"ЗАТВЕРДЖЕНО"

наказом Міністерства охорони

здоров'я України

27 липня 1998р.

№226

"ЗАТВЕРДЖЕНО"

наказом Міністерства охорони

здоров'я України

27 липня 1998р.

№226

11. дитяча ендокринологія;

2. алергологія;

12. дитяча імунологія;

3. гастроентерологія;

13. дитяча кардіоревматологія;

4. гематологія;

14. дитяч неврологія;

5. дерматовенерологія;

15. неонатологія;

6. дитяча алергологія;

16. дитяча нефрологія;

7. дитяча анестезіологія (в т.ч.

17. дитяча онкологія;

токсикологія);

18. дитяча ортопедія і

8. дитяча гастроентерологія;

травматологія;

9. дитяча гематологія;

19. дитяча отоларингологія;

10. дитяча дерматовенерологія;

20. дитяча офтальмологія;

36. онкологія;ортопедія і травматологія;

22. дитяча пульмонологія;

37. отоларингологія;

23. дитяча урологія;

38. офтальмологія;

24. дитяча фтизіатрія;

39. професійна патологія;

25. дитяча хірургія (в т.ч. тора кальна хірургія, кардіохірургія, щелепно-лицьова);

40. психіатрія;

41. радіологія;

42. ревматологія;

26. дитячі інфекційні хвороби;

43. сексопатологія;

27. дитяча нейрохірургія;

44. терапевтична стоматологія;

28. інфекційні хвороби;

45. терапія;

29. кардіологія;

46. торакальна хірургія;

30. комбустіологія;

47. трансплантологія;

31. медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія;

48. урологія;

49. фтизіатрія;

32. наркологія;

50. хірургічна стоматологія;

33. неврологія;

51. хірургія.

34. нейрохірургія;

35. нефрологія;

Пропозиції

Обгрунтування

Розділ "Перелік діагностичних обстежень

Розділ "Обсяг лікувальних заходів

Розділ "Критерії якості (бажані результати лікування)"

Розділ "Середня тривалість лікування"

Пропозиції

Обгрунтування

Розділ "Перелік діагностичних обстежень

Розділ "Обсяг лікувальних заходів

Розділ "Критерії якості (бажані результати лікування)"

Розділ "Середня тривалість лікування"

ЗАТВЕРДЖУЮ

_______________________________

Керівник закладу, в якому проведено впровадження

«____» ________________19___р.

За даними

розробник

впроваджуючий орган

Розділ "Перелік діагностичних обстежень"

1. Клінічні дослідження крові.

2. 3агальноклінічні і цитологічні методи дослідження:

3. Біохімічне дослідження крові.

4. Імунологічне дослідження крові.

5. Рентгенологічне дослідження.

6. Функціональне дослідження.

7. Інструментальне дослідження

8. Консультації спеціалістів.

Розділ "Обсяг лікувальних заходів"

1. Обсяг терапевтичних заходів із зазначенням необхідних груп препаратів, послідовність їх застосування.

2. Хірургічне лікування. 3.Комбінація медикаментозних та немедикаментозних методів лікування.

4. Тривалість призначення відповід-них ліків.

Розділ "Критерії якості (бажані результати лікування)"

1. Загальноклінічні.

2. Лабораторні.

3. Морфологічні.

4. Інструментальні

Розділ "Середня тривалість лікування"

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

РЛ, ЦРЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості і (результат лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Бронхіальна астма

J45

легка форма

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Rо-графія ОГК

3. ФЗД

4. ЕКГ

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд спеціалістів (ЛОР невропатолог, окуліст)

1. В₂-агоністи

2. Міолітики

3. Муколітики

4. Фізіотерапія (ЛФК, масаж)

5. Лікування супутніх захворювань.

6. Амбулаторне – планова протизапальна терапія (інтал, тайлед)

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

5 + амбул.

середньої тяжкості

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Rо-графія ОГК

3. ФЗД

4. ЕКГ

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд спеціалістів (ЛОР, невропатолог, окуліст)

1. В₂-агоністи

2. Міолітики

3. Муколітики

4. Холіно літаки

5. Теофілін

6. Кортикостероїди парентерально – коротким курсом

7. Планова протизапальна терапія – італ., тайлед.

8. Фізіотерапія (ЛФК, масаж)

9. Лікування супутніх захворювань.

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

4. При неефективності – переведення на наступний етап

14

тяжка форма, включаючи астматичний статус

J46

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Rо-графія ОГК

3. ФЗД

4. ЕКГ

5. УЗО органів черевної порожнини

6 Огляд спеціалістів (ЛОР, невропатолог, окуліст

1. При необхідності - реанімаційні заходи.

2. В₂-агоністи,

3. Міолітики

4. Муколітики

5. Холінолітики

6. Теофілін

7. Кротикостероїди парентерально – коротким курсом

8. Планова протизапальна терапія – інтал. тайлед,. кортикостероїди інгаляційні

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

При неефективності – переведення на слідуючий етап

20

1

2

3

4

5

6

7

9. Фізіотерапія (ЛФК. масаж)

10. Лікування супутніх захворювань

2.

Алергічній риніт

J30.1

J30.4

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Консультація ЛОР-лікаря

3. Rо-графія додаткових пазух носа

1. Елімінація алергена

2. Антигістамінні місцеве та per os

3. Нестероїдні протизапальні препарати місцево (інтал, ломусол, оптикром)

4. Судиннозвужуючі препарати

5. Топікальні кортикостероїди місцево.

1. Ліквідація або зменшення клінічних сим­птомів

2. Скорочення періоду загострення

5-7

3.

Кропив'янка

L50

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Копрограма

3. Обстеження стулу на наявність глистів

4. УЗО органів черевної порожнини

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентерально та per os)

3. Кортикостероїди парентерально – коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати

1. Ліквідація або зменшення клінічних сим­птомів

2. Відсутність рецидивів чи їх полегшення.

3-5

4.

Набряк Квінке

Т78.3

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Копрограма

3. Обстеження стулу на наявність глистів

4. УЗО органів черевної порожнини

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парєнтерально та per os)

3. Кортикостероїди парєнтерально коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати.

1. Клінічне одужання

3-5

5.

Анафілактичній шок

Т78.2

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Копрограма

3. Обстеження стулу на наявність глистів

4. УЗО органів черевної порожнини

1. Елімінація алергенів

2. Протишокова терапія (включаючи кортикостероїди парентерально)

3. Реанімаційні заходи.

1. Клінічне одужання

7-9

№

п/п

Нозологічні форми

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дні)

1.

Бронхіальна астма середньої важкості та тяжка форма

J45

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня

3. Специфічна алергодіагностика

4. ФЗД

5. Rо -графія ОГК

6. ЕКГ

7. У ЗО органів брюшної порожнини

8. Бронхоскопія

9. ФІГДС

10. Огляд спеціалістів (ЛОР невропатолог, окуліст)

1. В₂-агоністи

2. Міолітики

3. Муколітики

4. Холінолітики

5. Теофілін

6. Кортикостероїди парентерально коротким курсом

7. Планова протизапальна терапія – інтал, тайлед, кортикостероїди інгаляційні (іноді – оральні коротким курсом)

8. Фізіотерапія (ЛФК, масаж)

9. Лікування супутніх захворювань.

10. В період ремісії - специфічна гіпосенсибілізація

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Покращення ФЗД

4. Санація вогнищ інфекції

5. Переведення астми в більш легку форму

6. Покращення якості життя хворих

20

астматичний стан

J46

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня

3. Специфічна алергодіагностика

4. ФЗД

5. Rо -графія ОГК

6. ЕКГ

7. УЗО органів черевної іорожнини

8. Бронхоскопія

9. ФІГДС

10. Огляд спеціалістів (ЛОР невропатолог. окуліст)

1. Реанімаційні заходи та методи інтенсивної терапії

2. Після чого - лікування як при тяжкій формі бронхіальної астми

1. Купірування астматичного стану

20

2.

Алергічній риніт

J30.1

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Специфічна алергодіагностика

3. Імунологічне обстеження 1-го рівня

4. Ro-графія, теромографія додаткових пазух носа

1. Елімінація алергена

2. Антигістамінні місцеве та per os

3. нестероїдні протизапальні препарати місцеве (інтал. ломусол, оптикром)

4. Судиннозвужуючі препарати

1. Ліквідація або зменшення клінічних симптомів

5-7

J30.4

1

2

3

4

5

6

7

5. Консультація ЛОР-лікаря

5. Топікальні кортикостероїди місцеве

6. Специфічна гіпосенсибілізація в періоді ремісії

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

3.

Кропив'янка

L50

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня

3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентерально та per os)

3. Кортикостероїди парентерально коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6.Біопрепарати

7. Іноді – екстракорпоральна детоксикація

1. Ліквідація або зменшення клінічних сим­птомів

2. Відсутність ре­цидивів чи їх полегшення.

5-7

4.

Набряк Квінке

Т78.3

1. Загальний аналіз крові та сечі 2. Імунологічне обстеження 1-го рівня 3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів 5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентерально та per os)

3. Кортикостероїди парентерально коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати

7. Іноді – екстракорпоральна детоксикація.

1. Клінічне одужання

3-5

5.

Анафілактічній шок

Т78.2

1. Загальний аналіз крові та сечі 2. Імунологічне обстеження 1-го рівня 3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів 5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Протишокова терапія (включаючи кортикостероїди парентерально)

3. Реанімаційні заходи

1. Клінічне одужання

7-9

№ № п/п

Нозологічна форма

Шифр по МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Бронхіальна астма

J45

середньої важкості та тяжка форма

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня та 2-го рівня

3. Специфічна алергодіагностика

4. ФЗД

5. Вірусологічне та бактеріологічне обстеження бронхолегеневого апарату

6. Rо-графія ОГК

7. ЕКГ

8. УЗО органів черевної порожнини

9. Бронхоскопія

10. ФІГ ДС

11. Огляд спеціалістів (ЛОР, невропатолог окуліст)

1. В₂-агоністи короткої та пролонгованої дії

2. Міолітики

3. Муколітики

4. Холінолітики

5. Теофілін

6. Кортикостероїди парентеральне коротким курсом

7. Фізіотерапія (ЛФК. масаж)

8. Лікування супутніх захворювань.

9. В період ремісії – планова протизапальна терапія (інтал. тайлед. кортикостероїди інгаляційні, іноді - короткий курс оральних кортикостероїдів), антилейкотриєни

10. В період ремісії - специфічна

гіпосенсибілізація

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Покращення ФЗД

4. Санація вогнищ інфекції

5. Переведення астми в більш легку форму

6. Покращення якості життя хворих

20

астматичний стан

J46

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня та 2-го рівня

3. Специфічна алергодіагностика

4. ФЗД

5. Вірусологічне та бактеріологічне обстеження бронхолегеневого апарату

6. Rо-графія ОГК

7. ЕКГ

8. УЗО органів черевної порожнини

10. ФГДС

11. Огляд спеціалістів (ЛОР невропа-толог, окуліст)

1. Реанімаційні заходи та методи інтенсивної терапії

2. Після чого - лікування як при тяжкій формі бронхіальної астми

1. Купірування астматичного стану

20

1

2

3

4

5

6

7

2.

Алергічній риніт

J30.1

1. Загальний аналіз крові та сечі

1. Елімінація алергена

1. Ліквідація або зменшення клінічних симптомів

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

5-7

J30.4

2. Специфічна алергодіагностика

3. Імунологічне обстеження 1-го та 2-го рівня

4. Rо-графія, теромографія додаткових пазух носа

5. Консультація ЛОР-лікаря

2. Антигістамінні місцево та per os

3. Нестероїдні протизапальні препарати місцево (інтал. ломусол. оптикром)

4. Судиннозвужуючі препарати

5. Топікальні кортикостероїди місцево

6. Специфічна гіпосенсибілізація в періоді ремісії

3.

Кропив'янка

L50

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го та 2-го рівня

3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентеральне та рег os)

3 . Кортикостероїди парентеральне коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати

7. Іноді – екстракорпоральна детоксикація

1. Ліквідація або зменшення клінічних симптомів

2. Відсутність рецидивів чи їх полегшення.

5-7

4.

Набряк Квінке

Т78.3

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го та 2-го рівня

3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентеральне та рег os)

3. Кортикостероїди парентеральне коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати

7. Іноді – екстракорпоральна детоксикація.

1. Клінічне одужання

3-5

5.

Анафілактичній шок

Т78.2

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го та 2-го рівня

3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Протишокова терапія (включаючи кортикостероїди парентерально)

3. Реанімаційні заходи

1. Клінічне одужання

7-9

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ЦРЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Анафілактичний шок

Т78.2

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЧСС,ЧД.

3. ЦВТ.

4. Клінічний аналіз крові.

5. Аналіз сечі.

6. Визначення гемоглобіну і гематокриту

7. Визначення біохімічних параметрів крові (білок, глюкоза, білірубін, сечовина).

8. ЕКГ

9. Рентген-контроль легень.

1. При асистолії - закритий масаж серця і штучне дихання («із рота в рот», «рот – повітропровід», «рот – маска»).

2. Інгаляція кисню,

3. В/в – адреналін 0,005 мг/кг ваги тіла разово, підтримка – 0,0001 мг/кг/хв.. до стабілізації АТ.

4. В/в димедрол 1-2 мг/кг ваги тіла.

5. Еуфілін в/в 3-5 мг/кг ваги тіла через 6^ годин.

6. Госпіталізація в палату або у відділення. інтенсивного лікування.

7. Постійний нагляд за параметрами дихання і кровообігу, апаратний моніторинг серця. АТ, частоти дихання.

8. Контроль діурезу.

9. При необхідносте – ШВЛ.

10. Виклик анестезіолога у складі виїзної бригади із ОДЛ.

1. Довготривала підтримка життєво-важливих функцій;

а)стабілізація АТ;

б)стабілізація САТ;

в)стабілізація ЦВТ;

г)достатній діурез;

2. Своєчасний виклик консультантів з ОДЛ (МДЛ).

3-14

2.

Інфекційно- токсичний шок (ІТШ)

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЧСС,ЧД.

3. ЦВТ.

4. Шлунковий зонд.

5. Вимірювання температури тіда.

6. Поширений клінічний аналіз крові.

7. Аналіз сечі.

8. Визначення гематокрит^'

9. Лабораторне визначення електролітів, білка, цукру, білірубіну, сечовини.

1. Інгаляція кисню.

2. В/в - суміш фізіологічного розчину і реополіглюкіну до стабілізації АТ.

3. При підозрі на менінгококову інфекцію в/в – пеніцилін 100 ЕД на кг м.т. одноразово.

4. Глюкокортикоїди в/в 10 мг/кг по преднізолону

5. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

1. Довготривала підтримка ефективного кровообігу та дихання.

2. Стабілізація АТ.

3. Стабілізація САТ.

4. Стабілізація ЦВТ.

5. Достатній діурез.

6. Своєчасне усунення ускладнень.

1-3

1

2

3

4

5

6

7

10. Бактеріологічне обстеження 11. Рентгенологічне обстеження

6. Постійний нагляд за параметрами кровообігу

7. Приладовий моніторинг серцевої діяльності 8. Погодинний контроль діурезу

9. Апаратне дихання по показанням

10. Встановлення центрального венозного катете­ра.

11. Вимірювання ЦВТ.

12. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

13. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

14. Аміноглікозиди в сполученні з цефалоспоринами та інші антибіотики.

15. Виклик дитячого анестезіолога у складі виїзної консультативної бригади із ОДЛ (за показаннями) або консультування по телефону.

3.

Респіраторний дистрес-синдром дорослих (РДСД)

J80

1. Огляд хворого.

2. Шлунковий зонд.

3. Вимірювання АТ. ЧСС. ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокриту'.

8. Лабораторне визначення електролітів, білка, цукру, білірубіну, сечовини.

