

 

 

 


ІМУНОЛОГІЯ

ІV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Український центр дитячої клінічної імунології, міжобласні (регіональні) центри клінічної імунології, НДІ, Українська дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит»

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Комбінована імунна недостатність

D81

1. Загальний аналіз крові, сечі, копрограма.

Клінічне обстеження.

2. Диспансерне спостереження (при необхідності).

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, оцінка активності кілерних лімфоцитів.

8. Визначення чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

9. Визначення активності природних клітин-кілерів радіоізотопним та флуорометричним методами.

10. Визначення хелперної активності лімфоцитів по синтезу імуноглобулінів.

Лікування хворих у всіх випадках, коли терапія на попередніх рівнях була неефективною.

1. Введення імуноглобулінів.

2. Плазми крові. Медикаменти, які впливають на імунну систему: спленін, Т-активін, тималїн та інші.

3. Визначення тактики лікування на всіх рівнях.

 

Проведення лікування найбільш важко хворих при неефективності терапії на попередніх рівнях застосування.

1. Інтерлейкінів простагландинів

2. Пересадка блоку гимус-грудина, кісткового мозку.

1. Нормалізація загального стану хворого, лабораторних показників, імунограми.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

11. Визначення підкласів імуноглобулінів.

11. Визначення фагоцитарної активності моноцитів, ферментів, пов'язаних з розвитком імунодефіциту.

12. Визначення продукції інтерлейкінів, Н L А-типування за І і ІІ класами головного комплексу гістосумісності.

13. Проведення імунохімічного аналізу біоптату тканин.

14. Рентгенограма грудної клітки.

15. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

 

 

 

2.

Недостатність

гуморального імунітету

D80

1. Загальний аналіз крові, сечі, копрограма.

Клінічне обстеження.

2. Диспансерне спостереження (при необхідності).

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів.

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів.

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, оцінка активності кілерних лімфоцитів.

8. Визначення чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

Лікування хворих у всіх випадках, коли терапія на попередніх рівнях була неефективною.

1. Введення імуноглобулінів.

2. Плазми крові.

3. Медикаменти, які впливають на імунну систему: спленін, Т-активін, тималїн та інші.

4. Визначення тактики лікування на всіх рівнях.

 

Проведення лікування найбільш важко хворих при неефективності терапії на попередніх рівнях застосування:

1. інтерлейкінів простагландинів;

2. пересадка блоку гимус-грудина, кісткового мозку.

1. Нормалізація загального стану хворого, лабораторних показників, імунограми.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

9. Визначення активності природних клітин-кілерів радіоізотопним та флуорометричним методами.

10. Визначення хелперної активності лімфоцитів по синтезу імуноглобулінів. 11. Визначення підкласів імуноглобулінів.

11. Визначення фагоцитарної активності моноцитів, ферментів, пов'язаних з розвитком імунодефіциту.

12. Визначення продукції інтерлейкінів, Н L А-типування за І і ІІ класами головного комплексу гістосумісності.

13. Проведення імунохімічного аналізу біоптату тканин.

14. Рентгенограма грудної клітки.

15. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

 

 

 

3.

Недостатність клітинного імунітету

D82

1. Загальний аналіз крові, сечі, копрограма.

Клінічне обстеження.

2. Диспансерне спостереження (при необхідності).

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів.

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів.

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

Лікування хворих у всіх випадках, коли терапія на попередніх рівнях була неефективною.

1. Введення імуноглобулінів.

2. Плазми крові.

3. Медикаменти, які впливають на імунну систему: спленін, Т-активін, тималїн та інші.

4. Визначення тактики лікування на всіх рівнях з питань діагностики і лікування дітей з клітинною імунною недостатністю.

1. Нормалізація загального стану хворого,

2. Нормалізація імунограми, аналізу крові.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, оцінка активності кілерних лімфоцитів.

8. Визначення чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

9. Визначення активності природних клітин-кілерів радіоізотопним та флуорометричним методами.

10. Визначення хелперної активності лімфоцитів по синтезу імуноглобулінів. 11. Визначення підкласів імуноглобулінів.

11. Визначення фагоцитарної активності моноцитів, ферментів, пов'язаних з розвитком імунодефіциту.

12. Визначення продукції інтерлейкінів, Н L А-типування за І і ІІ класами головного комплексу гістосумісності.

13. Проведення імунохімічного аналізу біоптату тканин.

14. Рентгенограма грудної клітки.

15. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

 

 

 

4.

Неугочнена імунна недостатність

D84

1. Загальний аналіз крові, сечі, копро грама. Клінічне обстеження.

2. Диспансерне спостереження (при необхідності).

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів.

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів.

Визначення тактики лікування хворого на всіх попередніх рівнях спостереження на етапах стаціонарного і поліклінічного лікування.

При необхідності імуноглобуліни, лейкоконцентрат, інтерферони, фактор переносу (трансферфактора).

Лікування хронічних вогнищ інфекції (при необхідності).

1. Нормалізації загального стану хворого, аналізу крові і імунограми.

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів.

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, оцінка активності кілерних лімфоцитів.

8. Визначення чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

9. Визначення активності природних клітин-кілерів радіоізотопним та флуорометричним методами.

10. Визначення хелперної активності лімфоцитів по синтезу імуноглобулінів, 11. Визначення підкласів імуноглобулінів.

11. Визначення фагоцитарної активності моноцитів, ферментів, пов'язаних з розвитком імунодефіциту.

12. Визначення продукції інтерлейкінів, Н L А-типування за І і II класами головного комплексу гістосумісності.

13. Проведення імунохімічного аналізу біоптату тканин.

14. Рентгенограма грудної клітки.

15. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


КАРДІОРЕВМАТОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           Головний дитячий кардіоревматолог МОЗ України,

доцент Волосовец О.П.

д.м.н. Кузьменко А.Я.

к.м.н. Кривопустов С.П.

 

 

 

 

Умовні скорочення

 

ЧД       – частота дихання

ЧСС   – частота серцевих скорочень

АТ       – артеріальний тиск

ЕКГ     – електрокардіографія

ФКГ     – фонокардіографія

ЕХОКГ – ехокардіографія

ДопплерЕХОКГ – доплерехокардіографія

С-РБ  – С-реактивний білок

СН      – серцева недостатність

АПФ    – ангіотензінперетворюючий фермент

ПВС   – природжені вади серця

ЦНС   – центральна нервова система

АСЛ-О – антистептолізини-О

АСГ    – антистрептогіалуронідаза

АСК    – антистрептокіназа

УЗ       – ультразвуковий

ЕЕГ    – електренцефалографія

ЛДГ    – лактатдегідрогеназа

КФК     – креатинфосфокіназа

КТ       – комп’ютерна томографія

ЯМРТ – ядерномагнітнорезонансна томографія


 

ДИТЯЧА КАРДІОРЕВМАТОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

ЦРЛ, РЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ревматизм в активній фазі

I00-I02

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. ЕКГ.

4. ФКГ.

5. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

1. Антибактеріальна терапія

2. Протизапальна терапія.

Ліквідація активності запального процесу.

45

2.

Ревматизм в неактивній фазі

I05-I09

1. Клінічний огляд, ЧД. ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Планові загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. ЕКГ.

4. ФКГ.

1. Антибактеріальна терапія.

2. Протизапальна терапія.

3. Санація вогнищ хронічної інфекції.

4. Контроль виконання вторинної профілактики ревматизму.

Відсутність рецидивів захворювання

7

3.

Реактивні артрити

М00-М03

1. Клінічний огляд, ЧД. ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників: протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ.

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

Антибактеріальна терапія.

Ліквідація активності запального процесу.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Ревматоїдний артрит

М05

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ.

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

Направляється на лікування в ОДКЛ

Зменшення активності запального процесу. Поліпшення функціонального стану суглобів.

40

5.

Системний червоний вовчак

М32

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ.

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

Направляється на лікування в ОДКЛ

Зменшення активності запального процесу. Поліпшення функціонального стану уражених органів та систем.

 

системна склеродермія

М34

дерматоміозит

М33

вузловий періартеріїт

М30

6.

Гострий міокардит (неревматичний кардит)

І40

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальний аналіз крові та сечі.

3. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

4. ЕКГ.

5. ФКТ.

1. Дієта з обмеженням кількості рідини та хлориду натрію, збільшена на солі калію.

2. Постільний режим.

3. Антибіотикотерапія.

4. Протизапальні нестероїдні засоби або глюкокортикостероїдні препарати.

5. Кардіометаболіти.

Зменшення проявів ураження серця або серцевої недостатності.

21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Рентгенографія органів грудної порожнини.

При розвитку серцевої недостатності – введення допміну або швидкодіючих серцевих глікозидів.

6. Симптоматичні засоби.

7. У важких випадках перевод до обласної лікарні.

 

 

7.

Гострий перикардит

І30

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

3. Рентгенографія органів грудної порожнини.

4. Загальний аналіз крові та сечі.

5. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

1. Обмеження водно-солевої нагрузки.

2. Постільний режим хворого

3. Етіотропна терапія (антибіотики, глкжокортикоїди).

4. Протизапальні нестероїдні засоби.

6. Симптоматичне лікування (діуретики).

7. За показаннями – пункція порожнини перикарду.

8. Перевод до обласної лікарні або у центр кардіохірургії – за показаннями.

Поліпшення функції серцевої діяльності.

28

8.

Гострий та підгострий ендокардит (інфекційний ендокардит)

І38, І39

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

3. ФКГ.

4. Рентгенографія органів грудної порожнини.

5. Загальний аналіз крові та сечі.

6. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма. С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

7. Бактеріологічне дослідження крові.

8. Коагулограма та час згортання крові.

9. Консультація ЛОР-лікаря та стоматолога.

1. Антибіотикотерапія широкого спектру дії.

2. Симптоматичні засоби.

Зменшення ознак серцевої недостатності.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Серцева недостатність (СН)

І38, І39

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ. Оцінки ступеню важкості.

2. Динаміка маси тіла. Контроль введеної та виведеної рідини.

3. Загальний аналіз крові та сечі.

4. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма. С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

5. ЕКГ.

6. ФКГ.

7. Рентгенографія органів грудної порожнини.

Лікувальні заходи залежно від характеру захворювання, що призвело до розвитку СН.

При міокардіальній гострій СН – допмін, серцеві глікозиди.

При гемодинамічній СН на тлі ПВС інгібітори АПФ, діуретини.

При аритмогеній СН – антиаритмічні засобі.

Проведення оксигенотерапії, штучної вентиляції легень за показаннями. Кардіометаболіти.

Зменшення стадії серцевої недостатності.

14

10.

Природжені вади серця (ПВС)

Q20-Q28

1. Клінічний огляд. ЧД. ЧСС. АТ. Оцінка ступеню важкості.

2. Динаміка маси тіла. Контроль введеної та виведеної рідини.

3. Загальний аналіз крові та сечі.

4. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

5. ЕКГ.

6. ФКГ.

7. Рентгенографія органів грудної порожнини.

При наявності СН – відповідні заходи (інгібітори АПФ, діуретики або серцеві глікозиди, тощо).

За показаннями (пневмонії, інфекційний ендокардит) призначають антибіотики.

Зменшення ознак серцевої недостатності

14

11.

Кардіоміопатії

I42

1. Клінічний огляд. ЧД. ЧСС. АТ. термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальний аналіз крові та сечі.

3.Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма. С-РБ. серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

4. Необхідно забезпечення якнайшвидшого проведення ЕХОКГ.

5. ЕКГ.

1. Дієта з обмеженням кількості рідини та хлориду натрію, збільшена на солі калію.

2. Постільний режим.

3. Протизапальні нестероїдні засоби або глюкокортикостероїдні препарати.

4. Антибіотики – при наявності бактеріальних інфекцій (пневмонії, тощо).

Зменшення ознак серцевої недостатності.

28


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. ФКГ

7. Рентгенографія органів грудної порожнини.

5. Кардіометаболіти. Застосування гемодинамічно активних заходів залежить від варіанту кардіоміопатії (дилятаційна, гіпертрофічна або рестриктивна форма).

6. За показаннями – протиаритмічні препарати, зокрема, β-адреноблокатори.

7. За показаннями – антагоністи кальцію.

8. При розвитку серцевої недостатності – інгібітори АПФ (каптоприл та ін.), фуросемід.

 

 

12.

Гіпертонічна хвороба

(артеріальні гіпертензії – вторинні)

I10-I15

1. Клінічний огляд. ЧД. ЧСС. АТ.

2. Динаміка АТ протягом доби. АТ на руках, на ногах.

3. Загальноклінічні аналізи крові та сечі.

4. Біохімічне обстеження крові, включаючи рівень сечовини, азот сечовини, креатинін, протеїнограма, холестерин крові, електроліти.

5. ЕКГ.

6. ФКГ.

7. Аналіз сечі по Нечипоренко та Зимницькому.

8. Бактеріологічне дослідження сечі.

9. За показаннями екскреторна орографія.

10. Проведення ехографії органів черевної порожнини, сечової системи та щитовидної залози.

11. Консультація ЛОР, окуліста, ендокринолога, невролога.

1. Режимні заходи, дієтотерапія.

2. Лікування основного захворювання.

3. Немедикаментозна терапія (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія, тощо).

4. За показаннями застосування гіпотензивних препаратів.

5. Надання невідкладної допомоги при гіпертонічному кризі.

Встановлення першопричини. Нормалізація артеріального тиску.

18


 

1

2

3

4

5

6

7

13.

Гіпотонія (артеріальна гіпотензія)

I95

1. Клінічний огляд, вимірювання ЧД. ЧСС, АТ.

2. Динаміка АТ протягом доби.

3. Загальноклінічні аналізи крові та сечі.

4. Біохімічне обстеження крові, електроліти.

5. ЕКГ.

6. ФКГ.

7. Проведення ехографії органів черевної порожнини, сечової системи та щитовидної залози.

8. Консультація ЛОР, окуліста, ендокринолога, невролога, гастроентеролога.

1. Лікування основного захворювання.

2. Режимні заходи, дієтотерапія.

3. Немедикаментозна терапія (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія, тощо).

4. Застосування рослинних стимуляторів ЦНС при астенічному синдромі.

5. Вегетотропні засоби, ноотропи за показаннями.

6. Симптоматичні засоби.

Нормалізація артеріального тиску.

14

14.

Порушення серцевого ритму та провідності

I44, I45, I48, I47, I49

1. Клінічний огляд. ЧД. ЧСС, АТ.

2. ЕКГ.

3. ФКГ

4. ЕКГ з фізичними та медикаментозними тестами,

5. ЕХОКГ.

6. Консультація ЛОР, окуліста, ендокринолога, невролога, гастроентеролога.

7. Біохімічне обстеження крові, електроліти крові.

8. Ехографія органів черевної порожнини, сечової системи та щитовидної залози.

1. Лікування основного захворювання, що призвело до дизритмії та (або) порушень провідності серця.

2. Санація хронічних вогнищ інфекції.

3. Немедикаментозні засоби (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія).

4. За показаннями застосовують кардіометаболічні препарати, вегетотропні та антиаритмічні засоби.

Нормалізація серцевого ритму при аритміях, що супроводжуються серцевою недостатністю.

14


ДИТЯЧА КАРДІОРЕВМАТОЛОГІЯ

IIІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Міський, обласний дитяча лікарня

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ревматизм в активній фазі

I00-I02

1. ЕХОКГ.

2. Біохімічні дослідження гострофазових показників: протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

3. Імунологічні дослідження: титр АСЛ-О, АСГ; АСК.

4. Консультація ЛОР, окуліста, невролога.

1. Антибактеріальна терапія.

2. Протизапальна терапія.

3. Антигістамінна терапія.

4. Кардіопротекторна терапія.

5. Санація вогнищ хронічної інфекції.

6. Фізіо- і фітотерапія.

7. Розробка планових заходів вторинної профілактики.

Ліквідація активності запального процесe.

45

2.

Ревматизм в неактивній фазі

Клас IX I05-I09

1. Клінічний огляд. ЧД. ЧСС, АТ. термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Планові загальноклінічні лабораторні дослідження.

З. ЕКГ.

4. ФКГ.

5. Планова ЕХОКГ.

6. Біохімічні і імунологічні дослідження.

7. Консультації ЛОР, окуліста, невропатолога.

1. Корекція планових мір вторинної профілактики: біціліно-профілактика на протязі 3-5 років.

2. Сезонна протизапальної, антигістамінної і кардіопротекторної терапії.

3. Санація хронічних вогнищ інфекції.

Відсутність рецидивів захворювання.

7

3.

Реактивні артрити

М00-М03

1. Клінічний огляд. ЧД. ЧСС, АТ. термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди. сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ. "

5. ФКГ.

1. Антибактеріальна, нестероїдна протизапальна, антигістамінна терапія.

2. Фізіо- і фітотерапія.

3. Санація вогнищ хронічної інфекції.

4. Розробка планових заходів вторинної профілактики.

Ліквідація активності запального процесу.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

7. Імунологічні дослідження: титр АСЛ-О. АСГ, АСК.

8. Консультація ЛОР, хірурга.

9. ЕХОКГ. УЗ обстеження органів черевної порожнини і нирок.

 

 

 

4.

Ревматоїдний артрит

М05

1. Клінічний огляд. ЧД. ЧСС, АТ. термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди. сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ. "

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

7. ЕХОКГ.

8. Рентгенографія.

9. Біохімічні дослідження: сечовини, залишкового азоту, креатиніну: білірубіну, трансаміназ.

10. УЗ дослідження внутрішніх органів.

11. Консультації ЛОР, окуліста, невропаголога, ендокринолога, гематолога, ортопеда.

1. Диференційование використання антибактеріальної, протизапальної, метаболічної і симптоматичної терапії.

2. Фізіо- і фітотерапія.

3. Використання цитостатиків.

Зменшення активності запального процесу. Поліпшення функціонального стану суглобів.

40

5.

Системний червоний вовчак

М32

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС. АТ. термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових

1. Диференційование використання антибактеріальної, протизапальної, метаболічної і симптоматичної терапії.

2. Фізіо- і фітотерапія.

Зменшення активності запального процесу.

40

системна склеродермія;

М34


 

1

2

3

4

5

6

7

 

дерматоміозит

М33

показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кіслота, ДФА реакції.

4. ЕКГ.

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

7. ЕХОКГ.

8. Рентгенографія.

9. Біохімічні дослідження: сечовини, залишкового азоту, креатині ну, білірубіну, трансаміназ.

10. УЗ дослідження внутрішніх органів.

11. Консультації ЛОР, окуліста, невропатолога, ендокринолога, гематолога, ортопеда.

3. Використання цитостатиків.

Поліпшення функціонального стану уражених органів та систем.

 

вузловий періартеріїт

М30

6.

Гострий міокардит (неревматичний кардит)

I40

1. Клінічний огляд, ЧД. ЧСС. АТ. термометрія. Оцінка ступеню важкості/

2. ЕКГ.

3. ФКГ.

4. ЕХОКГ.

5. Рентгенографія органів грудної порожнини.

6. Загальний аналіз крові та сечі.

7. Біохімічне обстеження крові (білки. протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

8.Імунологічне обстеження крові.

9. Консультація ЛОР-лікаря та стоматолога.

1. Дієта з обмеженням кількості рідини та хлориду натрію, збільшена на солі калію.

2. Постільний режим. 3. Антибіотикотерапія.

4. Протизапальні нестероїдні засоби або глюкокортикостероїдні препарати

5. Кардіометаболіти.

6. При розвитку серцевої недостатності –введення допміну або швидкодіючих серцевих глікозидів.

6. Симптоматичні засоби.

7. У важких випадках перевод до обласної лікарні.

Зменшення проявів ураження серця або серцевої недостатності.

21

7.

Гострий перикардит

I30

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

1. Постільнии режим хворого.

2. Обмеження водно-сольового навантаження.

Поліпшення функції серцевої діяльності.

28


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

3. Рентгенографія органів грудної порожнини.

4. Загальний аналіз крові та сечі.

5. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

6. ЕХОКГ

7. За показаннями – пункція порожнини перикарду з лабораторним дослідженням рідини.

8. Вимірювання центрального венного тиску.

9. Імунологічні дослідження крові.

10. Консультація кардіохірурга за показаннями.

3. Етіотропна терапія (антибіотики, глюкокортикоїди).

4. Протизапальні нестероїдні засоои, симптоматичне лікування (діуретики).

5. За показаннями – пункція порожнини перикарду.

6. Перевод у НДІ або у центр кардіохірургії за показаннями.

 

 

8.

Гострий та підгострий ендокардит (інфекційний ендокардит)

I38, I39

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ,

3. ФКГ

4. ЕХОКГ.

5. Рентгенографія органів грудної порожнини

6. Загальний аналіз крові та сечі.

7. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

8. Бактеріологічне дослідження крові.

9. Імунологічне обстеження крові.

10. Коагулограма та час згортання крові.

11. Консультація ЛОР-лікаря та стоматолога.

12. За показаннями – консультація кардіохірурга.

1. Антибіотикотерапія, враховуючи дані бактеріологічного обстеження крові та антибіотикограми.

2. Імунотерапія з урахуванням імунного статусу дитини.

3. Симптоматичні засоби.

Зменшення ознак серцевої недостатності.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Серцева недостатність (СН)

I38, I39

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС. АТ. Оцінка ступеню важкості.

2. Динаміка маси тіла. Контроль введеної та виведеної рідини.

3. ЕКГ.

4. ФКГ.

5. Рентгенографія органів грудної порожнини.

6. Загальний аналіз крові та сечі.

7. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

8. ЕХОКГ.

9. При можливості допплєрЕХОКГ.

10. Контроль кислотно-лужного балансу.

11. Консультація невролога, ендокринолога, окуліста.

12. Консультація кардіохірурга за показаннями.

1. Лікувальні заходи залежно від характеру захворювання, що призвело до розвитку СН.

2. При міокардіальній гострій СН – допмін, серцеві глікозиди.

3. При гемодинамічній СН на тлі ПВС інгібітори АПФ, діуретики.

4. При аритмогеній СН – антиаритмічні засоби. Проведення оксигенотерапії, штучної вентиляції легень за показаннями. Кардіометаболіти.

Зменшення стадії серцевої недостатності.

14

10.

Природжені вади серця (ПВС)

Q20-Q28

1. Клінічний огляд, ЧД. ЧСС. АТ. Оцінка ступеню важкості.

2. Динаміка маси тіла. Контроль введеної та виведеної рідини.

3. ЕКГ.

4. ФКГ.

5. Рентгенографія органів грудної порожнини.

6. Загальний аналіз крові та сечі.

7. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

8. ЕХОКГ.

9. ДопплєрЕХОКГ

1. При наявності СН – відповідні заходи (інгібітори АПФ, діуретики або серцеві глікозиди, тощо).

2. За показаннями (пневмонії, інфекційний ендокардит) призначають антибіотики.

Зменшення ознак серцевої недостатності.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

Кардіоміопатії

I42

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

3. ФКГ.

4. Рентгенографія органів грудної порожнини.

5. Загальний аналіз крові та сечі.

6. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

7. Необхідно забезпечення як найшвидшого проведення ЕХОКГ та допплєрЕХОКГ.

8. Імунологічне обстеження крові.

9. За показаннями консультація генетика, імунолога та кардіохірурга.

1. Дієта з обмеженням кількості рідини та хлориду натрію, збільшена на солі калію, постільний режим.

2. Протизапальні нестероїдні засоби або глюкокортикостероїдні препарати. 3. Антибіотики – при наявності бактеріальних інфекцій (пневмонії, тощо).

4. Кардіометаболіти. Застосування гемодинамічно активних заходів залежить від варіанту кардіоміопатії (дилятаційна, гіпертрофічна або рестриктивна форма). 5. За показаннями – протиаритмічні препарати, зокрема, β-адреноблокатори. 6. За показаннями – антагоністи кальцію.

7. При розвитку серцевої надостатності – інгібітори АПФ (каптоприл та ін.), фуросемід.

8. Крім глюкокортикостероїдів можливе застосування цитостаитків.

Зменшення ознак серцевої недостатності.

28

12.

Гіпертонічна хвороба (артеріальні гіпертензії – вторинні)

I10- I15

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ.

2. Динаміка АТ протягом доби. АТ на руках та ногах.

3. Загальноклінічні аналізи крові та сечі.

4. Біохімічне обстеження крові, включаючи рівень сечовини, азот сечовини, креатинін, протеїнограма, холестерин крові, електроліти.

5. ЕКГ.

6. ФКГ.

7. Аналіз сечі по Нечипоренко та Зимницькому.

1. Лікування основного захворювання.

2. Режимні заходи, дієтотерапія.

3. Немедикаментозна терапія (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія).

4. За показаннями застосування гіпотензивних препаратів.

5. Надання невідкладної допомоги при гіпертонічному кризі.

Встановлення першопричини. Нормалізація артеріального тиску.

18


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

8. Бактеріологічне дослідження сечі.

9. За показаннями екскреторна урографія.

10. Проведення ехографії органів черевної порожнини, сечової системи та щитовидної залози.

11. Консультація ЛОР, окуліста, ендокринолога, невролога.

12. ЕХОКГ.

13. ДопплєрЕХОКГ.

14. За показаннями консультація кардіохірурга, нейрохірурга, нефролога.

15. За показаннями томографія.

16. Аналіз сечі по Нечипоренко та Зимницькому.

17. Бактеріологічне дослідження сечі.

18. За показаннями екскреторна урографія.

19. КТ або ЯМРТ.

20. За показаннями – ЕЕГ. рео- та (або) допплерехографічне дослідження мозкового кровообігу.

21. Радіографічні дослідження сечової системи за показаннями (сцинтіграфія, реноваскулярні контрасні дослідження).

22. Вимірювання рівня катехоламінів, ренінангіотензину та альдостерону у крові.

 

 

 


 

1

2

3

4

5

6

7

13.

Гіпотонія (артеріальна гіпотензія).

I95

Госпіталізація лише у випадках, складних для диференційного діагнозу основного захворювання, що призвело до артеріальної гіпотензії або при важкому перебігу захворювання.

1. Режимні заходи, дієтотерапія.

2. Лікування основного захворювання.

3. Немедикаментозна терапія (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія, тощо).

4. Застосування рослинних стимуляторів ЦНС при астенічному синдромі.

5. Вегетотропні засоби, ноотропи за показаннями.

6. Симптоматичні засоби.

Нормалізація артеріального тиску.

14

14.

Порушення серцевого ритму та провідності

I44, I45, I48, I47, I49

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ,

2. ЕКГ.

3. ФКГ.

4. ЕКГ з фізичними та медикаментозними тестами.

5. ЕХОКГ.

6. Консультація ЛОР, окуліста, ендокринолога, невролога, гастроентеролога.

7. Біохімічне обстеження крові, електроліти крові.

8. Ехографія органів черевної порожнини, сечової системи та щитовидної залози.

9. Кардіоінтервалографія.

10. Клінортостатична проба.

11. Проби з дозованим фізичним навантаженням.

12. ЕХОКГ.

13. ДопплєрЕХОКГ.

1. Лікування основного захворювання, що призвело до дизритмії та (або) порушень провідності серця.

2. Санація хронічних вогнищ інфекції.

3. Немедикаментозні засоби (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія).

4. За показаннями застосовують кардіометаболічні препарати, вегетотропні та антиаритмічні засоби.

Нормалізація серцевого ритму при аритміях, що супроводжуються серцевою недостатністю.

14

 


ДИТЯЧА КАРДІОРЕВМАТОЛОГІЯ

ІV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

НДІ, ІПАГ, УДСЛ «ОХМАТДИТ»

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ревматизм в активній фазі

Клас IX I00-I02

1. ЕХОКГ.

2. Біохімічні дослідження гострофазових показників: протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

3. Імунологічні дослідження: титр АСЛ-О, АСГ, АСК.

4. Консультація ЛОР, окуліста, невролога.

5. ДоплерЕХОКГ.

6. Визначення ізоферментного спектру ЛДГ, КФК.

7. Консультація імунолога.

1. Корекція порушених функцій основних систем організму.

2. Імуномодулююча терапія.

3. Рекомендації по диспансерному нагляду.

Відсутність набутих вад серця.

45

2.

Ревматизм в неактивній фазі

Клас IX I05-I09

1. Клінічний огляд. Ч Д, ЧСС, АТ. термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Планові загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. ЕКГ.

4. ФКГ.

5. Планова ЕХОКГ.

6. Біохімічні і імунологічні дослідження.

7. Консультації ЛОР, окуліста, невропатолога.

8. Консультації кардіохірурга, імунолога.

9. Направлення в НДІ серцево-судинної хірургії.

1. Консультації з питань диференційованої і індивідуалізованої вторинної профілактики ревматизму.

2. Оперативне лікування набутих вад серця.

Відсутність рецидивів активності.

7


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Реактивні артрити

М00-М03

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ.

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

7. Імунологічні дослідження: титр АСЛ-О, АСГ, АГК.

8. Консультації ЛОР, хірурга.

9. ЕХОКГ.

1. Корекція порушених функцій основних систем організму.

2. Імуномодулююча терапія.

3. Рекомендації по диспансерному нагляду.

Відсутність рецидивів артриту.

14

4.

Ревматоїдний артрит

М05

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ.

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

7. ЕХОКГ.

8. Рентгенографія.

9. Біохімічні дослідження: сечовини, залишкового азоту, креатиніну; білірубіну, трансаміназ.

10. УЗ дослідження внутрішніх органів.

Корекція порушень функції органів і систем. Імуномодулююча терапія. Рекомендації по протирецидивному лікуванню.

Відсутність рецидивів активності і порушення функції суглобів.

40


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

11. Консультації ЛОР, окуліста, невропатолога, ендокринолога, гематолога, ортопеда.

12. ДопплєрЕХОКГ.

13. Імунологічні дослідження клітинної і гуморальної ланки.

14. Реакція Ваалера-Роуза.

15. Дослідження синовіальної рідини.

 

 

 

5.

Системний червоний вовчак;

М32

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості,

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ.

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

7. ЕХОКГ.

8. Рентгенографія.

9. Біохімічні дослідження: сечовини, залишкового азоту, креатиніну; білірубіну, трансаміназ.

10. УЗ дослідження внутрішніх органів.

11. Консультації ЛОР, окуліста, невропатолога, ендокринолога, гематолога, ортопеда.

12. ДопплєрЕХОКГ.

13. Імунологічні дослідження клітинної і гуморальної ланки.

14. Дослідження на LЕ клітини, протинуклеарні і протицитоплазматичні фактори.

1. Корекція порушень функції органів і систем.

2. Імуномодулююча терапія.

3. Рекомендації по протирецидивному лікуванню.

4. Плазмоферез.

5. Гемосорбція.

Відсутність рецидивів і прогресування захворювання.

 

системна склеродермія;

М34

дерматоміозит

М33

вузловий періартеріїт

М30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

15. Реакція Ваалера-Роуза.

16. Дослідження синовіальної рідини.

17. Морфологічне дослідження біоптату шкіри, м'язів.

 

 

 

6.

Гострий міокардит (неревматичний кардит)

I40

НДІ даного профілю забезпечують курацію дітей з гострим перебігом неревматичного кардиту найбільш важких випадках або при розвитку ускладнень, зокрема, важких порушень серцевого ритму та провідності.

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

3. ФКТ.

4. ЕХОКГ.

5. ДопплєрЕХОКГ.

6. Рентгенографія органів грудної порожнини.

7. Загальний аналіз крові та сечі.

8. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинів, електроліти).

9. Імунологічне обстеження крові.

10. Консультація ЛОР-лікаря та стоматолога.

11. Консультація імунолога за показаннями.

1. Дієта з обмеженням кількості рідини та хлориду натрію, збільшена на солі калію, постільний режим.

2. Антибіотикотерапія, протизапальні нестероїдні засоби або глюкокортикостероїдні препарати.

3. Кардіометаболіти. При розвитку серцевої

недостатності – введення допміну або швидкодіючих серцевих глікозидів.

4. Симптоматичні засоби.

5. Терапія ускладнень неревматичного кардиту, проведення симптоматичних заходів.

Відсутність розвитку дистрофізації і серцевої недостатності.

21

7.

Гострий перикардит

I30

НДІ кардіохірургії або кардіохірургічний центр.

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

3. Рентгенографія органів грудної порожнини.

4. Загальний аналіз крові та сечі.

Кардіохірургічне втручання за показаннями.

Відсутність розвитку серцевої недостатності.

28


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

6. ЕХОКГ.

7. За показаннями – пункція порожнини перикарду з лабораторним дослідженням рідини.

8. Вимірювання центрального венозного тиску.

9. Імунологічні дослідження крові.

10. Консультація кардіохірурга за показаннями.

11. Пункція порожнини перикарда, біохімічне дослідження рідини.

 

 

 

8.

Гострий та підгострий ендокардит (інфекційний ендокардит)

І38, І39

НДІ або центр кардіохірургії.

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

3. ФКТ.

4. ЕХОКГ.

5. ДопплєрЕХОКГ.

6. Рентгенографія органів грудної порожнини.

7. Загальний аналіз крові та сечі.

8. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинів, електроліти).

9. Бактеріологічне дослідження крові.

10.Імунологічне обстеження крові.

11. Коагулограма та час згортання крові.

12. Консультація ЛОР-лікаря та стоматолога.

13. За показаннями – консультація кардіохірурга.

1. Антибіотикотерапія широкого спектру дії.

2. Симптоматичні засоби.

3. Кардіохірургічне втручання за показаннями.

Відсутність набутих вад серця.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

14. За показаннями – інвазивні кардіохірургічні дослідження.

 

 

 

9.

Серцева недостатність (СН)

І38, І39

Діти за показаннями переводяться з ЦРЛ, районних, міських та обласних лікарень до НДІ або центрів кардіохірургії.

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ. Оцінка ступеня важкості.

2. Динаміка маси тіла. Контроль введеної та виведеної рідини.

3. ЕКГ.

4. ФКГ.

5. Рентгенографія органів грудної порожнини.

6. Загальний аналіз крові та сечі.

7. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоіди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

8. ЕХОКГ.

9. При можливості допплєрЕХОКГ.

10. Контроль кислотно-лужного балансу.

11. Консультація невролога, ендокринолога, окуліста,

12. Консультація кардіохірурга за показаннями.

13. За показаннями проводяться інвазивні кардіохірургічні дослідження (при ПВС).

1. Лікувальні заходи залежно від характеру захворювання, що призвело до розвитку СН.

2. При міокардіальній гострій СН – допмін. серцеві глікозиди.

3. При гемодинамічній СН на тлі ПВС інгібітори АПФ, діуретики.

4. При аритмогеній СН – антиаритмічні засоби. Проведення оксигенотерапії, штучної вентиляції легень за показаннями.

5. Кардіометаболіти.

6. За показаннями – кардіохірургічне лікування.

Зменшення стадії серцевої недостатності.

14

10.

Природжені вади серця (ПВС)

Q20-Q28

НДІ або центри кардіохірургії. Провадяться заходи попередніх етапів, а також за показаннями інвазивні кардіохірургічні дослідження (катетеризація порожнини серця).

1. При наявності СН – відповідні заходи (інгібітори АПФ. діуретики або серцеві глікозиди, тощо).

2. За показаннями (пневмонії, інфекційний ендокардит) призначають антибіотики.

Зменшення стадії серцевої недостатності

14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

3. Кардіохірургічна оперативна корекція ПВС за показаннями.

 

 

11.

Кардіоміопатії

І42

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

3. ФКГ.

4. Рентгенографія органів грудної порожнини.

5. Загальний аналіз крові та сечі.

6. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

7. Необхідно забезпечення як найшвидшого проведення ЕХОКГ та допплер ЕХОКГ.

8. Імунологічне обстеження крові.

9. За показаннями консультація генетика, імунолога та кардіохірурга.

 

Головну роль відіграє ЕХОКГ з допплерехо-КГ та ЕКГ, за показаннями вирішують питання про доцільність використання ендоміокардиальної біопсії.

1. Методи лікування залежать від варіанту кардіоміопатії, наявності та ступеню серцевої недостатності, наявності дизритмій та порушень провідності. ускладнень захворювання.

2. Протизапальні нестероїдні засоби або глюкокортикостероїдні препарати.

3. Антибіотики – при наявності бактеріальних інфекцій (пневмонії, тощо).

4. Дієта з обмеженням кількості рідини та хлориду натрію, збільшена на солі калію, постільний режим.

5. Кардіометаболіти. Застосування гемодинамічно активних заходів залежить від варіанту кардіоміопатії (дилятаційна, гіпертрофічна або рестриктивна форма).

6. За показаннями – протиаритмічні препарати, зокрема, β-адреноблокатори.

7. За показаннями – антагоністи кальцію.

8. При розвитку серцевої недостатності – інгібітори АПФ (каптоприл та ін.), фуросемід.

Зменшення стадії серцевої недостатності.

28


 


1

2

3

4

5

6

7

12.

Гіпертонічна хвороба (артеріальні гіпертензії – вторинні)

І10- І15

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ.

2. Динаміка АТ протягом доби. АТ на руках та ногах.

3. Загальноклінічні аналізи крові та сечі.

4. Біохімічне обстеження крові, включаючи рівень сечовини, азот сечовини, креатинін, протеїнограма, холестерин крові, електроліти.

5. ЕКГ.

6. ФКГ.

7. Аналіз сечі по Нечипоренко та Зимницькому.

8. Бактеріологічне дослідження сечі.

9. За показаннями екскреторна урографія.

10. Проведення ехографії органів черевної порожнини, сечової системи та щитовидної залози.

11. Консультація ЛОР, окуліста, ендокринолога, невролога.

12. ЕХОКГ.

13. ДопплєрЕХОКГ.

14. За показаннями консультація кардіохірурга, нейрохірурга, нефролога.

15. За показаннями томографія черепа.

16. Аналіз сечі по Нечипоренко та Зимницькому.

1. Лікування основного захворювання.

2. Режимні заходи, дієтотерапія. 3. Немедикаментозна терапія (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія.). 4. За показаннями застосування гіпотензивних препаратів.

5. Надання невідкладної допомоги при гіпертонічному кризі.

6. За показаннями – застосування високоспеціалізованих методів лікування основного захворювання, що призвело до артеріальної гіпертонії.

Нормалізація артеріального тиску.

18

 

 

 

 

 


 

КАРДІОХІРУРГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           Головний дитячий кардіохірург

МОЗ України,

д.м.н. Зіньковський М.Ф.


КАРДІОХІРУРГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

ЦРЛ, РЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджені вади серця (ВВС)

Q20-Q25

1. Клінічне обстеження

2. Ан. крові

3. Ан. сечі

4. Рентгенограма органів грудної клітки

5. ЕКГ

6. При підозрі на вроджену ваду серця направлення на 3 рівень надання меддопомоги дітям.

1. При необхідності: кисень, глікозиди, діуретини, катехоламіни.

2. Посиндромна терапія при наявності супутньої патології органів дихання та ін..

3. При задушливо-цианотичних приступах – бета-блокатори, простагландин Е-1 (при наявності)

4. При необхідності термінової операції – направлення на 4 рівень меддопомоги за рішенням бригади невідкладної допомоги ОДЛ.

 

1. Адекватна патогенетична терапія, яка забезпечує можливість своєчасного направлення на хірургічне втручання.

 

 

«Синього» типу:

а) з серцевою недостатністю

 

Консультація фахівців відділень кардіоревматології, патології новонароджених ОДЛ.

При наявності важкого стану дитини – терміновий виклик бригади невідкладної допомоги, яка приймає рішення про направлення дитини на хірургічне лікування.

1. Кисень, глікозиди, діуретини, катехоламіни, регуляція цукру.

2. Інтенсивна терапія при необхідності (ШВЛ, допмін та ін.).

