стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Інші; Стандарти


  • Тимчасові стандарти обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критеріїв якості лікування дітей. Том 3
    • Додаток до наказу МОЗ №226 від 27-07-1998
    • Тема, опис документа: Стандарти
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Група спеціальностей
    • Клінічний стан, патології: Інші


Міністерство охорони здоров'я України

 

 

 

 

 

 

"ЗАТВЕРДЖЕНО"

наказом Міністерства охорони

здоров'я України

27 липня 1998р.

№226

 

 

 

 

 

 

ТИМЧАСОВІ СТАНДАРТИ

ОБСЯГІВ ДІАГНОСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ,

ЛІКУВАЛЬНИХ ЗАХОДІВ ТА КРИТЕРІЇ ЯКОСТІ

ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 1998


Міністерство охорони здоров'я України

 

 

 

 

 

 

"ЗАТВЕРДЖЕНО"

наказом Міністерства охорони

здоров'я України

27 липня 1998р.

№226

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

ВИКОРИСТАННЯ ТИМЧАСОВИХ ГАЛУЗЕВИХ

МЕДИЧНИХ СТАНДАРТІВ СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛОМУ ТА ДИТЯЧОМУ НАСЕЛЕННЮ

В ЛПЗ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 1998


Методичні рекомендації розроблені спеціалістами Українського інституту громадського здоров'я МОЗ України. Призначені для організаторів охорони здоров’я: начальників управлінь охорони здоров'я, головних спеціалістів МОЗ автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головних лікарів клінік науково-дослідних інститутів, обласних, міських, районних лікарень, центральних районних лікарень, спеціалізованих диспансерів, територіальних медичних об'єднань, тощо. Методичні рекомендації присвячені питанням використання і сфери застосування тимчасових медичних стандартів стаціонарної допомоги дорослому та дитячому населенню в лікувально-профілактичних закладах..

 

 

Автори-розробники:  В.М.Пономаренко, А.В.Степаненко, А.М.Нагорна,

Р.В.Богатирьова, Н.Г.Гойда, Н.О.Корнута,

Р.О.Моісеєнко, Г.А.Слабкий.

 

 

Рецензент:                           д.м.н. Є.В.Доброштан

 

 

Адреса:     252054, Київ-54, вул О.Гончара, 65, Український інститут громадського здоров'я МОЗ України

 

Телефони: (044) 216-81-51

Факс: (044)216-71-00

 

 

Український інститут

громадського здоров'я

МОЗ України


ВСТУП

 

Один із принципів, який покладено в основу системи охорони здоров'я Європейського регіону, націлений на підвищення якості медичної допомоги. У відповідності з Люблянською Хартією по реформуванню охорони здоров'я "будь-яка реформа охорони здоров'я повинна мати за мету (а також включати чітко розроблену стратегію досягнення цієї мети) безперервне покращання якості медичної допомоги та підвищення її ефективності". Питання якості і ефективності медичної допомоги має суттєве значення для охорони здоров'я України.

Досягнення оптимальної якості та максимальної ефективності медичної допомоги населенню включає багато складових, а саме: гарантії економічної підтримки розвитку галузі, забезпечення правових механізмів взаємодії суб'єктів охорони здоров'я, організаційних та професійних питань (акредитація закладів охорони здоров'я, стандартизація медичних послуг, лікувальних і діагностичних технологій) тощо. Актуальною ця проблема залишається і буде зростати в процесі запровадження системи медичного страхування та розвитку нових соціальних і економічних відносин у країні, у т.ч. в системі охорони здоров'я. Це пов'язано з переглядом ставлення до питання контролю якості та гарантування медичної допомоги, що є вже не тільки медичною, а також соціальною і фінансовою проблемою.

Досвід ряду економічно розвинутих країн, країн СНД і, зокрема Росії, дозволяє відзначити суттєву роль медичних стандартів для контролю якості медичних послуг та медичної допомоги. Слід відзначити, що стандарти використовуються для аналізу та оцінки якості медичної допомоги. Це передбачає як внутрішній контроль якості, так і зовнішній та незалежний контроль, що особливо актуально в умовах системи медичного страхування.

Стандартизація є важливим компонентом єдиного процесу управління охороною здоров'я. Медичні стандарти класифікуються в залежності від адміністративно-територіального поділу, об'єкту стандартизації, механізму використання тощо.

В системі охорони здоров'я України виникла потреба у розробці різних видів і типів стандартів: стандарт - як алгоритм дій лікаря у строго визначеній послідовності і часовому інтервалі; стандарт - як опис технології проведення медичної маніпуляції з переліком необхідного для цього інструментарію і матеріалу; медичний стандарт обсягу і якості медичної допомоги; медико-економічний стандарт та ін.

Виконання такої комплексної задачі розпочато розробкою "Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги в ЛПЗ України" та "Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критеріїв якості лікування дітей". Ці медичні стандарти визначають обсяги діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування.

Розробка тимчасових уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги в лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) України здійснена головними спеціалістами МОЗ України, провідними фахівцями науково-дослідних інститутів МОЗ і АМН України та інших закладів охорони здоров'я. Науково-методичне обгрунтування створення стандартів, визначення структури та принципів застосування уніфікованих стандартів медичних технологій виконано спеціалістами Українського інституту громадського здоров'я.

 

 

1. Структурно-функціональні та методологічні основи тимчасових галузевих уніфікованих медичних стандартів стаціонарної допомоги дорослому та дитячому населенню в ЛПЗ України

Уніфіковані медичні стандарти є впорядкована послідовність діагностично-лікувальних процедур та заходів, їх обсяг, види та критерії якості у відповідності до фінансових, ресурсних, кадрових та інших можливостей медичних закладів України, досягнень науки і техніки.

Запровадження "Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарно допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України" і "Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей" спрямовано на забезпечення хворому відповідного обсягу якості медичної допомоги, нижче рівня якого надання медичної допомоги відповідному лікувальному закладі неможливе. Стандарт затверджений на галузевому рівні є технологічним і правовим відображенням гарантованого обсягу та якості медичної допомоги.

Стандарти медичних технологій розроблені для лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я, в яких надається спеціалізована високоспеціалізована медична допомога (відповідно до "Основ законодавств™ України про охорону здоров'я", 1992 р.). Заклади охорони здоров'я підрозділялись за рівнями надання медичної допомоги:

II рівень.

–   районна лікарня;

–   центральна районна лікарня;

–   міська лікарня;

–   центральна міська лікарня;

–   територіальне медичне об'єднання;

–   дитяче територіальне медичне об'єднання;

–   інфекційна лікарня;

–   туберкульозна лікарня;

–   пологовий будинок.

ІІІ рівень.

–   обласна лікарня;

–   дитяча обласна лікарня;

–   дитяча міська лікарня;

–   дитяча дерматологічна лікарня;

–   дитяча інфекційна лікарня;

–   дитяча психіатрична лікарня;

–   дитяча туберкульозна лікарня;

–   перинатальний центр;

–   наркологічна лікарня;

–   травматологічна лікарня;

–   отоларингологічна лікарня;

–   офтальмологічна лікарня;

–   психоневрологічна лікарня;

–   психіатрична лікарня;

–   стаціонари диспансерів (гастроентерологічний, кардіологічний, дитячий кардіоревматологічний, наркологічний, онкологічний, протитуберкульозний. психоневрологічний, радіаційного захисту населення, трахоматозний, шкірно-венерологічний).

IV рівень.

–   клініки НДІ;

–   Українська дитяча спеціалізована лікарня "Охматдит"  Міністерства охорони здоров'я ;

–   Центр реабілітації репродуктивної функції жінки;

–   Український спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення;

–   Українська алергологічна лікарня.

 

Розробка уніфікованих стандартів медичних технологій здійснювалась  у відповідності до переліку лікарських посад у закладах охорони здоров'я №114 МОЗ України "Про затвердження переліку закладів охорони здоров’я,   переліку  лікарських   посад   і   переліку   посад   фармацевтичних працівників" від 22.06.95р. та наказ МОЗ України № 360 "Про внесення доповнень до переліку лікарських посад у закладах охорони здоров'я" від  14.01.98р.).

Тимчасові галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій представлені слідуючими розділами:

 

1. акушерство і гінекологія;

11. дитяча ендокринологія;

2. алергологія;

12. дитяча імунологія;

3. гастроентерологія;

13. дитяча кардіоревматологія;

4. гематологія;

14. дитяч неврологія;

5. дерматовенерологія;

15. неонатологія;

6. дитяча алергологія;

16. дитяча нефрологія;

7. дитяча анестезіологія (в т.ч.

17. дитяча онкологія;

токсикологія);

18. дитяча ортопедія і

8. дитяча гастроентерологія;

травматологія;

9. дитяча гематологія;

19. дитяча отоларингологія;

10. дитяча дерматовенерологія;

20. дитяча офтальмологія;


 

21. дитяча психіатрія;

36. онкологія;ортопедія і травматологія;

22. дитяча пульмонологія;

37. отоларингологія;

23. дитяча урологія;

38. офтальмологія;

24. дитяча фтизіатрія;

39. професійна патологія;

25. дитяча хірургія (в т.ч. тора кальна хірургія, кардіохірургія, щелепно-лицьова);

40. психіатрія;

41. радіологія;

42. ревматологія;

26. дитячі інфекційні хвороби;

43. сексопатологія;

27. дитяча нейрохірургія;

44. терапевтична стоматологія;

28. інфекційні хвороби;

45. терапія;

29. кардіологія;

46. торакальна хірургія;

30. комбустіологія;

47. трансплантологія;

31. медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія;

48. урологія;

49. фтизіатрія;

32. наркологія;

50. хірургічна стоматологія;

33. неврологія;

51. хірургія.

34. нейрохірургія;

 

35. нефрологія;

 

 

 

У відповідності до поставлених цілей та завдань по розробці стандартів обсягів і якості медичної допомоги були обгрунтовані вимоги до їх створення, а саме:

1. Додержання єдиної структури стандарту.

2. Подання переліку нозологічних форм у відповідності до МКХ Десятого перегляду.

3. Адекватність необхідних видів та обсягів діагностичних процедур і лікувальних заходів основним нозологічним формам.

4. Практична можливість здійснення технологічного процесу надання медичної допомоги в умовах ЛПЗ різних рівнів.

5. Реальна досягненість кінцевого результату лікування у співвідношенні з необхідними термінами лікування.

6. Забезпечення динамічності та етапності в організації діагностично-лікувального процесу на різних рівнях його надання.

7. Можливість запровадження уніфікованих стандартів для проведення порівняльної оцінки діяльності закладів охорони здоров'я різних рівнів.

В методологічному плані в основу створення стандартів медичних технологій та якості лікування було покладено:

–   використання сучасних медичних технологій, тобто методів, способів, схем діагностики та лікування, консультацій тощо, що спрямовані на досягнення найбільшої ефективності результату лікування хворого;

–   єдність та адекватність діагностичного і лікувального процесу, їх взаємозв'язок з урахуванням нозологічної спрямованості;

–   використання медичних технологій на основі наукових розробок, традицій, особливостей способів та методів лікування, тобто з урахуванням надбання наукових шкіл, що склалися в Україні;

–   додержання необхідних обсягів, послідовності, кратності діагностично-лікувальних заходів з погляду єдиного технологічного процесу;

–   визначення оцінки якості кінцевого результату лікування на основ суб'єктивних і об'єктивних критеріїв;

–   співставленість статистичної інформації для країн-членів ВОО (перелік нозологічних форм поданий відповідно до МКХ-10);

–   забезпечення єдиних структурно-функціональних основ стандарту.

Медичні стандарти вперше розроблені в Україні і являють собою перелік необхідних діагностично-лікувальних заходів, відповідних обсягів та якості для хворих з певною нозологічною формою.

В стандартах медичних технологій представлені лабораторні функціональні, рентгенологічні та інші методи діагностичного дослідження медикаментозне та не медикаментозне лікування; реабілітаційні заходи у відповідності до встановлених традицій медичної практичної діяльності та затверджених інструктивних матеріалів надання медичної допомоги.

Стандарти діагностично-лікувального процесу розроблені за такою структурою:

1. Найменування нозологічних форм і їхніх груп відповідно до Міжнародної класифікації хвороб Десятого перегляду (МКХ-10).

2. Перелік та кратність обов'язкових обстежень з урахуванням відповідного рівня надання медичної допомоги у ЛПЗ.

3. Обсяг лікувальних заходів відповідно рівня медичної допомоги у ЛПЗ

4. Критерії якості лікування.

5. Середня тривалість лікування.

 

Розділ "Перелік діагностичних обстежень" містить в собі:

– обсяг необхідних діагностичних процедур з кожної форми;

– їх послідовність та кратність.

Діагностичне обстеження представлене у визначеній послідовності:

1. Клінічні дослідження крові.

2. Загальноклінічні і цитологічні методи дослідження:

а) аналіз сечі;

б) аналіз харкотиння;

в) аналіз шлункового вмісту;

г) аналіз спинно-мозкової рідини та ін.

3. Біохімічне дослідження крові.

4. Бактеріологічні і паразитологічні дослідження.

5. Імунологічне дослідження крові.

6. Рентгенологічне дослідження.

7. Функціональне дослідження.

8. Інструментальне дослідження.

9. Консультації спеціалістів.

 

Розділ "Обсяг лікувальних заходів" містить в собі:

– обсяг терапевтичних заходів із зазначенням необхідних препаратів, послідовність їх застосування;

– хірургічне лікування;

– комбінація медикаментозних та немедикаментозних методів лікування;

– тривалість призначення відповідних ліків.

 

Розділи медичних стандартів з "Онкології", "Гематології" та "Дитячої ендокринології представлені протоколами лікування з зазначенням назв препаратів, доз та шляхів введення ліків. Це обумовлено необхідністю додержання визначених схем, методів та способів надання медичної допомоги даній групі хворих з метою отримання максимально ефективного результату лікування. По іншим розділам стандартів медикаментозна терапія визначається назвами груп препаратів, а в разі необхідності зазначення препаратів вибору за назвою фармацевтичної субстанції.

 

Розділ "Критерії якості (бажані результати лікування)" подані з визначенням суб'єктивних та об'єктивних критеріїв якості лікування:

– загально клінічні (нормалізація артеріального тиску, частоти серцевого ритму, зменшення або зникнення больового синдрому, нормалізація температури тіла та інші показники життєдіяльності організму);

– лабораторні (нормалізація або покращання аналізів крові, сечі та інші);

– морфологічні (покращання даних цито- і гістологічних досліджень та інші);

– інструментальні (покращання рентгенологічної картини, даних фібробронхоскопії та інші).

Експертними групами, до складу яких входили головні спеціалісти, наукові співробітники, лікарі з кожної із спеціальностей, проводилась експертна оцінка стосовно ступеня деталізації обсягів та методів лікувальних заходів, діагностичних процедур і термін госпіталізації.

 

2. Сфера використання тимчасових уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги в ЛПЗ України

Затверджені на галузевому рівні "Тимчасові галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України" та "Тимчасові стандарти обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей" служать для контролю якості медичної допомоги відповідній групі хворих з даною нозологією. Цей контроль має бути відомчим та внутрішнім (самоконтроль), що дозволить визначити медик соціальну та медико-економічну ефективність використання медичних стандартів в ЛПЗ.

За умов запровадження в Україні системи медичного страхування галузеві медичні стандарти є правовим документом для оцінки страхової компанією необхідних обсягів та якості медичної допомоги, яка надається лікувальною установою, тобто слугують інструментом позавідомчого контролю якості.

Впровадження медичних стандартів в системі державної акредитації закладів охорони здоров'я передбачено затвердженими МОЗ України (1998 р.) "Стандартами акредитації лікувально-профілактичних закладів України"

Так, в розділі 2 "Якість лікувально-профілактичної допомоги" в п.2.2 зазначено, що кожен структурний підрозділ ЛПЗ має стандарти якості розроблені на основі типових, якими керується в своїй діяльності. Використовується система оцінки якості виконання стандартів.

Стандарти медичних технологій можуть бути застосовані в систем ліцензування медичних закладів (за умов її запровадження) для визначення відповідності рівня та видів медичної допомоги в ЛПЗ. Разом із структурними стандартами ліцензування стандарти медичних технологій визначатимуть право ЛПЗ на отримання ліцензії для медичної діяльності.

Стандарти доцільно використовувати для розробки нормативів оснащення медичною технікою, обладнанням та ліками в ЛПЗ з метою формування їх адекватного ресурсного забезпечення.

Затверджені галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій є офіційним документом і основою для розробки медико-економічних стандартів.

Слід відзначити, що стандарти медичних технологій не є довідковим посібником з лікування хворого.

Стандарти є технологічним і правовим документом гарантованості обсягів і видів медичної допомоги хворим, служать захистом прав пацієнта та принципів рівноправності при отриманні медичної допомоги.

Використання медичних стандартів передбачає механізм їх перегляду та вдосконалення. Для цього головні спеціалісти МОЗ Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щорічно, до 1 жовтня, повинні направляти в профільні управління МОЗ України та Український інститут громадського здоров'я пропозиції для внесення змін і доповнень до "Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України" та "Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критеріїв якості лікування дітей". Рекомендації щодо вдосконалення медичних стандартів направляються у відповідності з "Листом позицій для внесення змін та доповнень до стандартів" (додаток 1, додаток 2).

З урахуванням поданих у "Листі пропозицій для внесення змін та доповнень до стандартів" зауважень, рекомендацій, доповнень весь пакет стандартів медичних технологій підлягає обов'язковому перегляду головними спеціалістами МОЗ України один раз на рік, а при необхідності – впродовж року за офіційною вимогою головного спеціаліста по кожному окремому розділу. Тільки за таких умов стандарти служитимуть гарантом надання відповідних видів та обсягів медичної допомоги населенню і сприятимуть підвищенню якості та ефективності медичної допомоги, раціональному Використанню ресурсів, запровадженню нових медичних технологій в ЛПЗ України.


 

Додаток 1

 

Лист

пропозицій для внесення змін та доповнень

до "Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги

дорослому населенню в ЛПЗ України"

 

 

__________________________________________

(Прізвище, ім'я та по-батькові)

 

_______________________________________________________

(Посада, місце роботи)

 

 

Назва розділу стандартів ______________________________________

 

Назва нозологічної форми _____________________________________

 

 

Пропозиції

Обгрунтування

Розділ "Перелік діагностичних обстежень

 

 

 

 

Розділ "Обсяг лікувальних заходів

 

 

 

 

Розділ "Критерії якості (бажані результати лікування)"

 

 

 

 

Розділ "Середня тривалість лікування"

 

 

 

 

 

 

_______________________                         _______________________

підпис                                                                                               дата


 

Додаток 2

 

Лист

пропозицій для внесення змін та доповнень

до "Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень,

лікувальних заходів та критеріїв якості

лікування дітей"

 

 

__________________________________________

(Прізвище, ім'я та по-батькові)

 

_______________________________________________________

(Посада, місце роботи)

 

 

Назва розділу стандартів ______________________________________

 

Назва нозологічної форми _____________________________________

 

 

Пропозиції

Обгрунтування

Розділ "Перелік діагностичних обстежень

 

 

 

 

Розділ "Обсяг лікувальних заходів

 

 

 

 

Розділ "Критерії якості (бажані результати лікування)"

 

 

 

 

Розділ "Середня тривалість лікування"

 

 

 

 

 

 

_______________________                         _______________________

підпис                                                                                               дата


 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

_______________________________

Керівник закладу, в якому проведено впровадження

«____» ________________19___р.

 

 

АКТ ВПРОВАДЖЕННЯ

1. Використання тимчасових галузевих медичних стандартів стаціонарної допомоги дорослому та дитячому населенню в ЛПЗ України.

2. Український інститут громадського здоров'я, 252054, Київ-54,

вул. О. Гончара, 65

3. Джерело інформації "Тимчасові галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України" та "Тимчасові стандарти обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критеріїв якості лікування дітей".

4. Впровадження по РПВ 19__р.______________________________

найменування лік.-проф. закладу

5. Строки впровадження –

6. Загальна кількість спостережень ______________________________

7. Ефективність удосконалення "Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в ЛПЗ України" та "Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критеріїв якості лікування дітей".

 

Показники

За даними

розробник

впроваджуючий орган

Розділ "Перелік діагностичних обстежень"

1. Клінічні дослідження крові.

2. 3агальноклінічні і цитологічні методи дослідження:

3. Біохімічне дослідження крові.

4. Імунологічне дослідження крові.

5. Рентгенологічне дослідження.

6. Функціональне дослідження.

7. Інструментальне дослідження

8. Консультації спеціалістів.

 

Розділ "Обсяг лікувальних заходів"

1. Обсяг терапевтичних заходів із зазначенням необхідних груп препаратів, послідовність їх застосування.

2. Хірургічне лікування. 3.Комбінація медикаментозних та немедикаментозних методів лікування.

4. Тривалість призначення відповід-них ліків.

 

Розділ "Критерії якості (бажані результати лікування)"

1. Загальноклінічні.

2. Лабораторні.

3. Морфологічні.

4. Інструментальні

 

Розділ "Середня тривалість лікування"

 

 

 

 

8.Зауваження, пропозиції:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

АЛЕРГОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автор-розробник:      головний дитячий алерголог

МОЗ України,

д.м.н., професор Ласиця О.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік скорочень:

 

1. ЕКГ        – електрокардіографія

2. ЛОР       – отолярінголог

3. ФК                   – лікувальна фізкультура

4. ФЗД       – функція зовнішнього дихання

5. ФГДС    – фіброгастродуаденоскопія

6. УЗО       – ультразвукове обстеження


АЛЕРГОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

РЛ, ЦРЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості і (результат лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Бронхіальна астма

J45

 

 

 

 

легка форма

 

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Rо-графія ОГК

3. ФЗД

4. ЕКГ

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд спеціалістів (ЛОР невропатолог, окуліст)

1. В2-агоністи

2. Міолітики

3. Муколітики

4. Фізіотерапія (ЛФК, масаж)

5. Лікування супутніх захворювань.

6. Амбулаторне – планова протизапальна терапія (інтал, тайлед)

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

5 + амбул.

 

середньої тяжкості

 

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Rо-графія ОГК

3. ФЗД

4. ЕКГ

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд спеціалістів (ЛОР, невропатолог, окуліст)

1. В2-агоністи

2. Міолітики

3. Муколітики

4. Холіно літаки

5. Теофілін

6. Кортикостероїди парентерально – коротким курсом

7. Планова протизапальна терапія – італ., тайлед.

8. Фізіотерапія (ЛФК, масаж)

9. Лікування супутніх захворювань.

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

4. При неефективності – переведення на наступний етап

14

 

тяжка форма, включаючи астматичний статус

J46

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Rо-графія ОГК

3. ФЗД

4. ЕКГ

5. УЗО органів черевної порожнини

6 Огляд спеціалістів (ЛОР, невропатолог, окуліст

1. При необхідності - реанімаційні заходи.

2. В2-агоністи,

3. Міолітики

4. Муколітики

5. Холінолітики

6. Теофілін

7. Кротикостероїди парентерально – коротким курсом

8. Планова протизапальна терапія – інтал. тайлед,. кортикостероїди інгаляційні

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

При неефективності – переведення на слідуючий етап

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

9. Фізіотерапія (ЛФК. масаж)

10. Лікування супутніх захворювань

 

 

2.

Алергічній риніт

J30.1

J30.4

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Консультація ЛОР-лікаря

3. Rо-графія додаткових пазух носа

1. Елімінація алергена

2. Антигістамінні місцеве та per os

3. Нестероїдні протизапальні препарати місцево (інтал, ломусол, оптикром)

4. Судиннозвужуючі препарати

5. Топікальні кортикостероїди місцево.

1. Ліквідація або зменшення клінічних сим­птомів

2. Скорочення періоду загострення

5-7

3.

Кропив'янка

L50

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Копрограма

3. Обстеження стулу на наявність глистів

4. УЗО органів черевної порожнини

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентерально та per os)

3. Кортикостероїди парентерально – коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати

1. Ліквідація або зменшення клінічних сим­птомів

2. Відсутність рецидивів чи їх полегшення.

3-5

4.

Набряк Квінке

Т78.3

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Копрограма

3. Обстеження стулу на наявність глистів

4. УЗО органів черевної порожнини

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парєнтерально та per os)

3. Кортикостероїди парєнтерально коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати.

1. Клінічне одужання

3-5

5.

Анафілактичній шок

Т78.2

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Копрограма

3. Обстеження стулу на наявність глистів

4. УЗО органів черевної порожнини

1. Елімінація алергенів

2. Протишокова терапія (включаючи кортикостероїди парентерально)

3. Реанімаційні заходи.

1. Клінічне одужання

7-9

 


АЛЕРГОЛОГІЯ

III рівень надання медичної допомоги

 

п/п

Нозологічні форми

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дні)

1.

Бронхіальна астма середньої важкості та тяжка форма

J45

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня

3. Специфічна алергодіагностика

4. ФЗД

5. Rо -графія ОГК

6. ЕКГ

7. У ЗО органів брюшної порожнини

8. Бронхоскопія

9. ФІГДС

10. Огляд спеціалістів (ЛОР невропатолог, окуліст)

1. В2-агоністи

2. Міолітики

3. Муколітики

4. Холінолітики

5. Теофілін

6. Кортикостероїди парентерально коротким курсом

7. Планова протизапальна терапія – інтал, тайлед, кортикостероїди інгаляційні (іноді – оральні коротким курсом)

8. Фізіотерапія (ЛФК, масаж)

9. Лікування супутніх захворювань.

10. В період ремісії - специфічна гіпосенсибілізація

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Покращення ФЗД

4. Санація вогнищ інфекції

5. Переведення астми в більш легку форму

6. Покращення якості життя хворих

20

 

астматичний стан

J46

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня

3. Специфічна алергодіагностика

4. ФЗД

5. Rо -графія ОГК

6. ЕКГ

7. УЗО органів черевної іорожнини

8. Бронхоскопія

9. ФІГДС

10. Огляд спеціалістів (ЛОР невропатолог. окуліст)

1. Реанімаційні заходи та методи інтенсивної терапії

2. Після чого - лікування як при тяжкій формі бронхіальної астми

1. Купірування астматичного стану

20

2.

Алергічній риніт

J30.1

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Специфічна алергодіагностика

3. Імунологічне обстеження 1-го рівня

4. Ro-графія, теромографія додаткових пазух носа

1. Елімінація алергена

2. Антигістамінні місцеве та per os

3. нестероїдні протизапальні препарати місцеве (інтал. ломусол, оптикром)

4. Судиннозвужуючі препарати

1. Ліквідація або зменшення клінічних симптомів

5-7

J30.4


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Консультація ЛОР-лікаря

5. Топікальні кортикостероїди місцеве

6. Специфічна гіпосенсибілізація в періоді ремісії

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

 

3.

Кропив'янка

L50

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня

3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентерально та per os)

3. Кортикостероїди парентерально коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6.Біопрепарати

7. Іноді – екстракорпоральна детоксикація

1. Ліквідація або зменшення клінічних сим­птомів

2. Відсутність ре­цидивів чи їх полегшення.

5-7

4.

Набряк Квінке

Т78.3

1. Загальний аналіз крові та сечі 2. Імунологічне обстеження 1-го рівня 3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів 5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентерально та per os)

3. Кортикостероїди парентерально коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати

7. Іноді – екстракорпоральна детоксикація.

1. Клінічне одужання

3-5

5.

Анафілактічній шок

Т78.2

1. Загальний аналіз крові та сечі 2. Імунологічне обстеження 1-го рівня 3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів 5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Протишокова терапія (включаючи кортикостероїди парентерально)

3. Реанімаційні заходи

1. Клінічне одужання

7-9


АЛЕРГОЛОГІЯ

IV рівень надання медичної допомоги

 

№ № п/п

Нозологічна форма

Шифр по МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

 

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Бронхіальна астма

J45

 

 

 

 

 

середньої важкості та тяжка форма

 

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня та 2-го рівня

3. Специфічна алергодіагностика

4. ФЗД

5. Вірусологічне та бактеріологічне обстеження бронхолегеневого апарату

6. Rо-графія ОГК

7. ЕКГ

8. УЗО органів черевної порожнини

9. Бронхоскопія

10. ФІГ ДС

11. Огляд спеціалістів (ЛОР, невропатолог окуліст)

1. В2-агоністи короткої та пролонгованої дії

2. Міолітики

3. Муколітики

4. Холінолітики

5. Теофілін

6. Кортикостероїди парентеральне коротким курсом

7. Фізіотерапія (ЛФК. масаж)

8. Лікування супутніх захворювань.

9. В період ремісії – планова протизапальна терапія (інтал. тайлед. кортикостероїди інгаляційні, іноді - короткий курс оральних кортикостероїдів), антилейкотриєни

10. В період ремісії - специфічна

гіпосенсибілізація

1. Купірування приступу

2. Скорочення періоду загострення

3. Покращення ФЗД

4. Санація вогнищ інфекції

5. Переведення астми в більш легку форму

6. Покращення якості життя хворих

20

 

астматичний стан

J46

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го рівня та 2-го рівня

3. Специфічна алергодіагностика

4. ФЗД

5. Вірусологічне та бактеріологічне обстеження бронхолегеневого апарату

6. Rо-графія ОГК

7. ЕКГ

8. УЗО органів черевної порожнини

10. ФГДС

11. Огляд спеціалістів (ЛОР невропа-толог, окуліст)

1. Реанімаційні заходи та методи інтенсивної терапії

2. Після чого - лікування як при тяжкій формі бронхіальної астми

1. Купірування астматичного стану

20


 

1

2

3

4

5

6

7

2.

Алергічній риніт

J30.1

1. Загальний аналіз крові та сечі

1. Елімінація алергена

1. Ліквідація або зменшення клінічних симптомів

2. Скорочення періоду загострення

3. Подовження ремісії

5-7

 

 

J30.4

2. Специфічна алергодіагностика

3. Імунологічне обстеження 1-го та 2-го рівня

4. Rо-графія, теромографія додаткових пазух носа

5. Консультація ЛОР-лікаря

2. Антигістамінні місцево та per os

3. Нестероїдні протизапальні препарати місцево (інтал. ломусол. оптикром)

4. Судиннозвужуючі препарати

5. Топікальні кортикостероїди місцево

6. Специфічна гіпосенсибілізація в періоді ремісії

3.

Кропив'янка

L50

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го та 2-го рівня

3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентеральне та рег os)

3 . Кортикостероїди парентеральне коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати

7. Іноді – екстракорпоральна детоксикація

1. Ліквідація або зменшення клінічних симптомів

2. Відсутність рецидивів чи їх полегшення.

5-7

4.

Набряк Квінке

Т78.3

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го та 2-го рівня

3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Антигістамінні препарати (парентеральне та рег os)

3. Кортикостероїди парентеральне коротким курсом

4. Ентеросорбенти

5. Жовчогінні, ферменти

6. Біопрепарати

7. Іноді – екстракорпоральна детоксикація.

1. Клінічне одужання

3-5

5.

Анафілактичній шок

Т78.2

1. Загальний аналіз крові та сечі

2. Імунологічне обстеження 1-го та 2-го рівня

3. Копрограма

4. Обстеження стулу на наявність глистів

5. УЗО органів черевної порожнини

6. Огляд вузьких спеціалістів

1. Елімінація алергенів

2. Протишокова терапія (включаючи кортикостероїди парентерально)

3. Реанімаційні заходи

1. Клінічне одужання

7-9

 


 

 

 

 

 

АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:  професор Белебез'ев Г. І.,

доцент      Дмітрієва М. Б.,

асистент   Чухрай Т. Г.,

асистент   Циба І. М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік скорочень:

 

АТ   – артеріальний тиск.

САТ         – середній артеріальний тиск.

ЦВТ         – центральний венозний тиск.

ЧД   – частота дихання.

ШВЛ– штучна вентиляція легенів.

СД ППТ – самостійне дихання під постійно позитивним тиском

 


АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ЦРЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Анафілактичний шок

Т78.2

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЧСС,ЧД.

3. ЦВТ.

4. Клінічний аналіз крові.

5. Аналіз сечі.

6. Визначення гемоглобіну і гематокриту

7. Визначення біохімічних параметрів крові (білок, глюкоза, білірубін, сечовина).

8. ЕКГ

9. Рентген-контроль легень.

1. При асистолії - закритий масаж серця і штучне дихання («із рота в рот», «рот – повітропровід», «рот – маска»).

2. Інгаляція кисню,

3. В/в – адреналін 0,005 мг/кг ваги тіла разово, підтримка – 0,0001 мг/кг/хв.. до стабілізації АТ.

4. В/в димедрол 1-2 мг/кг ваги тіла.

5. Еуфілін в/в 3-5 мг/кг ваги тіла через 6^ годин.

6. Госпіталізація в палату або у відділення. інтенсивного лікування.

7. Постійний нагляд за параметрами дихання і кровообігу, апаратний моніторинг серця. АТ, частоти дихання.

8. Контроль діурезу.

9. При необхідносте – ШВЛ.

10. Виклик анестезіолога у складі виїзної бригади із ОДЛ.

1. Довготривала підтримка життєво-важливих функцій;

а)стабілізація АТ;

б)стабілізація САТ;

в)стабілізація ЦВТ;

г)достатній діурез;

2. Своєчасний виклик консультантів з ОДЛ (МДЛ).

3-14

2.

Інфекційно- токсичний шок (ІТШ)

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЧСС,ЧД.

3. ЦВТ.

4. Шлунковий зонд.

5. Вимірювання температури тіда.

6. Поширений клінічний аналіз крові.

7. Аналіз сечі.

8. Визначення гематокрит^'

9. Лабораторне визначення електролітів, білка, цукру, білірубіну, сечовини.

1. Інгаляція кисню.

2. В/в - суміш фізіологічного розчину і реополіглюкіну до стабілізації АТ.

3. При підозрі на менінгококову інфекцію в/в – пеніцилін 100 ЕД на кг м.т. одноразово.

4. Глюкокортикоїди в/в 10 мг/кг по преднізолону

5. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

1. Довготривала підтримка ефективного кровообігу та дихання.

2. Стабілізація АТ.

3. Стабілізація САТ.

4. Стабілізація ЦВТ.

5. Достатній діурез.

6. Своєчасне усунення ускладнень.

1-3


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

10. Бактеріологічне обстеження 11. Рентгенологічне обстеження

6. Постійний нагляд за параметрами кровообігу

7. Приладовий моніторинг серцевої діяльності 8. Погодинний контроль діурезу

9. Апаратне дихання по показанням

10. Встановлення центрального венозного катете­ра.

11. Вимірювання ЦВТ.

12. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

13. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

14. Аміноглікозиди в сполученні з цефалоспоринами та інші антибіотики.

15. Виклик дитячого анестезіолога у складі виїзної консультативної бригади із ОДЛ (за показаннями) або консультування по телефону.

 

 

3.

Респіраторний дистрес-синдром дорослих (РДСД)

J80

1. Огляд хворого.

2. Шлунковий зонд.

3. Вимірювання АТ. ЧСС. ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокриту'.

8. Лабораторне визначення електролітів, білка, цукру, білірубіну, сечовини.

9. Бактеріологічне обстеження. 10.ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Інгаляція кисню

3. Дихання в режимі СД ППТ або ШВЛ.

4. Постійний нагляд за параметрами кровообіг і дихання.

5. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

6. Погодинний контроль діурезу.

7. Апаратне дихання( по показанням).

8. Встановлення центрального венозного катетера.

9. Вимірювання ЦВТ.

10. Назогастральний зонд.

11. Подовжена інфузія колоїдно-

1. Адекватна ди­хальна підтримка;

а)СД ППТ;

б)ШВЛ;

2. Стабілізація АТ.САТ.

3. Вимірювання ЦВТ.

4. Своєчасне звернення за консультацією та транспортування хворого в ОДЛ.

1-3


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

12. Подовжена інфузія допаміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

13. Виклик обласної виїзної бригади для переводу дитини в ОДЛ.

 

 

4.

Набряк головного мозку

 

1. Огляд хворого.

2. Назогастральний зонд.

3. Вимірювання АТ, ЧСС, ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокрит)

8. Лабораторне визначення електролітів, білірубіну, сечовини.

9. Бактеріологічне обстеження.

10. ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження легень.

12. Ехоенцефалоскопія.

1. Госпіталізація в палат) інтенсивного лікування.

2. Апаратне дихання повітряно-кисневою сумішшю у помірної гіпервентиляції.

3. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і дихання

4. Приладовий моніторинг сердцевої діяльності.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. Встановлення центрального венозного катете­ра.

7. Вимірювання ЦВТ.

8. Назогастральний зонд.

9. Обмежена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів в режимі помірної дегідратації.

10. Підтримка гематокриту в межах 0.3-0.35.

11. Дексазон 2-4 мг/кг одноразово на початку лікування.

12. Виклик обласної виїзної консультативної бригади для транспортування дитини в ОДЛ

1. Проведення ШВЛ

2. При необхідності усунення конвульсії.

3. Своєчасне транспортування в ОДЛ.

1-2

5.

Зупинка дихання та кровообігу, за МКХ "зупинка серця"

J46

Швидкий огляд хворого та виявлення ознак зупинки дихання та кровообігу:

– апное;

– відсутність пульсу на великих артеріях;

– втрата відомості;

– розширення зіниць;

1. Відновлення та підтримка прохідності ди­хальних шляхів.

2. Штучне дихання «рот-маска».

3. Закритий масаж серця.

4. Госпіталізація у відділення реанімації та інтенсивної терапії.

5. Інтубація трахеї. ШВЛ.

1. Ефективна підтримка життєво-важливих функцій.

2. Своєчасне звер­нення за консуль­тацією в ОДЛ (МДЛ).

1-2


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

– різка блідість або цианоз.

1. Запис та моніторинг ЕКГ.

2. Лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

3. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза).

4. Визначення гематокриту.

6. Апаратна вентиляція легень з подачею кисню.

7. Моніторинг ЕКГ. контроль ефективності серцево-легеневої реанімації.

8. Забезпечення надійного венозного доступу.

9. Діагностика виду – зупинки кровообігу та зумовлена цим медикаментозна та електроімпульсна терапія.

10. Лікування постреанімаційного стану.

11. Виклик анестезіолога у складі консультантів та бригади з ОДЛ (МДЛ) чи консультація по телефону

 

 

6.

Астматичний стан

J46

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЧСС, ЧД.

3. Термометрія

4. Клінічний аналіз крові, сечі

5. ЕКГ

6. Огляд отоларинголога

7. Рентгенографія легень.

8. Визначення гематокриту.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Симпатоміметики у вигляді інгаляцій, в/в або в/м введень

3. При відсутності ефекту – еуфілін 7 мг/кг маси тіла в/в чи в/м

4Преднізолон 2 мг/кг тіла одноразово.

5. При відсутності блювання – муколітики per os

6. Облік надходжень та втрат рідини.

7. Інгаляція зволоженого кисню постійно.

8. Терапія грудної клітини.

9. Стимуляція кашлю.

10. Підтримуюча еуфілінізація відповідно до віку. Максимально 20-21 мг/кг.

11. Постійний контроль ЧД,ЧСС,АТ.

12. Антибіотики за показаннями.

13. Інгаляція муколітиків.

14. Лаваж ТБД та ШВЛ при необхідності.

15. Виклик анестезіолога у складі консультантів та бригади з ОДЛ (МДЛ) чи консультація по телефону

1. Ефективна підтримка дихан­ня, кровообігу.

2. Своєчасна консультація з ОДЛ.

1-2


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Гіповолемічний шок (гостра дегідратація)

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЧД,ЧСС. Температури.

3. Аускультація серця.

4. Клінічний аналіз крові, сечі.

5. Визначення гематокриту.

6. Біохімічне обстеження крові(*загальний білок, глюкоза. білірубін, сечовина. калій, натрій, хлор).

7. ЕКГ.

1. Реанімаційні заходи (при необхідності).

2. Інгаляція кисню.

3. Постановка назогастрального зонду.

4. Оральна регідратація.

5. Зігрівання дитини.

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивної терапії.

7. Моніторинг АТ.ЧСС.ЧД.

8. Забезпечення надійного судинного доступу.

9. Визначення ЦВТ.

10. Контроль діурезу.

11. ШВЛ при необхідності.

12. Визначення типу гіповолемічного шоку.

13. Якщо шок некомпенсований, незалежно від типу шоку провести на протязі 1 години в/в інфузію колоїдно-сольових розчинів в обсязі 20-30 мл/кг.

14. Продовжити в/в Інфузію рідини в обсязі 10 мл/кг/год. до відновлення діурезу.

1. Стабілізація АТ.

2. Стабілізація САТ.

3. Нормалізація ЦВТ.

4. Достатній діурез.

5. Ефекгивне дихання.

6. Своєчасна консультація спеціалістів з ОДЛ (МДЛ).

1

8.

Гострий набряк легень, за МКХ "набряк легень"

 

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЦВТ.

3. Визначення ритмічності пульсу, легень

4. Вимірювання ЧД

5. Рентгенографія легень.

6. ЕКГ.

7. Лабораторні клінічні дослідження крові, сечі.

8. Біохімічні дослідження крові (електроліти. глюкоза, загальний білок).

9. Визначення гематокриту.

1. Госпіталізація у відділення реанімації.

2. Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ і подачею кисню.

3. Лікування аритмії медикаментозне у відповідності до виду розладу ритму.

4. Постійний контроль параметрів дихання і кровообігу.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. При середньому системному АТ нижче 70 мм.рт.ст. призначити допамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

7. Накладання венозних джгутів на кінцівки на 20-30 хвилин, напівсидяче положення.

8/ Дімедрол 1 мг/кг в/в або в/м.

9. Допмін в дозі 1-5 мкг/кг/хв. При наявності показань.

1. Своєчасність ШВЛ з ПТКВ.

2. Відсутність артеріальної гіпертензії та нормалізація САТ.

3. Нормальне або з тенденцією до нормалізації ЦВТ.

4. Достатній діурез.

5. Своєчасне звернення до консультантів.

1-2

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

10. Введення морфіну 0,2 мг/кг кожні 6-8 годин в/м під контролем ЦВТ.

11. Виклик консультанта-анестезіолога з ОДЛ (МДЛ) або консультація по телефону

 

 


ДИТЯЧА АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ

ІІІ рівень надання медичної допомоги

 

№ №

п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ОДЛ, МДЛ

Перелік діагностичних обстежень 

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (Дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Анафілактичний шок

Т78.2

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АД,ЧСС,ЧД.

3. ЦВТ.

4. Клінічний аналіз крові.

5. Аналіз сечі.

6. Визначення гемоглобіну і гематокриту

7. Визначення біохімічних параметрів крові (білок, глюкоза, білірубін, сечовина).

8. ЕКГ

9. Рентген-контроль легень.

10. Поширені лабораторні дослідження крові і сечі.

11. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза, альфаамілаза, коагулограма, білок.

12. Гази крові.

13. УЗД.

14. Дослідження імунологічного стану дитини.

15. Поглиблені дослідження коагулограми

1. При асистолії – закритий масаж серця і штучне дихання ("із рота в рот", "рот - повітропровід". "рот – маска").

2. Інгаляція кисню.

3. В/в – адреналін 0,005 мг/кг ваги тіла разово, підтримка – 0,0001 мг/кг/хв до стабілізації АТ.

4. В/в дімедрол 1-2 мг/кг ваги тіла.

5. Еуфілін в/в 3-5 мг/кг ваги тіла через 6 годин.

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивного лікування.

7. Постійний нагляд за параметрами дихання і кровообігу, апаратний моніторинг серця. АТ, частоти дихання.

8. Контроль діурезу. При необхідносте – ІІТВЛ.

9. Цілодобовий контроль всіх фізіологічних параметрів – кардіомоніторинг, пульсоксиметрія,оцінка дихання.

10. Апаратна ШВЛ (при необхідності).

11. Фармакологічна підтримка серцево-судинної діяльності – допмін в дозі 1-5 мкг/кг/хв (при наявності показань).

12. Лікування ускладнень шоку.

13. При необхідності виклик анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади, або консультація по телефону.

1. Ефективна довготривала підтримка дихання та кровообігу:

а)стабілізація АТ;

б)-"- САТ;

в)-"- ЦВТ;

г)достатній діурез;

д)нормалізація показників КЛС.

2. Своєчасне виявлення ускладнень з боку головного мозку, легенів, нирок та їх лікування.

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

2.

Інфекційно-токсичний шок (ІТШ)

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АД,ЧСС,ЧД.

3. ЦВТ.

4. Шлунковий зонд.

5. Вимірювання температури тіла.

6. Поширений клінічний аналіз крові.

7. Аналіз сечі.

8. Визначення гематокриту

9. Лабораторне визначення електролітів, білка, цукру, білірубіну, сечовини.

10. Бактеріологічне обстеження.

11. Рентгенологічне обстеження.

12. Поширені бакобстеження біологічних рідин хворого.

13. Вимірювання газів крові.

14. Визначення показників коагуляції та фібринолізу крові.

15. УЗД.

І6. Реовазографія.

1. Інгаляція кисню.

2. В/в – суміш фізіологічного розчину і реополіглюкіну до стабілізації АТ.

3. При підозрі на менінгококову інфекцію в/в – пеніцилін 100 Од на кг м.т. одноразово.

4. Глюкокортикоїди в/в 10 мг/кг по преднізолону.

5. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

6. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і дихання.

7. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

8. Погодинний контроль діурезу.

9. Апаратне дихання (по показанням).

10. Встановлення центрального венозного катетера.

11. Вимірювання ЦВТ.

12. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїних розчинів до стабілізації кровообіг}.

13. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

14. Аміноглікозиди в сполученні з цефалоспоринами та інші антибіотики.

15. Цілодобовий кардіомоніторинг.

16. Цілодобова пульсоксиметрія.

17. Контроль дихання.

18. Апаратна ШВЛ в разі необхідності.

19. Лікування ускладнень шоку.

20. При необхідності виклик дитячого анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультування по телефону.

21. Плазмаферез.

1. Ефективна довготривала підтримка життєво важливих органів та систем:

а)стабільний АТ;

б)-"- САТ.

в)-"- ЦВТ;

г)нормальні показники КЛС;

д)достатній діурез;

е)нормалізація коагулограми.

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Респіраторний дистрес-синдром дорослих (РДСД)

 

1. Огляд хворого.

2. Шлунковий зонд.

3. Вимірювання АТ, ЧСС, ЧД.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Інгаляція кисню.

3. Дихання в режимі СД ППТ або ШВЛ.

4. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і дихання.

5. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

6. Погодинний контроль діурезу.

7. Апаратне дихання( по показанням).

8. Встановлення центрального венозного катете­ра.

9. Вимірювання ЦВТ.

10. Назогастральний зонд.

11. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

12. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

13. Цілодобовий кардіомоніторинг.

14. Цілодобова пульсоксиметрія.

15. Режимна (апаратна) ШВЛ (ППТ).

16. Лікування ускладнень РДС.

17. Виклик консультанта анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

1. Усунення, чи зменшення дихальної підтримки:

а)усунення ШВЛ;

б)-"-СДППТ;

в)зменшення відсотків кисню у дихальній суміші.

2. Своєчасне виявлення та усунення ускладнень.

7-21

4.

Набряк головного мозку

 

1. Огляд хворого.

2. Назогастральний зонд.

3. Вимірювання АТ, ЧСС, ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокриту'.

8. Лабораторне визначення електролітів, білірубіну, сечовини.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Апаратне дихання повітряно-кисневою сумішшю у помірній гіпервентиляції.

3. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і диханням.

4. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

5. Погодинний контроль діурезу

1. Усунення, чи зменшення дихальної підтримки:

а)усунення ШВЛ;

б)-"-СД ППТ;

в)зменшення відсотків кисню у дихальній суміші.

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

9. Бактеріологічне обстеження.

10. ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження.

12. Ехоенцелоскопія.

13. Вимірювання газів крові.

14. Визначення показників коагуляції та фібринолізу крові.

15. Люмбальна пункція з вимірюванням тиску в спинномозковому каналі.

16. Дослідження лікхвору.

17. ЕХО ЕГ.

18. УЗД (новонароджені).

19. МРТ головного мозку.

6. . Встановлення центрального венозного катетера.

7. Вимірювання ЦВТ.

8. Назогастральний зонд.

9. обмежена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів в режимі помірної дегідратації.

10. Підтримка гематокриту в межах 0,3-0,35.

11. Дексазон 2-4 мг/кг одноразово на початку лікування.

12. Цілодобовий кардіомоніторинг.

13. Цілодобова пульсоксиметрія.

14. Апаратна ШВЛ в режимі нормокапнії.

15. Лікування ускладнень

16. Виклик консультанта анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

2. Своєчасне виявлення та усунення ускладнень.

 

5.

Зупинка дихання та кровообігу.

Асистолія.

За МКХ «Зупинка серця».

І46

Швидкий огляд хворого та виявлення ознак зупинки дихання та кровообігу:

- апное;

- відсутність пульсу на великих артеріях;

- втрата свідомості;

- розширення зіниць;

- різка блідість або ціаноз.

1. Запис та моніторинг ЕКГ.

2. Лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

3. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза).

4. Визначення гематокриту.

5. Розгорнуті лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

6. Біохімічні дослідження крові

1. Відновлення та підтримка прохідності дихальних шляхів.

2. Штучне дихання “рот-маска”.

3. Закритий масаж серця.

4. Госпіталізація у відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

5. Інтубація трахеї, ШВЛ.

6. Апаратна вентиляція легень з подачею кисню.

7. Моніторинг ЕКГ. контроль ефективності серцево-легеневої реанімації.

8. Забезпечення надійного венозного доступу.

9. Діагностика виду зупинки кровообігу та зумовлена цим медикаментозна та електроімпульсна терапія.

1. Стабілізація АТ.

2. -"- САТ.

3. -"- КЛС;

4. Відновлення самостійного дихання.

5. -"- свідомості.

6. Профілактика та ефективне лікування ускладнень з боку головного мозку, легенів нирок.

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

(коагулограма, протеїнограма, осмолярність крові).

7. Гази крові та кислотно-лужний баланс.

8. Консультації фахівців (кардіолог, невролог) у т.ч. по телефону.

10. Лікування постреанімаційного стану.

11. Кардіомоніторинг, пульсоксиметрія

 

 

6.

Астматичний статус

J46

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ.ЧСС.ЧД.

3. Термометрія.

4. Клінічний аналіз крові, сечі.

5. ЕКГ.

6. Огляд отоларинголога.

7. Рентгенографія легень.

8. Визначення гематокрит.

9. Біохімічне обстеження крові (цукор, коагулограма. електроліти, гази та КОС).

10. Імунограма.

11. Повторити рентгенограму.

12. Розгорнуті лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

13. Поглиблені біохімічні дослідження крові (коагулограма. протеїнограма. осмолярність крові).

14. Гази крові та кислотно-лужний баланс.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Симпатоміметики у вигляді інгаляцій, в/в або в/м введень.

3. При відсутності ефекту – еуфілін 7 мг/кг маси тіла в/в чи в/м.

4. Преднізолон 2 мг/кг маси тіла одноразово.

5. При відсутності блювання – муколітики per os

6. Облік надходжень та втрат рідини.

7. Інгаляція зволоженного кисню постійно.

8. Терапія грудної клітини.

9. Стшгуляція кашлю.

10. Підтримуюча еуфілінізація відповідно до віку. Максимально 20-21 мг/кг.

11. Постійний контроль ЧД.ЧСС.АТ.

12. Антибіотики за показаннями.

13. Інгаляція муколітиків.

14. Лаваж ТБД та ШВЛ при необхідності.

15. Цілодобовий моніторінг.

16. Бронхоскопія за показаннями.

17. Контрольована апаратна ШВЛ при не­обхідності .

18. Імунокоригуюча терапія

19 Консіліум з тактики терапії.

1. Самостійне дихання.

2. Нормалізація співвідношення вдих/видох.

3. Нормалізація по­казників ЛОС.

4. Зменшення дози еуфіліну, глюкокортикоідів з тенденцією до звичайних доз хворого.

7-21

7.

Гіповолемічний шок (гостра дегідратація)

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ.ЧСС.ЧД. Температури.

3. Аускультація серця.

1.Реанімаційні заходи (при необхідності).

2. Інгаляція кисню.

3. Постановка назогастрального зонду.

4. Оральна регідратація.

1. Нормалізація показників ЦВТ, АТ, САТ

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Клінічний аналіз крові, сечі.

5. Визначення гематокрит.

6. Біохімічне обстеження (загальний білок, глюкоза, білірубін. сечовина, калій, натрій, хлор).

7. ЕКГ

8. Поширені клінічні лабораторні дослідження крові і сечі.

9. Поширені біохімічні дослідження крові і коагулограма. протеїнограма. альфа-амілаза, осмолярність та ін.

10. Дослідження газів крові та кислотно-лужного стану крові.

5. Зігрівання дитини

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивної терапії.

7. Моніторинг АТ.ЧСС.ЧД.

8. Забезпечення надійного судинного доступу.

9. Визначення ЦВТ.

10. Контроль діурезу.

11. ШВЛ при необхідності.

12. Визначення типу гіповолемічного шоку.

13. Якщо шок некомпенсований. незалежно від типу шоку провести на протязі 1 години в/в інфузію колоїдно-сольових розчинів в обсязі 20-30 мл/кг.

14. Продовжити в/в інфузію рідини в обсязі 10 мл/кг/год до відновлення діурезу.

15. Цілодобовий кардіомоніторинг. пульсоксиметрія, моніторинг дихання.

16. Апаратна штучна вентиляція легень при необхідності.

17. Продовження симпатоміметичної підтримки.

18. Лікування ускладнень шоку.

19. При необхідності застосування плазмаферезу.

20. При необхідності виклик анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону

2. Відновлення достатнього діурезу.

3. Своєчасне вияв­лення та усунення ускладнень з боку головного мозку. легенів, нирок тощо.

 

8.

Гострий набряк легень.

 

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ,ЦВТ.

3. Визначення ритмічності пульсу.

4. Вимірювання ЧД.

5. Рентгенографія легень.

6. ЕКГ

1. Госпіталізація у відділення реанімації.

2. Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ і подачею кисню.

3. Лікування аритмії медикаментозне у відповідності до виду розладу ритму.

4. Постійний контроль параметрів дихання і кровообігу.

1. Самостійні дихан­ня, або зменшення дихальної підтримки (відсотків кисню, СД ППТ),

2. Нормальні показ­ники КЛС.

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Лабораторні клінічні дослідження

крові, сечі.

8. Біохімічні дослідження крові (електроліти. глюкоза, загальний білок). 9. Визначення гематокриту.

10. Гази крові, кислотно-лужний стан.

11. Консультація кардіолога.

12. Запис ФКГ, проведення ЕХО-кардіографії.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. При середньому системному АТ нижче 70 мм.рт.ст. призначити допамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

7. Накладання венозних джгутів на кінцівки на 20-30 хвилин, напівсидяче положення.

8. Дімедрол 1 мг/кг в/в або в/м.

9. Допамін в дозі 1-5 мкг/кг/хв. При наявності показань.

10. Введення морфіну 0.2 мг/кг кожні 6-8 годин в/м під контролем ЦВТ. 11. Інтубація трахеї і ТТГВЛ з ПДКВ при вираженій дихальній недостатності.

12. При задовільному системному АТ ср./більше 70 мм рт.ст.) назначити нітрогліцерин або нітропрусід натрія, починаючи з доз 0,1 мкг/кг/хв.

13. При системному АТ ер. нижче 70 мм рт.ст. і ЧСС рівної чи вище 120-140 за 1 хв. – назначити добутамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв., а при ЧСС менше 120 за 1 хв. – допамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

14. При некупіруючому набряку легень вирішувати питання про переведення в спеціалізовані центри або НДІ для подальшо­го, можливо хірургічного лікування.

15. УЗД.

3. Нормалізація ЦВТ.

4. Нормалізація САТ. АТ

5. Своєчасне вияв­лення та усунення ускладнень з боку інших органів

 


ДИТЯЧА АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ

ІV рівень надання медичної допомоги

 

№ №

п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

УДСЛ «ОХМАТДИТ»

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (Дні)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Анафілактичний шок

Т78.2

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АД.ЧСС.ЧД.

3. ЦВТ.

4. Клінічний аналіз крові.

5. Аналіз сечі

6. Визначення гемоглобіну і гематокриту

7. Визначення біохімічних параметрів крові (білок, глюкоза, білірубін, сечовина).

8. ЕКГ

9. Рентген-контроль легень.

10. Поширені лабораторні дослідження крові і сечі.

11. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза, альфа-амілаза. коагулограма. білок.

12. Гази крові.

13. УЗД.

14. При наявності показань - дослідження імунологічного стану дитини;

15. Поглиблені дослідження коагулограми.

 

1. Ефективна довготривала підтримка дихання та кровообігу:

а)стабілізація АТ:

б)-"- САТ;

в)-"- ЦВТ:

г)достатній діурез;

д)нормалізація показників КЛС

2. Своєчасне виявлення ускладнень з боку головного мозку, легенів, нирок та їх лікування.

7-21

2.

Інфекційно-токсичний шок

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АД.ЧСС.ЧД.

3. ЦВТ.

4. Шлунковий зонд.

5. Вимірювання температури тіла.

6. Поширений клінічний аналіз крові

7.  Аналіз сечі.

1. Інгаляція кисню.

2. В/в - суміш фізіологічного розчину і реополіглюкіну до стабілізації АТ.

3. При підозрі на менінгококову інфекцію в/в – пеніцилін 100 Од на кг м.т. одноразово.

1. При асистолії – закритий масаж серця і штучне дихання ("із рота в рот", "рот-повітропровід". "рот-маска").

2. Інгаляція кисню.

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

8. Визначення гематокриту

9. Лабораторне визначення електролітів. білка, цукру, білірубіну, сечовини

10. Бактеріологічне обстеження

11. Рентгенологічне обстеження. 12. Поширенні бакобстеження біологічних рідин хворого.

13. Вимірювання газів крові.

14. Визначення показників коагуляції та фібринолізу крові.

15. УЗД.

16. Реовазографія.

17. Дослідження імунологічного стану дитини.

18. Розширене бактеріологічне обстеження біологічних середовищ дитини.

19. При наявності показань консультації спеціалістів – алерголога, невропатолога, кардіолога, нефролога.

4. Глюкокортикоїди в/в 10 мг/кг по преднізолону.

5. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

6. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і

дихання.

7. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

8. Погодинний контроль діурезу.

9. Апаратне дихання (по показанням).

10. Встановлення центрального венозного катетера.

11. Вимірювання ЦВТ.

12. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

13. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

14. Аміноглікозиди в сполученні з цефалоспоринами та інші антибіотики,

15. Цілодобовий кардіомоніторннг.

16. Цілодобова пульсоксиметрія,

17. Контроль дихання.

18 Апаратна ШВЛ в разі необхідності.

19. Лікування ускладнень шоку,

20. При необхідності виклик дитячого анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультування по телефону.

21. Плазмофорез.

22. Лікування важких ускладнень шоку: респіраторного дистрес-синдрому. набряку головного мозку, гострої ниркової недостатності, порушень ритму серцевої діяльності.

3. В/в – адреналін 0.005 мг/кг ваги тіла разово, підтримка – 0.0001 мг/кг/хв. до стабілізації АТ.

4. В/в дімедрол 1-2 мг/кг ваги тіла.

5. Еуфилін в/в 3-5 мг/кг ваги тіла через 6 годин.

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивного лікування.

7. Постійний нагляд за параметрами дихання і кровообігу, апаратний моніторинг серця. АТ. частоти дихання.

8. Контроль діурезу.

9. При необхідності – ШВЛ.

10. Цілодобовий контроль всіх фізіологічних параметрів – кардіомоніторингу, пульсооксіметрія, оцінка дихання.

11. Апаратна ШВЛ (при необхідності).

12. Фармакологічна підтримка серцево-судинної діяльності – допмін в дозі 1-5 мкг/кг/хв (при

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

23. При наявності показань – проведення гемодіалізу, перитонеального діалізу, плазмаферезу. плазмасорбції. гіпербаричної оксигенації.

наявності показань).

13. Лікування ускладнень шоку.

14. При необхідності виклик анестезіолога у складі республіканської консультативної бригади або консультація по телефону.

15. При наявності показань консультації спеціалістів – алерголога, невролога кардіолога, нефролога.

16. Лікування ускладнень шоку: респіраторного дистрес-синдрому дорослих, набряку головного мозку, гострої ниркової недостатності, порушень ритму серцевої діяльності.

17. При наявності показань – проведення гемодіаліз), перитонеального діалізу, плазмаферезу, плазмасорбції, гіпербаричної оксигенації.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Респіраторний дистрес-синдром (РДС)

J80

1. Огляд хворого.

2. Шлунковий зонд.

3. Вимірювання АТ. ЧСС, ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокриту.

8. Лабораторне визначення електролітів, білка, цукру, білірубіну, сечовини.

9. Бактеріологічне обстеження.

10. ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження.

12. Поширені бакобстеження хворого

13. Вимірювання газів крові.

14. Визначення показників коагуляції та фібринолізу крові.

15. УЗД

16. Поглиблені дослідження біохімічних показників крові (гази крові, коагулограма, електроліти, білок та його фракції, альфа-амілаза, білірубін) При наявності показань консультації спеціалістів – алерголога, невропатолога, кардіолога, нефролога.

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Інгаляція кисню.

3. Дихання в режимі СД ППТ або ШВЛ.

4. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і дихання.

5. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

6. Погодинний контроль діурезу.

7. Апаратне дихання ( по показанням).

8. Встановлення центрального венозного катетера.

9. Вимірювання ЦВТ.

10. Назогастральний зонд.

11. Подовжена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів до стабілізації кровообігу.

12. Подовжена інфузія допміну в дозі 1-5 мкг/кг/хв.

13. Цілодобовий кардіомоніторинг.

14. Цілодобова пульсоксиметрія.

15. Режимна (апаратна) ШВЛ (ППТ).

16. Лікування ускладнень РДС.

17. Виклик консультанта анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

18. Лікування важких ускладнень респіраторного дистрес-синдрому. набряку головного мозку, гострої ниркової недостатності, порушень ритму серцевої діяльності.

19. При наявності показань – проведення гемодіалізу, перитонеального діалізу, плазмаферезу, плазма сорбції, гіпербаричної оксигенації.

1. Усунення, чи зменшення дихаль­ної підтримки:

а)усунення ШВЛ:

б)-"- СД ППТ: в)зменшення відсотків

кисню у дихальній суміші.

2. Своєчасне виявлен­ня та усунення ускладнень

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Набряк головного мозку

 

1. Огляд хворого.

2. Назогастральний зонд.

3. Вимірювання АГ. ЧСС. ЧД.

4. Вимірювання температури тіла.

5. Поширений клінічний аналіз крові.

6. Аналіз сечі.

7. Визначення гематокриту.

8. Лабораторне визначення електролітів, білірубіну, сечовини.

9. Бактеріологічне обстеження.

10. ЕКГ.

11. Рентгенологічне обстеження легень.

12. Ехоенцефалоскопія

13. Вимірювання газів крові

14. Визначення показників коагуляції та фібрінолізу крові.

15. Люмбальна пункція з вимірюванням тиску в спиномозковому каналі.

16. Дослідження лікхвору.

17. ЕХО ЕГ.

18. УЗД (новонароджені).

19. МРТ головного мочку.

20. Поглиблені дослідження біохімічних показників крові (гази крові, коагулограма. електроліти. білок і його фракції, альфа-амілаза, білірубін).

21. Комп’ютерне або МРТ дослідження головного мозку.

22. При наявності показань консультації спеціалістів – алерголога, невролога, кардіолога, невропатолога.

 

1. Повернення свідомості.

2. Відновлення са­мостійного дихання.

3. Стабільні показни­ки функції кровообігу

4.  (тиск, діурез тощо).

5. Своєчасне вияв­лення та усунення ускладнень.

7-48


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Зупинка дихання та кровообігу за МКХ – "зупинка серця".

J46

Швидкий огляду хворого та виявлення ознак зупинки дихання та кровообігу

- апное;

- відсутність пульсу на великих артеріях;

- втрата свідомості.

- розширення зіниць.

- різка блідість або цианоз

1. Запис та моніторинг ЕКГ.

2. Лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

3. Біохімічні дослідження крові (електроліти, глюкоза).

4. Визначення гематокриту.

5. Розгорнуті лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

6.Біохімічні дослідження крові (коагулограма, протеїнограма. осмолярність крові).

7. Гази крові та кислотнолу жний баланс.

8. Консультації фахівців (кардіолог, невролог), у т ч. по телефону.

9. Поглиблені дослідження біохімічних показників крові (гази крові, кислотно-лужний баланс коагулограма. електроліти, білок і його фракції, альфа-амілаза. білірубін).

10. Комп'ютерне або ЯМР дослідження головного мозку.

I1. Консультації спеціалістів при необхідності.

 

1. Стабілізація АТ.

2.-"- САТ

3.-"- КЛС

4. Відновлення самостійного дихання.

5.-"-свідомості.

6. Профілактика та ефективне лікування ускладнень з боку головного мозку, легенів, нирок.

7-21

6.

Астматичний статус

J46

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ.ЧСС.ЧД.

3. Термометрія

1. Госпіталізація в палату інтенсивного лікування.

2. Апаратне дихання повітряно-кисневою

1. Самостійне дихання.

2. Нормалізація співвідношення

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Клінічний аналіз крові, сечі

5. ЕКГ.

6. Огляд отоляринголога.

7. Рентгенографія легень.

8. Визначення гематокриту,

9. Біохімічне обстеження крові (цукор. коагулограма. електроліти, гази та КОС).

10. Імунограма.

11. Повторити рентгенограму.

12. Розгорнуті лабораторні клінічні дослідження крові та сечі.

13. Поглиблені біохімічні дослідження крові (коагулограма. протеінограма. осмолярність крові).

14. Гази крові та кислотно-лужний баланс.

15. Бронхограма (за показаннями).

16. Консультація спеціалістів при необхідності лікування.

сумішшю у помірної гіпервентиляції.

3. Постійний нагляд за параметрами кровообігу і

дихання.

4. Приладовий моніторинг серцевої діяльності.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. Встановлення центрального венозного катетера.

7. Вимірювання ЦВТ.

8. Назогастральний зонд.

9. Обмежена інфузія колоїдно-кристалоїдних розчинів в режимі помірної дегідратації.

10. Підтримка гематокриту в межах 0,3-0,35. н 2-4 мг/кг одноразово на початку

11. Дексазон 2-4 мг/кг одноразово на початку. 12. Цілодобовий кардіомоніторинг.

13. Цілодобова пульсоксимстрія.

14. Апаратна ШВЛ в режимі нормокапнії.

15. Лікування ускладнень.

16. Виклик консультанта-анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

17. Лікування важких ускладнень: респіраторного дистрсс-синдрому. гострої ниркової недостатності, порушень ритму серцевої діяльності та ін.

18. При наявності показань – проведення гемоультрафільтрації, плазмаферезу, гіпербаричної оксигенції.

вдох/видох.

3. Нормалізація показників ЛОС.

4. Зменшення дози еуфіліну.глюкокортикоїдів з тенденцією до звичайних доз хворого.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Гіповолемічний шок.

R57

1. Огляд хворого.

2. Вимірювання АТ.ЧД.ЧСС. Температури.

3. Аускультація серця.

4. Клінічний аналіз крові, сечі.

5. Визначення гематокриту.

6. Біохімічне обстеження крові (*загальний білок, глюкоза, білірубін.сечовина, калій, натрій, хлор).

7. ЕКГ.

8. Поширені клінічні лабораторні дослідження крові і сечі.

9. Поширені біохімічні дослідження крові і коагулограма. протеінограма. альфа-амілаза. осмолярність та ін.

10. Дослідження газів крові та кислотно-лужного стану крові.

11. Дослідження імунологічного стану.

12. Поглиблені біохімічні дослідження.

13. Консультації спеціалістів при необхідності.

1. Реанімаційні заходи (при необхідності).

2. Інгаляція кисню.

3. Постановка назогастрального зонду.

4. Оральна регідратація.

5. Зігрівання дитини.

6. Госпіталізація в палату або у відділення інтенсивної терапії.

7. Моніторинг АТ.ЧСС.ЧД.

8. Забезпечення надійного судинного доступу.

9. Визначення ЦВТ. 10.Контроль діурезу.

11. ШВЛ при необхідності.

12. Визначення типу гіповолемічного шоку.

13. Якщо шок некомпснсований. незалежно від типу шоку провести на протязі 1 години в/в інфузію колоїдно-сольових розчинів в обсязі 20-30 мл/кг.

14. Продовжити в/в інфузію рідини в обсязі 10 мл/кг/год до відновлення діурезу.

15. Цілодобовий кардіомоніторинг. пульсоксиметрія. моніторинг дихання.

16. Апаратна штучна вентиляція легень при необхідності.

17. Продовження симпатоміметичної підтримки.

18. Лікування ускладнень шоку.

19. При необхідності застосування плазмаферезу.

20. При необхідності виклик анестезіолога у складі республіканської виїзної консультативної бригади або консультація по телефону.

21. Лікування ускладнень шоку.

22. При необхідності проведення будь-якого методу еферентної терапії та гіпербаричної оксигенації.

1. Нормалізація показників ЦВТ, АТ, САТ.

2. Відновлення достатнього діурезу.

3. Своєчасне виявлення та усунення ускладнень з боку головного мозку, легенів, нирок тощо.

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Гострий набряк легень (за МКХ- набряк легень).

 

1. Огляд хворого

2. Вимірювання АТ.ЦВ'І.

3. Визначення ритмічності пульсу.

4. Вимірювання ЧД.

5. Рентгенографія легень.

6. ЕКГ.

7. Лабораторні клінічні доследження крові, сечі.

8. Біохімічні дослідження крові (електрліти. глюкоза, загальний білок).

9. Визначення гематокриту

10. Гази крові, кислотно-лужний стан.

11. Консультація кардіолога.

12. Запис ФКГ. проведення ЕХО-кардіографії.

13. Дослідження імунологічного стану. 14. Поглиблені біохімічні дослідження.

1. Госпіталізація у відділення реанімації.

2. Спонтанне дихання або ШВЛ з ПТКВ і подачею кисню.

3. Лікування аритмії медикаментозне у відповідності до виду розладу ритму.

4. Постійний контроль параметрів дихання і крово­обігу.

5. Погодинний контроль діурезу.

6. При середньому системному АТ нижче 70 мм.рт.ст. призначити допамін. починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

7. Накладання венозних джгутів на кінцівки на 20-30 хвилин, напівсидяче положення.

8. Дімедрол 1 мг/кг в/в або в/м.

9. Допамін в дозі 1-5 мкг/кг/хв. При наявності показань.

10. Введення морфіну 0.2 мг/кг кожні 6-8 годин в/м під контролем ЦВТ.

11. Інтубація трахеї і 1ИВЛ з ПДКВ при вираженій дихальній недостатності.

12. При задовільному системному АТ ср./більше 70 мм рт.ст. – назначити нітрогліцерин або нітропрусід натрія. починаючи з Доз 0.1 мкг/кг/хв.

13. При системному АТ ер. нижче 70 мм рт.ст. і ЧСС рівної чи вище 120-140 за 1 хв. – назначити добутамін, починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв. а при ЧСС менше 120 за 1 хв. – допамін. починаючи з дози 2-3 мкг/кг/хв.

14. При некупіруючому набряку легень вирішувати питання про переведення в спеціалізовані центри або НДІ для подальшого, можливо хірургічного лікування.

15. УЗД.

1. Самостійні дихання або зменшення дихальної підтримки (відсотків кисню, СД ППТ).

2. Нормальні показники КЛС.

3. Нормалізація ЦВТ.

4. Нормалізація САТ, АД.

5. Своєчасне виявлення та усунення ускладнень з боку інших органів.

7-21

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

16. Лікування ускладнень гострого набряку легень.

17. При необхідності проведення будь-якого метода еферентної терапії та гіпербаричної оксигенації.

18. Консультації спеціалістів при необхідності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

ГЕМАТОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ГЕМАТОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

РЛ, ЦРЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

 

Гострий лейкоз; хронічний мієлолейкоз; злоякісні лімфоми (лімфобластні, лімфогрануле-матоз)

С81, С83, С85, С88, С91, С92, С93, С94, С95

1. Аналіз крові розгорнутий

2. Рентгенографія органів грудної порожнини

3. УЗД органів черевної порожнини

1. При рівні Hb менш 50 г/л –трансфузія еритроцитарної маси.

2. При масивній кровотечі. ДВС-синдромі – транфузія свіжозамороженої плазми.

3. При лихоманці більш 38.5 – антибактеріальна терапія.

4. Направлення в обласне онкогематологічне відділення

1. Хворий з підозрою на пухлину кровотворної або лімфоїдної системи у соматичне компенсованому стані направлений на обслідування та лікування до гематолога в обласне гематологічне відділення:

· Hb не менше 50 г/л;

· немає профузної кровотечі;

· немає ознак гострої та наростаючої

серцево-дихальної недостатності:

· немає судомного синдрому:

Т тіла не більше 38.5.

3-5

2. У стані гематологічної ремісії, на підтримуючій хіміотерапії – диспансерний нагляд педіатра.

диспансерний нагляд педіатра:

· Нв не менше 100 г/л;

· лейкоцити 2.0-5 Ох109/л;

· лімфоцити більш 300/мкл;

· немає вираженої дисфункції серцево-судинної системи, печінки; нирок;

· немає ознак ураження ЦНС.

2-5 років

2.

Анемії:

 

1. Аналіз крові розгорнутий, ретикулоцити, тромбоцити.

ГРУПА А:

1. Ферротерапія.

2. Вітамінотерапія ("С", "В12".фолієва кислота).

3. Коррегування дієти

1. Одужання 2. Клініко-гематологічна ремісія: рівень Hb більше 110 г/л.

Амбула-торне лікування 30-60

а)дефіцитні (білково-залізо-вітамінне-);

D50-D53


 

1

2

3

4

5

6

7

 

в)гемолітичні (уроджені, набуті);

D55- D59

2. Біохімічні показники крові (білок, фракції. ВІ, АЛТ, АСТ, ферритин або сироваткове залізо, глюкоза, сечовина, креатинін).

3. Аналіз сечі загальній, жовчні пігменти, вільний Hb.

ГРУПА В та С:

1. Направлення в обласне гематологічне відділення.

2. При рівні Hb менш 50 г/л – трансфузія еритроцитарної маси одногрупної (або 0(1) Rh-від’ємної у випадку позитивної пан аглютинації).

3. Внутрішньовенна інфузія розчинів глюкози та фізіологічного.

4. Кортикостероїди (за показаннями).

1. Одужання

2. Клініко-гематологічна ремісія:

· рівень Hb більш 100 г/л;

· рівень гранулоцитів більш 1.0x109/л;

· рівень тромбоцитів більш І00.0x109/л;

· рівень Ві менше 50 мМоль/л.

14-90

с)апластичні

(конституціональ-ні, набуті).

D60-D64

3.

Гематологічні захворювання:

ГРУПА А –

гемофілія А, В, С ГРУПА В – коагулопатії (уроджені, набуті), хвороба Виллебранда

ГРУПА С – тромбоцитопенії, тромбоцитопатії

D65-D69

1. Аналіз крові на тромбоцити

2. Час згортання крові подовженість кровотечі.

3. Аналіз сечі загальний, за Нечипоренко.

4. Рентгенографія суглобів.

5. Консультація ортопеда. 6. Консультація дитячого невролога.

7. Тест Грегерсена.

8. Очне дно.

ГРУПА А та В:

1. Імобілізація кінцівки при артрозі або великій тканинній гематомі.

2. Планове введення кріопреипіту/концентрату 8-го фактора при гемофілії А. хворобі Виллебранда.

3. Планове введення свіжозамороженої плазми/концентрату 9-го фактора – при гемофілії В.

4. При відсутності препаратів –направлення в обласне гематологічне відділення.

1. Компенсація стану хворого:

- немає ознак продовження кровотечі;

2. Направлення в ОДЛ.

3-20

ГРУПА С:

1. Оцінка критеріїв транспортабельності хворого:

- ступінь важкості тромбоцитопенії, (глибока - менш 50.0/мкл)

- виразність геморагічного синдрому в ділянці верхньої частини тулуба, на голові: профузна. носова, ниркова,

1. Компенсація стану хворого:

- немає ознак продовження кровотечі;

- немає судомного синдрому;

- рівень Hb більш 50 г/л.

2. Клініко-гематологічна ремісія (рівень тромбоцитів більше 100.0 х!07л).

3. Направлення в ОДЛ.

5-30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

гастро-інтестинальна кровотеча;

- ознаки внутрішньо-м’язового крововиливу.

2.2. За критеріями транспортабельності – направлення в обласне гематологічне відділення.

3. У випадку нетранспортабельності: – преднізолон в дозі 2-5 мг/кг маси тіла за добу; дицинон (етамзилан). е-АМКК (ПАМ БА):

- свіжезаморожена плазма;

- при рівні Hb менше 50 г/л – трансфузія еритроцитарної маси.

 

 


ГЕМАТОЛОГІЯ

ІII рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

РЛ, ЦРЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Гострий

лейкоз:

хронічний

мієлолейкоз;

злоякісні лімфоми

(лімфобластні лімфогрануле-матоз)

злоякісний

гістіоцитоз

 

первинно

виявленими або рецидив

С81

С83

С85

С88

С91

С92

С93

С94

С95

1. Аналіз крові розгорнутий.

2. Тромбоцити.

3. Мієлограма.

4. Цитохімічні дослідження кістково-мозкового пунктату.

5. Трепанобіопсія кісткового мозку.

6. Біопсія лімфатичного вузла, пухлинного новоутворення.

7. Спиномозкова пункція з цитологічним дослідженням клітин ліквору.

8. Рентгенографія (та томографія) органів грудної клітини.

9. ЕКГ. ФКГ, УЗД серця, ЕЕГ. РеоЕГ.

10. УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору.

11. Комп'ютерна томографія.

12. Біохімічні дослідження крові.

13. Білок, фракції, Ві, АЛТ, АСТ, ГГТ, ЛФ лактатдегідрогеназа, глюкоза, сечовина, креатинін, електроліти, КЛР.

14. Коагулограма, АКТ, ПДФ.

15. Інфікованість на гепатит В, С, D, ЦМВ, ЕБВ, пневмоцисти.

16. Мікробіологічні дослідження крові, шкіри, слизових, калу.

17. Очне дно.

1. Протокол хіміотерапії згідно з типом лейкозу/лімфоми:

2. Преднізолонова попередня фаза.

3. Терапія індукції ремісії.

4. Терапія консолідації.

5. Терапія інтенсифікації.

6. Профілактика уражень ЦНС (інтратекальні введення хіміопрепаратів; в/венно за 24 години високої дози метатрексату. Краніальне опромінення в дозі 12Гр, 18Гр, 24Гр – при ураженнях ЦНС.

7. Підтримуюча терапія.

8. Комбінована хіміо-променева терапія (лімфогранулематоз).

9. Інтерферонотерапія (ХМЛ, НЗЛ).

10. Комбінована хіміо-інтерфероно-терапія (ХМЛ, НЗЛ).

11. Замісна трансфузійна терапія компонентами крові (еритроцитарна маса, тромбоцитарний концентрат, свіжоморожена плазма).

12. Паралельна детоксикаційна інфузія (1,5-З,0 л/м" поверхні тіла за добу).