9. Бактеріологічне обстеження. 10.ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Інгаляція кисню

3. Дихання в режимі СД ППТ або ШВЛ.

4. Постійний нагляд за параметрами кровообіг і дихання.

5. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

6. Погодинний контроль діурезу.

7. Апаратне дихання( по показанням).

8. Встановлення центрального венозного катетера.

9. Вимірювання ЦВТ.

10. Назогастральний зонд.

11. Подовжена інфузія колоїдно-

1. Адекватна ди­хальна підтримка;

а)СД ППТ;

б)ШВЛ;

2. Стабілізація АТ.САТ.

3. Вимірювання ЦВТ.

4. Своєчасне звернення за консультацією та транспортування хворого в ОДЛ.

1-3

1

2

3

4

5

6

7

кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

12. Подовжена інфузія допаміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

13. Виклик обласної виїзної бригади для переводу дитини в ОДЛ.

4.

Набряк головного мозку

1. Огляд хворого.

2. Назогастральний зонд.

3. Вимірювання АТ, ЧСС, ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокрит)

8. Лабораторне визначення електролітів, білірубіну, сечовини.

9. Бактеріологічне обстеження.

10. ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження легень.

12. Ехоенцефалоскопія.

1. Госпіталізація в палат) інтенсивного лікування.

2. Апаратне дихання повітряно-кисневою сумішшю у помірної гіпервентиляції.

3. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і дихання

4. Приладовий моніторинг сердцевої діяльності.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. Встановлення центрального венозного катете­ра.

7. Вимірювання ЦВТ.

8. Назогастральний зонд.

9. Обмежена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів в режимі помірної дегідратації.

10. Підтримка гематокриту в межах 0.3-0.35.

11. Дексазон 2-4 мг/кг одноразово на початку лікування.

12. Виклик обласної виїзної консультативної бригади для транспортування дитини в ОДЛ

1. Проведення ШВЛ

2. При необхідності усунення конвульсії.

3. Своєчасне транспортування в ОДЛ.

1-2

5.

Зупинка дихання та кровообігу, за МКХ "зупинка серця"

J46

Швидкий огляд хворого та виявлення ознак зупинки дихання та кровообігу:

– апное;

– відсутність пульсу на великих артеріях;

– втрата відомості;

– розширення зіниць;

1. Відновлення та підтримка прохідності ди­хальних шляхів.

2. Штучне дихання «рот-маска».

3. Закритий масаж серця.

4. Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

5. Інтубація трахеї. ШВЛ.

1. Ефективна підтримка життєво-важливих функцій.

2. Своєчасне звер­нення за консуль­тацією в ОДЛ (МДЛ).

1-2

1

2

3

4

5

6

7

– різка блідість або цианоз.

1. Запис та моніторинг ЕКГ.

2. Лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

3. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза).

4. Визначення гематокриту.

6. Апаратна вентиляція легень з подачею кисню.

7. Моніторинг ЕКГ. контроль ефективності серцево-легеневої реанімації.

8. Забезпечення надійного венозного доступу.

9. Діагностика виду – зупинки кровообігу та зумовлена цим медикаментозна та електроімпульсна терапія.

10. Лікування постреанімаційного стану.

11. Виклик анестезіолога у складі консультантів та бригади з ОДЛ (МДЛ) чи консультація по телефону

6.

Астматичний стан

J46

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЧСС, ЧД.

3. Термометрія

4. Клінічний аналіз крові, сечі

5. ЕКГ

6. Огляд отоларинголога

7. Рентгенографія легень.

8. Визначення гематокриту.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Симпатоміметики у вигляді інгаляцій, в/в або в/м введень

3. При відсутності ефекту – еуфілін 7 мг/кг маси тіла в/в чи в/м

4Преднізолон 2 мг/кг тіла одноразово.

5. При відсутності блювання – муколітики per os

6. Облік надходжень та втрат рідини.

7. Інгаляція зволоженого кисню постійно.

8. Терапія грудної клітини.

9. Стимуляція кашлю.

10. Підтримуюча еуфілінізація відповідно до віку. Максимально 20-21 мг/кг.

11. Постійний контроль ЧД,ЧСС,АТ.

12. Антибіотики за показаннями.

13. Інгаляція муколітиків.

14. Лаваж ТБД та ШВЛ при необхідності.

15. Виклик анестезіолога у складі консультантів та бригади з ОДЛ (МДЛ) чи консультація по телефону

1. Ефективна підтримка дихан­ня, кровообігу.

2. Своєчасна консультація з ОДЛ.

1-2

1

2

3

4

5

6

7

7.

Гіповолемічний шок (гостра дегідратація)

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЧД,ЧСС. Температури.

3. Аускультація серця.

4. Клінічний аналіз крові, сечі.

5. Визначення гематокриту.

6. Біохімічне обстеження крові(*загальний білок, глюкоза. білірубін, сечовина. калій, натрій, хлор).

7. ЕКГ.

1. Реанімаційні заходи (при необхідності).

2. Інгаляція кисню.

3. Постановка назогастрального зонду.

4. Оральна регідратація.

5. Зігрівання дитини.

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивної терапії.

7. Моніторинг АТ.ЧСС.ЧД.

8. Забезпечення надійного судинного доступу.

9. Визначення ЦВТ.

10. Контроль діурезу.

11. ШВЛ при необхідності.

12. Визначення типу гіповолемічного шоку.

13. Якщо шок некомпенсований, незалежно від типу шоку провести на протязі 1 години в/в інфузію колоїдно-сольових розчинів в обсязі 20-30 мл/кг.

14. Продовжити в/в Інфузію рідини в обсязі 10 мл/кг/год. до відновлення діурезу.

1. Стабілізація АТ.

2. Стабілізація САТ.

3. Нормалізація ЦВТ.

4. Достатній діурез.

5. Ефекгивне дихання.

6. Своєчасна консультація спеціалістів з ОДЛ (МДЛ).

1

8.

Гострий набряк легень, за МКХ "набряк легень"

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЦВТ.

3. Визначення ритмічності пульсу, легень

4. Вимірювання ЧД

5. Рентгенографія легень.

6. ЕКГ.

7. Лабораторні клінічні дослідження крові, сечі.

8. Біохімічні дослідження крові (електроліти. глюкоза, загальний білок).

9. Визначення гематокриту.

1. Госпіталізація у відділення реанімації.

2. Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ і подачею кисню.

3. Лікування аритмії медикаментозне у відповідності до виду розладу ритму.

4. Постійний контроль параметрів дихання і кровообігу.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. При середньому системному АТ нижче 70 мм.рт.ст. призначити допамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

7. Накладання венозних джгутів на кінцівки на 20-30 хвилин, напівсидяче положення.

8/ Дімедрол 1 мг/кг в/в або в/м.

9. Допмін в дозі 1-5 мкг/кг/хв. При наявності показань.

1. Своєчасність ШВЛ з ПТКВ.

2. Відсутність артеріальної гіпертензії та нормалізація САТ.

3. Нормальне або з тенденцією до нормалізації ЦВТ.

4. Достатній діурез.

5. Своєчасне звернення до консультантів.

1-2

1

2

3

4

5

6

7

10. Введення морфіну 0,2 мг/кг кожні 6-8 годин в/м під контролем ЦВТ.

11. Виклик консультанта-анестезіолога з ОДЛ (МДЛ) або консультація по телефону

№ №

п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ОДЛ, МДЛ

Перелік діагностичних обстежень 

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (Дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Анафілактичний шок

Т78.2

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АД,ЧСС,ЧД.

3. ЦВТ.

4. Клінічний аналіз крові.

5. Аналіз сечі.

6. Визначення гемоглобіну і гематокриту

7. Визначення біохімічних параметрів крові (білок, глюкоза, білірубін, сечовина).

8. ЕКГ

9. Рентген-контроль легень.

10. Поширені лабораторні дослідження крові і сечі.

11. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза, альфаамілаза, коагулограма, білок.

12. Гази крові.

13. УЗД.

14. Дослідження імунологічного стану дитини.

15. Поглиблені дослідження коагулограми

1. При асистолії – закритий масаж серця і штучне дихання ("із рота в рот", "рот - повітропровід". "рот – маска").

2. Інгаляція кисню.

3. В/в – адреналін 0,005 мг/кг ваги тіла разово, підтримка – 0,0001 мг/кг/хв до стабілізації АТ.

4. В/в дімедрол 1-2 мг/кг ваги тіла.

5. Еуфілін в/в 3-5 мг/кг ваги тіла через 6 годин.

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивного лікування.

7. Постійний нагляд за параметрами дихання і кровообігу, апаратний моніторинг серця. АТ, частоти дихання.

8. Контроль діурезу. При необхідносте – ІІТВЛ.

9. Цілодобовий контроль всіх фізіологічних параметрів – кардіомоніторинг, пульсоксиметрія,оцінка дихання.

10. Апаратна ШВЛ (при необхідності).

11. Фармакологічна підтримка серцево-судинної діяльності – допмін в дозі 1-5 мкг/кг/хв (при наявності показань).

12. Лікування ускладнень шоку.

13. При необхідності виклик анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади, або консультація по телефону.

1. Ефективна довготривала підтримка дихання та кровообігу:

а)стабілізація АТ;

б)-"- САТ;

в)-"- ЦВТ;

г)достатній діурез;

д)нормалізація показників КЛС.

2. Своєчасне виявлення ускладнень з боку головного мозку, легенів, нирок та їх лікування.

7-21

1

2

3

4

5

6

7

2.

Інфекційно-токсичний шок (ІТШ)

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АД,ЧСС,ЧД.

3. ЦВТ.

4. Шлунковий зонд.

5. Вимірювання температури тіла.

6. Поширений клінічний аналіз крові.

7. Аналіз сечі.

8. Визначення гематокриту

9. Лабораторне визначення електролітів, білка, цукру, білірубіну, сечовини.

10. Бактеріологічне обстеження.

11. Рентгенологічне обстеження.

12. Поширені бакобстеження біологічних рідин хворого.

13. Вимірювання газів крові.

14. Визначення показників коагуляції та фібринолізу крові.

15. УЗД.

І6. Реовазографія.

1. Інгаляція кисню.

2. В/в – суміш фізіологічного розчину і реополіглюкіну до стабілізації АТ.

3. При підозрі на менінгококову інфекцію в/в – пеніцилін 100 Од на кг м.т. одноразово.

4. Глюкокортикоїди в/в 10 мг/кг по преднізолону.

5. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

6. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і дихання.

7. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

8. Погодинний контроль діурезу.

9. Апаратне дихання (по показанням).

10. Встановлення центрального венозного катетера.

11. Вимірювання ЦВТ.

12. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїних розчинів до стабілізації кровообіг}.

13. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

14. Аміноглікозиди в сполученні з цефалоспоринами та інші антибіотики.

15. Цілодобовий кардіомоніторинг.

16. Цілодобова пульсоксиметрія.

17. Контроль дихання.

18. Апаратна ШВЛ в разі необхідності.

19. Лікування ускладнень шоку.

20. При необхідності виклик дитячого анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультування по телефону.

21. Плазмаферез.

1. Ефективна довготривала підтримка життєво важливих органів та систем:

а)стабільний АТ;

б)-"- САТ.

в)-"- ЦВТ;

г)нормальні показники КЛС;

д)достатній діурез;

е)нормалізація коагулограми.

7-21

1

2

3

4

5

6

7

3.

Респіраторний дистрес-синдром дорослих (РДСД)

1. Огляд хворого.

2. Шлунковий зонд.

3. Вимірювання АТ, ЧСС, ЧД.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Інгаляція кисню.

3. Дихання в режимі СД ППТ або ШВЛ.

4. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і дихання.

5. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

6. Погодинний контроль діурезу.

7. Апаратне дихання( по показанням).

8. Встановлення центрального венозного катете­ра.

9. Вимірювання ЦВТ.

10. Назогастральний зонд.

11. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

12. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

13. Цілодобовий кардіомоніторинг.

14. Цілодобова пульсоксиметрія.

15. Режимна (апаратна) ШВЛ (ППТ).

16. Лікування ускладнень РДС.

17. Виклик консультанта анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

1. Усунення, чи зменшення дихальної підтримки:

а)усунення ШВЛ;

б)-"-СДППТ;

в)зменшення відсотків кисню у дихальній суміші.

2. Своєчасне виявлення та усунення ускладнень.

7-21

4.

Набряк головного мозку

1. Огляд хворого.

2. Назогастральний зонд.

3. Вимірювання АТ, ЧСС, ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокриту'.

8. Лабораторне визначення електролітів, білірубіну, сечовини.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Апаратне дихання повітряно-кисневою сумішшю у помірній гіпервентиляції.

3. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і диханням.

4. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

5. Погодинний контроль діурезу

1. Усунення, чи зменшення дихальної підтримки:

а)усунення ШВЛ;

б)-"-СД ППТ;

в)зменшення відсотків кисню у дихальній суміші.

7-21

1

2

3

4

5

6

7

9. Бактеріологічне обстеження.

10. ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження.

12. Ехоенцелоскопія.

13. Вимірювання газів крові.

14. Визначення показників коагуляції та фібринолізу крові.

15. Люмбальна пункція з вимірюванням тиску в спинномозковому каналі.

16. Дослідження лікхвору.

17. ЕХО ЕГ.

18. УЗД (новонароджені).

19. МРТ головного мозку.

6. . Встановлення центрального венозного катетера.

7. Вимірювання ЦВТ.

8. Назогастральний зонд.

9. обмежена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів в режимі помірної дегідратації.

10. Підтримка гематокриту в межах 0,3-0,35.

11. Дексазон 2-4 мг/кг одноразово на початку лікування.

12. Цілодобовий кардіомоніторинг.

13. Цілодобова пульсоксиметрія.

14. Апаратна ШВЛ в режимі нормокапнії.

15. Лікування ускладнень

16. Виклик консультанта анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

2. Своєчасне виявлення та усунення ускладнень.

5.

Зупинка дихання та кровообігу.

Асистолія.

За МКХ «Зупинка серця».

І46

Швидкий огляд хворого та виявлення ознак зупинки дихання та кровообігу:

- апное;

- відсутність пульсу на великих артеріях;

- втрата свідомості;

- розширення зіниць;

- різка блідість або ціаноз.

1. Запис та моніторинг ЕКГ.

2. Лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

3. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза).

4. Визначення гематокриту.

5. Розгорнуті лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

6. Біохімічні дослідження крові

1. Відновлення та підтримка прохідності дихальних шляхів.

2. Штучне дихання “рот-маска”.

3. Закритий масаж серця.

4. Госпіталізація у відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

5. Інтубація трахеї, ШВЛ.

6. Апаратна вентиляція легень з подачею кисню.

7. Моніторинг ЕКГ. контроль ефективності серцево-легеневої реанімації.

8. Забезпечення надійного венозного доступу.

9. Діагностика виду зупинки кровообігу та зумовлена цим медикаментозна та електроімпульсна терапія.

1. Стабілізація АТ.

2. -"- САТ.

3. -"- КЛС;

4. Відновлення самостійного дихання.

5. -"- свідомості.

6. Профілактика та ефективне лікування ускладнень з боку головного мозку, легенів нирок.

7-21

1

2

3

4

5

6

7

(коагулограма, протеїнограма, осмолярність крові).

7. Гази крові та кислотно-лужний баланс.

8. Консультації фахівців (кардіолог, невролог) у т.ч. по телефону.

10. Лікування постреанімаційного стану.

11. Кардіомоніторинг, пульсоксиметрія

6.

Астматичний статус

J46

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ.ЧСС.ЧД.

3. Термометрія.

4. Клінічний аналіз крові, сечі.

5. ЕКГ.

6. Огляд отоларинголога.

7. Рентгенографія легень.

8. Визначення гематокрит.

9. Біохімічне обстеження крові (цукор, коагулограма. електроліти, гази та КОС).

10. Імунограма.

11. Повторити рентгенограму.