1. Адекватна патогенетична терапія, яка забезпечує можливість своєчасного направлення на хірургічне втручання.

 

б) без серцевої недостатністю

 

Планова консультація у кардіоревматолога. Направлення в Інститут серцево-судинної хірургії АМН України до виповнення дитині 1 року.

Виконання рекомендацій спеціалістів кардіоревматолога дитячого та кардіохірурга.

Компенсований стан.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

ВВС

«білого типу»:

а) з серцевою недостатністю

 

Консультація фахівців відділень кардіоревматології, патології новонароджених ОДЛ.

При наявності важкого стану дитини – терміновий виклик бригади невідкладної допомоги, яка приймає рішення про направлення дитини на хірургічне лікування.

1. Глікозиди, діуретини, індометацин для закриття артеріального протоку.

2. Вдихання кисню протипоказано.

1. Адекватна патогенетична терапія, яка забезпечує можливість своєчасного направлення на хірургічне втручання.

 

б) без серцевою недостатністю

 

Планова консультація у кардіоревматолога. Направлення в Інститут серцево-судинної хірургії АМН України до виповнення дитині 1 року.

1. Виконання рекомендацій спеціалістів кардіоревматолога дитячого та кардіохірурга.

2. Диспансерний нагляд.

Компенсований стан.

 

 


IІI рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

ОДЛ*, (МДЛ)

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджені вади серця (ВВС)

Q20-Q25

1. Клінічне обстеження

2. Ан. крові

3. Ан. сечі

4. Рентгенограма органів грудної клітки

5. ЕКГ

6. ФКГ

7. ЕхоКГ

8. Газовий склад крові

9. Кислотно-лужний баланс

10. Консультація кардіоревматолога та інших спеціалістів.

1. Кисень, глікозиди, діуретини, катехоламіни, регуляція КЛС.

2. Посиндромна терапія при наявності супутньої патології органів дихання та ін..

3. При задушливо-цианотичних приступах – бета-блокатори, простагландин Е-1 (при наявності)

При необхідності термінової чи планової операції – направлення на 4 рівень меддопомоги.

1. Адекватна патогенетична терапія, яка забезпечує можливість своєчасного направлення на хірургічне втручання.

2. Направлення на хірургічне втручання.

 

 

«Синього» типу:

а) з серцевою недостатністю

 

Консультація фахівців відділень кардіоревматології, патології новонароджених ОДЛ, термінове направлення на 4 рівень надання меддопомоги.

1. Кисень, глікозиди, діуретини, катехоламіни, регуляція КЛС, цукру.

2. Інтенсивна терапія при необхідності (ШВЛ, допмін).

1. Адекватна патогенетична терапія, яка забезпечує можливість своєчасного направлення на хірургічне втручання.

2. Термінове направлення на хірургічне втручання.

 

б) без серцевої недостатністю

 

Планова консультація у кардіоревматолога. Направлення в Інститут серцево-судинної хірургії АМН України до виповнення дитині 1 року.

1. Виконання рекомендацій спеціалістів кардіоревматолога дитячого та кардіохірурга.

2. Диспансерний нагляд.

Компенсований стан.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

ВВС

«білого типу»:

а) з серцевою недостатністю

 

Госпіталізація у відповідне відділення ОДЛ.

Консультація кардіоревматолога та ін.

Новонароджених направити  у відділення патології новонароджених ОДСЛ, або відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених.

В подальшому термінове направлення в Інститут серцево-судинної хірургії АМН України.

1. Глікозиди, діуретини, індометацин для закриття артеріального протоку.

2. Вдихання кисню протипоказано.

1. Адекватна патогенетична терапія, яка забезпечує можливість своєчасного направлення на хірургічне втручання.

2. Направлення на хірургічне втручання.

 

б) без серцевої недостатністю

 

Планова консультація у кардіоревматолога. Направлення в Інститут серцево-судинної хірургії АМН України до виповнення дитині 1 року.

1. Виконання рекомендацій спеціалістів кардіоревматолога дитячого та кардіохірурга.

2. Диспансерний нагляд.

Компенсований стан.

 

 


IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Інститут серцево-судинної хірургії АМНУ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджені вади серця (ВВС)

Q20-Q25

1. Клінічне обстеження

2. Ан. крові

3. Ан. сечі

4. За показаннями КЛС, електроліти і ін..

5. ЕКГ

6. ФКГ

7. ЕхоКГ

8. Рентгенограма органів грудної клітки. Ангіокардіографія (за показаннями).

Оперативне втручання по показанням.

Покращання стану або одужання в залежності від характеру вади.

В залежності від виду вади та складності оперативного втручання.

 

* – при наявності центрів кардіохірургії, або відповідних хірургічних відділень в ОДЛ, операції проводяться з урахуванням підготовки спеціалістів та відповідного матеріально-технічного забезпечення.

 

 


НЕОНАТОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           Головний дитячий неонатолог

МОЗ України,                   

д.м.н. Шунько Є.Є.,

д.м.н. Суліна О.Г.,

д.м.н. Катоніна С.П.,

к.м.н. Віноградов В.П.,

к.м.н. Пясецька Н.М.,

к.м.н. Гречень Г.І.,

к.м.н. Костюк О.

 

 

 

 

 

Перелік скорочень

 

АЛТ    – аланінамінотрансфераза

АСТ    – аспартатамінотрансфераза

ВШК    – внутрішньошлуночковий крововилив

ГХН    – гемолітична хвороба новонароджених

ДВЗ    – дисеміноване внутрішньо судинне згортання

ОЦК    – об’єм циркулюючої крові

СДР   – синдром дихальних розладів

СДППТ – спонтанне дихання під позитивним тиском

УЗД    – ультразвукова діагностика

ЦНС   – центральна нервова система

ШВЛ   – штучне вентиляція легень


 

НЕОНАТОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

СДР (І-ІІ ст.)

Р22

1. Частота дихання

2. Частота серцевих скорочень

3. Температура тіла

4. Оцінка ступеню ціанозу

5. Клінічний аналіз крові

6. Аускультація грудної клітини

7. Загальний аналіз сечі

8. Контроль маси тіла

9. Рентгенографія органів грудної клітини

10. Рівень глюкози крові

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів

2. Оксигенотерапія

3. Короткотривала ШВЛ (за показаннями)

4. Антибіотикотерапія (за показаннями)

5. Корекція водно-електролітного обміну

6. Ентерально-парентеральне білково-енергетичне забезпечення

7. Режим кувезу (за показаннями)

1. Корекція розладів дихання, нормалізація клінічного стану

2. Адекватна оцінка важкості стану. Своєчасний перевод в спеціалізовані неонатальні відділення

3. Адекватна підготовка до транспортування новонародженого

Доношені

7-10

2.

СДР III ст.

Р22

1. Частота дихання

2. Частота серцевих скорочень

3. Температура тіла

4. Оцінка ступеню ціанозу

5. Аускультація органів грудної клітини

6. Клінічний аналіз крові

7. Загальний аналіз сечі

8. Контроль маси тіла

9. Рентгенографія органів грудної клітини

10. Рівень глюкози крові

11. Кардіо-респіраторний моніторинг (пульсоксиметрія)

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів

2. Оксигенотерапія

3. Інтубація трахеї, ШВЛ

4. Антибіотикотерапія

5. Корекція водно-електролітного обміну

6. Режим кувезу

7. Ентерально-парентеральне білково-енергетичне забезпечення

8. Транспортування в регіональне відділення інтенсивної терапії новонароджених при відсутності ефекту лікування протягом 5 днів

1. Підготовка дитини до транспортування в спеціалізовані відділення

2. Адекватна оцінка важкості стану

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Інфекції перинатального періоду

Р35, Р37

1. Клінічний аналіз крові, тромбоцити, гематокрит

2. Загальний аналіз сечі

3. Рівень білірубіну крові, фракції

4. АЛТ, АСТ

5. Рівень глюкози крові

6. Сечовина, креатинін

7. Кардіо-респіраторний моніторинг

8. Моніторинг температури тіла

9. Бактеріологічне обстеження

10. Серологічне обстеження

11. Рентгенографія

1. Корекція метаболічних порушень

2. Корекція гомеостазу

3. Протимікробна терапія

4. При стабілізації стану перевод в спеціалізоване неонатологічне відділення

1. Своєчасна клінічна діагностика

2. Адекватна підготовка до транспортування у спеціалізовані неонатологічні відділення

3-5

4.

Пневмонія

Р23

1. Визначення прохідності дихальних шляхів

2. Визначення ступеня дихальної недостатньості

3. Рентгенографія грудної клітини

1. Визначення ступеню дихальної недостатньості

2. Відсмоктування вмісту верхніх дихальних шляхів

3. Киснева терапія

4. Антибактеріальна терапія

5. Перевод до спеціалізованого відділення зразу після встановлення діагнозу

1. Своєчасна діагностика

2. Підготовка до транспортування

2-3

5.

Геморагічна хвороба новонароджених

Р53

1. Клінічний аналіз крові (Нв, НT, еритроцити)

2. Лейкоцити, формула

3. Кількість тромбоцитів

4. Рівень протромбіну

5. Час згортання

6. Випорожнення на скриту кров

7. Коагулограма

8. Моніторинг артеріального тиску

9. Креатинин, сечовина

1. Свіжозаморожена плазма в об’ємі, достатньому для підтримання задовільного рівня ОЦК та зупинки кровотечі

2. Віт. К3 (конакіон або інша форма)

3. Ер. маса або кров при гострому анемічному синдромі

4. Етамзилат внутрішньовенно

5. Андроксон

6. При наявності постгеморагічних ускладнень, після зупинки кровотечі перевод до спеціалізованих неонатологічних відділень

1. Корекція гемостазу

2. Корекція гемодинаміки

3. Нормалізація клінічного стану

4. Підготовка до транспортування в разі важкості стану але при стабілізації гемодинаміки

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

6.

ДВЗ-синдром

Р60

1. Виявити основне захворювання

2. Виявити дані за порушення системи згортання:

–  порушення мікроциркуляції

–  підвищена кровоточивість

–  час згортання крові

–  кількість тромбоцитів

–  рівень протромбіну

1. При встановленні діагнозу негайний перевод до спеціалізованих відділень

1. Стабілізація гемостазу

2. Нормалізація гемодинаміки

3. Стабілізація клінічного стану

3-5

7.

Гіпоксія плоду. Асфіксія новонародже-ного

Р20, Р21

1. Визначення ступеня перинатального ризику

– інтранатально

– антенатальне

2. Оцінка стану за шкалою Апгар

3. Оцінка частоти дихання, частоти серцевих скорочень, ступеню ціанозу

4. Транскутанний моніторинг РаСО2, РаО2, пульсоксиметрія, артеріальний тиск

5. Клінічний аналіз крові

1. Первинна реанімація в пологовому залі по схемі згідно стану дитини за наказом МОЗ України №4

2. В разі важкої асфіксії:

–  респіраторна терапія

–  інфузійна терапія з метою корекції ОЦК, гомеостазу

–  протишокова терапія

–  посиндромна терапія

1. Стабілізація гемодинаміки

2. Забезпечення адекватного дихання

3. Стабілізація гомеостау

4. Адекватна підготовка до транспортування( в разі потреби)

5. Попередження важких перинатальних пошкоджень ЦНС

5-10

8.

Гемолітична хвороба новонароджених (ГХН)

Р55

1. Клінічний аналіз крові з підрахунком ретікулоцитів

2. Морфологія еритроцитів

3. Визначення групи крові дитини, резус-фактора, при необхідності проба Кумбса (пряма і непряма)

4. Визначення білірубіну і фракцій в динаміці, загального протеїну і фракцій, глюкози крові, електролітів, трансаміназ

5. Кардіо-респіраторний моніторинг

1. Призначення мембраностабілізуючих препаратів, вітамінів

2. Фототерапія

3. Операція замінного переливання крові

4. Інфузійна терапія

5. Немовлята з ГХН середньої важкості, важкою формою або ускладненнями переводяться до спеціалізованих неонатологічних відділень

1. Своєчасна діагностика

2. Своєчасна інтенсивна терапія

3. Попередження пошкодження ЦНС

8-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Обстеження матері і дитини при необхідності на ТОRСН-інфекції, медико-генетичне обстеження на ензимопатії.

 

 

 

9.

Вроджені вади серця

Q20, Q24

1. Клінічний аналіз крові

2. Кардіореспіраторний моніторинг (частота дихання, частота серцевих скорочень, артеріальний тиск)

3. Рентгенографія органів грудної клітини

4. Пульсоксиметрія

1. Оксигенотерапія

2. Інфузійна терапія (за показаннями)

3. Підготовка до транспортування в спеціалізоване неонатологічне відділення обласної дитячої лікарні для обстеження

1. Стабілізація клінічного стану

2. Своєчасний перевод до спеціалізованого неонатологічного відділення обласної дитячої лікарні

3-5

 


НЕОНАТОЛОГІЯ

ІІІ-ІV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

СДР (І-ІІ ст.)

Р22

1. Кардіореспіраторний моніторинг

2. Моніторинг температури тіла

3. Пульсоксиметрія

4. Дослідження газів крові РаСО2-РаО2

5. Кислотно-лужний баланс

6. Іонограма

7. Нейросонографія (за показаннями)

8. Рентгенографія грудної клітини

9. Клінічний аналіз крові

10. Загальний аналіз сечі, діурез

11. Біохімічний аналіз крові

12. ЕХО-кардіографія

13. Контроль маси тіла

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів

2. Оксигенотерапія, СДППТ (СРАР)

3. Короткотривала ШВЛ (при необхідності)

4. Корекція водно-електролітного обміну

5. Антибіотикотерапія (за показаннями)

6. Ентерально-парентеральне білково-енергетичне забезпечення

7. Режим кувезу (при необхідності)

1. Нормалізація гомеостазу, метаболізму

2. Переведення на самостійне адекватне дихання

3. Попередження пневмотораксу, ВШІК при проведенні ШВЛ

4. Нормалізація клінічного стану

10-14

2.

СДР(ІІІ ст.)

Р22

1. Кардіореспіраторний моніторинг

2. Моніторинг температури тіла

3. Пульсоксиметрія

4. Дослідження газів крові РаСО2-РаО2

5. Кислотно-лужний баланс

6. Іонограма

7. НСГ(при необхідності)

8. Рентгенографія грудної клітини

9. Клінічний аналіз крові

10. Загальний аналіз сечі, діурез

11. Біохімічний аналіз крові

12. ЕХО-кардіографія

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів

2. Оксигенотерапія. СДППТ (СРАР)

3. Інтубація трахеї і ШВЛ при відсутності ефекту від 1, 2

4. Антибіотикотерапія

5. Корекція водно-електролітного обміну

6. Ентерально-парентеральне білково-енергетичне забезпечення

7. Сурфактант замісна терапія

8. Режим кувезу

9. Транспортування в регіональне відділення інтенсивної терапії новонароджених при відсутності ефекту від зазначеного лікування на протязі 5 днів

1. Проведення ШВЛ

2. Нормалізація гомеостазу, метаболізму

3. Попередження пневмонії, пневмотораксу

4. Нормалізація клінічного стану

5. Переведення дитини на адекватне самостійне дихання

28


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Інфекції перинатального періоду

Р35, Р37

1. Клінічний аналіз крові, тромбоцити

2. Біохімічний аналіз крові (білірубін та фракції, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок та фракції)

3. Сечовина, креатинин

4. Загальний аналіз сечі

5. Бактеріологічне обстеження, дослідження мікробіоценозу

6. Імуноферментний аналіз

7. Нейросонографія

1. Корекція метаболічних порушень

2. Корекція водно-електролітного обміну

3. Антибактеріальная терапія

4. Противірусна терапія

5. Респіраторна терапія

6. Дезінтоксикаційна терапія

7. Імунокоригуюча терапія

8. Корекція мікробіоценозу

9. Фізіотерапія

1. Етіологічна діагностика

2. Проведення специфічної терапії

3. Нормалізація гомеостазу, метаболізму, гемостазу

4. Попередження важких пошкоджень ЦНС

5. Нормалізація клінічного стану

6. Своєчасне направлення до спеціалізованих клінік

28

4.

Пневмонія

Р-23

1. Кардіореспіраторний моніторинг

2. Рентгенографія органів грудної клітини

3. Кислотно-лужний стан, іонограма

4. Обстеження на респіраторну вірусну інфекцію

5. Клінічний аналіз крові

6. Біохімічний аналіз крові

7. Загальний аналіз сечі

8. Обстеження на ТОRСН інфекції (за показаннями)

1. Етіотропна антибактеріальна терапія

2. Противірусна терапія (за показаннями)

3. Оксигенотерапія, при необхідності ШВЛ

4. Корекція гомеостазу

5. Імунотерапія

6. Фізіотерапія

7. Аерозольна терапія

1. Нормалізація гомеостазу, метаболізму

2. Адекватна респіраторна терапія

3. Етіотропна антибактеріальна або противірусна терапія

4. Нормалізація клінічного стану

5. Підготовка до транспортування у спеціалізоване відділення при виникненні ускладнень

21-28


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Геморагічна хвороба новонароджених (ГХН)

Р-53

1. Клінічний аналіз крові (Нв, НT, еритроцити)

2. Лейкоцити, формула

3. Кількість тромбоцитів

4. Рівень протромбіну

5. Час згортання

6. Коагулограма

7. Випорожнення на скриту кров

8. Моніторинг артеріального тиску

9. Креатинин, сечовина

1. Свіжозаморожена плазма в об'ємі, достатньому для підтримання задовільного рівня ОЦК та зупинки кровотечі

2. Віт.К3 (конакіон або інша форма

3. Еритроцитарна маса або кров при гострому анемічному синдромі

4. Етамзилат внутрішньовенно

5. Адроксон

6. При наявності шоку протишокова терапія

1. Корекція гемостазу

2. Корекція гемодинаміки

3. Нормалізація клінічного стану

4. разі важкості стану підготовка до транспортування, але при стабілізації гемодинаміки

7-10 днів

6.

ДВЗ-синдром

Р-60

1. Виявити основне захворювання

2. Клінічний аналіз крові (при необхідності 2-3 рази на добу)

3. Коагулограма

4. Тромбоцити, протромбін

5. Кардіо-респіраторний моніторинг

6. Загальний аналіз сечі, діурез

7. Випорожнення на скриту кров

1. Лікування основного захворювання

2. Гемостатична терапія, корекція дефіциту факторів згортання крові

3. Гепаринотерапія залежно від стадії ДВЗ'

4. Боротьба з шоком

5. Лікування постгеморагічних ускладнень

6. Екстракорпоральна детоксикація

1. Встановлення етіології

2. Корекція порушень гемостазу

3. Стабілізація гемодинаміки

4. Стабілізація клінічного стану

28 днів

7.

Гіпоксія плоду

Асфіксія новонародже-ного

Р21

1. Кардіо-респіраторний моніторинг

2. Моніторинг температури тіла

3. Дослідження газів крові

4. Пульсоксиметрія

5. Клінічний аналіз крові

6. Електроліти, іонограма

7. Коагулограма (за показаннями)

8. Мікробіологічне обстеження

9. Нейросонографія

10. Обстеження на перинатальні ТОRСН інфекції (за показаннями)

11. Комп'ютерна томографія

12. Рентгенографія

13. Консультація невролога, окуліста, генетика

1. Режим кувезу

2. Протишокова терапія

3. Респіраторна терапія

4. Корекція гомеостазу

5. Корекція метаболічних порушень

6. Парентеральне харчування

7. Антибіотикотерапія (за показаннями)

1. Стабілізація дихання, гемодинаміки

2. Корекція гомеостазу

3. Попередження важких перинатальних пошкоджень ЦНС

10-14 днів


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Гемолітична хвороба новонароджених

Р55

1. Клінічний аналіз крові. Нt

2. Біохімічні показники крові (білок та фракції, білірубін та фракції, трансамінази, сечовина, креатинин)

3. Електроліти крові

4. Коагулограма

5. Визначення групи крові і резус-фактора, а при необхідності рідкісних антигенів в крові матері і дитини

6. Визначення імунних антитіл в крові матері (проба Кумбса)

7. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів, їх морфології

8. Кардіо-респіраторний моніторинг

9. УЗД внутрішніх органів

10. Бактеріологічне і вірусологічне обстеження

11. При необхідності обстеження на ТОRСН інфекції

 

1. Своєчасна діагностика

2. Інтенсивна терапія

3. Корекція метаболізму

4. Виключення фетального гепатиту

5. Попередження пошкоджень ЦНС

14 днів

9.