Повна (або часткова) ремісія: –

- немає ознак пухлини;

- у мієлограмі не більш 5% бластних клітин; на компенсованому рівні репарація усіх ліній кровотворення;

- рівень Нb не менше 100 г/л;

- рівень тромбоцитів більш 100.0x1;

- рівень лейкоцитів 2,0-5,0x109/л.

- немає ознак виразної органної дисфункції.

120-180

2. Кістково-мозкова ремісія з ускладненнями органними дисфункціями.

120-180

3. Тривала повна гематологічна ремісія – безрецидивний перебіг захворювання.

2-5 років


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

13. Супроводжуюча антибактеріальна, антимікотична терапія цитостатичних нейтропеній.

 

 

2.

Анемії:

а)дефіцитні (білково- залізо- вітаміно-)

D50-D53,

1. Аналіз крові розгорнутий, ретикулоцити, тромбоцити.

2. Осмотична резистентність еритроцитів.

3. Визначення середнього об’єму еритроцитів або крива Прайс-Джонса.

4. Мієлограма.

5. Трепанобіопсія кісткового мозку.

6. Біохімічні показники крові (білок, фракції, Ві, АЛТ, АСТ. ГГТ, ферритин або сироваткове залізо, глюкоза, сечовина, креатинін, глюкоза, електроліти, гаптоглобін, вільний Нb).

7. Загальна залізозв'язуюча здатність плазми, насичення трансферрину.

8. Коагулограма. ПДФ.

9. Пряма та непряма проби Кумбса. ЦІК.

10. Якісні та/або кількісні тести на вн/еритроцитарні ферменти (Г6ФДГ, ПФДГ, 2-3-ДФГ) гемолітичні тести з 10% сахарозою, 2-х фазова холодова.

11. Аналіз сечі загальний, за Нечипоренко, за Зимницьким.

12. УЗД органів  черевної порожнини, ендоскопія шлунка.

13. Інфікованість на В, С, D, ЦМВ, ЕБВ, герпес.

ГРУПА А:

лікується в терапевтичних відділеннях.

1. Одужання: більш 110 г/л на протязі більш 3-х місяців.

30-45

в)гемолітичні (уроджені, набуті) рецидивуючі та резистентні форми

D55-D59,

ГРУПА В:

1. Преднізолонотерапія.

2. Детоксикаційна інфузія (1,5-3,0 л/м2 поверхні тіла за добу).

3. Замісна трансфузія еритроцитарної маси (індивідуальний підбір за реакцією Кумбса).

4. Свіжозаморожсна плазма (ДВС-синдром)

5. Обмінний плазмаферез, гемосорбція.

6. Спленектомія (за показаннями).

7. Імуносупресивна терапія (сандимун, азатиоприн, вінкристин, вінбластин, 6-МП, лейкеран).

1. Одужання: Нb більш 100 г/л: рівень ретикулоцитів менш 3% на протязі одного року.

2. Клініко-гематологічна ремісія хронічної форми.

3. Направлення в Український центр дитячої онкогематології.

20-90

с)апластичні (конституціональні, набуті)

D60-D64

ГРУПА С.

1. Стероідна терапія (преднізолон, метил преднізолон, тестостерон, неробол, даназол).

2. Імуносупресивна терапія:

- антилімфоцитарний або антитимоцитарний імуноглобулін;

- циклоспорин А (сандимун).

3. Препарати факторів росту: Г-КСФ та ГМ-КСФ (нейпоген, лейкомакс, граноцит), еритропоетин (епрекс,епоген).

1. Одужання (безрецидивний перебіг захворювання більше 5-ти років після лікування).

2. Повна чи часткова клініко-гематологічна ремісія:

- рівень Нb не менше 100 г/л;

- рівень гранулоцитів більше 1,5-0,5х109/л;

- рівень тромбоцитів більше 100,0x109

3. Нправлення в Український центр дитячої онкогематології.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Геморрагічні захворювання:

ГРУПА А – гемофілія А, В, С.

ГРУПА В – коагулопатії (уроджені, набуті), хвороба Виллебранда.

ГРУПА С – тромбоцитопенії, тромбоцитопатії.

D65-D69

1. Аналіз крові розгорнутий, ретикулоцити, тромбоцити.

2. Тримбоцитарна (гістограма за об'ємом тромбоцитів).

3. Час згортання крові, тривалість кровотечі.

4. Коагулограма, ПДФ, АКТ.

5. Тест генерації тромбопластину, коррекційні тести.

6. Адгезивність, агрегація тромбоцитів.

7. Ретракція кров'яного згортку.

8. Мієлограма (мегакариоцитограма).

ГРУПА А та В:

1. Іммобілізація кінцівки.

2. Планове введення кріопреципітату/концентрату 8-го фактора при гемофілії А, хвороба Виллебранда.

3. Планове введення свіжозамороженої плазми/концентрату 9-го фактора – при гемофілії В.

4. Інгібітори протеолізу.(Е-АМКК, контрикал, інші).

5. Місцеве при гемартрозах, тканинних гематомах компреси з ДМСО. електрофорез з KJ, CaCL2-лидазою, амбеном.

6. Антибіотикотерапія за показаннями.

7. Етапна редресація артрозів.

1. Клінічна ремісія захворювання.

2. Хронічний рецидивуючий перебіг захворювання з ускладненнями.

3. Одужання.

4. Клініко-гематологічна ремісія хронічної форми:

- немає ознак геморрагічного синдрому:

- рівень тромбоцитів більше 100,0x109

5. Направлення в Український центр дитячої онкогематології.

7-20

ГРУПА С:

1. Кортикостероїдна терапія.

2. Симптоматична терапія (дицинон етамзилат, с-АМКК, адроксон).

3. В/венно високі дози іммуноглобуліну (сандоглобулін, Окта-гам Інтраглобін-Ф, ін.).

4. При загрозливих життю кровотечах, оперативних втручаннях – трансфузія тромбоцитарного концентрату: високі дози веноглобуліну.

5. Свіжозаморожена плазма за показаннями.

6. Спленектомія.

 

30-45


ГЕМАТОЛОГІЯ

ІV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

УДСЛ ”ОХМАТДИТ”, Київський НДІ гематології та переливання крові

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Гострий лейкоз;

хронічний мієлолейкоз;

злоякісні лімфоми (лімфобластні, лімфогранулематоз)

злоякісний гістіоцитоз –

первинно, виявлений або рецидив

С81, С83, С85, С88, С91, С92, С93, С94, С95

1. Аналіз крові розгорнутий.

2. Тромбоцити.

3. Мієлограма.

4. Цитохімічні дослідження кістково-мозкового пунктату.

5. Трепанобіопсія кісткового мозку.

6. Біопсія лімфатичного вузла, пухлинного новоутворення.

7. Референтне консультування діагностичних препаратів кісткового мозку, п/крові, пунктатів л/вузлів, цитохімічних тестів.

8. Імунофенотипування пухлинних клітин лейкозу/лімфом.

9. Цитогенетичні дослідження пухлинного клону кісткового мозку.

10. Молекулярно-біологічні дослідження пухлин

11. Дослідження за методом культури тканин.

12. Імунологічне типування за системою HLA-DR

13. Спиномозкова пункція з цитологічним дослідженням клітин ліквору.

14. Рентгенографія (та томографія) органів грудної клітини

Протокол хіміотерапії згідно з типом лейкозу/лімфоми:

1. Преднізолонова попередня фаза.

2. Терапія індукції ремісії.

3. Терапія консолідації.

4. Терапія інтенсифікації.

5. Профілактика уражень ЦНС (інтратекальні введення хіміопрепаратів; в/венно за 24 години високої дози метатрексату, краніальне опромінення в дозі 12 Гр, 18 Гр, 24 Гр – при ураженнях ЦНС.

6. Підтримуюча терапія.

7. Комбінована хіміопроменева терапія (лімфогранулематоз).

8. Іртерферонотерапія (ХМЛ, НЗЛ).

9. Комбінована хіміо-інтерфероно-терапія (ХМЛ, НЗЛ).

10. Замісна трансфузійна терапія компонентами крові (еритроцитарна маса, тромбоцитарний концентрат, свіжоморожена плазма).

11. Паралельна детоксикаційна інфузія (1,5-3,0 л/м2 поверхні тіла за добу).

1. Повна (або часткова) ремісія захворювання:

- немає ознак пухлини;

у мієлограмі не більше 5% бластних клітин; на компенсованому рівні репарація усіх ліній кровотворення;

- рівень Нb не менше 100 г/л;

- рівень тромбоцитів більше 100.0x109/л;

- рівень лейкоцитів 2,0-5,0x109/л.

- немає ознак виразної органної дисфункції:

120-180

2. Кістковомозкова ремісія з ускладненнями, органними дисфункціями.

120-180

3. Кістковомозкова ремісія з аутологічною або аллогенною трансплантацією кісткового мозку/периферичної стовбурової кровотворної клітини.

45-230

4. Тривала повна гематологічна ремісія – безрецидивний перебіг захворювання на протязі 2-5 років.

2-5 років


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

15. ЕКГ, ФКГ, УЗД серця, ЕЕГ, РеоЕГ.

16. УЗД органів черевної порожнини та заочеревинного простору.

17. Комп'ютерна томографія.

18. Біохімічні дослідження крові.

19. Білок, (фракції. Ві, АЛТ, АСТ, ГГТ, Л,. лактатдегідрогеназа, діастаза, глюкоза, сечовина, креатинін, електроліти, КЛР.

20. Коагулограма, АКТ, ПДФ.

21. Інфікованість на гепатит В, С, D, ЦМВ, ЕБВ, пневмоцисти.

22. Мікробіологічні дослідження крові, шкіри, слизових, калу.

23. Очне дно

12. Супроводжуюча антибактеріальна, антимікотична терапія цитостатичних нейтропеній.

13. Високоінтенсивні протоколи хіміотерапії (рецидив лейкозу/лімфоми, група високого ризику, беркіттоподібна лімфома/лейкоз).

14. Аутологічна та аллогенна трансплантація кісткового мозку та/або периферичної стовбурової кровотворної клітини.

 

 

2.

Анемії:

а)дефіцитні (білково-, залізо-, вітаміно-)

D50-D53

1. Аналіз крові розгорнутий, ретикулоцити, тромбоцити.

2. Осмотична резистентність еритроцитів.

3. Визначення середнього об’єму еритроцитів або крива Прайс-Джонса.

4. Мієлограма.

5. Трепанобіопсія кісткового мозку.

6. Біохімічні показники крові (білок, фракції. Ві, АЛТ, АСТ, ГГТ. ферритин або сироваткове залізо, глюкоза, сечовина, креатинін, електроліти, гаптоглобін, вільний Нb).

7. Загальна залізозв'язуюча здатність плазми, насичення трансферрину.

8. Коагулограма, ПДФ.

ГРУПА А: лікується в терапевтичних відділеннях.

1. Одужання: Нb більшt 110 г/л на протязі більше 3-х місяців.

30-45

в)гемолітичні (уроджені, набуті) рецидивуючі та резистентні форми

D55-D59

ГРУПА В:

1. Преднізолонотерапія.

2. Детоксикаційна інфузія (1,5-3,0 л/м2 поверхні тіла за добу).

3. Замісна трансфузія еритроцитарної маси (індивідуальний підбір за реакцією Кумбса).

4. Свіжозаморожена плазма.

5. ДВС-синдром.

6. Обмінний плазмаферез, гемосорбція.

7. Спленектомія (за показаннями)

8. Імуносупрессивна терапія (сандимун, азатиоприн,

1. Одужання:

Нb більше 100 г/л;

рівень ретикулоцитів менше 3% на протязі одного року.

2. Клініко-гематологічна ремісія хронічної форми.

3. Направлення в Український центр дитячої онкогематології.

20 - 90


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

9. Пряма та непряма проби Кумбса, ЦІК.

10. Якісні та/або кількісні тести на в/еритроцитарні ферменти (Г6ФДГ, ПФДГ, 2-ДФГ, 3-ДФГ), гемолітичні тести з 10% сахарозою, 2-х фазова холодова.

11. Типування за системою HLA-DR.

12. Визначення типів Нb.

13. Біохімічне тестування еритроцитарних ферментів.

14. Прима та непряма проба Кумбса, теплові та холодові еритроцитарні ауто антитіла.

15. Ізо- та ауто антитіла до лейкоцитів, тромбоцитів крові.

16. Цитохімічні дослідження на гемосидерин.

17. Аналіз сечі загальний, за Нечипоренко, за Зимницьким.

18. УЗД органів черевної порожнини, ендоскопія шлунка.

19. Інфікованість на гепатит В, С, D, ЦМВ, ЕБВ, герпес.

вінкристин, вінбластин, 6-МП, лейкеран).

 

 

с)апластичні (конституціональ-ні, набуті)

D60-D64

ГРУПА С.

1. Стероїдна терапія (преднізолон, метил преднізолон, тестостерон, неробол, даназол).

2. Метилпреднізолон високими дозами.

3. Імуносупрессивна терапія:

- антилімфоцитарний або антитимоцитарний імуноглобулін;

- иклоспорин А (сандимун).

4. Препарати факторів росту: Г-КСФ та ГМ-КСФ (нейпоген, лейкомакс,  граноцит); еритропоетин  (спрекс, споген).

5. Трансплантація аллогенного кісткового мозку чи периферичної стовбурної кровотворної клітини.

1. Одужання (безрецидивний перебіг захворювання більше 5-ти років після лікування).

2. Повна чи часткова клініко-гематологічна ремісія:

- рівень Нb не менше 100 г/л;

- рівень гранулоцитів більше 1,5-0,5х109/л;

- рівень тромбоцитів більше 100,0x109/л.

3. Клініко-гематологічна ремісія з аллогенною трансплантацією кісткового мозку чи периферичної стовбурової кровотворної клітини.

90-150

3.

Геморрагічні захворювання:

ГРУПА А –

гемофілія А, В, С

ГРУПА В –коагулопатії (уроджені, набуті), хвороба Виллебранда

D65-D59

1. Аналіч крові розгорнутий, тромбоцити.

2. Тромбоцитограма.(Гістограма за об'ємом тромбоцитів).

3. Час згортання крові, подовженість кровотечі.

4. Коагулограма, ПДФ, АКТ. 5. Тест генерації тромбопластину, корекційні тести.

7. АКТ – тромбоцитарний варіант.

ГРУПА А та В:

1. Іммобілізація кінцівки. 2. Планове введення кріопреципітату/концентрату 8-го фактора при гемофілії А, хворобі Виллебранда.

3. Планове введення свіжозамороженої плазми/концентрату 9-го фактора – при гемофілії В.

1. Клінічна ремісія захворювання.

2. Хронічний рецидивуючий перебіг  захворювання з ускладненнями.

7-20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

ГРУПА С –(тромбоцитопенії, тромбоцитопатії) резистентні та рецидивуючі форми

 

8. Рівень 8-го, 9-го, 11-го та інших факторів системи згортання крові.

8. Рівень антитромбіну-З, плазміногену.

9. Рівень інгібітора 8-го фактора.

10. Адгезивність, агрегація тромбоцитів.

11. Ретракція кров'яного згортку.

12. Імунологічні дослідження антитромбоцитарних аутоантитіл.

13. Мієлограма (мегакариоцитограма).

4. Інгібітори протеолізу (Е-АМКК, контрикал, інші).

5. Місцево при гемартрозах. тканинних гематомах компреси з ДМСО, електрофорез з KJ, СаСL2, ліпазою, амбеном.

6. Антнбіотикотерапія за показаннями.

7. Етапна редрессація артрозів.

8. Планові хірургічні втручання при гемофілії А, В, хворобі Виллебранда, коагулопатіях.

9. Інгібіторні форми гемофілії. 10. Ускладнені гемартрози, гематоми – консервативне, хірургічне, комбіноване лікування.

 

 

ГРУПА С:

1. Кортикостероїдна терапія.

2. Симптоматична терапія (дицинон, етамзилат, с-АМКК. адроксон).

3. В/венно високі дози імуноглобуліна (Сандоглобулін, Октагам, Інтраглобін-Ф, ін.).

4. При загрозливих життю кровотечах, оперативних втручаннях – трансфузія тромбоцитарного концентрату, високі дози веноглобуліну.

5. Свіжозаморожена плазма за показаннями.

6. Спленектомія.

7. Планові оперативні втручання по лікувальним показанням.

1. Одужання.

2. Клініко-гематологічна ремісія хронічної форми:

- немає ознак геморрагічного синдрому.

- рівень тромбоцитів більше 100.0х10 9/л.

3. Хронічний рецидивуючий перебіг захворювання з ускладненнями.

30-45

 

 

 

 


ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:  д.м.н. Денисова М.Ф.

с.н.с. Хохол І.М.

с.н.с. Чернега Н.В.

н.с.  Березенко В. С.

с.н.с. Шадрін О.Г.

н.с.  Крепченко Т.П.

 

 

 

 

 

Перелік скорочень:

 

АлАт   – аланінамінотрансфераза

ЛДГ    – лактатдегідрогеназа

СДГ    – сукцинатдегідрогеназа

ГБО    – гіпербарична оксигенація

ГГТ     – гемаглютамінтранфераза

ЛФ      – лужна фосфотаза

АсАт   – аспартатамінотрансфераза

ШОЕ   – швидкість осідання еритроцитів

ЦІК      – циркулюючі імунні комплекси

КЛР    – кислотно-лужна рівновага

ПТІ      – протромбіновий індекс

УЗД    – ультразвукове дослідження


 

ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ЦРЛ, РЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Хронічний гастродуоденіт

К29.3- К29.5

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. ФГДС

4. Дослідження секреторної функції шлунка (фракційне зондування)

5. Реографія шлунка

6. Визначення Н.руlоrі

7. Реакція Грегерсена.

8. Консультація гастроентеролога

1. Дієтотерапія (стіл 5п – 5-7 днів, потім 5).

2. Антибактеріальна терапія (Де-Нол,

трихопол, ампіцилін при виявленні Н.руlоrі).

3. Антисекреторні препарати (блокатори Н2 гістамінових та мускоринових рецепторів).

4. При зниженні функції кислотоутворення шлунка – замісна терапія

5. Цитопротектори

6. Вітамінотерапія

7. Фізіотерапія

8. Гідротерапія.

Зникнення клінічних проявів захворювання – больового, диспептичного синдромів, нормалізація ендоскопічної картини або покращання ЇЇ при гіпертрофічному гастродуоденіті.

Елімінація

Н.руlоrі.

21

2.

Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки

К25-К26

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. ФГДС

4. Дослідження секреторної функції шлунка (фракційне зондування)

5. Реографія шлунка

6. Визначення Н.руlоrі

7. Реакція Грегерсена.

8. Консультація гастроентеролога

1. Дієтотерапія (стіл 1а,1б – 5-6 днів потім стіл 1 або 5).

2. Антибактеріальна терапія (Де-Нол, тріхопол. ампіцилін при виявленні Н.руlоrі)

3. Антисекреторні препарати (блокатори Н2 гістамінових та мускоринових рецепторів).

4. При зниженні функції кислото утворення шлунка – замісна терапія

5. Препарати, що діють на нейрогуморальну регуляцію (центральні холінолітики та гангліоблокатори).

Зникнення клінічних проявів захворювання – больового, диспептичного синдромів, нормалізація ендоскопічної картини.

Елімінація

Н.руlогі

28


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

6. Цитопротектори

7. Вітамінотерапія

8. Фізіотерапія (СМТ, ДМВ)

9. Гідротерапія.

 

 

3.

Хронічний вірусний гепатит

В18

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма, коагулограма, р.Грегерсена

4. Вірусологічне дослідження

5. УЗД органів черевної порожнини.

6. Дуоденальне зондування.

7. Консультація гастроентеролога

1. Дієтотерапія (стіл №5).

2. Гепатопротектори

Після проведення обстеження підлягає направленню в спеціалізоване відділення ОДЛ, МДЛ

7-10

4.

Аутоімунний гепатит

К73

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма, коагулограма, р.Грегерсена

4. Вірусологічне дослідження

5. УЗД органів черевної порожнини.

6. Дуоденальне зондування.

7. Консультація гастроентеролога.

1. Дієтотерапія (стіл №5).

2. Гепатопротектори

Після проведення обстеження підлягає направленню в спеціалізоване відділення ОДЛ, МДЛ

7-10

5.

Цироз печінки

К74

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, АсАт, тимолова проба, протеїнограма, електроліти, сечовина, креатинін, коагулограма

4. УЗД органів черевної порожнини.

1. Дієтотерапія (стіл №5).

2. Гепатопротектори

3. При наявності набрякового асцитичного синдрому діуретики (верошпирон).

4. При наявності геморагічного синдрому – гемостатики

Після проведення обстеження підлягає направленню в спеціалізоване відділення ОДЛ, МДЛ

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. ФГДС

6. Ректороманоскопія

7. Контроль АТ

8. Контроль діурезу

9. Консультація гастроентеролога, хірурга

 

 

 

6.

Хронічний холецистит

К81.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма

5. УЗД органів черевної порожнини з жовчогінним сніданком.

6. Дуоденальне фракційне зондування.

7. Холецистографія за показанням

1. Дієтотерапія (стіл 5).

2. Холакінетики.

3. Антимікробні препарати

4. Вітаміни

5. Фітотерапія

6. Спазмалітики

7. Седативні препарати

8. ЛФК

9. Фізіотерапевтичні методи (парафіно-озокеритові аплікації, електрофорез на область жовчного міхура з сірчанокислою магнезією, платифіліном, тюбажі)

10. Лікування супутніх захворювань, вогнищ хронічної інфекції.

Нормалізація клініко-лабораторних даних (зникнення больового, диспептичного синдромів, дискінетичних порушень за даними УЗД, показників мікроскопії жовчі).

18

7.

Хронічний панкреатит

К86.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження крові: амілазна крива, протеїнограма.

5. Визначення амілази в сечі

6. Аналіз калу на яйця глистів, цисти лямблій, дисбактеріоз.

7. УЗД органів черевної порожнни.

8. Рентгенобстеження органів шлунково-кишкового тракту.

9. Огляд стоматолога, ЛОР-лікаря, хірурга.

1. Дієтотерапія (стіл 5п).

2. Спазмалітики

3. Анальгетики

4. Інгібітори панкреатичних протеаз

5. Антибіотики та інфузійна терапія при метаболічних запальних процесах і порушеннях гомеостазу.

6. Ферментні препарати на 10 день лікування.

7. Вітаміни

8. Адаптогени

9. Обов'язкова санація вогнищ хронічної інфекції.

Зменшення больового синдрому та клініко-лабораторних показників запального процесу.

При неефективності лікування підлягає переведенню на 3 рівень для надання медичної допомоги.

28


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Неспецифічний виразковий коліт та хвороба Крона

К51, К50

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження крові: амілазна крива, протеїнограма, АлАт, АсАт, коагулограма.

5. Реакція Грегерсона

6. Аналіз фекалій на дисбактеріоз, патогенну флору.

7. УЗД органів черевної порожнини.

8. Ректороманоскопія.

9. Консультація гастроентеролога.

1. Дієтотерапія – стіл №4.

2. Протидіарейні засоби

3. Спазмалітики.

4. Гемостатичні ліки.

5. Кишкові антисептики.

6. Антизапальні ліки.

Підлягає переведенню в спеціалізоване відділення для надання медичної допомоги на 3 рівень.

30


Гастроентерологія

ІІІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Обласна (міська) дитяча лікарня (гастроентерологічне відділення)

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки

К25, К26

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. ФГДС

5. Дослідження секреторної функції шлунка (фракційне зондування. рН-метрія)

6. Реографія шлунка

7. Визначення Н.руlоrі.

8. Реакція Грегерсона

9. Біопсія слизової оболонки шлунка 10. Консультація спеціалістів (по показанням).

1. Дієта стіл №Іа-Іб – 5-6 днів, потім 1, 5).

2. Антибактеріальні препарати (класична потрійна схема)

3. Антисекреторні препарати (блокатори Н2 гістамінових та мускарінових рецепторів).

4. При зниженні кислотності – захисна терапія.

5. Цитопротектори.

6. Препарати, що діють на нейрогуморальну регуляцію (центральні холінолітики, гангліоблокатори)

7. Фітотерапія.

8. Гіперергічна оксигенація

9. Лазерна терапія

Відсутність больового та диспептичного синдромів.

Нормалізація ендоскопічної картини.

Елімінація Н.руlоrі. За даними морфології зменшення активності запального процесу.

28

2.

Хронічний холецистит

К81.І

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма

4. Біохімічні дослідження: білірубін, АлАт, тимолова проба, протеїнограма

5. УЗД органів черевної порожнини з жовчогінним сніданком.

6. Дуоденальне фракційне зондування з бактеріальним та біохімічним дослідженням жовчі.

1. Дієтотерапія (стіл 5).

2. Холеретикн

3. Холакінетики.

4. Холеспазмолітики

5. Протизапальні препарати

6. Вітаміни

7. Фітотерапія

8. Седативні препарати

9. ЛФК

10. Фізіотерапевтичні методи (парафіно-озокеритові аплікації, електрофорез на область жовчного міхура з сірчанокислою магнезією,

Нормалізація клініко-лабораторних даних (зникнення больового, диспептичного синдромів, дискінетичних порушень – за даними УЗД, бактеріологічних та біохімічних показників жовчі).

21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. При необхідності холецистографія або внутрішньовенна холеграфія.

платифіліном, тюбажі, МРТ, ЛУЧ-58, ЛУЧ-2 – дітям шкільного віку, СМТ, Ендотон).

11. Лікування супутніх захворювань, вогнищ хронічної інфекції.

 

 

3.

Хронічний панкреатит

К86.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Копрограма, стеаторея, креаторея.

4. Біохімічні дослідження крові: протеїнограма, гострофазових білків, активності амілази, ліпази.

5. Визначення амілази в сечі

 

6. Показники панкреатичної секреції-гідрокарбонати, ферменти, об'єм) панкреатичного соку.

7. Глюкозна крива

8. Аналіз калу на яйця глистів, цисти лямблій, дисбактеріоз.

9. УЗД органів черевної порожнини.

10. Оглядова рентгенографія області підшлункової залози.

11. Холецистохолангіографія.

1. Дієтотерапія (стіл 5п).

2. Спазмалітики

3. Анальгетики

4. Інгібітори панкреатичних протеаз – 7 днів.

5. Антибіотики (при лейкоцитозі, збільшеному ШОЕ).

6. Ферментні препарати.

7. Седативні препарати.

8. Адаптогени.

9. При неефективності консервативного лікування та наявності ускладнень (панкреонекроз) показано хірургічне лікування.

Зменшення або зникнення больового, диспептичного синдромів та клініко-лабораторних показників активності запального процесу.

28

4.

Хронічний вірусний гепатит

В18

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

1. Дієта стіл №5.

2. Противірусна терапія (лаферон, нітрон А, ганцикловір та ін.).

3. При високій активності запального процесу та наявності аутоімунного компоненту – кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

4. Мембраностабілізуючі ліки.

5. Урсодезоксихолева кислота.

Зникнення проявів диспепсичного, астено-вегетативного синдромів, жовтухи, зменшення розмірів печінки, зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, ЛФ, ЛДГ, ГГГ. протеїнограми, коагулограми), периферичної крові (ШОЕ,

30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтіграфія.

11. Біопсія печінки.

6. Імуномодулятори антиоксиданти.

7. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфо динаміку, посилюючі детоксикацію.

8. Ентеросорбенти.

9. ГБО.

10. Вітаміни.

лімфоцитоз); показників аутоімунного процесу (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК, зменшення морфологічних ознак активного процесу.

 

5.

Аутоімунний гепатит

К73

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК, ревматоїдний фактор, LE-клітини, антиядерні антитіла, антитіла антимікросомальні та до мембран гепатоцитів.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини.

1. Стіл № 5.

2. Імуносупресивна терапія (глюкокортикоїди, цитостатики): з переходом на підтримуючі дози для тривалого лікування.

3. Мембраностабілізуючі ліки. Урсодезоксихолева кислота.

4. Гепатопротектори.

5. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфоциркуляцію (теонікол, троксевазін та ін.).

6. Препарати посилюючі детоксикацію (ентеросорбенти).

7. ГБО.

8. Плазмаферез.

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегетативного синдромів, зменшення розмірів печінки вираженості малих печінкових знаків, позапечінкових проявів захворювання: зменшення активності запального процесу за даними біохімічного дослідження крові (рівня білірубіну, трансаміназ, ЛФ, тимолової проби, ЛДГ, ГГТ), периферичної крові (ШОЕ, лімфоцитоз), показників, що характеризують аутоімунний процес (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК, антитіл, порушення в системі клітинного та гуморального Імунітету), морфологічного дослідження.

30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтіграфія.

11. Біопсія печінки.

 

 

 

6.

Хронічний медикаментозний гепатит

К71

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтиграфія.

11. Біопсія печінки.

12. Антипіринева проба.

1. Стіл №5.

2. Виключення гепатотоксичних ліків.

3. Мсмбраностабілізатори (гепатопротектори, антиоксиданти).

4. Ліпотропні засоби.

5. Поліпшуючі детоксикуючу функцію печінки (ентеросорбенти).

6. Вітамінотерапія.

7. При перебігу захворювання по типу аутоімунного гепатиту, кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

Зникнення проявів диспепсичного, астено-вегетативного синдромів, значне зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, показників протеїнограми, коагулограми), покращання імунологічного статусу), зменшення розмірів печінки, вираженості малих печінкових знаків.

30

7.

Цироз печінки

К74

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ,

Стадія компенсації:

1. Дієта, стіл №5, 7.

2. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфодинаміку.

3. Кортикостероїди при супутньому гепатиті високої активності.

Зменшення проявів диспептичного. астеноегетативного, геморагічного синдромів, асциту, геморагічного синдрому, покращання функціонального

28


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Доплерометрія

8. Дуоденальне зондування.

9. Реогепатографія печінки.

10. Гепатобілісцинтиграфія.

11. Біопсія печінки.

12. Антипіринева проба.

4. При наявності холестатичного синдрому – адсорбенти жовчних кислот, урсодезоксихолова кислота.

5. Еубіотики.

6. Вітаміни.

7. Ентеросорбенти.

8. Хірургічні методи лікування портальної гіпертензії.

Стадія декомпенсації:

а)набряково-есциптичний синдром:

1. Дієта, стіл №7.

2. Діуретини.

3. Корекція водно-електролітних порушень та КЛЕ.

б)геморагічний синдром:

1. Гемостатична терапія. Печінкова енцефалопатія:

1. Дієта з обмеженням білка.

2. Інфузійна терапія.

3. Ентеросорбція.

4. Лакталоза.

5. Антибіотики.

6. Оксигенотерапія.

7. Діаліз.

стану печінки (підвищення рівня альбуміну, ПТІ), зменшення активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, показники протеїнограми, коагулограма), нормалізація електролітного балансу, КЛР.

Зменшення клінічних проявів хвороби, покращання показників водно-елекролітних порушень. КЛЕ, коагулограми, сечовини, креатиніну, дисбіозу кишківника.

 

8.

Неспецифічний виражений коліт та хвороба Крона

К51, К50

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження крові: протеїнограма, рівень трансаміназ,тимолова проба, коагулограма, рівень електролітів.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, РБТЛ з антигеном товстої кишки.

5. Ректо- або колоноскопія з біопсією.

1. Дієтотерапія – стіл №4, 4б, 4в.

2. В стадії загострення препарати групи салазопірідазину (сульфасалазин,салофальк та ін.)

3. Кортикостероїди.

4. Гемостатики.

5. Протидиарейні засоби.

6. Вітамінотерапія.

7. Ентеросорбенти.

8. Еубіотики.

9. Фізіотерапія.

Нормалізація клініко-ендоскопічних даних моторної функції кишечника, зникнення больового та диспептичного синдромів.

Зменшення активності запального процесу за даними біопсії, периферійної крові, протеїнограми і коагулограми.

30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Рентгенологічне дослідження (ірігоскопія, ірігографія).

7. Копрограма.

8. Дослідження фекалій на патогенну флору, дисбактеріоз.

9. УЗД дослідження.

10. Консультація хірурга.

 

 

 


ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ

ІV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ІПАГ, АМНУ, УДСЛ ”Охматдит”

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Хронічний панкреатит (при неефективності лікування на попередніх етапах)

K86.1

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження крові: гастрофазових білків, активності амілази P, S ізоамілаз , ліпази, α1-антитрепсина, еластази).

4. Дослідження активності ферментів калію (хімотрепсина).

5. Визначення продукції лактоферина.

6. Амілази в сечі.

7. УЗД органів черевної порожнини

8. Ретроградна пенкреатографія

9. В діагностично складних випадках КТ, ангіографія, біопсія залози.

10. Копрограма.

1. Дієтотерапія (стіл 5п).

2. Препарати, що пригнічують панкреатичну секрецію (антициди, блокатори Н2-рецепторів, холінолітики.

3. Інгібітори панкреатичних протеаз.

4. Анальгетики

5. Антибактеріальні препарати

6. Спазмалітики

7. Ферментні препарати при наявності клінічних та лабораторних ознак зовнішньо секреторної недостатності.

8. При неефективності консервативного лікування – хірургічне (панкреонекроз).

Зменшення больового синдрому та клініко-лабораторних показників активності запального процесу.

28

2.

Хронічний вірусний гепатит

В18

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

1. Дієта стіл №5.

2. Противірусна терапія (лаферон, нітрон А, ганцикловір та ін.).

3. При високій активності запального процесу та наявності аутоімунного компоненту – кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

4. Мембраностабілізуючі ліки.

5. Урсодезоксихолева кислота.

6. Імуномодулятори антиоксиданти.

7. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфодинаміку, посилюючі

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегета-тивного синдромів, жовтухи, зменшення розмірів печінки, зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, ЛФ, ЛДГ, ГГГ. протеїнограми, коагулограми), периферичної крові (ШОЕ, лімфоцитоз); показників аутоімунного процесу (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК,

30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини

7. Гастрофіброскопія

8. Ректороманоскопія

9. Термографія

10. Реогепатографія печінки.

11. Доплерометрія

12. Гепатобілісцинтіграфія.

13. Біопсія печінки.

детоксикацію.

8. Ентеросорбенти.

9. ГБО.

10. Вітаміни.

зменшення морфологічних ознак активного процесу.

 

3.

Аутоімунний гепатит

К73

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма, р.Грегерсена.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК, ревматоїдний фактор, LE-клітини, антиядерні антитіла, антитіла антимікросомальні та до мембран гепатоцитів.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ, мононуклеозу.

6. УЗД органів черевної порожнини.

7. Гастрофіброскопія

8. Ректороманоскопія

9. Термографія

1. Стіл № 5.

2. Імуносупресивна терапія (глюкокортикоїди, цитостатики): з переходом на підтримуючі дози для тривалого лікування.

3. Мембраностабілізуючі ліки.

4. Гепатопротектори.

5. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфоциркуляцію (теонікол, троксевазін та ін.).

6. Препарати посилюючі детоксикацію (ентеросорбенти).

7. ГБО.

8. Плазмаферез.

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегетативного синдромів, зменшення розмірів печінки вираженості малих печінкових знаків, позапечінкових проявів захворювання: зменшення активності запального процесу за даними біохімічного дослідження крові (рівня білірубіну, трансаміназ, ЛФ, тимолової проби, ЛДГ, ГГТ), периферичної крові (ШОЕ, лімфоцитоз), показників, що характеризують аутоімунний процес (загальний білок, гамаглобуліни, рівень ЦІК, антитіл, порушення в системі клітинного та гуморального Імунітету), морфологічного дослідження.

30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

10. Реогепатографія печінки.

11. Доплерометрія

12. Гепатобілісцинтіграфія.

13. Біопсія печінки.

 

 

 

4.

Хронічний медикаментозний гепатит

К71

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни, інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини

7. Реогепатографія печінки.

8. Термографія

9. Доплерометрія

1. Стіл №5.

2. Виключення гепатотоксичних ліків.

3. Мембраностабілізатори (гепатопротектори, антиоксиданти).

4. Ліпотропні засоби.

5. Поліпшуючі детоксикуючу функцію печінки (ентеросорбенти).

6. Вітамінотерапія.

7. При перебігу захворювання по типу аутоімунного гепатиту, кортикостероїди за стандартними схемами з поступовим зниженням дози.

Зникнення проявів диспепсичного, астеновегета-тивного синдромів, зменшення розмірів печінки, вираженості малих печінкових знаків, жовтяниці, значне зниження показників активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, показників протеїнограми, коагулограми), покращання імунологічного статусу, антиперинової проби.

30

5.

Цироз печінки

К74

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічні дослідження: білірубін та його фракції, АлАт, АсАт, загальні ліпіди, ліпопротеїди. холестерин, ЛДГ, СДГ, ГТТ, лужна фосфотаза, тимолова проба, протеїнограма. коагулограма.

4. Імунологічне дослідження крові – Т-, В-лімфоцити, субпопуляції Т-лімфоцитів, імуноглобуліни,

Стадія компенсації:

1. Дієта, стіл №5, 7.

2. Препарати поліпшуючі гемо- та лімфодинаміку.

3. Кортикостероїди при супутньому гепатиті високої активності.

4. При наявності холестатичного синдрому – адсорбенти жовчних кислот, урсодезоксихолова кислота.

5. Еубіотики.

6. Вітаміни.

7. Ентеросорбенти.

Зменшення проявів диспептичного. астеноегетативного, геморагічного синдромів, асциту, покращання функціонального стану печінки (підвищення рівня альбуміну, ПТІ), зменшення активності запального процесу (білірубіну, трансаміназ, тимолової проби, покращання коагулограми, імунного статусу.

28


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

інтерфероновий статус, ЦІК.

5. Вірусологічне дослідження – маркери вірусів гепатиту В, С, D – ЦМБ.

6. УЗД органів черевної порожнини

7. Доплерометрія

8. Гастрофіброскопія

9. Ректороманоскопія

10. Гепатобілісцинтиграфія.

11. Ангіографія

12. Консультація хірурга

8. Хірургічні методи лікування портальної гіпертензії.

Стадія декомпенсації:

а)набряково-есциптичний синдром:

1. Дієта, стіл №7.

2. Діуретини.

3. Корекція водно-електролітних порушень та КЛЕ.

б)геморагічний синдром:

1. Гемостатична терапія. Печінкова енцефалопатія:

2. Дієта з обмеженням білка.

3. Інфузійна терапія.

4. Ентеросорбція.

5. Лакталоза.

6. Оксигенотерапія

7. Діаліз.

8. Трансплантація печінки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ДЕРМАТОЛОГІЯ

                                                                                                   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:            головний дитячий дермато-венеролог

МОЗ України, д.м.н. Калюжна Л.Д.,

к.м.н. Дерев’яненко Л.А.


 

 

 

 

 

ДЕРМАТОЛОГІЯ

IІ рівень надання медичної допомоги

 

(ЦРЛ, РЛ)

 

 

 

 

 

 

 

Всі виявлені дерматологічні та венеричні захворювання у дітей або підозра на них

підлягають консультації на ІІІ рівні надання медичної допомоги

з наступним виконанням призначень дитячого лікаря-дерматолога

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ДЕРМАТОЛОГІЯ

IІI-IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Обласний (міський) шкір вендиспансер, Обласна (міська) дитяча лікарня, НДІ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджений та набутий сифіліс

А50

1. Обстеження на токсоплазмоз.

2. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

3. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

4. Аналіз крові на RW. ІФА (4 аналізи), аналіз крові на РІФ, РІБТ, ВІЛ.

5. Аналіз виділень з уретри, вагіни, ректум на гонокок, трихомонади.

6. Консультація педіатра, ЛОР, офтальмолога, невропатолога

7. Рентгенографія кісток кінцівок.

1. Антибіотики (препарати вибору – група пеніцилін), згідно схем прийнятих в Україні

Клініко-лабораторне одужання

30

2.

Гонококова інфекція

А54

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Антибіотикограма

4. Вагіноскопія.

5. Бактеріоскопічна і культуральна діагностика збудника (4 аналізи).

6. Консультація педіатра.

7. Аналіз крові на RW і ВІЛ.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотики.

2. Імуномодулятори.

3. Біогенні стимулятори.

Клініко-лабораторне одужання

14

3.

Трихомоноз

А59

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Аналіз крові на RW

4. Бактеріоскопічна діагностика збудника

5. Консультація педіатра

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Препарати імідазольної групи (системно та місцеве).

Клініко-лабораторне одужання

10


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Інші хвороби, що передаються переважно статевим шляхом

А63

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Консультація педіатра

4. Бактеріоскопічне та бактеріологічне обстеження вагінального вмісту

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотикотерапія.

2. Біогенні стимулятори.

3. Вітамінотерапія.

4. Місцеве лікування.

Клініко-лабораторне одужання

14

5.

Дерматофітії

В35

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Мікроскопічна і культуральна діагностика патологічного матеріалу на паразитарні гриби, люмінісцентна діагностика (4 аналізи).

4. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотики антимікотичноі діі.

2. Імуномодулятори.

3. Місцеве лікування антифунгальними препаратами.

Клініко-лабораторне одужання

14

6.

Синдром стафілококового ураження шкіри у вигляді опікоподібних пухирів

L00

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотики широкого спектру дії.

2. Загальнозміцнюючі засоби.

3. Місцева терапія з застосуванням антимікробних засобів.

Нормалізація клінічних та бактеріологічних показників.

14

7.

Абсцес шкіри, фурункул та карбункул

L02

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г,ц/л.

3. Зіскоб на ентеробіоз.

4. Аналіз крові на цукор.

5. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотики широкого спектру дії.

2. Імунотерапія.

3. Загальнозміцнюючі засоби.

4. Місцева терапія з застосуванням антимікробних засобів.

Нормалізація клінічних та бактеріологічних показників.

10

8.

Інші локальні інфекційні ураження шкіри та підшкірної клітковини

L08

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Антибіотикотерапія.

2. Загальнозміцнюючі засоби.

3. Неспецифічна стимулююча терапія.

Нормалізація клінічних та бактеріоло­гічних показників.

11,9


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

4. Вітамінотерапія.

5. Антигістамінні.

6. Зовнішнє лікування антимікробними засобами.

 

 

9.

Інші бульозні порушення. Атонічний дерматит.

L13

1. Загальний аналіз крові та сечі (4 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Дослідження вмісту пухирів та мазків – відбитків на зозинофілію.

4. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Дієта з обмеженням солі та вуглеводів.

2. Сульфонові препарати.

3. Гормональні препарати.

4. Антигістамінні препарати.

5. Вітамінотерапія.

6. Зовнішнє лікування із застосуванням антимікробних засобів.

Клініко-лабораторне одужання.

42

10.

Атопічний дерматит

L20

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (2 аналізи).

3. Імунограма.

4. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання госпіталізація.

1. Гіпоалергенна дієта

2. Антигістамінні препарати

3. Імуномодулятори.

4. Вітамінотерапія.

5. Седативні препарати.

6. Місцеве лікування (мазі з антибіотиками, гормональні мазі).

Клінічне одужання

14

11.

Себорейний дерматит

L21

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз, копро грама.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1.  Гіпоалергенна дієта.

2. Детоксикаційні засоби

3. Антигістамінні препарати.

4. Зовнішнє лікування із використанням антимікробних та гормональних препаратів.

Клінічне одужання

14

12.

Дерматит, спричинений речовинами,

L27

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

Клінічне одужання

12


 

1

2

3

4

5

6

7

 

прийнятими усередину

 

3. Консультація педіатра.

1. Детоксикаційні гіпосенсибілізуючі препарати.

2. Антигістамінні препарати.

3. Глюкокортикоїдні гормони (системно і зовнішньо).

4. Гепатопротектори та жовчогінні засоби.

 

 

13.

Псоріаз

L40

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (2 аналізи).

3. Консультація педіатра.

4. Біохімічні дослідження крові.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1. Ретіноіди.

2. Седативні препарати.

3. Цитостатики та антиметаболіти.

4. Гормони системно.

5. ПУВА-терапія.

6. Місцеве лікування з використанням кератопластичних та гормональних препаратів.

7. УФО.

Клінічне одужання або тривала ремісія.

14

14.

Парапсоріаз

L41

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1. Антигістамінні та десенсибілізуючі препарати.

2. Загальнозміцнюючі засоби.

3. Вітамінотерапія.

4. Місцеве лікування (вітамінізовані креми з доданням кортикостероїдів).

5. Зонально УФО за Арутюновим.

Клінічне одужання

14

15.

Лишай червоний плескатий

L43

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (2 аналізи).

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1. Антибіотикотерапія.

2. Антигістамінні засоби.

Клінічне одужання або тривала ремісія.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

3. Седативні препарати.

4. Біостимулятори.

 

 

16.

Інші папулосквамозні ураження

L44

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра.

При тяжкому перебігу захворювання та ускладненнях – госпіталізація.

1. Ретіноіди.

2. Біостимулятори.

3. Вітамінотерапія.

4. Мазі з вітамінами, стероїдами, кератолітичними препаратами.

5. Фонофорез.

6. УФО.

Клінічне одужання.

14

17.

Гніздова алопеція

L63

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Кров на RW, токсоплазмоз.

4. Консультація педіатра.

У прогресивній стадії захворювання можлива госпіталізація/

1. Препарати цинку.

2. Кортикостероїди.

3. Вітаміни групи В. полівітаміни.

4. Вазоділятори.

5. Седативні препарати.

6. Місцево: гормональні та подразнюючі засоби.

7. Фізметоди лікування: непряма діатермія, електрофорез з нікотиновою кислотою.

Поява росту волосся.

14

18.

Вугрі (абсцидуючі  важкі форми)

L70

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз.

3. Дослідження на демодекс (3 аналізи).

4. Консультація педіатра.

1. Дієта гіпоалергенна з виключенням подразнюючих та екстрактивних речовин, збагачена білками, вітамінами.

2. Ретиноіди.

3. Антибіотикотерапія.

4. Специфічна та неспецифічна імуностимулююча терапія.

5. Вітаміни групи В, А, Е.

6. Зовнішнє лікування: мазі з ретиноїдами, антибіотиками.

Клінічне одужання.

21


 

1

2

3

4

5

6

7

19.

Дискоїдний червоний вовчак

L93.0

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Обстеження на LЕ-клітини (2 аналізи).

4. Консультація педіатра.

5. Біохімічні дослідження крові.

1. Протималярійні засоби.

2. Біогенні стимулятори.

3. Вітаміни групи В, С, А, Е.

4. Антибіотики широкого спектра дії.

5. Зовнішньо: пов’язки зі стероїдними мазями, обколювання осередків суспензією гідрокортизону, фото захисні креми.

Нормалізація клінічних та лабораторних даних.

30

20.

Інші локалізовані зміни сполучної тканини

L94

1. Загальний аналіз крові та сечі (2 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (2 аналізи).

3. Консультація педіатра.

4. Біохімічні дослідження крові.

1. Антибіотикотерапія (препаратами вибору – антибіотики пеніцилінового ряду).

2. Вітаміни групи А, Е, С, полівітаміни.

3. Вазоділятори.

4. Ферментні препарати.

5. Біогенні препарати.

6. Місцево: гормональні мазі.

7. Фізметоди: електрофорез з ліпазою, вітаміни А, Е, антикоагулянти, масаж з вітамінізованим кремом, парафін.

Клінічне одужання.

30

21.

Васкуліт обмежений шкірою

L95

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. (3 аналізи), зіскоб на ентеробіоз.

3. Консультація педіатра, стоматолога.

1. Кортикостероїди.

2. Загальноукріплюючі засоби.

3. Антибіотики широкого спектра дії.

4. Антигістамінні засоби.

5. Вітаміни С, Р.

6. Місцеве лікування (мазі з антикоагулянтами, гормонами).

Клінічне одужання.

21

22.

Природжений іхтіоз (іхтіозиформ наеритродермія)

Q80

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Консультація педіатра.

1. Ретіноїди.

2. Загальноукріплюючі та стимулюючі засоби.

3. Вітаміни групи В, С, А.

4. Місцево: вітамінізований крем, креми і мазі з доданням кератолітичних засобів.

Зменшення гостроти клінічних проявів.

30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

5. Фіз. методи; бальнеотерапія, геліотерапія, УФО.

 

 

23.

Епідермоліз бульозний

Q81

1. Загальний аналіз крові та сечі (3 аналізи).

2. Аналіз калу на я/г, ц/л. зіскоб на ентеробіоз (3 аналізи).

3. Консультація педіатра.

4. Біохімічні дослідження крові.

При тяжкому перебігу – госпіталізація.

1. Загальнозміцнюючі засоби.

2. Глюкокортикоїдні і анаболічні гормони.

3. Антибіотики широкого спектра дії.

4. Імуномодулятори.

5. Вітаміни групи В, А, Е, С.

6. Зовнішнє лікування: вітамінізований крем, креми та мазі з антибіотиками, глюкокортикоїдами, гормонами, біостимуляторами.

7. Фіз. методи, УФО.

Клінічне одужання.

30

 

 

 

 


 

ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           Головний дитячий ендокринолог

МОЗ України, к.м.н. Большова О.В.,

к.м.н. Дерев'яненко Л.А.

 

 

 

 

 

 

Перелік скорочень:

 

АКТГ                        – кортикотропін

ТГГ               – тиреотропін

СТГ              – соматотропін

ЛГ                 – лютропін

ФСГ              – фолітропін

F                   – кортизол

Е                   – кортизон

Т                   – тестостерон

17–ОКС       – 17–оксікортикостероїди

17–КС          – 17–кетостероїди

ЕКГ              – електрокардіографія

ЕхоЕГ          – ехоенцефалографія

ЕЕГ              – електроенцефалографія

ПКГ              – полікардіографія

УЗД              – ультразвукове дослідження

КПС              – капіляроскопія

РВГ              – реовазографія

АТ                 – артеріальний тиск

ЗСО             – зовнішні статеві органи

ВСО             – внутрішні статеві органи

АГТ              – аутоімунний тиреоїдит

 


ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

IІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Центральна районна лікарня, районна лікарня

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Цукровий діабет

Е10

1. Загальний аналіз крові та сечі.

2. Біохімічні дослідження: глюколізований гемоглобін, калій, натрій, креатинін, сечовина, білірубін, холестерин.

3. Цукор в сечі, ацетон.

4. Огляд окуліста, невропатолога, фтизіатра.

5. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

При вперше виявленому цукровому діабеті призначають інсулін короткої дії (актрапід. хумулін Р, інсуман, рапід) з розрахунку орієнтовно 0,5-1,0 Од/д (10-20 Од/д інсуліну дітям до 7 років, 20-30 Од/д школярам).

При діабетичній комі третину або половину інсуліну вводять в/в (І ін'єкція). II ін'єкцію інсуліну (1/2-2/3 першої дози) роблять через 2-3 години після першої в залежності від глікемії. III ін'єкція інсуліну складає 1/2-1/3 дози II. Її роблять через 3-4 години. Під контролем глікемії і глюкозурії роблять ІV та V ін'єкції. За другу добу інсулін вводять в 5 ін'єкціях. Для боротьби зі зневодненням і ацидозом в/в вводять ізотонічний розчин хлориду натрію до 1000 мл для дошкільнят і до 2000 мл/добу школярам.

За перші 6 годин в ізотонічний розчин додають 5% глюкозу. За 2 добу для попередження гіпокаліємії вводять 5% глюкозу і розчин Рінгера (1:1).

Покращення стану, нормоглікемія, глюкозурія не більше 10,0 г/л, рівень глюколізованого гемоглобіну менше 9%.

16-17


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

При необхідності – 7,5% розчин хлориду калію (від 30 до 100 мл). Після ліквідації кетоацидозу в терапію включають пролонговані інсуліни (протофан, хумулін Н, інсуман комб. та ін.). Бажано, щоб дитина постійно отримувала інсулін в 2-3 ін' єкціях (короткої дії і пролонгований).

 

 

2.

Гіпотиреоз

Е03.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. УЗД щитовидної залози.

3. Оцінка фізичного і розумового розвитку.

4. R0-графія кистей рук.

5. R0-графія черепа в бічній проекції.

6. Консультація невропатолога, окуліста, гінеколога (при необхідності).

1. Левотироксин.

2.Психостимулюючі препарати. Вітаміни групи В.

3. Спленін та ін.

Зникнення симптомів гіпотиреозу (нормалізація вологості шкіри, пульсу і серцевого ритму, зникнення закріплень, набряків).

16–17

3.

Вузловий зоб

Е04.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. УЗД щитовидної залози.

Направлення дитини з вузловим зобом в інститут ендокринології для проведення пункційної біопсії утворень та хірургічного лікування (при необхідності).

Своєчасність направлення.

5.0

4.

Тиреотоксикоз

Е05

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. ЕКГ,ПКГ

3. Огляд окуліста, невропатолога, ендокринолога

4. УЗД щитовидної залози.

1. Тиреотоксичні препарати (мерказоліл).

2. Кардіологічні препарати.

3. Заспокійливі препарати.

Відновлення ваги, нормалізація пульсу, зникнення очних симптомів.

13–14

5.

Аутоімунний тириоїдит

Е06.3

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. ЕКГ,ПКГ

3. УЗД щитовидної залози.

1. Левотироксин.

2. Імуномодулятори.

3. Антигістамінні препарати та ін.

Зменшення розмірів щитовидної залози.

13–14

6.

Рак щитовидної залози

С73

1. Огляд дітей.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. УЗД щитовидної залози.

Направлення дітей з додатковими утвореннями в щитовидній залозі в інститут ендокринології для проведення пункційної біопсії утворення і хірургічного лікування.

Своєчасність направлення.

16–17


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Ендемічний і спорядичний зоб

Е04

1. Огляд дітей.

2. 3агальний аналіз крові, сечі.

З. УЗД щитовидної залози.

Направлення на дообстеження в обласний ендокринологічний диспансер.

Зменшення розмірів щитовидної залози.

5–6

8.

Пухлини наднирників

Е24

1. Зріст, маса тіла, динаміка росту, оцінка фізичного і статевого розвитку.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Цукор крові.

При виявленні симптомів передчасного статевого розвитку: R0-графія черепа в бічній проекції.

5. R0-графія кистей рук.

6. Консультація ендокринолога, уролога, невропатолога, окуліста, гінеколога + кольпоцитологія.

Направлення на дообстеження в обласний ендокринологічний диспансер (відділення обласної лікарні), Інститут ендокринології.

Ліквідація симптомів гіперкортицизму.

8

9.

Адреногеніталь-ні порушення

Е25

1. Зріст, маса тіла, динаміка росту.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

4. Огляд дитини ендокринологом, гінекологом, урологом. Виявлення аномалії статевого розвитку.

5. Статевий хроматин.

6. R0-графія кистей рук.

Направлення на обстеження в Інститут ендокринології. Контроль лікування при раніше встановленому діагнозі.

Ліквідація симптомів гіперандрогенізації, нормалізація темпів росту.

6

10.

Гіпокортицизм

Е27.1

1. Темне забарвлення шкіри, загальна слабкість. низький тиск, відставання у фізичному і статевому розвитку дають підставу запідозрити гіпокортицизм.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Цукор крові.

Направлення на консультацію в Інститут ендокринології. Контроль лікування при раніше встановленому діагнозі (цукор крові, рівень електролітів, АТ, загальний стан).

Ліквідація симптомів гіпокортицизму.

5–6

11.

Нецукровий діабет

Е23.2

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Цукор крові, сечі.

3. Аналіз сечі за Зимницьким, Нечипоренко.

4. Оцінка кількості випитої і виділеної рідини.

5. Креатинін, сечовина, азот сечовини, сечова кислота.

Препарати вазопресину при встановленому діагнозі.

Ліквідація симптомів нецукрового діабету.

13–14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності – комп'ютерна томографія мозку.

7. Екскреторна урографія.

8. Консультація невропатолога, окуліста, нефролога.

 

 

 

12.

Хвороба Іценко-Кушинга

Е24

1. Ріст, маса тіла, динаміка росту. Виявлення хворих з характерним для гіперкортицизму перерозподілом підшкірного жиру.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Цукор крові, цукор сечі.

4.Огляд ендокринолога, окуліста, невропатолога.

5. R0-графія кистей рук.

6. R0-графія черепа в бічній проекції.

Рекомендації по дієтичному режиму. Направлення хворих з підозрою на гіперкортицизм на обстеження в дитяче ендокринологічне відділення обласної лікарні або Інституту ендокринології.

Покращання загального стану своєчасне направлення на III рівень.

13

13.

Крипторхізм

Q53.9

1. Огляд дітей з одно- і двостороннім крипторхізмом ендокринологом, урологом.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. Вирішення питання про обсяг консервативного лікування і, при необхідності, терміну проведення оперативного лікування.

Терапія гонадотропними гормонами (хоріогонін, прегніл, профазі) після консультації в обласній лікарні або в Інституті ендокринології, не більше двох курсів з інтервалом 2-6 місяців.

При відсутності ефекту – оперативне лікування крипторхізму в віці 1-3 років в умова обласної лікарні, Інституту урології.

Своєчасне направлення на III рівень.

4

14.

Гіпогонадизм у хлопчиків

Е30.0

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Огляд ендокринологом дітей з недорозвиненими ЗСО для вирішення терміну та обсягу обстеження.

При недорозвитку кавернозних тіл місцева терапія андрогенами (після консультації в Інституті ендокринології).

Ліквідація симптомів гіпогонадизму у хлопчиків.

12–13

15.

Передчасний статевий розвиток церебрального генезу.

Е30.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

3. Огляд дитини ендокринологом, невропатологом, окулістом, у дівчаток – гінекологом + кольпоцитологія.

Направлення для більш детального обстеження в дитяче відділення обласної лікарні або Інституту ендокринології.

Нормалізація статевого розвитку.

14–15


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. R0-графія черепа в бічній проекції.

5. R0-графія кистей рук.

 

 

 

16.

Нанізм гіпофізарний

Е34.3

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Ріст, маса тіла.

3. Динаміка росту.

4. Оцінка ступеню затримки росту.

5. R0-графія черепа в бічній проекції.

6. R0-графія кистей рук.

Контроль за лікуванням (введення СТГ. інсуліну, адекватної дози тиреоїдних препаратів та ін.) при раніше встановленому діагнозі.

Нормалізація росту.

13–14

17.

Аномалія статевого розвитку.

Е34.9

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Огляд дитини з неправильною будовою ЗСО, двостороннім крипторхізмом, гіпоспадією ендокринологом, гінекологом, урологом.

3. Статевий хроматин.

4. УЗД внутрішніх статевих органів.

Направлення для дообстеження в обласну лікарню (Інститут ендокринології).

Своєчасне направлення на III рівень.

6.0


ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

IІІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Обласна (міська) дитяча лікарня

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Цукровий діабет

Е10

1. Загальний аналіз крові і сечі, визначення мікроальбумінурії, добової протеїнурії.

2. Глюкоза крові, сечі, ацетон в сечі.

3. Гюколізований гемоглобін.

4. Креатинін, азот сечовини, сечова кислота, залишковий азот, холестерин.

5. Консультація окуліста, невропатолога, при необхідності гінеколога.

6. ЕКГ, РВГ, КПС, ЕхоЕГ, ЕЕГ.

7. УЗД органів черевної порожнини.

8. При затримці росту – R0-графія кистей рук.

Компенсація цукрового діабету за допомогою інсуліну.

Лікування судинних ускладнень.

При неефективності лікування, направлення до Інституту ендокринології.

Покращення стану, нормоглікемія, глюкозурія не більше 10,0 г/л, рівень глюколізованого гемоглобіну менше 9%.

15

2.

Гіпотиреоз

Е03.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. ЕКГ, КПГ, ЕхоЕГ, ЕЕГ.

4. Консультація невропатолога, окуліста.

5. R0-графія черепа в бічній проекції.

6. R0-графія кистей рук.

7. УЗД щитовидної залози.

Компенсація гіпотериозу.

Проведення іншої стимулюючої терапії.

При неефективності лікування, направлення до Інституту ендокринології.

Зникнення симптомів гіпотиреозу (нормалізація вологості шкіри, пульсу і серцевого ритму, зникнення закріплень, набряків).

14

3.

Вузловий зоб

Е04.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. УЗД щитовидної залози. Пункційна біопсія вузла з цитологічним дослідженням.

Направлення дітей з вузловим зобом в Інститут ендокринології для проведення пункційної біопсії та хірургічного лікування.

Своєчасність направлення на вищий етап дання медичної допомоги.

8

4.

Тиреотоксикоз

Е05

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. ЕКГ, ПКГ

4. УЗД щитовидної залози. Консультація невропатолога, окуліста.

Компенсація тиреотоксикозу, лікування, при необхідності, тиреотоксична енцефалоофтальмопатії.

Відновлення ваги, нормалізація пульсу, зникнення очних симптомів.

16


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Аутоімунний тириоїдит

Е06.3

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. УЗД щитовидної залози.

Підбір індивідуальних схем лікування аутоімунного тиреоідиту.

Контроль терапії.

Зменшення розмірів щитовидної залози. Зниження титру антитіл.

13,5

6.

Рак щитовидної залози

С73

1. Загальний аналіз крові.

2. Т4вільн., АТТГ, ТТГ.

3. УЗД щитовидної залози. Пункційна біопсія вузла з цитологічним дослідженням.

Направлення дітей з додатковими утвореннями в щитовидній залозі в ендокринологічні центри для проведення пункційної біопсії і хірургічного лікування.

Своєчасність направлення на вищий етап дання медичної допомоги.

14

7.

Ендемічний і спорадичний зоб

Е04

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4 вільн., ТТГ, АТТГ.

3. УЗД щитовидної залози, йод в сечі.

4. При наявності вузла – пункційна біопсія.

Профілактика за допомогою антиструміну, вживання йодованих продуктів.

Зменшення розмірів щитовидної залози

6

8.

Пухлини наднирників

Е24

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Зріст, маса тіла, динаміка росту.

3. Оцінка фізичного і статевого розвитку, при виявленні симптомів передчасного статевого розвитку по ізо- і гетеросексуальному типу.

4. R0-графія черепа в бічній проекції і кистей рук.

5. ЛГ, ФСГ, пролактин, АКТГ, Т, 17-ОКС. 17-КС фон і на тлі проби з дексаметазоном.

6. УЗД наднирників, при необхідності, комп'ютерна томографія заочеревинного простору.

7. Консультація невропатолога, окуліста, гінеколога

Направлення на дообстеження і проведення оперативного лікування в Інститут ендокринології.

Ліквідація симптомів гіперкортицизму.

16

9.

Адреногеніталь-ний синдром

Е25

Обстеження дітей з аномаліями статевого розвитку, гіпоспадією, двостороннім крипторхізмом і хлопчиків з прискореним статевим розвитком.

Проведення терапії глюко- і мінералокортикоїдами. Відпрацювання схем лікування.

Ліквідація симптомів гіперандрогенізації. Нормалізація темпів росту.

12-13


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Визначення росту, маси тіла, динаміки росту.

3. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

4. Огляд дитини ендокринологом, гінекологом. урологом.

5. Повторне дослідження статевого хроматину.

6. Визначення 17-ОКС, 17-КС, прегнандіолу. Проба з дексаметазоном.

7. УЗД наднирників. внутрішніх геніталій.

8. Генітографія при аномальній будові ЗСО.

9. Підтвердження того, що стать вибрана правильно

 

 

 

10.

Гіпокортицизм

Е27.1

Темне забарвлення шкіри, низький тиск, слабкість, відставання у фізичному і статевому розвитку дають підставу запідозрити гіпокортицизм.

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. F, E, АКТГ.

3. Цукор крові

4. 17-ОКС, 17-КС. Проба з АКТГ.

5. Консультація невропатолога, психіатра

6. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності – комп'ютерна томографія мозку

7. УЗД наднирників

Компенсація гіпокортицизму глюко- і мінералокортикоідами. Досолювання їжі. Аскорбінова кислота в великих дозах.

Ліквідація симптомів гіпокортицизму

18

11.

Нецукровий діабет

Е23.0

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Аналіз сечі по Земницькому, Нечипоренку.

3. Оцінка кількості випитої і виділеної рідини.

Протизапальна, дегідратаційна терапія. Лікування препаратами вазопресину – при церебральному походженні нецукрового діабету.

Ліквідація симптомів нецукрового діабету.

15


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Креатинин, сечовина, азот сечовини, сечова кислота

5. Т4 нільн. ТТГ, ЛГ, ФСГ, пролактин. При затримці росту – СТГ на тлі функціональних проб.

6. R0-графія черепа, при необхідності комп'ютерна томографія мозку.

7. Екскреторна урографія. УЗД нирок.

При підозрі на краніофарингіому – направлення в Інститут ендокринології.

 

 

12.

Хвороба Іценко-Кушинга

Е24

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Ріст, маса, динаміка росту.

3. Виявлення хворих з характерним для гіперкортицизму перерозподілом підшкірного "жиру", стріями, високим АТ та ін.

4. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

5. R0-графія кистей рук.

6. Консультація окуліста, невропатолога.

7. F, E, АКТГ, пролактин.

8. 17-ОКС, 17-КС (фон і на тлі дексаметазону).

9. УЗД наднирників. при необхідності, комп'ютерна томографія наднирників.

При виявленні аденоми гіпофізу – направлення на оперативне лікування до Інституту нейрохірургії.

При встановленому діагнозі – лікування хлодитаном, деструкція наднирників та ін.

Променева терапія гіпоталамогіпофізарної області.

Ліквідація симптомів гіперкортицизму.

15

13.

Крипторхізм

Е29.9

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Динамічний огляд дітей з крипторхізмом ендокринологом, урологом для вирішення питання про обсяг обстеження, термінів проведення оперативного лікування.

3. Особливо ретельне обстеження дітей з двостороннім крипторхізмом і гіпоспадією для виключення інтерсексуалізму. Статевий хроматин.

При двосторонньому крипторхізмі терапія гонадотропними гормонами.

При відсутності ефекту від консервативного лікування і в випадках, коли останнє не показане (наявність грижі, короткий сім'яний канатик і ін.) – оперативне лікування у віці не пізніше 1-3 років.

Ліквідація крипторхізму.

5


 

1

2

3

4

5

6

7

14.

Гіпогонадизм у хлопчиків

Е 30.0

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Ріст, маса тіла, динаміка росту, особливості будови тіла, розвитку ЗСО.

3. Консультація ендокринолога, невропатолога, окуліста, уролога, генетика, статевий хроматин.

4. ЛГ, ФСГ, фон і нічний лік секреції

гонадотропинів, пролактин.

5. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

6. R0-графія кистей рук.

7. 17-ОКС, 17-КС, естрогени в сечі. Проба з гонадотропінами в пубертатному віці.

Терапія гонадотропними гормонами (хоріогонін. прегніл, профазі та ін.) при вторинному гіпогонадизмі.

При відсутності ефекту – замісна терапія андрогенами в післяпубертатному віці при досягненні оптимально можливого росту.

При первинному гіпогонадизмі – замісна терапія андрогенами в післяпубертатний період під контролем росту, кісткового віку і рівня гонадотропінів.

Нормалізація статевого розвитку.

10

15.

Передчасний статевий розвиток церебрального генезу

Е30.1

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Огляд дитини ендокринологом, невропатологом, окулістом, у дівчаток – гінекологом + кольпоцитологія.

3. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

4. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

5. R0-графія кистей рук.

6. ЛГ, ФСГ, пролактин, естрогени.

7. 17-ОКС, 17-КС, естрогени сечі.

8. УЗД наднирників, ВСО – у дівчаток.

При встановленому діагнозі передчасного статевого розвитку церебрального генезу – терапія антигонадотропними препаратами (декапептил). Дегідратаційна терапія.

Нормалізація темпів росту і статевого розвитку.

14

16.

Нанізм

Е34.3

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Ріст, маса тіла, динаміка росту. Оцінка ступеню затримки росту.

3. R0-графія черепа в бічній проекції.

4. R0-графія кистей рук.

5. ЕхоЕГ, ЕЕГ. Консультація окуліста, генетика, невропатолога, при

Компенсація гіпотиреозу. Терапія гормоном росту, статевими гормонами.

Нормалізація росту і статевого розвитку.

13-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

необхідності – комп'ютерна томографія мозку.

6. СТГ на тлі функціональних проб, ТТГ. АКТГ, ЛГ, ФСГ, Т4 вільн. пролактин.

7. 17-ОКС, І7-КС.

Проведення диференціального діагнозу різних видів нанізму.

 

 

 

17.

Аномалія статевого розвитку

Е34.9

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Огляд дитини ендокринологом, урологом, гінекологом

3. R0-графія кистей рук.

4. Статевий хроматин по X і У хромосомі.

5. УЗД органів малого таза.

6. Генітографія. Вирішення питання про стать дитини (основну роль при цьому вирішує не статевий хроматин, а можливість пристосування до вибраної статі).

Направлення на дообстеження в Інститут ендокринології.

Оптимальне пристосування до вибраної статі.

13

 


ЕНДОКРИНОЛОГІЯ

IІI-IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Центральна районна лікарня, районна лікарня

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Цукровий діабет

Е10

1. Загальний аналіз крові та сечі, визначення мікроальбумінурії, добової протеїнурії.

2. Глюкоза крові, сечі, ацетон в сечі

3. Глюколізований гемоглобін.

4. Креатинін, азот сечовини, сечова кислота. залишковий азот, холестерин.

5. Консультація окуліста, невропатолога, при необхідності, гінеколога.

6. ЕКГ, РВГ, КПС, ЕхоЕГ, ЕЕГ.

7. УЗД органів черевної порожнини

8. При затримці росту – R0-графія кистей рук.

Компенсація цукрового діабету за допомогою інсуліну. Лікування судинних ускладнень.

Покращання стану. нормо глікемія, глюкозурія не більше 10,0 г/л, рівень глюколізованого гемоглобіну менш ніж 9%.

15

2.

Гіпотиреоз

Е03.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4 вільн. ТТГ. АТТГ.

3. ЕКГ, ПКГ.

4. Консультація невропатолога, окуліста.

5. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності – комп'ютерна томографія

6. R0-графія кистей рук.

7. УЗД щитовидної залози.

Компенсація гіпотиреозу. Проведення іншої стимулюючої терапії.

Зникнення симптомів гіпотиреозу (нормалізація вогкості шкіри, пульсу і серцевого ритму, зникнення набряків, закріплень).

14

3.

Вузловий зоб

Е04.1

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4 вільн. АТТГ, ТТГ.

3. УЗД щитовидної залози, пункційна біопсія вузла з цитологічним дослідженням.

Хірургічне лікування. В разі необхідності – левотироксин.

Відсутність рецидиву вузлоутворення.

10

4.

Тиреотоксикоз

Е05

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4 вільн. ТТГ, АТТГ.

3. ЕКГ, ПКГ.

Компенсація тиреотоксикозу, при необхідності, проведення оперативного лікування,

Ліквідація симптомів гіпертиреозу.

15


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. УЗД щитовидної залози.

Консультація окуліста, невропатолога

лікування тиреотоксичної енцефалоофтальмопатії.

 

 

5.

Автоімунний тиреоїдит

Е06.3

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Т4 вільн. ТТГ,  АТТГ.

3. УЗД щитовидної залози, при необхідності – пункційна біопсія.

4.  ЕКГ, ПКГ.

Підбір індивідуальних схем лікування аутоімунного тиреоідиту.

Зменшення розмірів щитовидної залози.

13-14

6.

Рак щитовидної залози

С73

1. Загальний аналіз крові.

2. Т4 вільн., ТТГ, АТТГ.

3. УЗД щитовидної залози. Пункційна біопсія вузла щитовидної залози і регіонарних лімфовузлів шиї з цитологічним дослідженням.

4. Рентгенографія органів грудної, порожнини.

Хірургічне лікування. Терапія Nal 131. Супресивна і замісна терапія левотироксином під контролем рівня ТТГ.

Ліквідація метастазів тиреокарциноми, рівень ТТГ 0,3 мкод/л.

16-17

7.

Ендемічний і спорадичний зоб

Е04

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Т4 вільн., ТТГ, АТТГ.

3. УЗД щитовидної залози, при наявності вузла, його пункційна біопсія

Профілактика зоба антиструміном, йодованими продуктами. При наявності зоба великих розмірів – оперативне лікування.

Зменшення розмірів щитовидної залози.

8

8.

Пухлини наднирників

Е24

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Ріст, маса тіла, динаміка росту. При виявленні симптомів передчасного статевого розвитку по ізо- і особливо, по гетеросексуальному типу:

3. R0-графія черепа в бічній проекції і кистей рук.

4. ЛГ, ФСГ, пролактин, АКТГ, Т, ренін, ангіотензин, альдостерон.

5. 17-ОКС, 17-КС , естрогени, прегнандіол. Проба з дексаменазоном.

6. УЗД наднирників, при необхідності, комп'ютерна томографія заочеревинного простору.

7. Консультація невропатолога, окуліста, гінеколога

Проведення оперативного лікування, при злоякісному характері захворювання – призначення променевої терапії, препаратів, які блокують синтез гормонів кори наднирників (хлодитану).

Ліквідація симптомів гіперкортицизму.

18


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Адрено-генітальний синдром

Е25

Обстеження дитини з аномалією статевого розвитку, гіпоспадією, двостороннім крипторхизмом і хлопчиків з прискореним статевим розвитком.

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Огляд дитини ендокринологом, гінекологом, урологом.

3. Повторне дослідження статевого хроматину по X та У хромосомі, прегнандіолу. Проба з дексаметазоном.

4. 17-ОКС, 17-КС.

5. УЗД наднирників, внутрішніх геніталій у дівчаток.

Проведення оперативної корекції ЗСО. Відпрацювання схем лікування глюко- і мінералокортикоїдами.

Ліквідація симптомів гіперандрогенізації, нормалізація темпів росту. Максимальне пристосування до вибраної статі.

12-13

10.

Гіпокортицизм

Е27.1

Клінічні ознаки гіпокортицизму: темне забарвлення шкіри, низький тиск, слабкість; у хлопчиків після 6 років прогресуюче зниження інтелекту на тлі вираженої неврологічної симптоматики, відставання у фізичному і статевому розвитку дають підставу запідозрити гіпокортицизм.

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. F, E, АКТГ.

3. Цукор крові

4. 17-ОКС, 17-КС. Проба з АКТГ.

5. Консультація окуліста, невропатолога, фтизіатра.

6. Рентгенографія черепа в бічній проекції, при необхідності – комп'ютерна томографія мозку.

7. ЕхоЕГ, ЕЕГ.

8. УЗД наднирників

Замісна терапія глюко- і мінералокортикоідами. Досолювання їжі. Аскорбінова кислота в великих дозах.

Ліквідація симптомів гіпокортицизму.

18


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

Нецукровий діабет

Е23.0

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Аналіз сечі за Зимницьким, Нечипоренко, добова протеїнурія

3. Оцінка кількості випитої і виділеної рідини.

4. Проба з обмеженням рідини

5. Креатинін, сечовина, азот сечовини, сечова кислота.

6. Т4 вільн., ТТГ, ЛГ, ФСГ, пролактин. При затримці росту і статевого розвитку – нічний пік секреції СТГ, гонадотропінів.

7. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності – комп'ютерна томографія мозку.

8. УЗД нирок. Екскреторна орографія.

При церебральному походженні нецукрового діабету – лікування препаратами вазопресину (адіуретин, адіурекрин).

Протизапальна, дегідратаційна терапія.

При ренальному генезі нецукрового діабету – консультація і лікування у нефролога.

При наявності пухлини гіпофізу – оперативне лікування в Інституті нейрохірургії.

Ліквідація симптомів нецукрового діабету

12

12.

Хвороба Іценко-Кушинга

Е24

У хворих з характерною клінікою гіперкортицизму:

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. 2. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

3. R0-графія кистей рук у динаміці.

4. Консультація невропатолога, окуліста з визначенням полів зору.

5. F, E, АКТГ, пролактин. ренін, ангіотензин, альдостерон, вазопресин.

6.  17-ОКС, 17-КС сечі (фон і після призначення дексаметазону).

7. УЗД наднирників в динаміці. При необхідності, комп'ютерна томографія за очеревинного простору.

При відсутності ефекту – одно і двостороння адреналектомія, деструкція наднирників.

При післяопераційному гіпокортицизмі, підбір замісної терапії глюко- і мінералокортикоїдами.

Ліквідація симптомів гіперкортицизму.

18

13.

Крипторхізм

Е29.9

1. Загальний аналіз крові і сечі

2. Огляд дітей з двостороннім крипторхізмом ендокринологом, урологом для вирішення питання про

При двосторонньому крипторхізмі терапія гонадотропними гормонами. При відсутності ефекту від проведеної

Ліквідація крипторхізму

5


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

обсяг обстеження. про терміни проведення оперативного лікування.

3. Обстеження дітей з двостороннім

крипторхізмом, гіпоспадією для виключення інтерсексуалізму (генітографія, УЗД внутрішніх геніталій).

4. Статевий хроматин.

5. Тестикулярна венографія при брюшній ретенції тестикул і відсутності ефекту від консервативного лікування.

6. ЛГ, ФСГ, пролактин.

7. Рентгенографія кистей рук.

терапії і у випадках, коли остання не показана (наявність грижі, короткий сім'яний канатик та ін.) – оперативне лікування у віці не пізніше 1-3 років.

При необхідності – замісна терапія андрогенами в післяпубертатному періоді.

 

 

14.

Гіпогонадизм у хлопчиків

Е30.0

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Ріст, маса тіла, динаміка росту, особливості будови тіла, розвитку ЗСО.

3. Консультація ендокринолога, невропатолога окуліста, уролога, генетика, статевий хроматин.

4. ЛГ. ФСГ. фон і нічний пік секреції гонадотропінів, пролактин.

5. 17-ОКС.17-КС. естрогени в сечі (фон і після проби з гонадотропінами).

6. R0-графія черепа, при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

7. R0-графія кистей рук.

8. Провести диференційну діагностику первинного і вторинного гіпогонадизму.

Терапія гонадотропними гормонами (хоріогонін, прегніл, профазі та ін.) при вторинному гіпогонадизмі. При відсутності ефекту – замісна терапія андрогенами в післяпубертатному віці при досягненні оптимально можливого росту.

При первинному гіпогонадизмі – замісна терапія андрогенами в післяпубертатний період під контролем росту, кісткового віку і рівня гонадотропінів.

Нормалізація статевого розвитку.

12

15.

Передчасний статевий розвиток церебрального генезу

Е30.1

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Огляд дитини ендокринологом, невропатологом, окулістом, у дівчаток – гінекологом + кольпоцитологія.

3. Оцінка фізичного і статевого розвитку.

4. R0-графія черепа в бічній проекції,

При встановленому діагнозі передчасного статевого розвитку церебрального генезу – терапія:

1. Антигонадотропними препаратами

Ліквідація симптомів передчасного статевого розвитку.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

при необхідності, комп'ютерна томографія мозку.

5. R0-графія кистей рук.

6. ЛГ, ФСГ, пролактин, естрогени.

7. 17-ОКГ, І7-КС, естрагени крові, прегнандіол сечі.

8. УЗД наднирників, ВСО – у дівчаток.

2. Дегідратаційна терапія.

3. Препаратами, що покращують обмінні процеси в головному мозку.

 

 

16.

Нанізм

Е 34.3

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Визначення динаміки росту.

3. Оцінка ступеню затримки росту.

4. R0-графія черепа в бічній проекції, при необхідності комп’ютерна томографія мозку.

5. R0-графія кистей рук.

6. ЕЕГ, ЕхоЕГ.

7. Консультація невропатолога, окуліста.

8. СТГ на тлі функціональних проб.