12. Розгорнуті лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

13. Поглиблені біохімічні дослідження крові (коагулограма. протеїнограма. осмолярність крові).

14. Гази крові та кислотно-лужний баланс.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Симпатоміметики у вигляді інгаляцій, в/в або в/м введень.

3. При відсутності ефекту – еуфілін 7 мг/кг маси тіла в/в чи в/м.

4. Преднізолон 2 мг/кг маси тіла одноразово.

5. При відсутності блювання – муколітики per os

6. Облік надходжень та втрат рідини.

7. Інгаляція зволоженного кисню постійно.

8. Терапія грудної клітини.

9. Стшгуляція кашлю.

10. Підтримуюча еуфілінізація відповідно до віку. Максимально 20-21 мг/кг.

11. Постійний контроль ЧД.ЧСС.АТ.

12. Антибіотики за показаннями.

13. Інгаляція муколітиків.

14. Лаваж ТБД та ШВЛ при необхідності.

15. Цілодобовий моніторінг.

16. Бронхоскопія за показаннями.

17. Контрольована апаратна ШВЛ при не­обхідності .

18. Імунокоригуюча терапія

19 Консіліум з тактики терапії.

1. Самостійне дихання.

2. Нормалізація співвідношення вдих/видох.

3. Нормалізація по­казників ЛОС.

4. Зменшення дози еуфіліну, глюкокортикоідів з тенденцією до звичайних доз хворого.

7-21

7.

Гіповолемічний шок (гостра дегідратація)

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ.ЧСС.ЧД. Температури.

3. Аускультація серця.

1.Реанімаційні заходи (при необхідності).

2. Інгаляція кисню.

3. Постановка назогастрального зонду.

4. Оральна регідратація.

1. Нормалізація показників ЦВТ, АТ, САТ

7-21

1

2

3

4

5

6

7

4. Клінічний аналіз крові, сечі.

5. Визначення гематокрит.

6. Біохімічне обстеження (загальний білок, глюкоза, білірубін. сечовина, калій, натрій, хлор).

7. ЕКГ

8. Поширені клінічні лабораторні дослідження крові і сечі.

9. Поширені біохімічні дослідження крові і коагулограма. протеїнограма. альфа-амілаза, осмолярність та ін.

10. Дослідження газів крові та кислотно-лужного стану крові.

5. Зігрівання дитини

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивної терапії.

7. Моніторинг АТ.ЧСС.ЧД.

8. Забезпечення надійного судинного доступу.

9. Визначення ЦВТ.

10. Контроль діурезу.

11. ШВЛ при необхідності.

12. Визначення типу гіповолемічного шоку.

13. Якщо шок некомпенсований. незалежно від типу шоку провести на протязі 1 години в/в інфузію колоїдно-сольових розчинів в обсязі 20-30 мл/кг.

14. Продовжити в/в інфузію рідини в обсязі 10 мл/кг/год до відновлення діурезу.

15. Цілодобовий кардіомоніторинг. пульсоксиметрія, моніторинг дихання.

16. Апаратна штучна вентиляція легень при необхідності.

17. Продовження симпатоміметичної підтримки.

18. Лікування ускладнень шоку.

19. При необхідності застосування плазмаферезу.

20. При необхідності виклик анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону

2. Відновлення достатнього діурезу.

3. Своєчасне вияв­лення та усунення ускладнень з боку головного мозку. легенів, нирок тощо.

8.

Гострий набряк легень.

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЦВТ.

3. Визначення ритмічності пульсу.

4. Вимірювання ЧД.

5. Рентгенографія легень.

6. ЕКГ

1. Госпіталізація у відділення реанімації.

2. Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ і подачею кисню.

3. Лікування аритмії медикаментозне у відповідності до виду розладу ритму.

4. Постійний контроль параметрів дихання і кровообігу.

1. Самостійні дихан­ня, або зменшення дихальної підтримки (відсотків кисню, СД ППТ),

2. Нормальні показ­ники КЛС.

7-21

1

2

3

4

5

6

7

7. Лабораторні клінічні дослідження

крові, сечі.

8. Біохімічні дослідження крові (електроліти. глюкоза, загальний білок). 9. Визначення гематокриту.

10. Гази крові, кислотно-лужний стан.

11. Консультація кардіолога.

12. Запис ФКГ, проведення ЕХО-кардіографії.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. При середньому системному АТ нижче 70 мм.рт.ст. призначити допамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

7. Накладання венозних джгутів на кінцівки на 20-30 хвилин, напівсидяче положення.

8. Дімедрол 1 мг/кг в/в або в/м.

9. Допамін в дозі 1-5 мкг/кг/хв. При наявності показань.

10. Введення морфіну 0.2 мг/кг кожні 6-8 годин в/м під контролем ЦВТ. 11. Інтубація трахеї і ТТГВЛ з ПДКВ при вираженій дихальній недостатності.

12. При задовільному системному АТ ср./більше 70 мм рт.ст.) назначити нітрогліцерин або нітропрусід натрія, починаючи з доз 0,1 мкг/кг/хв.

13. При системному АТ ер. нижче 70 мм рт.ст. і ЧСС рівної чи вище 120-140 за 1 хв. – назначити добутамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв., а при ЧСС менше 120 за 1 хв. – допамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

14. При некупіруючому набряку легень вирішувати питання про переведення в спеціалізовані центри або НДІ для подальшо­го, можливо хірургічного лікування.

15. УЗД.

3. Нормалізація ЦВТ.

4. Нормалізація САТ. АТ

5. Своєчасне вияв­лення та усунення ускладнень з боку інших органів

№ №

п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

УДСЛ «ОХМАТДИТ»

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (Дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Анафілактичний шок

Т78.2

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АД.ЧСС.ЧД.

3. ЦВТ.

4. Клінічний аналіз крові.

5. Аналіз сечі

6. Визначення гемоглобіну і гематокриту

7. Визначення біохімічних параметрів крові (білок, глюкоза, білірубін, сечовина).

8. ЕКГ

9. Рентген-контроль легень.

10. Поширені лабораторні дослідження крові і сечі.

11. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза, альфа-амілаза. коагулограма. білок.

12. Гази крові.

13. УЗД.

14. При наявності показань - дослідження імунологічного стану дитини;

15. Поглиблені дослідження коагулограми.

1. Ефективна довготривала підтримка дихання та кровообігу:

а)стабілізація АТ:

б)-"- САТ;

в)-"- ЦВТ:

г)достатній діурез;

д)нормалізація показників КЛС

2. Своєчасне виявлення ускладнень з боку головного мозку, легенів, нирок та їх лікування.

7-21

2.

Інфекційно-токсичний шок

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АД.ЧСС.ЧД.

3. ЦВТ.

4. Шлунковий зонд.

5. Вимірювання температури тіла.

6. Поширений клінічний аналіз крові

7.  Аналіз сечі.

1. Інгаляція кисню.

2. В/в - суміш фізіологічного розчину і реополіглюкіну до стабілізації АТ.

3. При підозрі на менінгококову інфекцію в/в – пеніцилін 100 Од на кг м.т. одноразово.

1. При асистолії – закритий масаж серця і штучне дихання ("із рота в рот", "рот-повітропровід". "рот-маска").

2. Інгаляція кисню.

7-21

1

2

3

4

5

6

7

8. Визначення гематокриту

9. Лабораторне визначення електролітів. білка, цукру, білірубіну, сечовини

10. Бактеріологічне обстеження

11. Рентгенологічне обстеження. 12. Поширенні бакобстеження біологічних рідин хворого.

13. Вимірювання газів крові.

14. Визначення показників коагуляції та фібринолізу крові.

15. УЗД.

16. Реовазографія.

17. Дослідження імунологічного стану дитини.

18. Розширене бактеріологічне обстеження біологічних середовищ дитини.

19. При наявності показань консультації спеціалістів – алерголога, невропатолога, кардіолога, нефролога.

4. Глюкокортикоїди в/в 10 мг/кг по преднізолону.

5. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

6. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і

дихання.

7. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

8. Погодинний контроль діурезу.

9. Апаратне дихання (по показанням).

10. Встановлення центрального венозного катетера.

11. Вимірювання ЦВТ.

12. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

13. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

14. Аміноглікозиди в сполученні з цефалоспоринами та інші антибіотики,

15. Цілодобовий кардіомоніторннг.

16. Цілодобова пульсоксиметрія,

17. Контроль дихання.

18 Апаратна ШВЛ в разі необхідності.

19. Лікування ускладнень шоку,

20. При необхідності виклик дитячого анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультування по телефону.

21. Плазмофорез.

22. Лікування важких ускладнень шоку: респіраторного дистрес-синдрому. набряку головного мозку, гострої ниркової недостатності, порушень ритму серцевої діяльності.

3. В/в – адреналін 0.005 мг/кг ваги тіла разово, підтримка – 0.0001 мг/кг/хв. до стабілізації АТ.

4. В/в дімедрол 1-2 мг/кг ваги тіла.

5. Еуфилін в/в 3-5 мг/кг ваги тіла через 6 годин.

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивного лікування.

7. Постійний нагляд за параметрами дихання і кровообігу, апаратний моніторинг серця. АТ. частоти дихання.

8. Контроль діурезу.

9. При необхідності – ШВЛ.

10. Цілодобовий контроль всіх фізіологічних параметрів – кардіомоніторингу, пульсооксіметрія, оцінка дихання.

11. Апаратна ШВЛ (при необхідності).

12. Фармакологічна підтримка серцево-судинної діяльності – допмін в дозі 1-5 мкг/кг/хв (при

1

2

3

4

5

6

7

23. При наявності показань – проведення гемодіалізу, перитонеального діалізу, плазмаферезу. плазмасорбції. гіпербаричної оксигенації.

наявності показань).

13. Лікування ускладнень шоку.

14. При необхідності виклик анестезіолога у складі республіканської консультативної бригади або консультація по телефону.

15. При наявності показань консультації спеціалістів – алерголога, невролога кардіолога, нефролога.

16. Лікування ускладнень шоку: респіраторного дистрес-синдрому дорослих, набряку головного мозку, гострої ниркової недостатності, порушень ритму серцевої діяльності.

17. При наявності показань – проведення гемодіаліз), перитонеального діалізу, плазмаферезу, плазмасорбції, гіпербаричної оксигенації.

1

2

3

4

5

6

7

3.

Респіраторний дистрес-синдром (РДС)

J80

1. Огляд хворого.

2. Шлунковий зонд.

3. Вимірювання АТ. ЧСС, ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокриту.

8. Лабораторне визначення електролітів, білка, цукру, білірубіну, сечовини.

9. Бактеріологічне обстеження.

10. ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження.

12. Поширені бакобстеження хворого

13. Вимірювання газів крові.

14. Визначення показників коагуляції та фібринолізу крові.

15. УЗД

16. Поглиблені дослідження біохімічних показників крові (гази крові, коагулограма, електроліти, білок та його фракції, альфа-амілаза, білірубін) При наявності показань консультації спеціалістів – алерголога, невропатолога, кардіолога, нефролога.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Інгаляція кисню.

3. Дихання в режимі СД ППТ або ШВЛ.

4. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і дихання.

5. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

6. Погодинний контроль діурезу.

7. Апаратне дихання ( по показанням).

8. Встановлення центрального венозного катетера.

9. Вимірювання ЦВТ.

10. Назогастральний зонд.

11. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

12. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

13. Цілодобовий кардіомоніторинг.

14. Цілодобова пульсоксиметрія.

15. Режимна (апаратна) ШВЛ (ППТ).

16. Лікування ускладнень РДС.

17. Виклик консультанта анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

18. Лікування важких ускладнень респіраторного дистрес-синдрому. набряку головного мозку, гострої ниркової недостатності, порушень ритму серцевої діяльності.

19. При наявності показань – проведення гемодіалізу, перитонеального діалізу, плазмаферезу, плазма сорбції, гіпербаричної оксигенації.

1. Усунення, чи зменшення дихаль­ної підтримки:

а)усунення ШВЛ:

б)-"- СД ППТ: в)зменшення відсотків

кисню у дихальній суміші.

2. Своєчасне виявлен­ня та усунення ускладнень

7-21

1

2

3

4

5

6

7

4.

Набряк головного мозку

1. Огляд хворого.

2. Назогастральний зонд.

3. Вимірювання АГ. ЧСС. ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокриту.

8. Лабораторне визначення електролітів, білірубіну, сечовини.

9. Бактеріологічне обстеження.

10. ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження легень.

12. Ехоенцефалоскопія

13. Вимірювання газів крові

14. Визначення показників коагуляції та фібрінолізу крові.

15. Люмбальна пункція з вимірюванням тиску в спиномозковому каналі.

16. Дослідження лікхвору.

17. ЕХО ЕГ.

18. УЗД (новонароджені).

19. МРТ головного мочку.

20. Поглиблені дослідження біохімічних показників крові (гази крові, коагулограма. електроліти. білок і його фракції, альфа-амілаза, білірубін).

21. Комп’ютерне або МРТ дослідження головного мозку.

22. При наявності показань консультації спеціалістів – алерголога, невролога, кардіолога, невропатолога.

1. Повернення свідомості.

2. Відновлення са­мостійного дихання.

3. Стабільні показни­ки функції кровообігу

4.  (тиск, діурез тощо).

5. Своєчасне вияв­лення та усунення ускладнень.

7-48

1

2

3

4

5

6

7

5.

Зупинка дихання та кровообігу за МКХ – "зупинка серця".

J46

Швидкий огляду хворого та виявлення ознак зупинки дихання та кровообігу

- апное;

- відсутність пульсу на великих артеріях;

- втрата свідомості.

- розширення зіниць.

- різка блідість або цианоз

1. Запис та моніторинг ЕКГ.

2. Лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

3. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза).

4. Визначення гематокриту.

5. Розгорнуті лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

6.Біохімічні дослідження крові (коагулограма, протеїнограма. осмолярність крові).

7. Гази крові та кислотнолу жний баланс.

8. Консультації фахівців (кардіолог, невролог), у т ч. по телефону.

9. Поглиблені дослідження біохімічних показників крові (гази крові, кислотно-лужний баланс коагулограма. електроліти, білок і його фракції, альфа-амілаза. білірубін).

10. Комп'ютерне або ЯМР дослідження головного мозку.

I1. Консультації спеціалістів при необхідності.

1. Стабілізація АТ.

2.-"- САТ

3.-"- КЛС

4. Відновлення самостійного дихання.

5.-"-свідомості.

6. Профілактика та ефективне лікування ускладнень з боку головного мозку, легенів, нирок.

7-21

6.

Астматичний статус

J46

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ.ЧСС.ЧД.

3. Термометрія

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Апаратне дихання повітряно-кисневою

1. Самостійне дихання.

2. Нормалізація співвідношення

7-21

1

2

3

4

5

6

7

4. Клінічний аналіз крові, сечі

5. ЕКГ.

6. Огляд отоляринголога.

7. Рентгенографія легень.

8. Визначення гематокриту,

9. Біохімічне обстеження крові (цукор. коагулограма. електроліти, гази та КОС).

10. Імунограма.

11. Повторити рентгенограму.

12. Розгорнуті лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

13. Поглиблені біохімічні дослідження крові (коагулограма. протеінограма. осмолярність крові).

14. Гази крові та кислотно-лужний баланс.

15. Бронхограма (за показаннями).

16. Консультація спеціалістів при необхідності лікування.

сумішшю у помірної гіпервентиляції.

3. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і

дихання.

4. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. Встановлення центрального венозного катетера.

7. Вимірювання ЦВТ.

8. Назогастральний зонд.

9. Обмежена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів в режимі помірної дегідратації.

10. Підтримка гематокриту в межах 0,3-0,35. н 2-4 мг/кг одноразово на початку

11. Дексазон 2-4 мг/кг одноразово на початку. 12. Цілодобовий кардіомоніторинг.

13. Цілодобова пульсоксимстрія.

14. Апаратна ШВЛ в режимі нормокапнії.

15. Лікування ускладнень.