Внутрішньо-шлуночкові крововиливи

Р52

1. Кардіо-респіраторний моніторинг

2. Клінічний аналіз крові, Нt

3. Тромбоцити

4. Біохімічний аналіз крові. електроліти

5. Рентгенофафія

6. Нейросонофафія

7. Комп'ютерна томографія (за показаннями)

8. УЗД внутрішніх органів

9. Люмбальна пункція (за показаннями)

10 ЕХО-кардіографія

11. Консультація нейрохірурга, окуліста, невролога

1. Забезпечення оптимального мікроклімату1

2. Корекція метаболічних порушень

3. Зондове харчування

4. Часткове парентеральне харчування

5. Люмбальна пункція (за показаннями)

6. Терапія, спрямована на зменшення продукції ліквора

7. Гемостатична терапія

8. Лікування та профілактика постгеморагічної гідроцефалії та вентрикулоділятації

9. Корекція порушень гемодинаміки

1. Стабілізація розладів дихання, гемодинаміки

2. Корекція гомеостазу

3. Виключення перинатальних ТОRСН інфекцій

4. Попередження декомпенсованої гідроцефалії, інвалідізації

28-30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

12. Обстеження на перинатальні ТОRСН інфекції (за показаннями)

10. Перевод в інститут нейрохірургії

11. Антибактеріальна терапія (за показаннями)

 

 

10.

Сепсис

Р36

1. Клінічний аналіз крові.тромбоцити. Нt

2. Коагулограма

3. Імунограма

4. Біохімічний контроль крові (глюкоза, загальний білок та фракції, СРБ. білірубін та фракції, трансамінази, сечовина, креатинін)

5. Імуноферментний та імунофлюоресцентний аналіз

6. Визначення кислотно-лужного стану

7. Бактеріологічне обстеження

8. Вірусологічне обстеження

9. Люмбальна пункція та бактеріологічний засів ліквору

10. Нейросонографія

11. УЗД внутрішніх органів

12. Кардіо-респіраторний моніторинг, контроль артеріального тиску

13. Рентгенографія

14. Загальний аналіз сечі, контроль діурезу

15. Обстеження на Candida

1. Антибіотикотерапія з врахуванням чутливості бактерій до антибіотика

2. Противірусна терапія (за показаннями)

3. Імунокоригуюча терапія

4. Інфузійна терапія

5. Корекція метаболічних порушень, корекція гомеостазу, гемостазу

6. Дезінтоксикаційна терапія

7. Корекція мікробіоценозу

8. Респіраторна терапія

9. Люмбальна пункція

10. Пункція суглобів (за показаннями)

11. Консультація хірурга

12. Інтенсивна терапія порушень гемодинаміки, розладів дихання

13. Парентеральне харчування (за показаннями)

1. Етіологічна діагностика

2. Етіотропна терапія

3. Корекція порушень імунітету

4. Корекція гомеостазу, метаболізму, гемостазу

5. Стабілізація гемодинаміки

6. Попередження інвалідизації

7. Попередження інфекційно-токсичного шоку

28-35

11.

Важкі перинатальні пошкодження ЦНС

Р11, Р91

1. Клінічний аналіз крові, тромбоцити

2. Коагулограма

3. Біохімічний аналіз крові, електроліти

4. Імуноферментний аналіз на провідні збудники ТОRСН інфекцій

5. Нейросонографія

1. Корекція метаболічних порушень

2. Корекція гемостазу, гомеостазу

3. Парентеральне харчування (за показаннями)

4. ШВЛ (в разі потреби)

5. Рання реабілітація порушень ЦНС

6. Посиндромна терапія

1. Встановлення діагнозу

2. Стабілізація дихання, гемодинаміки

3. Корекція гомеостазу, метаболізму

28


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Рентгенографія

7. УЗД внутрішніх органів

8. Кардіо-респіраторний моніторинг

9. Кислотно-лужний баланс

10. Комп'ютерна томографія

11. Бактеріологічне та вірусологічне обстеження

12. Контроль діурезу

13. Консультація спеціалістів

7. Інтенсивна терапія:

–  набряку мозіа

–  метаболічних порушень

–  респіраторних розладів

8. Антибактеріальна терапія (в разі потреби)

9. Специфічна протимікробна, противірусна терапія за результатами обстеження на ТОRСН інфекції

4. Етіотропна терапія

5. Попередження інвалідизації

6. Виключення перинатальних ТОRСН інфекцій, специфічна терапія

 

12.

Перинатальні ТОRСН інфекції

Р35, Р37

1. Клінічний аналіз крові, Нt, тромбоцити

2. Коагулограма

3. Біохімічний аналіз крові, електроліти

4. Імуноферментний аналіз на провідні збудники ТОRСН інфекцій

5. Нейросонографія

6. Рентгенографія

7. УЗД внутрішніх органів

8. Кардіо-респіраторний моніторинг

9. Кислотно-.32.2 баланс

10. Комп'ютерна томографія

11. Бактеріологічне та вірусологічне обстеження

12. Загальний аналіз сечі, контроль діурезу

13. Консультація спеціалістів

14. Люмбальна пункція, бактеріальне і вірусологічне обстеження

1. Корекція метаболічних порушень

2. Інфузійна терапія

3. Часткове парентеральне харчування

4. Противірусна терапія

5. Імунокоригуюча терапія

6. Антибактеріальна терапія

7. Специфічна етіотропна терапія

1. Своєчасна етіологічна діагностика

2. Своєчасна етіотропна терапія

3. Корекція імунітету

4. Попередження інвалідизації

28

13.

Гіпербілірубіне-мії (рівень білірубіну понад 300 мкмоль/л)

Р58, Р59

1. Клінічний аналіз крові, Нt тромбоцити

2. Коагулограма

3. Біохімічний аналіз крові, білірубін та фракції, трансамінази, білок та фракції

8. Дезінтоксикаційна терапія

9. УФО крові

10. Ентеральна сорбція

11. Фототерапія

5. Корекція гомеостазу

6. Попередження токсичного ураження ЦНС

14-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Загальний аналіз сечі, овчні пігменти в сечі

5. Нейросонографія

6. УЗД печінки

7. Рентгенографія

8. Бактеріологічне обстеження. Імуноферментний аналіз на провідні збудники ТОRСН інфекцій

9. Імунофлюоресцентне обстеження

10. Комп'ютерна томографія

 

 

 

14.

Вроджені вади розвитку, що потребують хірургічного втручання

Q

1. Клінічний аналіз крові, Нt, тромбоцити

2. Коагулограма

3. Біохімічний аналіз крові, білок, глюкоза, сечовина, креатинін

4. Ірігографія

5. Нейросонографія

6. УЗД внутрішніх органів

7. Рентгенографія

8. Бактеріологічне обстеження

9. Імуноферментний аналіз

10. Імунофлюоресцентне обстеження

11. Комп'ютерна томографія

12. Кислотно-лужний баланс

13. Кардіо-респіраторний моніторинг

14. Консультація генетика, хірурга

1. Передопераційна підготовка

2. Корекція водно-електролітного балансу

3. Корекція гемостазу

4. Парентеральне харчування

5. Інфузійна терапія

1. Своєчасна діагностика

2. Передопераційна підготовка

3. Стабілізація дихання, гемодинаміки

4. Корекція гомеостазу

5-7

15.

Глибоко-недоношені діти

Р07

1. Клінічний аналіз крові, тромбоцити

2. Коагулограма

3. Біохімічний аналіз крові, електроліти, .білірубін і фракції, трансамінази, сечовина, креатинін, глюкоза

4. Імуноферментний і імунофлюореецентний аналіз

5. Нейросонографія

6. Рентгенофафія

1. Забезпечення оптимального мікроклімату

2. Корекція метаболічних порушень

3. Корекція водно-електролітного обміну

4. Парентеральне харчування

5. Зондове харчування

6. Інфузійна терапія

7. Корекція гомеостазу та гемодинаміки

5. Корекція розладів дихання, гемодинаміки

6. Корекція метаболізму

7. Переведення на самостійне дихання після ШВЛ

8. Стабілізація клінічного стану

35-40


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. УЗД внутрішніх органів

8. Кардіо-респіраторний моніторинг

9. Кислотно-лужний баланс

10. Моніторинг температури тіла

11. Бактеріологічне та вірусологічне обстеження

12. Загальний аналіз сечі

13. Консультація спеціалістів

8. Рання реабілітація пошкоджень ЦНС

9. Попередження важких перинатальних пошкоджень ЦНС, інвалідизації

 

16.

Респіраторні порушення, що потребують тривалої ШВЛ

Р28

1. Клінічний аналіз крові, тромбоцити, електроліти

2. Коагулограма

3. Біохімічний аналіз крові

4. Кардіо-респіраторний моніторинг

5. Кислотно-лужний баланс

6. Моніторинг температури тіла

7. Бактеріологічне та вірусологічне обстеження

8. Контроль за діурезом

9. Імуноферментний аналіз

1. ШВЛ

2. Парентеральне харчування

3. Інфузійна терапія

4. Посиндромна терапія

5. Корекція гемостазу

6. Антибактеріальна терапія

1. Переведення дитини на самостійне адекватне дихання

2. Попередження пневмонії, пневмотораксу

21-28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


НЕФРОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           головний дитячий нефролог МОЗ України,

д.м.н. Багдасарова І.В.,

к.м.н. Фоміна С.П,

д.м.н. Іванов Д.Д.

 


ДИТЯЧА НЕФРОЛОГІЯ

II рівень медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Гострий гломеруло-нефрит нефритичний синдром,

N00

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн.

4. ЕКГ

5. УЗД

6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Антибіотики (2-6тж.).

3. Антигістамінні препарати (4-8тж.).

4. Симптоматичне лікування – діуретики, гіпотензивні (при необхідності).

5. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

Зворотній розвиток: ліквідація екстраренальних симптомів, покращання або відсутність сечового синдрому.

Відсутність ефекті та прогресування: збереження набряків. сечового синдрому, виникнення чи зростання ознак порушення функції нирок, диспротеїнемії, порушення ліпідного обміну.

14-60

ізольований сечовий синдром

R80

2.

Швидко прогресуючий нефритичний синдром

N01

1. Загальний аналіз крові 1р. в 3-5дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 3дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 5дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 3-5дн., проба за Зимницьким

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 3-5дн.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Антибіотики (2тж.).

3. Антигістамінні препарати (2тж.).

4. Симптоматичне лікування – діуретини, гіпотензивні.

5. Дезінтоксикаційна терапія.

Направлення на ІІІ, IV рівень надання медичної допомоги.

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Нефротичний синдром (гострий ГН з нефротичним синдромом, нефротичним синдромом з гіпертензією та/або гематурією)

N04

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія

2. Антибіотики (2тж.)

3. Антигістамінні препарати (2тж.).

4. Симптоматичне лікування – діуретини, гіпотензивні (при необхідності).

5. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

Направлення на ІІІ, ІV рівень надання медичної допомоги

10-14

Хронічний ГН – нефротична форма та змішана форма

N04

Гломерулярні порушення при:

 

1.системному червоному вовчакові;

N08.5* M32.1+

2.геморагічному васкуліті;

N08* D69

3.спадковій нефропатії;

N07

4.синдромі Альпорта;

Q87.8

5.хронічному гепатиті;

N08* К73

6.вузликовому поліартеріїті

N08.5* М30.0+

4.

Токсико-алергічна нефропатія

N02, N15, R31, R80

1. Загальний аналіз крові 1р в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

1. Дієтотерапія.

2. Санація вогнищ інфекції.

3. Мембраностабілізатори (2-4тж. 2-4 курси на рік).

4. Корекція кристалурії (алопурінол, цистон, фітолізін тощо).

 

10-24

Дизметаболічна нефропатія

N02, N15, R31, R82


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Інтерстиціаль ний нефрит

N12, N25,

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7-10дн.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Дуоденальне зондування.

7. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

5. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота тощо).

6. Симптоматична терапія.

Ліквідація сечового синдрому, збереження протягом року нормальних аналізів.

Збереження сечового синдрому.

Перехід у конкретну нозологічну форму, інші нозології.

 

Спадковий нефрит

N07

Синдром Альпорта без нефротичного синдрому

N07, Q87.8

5.

Хронічна ниркова недостатність

N18

1. Загальний аналіз крові 1р в 7дн.

2. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, проба за Зимницьким

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, електролітів.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: при необхідності.

1. Дієтотерапія.

2. Протианемічна терапія.

3. Дезінтоксікаційна терапія.

4. Гіпотензивна терапія.

5. Ентеросорбенти (активоване вугілля, ентеросгель, пектини тощо).

6. Гіпоацидні препарати.

7. Корекція кислотно-лужного стану.

8. Антигеморагічна терапія.

9. Санація вогнищ інфекції.

Тривалість додіалізного періоду та рівень соціальної адаптації.

10-14

6.

Зморщена нирка

N26

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, визначення суточної протеінурії, проба за Зимницьким.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: уролог, хірург, при необхідності – іншими.

1. Гіпотензивні препарати при необхідності.

2. Вітамінотерапія.

3. Санація вогнищ інфекції.

Тривалість додіалізного періоду та відсутність загострень первинного захворювання.

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Нефротоз, ортостатична протеїнурія

N28, R80

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, визначення суточної протеїнурії, ортостатична проба, проба за Зимницьким.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: уролог, хірург, при необхідності іншими.

1. Вітамінотерапія.

2. Лікувальна фізкультура.

3. Санація вогнищ інфекції.

Тривалість додіалізного періоду та відсутність приєднання мікробного запалення нирок.

7-10

Кіста нирки

Q61

Полікістозне захворювання

Q61

Агенезія та інші редукційні дефекти нирки

Q60

Інші природжені вади розвитку нирки.

Q63

8.

Гострий пієлонефрит

N10

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн.

4. Посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків.

5. УЗД.

6. Екскреторна урографія. мікційна цистограма.

7. Огляд спеціалістами: уролог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Антибактеріальна терапія (2-8тж.)

3. Антигістамінні препарати (2-8тж.).

4. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

5. Знеболюючі препарати.

6. Спазмолітики.

7. Фітотерапія (трави з уросептичним ефектом).

Повна ремісія: відсутність екстрареанальних ознак, сечового синдрому та асиптоматичної бактеріурії.

Часткова ремісія та латентний перебіг: відсутність клінічних ознак чи наявність неспецифічного симптомокомплексу інтоксикації, субфебрильної температури, збереження помірного сечового синдрому і/чи бактеріурії.

Рецидивуючий перебіг: чередування повної ремісії та загострень.

Прогресування: розвиток парціальної ниркової недостатності з подальшим формуванням ниркової недостатності.

14-30

Хронічний пієлонефрит

N11


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Камені нирки та сечоводу

N20

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, проба за Зимницьким.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові.

4. Посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків.

5. УЗД.

6. Оглядовий знімок органів черевної порожнини, екскреторна урографія

7. Огляд спеціалістами: уролог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Корекція порушеного обміну речовин (алопурінол, цистон, блемарен, тощо).

3. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота, тощо).

4. Спазмолітики.

5. Фітотерапія (трави з уросептичним ефектом).

Відсутність сечового синдрому та мікробних ускладнень. Приєднання пієлонефриту. Відсутність збільшення розмірів конкременту. Відсутність обструкції.

10-14

10.

Порушення транспорту амінокислот:

N07, N22*

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, визначення суточної протеїнурії, добова глюкозурія, ортостатична проба, проба за Зимницьким, проба з сухоїжею та на розведення сечі.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, електролітів.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, кардіолог, ендокринолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія

2. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота, тощо).

3. Вітамінотерапія.

Тривалість додіалізного періоду.

Компенсація водно-електролітного обміну. Відсутність формування конкрементів у сечових шляхах.

10-14

1.цистиноз;

Е72.0

2.цистинурія;

N25, R82

3.синдром Фанконі;

N16.3, Е72.0, N07, R80-81

4.гліцинурія;

N07, Е72.0, R82

5.хвороба Хартнапа;

N07, Е72.0, R82

Ниркова глюкозурія

N07, Е74.8, R80

Первинна гіпероксалурія

N07, Е74.8, R82

Нефрогенний нецукровий діабет

N07, N25.1, R82, R35


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

Гломерулярні порушення при гемолітико-уремічному синдромі

N08.2* D59.3+

1. Загальний аналіз крові, тромбоцити, ретікулоцити 1р. в 5-7дн., тривалість та час кровотечі 1р. в 3-5дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., проба за Зимницьким.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, коагулограма, загальний білок сироватки крові, печінкові проби 1р. в 7-10дн.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: ЛОР, гематолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Дезінтоксикаційна інфузійна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

3. Водна нагрузка (до зникнення макрогематурії).

4. Антикоагулянти.

5. Антиагреганти.

6. Фітотерапія (трави з гемостатичним ефектом).

Повна ремісія: відсутність екстраренальних ознак захворювання та сечового синдрому. Відсутність ефекту.

7-14

12.

Есенціальна (первинна) гіпертензія

 

I10

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз, аналіз сечі за Нечипоренком, визначення суточної протеінурії, проба за Зимницьким, проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: кардіолог, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія

2. Гіпотензивні препарати.

3. Діуретики.

Контрольована гіпертензія.

Злоякісна гіпертензія.

7-20

Гіпертензивна (гіпертонічна ) хвороба з переважним ураженням нирок

I12

Гіпертензивна (гіпертонічна ) хвороба з переважним ураженням серця; нирок.

I13


 

1

2

3

4

5

6

7

13.

Хронічний гломеруло-нефрит (сечовий синдром, гематурічна форма)

N03, N06, R31, R80

1. Загальний аналіз крові 1р. в 7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7-10дн.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності –іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

3. Мембраностабілізатори.

4. Санація вогнищ інфекції.

Повна ремісія: ліквідація екстраренальних ознак та сечового синдрому.

Часткова ремісія: ліквідація екстраренальних ознак при збереженні сечового синдрому.

Прогресування: приєднання набряків, гіпертензії, біохімічних змін, формування хронічної ниркової недостатності.

10-21

Гломерулярні порушення при:

N02, R31

1.системному червоному вовчакові;

N08*M32

2.геморагічному васкуліті;

N08*D69

3.спадковому нефриті;

N07, Q87.8

4.хронічному гепатиті;

N08*K73

5.вузликовому поліартеріїті

N08*M30

 


ДИТЯЧА НЕФРОЛОГІЯ

IІI рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Гострий гломеруло-нефрит,

N00

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн., тривалість та час кровотечі 1р. в 5-10дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну, серомукоіду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Ag та його маркерів, С3 фракції компліменту, імунологічні дослідження І рівню.

4. Кліренс ендогенного креатиніну 1р. в 4тж.

5. ЕКГ.

6. УЗД.

7. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

8. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Дієтотерапія.

2. Антибіотики (2-6тж.).

3. Антигістамінні препарати (4-8тж.).

4. Симптоматичне лікування – діуретини, гіпотензивні (при необхідності).

5. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

6. Нестероїдних протизапальних препаратів.

7. Антикоагулянти (4-8тж.).

8. Антиагреганти (курантіл 1-6міс.).

9. Препарати амінохінолонового ряду (делагіл, плаквеніл 12міс.).

Зворотній розвиток:

ліквідація екстраренальних симптомів, покращання або відсутність сечового синдрому.

Прогресування: формування підгострозлоякісного гломерулонефриту чи нефротичного синдрому.

Торпідний перебіг при виникненні чи збереженні порушення функції нирок більш ніж 3 міс.

Перехід в хронічний гломерулонефрит: зникнення екстраренальних проявів при наявності сечового синдрому протягом року від початку захворювання.