9. ТТГ. Т4 вільн., АКТГ, ЛГ, ФСГ, пролактин.

10. 17-ОКС, 17-КС.

На основі проведених досліджень встановлення генезу карликовості. Відбір дітей з гіпосоматотропінемією для лікування гормоном росту.

Етіопатогенетична терапія карликовості (левотироксин, СТГ, гонадотропіни, в разу необхідності – дегідратаційна терапія).

При досягненні максимально можливого росту – замісна терапія андрогенами.

Позитивна динаміка росту і статевого розвитку.

14

17.

Аномалії геніального розвитку

Е34.9

Огляд дитини з інтерсексуалізмом ендокринологом, урологом, гінекологом для вирішення питання правильності вибраної статі, строків проведення і обсягу оперативного лікування.

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Статевий хроматин по X і У хромосомі, кариотипування.

3. Генітографія. при необхідності – селективна тестикулярна венографія.

4. УЗД, ВСО.

5. 17-ОКС, 17-КС, естроген, прегнандіол.

Проведення І етапу операції по корекції наружних статевих органів у віці до 2-х років, а пізніше, в разі потреби – лапаротомія з видаленням дизгененичних гонад проводиться після 5-ти річного віку.

Призначення і контроль за проведенням терапії статевими гормонами.

Оптимальне пристосування до вибраної статі.

13

 

 

 

 


ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

 

 

 

 

 

 

 

Автор-розробник:   Головний дитячий інфекціоніст МОЗ України,

д.м.н. Крамарєв С. О.

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік скорочень:

 

ГКІ       – гострі кишкові інфекції.

ІФА      – імуноферментний аналіз

РЗК    – реакція зв’язування комплементе

РА      – реакція аглютинації

РПГА – реакція пасивної аглютинації

РГГА  – реакція гальмування гемаглютинації

ЛПР    – ланцюгова полімеразна реакція

ЯМР   – ядерно-магнітний резонанс

КТГ     – комп’ютерна томографія

ЕЕГ    – електроенцефалографія

ЕКГ     – електрокардіографія

ІТШ      – інфекційно-токсичний шок

КЛС    – кислотно-лужений стан

ШВЛ   – штучна вентиляція легень

ОЦК    – об'єм циркулюючої крові

 


ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Код МКХ-10

ЦРЛ

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Тривалість ліжко-днів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Гострі кишкові інфекції, сальмонельоз, дизентерія нф.коліт, ентерит, гастроентерит (легка та середньотяжка форма)

А02

А03

А08

А09

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Бактеріологічні дослідження калу, сечі, крові, жовчі.

3. Копрограма.

4. Серологічна діагностика ГКІ (РА, РПГА). 5. ЕКГ, ректороманоскопія, УЗ діагностика, рентгенографія – при необхідності.

6. Визначення водно-електролітного та КЛ стану. При необхідності – 4, 5, 6.

1. Всі види регідратаційної терапії.

2. Дезінтоксікація парентеральна.

3. Антибактеріальна терапія.

4. Боротьба з ІТШ та його синдромами при тяжкій формі. Після виведення із стану шоку транспортування на III рівень.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Бактеріологічна санація калу, сечі.

3-7

2.

Менінгококова інфекція (легка та середньо-тяжка форма)

А39

1. Загальний аналіз крові, сечі

2. Люмбальна пункція, дослідження ліквору (за показаннями).

3. Дослідження очного дна.

4. Бактеріоскопія мазку, крові, ліквору.

5. Бактеріологічне дослідження крові, ліквору, слизу із зіва.

1. Дезінтоксикаційна терапія.

2. Антибактеріальна терапія.

3. Виведення із стану ІТШ та набряку мозку. Після цього переведення до обласної лікарні (при тяжкій формі).

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові, ліквору.

7-30

3.

Гострий поліомієліт

А80

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Люмбальна пункція, дослідження ліквору.

3. Забір аналізу калу для вірусологічного дослідження (2р.). Після цього транспортування його до обласної вірусологічної лабораторії.

4. Забір крові для серологічних досліджень і транспортування його до обласної вірусологічної лабораторії.

1. Переведення хворого на III рівень.

Своєчасність направлення на III рівень

1-2


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Вірусні енцефаліти

А85

А86

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Люмбальна пункція, дослідження ліквору.

3. Консультація невролога.

1. Ліквідація набряку мозку. Після цього переведення на III рівень.

Своєчасність направлення на III рівень

1-2

5.

Вірусний менінгіт

А87

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Люмбальна пункція, дослідження ліквору.

3. Взяття мазків із зіву, проб ліквору, калу для вірусологічного дослідження та направлення матеріалу до обласної бактеріологічної лабораторії.

4. Консультація невролога.

1. Дезінтоксикаційна терапія.

2. Препарати, що нормалізують ліквородинаміку (діакарб та інші).

3. Імуномодулююча терапія.

4. Противірусна терапія.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові, ліквору.

14-21

6.

Вірусні гепатити (легкі та середньо-важкі форми)

В15

В16

В17

В18

 

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Біохімічне дослідження крові (рівень білірубіну, АЛТ).

3. Визначення Hb, Sag.

4. Біохімічне дослідження сечі (жовчні пігменти, уробілін).

5. УЗ дослідження органів черевної порожнини.

6. Дуоденальне зондування, дослідження жовчі.

7. Анті-С антитіла (в обласній вірусологічній лабораторії).

1. Дієтотерапія.

2. Вітамінотерапія.

3. Гепатопротектори.

4. Ферментотерапія.

5. Дезінтоксикаційна терапія.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація біохімічних показників крові, сечі.

14-35

7.

Крапельні інфекції:

 

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Забір слизу із зіву для вірусологічних досліджень та направлення їх до обласної вірусологічної лабораторії.

3. Серологічна діагностика крапельних інфекцій, (дослідження парних сироваток)

4. Рентгенографія легень.

5. (п.п. 3 і 4 при необхідності)

1. Противірусна терапія (ремантадин, інтерферон, індуктори інтерферону). При оперізуючому лишаї – ацикловір.

2. Дезінтоксикаційна терапія.

3. Імуномодулююча терапія

4. Десенсибілізуюча терапія.

5. Такі ускладнення, як круп, енцефаліт лікуються у обласній лікарні.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників.

3-14

- вітряна віспа

В01

- оперізуючий лишай

В02

- кір

В05

- краснуха

В06

- інші вірусні хвороби

В08

- неуточнена вірусна інфекція

В09


 

1

2

3

4

5

6

7

 

- епідемічний паротит

В26

 

6. При інфекційному мононуклеозі з синдромом гострого тонзиліту – антибактеріальна терапія.

7. Вітамінотерапія.

 

 

- інфекційний мононуклеоз

В27

- вірусні інфекції неуточненої локалізації (легкі та середньо-важкі форми)

В34

8.

Кашлюк (легкі та середньо-важкі форми)

А37

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Бактеріологічне дослідження слизу із зіва на коклюшну паличку.

3. Рентгенографія легень.

1. Антибактеріальна терапія.

2. Оксигенотерапія.

3. Аміназин титрований.

4. Відхаркуючі препарати.

5. Десенсибілізуюча терапія.

6. Вітамінотерапія.

7. Апнойні форми кашлюку та ускладнені енцефалітом лікуються на III етапі.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників.

7-14

9.

Скарлатина.

А38

1. Загальний аналіз крові, сечі (2р.).

2. ЕКГ(2р.).

1. Антибактеріальна терапія.

2. Десенсибілізуюча терапія.

3. Вітамінотерапія

4. Дезінтоксикацшна терапія.

1. Ліквідація симптомів захворювання

2. Нормалізація лабораторних показників.

7-14

Стрептококова інфекція середньо-тяжкі у дітей молодшого віку та тяжкі у дітей старшого віку

А40

10.

Дифтерія (локалізовані форми та бактеріоносій-ство)

А36

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Мазок із зіва на ВL.

3. Реакція РПГА (2р.).

4. ЕКГ(2р.).

1. Введення протидифтерійної сироватки (за показаннями).

2. Антибактеріальна терапія.

3. Десенсибілізуюча терапія.

4. Імуномодулююча терапія.

5. Виведення із стану шоку та транспортування на III рівень.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників

3. Звільнення від дифтерійної палички.

14-35


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

6. Лікування легких та середньо-тяжких ускладнень. Обсяг визначається відповідно до виду ускладнень.

 

 

11.

ВІЛ/СНІД

 

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Аналіз калу на яйця гельмінтів, простіші.

3. Біохімічний аналіз крові (білірубін, активність АлАТ, АсАТ, лужна фосфатаза, глюкоза, загальний білок та білкові фракції).

4. Дослідження необхідні згідно з видом ускладнення.

1. Стаціонарна медична допомога надається за умови виявлення ознак прогресування ВІЛ-Інфекції/СНІДу.

Направлення на III рівень

Своєчасне направлення на III рівень

1-3

 


ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ

IІI-IV рівень надання медичної допомоги

 

 

№ п/п

Назва захворювання

Код МКХ-10

Обласна (міська) дитяча інфекційна лікарня,

дитяче інфекційне відділення обласної (міської) інфекційної лікарні, НДІ інфекційних хвороб

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Тривалість ліжко-днів

1

2

3

4

5

6

7

1.

ГКІ

 

1. Загальний аналіз крові,сечі.

2. Бактеріологічні дослідження калу,сечі,крові,жовчі.

3. Серологічна діагностика ГКІ (РА,РПГА).

4. Копрограма.

5. ЕКГ, ректороманоскопія, УЗ діагностика, рентгенографія.

6. Визначення водно-електролітного та КЛ стану.

7. Всі види бактеріологічної діагностики.

8. Серологічні методи діагностики, включаючи імуноферметний та імунофлюоресцентний.

9. Вірусологічні методи діагностики.

10. Дослідження ферментної функції кишечника.

11. Гастрофіброскопія, колоноскопія

12. УЗ дослідження.

13. Імунологічне обстеження 2-3 рівня

1. Антибактеріальна терапія.

2. Ентеральна та парентеральна регідратація.

3. Парентеральна дезінтоксикація.

4. Імуномодулююча терапія.

5. Ферментотерапія.

6. Боротьба з ІТШ та гіповолемічним шоком.

7. Парентеральне годування.

8. Методи екстракорпоральної детоксикації.

9. Виведення із токсикодистрофічного стану.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Негативні результати бактеріологічного та вірусологічного дослідження

7-21

Cальмонельоз

А02

Дизентерія

А03

Інфекційні коліт, ентерит,

А08

Гастроентерит, тяжка форма та ГКІ на фоні імунодефіцитів

А09

2.

Менінгококова інфекція

А39

1. Бактеріологічні дослідження крові, ліквору. слизу з зіва.

2. Ідентифікація менінгококів та інших збудників гнійних менінгітів.

3. Серологічна діагностика (ІФ А. ЗІЕФ)

4. Визначення імунологічного стану

5. Біохімічні дослідження крові, ліквору.

1. Антибактеріальна терапія.

2. Дезінтоксикаційна терапія.

3. Методи екстракорпоральної детоксикації

4. Лікування ІТШ.

5. Лікування тяжкого ступеня набряку мозку.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові, ліквору.

14-30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. ЕХО-енцефалографія.

7. Пункція шлуночків мозку.

8. При необхідності ЯМР. КТГ.

 

 

 

3.

Гострий поліомієліт

А80

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Люмбальна пункція, дослідження ліквору.

3. Вірусологічні дослідження крові, ліквору, слизу із зіва, кала (виділення вірусу, ЛПР).

4. Серологічні дослідження крові (визначення рівня антитіл до вірусу поліомієліту).

5. ЕЕГ.

6. Міографія

1. Противірусна терапія .

2. Дезінтоксикаційна терапія.

3. Екстракорпоральна детоксикація.

4. Відновна та реабілітаційна терапія. 

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові та ліквору.

3. Відновлення втрачених функцій.

21-35

4.

Вірусні енцефаліти

А83-А86

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Люмбальна пункція, дослідження ліквору.

3. Вірусолологічні дослідження крові, ліквору.

4. Серологічні дослідження (ІФА, ПЛР, РЗК).

5. Визначення імунного статусу хворого.

6. Ехографія мозку.

7. Реоенцефалографія.

8. ЯМРДТГ мозку.

9. ЕЕГ.

1. Противірусна терапія. При герпетичних енцефалітах – ацикловір.

2. Лікування набряку мозку.

3. Дезінтоксикаційна терапія.

4. Відновна та реабілітаційна терапія.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові, ліквору.

3. Відновлення

втрачених

функцій.

21-35

5.

Вірусні менінгіти

А85, А86

1. Загальний аналіз крові,сечі.

2. Люмбальна пункція, дослідження ліквору.

3. Взяття мазків із зіву, проб ліквору, калу для вірусологічного дослідження.

4. Вірусологічні дослідження крові, ліквору.

5. Серологічні методи діагностики (ІФА, РЗК).

1. Противірусна терапія (інтерферон та його

індуктори.

2. Дезінтоксикаційна терапія.

3. Нормалізація ліквородинаміки.

4. Препарати нормалізуючі ліквородинаміку

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові, ліквору.

14-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Реоенцефалографія.

7. Визначення імунологічного статусу хворого.

 

 

 

6.

Вірусні гепатити (тяжкі форми)

В15, В16, В17, В18, В19

1. Загальний аналіз крові,сечі.

2. Біохімічне дослідження крові (рівень білірубіну, АЛТ).

3. Визначення Hb s ag/

4. Біохімічне дослідження сечі (жовчні пігменти. уробілін).

5. УЗ дослідження органів черевної порожнини.

6. Дуоденальне зондування,дослідження жовчі.

7. Визначення всіх маркерів вірусних гепатитів (ІФА. ЛПР).

8. Визначення імунологічного статусу хворого.

9. Еохографія органів черевної порожнини.

10. Реогепатографія.

11. Біопсія печінки.

1. Лікування хронічних гепатитів (інтерферонотерапія, гептрал, урсофальк, імунодепресивна терапія, імунотропна терапія).

2. Лікування вроджених гепатитів.

3. Терапія печінкової недостатності

4. Терапія ниркової недостатності.

5. Баротерапія.

6. Екстракорпоральна детоксикація.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові.

3. Довготривала ремісія при хронічних гепатитах.

21-40

7.

Крапельні інфекції:

 

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Забір слизу із зіву для вірусологічних досліджень та направлення їх до обласної вірусологічної лабораторії.

3. Серологічна діагностика крапельних інфекцій (дослідження парних сироваток).

4. Рентгенографія легень.

5. (п.п.3 і 4 при необхідності).

6. Вірусологічні дослідження крові, слизу із зіва(виділення віруса, ПЛР, ІФА, імуноферментний аналіз).

7. Серологічні методи діагностики (РГГА, РЗК).

8. Визначення імунного стану.

1. Лікування вроджених вірусних інфекцій (при вроджених герпетичних інфекціях – ацикловір).

2. Лікування вірусного крупу.

3. Противірусна терапія (ремантадин, інтерферон, індуктори інтерферону). При оперізуючому  лишаї – ацикловір.

4. Дезінтоксикаційна терапія.

5. Імуномодулююча терапія.

6. Десенсибілізуюча терапія.

7. Вітамінотерапія.

8. Антибактеріальна терапія (за показаннями).

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові.

14-21

- вітряна віспа

В01

- оперізуючий лишай,

В02

- кір,

В05

- краснуха,

В06

- інші вірусні інфекція

В08

- неуточнена вірусна інфекція

В09

- епідермічний паротит

В26


 

1

2

3

4

5

6

7

 

- інфекційний мононуклеоз (тяжкі форми у дітей раннього віку та новонародже-них)

В27, В34

 

 

 

 

8.

Кашлюк (тяжкі та апнойні форми)

А37

1. Загальний аналіз крові, сечі.

2. Бактеріологічне дослідження слизу із зіва на кашлюкову паличку.

3. Рентгенографія легень.

4. Бактеріологічне дослідження слизу із зіва.

1. Антибіотикотерапія.

2. Амінозинотерапія.

3. Терапія спрямована на нормалізацію мозкової гемодинаміки.

4. Штучна вентиляція легень.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові.

14-21

9.

Скарлатина

А38

1. Загальний аналіз крові, сечі (2р.).

2. ЕКГ (2р.).

3. Типування стрептококів.

1. Лікування ІТШ.

2. Відновлення ОЦК

3. Гормонотерапія.

4. Відновлення мікроциркуляції

5. Відновлення реології крові

6. Нормалізація електролітного балансу та КЛС крові

7. Антибіотикотерапія.

8. ШВЛ

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові.

14-21

Стрептококова септицемія (тяжкі ускладнені форми)

А40

10.

Дифтерія (тяжкі та ускладнені форми)

А36

1. Загальний аналіз крові. сечі.

2. Мазок із зіва на ВL.

3. Реакція РПГ А.

4. ЕКГ (2р.).

5. ЕХО-графія серця.

1. Лікування ІТШ.

2. Введення протидифтерійної сироватки.

3. Антибактеріальна терапія .

4. Десенсибілізуюча терапія.

5. Імуномодулююча терапія.

6. Екстракорпоральна детоксикація.

7. Штучна нирка.

8. Штучний водій ритму серця.

1. Ліквідація симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників крові/

3. Бактеріологічна санація.

4. Нормалізація лабораторних показників крові.

5. Нормалізація

ЕКГ, ехограми.

21-50


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

ВІЛ/СНІД

В20-В24

1. Загальний аналіз крові:

2. Загальний аналіз сечі.

3. Аналіз калу на яйця гельмінтів, простіші.

4. (при підозрі на ВІЛ). Виявлення антитіл до ВІЛ (методи імуноферментного аналізу, імуноблот, імунофлюоресцентного методу і таке інше):

· виявленням антигенів ВІЛ, анті-IgM I A, IgJ;

· позитивними результатами вірусологічного дослідження на наявність ВІЛ; ( при можливості)/

5. Визначення кількості СД4 (хелпери), СД8 (супресори) та їх співвідношення.

6. При неможливості визначення СД4 та СД8 визначають теофілінрезистентні (Етр) та теофілінчутливі (Етч) Т-лімфоцити.

7. Визначення рівня β2-мікроглобуліну.

8. Біохімічний аналізу крові (білірубін, активність АлАТ, АсАТ, лужна фосфатаза, глюкоза, загальний білок та білкові фракції, креатинін).

9. Висів з ротової порожнини на мікрофлору та

Саndida Albicans, бактеріологічні, вірусологічні дослідження.

10. Визначення антитіл до вірусного гепатиту В, С, D, цитомегаловірусу, вірусу Епштейна-

Бара, токсоплазменної та герпетичної інфекцій, пневмоцистозу для своєчасної профілактики опортуністичних інфекцій та ускладнень.

11. Обсяг обстеження визначає лікар за показаннями.

1. Стаціонарна медична допомога надається за умови виявлення ознак прогресування ВІЛ-інфскції/СНІДу

2. Протиректровірусна терапія

3. Антибактеріальна терапія

4. Вітамінотерапія

5. Терапія відповідно до виду ускладнень.

6. Профілактика та лікування опортуністичних

інфекцій.

1. Ліквідація або зменшення симптомів захворювання.

2. Нормалізація лабораторних показників.

30

 

 

 

 


ІМУНОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           Головний дитячий імунолог МОЗ України,

д.м.н. Тяжка О.В.


 

ІМУНОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

ЦРЛ, РЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Комбіновані імунодефіцити

D81

1. Загальний аналіз крові, сечі, копрограма, клінічне обстеження.

2. Рентгенограма грудної клітини.

3. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга,

4. Диспансерне спостереження.

1. Лікування загострених хронічних захворювань та гострих вірусно-бактеріальних хвороб, проведення за призначеною схемою імунокорекції, імуноглобуліном, плазмою, адаптогенами, вітамінами.

2. Виконання призначень центру клінічної імунології (міста, області).

1. Клінічна ремісія при загостренні хронічних вогнищ інфекції.

2. Одужання після гострих вірусно-бактеріальних хвороб.

3. Направлення на консультацію та госпіталізацію на 3 рівень при прогресуванні клінічних симптомів.

15

Недостатність гуморального імунітету

D80

Недостатність клітинного імунітету

D82

Неуточнена імунна недостатність (інші імунодефіцити)

D84


ІМУНОЛОГІЯ

ІII рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Обласний (міський) цент імунології

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Комбінована імунна недостатність

D81

1. Загальний аналіз крові, сечі, копро грама. Клінічне обстеження.

2. Рнтгенограма грудної клітини.

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів.

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів.

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів.

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, "оцінка кілерної активності лімфоцитів.

8. Визначення чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

9. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

10. Диспансерне спостереження(при необхідності).

Лікування хворих у всіх випадках, коли терапія на попередніх рівнях була неефективною.

1. Введення імуноглобулінів.

2. Плазми крові.

3. Медикаменти, які впливають на імунну систему: спленін, Т-активін, тималін та інші.

1.На рівні регіонального (міжобласного) центру; нормалізація загального стану хворого, аналізу крові; імунограми, визначення тактики подальшого лікування на всіх рівнях.

20

2.

Недостатність гуморального імунітету

D80

1. Загальний аналіз крові, сечі, копрофама. Клінічне обстеження

2. Рентгенограма грудної клітини.

Лікування хворих у всіх випадках, коли терапія на попередніх рівнях була неефективною:

1. Нормалізація загального стану хворого, аналізу

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів.

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів.

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів.

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, оцінка кілерної активності лімфоцитів.

8. Визначення чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

9. Проведення лабораторних досліджень, які характеризують гуморальну ланку імунітету.

10. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

11. Диспансерне спостереження (при необхідності).

1. Введення імуноглобулінів.

2. Плазми крові.

3. Медикаменти, які впливають на імунну систему: спленін, Т-активін, тималін та інших.

4. Нові методи лікування, запропоновані Республіканським центром дитячої імунології.

крові, імунограми, визначення тактики лікування на всіх рівнях.

 

3.

Недостатність клітинного імунітету

D82

1. Загальний аналіз крові, сечі, копрограма. Клінічне обстеження.

2. Рентгенограма грудної клітки.

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів.

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів.

Лікування хворих у всіх випадках, коли терапія на попередніх рівнях була неефективною.

1. Введення імуноглобулінів.

2. Плазми крові.

3. Медикаменти, які впливають на імунну систему: спленін, Т-активін, тималін та інші.

1. Нормалізація загального стану хворого, при можливості нормалізація імунограми, аналізу крові; визначення тактики лікування на всіх рівнях.

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів.

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, оцінка кілерної активності лімфоцитів.

8. Визначення 10, чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

9. Проведення лабораторних досліджень, які характеризують клітинну ланку імунітету.

10. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

11. Диспансерне спостереження (при необхідності).

 

 

 

4.

Неуточнена імунна недостатність

D84

1. Загальний аналіз крові, сечі, копрограма. Клінічне обстеження.

2. Рентгенограма грудної клітки.

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів.

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів.

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів.

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

Визначення тактики лікування хворого на всіх попередніх рівнях спостереження на етапах стаціонарного і поліклінічного лікування.

При необхідності проведення замісної терапії імуноглобулінами, плазмою, лейкоконцентратом, препаратами вилочкової залози.

Лікування хронічних вогнищ інфекції радикальними методами при необхідності.

1. Нормалізація загального стану хворого, аналізу крові і імунограми.

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, оцінка кілерної активності лімфоцитів.

8. Визначення 10, чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

9. Проведення лабораторних досліджень, які характеризують клітинну ланку імунітету.

10. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

11. Диспансерне спостереження (при необхідності).

 

 

 


ІМУНОЛОГІЯ

ІV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Український центр дитячої клінічної імунології, міжобласні (регіональні) центри клінічної імунології, НДІ, Українська дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит»

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Комбінована імунна недостатність

D81

1. Загальний аналіз крові, сечі, копрограма.

Клінічне обстеження.

2. Диспансерне спостереження (при необхідності).

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, оцінка активності кілерних лімфоцитів.

8. Визначення чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

9. Визначення активності природних клітин-кілерів радіоізотопним та флуорометричним методами.

10. Визначення хелперної активності лімфоцитів по синтезу імуноглобулінів.

Лікування хворих у всіх випадках, коли терапія на попередніх рівнях була неефективною.

1. Введення імуноглобулінів.

2. Плазми крові. Медикаменти, які впливають на імунну систему: спленін, Т-активін, тималїн та інші.

3. Визначення тактики лікування на всіх рівнях.

 

Проведення лікування найбільш важко хворих при неефективності терапії на попередніх рівнях застосування.

1. Інтерлейкінів простагландинів

2. Пересадка блоку гимус-грудина, кісткового мозку.

1. Нормалізація загального стану хворого, лабораторних показників, імунограми.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

11. Визначення підкласів імуноглобулінів.

11. Визначення фагоцитарної активності моноцитів, ферментів, пов'язаних з розвитком імунодефіциту.

12. Визначення продукції інтерлейкінів, Н L А-типування за І і ІІ класами головного комплексу гістосумісності.

13. Проведення імунохімічного аналізу біоптату тканин.

14. Рентгенограма грудної клітки.

15. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

 

 

 

2.

Недостатність

гуморального імунітету

D80

1. Загальний аналіз крові, сечі, копрограма.

Клінічне обстеження.

2. Диспансерне спостереження (при необхідності).

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів.

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів.

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, оцінка активності кілерних лімфоцитів.

8. Визначення чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

Лікування хворих у всіх випадках, коли терапія на попередніх рівнях була неефективною.

1. Введення імуноглобулінів.

2. Плазми крові.

3. Медикаменти, які впливають на імунну систему: спленін, Т-активін, тималїн та інші.

4. Визначення тактики лікування на всіх рівнях.

 

Проведення лікування найбільш важко хворих при неефективності терапії на попередніх рівнях застосування:

1. інтерлейкінів простагландинів;

2. пересадка блоку гимус-грудина, кісткового мозку.

1. Нормалізація загального стану хворого, лабораторних показників, імунограми.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

9. Визначення активності природних клітин-кілерів радіоізотопним та флуорометричним методами.

10. Визначення хелперної активності лімфоцитів по синтезу імуноглобулінів. 11. Визначення підкласів імуноглобулінів.

11. Визначення фагоцитарної активності моноцитів, ферментів, пов'язаних з розвитком імунодефіциту.

12. Визначення продукції інтерлейкінів, Н L А-типування за І і ІІ класами головного комплексу гістосумісності.

13. Проведення імунохімічного аналізу біоптату тканин.

14. Рентгенограма грудної клітки.

15. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

 

 

 

3.

Недостатність клітинного імунітету

D82

1. Загальний аналіз крові, сечі, копрограма.

Клінічне обстеження.

2. Диспансерне спостереження (при необхідності).

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів.

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів.

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

Лікування хворих у всіх випадках, коли терапія на попередніх рівнях була неефективною.

1. Введення імуноглобулінів.

2. Плазми крові.

3. Медикаменти, які впливають на імунну систему: спленін, Т-активін, тималїн та інші.

4. Визначення тактики лікування на всіх рівнях з питань діагностики і лікування дітей з клітинною імунною недостатністю.

1. Нормалізація загального стану хворого,

2. Нормалізація імунограми, аналізу крові.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, оцінка активності кілерних лімфоцитів.

8. Визначення чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

9. Визначення активності природних клітин-кілерів радіоізотопним та флуорометричним методами.

10. Визначення хелперної активності лімфоцитів по синтезу імуноглобулінів. 11. Визначення підкласів імуноглобулінів.

11. Визначення фагоцитарної активності моноцитів, ферментів, пов'язаних з розвитком імунодефіциту.

12. Визначення продукції інтерлейкінів, Н L А-типування за І і ІІ класами головного комплексу гістосумісності.

13. Проведення імунохімічного аналізу біоптату тканин.

14. Рентгенограма грудної клітки.

15. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

 

 

 

4.

Неугочнена імунна недостатність

D84

1. Загальний аналіз крові, сечі, копро грама. Клінічне обстеження.

2. Диспансерне спостереження (при необхідності).

3. Визначення рівня імуноглобуліну Е, імунопроліферативної активності Т- і В-лімфоцитів з використанням різних мітогенів.

4. Визначення спонтанної міграції лейкоцитів і тесту гальмування міграції лейкоцитів.

Визначення тактики лікування хворого на всіх попередніх рівнях спостереження на етапах стаціонарного і поліклінічного лікування.

При необхідності імуноглобуліни, лейкоконцентрат, інтерферони, фактор переносу (трансферфактора).

Лікування хронічних вогнищ інфекції (при необхідності).

1. Нормалізації загального стану хворого, аналізу крові і імунограми.

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Визначення рівня синтезу імуноглобулінів у культурі В-лімфоцитів.

6. Визначення рівня компонентів комплементу та лізоциму.

7. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості уповільненого та негайного типів, оцінка активності кілерних лімфоцитів.

8. Визначення чутливості Т-лімфоцитів до різних імуномодулюючих засобів.

9. Визначення активності природних клітин-кілерів радіоізотопним та флуорометричним методами.

10. Визначення хелперної активності лімфоцитів по синтезу імуноглобулінів, 11. Визначення підкласів імуноглобулінів.

11. Визначення фагоцитарної активності моноцитів, ферментів, пов'язаних з розвитком імунодефіциту.

12. Визначення продукції інтерлейкінів, Н L А-типування за І і II класами головного комплексу гістосумісності.

13. Проведення імунохімічного аналізу біоптату тканин.

14. Рентгенограма грудної клітки.

15. При необхідності консультація стоматолога, ЛОР-спеціаліста, хірурга.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


КАРДІОРЕВМАТОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           Головний дитячий кардіоревматолог МОЗ України,

доцент Волосовец О.П.

д.м.н. Кузьменко А.Я.

к.м.н. Кривопустов С.П.

 

 

 

 

Умовні скорочення

 

ЧД       – частота дихання

ЧСС   – частота серцевих скорочень

АТ       – артеріальний тиск

ЕКГ     – електрокардіографія

ФКГ     – фонокардіографія

ЕХОКГ – ехокардіографія

ДопплерЕХОКГ – доплерехокардіографія

С-РБ  – С-реактивний білок

СН      – серцева недостатність

АПФ    – ангіотензінперетворюючий фермент

ПВС   – природжені вади серця

ЦНС   – центральна нервова система

АСЛ-О – антистептолізини-О

АСГ    – антистрептогіалуронідаза

АСК    – антистрептокіназа

УЗ       – ультразвуковий

ЕЕГ    – електренцефалографія

ЛДГ    – лактатдегідрогеназа

КФК     – креатинфосфокіназа

КТ       – комп’ютерна томографія

ЯМРТ – ядерномагнітнорезонансна томографія


 

ДИТЯЧА КАРДІОРЕВМАТОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

ЦРЛ, РЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ревматизм в активній фазі

I00-I02

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. ЕКГ.

4. ФКГ.

5. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

1. Антибактеріальна терапія

2. Протизапальна терапія.

Ліквідація активності запального процесу.

45

2.

Ревматизм в неактивній фазі

I05-I09

1. Клінічний огляд, ЧД. ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Планові загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. ЕКГ.

4. ФКГ.

1. Антибактеріальна терапія.

2. Протизапальна терапія.

3. Санація вогнищ хронічної інфекції.

4. Контроль виконання вторинної профілактики ревматизму.

Відсутність рецидивів захворювання

7

3.

Реактивні артрити

М00-М03

1. Клінічний огляд, ЧД. ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників: протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ.

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

Антибактеріальна терапія.

Ліквідація активності запального процесу.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Ревматоїдний артрит

М05

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ.

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

Направляється на лікування в ОДКЛ

Зменшення активності запального процесу. Поліпшення функціонального стану суглобів.

40

5.

Системний червоний вовчак

М32

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ.

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

Направляється на лікування в ОДКЛ

Зменшення активності запального процесу. Поліпшення функціонального стану уражених органів та систем.

 

системна склеродермія

М34

дерматоміозит

М33

вузловий періартеріїт

М30

6.

Гострий міокардит (неревматичний кардит)

І40

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальний аналіз крові та сечі.

3. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

4. ЕКГ.

5. ФКТ.

1. Дієта з обмеженням кількості рідини та хлориду натрію, збільшена на солі калію.

2. Постільний режим.

3. Антибіотикотерапія.

4. Протизапальні нестероїдні засоби або глюкокортикостероїдні препарати.

5. Кардіометаболіти.

Зменшення проявів ураження серця або серцевої недостатності.

21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Рентгенографія органів грудної порожнини.

При розвитку серцевої недостатності – введення допміну або швидкодіючих серцевих глікозидів.

6. Симптоматичні засоби.

7. У важких випадках перевод до обласної лікарні.

 

 

7.

Гострий перикардит

І30

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

3. Рентгенографія органів грудної порожнини.

4. Загальний аналіз крові та сечі.

5. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

1. Обмеження водно-солевої нагрузки.

2. Постільний режим хворого

3. Етіотропна терапія (антибіотики, глкжокортикоїди).

4. Протизапальні нестероїдні засоби.

6. Симптоматичне лікування (діуретики).

7. За показаннями – пункція порожнини перикарду.

8. Перевод до обласної лікарні або у центр кардіохірургії – за показаннями.

Поліпшення функції серцевої діяльності.

28

8.

Гострий та підгострий ендокардит (інфекційний ендокардит)

І38, І39

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

3. ФКГ.

4. Рентгенографія органів грудної порожнини.

5. Загальний аналіз крові та сечі.

6. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма. С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

7. Бактеріологічне дослідження крові.

8. Коагулограма та час згортання крові.

9. Консультація ЛОР-лікаря та стоматолога.

1. Антибіотикотерапія широкого спектру дії.

2. Симптоматичні засоби.

Зменшення ознак серцевої недостатності.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Серцева недостатність (СН)

І38, І39

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ. Оцінки ступеню важкості.

2. Динаміка маси тіла. Контроль введеної та виведеної рідини.

3. Загальний аналіз крові та сечі.

4. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма. С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

5. ЕКГ.

6. ФКГ.

7. Рентгенографія органів грудної порожнини.

Лікувальні заходи залежно від характеру захворювання, що призвело до розвитку СН.

При міокардіальній гострій СН – допмін, серцеві глікозиди.

При гемодинамічній СН на тлі ПВС інгібітори АПФ, діуретини.

При аритмогеній СН – антиаритмічні засобі.

Проведення оксигенотерапії, штучної вентиляції легень за показаннями. Кардіометаболіти.

Зменшення стадії серцевої недостатності.

14

10.

Природжені вади серця (ПВС)

Q20-Q28

1. Клінічний огляд. ЧД. ЧСС. АТ. Оцінка ступеню важкості.

2. Динаміка маси тіла. Контроль введеної та виведеної рідини.

3. Загальний аналіз крові та сечі.

4. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

5. ЕКГ.

6. ФКГ.

7. Рентгенографія органів грудної порожнини.

При наявності СН – відповідні заходи (інгібітори АПФ, діуретики або серцеві глікозиди, тощо).

За показаннями (пневмонії, інфекційний ендокардит) призначають антибіотики.

Зменшення ознак серцевої недостатності

14

11.

Кардіоміопатії

I42

1. Клінічний огляд. ЧД. ЧСС. АТ. термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальний аналіз крові та сечі.

3.Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма. С-РБ. серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

4. Необхідно забезпечення якнайшвидшого проведення ЕХОКГ.

5. ЕКГ.

1. Дієта з обмеженням кількості рідини та хлориду натрію, збільшена на солі калію.

2. Постільний режим.

3. Протизапальні нестероїдні засоби або глюкокортикостероїдні препарати.

4. Антибіотики – при наявності бактеріальних інфекцій (пневмонії, тощо).

Зменшення ознак серцевої недостатності.

28


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. ФКГ

7. Рентгенографія органів грудної порожнини.

5. Кардіометаболіти. Застосування гемодинамічно активних заходів залежить від варіанту кардіоміопатії (дилятаційна, гіпертрофічна або рестриктивна форма).

6. За показаннями – протиаритмічні препарати, зокрема, β-адреноблокатори.

7. За показаннями – антагоністи кальцію.

8. При розвитку серцевої недостатності – інгібітори АПФ (каптоприл та ін.), фуросемід.

 

 

12.

Гіпертонічна хвороба

(артеріальні гіпертензії – вторинні)

I10-I15

1. Клінічний огляд. ЧД. ЧСС. АТ.

2. Динаміка АТ протягом доби. АТ на руках, на ногах.

3. Загальноклінічні аналізи крові та сечі.

4. Біохімічне обстеження крові, включаючи рівень сечовини, азот сечовини, креатинін, протеїнограма, холестерин крові, електроліти.

5. ЕКГ.

6. ФКГ.

7. Аналіз сечі по Нечипоренко та Зимницькому.

8. Бактеріологічне дослідження сечі.

9. За показаннями екскреторна орографія.

10. Проведення ехографії органів черевної порожнини, сечової системи та щитовидної залози.

11. Консультація ЛОР, окуліста, ендокринолога, невролога.

1. Режимні заходи, дієтотерапія.

2. Лікування основного захворювання.

3. Немедикаментозна терапія (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія, тощо).

4. За показаннями застосування гіпотензивних препаратів.

5. Надання невідкладної допомоги при гіпертонічному кризі.

Встановлення першопричини. Нормалізація артеріального тиску.

18


 

1

2

3

4

5

6

7

13.

Гіпотонія (артеріальна гіпотензія)

I95

1. Клінічний огляд, вимірювання ЧД. ЧСС, АТ.

2. Динаміка АТ протягом доби.

3. Загальноклінічні аналізи крові та сечі.

4. Біохімічне обстеження крові, електроліти.

5. ЕКГ.

6. ФКГ.

7. Проведення ехографії органів черевної порожнини, сечової системи та щитовидної залози.

8. Консультація ЛОР, окуліста, ендокринолога, невролога, гастроентеролога.

1. Лікування основного захворювання.

2. Режимні заходи, дієтотерапія.

3. Немедикаментозна терапія (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія, тощо).

4. Застосування рослинних стимуляторів ЦНС при астенічному синдромі.

5. Вегетотропні засоби, ноотропи за показаннями.

6. Симптоматичні засоби.

Нормалізація артеріального тиску.

14

14.

Порушення серцевого ритму та провідності

I44, I45, I48, I47, I49

1. Клінічний огляд. ЧД. ЧСС, АТ.

2. ЕКГ.

3. ФКГ

4. ЕКГ з фізичними та медикаментозними тестами,

5. ЕХОКГ.

6. Консультація ЛОР, окуліста, ендокринолога, невролога, гастроентеролога.

7. Біохімічне обстеження крові, електроліти крові.

8. Ехографія органів черевної порожнини, сечової системи та щитовидної залози.

1. Лікування основного захворювання, що призвело до дизритмії та (або) порушень провідності серця.

2. Санація хронічних вогнищ інфекції.

3. Немедикаментозні засоби (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія).

4. За показаннями застосовують кардіометаболічні препарати, вегетотропні та антиаритмічні засоби.

Нормалізація серцевого ритму при аритміях, що супроводжуються серцевою недостатністю.

14


ДИТЯЧА КАРДІОРЕВМАТОЛОГІЯ

IIІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Міський, обласний дитяча лікарня

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ревматизм в активній фазі

I00-I02

1. ЕХОКГ.

2. Біохімічні дослідження гострофазових показників: протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

3. Імунологічні дослідження: титр АСЛ-О, АСГ; АСК.

4. Консультація ЛОР, окуліста, невролога.

1. Антибактеріальна терапія.

2. Протизапальна терапія.

3. Антигістамінна терапія.

4. Кардіопротекторна терапія.

5. Санація вогнищ хронічної інфекції.

6. Фізіо- і фітотерапія.

7. Розробка планових заходів вторинної профілактики.

Ліквідація активності запального процесe.

45

2.

Ревматизм в неактивній фазі

Клас IX I05-I09

1. Клінічний огляд. ЧД. ЧСС, АТ. термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Планові загальноклінічні лабораторні дослідження.

З. ЕКГ.

4. ФКГ.

5. Планова ЕХОКГ.

6. Біохімічні і імунологічні дослідження.

7. Консультації ЛОР, окуліста, невропатолога.

1. Корекція планових мір вторинної профілактики: біціліно-профілактика на протязі 3-5 років.

2. Сезонна протизапальної, антигістамінної і кардіопротекторної терапії.

3. Санація хронічних вогнищ інфекції.

Відсутність рецидивів захворювання.

7

3.

Реактивні артрити

М00-М03

1. Клінічний огляд. ЧД. ЧСС, АТ. термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди. сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ. "

5. ФКГ.

1. Антибактеріальна, нестероїдна протизапальна, антигістамінна терапія.

2. Фізіо- і фітотерапія.

3. Санація вогнищ хронічної інфекції.

4. Розробка планових заходів вторинної профілактики.

Ліквідація активності запального процесу.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

7. Імунологічні дослідження: титр АСЛ-О. АСГ, АСК.

8. Консультація ЛОР, хірурга.

9. ЕХОКГ. УЗ обстеження органів черевної порожнини і нирок.

 

 

 

4.

Ревматоїдний артрит

М05

1. Клінічний огляд. ЧД. ЧСС, АТ. термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди. сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ. "

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

7. ЕХОКГ.

8. Рентгенографія.

9. Біохімічні дослідження: сечовини, залишкового азоту, креатиніну: білірубіну, трансаміназ.

10. УЗ дослідження внутрішніх органів.

11. Консультації ЛОР, окуліста, невропаголога, ендокринолога, гематолога, ортопеда.

1. Диференційование використання антибактеріальної, протизапальної, метаболічної і симптоматичної терапії.

2. Фізіо- і фітотерапія.

3. Використання цитостатиків.

Зменшення активності запального процесу. Поліпшення функціонального стану суглобів.

40

5.

Системний червоний вовчак

М32

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС. АТ. термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових

1. Диференційование використання антибактеріальної, протизапальної, метаболічної і симптоматичної терапії.

2. Фізіо- і фітотерапія.

Зменшення активності запального процесу.

40

системна склеродермія;

М34


 

1

2

3

4

5

6

7

 

дерматоміозит

М33

показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кіслота, ДФА реакції.

4. ЕКГ.

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

7. ЕХОКГ.

8. Рентгенографія.

9. Біохімічні дослідження: сечовини, залишкового азоту, креатині ну, білірубіну, трансаміназ.

10. УЗ дослідження внутрішніх органів.

11. Консультації ЛОР, окуліста, невропатолога, ендокринолога, гематолога, ортопеда.

3. Використання цитостатиків.

Поліпшення функціонального стану уражених органів та систем.

 

вузловий періартеріїт

М30

6.

Гострий міокардит (неревматичний кардит)

I40

1. Клінічний огляд, ЧД. ЧСС. АТ. термометрія. Оцінка ступеню важкості/

2. ЕКГ.

3. ФКГ.

4. ЕХОКГ.

5. Рентгенографія органів грудної порожнини.

6. Загальний аналіз крові та сечі.

7. Біохімічне обстеження крові (білки. протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

8.Імунологічне обстеження крові.

9. Консультація ЛОР-лікаря та стоматолога.

1. Дієта з обмеженням кількості рідини та хлориду натрію, збільшена на солі калію.

2. Постільний режим. 3. Антибіотикотерапія.

4. Протизапальні нестероїдні засоби або глюкокортикостероїдні препарати

5. Кардіометаболіти.

6. При розвитку серцевої недостатності –введення допміну або швидкодіючих серцевих глікозидів.

6. Симптоматичні засоби.

7. У важких випадках перевод до обласної лікарні.

Зменшення проявів ураження серця або серцевої недостатності.

21

7.

Гострий перикардит

I30

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

1. Постільнии режим хворого.

2. Обмеження водно-сольового навантаження.

Поліпшення функції серцевої діяльності.

28


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

3. Рентгенографія органів грудної порожнини.

4. Загальний аналіз крові та сечі.

5. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

6. ЕХОКГ

7. За показаннями – пункція порожнини перикарду з лабораторним дослідженням рідини.

8. Вимірювання центрального венного тиску.

9. Імунологічні дослідження крові.

10. Консультація кардіохірурга за показаннями.

3. Етіотропна терапія (антибіотики, глюкокортикоїди).

4. Протизапальні нестероїдні засоои, симптоматичне лікування (діуретики).

5. За показаннями – пункція порожнини перикарду.

6. Перевод у НДІ або у центр кардіохірургії за показаннями.

 

 

8.

Гострий та підгострий ендокардит (інфекційний ендокардит)

I38, I39

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ,

3. ФКГ

4. ЕХОКГ.

5. Рентгенографія органів грудної порожнини

6. Загальний аналіз крові та сечі.

7. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

8. Бактеріологічне дослідження крові.

9. Імунологічне обстеження крові.

10. Коагулограма та час згортання крові.

11. Консультація ЛОР-лікаря та стоматолога.

12. За показаннями – консультація кардіохірурга.

1. Антибіотикотерапія, враховуючи дані бактеріологічного обстеження крові та антибіотикограми.

2. Імунотерапія з урахуванням імунного статусу дитини.

3. Симптоматичні засоби.

Зменшення ознак серцевої недостатності.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Серцева недостатність (СН)

I38, I39

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС. АТ. Оцінка ступеню важкості.

2. Динаміка маси тіла. Контроль введеної та виведеної рідини.

3. ЕКГ.

4. ФКГ.

5. Рентгенографія органів грудної порожнини.

6. Загальний аналіз крові та сечі.

7. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

8. ЕХОКГ.

9. При можливості допплєрЕХОКГ.

10. Контроль кислотно-лужного балансу.

11. Консультація невролога, ендокринолога, окуліста.

12. Консультація кардіохірурга за показаннями.

1. Лікувальні заходи залежно від характеру захворювання, що призвело до розвитку СН.

2. При міокардіальній гострій СН – допмін, серцеві глікозиди.

3. При гемодинамічній СН на тлі ПВС інгібітори АПФ, діуретики.

4. При аритмогеній СН – антиаритмічні засоби. Проведення оксигенотерапії, штучної вентиляції легень за показаннями. Кардіометаболіти.

Зменшення стадії серцевої недостатності.

14

10.

Природжені вади серця (ПВС)

Q20-Q28

1. Клінічний огляд, ЧД. ЧСС. АТ. Оцінка ступеню важкості.

2. Динаміка маси тіла. Контроль введеної та виведеної рідини.

3. ЕКГ.

4. ФКГ.

5. Рентгенографія органів грудної порожнини.

6. Загальний аналіз крові та сечі.

7. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

8. ЕХОКГ.

9. ДопплєрЕХОКГ

1. При наявності СН – відповідні заходи (інгібітори АПФ, діуретики або серцеві глікозиди, тощо).

2. За показаннями (пневмонії, інфекційний ендокардит) призначають антибіотики.

Зменшення ознак серцевої недостатності.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

Кардіоміопатії

I42

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

3. ФКГ.

4. Рентгенографія органів грудної порожнини.

5. Загальний аналіз крові та сечі.

6. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

7. Необхідно забезпечення як найшвидшого проведення ЕХОКГ та допплєрЕХОКГ.

8. Імунологічне обстеження крові.

9. За показаннями консультація генетика, імунолога та кардіохірурга.

1. Дієта з обмеженням кількості рідини та хлориду натрію, збільшена на солі калію, постільний режим.

2. Протизапальні нестероїдні засоби або глюкокортикостероїдні препарати. 3. Антибіотики – при наявності бактеріальних інфекцій (пневмонії, тощо).

4. Кардіометаболіти. Застосування гемодинамічно активних заходів залежить від варіанту кардіоміопатії (дилятаційна, гіпертрофічна або рестриктивна форма). 5. За показаннями – протиаритмічні препарати, зокрема, β-адреноблокатори. 6. За показаннями – антагоністи кальцію.

7. При розвитку серцевої надостатності – інгібітори АПФ (каптоприл та ін.), фуросемід.

8. Крім глюкокортикостероїдів можливе застосування цитостаитків.

Зменшення ознак серцевої недостатності.

28

12.

Гіпертонічна хвороба (артеріальні гіпертензії – вторинні)

I10- I15

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ.

2. Динаміка АТ протягом доби. АТ на руках та ногах.

3. Загальноклінічні аналізи крові та сечі.

4. Біохімічне обстеження крові, включаючи рівень сечовини, азот сечовини, креатинін, протеїнограма, холестерин крові, електроліти.

5. ЕКГ.

6. ФКГ.

7. Аналіз сечі по Нечипоренко та Зимницькому.

1. Лікування основного захворювання.

2. Режимні заходи, дієтотерапія.

3. Немедикаментозна терапія (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія).

4. За показаннями застосування гіпотензивних препаратів.

5. Надання невідкладної допомоги при гіпертонічному кризі.

Встановлення першопричини. Нормалізація артеріального тиску.

18


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

8. Бактеріологічне дослідження сечі.

9. За показаннями екскреторна урографія.

10. Проведення ехографії органів черевної порожнини, сечової системи та щитовидної залози.

11. Консультація ЛОР, окуліста, ендокринолога, невролога.

12. ЕХОКГ.

13. ДопплєрЕХОКГ.

14. За показаннями консультація кардіохірурга, нейрохірурга, нефролога.

15. За показаннями томографія.

16. Аналіз сечі по Нечипоренко та Зимницькому.

17. Бактеріологічне дослідження сечі.

18. За показаннями екскреторна урографія.

19. КТ або ЯМРТ.

20. За показаннями – ЕЕГ. рео- та (або) допплерехографічне дослідження мозкового кровообігу.

21. Радіографічні дослідження сечової системи за показаннями (сцинтіграфія, реноваскулярні контрасні дослідження).

22. Вимірювання рівня катехоламінів, ренінангіотензину та альдостерону у крові.

 

 

 


 

1

2

3

4

5

6

7

13.

Гіпотонія (артеріальна гіпотензія).

I95

Госпіталізація лише у випадках, складних для диференційного діагнозу основного захворювання, що призвело до артеріальної гіпотензії або при важкому перебігу захворювання.

1. Режимні заходи, дієтотерапія.

2. Лікування основного захворювання.

3. Немедикаментозна терапія (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія, тощо).

4. Застосування рослинних стимуляторів ЦНС при астенічному синдромі.

5. Вегетотропні засоби, ноотропи за показаннями.

6. Симптоматичні засоби.

Нормалізація артеріального тиску.

14

14.

Порушення серцевого ритму та провідності

I44, I45, I48, I47, I49

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ,

2. ЕКГ.

3. ФКГ.

4. ЕКГ з фізичними та медикаментозними тестами.

5. ЕХОКГ.

6. Консультація ЛОР, окуліста, ендокринолога, невролога, гастроентеролога.

7. Біохімічне обстеження крові, електроліти крові.

8. Ехографія органів черевної порожнини, сечової системи та щитовидної залози.

9. Кардіоінтервалографія.

10. Клінортостатична проба.

11. Проби з дозованим фізичним навантаженням.

12. ЕХОКГ.

13. ДопплєрЕХОКГ.

1. Лікування основного захворювання, що призвело до дизритмії та (або) порушень провідності серця.

2. Санація хронічних вогнищ інфекції.

3. Немедикаментозні засоби (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія).

4. За показаннями застосовують кардіометаболічні препарати, вегетотропні та антиаритмічні засоби.

Нормалізація серцевого ритму при аритміях, що супроводжуються серцевою недостатністю.

14

 


ДИТЯЧА КАРДІОРЕВМАТОЛОГІЯ

ІV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

НДІ, ІПАГ, УДСЛ «ОХМАТДИТ»

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ревматизм в активній фазі

Клас IX I00-I02

1. ЕХОКГ.

2. Біохімічні дослідження гострофазових показників: протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

3. Імунологічні дослідження: титр АСЛ-О, АСГ, АСК.

4. Консультація ЛОР, окуліста, невролога.

5. ДоплерЕХОКГ.

6. Визначення ізоферментного спектру ЛДГ, КФК.

7. Консультація імунолога.

1. Корекція порушених функцій основних систем організму.

2. Імуномодулююча терапія.

3. Рекомендації по диспансерному нагляду.

Відсутність набутих вад серця.

45

2.

Ревматизм в неактивній фазі

Клас IX I05-I09

1. Клінічний огляд. Ч Д, ЧСС, АТ. термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Планові загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. ЕКГ.

4. ФКГ.

5. Планова ЕХОКГ.

6. Біохімічні і імунологічні дослідження.

7. Консультації ЛОР, окуліста, невропатолога.

8. Консультації кардіохірурга, імунолога.

9. Направлення в НДІ серцево-судинної хірургії.

1. Консультації з питань диференційованої і індивідуалізованої вторинної профілактики ревматизму.

2. Оперативне лікування набутих вад серця.

Відсутність рецидивів активності.

7


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Реактивні артрити

М00-М03

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ.

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

7. Імунологічні дослідження: титр АСЛ-О, АСГ, АГК.

8. Консультації ЛОР, хірурга.

9. ЕХОКГ.

1. Корекція порушених функцій основних систем організму.

2. Імуномодулююча терапія.

3. Рекомендації по диспансерному нагляду.

Відсутність рецидивів артриту.

14

4.

Ревматоїдний артрит

М05

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ.

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

7. ЕХОКГ.

8. Рентгенографія.

9. Біохімічні дослідження: сечовини, залишкового азоту, креатиніну; білірубіну, трансаміназ.

10. УЗ дослідження внутрішніх органів.

Корекція порушень функції органів і систем. Імуномодулююча терапія. Рекомендації по протирецидивному лікуванню.

Відсутність рецидивів активності і порушення функції суглобів.

40


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

11. Консультації ЛОР, окуліста, невропатолога, ендокринолога, гематолога, ортопеда.

12. ДопплєрЕХОКГ.

13. Імунологічні дослідження клітинної і гуморальної ланки.

14. Реакція Ваалера-Роуза.

15. Дослідження синовіальної рідини.

 

 

 

5.

Системний червоний вовчак;

М32

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості,

2. Загальноклінічні лабораторні дослідження.

3. Біохімічні дослідження гострофазових показників; протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова кислота, ДФА реакції.

4. ЕКГ.

5. ФКГ.

6. Направлення в кардіоревматологічне відділення обласної дитячої спеціалізованої лікарні.

7. ЕХОКГ.

8. Рентгенографія.

9. Біохімічні дослідження: сечовини, залишкового азоту, креатиніну; білірубіну, трансаміназ.

10. УЗ дослідження внутрішніх органів.

11. Консультації ЛОР, окуліста, невропатолога, ендокринолога, гематолога, ортопеда.

12. ДопплєрЕХОКГ.

13. Імунологічні дослідження клітинної і гуморальної ланки.

14. Дослідження на LЕ клітини, протинуклеарні і протицитоплазматичні фактори.

1. Корекція порушень функції органів і систем.

2. Імуномодулююча терапія.

3. Рекомендації по протирецидивному лікуванню.

4. Плазмоферез.

5. Гемосорбція.

Відсутність рецидивів і прогресування захворювання.

 

системна склеродермія;

М34

дерматоміозит

М33

вузловий періартеріїт

М30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

15. Реакція Ваалера-Роуза.

16. Дослідження синовіальної рідини.

17. Морфологічне дослідження біоптату шкіри, м'язів.

 

 

 

6.

Гострий міокардит (неревматичний кардит)

I40

НДІ даного профілю забезпечують курацію дітей з гострим перебігом неревматичного кардиту найбільш важких випадках або при розвитку ускладнень, зокрема, важких порушень серцевого ритму та провідності.

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

3. ФКТ.

4. ЕХОКГ.

5. ДопплєрЕХОКГ.

6. Рентгенографія органів грудної порожнини.

7. Загальний аналіз крові та сечі.

8. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинів, електроліти).

9. Імунологічне обстеження крові.

10. Консультація ЛОР-лікаря та стоматолога.

11. Консультація імунолога за показаннями.

1. Дієта з обмеженням кількості рідини та хлориду натрію, збільшена на солі калію, постільний режим.

2. Антибіотикотерапія, протизапальні нестероїдні засоби або глюкокортикостероїдні препарати.

3. Кардіометаболіти. При розвитку серцевої

недостатності – введення допміну або швидкодіючих серцевих глікозидів.

4. Симптоматичні засоби.

5. Терапія ускладнень неревматичного кардиту, проведення симптоматичних заходів.

Відсутність розвитку дистрофізації і серцевої недостатності.

21

7.

Гострий перикардит

I30

НДІ кардіохірургії або кардіохірургічний центр.

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

3. Рентгенографія органів грудної порожнини.

4. Загальний аналіз крові та сечі.

Кардіохірургічне втручання за показаннями.

Відсутність розвитку серцевої недостатності.

28


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

6. ЕХОКГ.

7. За показаннями – пункція порожнини перикарду з лабораторним дослідженням рідини.

8. Вимірювання центрального венозного тиску.

9. Імунологічні дослідження крові.

10. Консультація кардіохірурга за показаннями.

11. Пункція порожнини перикарда, біохімічне дослідження рідини.

 

 

 

8.

Гострий та підгострий ендокардит (інфекційний ендокардит)

І38, І39

НДІ або центр кардіохірургії.

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

3. ФКТ.

4. ЕХОКГ.

5. ДопплєрЕХОКГ.

6. Рентгенографія органів грудної порожнини.

7. Загальний аналіз крові та сечі.

8. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинів, електроліти).

9. Бактеріологічне дослідження крові.

10.Імунологічне обстеження крові.

11. Коагулограма та час згортання крові.

12. Консультація ЛОР-лікаря та стоматолога.

13. За показаннями – консультація кардіохірурга.

1. Антибіотикотерапія широкого спектру дії.

2. Симптоматичні засоби.

3. Кардіохірургічне втручання за показаннями.

Відсутність набутих вад серця.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

14. За показаннями – інвазивні кардіохірургічні дослідження.

 

 

 

9.

Серцева недостатність (СН)

І38, І39

Діти за показаннями переводяться з ЦРЛ, районних, міських та обласних лікарень до НДІ або центрів кардіохірургії.

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ. Оцінка ступеня важкості.

2. Динаміка маси тіла. Контроль введеної та виведеної рідини.

3. ЕКГ.

4. ФКГ.

5. Рентгенографія органів грудної порожнини.

6. Загальний аналіз крові та сечі.

7. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоіди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

8. ЕХОКГ.

9. При можливості допплєрЕХОКГ.

10. Контроль кислотно-лужного балансу.

11. Консультація невролога, ендокринолога, окуліста,

12. Консультація кардіохірурга за показаннями.

13. За показаннями проводяться інвазивні кардіохірургічні дослідження (при ПВС).

1. Лікувальні заходи залежно від характеру захворювання, що призвело до розвитку СН.

2. При міокардіальній гострій СН – допмін. серцеві глікозиди.

3. При гемодинамічній СН на тлі ПВС інгібітори АПФ, діуретики.

4. При аритмогеній СН – антиаритмічні засоби. Проведення оксигенотерапії, штучної вентиляції легень за показаннями.

5. Кардіометаболіти.

6. За показаннями – кардіохірургічне лікування.

Зменшення стадії серцевої недостатності.

14

10.

Природжені вади серця (ПВС)

Q20-Q28

НДІ або центри кардіохірургії. Провадяться заходи попередніх етапів, а також за показаннями інвазивні кардіохірургічні дослідження (катетеризація порожнини серця).

1. При наявності СН – відповідні заходи (інгібітори АПФ. діуретики або серцеві глікозиди, тощо).

2. За показаннями (пневмонії, інфекційний ендокардит) призначають антибіотики.

Зменшення стадії серцевої недостатності

14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

3. Кардіохірургічна оперативна корекція ПВС за показаннями.

 

 

11.

Кардіоміопатії

І42

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ, термометрія. Оцінка ступеню важкості.

2. ЕКГ.

3. ФКГ.

4. Рентгенографія органів грудної порожнини.

5. Загальний аналіз крові та сечі.

6. Біохімічне обстеження крові (білки, протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сечовина, азот сечовини, креатинін, електроліти).

7. Необхідно забезпечення як найшвидшого проведення ЕХОКГ та допплер ЕХОКГ.

8. Імунологічне обстеження крові.

9. За показаннями консультація генетика, імунолога та кардіохірурга.

 

Головну роль відіграє ЕХОКГ з допплерехо-КГ та ЕКГ, за показаннями вирішують питання про доцільність використання ендоміокардиальної біопсії.

1. Методи лікування залежать від варіанту кардіоміопатії, наявності та ступеню серцевої недостатності, наявності дизритмій та порушень провідності. ускладнень захворювання.

2. Протизапальні нестероїдні засоби або глюкокортикостероїдні препарати.

3. Антибіотики – при наявності бактеріальних інфекцій (пневмонії, тощо).

4. Дієта з обмеженням кількості рідини та хлориду натрію, збільшена на солі калію, постільний режим.

5. Кардіометаболіти. Застосування гемодинамічно активних заходів залежить від варіанту кардіоміопатії (дилятаційна, гіпертрофічна або рестриктивна форма).

6. За показаннями – протиаритмічні препарати, зокрема, β-адреноблокатори.

7. За показаннями – антагоністи кальцію.

8. При розвитку серцевої недостатності – інгібітори АПФ (каптоприл та ін.), фуросемід.

Зменшення стадії серцевої недостатності.

28


 


1

2

3

4

5

6

7

12.

Гіпертонічна хвороба (артеріальні гіпертензії – вторинні)

І10- І15

1. Клінічний огляд, ЧД, ЧСС, АТ.

2. Динаміка АТ протягом доби. АТ на руках та ногах.

3. Загальноклінічні аналізи крові та сечі.

4. Біохімічне обстеження крові, включаючи рівень сечовини, азот сечовини, креатинін, протеїнограма, холестерин крові, електроліти.

5. ЕКГ.

6. ФКГ.

7. Аналіз сечі по Нечипоренко та Зимницькому.

8. Бактеріологічне дослідження сечі.

9. За показаннями екскреторна урографія.

10. Проведення ехографії органів черевної порожнини, сечової системи та щитовидної залози.

11. Консультація ЛОР, окуліста, ендокринолога, невролога.

12. ЕХОКГ.

13. ДопплєрЕХОКГ.

14. За показаннями консультація кардіохірурга, нейрохірурга, нефролога.

15. За показаннями томографія черепа.

16. Аналіз сечі по Нечипоренко та Зимницькому.

1. Лікування основного захворювання.

2. Режимні заходи, дієтотерапія. 3. Немедикаментозна терапія (фізіотерапія, фітотерапія, психотерапія.). 4. За показаннями застосування гіпотензивних препаратів.

5. Надання невідкладної допомоги при гіпертонічному кризі.

6. За показаннями – застосування високоспеціалізованих методів лікування основного захворювання, що призвело до артеріальної гіпертонії.

Нормалізація артеріального тиску.

18

 

 

 

 

 


 

КАРДІОХІРУРГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           Головний дитячий кардіохірург

МОЗ України,

д.м.н. Зіньковський М.Ф.


КАРДІОХІРУРГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

ЦРЛ, РЛ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджені вади серця (ВВС)

Q20-Q25

1. Клінічне обстеження

2. Ан. крові

3. Ан. сечі

4. Рентгенограма органів грудної клітки

5. ЕКГ

6. При підозрі на вроджену ваду серця направлення на 3 рівень надання меддопомоги дітям.

1. При необхідності: кисень, глікозиди, діуретини, катехоламіни.

2. Посиндромна терапія при наявності супутньої патології органів дихання та ін..

3. При задушливо-цианотичних приступах – бета-блокатори, простагландин Е-1 (при наявності)

4. При необхідності термінової операції – направлення на 4 рівень меддопомоги за рішенням бригади невідкладної допомоги ОДЛ.

 

1. Адекватна патогенетична терапія, яка забезпечує можливість своєчасного направлення на хірургічне втручання.

 

 

«Синього» типу:

а) з серцевою недостатністю

 

Консультація фахівців відділень кардіоревматології, патології новонароджених ОДЛ.

При наявності важкого стану дитини – терміновий виклик бригади невідкладної допомоги, яка приймає рішення про направлення дитини на хірургічне лікування.

1. Кисень, глікозиди, діуретини, катехоламіни, регуляція цукру.

2. Інтенсивна терапія при необхідності (ШВЛ, допмін та ін.).

1. Адекватна патогенетична терапія, яка забезпечує можливість своєчасного направлення на хірургічне втручання.

 

б) без серцевої недостатністю

 

Планова консультація у кардіоревматолога. Направлення в Інститут серцево-судинної хірургії АМН України до виповнення дитині 1 року.

Виконання рекомендацій спеціалістів кардіоревматолога дитячого та кардіохірурга.

Компенсований стан.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

ВВС

«білого типу»:

а) з серцевою недостатністю

 

Консультація фахівців відділень кардіоревматології, патології новонароджених ОДЛ.

При наявності важкого стану дитини – терміновий виклик бригади невідкладної допомоги, яка приймає рішення про направлення дитини на хірургічне лікування.

1. Глікозиди, діуретини, індометацин для закриття артеріального протоку.

2. Вдихання кисню протипоказано.

1. Адекватна патогенетична терапія, яка забезпечує можливість своєчасного направлення на хірургічне втручання.

 

б) без серцевою недостатністю

 

Планова консультація у кардіоревматолога. Направлення в Інститут серцево-судинної хірургії АМН України до виповнення дитині 1 року.

1. Виконання рекомендацій спеціалістів кардіоревматолога дитячого та кардіохірурга.

2. Диспансерний нагляд.

Компенсований стан.

 

 


IІI рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

ОДЛ*, (МДЛ)

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджені вади серця (ВВС)

Q20-Q25

1. Клінічне обстеження

2. Ан. крові

3. Ан. сечі

4. Рентгенограма органів грудної клітки

5. ЕКГ

6. ФКГ

7. ЕхоКГ

8. Газовий склад крові

9. Кислотно-лужний баланс

10. Консультація кардіоревматолога та інших спеціалістів.

1. Кисень, глікозиди, діуретини, катехоламіни, регуляція КЛС.

2. Посиндромна терапія при наявності супутньої патології органів дихання та ін..

3. При задушливо-цианотичних приступах – бета-блокатори, простагландин Е-1 (при наявності)

При необхідності термінової чи планової операції – направлення на 4 рівень меддопомоги.

1. Адекватна патогенетична терапія, яка забезпечує можливість своєчасного направлення на хірургічне втручання.

2. Направлення на хірургічне втручання.

 

 

«Синього» типу:

а) з серцевою недостатністю

 

Консультація фахівців відділень кардіоревматології, патології новонароджених ОДЛ, термінове направлення на 4 рівень надання меддопомоги.

1. Кисень, глікозиди, діуретини, катехоламіни, регуляція КЛС, цукру.

2. Інтенсивна терапія при необхідності (ШВЛ, допмін).

1. Адекватна патогенетична терапія, яка забезпечує можливість своєчасного направлення на хірургічне втручання.

2. Термінове направлення на хірургічне втручання.

 

б) без серцевої недостатністю

 

Планова консультація у кардіоревматолога. Направлення в Інститут серцево-судинної хірургії АМН України до виповнення дитині 1 року.

1. Виконання рекомендацій спеціалістів кардіоревматолога дитячого та кардіохірурга.

2. Диспансерний нагляд.

Компенсований стан.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

ВВС

«білого типу»:

а) з серцевою недостатністю

 

Госпіталізація у відповідне відділення ОДЛ.

Консультація кардіоревматолога та ін.

Новонароджених направити  у відділення патології новонароджених ОДСЛ, або відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених.

В подальшому термінове направлення в Інститут серцево-судинної хірургії АМН України.

1. Глікозиди, діуретини, індометацин для закриття артеріального протоку.

2. Вдихання кисню протипоказано.

1. Адекватна патогенетична терапія, яка забезпечує можливість своєчасного направлення на хірургічне втручання.

2. Направлення на хірургічне втручання.

 

б) без серцевої недостатністю

 

Планова консультація у кардіоревматолога. Направлення в Інститут серцево-судинної хірургії АМН України до виповнення дитині 1 року.

1. Виконання рекомендацій спеціалістів кардіоревматолога дитячого та кардіохірурга.

2. Диспансерний нагляд.

Компенсований стан.

 

 


IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Інститут серцево-судинної хірургії АМНУ

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджені вади серця (ВВС)

Q20-Q25

1. Клінічне обстеження

2. Ан. крові

3. Ан. сечі

4. За показаннями КЛС, електроліти і ін..

5. ЕКГ

6. ФКГ

7. ЕхоКГ

8. Рентгенограма органів грудної клітки. Ангіокардіографія (за показаннями).

Оперативне втручання по показанням.

Покращання стану або одужання в залежності від характеру вади.

В залежності від виду вади та складності оперативного втручання.

 

* – при наявності центрів кардіохірургії, або відповідних хірургічних відділень в ОДЛ, операції проводяться з урахуванням підготовки спеціалістів та відповідного матеріально-технічного забезпечення.

 

 


НЕОНАТОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           Головний дитячий неонатолог

МОЗ України,                   

д.м.н. Шунько Є.Є.,

д.м.н. Суліна О.Г.,

д.м.н. Катоніна С.П.,

к.м.н. Віноградов В.П.,

к.м.н. Пясецька Н.М.,

к.м.н. Гречень Г.І.,

к.м.н. Костюк О.

 

 

 

 

 

Перелік скорочень

 

АЛТ    – аланінамінотрансфераза

АСТ    – аспартатамінотрансфераза

ВШК    – внутрішньошлуночковий крововилив

ГХН    – гемолітична хвороба новонароджених

ДВЗ    – дисеміноване внутрішньо судинне згортання

ОЦК    – об’єм циркулюючої крові

СДР   – синдром дихальних розладів

СДППТ – спонтанне дихання під позитивним тиском

УЗД    – ультразвукова діагностика

ЦНС   – центральна нервова система

ШВЛ   – штучне вентиляція легень


 

НЕОНАТОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

СДР (І-ІІ ст.)

Р22

1. Частота дихання

2. Частота серцевих скорочень

3. Температура тіла

4. Оцінка ступеню ціанозу

5. Клінічний аналіз крові

6. Аускультація грудної клітини

7. Загальний аналіз сечі

8. Контроль маси тіла

9. Рентгенографія органів грудної клітини

10. Рівень глюкози крові

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів

2. Оксигенотерапія

3. Короткотривала ШВЛ (за показаннями)

4. Антибіотикотерапія (за показаннями)

5. Корекція водно-електролітного обміну

6. Ентерально-парентеральне білково-енергетичне забезпечення

7. Режим кувезу (за показаннями)

1. Корекція розладів дихання, нормалізація клінічного стану

2. Адекватна оцінка важкості стану. Своєчасний перевод в спеціалізовані неонатальні відділення

3. Адекватна підготовка до транспортування новонародженого

Доношені

7-10

2.

СДР III ст.

Р22

1. Частота дихання

2. Частота серцевих скорочень

3. Температура тіла

4. Оцінка ступеню ціанозу

5. Аускультація органів грудної клітини

6. Клінічний аналіз крові

7. Загальний аналіз сечі

8. Контроль маси тіла

9. Рентгенографія органів грудної клітини

10. Рівень глюкози крові

11. Кардіо-респіраторний моніторинг (пульсоксиметрія)

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів

2. Оксигенотерапія

3. Інтубація трахеї, ШВЛ

4. Антибіотикотерапія

5. Корекція водно-електролітного обміну

6. Режим кувезу

7. Ентерально-парентеральне білково-енергетичне забезпечення

8. Транспортування в регіональне відділення інтенсивної терапії новонароджених при відсутності ефекту лікування протягом 5 днів

1. Підготовка дитини до транспортування в спеціалізовані відділення

2. Адекватна оцінка важкості стану

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Інфекції перинатального періоду

Р35, Р37

1. Клінічний аналіз крові, тромбоцити, гематокрит

2. Загальний аналіз сечі

3. Рівень білірубіну крові, фракції

4. АЛТ, АСТ

5. Рівень глюкози крові

6. Сечовина, креатинін

7. Кардіо-респіраторний моніторинг

8. Моніторинг температури тіла

9. Бактеріологічне обстеження

10. Серологічне обстеження

11. Рентгенографія

1. Корекція метаболічних порушень

2. Корекція гомеостазу

3. Протимікробна терапія

4. При стабілізації стану перевод в спеціалізоване неонатологічне відділення

1. Своєчасна клінічна діагностика

2. Адекватна підготовка до транспортування у спеціалізовані неонатологічні відділення

3-5

4.

Пневмонія

Р23

1. Визначення прохідності дихальних шляхів

2. Визначення ступеня дихальної недостатньості

3. Рентгенографія грудної клітини

1. Визначення ступеню дихальної недостатньості

2. Відсмоктування вмісту верхніх дихальних шляхів

3. Киснева терапія

4. Антибактеріальна терапія

5. Перевод до спеціалізованого відділення зразу після встановлення діагнозу

1. Своєчасна діагностика

2. Підготовка до транспортування

2-3

5.

Геморагічна хвороба новонароджених

Р53

1. Клінічний аналіз крові (Нв, НT, еритроцити)

2. Лейкоцити, формула

3. Кількість тромбоцитів

4. Рівень протромбіну

5. Час згортання

6. Випорожнення на скриту кров

7. Коагулограма

8. Моніторинг артеріального тиску

9. Креатинин, сечовина

1. Свіжозаморожена плазма в об’ємі, достатньому для підтримання задовільного рівня ОЦК та зупинки кровотечі

2. Віт. К3 (конакіон або інша форма)

3. Ер. маса або кров при гострому анемічному синдромі

4. Етамзилат внутрішньовенно

5. Андроксон

6. При наявності постгеморагічних ускладнень, після зупинки кровотечі перевод до спеціалізованих неонатологічних відділень

1. Корекція гемостазу

2. Корекція гемодинаміки

3. Нормалізація клінічного стану

4. Підготовка до транспортування в разі важкості стану але при стабілізації гемодинаміки

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

6.

ДВЗ-синдром

Р60

1. Виявити основне захворювання

2. Виявити дані за порушення системи згортання:

–  порушення мікроциркуляції

–  підвищена кровоточивість

–  час згортання крові

–  кількість тромбоцитів

–  рівень протромбіну

1. При встановленні діагнозу негайний перевод до спеціалізованих відділень

1. Стабілізація гемостазу

2. Нормалізація гемодинаміки

3. Стабілізація клінічного стану

3-5

7.

Гіпоксія плоду. Асфіксія новонародже-ного

Р20, Р21

1. Визначення ступеня перинатального ризику

– інтранатально

– антенатальне

2. Оцінка стану за шкалою Апгар

3. Оцінка частоти дихання, частоти серцевих скорочень, ступеню ціанозу

4. Транскутанний моніторинг РаСО2, РаО2, пульсоксиметрія, артеріальний тиск

5. Клінічний аналіз крові

1. Первинна реанімація в пологовому залі по схемі згідно стану дитини за наказом МОЗ України №4

2. В разі важкої асфіксії:

–  респіраторна терапія

–  інфузійна терапія з метою корекції ОЦК, гомеостазу

–  протишокова терапія

–  посиндромна терапія

1. Стабілізація гемодинаміки

2. Забезпечення адекватного дихання

3. Стабілізація гомеостау

4. Адекватна підготовка до транспортування( в разі потреби)

5. Попередження важких перинатальних пошкоджень ЦНС

5-10

8.

Гемолітична хвороба новонароджених (ГХН)

Р55

1. Клінічний аналіз крові з підрахунком ретікулоцитів

2. Морфологія еритроцитів

3. Визначення групи крові дитини, резус-фактора, при необхідності проба Кумбса (пряма і непряма)

4. Визначення білірубіну і фракцій в динаміці, загального протеїну і фракцій, глюкози крові, електролітів, трансаміназ

5. Кардіо-респіраторний моніторинг

1. Призначення мембраностабілізуючих препаратів, вітамінів

2. Фототерапія

3. Операція замінного переливання крові

4. Інфузійна терапія

5. Немовлята з ГХН середньої важкості, важкою формою або ускладненнями переводяться до спеціалізованих неонатологічних відділень

1. Своєчасна діагностика

2. Своєчасна інтенсивна терапія

3. Попередження пошкодження ЦНС

8-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Обстеження матері і дитини при необхідності на ТОRСН-інфекції, медико-генетичне обстеження на ензимопатії.

 

 

 

9.

Вроджені вади серця

Q20, Q24

1. Клінічний аналіз крові

2. Кардіореспіраторний моніторинг (частота дихання, частота серцевих скорочень, артеріальний тиск)

3. Рентгенографія органів грудної клітини

4. Пульсоксиметрія

1. Оксигенотерапія

2. Інфузійна терапія (за показаннями)

3. Підготовка до транспортування в спеціалізоване неонатологічне відділення обласної дитячої лікарні для обстеження

1. Стабілізація клінічного стану

2. Своєчасний перевод до спеціалізованого неонатологічного відділення обласної дитячої лікарні

3-5

 


НЕОНАТОЛОГІЯ

ІІІ-ІV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

СДР (І-ІІ ст.)

Р22

1. Кардіореспіраторний моніторинг

2. Моніторинг температури тіла

3. Пульсоксиметрія

4. Дослідження газів крові РаСО2-РаО2

5. Кислотно-лужний баланс

6. Іонограма

7. Нейросонографія (за показаннями)

8. Рентгенографія грудної клітини

9. Клінічний аналіз крові

10. Загальний аналіз сечі, діурез

11. Біохімічний аналіз крові

12. ЕХО-кардіографія

13. Контроль маси тіла

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів

2. Оксигенотерапія, СДППТ (СРАР)

3. Короткотривала ШВЛ (при необхідності)

4. Корекція водно-електролітного обміну

5. Антибіотикотерапія (за показаннями)

6. Ентерально-парентеральне білково-енергетичне забезпечення

7. Режим кувезу (при необхідності)

1. Нормалізація гомеостазу, метаболізму

2. Переведення на самостійне адекватне дихання

3. Попередження пневмотораксу, ВШІК при проведенні ШВЛ

4. Нормалізація клінічного стану

10-14

2.

СДР(ІІІ ст.)

Р22

1. Кардіореспіраторний моніторинг

2. Моніторинг температури тіла

3. Пульсоксиметрія

4. Дослідження газів крові РаСО2-РаО2

5. Кислотно-лужний баланс

6. Іонограма

7. НСГ(при необхідності)

8. Рентгенографія грудної клітини

9. Клінічний аналіз крові

10. Загальний аналіз сечі, діурез

11. Біохімічний аналіз крові

12. ЕХО-кардіографія

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів

2. Оксигенотерапія. СДППТ (СРАР)

3. Інтубація трахеї і ШВЛ при відсутності ефекту від 1, 2

4. Антибіотикотерапія

5. Корекція водно-електролітного обміну

6. Ентерально-парентеральне білково-енергетичне забезпечення

7. Сурфактант замісна терапія

8. Режим кувезу

9. Транспортування в регіональне відділення інтенсивної терапії новонароджених при відсутності ефекту від зазначеного лікування на протязі 5 днів

1. Проведення ШВЛ

2. Нормалізація гомеостазу, метаболізму

3. Попередження пневмонії, пневмотораксу

4. Нормалізація клінічного стану

5. Переведення дитини на адекватне самостійне дихання

28


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Інфекції перинатального періоду

Р35, Р37

1. Клінічний аналіз крові, тромбоцити

2. Біохімічний аналіз крові (білірубін та фракції, АЛТ, АСТ, глюкоза, загальний білок та фракції)

3. Сечовина, креатинин

4. Загальний аналіз сечі

5. Бактеріологічне обстеження, дослідження мікробіоценозу

6. Імуноферментний аналіз

7. Нейросонографія

1. Корекція метаболічних порушень

2. Корекція водно-електролітного обміну

3. Антибактеріальная терапія

4. Противірусна терапія

5. Респіраторна терапія

6. Дезінтоксикаційна терапія

7. Імунокоригуюча терапія

8. Корекція мікробіоценозу

9. Фізіотерапія

1. Етіологічна діагностика

2. Проведення специфічної терапії

3. Нормалізація гомеостазу, метаболізму, гемостазу

4. Попередження важких пошкоджень ЦНС

5. Нормалізація клінічного стану

6. Своєчасне направлення до спеціалізованих клінік

28

4.