16. Виклик консультанта-анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

17. Лікування важких ускладнень: респіраторного дистрсс-синдрому. гострої ниркової недостатності, порушень ритму серцевої діяльності та ін.

18. При наявності показань – проведення гемоультрафільтрації, плазмаферезу, гіпербаричної оксигенції.

вдох/видох.

3. Нормалізація показників ЛОС.

4. Зменшення дози еуфіліну.глюкокортикоїдів з тенденцією до звичайних доз хворого.

1

2

3

4

5

6

7

7.

Гіповолемічний шок.

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ.ЧД.ЧСС. Температури.

3. Аускультація серця.

4. Клінічний аналіз крові, сечі.

5. Визначення гематокриту.

6. Біохімічне обстеження крові (*загальний білок, глюкоза, білірубін.сечовина, калій, натрій, хлор).

7. ЕКГ.

8. Поширені клінічні лабораторні дослідження крові і сечі.

9. Поширені біохімічні дослідження крові і коагулограма. протеінограма. альфа-амілаза. осмолярність та ін.

10. Дослідження газів крові та кислотно-лужного стану крові.

11. Дослідження імунологічного стану.

12. Поглиблені біохімічні дослідження.

13. Консультації спеціалістів при необхідності.

1. Реанімаційні заходи (при необхідності).

2. Інгаляція кисню.

3. Постановка назогастрального зонду.

4. Оральна регідратація.

5. Зігрівання дитини.

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивної терапії.

7. Моніторинг АТ.ЧСС.ЧД.

8. Забезпечення надійного судинного доступу.

9. Визначення ЦВТ. 10.Контроль діурезу.

11. ШВЛ при необхідності.

12. Визначення типу гіповолемічного шоку.

13. Якщо шок некомпснсований. незалежно від типу шоку провести на протязі 1 години в/в інфузію колоїдно-сольових розчинів в обсязі 20-30 мл/кг.

14. Продовжити в/в інфузію рідини в обсязі 10 мл/кг/год до відновлення діурезу.

15. Цілодобовий кардіомоніторинг. пульсоксиметрія. моніторинг дихання.

16. Апаратна штучна вентиляція легень при необхідності.

17. Продовження симпатоміметичної підтримки.

18. Лікування ускладнень шоку.

19. При необхідності застосування плазмаферезу.

20. При необхідності виклик анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

21. Лікування ускладнень шоку.

22. При необхідності проведення будь-якого методу еферентної терапії та гіпербаричної оксигенації.

1. Нормалізація показників ЦВТ, АТ, САТ.

2. Відновлення достатнього діурезу.

3. Своєчасне виявлення та усунення ускладнень з боку головного мозку, легенів, нирок тощо.

7-21

1

2

3

4

5

6

7

8.

Гострий набряк легень (за МКХ- набряк легень).

1. Огляд хворого

2. Вимірювання АТ.ЦВ'І.

3. Визначення ритмічності пульсу.

4. Вимірювання ЧД.

5. Рентгенографія легень.

6. ЕКГ.

7. Лабораторні клінічні доследження крові, сечі.

8. Біохімічні дослідження крові (електрліти. глюкоза, загальний білок).

9. Визначення гематокриту

10. Гази крові, кислотно-лужний стан.

11. Консультація кардіолога.

12. Запис ФКГ. проведення ЕХО-кардіографії.

13. Дослідження імунологічного стану. 14. Поглиблені біохімічні дослідження.

1. Госпіталізація у відділення реанімації.

2. Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ і подачею кисню.

3. Лікування аритмії медикаментозне у відповідності до виду розладу ритму.

4. Постійний контроль параметрів дихання і крово­обігу.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. При середньому системному АТ нижче 70 мм.рт.ст. призначити допамін. починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

7. Накладання венозних джгутів на кінцівки на 20-30 хвилин, напівсидяче положення.

8. Дімедрол 1 мг/кг в/в або в/м.

9. Допамін в дозі 1-5 мкг/кг/хв. При наявності показань.

10. Введення морфіну 0.2 мг/кг кожні 6-8 годин в/м під контролем ЦВТ.

11. Інтубація трахеї і 1ИВЛ з ПДКВ при вираженій дихальній недостатності.

12. При задовільному системному АТ ср./більше 70 мм рт.ст. – назначити нітрогліцерин або нітропрусід натрія. починаючи з Доз 0.1 мкг/кг/хв.

13. При системному АТ ер. нижче 70 мм рт.ст. і ЧСС рівної чи вище 120-140 за 1 хв. – назначити добутамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв. а при ЧСС менше 120 за 1 хв. – допамін. починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

14. При некупіруючому набряку легень вирішувати питання про переведення в спеціалізовані центри або НДІ для подальшого, можливо хірургічного лікування.

15. УЗД.

1. Самостійні дихання або зменшення дихальної підтримки (відсотків кисню, СД ППТ).

2. Нормальні показники КЛС.

3. Нормалізація ЦВТ.

4. Нормалізація САТ, АД.

5. Своєчасне виявлення та усунення ускладнень з боку інших органів.

7-21

1

2

3

4

5

6

7

16. Лікування ускладнень гострого набряку легень.

17. При необхідності проведення будь-якого метода еферентної терапії та гіпербаричної оксигенації.

18. Консультації спеціалістів при необхідності.

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

РЛ, ЦРЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

Гострий лейкоз; хронічний мієлолейкоз; злоякісні лімфоми (лімфобластні, лімфогрануле-матоз)

С81, С83, С85, С88, С91, С92, С93, С94, С95

1. Аналіз крові розгорнутий

2. Рентгенографія органів грудної порожнини

3. УЗД органів черевної порожнини

1. При рівні Hb менш 50 г/л –трансфузія еритроцитарної маси.

2. При масивній кровотечі. ДВС-синдромі – транфузія свіжозамороженої плазми.

3. При лихоманці більш 38.5 – антибактеріальна терапія.

4. Направлення в обласне онкогематологічне відділення

1. Хворий з підозрою на пухлину кровотворної або лімфоїдної системи у соматичне компенсованому стані направлений на обслідування та лікування до гематолога в обласне гематологічне відділення:

· Hb не менше 50 г/л;

· немає профузної кровотечі;

· немає ознак гострої та наростаючої

серцево-дихальної недостатності:

· немає судомного синдрому:

Т тіла не більше 38.5.

3-5

2. У стані гематологічної ремісії, на підтримуючій хіміотерапії – диспансерний нагляд педіатра.

диспансерний нагляд педіатра:

· Нв не менше 100 г/л;

· лейкоцити 2.0-5 Ох10⁹/л;

· лімфоцити більш 300/мкл;

· немає вираженої дисфункції серцево-судинної системи, печінки; нирок;

· немає ознак ураження ЦНС.

2-5 років

2.

Анемії:

1. Аналіз крові розгорнутий, ретикулоцити, тромбоцити.

ГРУПА А:

1. Ферротерапія.

2. Вітамінотерапія ("С", "В₁₂".фолієва кислота).

3. Коррегування дієти

1. Одужання 2. Клініко-гематологічна ремісія: рівень Hb більше 110 г/л.

Амбула-торне лікування 30-60

а)дефіцитні (білково-залізо-вітамінне-);

D50-D53

1

2

3

4

5

6

7

в)гемолітичні (уроджені, набуті);

D55- D59

2. Біохімічні показники крові (білок, фракції. ВІ, АЛТ, АСТ, ферритин або сироваткове залізо, глюкоза, сечовина, креатинін).

3. Аналіз сечі загальній, жовчні пігменти, вільний Hb.

ГРУПА В та С:

1. Направлення в обласне гематологічне відділення.

2. При рівні Hb менш 50 г/л – трансфузія еритроцитарної маси одногрупної (або 0(1) Rh-від’ємної у випадку позитивної пан аглютинації).

3. Внутрішньовенна інфузія розчинів глюкози та фізіологічного.

4. Кортикостероїди (за показаннями).

1. Одужання

2. Клініко-гематологічна ремісія:

· рівень Hb більш 100 г/л;

· рівень гранулоцитів більш 1.0x10⁹/л;

· рівень тромбоцитів більш І00.0x10⁹/л;

· рівень Ві менше 50 мМоль/л.

14-90

с)апластичні

(конституціональ-ні, набуті).

D60-D64

3.

Гематологічні захворювання:

ГРУПА А –

гемофілія А, В, С ГРУПА В – коагулопатії (уроджені, набуті), хвороба Виллебранда

ГРУПА С – тромбоцитопенії, тромбоцитопатії

D65-D69

1. Аналіз крові на тромбоцити

2. Час згортання крові подовженість кровотечі.

3. Аналіз сечі загальний, за Нечипоренко.

4. Рентгенографія суглобів.

5. Консультація ортопеда. 6. Консультація дитячого невролога.

7. Тест Грегерсена.

8. Очне дно.

ГРУПА А та В:

1. Імобілізація кінцівки при артрозі або великій тканинній гематомі.

2. Планове введення кріопреипіту/концентрату 8-го фактора при гемофілії А. хворобі Виллебранда.

3. Планове введення свіжозамороженої плазми/концентрату 9-го фактора – при гемофілії В.

4. При відсутності препаратів –направлення в обласне гематологічне відділення.

1. Компенсація стану хворого:

- немає ознак продовження кровотечі;

2. Направлення в ОДЛ.

3-20

ГРУПА С:

1. Оцінка критеріїв транспортабельності хворого:

- ступінь важкості тромбоцитопенії, (глибока - менш 50.0/мкл)

- виразність геморагічного синдрому в ділянці верхньої частини тулуба, на голові: профузна. носова, ниркова,

1. Компенсація стану хворого:

- немає ознак продовження кровотечі;

- немає судомного синдрому;

- рівень Hb більш 50 г/л.

2. Клініко-гематологічна ремісія (рівень тромбоцитів більше 100.0 х!0⁷л).

3. Направлення в ОДЛ.

5-30

1

2

3

4

5

6

7

гастро-інтестинальна кровотеча;

- ознаки внутрішньо-м’язового крововиливу.

2.2. За критеріями транспортабельності – направлення в обласне гематологічне відділення.

3. У випадку нетранспортабельності: – преднізолон в дозі 2-5 мг/кг маси тіла за добу; дицинон (етамзилан). е-АМКК (ПАМ БА):

- свіжезаморожена плазма;

- при рівні Hb менше 50 г/л – трансфузія еритроцитарної маси.

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

РЛ, ЦРЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Гострий

лейкоз:

хронічний

мієлолейкоз;

злоякісні лімфоми

(лімфобластні лімфогрануле-матоз)

злоякісний

гістіоцитоз

первинно

виявленими або рецидив

С81

С83

С85

С88

С91

С92

С93

С94

С95

1. Аналіз крові розгорнутий.

2. Тромбоцити.

3. Мієлограма.

4. Цитохімічні дослідження кістково-мозкового пунктату.

5. Трепанобіопсія кісткового мозку.

6. Біопсія лімфатичного вузла, пухлинного новоутворення.

7. Спиномозкова пункція з цитологічним дослідженням клітин ліквору.

8. Рентгенографія (та томографія) органів грудної клітини.

9. ЕКГ. ФКГ, УЗД серця, ЕЕГ. РеоЕГ.

10. УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору.

11. Комп'ютерна томографія.

12. Біохімічні дослідження крові.

13. Білок, фракції, Ві, АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ лактатдегідрогеназа, глюкоза, сечовина, креатинін, електроліти, КЛР.

14. Коагулограма, АКТ, ПДФ.

15. Інфікованість на гепатит В, С, D, ЦМВ, ЕБВ, пневмоцисти.

16. Мікробіологічні дослідження крові, шкіри, слизових, калу.

17. Очне дно.

1. Протокол хіміотерапії згідно з типом лейкозу/лімфоми:

2. Преднізолонова попередня фаза.

3. Терапія індукції ремісії.

4. Терапія консолідації.

5. Терапія інтенсифікації.

6. Профілактика уражень ЦНС (інтратекальні введення хіміопрепаратів; в/венно за 24 години високої дози метатрексату. Краніальне опромінення в дозі 12Гр, 18Гр, 24Гр – при ураженнях ЦНС.

7. Підтримуюча терапія.

8. Комбінована хіміо-променева терапія (лімфогранулематоз).

9. Інтерферонотерапія (ХМЛ, НЗЛ).

10. Комбінована хіміо-інтерфероно-терапія (ХМЛ, НЗЛ).

11. Замісна трансфузійна терапія компонентами крові (еритроцитарна маса, тромбоцитарний концентрат, свіжоморожена плазма).

12. Паралельна детоксикаційна інфузія (1,5-З,0 л/м" поверхні тіла за добу).

Повна (або часткова) ремісія: –

- немає ознак пухлини;

- у мієлограмі не більш 5% бластних клітин; на компенсованому рівні репарація усіх ліній кровотворення;

- рівень Нb не менше 100 г/л;

- рівень тромбоцитів більш 100.0x1;

- рівень лейкоцитів 2,0-5,0x10⁹/л.

- немає ознак виразної органної дисфункції.

120-180

2. Кістково-мозкова ремісія з ускладненнями органними дисфункціями.

120-180

3. Тривала повна гематологічна ремісія – безрецидивний перебіг захворювання.

2-5 років

1

2

3

4

5

6

7

13. Супроводжуюча антибактеріальна, антимікотична терапія цитостатичних нейтропеній.

2.

Анемії:

а)дефіцитні (білково- залізо- вітаміно-)

D50-D53,

1. Аналіз крові розгорнутий, ретикулоцити, тромбоцити.

2. Осмотична резистентність еритроцитів.

3. Визначення середнього об’єму еритроцитів або крива Прайс-Джонса.

4. Мієлограма.

5. Трепанобіопсія кісткового мозку.

6. Біохімічні показники крові (білок, фракції, Ві, АЛТ, АСТ. ГГТ, ферритин або сироваткове залізо, глюкоза, сечовина, креатинін, глюкоза, електроліти, гаптоглобін, вільний Нb).

7. Загальна залізозв'язуюча здатність плазми, насичення трансферрину.

8. Коагулограма. ПДФ.

9. Пряма та непряма проби Кумбса. ЦІК.

10. Якісні та/або кількісні тести на вн/еритроцитарні ферменти (Г6ФДГ, ПФДГ, 2-3-ДФГ) гемолітичні тести з 10% сахарозою, 2-х фазова холодова.

11. Аналіз сечі загальний, за Нечипоренко, за Зимницьким.

12. УЗД органів  черевної порожнини, ендоскопія шлунка.

13. Інфікованість на В, С, D, ЦМВ, ЕБВ, герпес.

ГРУПА А:

лікується в терапевтичних відділеннях.

1. Одужання: більш 110 г/л на протязі більш 3-х місяців.

30-45

в)гемолітичні (уроджені, набуті) рецидивуючі та резистентні форми

D55-D59,

ГРУПА В:

1. Преднізолонотерапія.

2. Детоксикаційна інфузія (1,5-3,0 л/м² поверхні тіла за добу).

3. Замісна трансфузія еритроцитарної маси (індивідуальний підбір за реакцією Кумбса).

4. Свіжозаморожсна плазма (ДВС-синдром)

5. Обмінний плазмаферез, гемосорбція.

6. Спленектомія (за показаннями).

7. Імуносупресивна терапія (сандимун, азатиоприн, вінкристин, вінбластин, 6-МП, лейкеран).

1. Одужання: Нb більш 100 г/л: рівень ретикулоцитів менш 3% на протязі одного року.

2. Клініко-гематологічна ремісія хронічної форми.

3. Направлення в Український центр дитячої онкогематології.

20-90

с)апластичні (конституціональні, набуті)

D60-D64

ГРУПА С.

1. Стероідна терапія (преднізолон, метил преднізолон, тестостерон, неробол, даназол).

2. Імуносупресивна терапія:

- антилімфоцитарний або антитимоцитарний імуноглобулін;

- циклоспорин А (сандимун).