30-60

нефритичний синдром, ізольований сечовий синдром

R80


 

1

2

3

4

5

6

7

2.

Швидко прогресуючий нефретичний синдром

N01

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5, тривалість та час кровотечі 1р. в 5дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну, серомукоіду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів. Сз фракції компліменту, імунологічні дослідження І рівню.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

7. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Дієтотерапія

2. Антибіотики (2тиж.)

3. Антигістамінні препарати (2тиж.)

4. Симптоматичне лікування –діуретини, гіпотензивні.

5. Дезінтоксикаційна терапія.

6. Екстракорпоральні методи лікування (плазмосорбція, плазмаферез, ультрафільтрація).

Направлення на ІV рівень надання медичної допомоги

5-7


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Нефротичний синдром (гострий ГН з нефротичним синдромом, нефротичним синдромом з гіпертензією та/або гематурією)

N04

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, протеінограма, холестерину в сироватці крові, коагулограма 1р. в 7-10дн., визначення електролітів, білірубіна, АЛТ, АСТ, глюкози в сироватці крові, ДФА, LЕ-клітин, Нbs-Аg імунологічні дослідження І рівня.

4. Глікемічний та глюкозурічний профіль (при необхідності).

5. Визначення клиренс ендогенного креатиніну

6. ЕКГ.

7. УЗД.

8. Екскреторна урографія – при необхідності.

9. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Симптоматичне лікування – діуретики, гіпотензивні (при необхідності).

3. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

4. Нестероїдних протизапальних препаратів.

5. Антикоагулянти (4-8тж.).

6. Антиагреганти (курантіл 1-6міс.).

7. Препарати амінохінолонового ряду (делагіл, плаквеніл 12міс.).

8. Глюкокортикоїди (за схемою протягом 6-18міс.).

9. Цитостатики (.за схемою протягом 6-18міс.).

Повна ремісія: ліквідація екстраренальних ознак та сечового синдрому.

Часткова ремісія: зменшення сечового синдрому і повна або часткова ліквідація екстраренальних проявів.

Перехід в хронічну форму: рецидив захворювання після досягнення повної ремісії через рік чи більше від виникнення перших ознак або відсутність повної ремісії протягом року від початку захворювання.

Прогресування: стійка наявність екстраренальних ознак, приєднання еритроцитурії, гіпертензії чи порушення функції нирок, розвиток підгострозлоякісного гломерулонефриту. Формування хронічної ниркової недостатності.

146-210

Хронічний ГН – нефротична форма та змішана форма

N04

Гломерулярні порушення при:

 

1.системному червоному вовчакові;

N08.5* M32.1+

2.геморагічному васкуліті;

N08* D69

3.спадковій нефропатії;

N07

4.синдромі Альпорта;

Q87.8

5.хронічному гепатиті;

N08* К73

6.вузликовому поліартеріїті

N08.5* М30.0+


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Токскоалергічна нефропатія

N02, N15, R31, R80

1. Загальний аналіз крові 1р в 5-7дн., тривалість та час кровотечі 1р. в 5дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну. серомукоїду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів, С3 фракції компліменту, імунологічні дослідження 1 рівня.

4. Кліренс ендогенного креатиніну

5. ЕКГ.

6. УЗД.

7. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

8. Аудіограма – при необхідності.

9. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Дієтотерапія.

2. Санація вогнищ інфекції

3. Мембраностабілізатори (2-4тж. 2-4 курси на рік).

4. Корекція кристалурії (алопурінол, цистон, фітолізін, тощо).

Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота тощо)

6. Симптоматична терапія

Ліквідація сечового синдрому, збереження протягом року нормальних аналізів. Збереження сечового синдрому.

Перехід у конкретну нозологічну форму, інші нозології.

10-30

Дизметаболічна нефропатія

N02, N15, R31, R82

Інтерстиціаль-ний нефрит

N12, N25

Спадковий нефрит

N07

Синдром Альпорта без нефротичного синдрому

N07. Q87.8


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Хронічна ниркова недостатність

N18

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5дн., тривалість та час кровотечі, тромбоцити.

2. Загальний аналіз сечі аналіз сечі за Нечипоренком., проба за Зимницьким та з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., електролітів, глюкози, КЛС, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів, печінкові проби, імунологічні дослідження І рівня.

4. Кліренс ендогенного креатиніну.

5. ЕКГ.

6. УЗД.

7. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

8. Обзорні знімки кісток.

9. Аудіограма (при необхідності).

10. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Дієтотерапія.

2. Протианемічна терапія.

3. Дезінтоксикаційна терапія.

4. Гіпотензивна терапія.

5. Ентеросорбенти (активоване вугілля, ентеросгель, пектини тощо).

6. Гіпоацидні препарати.

7. Корекція кислотно-лужного стану.

8. Антигеморагічна терапія.

9. Санація вогнищ інфекції

10. При підвищенні креатиніну до 0,5-0,6 ммоль/л – направлення у відділення гемодіалізу та трансплантації.

Тривалість додіалізного періоду.

Наявність ускладнень додіалізного періоду та швидкість наростання азотемії.

10-14

6.

Зморщена нирка

N26

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, проба за Зимницьким та з сухоїжею.

3. Визначення креатиніт та сечовини сироватки крові, сироватки крові, електролітів, КЛС.

4. Мікробіологічні дослідження сечі.

5. Кліренс ендогенного креатиніну.

6. ЕКГ.

7. УЗД.

8. Обзорна та екскреторна урографія, мікційна цистографія, цистоуретрографія.

9. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Гіпотензивні препарати при необхідності.

2. Вітамінотерапія.

3. Санація вогнищ інфекції.

4. Нефректомія (при необхідності).

Тривалість додіалізного періоду. Відсутність загострень первинного захворювання. Збереження функції колатеральної нирки.

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Нефротоз, ортостатична протеїнурія

N28, R80

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, протеїнограма, холестерин сироватки крові., імунограма, визначення Нbs-Аg.

4. Мікробіологічні дослідження сечі.

5. Кліренс ендогенного креатинину.

6. ЕКГ.

7. УЗД.

8. Екскреторна урографія, мікційна цистографія, цистоуретрографія

9. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

4. Вітамінотерапія.

5. Лікувальна фізкультура.

6. Санація вогнищ інфекції.

Тривалість додіалізного періоду. Відсутність приєднання запального процесу, гіпертензії.

10-14

Кіста нирки

Q61

Полікістозне захворювання

Q61

Агенезія та інші редукційні дефекти нирки

Q60

Інші природжені вади розвитку нирки.

Q63

8.

Гострий пієлонефрит

N10

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., електролітів, ДФА, С-реактивного білка, визначення Нbs-Аg, імунограма.

1. Дієтотерапія.

2. Антибактеріальна терапія (2-8тж.) – індивідуалізація протоколу лікування.

3. Антигістамінні препарати (2-8тж.).

4. Дезінтоксикацінна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

5. Знеболюючі препарати.

6. Спазмолітики.

7. Фітотерапія (трави з уросептичним ефектом)

8. Імуномодулятори.

Повна ремісія. відсутність екстраренальних ознак, сечового синдрому та асиптоматичної бактеріурії.

Часткова ремісія та латентний перебіг: відсутність клінічних ознак чи наявність неспецифічного симптомокомплексу інтоксикації,

14-80

Хронічний пієлонефрит

N11


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків

5. Кліренс ендогенного креатиніну.

6. Мазок із піхви.

7. ЕКГ.

8. УЗД.

9. Мікційна цистографія.

10. Огляд спеціалістами: ЛОР, гінеколог, при необхідності – іншими.

 

субфебрильної температури, збереження помірного сечового синдрому і/чи бактеріурії.

Рецидивуючий перебіг: чередування повної ремісії та загострень.

Прогресування: розвиток парціальної ниркової недостатності з подальшим формуванням ниркової недостатності.

 

9.

Камені нирки та сечоводу

N20

1. Загальний аналі і крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком1р. в 7дн., проба за Зимницьким та 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., визначення електролітів, імунограма.

4. Кліренс ендогенного креатиніну.

5. ЕКГ.

6. УЗД.

7. Обзорна рентгенографія нирок, екскреторна урографія, мікционна цистографія (при першому обстеженні).

8. Огляд спеціалістами, уролог, гастроентеролог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія

2. Корекція порушеного обміну речовин з урахуванням хімічного складу конкременту (алопурінол, цистон, блемарен тощо).

3. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота, тощо).

4. Спазмолітики.

5. Фітотерапія (трави з уросептичним ефектом).

6. Мембраностабілізуючі препарати.

Відсутність сечового синдрому та мікробних ускладнень. Приєднання пієлонефриту. Відсутність збільшення розмірів конкременту. Відсутність обструкції.

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

10.

Порушення транспорту амінокислот:

N07, N22*

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії, ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7-10дн., електроліти, холестерин, визначення лужної фосфатази, КЛС, визначення Нbs-Аg, печінкові проби.

4. Глікемічний та глюкозуричний профілі.

5. Кліренс ендогенного креатиніну.

6. Проба з адіурекріном (при тубулопатіях з поліурією).

7. Визначення екскреції електролітів (К, Nа, Са, фосфор).

8. ЕКГ.

9. УЗД.

10. Оглядовий знімок нирок, екскреторна урографія, мікційна цистографія.

11. Оглядовий знімок кісток.

12. Аудіограма (при необхідності).

13. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота, тощо), цитратна суміш – при необхідності.

3. Вітамінотерапія.

4. Мембраностабілізатори.

5. Дезінтоксикаційна терапія.

Тривалість додіалізного періоду.

Рівень фізично-розумового розвитку.

Відсутність формування сечокам'яної хвороби та приєднання запалення.

10-14

1.цистиноз;

Е72.0

2.цистинурія;

N25, R82

3.синдром Фанконі;

N16.3, Е72.0, N07, R80-81

4.гліцинурія;

N07, Е72.0, R82

5.хвороба Хартнапа;

N07, Е72.0, R82

Ниркова глюкозурія

N07, Е74.8, R80

Первинна гіпероксалурія

N07, Е74.8, R82

Нефрогенний нецукровий діабет

N07, N25.1, R82, R35


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

Гломерулярні порушення при гемолітико-уремічному синдромі

N08.2* D59.8+

1. Загальний аналіз крові 1р в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок та фракції сироватки крові 1р в 7-10дн., гострофазові показники, холестерин, електроліти, печінкові проби, LЕ-клітини, імунограма II рівня, Нbs-Аg. в сироватці крові, коагулограма.

4. Кліренс ендогенного креатиніну

5. ЕКТ

6. УЗД

7. Оглядовий знімок нирки, екскреторна урографія. По показникам – мікційна цистографія, комп'ютерна томографія органів зачеревного простору.

8. Огляд спеціалістами: ЛОР, генетика, гематолога, кардіолога, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Дезінтоксикаційна інфузійна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

3. Водна нагрузка (до зникнення макрогематурії).

4. Антикоагулянти.

5. Антиагреганти.

6. Фітотерапія (трави з гемостатичним ефектом).

7. Мембраностабілізуючі засоби.

8. Симптоматичне лікування (гіпотензивні, антианемічні препарати).

9. Глюкокортикоїди та цитостатики – при необхідності.

Повна ремісія: відсутність екстраренальних ознак захворювання та сечового синдрому. Відсутність ефекту.

21-56


 

1

2

3

4

5

6

7

12.

Есенціальна (первинна) гіпертензія.

I10

1. Загальний аналіз крові 1 р в 5-7дн

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., холестерин, КЛС, печінкові проби, коагулограма, імунограма, визначення Нbs-Аg в крові.

4. ЕКГ

5. УЗД

6. Екскреторна програма, мікційна цистограма – одноразово

7. Томографія органів черевної порожнини – за показниками

8. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, кардіолог, окуліст, ендокринолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Гіпотензивні препарати.

3. Діуретики

4. Мембраностабілізатори

5. Нестероїдні протизапальні препарати.

Контрольована гіпертензія. Злоякісна гіпертензія.

7-32

Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням нирок.

I12

Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця, нирок.

I13

13.

Хронічний гломеруло-нефрит (сечовий синдром, гематурична форма)

N03, N06, R31, R80

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн., тривалість та час кровотечі 1р. в 5-10дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею.

1. Дієтотерапія.

2. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

3. Нестероїдні протизапальні препарати

4. Антикоагулянти (4-8тж.)

5. Антиагреганти (курантіл 1-6міс.).

Повна ремісія: ліквідація екстраренальних ознак та сечового синдрому.

Часткова ремісія: ліквідація екстраренальних ознак при збереженні сечового синдрому.

10-21

Гломерулярні порушення при:

N02, R31

1.системному червоному вовчакові;

N08*M32


 

1

2

3

4

5

6

7

 

2.геморагічному васкуліті;

N08*D69

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7-10дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну, серомукоїду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів, імунологічні дослідження І рівня.

4. Кліренс ендогенного креатиніну 1р. в 4тж.

5. ЕКГ.

6. УЗД.

7. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

8. Огляд вузькими спеціалістами.

6. Препарати амінохінолонового ряду (делагіл, плаквеніл 12міс.).

7. Мембраностабілізатори.

8. Санація вогнищ інфекції.

Прогресування: приєднання набряків, гіпертензії, біохімічних змін, формування хронічної ниркової недостатності.

 

3.спадковому нефриті;

N07, Q87.8

4.хронічному гепатиті;

N08*K73

5.вузликовому поліартеріїті

N08*M30

 


ДИТЯЧА НЕФРОЛОГІЯ

IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Гострий гломеруло-нефрит,

N00

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн., тривалість та час кровотечі 1р. в 5-10дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну, серомукоїду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Ag та його маркерів, С3 фракції компліменту, імунологічні дослідження І рівня.

4. Гемолітичні проби.

5. Кліренс ендогенного креатиніну 1р. в 4тж.

6. Дослідження крові та сечі на транспорт солей.

7. ЕКГ.

8. УЗД.

9. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

1. Дієтотерапія.

2. Антибіотики (2-6тж.).

3. Антигістамінні препарати (4-8тж.).

4. Симптоматичне лікування – діуретини, гіпотензивні (при необхідності).

5. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

6. Нестероїдних протизапальних препаратів.

7. Антикоагулянти (4-8тж.).

8. Антиагреганти (курантіл 1-6міс.).

9. Препарати амінохінолонового ряду (делагіл, плаквеніл 12міс.).

Зворотній розвиток:

ліквідація екстраренальних симптомів, покращання або відсутність сечового синдрому.

Прогресування: формування підгострозлоякісного гломерулонефриту чи нефротичного синдрому.

Торпідний перебіг при виникненні чи збереженні порушення функції нирок більш ніж 3 міс.

Перехід в хронічний гломерулонефрит: зникнення екстраренальних проявів при наявності сечового синдрому протягом року від початку захворювання.

30-60

нефритичний синдром, ізольований сечовий синдром

R80


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

10. Динамічна та статична реносцинтіграфія з ДТПА та Тс99-фосфоном, непряма ренангіографія.

11. Біопсія нирки.

12. Огляд вузькими спеціалістами.

 

 

 

2.

Швидко прогресуючий нефретичний синдром

N01

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5, тривалість та час кровотечі 1р. в 5дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нсчипорснком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну, серомукоїду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів, Сз фракції компліменту, імунологічні дослідження ІІ-ІІІ рівню, ANCA – 1Р. В 7-10ДН.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Динамічна та статична реносцинтіграфія з ДТПА та Тс99-фосфоном. непряма ренангіографія.

7. Оглядова та екскреторна урографія (при необхідності).

8. Біопсія нирки.

9. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Дієтотерапія

2. Кортикостероїди(пульс-терапія), цитостатики.

3. Симптоматичне лікування –діуретини, гіпотензивні.

4. Дезінтоксикаційна терапія.

5. Антикоагулянти.

6. Антиагреганти.

7. Екстракорпоральні методи лікування (плазмосорбція, плазмаферез, ультрафільтрація).

Скорочення чи подовження додіалізного періоду

120-210


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Нефротичний синдром (гострий ГН з нефротичним синдромом, нефротичним синдромом з гіпертензією та/або гематурією)

N04

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, протеїнограма, холестерину в сироватці крові, коагулограма 1р. в 7-10дн., визначення електролітів, білірубіна, АЛТ, АСТ, глюкози в сироватці крові, ДФА, LЕ-клітин, Нbs-Аg імунологічні дослідження ІІ ТА ІІІ рівня, визначення маркеріа НВ-вірусної інфекції.

4. Глікемічний та глюкозурічний профіль (при необхідності).

5. Гормональний спектр сироватки крові.

6. Визначення кліренсу ендогенного креатиніну

7. ЕКГ.

8. УЗД.

9. Екскреторна урографія – при необхідності.

10. Динамічна та статична реносцинтіграфія та непряма ренангіографія, гепатобілісцинтіграфія.

11. Аудіограма.

12. Біопсія нирок – при необхідності.

13. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Симптоматичне лікування – діуретики, гіпотензивні (при необхідності).

3. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

4. Нестероїдних протизапальних препаратів.

5. Антикоагулянти (4-8тж.).

6. Антиагреганти (курантіл 1-6міс.).

7. Препарати амінохінолонового ряду (делагіл, плаквеніл 12міс.).

8. Глюкокортикоїди (за схемою протягом 6-18міс.).

9. Цитостатики (.за схемою протягом 6-18міс.).

Повна ремісія: ліквідація екстраренальних ознак та сечового синдрому.

Часткова ремісія: зменшення сечового синдрому і повна або часткова ліквідація екстраренальних проявів.

Перехід в хронічну форму: рецидив захворювання після досягнення повної ремісії через рік чи більше від виникнення перших ознак або відсутність повної ремісії протягом року від початку захворювання.

Прогресування: стійка наявність екстраренальних ознак, приєднання еритроцитурії, гіпертензії чи порушення функції нирок, розвиток підгострозлоякісного гломерулонефриту. Формування хронічної ниркової недостатності.

146-210

Хронічний ГН – нефротична форма та змішана форма

N04

Гломерулярні порушення при:

 

1.системному червоному вовчакові;

N08.5* M32.1+

2.геморагічному васкуліті;

N08* D69

3.спадковій нефропатії;

N07

4.синдромі Альпорта;

Q87.8

5.хронічному гепатиті;

N08* К73

6.вузликовому полі артеріїті.

N08.5* М30.0+


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Токскоалергічна нефропатія

N02, N15, R31, R80

1. Загальний аналіз крові 1р в 5-7дн., тривалість та час кровотечі 1р. в 5-10дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну, серомукоїду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів, С3 фракції компліменту, імунологічні дослідження 1 рівня.

4. Кліренс ендогенного креатиніну

5. ЕКГ.

6. УЗД.

7. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

8. Аудіограма (при необхідності).

9. Огляд вузькими спеціалістами.

10. Нефробіопсія (при необхідності).

1. Дієтотерапія.

2. Санація вогнищ інфекції

3. Мембраностабілізатори (2-4тж. 2-4 курси на рік).

4. Корекція кристалурії (алопурінол, цистон, фітолізін, тощо).

5. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота тощо)

6. Симптоматична терапія

7. Препарати амінохінолонового ряду (делагіл, плаквеніл 12міс.).

Ліквідація сечового синдрому, збереження протягом року нормальних аналізів. Збереження сечового синдрому.

Перехід у конкретну нозологічну форму, інші нозології.

10-30

Дизметаболічна нефропатія

N02, N15, R31, R82

Інтерстиціаль-ний нефрит

N12, N25

Спадковий нефрит

N07

Синдром Альпорта без нефротичного синдрому

N07. Q87.8


 

1

2

3

4

5

 

 

5.

Хронічна ниркова недостатність

N18

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5дн., тривалість та час кровотечі, тромбоцити.

2. Загальний аналіз сечі аналіз сечі за Нечипоренком., проба за Зимницьким та з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., електролітів, глюкози, КЛС, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів, печінкові проби, імунологічні дослідження І рівня.

4. Гормональний профіль при необхідності.

5. Кліренс ендогенного креатиніну.