Пневмонія

Р-23

1. Кардіореспіраторний моніторинг

2. Рентгенографія органів грудної клітини

3. Кислотно-лужний стан, іонограма

4. Обстеження на респіраторну вірусну інфекцію

5. Клінічний аналіз крові

6. Біохімічний аналіз крові

7. Загальний аналіз сечі

8. Обстеження на ТОRСН інфекції (за показаннями)

1. Етіотропна антибактеріальна терапія

2. Противірусна терапія (за показаннями)

3. Оксигенотерапія, при необхідності ШВЛ

4. Корекція гомеостазу

5. Імунотерапія

6. Фізіотерапія

7. Аерозольна терапія

1. Нормалізація гомеостазу, метаболізму

2. Адекватна респіраторна терапія

3. Етіотропна антибактеріальна або противірусна терапія

4. Нормалізація клінічного стану

5. Підготовка до транспортування у спеціалізоване відділення при виникненні ускладнень

21-28


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Геморагічна хвороба новонароджених (ГХН)

Р-53

1. Клінічний аналіз крові (Нв, НT, еритроцити)

2. Лейкоцити, формула

3. Кількість тромбоцитів

4. Рівень протромбіну

5. Час згортання

6. Коагулограма

7. Випорожнення на скриту кров

8. Моніторинг артеріального тиску

9. Креатинин, сечовина

1. Свіжозаморожена плазма в об'ємі, достатньому для підтримання задовільного рівня ОЦК та зупинки кровотечі

2. Віт.К3 (конакіон або інша форма

3. Еритроцитарна маса або кров при гострому анемічному синдромі

4. Етамзилат внутрішньовенно

5. Адроксон

6. При наявності шоку протишокова терапія

1. Корекція гемостазу

2. Корекція гемодинаміки

3. Нормалізація клінічного стану

4. разі важкості стану підготовка до транспортування, але при стабілізації гемодинаміки

7-10 днів

6.

ДВЗ-синдром

Р-60

1. Виявити основне захворювання

2. Клінічний аналіз крові (при необхідності 2-3 рази на добу)

3. Коагулограма

4. Тромбоцити, протромбін

5. Кардіо-респіраторний моніторинг

6. Загальний аналіз сечі, діурез

7. Випорожнення на скриту кров

1. Лікування основного захворювання

2. Гемостатична терапія, корекція дефіциту факторів згортання крові

3. Гепаринотерапія залежно від стадії ДВЗ'

4. Боротьба з шоком

5. Лікування постгеморагічних ускладнень

6. Екстракорпоральна детоксикація

1. Встановлення етіології

2. Корекція порушень гемостазу

3. Стабілізація гемодинаміки

4. Стабілізація клінічного стану

28 днів

7.

Гіпоксія плоду

Асфіксія новонародже-ного

Р21

1. Кардіо-респіраторний моніторинг

2. Моніторинг температури тіла

3. Дослідження газів крові

4. Пульсоксиметрія

5. Клінічний аналіз крові

6. Електроліти, іонограма

7. Коагулограма (за показаннями)

8. Мікробіологічне обстеження

9. Нейросонографія

10. Обстеження на перинатальні ТОRСН інфекції (за показаннями)

11. Комп'ютерна томографія

12. Рентгенографія

13. Консультація невролога, окуліста, генетика

1. Режим кувезу

2. Протишокова терапія

3. Респіраторна терапія

4. Корекція гомеостазу

5. Корекція метаболічних порушень

6. Парентеральне харчування

7. Антибіотикотерапія (за показаннями)

1. Стабілізація дихання, гемодинаміки

2. Корекція гомеостазу

3. Попередження важких перинатальних пошкоджень ЦНС

10-14 днів


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Гемолітична хвороба новонароджених

Р55

1. Клінічний аналіз крові. Нt

2. Біохімічні показники крові (білок та фракції, білірубін та фракції, трансамінази, сечовина, креатинин)

3. Електроліти крові

4. Коагулограма

5. Визначення групи крові і резус-фактора, а при необхідності рідкісних антигенів в крові матері і дитини

6. Визначення імунних антитіл в крові матері (проба Кумбса)

7. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів, їх морфології

8. Кардіо-респіраторний моніторинг

9. УЗД внутрішніх органів

10. Бактеріологічне і вірусологічне обстеження

11. При необхідності обстеження на ТОRСН інфекції

 

1. Своєчасна діагностика

2. Інтенсивна терапія

3. Корекція метаболізму

4. Виключення фетального гепатиту

5. Попередження пошкоджень ЦНС

14 днів

9.

Внутрішньо-шлуночкові крововиливи

Р52

1. Кардіо-респіраторний моніторинг

2. Клінічний аналіз крові, Нt

3. Тромбоцити

4. Біохімічний аналіз крові. електроліти

5. Рентгенофафія

6. Нейросонофафія

7. Комп'ютерна томографія (за показаннями)

8. УЗД внутрішніх органів

9. Люмбальна пункція (за показаннями)

10 ЕХО-кардіографія

11. Консультація нейрохірурга, окуліста, невролога

1. Забезпечення оптимального мікроклімату1

2. Корекція метаболічних порушень

3. Зондове харчування

4. Часткове парентеральне харчування

5. Люмбальна пункція (за показаннями)

6. Терапія, спрямована на зменшення продукції ліквора

7. Гемостатична терапія

8. Лікування та профілактика постгеморагічної гідроцефалії та вентрикулоділятації

9. Корекція порушень гемодинаміки

1. Стабілізація розладів дихання, гемодинаміки

2. Корекція гомеостазу

3. Виключення перинатальних ТОRСН інфекцій

4. Попередження декомпенсованої гідроцефалії, інвалідізації

28-30


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

12. Обстеження на перинатальні ТОRСН інфекції (за показаннями)

10. Перевод в інститут нейрохірургії

11. Антибактеріальна терапія (за показаннями)

 

 

10.

Сепсис

Р36

1. Клінічний аналіз крові.тромбоцити. Нt

2. Коагулограма

3. Імунограма

4. Біохімічний контроль крові (глюкоза, загальний білок та фракції, СРБ. білірубін та фракції, трансамінази, сечовина, креатинін)

5. Імуноферментний та імунофлюоресцентний аналіз

6. Визначення кислотно-лужного стану

7. Бактеріологічне обстеження

8. Вірусологічне обстеження

9. Люмбальна пункція та бактеріологічний засів ліквору

10. Нейросонографія

11. УЗД внутрішніх органів

12. Кардіо-респіраторний моніторинг, контроль артеріального тиску

13. Рентгенографія

14. Загальний аналіз сечі, контроль діурезу

15. Обстеження на Candida

1. Антибіотикотерапія з врахуванням чутливості бактерій до антибіотика

2. Противірусна терапія (за показаннями)

3. Імунокоригуюча терапія

4. Інфузійна терапія

5. Корекція метаболічних порушень, корекція гомеостазу, гемостазу

6. Дезінтоксикаційна терапія

7. Корекція мікробіоценозу

8. Респіраторна терапія

9. Люмбальна пункція

10. Пункція суглобів (за показаннями)

11. Консультація хірурга

12. Інтенсивна терапія порушень гемодинаміки, розладів дихання

13. Парентеральне харчування (за показаннями)

1. Етіологічна діагностика

2. Етіотропна терапія

3. Корекція порушень імунітету

4. Корекція гомеостазу, метаболізму, гемостазу

5. Стабілізація гемодинаміки

6. Попередження інвалідизації

7. Попередження інфекційно-токсичного шоку

28-35

11.

Важкі перинатальні пошкодження ЦНС

Р11, Р91

1. Клінічний аналіз крові, тромбоцити

2. Коагулограма

3. Біохімічний аналіз крові, електроліти

4. Імуноферментний аналіз на провідні збудники ТОRСН інфекцій

5. Нейросонографія

1. Корекція метаболічних порушень

2. Корекція гемостазу, гомеостазу

3. Парентеральне харчування (за показаннями)

4. ШВЛ (в разі потреби)

5. Рання реабілітація порушень ЦНС

6. Посиндромна терапія

1. Встановлення діагнозу

2. Стабілізація дихання, гемодинаміки

3. Корекція гомеостазу, метаболізму

28


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

6. Рентгенографія

7. УЗД внутрішніх органів

8. Кардіо-респіраторний моніторинг

9. Кислотно-лужний баланс

10. Комп'ютерна томографія

11. Бактеріологічне та вірусологічне обстеження

12. Контроль діурезу

13. Консультація спеціалістів

7. Інтенсивна терапія:

–  набряку мозіа

–  метаболічних порушень

–  респіраторних розладів

8. Антибактеріальна терапія (в разі потреби)

9. Специфічна протимікробна, противірусна терапія за результатами обстеження на ТОRСН інфекції

4. Етіотропна терапія

5. Попередження інвалідизації

6. Виключення перинатальних ТОRСН інфекцій, специфічна терапія

 

12.

Перинатальні ТОRСН інфекції

Р35, Р37

1. Клінічний аналіз крові, Нt, тромбоцити

2. Коагулограма

3. Біохімічний аналіз крові, електроліти

4. Імуноферментний аналіз на провідні збудники ТОRСН інфекцій

5. Нейросонографія

6. Рентгенографія

7. УЗД внутрішніх органів

8. Кардіо-респіраторний моніторинг

9. Кислотно-.32.2 баланс

10. Комп'ютерна томографія

11. Бактеріологічне та вірусологічне обстеження

12. Загальний аналіз сечі, контроль діурезу

13. Консультація спеціалістів

14. Люмбальна пункція, бактеріальне і вірусологічне обстеження

1. Корекція метаболічних порушень

2. Інфузійна терапія

3. Часткове парентеральне харчування

4. Противірусна терапія

5. Імунокоригуюча терапія

6. Антибактеріальна терапія

7. Специфічна етіотропна терапія

1. Своєчасна етіологічна діагностика

2. Своєчасна етіотропна терапія

3. Корекція імунітету

4. Попередження інвалідизації

28

13.

Гіпербілірубіне-мії (рівень білірубіну понад 300 мкмоль/л)

Р58, Р59

1. Клінічний аналіз крові, Нt тромбоцити

2. Коагулограма

3. Біохімічний аналіз крові, білірубін та фракції, трансамінази, білок та фракції

8. Дезінтоксикаційна терапія

9. УФО крові

10. Ентеральна сорбція

11. Фототерапія

5. Корекція гомеостазу

6. Попередження токсичного ураження ЦНС

14-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Загальний аналіз сечі, овчні пігменти в сечі

5. Нейросонографія

6. УЗД печінки

7. Рентгенографія

8. Бактеріологічне обстеження. Імуноферментний аналіз на провідні збудники ТОRСН інфекцій

9. Імунофлюоресцентне обстеження

10. Комп'ютерна томографія

 

 

 

14.

Вроджені вади розвитку, що потребують хірургічного втручання

Q

1. Клінічний аналіз крові, Нt, тромбоцити

2. Коагулограма

3. Біохімічний аналіз крові, білок, глюкоза, сечовина, креатинін

4. Ірігографія

5. Нейросонографія

6. УЗД внутрішніх органів

7. Рентгенографія

8. Бактеріологічне обстеження

9. Імуноферментний аналіз

10. Імунофлюоресцентне обстеження

11. Комп'ютерна томографія

12. Кислотно-лужний баланс

13. Кардіо-респіраторний моніторинг

14. Консультація генетика, хірурга

1. Передопераційна підготовка

2. Корекція водно-електролітного балансу

3. Корекція гемостазу

4. Парентеральне харчування

5. Інфузійна терапія

1. Своєчасна діагностика

2. Передопераційна підготовка

3. Стабілізація дихання, гемодинаміки

4. Корекція гомеостазу

5-7

15.

Глибоко-недоношені діти

Р07

1. Клінічний аналіз крові, тромбоцити

2. Коагулограма

3. Біохімічний аналіз крові, електроліти, .білірубін і фракції, трансамінази, сечовина, креатинін, глюкоза

4. Імуноферментний і імунофлюореецентний аналіз

5. Нейросонографія

6. Рентгенофафія

1. Забезпечення оптимального мікроклімату

2. Корекція метаболічних порушень

3. Корекція водно-електролітного обміну

4. Парентеральне харчування

5. Зондове харчування

6. Інфузійна терапія

7. Корекція гомеостазу та гемодинаміки

5. Корекція розладів дихання, гемодинаміки

6. Корекція метаболізму

7. Переведення на самостійне дихання після ШВЛ

8. Стабілізація клінічного стану

35-40


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. УЗД внутрішніх органів

8. Кардіо-респіраторний моніторинг

9. Кислотно-лужний баланс

10. Моніторинг температури тіла

11. Бактеріологічне та вірусологічне обстеження

12. Загальний аналіз сечі

13. Консультація спеціалістів

8. Рання реабілітація пошкоджень ЦНС

9. Попередження важких перинатальних пошкоджень ЦНС, інвалідизації

 

16.

Респіраторні порушення, що потребують тривалої ШВЛ

Р28

1. Клінічний аналіз крові, тромбоцити, електроліти

2. Коагулограма

3. Біохімічний аналіз крові

4. Кардіо-респіраторний моніторинг

5. Кислотно-лужний баланс

6. Моніторинг температури тіла

7. Бактеріологічне та вірусологічне обстеження

8. Контроль за діурезом

9. Імуноферментний аналіз

1. ШВЛ

2. Парентеральне харчування

3. Інфузійна терапія

4. Посиндромна терапія

5. Корекція гемостазу

6. Антибактеріальна терапія

1. Переведення дитини на самостійне адекватне дихання

2. Попередження пневмонії, пневмотораксу

21-28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


НЕФРОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           головний дитячий нефролог МОЗ України,

д.м.н. Багдасарова І.В.,

к.м.н. Фоміна С.П,

д.м.н. Іванов Д.Д.

 


ДИТЯЧА НЕФРОЛОГІЯ

II рівень медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Гострий гломеруло-нефрит нефритичний синдром,

N00

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн.

4. ЕКГ

5. УЗД

6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Антибіотики (2-6тж.).

3. Антигістамінні препарати (4-8тж.).

4. Симптоматичне лікування – діуретики, гіпотензивні (при необхідності).

5. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

Зворотній розвиток: ліквідація екстраренальних симптомів, покращання або відсутність сечового синдрому.

Відсутність ефекті та прогресування: збереження набряків. сечового синдрому, виникнення чи зростання ознак порушення функції нирок, диспротеїнемії, порушення ліпідного обміну.

14-60

ізольований сечовий синдром

R80

2.

Швидко прогресуючий нефритичний синдром

N01

1. Загальний аналіз крові 1р. в 3-5дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 3дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 5дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 3-5дн., проба за Зимницьким

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 3-5дн.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Антибіотики (2тж.).

3. Антигістамінні препарати (2тж.).

4. Симптоматичне лікування – діуретини, гіпотензивні.

5. Дезінтоксикаційна терапія.

Направлення на ІІІ, IV рівень надання медичної допомоги.

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Нефротичний синдром (гострий ГН з нефротичним синдромом, нефротичним синдромом з гіпертензією та/або гематурією)

N04

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія

2. Антибіотики (2тж.)

3. Антигістамінні препарати (2тж.).

4. Симптоматичне лікування – діуретини, гіпотензивні (при необхідності).

5. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

Направлення на ІІІ, ІV рівень надання медичної допомоги

10-14

Хронічний ГН – нефротична форма та змішана форма

N04

Гломерулярні порушення при:

 

1.системному червоному вовчакові;

N08.5* M32.1+

2.геморагічному васкуліті;

N08* D69

3.спадковій нефропатії;

N07

4.синдромі Альпорта;

Q87.8

5.хронічному гепатиті;

N08* К73

6.вузликовому поліартеріїті

N08.5* М30.0+

4.

Токсико-алергічна нефропатія

N02, N15, R31, R80

1. Загальний аналіз крові 1р в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

1. Дієтотерапія.

2. Санація вогнищ інфекції.

3. Мембраностабілізатори (2-4тж. 2-4 курси на рік).

4. Корекція кристалурії (алопурінол, цистон, фітолізін тощо).

 

10-24

Дизметаболічна нефропатія

N02, N15, R31, R82


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Інтерстиціаль ний нефрит

N12, N25,

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7-10дн.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Дуоденальне зондування.

7. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

5. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота тощо).

6. Симптоматична терапія.

Ліквідація сечового синдрому, збереження протягом року нормальних аналізів.

Збереження сечового синдрому.

Перехід у конкретну нозологічну форму, інші нозології.

 

Спадковий нефрит

N07

Синдром Альпорта без нефротичного синдрому

N07, Q87.8

5.

Хронічна ниркова недостатність

N18

1. Загальний аналіз крові 1р в 7дн.

2. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, проба за Зимницьким

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, електролітів.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: при необхідності.

1. Дієтотерапія.

2. Протианемічна терапія.

3. Дезінтоксікаційна терапія.

4. Гіпотензивна терапія.

5. Ентеросорбенти (активоване вугілля, ентеросгель, пектини тощо).

6. Гіпоацидні препарати.

7. Корекція кислотно-лужного стану.

8. Антигеморагічна терапія.

9. Санація вогнищ інфекції.

Тривалість додіалізного періоду та рівень соціальної адаптації.

10-14

6.

Зморщена нирка

N26

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, визначення суточної протеінурії, проба за Зимницьким.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: уролог, хірург, при необхідності – іншими.

1. Гіпотензивні препарати при необхідності.

2. Вітамінотерапія.

3. Санація вогнищ інфекції.

Тривалість додіалізного періоду та відсутність загострень первинного захворювання.

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Нефротоз, ортостатична протеїнурія

N28, R80

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, визначення суточної протеїнурії, ортостатична проба, проба за Зимницьким.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: уролог, хірург, при необхідності іншими.

1. Вітамінотерапія.

2. Лікувальна фізкультура.

3. Санація вогнищ інфекції.

Тривалість додіалізного періоду та відсутність приєднання мікробного запалення нирок.

7-10

Кіста нирки

Q61

Полікістозне захворювання

Q61

Агенезія та інші редукційні дефекти нирки

Q60

Інші природжені вади розвитку нирки.

Q63

8.

Гострий пієлонефрит

N10

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн.

4. Посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків.

5. УЗД.

6. Екскреторна урографія. мікційна цистограма.

7. Огляд спеціалістами: уролог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Антибактеріальна терапія (2-8тж.)

3. Антигістамінні препарати (2-8тж.).

4. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

5. Знеболюючі препарати.

6. Спазмолітики.

7. Фітотерапія (трави з уросептичним ефектом).

Повна ремісія: відсутність екстрареанальних ознак, сечового синдрому та асиптоматичної бактеріурії.

Часткова ремісія та латентний перебіг: відсутність клінічних ознак чи наявність неспецифічного симптомокомплексу інтоксикації, субфебрильної температури, збереження помірного сечового синдрому і/чи бактеріурії.

Рецидивуючий перебіг: чередування повної ремісії та загострень.

Прогресування: розвиток парціальної ниркової недостатності з подальшим формуванням ниркової недостатності.

14-30

Хронічний пієлонефрит

N11


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Камені нирки та сечоводу

N20

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, проба за Зимницьким.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові.

4. Посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків.

5. УЗД.

6. Оглядовий знімок органів черевної порожнини, екскреторна урографія

7. Огляд спеціалістами: уролог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Корекція порушеного обміну речовин (алопурінол, цистон, блемарен, тощо).

3. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота, тощо).

4. Спазмолітики.

5. Фітотерапія (трави з уросептичним ефектом).

Відсутність сечового синдрому та мікробних ускладнень. Приєднання пієлонефриту. Відсутність збільшення розмірів конкременту. Відсутність обструкції.

10-14

10.

Порушення транспорту амінокислот:

N07, N22*

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, визначення суточної протеїнурії, добова глюкозурія, ортостатична проба, проба за Зимницьким, проба з сухоїжею та на розведення сечі.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, електролітів.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, кардіолог, ендокринолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія

2. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота, тощо).

3. Вітамінотерапія.

Тривалість додіалізного періоду.

Компенсація водно-електролітного обміну. Відсутність формування конкрементів у сечових шляхах.

10-14

1.цистиноз;

Е72.0

2.цистинурія;

N25, R82

3.синдром Фанконі;

N16.3, Е72.0, N07, R80-81

4.гліцинурія;

N07, Е72.0, R82

5.хвороба Хартнапа;

N07, Е72.0, R82

Ниркова глюкозурія

N07, Е74.8, R80

Первинна гіпероксалурія

N07, Е74.8, R82

Нефрогенний нецукровий діабет

N07, N25.1, R82, R35


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

Гломерулярні порушення при гемолітико-уремічному синдромі

N08.2* D59.3+

1. Загальний аналіз крові, тромбоцити, ретікулоцити 1р. в 5-7дн., тривалість та час кровотечі 1р. в 3-5дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., проба за Зимницьким.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, коагулограма, загальний білок сироватки крові, печінкові проби 1р. в 7-10дн.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: ЛОР, гематолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Дезінтоксикаційна інфузійна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

3. Водна нагрузка (до зникнення макрогематурії).

4. Антикоагулянти.

5. Антиагреганти.

6. Фітотерапія (трави з гемостатичним ефектом).

Повна ремісія: відсутність екстраренальних ознак захворювання та сечового синдрому. Відсутність ефекту.

7-14

12.

Есенціальна (первинна) гіпертензія

 

I10

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз, аналіз сечі за Нечипоренком, визначення суточної протеінурії, проба за Зимницьким, проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: кардіолог, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія

2. Гіпотензивні препарати.

3. Діуретики.

Контрольована гіпертензія.

Злоякісна гіпертензія.

7-20

Гіпертензивна (гіпертонічна ) хвороба з переважним ураженням нирок

I12

Гіпертензивна (гіпертонічна ) хвороба з переважним ураженням серця; нирок.

I13


 

1

2

3

4

5

6

7

13.

Хронічний гломеруло-нефрит (сечовий синдром, гематурічна форма)

N03, N06, R31, R80

1. Загальний аналіз крові 1р. в 7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7-10дн.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності –іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

3. Мембраностабілізатори.

4. Санація вогнищ інфекції.

Повна ремісія: ліквідація екстраренальних ознак та сечового синдрому.

Часткова ремісія: ліквідація екстраренальних ознак при збереженні сечового синдрому.

Прогресування: приєднання набряків, гіпертензії, біохімічних змін, формування хронічної ниркової недостатності.

10-21

Гломерулярні порушення при:

N02, R31

1.системному червоному вовчакові;

N08*M32

2.геморагічному васкуліті;

N08*D69

3.спадковому нефриті;

N07, Q87.8

4.хронічному гепатиті;

N08*K73

5.вузликовому поліартеріїті

N08*M30

 


ДИТЯЧА НЕФРОЛОГІЯ

IІI рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Гострий гломеруло-нефрит,

N00

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн., тривалість та час кровотечі 1р. в 5-10дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну, серомукоіду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Ag та його маркерів, С3 фракції компліменту, імунологічні дослідження І рівню.

4. Кліренс ендогенного креатиніну 1р. в 4тж.

5. ЕКГ.

6. УЗД.

7. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

8. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Дієтотерапія.

2. Антибіотики (2-6тж.).

3. Антигістамінні препарати (4-8тж.).

4. Симптоматичне лікування – діуретини, гіпотензивні (при необхідності).

5. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

6. Нестероїдних протизапальних препаратів.

7. Антикоагулянти (4-8тж.).

8. Антиагреганти (курантіл 1-6міс.).

9. Препарати амінохінолонового ряду (делагіл, плаквеніл 12міс.).

Зворотній розвиток:

ліквідація екстраренальних симптомів, покращання або відсутність сечового синдрому.

Прогресування: формування підгострозлоякісного гломерулонефриту чи нефротичного синдрому.

Торпідний перебіг при виникненні чи збереженні порушення функції нирок більш ніж 3 міс.

Перехід в хронічний гломерулонефрит: зникнення екстраренальних проявів при наявності сечового синдрому протягом року від початку захворювання.

30-60

нефритичний синдром, ізольований сечовий синдром

R80


 

1

2

3

4

5

6

7

2.

Швидко прогресуючий нефретичний синдром

N01

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5, тривалість та час кровотечі 1р. в 5дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну, серомукоіду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів. Сз фракції компліменту, імунологічні дослідження І рівню.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

7. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Дієтотерапія

2. Антибіотики (2тиж.)

3. Антигістамінні препарати (2тиж.)

4. Симптоматичне лікування –діуретини, гіпотензивні.

5. Дезінтоксикаційна терапія.

6. Екстракорпоральні методи лікування (плазмосорбція, плазмаферез, ультрафільтрація).

Направлення на ІV рівень надання медичної допомоги

5-7


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Нефротичний синдром (гострий ГН з нефротичним синдромом, нефротичним синдромом з гіпертензією та/або гематурією)

N04

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, протеінограма, холестерину в сироватці крові, коагулограма 1р. в 7-10дн., визначення електролітів, білірубіна, АЛТ, АСТ, глюкози в сироватці крові, ДФА, LЕ-клітин, Нbs-Аg імунологічні дослідження І рівня.

4. Глікемічний та глюкозурічний профіль (при необхідності).

5. Визначення клиренс ендогенного креатиніну

6. ЕКГ.

7. УЗД.

8. Екскреторна урографія – при необхідності.

9. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Симптоматичне лікування – діуретики, гіпотензивні (при необхідності).

3. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

4. Нестероїдних протизапальних препаратів.

5. Антикоагулянти (4-8тж.).

6. Антиагреганти (курантіл 1-6міс.).

7. Препарати амінохінолонового ряду (делагіл, плаквеніл 12міс.).

8. Глюкокортикоїди (за схемою протягом 6-18міс.).

9. Цитостатики (.за схемою протягом 6-18міс.).

Повна ремісія: ліквідація екстраренальних ознак та сечового синдрому.

Часткова ремісія: зменшення сечового синдрому і повна або часткова ліквідація екстраренальних проявів.

Перехід в хронічну форму: рецидив захворювання після досягнення повної ремісії через рік чи більше від виникнення перших ознак або відсутність повної ремісії протягом року від початку захворювання.

Прогресування: стійка наявність екстраренальних ознак, приєднання еритроцитурії, гіпертензії чи порушення функції нирок, розвиток підгострозлоякісного гломерулонефриту. Формування хронічної ниркової недостатності.

146-210

Хронічний ГН – нефротична форма та змішана форма

N04

Гломерулярні порушення при:

 

1.системному червоному вовчакові;

N08.5* M32.1+

2.геморагічному васкуліті;

N08* D69

3.спадковій нефропатії;

N07

4.синдромі Альпорта;

Q87.8

5.хронічному гепатиті;

N08* К73

6.вузликовому поліартеріїті

N08.5* М30.0+


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Токскоалергічна нефропатія

N02, N15, R31, R80

1. Загальний аналіз крові 1р в 5-7дн., тривалість та час кровотечі 1р. в 5дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеінурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну. серомукоїду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів, С3 фракції компліменту, імунологічні дослідження 1 рівня.

4. Кліренс ендогенного креатиніну

5. ЕКГ.

6. УЗД.

7. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

8. Аудіограма – при необхідності.

9. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Дієтотерапія.

2. Санація вогнищ інфекції

3. Мембраностабілізатори (2-4тж. 2-4 курси на рік).

4. Корекція кристалурії (алопурінол, цистон, фітолізін, тощо).

Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота тощо)

6. Симптоматична терапія

Ліквідація сечового синдрому, збереження протягом року нормальних аналізів. Збереження сечового синдрому.

Перехід у конкретну нозологічну форму, інші нозології.

10-30

Дизметаболічна нефропатія

N02, N15, R31, R82

Інтерстиціаль-ний нефрит

N12, N25

Спадковий нефрит

N07

Синдром Альпорта без нефротичного синдрому

N07. Q87.8


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Хронічна ниркова недостатність

N18

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5дн., тривалість та час кровотечі, тромбоцити.

2. Загальний аналіз сечі аналіз сечі за Нечипоренком., проба за Зимницьким та з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., електролітів, глюкози, КЛС, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів, печінкові проби, імунологічні дослідження І рівня.

4. Кліренс ендогенного креатиніну.

5. ЕКГ.

6. УЗД.

7. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

8. Обзорні знімки кісток.

9. Аудіограма (при необхідності).

10. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Дієтотерапія.

2. Протианемічна терапія.

3. Дезінтоксикаційна терапія.

4. Гіпотензивна терапія.

5. Ентеросорбенти (активоване вугілля, ентеросгель, пектини тощо).

6. Гіпоацидні препарати.

7. Корекція кислотно-лужного стану.

8. Антигеморагічна терапія.

9. Санація вогнищ інфекції

10. При підвищенні креатиніну до 0,5-0,6 ммоль/л – направлення у відділення гемодіалізу та трансплантації.

Тривалість додіалізного періоду.

Наявність ускладнень додіалізного періоду та швидкість наростання азотемії.

10-14

6.

Зморщена нирка

N26

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, проба за Зимницьким та з сухоїжею.

3. Визначення креатиніт та сечовини сироватки крові, сироватки крові, електролітів, КЛС.

4. Мікробіологічні дослідження сечі.

5. Кліренс ендогенного креатиніну.

6. ЕКГ.

7. УЗД.

8. Обзорна та екскреторна урографія, мікційна цистографія, цистоуретрографія.

9. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Гіпотензивні препарати при необхідності.

2. Вітамінотерапія.

3. Санація вогнищ інфекції.

4. Нефректомія (при необхідності).

Тривалість додіалізного періоду. Відсутність загострень первинного захворювання. Збереження функції колатеральної нирки.

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Нефротоз, ортостатична протеїнурія

N28, R80

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, протеїнограма, холестерин сироватки крові., імунограма, визначення Нbs-Аg.

4. Мікробіологічні дослідження сечі.

5. Кліренс ендогенного креатинину.

6. ЕКГ.

7. УЗД.

8. Екскреторна урографія, мікційна цистографія, цистоуретрографія

9. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

4. Вітамінотерапія.

5. Лікувальна фізкультура.

6. Санація вогнищ інфекції.

Тривалість додіалізного періоду. Відсутність приєднання запального процесу, гіпертензії.

10-14

Кіста нирки

Q61

Полікістозне захворювання

Q61

Агенезія та інші редукційні дефекти нирки

Q60

Інші природжені вади розвитку нирки.

Q63

8.

Гострий пієлонефрит

N10

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., електролітів, ДФА, С-реактивного білка, визначення Нbs-Аg, імунограма.

1. Дієтотерапія.

2. Антибактеріальна терапія (2-8тж.) – індивідуалізація протоколу лікування.

3. Антигістамінні препарати (2-8тж.).

4. Дезінтоксикацінна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

5. Знеболюючі препарати.

6. Спазмолітики.

7. Фітотерапія (трави з уросептичним ефектом)

8. Імуномодулятори.

Повна ремісія. відсутність екстраренальних ознак, сечового синдрому та асиптоматичної бактеріурії.

Часткова ремісія та латентний перебіг: відсутність клінічних ознак чи наявність неспецифічного симптомокомплексу інтоксикації,

14-80

Хронічний пієлонефрит

N11


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків

5. Кліренс ендогенного креатиніну.

6. Мазок із піхви.

7. ЕКГ.

8. УЗД.

9. Мікційна цистографія.

10. Огляд спеціалістами: ЛОР, гінеколог, при необхідності – іншими.

 

субфебрильної температури, збереження помірного сечового синдрому і/чи бактеріурії.

Рецидивуючий перебіг: чередування повної ремісії та загострень.

Прогресування: розвиток парціальної ниркової недостатності з подальшим формуванням ниркової недостатності.

 

9.

Камені нирки та сечоводу

N20

1. Загальний аналі і крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком1р. в 7дн., проба за Зимницьким та 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., визначення електролітів, імунограма.

4. Кліренс ендогенного креатиніну.

5. ЕКГ.

6. УЗД.

7. Обзорна рентгенографія нирок, екскреторна урографія, мікционна цистографія (при першому обстеженні).

8. Огляд спеціалістами, уролог, гастроентеролог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія

2. Корекція порушеного обміну речовин з урахуванням хімічного складу конкременту (алопурінол, цистон, блемарен тощо).

3. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота, тощо).

4. Спазмолітики.

5. Фітотерапія (трави з уросептичним ефектом).

6. Мембраностабілізуючі препарати.

Відсутність сечового синдрому та мікробних ускладнень. Приєднання пієлонефриту. Відсутність збільшення розмірів конкременту. Відсутність обструкції.

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

10.

Порушення транспорту амінокислот:

N07, N22*

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії, ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7-10дн., електроліти, холестерин, визначення лужної фосфатази, КЛС, визначення Нbs-Аg, печінкові проби.

4. Глікемічний та глюкозуричний профілі.

5. Кліренс ендогенного креатиніну.

6. Проба з адіурекріном (при тубулопатіях з поліурією).

7. Визначення екскреції електролітів (К, Nа, Са, фосфор).

8. ЕКГ.

9. УЗД.

10. Оглядовий знімок нирок, екскреторна урографія, мікційна цистографія.

11. Оглядовий знімок кісток.

12. Аудіограма (при необхідності).

13. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота, тощо), цитратна суміш – при необхідності.

3. Вітамінотерапія.

4. Мембраностабілізатори.

5. Дезінтоксикаційна терапія.

Тривалість додіалізного періоду.

Рівень фізично-розумового розвитку.

Відсутність формування сечокам'яної хвороби та приєднання запалення.

10-14

1.цистиноз;

Е72.0

2.цистинурія;

N25, R82

3.синдром Фанконі;

N16.3, Е72.0, N07, R80-81

4.гліцинурія;

N07, Е72.0, R82

5.хвороба Хартнапа;

N07, Е72.0, R82

Ниркова глюкозурія

N07, Е74.8, R80

Первинна гіпероксалурія

N07, Е74.8, R82

Нефрогенний нецукровий діабет

N07, N25.1, R82, R35


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

Гломерулярні порушення при гемолітико-уремічному синдромі

N08.2* D59.8+

1. Загальний аналіз крові 1р в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок та фракції сироватки крові 1р в 7-10дн., гострофазові показники, холестерин, електроліти, печінкові проби, LЕ-клітини, імунограма II рівня, Нbs-Аg. в сироватці крові, коагулограма.

4. Кліренс ендогенного креатиніну

5. ЕКТ

6. УЗД

7. Оглядовий знімок нирки, екскреторна урографія. По показникам – мікційна цистографія, комп'ютерна томографія органів зачеревного простору.

8. Огляд спеціалістами: ЛОР, генетика, гематолога, кардіолога, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Дезінтоксикаційна інфузійна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

3. Водна нагрузка (до зникнення макрогематурії).

4. Антикоагулянти.

5. Антиагреганти.

6. Фітотерапія (трави з гемостатичним ефектом).

7. Мембраностабілізуючі засоби.

8. Симптоматичне лікування (гіпотензивні, антианемічні препарати).

9. Глюкокортикоїди та цитостатики – при необхідності.

Повна ремісія: відсутність екстраренальних ознак захворювання та сечового синдрому. Відсутність ефекту.

21-56


 

1

2

3

4

5

6

7

12.

Есенціальна (первинна) гіпертензія.

I10

1. Загальний аналіз крові 1 р в 5-7дн

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., холестерин, КЛС, печінкові проби, коагулограма, імунограма, визначення Нbs-Аg в крові.

4. ЕКГ

5. УЗД

6. Екскреторна програма, мікційна цистограма – одноразово

7. Томографія органів черевної порожнини – за показниками

8. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, кардіолог, окуліст, ендокринолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Гіпотензивні препарати.

3. Діуретики

4. Мембраностабілізатори

5. Нестероїдні протизапальні препарати.

Контрольована гіпертензія. Злоякісна гіпертензія.

7-32

Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням нирок.

I12

Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця, нирок.

I13

13.

Хронічний гломеруло-нефрит (сечовий синдром, гематурична форма)

N03, N06, R31, R80

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн., тривалість та час кровотечі 1р. в 5-10дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею.

1. Дієтотерапія.

2. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

3. Нестероїдні протизапальні препарати

4. Антикоагулянти (4-8тж.)

5. Антиагреганти (курантіл 1-6міс.).

Повна ремісія: ліквідація екстраренальних ознак та сечового синдрому.

Часткова ремісія: ліквідація екстраренальних ознак при збереженні сечового синдрому.

10-21

Гломерулярні порушення при:

N02, R31

1.системному червоному вовчакові;

N08*M32


 

1

2

3

4

5

6

7

 

2.геморагічному васкуліті;

N08*D69

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7-10дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну, серомукоїду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів, імунологічні дослідження І рівня.

4. Кліренс ендогенного креатиніну 1р. в 4тж.

5. ЕКГ.

6. УЗД.

7. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

8. Огляд вузькими спеціалістами.

6. Препарати амінохінолонового ряду (делагіл, плаквеніл 12міс.).

7. Мембраностабілізатори.

8. Санація вогнищ інфекції.

Прогресування: приєднання набряків, гіпертензії, біохімічних змін, формування хронічної ниркової недостатності.

 

3.спадковому нефриті;

N07, Q87.8

4.хронічному гепатиті;

N08*K73

5.вузликовому поліартеріїті

N08*M30

 


ДИТЯЧА НЕФРОЛОГІЯ

IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Гострий гломеруло-нефрит,

N00

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн., тривалість та час кровотечі 1р. в 5-10дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну, серомукоїду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Ag та його маркерів, С3 фракції компліменту, імунологічні дослідження І рівня.

4. Гемолітичні проби.

5. Кліренс ендогенного креатиніну 1р. в 4тж.

6. Дослідження крові та сечі на транспорт солей.

7. ЕКГ.

8. УЗД.

9. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

1. Дієтотерапія.

2. Антибіотики (2-6тж.).

3. Антигістамінні препарати (4-8тж.).

4. Симптоматичне лікування – діуретини, гіпотензивні (при необхідності).

5. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

6. Нестероїдних протизапальних препаратів.

7. Антикоагулянти (4-8тж.).

8. Антиагреганти (курантіл 1-6міс.).

9. Препарати амінохінолонового ряду (делагіл, плаквеніл 12міс.).

Зворотній розвиток:

ліквідація екстраренальних симптомів, покращання або відсутність сечового синдрому.

Прогресування: формування підгострозлоякісного гломерулонефриту чи нефротичного синдрому.

Торпідний перебіг при виникненні чи збереженні порушення функції нирок більш ніж 3 міс.

Перехід в хронічний гломерулонефрит: зникнення екстраренальних проявів при наявності сечового синдрому протягом року від початку захворювання.

30-60

нефритичний синдром, ізольований сечовий синдром

R80


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

10. Динамічна та статична реносцинтіграфія з ДТПА та Тс99-фосфоном, непряма ренангіографія.

11. Біопсія нирки.

12. Огляд вузькими спеціалістами.

 

 

 

2.

Швидко прогресуючий нефретичний синдром

N01

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5, тривалість та час кровотечі 1р. в 5дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нсчипорснком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну, серомукоїду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів, Сз фракції компліменту, імунологічні дослідження ІІ-ІІІ рівню, ANCA – 1Р. В 7-10ДН.

4. ЕКГ.

5. УЗД.

6. Динамічна та статична реносцинтіграфія з ДТПА та Тс99-фосфоном. непряма ренангіографія.

7. Оглядова та екскреторна урографія (при необхідності).

8. Біопсія нирки.

9. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Дієтотерапія

2. Кортикостероїди(пульс-терапія), цитостатики.

3. Симптоматичне лікування –діуретини, гіпотензивні.

4. Дезінтоксикаційна терапія.

5. Антикоагулянти.

6. Антиагреганти.

7. Екстракорпоральні методи лікування (плазмосорбція, плазмаферез, ультрафільтрація).

Скорочення чи подовження додіалізного періоду

120-210


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Нефротичний синдром (гострий ГН з нефротичним синдромом, нефротичним синдромом з гіпертензією та/або гематурією)

N04

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, протеїнограма, холестерину в сироватці крові, коагулограма 1р. в 7-10дн., визначення електролітів, білірубіна, АЛТ, АСТ, глюкози в сироватці крові, ДФА, LЕ-клітин, Нbs-Аg імунологічні дослідження ІІ ТА ІІІ рівня, визначення маркеріа НВ-вірусної інфекції.

4. Глікемічний та глюкозурічний профіль (при необхідності).

5. Гормональний спектр сироватки крові.

6. Визначення кліренсу ендогенного креатиніну

7. ЕКГ.

8. УЗД.

9. Екскреторна урографія – при необхідності.

10. Динамічна та статична реносцинтіграфія та непряма ренангіографія, гепатобілісцинтіграфія.

11. Аудіограма.

12. Біопсія нирок – при необхідності.

13. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Симптоматичне лікування – діуретики, гіпотензивні (при необхідності).

3. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

4. Нестероїдних протизапальних препаратів.

5. Антикоагулянти (4-8тж.).

6. Антиагреганти (курантіл 1-6міс.).

7. Препарати амінохінолонового ряду (делагіл, плаквеніл 12міс.).

8. Глюкокортикоїди (за схемою протягом 6-18міс.).

9. Цитостатики (.за схемою протягом 6-18міс.).

Повна ремісія: ліквідація екстраренальних ознак та сечового синдрому.

Часткова ремісія: зменшення сечового синдрому і повна або часткова ліквідація екстраренальних проявів.

Перехід в хронічну форму: рецидив захворювання після досягнення повної ремісії через рік чи більше від виникнення перших ознак або відсутність повної ремісії протягом року від початку захворювання.

Прогресування: стійка наявність екстраренальних ознак, приєднання еритроцитурії, гіпертензії чи порушення функції нирок, розвиток підгострозлоякісного гломерулонефриту. Формування хронічної ниркової недостатності.

146-210

Хронічний ГН – нефротична форма та змішана форма

N04

Гломерулярні порушення при:

 

1.системному червоному вовчакові;

N08.5* M32.1+

2.геморагічному васкуліті;

N08* D69

3.спадковій нефропатії;

N07

4.синдромі Альпорта;

Q87.8

5.хронічному гепатиті;

N08* К73

6.вузликовому полі артеріїті.

N08.5* М30.0+


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Токскоалергічна нефропатія

N02, N15, R31, R80

1. Загальний аналіз крові 1р в 5-7дн., тривалість та час кровотечі 1р. в 5-10дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну, серомукоїду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів, С3 фракції компліменту, імунологічні дослідження 1 рівня.

4. Кліренс ендогенного креатиніну

5. ЕКГ.

6. УЗД.

7. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

8. Аудіограма (при необхідності).

9. Огляд вузькими спеціалістами.

10. Нефробіопсія (при необхідності).

1. Дієтотерапія.

2. Санація вогнищ інфекції

3. Мембраностабілізатори (2-4тж. 2-4 курси на рік).

4. Корекція кристалурії (алопурінол, цистон, фітолізін, тощо).

5. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота тощо)

6. Симптоматична терапія

7. Препарати амінохінолонового ряду (делагіл, плаквеніл 12міс.).

Ліквідація сечового синдрому, збереження протягом року нормальних аналізів. Збереження сечового синдрому.

Перехід у конкретну нозологічну форму, інші нозології.

10-30

Дизметаболічна нефропатія

N02, N15, R31, R82

Інтерстиціаль-ний нефрит

N12, N25

Спадковий нефрит

N07

Синдром Альпорта без нефротичного синдрому

N07. Q87.8


 

1

2

3

4

5

 

 

5.

Хронічна ниркова недостатність

N18

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5дн., тривалість та час кровотечі, тромбоцити.

2. Загальний аналіз сечі аналіз сечі за Нечипоренком., проба за Зимницьким та з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., електролітів, глюкози, КЛС, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів, печінкові проби, імунологічні дослідження І рівня.

4. Гормональний профіль при необхідності.

5. Кліренс ендогенного креатиніну.

6. HLA-типування.

7. ЕКГ.

8. УЗД.

9. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

10. Обзорні знімки кісток.

11. Динамічна та статична реносцинтіграфія та непряма ренангіографія

12. Аудіограма (при необхідності).

13. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Дієтотерапія.

2. Протианемічна терапія.

3. Дезінтоксикаційна терапія.

4. Гіпотензивна терапія.

5. Ентеросорбенти (активоване вугілля, ентеросгель, пектини тощо).

6. Гіпоацидні препарати.

7. Корекція кислотно-лужного стану.

8. Антигеморагічна терапія.

9. Санація вогнищ інфекції

10. При підвищенні креатиніну до 0,5-0,6 ммоль/л – перитонеальний діаліз, гемодіаліз.

11. Переведення на трансплантацію нирки.

Тривалість додіалізного періоду.

Наявність ускладнень додіалізного періоду та швидкість наростання азотемії.

10-21

6.

Зморщена нирка

N26

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком, проба за Зимницьким та з сухоїжею.

3. Визначення креатиніт та сечовини сироватки крові, сироватки крові, електролітів, КЛС.

4. Мікробіологічні дослідження сечі, посів сечі на нетрадиційні середовища.

1. Гіпотензивні препарати при необхідності.

2. Вітамінотерапія.

3. Санація вогнищ інфекції.

4. Нефректомія (при необхідності).

Тривалість додіалізного періоду. Відсутність загострень первинного захворювання. Збереження функції колатеральної нирки.

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Кліренс ендогенного креатиніну.

6. ЕКГ.

7. УЗД.

8. Обзорна та екскреторна урографія, мікційна цистографія, цистоуретрографія.

9. Динамічна та статична реносцінтіграфія та непряма ренангіографія

10. Огляд вузькими спеціалістами.

 

 

 

7.

Нефротоз, ортостатична протеїнурія

N28, R80

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, протеїнограма, холестерин сироватки крові., імунограма, визначення Нbs-Аg.

4. Мікробіологічні дослідження сечі.

5. Кліренс ендогенного креатинину.

6. ЕКГ.

7. УЗД.

8. Екскреторна урографія, мікційна цистографія, цистоуретрографія

9. Динамічна та статична реносцінтіграфія та непряма ренангіографія

10. Нефробіопсія (при необхідності).

11. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

1. Вітамінотерапія.

2. Лікувальна фізкультура.

3. Санація вогнищ інфекції.

Тривалість додіалізного періоду. Відсутність приєднання запального процесу, гіпертензії.

10-14

Кіста нирки

Q61

Полікістозне захворювання

Q61

Агенезія та інші редукційні дефекти нирки

Q60

Інші природжені вади розвитку нирки.

Q63


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Гострий пієлонефрит

N10

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., електролітів, ДФА, С-реактивного білка, визначення Нbs-Аg, імунограма.

4. Транспорт солей.

5. Посів сечі на флору та чутливість до антибіотиків, посів сечі на нетрадиційні середовища та визначення титрів а/г до ідентифікованого мікроорганізму, імунофлюоресцентний метод виявлення мікроорганізмів (БПА).

6. Кліренс ендогенного креатиніну.

7. Мазок із піхви.

8. ЕКГ.

9. УЗД.

10. Мікційна цистографія.

11. Статична та динамічна реносцинтіграфія.

12. Огляд спеціалістами: ЛОР, гінеколог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Антибактеріальна терапія (2-8тж.) – індивідуалізація протоколу лікування.

3. Антигістамінні препарати (2-8тж.).

4. Дезінтоксикацінна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

5. Знеболюючі препарати.

6. Спазмолітики.

7. Фітотерапія (трави з уросептичним ефектом)

8. Імуномодулятори.

9. Автовакцина – при необхідності.

Повна ремісія. відсутність екстраренальних ознак, сечового синдрому та асиптоматичної бактеріурії.

Часткова ремісія та латентний перебіг: відсутність клінічних ознак чи наявність неспецифічного симптомокомплсксу інтоксикації, субфебрильної температури, збереження помірного сечового синдрому і/чи бактеріурії.

Рецидивуючий перебіг: чередування повної ремісії та загострень.

Прогресування: розвиток парціальної ниркової недостатності з подальшим формуванням ниркової недостатності.

14-80

Хронічний пієлонефрит

N11


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Камені нирки та сечоводу

N20

1. Загальний аналі і крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком1р. в 7дн., проба за Зимницьким та 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., визначення електролітів, імунограма.

4. Дослідження крові та сечі на транспорт солей, хімічне дослідження конкременту.

5. Кліренс ендогенного креатиніну.

6. Посів сечі на традиційні та нетрадиційні середовища, серологічне дослідження крові з визначенням титрів антитіл до ідентифікованого мікроорганізму.

7. ЕКГ.

8. Термографія.

9. УЗД.

10. Обзорна рентгенографія нирок, екскреторна урографія, мікційна цистографія (при першому обстеженні).

11. Реносцинтіграфія, комп'ютерна томографія зачеревного простору (при необхідності).

12. Огляд спеціалістами, уролог, гастроентеролог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія

2. Корекція порушеного обміну речовин з урахуванням хімічного складу конкременту (алопурінол, цистон, блемарен тощо).

3. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота, тощо).

4. Спазмолітики.

5. Фітотерапія (трави з уросептичним ефектом).

6. Мембраностабілізуючі препарати.

7. Оперативне лікування (при необхідності).

Відсутність сечового синдрому та мікробних ускладнень. Приєднання пієлонефриту. Відсутність збільшення розмірів конкременту. Відсутність обструкції.

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

10.

Порушення транспорту амінокислот:

N07, N22*

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії, ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7-10дн., електроліти, холестерин, визначення лужної фосфатази, КЛС, визначення Нbs-Аg, печінкові проби.

4. Глікемічний та глюкозуричний профілі.

5. Дослідження крові та сечі на транспорт солей.

6. Амінокислотний спектр крові та сечі.

7. Кліренс ендогенного креатиніну.

8. Проба з адіурекріном (при тубулопатіях з поліурією).

9. Визначення екскреції електролітів (К, Nа, Са, фосфор), визначення аміаку, титрованих кислот, суми водневих іонів.

10. ЕКГ.

11. УЗД.

12. Оглядовий знімок нирок, екскреторна урографія, мікційна цистографія.

13. Оглядовий знімок кісток.

14. Динамічна та статична реносцинтіграфія, непряма ренангіографія.

15. Аудіограма (при необхідності).

1. Дієтотерапія.

2. Корекція кислотно-лужного стану (мінеральні води, соляна кислота, тощо), цитратна суміш – при необхідності.

3. Вітамінотерапія.

4. Мембраностабілізатори.

5. Дезінтоксикаційна терапія.

6. Визначення терміну переводу на діаліз та трансплантацію нирки.

Тривалість додіалізного періоду.

Рівень фізично-розумового розвитку.

Відсутність формування сечокам'яної хвороби та приєднання запалення.

10-14

1.цистиноз;

Е72.0

2.цистинурія;

N25, R82

3.синдром Фанконі;

N16.3, Е72.0, N07, R80-81

4.гліцинурія;

N07, Е72.0, R82

5.хвороба Хартнапа;

N07, Е72.0, R82

Ниркова глюкозурія

N07, Е74.8, R80

Первинна гіпероксалурія

N07, Е74.8, R82

Нефрогенний нецукровий діабет

N07, N25.1, R82, R35


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

16. Комп'ютерна томограма органів зачеревного простору.

17. Біопсія нирки.

18. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, при необхідності – іншими.

 

 

 

11.

Гломерулярні порушення при гемолітнко-уремічному синдромі

N08.2* D59.3+

1. Загальний аналіз крові 1р в 5-7дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок та фракції сироватки крові 1р в 7-10дн., гострофазові показники, холестерин, електроліти, печінкові проби, LЕ-клітини, імунограма II-ІІІ рівня, Нbs-Аg. в сироватці крові, коагулограма.

4. Гемолітичні проби.

5. Кліренс ендогенного креатиніну

6. ЕКТ

7. УЗД

8. Оглядовий знімок нирки, екскреторна урографія. По показникам – мікційна цистографія, комп'ютерна томографія органів зачеревного простору.

9. Динамічна та статична реносцинтіграфія, непряма реноангіографія.

10. Стернальна пункція

11. Біопсія нирок – при необхідності.

12. Огляд спеціалістами: ЛОР, генетика, гематолога, кардіолога, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Дезінтоксикаційна інфузійна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

3. Водна нагрузка (до зникнення макрогематурії).

4. Антикоагулянти.

5. Антиагреганти.

6. Фітотерапія (трави з гемостатичним ефектом).

7. Плазмаферез.

Повна ремісія: відсутність екстраренальних ознак захворювання та сечового синдрому. Відсутність ефекту.

21-56


 

1

2

3

4

5

6

7

12.

Есенціальна (первинна) гіпертензія.

I10

1. Загальний аналіз крові 1 р в 5-7дн

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р. в 7-10дн., холестерин, КЛС, печінкові проби, коагулограма, імунограма, визначення Нbs-Аg в крові.

4. Визначення катехохламінів

5. ЕКГ

6. УЗД

7. Екскреторна програма, мікційна цистограма – одноразово

8. Ангіографія нирок.

9. Томографія органів черевної порожнини – за показниками

10. Динамічна та статична реносцинтіграфія, непряма ренангіографія

11. Біопсія нирки.

12. Огляд спеціалістами: ЛОР, офтальмолог, кардіолог, окуліст, ендокринолог, при необхідності – іншими.

1. Дієтотерапія.

2. Гіпотензивні препарати.

3. Діуретики

4. Мембраностабілізатори

5. Нестероїдні протизапальні препарати.

Контрольована гіпертензія.

Злоякісна гіпертензія.

7-32

Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням нирок.

I12

Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця, нирок.

I13


 

1

2

3

4

5

6

7

13.

Хронічний гломеруло-нефрит (сечовий синдром, гематурична форма)

N03, N06, R31, R80

1. Загальний аналіз крові 1р. в 5-7дн., тривалість та час кровотечі 1р. в 5-10дн.

2. Загальний аналіз сечі 1р. в 5дн., аналіз сечі за Нечипоренком 1р. в 7дн., визначення суточної протеїнурії 1р. в 5-7дн., ортостатична проба, проба за Зимницьким 1р. в 14дн., уролейкограма, проба з сухоїжею.

3. Визначення креатиніну та сечовини сироватки крові, загальний білок сироватки крові 1р в 7-10дн., білкові фракції, визначення холестерину сироватки крові, електролітів, С-реактивного протеїну, серомукоїду, ДФА, коагулограма, визначення Нbs-Аg та його маркерів, С3 фракції компліменту, імунологічні дослідження ІІ рівня.

4. Гемолітичні проби.

5. Кліренс ендогенного креатиніну 1р. в 4тж.

6. Дослідження крові та сечі на транспорт солей.

7. ЕКГ

8. УЗД

9. Обзорна та екскреторна урографія (при необхідності).

10. Динамічна та статична реносцинтіграфія з ДТПА та Тс99-фосфоном, непряма ренангіографія.

11. Біопсія нирки – при необхідності.

12. Огляд вузькими спеціалістами.

1. Дієтотерапія.

2. Дезінтоксикаційна терапія (до зникнення симптомів інтоксикації).

3. Нестероїдні протизапальні препарати

4. Антикоагулянти (4-8тж.)

5. Антиагреганти (курантіл 1-6міс.).

6. Препарати амінохінолонового ряду (делагіл, плаквеніл 12міс.).

7. Мембраностабілізатори.

8. Санація вогнищ інфекції.

Повна ремісія: ліквідація екстраренальних ознак та сечового синдрому.

Часткова ремісія: ліквідація екстраренальних ознак при збереженні сечового синдрому.

Прогресування: приєднання набряків, гіпертензії, біохімічних змін, формування хронічної ниркової недостатності.

10-21

Гломерулярні порушення при:

N02, R31

1.системному червоному вовчакові;

N08*M32

2.геморагічному васкуліті;

N08*D69

3.спадковому нефриті;

N07, Q87.8

4.хронічному гепатиті;

N08*K73

5.вузликовому поліартеріїті

N08*M30

 

 


 

НЕЙРОХІРУРГІЯ

 

 

Автор-розробник:   головний дитячий нейрохірург

МОЗ України, д.м.н. Орлов Ю.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік скорочень.

 

ЕЕГ    – електроенцефалографія;

ЕхоЕГ            – ехоенцефалографія:

КТ       – комп'ютерна томографія;

МРТ    – магнітно-резонансна томографія;

НСГ    – нейросонографія.


НЕЙРОХІРУРГІЯ

II рівень медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Код МКХ-10

ЦРЛ

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

Обсяг діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пологова черепно-мозкова травма

Р10, Р11, Р14

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. НСГ (при наявності).

4. Огляд неонатолога

5. Невропатолога.

1. Невідкладна медична допомога.

2. Переведення на III етап.

Стабілізація вітальних функцій

2-14

2.

Черепно-мозкова травма

S00-S09

1. Аналізи крові, сечі та ліквору.

2. Рентгенографія.

3. ЕхоЕГ (при наявності).

4. Огляд невропатолога, травматолога.

1. Хірургічне лікування з залученням нейрохірурга дитячого.

2. Переведення на III етап при показаннях.

Поновлення свідомості, відсутність гіпертензійних проявів.

14-21

3.

Травма стовбуру та спинного мозку

S06, G96

1. Аналізи крові, сечі та ліквору.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога, травматолога.

1. Хірургічне втручання з залученням нейрохірурга.

2. Переведення на III рівень при V ст. складності

Стабілізація вітальних функцій, зменшення вогнищевих проявів

20-30

4.

Ушкодження периферійних нервів

S44, S74, S54, S84, S64, S94

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

1. Невідкладна медична допомога.

2. Переведення на III етап.

Зменшення больових проявів

7-21

5.

Пухлини ЦНС

С69-С72, D32-D33

1. Аналізи крові, сечі та ліквору.

2. Рентгенографія.

3. ЕхоЕГ (при наявності).

4. Огляд невропатолога, окуліста.

1. Невідкладна медична допомога.

2. Переведення на III етап.

Зменшення гіпертензійних проявів, відновлення свідомості.

7-14

6.

Судинні ураження головного та спинного мозку

G46

1. Аналізи крові, сечі та ліквору.

2. Рентгенографія.

3. ЕхоЕГ (при наявності).

4. Огляд невропатолога, окуліста.

1. Невідкладна медична допомога.

2. Переведення на III етап.

Стабілізація вітальних функцій

14-21

7.

Екстрапірамідні ураження, епілепсія

G20-G26, Q80, Q91

1. Аналізи крові, сечі та ліквору.

2. Рентгенографія.

3. ЕхоЕГ (при наявності).

4. Огляд невропатолога, окуліста

1. Невідкладна медична допомога, протиепілептичні ліки, при необхідності переведення на III етап.

Зменшення гіперкінезів та частоти епілептичних проявів

7-21


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Уроджені вади розвитку ЦНС

Q01- Q07, Q80, Q91

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. НСГ (при наявності).

4. Огляд неонатолога.

5. Невропатолога.

1. Невідкладна медична допомога.

2. Переведення на III етап.

Зменшення гіпертензійних проявів, поновлення свідомості та активності.

7-21

9.

Запальні та паразитарні ураження ЦНС

Q06- Q07

1. Аналізи крові, сечі та ліквору.

2. Рентгенографія.

3. ЕхоЕГ (при наявності).

4. Огляд невропатолога, окуліста

1. Невідкладна медична допомога.

2. Переведення на III етап.

Стабілізація вітальних функцій

7-21


НЕЙРОХІРУРГІЯ

IІI рівень медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Код МКХ-10

Нейрохірургічне відділення (ліжка) в ОДЛ, МДЛ або ОЛ, МЛ

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

Обсяг діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пологова черепно-мозкова травма

Р10, Р11, Р14

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. НСГ

4. Огляд неонатолога

5. КТ

1.  Оперативне втручання І-ІІІ ст. складності.

2. Переведення на IV рівень при IV-V ст.

Стабілізація вітальних функцій, зменшення загальномозкових та вогнищевих проявів

14-30

2.

Черепно-мозкова травма

S00-S09

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. НСГ.

4. Огляд невропатолога.

5. КТ.

1. Оперативне втручання.

Стабілізація вітальних функцій, зменшення загальномозкових та вогнищевих проявів

14-21

3.

Травма стовбуру та спинного мозку

G96

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ.

1. Оперативне втручання ІІ-ІV ст. складності.

2. Переведення на IV рівень при V ст.

Усунення компресії, стабілізація стовбуру

21-45

4.

Ушкодження периферійних нервів

S44, S74, S54, S84, S64, S94

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога .

4. Міографія.

1. Оперативне втручання

Поновлення функцій

7-21

5.

Пухлини ЦНС

С69-С72, D32-D33

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ.

5. Ангіографія

1. Оперативне втручання ІІ-ІII ст. складності.

2. Променева терапія, хіміотерапія.

3. Переведення на IV рівень при ІV-V ст.

Стабілізація функцій, покращання свідомості, усунення гіпертензивних проявів

14-25

6.

Судинні ураження головного та спинного мозку

G46

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ.

5. Ангіографія.

1. Оперативне втручання ІІ-ІІІ ст. складності.

2. Переведення на IV рівень при ІV-V ст.

Стабілізація функцій, покращання свідомості, усунення гіпертензивних проявів

14-21


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Екстрапірамідні ураження, епілепсія

G20-G26, G40

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ, ЕЕГ.

5. Ангіографія.

1. Оперативне втручання ІІ-ІІІ ст. складності.

2. Переведення на IV рівень при IV-V ст.

Зменшення чи усунення клінічних проявів.

14-21

8.

Уроджені вади розвитку ЦНС

Q01-Q07, Q80, Q91

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога, еонатолога.

4. КТ.

5. Ангіографія.

6. ЕЕГ.

1. Оперативне втручання ІІ-ІІІ ст. складності.

2. Переведення на IV рівень при ІV-V ст.

Стабілізація вітальних функцій, усунення гіпертензивних проявів

14-21

9.

Запальні та паразитарні ураження ЦНС

G06-G07

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ.

5. Ангіографія.

6. ЕЕГ.

1. Оперативне втручання ІІ-ІІІ ст. складності.

2. Переведення на IV рівень при IV-V ст.

Стабілізація вітальних функцій, усунення гіпертензивних проявів

14-21


НЕЙРОХІРУРГІЯ

IV рівень медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Код МКХ-10

Український НДІ нейрохірургії АМН України

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

Обсяг діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пологова черепно-мозкова травма

Р10, Р11, Р14

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. НСГ.

4. Огляд неонатолога, невропатолога.

5. КТ.

6. МРТ.

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Стабілізація вітальних порушень, зменшення загальномозкових та вогнищевих проявів

14-30

2.

Черепно-мозкова травма

S00-S09

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. НСГ.

4. Огляд невропатолога.

5. КТ.

6. МРТ.

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Стабілізація вітальних порушень, зменшення загальномозкових та вогнищевих проявів

14-21

3.

Травма стовбуру та спинного мозку

G96

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ.

5. МРТ.

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Усунення компресії, стабілізація стовбуру

21-45

4.

Ушкодження периферійних нервів

S44, S74, S54, S84, S64, S94

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. Міографія.

5. Електротермографія

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Поновлення функцій

7-21

5.

Пухлини ЦНС

С69-С72, D32-D33

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ, МРТ.

5. Ангіографія

Оперативні втручання ІV-V ст. складності, хіміотерапія.

Стабілізація вітальних функцій, усунення гіпертензивних проявів.

14-25


 

1

2

3

4

5

6

7

6.

Судинні ураження головного та спинного мозку

G46

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ.

5. Ангіографія.

6.ЕЕГ.

7. МРТ.

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Стабілізація вітальних функцій, усунення гіпертензивних проявів.

14-21

7.

Екстрапірамідні ураження, епілепсія

G20-G026, G40

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога.

4. КТ.

5. Ангіографія.

6. ЕЕГ.

7. МРТ.

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Зменшення клінічних проявів

14-21

8.

Уроджені вади розвитку ЦНС

Q01-Q07, Q80, Q91

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога, неонатолога.

4. КТ.

5. Ангіографія.

6. ЕЕГ.

7. МРТ.

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Стабілізація фракцій, усунення гіпертензивих проявів

14-21

9.

Запальні та паразитарні ураження ЦНС

G06-G07

1. Аналізи крові та сечі.

2. Рентгенографія.

3. Огляд невропатолога .

4. КТ.

5. Ангіографія.

6. ЕЕГ.

7. МРТ.

Оперативні втручання ІV-V ст. складності.

Стабілізація фракцій, усунення гіпертензивих проявів

14-21

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

НЕВРОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор-розробник:   головний дитячий невролог МОЗ України,

к.м.н. Мартинюк В.Ю.


 

НЕВРОЛОГІЯ

IІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Код

МКХ-10

Перелік основних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Органічні пре і перинатальні ураження нервової системи з синдромами:

– гіпертензійний;

– гідроцефальний;

– рухових порушень (в’ялі і спастичні парези, паралічі, гіперкінеи, атаксія);

– бульбарний, псевдобульбар-ний;

– затримки статокінетичного та психомовного розвитку гіперактивності та інші.

Р07, Р08,

Р10-Р15,

Р20-Р22,

Р35-Р57,

Q00-Q07

1. Аналізи крові, сечі, калу

2. Огляд очного дна

3. Вимірювання розмірів голови

4. Ехоенцефалоскопія (Ехо-ЕС)

5. Уринолізис сечі

6. Нейросонографія

7. Кров на фетальні інфекції (токсоплазмоз)

8. За показаннями: рентгенограма черепа та хребта

9. Огляд за показаннями: педіатра, хірурга, інфекціоніста, ЛОРа та інших спеціалістів.

1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів:

– дегідратаційних:

– вазоактивних:

– ноотропних:

– розсмоктуючі;

– вітамінотерапія

– за показаннями: антихолінестеразні, анти спастичні, седативні та інші.

2. ЛФК, масаж

3. Фізіотерапевтичні методики.

4. При неефективності лікування – направлення в ОДЛ.

Видужання або стійка компенсація

14-21

2.

Дитячий церебральний параліч

G80

1. Аналізи крові, сечі, калу

2. Огляд очного дна

3. ЕхоЕС

4. Огляд за показаннями: педіатра, хірурга, психіатра та інших

1. Відповідна медикаментозна терапія з використанням препаратів згідно виписки з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні:

– анти епілептичних;

– дегідратаційних;

– вазоактивних;

Клінічне покращання з компенсацією  гідроцефального. епілептичного синдромів. Соціальна адаптація.

Амбулаторне лікування.

За показаннями стаціонарне 14-21


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

– ноотропних;

– розсмоктуючи;

– вітамінотерапія;

– посередників, які знижують м'язовий тонус;

– посередників, які зменшують гіперкінези;

– седативні.

2. ЛФК, масаж

3. Фізіотерапевтичні методики

 

 

3.

Епілепсія. Епілептичний стан (без психозу та недоумства)

G40, G41

1. Аналіз крові, сечі, калу

2. Огляд очного дна

3. Ехо ЕС

4. За показаннями:

– рентгенограма черепа та хребта

– нейросонографія

– уринолізис сечі

– фетальні інфекції (токсоплазмоз)

– -розгорнутий клінічний аналіз крові

– (електроліти, білки, фракції, цукор та інші)

– - консультативний огляд педіатра, ЛОРа, психіатра та інших)

1. Контроль за виконанням призначень згідно виписки з неврологічного відділення обласної (міської) лікарні, амбулаторного центру:

– адитивні посередники;

– седативні;

– психокоректори;

– вазо активні;

– вітаміни;

– дегідратуючі;

– розсмоктуючи;

– блокатори кальцієвих каналів та інші.

Видужання, стійка ремісія.

Соціальна адаптація.

14-21

4.

Наслідки запальних хвороб центральної нервової системи

G09,

G81-G83

2. Аналізи крові, сечі, калу

3. Огляд очного дна

4. ЕхоЕС

5. Огляд за показаннями: педіатра, хірурга, психіатра та інших.

1. Відповідна посиндромна терапія з використанням медикаментозних засобів

згідно виписки з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні, амбулаторного центру:

– антиепілептичних

– дегідратаційних

– вазоактивних

– ноотропних

Клінічне покращання, компенсація гідроцефального та епілептичного синдромів.

Амбулаторне лікування.

За показаннями стаціонарне 14-21

(менінгіти, енцефаліти, мієліт, поліомієліт, поліневропатії)

G00-G03

G04-G05

– гострих порушень мозкового кровообігу

В91


 

1

2

3

4

5

6

7

 

– травматичних порушень головного, спинного мозку та периферичної  нервової системи

I69

 

– розсмоктуючі

– вітамінотерапія

– за показаннями: антихолінестеразні, антиспастичні, седативні та інші.

2. ЛФК, масаж.

3. Фізіотерапевтичні методики.

 

 

4а.

Невропатія лицевого нерву

G51

1. Аналізи крові, сечі, калу

2. Вірусологічні обстеження, включаючи вірус поліомієліту

3. Огляд очного дна

4. ЕхоЕС

5. Огляд за показаннями: педіатра, ЛОРа, стоматолога.

6. Контроль артеріального тиску.

1. Направлення на лікування в неврологічне відділення обласної(міської) дитячої лікарні.

Клінічне видужання

14-21

5.

Спадково-дегенеративні хвороби нервово-м'язової системи:

– прогресуюча м'язова дистрофія

G71-G73

1. Аналізи крові, сечі, калу

2. Огляд очного дна

3. ЕКГ

4. Огляд за показаннями: педіатра, хірурга та інших.

Контроль за виконанням призначень згідно виписки з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні або медичного висновку дитячого невролога:

1. Масаж, ЛФК

2. Фізіотерапевтичні методики (теплові процедури та інше)

3. Вітамінотерапія

4. Антихолінестеразні

5. Вазоактивні

6. Біостимулятори

7. За показаннями нестероїдні гормони, амінокислотні суміші та інші.

Клінічне покращення

14-21

– спинальна м'язова атрофія

G12


 

1

2

3

4

5

6

7

6.

Закрита черепно-мозкова травма

S06

1. Аналізи крові, сечі, калу

2. Огляд очного дна

3. ЕхоЕС

4. Контроль АТ

5. Рентгенографія черепа (за показаннями)

6. Аналіз спино-мозкової рідини (за показаннями)

7. Огляд за показаннями: педіатра, хірурга, ЛОРа та інших

8. Консультація нейрохірурга при наявності гіпертензійного синдрому.

1. Ліжковий режим.

2. Седативні засоби.

3. Десенсибілізуючі

4. Дегідратуючі

При неефективності лікування консультація в ОДЛ після закінчення гострого періоду.

Видужання

14-21

Струс головного мозку

 

7.

Синдром вегетативно-судинної дистонії на фоні мінімальної церебральної дисфункції

G44, G90, G43

1. Аналізи крові, сечі, калу.

2. ЕхоЕС.

3. Огляд очного дна.

4. Контроль АТ.

5. ЕКГ

6. Консультація педіатра, ЛОРа, стоматолога на предмет виключення хронічних вогнищ інфекції та патології внутрішніх органів

7. Консультація психіатра

Контроль за виконанням призначень згідно виписки з неврологічного відділення обласної (міської) дитячої лікарні або медичного висновку дитячого невролога:

1. Дотримання відповідно віку, режиму дня.

2. Санація хронічних вогнищ інфекції.

3. Медикаментозні засоби відповідно ведучому синдрому:

– вітамінотерапія

– ноотропи

– вазоактивні

– гіпотензивні

– препарати кофеїну та інші (при зниженому АТ)

– препарати групи белоїду

– дегідратуючі при наявності ознак підвищеного внутрішньочерепного тиску

– седативні

4. Фізіотерапевтичні методики

5. Масаж, ЛФК

Клінічне покращання. Вид ураження.

Амбулаторне лікування.

За показаннями стаціонарне 14-21

Неврозоподібні тики

F95

 


Офтальмологія

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор-розробник:   головний дитячий офтальмолог МОЗ України,

д.м.н. Сенякіна А.С.


ОФТАЛЬМОЛОГІЯ

IІ рівень надання медичної допомоги

 

 

№ п/п

Назва захворювання

Шифр МКХ-10

Тривалість ліжко-днів

ЦРЛ, районний, міський офтальмологічний дитячий кабінет

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ураження повіки при контагіозному молюску

В07, Н0З* Н03.1*, В08.1

Амбулаторно

1. Візометрія

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

1. Видушування молюска шкіри

Видужання – відсутність вузликів покращання або зменшення числа вузликів.

2.

Злоякісні новоутворення шкіри повік та їх злуки

С43.І, С44.1

1-5

1. Візометрія

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

6. Обстеження та переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України № 24/39 від 1994 р.

1. Направлення в обласний дитячий офтальмологічний кабінет, в обласну дитячу лікарню

2. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

3.

Злоякісні новоутворення ока

С69, Н0З*

1-3

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія, скіаскопія

5. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Направлення в обласний дитячий кабінет, в обласну дитячу лікарню

2. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 стані організації медичної допомоги

4.

Доброякісні утворення повік та їх злуки

D22.1, D23.1

5

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

6. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/19 від 1994р.

1. Направлення в обласний дитячий офтальмологічний кабінет, в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення

2. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

Доброякісні новоутворення кон'юнктиви

D31.0

Доброякісні новоутворення рогівки

D31.1


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Доброякісні новоутворення ока та його придаткового апарату -

D31 H22*

3-5

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Діафаноскопія при внутрішньоочних пухлинах

6. Скіаскопія

7. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Направлення в обласний дитячий офтальмологічний кабінет, в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

2. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

–  сітківки

D31.2

–  судинної оболонки

D31.3

–  війкового тіла

D31.4

–  сльозової залози та протоки

D31.5

–  очної ямки

D31.6

–  доброякісних новоутворень

D18

Кіста райдужки, війчастого тіла; передньої камери ока,

 

Гемангіома і лімфангіома будь-якої локалізації

 

6.

Гнійний ендофтальміт

Н44.0

14-20

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Пальпаторне визначення внутрішньоочного тиску

1. Невідкладна допомога (закапування розчинів антибіотиків, сульфацилу натрію, кортикостероїдів; осмодіуретики всередину).

2. Негайна госпіталізація в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

3. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

Інші ендофтальміти

Н44.1


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Гіпотонія ока

Н44.4

14

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Офтальмоскопія

4. Визначення внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Негайне направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення з довідками про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

2. Диспансеризація в наступному.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

8.

Не видалене магнітне стороннє тіло очного яблука.

Невидалене немагнітне стороннє тіло очного яблука.

S05

10-14

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Дослідження внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Видалення сторонніх тіл поверхневих шарів рогівки, кон'юнктиви. Місцево антибіотики, сульфаніламіди в краплях.

2. При сторонніх тілах в глибоких шарах рогівки і всередині ока закапати дезінфікуючі розчини, накласти пов'язку, оформити довідку про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

3. Негайне направлення в обласний офтальмологічний травмцентр.

4. Диспансеризація в наступному.

Лікування на 3 етап організації медичної допомоги

9.

Відшарування та розриви сітківки

Н33

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

1. Негайне направлення в обласний (міський) дитячий офтальмологічний кабінет з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

2. Диспансеризація в наступному.

Лікування на 3 етап організації медичної допомоги


 

1

2

3

4

5

6

7

10.

Дегенерація жовтої плями і заднього полюса.

Н35.3

12-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Дослідження кольоросприйняття

4. Проба Кравкова-Пуркіньє

5. Біомікроскопія

6. Офтальмоскопія з широкою зіницею

7. Офтальмохромоскопія

8. Скіаскопія

9. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Направлення в обласний (міський) дитячий офтальмологічний кабінет, в обласну (міську) дитячу лікарню

2. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

Периферична дегенерація сітківки.

Н35. 4

Спадкові дистрофії сітківки.

Q14

Атрофія зорового нерва.

H47.2

11.

Хоріоретинальні

рубці хвороби судинної оболонки очного яблука

Н31.0, Н31

14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія з широкою зіницею

5. Офтальмохромоскопія

6. Скіаскопія

7. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р

1. Направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

2. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

12.

Гострий і підгострий іридоцикліт

Н20.0, Н20.1, Н20.2, Н20.8 Н22*, Н20.9

10-12

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Пальпаторне дослідження чутливості циліарного тіла і внутрішньоочного тиску

1. Невідкладна допомога (закапування розчинів антибіотиків-сульфацилу натрію, кортикостероїдів, мідриатиків)

2. Негайне направлення в обласне (міське) дитяче відділення з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

3. Диспансеризація в наступному

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

Хронічний іридоцикліт

Окремі типи іридоциклітів

Неуточнені іридоцикліти


 

1

2

3

4

5

6

7

13.

Глаукома.

Природжена глаукома.

Н40

8-10

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Кератометрія

5. Офтальмоскопія

6. Пальпаторне визначення внутрішньоочного тиску

1. Негайне направлення в обласне дитяче офтальмологічне відділення (міське) з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

2. Диспансеризація в наступному.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

14.

Катаракта

Н26

10-12

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1При катарактах І-ІІ ступенів диспансеризація, плеоптоортоптичне лікування за показами в ортоптичному кабінеті, у спецдитсадках, в спецгрупах дитсадків, у спеціалізованих санаторіях, санаторних відділеннях.

2. При катарактах III ступеня направлення в обласний офтальмологічний кабінет.

3. Диспансеризація в наступному.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги.

Відсутність прогресування хвороби.

Природжена катаракта

Н28* Q12

15.

Порушення рефракції та акомодації.

Н52

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Визначення резервів абсолютної і відносної акомодації.

4. Дослідження бінокулярного зору

5. Зовнішній огляд

6. Біомікроскопія

7. Офтальмоскопія

8. Скіаскопія з широкою зіницею

1. Атропінізація.

2. Призначення окулярів при гіперметропії, міопії, анізометропії до 4.0 дптр.

3. Диспансеризація хворих з міопією, гіперметропією, зі зниженням гостроти зору, з астигматизмом, з анізометрією більше 4.0 дптр.

 

Відсутність прогресування хвороби


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

4. При прогресуючій міопії, при анізометропії більше 4.0 дптр., при високій міопії та астигматизмі, корекція яких не нормалізує гостроти зору,- направлення в обласний (міський) кабінети охорони зору дітей, в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

 

16.

Амбліопія

Н53.0

14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Визначення кольоросприйняття

4. Дослідження бінокулярного зору

5. Зовнішній огляд

6. Біомікроскопія

7. Скіаскопія

8. Офтальмоскопія

9. Визначення монокулярної фіксації амбліопічного ока

1. Диспансеризація.

2. Призначення окулярів.

3. Плеопто-ортоптичне лікування в спецдитсадках, в спецгрупах дитсадків, у спеціалізованих санаторіях (санаторних відділеннях).

4. При відсутності ефекту від двох курсів лікування – направлення в обласний (міський) кабінет охорони зору дітей, мешканців сіл – в обласне дитяче офтальмологічне відділення.

Відсутність прогресування хвороби

17.

Кератит

Н16

14-20

1  Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Фарбуючі проби

5. Визначення чутливості рогівки

6.  Офтальмоскопія

7. Визначення внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Невідкладна допомога (закапування розчинів антибіотиків, сульфаніламідів).

2. Негайне направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

3. Диспансеризація в наступному.