3. Препарати факторів росту: Г-КСФ та ГМ-КСФ (нейпоген, лейкомакс, граноцит), еритропоетин (епрекс,епоген).

1. Одужання (безрецидивний перебіг захворювання більше 5-ти років після лікування).

2. Повна чи часткова клініко-гематологічна ремісія:

- рівень Нb не менше 100 г/л;

- рівень гранулоцитів більше 1,5-0,5х10⁹/л;

- рівень тромбоцитів більше 100,0x10⁹/л

3. Нправлення в Український центр дитячої онкогематології.

1

2

3

4

5

6

7

3.

Геморрагічні захворювання:

ГРУПА А – гемофілія А, В, С.

ГРУПА В – коагулопатії (уроджені, набуті), хвороба Виллебранда.

ГРУПА С – тромбоцитопенії, тромбоцитопатії.

D65-D69

1. Аналіз крові розгорнутий, ретикулоцити, тромбоцити.

2. Тримбоцитарна (гістограма за об'ємом тромбоцитів).

3. Час згортання крові, тривалість кровотечі.

4. Коагулограма, ПДФ, АКТ.

5. Тест генерації тромбопластину, коррекційні тести.

6. Адгезивність, агрегація тромбоцитів.

7. Ретракція кров'яного згортку.

8. Мієлограма (мегакариоцитограма).

ГРУПА А та В:

1. Іммобілізація кінцівки.

2. Планове введення кріопреципітату/концентрату 8-го фактора при гемофілії А, хвороба Виллебранда.

3. Планове введення свіжозамороженої плазми/концентрату 9-го фактора – при гемофілії В.

4. Інгібітори протеолізу.(Е-АМКК, контрикал, інші).

5. Місцеве при гемартрозах, тканинних гематомах компреси з ДМСО. електрофорез з KJ, CaCL₂-лидазою, амбеном.

6. Антибіотикотерапія за показаннями.

7. Етапна редресація артрозів.

1. Клінічна ремісія захворювання.

2. Хронічний рецидивуючий перебіг захворювання з ускладненнями.

3. Одужання.

4. Клініко-гематологічна ремісія хронічної форми:

- немає ознак геморрагічного синдрому:

- рівень тромбоцитів більше 100,0x10⁹/л

5. Направлення в Український центр дитячої онкогематології.

7-20

ГРУПА С:

1. Кортикостероїдна терапія.

2. Симптоматична терапія (дицинон етамзилат, с-АМКК, адроксон).

3. В/венно високі дози іммуноглобуліну (сандоглобулін, Окта-гам Інтраглобін-Ф, ін.).

4. При загрозливих життю кровотечах, оперативних втручаннях – трансфузія тромбоцитарного концентрату: високі дози веноглобуліну.

5. Свіжозаморожена плазма за показаннями.

6. Спленектомія.

30-45

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

УДСЛ ”ОХМАТДИТ”, Київський НДІ гематології та переливання крові

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Гострий лейкоз;

хронічний мієлолейкоз;

злоякісні лімфоми (лімфобластні, лімфогранулематоз)

злоякісний гістіоцитоз –

первинно, виявлений або рецидив

С81, С83, С85, С88, С91, С92, С93, С94, С95

1. Аналіз крові розгорнутий.

2. Тромбоцити.

3. Мієлограма.

4. Цитохімічні дослідження кістково-мозкового пунктату.

5. Трепанобіопсія кісткового мозку.

6. Біопсія лімфатичного вузла, пухлинного новоутворення.

7. Референтне консультування діагностичних препаратів кісткового мозку, п/крові, пунктатів л/вузлів, цитохімічних тестів.

8. Імунофенотипування пухлинних клітин лейкозу/лімфом.

9. Цитогенетичні дослідження пухлинного клону кісткового мозку.

10. Молекулярно-біологічні дослідження пухлин

11. Дослідження за методом культури тканин.

12. Імунологічне типування за системою HLA-DR

13. Спиномозкова пункція з цитологічним дослідженням клітин ліквору.

14. Рентгенографія (та томографія) органів грудної клітини

Протокол хіміотерапії згідно з типом лейкозу/лімфоми:

1. Преднізолонова попередня фаза.

2. Терапія індукції ремісії.

3. Терапія консолідації.

4. Терапія інтенсифікації.

5. Профілактика уражень ЦНС (інтратекальні введення хіміопрепаратів; в/венно за 24 години високої дози метатрексату, краніальне опромінення в дозі 12 Гр, 18 Гр, 24 Гр – при ураженнях ЦНС.

6. Підтримуюча терапія.

7. Комбінована хіміопроменева терапія (лімфогранулематоз).

8. Іртерферонотерапія (ХМЛ, НЗЛ).

9. Комбінована хіміо-інтерфероно-терапія (ХМЛ, НЗЛ).

10. Замісна трансфузійна терапія компонентами крові (еритроцитарна маса, тромбоцитарний концентрат, свіжоморожена плазма).

11. Паралельна детоксикаційна інфузія (1,5-3,0 л/м² поверхні тіла за добу).

1. Повна (або часткова) ремісія захворювання:

- немає ознак пухлини;

у мієлограмі не більше 5% бластних клітин; на компенсованому рівні репарація усіх ліній кровотворення;

- рівень Нb не менше 100 г/л;

- рівень тромбоцитів більше 100.0x10⁹/л;

- рівень лейкоцитів 2,0-5,0x10⁹/л.

- немає ознак виразної органної дисфункції:

120-180

2. Кістковомозкова ремісія з ускладненнями, органними дисфункціями.

120-180

3. Кістковомозкова ремісія з аутологічною або аллогенною трансплантацією кісткового мозку/периферичної стовбурової кровотворної клітини.

45-230

4. Тривала повна гематологічна ремісія – безрецидивний перебіг захворювання на протязі 2-5 років.

2-5 років

1

2

3

4

5

6

7

15. ЕКГ, ФКГ, УЗД серця, ЕЕГ, РеоЕГ.

16. УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору.

17. Комп'ютерна томографія.

18. Біохімічні дослідження крові.

19. Білок, (фракції. Ві, АЛТ, АСТ, ГГТ, Л,. лактатдегідрогеназа, діастаза, глюкоза, сечовина, креатинін, електроліти, КЛР.

20. Коагулограма, АКТ, ПДФ.

21. Інфікованість на гепатит В, С, D, ЦМВ, ЕБВ, пневмоцисти.

22. Мікробіологічні дослідження крові, шкіри, слизових, калу.

23. Очне дно

12. Супроводжуюча антибактеріальна, антимікотична терапія цитостатичних нейтропеній.

13. Високоінтенсивні протоколи хіміотерапії (рецидив лейкозу/лімфоми, група високого ризику, беркіттоподібна лімфома/лейкоз).

14. Аутологічна та аллогенна трансплантація кісткового мозку та/або периферичної стовбурової кровотворної клітини.

2.

Анемії:

а)дефіцитні (білково-, залізо-, вітаміно-)

D50-D53

1. Аналіз крові розгорнутий, ретикулоцити, тромбоцити.

2. Осмотична резистентність еритроцитів.

3. Визначення середнього об’єму еритроцитів або крива Прайс-Джонса.

4. Мієлограма.

5. Трепанобіопсія кісткового мозку.

6. Біохімічні показники крові (білок, фракції. Ві, АЛТ, АСТ, ГГТ. ферритин або сироваткове залізо, глюкоза, сечовина, креатинін, електроліти, гаптоглобін, вільний Нb).

7. Загальна залізозв'язуюча здатність плазми, насичення трансферрину.

8. Коагулограма, ПДФ.

ГРУПА А: лікується в терапевтичних відділеннях.

1. Одужання: Нb більшt 110 г/л на протязі більше 3-х місяців.

30-45

в)гемолітичні (уроджені, набуті) рецидивуючі та резистентні форми

D55-D59

ГРУПА В:

1. Преднізолонотерапія.

2. Детоксикаційна інфузія (1,5-3,0 л/м² поверхні тіла за добу).

3. Замісна трансфузія еритроцитарної маси (індивідуальний підбір за реакцією Кумбса).

4. Свіжозаморожена плазма.

5. ДВС-синдром.

6. Обмінний плазмаферез, гемосорбція.

7. Спленектомія (за показаннями)

8. Імуносупрессивна терапія (сандимун, азатиоприн,

1. Одужання:

Нb більше 100 г/л;

рівень ретикулоцитів менше 3% на протязі одного року.

2. Клініко-гематологічна ремісія хронічної форми.

3. Направлення в Український центр дитячої онкогематології.

20 - 90

1

2

3

4

5

6

7

9. Пряма та непряма проби Кумбса, ЦІК.

10. Якісні та/або кількісні тести на в/еритроцитарні ферменти (Г6ФДГ, ПФДГ, 2-ДФГ, 3-ДФГ), гемолітичні тести з 10% сахарозою, 2-х фазова холодова.

11. Типування за системою HLA-DR.

12. Визначення типів Нb.

13. Біохімічне тестування еритроцитарних ферментів.

14. Прима та непряма проба Кумбса, теплові та холодові еритроцитарні ауто антитіла.

15. Ізо- та ауто антитіла до лейкоцитів, тромбоцитів крові.

16. Цитохімічні дослідження на гемосидерин.

17. Аналіз сечі загальний, за Нечипоренко, за Зимницьким.

18. УЗД органів черевної порожнини, ендоскопія шлунка.

19. Інфікованість на гепатит В, С, D, ЦМВ, ЕБВ, герпес.

вінкристин, вінбластин, 6-МП, лейкеран).

с)апластичні (конституціональ-ні, набуті)

D60-D64

ГРУПА С.

1. Стероїдна терапія (преднізолон, метил преднізолон, тестостерон, неробол, даназол).

2. Метилпреднізолон високими дозами.

3. Імуносупрессивна терапія:

- антилімфоцитарний або антитимоцитарний імуноглобулін;

- иклоспорин А (сандимун).

4. Препарати факторів росту: Г-КСФ та ГМ-КСФ (нейпоген, лейкомакс,  граноцит); еритропоетин  (спрекс, споген).

5. Трансплантація аллогенного кісткового мозку чи периферичної стовбурної кровотворної клітини.

1. Одужання (безрецидивний перебіг захворювання більше 5-ти років після лікування).

2. Повна чи часткова клініко-гематологічна ремісія:

- рівень Нb не менше 100 г/л;

- рівень гранулоцитів більше 1,5-0,5х10⁹/л;

- рівень тромбоцитів більше 100,0x10⁹/л.

3. Клініко-гематологічна ремісія з аллогенною трансплантацією кісткового мозку чи периферичної стовбурової кровотворної клітини.

90-150

3.

Геморрагічні захворювання:

ГРУПА А –

гемофілія А, В, С

ГРУПА В –коагулопатії (уроджені, набуті), хвороба Виллебранда

D65-D59

1. Аналіч крові розгорнутий, тромбоцити.

2. Тромбоцитограма.(Гістограма за об'ємом тромбоцитів).

3. Час згортання крові, подовженість кровотечі.

4. Коагулограма, ПДФ, АКТ. 5. Тест генерації тромбопластину, корекційні тести.

7. АКТ – тромбоцитарний варіант.

ГРУПА А та В:

1. Іммобілізація кінцівки. 2. Планове введення кріопреципітату/концентрату 8-го фактора при гемофілії А, хворобі Виллебранда.

3. Планове введення свіжозамороженої плазми/концентрату 9-го фактора – при гемофілії В.

1. Клінічна ремісія захворювання.

2. Хронічний рецидивуючий перебіг  захворювання з ускладненнями.

7-20

1

2

3

4

5

6

7

ГРУПА С –(тромбоцитопенії, тромбоцитопатії) резистентні та рецидивуючі форми

8. Рівень 8-го, 9-го, 11-го та інших факторів системи згортання крові.

8. Рівень антитромбіну-З, плазміногену.

9. Рівень інгібітора 8-го фактора.

10. Адгезивність, агрегація тромбоцитів.

11. Ретракція кров'яного згортку.

12. Імунологічні дослідження антитромбоцитарних аутоантитіл.

13. Мієлограма (мегакариоцитограма).

4. Інгібітори протеолізу (Е-АМКК, контрикал, інші).

5. Місцево при гемартрозах. тканинних гематомах компреси з ДМСО, електрофорез з KJ, СаСL₂, ліпазою, амбеном.

6. Антнбіотикотерапія за показаннями.

7. Етапна редрессація артрозів.

8. Планові хірургічні втручання при гемофілії А, В, хворобі Виллебранда, коагулопатіях.

9. Інгібіторні форми гемофілії. 10. Ускладнені гемартрози, гематоми – консервативне, хірургічне, комбіноване лікування.

ГРУПА С:

1. Кортикостероїдна терапія.

2. Симптоматична терапія (дицинон, етамзилат, с-АМКК. адроксон).

3. В/венно високі дози імуноглобуліна (Сандоглобулін, Октагам, Інтраглобін-Ф, ін.).

4. При загрозливих життю кровотечах, оперативних втручаннях – трансфузія тромбоцитарного концентрату, високі дози веноглобуліну.

5. Свіжозаморожена плазма за показаннями.

6. Спленектомія.

7. Планові оперативні втручання по лікувальним показанням.

1. Одужання.

2. Клініко-гематологічна ремісія хронічної форми:

- немає ознак геморрагічного синдрому.

- рівень тромбоцитів більше 100.0х10 ⁹/л.

3. Хронічний рецидивуючий перебіг захворювання з ускладненнями.

30-45

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ЦРЛ, РЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Хронічний гастродуоденіт

К29.3- К29.5

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. ФГДС

4. Дослідження секреторної функції шлунка (фракційне зондування)

5. Реографія шлунка

6. Визначення Н.руlоrі

7. Реакція Грегерсена.

8. Консультація гастроентеролога

1. Дієтотерапія (стіл 5п – 5-7 днів, потім 5).

2. Антибактеріальна терапія (Де-Нол,

трихопол, ампіцилін при виявленні Н.руlоrі).

3. Антисекреторні препарати (блокатори Н2 гістамінових та мускоринових рецепторів).

4. При зниженні функції кислотоутворення шлунка – замісна терапія

5. Цитопротектори

6. Вітамінотерапія

7. Фізіотерапія

8. Гідротерапія.

Зникнення клінічних проявів захворювання – больового, диспептичного синдромів, нормалізація ендоскопічної картини або покращання ЇЇ при гіпертрофічному гастродуоденіті.

Елімінація

Н.руlоrі.

21

2.

Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки

К25-К26

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. ФГДС

4. Дослідження секреторної функції шлунка (фракційне зондування)

5. Реографія шлунка

6. Визначення Н.руlоrі

7. Реакція Грегерсена.

8. Консультація гастроентеролога

1. Дієтотерапія (стіл 1а,1б – 5-6 днів потім стіл 1 або 5).

2. Антибактеріальна терапія (Де-Нол, тріхопол. ампіцилін при виявленні Н.руlоrі)

3. Антисекреторні препарати (блокатори Н2 гістамінових та мускоринових рецепторів).

4. При зниженні функції кислото утворення шлунка – замісна терапія

5. Препарати, що діють на нейрогуморальну регуляцію (центральні холінолітики та гангліоблокатори).

Зникнення клінічних проявів захворювання – больового, диспептичного синдромів, нормалізація ендоскопічної картини.

Елімінація

Н.руlогі

28

1

2

3

4

5

6

7

6. Цитопротектори

7. Вітамінотерапія

8. Фізіотерапія (СМТ, ДМВ)

9. Гідротерапія.

3.

Хронічний вірусний гепатит

В18

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма, коагулограма, р.Грегерсена

4. Вірусологічне дослідження

5. УЗД органів черевної порожнини.

6. Дуоденальне зондування.

7. Консультація гастроентеролога

1. Дієтотерапія (стіл №5).

2. Гепатопротектори

Після проведення обстеження підлягає направленню в спеціалізоване відділення ОДЛ, МДЛ

7-10

4.