6. HLA-типування.

7. ЕКГ.

8. УЗД.

9. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

10. Обзорні знімки кісток.

11. Динамічна та статична реносцинтіграфія та непряма ренангіографія

12. Аудіограма (при необхідності).

13. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Дієтотерапія.

2. Протианемічна терапія.

3. Дезінтоксикаційна терапія.

4. Гіпотензивна терапія.

5. Ентеросорбенти (активоване вугілля, ентеросгель, пектини тощо).

6. Гіпоацидні препарати.

7. Корекція кислотно-лужного стану.

8. Антигеморагічна терапія.

9. Санація вогнищ інфекції

10. При підвищенні креатиніну до 0,5-0,6 ммоль/л – перитонеальний діаліз, гемодіаліз.

11. Переведення на трансплантацію нирки.

Тривалість додіалізного періоду.

Наявність ускладнень додіалізного періоду та швидкість наростання азотемії.

10-21

6.

Зморщена нирка

N26

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, проба за Зимницьким та з сухоїжею.

3. Визначення креатиніт та сечовини сироватки крові, сироватки крові, електролітів, КЛС.

4. Мікробіологічні дослідження сечі, посів сечі на нетрадиційні середовища.

1. Гіпотензивні препарати при необхідності.

2. Вітамінотерапія.

3. Санація вогнищ інфекції.

4. Нефректомія (при необхідності).

Тривалість додіалізного періоду. Відсутність загострень первинного захворювання. Збереження функції колатеральної нирки.

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Кліренс ендогенного креатиніну.

6. ЕКГ.

7. УЗД.

8. Обзорна та екскреторна урографія, мікційна цистографія, цистоуретрографія.

9. Динамічна та статична реносцінтіграфія та непряма ренангіографія

10. Огляд вузькими спеціалістами.

 

 

 

7.

Нефротоз, ортостатична протеїнурія

N28, R80

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, протеїнограма, холестерин сироватки крові., імунограма, визначення Нbs-Аg.

4. Мікробіологічні дослідження сечі.

5. Кліренс ендогенного креатинину.

6. ЕКГ.

7. УЗД.

8. Екскреторна урографія, мікційна цистографія, цистоуретрографія

9. Динамічна та статична реносцінтіграфія та непряма ренангіографія

10. Нефробіопсія (при необхідності).

11. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Вітамінотерапія.

2. Лікувальна фізкультура.

3. Санація вогнищ інфекції.

Тривалість додіалізного періоду. Відсутність приєднання запального процесу, гіпертензії.

10-14

Кіста нирки

Q61

Полікістозне захворювання

Q61

Агенезія та інші редукційні дефекти нирки

Q60

Інші природжені вади розвитку нирки.

Q63


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Гострий пієлонефрит

N10

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., електролітів, ДФА, С-реактивного білка, визначення Нbs-Аg, імунограма.

4. Транспорт солей.

5. Посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків, посів сечі на нетрадиційні середовища та визначення титрів а/г до ідентифікованого мікроорганізму, імунофлюоресцентний метод виявлення мікроорганізмів (БПА).

6. Кліренс ендогенного креатиніну.

7. Мазок із піхви.

8. ЕКГ.

9. УЗД.

10. Мікційна цистографія.

11. Статична та динамічна реносцинтіграфія.

12. Огляд спеціалістами: ЛОР, гінеколог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Антибактеріальна терапія (2-8тж.) – індивідуалізація протоколу лікування.

3. Антигістамінні препарати (2-8тж.).

4. Дезінтоксикацінна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

5. Знеболюючі препарати.

6. Спазмолітики.

7. Фітотерапія (трави з уросептичним ефектом)

8. Імуномодулятори.

9. Автовакцина – при необхідності.

Повна ремісія. відсутність екстраренальних ознак, сечового синдрому та асиптоматичної бактеріурії.

Часткова ремісія та латентний перебіг: відсутність клінічних ознак чи наявність неспецифічного симптомокомплсксу інтоксикації, субфебрильної температури, збереження помірного сечового синдрому і/чи бактеріурії.

Рецидивуючий перебіг: чередування повної ремісії та загострень.

Прогресування: розвиток парціальної ниркової недостатності з подальшим формуванням ниркової недостатності.

14-80

Хронічний пієлонефрит

N11


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Камені нирки та сечоводу

N20

1. Загальний аналі і крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком1р. в 7дн., проба за Зимницьким та 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., визначення електролітів, імунограма.

4. Дослідження крові та сечі на транспорт солей, хімічне дослідження конкременту.

5. Кліренс ендогенного креатиніну.

6. Посів сечі на традиційні та нетрадиційні середовища, серологічне дослідження крові з визначенням титрів антитіл до ідентифікованого мікроорганізму.

7. ЕКГ.

8. Термографія.

9. УЗД.

10. Обзорна рентгенографія нирок, екскреторна урографія, мікційна цистографія (при першому обстеженні).

11. Реносцинтіграфія, комп'ютерна томографія зачеревного простору (при необхідності).

12. Огляд спеціалістами, уролог, гастроентеролог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія

2. Корекція порушеного обміну речовин з урахуванням хімічного складу конкременту (алопурінол, цистон, блемарен тощо).

3. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота, тощо).

4. Спазмолітики.

5. Фітотерапія (трави з уросептичним ефектом).

6. Мембраностабілізуючі препарати.

7. Оперативне лікування (при необхідності).

Відсутність сечового синдрому та мікробних ускладнень. Приєднання пієлонефриту. Відсутність збільшення розмірів конкременту. Відсутність обструкції.

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

10.

Порушення транспорту амінокислот:

N07, N22*

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії, ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7-10дн., електроліти, холестерин, визначення лужної фосфатази, КЛС, визначення Нbs-Аg, печінкові проби.

4. Глікемічний та глюкозуричний профілі.

5. Дослідження крові та сечі на транспорт солей.

6. Амінокислотний спектр крові та сечі.

7. Кліренс ендогенного креатиніну.

8. Проба з адіурекріном (при тубулопатіях з поліурією).

9. Визначення екскреції електролітів (К, Nа, Са, фосфор), визначення аміаку, титрованих кислот, суми водневих іонів.

10. ЕКГ.

11. УЗД.

12. Оглядовий знімок нирок, екскреторна урографія, мікційна цистографія.

13. Оглядовий знімок кісток.

14. Динамічна та статична реносцинтіграфія, непряма ренангіографія.

15. Аудіограма (при необхідності).

1. Дієтотерапія.

2. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота, тощо), цитратна суміш – при необхідності.

3. Вітамінотерапія.

4. Мембраностабілізатори.

5. Дезінтоксикаційна терапія.

6. Визначення терміну переводу на діаліз та трансплантацію нирки.

Тривалість додіалізного періоду.

Рівень фізично-розумового розвитку.

Відсутність формування сечокам'яної хвороби та приєднання запалення.

10-14

1.цистиноз;

Е72.0

2.цистинурія;

N25, R82

3.синдром Фанконі;

N16.3, Е72.0, N07, R80-81

4.гліцинурія;

N07, Е72.0, R82

5.хвороба Хартнапа;

N07, Е72.0, R82

Ниркова глюкозурія

N07, Е74.8, R80

Первинна гіпероксалурія

N07, Е74.8, R82

Нефрогенний нецукровий діабет

N07, N25.1, R82, R35


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

16. Комп'ютерна томограма органів зачеревного простору.

17. Біопсія нирки.

18. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

 

 

 

11.

Гломерулярні порушення при гемолітнко-уремічному синдромі

N08.2* D59.3+

1. Загальний аналіз крові 1р в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок та фракції сироватки крові 1р в 7-10дн., гострофазові показники, холестерин, електроліти, печінкові проби, LЕ-клітини, імунограма II-ІІІ рівня, Нbs-Аg. в сироватці крові, коагулограма.

4. Гемолітичні проби.

5. Кліренс ендогенного креатиніну

6. ЕКТ

7. УЗД

8. Оглядовий знімок нирки, екскреторна урографія. По показникам – мікційна цистографія, комп'ютерна томографія органів зачеревного простору.

9. Динамічна та статична реносцинтіграфія, непряма реноангіографія.

10. Стернальна пункція

11. Біопсія нирок – при необхідності.

12. Огляд спеціалістами: ЛОР, генетика, гематолога, кардіолога, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Дезінтоксикаційна інфузійна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

3. Водна нагрузка (до зникнення макрогематурії).

4. Антикоагулянти.

5. Антиагреганти.

6. Фітотерапія (трави з гемостатичним ефектом).

7. Плазмаферез.

Повна ремісія: відсутність екстраренальних ознак захворювання та сечового синдрому. Відсутність ефекту.

21-56


 

1

2

3

4

5

6

7

12.

Есенціальна (первинна) гіпертензія.

I10

1. Загальний аналіз крові 1 р в 5-7дн

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., холестерин, КЛС, печінкові проби, коагулограма, імунограма, визначення Нbs-Аg в крові.

4. Визначення катехохламінів

5. ЕКГ

6. УЗД

7. Екскреторна програма, мікційна цистограма – одноразово

8. Ангіографія нирок.

9. Томографія органів черевної порожнини – за показниками

10. Динамічна та статична реносцинтіграфія, непряма ренангіографія

11. Біопсія нирки.

12. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, кардіолог, окуліст, ендокринолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Гіпотензивні препарати.

3. Діуретики

4. Мембраностабілізатори

5. Нестероїдні протизапальні препарати.

Контрольована гіпертензія.

Злоякісна гіпертензія.

7-32

Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням нирок.

I12

Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця, нирок.

I13


 

1

2

3

4

5

6

7

13.

Хронічний гломеруло-нефрит (сечовий синдром, гематурична форма)

N03, N06, R31, R80

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн., тривалість та час кровотечі 1р. в 5-10дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7-10дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну, серомукоїду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів, С3 фракції компліменту, імунологічні дослідження ІІ рівня.

4. Гемолітичні проби.

5. Кліренс ендогенного креатиніну 1р. в 4тж.

6. Дослідження крові та сечі на транспорт солей.

7. ЕКГ

8. УЗД

9. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

10. Динамічна та статична реносцинтіграфія з ДТПА та Тс99-фосфоном, непряма ренангіографія.

11. Біопсія нирки – при необхідності.

12. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Дієтотерапія.

2. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

3. Нестероїдні протизапальні препарати

4. Антикоагулянти (4-8тж.)

5. Антиагреганти (курантіл 1-6міс.).

6. Препарати амінохінолонового ряду (делагіл, плаквеніл 12міс.).

7. Мембраностабілізатори.

8. Санація вогнищ інфекції.

Повна ремісія: ліквідація екстраренальних ознак та сечового синдрому.

Часткова ремісія: ліквідація екстраренальних ознак при збереженні сечового синдрому.

Прогресування: приєднання набряків, гіпертензії, біохімічних змін, формування хронічної ниркової недостатності.

10-21

Гломерулярні порушення при:

N02, R31

1.системному червоному вовчакові;

N08*M32

2.геморагічному васкуліті;

N08*D69

3.спадковому нефриті;

N07, Q87.8

4.хронічному гепатиті;

N08*K73

5.вузликовому поліартеріїті

N08*M30

 

 


 

НЕЙРОХІРУРГІЯ

 

 

Автор-розробник:   головний дитячий нейрохірург

МОЗ України, д.м.н. Орлов Ю.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік скорочень.

 

ЕЕГ    – електроенцефалографія;

ЕхоЕГ            – ехоенцефалографія:

КТ       – комп'ютерна томографія;

МРТ    – магнітно-резонансна томографія;

НСГ    – нейросонографія.


НЕЙРОХІРУРГІЯ

II рівень медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Код МКХ-10

ЦРЛ

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

Обсяг діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пологова черепно-мозкова травма

Р10, Р11, Р14

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. НСГ (при наявності).

4. Огляд неонатолога

5. Невропатолога.

1. Невідкладна медична допомога.

2. Переведення на III етап.

Стабілізація вітальних функцій

2-14

2.

Черепно-мозкова травма

S00-S09

1. Аналізи крові, сечі та ліквору.

2. Рентгенографія.

3. ЕхоЕГ (при наявності).

4. Огляд невропатолога, травматолога.

1. Хірургічне лікування з залученням нейрохірурга дитячого.

2. Переведення на III етап при показаннях.

Поновлення свідомості, відсутність гіпертензійних проявів.

14-21

3.

Травма стовбуру та спинного мозку

S06, G96

1. Аналізи крові, сечі та ліквору.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога, травматолога.

1. Хірургічне втручання з залученням нейрохірурга.

2. Переведення на III рівень при V ст. складності

Стабілізація вітальних функцій, зменшення вогнищевих проявів

20-30

4.

Ушкодження периферійних нервів

S44, S74, S54, S84, S64, S94

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

1. Невідкладна медична допомога.

2. Переведення на III етап.

Зменшення больових проявів

7-21

5.

Пухлини ЦНС

С69-С72, D32-D33

1. Аналізи крові, сечі та ліквору.

2. Рентгенографія.

3. ЕхоЕГ (при наявності).

4. Огляд невропатолога, окуліста.

1. Невідкладна медична допомога.

2. Переведення на III етап.

Зменшення гіпертензійних проявів, відновлення свідомості.

7-14

6.

Судинні ураження головного та спинного мозку

G46

1. Аналізи крові, сечі та ліквору.

2. Рентгенографія.

3. ЕхоЕГ (при наявності).

4. Огляд невропатолога, окуліста.

1. Невідкладна медична допомога.

2. Переведення на III етап.

Стабілізація вітальних функцій

14-21

7.

Екстрапірамідні ураження, епілепсія

G20-G26, Q80, Q91

1. Аналізи крові, сечі та ліквору.

2. Рентгенографія.

3. ЕхоЕГ (при наявності).

4. Огляд невропатолога, окуліста

1. Невідкладна медична допомога, протиепілептичні ліки, при необхідності переведення на III етап.

Зменшення гіперкінезів та частоти епілептичних проявів

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Уроджені вади розвитку ЦНС

Q01- Q07, Q80, Q91

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. НСГ (при наявності).

4. Огляд неонатолога.

5. Невропатолога.

1. Невідкладна медична допомога.

2. Переведення на III етап.

Зменшення гіпертензійних проявів, поновлення свідомості та активності.

7-21

9.

Запальні та паразитарні ураження ЦНС

Q06- Q07

1. Аналізи крові, сечі та ліквору.

2. Рентгенографія.

3. ЕхоЕГ (при наявності).

4. Огляд невропатолога, окуліста

1. Невідкладна медична допомога.

2. Переведення на III етап.

Стабілізація вітальних функцій

7-21


НЕЙРОХІРУРГІЯ

IІI рівень медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Код МКХ-10

Нейрохірургічне відділення (ліжка) в ОДЛ, МДЛ або ОЛ, МЛ

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

Обсяг діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пологова черепно-мозкова травма

Р10, Р11, Р14

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. НСГ

4. Огляд неонатолога

5. КТ

1.  Оперативне втручання І-ІІІ ст. складності.

2. Переведення на IV рівень при IV-V ст.

Стабілізація вітальних функцій, зменшення загальномозкових та вогнищевих проявів

14-30

2.

Черепно-мозкова травма

S00-S09

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. НСГ.

4. Огляд невропатолога.

5. КТ.

1. Оперативне втручання.

Стабілізація вітальних функцій, зменшення загальномозкових та вогнищевих проявів

14-21

3.

Травма стовбуру та спинного мозку

G96

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ.

1. Оперативне втручання ІІ-ІV ст. складності.

2. Переведення на IV рівень при V ст.

Усунення компресії, стабілізація стовбуру

21-45

4.

Ушкодження периферійних нервів

S44, S74, S54, S84, S64, S94

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога .

4. Міографія.

1. Оперативне втручання

Поновлення функцій

7-21

5.

Пухлини ЦНС

С69-С72, D32-D33

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ.

5. Ангіографія

1. Оперативне втручання ІІ-ІII ст. складності.

2. Променева терапія, хіміотерапія.

3. Переведення на IV рівень при ІV-V ст.

Стабілізація функцій, покращання свідомості, усунення гіпертензивних проявів

14-25

6.

Судинні ураження головного та спинного мозку

G46

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ.

5. Ангіографія.

1. Оперативне втручання ІІ-ІІІ ст. складності.

2. Переведення на IV рівень при ІV-V ст.

Стабілізація функцій, покращання свідомості, усунення гіпертензивних проявів

14-21


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Екстрапірамідні ураження, епілепсія

G20-G26, G40

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ, ЕЕГ.

5. Ангіографія.

1. Оперативне втручання ІІ-ІІІ ст. складності.

2. Переведення на IV рівень при IV-V ст.

Зменшення чи усунення клінічних проявів.

14-21

8.

Уроджені вади розвитку ЦНС

Q01-Q07, Q80, Q91

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога, еонатолога.

4. КТ.

5. Ангіографія.

6. ЕЕГ.

1. Оперативне втручання ІІ-ІІІ ст. складності.

2. Переведення на IV рівень при ІV-V ст.

Стабілізація вітальних функцій, усунення гіпертензивних проявів

14-21

9.

Запальні та паразитарні ураження ЦНС

G06-G07

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ.

5. Ангіографія.

6. ЕЕГ.

1. Оперативне втручання ІІ-ІІІ ст. складності.

2. Переведення на IV рівень при IV-V ст.

Стабілізація вітальних функцій, усунення гіпертензивних проявів

14-21


НЕЙРОХІРУРГІЯ

IV рівень медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Код МКХ-10

Український НДІ нейрохірургії АМН України

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

Обсяг діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пологова черепно-мозкова травма

Р10, Р11, Р14

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. НСГ.

4. Огляд неонатолога, невропатолога.

5. КТ.

6. МРТ.

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Стабілізація вітальних порушень, зменшення загальномозкових та вогнищевих проявів

14-30

2.

Черепно-мозкова травма

S00-S09

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. НСГ.

4. Огляд невропатолога.

5. КТ.

6. МРТ.

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Стабілізація вітальних порушень, зменшення загальномозкових та вогнищевих проявів

14-21

3.

Травма стовбуру та спинного мозку

G96

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ.

5. МРТ.

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Усунення компресії, стабілізація стовбуру

21-45

4.

Ушкодження периферійних нервів

S44, S74, S54, S84, S64, S94

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. Міографія.

5. Електротермографія

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Поновлення функцій

7-21

5.

Пухлини ЦНС

С69-С72, D32-D33

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ, МРТ.

5. Ангіографія

Оперативні втручання ІV-V ст. складності, хіміотерапія.

Стабілізація вітальних функцій, усунення гіпертензивних проявів.

14-25


 

1

2

3

4

5

6

7

6.

Судинні ураження головного та спинного мозку

G46

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ.

5. Ангіографія.

6.ЕЕГ.

7. МРТ.

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Стабілізація вітальних функцій, усунення гіпертензивних проявів.

14-21

7.

Екстрапірамідні ураження, епілепсія

G20-G026, G40

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ.

5. Ангіографія.

6. ЕЕГ.

7. МРТ.

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Зменшення клінічних проявів

14-21

8.

Уроджені вади розвитку ЦНС

Q01-Q07, Q80, Q91

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога, неонатолога.

4. КТ.

5. Ангіографія.

6. ЕЕГ.

7. МРТ.

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Стабілізація фракцій, усунення гіпертензивих проявів

14-21

9.

Запальні та паразитарні ураження ЦНС

G06-G07

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога .

4. КТ.

5. Ангіографія.

6. ЕЕГ.

7. МРТ.

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Стабілізація фракцій, усунення гіпертензивих проявів

14-21

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

НЕВРОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор-розробник:   головний дитячий невролог МОЗ України,

к.м.н. Мартинюк В.Ю.


 

НЕВРОЛОГІЯ

IІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код

МКХ-10

Перелік основних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Органічні пре і перинатальні ураження нервової системи з синдромами:

– гіпертензійний;

– гідроцефальний;

– рухових порушень (в’ялі і спастичні парези, паралічі, гіперкінеи, атаксія);

– бульбарний, псевдобульбар-ний;

– затримки статокінетичного та психомовного розвитку гіперактивності та інші.