Відсутність прогресування хвороби

Склерит, епісклерит

Н15, Н15.1

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

18.

Помутніння рогівки

Н17

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Дослідження за переліком документів у п. 23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р. 

1. Диспансеризація протягом року з часу виникнення помутніння, проведення розсмоктуючої терапії (діонін, йодид калію, протеолітичні ферменти, тканинні препарати в краплях, електро- або фонофорезі, в субкон'юнктивальних ін'єкціях).

2. Профілактика амбліопії.

3. В подальшому при зниженій гостроті зору – направлення в обласний (міський) дитячий офтальмологічний дитячий кабінет; мешканців сіл – в обласне дитяче офтальмологічне відділення.

Відсутність прогресування хвороби

19.

Гострий кон'юнктивіт

Н10.0-Н10.3

5-7

1. Визначення стану зорових функцій

2. Біомікроскопія

3. Офтальмоскопія

4. Зовнішній огляд

5. Дослідження стану слізних органів

6. Скіаскопія

1. Антибактеріальні, противірусні, протиалергічні препарати залежно від виявленої етіології в краплях, мазях.

2. Масаж країв повік при мейбоміїті.

3. При відсутності ефекту від лікування протягом 5-7 днів – направлення в обласний (міський) офтальмологічний кабінет.

Одужання, покращання стану.

Хронічний кон'юнктивіт

Н10.4

Блефаро-кон'юнктивіт

Н10.5

Інші неуточнені кон'юнктивіти

Н10.9

Блефарит

H01.0


 

1

2

3

4

5

6

7

20.

Ячмінь

Н00

3-5

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

6. Загальний аналіз крові, дослідження крові на цукор

7. Аналіз калу на яйця глистів

1. Санація організму, антибактеріальна терапія, фізіотерапія. 

2. Лазеротерапія

3. При абсцедуванні оперативне лікування

Одужання

21.

Халязіон

Н00.1

3-5

1. Визначення стану зорових функцій.

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

1. Введення в порожнину халязіона кеналога або дексону.

2. При відсутності ефекту від 2-х ін'єкцій – направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

Одужання, лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

22.

Птоз повіки

Н02.4

7-10

1. Визначення стану зорових функцій.

2. Зовнішній огляд

3. Дослідження рухомості ока

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Скіаскопія

7. Консультація невропатолога

1. При частковому птозі – лікування супутньої патології.

2. При повному птозі направлення в обласний (міський) дитячий офтальмологічний кабінет.

Покращання стану. Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги.

23.

Дакріоаденіт

Н04.0

7-10

1. Визначення стану зорових функцій.

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

6. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги


 

1

2

3

4

5

6

7

24.

Гостре і неуточнене запалення сльозовивідних протоків

Н04.3

5-7

2. Визначення стану зорових функцій

3. Зовнішній огляд

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Скіаскопія

7. Канальцеві проби

8. Консультація отоларинголога

9. Бактеріологічне дослідження вмісту кон'юнктивальної порожнини

1. Направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

Хронічне запалення сльозовивідних протокір

Н04.4

Стеноз і недостатність сльозовиве-дення

Н04.5

Дакріоцистит новонарод-жених

Q10

3-5

25.

Гостре запалення очної ямки

Н05.0

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Дослідження бінокулярного зору, положення очей, їх рухомості, репозиції. Визначення внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Негайне направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги

26.

Набряк диска зорового нерва

Н47.1

7-10

1. Візометрія

2. Периметрія на білий і кольорові об'єкти

3. Дослідження кольоросприйняття

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Скіаскопія

7. Обстеження за переліком документів в п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

8. Обстеження невропатолога

1. При невиявленій етіології – направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

2. Диспансеризація в наступному.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги


 

1

2

3

4

5

6

7

27.

Неврит зорового нерва

Н46

14

1. Візометрія

2. Периметрія на білий і кольорові об'єкти

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Скіаскопія

1. Негайне направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення з довідкою про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги.

28.

Збіжна співдружна косоокість

Н50.0

опер. лік. 3-7, консерви. 14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Дослідження бінокулярного зору

4. Зовнішній огляд

5. Визначення кута косоокості за Гіршбергом

6. Дослідження рухомості очей

7. Біомікроскопія

8. Офтальмоскопія

9. Скіаскопія

1. Диспансеризація.

2. Атропінізація.

3. Призначення окулярів.

4. Ортоптичне лікування в ортоптичному кабінеті, в спецгрупах дитсадків, в спеціалізованих санаторіях, санаторних відділеннях

5. При відсутності ефекту від лікування протягом 6 місяців – направлення в обласний (міський) кабінет охорони зору дітей, для оперативного лікування направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

Покращання стану.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги.

Розбіжна співдружна косоокість

Н50.1

Переміжна гетеротропія

Н50.3

Інші та не уточнені гетеротропії

Н51

Гетерофорії

Н50.5

29.

Паралітична косоокість

Н49

опер. лік. 3-7, консерви. 14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Дослідження бінокулярного зору

4. Зовнішній огляд

5. Визначення кута косоокості, ста-

1. Протягом року після появи лікування у невропатолога, вправи на розвиток рухомості ока, призначення окулярів при аметропіях , ортоптика.

 

 

п.29 – закінчення даного пункту в паперовому варіанті відсутнє

 

п.п.30, 31, 32, 33 – відсутні в паперовому варіанті

 

п.34 – в паперовому варіанті відсутній початок пункту

 

ризми, помутніння склистого тіла).

Н43, Н45

 

4. Скіаскопія

5. Офтальмоскопія

6. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

 

 


 

1

2

3

4

5

6

7

35.

Поверхнева травма ока і його придатків

S05

5-7

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Зовнішній огляд

4. Біомікроскопія

5. Скіаскопія

6. Офтальмоскопія

7. Визначення внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Невідкладна допомога (закапування дезінфікуючих розчинів, обробка травм шкіри повік брильянтовою зеленню, гемостатики всередину).

2. Консервативне лікування підшкірних, субкон'юнктивальних гематом, поверхневих ерозій рогівки.

3. При зяючих ранах шкіри повік, розривах кон'юнктиви більше 2 мм, при гіпотонії, наявності гіфами, гемофтальму, порушення зорових функцій – негайне направлення в обласне дитяче офтальмологічне відділення.

Покращання стану, відновлення зорової функції.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги.

36.

Забій ока та його придатків

S05

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Зовнішній огляд

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Визначення стану внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Диспансеризація.

2. Консервативне лікування наслідків травми.

3. При порушенні зорових функцій, патологічних станах внугрішньоочного тиску, наявності гіфеми, гемофтальма, розривів судинної оболонки – негайне направлення обласний травмцентр офтальмо-логічний з довідками про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

Покращання стану, відновлення зорової функції.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги.


 

1

2

3

4

5

6

7

37.

Стороннє тіло в оці (зовнішній частині)

Т15

7-10

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Зовнішній огляд

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Визначення стану внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Невідкладна допомога (закапування дезінфікуючих розчинів, видалення сторонніх тіл повік, кон'юнктиви, поверхневих шарів рогівки, склери).

2. Амбулаторне лікування, При сторонніх тілах в глибоких шарах рогівки, склери направлення в обласне дитяче офтальмологічне відділення або обласний офтальмологічний травмцентр з довідками про перенесені хвороби, щеплення, епідоточення.

Покращання стану, відновлення зорової функції.

Лікування на 3 етапі організації медичної допомоги.

38.

Опік обмеженої ділянки ока і його ? – відсутні в книзі

Т26

5-20

1. Візометрія

2. Зовнішній огляд

????? – відсутні в книзі

5. Офтальмоскопія

6. Визначення стану внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Надання негайної допомоги (видалення твердих хімічних речовин пінцетом про-

???? – не закінчено в книзі

2. При опіках І-ІІ ступенів амбулаторна протизапальна, дезінтоксикуюча терапія (краплі, мазі)

3. При важких опіках шкіри, кон’юнктиви, при опіках рогівки будь-якого ступеня негайне направлення в обласний офтальмологічний травмцентр з довідками про хвороби, щеплення епідоточення.

Покращання стану, відновлення.


ОФТАЛЬМОЛОГИЯ

III рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Шифр МКХ-10

Тривалість ліжко-днів

ЦРЛ, районний, міський офтальмологічний дитячий кабінет

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ураження повіки при контагіозному молюску

В07, Н0З* Н03.1*, В08.1

Амбулаторне

 

 

Видужання – відсутність вузликів покращання або зменшення числи вузликів

2.

Злоякісні новоутворення шкіри повік та їх злуки

С43.1, С44.1

1-5

1. Визначення стану здорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Рефрактометрія

6. Обстеження онколога

1. Кріодеструкція, операція видалення пухлини з кріодеструкцією та гістологічним дослідженням

2. При відсутності кріодеструктора, при великих розмірах пухлини – направлення в республіканський центр

Видужання – повне видалення, руйнування, розсмоктування пухлини і нормалізація функцій повік.

Покращання часткове руйнування пухлини, покращання функції повік.

Без змін

3.

Злоякісні новоутворення ока

С69 Н03*

1-3

1. Визначення стану здорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Діафаноскопія

6. УЗ-діагностика

7. Тонометрія

8. Рентгенографія орбіти

9. Обстеження онколога

1. Направлення в республіканський центр дитячої офтальмології

Видужання – повне видалення, руйнування, розсмоктування пухлини і нормалізація зорових функцій.

Видужання із втратою органа зору при енуклеації.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

 

Покращання – часткове руйнування, розсмоктування пухлини часткове розсмоктування ексудату, покращання зорових функцій.

Без змін – припинення росту пухлини при стабільності зорових функцій, відсутність рецидиву.

4.

Доброякісні утворення повік та їх злуки

D22.1, H23.1,

5

1. визначення стану здорових функцій

2. Зовнішіній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Рефрактометрія

1. Операція видалення пухлин повік, кон’юнктиви розміром до 6 мм, поверхневих пухлин рогівки розміром до 1/3 її поверхні з гістологічним дослідженням.

2. При більшому розмірі пухлини – направлення в республіканський центр

Видужання – видалення пухлини, відсутність деформуючих рубців, збереження функцій повік та ока.

Покращання – зменшення розмірів пухлини, поліпшення функції повік, ока.

Без змін – стабільність стану ока, його додаткові та їх функцій

Доброякісні новоутворення кон'юнктиви

D31.0

Доброякісні новоутворення рогівки

DЗ1.1

5.

Доброякісні ново утворення ока та його придаткового апарату:

D31 H22*

3-5

1. Визначення стану здорових функцій.

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Діафаноскопія

6. УЗ-діагностика

1. Кріодеструкція поверхневих гемангіом, лімфангіом шкіри повік, кон'юнктиви

2. При інших пухлинах направлення в республіканський центр дитячої офтальмології

Видужання – відсутність пухлини і деформуючих рубців, збереження функцій ока та його додатків.

–  сітківки

D31.2


 

1

2

3

4

5

6

7

 

–  судинної оболонки

 

 

7. Тонометрія при внутрішньоочних пухлинах

8. При локалізації пухлини в орбіті – оглядова рентгенографія орбіти

9. Консультація онколога

 

Покращання – зменшення розміру пухлини, покращання функцій ока та його додатків.

Без змін – стабільність стану структур і функцій ока та його додатків.

–  війкового тіла

D31.3

–  сльозової залози та протоки

D31.4

–  очної ямки

D31.5

–  доброякісних новоутворень

D31.6

Кіста райдужки, війчастого тіла; передньої камери ока,

 

Гемангіома і лімфангіома будь-якої локалізації

D18

6.

Гнійний ендофтальміт

Н44.0

14-20

1. Визначення стану здорових функцій.

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Діафаноскопія

6. УЗ-діагностика

7. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

8. Обстеження на ревматизм, туберкульоз, токсоплазмоз.

9. Консультація стоматолога, оториноларинголога

1. Консервативне лікування (антибіотикотерапія, сульфаніламіди місцево і парентерально; десенсибілізуюча, протизапальна, розсмоктуюча терапія; осмотерапія

2. При відсутності ефекту протягом 5-7 днів направлення в республіканський центр.

3. При встановленні метастатичної туберкульозної етіології – направлення в протитуберкульозний диспансер

Видужання – усунення клінічних ознак ендофтальміту при збереженні нормальних функцій ока.

Покращання – зменшення запальної реакції та її наслідків, покращання зорових функцій.

Без змін – стабілізація ознак ендофтальміту і функцій ока.

Інші ендофтальміти

Н44.1


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Гіпотонія ока

Н44.4

14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Зовнішній огляд

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Скіаскопія

7. УЗ-діагностика

8. Тонометрія

9. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Консервативне лікування залежно від етіології із застосуванням кортикостероїдів, тауфону, емоксипіну, атропіну, кофеїну в субкон'юнктивальних, парабульбарних ин'єкціях, електрофорезі, фонофорезі.

2. При відсутності ефекту протягом 5-7 днів направлення в республіканський центр.

3. При встановленні ефекту протягом 10 днів в республіканський центр

Видужання – нормалізація внутрішньо-очного тиску при збереженні нормальних зорових функцій і величини передньо-задньої осі ока.

Покращання – підвищення внутрішньо-очного тиску, покращання зорових функцій.

Без змін стабілізація внутрішньо-очного тиску, величини передньо-задньоі осі ока та його функцій.

8.

Невидалене магнітне стороннє тіло очного яблука

Невидалене немагнітне стороннє тіло очного яблука

S05

10-14

1. Визначення стану здорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. УЗ-діагностика

6. Тонометрія

7. Оглядова рентгенографія орбіти

8. Рентгенлокалізація стороннього тіла по Комбергу-Балтіну

1. Видалення стороннього тіла рогівки, склери, передньої камери, райдужки. Консервативна терапія (антибактеріальна терапія, кортикостероїдотерапія, осмотерапія, розсмоктуюча терапія).

2. При сторонніх тілах іншої локалізації направлення в республіканський центр

Видужання – відсутність сторонньою тіла з усуненням запалення та посттравматичних змін і деформацій очного яблука при нормалізації зорових функцій та внутрішньо-очного тиску.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

 

Покращання – поліпшення зорових функцій, нормалізація внутрішньо-очного тиску, усунення чи зменшення посттравматичних змін очного яблука.

Без змін – стабільність зорових

функцій, внутрішньо-очного тиску, при відсутності негативної динаміки в стані структур ока.

9.

Відшарування та розриви сітківки

Н33

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Кампіметрія

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Офтальмохромоскопія

7. УЗ-діагностика

8. Тонометрія

9. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Негайна госпіталізація в обласне (міське) офтальмологічне відділення

2. Ліжковий режим

3. Медикаментозний мідріаз

4. Бінокулярна пов'язка чи дірчасті окуляри

5. При підтвердженні діагнозу – направлення в республіканський

Видужання – повне прилягання

сітківки, нормалізація функцій ока.

Покращання – часткове прилягання сітківки у місці відшарування, підвищення гостроти зору, розширення границь поля зору.

Без змін – стабільність стану структур і функцій ока.


 

1

2

3

4

5

6

7

10.

Дегенерація жовтої плями і заднього полюса.

Н35.3

12-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Кампіметрія

4. Сітка Амслера

5. Адаптометрія

6. Дослідження кольоросприйняття

7. Біомікроскопія

8. Офтальмоскопія

9. Офтальмохромоскопія

10. Рефрактометрія

11. При атрофії зорового нерва – обстеження невропатолога

1. Консервативне лікування в обласному (міському) офтальмологічному відділенні, в кабінетах охорони зору дітей, в спеціалізованих санаторіях, спеціалізованих санаторних відділеннях (вітамінотерапія, тауфон, емоксипін, АТФ, кокарбоксилаза, препарати для покращання гемомікроциркуляції, УЗ-терапія). При прогресуванні хвороби – направлення в республіканський центр.

Видужання – неможливе.

Покращання – підвищення гостроти зору, поліпшення поля зору при стабільності змін очного дна.

Без змін – стабільність здорових функцій і стану очного дна.

Периферична дегенерація сітківки

Н35.4

Спадкові дистрофії сітківки

Q14

Атрофія зорового нерва

Н47.2

11.

Хоріоретинальні рубці хвороби судинної оболонки очного яблука

Н31.0, Н31

14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Кампіметрія

4. Сітка Амслера

5. Адаптометрія

6. Дослідження кольоросприйняття

7. Зовнішній огляд

8. Біомікроскопія

9. Офтальмоскопія

10. Офтальмохромоскопія

11. УЗ-діагностика

12. Тонометрія

13. Обстеження оториноларинголога, стоматолога, фтизіатра.

14. Лабораторні дослідження на токсоплазмоз, ревматизм.

1. Антибактеріальна, протизапальна терапія осмотерапія, кортикостероїдотерапія, вітамінотерапія, розсмоктуюча терапія, застосування препаратів для покращання гемомікроциркуляпії, ангіопротекторів, антиоксидантів.

При відсутності ефекту протягом 5-7 днів лікування – направлення в республіканський центр.

Видужання – усунення ознак запалення і нормалізація функцій ока.

Покращання – зменшення запальної реакції ока, покращання здорових функцій.

Без змін – стабільність ознак хвороби і функцій ока.


 

1

2

3

4

5

6

7

12.

Гострий і підгострий іридоцикліт

Н20.0 Н20.1, Н20.2, Н20.8, Н22*, Н20.9

10-12

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Зовнішній огляд

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Тонометрія

7. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

8. Лабораторні дослідження на ревматизм.

9. Обстеження оториноларинголога, фтизіатра

1. Антибактеріальна, протизапальна, десенсибілізуюча, розсмоктуюча терапія, осмотерапія, кортикостероїдотерапія, фізіотерапія, масаж зіниці.

2.  При відсутності ефекту протягом 5-7 днів лікування – направлення в республіканський центр.

3. При виявленні туберкульозної метастатичної етіології – переведення в протитуберкульозний диспансер

Видужання – усуненням ознак запалення і нормалізація функцій ока.

Покращання – зменшення запальної реакції ока, покращання здорових функцій

Без змін – стабільність ознак хвороби і функцій ока.

Хронічний іридоцикліт

Окремі типи іридоциклітів

Неуточнені іридоцикліти

13.

Глаукома

Н40

8-10

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. УЗ-діагностика

6. Тонометрія

7. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Закапування містиків, бетаадреноблокаторів

2. При їх неефективності – осмотерапія, направлення в республіканський центр.

Видужання – нормалізація внутрішньо-очного тиску, гостроти зору і поля зору.

Покращання – нормалізація внутрішньо-очного тиску, підвищення гостроти зору, покращання поля зору.

Без змін – стабільність здорових функцій і стану внутрішньо-очного тиску.

Природжена глаукома


 

1

2

3

4

5

6

7

14.

Катаракта

Н26

10-12

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. УЗ-діагностика

6. Тонометрія

1. Операція екстракції III ступеня при наявності операційного мікроскопа, мікрохірургічного інструментарію, відповідної підготовки хірурга.

2. При ускладненій і вторинній катаракті, при катаракті II ст., катарактах однобічних – направлення в республіканський центр

Видужання – не можливе.

Покращання – підвищення гостроти зору, покращання бінокулярного зору.

Без змін – стабільність гостроти зору, поля зору, внутрішньо-очного тиску при відсутності динаміки в інтенсивності і розміру помутнінь кришталика.

Природжена катаракта

Н28* Q12

15.

Порушення рефракції та акомодаці.

Н52

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Дослідження бінокулярного зору, кольоросприймання, стану акомодації, м'язової рівноваги

4. Зовнішній огляд

5. Офтальмоскопія

6. Офтальмохромоскопія

7. Рефрактометрія

8. УЗ-біометрія при міопії

1. Операція склеропластики при прогресуючій міопії.

2. Проба, підбор контактної корекції.

3. Плеопто-артоптичне лікування дітей із сільської місцевості.

4. При неможливості контактної корекції дітей з анізометропією більше 4.0 дптр. – направлення в республіканський центр

Видужання – нормалізація гостроти зору для даличини для близу, показників стану акомодації при еметропії, гіперметропії легкого ступеня.

Покращання – підвищення гостроти зору для далечини і для близу, покращання стану акомодації при стабільності статичної рефракції.

Без змін - стабільність здорових функцій і статичної рефракції.


 

1

2

3

4

5

6

7

16.

Амбліопія

Н53.0

14

1. Визначення стану здорових функцій

2. Спеціальні методи дослідження функції жовтої плями (сітка Амслера)

3. Макулотестер

4. Кампіметрія з червоним склом

5. Офтальмохромоскопія

6. Рефрактометрія

1. Проведення курсу комплексного плеопто-ортоптичного лікування методами Кюпперса, Ковальчука, Аветисова, Розенберга, вправи на макулотестері, бівізіотренері, амбліотренері.

2. При відсутності ефекту – направлення в республіканський центр.

Видужання – нормалізація гостроти зору для даличини для близу, показників стану акомодації і бінокулярного зору.

Покращання – підвищення гостроти зору, покращання стану монокулярної здорової фіксації, акомодації бінокулярного зору.

Без змін – стабільність здорових функцій.

17.

Кератит

Н16

14-20

1. Визначення стану здорових функцій

2. Фарбуюча проба

3. Визначення чутливості рогівки

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Визначення внутрішньо-очного тиску пальпаторно.

7. Дослідження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

1. Консервативне лікування: протизапальна, антибактеріальна терапія чи противірусна, десенсибілізуюча, розсмоктуюча терапія.

2. Тектонічна кератопластика при десцеметоцеле, перфорації рогівки. При відсутності ефекту від 5-7 днів лікування – направлення в республіканський центр.

Видужання – зникнення ознак запалення, відновлення прозорості рогівки, нормалізація функцій ока.

Покращання – зменшення ознак хвороби, підвищення зорових функцій.

Без змін – стабільність отак хвороби і функцій ока.

Склерит, епісклерит

Н15, Н15.1

7-10

18.

Помутніння рогівки

Н17

10-14

1. Визначення стану зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

1. При хмаркоподібних і плямоподібних помутніннях підбір оптичної контактної корекції.

Видужання – відновлення прозорості рогівки і нормалізація гостроти зору.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

4. При тотальних більмах – УЗ-діагностика і тонометрія

5. Рефрактометрія

При гостроті зору нижче 0.3 з корекцією окулярною або контактною – направлення в республіканський центр.

Покращання – часткове розсмоктування помутніння, підвищення гостроти зору.

Без змін – стабільність стану рогівки і гостроти зору.

19.

Гострий кон'юнктивіт

Н10.0- Н10.3

5-7

1. Антибактеріальні, противірусні, протиалергічні препарати залежно від виявленої етіології в краплях, мазях.

2. Масаж країв повік, при мейбоміті.

3. При відсутності ефекту від лікування протягом 5-7 днів – направлення в обласний (міський) офтальмологічний кабінет.

1. Консервативне лікування залежно від виявленої етіології

2. Лазеротерапія

Видужання – усунення ознак запалення.

Покращання – зменшення ознак запалення.

Без змін – стабільність ознак запалення.

Хронічний кон'юнктивіт

Н10.4

Блефаро-кон'юнктивіт

Н10.5

Інші неуточнені кон'юнктивіти

Н10.9

Блефарит

Н01.0

20.

Ячмінь

Н00

3-5

1. Санація організму, антибактеріальна терапія

2. Фізіотерапія

3. Лазеротерапія

 

Видужання – усунення ознак запалення.

Покращання – зменшення ознак запалення.

Без змін – не буває.

21

Халязіон

Н00.1

3-5

1. Введення в порожнину – халязіона кеналога або дексону.

2. При відсутності ефекту від 2-х ін'єкцій – направлення в обласне (міське) дитяче офтальмологічне відділення.

1. Кріодеструкція

2. Операція видалення з гістологічним дослідженням.

Видужання – усунення запалення, відсутність утвору.

Покращання зменшення розміру утвору.

Без змін – стабільність ознак і розміру утвору.


 

1

2

3

4

5

6

7

22.

Птоз повіки

Н02.4

7-10

1. При частковому птозі лікування супутньої патології.

2. При повному птозі направлення в обласний (міський) дитячий офтальмологічний кабінет.

1. Операція усунення повного птозу

2. При поєднанні птозу з іншими дефектами повік при необхідності повторних операцій – направлення в республіканський центр

Видужання – усунення птозу і відновлення функції леватора верхньої повіки.

Покращання – часткове усунення птозу.

Без змін – стабільність положення верхньої повіки, ширини очної щілини.

23-25.

п.п.23-25 – відсутні в паперовому варіанті

26.

Набряк диска зорового нерва

Н47.1

7-10

1. візометрія

2. Кампіметрія

3. Периметрія на білий та кольорові об'єкти

4. Адаптометрія

5. Дослідження кольоросприйняття

6. Біомікроскопія

7. Офтальмоскопія

8. Скіаскопія

9. Оглядова рентгенографія черепа в двох проекціях

10. Неврологічне обстеження

1. Лікування за узгодженням з невропатологом (осмотерапія вітамінотерапія, препарати для покращання гемомікроциркуляції та обміну речовин в нервовій тканині).

При невиявленій етіології – направлення в республіканський центр.

Видужання – усунення ознак набряку при збереженні нормальних здорових функцій.

Покращання – зменшення ознак набряку при збереженні нормальних здорових функцій

Без змін – стабільність стану диска здорового нерва і здорових функцій.


 

1

2

3

4

5

6

7

27.

Неврит зорового нерва

Н46

14

1. Візометрія

2. Кампіметрія

3. Периметрія на білий та кольорові об'єкти

4. Адаптометрія

5. Біомікроскопія

6. Офтальмоскопія

7. Скіаскопія

8. Оглядова рентгенографія орбіти черепа в двох проекціях

9. Неврологічне обстеження

10. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24/39 від 1994р.

Консервативне лікування залежно від етіології (антибіотики, сульфаніламіди, противірусні препарати всередину, парентерально, дезінтоксикаційна терапія, вітамінотерапія.

Препарати для покращання гемомікроциркуляції, обміну речовин, кортикостероїди.

При відсутності ефекту протягом 7-10 днів лікування – направлення в республіканський центр.

Видужання – усунення ознак невриту і нормалізація здорових функцій.

Покращання – зменшення ознак запалення, покрашення здорових функцій.

Без змін – стабільність стану очного дна і здорових функцій.

28.

Збіжна співдружна косоокість

Н50.0

опер. лік. 3-7, консерв. 14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Визначення стану бінокулярного зору кута косоокості

4. Дослідження рухомості очей, гетерофорії

5. Коордиметрія

6. Зовнішній огляд

7. Біомікроскопія

8. Офтальмоскопія

9. Рефрактометрія

1. Ортопедичне лікування мешканців сіл

2. Операції виправлення косоокості.

3. При особливих формах мікрострабізму, при необхідності повторних операцій – направлення в республіканський центр.

Видужання – нормалізація бінокулярного зору, конвергенції, встановлення ортофорії.

Покращання – поліпшення стану бінокулярного зору, конвергенції, зменшення кута девіації за Гіршбергом.

Без змін – стабільність величини кута девіації за Гіршбсргом, стану бінокулярного зору.

Розбіжна співдружна косоокість

Н50.1

Переміжнна гетеротропія

Н50.3

Інші та неуточнені гетеротропії

Н51

Гетерофорії

Н50.5


 

1

2

3

4

5

6

7

29.

Паралітична косоокість

Н49

опер. лік. 3-7, консерв. 14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Дослідження бінокулярного зору

4. Визначення кута косоокості

5. Дослідження рухомості ока

6. Зовнішній огляд

7. Біомікроскопія

8. Офтальмоскопія

9. Рефрактометрія

10. Обстеження невропатолога

1. Операция виправлення косоокості при ураженні одного м'яза

2. При ураженні кількох м'язів, необхідності міоаллопластики направлення в республіканський центр

Видужання – усунення кута девіації, діплопії, відновлення рухомості ока і бінокулярного зору.

Покращання – поліпшення рухомості ока, усунення диплопії, зменшення кута косоокості за Гіршбергом.

Без змін – стабільністі стану рухомості ока, бінокулярного зору, величини куга девіації за Гіршбергом.

30.

Афакія, Артифакія

Н27.0

14

1. Дослідження зорових функцій

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Рефрактометрія

6. УЗ-діагностика

7. Тонометрія

1. Протизапальна, розсмоктуюча терапія.

2. Плеопто-ортоптичне лікування за показами.

3. При зміщенні інтраскулярної лінзи, вторинній катаракті, глаукомі – направлення в республіканський центр.

Видужання – не можливе.

Покращання – підвищення гостроти зору, покращання стан) бінокулярного зору.

Без змін – стабільність гостроти зору, бінокулярного зору, поля зору, внутрішньо-очного тисю, положення внутрішньоочної оптичної лінзи.


 

1

2

3

4

5

6

7

31.

Ністагм

Н55

опер. лік. 3-7, консерв. 14

1. Візометрія

2. Кампіметрія

3. Периметрія на білий та кольорові об'єкти

4. Адаптометрія

5. Біомікроскопія

6. Офтальмоскопія

7. Рефрактометрія

8. Обстеження за переліком документів у п.23 Наказу МОЗ України №24

9. Консультація невропатолога

1. Проведення 2-3 курсів комплексного плеопто-ортопедичного лікування.

2. Операція Андерсена-Кестенбаума при поштовховому ністагмі.

3. При неефективності такого лікування – і гостроті зору нижче 0.5 при поєднанні ністагму з косоокістю та помутнінням оптичних середовищ ока – направлення в республіканський центр

Видужання – не можливе.

Покращання – підвищення гостроти зору, зменшення інтенсивності ністагму, усунення компенсаторного повороту голови.

Без змін – стабільність гостроти зору, інтенсивності ністагму.

32.

Анофтальм, Мікрофтальм, Криптофтальм та інші природжені аномалії повік, сльозового апарат), очниці (крім птозу повіки)

Q11,

H47,

H58,

Q10,

H03,

H06

7-10

 

 

Видужання – усунення дефекту, відновлення функцій.

Покращання – часткове усунення дефекту.

Без змін – стабільність стану структур і функцій ока.

33.

Колобома та інші аномалії передніх сегментів ока

Q13 H58*

7-10

1. Дослідження зорових функцій, в т.ч. гостроти зору при дефектах райдужки з діафрагмою, за показами з широкою зіницею

2. Зовнішній огляд

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Тонометрія при аніридії, атрезі, зіниці

6.  УЗ-діагностика при більмах, мікрокорнеа

1. Підбір оптичної корекції, в т.ч. контактної.

2. Плеопто-ортоптичне лікування за показами.

3. При гостроті зору нижче 0.5 – при аніридії, більмах – направлення в республіканський центр.

Видужання – усунення дефекту, нормалізація функцій.

Покращання – часткове усунення дефекту, підвищення зорових функцій.

Без змін – стабільність стану.

Очний альбінізм

Q15, H58


 

1

2

3

4

5

6

7

34.

Природжені аномалії заднього сегмента ока (колобоми, аневризми, помутніння склистого тіла).

Q14,

H58,

H43,

H45

10-14

1. Візометрія

2. Псериметрія

3. Дослідження кольоросприйняття

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Рефрактометрія

7. УЗ-діагностика при помутніннях склистого тіла

8. Тонометрія за показами

1. Підбір оптичної корекції, плеопто-ортоптичне лікування за показами.

2.  При аневризмах сітківки, фіброзі склистого тіла – направлення в республіканський центр.

 

Видужання – не можливе.

Покращання – поліпшення зорових функцій, розсмоктування помутнінь склистого тіла при стабільності стану очного дна.

Без змін – стабільність здорових функцій і змін в оці.

35.

Поверхнева травма ока і його придатків

S05

5-7

1. Комплексне офтальмологічне обстеження

1. Лікування наслідків травми залежно від їх характеру

Видужання – нормалізація здорових функцій, положення і рухомості ока, усунення ознак запалення і посттравматичних дефектів ока та його додатків.

Покращання – поліпшення зорових функцій, зменшення посттравматичних дефектів.

Без змін – стабільність зорових функцій і змін структур ока та придатків.


 

1

2

3

4

5

6

7

36.

Забій ока та його придатків

S05

10-14

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Кампіметрія

4. Зовнішній огляд

5. Біомікроскопія

6. Офтальмоскопія

7. Тонометрія

8. УЗ-діагностика за показами

1. Консервативне лікування наслідків травм.

2. При відшаруванні сітківки, дислокації кришталика – направлення в республіканський центр.

Видужання – нормалізація здорових функцій, внутрішньо-очного тиску, положення і рухомості ока, усунення ознак запалення і посттравматичних змін ока та його додатків.

Покращання – поліпшення зорових функцій, нормалізація внутрішньоочного тиску, усунення або зменшення посттравматичних змін ока та його додатків.

Без змін – стабільність зорових функцій, внутрішньоочного тиску та посттравматичних змін ока і його додатків.

37.

Стороннє тіло в оці (зовнішній частині)

Т15

7-10

1. Дослідження зорових функцій

2. Біомікроскопія

3. Офтальмоскопія

4. Оглядова рентгенографія орбіти за показами

1. Видалення сторонніх тіл

2. Антибактеріальна протизапальна терапія

Видужання – відсутність стороннього тіла, ознак ураження зовнішньої оболонки ока при нормальних зорових функціях.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

 

Покращання – відсутність стороннього тіла, підвищення гостроти зору, зменшення ознак запалення зовнішньої оболонки ока.

Без змін – стабільність стану ока та його функцій.

38.

Опік обмеженої ділянки ока і його придатків

Т26

5-20

1. Візометрія

2. Зовнішній огляд

3. Фарбуючі проби

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Визначення внутрішньоочного тиску пальпаторно

1. Консервативне лікування (протизапальна терапія, антибактеріальна терапія, препарати для покрашення трофіки рогівки, регенерації, гемомікроциркуляції в краплях і мазях.

2. При опіках рогівки, кон'юнктиви ІІІ-ІV ступенів негайне направлення в республіканський центр.

Видужання – нормалізація зорових функцій, усунення ознак запалення, післяопікових змін і деформацій структур ока та його додатків.

Покращання – поліпшення зорових функцій, зменшення післяопікових змін структур ока та його додатків.

Без змін – стабільність зорових функцій і післяопікових змін структур ока та його додатків.

 

 

 

 

 

 

 


ОФТАЛЬМОЛОГИЯ

IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Шифр МКХ-10

Тривалість ліжко-днів

ЦРЛ, районний, міський офтальмологічний дитячий кабінет

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ураження повіки при контагіозному молюску

В07, Н0З* Н03.1*, В08.1

Амбулаторне

 

 

Видужання – відсутність вузликів покращання або зменшення числи вузликів.

2.

Злоякісні новоутворення шкіри повік та їх злуки

С43.1, С44.1

1-5

1. Комплексне офтальмологічне

обстеження.

2. Радіоізотоподіагностика.

3. Термодіагностика

1. Кріодеструкція

2. Фотокоагуляція

3. Променева терапія за показами

4. Оперативне лікування

Видужання – Повне видалення, руйнування, розсмоктування пухлини і нормалізація функцій повік.

Покращання часткове руйнування пухлини, покращання функції повік.

Без змін.

3.

Злоякісні новоутворення ока

С69 Н03*

1-3

1. Комплексне офтальмологічне

обстеження.

2. УЗ-діагностика

3. Термодіагностика, Радіоізотоподіагностика.

4. Термодіагностика

5. Томографія

6. Біопсія

1. Лазер або фотокоагуляція

2. Радіотерапія

3. Кріодеструкція

4. СВЧ-терапія

5. Оперативне лікування

Видужання – Повне видалення, руйнування, розсмоктування пухлини і нормалізація зорових функцій. Видужання із втратою органа зору при енуклеації.

Покращання – часткове руйнування, розсмоктування пухлини часткове розсмоктування ексудату, покращання зорових функцій.

Без змін – припинення росту пухлини при стабільності зорових функцій, відсутність рецидиву.


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Доброякісні утворення повік та їх злуки

D22.1, Н23.1

5

1. Комплексне офтальмологічне обстеження.

1. Видалення пухлини повік, кон'юнктиви з ауто-, алло- пластикою.

2. Видалення новоутворень рогівки з кератопластикою

Видужання – видалення пухлини, відсутність деформуючих рубців, збереження функцій повік та ока.

Покращання – зменшення розмірів пухлини поліпшення функції повік, ока.

Без змін – стабільність стану ока, його додаткові та їх функцій.

Доброякісні новоутворення кон'юнктиви

D31.0

Доброякісні новоутворення рогівки

D31.1

5.

Доброякісні ново утворення ока та його придаткового апарату:

D31 H22*

3-5

1. Комплексне офтальмологічне обстеження

2. УЗ-діагностика

3. Термодіагностика

4. Флюоресцентна ангіографія

5. Томографія орбіти

1. Оперативне лікування

2. Кріодеструкція

3. Фото- або лазеркоагуляція

4. Склерозуюча терапія при гемангіомах.

Видужання – відсутність пухлин і деформуючих рубців, збереження функцій ока та його додатків.

Покращання – зменшення розміру пухлини, покращання функцій ока та його додатків.

Без змін – стабільність стану структур і функцій ока та його додатків.

–  сітківки

D31.2

–  судинної оболонки

 

–  війкового тіла

D31.3

–  сльозової залози та протоки

D31.4

–  очної ямки

D31.5

–  доброякісних новоутворень

D31.6

Кіста райдужки, війчастого тіла; передньої камери ока,

 

Гемангіома і лімфангіома будь-якої локалізації

D18


 

1

2

3

4

5

6

7

6.

Гнійний ендофтальміт

Н44.0

14-20

1. Комплексне офтальмологічне обстеження

2. УЗ-діагностика

3. Термодіагностика, Радіоізотопна діагностика.

4. Серологічні дослідження

5. Дослідження імунного статусу

1. Консервативна терапія залежно від встановленої етіології.

2. Магнітотерапія

3. Операції на склистому тілі

Видужання – усунення клінічних ознак ендофтальміту при збереженні нормальних функцій ока.

Покращання – зменшення запальної реакції та її наслідків, покращання зорових функцій.

 Без змін – стабілізація ознак ендофтальміту і функцій ока.

Інші ендофтальміти

Н44.1

7.

Гіпотонія ока

Н44.4

14

1. Комплексне офтальмологічне обстеження

2. Електрофізіологічні дослідження

3. УЗ-діагностика

4. Дослідження імунного статусу

1. Оперативне лікування

2. Магнітотерапія

3. Лазеротерапія

Видужання – нормалізація внутрішньоочного тиску при збереженні нормальних зорових функцій і величини передньозадньої осі ока.

Покращання – підвищення внутрішньоочного тиску, покращання зорових функцій.

Без змін – стабілізація внутрішньоочного тиску, величини передньозадньої осі ока та його функцій.

8.

Невидалене магнітне стороннє тіло очного яблука.

Невидалене немагнітне стороннє тіло очного яблука.

S05

10-14

1. Визначення стану здорових функцій

2. Біомікроскопія

3. Офтальмоскопія

4. УЗ-діагностика

5. Рентгенодіагностика і рентгенлокалізація сторннього тіла

1. Видалення стороннього тіла

2. Реконструктивні операції

Видужання – відсутність стороннього тіла з усуненням запалення та посттравматичних змін і деформацій очного яблука при нормалізації здорових функцій та внутрішньоочного тиску.

Покращання – поліпшення зорових функцій, нормалізація внутрішньоочного тиску, усунення чи


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

 

зменшення посттравматичних змін очного яблука.

Без змін – стабільність зорових функцій, внутрішньоочного тиску, при відсутності негативної динаміки в стані структур ока.

9.

Відшарування та розриви сітківки

Н33

10-14

1. Комплексне офтальмологічне обстеження, в т.ч.

2. УЗ-діагностика, локалізація розриву чи дефекту сітківки, флюоресцентна ангіографія

1. Оперативне лікування

2. Лазерокоагуляшя

Видужання – повне прилягання сітківки, нормалізація функцій ока.

Покращання – часткове прилягання сітківки у місці вишарування, підвищення гостроти зору, розширення границь поля зору.

Без змін – стабільність стану структур і функцій ока.

10.

Дегенерація жовтої плями і заднього полюса.

Н35.3

12-14

1. Комплексне офтальмологічне обстеження. 

2. Електрофізіологічні дослідження

3. Флюоресцентна ангіографія

1. Лазеро- або фотокоагуляція при периферичній кістозній дистрофії

2. Магнітотерапія

3. Лазеротерапія

4. Операції реваскуляризації. Електротерапія.

Видужання – неможливе.

Покращання – підвищенням гостроти зору, поліпшення поля зору при стабілізації змін очного дна.

Без змін – стабільність здорових функцій і стану очного дна.

Периферична дегенерація сітківки

Н35.4

Спадкові дистрофії сітківки

Q14

Атрофія зорового нерва

Н47.2

11.

Хоріоретинальні рубці хвороби судинної оболонки очного яблука

Н31.0, Н31

14

1. Комплексне офтальмологічне обстеження в т.ч.

2. Електрофізіологічне, серологічне, флюоресцентна ангіографія

1. Консервативне лікування залежно від виявленої етіології

2. Магнітотерапія

3. Лазерокоагуляція при розривах судинної оболонки

Видужання – усунення ознак запалення і нормалізація функцій ока.

Покращання – зменшення запальної реакції ока.

Без змін – стабільність ознак хвороби і функцій ока.


 

1

2

3

4

5

6

7

12.

Гострий і підгострий іридоцикліт

Н20.0, Н20.1, Н20.2, Н20.8, Н22*, Н20.9

10-12

1. Комплексне офтальмологічне обстеження, в т.ч. серологічні дослідження

1. Консервативне лікування відповідно до виявленої етіології. Магнітотерапія

2. Оперативне лікування ускладнень і наслідків.

Видужання – усунення ознак запалення І нормалізація функції ока.

Покращання – зменшення запальної реакції ока, покращання здорових функцій

Без змін – стабільність ознак хвороби і функцій ока.

Хронічний іридоцикліт

Окремі типи іридоциклітів

Неуточнені іридоцикліти

13.

Глаукома

Н40

8-10

1. Комплексне офтальмологічне обстеження.

1. Антиглаукоматозна операція.

Видужання – нормалізація внутрішньо-очного тиску, гостроти зору і поля зору.

Покращання – нормалізація внутрішньо-очного тиску, підвищення гостроти зору, покращання поля зору.

Без змін – стабільність здорових функцій і стану внутрішньоочного тиску.

Природжена глаукома

14.

Катаракта

Н26

10-12

1. Комплексне офтальмологічне обстеження, в т.ч. електрофізіологічне.

2. УЗ-діагностика

1. Екстракція катаракти II ступеня, ускладнених, вторинних та катаракт III ступеня з імплантацією вyenрішньоочної лінзи.

2. Фотокоагуляція вторинних, плівчастих катаракт.

3. Комбіновані операції при катаракті в поєднанні з більмами, дефектами райдужки, фіброзом склистого тіла, відшаруванням сітківки.

Видужання – не можливе.

Покращання – підвищення гостроти зору покращення бінокулярного зору.

Без змін – стабільність гостроти зору, поля зору, внутрішньоочного тиску, при відсутності динаміки в інтенсивності і розміру порушень кришталика.

Природжена катаракта

Н28* Q12


 

1

2

3

4

5

6

7

15.

Порушення рефракції та акомодаці.

Н52

10-14

1. Комплексне офтальмологічне обстеження, в т.ч. дослідження анізейконії.

1. Підбір, виготовлення ізейконічних, ансквідистантних окулярів.

Видужання – нормалізація гостроти зору для даличини для близу, показників стану акомодації при еметропії, гіперметропії легкого ступеня.

Покращання – підвищення гостроти зору для

далечини і для близу, покращання стану акомодації при стабільності статичної рефракції.

Без змін – стабільність здорових функцій і статичної рефракції.

16.

Амбліопія

Н53.0

14

1. Комплексне офтальмологічне обстеження, в т.ч. електрофізіологічне.

1. Лазеростимуляція

2. Магнітотерапія 

3. Електростимуляція

Видужання – нормалізація гостроти зору для даличини для близу, показників стану акомодації і бінокулярного зору.

Покращання – підвищення гостроти зору, покращання стану монокулярної зорової фіксації.

Без змін – стабільність здорових функцій.

17.

Кератит

Н16

14-20

1. Комплексне офтальмологічне обстеження, в т.ч. серологічні дослідження.

1. Кератопластика

2. Лазеротерапія

3. Магнітотерапія

4. Кріотерапія

Видужання – зниження ознак запалення, відновлення прозорості рогівки, нормалізація функцій ока.

Покращання – зменшення ознак хвороби, підвищення зоревих функцій.

Без змін – стабільність ознак хвороби і функцій ока.

Склерит, епісклерит

Н15, Н15.1

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

18.

Помутніння рогівки

Н17

10-14

1. Комплексне офтальмологічне обстеження, в т.ч. електрофізіологічне.

1. Лікувальна кератопластика (оптична)

2. Кератопротезування

Видужання – відновлення прозорості рогівки і нормалізація гостроти зору.

Покращання – часткове розсмоктування помутніння, підвищення гостроти зору.

Без змін – стабільність стану рогівки і гостроти зору.

19.

Гострий кон'юнктивіт

Н10.0- Н10.3

5-7

 

 

Видужання – усунення ознак запалення.

Покращання – зменшення ознак запалення.

Без змін – стабільність ознак запалення.

Хронічний кон'юнктивіт

Н10.4

Блефаро-кон'юнктивіт

Н10.5

Інші неуточнені кон'юнктивіти

Н10.9

Блефарит

Н01.0

20.

Ячмінь

Н00

3-5

 

 

Видужання – усунення ознак запалення.

Покращання – зменшення ознак запалення.

Без змін – не буває.

21

Халязіон

Н00.1

3-5

 

 

Видужання – усунення ознак запалення, відсутність утвору.

Покращання – зменшення розміру утвору.

Без змін – стабільність ознак і розміру утвору.

22.

Птоз повіки

Н02.4

7-10

1. Комплексне офтальмологічне обстеження.

1. Оперативне лікування.

Видужання – усунення птозу і відновлення функції леватора верхньої повіки.

Покращання – часткове усунення птозу.

Без змін – стабільність положення верхньої повіки, ширини очної щілини.


 

1

2

3

4

5

6

7

23.

Дакріоаденіт

Н04.0

7-10

 

 

Видужання – усунення ознак хвороби. Покращання – зменшення ознак запальної реакції.

Без змін – стабільність ознак хвороби, положення і рухомості очей.

24.

Гостре і неуточнене запалення сльозовивідних протоків

Н04.3

5-7

1. Комплексне офтальмологічне обстеження

1. Операції дакріоцисториностомії, кон'юнктиво-риностомії

Видужання – повне відновлення прохідності сльозових шляхів, відсутність ознак запалення.

Покращання – часткове відновлення прохідності сльозових шляхів з ліквідацією ознак запалення.

Без змін – стабільність стану сльозових шляхів.

Хронічне запалення сльозовивідних протоків

Н04.4

Стеноз і недостатність сльозовиве-дення

Н04.5

Дакріоцистит новонароджених

Q10

3-5

25.

Гостре запалення очної ямки

Н05.0

10-14

 

 

 

26.

Набряк диска зорового нерва

Н47.1

7-10

1. Комплексне офтальмологічне обстеження, в т.ч. електрофізіологічне

2. Томографія орбіти

1. Лікування залежно від виявленої етіології

Видужання – усунення ознак набряку при збереженні нормальних здорових функцій.

Покращання – зменшення ознак набряку при збереженні нормальних ігрових функцій.

Без змін – стабільність стану диска здорового нерва і здорових функцій.


 

1

2

3

4

5

6

7

27.

Неврит зорового нерва

Н46

14

1. Республіканський центр. Комплексне офтальмологічне обстеження, в т.ч. електрофізіологічне.

1. Лікування залежно від виявленої етіології

Видужання – усунення ознак невриту і нормалізація здорових функцій.

Покращання – зменшення ознак запалення, покращання здорових функцій.

Без змін – стабільність стану очевого дна і здорових функцій.

28.

Збіжна співдружна косоокість

Н50.0

опер. лік. 3-7, консерви. 14

1. Комплексне офтальмологічне обстеження.

2. Операції виправлення особливих форм косоокості, мікрострабізму, післяопераційних гіперефектів, повторні операції.

Видужання – нормалізація бінокулярного зору, конвергенції, встановлення ортофорії.

Покращання – поліпшення стану бінокулярного зору, конвергенції, зменшення кута девіації за Гуршбергом.

Розбіжна співдружна косоокість

Н50.1

Переміжна гетеротропія

Н50.3

Інші та не уточнені гетеротропії

Н51

Гетерофорії

Н50.5

29.

Паралітична косоокість

Н49

опер. лік. 3-7, консерв. 14

1. Комплексне офтальмологічне обстеження.

1. Оперативне лікування/

Видужання – усунення кута девіації, діплопії, відновлення рухомості ока і бінокулярного зору.

Покращання – поліпшення рухомості ока, усунення диплопії, зменшення кута косоокості за Гіршбергом.

Без змін – стабільність стану рухомості ока, бінокулярного зору, величини кута девіації за Гіршбергом.


 

1

2

3

4

5

6

7

30.

Афакія Артифакія

Н27.0

14

1. Комплексне офтальмологічне обстеження.

1. Фотокоагуляція вторинної катаракти

2. Операції репозиції інтраокулярної лінзи.

3. Антиглаукоматозні та інші операції за показами.

Видужання – не можливе.

Покращання – підвищення гостроти зору, покращання стану бінокулярного зору.

Без змін – стабільність гостроти зору, бінокулярного зору, поля зору,  внутрішньо очного тиску, положення внутрішньо очної оптичної лінзи.

31.

Ністагм

Н55

опер.лік. 3-7, консерв. 14

1. Комплексне офтальмологічне обстеження, в т.ч.

2. Електрофізіологічне

1. Оперативне лікування

2. Підбір телескопічної корекції, ізейконічної

3. Магнітотерапія

4. Лазеротерапія

5. Електростимуляція

Видужання – не можливе.

Покращання – підвищення гостроти зору, зменшення інтенсивності нистагму, усунення компенсаторного повороту голови.

Без змін – стабільність гостроти зору, інтенсивності ністагму.

32.

Анофтальм,

Мікрофтальм,

Криптофтальм та інші природжені аномалії повік, сльозового апарату, очниці (крім птозу повіки)

Q11,

H47,

H58,

Q10,

H03,

H06

7-10

1. Комплексне офтальмологічне обстеження, в т.ч.

2. Електрофізіологічне

3. УЗ-діагностика

1. Реконструктивні, лікувальні або косметичні операції.

Видужання – усунення дефекту, відновлення функцій.

Покращання – часткове усунення дефекту.

Без змін – стабільність стану структур і функцій ока.

33.

Колобома та інші аномалії передніх сегментів ока

Q11

7-10

1. Комплексне офтальмологічне

обстеження, в т.ч. електрофізіологічне

1. Оперативне лікування за показами

2. Підбір ізейконічної, телескопічної корекції.

Видужання – усунення дефекту, нормалізація функцій.

Покращання – часткове усуненим дефект, підвищення зорових функцій.

Без змін – стабільність стану.

Очний альбінізм

H58*


 

1

2

3

4

5

6

7

34.

Природжені аномалії заднього сегмента ока (колобоми. аневризми, помутніння склистого тіла).

Q14,

H58,

H43,

H45

10-14

1. Комплексне офтальмологічне

обстеження, в т.ч. електрофізіологічне.

1. Оперативне лікування.

Видужання – не можливе.

Покращання – поліпшення зорових функцій, розсмоктування помутніть склистого тіла при стабільності стану очного дна.

Без змін – стабільність здорових функцій і змін в оці.

35.

Поверхнева травма ока і його придатків

S05

5-7

 

 

Видужання – нормалізація здорових функцій

положення і рухомості ока, усунення ознак запалення і посттравматичних дефектів ока та його додатків.

Покращання – поліпшення зорових функцій зменшення посттравматичних дефектів.

Без змін – стабільність зорових функцій і змін структур ока та додатків.

36.

Забій ока та його придатків

S05

10-14

1. Комплексне офтальмологічне обстеження.

1. Оперативне лікування наслідків травми за показами.

Видужання – нормалізація здорових функцій внутрішньоочного тиску, положення і рухомості ока, усмїсння ознак запалення і посттравматичних змін ока та його додатків.

Покращання – поліпшення зорових функцій, нормалізація внутрішньоочного тиску, усунення або зменшення посттравматичних змін ока та його додатків.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

 

Без змін – стабільність зорових функцій, внутрішньоочного тиску та посттравматичних змін ока і його додатків.

37.

Стороннє тіло в оці (зовнішній частині)

Т15

7-10

 

 

Видужання – відсутність стороннього тіла, ознак ураження зовнішньої оболонки ока при нормальних зорових функціях.

Покращення – відсутність стороннього тіла, підвищення гостроти зору, зменшення ознак запалення зовнішньої оболонки ока.

Без змін – стабільність стану ока та його функцій.

38.

Опік обмеженої ділянки ока і його придатків

Т26

5-20

1. Комплексне офтальмологічне обстеження.

1. Консервативне лікування

2. Операції тектонічної кератопластики, кон'юнктивальної пластики за показами.

Видужання – нормалізація зорових функцій, усунення ознак запалення, післяопікових змін і деформацій структур ока та його додатків.

Покращення – поліпшення зорових функцій, зменшення післяопікових змін структур ока та його додатків.

Без змін – стабільність зорових функцій і післяопікових змін структур ока та його додатків.

 

Автор-розробник:      головний дитячий офтальмолог МОЗ Украйні, д.м.н., професор, Сенякіна А.С.

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОНКОЛОГІЯ

 

 

 

 

Автор-розробник:   головний дитячий онколог МОЗ України,

к.м.н. Клімнюк Г.І.


 

ОНКОЛОГІЯ

II рівень медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКБ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пухлина печінки

С22

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі

3. R-графія органів грудної клітини

Організація стаціонарної допомоги на ІІІ-ІV рівні.

Диспансерне спостереження.

Своєчасність направлення

2

2.

Остеогенна саркома

С40

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі

3. R-графія ураженої ділянки

4. R-графія органів грудної клітини

Організація стаціонарної допомоги на ІІІ-ІV рівні.

Диспансерне спостереження.

Своєчасність направлення

2

3.

Саркома Юінга

С40

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі

3. R-графія ураженої ділянки

4. R-графія органів грудної клітини

Організація стаціонарної допомоги на ІІІ-ІV рівні.

Диспансерне спостереження.

Своєчасність направлення

2

4.

Нейробластома

С47

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі

3. R-графія органів грудної клітини

Організація стаціонарної допомоги на ІІІ-ІV рівні.

Диспансерне спостереження.

Своєчасність направлення

2

5.

Саркома м'яких тканин

С49

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі

3. R-графія органів грудної клітини

Організація стаціонарної допомоги на ІІІ-ІV рівні.

Диспансерне спостереження.

Своєчасність направлення

2

6.

Герміногенні пухлини

С49.5

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі

3. R-графія органів грудної клітини

Організація стаціонарної допомоги на ІІІ-ІV рівні.

Диспансерне спостереження.

Своєчасність направлення

2

7.

Пухлина Вільмса (нефро-бластома)

С64

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі

3. R-графія органів грудної клітини

Організація стаціонарної допомоги на ІІІ-ІV рівні.

Диспансерне спостереження.

Своєчасність направлення

2

8.

Неходжкінські злоякісні лімфоми

С82, С83

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі

3. R-графія органів грудної клітини

Організація стаціонарної допомоги на ІІІ-ІV рівні.

Диспансерне спостереження.

Своєчасність направлення

2

 


ОНКОЛОГІЯ

IІІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКБ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пухлина печінки

С22

1. Загальноклінічні обстеження

2. АФП

3. УЗД черевної порожнини.

4. КТ черевної порожнини.

1. Пункція новоутвору з цитологічним та гістологічним дослідженням біоптату.

Операція + ад'ювантна ПХТ* (для І-ІІ ст.).

Лікування ІІІ-ІV ст. проводиться на IV рівні.

Вилікування при І-ІІ стадіях

98

2.

Остеогенна саркома

С40

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі

3. R-графія органів грудної клітини

4. R-графія ураженої кістки

Лікування проводиться тільки на IV рівні

2

3.

Саркома Юінга

С40

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі

3. R-графія органів грудної клітини

4. R-графія ураженої кістки

5. Біопсія

Лікування проводиться тільки на IV рівні

2

4.

Нейробластома

С47

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі.

3. Біохімічний аналіз крові.

4. Функція згортаючої системи.

5. R-графія легень

6. УЗ дослідження орг. черевної порожнини.

7. Екскреторна урографія.

8/ Біопсія кісткового мозку.

9. Біопсія пухлини.

Операція + променева терапія та ХТ або неоад'ювантна ХТ* з подальшими операцією та ПТ+ПХТ.

При ІІІ-ІV ст. лікування проводиться на IV рівні.

Відсутність клінічних проявів пухлинного росту.

до 9 місяців


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Саркома м'яких тканин

С49

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі.

3. Біохімічний аналіз крові.

4. Функція згортаючої системи.

5. R-графія легень.

6. УЗ дослідження орг. черевної порожнини.

7. Екскреторна урографія.

8. МРТ зон ураження.

9. МРТ легень.

10. Біопсія кісткового мозку.

11. Біопсія пухлини.

Операція + променева терапія та ХТ або неоад'ювантна ХТ* з подальшими операцією та ПТ; при пухлинах сечовивідної системи лікування проводиться на IV рівні.

Відсутність клінічних проявів пухлинного росту.

до 1,5 року

6.

Герміногенні пухлини

С49.5

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі.

3. Біохімічний аналіз крові.

4. Функція згортаючої системи.

5. R-графія легень.

6. УЗ дослідження орг. черевної порожнини.

7. Екскреторна урографія.

8. КТ

9. МРТ зон ураження легень.

10. Біопсія кісткового мозку.

11. Біопсія пухлини.

Оперативне лікування + ПХТ*, у випадку неможливості виконання радикального оперативного втручання неоад'ювантна ПХТ* + операція + ад'ювантна ПХТ, лікування на IV рівні.

Відсутність клінічних проявів пухлинного росту.

19 тижнів

7.

Пухлина Вільмса (нефро-бластома)

С64

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі.

3. Біохімічний аналіз крові.

4. Функція згортаючої системи.

5. R-графія легень.

6. УЗ дослідження орг. черевної порожнини.

7. Екскреторна урографія.

8. КТ.

Операція + ПХТ* для І-ІІ (N-) ст.; ПХT + операція + променева терапія з ПХТ для ІІ(N+)-ІV ст., рабдоїдний та світлоклітиний варіант (люба ст.), лікування на IV рівні.

Відсутність клінічних проявів пухлинного росту.

до 66 тижнів


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Неходжкінські злоякісні лімфоми

С82, С83

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі.

3. Біохімічний аналіз крові з визнач. ЛДГ.

4. R-графія органів грудної клітини.

5. УЗ-дослідження орг. черевної порожнини.

6. КТ.

7. Мієлограма.

8. Пункція (біопсія) л/вузла.

9. Піднаркозна пальпація.

Лікування проводиться тільки на IV рівні

5

 


ОНКОЛОГІЯ

V рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічна форма

Шифр МКБ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пухлина печінки

С22

1. Загальноклінічні дослідження

2. АФП

3. УЗД

4. КТ

5. МРТ черевної порожнини

6. Біопсія пухлини з цитологічним, гістологічним, цито(гісто) імунохімічним дослідженням.

7. Сцинтіграфія.

8. Ангіографія

Лікування за обрани протоколом: операція + ад'ювантна ХТ* або нелад’ювантна ХТ* + операція + ПХТ

Вилікування при І-ІІІ стадіях, відсутність клінічних проявів пухлинного росту у 30% хворих при IV ст.

98

2.

Остеогенна саркома

С40

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі.

3. Біохімічний аналіз крові.

4. Функція згортаючої системи.

5. R-графія легень.

6. Біопсія пухлини + гісто/цитохімічні дослідження біоптату.

7. КТ.

8. МРТ.

9. Ангіографія.

Інтенсивна ПХТ*, (в т.ч. внутрішньоартеріальна селективна) радикальне оперативне втручання (в т.ч. органозберігаюче), ад'ювантна ПХТ.

Відсутність клінічних проявів пухлинного росту у 60% хворих.

до 1,5 року

3.

Саркома Юінга

С40

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі.

3. Біохімічний аналіз крові.

4. Функція згортаючої системи.

5. УЗ черевної порожнини.

6. R-графія легень

Інтенсивна ПХТ*, променева терапія, оперативне втручання (в т.ч. органозберігаюче), ад'ювантна ПХТ

Відсутність клінічних проявів пухлинного росту у 70% хворих.

до 40 тижнів


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Екскреторна урографія.

8. Біопсія кісткового мозку.

9. Біопсія пухлини+гісто/цитохімічні дослідження біоптату.

10. КТ.

11. МРТ.

12. Сцинтіграфія.

 

 

 

4.

Нейробластома

С47

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі.

3. Біохімічний аналіз крові.

4. Функція згортаючої системи.

5. УЗ черевної порожнини.

6. R-графія легень

7. Екскреторна урографія.

8. Біопсія кісткового мозку.

9. Біопсія пухлини+гісто-, цитохімічні дослідження біоптату.

10. КТ.

11. МРТ.

12. Сцинтіграфія.

Лікування за обраним протоколом (хіміотерапія, операція, променева терапія в різних комбінаціях, що залежить від локалізації, стадії та чутливості пухлини)

Відсутність клінічних проявів пухлинного росту у 70% хворих.

Тривалість лікування до 238 днів

5.

Саркома м'яких тканин

С49

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі.

3. Біохімічний аналіз крові.

4. Функція згортаючої системи.

5. УЗ дослідження черевної порожнини.

6.  R-графія легень

7. Екскреторна урографія.

8. Біопсія кісткового мозку.

9. Біопсія пухлини+гісто/цитохімічні дослідження біоптату.

10. КТ

11. МРТ

Лікування за обраним протоколом (хіміотерапія, операція, променева терапія).

Відсутність клінічних проявів пухлинного росту

у 60% хворих I-III ст.;

у 40% хворих IV ст.

до 1,5 року


 

1

2

3

4

5

6

7

6.

Герміногенні пухлини

С49.5

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі.

3. Біохімічний аналіз крові.

4. Функція згортаючої системи.

5. УЗ дослідження черевної порожнини.

6. R-графія легень.

7. Екскреторна урографія.

8. Біопсія кісткового мозку.

9. Біопсія пухлини+гісто/цитохімічні дослідження біоптату.

10. Сцинтіграфія

11. КТ

12. МРТ

Оперативне лікування + ПХТ*, у випадку неможливості виконання радикального оперативного втручання: неоад'ювантна ПХТ + операція + ад'ювантна ПХТ

Відсутність клінічних проявів пухлинного росту у 60% І-ІІІ ст.; 20% – IV ст. хворих.

до 19 тижнів

7.

Пухлина Вільмса (нефро-бластома)

С64

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі.

3. Біохімічний аналіз крові.

4. Функція згортаючої системи.

5. УЗ дослідження черевної порожнини.

6. R-графія легень.

7. Екскреторна урографія.

8. КТ.

9. МРТ Черевної порожнини.

10. Гістологічне вивчення біоптату (лунктату) з визначенням гістологічного підтипу.

Лікування за обраним протоколом відповідно стадії, гістологічного варіанту пухлини.

Відсутність клінічних проявів пухлинного росту.

до 66 тижнів


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Неходжкінські злоякісні лімфоми

С82, С83

1. Загальний аналіз крові.

2. Аналіз сечі.

3. Біохімічний, аналіз крові з визначенням ЛДГ.

4. УЗ дослідження орг. черевної порожнини.

5. R-графія ОГК.

6. Мієлограма.

7. Пункція (біопсія) л/вузла.

8. Імуноферментне, імуноцито/гістохімічне дослідження біоптату, стернального пунктату, ліквору.

9. КТ.

10. МРТ уражених ділянок.

11. Діагностічна торако/лапаротомія.

12. Гамасцинтіграфія.

13. Біопсія.

Лікування за обраним протоколом, при необхідності променева терапія, хірургічне втручання.

Відсутність клінічних проявів пухлинного росту у 70% хворих.

до 2 років, в залежності від варіанту лімфоми.

 

*– лікування проводиться за протоколом, який прийнятий в даному ЛПЗ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ОРТОПЕДІЯ

ТРАВМАТОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           головний дитячий ортопед-травматолог

МОЗ України, д.м.н. Крисюк А.П.,

д.м.н. Куценок Я.Б., к.м.н. Лучко Р.В.,

к.м.н. Кінчая-Поліщук Т.А.


 

ДИТЯЧА ОРТОПЕДІЯ – ТРАВМАТОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Шифр  МКЗ-10

РЛ, ЦРЛ (травматолого-ортопедичні відділення)

Критерії якості та результати лікування (клініко-рентгенологічні)

Середня тривалість лікування (дн.)

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджене недорозвинення верхньої кінцівки

Q71.0

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія верхньої кінцівки.

Направлення на лікування в ОДЛ, НДІ.

Діагностика до 1 року.

 

2.

Вроджена криворукість

Q71.4

1. Визначення ортопедичного і соматично­го статусу.

2. Рентгенографія передпліччя і кисті.

Направлення на лікування в ОДЛ, НДІ.

Діагностика до 1 року.

 

3.

Синдактилія та недорозвинення китиці

Q70

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія кистей.

Направлення на лікування в ОДЛ.

Діагностика до 4 міс.

 

4.

Вроджені  недорозвинення стегна та гомілки

Q72

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія нижньої кінцівки.

Направлення на лікування в ОДЛ, НДІ.

Діагностика до 6 міс.

 

5.

Вроджений звих стегна

Q65

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія кульшових суглобів. *

3. Рекомендовано – УЗО кульшових суглобів (до року). *

Консервативне лікування дисплазії кульшових суглобів:

–  фіксація у відвідних конструкціях (профілактичні штанці, стремена Павлика, апарат Гневковського);

–  реабілітація (ЛФК, масаж).

Вроджений звих стегна – направлення на лікування в ОДЛ.

Відновлення функції, нормалізація співвідношень у суглобах.

 

6.

Соха уага

Q66.3

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія кульшових суглобів.

Направлення на лікування в ОДЛ.

Діагностика до 3-х років, (вроджена форма).

 


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Вроджена клишоногість

Q66.0

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. При потребі – рентгенографія стоп.

Легкі форми – консервативне лікування: до 1р. корекція етапними гіпсовими пов'язками; подальша фіксація стоп в ортезах.

Тяжкі форми – направлення на лікування в ОДЛ.

Відновлення форми стопи та функції.

 

8.

Плосковаль-гусна стопа

Q66.5

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. При потребі – рентгенографія стоп.

Легкі форми – консервативне лікування: ЛФК, масаж, супінатори.

Тяжкі форми – стопа качалка, направлення на лікування в ОДЛ

Відновлення форми та функції стопи.

 

9.

Сколіоз

Q67.5

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія хребта. *

І-ІІ ст. – консервативне лікування, ЛФК, масаж, плавання, фізметоди (ЕСМ).

ІІІ-ІV ст. – направлення на лікування в ОДЛ, НДІ.

Відновлення форми та функції, стабілізація процесу.

 

10.

Лійкоподібна, кілевидна деформація грудної клітини

Q67.7

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

Направлення на лікування в ОДЛ.

Діагностика до 3-х років.

 

11.

Вроджена кривошия

Q68.0

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Консультація окуліста.

3. Консультація невропатолога

4. Рентгенографія шийного хребта.

Консервативне лікування до 1 року – масаж, ЛФК, електрофорез з лідазою, парафінові аплікації.

Невиліковні та запущені випадки – направлення на оперативне лікування в ОДЛ.

Відновлення правильного уставлення голови та функції.

 

12.

Хондро-дистрофія

Q079

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів

Направлення на лікування в ОДЛ.

Діагностика до 3-х річного віку.

 

13.

Недосконалий остеогенез

Q78.0

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

При  переломах – репозиція переломів, гіпсова іммобілізація до зрощення.

Направлення на консультацію та лікування в ОДЛ, НДІ^

Відновлення форми та функції кінцівок.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

14.

Фіброзна дисплазія

Q079

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

При переломах – репозиція переломів, гіпсова іммобілізація до зрощення.

Направлення на консультацію та лікування в ОДЛ, НДІ.

Відновлення форми та функції кінцівок

 

15.

Родовий параліч Ерба-Дюшена, Дежерін-Клюмпке

Р10-Р15

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Консультація невропатолога.

3. Рентгенографія шийного відділу хребта.

Консервативне лікування (до 3-х років) спільно з невропатологом з перших діб життя: шина "голосуючого", медикаментозне лікування (вітаміни гр.В, прозерин, галантамін), ЛФК, масаж, ЕСМ.

Ускладнені випадки, вторинні деформації – направляти на лікування в ОДЛ, НДІ.

Відновлення форми та функції верхньої кінцівки.

 

16.

Рахіт та рахітоподібні деформації

Q076

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Консультація невролога.

Легкі форми – консервативне лікування: ЛФК, масаж, УФО, вітамін D, ортези, спостереження педіатра.

Тяжкі форми – направляти на лікування в ОДЛ.

Відновлення форми та функції кінцівок.

 

17.

Асептичний некроз голівки стегнової кістки

Q68

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія кульшових суглобів.*

Консервативне лікування – ліжковий режим, манжетковий витяг, фізметоди (електрофорез з кокарбоксилазою, парафінові аплікації), курантіл внутрішньовенно за схемою, масаж.

Ускладнені та запущені випадки – направляти на лікування в ОДЛ.

Відновлення форми голівки стегнової кістки та функції кінцівки.

 

18.

Артрогрипоз

М35

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.

3. Консультація невропатолога.

Легкі форми – консервативне лікування деформацій: ЛФК, масаж, ЕСМ, етапні гіпсові пов'язки, ортези.

Тяжкі форми – направляти на лікування в ОДЛ.

Відновлення форми та функції кінцівок.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

19.

Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів (деформуючий артроз, кистовидна перебудова, асептичний некроз)

М15-М19

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених суглобів. *

Легкі форми – консервативне лікування: манжетковий витяг, масаж, ЛФК, парафінові аплікації, курантіл внутрішньовенно за схемою, УВЧ, електрофорез з кокарбоксилазою.

Тяжкі форми – направляти на лікування в ОДЛ.

Відновлення форми та функції.

 

20.

Забій, розтяг

Т03

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів – при потребі.

Консервативне лікування – імобілізуючі пов'язки, УВЧ, електрофорез з новокаїном та йодистим калієм, масаж.

Відновлення форми та функції.

 

21.

Переломи довгих кісток (позасуглобові)

S72

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів при зміщенні – контрольні рентгенографії після репозиції. *

Консервативне лікування – за показанням репозиція, постійна іммобілізація гіпсовими пов'язками, реабілітація (ЛФК, масаж).

Ускладнені випадки – направляти на лікування в ОДЛ.

Відновлення форми та функції кінцівок.

 

22.

Переломи кісток (внутрішньо-суглобові)

S82

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів. *

Лікування переломів без зміщення: гіпсова іммобілізація, реабілітація (ЛФК, масаж, парафінові аплікації, електрофорез з йодистим калієм).

Переломи зі зміщенням – направляти на лікування в ОДЛ.

Відновлення форми та функції.

 

23.

Перелом хребта, миски, лопатки.

Т08

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.

Іммобілізація. Направляти на лікування в ОДЛ.

Діагностика протягом 24-х годин після звертання.

 

24.

Вроджений несправжній суглоб

S74

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.

Направлення на лікування в ОДЛ, НДІ.

Діагностика протягом 1-го року життя.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

25.

Епіфізарна та спондиепіфізарна дисплазія

S78

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.

Направляти на діагностику і лікування в ОДЛ, НДІ.

Діагностика після появи скарг.

 

26.

Кістково-хрящові екзостози

М87

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.

Направлення на лікування в ОДЛ, НДІ.

Діагностика після появи скарг.

 

27.

Наслідки гострого гематогенного остеомієліта

М86

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.

Направлення на лікування в ОДЛ, НДІ.

Діагностика порушень протягом 1-го року життя.

 

28.

Аневризмальна та солітарна кісткова кіста

М95

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія ураженого сегмента.

3. Консультація онколога

Направлення на лікування в ОДЛ, НДІ.

Діагностика після появи скарг.

 

29.

Остеоїдостеома

D16

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія ураженого сегмента.

3. Консультація онколога.

Направлення на лікування в ОДЛ, НДІ.

Діагностика після появи скарг.

 

30.

Юнацький епіфізеоліз голівки стегнової кістки

М42

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія кульшових суглобів (в задній і боковій проекціях).

Направлення на лікування ОДЛ, НДІ.

Діагностика після появи скарг.

 

31.

ДЦП

G80

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. При потребі рентгенографія суглобів з наявними деформаціями.

3. Консультація невропатолога.

1. Консервативне лікування – етапне гіпсування, ортези.

2. Медикаментозна терапія за призначеннями невропатолога.

3. Реабілітація – ЛФК, масаж.

4. СКЛ.

Складні випадки – направляти в ОДЛ.

Діагностика протягом двох років життя.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

32.

Відкриті переломи кісток

S21, 31, 41, 51, 61, 71, 81, 91

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія ураженого сегмента.

Хірургічна обробка рани, протишокова терапія, знеболення, антибіотики, іммобілізація, евакуація за призначенням (ОДЛ).

Діагностика протягом однієї години після звертання.

 

 


ДИТЯЧА ОРТОПЕДІЯ – ТРАВМАТОЛОГІЯ

III рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Шифр МКБ-10

МДЛ, МЛ, ОЛ, ОДЛ (травматолого-ортопедичні відділення)

Критерії якості та результати лікування (клініко-рентгенологічні)

Тривалість ліжко-днів

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджене недорозвинення верхньої кінцівки

Q71.0

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія верхньої кінцівки.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативне лікування: усунення деформацій та вкорочень шляхом накладання дистракційних апаратів, коригуючих остеотомій. Фіксація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – ЛФК, масаж, СКЛ. Направлення в НДІ складних і ускладнених випадків.

Відновлення форми та функції кінцівки.

40

2.

Вроджена криворукість

Q71.4

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія передпліччя і кистей.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора

Консервативне лікування – ЛФК, коригуючі гіпсові пов'язки, ортези, масаж.

Оперативне лікування – операція Олбі до 3 років, накладання апаратів Ілізарова з остеотомією передпліччя та їх подовженням. Реабілітація – ортези, ЛФК, масаж, СКЛ.

Направлення в НДІ складних і ускладнених випадків.

Відновлення форми та функції верхньої кінцівки.

20

3.

Синдактилія та недорозвинення китиці

Q70

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія кистей.

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативні втручання з шкірною пластикою (при потребі).

Реабілітація – ЛФК, масаж.

Направлення в НДІ складних і ускладнених випадків.

Відновлення форми та функції кисті.

18


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Вроджені  недорозвинення стегна та гомілки

Q70

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія нижньої кінцівки.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Консервативне лікування – призначення масажу, ортопедичних туторів, ортезів.

Оперативне лікування – подовження гомілки і стегна в дистракційних апаратах, коригуючі остеотомії.

Реабілітація – ЛФК, масаж, СКЛ.

Направлення в НДІ складних і ускладнених випадків.

Відновлення форми та функції нижньої кінцівки.

30

5.

Вроджений звих стегна

Q65

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія кульшових суглобів.*

3. Рекомендовано – УЗО кульшових суглобів (до 1 року).*

4. Загальний аналіз крові і сечі.

5. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

6. Визначення групи крові і резус-фактора.

Консервативне лікування до 3-х р. – функт. вправлення, фіксація відводячими апаратами та шинами Гневковського, Шнейдерова, Віленського, Павліка.

Оперативне лікування – позасуглобові коригуючі остеотомії стегна.

Реабілітація – ЛФК, масаж, парафінові аплікації, СКЛ.

Направлення в НДІ складних випадків.

Нормалізація співвідношень в суглобі, відновлення функції.

25-30

6.

Соха уага

Q66.3

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія кульшових суглобів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативне лікування – коригуючі остеотомії з МОС. Реабілітація – ЛФК, масаж, парафінові аплікації.

Направлення в НДІ складних і ускладнених випадків.

Нормалізація співвідношень в суглобі, відновлення функції.

25-30


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Вроджена клишоногість

Q66.0

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. При потребі – рентгенографія стоп.

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Консервативне лікування – корекція етапними гіпсовими пов'язками.

Оперативне лікування на м'яких тканинах, кістках, іммобілізація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – фіксація стоп в ортезах, масаж, ЛФК, ЕСМ.

Направлення в НДІ складних випадків.

Відновлення форми та функції стопи.

15

8.

Плосковаль-гусна стопа

Q66.5

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. При потребі – рентгенографія стоп.

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Консервативне лікування (ЛФК, масаж, супінатори).

Оперативне лікування на м'яких тканинах.

Направлення в НДІ для оперативного лікування.

Відновлення форми та функції стопи.

15

9.

Сколіоз

Q67.5

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія хребта.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Консервативне лікування – ЛФК. масаж, фізметоди, коригуючий корсет.

Спостереження з контролем 1р/6міс., СКЛ.

Направлення в НДІ тяжких випадків.

Відновлення функції та часткове відновлення форми хребта.

20-25

10.

Лійкоподібна, кілевидна деформація грудної клітини

Q67.7

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія грудної клітини.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Консервативне лікування – ЛФК, масаж.

Оперативне лікування.

Направлення на оперативне лікування в НДІ центри дит.орт. ускладнених і запущених випадків.

Відновлення форми та функції грудної клітини.

20


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

Вроджена кривошия

Q68.0

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Загальний аналіз крові і сечі.

3. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

4. Визначення групи крові і резус-фактора.

5. Консультація окуліста.

6. Консультація невропатолога.

7. Рентгенографія шийного відділу хребта.

Оперативне лікування – теноміотомія m.sternocleidomastoideus, фіксація ватно-марлевою пов'язкою Шанца.

Направлення в НДІ складних випадків.

Відновлення правильного уставлення голови та функції.

10

12.

Хондро-дистрофія

Q079

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Вміст Са і Р крові і сечі.*

Оперативне лікування – коригуючі остеотомії, подовження гомілок в апаратах Ілізарова. Фіксація гіпсовими пов'язками, ортези.

Реабілітація – ЛФК, масаж, парафінові аплікації, СКЛ.

Направлення в НДІ складних випадків.

Усунення деформацій та нормалізація довжини кінцівок.

20

13.

Недосконалий остеогенез

Q78.0

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Вміст Са і Р крові і сечі.*

Консервативне лікування – накладання гіпсових пов'язок, репозиція переломів.

Оперативне лікування – коригуючі остеотомії при наявності деформацій, металоостеосинтез. Фіксація гіпсовими пов'язками. Реабілітація – ЛФК, масаж.

Медикаментозні препарати – кальцітонін, відеїн, препарати кальцію.

Направлення в НДІ складних випадків.

Усунення деформацій та нормалізація довжини кінцівок.

25


 

1

2

3

4

5

6

7

14.

Фіброзна дисплазія

Q79

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Консервативне лікування – гіпсові пов'язки при виникненні деформацій та загрозі патологічних переломів, закриті репозиції переломів.

Оперативне лікування – коригуючі остеотомії з МОС, внутрікісткові резекції патологічних вогнищ з кістковою пластикою. Фіксація гіпсовими пов'язками.

Направлення в НДІ складних випадків

Ліквідація деформацій кінцівок, нормалізація структури кісток. Відновлення функції.