Аутоімунний гепатит

К73

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма, коагулограма, р.Грегерсена

4. Вірусологічне дослідження

5. УЗД органів черевної порожнини.

6. Дуоденальне зондування.

7. Консультація гастроентеролога.

1. Дієтотерапія (стіл №5).

2. Гепатопротектори

Після проведення обстеження підлягає направленню в спеціалізоване відділення ОДЛ, МДЛ

7-10

5.

Цироз печінки

К74

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, АсАт, тимолова проба, протеїнограма, електроліти, сечовина, креатинін, коагулограма

4. УЗД органів черевної порожнини.

1. Дієтотерапія (стіл №5).

2. Гепатопротектори

3. При наявності набрякового асцитичного синдрому діуретики (верошпирон).

4. При наявності геморагічного синдрому – гемостатики

Після проведення обстеження підлягає направленню в спеціалізоване відділення ОДЛ, МДЛ

7-10

1

2

3

4

5

6

7

5. ФГДС

6. Ректороманоскопія

7. Контроль АТ

8. Контроль діурезу

9. Консультація гастроентеролога, хірурга

6.

Хронічний холецистит

К81.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма

5. УЗД органів черевної порожнини з жовчогінним сніданком.

6. Дуоденальне фракційне зондування.

7. Холецистографія за показанням

1. Дієтотерапія (стіл 5).

2. Холакінетики.

3. Антимікробні препарати

4. Вітаміни

5. Фітотерапія

6. Спазмалітики

7. Седативні препарати

8. ЛФК

9. Фізіотерапевтичні методи (парафіно-озокеритові аплікації, електрофорез на область жовчного міхура з сірчанокислою магнезією, платифіліном, тюбажі)

10. Лікування супутніх захворювань, вогнищ хронічної інфекції.

Нормалізація клініко-лабораторних даних (зникнення больового, диспептичного синдромів, дискінетичних порушень за даними УЗД, показників мікроскопії жовчі).

18

7.

Хронічний панкреатит

К86.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження крові: амілазна крива, протеїнограма.

5. Визначення амілази в сечі

6. Аналіз калу на яйця глистів, цисти лямблій, дисбактеріоз.

7. УЗД органів черевної порожнни.

8. Рентгенобстеження органів шлунково-кишкового тракту.

9. Огляд стоматолога, ЛОР-лікаря, хірурга.

1. Дієтотерапія (стіл 5п).

2. Спазмалітики

3. Анальгетики

4. Інгібітори панкреатичних протеаз

5. Антибіотики та інфузійна терапія при метаболічних запальних процесах і порушеннях гомеостазу.

6. Ферментні препарати на 10 день лікування.

7. Вітаміни

8. Адаптогени

9. Обов'язкова санація вогнищ хронічної інфекції.

Зменшення больового синдрому та клініко-лабораторних показників запального процесу.

При неефективності лікування підлягає переведенню на 3 рівень для надання медичної допомоги.

28

1

2

3

4

5

6

7

8.

Неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона

К51, К50

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження крові: амілазна крива, протеїнограма, АлАт, АсАт, коагулограма.

5. Реакція Грегерсона

6. Аналіз фекалій на дисбактеріоз, патогенну флору.

7. УЗД органів черевної порожнини.

8. Ректороманоскопія.

9. Консультація гастроентеролога.

1. Дієтотерапія – стіл №4.

2. Протидіарейні засоби

3. Спазмалітики.

4. Гемостатичні ліки.

5. Кишкові антисептики.

6. Антизапальні ліки.

Підлягає переведенню в спеціалізоване відділення для надання медичної допомоги на 3 рівень.

30

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Обласна (міська) дитяча лікарня (гастроентерологічне відділення)

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки

К25, К26

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. ФГДС

5. Дослідження секреторної функції шлунка (фракційне зондування. рН-метрія)

6. Реографія шлунка

7. Визначення Н.руlоrі.

8. Реакція Грегерсона

9. Біопсія слизової оболонки шлунка 10. Консультація спеціалістів (по показанням).

1. Дієта стіл №Іа-Іб – 5-6 днів, потім 1, 5).

2. Антибактеріальні препарати (класична потрійна схема)

3. Антисекреторні препарати (блокатори Н2 гістамінових та мускарінових рецепторів).

4. При зниженні кислотності – захисна терапія.

5. Цитопротектори.

6. Препарати, що діють на нейрогуморальну регуляцію (центральні холінолітики, гангліоблокатори)

7. Фітотерапія.

8. Гіперергічна оксигенація

9. Лазерна терапія

Відсутність больового та диспептичного синдромів.

Нормалізація ендоскопічної картини.

Елімінація Н.руlоrі. За даними морфології зменшення активності запального процесу.

28

2.

Хронічний холецистит

К81.І

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма

5. УЗД органів черевної порожнини з жовчогінним сніданком.

6. Дуоденальне фракційне зондування з бактеріальним та біохімічним дослідженням жовчі.

1. Дієтотерапія (стіл 5).

2. Холеретикн

3. Холакінетики.

4. Холеспазмолітики

5. Протизапальні препарати

6. Вітаміни

7. Фітотерапія

8. Седативні препарати

9. ЛФК

10. Фізіотерапевтичні методи (парафіно-озокеритові аплікації, електрофорез на область жовчного міхура з сірчанокислою магнезією,

Нормалізація клініко-лабораторних даних (зникнення больового, диспептичного синдромів, дискінетичних порушень – за даними УЗД, бактеріологічних та біохімічних показників жовчі).

21

1

2

3

4

5

6

7

7. При необхідності холецистографія або внутрішньовенна холеграфія.

платифіліном, тюбажі, МРТ, ЛУЧ-58, ЛУЧ-2 – дітям шкільного віку, СМТ, Ендотон).

11. Лікування супутніх захворювань, вогнищ хронічної інфекції.

3.

Хронічний панкреатит

К86.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма, стеаторея, креаторея.

4. Біохімічні дослідження крові: протеїнограма, гострофазових білків, активності амілази, ліпази.

5. Визначення амілази в сечі

6. Показники панкреатичної секреції-гідрокарбонати, ферменти, об'єм) панкреатичного соку.

7. Глюкозна крива

8. Аналіз калу на яйця глистів, цисти лямблій, дисбактеріоз.

9. УЗД органів черевної порожнини.

10. Оглядова рентгенографія області підшлункової залози.

11. Холецистохолангіографія.

1. Дієтотерапія (стіл 5п).

2. Спазмалітики

3. Анальгетики

4. Інгібітори панкреатичних протеаз – 7 днів.

5. Антибіотики (при лейкоцитозі, збільшеному ШОЕ).

6. Ферментні препарати.

7. Седативні препарати.

8. Адаптогени.

9. При неефективності консервативного лікування та наявності ускладнень (панкреонекроз) показано хірургічне лікування.

Зменшення або зникнення больового, диспептичного синдромів та клініко-лабораторних показників активності запального процесу.

28

4.

Хронічний вірусний гепатит

В18

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

1. Дієта стіл №5.

2. Противірусна терапія (лаферон, нітрон А, ганцикловір та ін.).

3. При високій активності запального процесу та наявності аутоімунного компоненту – кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

4. Мембраностабілізуючі ліки.

5. Урсодезоксихолева кислота.

Зникнення проявів диспепсичного, астено-вегетативного синдромів, жовтухи, зменшення розмірів печінки, зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, ЛФ, ЛДГ, ГГГ. протеїнограми, коагулограми), периферичної крові (ШОЕ,

30

1

2

3

4

5

6

7

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтіграфія.

11. Біопсія печінки.

6. Імуномодулятори антиоксиданти.

7. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфо динаміку, посилюючі детоксикацію.

8. Ентеросорбенти.

9. ГБО.

10. Вітаміни.

лімфоцитоз); показників аутоімунного процесу (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК, зменшення морфологічних ознак активного процесу.

5.

Аутоімунний гепатит

К73

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК, ревматоїдний фактор, LE-клітини, антиядерні антитіла, антитіла антимікросомальні та до мембран гепатоцитів.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини.

1. Стіл № 5.

2. Імуносупресивна терапія (глюкокортикоїди, цитостатики): з переходом на підтримуючі дози для тривалого лікування.

3. Мембраностабілізуючі ліки. Урсодезоксихолева кислота.

4. Гепатопротектори.

5. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфоциркуляцію (теонікол, троксевазін та ін.).

6. Препарати посилюючі детоксикацію (ентеросорбенти).

7. ГБО.

8. Плазмаферез.

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегетативного синдромів, зменшення розмірів печінки вираженості малих печінкових знаків, позапечінкових проявів захворювання: зменшення активності запального процесу за даними біохімічного дослідження крові (рівня білірубіну, трансаміназ, ЛФ, тимолової проби, ЛДГ, ГГТ), периферичної крові (ШОЕ, лімфоцитоз), показників, що характеризують аутоімунний процес (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК, антитіл, порушення в системі клітинного та гуморального Імунітету), морфологічного дослідження.

30

1

2

3

4

5

6

7

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтіграфія.

11. Біопсія печінки.

6.

Хронічний медикаментозний гепатит

К71

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтиграфія.

11. Біопсія печінки.

12. Антипіринева проба.

1. Стіл №5.

2. Виключення гепатотоксичних ліків.

3. Мсмбраностабілізатори (гепатопротектори, антиоксиданти).

4. Ліпотропні засоби.

5. Поліпшуючі детоксикуючу функцію печінки (ентеросорбенти).

6. Вітамінотерапія.

7. При перебігу захворювання по типу аутоімунного гепатиту, кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

Зникнення проявів диспепсичного, астено-вегетативного синдромів, значне зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, показників протеїнограми, коагулограми), покращання імунологічного статусу), зменшення розмірів печінки, вираженості малих печінкових знаків.

30

7.

Цироз печінки

К74

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ,

Стадія компенсації:

1. Дієта, стіл №5, 7.

2. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфодинаміку.

3. Кортикостероїди при супутньому гепатиті високої активності.

Зменшення проявів диспептичного. астеноегетативного, геморагічного синдромів, асциту, геморагічного синдрому, покращання функціонального

28

1

2

3

4

5

6

7

лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтиграфія.

11. Біопсія печінки.

12. Антипіринева проба.

4. При наявності холестатичного синдрому – адсорбенти жовчних кислот, урсодезоксихолова кислота.

5. Еубіотики.

6. Вітаміни.

7. Ентеросорбенти.

8. Хірургічні методи лікування портальної гіпертензії.

Стадія декомпенсації:

а)набряково-есциптичний синдром:

1. Дієта, стіл №7.

2. Діуретини.

3. Корекція водно-електролітних порушень та КЛЕ.

б)геморагічний синдром:

1. Гемостатична терапія. Печінкова енцефалопатія:

1. Дієта з обмеженням білка.

2. Інфузійна терапія.

3. Ентеросорбція.

4. Лакталоза.

5. Антибіотики.

6. Оксигенотерапія.

7. Діаліз.

стану печінки (підвищення рівня альбуміну, ПТІ), зменшення активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, показники протеїнограми, коагулограма), нормалізація електролітного балансу, КЛР.

Зменшення клінічних проявів хвороби, покращання показників водно-елекролітних порушень. КЛЕ, коагулограми, сечовини, креатиніну, дисбіозу кишківника.

8.

Неспецифічний виражений коліт та хвороба Крона

К51, К50

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження крові: протеїнограма, рівень трансаміназ,тимолова проба, коагулограма, рівень електролітів.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, РБТЛ з антигеном товстої кишки.

5. Ректо- або колоноскопія з біопсією.

1. Дієтотерапія – стіл №4, 4б, 4в.

2. В стадії загострення препарати групи салазопірідазину (сульфасалазин,салофальк та ін.)

3. Кортикостероїди.

4. Гемостатики.

5. Протидиарейні засоби.

6. Вітамінотерапія.

7. Ентеросорбенти.

8. Еубіотики.

9. Фізіотерапія.

Нормалізація клініко-ендоскопічних даних моторної функції кишечника, зникнення больового та диспептичного синдромів.

Зменшення активності запального процесу за даними біопсії, периферійної крові, протеїнограми і коагулограми.

30

1

2

3

4

5

6

7

6. Рентгенологічне дослідження (ірігоскопія, ірігографія).

7. Копрограма.

8. Дослідження фекалій на патогенну флору, дисбактеріоз.

9. УЗД дослідження.

10. Консультація хірурга.

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ІПАГ, АМНУ, УДСЛ ”Охматдит”

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Хронічний панкреатит (при неефективності лікування на попередніх етапах)

K86.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження крові: гастрофазових білків, активності амілази P, S ізоамілаз , ліпази, α₁-антитрепсина, еластази).

4. Дослідження активності ферментів калію (хімотрепсина).

5. Визначення продукції лактоферина.

6. Амілази в сечі.

7. УЗД органів черевної порожнини

8. Ретроградна пенкреатографія

9. В діагностично складних випадках КТ, ангіографія, біопсія залози.

10. Копрограма.

1. Дієтотерапія (стіл 5п).

2. Препарати, що пригнічують панкреатичну секрецію (антициди, блокатори Н₂-рецепторів, холінолітики.

3. Інгібітори панкреатичних протеаз.

4. Анальгетики

5. Антибактеріальні препарати

6. Спазмалітики

7. Ферментні препарати при наявності клінічних та лабораторних ознак зовнішньо секреторної недостатності.

8. При неефективності консервативного лікування – хірургічне (панкреонекроз).

Зменшення больового синдрому та клініко-лабораторних показників активності запального процесу.

28

2.

Хронічний вірусний гепатит

В18

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

1. Дієта стіл №5.

2. Противірусна терапія (лаферон, нітрон А, ганцикловір та ін.).

3. При високій активності запального процесу та наявності аутоімунного компоненту – кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

4. Мембраностабілізуючі ліки.

5. Урсодезоксихолева кислота.

6. Імуномодулятори антиоксиданти.

7. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфодинаміку, посилюючі

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегета-тивного синдромів, жовтухи, зменшення розмірів печінки, зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, ЛФ, ЛДГ, ГГГ. протеїнограми, коагулограми), периферичної крові (ШОЕ, лімфоцитоз); показників аутоімунного процесу (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК,

30

1

2

3

4

5

6

7

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини

7. Гастрофіброскопія

8. Ректороманоскопія

9. Термографія

10. Реогепатографія печінки.

11. Доплерометрія

12. Гепатобілісцинтіграфія.

13. Біопсія печінки.

детоксикацію.

8. Ентеросорбенти.

9. ГБО.

10. Вітаміни.

зменшення морфологічних ознак активного процесу.

3.

Аутоімунний гепатит

К73

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК, ревматоїдний фактор, LE-клітини, антиядерні антитіла, антитіла антимікросомальні та до мембран гепатоцитів.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Гастрофіброскопія

8. Ректороманоскопія

9. Термографія

1. Стіл № 5.

2. Імуносупресивна терапія (глюкокортикоїди, цитостатики): з переходом на підтримуючі дози для тривалого лікування.

3. Мембраностабілізуючі ліки.

4. Гепатопротектори.

5. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфоциркуляцію (теонікол, троксевазін та ін.).

6. Препарати посилюючі детоксикацію (ентеросорбенти).

7. ГБО.

8. Плазмаферез.

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегетативного синдромів, зменшення розмірів печінки вираженості малих печінкових знаків, позапечінкових проявів захворювання: зменшення активності запального процесу за даними біохімічного дослідження крові (рівня білірубіну, трансаміназ, ЛФ, тимолової проби, ЛДГ, ГГТ), периферичної крові (ШОЕ, лімфоцитоз), показників, що характеризують аутоімунний процес (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК, антитіл, порушення в системі клітинного та гуморального Імунітету), морфологічного дослідження.

30

1

2

3

4

5

6

7

10. Реогепатографія печінки.

11. Доплерометрія

12. Гепатобілісцинтіграфія.

13. Біопсія печінки.

4.

Хронічний медикаментозний гепатит

К71

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини

7. Реогепатографія печінки.