Р07, Р08,

Р10-Р15,

Р20-Р22,

Р35-Р57,

Q00-Q07

1. Аналізи крові, сечі, калу

2. Огляд очного дна

3. Вимірювання розмірів голови

4. Ехоенцефалоскопія (Ехо-ЕС)

5. Уринолізис сечі

6. Нейросонографія

7. Кров на фетальні інфекції (токсоплазмоз)

8. За показаннями: рентгенограма черепа та хребта

9. Огляд за показаннями: педіатра, хірурга, інфекціоніста, ЛОРа та інших спеціалістів.

1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів:

– дегідратаційних:

– вазоактивних:

– ноотропних:

– розсмоктуючі;

– вітамінотерапія

– за показаннями: антихолінестеразні, анти спастичні, седативні та інші.

2. ЛФК, масаж

3. Фізіотерапевтичні методики.

4. При неефективності лікування – направлення в ОДЛ.

Видужання або стійка компенсація

14-21

2.

Дитячий церебральний параліч

G80

1. Аналізи крові, сечі, калу

2. Огляд очного дна

3. ЕхоЕС

4. Огляд за показаннями: педіатра, хірурга, психіатра та інших

1. Відповідна медикаментозна терапія з використанням препаратів згідно виписки з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні:

– анти епілептичних;

– дегідратаційних;

– вазоактивних;

Клінічне покращання з компенсацією  гідроцефального. епілептичного синдромів. Соціальна адаптація.

Амбулаторне лікування.

За показаннями стаціонарне 14-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

– ноотропних;

– розсмоктуючи;

– вітамінотерапія;

– посередників, які знижують м'язовий тонус;

– посередників, які зменшують гіперкінези;

– седативні.

2. ЛФК, масаж

3. Фізіотерапевтичні методики

 

 

3.

Епілепсія. Епілептичний стан (без психозу та недоумства)

G40, G41

1. Аналіз крові, сечі, калу

2. Огляд очного дна

3. Ехо ЕС

4. За показаннями:

– рентгенограма черепа та хребта

– нейросонографія

– уринолізис сечі

– фетальні інфекції (токсоплазмоз)

– -розгорнутий клінічний аналіз крові

– (електроліти, білки, фракції, цукор та інші)

– - консультативний огляд педіатра, ЛОРа, психіатра та інших)

1. Контроль за виконанням призначень згідно виписки з неврологічного відділення обласної (міської) лікарні, амбулаторного центру:

– адитивні посередники;

– седативні;

– психокоректори;

– вазо активні;

– вітаміни;

– дегідратуючі;

– розсмоктуючи;

– блокатори кальцієвих каналів та інші.

Видужання, стійка ремісія.

Соціальна адаптація.

14-21

4.

Наслідки запальних хвороб центральної нервової системи

G09,

G81-G83

2. Аналізи крові, сечі, калу

3. Огляд очного дна

4. ЕхоЕС

5. Огляд за показаннями: педіатра, хірурга, психіатра та інших.

1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів

згідно виписки з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні, амбулаторного центру:

– антиепілептичних

– дегідратаційних

– вазоактивних

– ноотропних

Клінічне покращання, компенсація гідроцефального та епілептичного синдромів.

Амбулаторне лікування.

За показаннями стаціонарне 14-21

(менінгіти, енцефаліти, мієліт, поліомієліт, поліневропатії)

G00-G03

G04-G05

– гострих порушень мозкового кровообігу

В91


 

1

2

3

4

5

6

7

 

– травматичних порушень головного, спинного мозку та периферичної  нервової системи

I69

 

– розсмоктуючі

– вітамінотерапія

– за показаннями: антихолінестеразні, антиспастичні, седативні та інші.

2. ЛФК, масаж.

3. Фізіотерапевтичні методики.

 

 

4а.

Невропатія лицевого нерву

G51

1. Аналізи крові, сечі, калу

2. Вірусологічні обстеження, включаючи вірус поліомієліту

3. Огляд очного дна

4. ЕхоЕС

5. Огляд за показаннями: педіатра, ЛОРа, стоматолога.

6. Контроль артеріального тиску.

1. Направлення на лікування в неврологічне відділення обласної(міської) дитячої лікарні.

Клінічне видужання

14-21

5.

Спадково-дегенеративні хвороби нервово-м'язової системи:

– прогресуюча м'язова дистрофія

G71-G73

1. Аналізи крові, сечі, калу

2. Огляд очного дна

3. ЕКГ

4. Огляд за показаннями: педіатра, хірурга та інших.

Контроль за виконанням призначень згідно виписки з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні або медичного висновку дитячого невролога:

1. Масаж, ЛФК

2. Фізіотерапевтичні методики (теплові процедури та інше)

3. Вітамінотерапія

4. Антихолінестеразні

5. Вазоактивні

6. Біостимулятори

7. За показаннями нестероїдні гормони, амінокислотні суміші та інші.

Клінічне покращення

14-21

– спинальна м'язова атрофія

G12


 

1

2

3

4

5

6

7

6.

Закрита черепно-мозкова травма

S06

1. Аналізи крові, сечі, калу

2. Огляд очного дна

3. ЕхоЕС

4. Контроль АТ

5. Рентгенографія черепа (за показаннями)

6. Аналіз спино-мозкової рідини (за показаннями)

7. Огляд за показаннями: педіатра, хірурга, ЛОРа та інших

8. Консультація нейрохірурга при наявності гіпертензійного синдрому.

1. Ліжковий режим.

2. Седативні засоби.

3. Десенсибілізуючі

4. Дегідратуючі

При неефективності лікування консультація в ОДЛ після закінчення гострого періоду.

Видужання

14-21

Струс головного мозку

 

7.

Синдром вегетативно-судинної дистонії на фоні мінімальної церебральної дисфункції

G44, G90, G43

1. Аналізи крові, сечі, калу.

2. ЕхоЕС.

3. Огляд очного дна.

4. Контроль АТ.

5. ЕКГ

6. Консультація педіатра, ЛОРа, стоматолога на предмет виключення хронічних вогнищ інфекції та патології внутрішніх органів

7. Консультація психіатра

Контроль за виконанням призначень згідно виписки з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні або медичного висновку дитячого невролога:

1. Дотримання відповідно віку, режиму дня.

2. Санація хронічних вогнищ інфекції.

3. Медикаментозні засоби відповідно ведучому синдрому:

– вітамінотерапія

– ноотропи

– вазоактивні

– гіпотензивні

– препарати кофеїну та інші (при зниженому АТ)

– препарати групи белоїду

– дегідратуючі при наявності ознак підвищеного внутрішньочерепного тиску

– седативні

4. Фізіотерапевтичні методики

5. Масаж, ЛФК

Клінічне покращання. Вид ураження.

Амбулаторне лікування.

За показаннями стаціонарне 14-21

Неврозоподібні тики

F95

 


Офтальмологія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор-розробник:   головний дитячий офтальмолог МОЗ України,

д.м.н. Сенякіна А.С.


ОФТАЛЬМОЛОГІЯ

IІ рівень надання медичної допомоги

 

 

№ п/п

Назва захворювання

Шифр МКХ-10

Тривалість ліжко-днів

ЦРЛ, районний, міський офтальмологічний дитячий кабінет

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ураження повіки при контагіозному молюску

В07, Н0З* Н03.1*, В08.1

Амбулаторно

1. Візометрія

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

1. Видушування молюска шкіри

Видужання – відсутність вузликів покращання або зменшення числа вузликів.

2.

Злоякісні новоутворення шкіри повік та їх злуки

С43.І, С44.1

1-5

1. Візометрія

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

6. Обстеження та переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України № 24/39 від 1994 р.

1. Направлення в обласний дитячий офтальмологічний кабінет, в обласну дитячу лікарню

2. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

3.

Злоякісні новоутворення ока

С69, Н0З*

1-3

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія, скіаскопія

5. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Направлення в обласний дитячий кабінет, в обласну дитячу лікарню

2. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 стані організації медичної допомоги

4.

Доброякісні утворення повік та їх злуки

D22.1, D23.1

5

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

6. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/19 від 1994р.

1. Направлення в обласний дитячий офтальмологічний кабінет, в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення

2. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

Доброякісні новоутворення кон'юнктиви

D31.0

Доброякісні новоутворення рогівки

D31.1


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Доброякісні новоутворення ока та його придаткового апарату -

D31 H22*

3-5

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Діафаноскопія при внутрішньоочних пухлинах

6. Скіаскопія

7. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Направлення в обласний дитячий офтальмологічний кабінет, в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

2. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

–  сітківки

D31.2

–  судинної оболонки

D31.3

–  війкового тіла

D31.4

–  сльозової залози та протоки

D31.5

–  очної ямки

D31.6

–  доброякісних новоутворень

D18

Кіста райдужки, війчастого тіла; передньої камери ока,

 

Гемангіома і лімфангіома будь-якої локалізації

 

6.

Гнійний ендофтальміт

Н44.0

14-20

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Пальпаторне визначення внутрішньоочного тиску

1. Невідкладна допомога (закапування розчинів антибіотиків, сульфацилу натрію, кортикостероїдів; осмодіуретики всередину).

2. Негайна госпіталізація в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

3. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

Інші ендофтальміти

Н44.1


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Гіпотонія ока

Н44.4

14

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Офтальмоскопія

4. Визначення внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Негайне направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення з довідками про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

2. Диспансеризація в наступному.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

8.

Не видалене магнітне стороннє тіло очного яблука.

Невидалене немагнітне стороннє тіло очного яблука.

S05

10-14

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Дослідження внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Видалення сторонніх тіл поверхневих шарів рогівки, кон'юнктиви. Місцево антибіотики, сульфаніламіди в краплях.

2. При сторонніх тілах в глибоких шарах рогівки і всередині ока закапати дезінфікуючі розчини, накласти пов'язку, оформити довідку про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

3. Негайне направлення в обласний офтальмологічний травмцентр.

4. Диспансеризація в наступному.

Лікування на 3 етап організації медичної допомоги

9.

Відшарування та розриви сітківки

Н33

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

1. Негайне направлення в обласний (міський) дитячий офтальмологічний кабінет з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

2. Диспансеризація в наступному.

Лікування на 3 етап організації медичної допомоги


 

1

2

3

4

5

6

7

10.

Дегенерація жовтої плями і заднього полюса.

Н35.3

12-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Дослідження кольоросприйняття

4. Проба Кравкова-Пуркіньє

5. Біомікроскопія

6. Офтальмоскопія з широкою зіницею

7. Офтальмохромоскопія

8. Скіаскопія

9. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Направлення в обласний (міський) дитячий офтальмологічний кабінет, в обласну (міську) дитячу лікарню

2. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

Периферична дегенерація сітківки.

Н35. 4

Спадкові дистрофії сітківки.

Q14

Атрофія зорового нерва.

H47.2

11.

Хоріоретинальні

рубці хвороби судинної оболонки очного яблука

Н31.0, Н31

14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія з широкою зіницею

5. Офтальмохромоскопія

6. Скіаскопія

7. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р

1. Направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

2. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

12.

Гострий і підгострий іридоцикліт

Н20.0, Н20.1, Н20.2, Н20.8 Н22*, Н20.9

10-12

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Пальпаторне дослідження чутливості циліарного тіла і внутрішньоочного тиску

1. Невідкладна допомога (закапування розчинів антибіотиків-сульфацилу натрію, кортикостероїдів, мідриатиків)

2. Негайне направлення в обласне (міське) дитяче відділення з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

3. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

Хронічний іридоцикліт

Окремі типи іридоциклітів

Неуточнені іридоцикліти


 

1

2

3

4

5

6

7

13.

Глаукома.

Природжена глаукома.

Н40

8-10

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Кератометрія

5. Офтальмоскопія

6. Пальпаторне визначення внутрішньоочного тиску

1. Негайне направлення в обласне дитяче офтальмологічне відділення (міське) з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

2. Диспансеризація в наступному.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

14.

Катаракта

Н26

10-12

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1При катарактах І-ІІ ступенів диспансеризація, плеоптоортоптичне лікування за показами в ортоптичному кабінеті, у спецдитсадках, в спецгрупах дитсадків, у спеціалізованих санаторіях, санаторних відділеннях.

2. При катарактах III ступеня направлення в обласний офтальмологічний кабінет.

3. Диспансеризація в наступному.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги.

Відсутність прогресування хвороби.

Природжена катаракта

Н28* Q12

15.

Порушення рефракції та акомодації.

Н52

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Визначення резервів абсолютної і відносної акомодації.

4. Дослідження бінокулярного зору

5. Зовнішній огляд

6. Біомікроскопія

7. Офтальмоскопія

8. Скіаскопія з широкою зіницею

1. Атропінізація.

2. Призначення окулярів при гіперметропії, міопії, анізометропії до 4.0 дптр.

3. Диспансеризація хворих з міопією, гіперметропією, зі зниженням гостроти зору, з астигматизмом, з анізометрією більше 4.0 дптр.

 

Відсутність прогресування хвороби


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

4. При прогресуючій міопії, при анізометропії більше 4.0 дптр., при високій міопії та астигматизмі, корекція яких не нормалізує гостроти зору,- направлення в обласний (міський) кабінети охорони зору дітей, в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

 

16.

Амбліопія

Н53.0

14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Визначення кольоросприйняття

4. Дослідження бінокулярного зору

5. Зовнішній огляд

6. Біомікроскопія

7. Скіаскопія

8. Офтальмоскопія

9. Визначення монокулярної фіксації амбліопічного ока

1. Диспансеризація.

2. Призначення окулярів.

3. Плеопто-ортоптичне лікування в спецдитсадках, в спецгрупах дитсадків, у спеціалізованих санаторіях (санаторних відділеннях).

4. При відсутності ефекту від двох курсів лікування – направлення в обласний (міський) кабінет охорони зору дітей, мешканців сіл – в обласне дитяче офтальмологічне відділення.

Відсутність прогресування хвороби

17.

Кератит

Н16

14-20

1  Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Фарбуючі проби

5. Визначення чутливості рогівки

6.  Офтальмоскопія

7. Визначення внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Невідкладна допомога (закапування розчинів антибіотиків, сульфаніламідів).

2. Негайне направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

3. Диспансеризація в наступному.

Відсутність прогресування хвороби

Склерит, епісклерит

Н15, Н15.1

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

18.

Помутніння рогівки

Н17

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Дослідження за переліком документів у п. 23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р. 

1. Диспансеризація протягом року з часу виникнення помутніння, проведення розсмоктуючої терапії (діонін, йодид калію, протеолітичні ферменти, тканинні препарати в краплях, електро- або фонофорезі, в субкон'юнктивальних ін'єкціях).

2. Профілактика амбліопії.

3. В подальшому при зниженій гостроті зору – направлення в обласний (міський) дитячий офтальмологічний дитячий кабінет; мешканців сіл – в обласне дитяче офтальмологічне відділення.

Відсутність прогресування хвороби

19.

Гострий кон'юнктивіт

Н10.0-Н10.3

5-7

1. Визначення стану зорових функцій

2. Біомікроскопія

3. Офтальмоскопія

4. Зовнішній огляд

5. Дослідження стану слізних органів

6. Скіаскопія

1. Антибактеріальні, противірусні, протиалергічні препарати залежно від виявленої етіології в краплях, мазях.

2. Масаж країв повік при мейбоміїті.

3. При відсутності ефекту від лікування протягом 5-7 днів – направлення в обласний (міський) офтальмологічний кабінет.

Одужання, покращання стану.

Хронічний кон'юнктивіт

Н10.4

Блефаро-кон'юнктивіт

Н10.5

Інші неуточнені кон'юнктивіти

Н10.9

Блефарит

H01.0


 

1

2

3

4

5

6

7

20.

Ячмінь

Н00

3-5

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

6. Загальний аналіз крові, дослідження крові на цукор

7. Аналіз калу на яйця глистів

1. Санація організму, антибактеріальна терапія, фізіотерапія. 

2. Лазеротерапія

3. При абсцедуванні оперативне лікування

Одужання

21.

Халязіон

Н00.1

3-5

1. Визначення стану зорових функцій.

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

1. Введення в порожнину халязіона кеналога або дексону.

2. При відсутності ефекту від 2-х ін'єкцій – направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

Одужання, лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

22.

Птоз повіки

Н02.4

7-10

1. Визначення стану зорових функцій.

2. Зовнішній огляд

3. Дослідження рухомості ока

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Скіаскопія

7. Консультація невропатолога

1. При частковому птозі – лікування супутньої патології.

2. При повному птозі направлення в обласний (міський) дитячий офтальмологічний кабінет.

Покращання стану. Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги.

23.

Дакріоаденіт

Н04.0

7-10

1. Визначення стану зорових функцій.

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

6. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги


 

1

2

3

4

5

6

7

24.

Гостре і неуточнене запалення сльозовивідних протоків

Н04.3

5-7

2. Визначення стану зорових функцій

3. Зовнішній огляд

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Скіаскопія

7. Канальцеві проби

8. Консультація отоларинголога

9. Бактеріологічне дослідження вмісту кон'юнктивальної порожнини

1. Направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

Хронічне запалення сльозовивідних протокір

Н04.4

Стеноз і недостатність сльозовиве-дення

Н04.5

Дакріоцистит новонарод-жених

Q10

3-5

25.

Гостре запалення очної ямки

Н05.0

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Дослідження бінокулярного зору, положення очей, їх рухомості, репозиції. Визначення внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Негайне направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

26.

Набряк диска зорового нерва

Н47.1

7-10

1. Візометрія

2. Периметрія на білий і кольорові об'єкти

3. Дослідження кольоросприйняття

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Скіаскопія

7. Обстеження за переліком документів в п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

8. Обстеження невропатолога

1. При невиявленій етіології – направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

2. Диспансеризація в наступному.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги


 

1

2

3

4

5

6

7

27.

Неврит зорового нерва

Н46

14

1. Візометрія

2. Периметрія на білий і кольорові об'єкти

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

1. Негайне направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги.

28.

Збіжна співдружна косоокість

Н50.0

опер. лік. 3-7, консерви. 14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Дослідження бінокулярного зору

4. Зовнішній огляд

5. Визначення кута косоокості за Гіршбергом

6. Дослідження рухомості очей

7. Біомікроскопія

8. Офтальмоскопія

9. Скіаскопія

1. Диспансеризація.

2. Атропінізація.

3. Призначення окулярів.

4. Ортоптичне лікування в ортоптичному кабінеті, в спецгрупах дитсадків, в спеціалізованих санаторіях, санаторних відділеннях

5. При відсутності ефекту від лікування протягом 6 місяців – направлення в обласний (міський) кабінет охорони зору дітей, для оперативного лікування направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

Покращання стану.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги.

Розбіжна співдружна косоокість

Н50.1

Переміжна гетеротропія

Н50.3

Інші та не уточнені гетеротропії

Н51

Гетерофорії

Н50.5

29.

Паралітична косоокість

Н49

опер. лік. 3-7, консерви. 14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Дослідження бінокулярного зору

4. Зовнішній огляд

5. Визначення кута косоокості, ста-

1. Протягом року після появи лікування у невропатолога, вправи на розвиток рухомості ока, призначення окулярів при аметропіях , ортоптика.

 

 

п.29 – закінчення даного пункту в паперовому варіанті відсутнє

 

п.п.30, 31, 32, 33 – відсутні в паперовому варіанті

 

п.34 – в паперовому варіанті відсутній початок пункту

 

ризми, помутніння склистого тіла).

Н43, Н45

 

4. Скіаскопія

5. Офтальмоскопія

6. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

 

 


 

1

2

3

4

5

6

7

35.

Поверхнева травма ока і його придатків

S05

5-7

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Зовнішній огляд

4. Біомікроскопія

5. Скіаскопія

6. Офтальмоскопія

7. Визначення внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Невідкладна допомога (закапування дезінфікуючих розчинів, обробка травм шкіри повік брильянтовою зеленню, гемостатики всередину).