20

15.

Родовий параліч Ерба-Дюшена, Дежерін-Клюмпке

Р10-Р15

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Консультація невропатолога.

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Рентгенографія суглобів верхньої кінцівки при потребі; шийного відділу хребта.

Консервативне лікування (до 3-х років) сумісно з невропатологом з перших діб життя (шина "голосуючого", медикаментозне лікування).

Операція Епіскопо, Маєра, Стандлера, Джанелідзе, транспозиція сухожилків і т.п. Фіксація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ЕСМ, СКЛ.

Направлення в НДІ складних випадків.

Покращання функції верхньої кінцівки та нормалізація уставлення кінцівки.

20

16.

Рахіт та рахітоподібні деформації

Q76

1. Визначення ортопедичного і соматичного синусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Вміст Са і Р крові і сечі. *

7. Консультація нефролога.

Консервативне лікування – ЛФК, масаж, УФО, вітамін D, препарати кальцію, ортези.

Оперативне лікування – операції на окісті, коригуючі остеотомії. Фіксація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ЕСМ, вітамін D, препарати кальцію, СКЛ.

Направлення в НДІ складних і ускладнених випадків.

Відновлення форми та функції нижньої кінцівки.

20


 

1

2

3

4

5

6

7

17.

Асептичний некроз голівки стегнової кістки

Q68

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. УЗО кульшового суглоба при потребі.

Консервативне лікування – ліжковий режим, манжетковий витяг, ЛФК, масаж, фізметоди (електрофорез з кокарбоксилазою, парафінові аплікації), курантіл внутрішньовенно за схемою.

Оперативне лікування – за показаннями в III-V стадіях процесу – коригуючі остеотомії з МОС. Гіпсова пов'язка при потребі.

Реабілітаційне лікування – ЛФК, масаж в поєднанні з повторним курсом консервативного лікування, СКЛ.

Направлення в НДІ складних випадків.

Нормалізація співвідношень в суглобі, відновлення форми голівки стегнової кістки та функції нижньої кінцівки.

30

18.

Артрогрипоз

М35

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.

3. Консультація невропатолога.

4. Загальний аналіз крові і сечі.

5. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

6. Визначення групи крові і резус-фактора.

Консервативне лікування деформацій – ЛФК, етапні гіпсові пов'язки.

Оперативні втручання на м'яких тканинах та кістках.

Фіксація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ЕСМ, парафінові аплікації, СКЛ.

Направлення в НДІ складних і запущених випадків.

Відновлення форми та функції кінцівок.

30

19.

Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів (деформуючий артроз, кистовидна перебудова, асептичний некроз)

М15-М19

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Консервативне лікування – манжетковий витяг, ЛФК, парафінові аплікації, курантіл внутрішньовенно за схемою, УВЧ, електрофорез з кокарбоксилазою і лідазою.

Оперативне лікування – коригуючі остеотомії довгих кісток з МОС.

Реабілітація – ЛФК, масаж, СКЛ.

Направлення в НДІ складних і запущених випадків.

Ліквідація больового синдрому, відновлення функції. При ендопротезуванні – відновлення форми та функції.

25


 

1

2

3

4

5

6

7

20.

Переломи довгих кісток (позасуглобові)

S72

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів при зміщенні – контрольна рентгенографія після репозиції.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. ЯМР при потребі.

7. Консультація уролога, нейрохірурга при потребі.

1. Повторна репозиція.

2. При відсутності співставлення – оперативне лікування: відкрита репозиція з МОС.

При потребі гіпсова іммобілізація.

Реабілітація – ЛФК, масаж, парафінові аплікації, ЕСМ.

Складні випадки направляти в НДІ.

Відновлення форми та функції кінцівок.

20

21.

Перелом хребта, миски, лопатки без пошкодження спинного мозку.

Т08

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. ЯМР при потребі.

7. Консультація уролога, нейрохірурга при потребі

Консервативне лікування – ліжковий режим, функціональний витяг, закрита репозиція.

Оперативне лікування – за показаннями: відкрита репозиція, МОС.

Гіпсова іммобілізація при потребі.

Реабілітація – ЛФК, масаж, СКЛ.

Складні випадки направляти в НДІ.

Відновлення форми та функції.

60

22.

Переломи кісток (внутрішньо-суглобові)

S62

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора

Закрита репозиція. Іммобілізація гіпсовими пов'язками. Відкрита репозиція за показаннями, МОС.

Фіксація гіпсовими пов'язками, апаратами зовнішньої фіксацією.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ортези, СКЛ.

Складні випадки направляти в НДІ.

Відновлення форми та функції.

25


 

1

2

3

4

5

6

7

23.

Вроджений несправжній суглоб

S74

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативне лікування – резекція несправжнього суглоба з кістковою пластикою та накладанням компр.дистр.апарата (білокальний остеосинтез). Іммобілізація гіпсовими пов'язками, ортези.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ЕСМ.

Направлення в НДІ ускладнених випадків.

Відновлення форми та функції сегмента.

30

24.

Епіфізарна та спондиепіфізар-на дисплазія

S78

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Консервативне лікування – оберігаючий режим, масаж, ЛФК, фізпроцедури (парафінові аплікації, електрофорез з кокарбоксилазою і лідазою, ЕСМ, фонофорез), курантіл внутрішньовенно за схемою.

Оперативне лікування – коригуючі остеотомії, при потребі МОС.

Іммобілізація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ЕСМ, повторні курси консервативного лікування, СКЛ.

Направлення в НДІ ускладнених випадків.

Відновлення форми та функції кінцівок.

25

25.

Кістково-хрящові екзостози

М87

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Гістологічне дослідження видаленого екзостозу.

Оперативне лікування – видалення поодиноких екзостозів, неускладених вторинними деформаціями. Ортези.

Направлення в НДІ ускладнених і складних випадків.

Відновлення форми та функції.

15


 

1

2

3

4

5

6

7

26.

Наслідки гострого гематогенного остеомієліта (патологічний звих стегна)

М86

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів та кульшових суглобів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. УЗД кульшового суглоба.

7. ЯМР при потребі.

Консервативне лікування з метою профілактики патологічного звиху стегна (відвідні апарати, витяг). Закрите вправлення звиху стегна після функціонального витягу з фіксацією у відвідних апаратах.

Оперативне лікування –видовження кінцівок, коригуючі остеотомії. Гіпсова пов'язка.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ЕСМ, СКЛ.

Направлення в НДІ складних і ускладнених випадків.

Відновлення форми та функції кінцівок.

20

27.

Аневризмальна та солітарна кісткова кіста

М95

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія ураженого сегмента.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Гістологічне дослідження – обов'язково.

7. УЗД при потребі.*

8. ЯМР при потребі.

9. Консультація онколога.

Консервативне лікування: пункції з введенням інгібіторів протеолізу в І і II стадіях, іммобілізація, розвантаження.

Оперативне лікування – внутрікісткова резекція кістки з пластикою ало- і ксенотрансплантатами.

Гіпсова іммобілізація та ортези.

Реабілітація – ЛФК, масаж.

Направлення в НДІ ускладнених випадків.

Відновлення форми, структури та функції.

3 – пункційна терапія,

17 – оперативне лікування.

28.

Остеоїд-остеома

D16

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія ураженого сегмента.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

Оперативне лікування – резекція в межах здорової тканини з пластикою ало- і ксенотрансплантатами.

Гіпсова іммобілізація та ортези.

Реабілітація – ЛФК, масаж.

Відновлення форми, структури та функції кінцівок.

15


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Гістологічне дослідження – обов'язково.

7. УЗД при потребі.*

8. ЯМР при потребі.

9. Консультація онколога

Направлення в НДІ ускладнених випадків.

 

 

29.

Юнацький епіфізеоліз голівки стегнової кістки

М42

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія кульшових суглобів (в задній і боковій проекціях).*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Консультація ендокринолога.

Консервативне лікування – ліжковий режим, скелетний витяг.

Реабілітація – ЛФК, масаж.

Оперативне лікування – епіфізіодез ГСК, коригуючі остеотомії з МОС.

Гіпсова іммобілізація при потребі.

Реабілітація – ЛФК, масаж, СКЛ.

Направлення в НДІ ускладнених випадків.

Нормалізація співвідношень в суглобі, відновлення функції.

25

30.

ДЦП

G80

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. 3 наявними деформаціями при потребі – рентгенографія.

3. Консультація невропатолога.

4. Загальний аналіз крові і сечі.

5. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

6. Визначення групи крові і резус-фактора.

Консервативне лікування спільно з невропатологом – етапне гіпсування, ортези, медикаментозна терапія.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ЕСМ.

Оперативне лікування – на м'яких тканинах (сухожилки, м'язи), кістках (коригуючі остеотомії з МОС, артродези).

Гіпсова іммобілізація при потребі.

Реабілітація – ЛФК, масаж, СКЛ.

Направлення в НДІ ускладнених випадків.

Усунення деформацій, покращання функції.

15


 

1

2

3

4

5

6

7

31.

Відкриті переломи кісток

S21, 31, 41, 51, 61, 71, 81, 91

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія ураженого сегмента.

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Хірургічна обробка рани. За показаннями повторна репозиція, оперативне лікування – відкрита репозиція, МОС, скелетний витяг, апарати зовнішньої фіксації.

Гіпсова іммобілізація при потребі.

Антибіотикотерапія.

Реабілітація – ЛФК, масаж, СКЛ.

Направлення в НДІ ускладнених випадків.

Відновлення форми та функції.

25

 


ДИТЯЧА ОРТОПЕДІЯ – ТРАВМАТОЛОГІЯ

IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Шифр МКБ-10

НДІ, УДСЛ «Охматдит»

Критерії якості та результати лікування (клініко-рентгенологічні)

Тривалість ліжко-днів

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджене недорозвинення верхньої кінцівки

Q71.0

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія верхньої кінцівки.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативне лікування: усунення деформацій та вкорочень шляхом накладання дистракційних апаратів, коригуючих остеотомій.

Фіксація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – ЛФК, масаж, СКЛ.

Відновлення форми та функції кінцівки.

40

2.

Вроджена криворукість

Q 71.4

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія передпліччя і кистей.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора

Оперативне лікування – операція Олбі до 3 років, накладання апаратів Ілізарова з остеотомією передпліччя та їх подовженням.

Реабілітація – ортези, ЛФК, масаж, СКЛ.

Відновлення форми та функції верхньої кінцівки.

60

3.

Синдактилія та недорозвинення китиці

Q70

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія кистей.

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативні втручання з шкірною пластикою (при потребі) на м’яких тканинах та кістках кистей.

Відновлення форми та функції кисті.

18


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Вроджені недорозвинення стегна та гомілки

Q70

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія нижньої кінцівки.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативне лікування – подовження гомілки і стегна в дистракційних апаратах, коригуючі остеотомії.

Реабілітація – ЛФК, масаж, парафінові аплікації, СКЛ.

Відновлення форми та функції нижньої кінцівки.

60

5.

Вроджений звих стегна

Q65

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія кульшових суглобів.*

3. Рекомендовано – УЗО кульшових суглобів (до 1 року).*

4. Загальний аналіз крові і сечі.

5. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

6. Визначення групи крові і резус-фактора.

7. ЯМР при потребі.

Консервативне лікування у тяжких випадках.

Оперативне лікування – позасуглобові коригуючі остеотомії стегна з МОС, остеотомії тазу, відкрите вправлення звиху артротомії, низведення великого вертлюга, остеотомія Шанца, ендопротезування.

Реабілітація – ЛФК, масаж, парафінові аплікації, електрофорези з новокаїном, препарати проти остеопорозу (відеїн, міакальцик), СКЛ.

Нормалізація співвідношень в суглобі, відновлення функції.

25-30

6.

Соха уага

Q66.3

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія кульшових суглобів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативне лікування – коригуючі остеотомії з проксимального кінця стегна з МОС.

Реабілітація – ЛФК, масаж, парафінові аплікації, СКЛ.

Нормалізація співвідношень в суглобі, відновлення функції.

25-30


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Вроджена клишоногість

Q66.0

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. При потребі – рентгенографія стоп.

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативне лікування на м'яких тканинах, кістках стопи – коригуючі остеотомії, артродези, іммобілізація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – фіксація стоп в ортезах, масаж, ЛФК, ЕСМ.

Відновлення форми та функції стопи.

15

8.

Плосковаль-гусна стопа

Q66.5

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. При потребі – рентгенографія стоп.

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативне лікування на м'яких тканинах (до 5р.) та кістках стопи за Х.З.Гафаровим після 8-10 років. Іммобілізація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – фіксація стоп в ортезах, масаж, ЛФК, ЕСМ.

Відновлення форми та функції стопи.

15

9.

Сколіоз

Q67.5

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія хребта.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Хірургічне лікування при сколіозі ІІІ-ІV ст. Реабілітація – ЛФК, масаж, ЕСМ, СКЛ.

Відновлення функції та часткове відновлення форми хребта.

20-25

10.

Лійкоподібна, кілевидна деформація грудної клітини

Q67.7

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія грудної клітини.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативне лікування ускладнених випадків.

Реабілітація – ЛФК, масаж, СКЛ.

Відновлення форми та функції грудної клітини.

20


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

Вроджена кривошия

Q68.0

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Загальний аналіз крові і сечі.

3. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

4. Визначення групи крові і резус-фактора.

5. Консультація окуліста.

6. Консультація невропатолога.

7. Рентгенографія шийного відділу хребта.

Оперативне лікування запущених випадків, рецидивів – теноміотомія m.sternocleidomastoideus, фіксація ватно-марлевою пов'язкою Шанца.

Реабілітація – ЛФК, масаж.

Відновлення правильного уставлення голови та функції.

16

12.

Хондро-дистрофія

Q079

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Вміст Са і Р крові і сечі.*

Оперативне лікування – подовження гомілок в апаратах зовнішньої фіксації, коригуючи остеотомії. Фіксація гіпсовими пов'язками, ортези.

Реабілітація – ЛФК, масаж, парафінові аплікації, СКЛ.

Усунення деформацій та нормалізація довжини кінцівок.

40

13.

Недосконалий остеогенез

Q78.0

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Вміст Са і Р крові і сечі.*

Консервативне лікування – накладання гіпсових пов'язок, репозиція переломів.

Оперативне лікування – коригуючі остеотомії при наявності деформацій, металоостеосинтез. Фіксація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – ЛФК, масаж.

Медикаментозні препарати – кальцітонін, відеїн, препарати кальцію.

Усунення деформацій та нормалізація довжини кінцівок.

25


 

1

2

3

4

5

6

7

14.

Фіброзна дисплазія

Q79

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. ЯМР при потребі.

Оперативне лікування – коригуючі остеотомії з МОС, внутрікісткові резекції патологічних вогнищ з кістковою пластикою та кергапом.

Фіксація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – ЛФК, масаж.

Медикаментозні препарати – кальцітонін, відеїн, препарати кальцію.

Ліквідація деформацій кінцівок, нормалізація структури кісток. Відновлення функції.

20

15.

Родовий параліч Ерба-Дюшена, Дежерін-Клюмпке

Р10-Р15

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Консультація невропатолога.

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Рентгенографія суглобів верхньої кінцівки при потребі; шийного відділу хребта.

Оперативне лікування – операції Епіскопо, Маєра, Стандлера, Джанелідзе, транспозиція сухожилків і т.п., артродези променево-зап'ясного, плечового суглобів, остеотомії кісток.

Фіксація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ЕСМ, ортези, СКЛ.

Покращання функції та відновлення правильного уставлення.

20

16.

Рахіт та рахітоподібні деформації

Q76

1. Визначення ортопедичного і соматичного синусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Вміст Са і Р крові і сечі. *

7. Консультація нефролога.

Оперативне лікування – операції на окісті, коригуючі остеотомії.

Фіксація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ЕСМ, вітамін D, препарати кальцію, остеотропні препарати (міакальцік, відеїн), СКЛ.

Відновлення форми та функції нижньої кінцівки.

20


 

1

2

3

4

5

6

7

17.

Асептичний некроз голівки стегнової кістки

Q68

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. УЗО кульшового суглоба при потребі.

Консервативне лікування – ліжковий режим, манжетковий витяг, ЛФК, масаж, фізметоди (електрофорез з кокарбоксилазою, парафінові аплікації), курантіл внутрішньовенно за схемою.

Оперативне лікування – за показаннями в III-V стадіях процесу – коригуючі остеотомії з МОС. Гіпсова пов'язка при потребі.

Реабілітаційне лікування – ЛФК, масаж в поєднанні з повторним курсом консервативного лікування, СКЛ.

Нормалізація співвідношень в суглобі, відновлення форми голівки стегнової кістки та функції нижньої кінцівки.

30

18.

Артрогрипоз

М35

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.

3. Консультація невропатолога.

4. Загальний аналіз крові і сечі.

5. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

6. Визначення групи крові і резус-фактора.

Консервативне лікування важких уражень в етапних гіпсових пов’язках.

Оперативні втручання на м'яких тканинах та кістках – пересадка м'язів, подовження сухожилків, артротомії, коригуючі остеотомії, оперативне лікування звиху стегна.

Фіксація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ЕСМ, парафінові аплікації, СКЛ.

Відновлення форми та функції кінцівок.

30

19.

Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів (деформуючий артроз, кистовидна перебудова, асептичний некроз)

М15-М19

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативне втручання на стегні і кістках таза та інших кістках – остеотомії, артропластики, ендопротезування.

Реабілітація – масаж, ЛФК, парафінові аплікації, курантіл внутрішньовенно за схемою, УВЧ, електрофорез з кокарбоксилазою і ліпазою, СКЛ.

Ліквідація больового синдрому, відновлення функції. При ендопротезуванні – відновлення форми та функції.

25


 

1

2

3

4

5

6

7

20.

Переломи довгих кісток (позасуглобові)

S72

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів при зміщенні – контрольна рентгенографія після репозиції.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативне лікування – відкрита репозиція з МОС.

При потребі гіпсова іммобілізація. Реабілітація – ЛФК, масаж, парафінові аплікації, ЕСМ.

Відновлення форми та функції кінцівок.

20

21.

Перелом хребта, миски, лопатки без пошкод-ження спинного мозку.

Т08

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. ЯМР при потребі.

7. Консультація уролога, нейрохірурга при потребі

Оперативне лікування – за показаннями: відкрита репозиція, МОС.

Гіпсова іммобілізація при потребі.

Реабілітація – ЛФК, масаж, СКЛ.

Відновлення форми та функції.

60

22.

Переломи кісток (внутрішньо-суглобові)

S62

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора

Відкрита репозиція за показаннями, МОС.

Фіксація при потребі гіпсовими пов'язками, апаратами зовнішньої фіксацією.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ортези, СКЛ.

Відновлення форми та функції.

25


 

1

2

3

4

5

6

7

23.

Вроджений несправжній суглоб

S74

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативне лікування складних і ускладнених випадків, рецидивів – резекція несправжнього суглоба з кістковою пластикою та накладанням компр.дистр.апарата (білокальний остеосинтез).

Іммобілізація гіпсовими пов'язками, ортези.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ЕСМ.

Відновлення форми та функції сегмента.

30

24.

Епіфізарна та спондиепіфізар-на дисплазія

S78

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Консервативне лікування – оберігаючий режим, масаж, ЛФК, фізпроцедури (парафінові аплікації, електрофорез з кокарбоксилазою і лідазою, ЕСМ, фонофорез), курантіл внутрішньовенно за схемою.

Оперативне лікування – коригуючі остеотомії, при потребі МОС, ендопротезування.

Іммобілізація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ЕСМ.

Направлення  на повторні курси консервативного лікування і СКЛ.

Відновлення форми та функції.

25

25.

Кістково-хрящові екзостози

М87

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Гістологічне дослідження видаленого екзостозу.

Оперативне лікування – видалення екзостозів з гістологічним обстеженням; усунення вторинних деформацій кісткового апарату – коригуючі остеотомії, накладання апаратів зовнішньої фіксації з метою подовження та корекції осі кінцівок. При потребі – гіпсові пов'язки. Ортези. Реабілітація – ЛФК, масаж.

Відновлення форми та функції.

30


 

1

2

3

4

5

6

7

26.

Наслідки гострого гематогенного остеомієліта (патологічний звих стегна)

М86

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія уражених сегментів та кульшових суглобів.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. УЗД кульшового суглоба.

7. ЯМР при потребі.

Консервативне лікування з метою профілактики патологічного звиху стегна (відвідні апарати, витяг).

Закрите вправлення звиху стегна після функціонального витягу з фіксацією у відвідних апаратах.

Оперативне лікування – видовження кінцівок, коригуючі остеотомії, МОС, відкрите усунення патологічного звиху стегна.

Іммобілізація гіпсовими пов'язками.

Реабілітація – ЛФК, масаж, ЕСМ, СКЛ.

Відновлення форми та функції кінцівок.

35

27.

Аневризмальна та солітарна кісткова кіста

М95

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія ураженого сегмента.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Гістологічне дослідження – обов'язково.

7. УЗД при потребі.*

8. ЯМР при потребі.

Оперативне лікування – внутрікісткова резекція кіст з пластикою ало- і ксенотрансплантатами.

Гіпсова іммобілізація та ортези.

Реабілітація – ЛФК, масаж.

Відновлення форми, структури та функції.

3 – пункційна терапія,

17 – оперативне лікування.

28.

Остеоїд-остеома

D16

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія ураженого сегмента.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

Оперативне лікування рецидивів і ускладнених випадків – резекція в межах здорової тканини з пластикою ало- і ксенотрансплантатами.

Гіпсова імобілізація та ортези. Реабілітація – ЛФК, масаж.

Відновлення форми, структури та функції кінцівок.

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Гістологічне дослідження – обов'язково.

7. УЗД при потребі.*

8. ЯМР при потребі.

9. Консультація онколога

 

 

 

29.

Юнацький епіфізеоліз голівки стегнової кістки

М42

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія кульшових суглобів (в задній і боковій проекціях).

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

6. Консультація ендокринолога.

Оперативне лікування – епіфізіодез ГСК, коригуючі остеотомії з МОС.

Гіпсова іммобілізація при потребі, ортези.

Реабілітація – ЛФК, масаж, СКЛ.

Нормалізація співвідношень в суглобі, відновлення функції.

15

30.

ДЦП

G80

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. 3 наявними деформаціями при потребі – рентгенографія.

3. Консультація невропатолога.

4. Загальний аналіз крові і сечі.

5. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

6. Визначення групи крові і резус-фактора.

Оперативне лікування тяжких та ускладнених випадків на м’яких тканинах (сухожилки, м’язи) кістках (коригуючі остеотомії з МОС, артродези).

Гіпсова іммобілізація при потребі, ортези.

Реабілітація – ЛФК, масаж, СКЛ.

Усунення деформацій, покращання функції.

20


 

1

2

3

4

5

6

7

31.

Відкриті переломи кісток

S21, 31, 41, 51, 61, 71, 81, 91

1. Визначення ортопедичного і соматичного статусу.

2. Рентгенографія ураженого сегмента.*

3. Загальний аналіз крові і сечі.

4. Аналіз крові на цукор, білірубін, вміст білка.

5. Визначення групи крові і резус-фактора.

Хірургічна обробка рани. За показаннями повторна репозиція, оперативне лікування – відкрита репозиція, МОС, скелетний витяг, апарати зовнішньої фіксації.

Гіпсова іммобілізація при потребі.

Антибіотикотерапія.

Реабілітація – ЛФК, масаж, СКЛ.

Відновлення форми та функції.

40

 

* – дане обстеження виконується для діагностики і в процесі лікування для спостереження за динамікою стану хворого.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список авторів:

 

Крись-Пугач (Крисюк) Анатолій Павлович        – головний дитячий ортопед-травматолог МОЗ України,

корівник Українського центру травматології та ортопедії дитячого і підліткового віку.

Заслужений лікар України, член SICOT, професор, доктор медичних наук.

Куценок Яків Борисович                      – головний науковий співробітник, доктор медичних наук.

Лучко Роман Володимирович              – старший науковий співробітник, кандидат медичних наук.

Кінчая-Поліщук Тамара Анатолівна      – провідний науковий співробітник, кандидат медичних наук.

 

тел.216-25-69    – Крисюк А.П.

тел.216-29-73    – Український центр травматології та ортопедії.

 

 

 

 

 


 

 

ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

                                                                                                             

 

 

 

 

Автор-розробник:   головний дитячий алерголог МОЗ України,

д.м.н. Лайко А.О.


 

 

ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

НРЛ, ЦМЛ

Критерії якості лікування

Середня тривалість лікування (днів)

Перелік діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Доброякісні пухлини ЛОР-органів

D14

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Біохімічні дослідження (один раз).

3. Рентгенографія приносових пазух за показаннями.

4. Фарингоскопія.

5. Ларингоскопія.

6. Отоскопія.

7. Риноскопія.

8. Консультації онколога, педіатра, окуліста, невролога.

Направлення в обласну лікарню.

 

 

2.

Гострий гнійний середній отит

Н66.0

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Отоскопія, мікроотоскопія.

4. Акуметрія.

5. Аудіометрія.

6. Риноскопія.

7. Фарингоскопія.

8. Ларингоскопія.

9. Консультації педіатра, невролога.

1. Звичайне харчування, стіл №15.

2. Режим напівліжковий.

3. Антибіотики пеніцилінового ряду 7-10 днів.

4. Судинозвужуючі краплі в ніс.

5. Парацентез.

6. Фізіотерапія.

7. Симптоматична терапія.

8. Частий туалет вуха без застосування спиртових, олійних крапель у вухо.

9. Антигістамінні препарати.

10. Вітамінотерапія.

1. Припинення виділень з вуха.

2. Нормалізація барабанної перетинки.

3. Нормалізація слуху.

10


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Хронічний гнійний мезо-епітимпаніт

Н66.1-Н66.2

1. Загальний аналіз крові і сечі (один-два рази).

2. Рентгенологічне дослідження скроневих кісток.

3. Антибіотнкограма.

4. Оцінка функціонального стану слуху і слухової труби.

5. Оцінка стану в/дихальних шляхів.

6. Отоскопічна картина, локалізація перфорації, характер виділень, стан мукоперіосту, барабанної порожнини.

7. Морфологічне дослідження грануляції, поліпа.

8. Консультація педіатра, невролога, окуліста

1. Харчування звичайне, стіл №15.

2. Режим напівліжковий.

3. В період загострення етіотропна терапія.

4. Десенсибілізуюча терапія.

5. Стимулююча терапія.

6. Загальнозміцнююча терапія.

7. Фізіотерапія.

8. Місцеве призначення спиртових розчинів, антибіотиків і антисептиків.

9. Відновлення функції слухової труби.

10. Санація в/дихальних шляхів.

11. При неефективності – направлення в обласну лікарню.

1. Припинення отореї.

2. Нормалізація отоскопічної картини.

3. Покращення слуху або збереження його на попередньому рівні.

4. Нормалізація загального аналізу крові

14

4.

Рецидивуючий середній отит

Н74

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Оцінка функції слуху і стану слухової труби.

4. Отоскопія, отомікроскопія.

5. Оцінка стану в/дихальних шляхів.

6. Оцінка факторів, які підтримують рецидив захворювання.

7. Консультації педіатра, невролога.

1. Харчування звичайне, стіл №15.

2. Режим напівліжковий.

3. Антибіотики при гіперергічній формі, 10-12 днів – пеніциліни, цефалоспорини.

4. Десенсибілізуюча терапія.

5. Стимулююча терапія.

6. Полоскання горла антисептиком.

7. Вітамінотерапія.

1. Припинення отореї.

2. Нормалізація барабанної перетинки, закриття перфорації.

3. Відновлення слухової функції.

4. Нормалізація загального аналізу крові

12

5.

Приглухуватість та глухота

Н90

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Отоскопія, мікроотоскопія.

3. Акуметрія.

4. Аудіометрія.

5. Фарингоскопія.

6. Риноскопія.

7. Ларингоскопія.

1. Харчування звичайне, стіл №15.

2. Режим активний.

3. Етіологічне лікування.

4. Санація верхніх дихальних шляхів за показанням.

5. Фізіотерапія.

6. Вітамінотерапія.

7. При неефективності - направлення в обласну лікарню.

1. Покращення слуху.

2. Нормалізація слухової функції.

9


 

1

2

3

4

5

6

7

6.

Гострий ринофарингіт

J00

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Риноскопія.

3. Фарингоскопія.

4. Отоскопія.

1. Дієта.

2. Режим напівліжковий.

3. Судинозвужуючі і антисептичні краплі в ніс.

4. Полоскання горла антисептиками, травами.

5. Вітамінотерапія.

6. Фізіотерапія.

7. Аерозольтерапія

1. Видужання

6

7.

Гострий синусит (гайморит, етмоїдит, фронтит)

J01

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Рентгенографія приносових пазух.

4. Риноскопія.

5. Фарингоскопія.

6. Отоскопія.

7. Консультація невролога, педіатра

1. Звичайне харчування, стіл №15.

2. Режим напівліжковий.

3. Фізіотерапія.

4. Десенсибілізуюча терапія.

5. Судинозвужуючі краплі в ніс.

6. Вітамінотерапія.

7. Аерозольтерапія.

8. Пункція гайморових пазух – за показаннями.

9. Трепанопункція лобної пазухи за показаннями.

1. Припинення виділень з носа.

2. Нормалізація слизової оболонки носа, приносових пазух.

11

8.

Гострий обструктивний ларингіт

J05

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Мазок на ВL.

3. Біохімічні дослідження.

4. Непряма ларингоскопія.

5. Пряма ларингоскопія за показаннями.

6. Рентгенографія легень за показаннями.

7. Риноскопія.

8. Фарингоскопія.

9. Отоскопія.

1. Дієтичне харчування.

2. Режим ліжковий.

3. Антибіотикотерапія: пеніциліновий ряд, цефалоспориновий ряд 6-8 днів.

4. Антигістамінна терапія.

5. Кортикостероїдна терапія.

6. Відволікаюча терапія.

7. Аерозольтерапія.

8. Фізіотерапія.

9. Інтубація (по показанням).

1. Видужання

8


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Вазомоторний риніт

J30

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Аналіз крові і виділень з носа на еозинофілію 1-2 рази.

3. Алергологічне обстеження.

4. Обстеження вегетативної системи.

5. Рентгенографія приносових пазух.

6. Риноскопія.

7. Фарингоскопія.

8. Отоскопія.

1. Дієтичне харчування.

2. Режим активний.

3. Неспецифічна десенсибілізуюча терапія.

4. Вітамінотерапія.

5. Адаптогени.

6. Специфічна десенсибілізуюча терапія при алергічній формі.

7. Імуномодулююча терапія.

8. Місцева гормонотерапія.

9. Іглорефлексотерапія.

10. Фізіотерапія.

1. Припинення чхання.

2. Припинення виділень з носа.

3. Слизова оболонка носа нормального кольору.

4. Носові раковини не збільшені.

7

10.

Хронічний фарингіт з частими загостреннями

J31

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Рентгенографія приносових пазух.

4. Алергологічне обстеження.

5. Фарингоскопія.

6. Риноскопія.

7. Консультація педіатра, невролога, ендокринолога.

1. Дієтичне харчування.

2. Режим активний.

3. Полоскання горла антисептиком.

4. Змазування слизової оболонки глотки розчинами антисептиків.

5. Лужно-олійні аерозолі.

6. Припікання фолікулів.

7. Фізіотерапія.

8. Санація ЛОР-органів.

1. Нормалізація слизової оболонки глотки.

2. Припинення загострень.

9

11.

Хронічний синусит (гайморит, етмоїдит, фронтит)

J32

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма пунктату.

3. Рентгенографія приносових пазух.

4. Передня риноскопія.

5. Задня риноскопія.

6. Фарингоскопія.

7. Отоскопія.

1. Звичайне харчування, стіл №15.

2. Режим активний, при загостренні –напівліжковнй.

3. При загостренні – антибіотики напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини 7-10 днів.

4. Судинозвужуючі і антисептичні краплі в ніс.

5. Фізіотерапія

6. Дренажування пазух і їх промивання антисептиками, ферментами, кортикостероїдами і антибіотиками.

1. Припинення виділень з носа.

2. Нормалізація слизової оболонки носової порожнини,

3. Відновлення функції носа.

4. Припинення загострення.

10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

7. Десенсибілізуюча терапія.

8. Вітамінотерапія

9. Хірургічне лікування за показаннями

 

 

12.

Хронічний тонзиліт

J35.0

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Алергологічне обстеження.

4. Рентгенографія приносових пазух.

5. Риноскопія.

6. Фарингоскопія.

7. Консультація педіатра, ендокринолога, невролога

1. Звичайне харчування, стіл №15.

2. Режим активний.

3. Промивання лакун мигдаликів.

4. Змазування мигдаликів розчинами антисептиків.

5. Фізіотерапія.

6. Полоскання горла антисептиками.

7. Десенсибілізуюча терапія.

8. Вітамінотерапія.

1. Припинення ангін.

2. Зникнення місцевих та загальних ознак тонзиліту.

3. Нормалізація загального аналізу крові.

11


ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ

IІI рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ОДЛ, МДЛ

Критерії якості лікування (результати лікування)

Середня тривалість лікування (днів)

Перелік діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Доброякісні пухлини ЛОР-органів

D14

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Біохімічні дослідження (один раз).

3. Рентгенографія приносових пазух за показаннями.

4. Риноскопія.

5. Фарингоскопія.

6. Ларингоскопія.

7. Отоскопія.

8. Біопсія.

9. Консультації онколога, педіатра, окуліста, невролога.

1. Хірургічне лікування.

2. Антибіотикотерапія за показаннями.

1. Відсутність рецидиву пухлини протягом року після операції

10

2.

Гострий гнійний середній отит

Н66.0

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Отоскопія, мікроотоскопія.

4. Акуметрія.

5. Аудіометрія.

6. Риноскопія.

7. Фарингоскопія.

8. Ларингоскопія.

9. Тимпанометрія.

10. Консультації педіатра, невролога.

1. Звичайне харчування, стіл №15.

2. Режим напівліжковий.

3. Антибіотики пеніцилінового ряду 7-10 днів.

4. Парацентез.

5. Судинозвужуючі краплі в ніс.

6. Фізіотерапія.

7. Симптоматична терапія.

8. Частий туалет вуха без застосування спиртових, олійних крапель у вухо.

9. Антигістамінні препарати.

10. Вітамінотерапія.

11. Лікування ускладнених форм.

1. Припинення виділень з вуха.

2. Нормалізація барабанної перетинки.

3. Нормалізація слуху.

10


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Хронічний гнійний мезо-епітимпаніт

Н66.1-Н66.2

1. Загальний аналіз крові і сечі (один-два рази).

2. Рентгенологічне дослідження скроневих кісток.

3. Антибіотикограма.

4. Оцінка функціонального стану слуху і слухової труби.

5. Оцінка стану в/дихальних шляхів.

6. Отоскопічна картина, локалізація перфорації, характер виділень, стан мукоперіосту барабанної порожнини.

7. Морфологічне дослідження грануляції, поліпа

8. Консультація педіатра, невролога, окуліста.

9. Комп'ютерна томографія.

1. Харчування звичайне, стіл №15.

2. Режим напівліжковий.

3. В період загострення етіотропна терапія.

4. Десенсибілізуюча терапія.

5. Стимулююча терапія.

6. Загальнозміцнююча терапія.

7. Фізіотерапія.

8. Місцеве призначення спиртових розчинів, антибіотиків і антисептиків.

9. Відновлення функції слухової труби.

10. Санація в/дихальних шляхів.

11. За показаннями виконання різних видів аттикоантротомій.

12. Радикальна операція

13. В післяопераційному періоді: антибіотикотерапія, дезінтоксикаціонна терапія, туалет вуха, перев'язки.

1. Припинення отореї.

2. Нормалізація отоскопічної картини.

3. Покращання слуху або збереження його на попередньому рівні.

4. Нормалізація загального аналізу крові.

5. Епідермізація післяопераційної порожнини.

20

4.

Рецидивуючий середній отит

Н74

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Оцінка функції слуху і стану слухової труби.

4. Отоскопія, отомікроскопія.

5. Оцінка стану в/дихальних шляхів.

6. Оцінка факторів, які підтримують рецидив захворювання.

7. Консультації педіатра, невролога.

8. Дослідження імунного статусу.

1. Харчування звичайне, стіл №15.

2. Режим напівліжковий.

3. Антибіотики при гіперергічній формі, 10-12 днів – пеніциліни, цефалоспорини.

4. Десенсибілізуюча терапія.

5. Стимулююча терапія.

6. Полоскання горла антисептиком.

7. Вітамінотерапія.

8. Антродренаж.

9. Антротомія.

1. Припинення отореї.

2. Нормалізація барабанної перетинки, закриття перфорації.

3. Відновлення слухової функції.

4. Нормалізація загального аналізу крові.

12


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Приглухуватість та глухота

Н90

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Отоскопія, мікроотоскопія.

3. Акуметрія.

4. Аудіометрія.

5. Фарингоскопія.

6. Риноскопія.

7. Ларингоскопія.

8. Ігрова, мовна, комп'ютерна аудіометрія.

1. Консервативне етіотропне лікування кондуктивної приглухуватості.

2. Консервативне етіотропне лікування сенсоневральної приглухуватості.

3. Сануючі операції на вусі і інших ЛОР-органах.

4. Слуховідновлюючі операції на вусі.

5. В післяопераційному періоді антибіотикотерапія.

6. Туалет і перев'язки оперованого вуха.

1. Покращення слуху.

2. Нормалізація слухової функції.

20

6.

Гострий ринофарингіт

J00

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Риноскопія.

3. Фарингоскопія.

4. Отоскопія.

1. Дієта.

2. Режим напівліжковий.

3. Судинозвужуючі і антисептичні краплі в ніс.

4. Полоскання горла антисептиками, травами.

5. Вітамінотерапія.

6. Фізіотерапія.

7. Аерозольтерапія.

1. Видужання

6

7.

Гострий синусит (гайморит, етмоїдит, фронтит)

J01

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Рентгенографія приносових пазух.

4. Риноскопія.

5. Фарингоскопія.

6. Отоскопія.

7. Консультація невролога, педіатра.

8. Комп'ютерна томографія за показаннями.

1. Звичайне харчування, стіл №15.

2. Режим напівліжковий.

3. Фізіотерапія.

4. Десенсибілізуюча терапія.

5. Судинозвужуючі краплі в ніс.

6. Вітамінотрепія.

7. Аерозольтерапія.

8. Пункція гайморових пазух – за показаннями.

9. Трепанопункція лобної пазухи за показаннями.

10. За показаннями хірургічне лікування.

11. Антибіотикотерапія в післяопераційному періоді.

1. Припинення виділень з носа.

2. Нормалізація слизової оболонки носа, приносових пазух.

11


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Гострий обструктивний ларингіт

J05

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Мазок на ВL.

3. Біохімічні дослідження.

4. Непряма ларингоскопія.

5. Пряма ларингоскопія за показаннями.

6. Рентгенографія легень за показаннями.

7. Риноскопія.

8. Фарингоскопія.

9. Отоскопія.

10. Дослідження імунного статусу.

11. Консультація педіатра і невролога.

1. Дієтичне харчування.

2. Режим ліжковий.

3. Антибіотикотерапія: пеніциліновній ряд, цефалоспориновий ряд 6-8 днів.

4. Антигістамінна терапія.

5. Кортикостероїдна терапія.

6. Відволікаюча терапія.

7. Аерозольтерапія.

8. Фізіотерапія.

9. Інтубація.

10. Трахеостомія за показаннями.

11. Туалет трахеобронхіального дерева

1. Видужання

8

9.

Вазомоторний риніт

J30

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Аналіз крові і виділень з носа на еозинофілію 1-2 рази.

3. Алергологічне обстеження.

4. Обстеження вегетативної системи.

5. Рентгенографія приносових пазух.

6. Риноскопія.

7. Фарингоскопія.

8. Отоскопія.

9. Імунний статус

1. Дієтичне харчування.

2. Режим активний.

3. Неспецифічна десенсибілізуюча терапія.

4. Вітамінотерапія.

5. Адаптогени.

6. Специфічна десенсибілізуюча терапія при алергічній формі.

7. Імуномодулююча терапія.

8. Місцева гормонотерапія.

9. Іглорефлексотерапія.

10. Фізіотерапія

11. Кріовплив.

12. Ультразвукова дезінтегррафія.

1. Припинення чхання.

2. Припинення виділень з носа.

3. Слизова оболонка носа нормального кольору.

4. Носові раковини не збільшені.

7

10.

Хронічний фарингіт з частими загостреннями

J31

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Рентгенографія приносових пазух.

4. Алергологічне обстеження.

5. Фарингоскопія.

6. Риноскопія.

1. Дієтичне харчування.

2. Режим активний.

3. Полоскання горла антисептиком.

4. Змазування слизової оболонки глотки розчинами антисептиків.

5. Лужно-олійні аерозолі.

6. Припікання фолікулів.

1. Нормалізація слизової оболонки глотки.

2. Припинення загострень.

9


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Консультація педіатра, невролога, ендокринолога.

7. Фізіотерапія.

8. Санація ЛОР-органів

9. Корекція імунного статусу.

10. Магнітотерапія, кріовплив.

 

 

11.

Хронічний синусит (гайморит, етмоїдит, фронтит)

J32

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма пунктату.

3. Рентгенографія приносових пазух.

4. Передня риноскопія

5. Задня риноскопія.

6. Фарингоскопія.

7. Отоскопія.

8. Мазок з носа на еозинофіли.

1. Звичайне харчування, стіл №15

2. Режим активний, при загостренні – напівліжковий

3. При загостренні – антибіотики напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини 7-10 днів

4. Судинозвужуючі і антисептичні краплі в ніс.

5. Фізіотерапія.

6. Дренажування пазух і їх промивання антисептиками, ферментами, кортикостероїдами і антибіотиками.

7. Десенсибілізуюча терапія.

8. Вітамінотерапія.

9. Хірургічне лікування за показаннями

10. Дезінтоксикаційна, антибіотикотерапія в післяопераційному періоді.

1. Припинення виділень з носа.

2. Нормалізація слизової оболонки носової порожнини,

3. Відновлення функції носа.

4. Припинення загострення.

10

12.

Хронічний тонзиліт

J35.0

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Алергологічне обстеження.

4. Рентгенографія приносових пазух.

5. Риноскопія.

6. Фарингоскопія.

7. Консультація педіатра, ендокринолога, невролога.

8. Біохімічні дослідження.

9. Цитологія мигдаликів.

10. Імунний статус.

1. Звичайне харчування, стіл №15.

2. Режим активний.

3. Промивання лакун мигдаликів.

4. Змазування мигдаликів розчинами антисептиків.

5. Фізіотерапія.

6. Полоскання горла антисептиками.

7. Десенсибілізуюча терапія.

8. Вітамінотерапія.

9. Корекція імунного статусу.

10. Магнітотерапія, кріовплив.

11. За показаннями тонзилектомія під наркозом.

1. Припинення ангін.

2. Зникнення місцевих та загальних ознак тонзиліту.

3. Нормалізація загального аналізу крові.

11


ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ

IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Шифр МКХ-10

Український НДІ отоларингології, Українська КСЛ "Охматдит"

Критерії якості лікування

Середня тривалість лікування (днів)

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Доброякісні пухлини ЛОР-органів

D14

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Біохімічні дослідження (один раз).

3. Рентгенографія приносовнх пазух за показаннями.

4. Риноскопія.

5. Фарингоскопія.

6. Ларингоскопія.

7. Отоскопія.

8. Біопсія.

9. Комп'ютерна томографія.

10. Магнітнорезонансна томографія.

11. Консультації онколога, педіатра, окуліста, невролога.

1. Хірургічне лікування.

2. Антибіотикотерапія за показаннями.

3. Хірургічне лікування рецидиву пухлини.

1. Відсутність рецидиву пухлини протягом року після операції.

10

2.

Гострий гнійний середній отит

Н66.0

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Отоскопія, мікроотоскопія.

4. Акуметрія.

5. Аудіометрія.

6. Риноскопія.

7. Фарингоскопія.

8. Ларингоскопія.

9. Тимпанометрія.

10. Консультації педіатра, невролога.

1. Хірургічне лікування ускладнених форм.

1. Видужання.

10

3.

Хронічний гнійний мезо-епітимпаніт

Н66.1-Н66.2

1. Загальний аналіз крові і сечі (один-два рази).

2. Рентгенологічне дослідження скроневих кісток.

3. Антибіотикограма.

1. Харчування звичайне, стіл №15.

2. Режим напівліжковпй.

3. В період загострення етіотропна терапія.

4. Десенсибілізуюча терапія.

1. Припинення отореї.

2. Нормалізація отоскопічної картини.

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Оцінка функціонального стану слуху і слухової труби.

5. Оцінка стану в/дихальних шляхів.

6. Отоскопічна картина, локалізація перфорації,  характер виділень, стан мукоперіоту барабанної порожнини.

7. Морфологічне дослідження грануляції поліпа.

8. Комп'ютерна томографія

9. Магнітнорезонансна томографія.

10. Сальпіигометрія, тимпанограма.

11. Мікроотоскопія.

12. Консультації педіатра, невролога, окуліста.

5. Стимулююча терапія.

6. Загальнозміцнююча терапія.

7. Фізіотерапія.

8. Місцеве призначення спиртових розчинів, антибіотиків і антисептиків.

9. Відновлення функції слухової труби.

10. Санація в/дихальних шляхів.

11. За показаннями виконання різних видів аттикоантротомій.

12. Радикальна операція.

13. В післяопераційному періоді: антибіотикотерапія, дезінтоксикаційна терапія, туалет вуха, перев'язки.

14. Тимпанопластика.

3. Покращання слуху або збереження його на попередньому рівні.

4. Нормалізація загального аналізу крові.

5. Епідермізація післяопераційної порожнини.

 

4.

Рецидивуючий середній отит

Н74

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Оцінка функції слуху і стану слухової труби.

4. Отоскопія, отомікроскопія.

5. Оцінка стану в/дихальних шляхів.

6. Оцінка факторів, які підтримують рецидив захворювання.

7. Консультації педіатра, невролога.

8. Дослідження імунного статусу.

9. Цитологічні і цитохімічні дослідження.

1. Харчування звичайне, стіл №15.

2. Режим напівліжковий.

3. Антибіотики при гіперергічній формі, 10-12 днів – пеніциліни, цефалоспорини.

4. Десенсибілізуюча терапія.

5. Стимулююча терапія.

6. Полоскання горла антисептиком.

7. Вітамінотерапія.

8. Антродренаж.

9. Антротомія.

10. При неефективності лікування: імуномодулююча терапія, ретроградне промивання порожнин середнього вуха гормональними препаратами, ферментами, антибіотиками, оперативні втручання під контролем оптики.

1. Припинення отореї.

2. Нормалізація барабанної перетинки, закрита перфорації.

3. Відновлення слухової функції.

4. Нормалізація загального аналізу крові.

12


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Приглухуватість та глухота

Н90

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Отоскопія, мікроотоскопія.

3. Акуметрія.

4. Аудіометрія.

5. Фарингоскопія.

6. Риноскопія.

7. Ларингоскопія

8. Ігрова, мовна, комп'ютерна аудіометрія.

9. Комп'ютерна аудіометрія.

10. Імпедансометрія.

11. Магнітнорезонансна томографія.

1. Консервативне етіотропне лікування кондуктивної приглухуватості.

2. Консервативне етіотропне лікування сенсоневральної приглухуватості.

3. Сануючі операції на вусі і інших ЛОР-органах.

4. Слуховідновлюючі операції на вусі.

5. В післяопераційному періоді антибіотикотерапія.

6. Туалет і перев'язки вуха.

1. Покращання слуху.

2. Нормалізація слухової функції.

20

6.

Гострий синусит (гайморит, етмоїдит, фронтит)

J01

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Рентгенографія приносових пазух.

4. Риноскопія.

5. Фарингоскопія

6. Отоскопія.

7. Консультація невролога, педіатра.

8. Комп'ютерна томографія.

9. Магнітнорезонансна томографія.

1. Звичайне харчування, стіл №15.

2. Режим напівліжковий.

3. Фізіотерапія.

4. Десенсибілізуюча терапія.

5. Судинозвужуючі краплі в ніс.

6. Вітамінотерапія.

7. Аерозольтерапія.

8. Пункція гайморових пазух – за показаннями.

9. Трепанопункція лобної пазухи за показаннями.

10. За показаннями хірургічне лікування.

11. Антибіотикотерапія в післяопераційному періоді.

1. Видужання.

11

7.

Вазомоторний риніт

J30

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Аналіз крові і виділень з носа на еозинофілію 1-2 рази.

3. Алергологічне обстеження.

4. Обстеження вегетативної системи.

5. Рентгенографія приносових пазух.

6. Риноскопія.

1. Дієтичне харчування.

2. Режим активний.

3. Неспецифічна десенсибілізуюча терапія.

4. Вітамінотерапія.

5. Адаптогени.

6. Специфічна десенсибілізуюча терапія при алергічній формі.

1. Припинення чхання.

2. Припинення виділень з носа.

7


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

7. Фарингоскопія.

8. Отоскопія.

9. Імунний статус.

7. Імуномодулююча терапія.

8. Місцева гормонотерапія.

9. Іглорефлексотерапія.

10. Фізіотерапія.

11. Кріовплив.

12. Ультразвукова дезінтеграфія.

13. Лазеротерапія.

3. Слизова оболонка носа нормального кольору.

4. Носові раковини не збільшені.

 

8.

Хронічний фарингіт з частими загостреннями

J31

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Рентгенографія приносових пазух.

4. Алергологічне обстеження.

5. Фарингоскопія.

6. Риноскопія.

7. Консультація педіатра, невролога, ендокринолога.

8. Цитологічні дослідження.

9. Імуностатус.

1. Дієтичне харчування.

2. Режим активний.

3. Полоскання горла антисептиком.

4. Змазування слизової оболонки глотки розчинами антисептиків.

5. Лужно-олійні аерозолі.

6. Припікання фолікулів.

7. Фізіотерапія.

8. Санація ЛОР-органів.

9. Корекція імунного статусу.

10. Магнітотерапія, кріовплив.

1. Нормалізація слизової оболонки глотки.

2. Припинення виділень з носу.

9

9.

Хронічний синусит (гайморит, етмоїдит, фронтит)

J32

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма пунктату.

3. Рентгенографія приносових пазух.

4. Передня риноскопія.

5. Задня риноскопія.

6. Фарингоскопія.

7. Отоскопія.

8. Мазок з носа на еозинофіли.

9. Комп’ютерна томографія

10. Магнітнорезонансна томографія.

1. Звичайне харчування, стіл №15.

2. Режим активний, при загостренні – напівліжковий.

3. При загостренні – антибіотики: напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини 7-10 днів.

4. Судинозвужуючі і антисептичні краплі в ніс.

5. Фізіотерапія.

6. Дренажування пазух і їх промивання антисептиками, ферментами, кортикостероїдами і антибіотиками.

7. Десенсибілізуюча терапія.

8. Вітамінотерапія.

9. Хірургічне лікування ускладнених форм.

10. Дезінтоксикаційна та антибіотикотерапія в післяопераційному періоді.

1. Припинення виділень з носа.

2. Нормалізація слизової оболонки носової порожнини.

3. Відновлення функцій носа.

4. Припинення загострення.

10


 

1

2

3

4

5

6

7

10.

Хронічний тонзиліт

J35.0

1. Загальний аналіз крові і сечі (один раз).

2. Антибіотикограма.

3. Алергологічне обстеження.

4. Рентгенографія приносових пазух.

5. Риноскопія.

6. Фарингоскопія.

7. Консультація педіатра, ендокринолога, невролога

8. Біохімічні дослідження.

9. Цитологія мигдаликів.

10. Імунний статус.

1. Звичайне харчування, стіл №15.

2. Режим активний.

3. Промивання лакун мигдаликів.

4. Змазування мигдаликів розчинами антисептиків.

5. Фізіотерапія.

6. Полоскання горла антисептиками.

7. Десенсибілізуюча терапія.

8. Вітамінотерапія.

9. Корекція імунного статусу,

10. Магнітотерапія, кріовплив.

11. За показаннями тонзилектомія під наркозом.

1. Припинення ангін.

2. Зникнення місцевих та загальних ознак тонзиліту.

3. Нормалізація загального аналізу крові.

11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ПСИХІАТРІЯ

 

 

 

Автор-розробник:   головний дитячий психіатр МОЗ України,

д.м.н. Кузнєцов В.М.,

д.м.н. Підкоритов В.С.

 


 

ПСИХІАТРІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Шифр МКХ-10

Український НДІ отоларингології, Українська КСЛ "Охматдит"

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (днів)

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Психози, специфічні для дитячого віку:

 

1. Клініко-психопатологічне

обстеження.

2. Клініко-лабораторні дослідження:

2.1. загальний аналіз крові, сечі;

2.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

2.3. НВsАg;

3. За показанням: ЕхоЕГ, краніорентгенографія.

4. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

5. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори).

2. Проведення підтримуючої терапії (згідно рекомендацій педіатрів).

3. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Покращання адаптації, припинення психотичної симптоматики, покращання мікроклімату в сім'ї.

30-45

1.дитячий аутизм

F84.0

2.атиповий аутизм

F84.1

3.дезінтеграційний розлад у

дитячому віці.

F84.3

4.реактивний розлад, асоційований з розумовою відсталістю та стереотипними рухами

F84.4

5.шизофренія

F20

2.

Невротичні розлади:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Клініко-лабораторні дослідження:

2.1. загальний аналіз крові, сечі;

2.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

2.3. НВsАg;

3. За показанням: ЕхоЕГ, краніорентгенографія.

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори).

2. Проведення підтримуючої терапії (згідно рекомендацій педіатрів).

3. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Поліпшення самопочуття, стабілізація соматопсихічних функцій

30

1.Фобійні тривожні розлади;

F40-F4І

2.Обсесивно-компульсивні розлади;

F42

3.Дисоціативні (конверсійні) розлади;

F44

4.Синдром Гансера;

F44.8

5.Іпохондричний розлад;

F45.2

6.Неврастенія;

F48.0


 

1

2

3

4

5

6

7

 

7.Синдром деперсоналізації-дереалізації.

F48.1

4. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, офтальмолога, стоматолога.

5. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

 

 

 

3.

Розлади особистості:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Клініко-лабораторні дослідження:

2.1. загальний аналіз крові, сечі;

2.2. біохімічні дослідження крові

(білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

2.3. НВsАg;

3. За показанням: ЕхоЕГ, краніорентгенографія.

4. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

5. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори).

2. Проведення підтримуючої терапії (згідно рекомендацій педіатрів).

3. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Досягнення стану стійкої субкомпенсації (задовільна соціальна адаптація). Усунення ускладнюючих синдромів.

30-35

1.параноїдного;

F60.0

2.шизоїдного;

F60.1

3.дисоціативного;

F60.2

4.афективного;

F60.3

5.істеричного;

F60.4

6.ананкасного;

F60.5

7.тривожного;

F60.6

8.інших типів;

F60.8

9.розлади поведінки та емоцій, що виникають у дитячому віці

F91

4.

Розлади статевої ідентифікації та надання статевої переваги, розлади поведінки, пов'язані зі статевим розвитком та орієнтацією:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Клініко-лабораторні дослідження:

2.1. загальний аналіз крові, сечі;

2.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

2.3. НВsАg;

3. За показанням: ЕхоЕГ, краніорентгенографія. 

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори)

2. Проведення підтримуючої терапії (згідно рекомендацій педіатрів)

3. Динамічного спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Зменшення афективної напруженості, соціально-спрямована форма поведінки.

30

1.транссексуалізм;

F64.0

2.трансвестизм двоїстий;

F64.1

3.фетішизм;

F65.0

4.ексгібіціонізм;

F65.2

5.садомазохізм;

F65.6


 

1

2

3

4

5

6

7

 

6.сексуальний розлад у період статевого дозрівання;

F66.0

4. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

5. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

6. Цільове направлення до сексопатолога.

 

 

 

7.егодистонічна сексуальна орієнтація.

F66.1

5.

Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Ретельне обстеження соматичного та неврологічного стану

3. Клініко-лабораторні дослідження:

3.1. загальний аналіз крові, сечі;

3.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

3.3. НВsАg;

4. За показанням: ЕхоЕГ, краніорентгенографія, ЕКГ.

5. Консультації спеціалістів: нарколога, невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

6. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД) або Обласний наркологічний диспансер.

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори, антидепресанти, ноотропних препаратів, адаптогенів).

2. Проведення підтримуючої терапії (згідно рекомендацій педіатрів).

3. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Утримання від вживання, відновлення сімейно-соціального статусу.

30

1.алкоголю;

F10.2

2.опіоїдів;

F11.2

3.препаратів коноплі; канабіноїдів

F12.2

4.снодійних та седативних речовин;

F13.2

5.кокаїну;

F14.2

6.стимуляторів, включаючи кокаїн;

F15.2

7.галюциногенів;

F16.2

8.тютюну;

F17.2

9.летких розчинників;

F18.2

10.кількох лікарських засобів та інших психо-активних речовин.

F19.2


 

1

2

3

4

5

6

7

6.

Зловживання психо-активними речовинами:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Ретельне обстеження соматичного та неврологічного стану

3. Клініко-лабораторні дослідження:

3.1. загальний аналіз крові, сечі;

3.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

3.3. НВsАg;

4. За показанням: ЕхоЕГ, краніорентгенографія, ЕКГ.

5. Консультації спеціалістів: нарколога, невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

6. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД) або Обласний наркологічний диспансер

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори, ноотропні препарати, вегетостабілізатори).

2. Проведення дезінтоксикаційної терапії, підтримуючої терапії (згідно рекомендацій педіатрів)

3. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ), Обласного наркологічного диспансеру.

Утримання або зменшення зловживання, відновлення (доза або кратність, як етап до повного утримання).

30

1.гостра інтоксикація;

F10

2.вживання речовин, пов'язане зі шкодою для здоров'я;

F1.1

3.епізодичне вживання;

F1.25

4.з психотичними розладами.

F10.5-F19.5

7.

Соматоформні розлади:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Клініко-лабораторні дослідження:

2.1. загальний аналіз крові, сечі; 2.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

2.3. НВsАg;

3. За показанням: ЕхоЕГ,

краніорентгенографія, ЕКГ, ФКГ.

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори, антидепресанти).

2. Проведення підтримуючої терапії (згідно рекомендацій педіатрів)

3. Динамічного спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Припинення психопатологічних проявів, нормалізація вегетативно-вісцеральних функцій.

30

1.соматизований розлад;

F45,0-F45.3

2.соматоформна вегетативна дисфункція:

–  серця;

–  шлунково-кишкового тракту;

–  верхньої частини;

–  нижньої частини;

–  дихальної;

–  урогенітальної систем;

–  іншого органу чи системи.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Інші розлади поведінки та емоцій, що виникають звичайно у дитячому та підлітковому віці:

 

4. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

5. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

 

 

 

1.неорганічний енурез;

F98.0

2.неорганічний енкопрез;

F98.1

3.розлади у вигляді стереотипних рухів;

F98.4

4.заїкання;

F98.5

5.інші специфічні порушення поведінки та емоційні розлади, що починаються у дитячому та підлітковому віці.

F98.8

8.

Синдроми порушення поведінки, пов'язані з фізіологічними порушеннями та фізичними чинниками:

F50.0

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Клініко-лабораторні дослідження:

2.1. загальний аналіз крові, сечі;

2.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

2.3. НВsАg.

3. За показанням: ЕхоЕГ, краніорентгенофафія.

4. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

5. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори, антидепресанти, ноотропні препарати, адаптогени).

2. Проведення підтримуючої терапії (згідно рекомендацій педіатрів)

3. Динамічного спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОІПІД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Заїкання – контроль за артикуляторними судомами.

Нервова анорексія – зупинення втрати ваги.

Тики – припинення посмикування.

При розладах сну – його нормалізація, припинення проявів енурезу.

30-42

1.неврогенна анорексія;

F50.0

2.неврогенна булемія;

F50.2

3.переїдання;

F50.4

4.блювота, пов'язана з іншими психогенними порушеннями;

F51.5

5.інсомнія неорганічного генезу;

F51.0

6.гіперсомнія неорганічного походження;

F51.1

7.сомнамбулізм;

F51.3-

8.нічні жахи;

F51.4

9.нічні страхіття:

F51.5

10.розлади звичок та спонукань

F63


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Реакція на тяжкий стрес та розлади адаптації, специфічні для дитячого віку:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Клініко-лабораторні дослідження:

2.1. загальний аналіз крові, сечі;

2.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

2.3. НВsАg;

4. За показанням: ЕхоЕГ, краніорентгенографія.

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

6. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

1. Призначення психотропних засобів (транквілізатори, ноотропні препарати, адаптогени).

2. Проведення підтримуючої терапії (згідно рекомендацій педіатрів)

3. Динамічного спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Припинення проявів гострої реакції на стрес, усунення віддалених афективних реакцій.

30

1.гостра реакція на стрес;

F43.0

2.післятравматичний стресовий розлад;

F43.1

3.тривожний розлад у дітей пов'язаний з розлукою.

F93.0

10.

Порушення адаптації:

F43.2

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Клініко-лабораторні дослідження:

2.1. загальний аналіз крові, сечі; 2.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

2.3. НВsАg;

3. За показанням: ЕхоЕГ, краніорентгенографія.

4. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

5. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

1. Призначення психотропних засобів (транквілізатори, ноотропні препарати, адаптогени).

2. Проведення підтримуючої терапії (згідно рекомендацій педіатрів).

3. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарю (ОПЛ).

Нормалізація стану або покращання адаптації

30

1.депресивні;

2.короткочасна;

3.пролонгована

4.змішані тривожні і депресивні;

5.змішаний розлад емоцій та поведінки;

6.інші.


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

Органічні, включаючи симптоматичні, психічні розлади,

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Клініко-лабораторні дослідження:

2.1. загальний аналіз крові, сечі;

2.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

2.3. НВsАg;

3. За показанням: ЕхоЕГ, краніорентгенографія

4. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

5. Направлення в Обласний

психоневрологічний диспансер (ОПНД).

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори, ноотропні препарати, антидепресанти, адаптогени).

2. Проведення підтримуючої терапії (згідно рекомендацій педіатрів).

3. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Нормалізація когнітивних функцій поведінки

30-33

Деменції:

F02-F03

1.Розлад особистості пов'язаний з органічним ураження головного мозку.

F07.0

2.Постенцефалітичний синдром

F07.1

3.Посттравматичний синдром

F07.2

Інші

F07.8

12.

Розлади, пов'язані з психічним розвитком:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Клініко-лабораторні дослідження:

2.1. загальний аналіз крові, сечі;

2.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинів);

2.3. НВsАg.

3. За показанням: ЕхоЕГ, краніорентгенографія.

4. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

5. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

1. Призначення психотропних засобів (ноотропи, адаптогени).

2. Проведення підтримуючої терапії (згідно рекомендацій педіатрів)

3. Динамічного спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОГШ).

Нормалізація когнітивних функцій поведінки. Соціальна адаптація.

30-35

Специфічні порушення розвитку мовлення та мови:

F80

1.спеціфічний розлад мовної артикуляції;

F80.0

2.розлад експресивності мови;

F80.1

3.розлад рецептивності мови;

F80.2

Специфічні розлади розвитку здібностей до навчання:

F81

4.при читанні;

F81.0

5.правопису;

F81.1


 

1

2

3

4

5

6

7

 

6.специфічний розлад здібностей до арифметики,

F82

 

 

 

 

Специфічний розлад розвитку рухової функції

F82

Синдром Ретта

F84.2

Дезінтегративні розлади у дитячому віці

F84.3

Інші розлади психічного розвитку.

F88

13.

Розумова відсталість:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Клініко-лабораторні дослідження:

2.1. загальний аналіз крові, сечі;

2.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

2.3. НВsАg

3. За показанням: ЕхоЕГ, краніорентгенографія.

4. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра; отоляринголога, стоматолога.

5. Направлення в Обласним психоневрологічний диспансер (ОПНД)

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори. ноотропні препарати, адаптогени)

2. Проведення підтримуючої терапії (згідно рекомендацій педіатрів)

3. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ)

Нормалізація когнітивних функцій поведінки, соціальна адаптація.

30

Легкого ступеня

F70

Помірного ступеня

F71

Тяжкого ступеня

F72

Глибока

F73

Не уточнені за ступенем важкості форми олігофренії

F79

 


ПСИХІАТРІЯ

IІI рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Шифр МКХ-10

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (днів)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Психози, специфічні для дитячого віку:

 

1. Клініко-психопатологічне

обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія.

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

4.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

4.3. НВsАg;

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

6. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

4. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Покращання адаптації, припинення психотичної симптоматики, покращання мікроклімату в сім'ї.

30-45

–  дитячий аутизм

F84.0

–  атиповий аутизм

F84.1

–  дезінтеграційний розлад у дитячому віці.

F84.3

–  реактивний розлад, асоційований з розумовою відсталістю та стереотипними рухами

F84.4

Шизофренія

F20

2.

Невротичні розлади:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

4.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

4.3. НВsАg;

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

4. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Поліпшення самопочуття, стабілізація соматопсихічних функцій

30

1.Фобійні тривожні розлади;

F40-F4І

2.Обсесивно-компульсивні розлади;

F42

3.Дисоціативні (конверсійні) розлади;

F44

4.Синдром Гансера;

F44.8

5.Іпохондричний розлад;

F45.2

6.Неврастенія;

F48.0


 

1

2

3

4

5

6

7

 

7.Синдром деперсоналізації-дереалізації.

F48.1

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, офтальмолога, стоматолога.

6. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

 

 

 

3.

Розлади особистості:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія.

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

4.2. біохімічні дослідження крові

(білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

4.3. НВsАg;

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

6. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

4. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Досягнення стану стійкої субкомпенсації (задовільна соціальна адаптація). Усунення ускладнюючих синдромів.

30-35

1.параноїдного;

F60.0

2.шизоїдного;

F60.1

3.дисоціативного;

F60.2

4.афективного;

F60.3

5.істеричного;

F60.4

6.ананкасного;

F60.5

7.тривожного;

F60.6

8.інших типів;

F60.8

9.розлади поведінки та емоцій, що виникають у дитячому віці

F91

4.

Розлади статевої ідентифікації та надання статевої переваги, розлади поведінки, пов'язані зі статевим розвитком та орієнтацією:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія.

3. Клініко-лабораторні дослідження:

3.1. загальний аналіз крові, сечі;

3.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

3.3. НВsАg;

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори)

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів)

Зменшення афективної напруженості, соціально-спрямована форма поведінки.

30

1.транссексуалізм;

F64.0

2.трансвестизм двоїстий;

F64.1

3.фетішизм;

F65.0

4.ексгібіціонізм;

F65.2

5.садомазохізм;

F65.6


 

1

2

3

4

5

6

7

 

6.сексуальний розлад у період статевого дозрівання;

F66.0

4. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, ендокринолога, отоляринголога, стоматолога.

5. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

6. Цільове направлення до сексопатолога.

4. Динамічного спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

 

 

7.егодистонічна сексуальна орієнтація.

F66.1

5.

Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. Ретельне обстеження соматичного та неврологічного стану

4. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія, ЕКГ.

5. Клініко-лабораторні дослідження:

5.1. загальний аналіз крові, сечі;

5.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

5.3. НВsАg;

6. Консультації спеціалістів: нарколога, невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

7. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД) або Обласний наркологічний диспансер.

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори, антидепресанти, ноотропних препаратів, адаптогенів).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

4. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Утримання від вживання, відновлення сімейно-соціального статусу.

30

1.алкоголю;

F10.2

2.опіоїдів;

F11.2

3.препаратів коноплі; канабіноїдів

F12.2

4.снодійних та седативних речовин;

F13.2

5.кокаїну;

F14.2

6.стимуляторів, включаючи кокаїн;

F15.2

7.галюциногенів;

F16.2

8.тютюну;

F17.2

9.летких розчинників;

F18.2

10.кількох лікарських засобів та інших психо-активних речовин.

F19.2


 

1

2

3

4

5

6

7

6.

Зловживання психо-активними речовинами:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. Ретельне обстеження соматичного та неврологічного стану

4. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія, ЕКГ.

5. Клініко-лабораторні дослідження:

5.1. загальний аналіз крові, сечі;

5.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

5.3. НВsАg;

6. Консультації спеціалістів: нарколога, невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

7. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД) або Обласний наркологічний диспансер

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори, ноотропні препарати, вегетостабілізатори).

2. Проведення дезінтоксикаційної терапії підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

3. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

4. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Утримання або зменшення зловживання, відновлення (доза або кратність, як етап до повного утримання).

30

1.гостра інтоксикація;

F10

2.вживання речовин, пов'язане зі шкодою для здоров'я;

F1.1

3.епізодичне вживання;

F1.25

4.з психотичними розладами.

F10.5-F19.5

 

п.п.7-10 – відсутні в паперовому варіанті

 

 

 

11.

Органічні, включаючи симптоматичні, психічні розлади,

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

4.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

1. Призначення психотропних засобів (ноотропи, адаптогени).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно рекомендацій педіатрів).

4. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Нормалізація когнітивних функцій поведінки

30-33

1.Деменції:

F02-F03

2.Розлад особистості пов'язаний з органічним ураження головного мозку.

F07.0

3.Постенцефалітичний синдром

F07.1


 

1

2

3

4

5

6

7

 

4.Посттравматичний синдром

F07.2

4.3. НВsАg;

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

6. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

 

 

 

5.Інші

F07.8

12.

Розлади, пов'язані з психічним розвитком:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

4.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинів);

4. НВsАg.

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

6. Направлення в Обласний психоневрологічний диспансер (ОПНД).

1. Призначення психотропних засобів (ноотропи, адаптогени).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів)

4. Динамічного спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ).

Нормалізація когнітивних функцій поведінки. Соціальна адаптація.

30-35

Специфічні порушення розвитку мовлення та мови:

F80

1.спеціфічний розлад мовної артикуляції;

F80.0

2.розлад експресивності мови;

F80.1

3.розлад рецептивності мови;

F80.2

Специфічні розлади розвитку здібностей до навчання:

F81

1.при читанні;

F81.0

2.правопису;

F81.1

3.специфічний розлад здібностей до арифметики,

F82

Специфічний розлад розвитку рухової функції

F82

Синдром Ретта

F84.2

Дезінтегративні розлади у дитячому віці

F84.3

Інші розлади психічного розвитку.

F88


 

1

2

3

4

5

6

7

13.

Розумова відсталість:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія.

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

4.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

4.3. НВsАg

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра; отоляринголога, стоматолога.

6. Направлення в Обласним психоневрологічний диспансер (ОПНД).

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори. ноотропні препарати, адаптогени)

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

4. Динамічне спостереження за рекомендаціями дитячих психіатрів ОПНД, Обласної психіатричної лікарні (ОПЛ)

Нормалізація когнітивних функцій поведінки, соціальна адаптація.

30

1.Легкого ступеня

F70

2.Помірного ступеня

F71

3.Тяжкого ступеня

F72

4.Глибока

F73

5.Не уточнені за ступенем важкості форми олігофренії

F79

 


ПСИХІАТРІЯ

IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Назва захворювання

Шифр МКХ-10

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

(бажані результати лікування)

Середня тривалість лікування (днів)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Психози, специфічні для дитячого віку:

 

1. Клініко-психопатологічне

обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія.

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

4.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

4.3. НВsАg;

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

4. Рішення медико-соціальних питань (навчання, санаторне  лікування, інвалідизація та ін.).

5. Розробка рекомендацій для подальшого курсу медико-соціальної реабілітації в домашніх умовах або в спецінтернатах.

6. В складних випадках, та у хворих резистентних до терапії направлення у профільний НДІ.

Покращання адаптації, припинення психотичної симптоматики, покращання мікроклімату в сім'ї.

30-45

–  дитячий аутизм

F84.0

–  атиповий аутизм

F84.1

–  дезінтеграційний розлад у дитячому віці.

F84.3

–  реактивний розлад, асоційований з розумовою відсталістю та стереотипними рухами

F84.4

Шизофренія

F20

2.

Невротичні розлади:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія, КТ, МРТ.

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

Поліпшення самопочуття, стабілізація соматопсихічних функцій

30

1.Фобійні тривожні розлади;

F40-F4І

2.Обсесивно-компульсивні розлади;

F42

3.Дисоціативні (конверсійні) розлади;

F44

4.Синдром Гансера;

F44.8


 

1

2

3

4

5

6

7

 

5.Іпохондричний розлад;

F45.2

4.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

4.3. НВsАg;

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, офтальмолога, стоматолога.

4. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів (див. п.1.)

 

 

6.Неврастенія;

F48.0

7.Синдром деперсоналізації-дереалізації.

F48.1

3.

Розлади особистості:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія, КТ, МРТ.

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

4.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

4.3. НВsАg;

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

4. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів (див. п.1.).

Досягнення стану стійкої субкомпенсації (задовільна соціальна адаптація). Усунення ускладнюючих синдромів.

30-35

1.параноїдного;

F60.0

2.шизоїдного;

F60.1

3.дисоціативного;

F60.2

4.афективного;

F60.3

5.істеричного;

F60.4

6.ананкасного;

F60.5

7.тривожного;

F60.6

8.інших типів;

F60.8

9.розлади поведінки та емоцій, що виникають у дитячому віці

F91

4.

Розлади статевої ідентифікації та надання статевої переваги, розлади поведінки, пов'язані зі статевим розвитком та орієнтацією:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія, КТ, МРТ.

3. Клініко-лабораторні дослідження:

3.1. загальний аналіз крові, сечі;

3.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

3.3. НВsАg;

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори)

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів)

Зменшення афективної напруженості, соціально-спрямована форма поведінки.

30

1.транссексуалізм;

F64.0

2.трансвестизм двоїстий;

F64.1

3.фетішизм;

F65.0

4.ексгібіціонізм;

F65.2

5.садомазохізм;

F65.6


 

1

2

3

4

5

6

7

 

6.сексуальний розлад у період статевого дозрівання;

F66.0

4. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, ендокринолога, отоляринголога, стоматолога.

5. Цільова консультація сексопатолога.

4. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів (див. п.1.).

 

 

7.егодистонічна сексуальна орієнтація.

F66.1

5.

Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. Ретельне обстеження соматичного та неврологічного стану

4. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія, ЕКГ, КТ, МРТ.

5. Клініко-лабораторні дослідження:

5.1. загальний аналіз крові, сечі;

5.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

5.3. НВsАg;

6. Консультації спеціалістів: нарколога, невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори, антидепресанти, ноотропних препаратів, адаптогенів).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

4. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів (див. п.1.).

Утримання від вживання, сімейно-соціальна реадаптація.

30

1.алкоголю;

F10.2

2.опіоїдів;

F11.2

3.препаратів коноплі; канабіноїдів

F12.2

4.снодійних та седативних речовин;

F13.2

5.кокаїну;

F14.2

6.стимуляторів, включаючи кокаїн;

F15.2

7.галюциногенів;

F16.2

8.тютюну;

F17.2

9.летких розчинників;

F18.2

10.кількох лікарських засобів та інших психо-активних речовин.

F19.2

6.

Зловживання психо-активними речовинами:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. Ретельне обстеження соматичного та неврологічного стану

4. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія, ЕКГ, КТ, МРТ.

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори, ноотропні препарати, вегетостабілізатори).

2. Проведення дезінтоксикаційної терапії, підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

3. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

Утримання або зменшення зловживання, відновлення (доза або кратність, як етап до повного утримання).

30

1.гостра інтоксикація;

F10

2.вживання речовин, пов'язане зі шкодою для здоров'я;

F1.1

3.епізодичне вживання;

F1.25

4.з психотичними розладами.

F10.5-F19.5


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Клініко-лабораторні дослідження:

5.1. загальний аналіз крові, сечі;

5.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

5.3. НВsАg;

6. Консультації спеціалістів: нарколога, невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

4. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів (див. п.1.).

 

 

7.

Синдроми порушення поведінки, пов'язані з фізіологічними порушеннями та фізичними чинниками:

F50.0

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія, КТ, МРТ.

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

4.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

4.3. НВsАg.

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори, антидепресанти, ноотропні препарати, адаптогени).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

4. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів (див. п.1.).

Заїкання – контроль за артикуляторними судомами.

Нервова анорексія – зупинення втрати ваги.

Тики – припинення посмикування.

При розладах сну – його нормалізація, припинення проявів енурезу.

30-42

1.неврогенна анорексія;

F50.0

2.неврогенна булемія;

F50.2

3.переїдання;

F50.4

4.блювота, пов'язана з іншими психогенними порушеннями;

F51.5

5.інсомнія неорганічного генезу;

F51.0

6.гіперсомнія неорганічного походження;

F51.1

7.сомнамбулізм;

F51.3-

8.нічні жахи;

F51.4

9.нічні страхіття:

F51.5

10.розлади звичок та спонукань

F63


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Реакція на тяжкий стрес та розлади адаптації, специфічні для дитячого віку:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія, КТ, МРТ.

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

4.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

4.3. НВsАg;

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

1. Призначення психотропних засобів (транквілізатори, ноотропні препарати, адаптогени).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

4. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів (див. п.1.).

Припинення проявів гострої реакції на стрес, усунення віддалених афективних реакцій.

30

1.гостра реакція на стрес;

F43.0

2.післятравматичний стресовий розлад;

F43.1

3.тривожний розлад у дітей пов'язаний з розлукою.

F93.0

9.

Порушення адаптації:

F43.2

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія, КТ, МРТ.

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

4.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

4.3. НВsАg;

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

1. Призначення психотропних засобів (транквілізатори, ноотропні препарати, адаптогени).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

4. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів (див. п.1.).

Нормалізація стану або покращання адаптації

30

1.депресивні;

2.короткочасна;

3.пролонгована

4.змішані тривожні і депресивні;

5.змішаний розлад емоцій та поведінки;

6.інші.


 

1

2

3

4

5

6

7

10.

Органічні, включаючи симптоматичні, психічні розлади,

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія, КТ, МРТ.

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

4.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

4.3. НВsАg;

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори, ноотропні препарати, антидепресанти, адаптогени).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

4. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів (див. п.1.).

Нормалізація когнітивних функцій поведінки

30-33

1.Деменції:

F02-F03

2.Розлад особистості пов'язаний з органічним ураження головного мозку.

F07.0

3.Постенцефалітичний синдром

F07.1

4.Посттравматичний синдром

F07.2

5.Інші

F07.8

11.

Розлади, пов'язані з психічним розвитком:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія, КТ, МРТ.

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

4.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинів);

4. НВsАg.

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра, отоляринголога, стоматолога.

1. Призначення психотропних засобів (ноотропи, адаптогени).

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів)

4. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів (див. п.1.).

Нормалізація когнітивних функцій поведінки. Соціальна адаптація.

30-35

Специфічні порушення розвитку мовлення та мови:

F80

1.спеціфічний розлад мовної артикуляції;

F80.0

2.розлад експресивності мови;

F80.1

3.розлад рецептивності мови;

F80.2

Специфічні розлади розвитку здібностей до навчання:

F81

1.при читанні;

F81.0

2.правопису;

F81.1

3.специфічний розлад здібностей до арифметики,

F82


 

1

2

3

4

5

6

7

 

Специфічний розлад розвитку рухової функції

F82

 

 

 

 

Синдром Ретта

F84.2

Дезінтегративні розлади у дитячому віці

F84.3

Інші розлади психічного розвитку.