8. Термографія

9. Доплерометрія

1. Стіл №5.

2. Виключення гепатотоксичних ліків.

3. Мембраностабілізатори (гепатопротектори, антиоксиданти).

4. Ліпотропні засоби.

5. Поліпшуючі детоксикуючу функцію печінки (ентеросорбенти).

6. Вітамінотерапія.

7. При перебігу захворювання по типу аутоімунного гепатиту, кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегета-тивного синдромів, зменшення розмірів печінки, вираженості малих печінкових знаків, жовтяниці, значне зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, показників протеїнограми, коагулограми), покращання імунологічного статусу, антиперинової проби.

30

5.

Цироз печінки

К74

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни,

Стадія компенсації:

1. Дієта, стіл №5, 7.

2. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфодинаміку.

3. Кортикостероїди при супутньому гепатиті високої активності.

4. При наявності холестатичного синдрому – адсорбенти жовчних кислот, урсодезоксихолова кислота.

5. Еубіотики.

6. Вітаміни.

7. Ентеросорбенти.

Зменшення проявів диспептичного. астеноегетативного, геморагічного синдромів, асциту, покращання функціонального стану печінки (підвищення рівня альбуміну, ПТІ), зменшення активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, покращання коагулограми, імунного статусу.

28

1

2

3

4

5

6

7

інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини

7. Доплерометрія

8. Гастрофіброскопія

9. Ректороманоскопія

10. Гепатобілісцинтиграфія.

11. Ангіографія

12. Консультація хірурга

8. Хірургічні методи лікування портальної гіпертензії.

Стадія декомпенсації:

а)набряково-есциптичний синдром:

1. Дієта, стіл №7.

2. Діуретини.

3. Корекція водно-електролітних порушень та КЛЕ.

б)геморагічний синдром:

1. Гемостатична терапія. Печінкова енцефалопатія:

2. Дієта з обмеженням білка.

3. Інфузійна терапія.

4. Ентеросорбція.

5. Лакталоза.

6. Оксигенотерапія

7. Діаліз.

8. Трансплантація печінки

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Обласний (міський) шкір вендиспансер, Обласна (міська) дитяча лікарня, НДІ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджений та набутий сифіліс

А50

1. Обстеження на токсоплазмоз.

2. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

3. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

4. Аналіз крові на RW. ІФА (4 аналізи), аналіз крові на РІФ, РІБТ, ВІЛ.

5. Аналіз виділень з уретри, вагіни, ректум на гонокок, трихомонади.

6. Консультація педіатра, ЛОР, офтальмолога, невропатолога

7. Рентгенографія кісток кінцівок.

1. Антибіотики (препарати вибору – група пеніцилін), згідно схем прийнятих в Україні

Клініко-лабораторне одужання

30

2.

Гонококова інфекція

А54

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Антибіотикограма

4. Вагіноскопія.

5. Бактеріоскопічна і культуральна діагностика збудника (4 аналізи).

6. Консультація педіатра.

7. Аналіз крові на RW і ВІЛ.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотики.

2. Імуномодулятори.

3. Біогенні стимулятори.

Клініко-лабораторне одужання

14

3.

Трихомоноз

А59

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Аналіз крові на RW

4. Бактеріоскопічна діагностика збудника

5. Консультація педіатра

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Препарати імідазольної групи (системно та місцеве).

Клініко-лабораторне одужання

10

1

2

3

4

5

6

7

4.

Інші хвороби, що передаються переважно статевим шляхом

А63

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Консультація педіатра

4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне обстеження вагінального вмісту

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотикотерапія.

2. Біогенні стимулятори.

3. Вітамінотерапія.

4. Місцеве лікування.

Клініко-лабораторне одужання

14

5.

Дерматофітії

В35

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Мікроскопічна і культуральна діагностика патологічного матеріалу на паразитарні гриби, люмінісцентна діагностика (4 аналізи).

4. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотики антимікотичноі діі.

2. Імуномодулятори.

3. Місцеве лікування антифунгальними препаратами.

Клініко-лабораторне одужання

14

6.

Синдром стафілококового ураження шкіри у вигляді опікоподібних пухирів

L00

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотики широкого спектру дії.

2. Загальнозміцнюючі засоби.

3. Місцева терапія з застосуванням антимікробних засобів.

Нормалізація клінічних та бактеріологічних показників.

14

7.

Абсцес шкіри, фурункул та карбункул

L02

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г,ц/л.

3. Зіскоб на ентеробіоз.

4. Аналіз крові на цукор.

5. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотики широкого спектру дії.

2. Імунотерапія.

3. Загальнозміцнюючі засоби.

4. Місцева терапія з застосуванням антимікробних засобів.

Нормалізація клінічних та бактеріологічних показників.

10

8.

Інші локальні інфекційні ураження шкіри та підшкірної клітковини

L08

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотикотерапія.

2. Загальнозміцнюючі засоби.

3. Неспецифічна стимулююча терапія.

Нормалізація клінічних та бактеріоло­гічних показників.

11,9

1

2

3

4

5

6

7

4. Вітамінотерапія.

5. Антигістамінні.

6. Зовнішнє лікування антимікробними засобами.

9.

Інші бульозні порушення. Атонічний дерматит.

L13

1. Загальний аналіз крові та сечі (4 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Дослідження вмісту пухирів та мазків – відбитків на зозинофілію.

4. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Дієта з обмеженням солі та вуглеводів.

2. Сульфонові препарати.

3. Гормональні препарати.

4. Антигістамінні препарати.

5. Вітамінотерапія.

6. Зовнішнє лікування із застосуванням антимікробних засобів.

Клініко-лабораторне одужання.

42

10.

Атопічний дерматит

L20

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (2 аналізи).

3. Імунограма.

4. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Гіпоалергенна дієта

2. Антигістамінні препарати

3. Імуномодулятори.

4. Вітамінотерапія.

5. Седативні препарати.

6. Місцеве лікування (мазі з антибіотиками, гормональні мазі).

Клінічне одужання

14

11.

Себорейний дерматит

L21

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз, копро грама.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1.  Гіпоалергенна дієта.

2. Детоксикаційні засоби

3. Антигістамінні препарати.

4. Зовнішнє лікування із використанням антимікробних та гормональних препаратів.

Клінічне одужання

14

12.

Дерматит, спричинений речовинами,

L27

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

Клінічне одужання

12

1

2

3

4

5

6

7

прийнятими усередину

3. Консультація педіатра.

1. Детоксикаційні гіпосенсибілізуючі препарати.

2. Антигістамінні препарати.

3. Глюкокортикоїдні гормони (системно і зовнішньо).

4. Гепатопротектори та жовчогінні засоби.

13.

Псоріаз

L40

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (2 аналізи).

3. Консультація педіатра.

4. Біохімічні дослідження крові.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1. Ретіноіди.

2. Седативні препарати.

3. Цитостатики та антиметаболіти.

4. Гормони системно.

5. ПУВА-терапія.

6. Місцеве лікування з використанням кератопластичних та гормональних препаратів.

7. УФО.

Клінічне одужання або тривала ремісія.

14

14.

Парапсоріаз

L41

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1. Антигістамінні та десенсибілізуючі препарати.

2. Загальнозміцнюючі засоби.

3. Вітамінотерапія.

4. Місцеве лікування (вітамінізовані креми з доданням кортикостероїдів).

5. Зонально УФО за Арутюновим.

Клінічне одужання

14

15.

Лишай червоний плескатий

L43

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (2 аналізи).

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1. Антибіотикотерапія.

2. Антигістамінні засоби.

Клінічне одужання або тривала ремісія.

14

1

2

3

4

5

6

7

3. Седативні препарати.

4. Біостимулятори.

16.

Інші папулосквамозні ураження

L44

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1. Ретіноіди.

2. Біостимулятори.

3. Вітамінотерапія.

4. Мазі з вітамінами, стероїдами, кератолітичними препаратами.

5. Фонофорез.

6. УФО.

Клінічне одужання.

14

17.

Гніздова алопеція

L63

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Кров на RW, токсоплазмоз.

4. Консультація педіатра.

У прогресивній стадії захворювання можлива госпіталізація/

1. Препарати цинку.

2. Кортикостероїди.

3. Вітаміни групи В. полівітаміни.

4. Вазоділятори.

5. Седативні препарати.

6. Місцево: гормональні та подразнюючі засоби.

7. Фізметоди лікування: непряма діатермія, електрофорез з нікотиновою кислотою.

Поява росту волосся.

14

18.

Вугрі (абсцидуючі  важкі форми)

L70

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Дослідження на демодекс (3 аналізи).

4. Консультація педіатра.

1. Дієта гіпоалергенна з виключенням подразнюючих та екстрактивних речовин, збагачена білками, вітамінами.

2. Ретиноіди.

3. Антибіотикотерапія.

4. Специфічна та неспецифічна імуностимулююча терапія.

5. Вітаміни групи В, А, Е.

6. Зовнішнє лікування: мазі з ретиноїдами, антибіотиками.

Клінічне одужання.

21

1

2

3

4

5

6

7

19.

Дискоїдний червоний вовчак

L93.0

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Обстеження на LЕ-клітини (2 аналізи).

4. Консультація педіатра.

5. Біохімічні дослідження крові.

1. Протималярійні засоби.

2. Біогенні стимулятори.

3. Вітаміни групи В, С, А, Е.

4. Антибіотики широкого спектра дії.

5. Зовнішньо: пов’язки зі стероїдними мазями, обколювання осередків суспензією гідрокортизону, фото захисні креми.

Нормалізація клінічних та лабораторних даних.

30

20.

Інші локалізовані зміни сполучної тканини

L94

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (2 аналізи).

3. Консультація педіатра.

4. Біохімічні дослідження крові.

1. Антибіотикотерапія (препаратами вибору – антибіотики пеніцилінового ряду).

2. Вітаміни групи А, Е, С, полівітаміни.

3. Вазоділятори.

4. Ферментні препарати.

5. Біогенні препарати.

6. Місцево: гормональні мазі.

7. Фізметоди: електрофорез з ліпазою, вітаміни А, Е, антикоагулянти, масаж з вітамінізованим кремом, парафін.

Клінічне одужання.

30

21.

Васкуліт обмежений шкірою

L95

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. (3 аналізи), зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра, стоматолога.

1. Кортикостероїди.

2. Загальноукріплюючі засоби.

3. Антибіотики широкого спектра дії.

4. Антигістамінні засоби.

5. Вітаміни С, Р.

6. Місцеве лікування (мазі з антикоагулянтами, гормонами).

Клінічне одужання.

21

22.

Природжений іхтіоз (іхтіозиформ наеритродермія)

Q80

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Консультація педіатра.

1. Ретіноїди.

2. Загальноукріплюючі та стимулюючі засоби.

3. Вітаміни групи В, С, А.

4. Місцево: вітамінізований крем, креми і мазі з доданням кератолітичних засобів.

Зменшення гостроти клінічних проявів.

30

1

2

3

4

5

6

7

5. Фіз. методи; бальнеотерапія, геліотерапія, УФО.

23.

Епідермоліз бульозний

Q81

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Консультація педіатра.

4. Біохімічні дослідження крові.

При тяжкому перебігу – госпіталізація.

1. Загальнозміцнюючі засоби.

2. Глюкокортикоїдні і анаболічні гормони.

3. Антибіотики широкого спектра дії.

4. Імуномодулятори.

5. Вітаміни групи В, А, Е, С.

6. Зовнішнє лікування: вітамінізований крем, креми та мазі з антибіотиками, глюкокортикоїдами, гормонами, біостимуляторами.

7. Фіз. методи, УФО.

Клінічне одужання.

30

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Центральна районна лікарня, районна лікарня

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Цукровий діабет

Е10

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Біохімічні дослідження: глюколізований гемоглобін, калій, натрій, креатинін, сечовина, білірубін, холестерин.

3. Цукор в сечі, ацетон.

4. Огляд окуліста, невропатолога, фтизіатра.

5. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

При вперше виявленому цукровому діабеті призначають інсулін короткої дії (актрапід. хумулін Р, інсуман, рапід) з розрахунку орієнтовно 0,5-1,0 Од/д (10-20 Од/д інсуліну дітям до 7 років, 20-30 Од/д школярам).

При діабетичній комі третину або половину інсуліну вводять в/в (І ін'єкція). II ін'єкцію інсуліну (1/2-2/3 першої дози) роблять через 2-3 години після першої в залежності від глікемії. III ін'єкція інсуліну складає 1/2-1/3 дози II. Її роблять через 3-4 години. Під контролем глікемії і глюкозурії роблять ІV та V ін'єкції. За другу добу інсулін вводять в 5 ін'єкціях. Для боротьби зі зневодненням і ацидозом в/в вводять ізотонічний розчин хлориду натрію до 1000 мл для дошкільнят і до 2000 мл/добу школярам.

За перші 6 годин в ізотонічний розчин додають 5% глюкозу. За 2 добу для попередження гіпокаліємії вводять 5% глюкозу і розчин Рінгера (1:1).

Покращення стану, нормоглікемія, глюкозурія не більше 10,0 г/л, рівень глюколізованого гемоглобіну менше 9%.

16-17

1

2

3

4

5

6

7

При необхідності – 7,5% розчин хлориду калію (від 30 до 100 мл). Після ліквідації кетоацидозу в терапію включають пролонговані інсуліни (протофан, хумулін Н, інсуман комб. та ін.). Бажано, щоб дитина постійно отримувала інсулін в 2-3 ін' єкціях (короткої дії і пролонгований).

2.

Гіпотиреоз

Е03.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. УЗД щитовидної залози.

3. Оцінка фізичного і розумового розвитку.

4. R₀-графія кистей рук.

5. R₀-графія черепа в бічній проекції.

6. Консультація невропатолога, окуліста, гінеколога (при необхідності).

1. Левотироксин.

2.Психостимулюючі препарати. Вітаміни групи В.

3. Спленін та ін.

Зникнення симптомів гіпотиреозу (нормалізація вологості шкіри, пульсу і серцевого ритму, зникнення закріплень, набряків).

16–17

3.

Вузловий зоб

Е04.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. УЗД щитовидної залози.

Направлення дитини з вузловим зобом в інститут ендокринології для проведення пункційної біопсії утворень та хірургічного лікування (при необхідності).

Своєчасність направлення.

5.0

4.

Тиреотоксикоз

Е05

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. ЕКГ,ПКГ

3. Огляд окуліста, невропатолога, ендокринолога

4. УЗД щитовидної залози.

1. Тиреотоксичні препарати (мерказоліл).

2. Кардіологічні препарати.

3. Заспокійливі препарати.

Відновлення ваги, нормалізація пульсу, зникнення очних симптомів.

13–14

5.

Аутоімунний тириоїдит

Е06.3

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. ЕКГ,ПКГ

3. УЗД щитовидної залози.

1. Левотироксин.

2. Імуномодулятори.

3. Антигістамінні препарати та ін.

Зменшення розмірів щитовидної залози.

13–14

6.

Рак щитовидної залози

С73

1. Огляд дітей.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. УЗД щитовидної залози.

Направлення дітей з додатковими утвореннями в щитовидній залозі в інститут ендокринології для проведення пункційної біопсії утворення і хірургічного лікування.

Своєчасність направлення.

16–17

1

2

3

4

5

6

7

7.

Ендемічний і спорядичний зоб

Е04

1. Огляд дітей.

2. 3агальний аналіз крові, сечі.

З. УЗД щитовидної залози.

Направлення на дообстеження в обласний ендокринологічний диспансер.

Зменшення розмірів щитовидної залози.

5–6

8.

Пухлини наднирників

Е24

1. Зріст, маса тіла, динаміка росту, оцінка фізичного і статевого розвитку.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Цукор крові.

При виявленні симптомів передчасного статевого розвитку: R₀-графія черепа в бічній проекції.

5. R₀-графія кистей рук.

6. Консультація ендокринолога, уролога, невропатолога, окуліста, гінеколога + кольпоцитологія.