2. Консервативне лікування підшкірних, субкон'юнктивальних гематом, поверхневих ерозій рогівки.

3. При зяючих ранах шкіри повік, розривах кон'юнктиви більше 2 мм, при гіпотонії, наявності гіфами, гемофтальму, порушення зорових функцій – негайне направлення в обласне дитяче офтальмологічне відділення.

Покращання стану, відновлення зорової функції.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги.

36.

Забій ока та його придатків

S05

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Зовнішній огляд

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Визначення стану внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Диспансеризація.

2. Консервативне лікування наслідків травми.

3. При порушенні зорових функцій, патологічних станах внугрішньоочного тиску, наявності гіфеми, гемофтальма, розривів судинної оболонки – негайне направлення обласний травмцентр офтальмо-логічний з довідками про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

Покращання стану, відновлення зорової функції.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги.


 

1

2

3

4

5

6

7

37.

Стороннє тіло в оці (зовнішній частині)

Т15

7-10

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Зовнішній огляд

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Визначення стану внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Невідкладна допомога (закапування дезінфікуючих розчинів, видалення сторонніх тіл повік, кон'юнктиви, поверхневих шарів рогівки, склери).

2. Амбулаторне лікування, При сторонніх тілах в глибоких шарах рогівки, склери направлення в обласне дитяче офтальмологічне відділення або обласний офтальмологічний травмцентр з довідками про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

Покращання стану, відновлення зорової функції.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги.

38.

Опік обмеженої ділянки ока і його ? – відсутні в книзі

Т26

5-20

1. Візометрія

2. Зовнішній огляд

????? – відсутні в книзі

5. Офтальмоскопія

6. Визначення стану внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Надання негайної допомоги (видалення твердих хімічних речовин пінцетом про-

???? – не закінчено в книзі

2. При опіках І-ІІ ступенів амбулаторна протизапальна, дезінтоксикуюча терапія (краплі, мазі)

3. При важких опіках шкіри, кон’юнктиви, при опіках рогівки будь-якого ступеня негайне направлення в обласний офтальмологічний травмцентр з довідками про хвороби, щеплення епідоточення.

Покращання стану, відновлення.


ОФТАЛЬМОЛОГИЯ

III рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Шифр МКХ-10

Тривалість ліжко-днів

ЦРЛ, районний, міський офтальмологічний дитячий кабінет

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ураження повіки при контагіозному молюску

В07, Н0З* Н03.1*, В08.1

Амбулаторне

 

 

Видужання – відсутність вузликів покращання або зменшення числи вузликів

2.

Злоякісні новоутворення шкіри повік та їх злуки

С43.1, С44.1

1-5

1. Визначення стану здорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Рефрактометрія

6. Обстеження онколога

1. Кріодеструкція, операція видалення пухлини з кріодеструкцією та гістологічним дослідженням

2. При відсутності кріодеструктора, при великих розмірах пухлини – направлення в республіканський центр

Видужання – повне видалення, руйнування, розсмоктування пухлини і нормалізація функцій повік.

Покращання часткове руйнування пухлини, покращання функції повік.

Без змін

3.

Злоякісні новоутворення ока

С69 Н03*

1-3

1. Визначення стану здорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Діафаноскопія

6. УЗ-діагностика

7. Тонометрія

8. Рентгенографія орбіти

9. Обстеження онколога

1. Направлення в республіканський центр дитячої офтальмології

Видужання – повне видалення, руйнування, розсмоктування пухлини і нормалізація зорових функцій.

Видужання із втратою органа зору при енуклеації.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

 

Покращання – часткове руйнування, розсмоктування пухлини часткове розсмоктування ексудату, покращання зорових функцій.

Без змін – припинення росту пухлини при стабільності зорових функцій, відсутність рецидиву.

4.

Доброякісні утворення повік та їх злуки

D22.1, H23.1,

5

1. визначення стану здорових функцій

2. Зовнішіній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Рефрактометрія

1. Операція видалення пухлин повік, кон’юнктиви розміром до 6 мм, поверхневих пухлин рогівки розміром до 1/3 її поверхні з гістологічним дослідженням.

2. При більшому розмірі пухлини – направлення в республіканський центр

Видужання – видалення пухлини, відсутність деформуючих рубців, збереження функцій повік та ока.

Покращання – зменшення розмірів пухлини, поліпшення функції повік, ока.

Без змін – стабільність стану ока, його додаткові та їх функцій

Доброякісні новоутворення кон'юнктиви

D31.0

Доброякісні новоутворення рогівки

DЗ1.1

5.

Доброякісні ново утворення ока та його придаткового апарату:

D31 H22*

3-5

1. Визначення стану здорових функцій.

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Діафаноскопія

6. УЗ-діагностика

1. Кріодеструкція поверхневих гемангіом, лімфангіом шкіри повік, кон'юнктиви

2. При інших пухлинах направлення в республіканський центр дитячої офтальмології

Видужання – відсутність пухлини і деформуючих рубців, збереження функцій ока та його додатків.

–  сітківки

D31.2


 

1

2

3

4

5

6

7

 

–  судинної оболонки

 

 

7. Тонометрія при внутрішньоочних пухлинах

8. При локалізації пухлини в орбіті – оглядова рентгенографія орбіти

9. Консультація онколога

 

Покращання – зменшення розміру пухлини, покращання функцій ока та його додатків.

Без змін – стабільність стану структур і функцій ока та його додатків.

–  війкового тіла

D31.3

–  сльозової залози та протоки

D31.4

–  очної ямки

D31.5

–  доброякісних новоутворень

D31.6

Кіста райдужки, війчастого тіла; передньої камери ока,

 

Гемангіома і лімфангіома будь-якої локалізації

D18

6.

Гнійний ендофтальміт

Н44.0

14-20

1. Визначення стану здорових функцій.

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Діафаноскопія

6. УЗ-діагностика

7. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

8. Обстеження на ревматизм, туберкульоз, токсоплазмоз.

9. Консультація стоматолога, оториноларинголога

1. Консервативне лікування (антибіотикотерапія, сульфаніламіди місцево і парентерально; десенсибілізуюча, протизапальна, розсмоктуюча терапія; осмотерапія

2. При відсутності ефекту протягом 5-7 днів направлення в республіканський центр.

3. При встановленні метастатичної туберкульозної етіології – направлення в протитуберкульозний диспансер

Видужання – усунення клінічних ознак ендофтальміту при збереженні нормальних функцій ока.

Покращання – зменшення запальної реакції та її наслідків, покращання зорових функцій.

Без змін – стабілізація ознак ендофтальміту і функцій ока.

Інші ендофтальміти

Н44.1


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Гіпотонія ока

Н44.4

14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Зовнішній огляд

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Скіаскопія

7. УЗ-діагностика

8. Тонометрія

9. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Консервативне лікування залежно від етіології із застосуванням кортикостероїдів, тауфону, емоксипіну, атропіну, кофеїну в субкон'юнктивальних, парабульбарних ин'єкціях, електрофорезі, фонофорезі.

2. При відсутності ефекту протягом 5-7 днів направлення в республіканський центр.

3. При встановленні ефекту протягом 10 днів в республіканський центр

Видужання – нормалізація внутрішньо-очного тиску при збереженні нормальних зорових функцій і величини передньо-задньої осі ока.

Покращання – підвищення внутрішньо-очного тиску, покращання зорових функцій.

Без змін стабілізація внутрішньо-очного тиску, величини передньо-задньоі осі ока та його функцій.

8.

Невидалене магнітне стороннє тіло очного яблука

Невидалене немагнітне стороннє тіло очного яблука

S05

10-14

1. Визначення стану здорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. УЗ-діагностика

6. Тонометрія

7. Оглядова рентгенографія орбіти

8. Рентгенлокалізація стороннього тіла по Комбергу-Балтіну

1. Видалення стороннього тіла рогівки, склери, передньої камери, райдужки. Консервативна терапія (антибактеріальна терапія, кортикостероїдотерапія, осмотерапія, розсмоктуюча терапія).

2. При сторонніх тілах іншої локалізації направлення в республіканський центр

Видужання – відсутність сторонньою тіла з усуненням запалення та посттравматичних змін і деформацій очного яблука при нормалізації зорових функцій та внутрішньо-очного тиску.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

 

Покращання – поліпшення зорових функцій, нормалізація внутрішньо-очного тиску, усунення чи зменшення посттравматичних змін очного яблука.

Без змін – стабільність зорових

функцій, внутрішньо-очного тиску, при відсутності негативної динаміки в стані структур ока.

9.

Відшарування та розриви сітківки

Н33

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Кампіметрія

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Офтальмохромоскопія

7. УЗ-діагностика

8. Тонометрія

9. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Негайна госпіталізація в обласне (міське) офтальмологічне відділення

2. Ліжковий режим

3. Медикаментозний мідріаз

4. Бінокулярна пов'язка чи дірчасті окуляри

5. При підтвердженні діагнозу – направлення в республіканський

Видужання – повне прилягання

сітківки, нормалізація функцій ока.

Покращання – часткове прилягання сітківки у місці відшарування, підвищення гостроти зору, розширення границь поля зору.

Без змін – стабільність стану структур і функцій ока.


 

1

2

3

4

5

6

7

10.

Дегенерація жовтої плями і заднього полюса.

Н35.3

12-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Кампіметрія

4. Сітка Амслера

5. Адаптометрія

6. Дослідження кольоросприйняття

7. Біомікроскопія

8. Офтальмоскопія

9. Офтальмохромоскопія

10. Рефрактометрія

11. При атрофії зорового нерва – обстеження невропатолога

1. Консервативне лікування в обласному (міському) офтальмологічному відділенні, в кабінетах охорони зору дітей, в спеціалізованих санаторіях, спеціалізованих санаторних відділеннях (вітамінотерапія, тауфон, емоксипін, АТФ, кокарбоксилаза, препарати для покращання гемомікроциркуляції, УЗ-терапія). При прогресуванні хвороби – направлення в республіканський центр.

Видужання – неможливе.

Покращання – підвищення гостроти зору, поліпшення поля зору при стабільності змін очного дна.

Без змін – стабільність здорових функцій і стану очного дна.

Периферична дегенерація сітківки

Н35.4

Спадкові дистрофії сітківки

Q14

Атрофія зорового нерва

Н47.2

11.

Хоріоретинальні рубці хвороби судинної оболонки очного яблука

Н31.0, Н31

14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Кампіметрія

4. Сітка Амслера

5. Адаптометрія

6. Дослідження кольоросприйняття

7. Зовнішній огляд

8. Біомікроскопія

9. Офтальмоскопія

10. Офтальмохромоскопія

11. УЗ-діагностика

12. Тонометрія

13. Обстеження оториноларинголога, стоматолога, фтизіатра.

14. Лабораторні дослідження на токсоплазмоз, ревматизм.

1. Антибактеріальна, протизапальна терапія осмотерапія, кортикостероїдотерапія, вітамінотерапія, розсмоктуюча терапія, застосування препаратів для покращання гемомікроциркуляпії, ангіопротекторів, антиоксидантів.

При відсутності ефекту протягом 5-7 днів лікування – направлення в республіканський центр.

Видужання – усунення ознак запалення і нормалізація функцій ока.

Покращання – зменшення запальної реакції ока, покращання здорових функцій.

Без змін – стабільність ознак хвороби і функцій ока.


 

1

2

3

4

5

6

7

12.

Гострий і підгострий іридоцикліт

Н20.0 Н20.1, Н20.2, Н20.8, Н22*, Н20.9

10-12

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Зовнішній огляд

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Тонометрія

7. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

8. Лабораторні дослідження на ревматизм.

9. Обстеження оториноларинголога, фтизіатра

1. Антибактеріальна, протизапальна, десенсибілізуюча, розсмоктуюча терапія, осмотерапія, кортикостероїдотерапія, фізіотерапія, масаж зіниці.

2.  При відсутності ефекту протягом 5-7 днів лікування – направлення в республіканський центр.

3. При виявленні туберкульозної метастатичної етіології – переведення в протитуберкульозний диспансер

Видужання – усуненням ознак запалення і нормалізація функцій ока.

Покращання – зменшення запальної реакції ока, покращання здорових функцій

Без змін – стабільність ознак хвороби і функцій ока.

Хронічний іридоцикліт

Окремі типи іридоциклітів

Неуточнені іридоцикліти

13.

Глаукома

Н40

8-10

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. УЗ-діагностика

6. Тонометрія

7. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Закапування містиків, бетаадреноблокаторів

2. При їх неефективності – осмотерапія, направлення в республіканський центр.

Видужання – нормалізація внутрішньо-очного тиску, гостроти зору і поля зору.

Покращання – нормалізація внутрішньо-очного тиску, підвищення гостроти зору, покращання поля зору.

Без змін – стабільність здорових функцій і стану внутрішньо-очного тиску.

Природжена глаукома


 

1

2

3

4

5

6

7

14.

Катаракта

Н26

10-12

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. УЗ-діагностика

6. Тонометрія

1. Операція екстракції III ступеня при наявності операційного мікроскопа, мікрохірургічного інструментарію, відповідної підготовки хірурга.

2. При ускладненій і вторинній катаракті, при катаракті II ст., катарактах однобічних – направлення в республіканський центр

Видужання – не можливе.

Покращання – підвищення гостроти зору, покращання бінокулярного зору.

Без змін – стабільність гостроти зору, поля зору, внутрішньо-очного тиску при відсутності динаміки в інтенсивності і розміру помутнінь кришталика.

Природжена катаракта

Н28* Q12

15.

Порушення рефракції та акомодаці.

Н52

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Дослідження бінокулярного зору, кольоросприймання, стану акомодації, м'язової рівноваги

4. Зовнішній огляд

5. Офтальмоскопія

6. Офтальмохромоскопія

7. Рефрактометрія

8. УЗ-біометрія при міопії

1. Операція склеропластики при прогресуючій міопії.

2. Проба, підбор контактної корекції.

3. Плеопто-артоптичне лікування дітей із сільської місцевості.

4. При неможливості контактної корекції дітей з анізометропією більше 4.0 дптр. – направлення в республіканський центр

Видужання – нормалізація гостроти зору для даличини для близу, показників стану акомодації при еметропії, гіперметропії легкого ступеня.

Покращання – підвищення гостроти зору для далечини і для близу, покращання стану акомодації при стабільності статичної рефракції.

Без змін - стабільність здорових функцій і статичної рефракції.


 

1

2

3

4

5

6

7

16.

Амбліопія

Н53.0

14

1. Визначення стану здорових функцій

2. Спеціальні методи дослідження функції жовтої плями (сітка Амслера)

3. Макулотестер

4. Кампіметрія з червоним склом

5. Офтальмохромоскопія

6. Рефрактометрія

1. Проведення курсу комплексного плеопто-ортоптичного лікування методами Кюпперса, Ковальчука, Аветисова, Розенберга, вправи на макулотестері, бівізіотренері, амбліотренері.

2. При відсутності ефекту – направлення в республіканський центр.

Видужання – нормалізація гостроти зору для даличини для близу, показників стану акомодації і бінокулярного зору.

Покращання – підвищення гостроти зору, покращання стану монокулярної здорової фіксації, акомодації бінокулярного зору.

Без змін – стабільність здорових функцій.

17.

Кератит

Н16

14-20

1. Визначення стану здорових функцій

2. Фарбуюча проба

3. Визначення чутливості рогівки

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Визначення внутрішньо-очного тиску пальпаторно.

7. Дослідження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Консервативне лікування: протизапальна, антибактеріальна терапія чи противірусна, десенсибілізуюча, розсмоктуюча терапія.

2. Тектонічна кератопластика при десцеметоцеле, перфорації рогівки. При відсутності ефекту від 5-7 днів лікування – направлення в республіканський центр.

Видужання – зникнення ознак запалення, відновлення прозорості рогівки, нормалізація функцій ока.

Покращання – зменшення ознак хвороби, підвищення зорових функцій.

Без змін – стабільність отак хвороби і функцій ока.

Склерит, епісклерит

Н15, Н15.1

7-10

18.

Помутніння рогівки

Н17

10-14

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

1. При хмаркоподібних і плямоподібних помутніннях підбір оптичної контактної корекції.

Видужання – відновлення прозорості рогівки і нормалізація гостроти зору.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

4. При тотальних більмах – УЗ-діагностика і тонометрія

5. Рефрактометрія

При гостроті зору нижче 0.3 з корекцією окулярною або контактною – направлення в республіканський центр.

Покращання – часткове розсмоктування помутніння, підвищення гостроти зору.

Без змін – стабільність стану рогівки і гостроти зору.

19.

Гострий кон'юнктивіт

Н10.0- Н10.3

5-7

1. Антибактеріальні, противірусні, протиалергічні препарати залежно від виявленої етіології в краплях, мазях.

2. Масаж країв повік, при мейбоміті.

3. При відсутності ефекту від лікування протягом 5-7 днів – направлення в обласний (міський) офтальмологічний кабінет.

1. Консервативне лікування залежно від виявленої етіології

2. Лазеротерапія

Видужання – усунення ознак запалення.

Покращання – зменшення ознак запалення.

Без змін – стабільність ознак запалення.

Хронічний кон'юнктивіт

Н10.4

Блефаро-кон'юнктивіт

Н10.5

Інші неуточнені кон'юнктивіти

Н10.9

Блефарит

Н01.0

20.

Ячмінь

Н00

3-5

1. Санація організму, антибактеріальна терапія

2. Фізіотерапія

3. Лазеротерапія

 

Видужання – усунення ознак запалення.

Покращання – зменшення ознак запалення.

Без змін – не буває.

21

Халязіон

Н00.1

3-5

1. Введення в порожнину – халязіона кеналога або дексону.

2. При відсутності ефекту від 2-х ін'єкцій – направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

1. Кріодеструкція

2. Операція видалення з гістологічним дослідженням.

Видужання – усунення запалення, відсутність утвору.

Покращання зменшення розміру утвору.

Без змін – стабільність ознак і розміру утвору.


 

1

2

3

4

5

6

7

22.

Птоз повіки

Н02.4

7-10

1. При частковому птозі лікування супутньої патології.

2. При повному птозі направлення в обласний (міський) дитячий офтальмологічний кабінет.

1. Операція усунення повного птозу

2. При поєднанні птозу з іншими дефектами повік при необхідності повторних операцій – направлення в республіканський центр

Видужання – усунення птозу і відновлення функції леватора верхньої повіки.

Покращання – часткове усунення птозу.

Без змін – стабільність положення верхньої повіки, ширини очної щілини.

23-25.

п.п.23-25 – відсутні в паперовому варіанті

26.

Набряк диска зорового нерва

Н47.1

7-10

1. візометрія

2. Кампіметрія

3. Периметрія на білий та кольорові об'єкти

4. Адаптометрія

5. Дослідження кольоросприйняття

6. Біомікроскопія

7. Офтальмоскопія

8. Скіаскопія

9. Оглядова рентгенографія черепа в двох проекціях

10. Неврологічне обстеження

1. Лікування за узгодженням з невропатологом (осмотерапія вітамінотерапія, препарати для покращання гемомікроциркуляції та обміну речовин в нервовій тканині).

При невиявленій етіології – направлення в республіканський центр.

Видужання – усунення ознак набряку при збереженні нормальних здорових функцій.

Покращання – зменшення ознак набряку при збереженні нормальних здорових функцій

Без змін – стабільність стану диска здорового нерва і здорових функцій.


 

1

2

3

4

5

6

7

27.

Неврит зорового нерва

Н46

14

1. Візометрія

2. Кампіметрія

3. Периметрія на білий та кольорові об'єкти

4. Адаптометрія

5. Біомікроскопія

6. Офтальмоскопія

7. Скіаскопія

8. Оглядова рентгенографія орбіти черепа в двох проекціях

9. Неврологічне обстеження

10. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

Консервативне лікування залежно від етіології (антибіотики, сульфаніламіди, противірусні препарати всередину, парентерально, дезінтоксикаційна терапія, вітамінотерапія.

Препарати для покращання гемомікроциркуляції, обміну р