F88

13.

Розумова відсталість:

 

1. Клініко-психопатологічне обстеження.

2. Патопсихологічне дослідження.

3. За показанням: ЕхоЕГ, ЕЕГ, краніорентгенографія, КТ, МРТ.

4. Клініко-лабораторні дослідження:

4.1. загальний аналіз крові, сечі;

4.2. біохімічні дослідження крові (білірубін, АЛТ, тимолова проба, мочевина, креатинін);

4.3. НВsАg

5. Консультації спеціалістів: невропатолога, педіатра; отоляринголога, стоматолога.

1. Призначення психотропних засобів (нейролептики, транквілізатори, ноотропні препарати, адаптогени)

2. Психотерапія (індивідуальна, групова, сімейна).

3. Проведення підтримуючої терапії (згідно до рекомендацій педіатрів).

4. Рішення медико-соціальних питань та розробка індивідуального плану медико-соціальних реабілітаційних заходів (див. п.1.).

Нормалізація когнітивних функцій поведінки, соціальна адаптація.

30

1.Легкого ступеня

F70

2.Помірного ступеня

F71

3.Тяжкого ступеня

F72

4.Глибока

F73

5.Не уточнені за ступенем важкості форми олігофренії

F79

 

 

Автор-розробник:         головний дитячий психіатр МОЗ України Кузнецов В.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

ПУЛЬМОНОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автор-розробник:   головний дитячий пульмонолог

МОЗ України, д.м.н. Мозолевський А. Ф.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список скорочень:

 

ЕКГ     – електрокардіографія

АТ       – артеріальний тиск

О2       – кисень

ЦС      – антибіотики цефалоспоринової групи

ФЗД    – функція зовнішнього дихання


 

ПУЛЬМОНОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги (ЦРЛ, РЛ)

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування (результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пневмонія

J12-J18

1. Огляд дитини педіатром, консультація ЛОР та інших спеціалістів (за показаннями). Оцінка стану дитини (т-ра тіла, задишка, частота дихання, пульсу, АТ, локальні симптоми, ознаки токсикозу).

2. В разі потреби – виклик консультантів (невропатолог, кардіолог, пульмонолог, торакальний хірург) або реанімаційної бригади).

3. При рецидивах пневмонії – консультація пульмонолога.

4. Лабораторне обстеження (в залежності від тяжкості і характеру перебігу захворювання): аналізи крові, сечі, калу (при можливості – виявлення дисбактеріозу).

5. Бактеріоскопічні, бактеріологічні та вірусологічні обстеження.

6. При тяжкому перебігу – визначення електролітів, сахару, білків крові, РО2, РСО2 та ін.

7. Рентгенографія легень, ЕКГ.

8. При показаннях (затяжний перебіг, ателектаз, ін.) – бронхоскопія.

1. Етіотропна терапія в залежності від форми, тяжкості перебігу пневмонії.

2. Стартові антибіотики при легкій і середній тяжкості – макроліди та цефалоспорин-1; аміноглікозиди та ЦС-1 або ЦС-2.

3. При тяжкому перебігу та відсутності ефекту аміноглікозиди та ЦС-2-3.

4. Патогенетична терапія із застосуванням вітамінів, муколітиків, за показаннями – протеолітичних ферментів, ентеросорбентів, імуноглобуліну.

5. Оральна гідратація (100 мл/кг/добу – регідрон, сік, чай).

6. За показаннями проведення інтенсивної посиндромної терапії з адекватною детоксикацією (інфузії до 20-30 мл/кг/добу.– глюкоза, ріополіглюкін, плазма); О2, профілактика та боротьба з ДВЗ-синдромом, судомами, серцево-судинною недостатністю та ін. (з участю реаніматолога ЦРЛ або визваної бригади).

Позитивна динаміка типових симптомів пневмонії в залежності від форми, перебігу та виду пневмонії, а також тяжкості перебігу та наявності ускладнень: покращення загального стану, нормалізація температури тіла, відсутність задишки, кашлю, сухих та вологих різнокаліберних хрипів; нормалізація лабораторних показників, ЕКГ та рентгенологічної картини (відсутність інфільтративних змін вогнищевого та сегментарного характеру, порушення структури коренів легень); ліквідація проявів легеневих та позалегеневих ускладнень.

12-20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

За показаннями призначають стероїди, серцеві глікозиди, вазотонічні засоби.

7. Поступове призначення фізіотерапевтичних процедур (УВЧ, електрофорез, інгаляції, масаж, ЛФК).

8. При відсутності ефекту терапії, тяжкому перебігу захворювання, виникнення ускладнень (плеврит, легенева деструкція, пневмоторакс, інфекційно-токсичний шок, ДВЗ-синдром, серцево-судинна недостатність, ін) – госпіталізація в спеціалізоване відділення ОДЛ (реанімаційне, торакальне) або в спеціалізовані міські дитячі лікарні.

 

 

2.

Гострий бронхіт

J20

Огляд дитини педіатром, консультація ЛОР та інших спеціалістів (за показаннями).

1. При рецидивах бронхіту – консультація пульмонолога.

2. Лабораторне обстеження: аналізи крові, сечі, кала (в динаміці).

3. Бактеріологічне і вірусологічне обстеження.

3. При необхідності – рентгенографія легень та ЕКГ.

1. Проведення при необхідності невідкладної синдромної терапії.

2. Застосування:

2.1. противірусних препаратів;

2.2. муколітиків;

2.3. при показаннях – антибіотики;

2.4. у разі бронхообструкції – О2, оральна регідратація, бронхолітики, стероїди;

2.5. засобів фізіотерапії (масаж, УВЧ, електрофорез, теплові процедури на грудну клітину, інгаляції).

Позитивна динаміка клініко-лабораторних симптомів і проявів бронхіту з ліквідацією клінічних ознак гострого запального процесу в бронхах: покращення загального стану, зникнення кашлю, сухих і вологих різнокаліберних хрипів, зменшення (або відсутність) посилення легеневого малюнку і порушення структури коренів легень на рентгенограмі.

7-10


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Рецидивуючий бронхіт

J22

1. Огляд дитини педіатром, при необхідності – іншими спеціалістами. Оцінка стану дитини.

2. Обстеження: аналізи крові, сечі, кала (в динаміці)

3. Вірусологічні, бактеріологічні обстеження.

4. Рентгенографія легень, ЕКГ. Направлення на консультацію до пульмонолога в ОДЛ.

1. Проведення при необхідності невідкладної терапії.

2. Застосування:

2.1. противірусних препаратів.

2.2. муколітиків, антибіотиків.

2.3. вітамінів, імуностимуляторів.

2.4. різніих засобів фізіотерапії (вібромасаж, дренажні положення ЛФК).

3. Диспансерний нагляд з призначенням протирециидивної терапії.

4. Направлення на санаторне лікування.

Позитивна динаміка типових симптомів бронхіту з ліквідацією клінічних ознак гнійного ендобронхіту на гіперреактивності бронхів:

покращення загального стану, відсутність кашлю, харкотиння, сухих і вологих різнокаліберних хрипів, нормалізація лабораторних показників, ФЗД, зменшення (або відсутність) підсилення легеневого малюнку і порушення структури коренів легень на рентгенограмі

15

4.

Хронічні неспецифічні захворювання легенів (первинні та вторинні)

J44, J47

1. Огляд дитини педіатром, при необхідності – іншими спеціалістами. Оцінка стану дитини.

2. Лабораторне обстеження: аналізи крові, сечі, кала

3. Біохімічні, вірусологічні, бактеріологічні, обстеження.

4. Рентгенографія легень (у 2 проекціях).

5. ЕКГ

1. Проведення при необхідності невідкладної терапії.

2. Застосування:

2.1. антибіотиків (різних класів),

2.2. муколітиків,

2.3. брохолітиків,

2.4. еубіотиків, вітамінів,

2.5. різних засобів фізіотерапії.

3. Диспансерний нагляд з призначенням протирецидивної терапії, реабілітація в санаторії. Виконання рекомендацій пульмонолога. Направлення на наступний рівень лікування для консультативної і госпітальної допомоги дітей з проявами

Позитивна динаміка характерних клініко-лабораторних і інстру-ментальних симптомів та ознак хронічного бронхоле-геневого процесу з урахуванням характеру, форми, локалізації захворювання: покращання загального стану, зменшення або відсутність проявів обструкції (послаблення кашлю, задишки, свистячого дихання, зменшення кількості

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

бронхообструкції, важким перебігом хвороби, а також для уточнення діагнозу та розробки плану лікування і реабілітації.

харкотиння, нормалізація або підвищення ОФВ1), зменшення кількості (або відсутність) сухих і вологих різнокаліберних хрипів, нормалізація лабораторних показників, газообміну, покращання або нормалізація ФЗД, гемодинаміки, зменшення підсилення легеневого малюнку та інфільтративних змін на рентгенограмі, трасформація гнійного ендобронхіту в катаральний, а дифузного – в локальний з покращанням цитологічної картини, ліквідація проявів ускладнень та супутніх захворювань.

 

 


ПУЛЬМОНОЛОГІЯ

III рівень надання медичної допомоги (МДЛ, ОДЛ)

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

(результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пневмонія

J12-J18

Госпіталізація хворих з затяжним, тяжким рецидивуючим перебігом пневмонії.

1. Огляд дитини педіатром, консультація спеціалістів суміжних профілів для оцінки стану дитини.

2. Лабораторне обстеження з проведенням загально-клінічних аналізів крові, сечі, калу.

3. Вірусологічні, бактеріологічні (з ідентифікацією збудників та чутливості флори до антибіотиків), імунологічні, біохімічні, ендокринологічні обстеження.

4. Рентгенографія легень, бронхоскопія та бронхографія (при показаннях), ЕКГ та ехокардіографія, енцефалографія та інші обстеження (всі за показаннями).

1. Проведення інтенсивної патогенетичної терапії з урахуванням функціонального стану організму, форми захворювання, особливостей течії процесу та супутньої патології.

2. Призначення або продовження антибіотикотерапії з використанням аміно-глікозидів у високих дозах з ЦС-3, макролідів з аміноглікозидами. Застосування препаратів вибору.

3. Патогенетична терапія з застосуванням вітамінів, імуностимуляторів, сорбентів, мукалітиків.

4. Фізіотерапевтичні засоби. При легеневих ускладненнях – переведення у торакальне відділення, а в разі потреби при тяжкому перебігу та позалегеневих ускладненнях – госпіталізація в реанімаційне відділення.

Позитивна динаміка типових симптомів пневмонії в залежності від форми, перебігу та виду пневмонії, а також тяжкості перебігу та наявності ускладнень: покращання загального стану, нормалізація температури тіла, відсутність

задишки, кашлю, сухих та вологих різнокаліберних хрипів; нормалізація лабораторних показників, ЕКГ та рентгенологічної картини (відсутність інфільтративних змін вогнищевого та сегментарного характеру, порушення структури коренів легень); ліквідація проявів легеневих та позалегеневих ускладнень.

12-20


 

1

2

3

4

5

6

7

2.

Рецидивуючий бронхіт

J22

Госпіталізація в пульмонологічне відділення при стійкому прояві ендобронхіту, з метою уточнення діагнозу.

1. Огляд пульмонолога та спеціалістів

суміжних профілів.

2. Лабораторне обстеження з проведенням загально-клінічних аналізів крові, сечі, калу.

3. Бактеріологічні, вірусологічні, імунологічні, біохімічні обстеження.

4. Рентгенографія легень.

5. Обстеження ФЗД, діагностична і санаційна бронхоскопія (за показаннями).

1. Призначення мір по ліквідації ендобронхіту, гіперреакгивності бронхів, імунопатії, бронхообструкції та інших явищ запалення бронхів.

2. Застосування:

2.1. противірусних препаратів

2.2. муколітиків, антибіотиків.

2.3. вітамінів, імуностимуляторів.

2.4. різних засобів фізіотерапії (вібромасаж, дренажні положення, ЛФК).

3. Бронхоскопія для санації бронхів, призначення бронхолітиків, немедикаментозних засобів терапії.

4. При неефективності лікування та неможливості обстеження дитина переводиться на четвертий рівень лікування.

Позитивна динаміка типових симптомів бронхіту з ліквідацією клінічних ознак гнійного ендобронхіту та генерреактивності бронхів: покращання загального стану, відсутність кашлю, харкотиння, сухих і вологих різнокаліберних хрипів, нормалізація лабораторних показників, ФЗД, зменшення (або відсутність) підсилення легеневого малюнку і порушення структури коренів легень на рентгенограмі.

15

3.

Хронічні неспецифічні захворювання легенів (первинні та вторинні)

J44-J47

Госпіталізація дітей для уточнення діагнозу, з ускладненнями, важким перебігом захворювання.

1. Огляд пульмонолога та спеціалістів

суміжних профілів.

2. Аналізи крові, сечі, кала (у динаміці).

3. Бактеріологічні, вірусологічні, цитологічні обстеження.

4. Проведення рентгенографії легень, бронхоскопії, бронхографії (за показаннями).

5. Дослідження ФЗД, гемодинаміка у малому колі кровообігу, виявлення супутньої патології.

1. Проведення невідкладних мір в залежності від наявності синдромів.

2. Призначення мір по ліквідації явищ ендобронхіту:

2.1. антибіотики широкого спектру дії різних класів,

2.2. ентеросорбенти,

2.3. антипротеази, ензімотерапія

2.4. муколітики,

2.5. імуностимулятори.

3. При явищах бронхообструкції – бронхолітики.

4. Немедикаментозні засоби лікування, постуральний дренаж, ЛФК, масаж.

Позитивна динаміка характерних клініко-лабораторних і інструментальних симптомів та ознак хронічного бронхо-легеневого процесу з урахуванням характеру, форми, локалізації захворювання: покращання загального стану, зменшення

або відсутність проявів обструкції (послаблення кашлю, задишки, свистячого дихання,

20


 

1

2

3

4

5

6

 

 

 

 

 

5. Бронхосанація.

6. .Лікування супутньої патології.

7. За показаннями – переведення у торокальне відділення.

8. Рекомендації по диспансерному нагляду.

9. При неможливості обстеження, неефективності лікування – переведення на 4 рівень медичної допомоги.

зменшення кількості харкотиння, нормалізація або підвищення ОФВ1), зменшення кількості (або відсутність) сухих і вологих різнокаліберних хрипів, нормалізація лабораторних показників, газообміну, покращання або нормалізація ФЗД, гемодинаміки, зменшення підсилення легеневого малюнку та інфільтраттивних змін на рентгенограмі, трансформація гнійного ендобронхіту в катаральний, а дифузного – в локальний з покращанням цитологічної картини, ліквідація проявів ускладнень та супутніх захворювань.

 

 


 

ПУЛЬМОНОЛОГІЯ

IV рівень надання медичної допомоги

(клініки НДІ, інститут ПАГ АМН України,

Українська спеціалізована дитяча лікарня "ОХМАТДИТ")

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування

(результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Пневмонія

J12-J18

Госпіталізація дітей із затяжним ускладненим перебігом пневмонії при неефективності лікування на попередньому рівні, а також дітей з пневмонією вторинного характеру, з перинатальною патологією і при імунологічних порушеннях.

1. Лабораторне обстеження з проведенням загально-клінічних аналізів крові, сечі, крові.

2. Вірусологічні, бактеріологічні, біохімічні та ін. обстеження.

3. Поглиблене морфофункціональне обстеження стану систем та органів, виявлення вад розвитку та спадкових захворювань легень, порушень системи захисту легень, супутньої патології.

1. Призначення диференційної, індивідуальної терапії.

2. Проведення етіотропної патогенетичної терапії з використанням препаратів із антивірусним, антибактеріальним, антигрибковим спектром дії.

3. Оральна та в/в гідратація з препаратами, що нормалізують реологію крові, серцевими глікозидами.

4. Стероїдні та нестероїдні протизапальні препарати, антипротеази, імуномодулятори, сорбенти, антиоксиданти.

5. Немедикаментозна терапія.

6. За показаннями проведення бронхоскопії для санації бронхіального дерева.

7. О2, за показаннями – ІВЛ.

Лікування ускладнень проводиться в торакальному або реанімаційному відділеннях.

Позитивна динаміка типових симптомів пневмонії в залежності від форми, перебігу та виду пневмонії, а також тяжкості перебігу та наявності ускладнень: покращання загального стану, нормалізація температури тіла, відсутність задишки, кашлю, сухих та вологих різнокаліберних хрипів; нормалізація лабораторних показників, ЕКГ та рентгенологічної картини (відсутність інфільтративних змін вогнищевого та сегментарного характеру, порушення структури коренів легень): ліквідація проявів легеневих та позалегеневих ускладнень (плеврит, пневмоторакс, легенева деструкція, ДВЗ-синдром, серцево-судинна

12-20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

недостатність та ін.), порушення газообміну та гемодинаміки.

 

2.

Рецидивуючий бронхіт

J22

Поглиблене клініко-лабораторне обстеження для уточнення характеру патології легень і порушень метаболізму, проведення диференційного діагнозу, виявлення супутньої патології, порушень мукоціліарного кліренсу та виключення муковісцидозу. вад розвитку дихальної та серцево-судинної систем, а також імунопатології.

1. Призначення диференційної та індивідуальної терапії.

2. Санація бронхіального дерева.

3. .Лікування супутньої патології.

4. Призначення заходів по реабілітації та диспансерному нагляду, корекція виявлених порушень функціонального стану основних систем організму.

Позитивна динаміка типових симптомів бронхіту з ліквідацією клінічних ознак гнійного ендобронхіту та гіперреактивності бронхів: покращання загального стану, відсутність кашлю, мокротиння, сухих і вологих різнокаліберних хрипів, нормалізація лабораторних показників, ФЗД, зменшення (або відсутність) підсилення легеневого малюнку і порушення структури коренів легень на рентгенограмі.

15

3.

Хронічні неспецифічні захворювання легенів (первинні та вторинні)

J44-J47

Госпіталізація дітей з первинним і вторинним характером процесу, важким перебігом, торпідним гнійним або атрофічним ендобронхітом.

Поглиблене клініко-лабораторне обстеження для уточнення характеру патології легенів, виключенню муковісцидозу, вроджених вад розвитку легенів, стану системи захисту легенів, виявлення супутньої патології, імунопатології.

1. Корекція виявлених порушень функціонального стану основних систем організму з призначенням диференційної, індивідуальної терапії.

2. Санація бронхіального дерева.

3. Призначення:

3.1. антибіотиків (аміноглікозидів з ЦС-2

3.2. холінолітиків, β2-агоністів,

3.3. інгаляційних стероїдів.

4. Гідратаційна терапія.

5. Муколітики (в інгаляціях та усередину).

Позитивна динаміка характерних клініко-лабораторних і інструментальних симптомів та ознак хронічного бронхолегеневого процесу з урахуванням характеру, форми, локалізації захворювання: покращання загального стану, зменшення або відсутність проявів обструкції (послаблення

20


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

6. Вітаміни, імуностимулятори, сорбенти.

7. ЛФК з дренажними положеннями, вібромасажем. При альвеолітах –стероїди, пеніцилламін.

8. При муковісцидозі – ферментотерапія, антибіотики (ЦС-3), муколітичні та бронхолітичні засоби, вібромасаж та дренаж бронхів. Лікування супутньої патології. Призначення заходів для реабілітації з використанням медикаментозних та немедикаментозних засобів лікування. Хірургічне лікування вад розвитку в торакальному відділенні.

кашлю, задишки, свистячого дихання, зменшення кількості харкотиння, нормалізація або підвищення ОФВ1), зменшення кількості (або відсутність) сухих і вологих різнокаліберних хрипів, нормалізація лабораторних показників, газообміну, покращання або нормалізація ФЗД, гемодинаміки, зменшення підсилення легеневого малюнку та інфільтративних змін на рентгенограмі, трансформація гнійного ендобронхіту в катаральний, а дифузного – в локальний з покращанням цитологічної картини, ліквідація проявів ускладнень та супутніх захворювань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ТОКСИКОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор-розробник:   головний дитячий токсиколог

МОЗ України, к.м.н. Шейман Б.С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список скорочень:

 

ЦНС   - центральна нервова система

УЗД    - ультразвукове дослідження

ЕКГ     - електрокардіографія

ЕЕГ    - електроенцефалографія

КЛС    - кислотно-лужний стан

АЛТ    - аланінамінотрансфераза

АСТ    - аспаркамамінотрансфераза

АТ       - артеріальний тиск

ШКТ    - шлунково-кишковий тракт


 

Токсикологія

II рівень надання медичної допомоги

 

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Отруєння антибіотиками

Т36

Легкий ступінь:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. АТ, пульс, термометрія

4. Обсяг введеної та виведеної з сечею рідини

Середній ступінь:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. АТ, пульс, термометрія

4. АЛТ, АСТ, білірубін, загальний білок, креатинін, сечовина, електроліти, коагулограма

5. Обсяг введеної та виведеної з сечею рідини

Тяжкий ступінь:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. АТ, пульс, термометрія

4. АЛТ, АСТ, білірубін, загальний білок, креатинін, сечовина, електроліти, коагулограма

5. Обсяг введеної та виведеної з сечею рідини

6. Переведення на III рівень

Легкий ступінь:

1. Санація шлунка.

2. Санація кишечника.

3. Ентеросорбція.

4. Ентеральне водне навантаження.

Середній ступінь:

1. Санація шлунка.

2. Санація кишечника.

3. Ентеросорбція.

4. Ентеральне або парантеральне водне навантаження з стимуляцією діурезу.

5. Кишковий діаліз.

6. Ситуаційна та корегуюча терапія.

Тяжкий ступінь:

1. Санація шлунка.

2. Санація кишечника.

3. Ситуаційна та корегуюча терапія.

1. Нормалізація показників життєво важливих функцій.

2. Нормалізація показників печінкових та ниркових функцій.

3. Нормалізація показників згортання крові та кровотворення.

4. Нормалізація показників обміну речовин, метаболізму.

5. Нормалізація функцій ЦНС.

6. Нормалізація функцій ШКТ.

1-2

2.

Отруєння іншими протимікробними та протипаразитарними засобами

Т37

3.

Отруєння гормонами та їх синтетичними замінниками

Т38

4.

Отруєння ліками переважно системної дії

Т45


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Отруєння ліками переважно діючими на компоненти крові

Т45

 

 

 

 

6.

Отруєння анальгезуючими, жарознижуючими препаратами

Т39

 

 

 

 

7.

Отруєння протисудомними та протипаркінсонічними препаратами

Т42

 

 

 

 

8.

Отруєння седативними та снодійними ліками

Т42

 

 

 

 

9.

Отруєння іншими депресантами ЦНС

Т43

 

 

 

 

10.

Отруєння психотропними ліками

Т43

 

 

 

 

11.

Отруєння ліками стимулюючими ЦНС

Т40

 

 

 

 

12.

Отруєння ліками діючими переважно на вегетативну НС

Т44

 

 

 

 

13.

Отруєння ліками, діючими переважно на серцево-судинну систему

Т46

 

 

 

 

14.

Отруєння ліками, діючими переважно на ШКТ

Т47

 

 

 

 

15.

Отруєння препаратами переважно впливаючими на водно-сольовий обмін та обмін сечової кислоти

Т50

 

 

 

 

16.

Отруєння препаратами, переважно впливаючими на мускулатуру

Т48

 

 

 

 

17.

Отруєння препаратами переважно впливаючими на шкіру, або лонки, ліками для вуха, горла, носа

Т49

 

 

 

 


 

1

2

3

4

5

6

7

18.

Отруєння іншими та неідентифікованими ліками

Т50

 

 

 

 

19.

Отруєння бактеріальними вакцинами

Т50

 

 

 

 

20.

Отруєння іншими вакцинами та біологічними препаратами

Т50

 

 

 

 

21.

Токсична дія алкоголю

Т51

 

 

 

 

22.

Токсична дія нафтопродуктів

Т57

 

 

 

 

23.

Токсична дія розчинників (не з нафти)

Т52

 

 

 

 

24.

Токсична дія агресивних ароматичних препаратів, лугів, кислот

Т53

 

 

 

 

25.

Токсична дія свинцю та його сполук в тому числі парові

Т56

 

 

 

 

26.

Токсична дія інших металів

Т56

 

 

 

 

27.

Токсична дія ядів, які містяться у їжі

Т62

 

 

 

 

28.

Хронічна ниркова недостатність

N18

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. АТ, пульс, термометрія, обсяг введеної та виведеної з сечею рідини.

4. АЛТ, АСТ, білірубін, загальний білок, креатинін, сечовина, електроліти, коагулограма.

5. Проба по зимницькому, Нечипоренко.

6. ЕКГ, УЗД.

7. При підвищенні рівня креатиніну в крові більше ніж 0,3 ммоль/л – переведення до УДСЛ «Охматдит» м.Києва, центрів гемодіалізу.

1. Ситуаційна та корегуюча терапія.

2. Гіпотензивна терапія.

3. Заміщуюча терапія

1. Оптимізація показників життєво важливих функцій.

2. Оптимізація показників гемодинаміки.

3. Оптимізація показників гемоглобіну.

4. Оптимізація показників обміну речовин, метаболізму.

2

 


ТОКСИКОЛОГІЯ

ІІІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Отруєння антибіотиками

Т36

Легкий ступінь:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. АТ, пульс, термометрія

4. Обсяг введеної та виведеної з сечею рідини

Середній ступінь:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. АТ, пульс, термометрія

4. АЛТ, АСТ, білірубін, загальний білок, креатинін, сечовина, електроліти, коагулограма

5. Обсяг введеної та виведеної з сечею рідини

Тяжкий ступінь:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. АТ, пульс, термометрія

4. АЛТ, АСТ, білірубін, загальний білок, креатинін, сечовина, електроліти, коагулограма

5. Обсяг введеної та виведеної з сечею рідини

6. Проба по Зимницькому, Нечипоренко.

7. Імунологічне обстеження.

8. Гемолітичні тести.

Легкий ступінь:

1. Санація шлунка.

2. Санація кишечника.

3. Ентеросорбція.

4. Ентеральне водне навантаження.

Середній ступінь:

1. Санація шлунка.

2. Санація кишечника.

3. Ентеросорбція.

4. Ентеральне або парантеральне водне навантаження з стимуляцією діурезу.

5. Кишковий діаліз.

6. Ситуаційна та корегуюча терапія.

Тяжкий ступінь:

1. Санація шлунка.

2. Санація кишечника.

3. Ситуаційна та корегуюча терапія.

4. Парентеральне

водне навантаження зі стимуляцією діурезу.

5. Кишковий діаліз.

6. Ситуаційна коригуюча та заміщуюча терапія (ШВЛ, ін.)

1. Нормалізація показників життєво важливих функцій.

2. Нормалізація показників печінкових та ниркових функцій.

3. Нормалізація показників згортання крові та кровотворення.

4. Нормалізація показників обміну речовин, метаболізму.

5. Нормалізація функцій ЦНС.

6. Нормалізація функцій ШКТ.

1-8

2.

Отруєння іншими протимікробними та протипаразитарними засобами

Т37

3.

Отруєння гормонами та їх синтетичними замінниками

Т38

4.

Отруєння ліками переважно системної дії

Т45


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

9. ЕКГ, УЗД, ЕЕГ,

Консультація ЛОР, офтальмолога, гематолога.

10. Переведення на IV рівень

7. Екстракорпоральні методи гемокорекції.

 

 

5.

Отруєння ліками переважно діючими на компоненти крові

Т45

 

 

 

 

6.

Отруєння анальгезуючими, жарознижуючими препаратами

Т39

 

 

 

 

7.

Отруєння протисудомними та протипаркінсонічними препаратами

Т42

 

 

 

 

8.

Отруєння седативними та снодійними ліками

Т42

 

 

 

 

9.

Отруєння іншими депресантами ЦНС

Т43

 

 

 

 

10.

Отруєння психотропними ліками

Т43

 

 

 

 

11.

Отруєння ліками стимулюючими ЦНС

Т40

 

 

 

 

12.

Отруєння ліками діючими переважно на вегетативну НС

Т44

 

 

 

 

13.

Отруєння ліками, діючими переважно на серцево-судинну систему

Т46

 

 

 

 

14.

Отруєння ліками, діючими переважно на ШКТ

Т47

 

 

 

 

15.

Отруєння препаратами переважно впливаючими на водно-сольовий обмін та обмін сечової кислоти

Т50

 

 

 

 

16.

Отруєння препаратами, переважно впливаючими на мускулатуру

Т48

 

 

 

 


 

1

2

3

4

5

6

7

17.

Отруєння препаратами переважно впливаючими на шкіру, або лонки, ліками для вуха, горла, носа

Т49

 

 

 

 

18.

Отруєння іншими та неідентифікованими ліками

Т50

 

 

 

 

19.

Отруєння бактеріальними вакцинами

Т50

 

 

 

 

20.

Отруєння іншими вакцинами та біологічними препаратами

Т50

 

 

 

 

21.

Токсична дія алкоголю

Т51

 

 

 

 

22.

Токсична дія нафтопродуктів

Т57

 

 

 

 

23.

Токсична дія розчинників (не з нафти)

Т52

 

 

 

 

24.

Токсична дія агресивних ароматичних препаратів, лугів, кислот

Т53

 

 

 

 

25.

Токсична дія свинцю та його сполук в тому числі парові

Т56

 

 

 

 

26.

Токсична дія інших металів

Т56

 

 

 

 

27.

Токсична дія ядів, які містяться у їжі

Т62

 

 

 

 

28.

Хронічна ниркова недостатність

N18

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. АТ, пульс, термометрія, обсяг введеної та виведеної з сечею рідини.

4. АЛТ, АСТ, білірубін, загальний білок, креатинін, сечовина, електроліти, коагулограма, група крові, Rh-фактор, КЛС, холестерин.

5. Проба по Зимницькому, Нечипоренко.

6. ЕКГ, УЗД, обзорна рентгенографія нирок, аудіограма.

7. Консультація ЛОР, невропатолога, нефролога, уролога, гематолога, офтальмолога

8. При підвищенні рівня креатиніну в крові більше ніж 0,3 ммоль/л – переведення до УДСЛ «Охматдит» м.Києва, центрів гемодіалізу.

1. Ситуаційна та корегуюча терапія.

2. Гіпотензивна терапія.

3. Заміщуюча терапія

1. Оптимізація показників життєво важливих функцій.

2. Оптимізація показників гемодинаміки.

3. Оптимізація показників гемоглобіну.

4. Оптимізація показників обміну речовин, метаболізму.

6

29.

Гостра ниркова недостатність

N17

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. АТ, пульс, термометрія, обсяг введеної та виведеної з сечею рідини.

4. АЛТ, АСТ, білірубін, загальний білок, креатинін, сечовина, електроліти, коагулограма, група крові, Rh-фактор, КЛС, холестерин.

5. Проба по Зимницькому, Нечипоренко.

6. ЕКГ, УЗД, рентгенообстерення нирок.

7. Консультація ЛОР, невропатолога, нефролога, уролога, гематолога, офтальмолога

8. При відсутності ефекту (до 3-х діб анурії) переведення на IV рівень

1. Ситуаційна та корегуюча терапія.

2. Гіпотензивна терапія.

3. Заміщуюча терапія

4. Водна тест-проба.

5. Тест-проба з салуретиками.

6. Гормональна терапія

7. Антибактеріальна терапія

8. Інгібітори протеолізу

9. Реокорегуюча терапія

10. Гемодіаліз (при наявності)

11. Плазмоферез ( при наявності)

1. Оптимізація показників життєво важливих функцій.

2. Нормалізація показників печінкових та ниркових функцій.

3. Нормалізація показників згортання крові та кровотворення.

4. Нормалізація показників обміну речовин, метаболізму.

5. Нормалізація функцій ЦНС:

6. Нормалізація функцій ШКТ.

2-3

30.

Преренальна уремія

N19

31.

Гемолітикоуремічний синдром

N17


ТОКСИКОЛОГІЯ

IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування (результати лікування)

Середня тривалість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Отруєння антибіотиками

Т36

Легкий ступінь:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. АТ, пульс, термометрія

4. Обсяг введеної та виведеної з сечею рідини

Середній ступінь:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. АТ, пульс, термометрія

4. АЛТ, АСТ, білірубін, загальний білок, креатинін, сечовина, електроліти, коагулограма

5. Обсяг введеної та виведеної з сечею рідини

Тяжкий ступінь:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. АТ, пульс, термометрія

4. АЛТ, АСТ, білірубін, загальний білок, креатинін, сечовина, електроліти, коагулограма

5. Обсяг введеної та виведеної з сечею рідини

6. Проба по Зимницькому, Нечипоренко.

7. Імунологічне обстеження.

8. Гемолітичні тести.

Легкий ступінь:

1. Санація шлунка.

2. Санація кишечника.

3. Ентеросорбція.

4. Ентеральне водне навантаження.

Середній ступінь:

1. Санація шлунка.

2. Санація кишечника.

3. Ентеросорбція.

4. Ентеральне або парантеральне водне навантаження з стимуляцією діурезу.

5. Кишковий діаліз.

6. Ситуаційна та корегуюча терапія.

Тяжкий ступінь:

1. Санація шлунка.

2. Санація кишечника.

3. Ситуаційна та корегуюча терапія.

4. Парентеральне водне навантаження зі стимуляцією діурезу.

5. Кишковий діаліз.

6. Ситуаційна коригуюча та заміщуюча терапія (ШВЛ, ін.)

1. Нормалізація показників життєво важливих функцій.

2. Нормалізація показників печінкових та ниркових функцій.

3. Нормалізація показників згортання крові та кровотворення.

4. Нормалізація показників обміну речовин, метаболізму.

5. Нормалізація функцій ЦНС.

6. Нормалізація функцій ШКТ.

1-15

2.

Отруєння іншими протимікробними та протипаразитарними засобами

Т37

3.

Отруєння гормонами та їх синтетичними замінниками

Т38

4.

Отруєння ліками переважно системної дії

Т45


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

9. ЕКГ, УЗД, ЕЕГ,

10. Консультація ЛОР, офтальмолога, гематолога.

11. Токсичне дослідження.

7. Екстракорпоральні методи гемокорекції.

8. ГБО.

9. Реабілітаційна терапія.

 

 

5.

Отруєння ліками переважно діючими на компоненти крові

Т45

 

 

 

 

6.

Отруєння анальгезуючими, жарознижуючими препаратами

Т39

 

 

 

 

7.

Отруєння протисудомними та протипаркінсонічними препаратами

Т42

 

 

 

 

8.

Отруєння седативними та снодійними ліками

Т42

 

 

 

 

9.

Отруєння іншими депресантами ЦНС

Т43

 

 

 

 

10.

Отруєння психотропними ліками

Т43

 

 

 

 

11.

Отруєння ліками стимулюючими ЦНС

Т40

 

 

 

 

12.

Отруєння ліками діючими переважно на вегетативну НС

Т44

 

 

 

 

13.

Отруєння ліками, діючими переважно на серцево-судинну систему

Т46

 

 

 

 

14.

Отруєння ліками, діючими переважно на ШКТ

Т47

 

 

 

 

15.

Отруєння препаратами переважно впливаючими на водно-сольовий обмін та обмін сечової кислоти

Т50

 

 

 

 

16.

Отруєння препаратами, переважно впливаючими на мускулатуру

Т48

 

 

 

 


 

1

2

3

4

5

6

7

17.

Отруєння препаратами переважно впливаючими на шкіру, або лонки, ліками для вуха, горла, носа

Т49

 

 

 

 

18.

Отруєння іншими та неідентифікованими ліками

Т50

 

 

 

 

19.

Отруєння бактеріальними вакцинами

Т50

 

 

 

 

20.

Отруєння іншими вакцинами та біологічними препаратами

Т50

 

 

 

 

21.

Токсична дія алкоголю

Т51

 

 

 

 

22.

Токсична дія нафтопродуктів

Т57

 

 

 

 

23.

Токсична дія розчинників (не з нафти)

Т52

 

 

 

 

24.

Токсична дія агресивних ароматичних препаратів, лугів, кислот

Т53

 

 

 

 

25.

Токсична дія свинцю та його сполук в тому числі парові

Т56

 

 

 

 

26.

Токсична дія інших металів

Т56

 

 

 

 

27.

Токсична дія ядів, які містяться у їжі

Т62

 

 

 

 


 

28.

Хронічна ниркова недостатність

N18

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. АТ, пульс, термометрія, обсяг введеної та виведеної з сечею рідини.

4. АЛТ, АСТ, білірубін, загальний білок, креатинін, сечовина, електроліти, коагулограма, група крові, Rh-фактор, КЛС, холестерин.

5. Проба по Зимницькому, Нечипоренко.

6. ЕКГ, УЗД, обзорна рентгенографія нирок, аудіограма.

7. Консультація ЛОР, невропатолога, нефролога, уролога, гематолога, офтальмолога

8. Кліренс ендогенного креатиніну

9. Динамічна та статична реносцинтіграфія.

10. НLА-типування.

11. Визначення показників Кt\V

12. Визначення показників перитонеальної еквілібристики.

13. Біопсія нирок.

14. Проба з сухоїжею

1. Ситуаційна та корегуюча терапія.

2. Гіпотензивна терапія.

3. Заміщуюча терапія

4. Перитонеальний діаліз.

5. Гемодіаліз.

6. Формування судинних анастомозів.

7. Інплантація перитонеального катетера.

1. Оптимізація показників життєво важливих функцій.

2. Оптимізація показників гемодинаміки.

3. Оптимізація показників гемоглобіну.

4. Оптимізація показників обміну речовин, метаболізму.

30-190


 

1

2

3

4

5

6

7

29.

Гостра ниркова недостатність

N17

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. АТ, пульс, термометрія, обсяг введеної та виведеної з сечею рідини.

4. АЛТ, АСТ, білірубін, загальний білок, креатинін, сечовина, електроліти, коагулограма, група крові, Rh-фактор, КЛС, холестерин.

5. Проба по Зимницькому, Нечипоренко.

6. ЕКГ, УЗД, рентгенообстерення нирок.

7. Консультація ЛОР, невропатолога, нефролога, уролога, гематолога, офтальмолога.

8. Кліренс ендогенного креатиніну.

9. Динамічна та статична реносцинтіграфія.

10. Гемолітичні проби.

11. Імунологіне обстеження.

12. Морфологічне обстеження крові.

1. Ситуаційна та корегуюча терапія.

2. Гіпотензивна терапія.

3. Заміщуюча терапія

4. Перитонеальний діаліз.

5. Гемодіаліз.

6. Формування судинних доступів.

7. Імплантація перитонеального катетера.

8. Гормональна терапія.

9. Антибактеріальна терапія.

10. Інгібітори протеолізу.

11. Реокоригуюча терапія. 12. Плазмофорез.

13. Гемотрансфузії.

1. Оптимізація показників життєво важливих функцій.

2. Нормалізація показників печінкових та ниркових функцій.

3. Нормалізація показників згортання крові та кровотворення.

4. Нормалізація показників обміну речовин, метаболізму.

5. Нормалізація функцій ЦНС:

6. Нормалізація функцій ШКТ.

2-3

30.

Преренальна уремія

N19

31.

Гемолітикоуремічний синдром

N17

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ТОРАКАЛЬНА ХІРУРГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

Автор-розробник:   головний дитячий хірург

МОЗ України, д.м.н. Сокур П.П.

 


ТОРАКАЛЬНА ХІРУРГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних ,обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування (результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджені вади розвитку легень, трахеї бронхів, гіпоплазія: проста, кістозна, секвестрація, лобарна емфізема, кісти трахеобронхомаляції

Q30-Q34,

J17

1. Загальний аналіз крові, сечі

2. Біохімія крові

3. ЕКГ

4. Рентгенографія в 2-х проекціях

6. Аналіз харкотиння

Направлення в ОДЛ або центри

Своєчасне направлення на 3 рівень

2.

Абсцеси легень і деструктивні пневмонії

J85, J86, J93

1. Загальний аналіз крові, сечі

2. Біохімія крові

3. ЕКГ

4. Рентгенографія в 2-х проекціях

6. Аналіз харкотиння

Направлення в ОДЛ або центри

Своєчасне направлення на 3 рівень

3.

Сторонні тіла трахеї, бронхів, легень, плевральної порожнини, грудної стінки

Т17, Т18

1. Загальний аналіз крові, сечі

2. Біохімія крові

3. ЕКГ

4. Рентгенографія в 2-х проекціях

6. Аналіз харкотиння

Направлення в ОДЛ або центри

Своєчасне направлення на 3 рівень

 

4.

Сторонні тіла стравоходу. Ускладненні тіла стравоходу (езофагіт, скаріфікації)

Т17, Т18

 

Термінове направлення на 3 рівень

Своєчасне направлення на 3 рівень

 

5.

Медіастиніти, хронічні емпієми плеври, хронічні абсцеси легень, хронічні бронхоплевральні нориці, хронічні стравохідно-респіраторні нориці

J85-J86

 

Термінове направлення на 3 рівень

Своєчасне направлення на 3 рівень

 


ТОРАКАЛЬНА ХІРУРГІЯ

IIІ рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних ,обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування (результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджені вади розвитку легень, трахеї бронхів, гіпоплазія:

проста, кістозна, секвестрація, лобарна емфізема, кісти трахеобронхомаляції

Q30-Q34,

J17

1. Загальний аналіз крові, сечі

2. Біохімія крові

3. ЕКГ

4. ФЗД

5. Рентгенографія в 2-х проекціях

6. Аналіз харкотиння

7. Бронхоскопія або ФБС

8. Бактеріологічне, цитологічне обстеження промивних рідин

9. Комп’ютерна томографія

10. МРТ

11. Імунологія

Консервативне лікування

1. Поєднане лікування двома антибіотиками

2. Серцеві препарати

3. Бронхолітики

4. Вітаміни

5. Фізіотерапевтичні методи, ЛФК

6. Санаційні бронхоскопії, або ФБС; мікротрахеостомія

Оперативне лікування

1. Передопераційна підготовка

2. Препарати і апаратура для анестезіологічного забезпечення

3. Операція

4. Антибактеріальна терапія

5. Знеболювальна терапія

6. Серцеві препарати

7. Бронхолітики

8. Вітамінотерапія

9. Десенсебілізуюча терапія

10. Пункції плевральної порожнини

11. Фізіотерапевтичні методи, ЛФК

12. Санаційні бронхоскопії або ФБС

1. Нормалізація показників ССС та дихання

2. Нормалізація аналізів крові, сечі, біохімічних показників

3. Відсутність рентгенологічних змін

4. Зникнення явищ ендобронхіту при бронхоскопії або ФБС

5. Задовільний суб'єктивний стан хворого; відсутність мокроти, нормалізація температури тіла, кашлю

6. Відсутність фезікальних даних

25 без операції,

45 з операцією


 

1

2

3

4

5

6

7

2.

Абсцеси легень і деструктивні пневмонії

J85, J86, J93

1. Загальний аналіз крові, сечі

2. Біохімія крові

3. ЕКГ

4. Рентгенографія у 2-х проекціях

5. Аналіз харкотиння

6. Бронхоскопія або ФБС

7. Бактеріологічне обстеження біологічних субстратів

8. Пункція, торакоцентез, плеврографія по показанням

9. Бронхографія

10. Імунологія

1. Катетеризація центральної вени

2. Торакоцентез, дренування плевральної порожнини при піопневмотораксу

3. Поєднане лікування 2-3 антибіотиками

4. Детоксикаційна терапія.

5. Гемотрансфузії

6. Імунокорекція

7. Серцеві і вітамінні препарати

8. Мікроторакоцентез абсцесів легені

9. Бронхоскопічні або ФБС санації

10. Фізіотерапевтичні методи лікування

11. Профілактика грибкових ускладнень

1. Нормалізація показників ССС та дихання

2. Нормалізація аналізів крові, сечі, біохімії

3. Відсутність ендоскопічної патології

4. Відсутність рентгенологічних патологічних змін

5. Задовільний суб'єктивний стан хворого; нормалізація температур тіла і відновлення маси тіла. Відсутність фезікальних даних.

45

3.

Сторонні тіла трахеї, бронхів, легень, плевральної порожнини, грудної клітини

Т17, Т18

1. Клінічне обстеження

2. Загальний аналіз крові

3. Аналіз сечі

4. Рентгенографія органів грудної клітини у 2-х проекціях.

1. Бронхоскопія або ФБС

2. Лікування ускладнень (пневмонії, бронхіту та інші)

3. Антибактеріальна терапія

4. Симптоматична

5. Фізіотерапевтична терапія, ЛФК

6. Повторна санаційна бронхоскопія

7. Оперативне втручання по показанням

1. Відсутність фезікальних даних

2. Задовільний стан хворого (суб'єктивно)

3. Нормалізація показників (аналіз крові, сечі)

8


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Сторонні тіла стравоходу.

Т17

1. Клінічне обстеження

2. Загальний аналіз крові

3. Аналіз сечі

4. Рентгенографія органів грудної клітини у 2-х проекціях.

1. Езофагоскопія

 

1. Задовільне ковтання

2. Відсутність скарг

1,5

Ускладненні тіла стравоходу (езофагіт, скарідікації)

Т18

2. Приймання новокаїну, обліпихове масло

8

5.

Хронічні емпієми плеври, хронічні абсцеси легень, хронічні бронхоплевральні нориці, хронічні стравохідно-респіраторні нориці

J85-J86

1. Загальний аналіз крові, сечі, біохімія

2. Рентгенографія у 2-х проекціях

3. ЕКГ,ФВД

4. Бронхоскопія або ФБС

5. Бактеріологічне, цитологічне обстеження

6. УЗІ грудної клітини

7. Плеврографія, фістулографія при наявності плевроторакальних нориць

8. Торакоскопія

9. Бронхографія

1. Пункція плевральної порожнини, торакоцентез, мікродренування, фістулографія, плеврографія

2. Санаційно-діагностичні бронхоскопії або ФБС

3. Поєднане лікування 2-3 антибіотиками

4. Дезінтоксикаційна терапія, серцеві препарати

5. Імунокорегуюча та ферметативна терапія

6. Корекція водно-електролітного балансу

7. Гемотрансфузії (по показаннях)

8. Вітамінотерапія

9. Фізіотерапевтичні методи лікування

При неефективності консервативного лікування – операція

1. Передопераційна підготовка

2. Препарати і апаратура для анестезіологічного забезпечення операцій

3. Обезболюючі препарати

4. Антибіотики

5. Серцеві препарати

1. Нормалізація показників ССС та дихання

2. Нормалізація показників аналізів крові, сечі, біохімії

3. Відсутність плевролегеневих ускладнень

Консер-вативне лікування 60

Опера-тивне лікування 80


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

6. Спазмолітики

7. Корекція водно-електролітного балансу

8. Контрольна рентгенографія, бронхоскопія

9. Фіз. методи лікування, ЛФУ

При операції

Дренування, полідренування, проточне промивання.

 

 


ТОРАКАЛЬНА XIРУРІ ІЯ

IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Перелік діагностичних ,обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості лікування (результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

1

2

3

4

5

6

7

1.

Вроджені вади розвитку легень, трахеї бронхів, гіпоплазія:

проста, кістозна, секвестрація, лобарна емфізема, кісти трахеобронхомаляції

Q30-Q34,

J17

1. Загальний аналіз крові, сечі

2. Біохімія крові

3. ЕКГ

4. ФЗД

5. Рентгенографія в 2-х проекціях

6. Аналіз харкотиння

7. Бронхоскопія або ФБС

8. Бактеріологічне, цитологічне обстеження промивних рідин

9. Бронхографія

10. Комп’ютерна томографія

11. МРТ

12. Імунологія

Консервативне лікування

1. Поєднане лікування двома антибіотиками

2. Серцеві препарати

3. Бронхолітики

4. Вітаміни

5. Фізіотерапевтичні методи, ЛФК

6. Санаційні бронхоскопії, або ФБС; мікротрахеостомія

Оперативне лікування

1. Передопераційна підготовка

2. Препарати і апаратура для анестезіологічного забезпечення

3. Операція

4. Антибактеріальна терапія

5. Обезболююча терапія

6. Серцеві препарати

7. Бронхолітики

8. Вітамінотерапія

9. Десенсебілізуюча терапія

10. Пункції плевральної порожнини

11. Фізіотерапевтичні методи, ЛФК

12. Санаційні бронхоскопії або ФБС

1. Нормалізація показників ССС та дихання

2. Нормалізація аналізів крові, сечі, біохімічних показників

3. Відсутність рентгенологічних змін

4. Зникнення явищ ендобронхіту при бронхоскопії або ФБС

5. Задовільний суб'єктивний стан хворого; відсутність мокроти, нормалізація температури тіла, кашлю

6. Відсутність фезікальних даних

25 без операції,

45 з операцією


 

1

2

3

4

5

6

7

2.

Абсцеси легень і деструктивні пневмонії

J85, J86, J93

1. Загальний аналіз крові, сечі

2. Біохімія крові

3. ЕКГ

4. Рентгенографія у 2-х проекціях

5. Аналіз харкотиння

6. Бронхоскопія або ФБС

7. Бактеріологічне обстеження біологічних субстратів

8. Пункція, торакоцентез,

9. Плеврографія по показанням

10. Бронхографія

11. Імунологія

1. Катетеризація центральної вени

2. Торакоцентез, дренування плевральної порожнини при піопневмотораксу

3. Поєднане лікування 2-3 антибіотиками

4. Детоксикаційна терапія.

5. Гемотрансфузії

6. Імунокорекція

7. Серцеві і вітамінні препарати

8. Мікроторакоцентез абсцесів легені

9. Бронхоскопічні або ФБС санації

10. Фізіотерапевтичні методи лікування

11. Профілактика грибкових ускладнень

1. Нормалізація показників ССС та дихання

2. Нормалізація аналізів крові, сечі, біохімії

3. Відсутність ендоскопічної патології

4. Відсутність рентгенологічних патологічних змін

5. Задовільний суб'єктивний стан хворого; нормалізація температур тіла і відновлення маси тіла. Відсутність фезікальних даних.

45

3.

Сторонні тіла трахеї, бронхів, легень, плевральної порожнини, грудної клітини

Т17, Т18

1. Клінічне обстеження

2. Загальний аналіз крові

3. Аналіз сечі

4. Рентгенографія органів грудної клітини у 2-х проекціях.

1. Бронхоскопія або ФБС

2. Лікування ускладнень (пневмонії, бронхіту та інші)

a.Антибактеріальна терапія

b.Симптоматична

c.Фізіотерапевтична терапія, ЛФК

d.Повторна санаційна бронхоскопія

3. Оперативне втручання по показанням

1. Відсутність фезікальних даних

2. Задовільний стан хворого (суб'єктивно)

3. Нормалізація показників (аналіз крові, сечі)

8 л/днів


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Сторонні тіла стравоходу.

Т17

1. Клінічне обстеження

2. Загальний аналіз крові

3. Аналіз сечі

4. Рентгенографія органів грудної клітини у 2-х проекціях.

1. Езофагоскопія

 

1. Задовільне ковтання

2. Відсутність скарг

1,5

Ускладненні тіла стравоходу (езофагіт, скарідікації)

Т18

2. Приймання новокаїну, обліпихове масло

8

5.

Хронічні емпієми плеври, хронічні абсцеси легень, хронічні бронхоплевральні нориці, хронічні стравохідно-респіраторні нориці

J85-J86

1. Загальний аналіз крові, сечі, біохімія

2. Рентгенографія у 2-х проекціях

3. ЕКГ,ФВД

4. Бронхоскопія або ФБС

5. Бактеріологічне, цитологічне обстеження

6. УЗІ грудної клітини

7. Плеврографія, фістулографія при наявності плевроторакальних нориць

8. Торакоскопія

9. Бронхографія

1. Пункція плевральної порожнини, торакоцентез, мікродренування, фістулографія, плеврографія

2. Санаційно-діагностичні бронхоскопії або ФБС

3. Поєднане лікування 2-3 антибіотиками

4. Дезінтоксикаційна терапія, препарати для підтримки серцево-судинної системи

5. Імунокорегуюча та ферметативна терапія

6. Корекція водно-електролітного балансу

7. Гемотрансфузії (по показаннях)

8. Вітамінотерапія

9. Фізіотерапевтичні методи лікування

При неефективності консервативного лікування – операція

1. Передопераційна підготовка

2. Препарати і апаратура для анестезіологічного забезпечення операцій

3. Обезболюючі препарати

4. Антибіотики

1. Нормалізація показників ССС та дихання

2. Нормалізація показників аналізів крові, сечі, біохімії

3. Відсутність плевролегеневих ускладнень

Консер-вативне лікування 60

Опера-тивне лікування 80


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

5. препарати для підтримки серцево-судинної системи

6. Спазмолітики

7. Корекція водно-електролітного балансу

8. Контрольна рентгенографія, бронхоскопія

9. Фіз. методи лікування, ЛФУ

При операції

Дренування, полідренування, проточне промивання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


УРОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           головний дитячий алерголог МОЗ України,

д.м.н. Сеймівський Д.А.,

к.м.н. Петербурзьський В.Ф


 

УРОЛОГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

ЦРЛ

Критерії якості (результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Обструктивна та рефлюксуюча уропатія:

а)хронічний пієлонефрит вторинний;

N13

Загальний аналіз:

1. Крові – 1 раз

2. Сечі – 1 раз

3. УЗД сечової системи

Направляється в обласну дитячу лікарню (ОДЛ).

Комплексне лікування, рекомендоване дитячим урологом ОДЛ.

Диспансерний нагляд.

Нормальний аналіз сечі впродовж 1-1,5 року

3

б)гострий пієлонефрит;

Загальний аналіз:

1. Крові – 1 раз

2. Сечі – 1 раз

3. УЗД сечової системи

Направляється в обласну дитячу лікарню (ОДЛ).

Комплексне лікування, рекомендоване дитячим урологом ОДЛ.

Диспансерний нагляд.

Нормальний аналіз сечі через 6-8 тижнів після лікування в ОДЛ.

2

в)абсцес нирки;

Загальний аналіз:

1. Крові – 1 раз

2. Сечі – 1 раз

3. УЗД сечової системи

Направляється в обласну дитячу лікарню (ОДЛ).

Комплексне лікування, рекомендоване дитячим урологом ОДЛ.

Диспансерний нагляд.

Нормальний аналіз сечі через 6-8 тижнів після лікування ОДЛ.

2

г)міхурово-сечовидний рефлюкс

Загальний аналіз:

1. Крові – 1 раз

2. Сечі – 1 раз

3. УЗД сечової системи

Направляється на IV рівень.

Консервативне лікування, призначене у випадку відсутності показань до хірургічного лікування (інстиляції дезінфікуючих розчинів, антибактеріальна терапія).

Нормальний аналіз сечі після лікування

3


 

1

2

3

4

5

6

7

2.

Камені нирок, сечоводів міхура

N20, N21

Загальний аналіз:

1. Крові – 1 раз

2. Сечі – 1 раз

3. УЗД сечової системи

4. Оглядова рентгенографія сечової системи

Направляється в ОДЛ. Консервативне лікування на основі призначень ОДЛ (після видалення каменя):

1. Антибактеріальна терапія.

2. Фітотерапія.

Відсутність скарг, нормальний аналіз крові і сечі

3

3.

Цистит

N30

Загальний аналіз:

1. Крові – 1 раз

2. Сечі – 1 раз

3. УЗД сечової системи.

Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів

Протимікробне лікування (антибіотики + хіміопрепарати). У разі ускладнень, відсутності ефекту від лікування направлення на ІІІ-ІV рівень.

Видужання: відсутність дизурії; нормалізація аналізів сечі.

3

4.

Нейром’язеві дисфункції сечового міхура

N31

Загальний аналіз:

1. Крові – 1 раз

2. Сечі – 1 раз

3. УЗД сечової системи

Направлення на ІІІ-ІV рівень.

Лікування, яке спрямоване на відновлення резервуарної функції сечового міхура (холінолітики, або препарати антихолінестеразної дії)

Відсутність або суттєве зменшення проявів розладів сечопуску

3

5.

Структура уретри, в т.ч. травматична

N35

Огляд хворого

Направляється на IV рівень

На цьому етапі не визначається.

6.

Травми органів таза: розрив сечового міхура, уретри

S37

Загальний аналіз крові, група крові і резус-фактор.

УЗД. оглядова і екскреторна орографія.

Ургентна операція: зашивання дефекту стінки сечового міхура, висока надлобкова цистостома; при розриві уретри – тільки надлобкова цистостома.

Направляється на ІІІ-ІV рівень.

Надлобкова цистостома локалізується не менш ніж 4-5 см вище симфіза

15

7.

Водянка яєчка (гідроцелє)

N43

Лабораторне обстеження:

1. Загальний аналіз крові з визначенням тривалості її згортання і кількості тромбоцитів.

2. Група крові і резус-фактор.

3. Рівень цукру в рові

Хірургічне лікування при наявності дитячого хірурга. При неефективності лікування і ускладненнях направляється в ОДЛ для хірургічного лікування.

3


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Перекрут яєчка, гідатиди

N44

Огляд хворого

Невідкладне хірургічне лікування: деторзія яєчка, прийом аспірину в післяопераційному періоді (до 4-5 діб), антибактеріальних препаратів: у випадках некрозу яєчка – орхідектомія; у випадку перекруту гідатиди – видалення останньої

У випадках збереження яєчка – відсутність ознак зменшення його розмірів

7

9.

Неопущене яєчко

Q53

Огляд хворого

Хірургічне лікування при наявності дитячого хірурга. При неефективності лікування і ускладненнях направляється в ОДЛ для хірургічного лікування. Оптимальний вік для хірургічного лікування – від 10 міс. до 1,5 року.

5

10.

Гіпоспадія

Q54

Огляд хворого

Направляється на III-IV рівень в НДІ урології та нефрології АМН України для одноетапного хірургічного лікування. Оптимальний вік для хірургічного лікування від 6 міс. до 1,5 року

11.

Кісти нирок

Q61

УЗД

Направляється на III-IV рівень

2

12.

Природжені обструкції ниркової миски та вади розвитку сечоводів:

а)гідронефроз;

б)уретерогідро-нефроз

Q62

Загальний аналіз:

1. Крові – 1 раз

2. Сечі – 1 раз

3. УЗД сечової системи

Направляється на III-IV рівень.

3

13.

Подвоєння нирок, сечоводів, ектопія сечоводів

Q63

Загальний аналіз:

1. Крові - 1 раз

2. Сечі - 1 раз

3. УЗД сечової системи

Направляється на III-IV рівень.

3


 

1

2

3

4

5

6

7

14.

Інші природжені вади розвитку сечової системи:

а)екстрофія

сечового міхура

Q64

Огляд хворого.

Загальний аналіз:

1. Крові – 1 раз

2. Сечі – 1 раз

3. УЗД сечової системи

Направляється на III-IV рівень.

Направлення в спеціалізо-вані відділен-ня після досягнення 3-4 місячного віку. Оптима-льний вік для початку лікування – від 10 міс. до 1,5 року.

3

б)епіспадія

Огляд хворого.

Загальний аналіз:

1. Крові – 1 раз

2. Сечі – 1 раз

3. УЗД сечової системи

Направляється на III-IV рівень.

3

в)дівертикул сечового міхура

Загальний аналіз:

1. Крові – 1 раз

2. Сечі – 1 раз

3. УЗД сечової системи

Направляється на III рівень.

3

 


УРОЛОГІЯ

IІI рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Обласна (міська) дитяча лікарня

Критерії якості (результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Обструктивна та рефлюксуюча уропатія:

а)хронічний пієлонефрит вторинний;

N13

1. Загальний аналіз крові і сечі (1 раз в 10 днів).

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові (1 раз на 10 днів).

3. Проба по Зимницькому (1 раз на місяць).

4. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів (до початку антибактеріальної терапії і в динаміці впродовж лікування).

5. УЗД сечової системи.

6. Оглядова, екскреторна орографія, цистографія.

7. Цистоскопія, цистотонометрія.

8. Радіоізотопна ренографія.

Початок комплексного лікування, яке включає: протимікробну терапію не менше, ніж двома препаратами (антибіотик + уросептик);

десенсибілізуючі препарати, полівітаміни. Видаються рекомендації для амбулаторного лікування впродовж 6-8 міс. по переривчастій схемі: 10 днів кожного місяця антибіотик + уросептик.

Критерії якості лікування на даному етапі не визначаються.

Стабільно (впродовж 1-1,5 року) нормальні аналізи сечі після закінчення повного курсу лікування

21

 

б)гострий пієлонефрит;

 

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів.

4. УЗД сечової системи.

5. Оглядова, екскреторна урографія.

Антибактеріальна терапія з урахуванням даних антибіограми або без неї двома препаратами (антибіотик + уросептик).

При наявності інтоксикації – внутрішньовенне введення розчинів 0,9% натрію хлориду, 5% глюкози, гемодез і ін.

 

21-35


 

1

2

3

4

5

6

7

 

в)абсцес нирки;

 

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріачьних препаратів.

4. УЗД сечової системи.

Оглядова, екскреторна урографія.

При неефективності консервативного лікування – операція, об'єм якої залежить від глибини запального процесу (пієлонефростомія, декапсуляція нирки, видалення каміння).

Хірлргічне лікування, об'єм якого визначається в ході операції (пієлонефростомія, декапсуляція нирки, видалення каміння, в виключних випадках видалення нирки).

 

27-35

г)міхурово-сечовидний рефлюкс

 

 

Антибактеріальна терапія з урахуванням даних мікробіологічного дослідження сечі, при необхідності лікування супутньої нейрогенної дисфункції сечового міхура (холінолітики типу "Дріптан", "Дрідаз" та ін.), інстиляції дезінфікуючих розчинів на протязі 10-21 днів, десенсибілізуюча, вітамінотерапія.

При неефективності лікування направляється на IV рівень для визначення методів (хірургічний, консервативний) лікування. Консервативне лікування, призначене цією установою у випадках, що не потребують хірургічної корекції.

Визначаються після однорічного курсу консервативного лікування:

–  ви здоровлення

–  зменшення ступеня рефлюкса;

–  відсутність атак пієлонефриту на протязі року.

21


 

1

2

3

4

5

6

7

2.

Камені нирок, сечоводів міхура

N20, N21

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. Проба по Зимницькому .

4. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів (до початку антибактеріальної терапії в динаміці впродовж лікування).

5. УЗД сечової системи.

6. Оглядова, екскреторна урографія. цистографія.

7. Цистоскопія

8. Радіоізотопна ренографія при необхідності.

Камені нирок: хірургічне, консервативне, дистанційна літотрипсія в залежності від показань для вказаних видів лікування.

Камені сечоводів: консервативне і хірургічне лікування, один з видів літотрипсії. В ряді випадків хворий направляється на IV рівень.

1. Відсутність каменя.

2. Нормалізація аналізів сечі.

14

3.

Цистит

N30

1. Загальноклінічні аналізи крові і сечі.

2. Бактеріологічні дослідження останньої.

3. УЗД.

4. Цистоскопія, визначення добового ритму сечопуску, ретроградна цистотонометрія.

Примітка: інструментальні дослідження при гострому циститі не проводяться.

В гострій стадії захворювання: протимікробна терапія не менш, ніж двома антибактеріальними препаратами (антибіотик + уросептик). При хронічному циститі – комплексне патогенетичне лікування:

1. Циклова протимікробна терапія. (антибіотик + уросептик) впродовж 6-7 міс.

2. Препарати медіаторної дії (препарати красавки, дитропан, дріптан).

3. Фізіотерапевтичні процедури на область проекції сечового міхура (парафінові аплікації, електрофорез з ацетилсаліциловою кислотою.

4. При необхідності інстиляції розчином антибіотиків в сечовий міхур.

1. Видужання: – стійка нормалізація аналізів сечі; відсутність розладів сечопускання.

2. Значне покращання:

–  відсутність або зниження лейкоцитурії;

–  зменшення розладів сечопуску, наявність періодів відсутності розладів сечоспуску.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Нейром’язеві дисфункції сечового міхура

N31

1. Загальний аналіз крові і сечі 1 раз на 10 днів).

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові (1 раз на 10 днів).

3.  Проба по Зимницькому (1 раз на місяць).

4. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів

 (до початку антибактеріальної терапії в динаміці впродовж лікування).

5. УЗД сечової системи.

6. Оглядова, екскреторна урографія, цистографія.

7. Цистоскопія, цистотонометрія.

8. Радіоізотопна ренографія.

Комплексне патогенетичне лікування, яке включає нейротропні медіаторні препарати в залежності від форми дисфункції (при гіперрефлексії – холіналітики типу "Дріптан", "Дрідаз", при гіперфлексії – електростимуляцію, інтермітуюча катетеризація сечового міхура, стимулятори тканинного дихання та ін).

Видужання: стійка відсут-ність розладів сечопуску.

Покращання: суттєве зменшення розладів сечопуску.

10

5.

Структура уретри, в т.ч. травматична

N35

1. Огляд хворого.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. УЗД сечової системи

Направляється на IV рівень

Відновлення нормального сечопуску

6.

Травми органів таза: розрив сечового міхура, уретри

S37

1. Огляд хворого.

2. Загальноклінічні аналізи крові і сечі, визначення групи крові, резус-фактора.

3. УЗД сечової системи.

4. Оглядова і екскреторна урографія

5. Нисхідна цистографія.

1. Протишокові заходи (внутрішньовенне введення поліглюкіну, крові).

2. Невідкладне хірургічне лікування. При розриві сечового міхура – зашивання дефекту стінки, при розриві уретри – накладання надлобкової цистостоми. Направляється для планової уретропластики на IV рівень.

1. Виведення хворого з шоку, нормалізація його стану.

2. Формування надлобкової цистостоми (локалізується не менш ніж на 4-5 см вище симфізу).

14-21


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Водянка яєчка (гідроцелє)

N43

1. Загальні аналізи крові і сечі.

2. Визначення часу згортання крові, кількості тромбоцитів, групи крові, резус-фактора.

Хірургічне лікування – видалення водянки за одним з загальноприйнятих методів.

Відсутність рідини в оболонках яєчка.

3

8.

Перекрут яєчка, гідатиди

N44

Загальні аналізи крові і сечі.

Невідкладне хірургічне лікування – видалення гидатиди, усунення перекруту яєчка, у виключних випадках – його видалення.

У випадках збереження яєчка – відсутність ознак зменшення його розмірів.

7

9.

Неопущене яєчко

Q53

1. Загальні аналізи крові і сечі.

2. Визначення часу згортання крові, кількості тромбоцитів, групи крові. резус-фактора.

3. УЗД.

Хірургічне лікування. Оптимальний вік для хірургічного лікування від 10 міс. до 1,5 року

Локалізація яєчка на дні мошонки.

3

10.

Гіпоспадія

Q54

1. Огляд хворого.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. УЗД.

4. При необхідності екскреторна урографія.

Хірургічне лікування при наявності умов, фахівців.

Відсутність деформуючих рубців, розташування зовнішнього отвору уретри на головці статевого члена.

Одноетапне хірургічне лікування може проводитись в Інституті урології, враховуючи наявність відповідних умов, досвіду та низький відсоток ускладнень після цих операцій (обладнання, сучасний шовний матеріал, пристрої для відведення сечі і та ін.).

Направляється на IV рівень.

Оптимальний вік для хірургічного лікування – від 8 міс. до 2 років.

Своєчасність направлення хворих до відповідного відділення у складних випадках, при ускладненнях.

10

11.

Кісти нирок

Q61

Загально-клінічні аналізи.

УЗД, екскреторна урогоафія.

Хірургічне лікування.

Відсутність кісти.

12


 

1

2

3

4

5

6

7

12.

Природжені обструкції ниркової миски та вади розвитку сечоводів:

а)гідронефроз;

б)уретерогідро-нефроз

Q62

1. Загальний аналіз крові і сечі

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. Проба по Зимницькому.

4. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів.

5. УЗД сечової системи.

6. Оглядова, екскреторна урографія, цистографія.

7. Цистоскопія.

8. Радіоізотопна ренографія.

Надзвичайна складність пластичних операцій у дітей з означеними вадами розвитку ниркової миски і сечоводів обумовлює необхідність концентрації хворих в центрі, де є відповідне обладнання і методи визначення справжньої обструкції верхніх сечових шляхів у дітей від періоду новонародженості до 15 років. Направлення на IV рівень.

Своєчасність направлення хворих в Інститут урології АМН України.

 

13.

Подвоєння нирок, сечоводів, ектопія сечоводів

Q63

1. Загальний аналіз крові і сечі

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. Проба по Зимницькому.

4. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів.

5. УЗД сечової системи.

6. Оглядова, екскреторна орографія, цистографія.

Направляється на IV рівень.

5-7

14.

Інші природжені вади розвитку сечової системи:

а)екстрофія

сечового міхура

Q64

1. Загальний аналіз крові і сечі

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. УЗД сечової системи

Направляється для хірургічного лікування на IV рівень після досягнення 3-4 місячного віку.

 

Хірургічне лікування при наявності умов, при нетяжких неускладнених випадках.

Направляється для хірургічного лікування на IV рівень. Оптимальний вік для операції – від 10 міс. до 1,5 року.

Своєчасність направлення на IV рівень.

 

Наявність сформованої уретри з розташуванням її зовнішнього отвору на головці статевого члена.

б)епіспадія

14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

в)дівертикул сечового міхура

 

1. Загальний аналіз крові і сечі

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. Проба по Зимницькому.

4. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів.

5. УЗД сечової системи.

6. Оглядова, екскреторна урографія, цистографія.

Хірургічне лікування.

Відсутність дівертикула.

12

 


УРОЛОГІЯ

IV рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Інститут урології та нефрології АМН України,

Українська дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит»

Критерії якості (результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Обструктивна та рефлюксуюча уропатія:

а)абсцес нирки;

N13

1. Загальний аналіз крові і сечі

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові

3. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів.

4. УЗД сечової системи.

5. Оглядова, екскреторна орографія.

6. Комп’ютерна томографія.

1. Хірургічне лікування, об’єм якого визначається в ході операції (пієлонефростомія, декапсуляція нирки, видалення каміння, в виключних випадках видалення нирки).

2. Інфузійно-дезінтоксикаційна терапія.

3. Антибактеріальна терапія.

4. Імуномодулююча терапія.

5. Вітамінотерапія

Відсутність скарг, нормалізація температури тіла, загальних аналізів, крові, сечі, відсутність бактеріурії. Збереження нормального натоми-функціонального стану нирок. 

 

 

27-35

 

б)міхурово-сечовидний рефлюкс

 

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. Проба по Зимницькому.

4. Ви5начення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів.

4. УЗД сечової системи.

6. Оглядова, екскреторна орографія, цистографія.

7. Радіоізотопна реографія.

1. Хірургічне лікування при ІІІ, IV, V ст.

2. При І, ІІ ст. визначається комплекс заходів консервативного лікування.

Відсутність міхурово-сечовидного рефлюксального стану нирок

15-20


 

1

2

3

4

5

6

7

2.

Камені нирок, сечоводів міхура

N20, N21

1. Загальний аналіз крові і сечі.

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. Проба по Зимницькому .

4. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів (до початку антибактеріальної терапії в динаміці впродовж лікування).

5. УЗД сечової системи.

6. Оглядова, екскреторна урографія. цистографія.

7. Цистоскопія

8. Радіоізотопна ренографія

Камені нирок: хірургічне, консервативне, дистанційна літотрипсія в залежності від показань для вказаних видів лікування.

Камені сечоводів: консервативне і хірургічне лікування, один з видів літотрипсії.

1. Відсутність каменя.

2. Нормалізація аналізів сечі.

14

3.

Нейром’язеві дисфункції сечового міхура

N31

1. Загальноклінічні аналізи крові і сечі.

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. Проба по Зимницькому .

4. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів (до початку антибактеріальної терапії в динаміці впродовж лікування).

5. УЗД сечової системи.

6. Оглядова, екскреторна урографія.

7. Цистоскопія, цистотонометрія.

8. Радіоізотопна реографія.

Комплексне патогенетичне лікування, яке включає нейротропні медіаторні препарати в залежності від форми дисфункції (при гіперрефлексії – холіналітики типу "Дріптан", "Дрідаз", при гіперфлексії – електростимуляцію, інтермітуюча катетеризація сечового міхура, стимулятори тканинного дихання та ін).

Видужання: – стійка відсутність розладів сечопуску.

Покращання: суттєве зменшення розладів сечопуску.

10


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Структура уретри, в т.ч. травматична

N35

1. Огляд хворого.

2. Загальний аналіз крові, сечі.

3. УЗД сечової системи

4. Оглядова, екскреторна урографія.

5. Поєднання нисхідної і висхідної цистографії.

Хірургічне лікування – резекція структури.

Відновлення нормального сечопуску

5.

Травми органів таза: розрив сечового міхура, уретри

S37

1. Огляд хворого.

2. Загальноклінічні аналізи крові і сечі, визначення групи крові, резус-фактора.

3. УЗД сечової системи.

4. Оглядова і екскреторна урографія

5. Нисхідна цистографія.

1. Протишокові заходи (внутрішньовенне введення поліглюкіну, крові).

2. Невідкладне хірургічне лікування. При розриві сечового міхура – зашивання дефекту стінки, при розриві уретри – накладання надлобкової цистостоми.

3. Планова уретро пластика.

1. Виведення хворого з шоку, нормалізація його стану.

2. Формування надлобкової цистостоми (локалізується не менш ніж на 4-5 см вище симфізу).

14-21

6.

Неопущене яєчко

Q53

1. Загальні аналізи крові і сечі.

2. Визначення часу згортання крові, кількості тромбоцитів, групи крові. резус-фактора.

3. УЗД сечової системи.

Хірургічне лікування. Оптимальний вік для хірургічного лікування від 10 міс. до 1,5 року

Локалізація яєчка на дні мошонки.

5

7.

Гіпоспадія

Q54

Загально-клінічні аналізи крові і сечі.

УЗД, при необхідності – екскреторна орографія.

Одноетапне хірургічне лікування.

Оптимальний вік для хірургічного лікування – від 8 міс. до 2 років.

Відсутність деформуючих рубців, розташуванням зовнішнього отвору уретри на головці статевого члена.

12

8.

Кісти нирок

Q61

Загально-клінічні аналізи крові і сечі.

УЗД, екскреторна урогоафія, комп’ютерна томографія.

Хірургічне лікування:

1. Висікання кісти.

2. Пункційна аспірація.

Відсутність кісти.

12


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Природжені обструкції ниркової миски та вади розвитку сечоводів:

а)гідронефроз;

Q62

1. Загальний аналіз крові і сечі

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. Проба по Зимницькому.

4. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів.

5. УЗД сечової системи.

6. Оглядова, екскреторна орографія на ранніх (10-15) хвилинах і через 45-120 хв. Після венного введення рентгеноконтрастного розчину: проба з діуретином, радіоізотопна ренографія.

7. Цистоскопія.

8. Радіоізотопна ренографія.

Хірургічне лікування:

1. Пієлоплатика.

2. При зниженні функції ураженої нирки менше 10% – нефректомія.

Покращання прохідності мисково-сечовідного анастомозу за даними проби з індігокорміном, антеградної пієлофафії.

14

б)уретерогідро-нефроз

1. Загальний аналіз крові і сечі

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. Проба по Зимницькому.

4. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів.

5. УЗД сечової системи.

6. Оглядова, екскреторна орографія на ранніх (10-15) хвилинах і через 45-120 хв. Після венного введення рентгеноконтрастного розчину: проба з діуретином, радіоізотопна ренографія.

7. Цистоскопія.

8. Радіоізотопна ренографія.

Хірургічне лікування:

1. Уретроцистоаностомоз.

2. При зниженні функції, наявності активного пієлонефриту або хронічної ниркової недостатності у хворих з двобічним ураженням – Т-подібна уретро- кутанеостомія.

В ряді випадків призначається патогенетичне консервативне лікування:

1. Холінолітики.

2. Інтермітуюча катетеризація сечового міхура.

3. Електростимуляція сечового міхура.

Зменшення розширення сечоводів.

21


 

1

2

3

4

5

6

7

10.

Подвоєння нирок, сечоводів, ектопія сечоводів

Q63

1. Загальний аналіз крові і сечі

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. Проба по Зимницькому.

4. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів.

5. УЗД сечової системи.

6. Оглядова, екскреторна урографія, цистографія.

 

Покращання функції нирки, зменшення розширення сечоводів по даним екскреторної і радіозотопної реографії.

 

11.

Інші природжені вади розвитку сечової системи:

а)екстрофія

сечового міхура

Q64

1. Загальний аналіз крові і сечі

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. УЗД сечової системи

4. Екскреторна урографія,

Хірургічне лікування:

Перший етап – формування порожнини сечового міхура з місцевих тканин у віці після 3-х місяців з остеотомією.

Другий етап – формування шийки сечового міхура у віці до 3-х років.

Третій етап – формування статевого члена і уретро пластика.

Уретросигмоанастомоз при малому сечовому міхурі.

При першому етапі операції – наявність порожнини сечового міхура.

При другому етапі операції – повне тримання сечі.

24

б)епіспадія

1. Загальний аналіз крові і сечі

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. УЗД сечової системи

4. Екскреторна урографія,

Формування шийки сечового міхура, статевого члена і уретропластика за Кентвел-Реслі до 3-х років.

Наявність сформованої уретри з розташуванням її зовнішнього отвору на головці статевого члена.

14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

в)дівертикул сечового міхура

 

1. Загальний аналіз крові і сечі

2. Біохімічні дослідження рівня сечовини, креатиніну в сироватці крові.

3. Проба по Зимницькому.

4. Визначення чутливості мікрофлори сечі до антибактеріальних препаратів.

5. УЗД сечової системи.

6. Оглядова, екскреторна урографія, цистографія в прямій і боковій проекціях, цистоскопія..

Хірургічне лікування. – висікання дивертикули.

Відсутність дівертикула.

12

 

Оперативне лікування дітей до 2-х років здійснювати на ІІІ-ІV рівнях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ФТІЗІАТРІЯ

 

 

 

 

Автор-розробник:   головний дитячий фтізіатр МОЗ України,

д.м.н. Костроміна В.П.

 


ФТИЗІАТРІЯ

II рівень медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

РЛ, ЦРЛ, районний тубдиспансер

Критерії якості (результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

12.

Ранній період туберкульозної інфекції

 

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

3. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

4. Бактеріологічне дослідження: триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

5. При необхідності госпіталізація в облтубдиспансер.

1. Курс хіміопрофілактики за місцем проживання (3 міс.) або в санаторії.

Відсутність клінічних ознак інтоксикації.

Зниження чутливості до туберкуліну.

 

2.

Туберкульозна інтоксикація

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохім.дослідж. крові.

1. Направлення в облтубдиспансер.

2. Виконання призначень фтизіатра.

3. Диспансерне спостереження.

Своєчасне направлення в тубдиспансер.

Відсутність клінічних ознак інтоксикації.

Зниження чутливості до туберкуліну.

 

3.

Первинні форми туберкульозу органів дихання (необтяжений перебіг).

А15-А16

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

1. Направлення в облтубдиспансер.

2. Виконання призначень фтизіатра.

3 . Диспансерне спостереження.

Своєчасне направлення в тубдиспансер.

Відсутність клінічних ознак інтоксикації.

 

1.Первинний туберкульозний комплекс.


 

1

2

3

4

5

6

7

 

2.Туберкульоз внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів.

 

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне дослідження: триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

 

Зниження чутливості до туберкуліну.