Направлення на дообстеження в обласний ендокринологічний диспансер (відділення обласної лікарні), Інститут ендокринології.

Ліквідація симптомів гіперкортицизму.

8

9.

Адреногеніталь-ні порушення

Е25

1. Зріст, маса тіла, динаміка росту.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

4. Огляд дитини ендокринологом, гінекологом, урологом. Виявлення аномалії статевого розвитку.

5. Статевий хроматин.

6. R₀-графія кистей рук.

Направлення на обстеження в Інститут ендокринології. Контроль лікування при раніше встановленому діагнозі.

Ліквідація симптомів гіперандрогенізації, нормалізація темпів росту.

6

10.

Гіпокортицизм

Е27.1

1. Темне забарвлення шкіри, загальна слабкість. низький тиск, відставання у фізичному і статевому розвитку дають підставу запідозрити гіпокортицизм.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Цукор крові.

Направлення на консультацію в Інститут ендокринології. Контроль лікування при раніше встановленому діагнозі (цукор крові, рівень електролітів, АТ, загальний стан).

Ліквідація симптомів гіпокортицизму.

5–6

11.

Нецукровий діабет

Е23.2

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Цукор крові, сечі.

3. Аналіз сечі за Зимницьким, Нечипоренко.

4. Оцінка кількості випитої і виділеної рідини.

5. Креатинін, сечовина, азот сечовини, сечова кислота.

Препарати вазопресину при встановленому діагнозі.

Ліквідація симптомів нецукрового діабету.

13–14

1

2

3

4

5

6

7

6. R₀-графія черепа в бічній проекції, при необхідності – комп'ютерна томографія мозку.

7. Екскреторна урографія.

8. Консультація невропатолога, окуліста, нефролога.

12.

Хвороба Іценко-Кушинга

Е24

1. Ріст, маса тіла, динаміка росту. Виявлення хворих з характерним для гіперкортицизму перерозподілом підшкірного жиру.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Цукор крові, цукор сечі.

4.Огляд ендокринолога, окуліста, невропатолога.

5. R₀-графія кистей рук.

6. R₀-графія черепа в бічній проекції.

Рекомендації по дієтичному режиму. Направлення хворих з підозрою на гіперкортицизм на обстеження в дитяче ендокринологічне відділення обласної лікарні або Інституту ендокринології.

Покращання загального стану своєчасне направлення на III рівень.

13

13.

Крипторхізм

Q53.9

1. Огляд дітей з одно- і двостороннім крипторхізмом ендокринологом, урологом.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Вирішення питання про обсяг консервативного лікування і, при необхідності, терміну проведення оперативного лікування.

Терапія гонадотропними гормонами (хоріогонін, прегніл, профазі) після консультації в обласній лікарні або в Інституті ендокринології, не більше двох курсів з інтервалом 2-6 місяців.

При відсутності ефекту – оперативне лікування крипторхізму в віці 1-3 років в умова обласної лікарні, Інституту урології.

Своєчасне направлення на III рівень.

4

14.

Гіпогонадизм у хлопчиків

Е30.0

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Огляд ендокринологом дітей з недорозвиненими ЗСО для вирішення терміну та обсягу обстеження.

При недорозвитку кавернозних тіл місцева терапія андрогенами (після консультації в Інституті ендокринології).

Ліквідація симптомів гіпогонадизму у хлопчиків.

12–13

15.

Передчасний статевий розвиток церебрального генезу.

Е30.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

3. Огляд дитини ендокринологом, невропатологом, окулістом, у дівчаток – гінекологом + кольпоцитологія.

Направлення для більш детального обстеження в дитяче відділення обласної лікарні або Інституту ендокринології.

Нормалізація статевого розвитку.

14–15

1

2

3

4

5

6

7

4. R₀-графія черепа в бічній проекції.

5. R₀-графія кистей рук.

16.

Нанізм гіпофізарний

Е34.3

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Ріст, маса тіла.

3. Динаміка росту.

4. Оцінка ступеню затримки росту.

5. R₀-графія черепа в бічній проекції.

6. R₀-графія кистей рук.

Контроль за лікуванням (введення СТГ. інсуліну, адекватної дози тиреоїдних препаратів та ін.) при раніше встановленому діагнозі.

Нормалізація росту.

13–14

17.

Аномалія статевого розвитку.

Е34.9

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Огляд дитини з неправильною будовою ЗСО, двостороннім крипторхізмом, гіпоспадією ендокринологом, гінекологом, урологом.

3. Статевий хроматин.

4. УЗД внутрішніх статевих органів.

Направлення для дообстеження в обласну лікарню (Інститут ендокринології).

Своєчасне направлення на III рівень.

6.0

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Обласна (міська) дитяча лікарня

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Цукровий діабет

Е10

1. Загальний аналіз крові і сечі, визначення мікроальбумінурії, добової протеїнурії.

2. Глюкоза крові, сечі, ацетон в сечі.

3. Гюколізований гемоглобін.

4. Креатинін, азот сечовини, сечова кислота, залишковий азот, холестерин.

5. Консультація окуліста, невропатолога, при необхідності гінеколога.

6. ЕКГ, РВГ, КПС, ЕхоЕГ, ЕЕГ.

7. УЗД органів черевної порожнини.

8. При затримці росту – R₀-графія кистей рук.

Компенсація цукрового діабету за допомогою інсуліну.

Лікування судинних ускладнень.

При неефективності лікування, направлення до Інституту ендокринології.

Покращення стану, нормоглікемія, глюкозурія не більше 10,0 г/л, рівень глюколізованого гемоглобіну менше 9%.

15

2.

Гіпотиреоз

Е03.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. ЕКГ, КПГ, ЕхоЕГ, ЕЕГ.

4. Консультація невропатолога, окуліста.

5. R₀-графія черепа в бічній проекції.

6. R₀-графія кистей рук.

7. УЗД щитовидної залози.

Компенсація гіпотериозу.

Проведення іншої стимулюючої терапії.

При неефективності лікування, направлення до Інституту ендокринології.

Зникнення симптомів гіпотиреозу (нормалізація вологості шкіри, пульсу і серцевого ритму, зникнення закріплень, набряків).

14

3.

Вузловий зоб

Е04.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. УЗД щитовидної залози. Пункційна біопсія вузла з цитологічним дослідженням.

Направлення дітей з вузловим зобом в Інститут ендокринології для проведення пункційної біопсії та хірургічного лікування.

Своєчасність направлення на вищий етап дання медичної допомоги.

8

4.

Тиреотоксикоз

Е05

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. ЕКГ, ПКГ

4. УЗД щитовидної залози. Консультація невропатолога, окуліста.

Компенсація тиреотоксикозу, лікування, при необхідності, тиреотоксична енцефалоофтальмопатії.

Відновлення ваги, нормалізація пульсу, зникнення очних симптомів.

16

1

2

3

4

5

6

7

5.

Аутоімунний тириоїдит

Е06.3

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. УЗД щитовидної залози.

Підбір індивідуальних схем лікування аутоімунного тиреоідиту.

Контроль терапії.

Зменшення розмірів щитовидної залози. Зниження титру антитіл.

13,5

6.

Рак щитовидної залози

С73

1. Загальний аналіз крові.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. УЗД щитовидної залози. Пункційна біопсія вузла з цитологічним дослідженням.

Направлення дітей з додатковими утвореннями в щитовидній залозі в ендокринологічні центри для проведення пункційної біопсії і хірургічного лікування.

Своєчасність направлення на вищий етап дання медичної допомоги.

14

7.

Ендемічний і спорадичний зоб

Е04

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4 вільн., ТТГ, АТТГ.

3. УЗД щитовидної залози, йод в сечі.

4. При наявності вузла – пункційна біопсія.

Профілактика за допомогою антиструміну, вживання йодованих продуктів.

Зменшення розмірів щитовидної залози

6

8.

Пухлини наднирників

Е24

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Зріст, маса тіла, динаміка росту.

3. Оцінка фізичного і статевого розвитку, при виявленні симптомів передчасного статевого розвитку по ізо- і гетеросексуальному типу.

4. R₀-графія черепа в бічній проекції і кистей рук.

5. ЛГ, ФСГ, пролактин, АКТГ, Т, 17-ОКС. 17-КС фон і на тлі проби з дексаметазоном.

6. УЗД наднирників, при необхідності, комп'ютерна томографія заочеревинного простору.

7. Консультація невропатолога, окуліста, гінеколога

Направлення на дообстеження і проведення оперативного лікування в Інститут ендокринології.

Ліквідація симптомів гіперкортицизму.

16

9.

Адреногеніталь-ний синдром

Е25

Обстеження дітей з аномаліями статевого розвитку, гіпоспадією, двостороннім крипторхізмом і хлопчиків з прискореним статевим розвитком.

Проведення терапії глюко- і мінералокортикоїдами. Відпрацювання схем лікування.

Ліквідація симптомів гіперандрогенізації. Нормалізація темпів росту.

12-13

1

2

3

4

5

6

7

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Визначення росту, маси тіла, динаміки росту.

3. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

4. Огляд дитини ендокринологом, гінекологом. урологом.

5. Повторне дослідження статевого хроматину.

6. Визначення 17-ОКС, 17-КС, прегнандіолу. Проба з дексаметазоном.

7. УЗД наднирників. внутрішніх геніталій.

8. Генітографія при аномальній будові ЗСО.

9. Підтвердження того, що стать вибрана правильно

10.

Гіпокортицизм

Е27.1

Темне забарвлення шкіри, низький тиск, слабкість, відставання у фізичному і статевому розвитку дають підставу запідозрити гіпокортицизм.

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. F, E, АКТГ.

3. Цукор крові

4. 17-ОКС, 17-КС. Проба з АКТГ.

5. Консультація невропатолога, психіатра

6. R₀-графія черепа в бічній проекції, при необхідності – комп'ютерна томографія мозку

7. УЗД наднирників

Компенсація гіпокортицизму глюко- і мінералокортикоідами. Досолювання їжі. Аскорбінова кислота в великих дозах.

Ліквідація симптомів гіпокортицизму

18

11.

Нецукровий діабет

Е23.0

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Аналіз сечі по Земницькому, Нечипоренку.

3. Оцінка кількості випитої і виділеної рідини.

Протизапальна, дегідратаційна терапія. Лікування препаратами вазопресину – при церебральному походженні нецукрового діабету.

Ліквідація симптомів нецукрового діабету.

15

1

2

3

4

5

6

7

4. Креатинин, сечовина, азот сечовини, сечова кислота

5. Т4 нільн. ТТГ, ЛГ, ФСГ, пролактин. При затримці росту – СТГ на тлі функціональних проб.

6. R₀-графія черепа, при необхідності комп'ютерна томографія мозку.

7. Екскреторна урографія. УЗД нирок.

При підозрі на краніофарингіому – направлення в Інститут ендокринології.

12.

Хвороба Іценко-Кушинга

Е24

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Ріст, маса, динаміка росту.

3. Виявлення хворих з характерним для гіперкортицизму перерозподілом підшкірного "жиру", стріями, високим АТ та ін.

4. R₀-графія черепа в бічній проекції, при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

5. R₀-графія кистей рук.

6. Консультація окуліста, невропатолога.

7. F, E, АКТГ, пролактин.

8. 17-ОКС, 17-КС (фон і на тлі дексаметазону).

9. УЗД наднирників. при необхідності, комп'ютерна томографія наднирників.

При виявленні аденоми гіпофізу – направлення на оперативне лікування до Інституту нейрохірургії.

При встановленому діагнозі – лікування хлодитаном, деструкція наднирників та ін.

Променева терапія гіпоталамогіпофізарної області.

Ліквідація симптомів гіперкортицизму.

15

13.

Крипторхізм

Е29.9

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Динамічний огляд дітей з крипторхізмом ендокринологом, урологом для вирішення питання про обсяг обстеження, термінів проведення оперативного лікування.

3. Особливо ретельне обстеження дітей з двостороннім крипторхізмом і гіпоспадією для виключення інтерсексуалізму. Статевий хроматин.

При двосторонньому крипторхізмі терапія гонадотропними гормонами.

При відсутності ефекту від консервативного лікування і в випадках, коли останнє не показане (наявність грижі, короткий сім'яний канатик і ін.) – оперативне лікування у віці не пізніше 1-3 років.

Ліквідація крипторхізму.

5

1

2

3

4

5

6

7

14.

Гіпогонадизм у хлопчиків

Е 30.0

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Ріст, маса тіла, динаміка росту, особливості будови тіла, розвитку ЗСО.

3. Консультація ендокринолога, невропатолога, окуліста, уролога, генетика, статевий хроматин.

4. ЛГ, ФСГ, фон і нічний лік секреції

гонадотропинів, пролактин.

5. R₀-графія черепа в бічній проекції, при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

6. R₀-графія кистей рук.

7. 17-ОКС, 17-КС, естрогени в сечі. Проба з гонадотропінами в пубертатному віці.

Терапія гонадотропними гормонами (хоріогонін. прегніл, профазі та ін.) при вторинному гіпогонадизмі.

При відсутності ефекту – замісна терапія андрогенами в післяпубертатному віці при досягненні оптимально можливого росту.

При первинному гіпогонадизмі – замісна терапія андрогенами в післяпубертатний період під контролем росту, кісткового віку і рівня гонадотропінів.

Нормалізація статевого розвитку.

10

15.

Передчасний статевий розвиток церебрального генезу

Е30.1

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Огляд дитини ендокринологом, невропатологом, окулістом, у дівчаток – гінекологом + кольпоцитологія.

3. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

4. R₀-графія черепа в бічній проекції, при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

5. R₀-графія кистей рук.

6. ЛГ, ФСГ, пролактин, естрогени.

7. 17-ОКС, 17-КС, естрогени сечі.

8. УЗД наднирників, ВСО – у дівчаток.

При встановленому діагнозі передчасного статевого розвитку церебрального генезу – терапія антигонадотропними препаратами (декапептил). Дегідратаційна терапія.

Нормалізація темпів росту і статевого розвитку.

14

16.

Нанізм

Е34.3

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Ріст, маса тіла, динаміка росту. Оцінка ступеню затримки росту.

3. R₀-графія черепа в бічній проекції.

4. R₀-графія кистей рук.

5. ЕхоЕГ, ЕЕГ. Консультація окуліста, генетика, невропатолога, при

Компенсація гіпотиреозу. Терапія гормоном росту, статевими гормонами.

Нормалізація росту і статевого розвитку.

13-14

1

2

3

4

5

6

7

необхідності – комп'ютерна томографія мозку.

6. СТГ на тлі функціональних проб, ТТГ. АКТГ, ЛГ, ФСГ, Т4 вільн. пролактин.

7. 17-ОКС, І7-КС.

Проведення диференціального діагнозу різних видів нанізму.

17.

Аномалія статевого розвитку

Е34.9

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Огляд дитини ендокринологом, урологом, гінекологом

3. R₀-графія кистей рук.

4. Статевий хроматин по X і У хромосомі.

5. УЗД органів малого таза.

6. Генітографія. Вирішення питання про стать дитини (основну роль при цьому вирішує не статевий хроматин, а можливість пристосування до вибраної статі).

Направлення на дообстеження в Інститут ендокринології.

Оптимальне пристосування до вибраної статі.

13

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Центральна районна лікарня, районна лікарня

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Цукровий діабет

Е10

1. Загальний аналіз крові та сечі, визначення мікроальбумінурії, добової протеїнурії.

2. Глюкоза крові, сечі, ацетон в сечі

3. Глюколізований гемоглобін.

4. Креатинін, азот сечовини, сечова кислота. залишковий азот, холестерин.

5. Консультація окуліста, невропатолога, при необхідності, гінеколога.

6. ЕКГ, РВГ, КПС, ЕхоЕГ, ЕЕГ.

7. УЗД органів черевної порожнини

8. При затримці росту – R₀-графія кистей рук.

Компенсація цукрового діабету за допомогою інсуліну. Лікування судинних ускладнень.