 

3.Дисемінований туберкульоз легень.

4.Туберкульозний плеврит

4.

Первинні форми туберкульозу органів дихання (обтяжений перебіг).

А15-А16

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне дослідження: триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

1. Направлення в облтубдиспансер.

2. Виконання призначень фтизіатра.

3 . Диспансерне спостереження.

Своєчасне направлення в тубдиспансер.

Відсутність клінічних ознак інтоксикації.

Зниження чутливості до туберкуліну.

 

1.Первинний туберкульозний комплекс.

 

2.Туберкульоз внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів.

 

3.Дисемінований туберкульоз легень.

 

4.Туберкульозний плеврит

 

5.

Вторинні форми туберкульозу легень:

вогнищевий туберкульоз легень;

інфільтративний туберкульоз легень;

туберкулома легень; кавернозний туберкульоз легень;

фіброзно-кавернозний туберкульоз легень; циротичний туберкульоз легень.

А15-А16

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика

3. Рентгенологічне обстеження:оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне дослідження: триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

1. Направлення в облтубдиспансер.

2. Виконання призначень фтизіатра.

3. Диспансерне спостереження.

Своєчасне направлення в тубдиспансер.

Відсутність клінічних ознак інтоксикації.

Зниження чутливості до туберкуліну .

 


 

1

2

3

4

5

6

7

6.

Туберкульоз верхніх дихальних шляхів. трахеї. бронхів та ін.

А15-А16

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика

3. Рентгенологічне обстеження:оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4. Клініко-лабораторне обстеження, загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне дослідження: триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

1. Направлення в облтубдиспансер.

2. Виконання призначень фтизіатра.

3. Диспансерне спостереження.

Своєчасне направлення в тубдиспансер.

 

7.

Туберкульоз мозкових оболонок та центральної нервової системи

А17

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дат.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстежсння:оглялова рентгенограма органів грудної клітки.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне дослідження: триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

6. Консультація невропатолога.

1. Направлення в облтубдиспансер.

2. Виконання призначень фтизіатра

3. Диспансерне спостереження з залученням невропатолога, психіатра (при необхідності).

Своєчасне направлення в тубдиспансер.

Відсутність клінічних ознак захворювання.

Відновлення основних функцій ЦНС.

Зниження чутливості до туберкуліну.

 

8.

Туберкульоз кишечника, черевики, мезентеріальних лімфатичних вузлів

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження:оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне дослідження: триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

1. Направлення в облтубдиспансер.

2. Виконання призначень фтизіатра

3. Диспансерне спостереження.

Своєчасне направлення в тубдиспансер.

Відсутність клінічних ознак захворювання

Зниження чутливості до туберкуліну.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Туберкульоз кісток і суглобів

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі

5. Консультація хірурга-ортопеда

1. Направлення в облтубдиспансср.

2. Виконання призначень фтизіатра.

3. Диспансерне спостереження з залученням фахівців хірурга-ортопеда, невропатолога.

Своєчасне направлення в тубдиспансер.

Відсутність клінічних ознак захворювання, відновлення функцій опірно-рухового апарату Зниження чутливості до туберкуліну.

 

10.

Туберкульоз сечостатевих органів

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Тубсркулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження:оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4.Клініко-лабораторнс обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне дослідження: сечі та триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

6. Консультація уролога, нефролога, гінеколога.

1. Направлення в облтубдиспансер.

2. Виконання призначень фтизіатра

3. Диспансерне спостереження з залученням відповідних спеціалістів (уролог, нефролог, гінеколог і та ін.).

Своєчасне направлення в тубдиспансер

Відсутність клінічних ознак захворювання

Зниження чутливості до туберкуліну.

 

11.

Туберкульоз шкіри і підшкірної клітковини

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне дослідження: триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

6. Консультація дерматолога.

1. Направлення в облтубдиспансер.

2. Виконання призначень фтизіатра.

3. Диспансерне спостереження з залученням лікаря-дерматолога.

Своєчасне направлення в тубдиспансер.

Відсутність клінічних ознак захворювання.

Зниження чутливості до туберкуліну

 


 

1

2

3

4

5

6

7

12.

Туберкульоз периферійних лімфатичних вузлів

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне дослідження: триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

1. Направлення в облтубдиспансер.

2. Виконання призначень фтизіатра.

3. Диспансерне спостереження.

Своєчасне направлення в тубдиспансер.

Відсутність клінічних ознак захворювання.

Зниження чутливості до туберкуліну.

 

13.

Туберкульоз ока

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження:оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне дослідження: триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

6. Консультація офтальмолога

1. Направлення в облтубдиспансер.

2. Виконання призначень фтизіатра.

3. Диспансерне спостереження із залученням лікаря-офтальмолога.

Своєчасне направлення в тубдиспансер

Відсутність клінічних ознак захворювання.

Зниження чутливості до туберкуліну.

 

14.

Міліарний туберкульоз

А19

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження:оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне дослідження: триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

1. Направлення в облтубдиспансср.

2. Виконання призначень фтизіатра.

3. Диспансерне спостереження.

Своєчасне направлення в тубдиспансер.

Відсутність клінічних ознак захворювання.

Зниження чутливості до тубер­куліну.

 

 


ФТИЗІАТРІЯ

IІI рівень медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

РЛ, ЦРЛ, районний тубдиспансер

Критерії якості (результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ранній період туберкульозної інфекції

 

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки, томограма серцевих зрізів.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження, ЕКГ.

5. При необхідності госпіталізація.

1. Терапевтичне лікування: 1-2 протитуберкульозні хіміопрепарати: ізоніазид, рифампіцин (або етамбутол)

2. Патогенетичне лікування: комплекс вітамінів; десенсибілізуючі препарати, гепатопротектори.

Відсутність клінічних ознак інтоксикації.

Зниження чутливості до туберкуліну.

90

2.

Туберкульозна інтоксикація

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма, томограма серцевих зрізів.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження, ЕКГ.

1. Терапевтичне лікування: 1-2 протитуберкульозні хіміопрепарати: ізоніазид, рифампіцин (або етамбутол)

2. Патогенетичне лікування: комплекс вітамінів; десенсибілізуючі препарати, гепатопротектори.

Відсутність клінічних ознак інтоксикації.

Серія рентгенограм і томограм, які документують відсутність динаміки процесу протягом 3-6 місяців.

Зниження чутливості до туберкуліну.

Відсутність клінічних ознак туберкульозної інтоксикації.

150-305


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Первинні форми туберкульозу органів дихання (необтяжений перебіг).

А15-А16

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Дослідження функції зовнішнього дихання.

4. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма, томограма легень.

5. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження крові.

6. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії, флотації, посіву.

7. Бронхологічне обстеження.

8. При плевритах – дослідження плевральної рідини.

9. ЕКГ.

1. Терапевтичне лікування: 3 протитуберкульозні хіміопрепарати: ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин.(етамбутол, піразин перший місяць тільки щоденно. В подальшому – 2 препарати (в основному, ізоніазид та етамбутол) щоденно або інтермітивно.

2. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально при вираженій ексудації в перший місяць кортикостероїди, з 3-4 міс. стимулююча терапія.

3. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

4. Рекомендації по диспансерному нагляду.

 

Відсутність клінічних ознак туберкульозної інтоксикації. Нормалізація гемограми і ШОЕ. Зникнення локальних ознак активного туберкульозу. Стійка абацилярність, харкотиння, доведена комплексом бактеріоскопічних та бактеріологічних досліджень. Відсутність рентгенологічних ознак туберкульозу органів дихання у результаті завершення його інволюції, яка виражається в припиненні процесу розсмоктування туберкульозних змін у легенях і плеврі, завершенні процесів фіброзування, ущільнення і кальцинації вогнищ. Цілковита нормалізація біохімічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

180-270

1.Первинний туберкульозний комплекс.

 

2.Туберкульоз внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів.

 

3.Дисемінований туберкульоз легень.

 

4.Туберкульозний плеврит

 


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Первинні форми туберкульозу органів дихання (обтяжений перебіг).

А15-А16

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Дослідження функції зовнішнього дихання.

4. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма, томограма легень.

5. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження крові.

6. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії, флотації, посіву.

7. Бронхологічне обстеження.

8. При туберкульозному плевриті – дослідження плевральної рідини.

9. ЕКГ.

1. Терапевтичне лікування: 3-4 протитуберкульозні хіміопрепарати: ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин і (або) етамбутол (піразинамід) перші 4-6 міс., тільки щоденно. Наступні 5-6 міс. 2-3 препарати в основному, ізоніазид, етамбутол і (або) піразинамід щоденно або інтермітивно.

2. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально при вираженій ексудації в перший місяць кортикостероїди, з 3-4 міс. стимулююча терапія.

3. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

4. Рекомендації по диспансерному нагляду.

Відсутність клінічних ознак туберкульозної інтоксикації. Нормалізація гемограми і ШОЕ. Зникнення локальних ознак активного туберкульозу. Стійка абацилярність харкотиння, доведена комплексом бактеріоскопічних та бактеріологічних досліджень. Відсутність рентгенологічних ознак туберкульозу органів дихання у результаті завершення його інволюції, яка виражається в припиненні процесу розсмоктування туберкульозних змін у легенях і плеврі, завершенні процесів фіброзування, ущільнення і кальцинації вогнищ. Цілковита нормалізація біохімічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

270-365

1.Первинний туберкульозний комплекс.

 

2.Туберкульоз внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів.

 

3.Дисемінований туберкульоз легень.

 

4.Туберкульозний плеврит

 


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Вторинні форми туберкульозу легень:

вогнищевий туберкульоз легень;

інфільтративний туберкульоз легень;

туберкулома легень; кавернозний туберкульоз легень;

фіброзно-кавернозний туберкульоз легень; циротичний туберкульоз легень.

А15-А16

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Дослідження функції зовнішнього дихання.

4. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма та в бічних проекціях, томограма легень, потім через 2 міс. лікування; наступні обстеження через кожні 2 міс.

5. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження.

6. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння (змивів з бронхів) на МБТ методом бактеріоскопії.

7. Бронхологічне обстеження.

8. ЕКГ

1. Терапевтичне лікування: 3-4 протитуберкульозні хіміопрепарати: ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин і (або) етамбутол (піразинамід) перші 4-6 міс. тільки щоденно. Наступні 5-6 міс.2-3 препарати в основному, ізоніазид, етамбутол і (або) піразинамід щоденно або інтермітивно.

2. Патогенетичне лікування, перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально при вираженій ексудації в перший місяць кортикостероїди, з 3-4 міс. стимулююча терапія. При наявності показань – бронхологічні методи лікування.

3. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати

4. Рекомендації по диспансерному нагляду.

Відсутність клінічних ознак туберкульозної інтоксикації. Нормалізація гемограми і ШОЕ. Зникнення локальних ознак активного туберкульозу. Стійка абацилярність харкотиння, доведена комплексом бактеріоскопічних та бактеріологічних досліджень. Відсутність рентгенологічних ознак туберкульозу органів дихання у результаті завершення його інволюції, яка виражається в припиненні процесу розсмоктування туберкульозних змін у легенях і плеври, завершенні процесів фіброзування, ущільнення і кальцинації вогнищ. Цілковита нормалізація біохімічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

270-360-545


 

1

2

3

4

5

6

7

6.

Туберкульоз верхніх дихальних шляхів. трахеї. бронхів та ін.

А15-А16

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Дослідження функції зовнішнього дихання.

4. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма та в бічних проекціях, потім через 2 міс. лікування; наступні обстеження через кожні 2 міс.

5. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічне дослідження крові.

6. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

7. Бронхологічне обстеження.

8. ЕКГ

1. Терапевтичне лікування: 3-4 протитуберкульозні хіміопрепарати: ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин і (або) етамбутол (піразинамід) перші 4-6 міс. тільки щоденно. Наступні 5-6 міс.2-3 препарати в основному, ізоніазид, етамбутол

і (або) піразинамід щоденно або інтермітивно.

2. Патогенетичне лікування, перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально. При наявності показань – бронхологічні методи лікування.

3. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати

4. Рекомендації по диспансерному нагляду.

Відсутність клінічних ознак захворювання, розсмоктування туберкульозних змін на слизовій оболонці бронхів. Нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

270-365

7.

Туберкульоз мозкових оболонок та центральної нервової системи

А17

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма та в бічних проекціях, томограма легень, рентгенограма черепа в двох проекціях.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження.

1. Специфічна протитуберкульозна хіміотерапія (4 препарати), вітамінотерапія, дегідратаційна, дезінтоксикаційна стимулююча терапія, гормонотерапія.

2. Рекомендації по диспансерному нагляду.

Відсутність клінічних ознак захворювання, нормалізація ліквору та неврологічного статусу (або непрогресуючі залишкові зміни, нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

365-545


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

6. Дослідження ліквору.

7. Консультація невропатолога.

8. ЕКГ

 

 

 

8.

Туберкульоз кишечника, черевики, мезентеріальних лімфатичних вузлів

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма та в бічних проекціях, томограма легень, рентгенобстеження черевної порожнини.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження.

5. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

6. Клінічне обстеження за рекомендацією вузькопрофільних фахівців за органним принципом, ЕКГ.

1. Лікування у відділенні для нелегеневих форм туберкульозу (3-4 препарати, від 8 до 12 міс.).

2. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально.

3. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

4. Диспансерний нагляд.

Відсутність клінічних ознак захворювання, нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

245-365

9.

Туберкульоз кісток і суглобів

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки, уражених кісток і суглобів.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі

5. Клінічне обстеження за рекомендацією вузькопрофільних фахівців за органним принципом.

1. Лікування у відділенні для нелегеневих форм туберкульозу (3-4 препарати, від 10 до 18 міс.).

2. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально.

3. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

4. Диспансерний нагляд.

Відсутність клінічних ознак захворювання, нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

305-545


 

1

2

3

4

5

6

7

10.

Туберкульоз сечостатевих органів

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика, ЕКГ.

3. Рентгенологічне обстеження:оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4.Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне дослідження виділеного матеріалу.

1. Лікування у відділенні для нелегеневих форм туберкульозу (3-4 препарати, від 6 до 18 міс.).

2. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально.

3. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

4. Диспансерний нагляд.

Відсутність клінічних ознак захворювання, нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників.

Зниження чутливості до туберкуліну.

180-545

11.

Туберкульоз шкіри і підшкірної клітковини

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне та цитологічне, гістологічне дослідження.

6. ЕКГ.

1. Лікування у відділенні для нелегеневих форм туберкульозу (3-4 препарати, від 8 до 12 міс.).

2. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально. Десенси-білізуючі та полівітамінні препарати.

3. Місцеве лікування з протитуберкульозними препаратами.

4. Диспансерний нагляд.

Відсутність клінічних ознак захворювання, нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

240-365

12.

Туберкульоз периферійних лімфатичних вузлів

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне та цитологічне, гістологічне дослідження біоптату та ін. матеріалу.

6. ЕКГ.

1. Лікування у відділенні для нелегеневих форм туберкульозу (3-4 препарати, від 6 до 8 міс.).

2. Оперативне лікування за показаннями.

3. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

4. Диспансерний нагляд.

Відсутність клінічних ознак захворювання, нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

180-240


 

1

2

3

4

5

6

7

13.

Туберкульоз ока

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження:оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Бактеріологічне дослідження.

1. Лікування у відділенні для нелегеневих форм туберкульозу (3-4 препарати, від 6 до 12 міс.).

2. Оперативне лікування за показаннями.

3. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

4. Диспансерний нагляд.

Відсутність клінічних ознак захворювання, нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

180-365

14.

Міліарний туберкульоз

А19

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Дослідження функції зовнішнього дихання.

4. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

5. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження крові.

6. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

7. За показаннями бронхологічне обстеження.

8. ЕКГ.

1. Терапевтичне лікування:3-4 протитуберкульозні хіміопрепарати: ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин і (або) етамбутол (піразинамід) перші 4-6 міс. тільки щоденно. В наступні 5-6 міс. 2-3 препарати в основному, ізоніазид, етамбутол і (або) піразинамід щоденно або інтермітуюче.

2. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально. При вираженій ексудації в перший місяць кортикостероїди, з 3-4 міс. стимулююча терапія. При наявності показань – бронхологічні методи лікування.

Відсутність клінічних ознак туберкульозної інтоксикації. Нормалізація гемограми і ШОЕ. Зникнення локальних ознак активного туберкульозу. Стійка абацилярність харкотиння, доведена комплексом бактеріоскопічних та бактеріологічних досліджень. Відсутність рентгенологічних ознак туберкульозу органів дихання у результаті

365-545


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

3. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

4. Диспансерний нагляд.

завершення його інволюції, яка виражається в припиненні процесу розсмоктування туберкульозних змін у легенях і плеврі, завершенні процесів фіброзування, ущільнення і кальцинації вогнищ. Цілковита нормалізація біохімічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

 

 


ФТИЗІАТРІЯ

IV рівень надання медичної допомоги

 

 

До інституту направляються хворі:

а) "тематичні", відповідно до наукової тематики;

б) із супутньою патологією;

в) диференційно-діагностичні хворі;

г) з торпідним перебігом туберкульозного процесу;

д) при неефективності лікування на попередніх етапах.

Після ретельного обстеження та уточнення діагнозу можливе переведення для продовження лікування за місцем проживання.

 

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр МКХ-10

Інститут фтизіатрії і пульмонології

Критерії якості (результати лікування)

Середня трива-лість лікування (дн.)

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Ранній період туберкульозної інфекції

 

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки, томограма серцевих зрізів.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження.

5. Дослідження стану місцевого та гуморального імунітету, ЕКГ.

1. Терапевтичне лікування: 1-2 протитуберкульозні хіміопрепарати: ізоніазид, рифампіцин (або етамбутол)

2. Патогенетичне лікування: комплекс вітамінів; десенсибілізуючі препарати, гепатопротектори.

Відсутність клінічних ознак інтоксикації.

Зниження чутливості до туберкуліну.

90

2.

Туберкульозна інтоксикація

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма, томограма серцевих зрізів.

1. Терапевтичне лікування: 1-2 протитуберкульозні хіміопрепарати: ізоніазид, рифампіцин (або етамбутол)

Відсутність клінічних ознак інтоксикації.

Серія рентгенограм і томограм, які документують відсутність динаміки

150-305


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічне дослідження крові.

5. Дослідження стану місцевого та гуморального імунітету.

6. ЕКГ.

2. Патогенетичне лікування: комплекс вітамінів; десенсибілізуючі препарати, гепатопротектори, ентеросорбенти. При стійкій гіперергічній реакції – можливе проведення туберкулінотерапії.

процесу протягом 3-6 місяців. Зниження чутливості до туберкуліну.

 

3.

Первинні форми туберкульозу органів дихання (необтяжений перебіг).

А15-А16

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Дослідження функції зовнішнього дихання.

4. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма, томограма легень.

5. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження крові.

6. Дослідження стану місцевого та гуморального імунітету при поступленні та перед випискою.

7. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії, флотації, посіву.

8. Бронхологічне обстеження.

9. При плевритах – дослідження плевральної рідини.

10. ЕКГ.

1. Терапевтичне лікування: 3 протитуберкульозні хіміопрепарати: ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин.(етамбутол, піразин перший місяць тільки щоденно. В подальшому – 2 препарати (в основному, ізоніазид та етамбутол) щоденно або інтермітивно.

2. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально при вираженій ексудації в перший місяць кортикостероїди, з 3-4 міс. стимулююча терапія, ентеросорбція.

3. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

4. Рекомендації по диспансерному нагляду.

 

Відсутність клінічних ознак туберкульозної інтоксикації. Нормалізація гемограми і ШОЕ. Зникнення локальних ознак активного туберкульозу. Стійка абацилярність, харкотиння, доведена комплексом бактеріоскопічних та бактеріологічних досліджень. Відсутність рентгенологічних ознак туберкульозу органів дихання у результаті завершення його інволюції, яка виражається в припиненні процесу розсмоктування туберкульозних змін у легенях і плеврі, завершенні процесів фіброзування, ущільнення і кальцинації вогнищ.

180-270

1.Первинний туберкульозний комплекс.

 

2.Туберкульоз внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів.

 

3.Дисемінований туберкульоз легень.

 

4.Туберкульозний плеврит

 


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

Цілковита нормалізація біохімічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

 

4.

Первинні форми туберкульозу органів дихання (обтяжений перебіг).

А15-А16

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Дослідження функції зовнішнього дихання.

4. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма, томограма легень.

5. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження крові.

6. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії, флотації, посіву.

7. Бронхологічне обстеження.

8. При туберкульозному плевриті – дослідження плевральної рідини.

9. Дослідження стану місцевого та гуморального імунітету двічі за період лікування.

10. ЕКГ.

1. Терапевтичне лікування: 3-4 протитуберкульозні хіміопрепарати: ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин і (або) етамбутол (піразинамід) перші 4-6 міс., тільки щоденно. Наступні 5-6 міс. 2-3 препарати в основному, ізоніазид, етамбутол і (або) піразинамід щоденно або інтермітивно.

2. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально, при вираженій ексудації в перший місяць кортикостероїди, з 3-4 міс. стимулююча терапія.

3. Застосування ентеросорбентів при показаннях.

4. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

5. Можливе оперативне лікування при залишкових порожнинах розпаду.

6. Рекомендації по диспансерному нагляду.

Відсутність клінічних ознак туберкульозної інтоксикації. Нормалізація гемограми і ШОЕ. Зникнення локальних ознак активного туберкульозу. Стійка абацилярність харкотиння, доведена комплексом бактеріоскопічних та бактеріологічних досліджень. Відсутність рентгенологічних ознак туберкульозу органів дихання у результаті завершення його інволюції, яка виражається в припиненні процесу розсмоктування туберкульозних змін у легенях і плеврі, завершенні процесів фіброзування, ущільнення і кальцинації вогнищ. Цілковита нормалізація біохімічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

270-365

1.Первинний туберкульозний комплекс.

 

2.Туберкульоз внутрішньо-грудних лімфатичних вузлів.

 

3.Дисемінований туберкульоз легень.

 

4.Туберкульозний плеврит

 


 

1

2

3

4

5

6

7

5.

Вторинні форми туберкульозу легень:

вогнищевий туберкульоз легень;

інфільтративний туберкульоз легень;

туберкулома легень; кавернозний туберкульоз легень;

фіброзно-кавернозний туберкульоз легень; циротичний туберкульоз легень.

А15-А16

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Дослідження функції зовнішнього дихання.

4. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма та в бічних проекціях, томограма легень, потім через 2 міс. лікування; наступні обстеження через кожні 2 міс.

5. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження.

6. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння (змивів з бронхів) на МБТ методом бактеріоскопії.

7. Бронхологічне обстеження.

8. Дослідження стану місцевого та гуморального імунітету при поступленні та перед випискою.

9. ЕКГ

1. Терапевтичне лікування: 3-4 протитуберкульозні хіміопрепарати: ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин і (або) етамбутол (піразинамід) перші 4-6 міс. тільки щоденно. Наступні 5-6 міс. 2-3 препарати в основному, ізоніазид, етамбутол і (або) піразинамід щоденно або інтермітивно.

2. Патогенетичне лікування, перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально, при вираженій ексудації в перший місяць кортикостероїди, з 3-4 міс. стимулююча терапія, ентеросорбенти (при наявності), при необхідності – імунокорекція.

3. При наявності показань (залишкові порожнини розпаду) – хірургічні методи лікування.

4. При показаннях – лазеротерапія, електромагнітотерапія.

5. Лімфотропна терапія.

6. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати

7. Рекомендації по диспансерному нагляду.

Відсутність клінічних ознак туберкульозної інтоксикації. Нормалізація гемограми і ШОЕ. Зникнення локальних ознак активного туберкульозу. Стійка абацилярність харкотиння, доведена комплексом бактеріоскопічних та бактеріологічних досліджень. Відсутність рентгенологічних ознак туберкульозу органів дихання у результаті завершення його інволюції, яка виражається в припиненні процесу розсмоктування туберкульозних змін у легенях і плеври, завершенні процесів фіброзування, ущільнення і кальцинації вогнищ. Цілковита нормалізація біохімічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

270-360-545


 

1

2

3

4

5

6

7

6.

Туберкульоз верхніх дихальних шляхів. трахеї. бронхів та ін.

А15-А16

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Дослідження функції зовнішнього дихання, ЕКГ.

4. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма та в бічних проекціях, потім через 2 міс. лікування; наступні обстеження через кожні 2 міс.

5. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічне дослідження крові.

6. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

7. Бронхологічне обстеження.

8. Дослідження стану місцевого та гуморального імунітету при поступленні та перед випискою.

1. Терапевтичне лікування: 3-4 протитуберкульозні хіміопрепарати: ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин і (або) етамбутол (піразинамід) перші 4-6 міс. тільки щоденно. Наступні 5-6 міс.2-3 препарати в основному, ізоніазид, етамбутол і (або) піразинамід щоденно або інтермітивно.

2. Патогенетичне лікування, перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально. При наявності показань – бронхологічні методи лікування (лікувальні бронхоскопії).

3. По можливості застосування методів фізіотерапії.

4. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати

5. Рекомендації по диспансерному нагляду.

Відсутність клінічних ознак захворювання, розсмоктування туберкульозних змін на слизовій оболонці бронхів. Нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

270-365

7.

Туберкульоз мозкових оболонок та центральної нервової системи

А17

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма та в бічних проекціях, томограма легень, рентгенограма черепа в двох проекціях.

1. Специфічна протитуберкульозна хіміотерапія (4 препарати).

2. Вітамінотерапія, дегідратаційна, дезінтоксикаційна стимулююча терапія, гормонотерапія.

Відсутність клінічних ознак захворювання, нормалізація ліквору та неврологічного статусу (або непрогресуючі залишкові зміни, нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та

365-545


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження.

5. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

6. Дослідження ліквору.

7. Консультація невропатолога.

8. Дослідження стану місцевого та гуморального імунітету при поступленні та перед випискою, ЕКГ.

3. Рекомендації по диспансерному нагляду.

імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

 

8.

Туберкульоз кишечника, черевики, мезентеріальних лімфатичних вузлів

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма та в бічних проекціях, томограма легень, рентгенобстеження черевної порожнини.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження.

5. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

6. Дослідження стану місцевого та гуморального імунітету при поступленні та перед випискою.

7. Клінічне обстеження за рекомендацією вузькопрофільних фахівців за органним принципом, ЕКГ.

1. Лікування у відділенні для нелегеневих форм туберкульозу (3-4 препарати, від 8 до 12 міс.).

2. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально.

3. При необхідності –хірургічне лікування.

4. По можливості застосування фізіотерапевтичних методів лікування (лазеротерапія, електромагнітотерапія).

5. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

6. Диспансерний нагляд.

Відсутність клінічних ознак захворювання, нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

245-365


 

1

2

3

4

5

6

7

9.

Туберкульоз кісток і суглобів

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки, уражених кісток і суглобів.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Дослідження стану місцевого та гуморального імунітету при поступленні.

6. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

7. Клінічне обстеження за рекомендацією вузькопрофільних фахівців за органним принципом, ЕКГ.

1. Лікування у відділенні для нелегеневих форм туберкульозу (3-4 препарати, від 10 до 18 міс.).

2. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально.

3. При необхідності –хірургічне лікування.

4. По можливості застосування фізіотерапевтичних методів лікування.

5. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

6. Диспансерний нагляд.

Відсутність клінічних ознак захворювання, нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

305-545

10.

Туберкульоз сечостатевих органів

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Тубсркулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження:оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4.Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. 

1. Лікування у відділенні для нелегеневих форм туберкульозу (3-4 препарати, від 6 до 18 міс.).

2. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально.

3. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

4. Диспансерний нагляд.

Відсутність клінічних ознак захворювання, нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

180-545


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

Туберкульоз шкіри і підшкірної клітковини

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки, уражених кісток і суглобів.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі.

5. Дослідження стану місцевого та гуморального імунітету при поступленні.

6. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

7. Клінічне обстеження за рекомендацією вузькопрофільних фахівців за органним принципом, ЕКГ.

1. Лікування у відділенні для нелегеневих форм туберкульозу (3-4 препарати, від 8 до 12 міс.).

2. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально.

3. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

4. Місцеве лікування з протитуберкульозними препаратами.

5. Диспансерний нагляд.

Відсутність клінічних ознак захворювання, нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

240-365

12.

Туберкульоз периферійних лімфатичних вузлів

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика

3. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки, уражених кісток і суглобів.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічне дослідження крові.

5. Дослідження стану місцевого та гуморального імунітету при поступленні.

6. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії, ЕКГ.

1. Терапевтичне лікування: 3-4 препарати, від 6 до 8 міс.).

2. Оперативне лікування за показаннями.

3. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально.

4. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

5. Диспансерний нагляд.

Відсутність клінічних ознак захворювання, нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

180-240


 

1

2

3

4

5

6

7

13.

Туберкульоз ока

А18

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Рентгенологічне обстеження:оглядова рентгенограма органів грудної клітки.

4. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічне дослідження крові.

5. Бактеріологічне дослідження.

6. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

7. Клінічне обстеження за рекомендацією вузькопрофільних фахівців за органним принципом.

1. Лікування у відділенні для нелегеневих форм туберкульозу (3-4 препарати, від 6 до 12 міс.).

2. Оперативне лікування за показаннями.

3. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально.

4. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

5. Диспансерний нагляд.

Відсутність клінічних ознак захворювання, нормалізація гемограми і ШОЕ, біологічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

180-365

14.

Міліарний туберкульоз

А19

1. Клінічне обстеження: анамнез та об'єктивні дані.

2. Туберкулінодіагностика.

3. Дослідження функції зовнішнього дихання.

4. Рентгенологічне обстеження: оглядова рентгенограма органів грудної клітки, томографія легень.

5. Клініко-лабораторне обстеження: загальний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження крові.

6. Бактеріологічне дослідження: при надходженні в стаціонар триразове обстеження харкотиння на МБТ методом бактеріоскопії.

7. За показаннями бронхологічне обстеження.

8. Дослідження стану місцевого та гуморального імунітету при поступленні та перед випискою, ЕКГ.

1. Терапевтичне лікування:3-4 протитуберкульозні хіміопрепарати: ратиізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин і (або) етамбутол (піразинамід) перші 4-6 міс. тільки щоденно. В наступні 5-6 міс. 2-3 препарати в основному, ізоніазид, етамбутол і (або) піразинамід щоденно або інтермітуюче.

2. Патогенетичне лікування: перші 1-2 міс. віт. В1, В6 парентерально, при вираженій ексудації в перший місяць кортикостероїди, з 3-4 міс. стимулююча терапія.

Відсутність клінічних ознак туберкульозної інтоксикації. Нормалізація гемограми і ШОЕ. Зникнення локальних ознак активного туберкульозу. Стійка абацилярність харкотиння, доведена комплексом бактеріоскопічних та бактеріологічних досліджень. Відсутність рентгенологічних ознак туберкульозу органів дихання у результаті завершення його інволюції, яка виражається в припиненні процесу

365-545


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

По можливості застосування ентеросорбентів.

3. При наявності показань – бронхологічні методи лікування.

4. При наявнсті – застосування фізіотерапевтичних засобів.

5. Десенсибілізуючі та полівітамінні препарати.

6. Диспансерний нагляд.

розсмоктування туберкульозних змін у легенях і плеврі. завершенні процесів фіброзування, ущільнення і кальцинації вогнищ. Цілковита нормалізація біохімічних та імунологічних показників. Зниження чутливості до туберкуліну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ДИТЯЧА ХІРУРГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор-розробник: головний дитячий хірург МОЗ України,

д.м.н. Кривченя Д.Ю.,

к.м.н. Грегуль В.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Список скорочень:

 

ЕКГ     - електрокардіографія

ІПАГ   - Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України

МДЛ   - міська дитяча лікарня

НДІ      - науково-дослідний інститут

ОЧП    - органи черевної порожнини

УДСЛ - Українська дитяча спеціалізована лікарня "Охматдит"

УЗД    - ультразвукове дослідження

ФКГ     - фонокардіографія

ОГК    - органи грудної клітки

ФЕГС - фіброезофагогастроскопія

ШКТ    - шлунково-кишковий тракт

ЦРЛ   - центральна районна лікарня

ЯМР   - ядерно-магнітний резонанс

ОДЛ   - обласна дитяча лікарня


 

ДИТЯЧА ХІРУРГІЯ

ІІ рівень надання медичної допомоги (ЦРЛ)

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості

(результати лікування)

Середня тривалість лікування (днів)

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

ПЛАНОВА ХІРУРГІЯ

 

 

1.

Грижа незащемлена (пахова,

стегнова,

черевної стінки, черевної порожнини, пупкова)

 

К40

К41

К43

К45, К46

К42

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Визначення групи крові.

Операція у дітей старше 3 років.

Відсутність дефекту

3-4

2.

Грижа вентральна післяопераційна

Т81.3

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Визначення групи крові.

Направлення в МДЛ, ОДЛ.

 

Амбулаторно

3.

Нориці пупка, кісти урахуса, кісти черевної порожнини, кісти печінки, поліпи прямої кишки, геморой, гостра тріщина відхідника, тріщина відхідника

Q64.4

Q44.7

К62.0-К62.1 I84

К60.0

К60.2

Заг. ан. крові, сечі

Група крові

ЕКГ

УЗД

Печінкові проби.

При геморої, тріщинах ануса: дієтотерапія, мікроклізми з трав'яними відварами, масляні мікроклізми, гігієнічний догляд, місцево – протизапальні примочки, компреси.

Направлення на III рівень.

При геморої – покращання (припинення кровотечі, зменшення запалення)

3-7

4

Пілоростеноз

Q40.0

Заг. ан. крові, сечі.

Група крові

ЕКГ.

Направлення на III рівень.

Своєчасне направлення на ІІІ--ІV рівень.

1-2

5

Хвороба Гіршпрунга

Q43.1

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Визначення групи крові.

Направлення на III рівень..

Своєчасне направлення на ІІІ-ІV рівень.

1-2

6

Нориці прямої кишки

К60.4-К60.5 Q43.6

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ

Визначення групи крові

Направлення на III рівень..

Своєчасне направлення на ІІІ-ІV рівень.

амбулаторно


 

1

2

3

4

5

6

7

7.

Спайки кишок з непрохідністю (хронічна, рецидивна кишкова непрохідність)

К56.5

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., ЕКГ, рентгенобст., ендоскопія, УЗД.

Дієта, електрофорез з лідазою на черевну ст., клізми, при неефективності лікування направлення в МДЛ, ОДЛ, УДСЛ, ІПАГ.

Відсутність проявів кишкової непрохідності протягом 1 року

12-15

8.

Водянка яєчка, сім'яника, варикозне розширення вен сім'яника, крипторхізм.

Р83.5

I86.1

Q53.0

Q53.9

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Хір. лікув. дітей з водянкою яєчка, сім'яника, крипторхізмом старших 3 року. Варикоцеле – операція в МДЛ, ОДЛ при 2-3 ст. вираження/

При неефективності лікування – направлення в УДСЛ, ІПАГ

Відсутність дефекту, западання вен сім'яника, знаходження яєчка в калитці при спостереженні протягом 1 року

3-4

9.

Вади розвитку периферичних судин

Q27.0-Q27.9

D18.0

D18.1

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Хір. лікув. поверхневих гемангіом, лімфангіом.

При неефективності – направлення в МДЛ, ОДЛ. УДСЛ, ІПАГ

Відсутність зовнішніх проявів патологічних змін поверхневих судин

3-8

10.

Дермоїдні кісти, тератоми

D21.2

D21.4

D21.5

Заг. ан. крові, сечі, оглядова рентгенограф., ЕКГ.

Направлення в МДЛ, ОДЛ, УДСЛ, ІПАГ.

 

 

11.

Хронічні хірургічні захворювання легень, вади розвитку легень, бронхів.

J40

Q32.0-Q34.9

 

Направлення в ОДЛ, МДЛ.

При патології новонароджених – направлення в УДСЛ, ІПАГ.

 

 

12.

Хронічні захворювання, вади розвитку та опіки стравоходу (крім новонароджених)

К20.0-К22.9

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Направлення в МДЛ, ОЛД, у новонароджених в УДСЛ, ІПАГ.

 

 

 

 

 

ГНІЙНА ХІРУРГІЯ

 

 

14.

Гнійні процеси м'яких тканин

L02, L03

Заг. ан. крові, сечі, посів вмісту рани на патогенну флору та крові на стерильність, ЕКГ.

Розтин, дренування, санація, при необхідності – антибактеріальна терапія

Відсутність проявів запалення, заживання рани.

5-7

15.

Панарицій

L03.0

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Розтин дренування, санація.

Відсутність проявів запалення, заживання рани.

2-3


 

1

2

3

4

5

6

7

16.

Гострий гематогенний остеомієліт

М86.0

Заг. ан. крові, сечі, посів вмісту рани на патогенну флору, на чутливість до антибіотиків та крові на стерильність, рентгенобст., ЕКГ.

Направлення в МДЛ, ОДЛ.

 

1-2

17.

Медіастиніт

J98.5

Заг. ан. крові, сечі, рентгенобст. ОГК, ЕКГ.

Направлення в МДЛ, ОДЛ, УДСЛ, ІПАГ

 

 

18.

Хронічний остеомієліт

М86.3

Заг. ан. крові, сечі, рентгенобст., ЕКГ.

Направлення в МДЛ, ОДЛ, УДСЛ.

 

 

 

 

 

НЕВІДКЛАДНА ХІРУРГІЯ ТА ВАДИ РОЗВИТКУ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ

 

19.

Гострий апендицит (неускладнений)

К35.9

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Апендектомія у дітей старших 5 років.

Відсутність ознак запалення черевної порожнини, нормалізація лейкограми.

6-7

20.

Гострий апендицит, ускладнений перитонітом

К35.0, К35.1

Заг. ан. крові, сечі, рентгенобст. ОЧП, ЕКГ.

Термінове направлення в МДЛ, ОДЛ.

Своєчасність направлення на ІІІ етап.

1

21.

Інвагінація кишок

К56.1

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Термінове направлення в ОДЛ, МДЛ.

Своєчасність направлення на ІІІ етап.

1

22.

Дивертикул Меккеля

Q43.0

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст. ОЧП, ЕКГ.

Направлення в МДЛ, ОДЛ.

Своєчасність направлення на ІІІ етап.

1

23.

Защемлена кила

К40-К46

 

Термінове направлення в МДЛ, ОДЛ.

Своєчасність направлення на ІІІ етап.

1

24.

Післяопераційні спайки кишок з непрохідністю

K91.3

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст. ОЧП, ЕКГ.

Консервативна терапія: парентеральне живлення протягом 2-3 діб, фізіотерапевтичне лікування

При нееф. консерв. лікування – термінове направлення в МДЛ, ОДЛ.

Припинення проявів кишкової непрохідності Своєчасність направлення на ІІІ етап.

8-10

25.

Гостра кишкова непрохідність

К56.2

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Термінове направлення в МДЛ, ОДЛ, УСДЛ, ІПАГ.

Своєчасність направлення на ІІІ етап.

1


 

1

2

3

4

5

6

7

26.

Відкриті та закриті пошкодження органів черевної порожнини

S30.0-S30.8

Заг. ан. крові, рентгенобст.

Термінове направлення в МДЛ, ОДЛ, УСДЛ. При нетранспортабельності – виклик спеціалістів до себе.

Своєчасність направлення на ІІІ етап.

1

27.

Діафрагмальні кили

Q40.1, Q79.0

Заг. ан. крові, сечі, рентгенобст., ЕКГ

Термінове направлення в МДЛ, ОДЛ. новонародж. – в УДСЛ, ІПАГ.

Своєчасність направлення на ІІІ етап.

1

28.

Вроджені вади розвитку ШКТ у новонароджених (атрезія стравоходу, пілорусу, висока та низька вроджена кишкова непрохідність, пуповинні кили, аноректальні вади розвитку)

Q39.0-Q39.9

Q40.0-Q40.1

Q41.9

К43.9

Q42.0-К46.9

Q42.9

 

Термінове направлення в МДЛ, ОДЛ, УСДЛ, ІПАГ.

Своєчасність направлення на ІІІ етап.

 

29.

Атрезія жовчевих ходів

Q44.2

Заг. ан. крові, сечі, біохімія (білірубін, фракції), ЕКГ, УЗД.

Направлення в УДСЛ, ІПАГ.

Своєчасність направлення на III етап.

2

30.

Кіста жовчевого протоку

Q44.5

Заг. ан. крові, сечі, біохімія (білірубін, фракції), ЕКГ, УЗД.

Направлення в УДСЛ, ІПАГ.

Своєчасність направлення на III етап

3

31.

Кіста печінки

Q44.6

Заг. ан. крові, сечі, біохімія (білірубін, фракції), ЕКГ, УЗД.

Направлення в УДСЛ, ІПАГ.

Своєчасність направлення на III етап

3

32.

Шлунково-кишкова кровотеча, синдром портальної гіпертензії.

К76.6

Заг. ан. крові, термінове направлення в УДСЛ, ІПАГ або виклик спеціаліста до себе.

 

Своєчасність направлення на ІІІ етап

1


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

НЕВІДКЛАДНА ТОРАКАЛЬНА ХІРУРГІЯ

 

 

33.

Закриті пошкодження легень з гемотораксом

J94.2

Заг. ан. крові, рентген ОГК.

Плевральна пункція, видалення крові по життєвим показанням, гемостатична терапія.

При продовженні кровотечі – терміновий виклик дитячого торакального хірурга.

 

1

34.

Травматичний пневмоторакс, гемопневмоторакс

S27.0

S27.2

Рентген ОГК, заг. ан. крові/

Плевральна пункція, видалення крові, повітря. При безперервному виділенні повітря – дренування плевральної порожнини за Бюлау, ч/з 1-2 год. – переведення до МДЛ, ОДЛ.

При масивній кровотечі, виділенні повітря – терміновий виклик торакального хірурга.

 

1

35.

Проникаючі пораження грудної клітки

S21

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ, Нb, Нt, час зсідання крові, рентген. ОГК.

В залежності від інтенсивності кровотечі і степені пошкодження легень терапію починають з плевральної пункції та гемостатичної терапії.

При неефективності – виклик торакального хірурга. В разі небезпеки для життя – термінова торакотомія.

 

1

36.

Сторонні тіла дихальних шляхів.

Т17

 

Рентген ОГК.

Термінове направлення в МДЛ, ОДЛ, УДСЛ, ІПАГ.

Своєчасність направлення на ІІІ рівень.

 

37.

Гостра вроджена лобарна емфізема.

Р25.0

 

Рентген ОГК.

Термінове направлення в МДЛ, ОДЛ, УДСЛ, ІПАГ.

Своєчасне направлення на III рівень.

1

38.

Вроджена легенева кіста, ускладнена напруженням.

Q33.0

 

Рентген ОГК.

Термінове направлення в МДЛ, ОДЛ, УДСЛ, ІПАГ.

Своєчасне направлення на III рівень.

 


 

1

2

3

4

5

6

7

39.

Бактеріальна деструкція легень, легеневі форми (дрібновогнищева, множинна або внутрішньодолева пневмонія, гігантський кортикальний абсцес).

J85.0

J85.1

 

Рентген ОГК.

Термінове направлення в МДЛ, ОДЛ.

Своєчасне направлення на ІІІ рівень.

 

40.

Піоторакс (гнійний плеврит)

J86

 

Рентген ОГК.

Термінове направлення в МДЛ, ОДЛ.

Своєчасне направлення на III рівень.

 

41.

Пневмоторакс, піопневмоторакс

L93, J86

Заг. ан. крові, рентген ОГК, ЕКГ.

Плевральна пункція, видалення гною та повітря. При неефективності термінове направлення в МДЛ, ОДЛ або виклик торакального хірурга до себе.

1. Компенсація стану. 2. Своєчасне направлення на III рівень.

1-2

42.

Легенева кровотеча при бактеріальній деструкції

J85.0, J94.2

Заг. ан. крові, гр. крові., рентген. ОГК.

При пневмотораксі – термінова плевральна пункція, зняття внутріплеврального напруження. Дренування плевральної порожнини за Бюлау. Через 24-48 год. переведення до МДЛ, ОДЛ, УДСЛ.

Своєчасне направлення на III рівень.

2

43.

Прогресуюча медіастинальна емфізема при деструкції легень.

J98.2

Рентген ОГК, терміновий виклик тора кального хірурга.

Термінова супраюгулярна медіастинотомія. Перевід в МДЛ, ОКЛ, УДСЛ, ІПАГ.

Своєчасне направлення на ІІІ-ІV рівень.

1


ДИТЯЧА ХІРУРГІЯ

ІІІ рівень надання медичної допомоги (ЦРЛ)

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості

(результати лікування)

Середня тривалість лікування (днів)

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

ПЛАНОВА ХІРУРГІЯ

 

 

1.

Грижа незащемлена (пахова,

стегнова,

черевної стінки, черевної порожнини, пупкова)

 

К40

К41

К43

К45, К46

К42

Заг. ан. крові, сечі, гр..крові, ЕКГ.

Оперативне лікування. При неефективності – хірургічне лікування в УДСЛ, ІПАГ.

Відсутність дефекту

2-3

2.

Грижа вентральна післяопераційна

Т81.3

Заг. ан. крові, сечі, гр..крові, ЕКГ, УЗД, печінкові проби.

Хірургічне лікування в повному обсязі.

Відсутність дефекту.

6-7

3.

Нориці пупка, кісти урахуса, кісти черевної порожнини, кісти печінки, поліпи прямої кишки, геморой, гостра тріщина відхідника, тріщина відхідника

Q64.4

Q44.7

К62.0-К62.1 I84

К60.0

К60.2

Заг. ан. крові, сечі, гр. крові, ЕКГ, УЗД печінкові проби.

При геморої, тріщинах ануса: дієтотерапія, мікроклізми з трав'яними відварами, масляні мікроклізми, гігієнічний догляд, місцеве – протизапальні примочки, компреси.

При неефективності – направлення в УДСЛ, ІПАГ.

Відсутність дефекту.

При кістах печінки – нормалізація біохімічних показників і даних УЗД протягом 1 року.

3-15

4

Пілоростеноз

Q40.0

Заг. ан. крові, сечі, гр. крові, ЕКГ, УЗД ФЕГС.

Пілоромілтомія за Фреде-Рамштедтом

При неефективності – направлення в УДСЛ, ІПАГ.

Відсутність дефекту, нормальний пасаж їжі по ШКТ.

7-8

5

Хвороба Гіршпрунга

Q43.1

Заг. ан. крові, сечі, гр. крові, біохімічне обст., іригографія, ЕКГ, аноманометрія, біопсія стінки прямої кишки.

Хірургічне лікування в повному обсязі.

При гострій формі у дітей до 1 року та у дітей старшого віку з вираженими порушеннями гомеостазу – попереднє формування колостоми.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ.

Наявність самостійної дефекації щодня, відсутність проявів кишкового дисбактеріозу, нормалізація даних рентенологічного обстеження та аноманометрії.

11-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

У післяопераційному періоді – парентеральне живлення до 3-4 діб, антибактеріальна терапія, фізіотерапія – до 8-10 діб, сеанси ГБО. Контрольний огляд 1 раз на 6 міс. протягом 2 років із застосуванням реабілітаційних заходів.

 

 

6

Нориці прямої кишки

К60.4-К60.5 Q43.6

Заг. ан. крові, сечі, гр. крові, біохім. обст., фістулографія, ЕКГ.

Висічення нориці. При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ.

Відсутність ознак нориць.

10-12

7.

Спайки кишок з непрохідністю (хронічна, рецидивна кишкова непрохідність)

К56.5

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст, ЕКГ, УЗД.

Дієта, електрофорез з лідазою на черевну ст., клізми. При рецедивуючій формі – хірургічне лікування в повному обсязі.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ. В післяопераційному періоді парентеральне живлення до 2-4 діб, антибактеріальна та фізіотерапія, ГБО.

Нормалізація пасажу їжі по ШКТ, відсутність проявів кишкової непрохідності протягом 1 року.

12-15

8.

Водянка яєчка, сім'яника, варикозне розширення вен сім'яника, крипторхізм.

Р83.5

I86.1

Q53.0

Q53.9

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Хір. лікув. дітей старших 1 року. Варикоцелє – операція при 2-3 ст. вираження.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ.

Відсутність проявів водянки яєчка. Западання вен сім'яника. При крипторхізмі – розміщення яєчка в калитці.

3-4

9.

Вади розвитку периферичних судин

Q27.0-Q27.9

D18.0

D18.1

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Хір. лікув. поверхневих гемангіом, лімфангіом. Хірургічне лікування пошених уражень в повному обсязі.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ.

Відсутність дефекту, нормалізація кровообігу.

3-8

10.

Дермоїдні кісти, тератоми

D21.2

D21.4

D21.5

Заг. ан. крові, сечі, рентгенобст., ЕКГ.

Хірургічне лікування в повному об'ємі. При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ.

Відсутність ознак пухлини.

7-8


 

1

2

3

4

5

6

7

11.

Хронічні хірургічні захворювання легень, вади розвитку легень, бронхів

J40

Q32.0-Q34.9

Заг. ан. крові, сечі, гр. крові, біохім. обст., оглядова рентгеногр. ОГК., бронхографія, бронхоскопія, спірометрія, ЕКГ.

Консервативна терапія – бронхосанація, фізіотерапевтичні процедури, антибактеріальна терапія, санаторно-курортне лікування.

При неефективності – хірургічне лікування за показаннями.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ. В післяопераційному періоді – санаторно-курортне лікування, курси реабілітаційної терапії – 1 раз на 6 міс.

Відсутність задухи, кашлю. мокроти протягом 1 року. Нормалізація даних спірометрії та газового обміну крові.

10-12

12.

Хронічні захворювання, вади розвитку та опіки стравоходу (крім новонароджених)

К20.0-К22.9

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., езофагографія, ФЕГС, ЕКГ.

При опіках – раннє бужування стравоходу, антибактеріальна, гормонотерапія. При вадах розвитку – хірургічне лікування в повному обсязі. В післяопераційному періоді – дієтотерапія, фізіотерапія, контрольна ФЕГС 1 раз на 3 міс. протягом 1 року.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ.

Нормалізація пасажу їжі по стравоходу, відсутність проявів запалення та рубцювання стінки стравоходу.

10-15

 

 

 

ГНІЙНА ХІРУРГІЯ

 

 

14.

Гнійні процеси м'яких тканин

L02, L03

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ, посів вмісту рани на патогенну флору та крові на стерильність.

Хірургічне лікування в повному обсязі. В післяопераційному періоді антибактеріальна терапія, при необхідності – дезінтоксикаційна терапія, імунотерапія.

Відсутність проявів запалення, заживлення рани.

5-7

15.

Панарицій

L03.0

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Розтин дренування, санація, антибактеріальна та фізіотерапія.

Відсутність проявів запалення. Відновлення функції.

2-3

16.

Гострий гематогенний остеомієліт

М86.0

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст., ЕКГ, посів вмісту рани на патогенну флору, на чутливість до антибіотиків та крові на стерильність.

Хір. лікув. в повному обсязі, перфорація ураженої кістки, промивання кісткового каналу, антибак., дизінтоксикаційна та імунотерапія.

При неефективності направлення в УДСЛ.

Відсутність проявів запалення та відновлення структури кісткової тканини. Нормалізація рентгенологічних та лабораторних даних.

12-18


 

1

2

3

4

5

6

7

17.

Медіастиніт

J98.5

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенол. бст., ЕКГ.

Хірургічне лікування в повному обсязі. При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ. В післяопераційному періоді антибактеріальна, дезінтоксикаційна та імунотерапія.

Відсутність проявів запалення, нормалізація чи покращання даних рентген та лабораторних даних.

28-30

18.

Хронічний остеомієліт

М86.3

Заг. ан. крові, сечі, рентгенол. бст., ЕКГ.

Секвестректомія та антибак. терапія. При неефективності – направлення в УДСЛ.

Відсутність проявів запалення чи секвестрації протягом 1 року.

 

 

 

 

НЕВІДКЛАДНА ХІРУРГІЯ ТА ВАДИ РОЗВИТКУ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ

 

19.

Гострий апендицит (неускладнений)

К35.9

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Апендектомія.

Відсутність ознак запалення черевної порожнини, нормалізація лейкограми.

6-7

20.

Гострий апендицит, ускладнений перитонітом

К35.0, К35.1

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст., ЕКГ.

До операції – внутрішньовенне введення енергетичних, дезінтоксикаційних розчинів, антибіотиків. Медикаментозна підготовка. Термінова апендектомія під інтубаційним наркозом, санація, дренування черевної порожнини, при необхідності – інтубація кишок, перид. анестезія, ГБО, антибакт. імуностим. терапія в повному обсязі.

При неефективності – переведення в УДСЛ та ІПАГ.

Відсутність проявів запалення черевної порожнини, нормалізація пасажу по ШКТ і даних лабораторного обст.

8-12

21.

Інвагінація кишок

К56.1

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., огляд під наркозом, рентгенобст., ЕКГ.

При терміні захворювання до 18 год., у дітей до 1 року при відсутності перитонеальних – ознак спроба консервативного розправлення інвагінату методом дозованого закритого нагнітання повітря через пр. кишку балоном Річардсона при рентгенконтролі. В інших випадках – лапаротомія, дезінвагінація, при нежиттєздатності кишки – її резекція. При перитоніті – ілеостомія.

Нормалізація пасажу по ШКТ.

4-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

Медикаментозна терапія в повному обсязі (антибактеріальна інфузійна, детоксикац.).

При неефективності – переведення в УДСЛ та ІПАГ.

 

 

22.

Дивертикул Меккеля

Q43.0

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., ЕКГ.

Лапаротомія, резекція дивертикула.

Відсутність ознак запалення черевної порожнини, кишкової непрохідності, кишкової кровотечі.

7-8

23.

Защемлена кила

К40-К46

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., ЕКГ.

Термінове хірургічне втручання. При некрозі – резекція, при перитоніті – ілеостомія, антибактеріал., імуностимул. терапія.

При неефективності – переведення в УДСЛ та ІПАГ.

Відсутність проявів кишкової непрохідності

7-8

24.

Післяопераційні спайки кишок з непрохідністю

K91.3

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст., ЕКГ.

Парентеральне живлення, фізіотерапія, клізми. При неефективності – релапаротомія – роз'єднання злук, інтубація кишок. В післяопераційному періоді антибактеріальна та фізіотерапія, ГБО. При неефективності – переведення в УДСЛ та ІПАГ.

Відсутність прояві кишкової непрохідності

8-10

25.

Гостра кишкова непрохідність

К56.2

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст., ЕКГ.

Передопераційна підготовка (постійний зонд в шлунок, в/в вливання розчинів глюкози, вітамінів, гемодезу, реополіглюкіну), лапаротомія під інтубаційним наркозом, ліквідація непрохідності. При парезі – інтубація кишок, при парезі – резекція з формуванням анастомозу; при перитоніті – ілеостомія. Антибактеріальна терап., стимул. перистальтики, ГБО.

При неефективності – переведення в УДСЛ та ІПАГ

Відсутність проявів кишкової непрохідності.

8-10


 

1

2

3

4

5

6

7

26.

Відкриті та закриті пошкодження органів черевної порожнини

S30.0-S30.8

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст., ЕКГ.

Лапаротомія, хірургічне втручання в залежності від характеру пошкодження.

При неефективності – переведення в УДСЛ та ІПАГ.

Нормалізація функції органів черевної порожнини.

10-12

27.

Діафрагмальні кили

Q40.1, Q79.0

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст., ЕКГ.

Інтубація трахеї у новонароджених і хірургічне втручання – лапаротомія, відновлення анатомічної норми, ушивання дефекту діафрагми.

При неефективності – переведення в УДСЛ та ІПАГ.

Відновлення анатомічної норми розташування діафрагми, нормалізація показників дихання та пасажу по ШКТ.

10-12

28.

Вроджені вади розвитку ШКТ у новонароджених (атрезія стравоходу, пілорусу, висока та низька вроджена кишкова непрохідність, пуповинні кили, аноректальні вади розвитку)

Q39.0-Q39.9

Q40.0-Q40.1

Q41.9

К43.9

Q42.0-К46.9

Q42.9

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенолог., обстеження, ендоскопія, УЗД ЯМР, ЕКГ.

Хірургічне лікування в залежності від різновиду вади розвитку після підготовки і обов'язкових процедур (виключення годування ч/з рот, постійна аспірація слини із носоглотки, постійний назогастральний зонд, введення вікасолу, зігрівання). Реабілітаційні курси лікування 1 раз на 4-6 міс. протягом 3 років.

При неефективності – переведення в УДСЛ та ІПАГ.

Нормалізація функції органів кишкового тракту, замикаючого апарату прямої кишки. При наявності езофаго-. ілео- чи колостоми – догляд за стомою.

10-25

29.

Атрезія жовчевих ходів

Q44.2

Заг. ан. крові, сечі, біохімія (білірубін, фракції), УЗД, ЕКГ.

Хірургічне лікування в УДСЛ та ІПАГ.

Своєчасність направлення на IV рівень.

1-2

30.

Кіста жовчевого протоку

Q44.5

Заг. ан. крові, сечі, біохімія (білірубін, фракції), УЗД, ЕКГ.

Направлення в УДСЛ або ІПАГ.

Своєчасність направлення на IV рівень.

1-2

31.

Кіста печінки

Q44.6

Заг. ан. крові, сечі, біохімія (білірубін, фракції), УЗД, ЕКГ.

Направлення в УДСЛ або ІПАГ.

Своєчасність направлення на IV рівень.

1-2


 

1

2

3

4

5

6

7

32.

Шлунково-кишкова кровотеча, синдром портальної гіпертензії.

К76.6

Заг. ан. крові, сечі, коагулограма, печінкові проби, УЗД, ЕКГ. Направлення в УДСЛ або ІПАГ.

При гострій кровотечі у хворих з портальною гіпертензією – зонд Блекмора, парентеральне введення гемостатиків, білкових препаратів (плазма, альбумін). дробне дозоване переливання крові.

Направлення в УДСЛ або ІПАГ.

Відсутність кровотечі.

6-15

 

 

 

НЕВІДКЛАДНА ТОРАКАЛЬНА ХІРУРГІЯ

 

 

33.

Закриті пошкодження легень з гемотораксом

J94.2

Заг. ан. крові, біохім. обст., рентген. ОГК, контрольний рентген ОГК після пункції, ЕКГ.

Плевральна пункція, гемостатична терапія. При продовженні кровотечі – торакотомія, зупинка кровотечі.

Відсутність кровотечі, відновлення функції дихання в повному обсязі.

8-12

34.

Травматичний пневмоторакс, гемопневмоторакс

S27.0

S27.2

Заг. ан. крові, біохім. обст., рентген ОГК, контрольний рентген ОГК після пункції, ЕКГ.

Плевральна пункція, видалення крові, повітря. При безперервному виділенні повітря – дренування плевральної порожнини за Бюлау. При масивній кровотечі, виділенні повітря – термінова торакотомія, зупинка кровотечі, дренування плевральної порожнини.

Відсутність кровотечі, відновлення функції дихання в повному обсязі.

8-10

35.

Проникаючі пораження грудної клітки

S21

Заг. ан. крові, біохім. обст., рентген ОГК, контрольний рентген ОГК після пункції, ЕКГ.

В залежності від інтенсивності кровотечі і степені пошкодження ОГК терапію починають з плевральної пункції та гемостатичної терапії, або відразу торакотомія – перевід. Хірургічне втручання в залежності від характеру пораження.

Нормалізація функції ОГК.

8-12

36.

Сторонні тіла дихальних шляхів.

Т17

Рентген ОГК.

Термінова бронхоскопія, видалення стороннього тіла, лікування бронхіту.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ.

Відсутність стороннього тіла в дихальних шляхах

3-10

37.

Гостра вроджена лобарна емфізема.

Р25.0

Заг. ан. крові, сечі, біохімія, рентген ОГК, ЕКГ

Лобектомія.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ

Відсутність проявів дихальної недостатності

10-15


 

1

2

3

4

5

6

7

38.

Вроджена легенева кіста, ускладнена напруженням.

Q33.0

Заг. ан. крові, сечі, біохімія, рентген ОГК, бронхологічне обст., ЕКГ

Дренування чи видалення кісти шляхом торакотомії. В післяопераційному періоді – антибактеріальна терапія, бронхосанація, фізіотерапія.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ. Рентгенобст. 1 раз на 4-6 міс. протягом 1 року.

Відсутність проявів дихальної недостатності

8-12

39.

Бактеріальна деструкція легень, легеневі форми (дрібновогнищева, множинна або внутрішньодолева пневмонія, гігантський кортикальний абсцес).

J85.0

J85.1

Заг. ан. крові, сечі, біохімія, рентген ОГК, бронхологічне обст., ЕКГ

Антибактеріальна, дезінтоксикаційна, імунотерапія, бронхосанація. При необхідності – дренування плевральної порожнини. На етапі реабілітації – бронхосанація, фізіотерапія, санаторно-курортне лікування.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ. Ренгенобст. 1 раз на 4-6 міс. протягом року.

Нормалізація функції дихання. Відсутність проявів запалення. Стабілізація показників лабораторного та рентгенологічного обстеження.

14-18

40.

Піоторакс (гнійний плеврит)

J86

Заг. ан. крові, сечі, біохімія, рентген ОГК. бронхологічне обст., ЕКГ

Антибактеріальна, дезінтоксикаційна терапія. При необхідності – дренування та санація плевральної порожнини або хірургічне втручання в повному обсязі.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ. Рентгенобст. 1 раз на 4-6 міс. протягом 1 року.

Нормалізація функції дихання. Відсутність проявів запалення. Стабілізація показників лабораторного та рентгенологічного обстеження.

10-18

41.

Пневмоторакс, піопневмоторакс

L93, J86

Заг. ан. крові, сечі, біохімія, рентген ОГК до і після дренування плевральної порожнини, ЕКГ. Посів гною на флору та чутливість до антибіотиків.

Плевральна пункція. видалення гною, повітря, дренування та санація черевної порожнини.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ. Рентгенобст. 1 раз на 4-6 міс. протягом 1 року.

Нормалізація функції дихання. Відсутність проявів запалення. Стабілізація показників лабораторного  та рентгенологічного обстеження.

10-18


 

1

2

3

4

5

6

7

42.

Легенева кровотеча при бактеріальній деструкції

J85.0, J94.2

Заг. ан. крові, сечі, гр. крові., біохімія, рентген ОГК, ЕКГ.

При пневмотораксі – термінова плевральна пункція, зняття внутріплеврального напруження. Дренування плевральної порожнини за Бюлау. При продовженні кровотечі – термінова торакотомія, зупинка кровотечі.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ. Рентгенобст. 1 раз на 4-6 міс, протягом 1 року.

Зупинка кровотечі. Нормалізація функції дихання. Відсутність проявів запалення. Стабілізація показників лабораторного та рентгенологічного обстеження.

10-18

43.

Прогресуюча медіастинальна емфізема при деструкції легень.

J98.2

Рентген ОГК

Термінова супраюгулярна медіастинотомія.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ.

Відсутність проявів запалення. Стабілізація показників лабораторного та рентгенологічного обстеження протягом 1 року.

10-18

 


ДИТЯЧА ХІРУРГІЯ

IV рівень надання медичної допомоги (УДСЛ, ІПАГ та інші НДІ)

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр

МКХ-10

Перелік діагностичних обстежень

Обсяг лікувальних заходів

Критерії якості

(результати лікування)

Середня тривалість лікування (днів)

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

ПЛАНОВА ХІРУРГІЯ

 

 

1.

Грижа незащемлена (пахова,

стегнова,

черевної стінки, черевної порожнини, пупкова)

 

К40

К41

К43

К45, К46

К42

Заг. ан. крові, сечі, гр..крові, ЕКГ.

1. Операція у дітей до 1 року.

2. При неефективності – хірургічне лікування в УДСЛ, ІПАГ.

Відсутність дефекту

2-3

2.

Грижа вентральна післяопераційна

Т81.3

Заг. ан. крові, сечі, гр..крові, ЕКГ.

1. Операція у дітей до 1 року.

2. При неефективності лікування на попередніх етапах.

Відсутність дефекту.

6-7

3.

Нориці пупка, кісти урахуса, кісти черевної порожнини, кісти печінки, поліпи прямої кишки, геморой, гостра тріщина відхідника, тріщина відхідника

Q64.4

Q44.7

К62.0-К62.1 I84

К60.0

К60.2

Заг. ан. крові, сечі, гр. крові, ЕКГ, УЗД, печінкові проби.

При неефективності лікування на попередніх етапах.

Відсутність дефекту.

При кістах печінки – нормалізація біохімічних показників і даних УЗД протягом 1 року.

3-15

4

Пілоростеноз

Q40.0

Заг. ан. крові, сечі, гр. крові, ЕКГ, УЗД ФЕГС.

Пілоромілтомія за Фреде-Рамштедтом

При неефективності лікування на попередніх етапах.

Відсутність дефекту, нормальний пасаж їжі по ШКТ.

7-8

5

Хвороба Гіршпрунга

Q43.1

Заг. ан. крові, сечі, гр. крові, біохімічне обст., іригографія, ЕКГ, аноманометрія, біопсія стінки прямої кишки.

Хірургічне лікування в повному обсязі.

При гострій формі у дітей до 1 року та у дітей старшого віку з вираженими порушеннями гомеостазу – попереднє формування колостоми.

При неефективності – парентеральне живлення до 3-4 діб, антибактеріальна терапія, фізіотерапія – до 8-10 діб,

Наявність самостійної дефекації щодня, відсутність проявів кишкового дисбактеріозу, нормалізація даних рентенологічного обстеження та аноманометрії.

11-14


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

сеанси ГБО. Контрольний огляд 1 раз на 6 міс. протягом 2 років із застосуванням реабілітаційних заходів.

 

 

6

Нориці прямої кишки

К60.4-К60.5 Q43.6

Заг. ан. крові, сечі, гр. крові, біохім. обст., фістулографія, ЕКГ.

Висічення нориці.

При неефективності лікування на попередніх етапах.

Відсутність ознак нориць.

10-12

7.

Злукова хвороба непрохідністю (хронічна, рецидивна кишкова непрохідність)

К56.5

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст, ЕКГ, УЗД.

Дієта, електрофорез з лідазою на черевну ст., клізми. При рецедивуючій формі – хірургічне лікування в повному обсязі. В післяопераційному періоді парентеральне живлення до 2-4 діб, антибактеріальна та фізіотерапія, ГБО.

Нормалізація пасажу їжі по ШКТ, відсутність проявів кишкової непрохідності протягом 1 року.

12-15

8.

Водянка яєчка, сім'яника, варикозне розширення вен сім'яника, крипторхізм.

Р83.5

I86.1

Q53.0

Q53.9

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Хір. лікув. дітей старших 1 року. Варикоцелє – операція при 2-3 ст. вираження.

При неефективності на попередніх етапах.

Відсутність проявів водянки яєчка. Западання вен сім'яника. При крипторхізмі – розміщення яєчка в калитці.

3-4

9.

Вади розвитку периферичних судин

Q27.0-Q27.9

D18.0

D18.1

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ, ангіографія.

Хір. лікув. поверхневих гемангіом, лімфангіом. Хірургічне лікування пошених уражень в повному обсязі.

Відсутність дефекту, нормалізація кровообігу.

3-8

10.

Вроджені вади серця і магістральних судин

Q20.0-Q26.9

Заг. ан. крові, сечі, гр. крові, біохім. обст., оглядова рентгеногр. ОГК., ангіографія, ФЕГС, спірометрія, реовазографія, УЗД ЕКГ, ФКГ.

 

Хірургічне лікування в повному об'ємі, при необхідності з використанням апарату штучного кровообігу. В післяопераційному періоді – антибактеріальна терапія, при необхідності – антикоагулянти, серцеві глікозиди та ін. На етапах реабілітації – лабораторне, інструментальне, функціональне обстеження кожні 3-6 міс. протягом 3 років.

Нормалізація серцевої діяльності, кровообігу, показників газового обміну крові, даних ЕКГ, артеріального кров'яного тиску.

10-18

11.

Дермоїдні кісти, тератоми

D21.2

D21.4

D21.5

Заг. ан. крові, сечі, рентгенобст., ЕКГ.

Хірургічне лікування в повному об'ємі.

Відсутність ознак пухлини.

7-8


 

1

2

3

4

5

6

7

12.

Хронічні хірургічні захворювання легень, вади розвитку легень, бронхів

J40

Q32.0-Q34.9

Заг. ан. крові, сечі, гр. крові, біохім. обст., оглядова рентгеногр. ОГК., бронхографія, бронхоскопія, спірометрія, ЕКГ.

Консервативна терапія – бронхосанація, фізіотерапевтичні процедури, антибактеріальна терапія, санаторно-курортне лікування.

При неефективності – хірургічне лікування за показаннями. В післяопераційному періоді – санаторно-курортне лікування, курси реабілітаційної терапії – 1 раз на 6 міс.

Відсутність задухи, кашлю, мокроти протягом 1 року. Нормалізація даних спірометрії та газового обміну крові.

10-12

13.

Хронічні захворювання, вади розвитку та опіки стравоходу (крім новонароджених)

К20.0-К22.9

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., езофагографія, ФЕГС, ЕКГ.

При опіках – раннє бужування стравоходу, антибактеріальна, гормонотерапія. При вадах розвитку – хірургічне лікування в повному обсязі. В післяопераційному періоді – дієтотерапія, фізіотерапія, контрольна ФЕГС 1 раз на 3 міс. протягом 1 року.

Нормалізація пасажу їжі по стравоходу, відсутність проявів запалення та рубцювання стінки стравоходу.

10-15

 

 

 

ГНІЙНА ХІРУРГІЯ

 

 

14.

Гнійні процеси м'яких тканин

L02, L03

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ, посів вмісту рани на патогенну флору та крові на стерильність.

Хірургічне лікування в повному обсязі. В післяопераційному періоді антибактеріальна терапія, при необхідності – дезінтоксикаційна терапія, імунотерапія.

Відсутність проявів запалення, заживлення рани.

5-7

15.

Панарицій

L03.0

Заг. ан. крові, сечі, рентгенобст., ЕКГ.

Розтин дренування, санація, антибактеріальна та фізіотерапія.

(лікування, як супутньої патології).

Відсутність проявів запалення. Відновлення функції.

2-3

16.

Гострий гематогенний остеомієліт

М86.0

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст., ЕКГ, посів вмісту рани на патогенну флору, на чутливість до антибіотиків та крові на стерильність.

Хір. лікув. в повному обсязі, перфорація ураженої кістки, промивання кісткового каналу, антибак., дизінтоксикаційна та імунотерапія.

Відсутність проявів запалення та відновлення структури кісткової тканини. Нормалізація рентгенологічних та лабораторних даних.

12-18


 

1

2

3

4

5

6

7

17.

Медіастиніт

J98.5

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенол. бст., ЕКГ.

Хірургічне лікування в повному обсязі. При неефективності. В післяопераційному періоді антибактеріальна, дезінтоксикаційна та імунотерапія.

Відсутність проявів запалення, нормалізація чи покращання даних рентген та лабораторних даних.

28-30

18.

Хронічний остеомієліт

М86.3

Заг. ан. крові, сечі, рентгенобст., ЕКГ.

Секвестректомія та антибак. терапія.

Відсутність проявів запалення чи секвестрації протягом 1 року.

 

 

 

 

НЕВІДКЛАДНА ХІРУРГІЯ ТА ВАДИ РОЗВИТКУ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ

 

19.

Гострий апендицит (неускладнений)

К35.9

Заг. ан. крові, сечі, ЕКГ.

Апендектомія.

Відсутність ознак запалення черевної порожнини, нормалізація лейкограми.

6-7

20.

Гострий апендицит, ускладнений перитонітом

К35.0, К35.1

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст., ЕКГ.

До операції – внутрішньовенне введення енергетичних, дезінтоксикаційних розчинів, антибіотиків. Медикаментозна підготовка. Термінова апендектомія під інтубаційним наркозом, санація, дренування черевної порожнини, при необхідності – інтубація кишок, перид. анестезія, ГБО, антибакт. імуностим. терапія в повному обсязі.

Відсутність проявів запалення черевної порожнини, нормалізація пасажу по ШКТ і даних лабораторного обст.

8-12

21.

Інвагінація кишок

К56.1

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., огляд під наркозом, рентгенобст., ЕКГ.

При терміні захворювання до 18 год., у дітей до 1 року при відсутності перитонеальних ознак – спроба консервативного розправлення інвагінату методом дозованого закритого нагнітання повітря через пр. кишку балоном Річардсона при рентгенконтролі. В інших випадках – лапаротомія, дезінвагінація, при нежиттєздатності кишки – її резекція. При перитоніті – ілеостомія. Медикаментозна терапія в повному обсязі (антибактеріальна інфузійна, детоксикац.).

Нормалізація пасажу по ШКТ.

4-10


 

1

2

3

4

5

6

7

22.

Дивертикул Меккеля

Q43.0

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., ЕКГ.

Лапаротомія, резекція дивертикула.

Відсутність ознак запалення черевної порожнини, кишкової непрохідності, кишкової кровотечі.

7-8

23.

Защемлена кила

К40-К46

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., ЕКГ.

Термінове хірургічне втручання. При некрозі – резекція, при перитоніті – ілеостомія, антибактеріал., імуностимул. терапія.

Відсутність проявів кишкової непрохідності

7-8

24.

Післяопераційні спайки кишок з непрохідністю

K91.3

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст., ЕКГ.

Парентеральне живлення, фізіотерапія, клізми. При неефективності – релапаротомія – роз'єднання злук, інтубація кишок. В післяопераційному періоді антибактеріальна та фізіотерапія, ГБО.

Відсутність прояві кишкової непрохідності

8-10

25.

Гостра кишкова непрохідність

К56.2

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст., ЕКГ.

Передопераційна підготовка (постійний зонд в шлунок, в/в вливання розчинів глюкози, вітамінів, гемодезу, реополіглюкіну), лапаротомія під інтубаційним наркозом, ліквідація непрохідності. При парезі – інтубація кишок, при парезі – резекція з формуванням анастомозу; при перитоніті – ілеостомія. Антибактеріальна терап., стимул. перистальтики, ГБО.

Відсутність проявів кишкової непрохідності.

8-10

26.

Відкриті та закриті пошкодження органів черевної порожнини

S30.0-S30.8

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст., ЕКГ.

Лапаротомія, хірургічне втручання в залежності від характеру пошкодження.

Нормалізація функції органів черевної порожнини.

10-12

27.

Діафрагмальні кили

Q40.1, Q79.0

Заг. ан. крові, сечі, біохім. обст., рентгенобст., ЕКГ.

Інтубація трахеї у новонароджених і хірургічне втручання – лапаротомія, відновлення анатомічної норми, ушивання дефекту діафрагми.

Відновлення анатомічної норми розташування діафрагми, нормалізація показників дихання та пасажу по ШКТ.

10-12


 

1

2

3

4

5

6

7

 

п.п.28-32 – відсутні в паперовому варіанті

 

 

 

п.33 – відсутній частково

 

 

33.

легень з гемотораксом

 

біохім. обст., рентген. ОГК, контрольний рентген ОГК після пункції, ЕКГ.

гемостатична терапія. При продовженні кровотечі – торакотомія, зупинка кровотечі.

відновлення функції дихання в повному обсязі.

 

34.

Травматичний пневмоторакс, гемопневмоторакс

S27.0

S27.2

Заг. ан. крові, біохім. обст., рентген ОГК, контрольний рентген ОГК після пункції, ЕКГ.

Плевральна пункція, видалення крові, повітря. При безперервному виділенні повітря – дренування плевральної порожнини за Бюлау. При масивній кровотечі, виділенні повітря – термінова торакотомія, зупинка кровотечі, дренування плевральної порожнини.

Відсутність кровотечі, відновлення функції дихання в повному обсязі.

8-10

35.

Проникаючі пораження грудної клітки

S21

Заг. ан. крові, біохім. обст., рентген ОГК, контрольний рентген ОГК після пункції, ЕКГ.

В залежності від інтенсивності кровотечі і степені пошкодження ОГК терапію починають з плевральної пункції та гемостатичної терапії, або відразу торакотомія – перевід. Хірургічне втручання в залежності від характеру пораження.

Нормалізація функції ОГК.

8-12

36.

Сторонні тіла дихальних шляхів.

Т17

Рентген ОГК.

Термінова бронхоскопія, видалення стороннього тіла, лікування бронхіту.

Відсутність стороннього тіла в дихальних шляхах

3-10

37.

Гостра вроджена лобарна емфізема.

Р25.0

Заг. ан. крові, сечі, біохімія, рентген ОГК, ЕКГ

Лобектомія.

Відсутність проявів дихальної недостатності

10-15

38.

Вроджена легенева кіста, ускладнена напруженням.

Q33.0

Заг. ан. крові, сечі, біохімія, рентген ОГК, бронхологічне обст., ЕКГ

Дренування чи видалення кісти шляхом торакотомії. В післяопераційному періоді – антибактеріальна терапія, бронхосанація, фізіотерапія. Рентгенобст. 1 раз на 4-6 міс. протягом 1 року.

Відсутність проявів дихальної недостатності

8-12


 

1

2

3

4

5

6

7

39.

Бактеріальна деструкція легень, легеневі форми (дрібновогнищева, множинна або внутрішньодолева пневмонія, гігантський кортикальний абсцес).

J85.0

J85.1

Заг. ан. крові, сечі, біохімія, рентген ОГК, бронхологічне обст., ЕКГ

Антибактеріальна, дезінтоксикаційна, імунотерапія, бронхосанація. При необхідності – дренування плевральної порожнини. На етапі реабілітації – бронхосанація, фізіотерапія, санаторно-курортне лікування. Ренгенобст. 1 раз на 4-6 міс. протягом року.

Нормалізація функції дихання. Відсутність проявів запалення. Стабілізація показників лабораторного та рентгенологічного обстеження.

14-18

40.

Піоторакс (гнійний плеврит)

J86

Заг. ан. крові, сечі, біохімія, рентген ОГК. бронхологічне обст., ЕКГ

Антибактеріальна, дезінтоксикаційна терапія. При необхідності – дренування та санація плевральної порожнини або хірургічне втручання в повному обсязі. Рентгенобст. 1 раз на 4-6 міс. протягом 1 року.

Нормалізація функції дихання. Відсутність проявів запалення. Стабілізація показників лабораторного та рентгенологічного обстеження.

10-18

41.

Пневмоторакс, піопневмоторакс

L93, J86

Заг. ан. крові, сечі, біохімія, рентген ОГК до і після дренування плевральної порожнини, ЕКГ. Посів гною на флору та чутливість до антибіотиків.

Плевральна пункція. видалення гною, повітря, дренування та санація черевної порожнини. Рентгенобст. 1 раз на 4-6 міс. протягом 1 року.

Нормалізація функції дихання. Відсутність проявів запалення. Стабілізація показників лабораторного  та рентгенологічного обстеження.

10-18

42.

Легенева кровотеча при бактеріальній деструкції123

 

J85.0, J94.2

Заг. ан. крові, сечі, гр. крові., біохімія, рентген ОГК, ЕКГ.

При пневмотораксі – термінова плевральна пункція, зняття внутріплеврального напруження. Дренування плевральної порожнини за Бюлау. При продовженні кровотечі – термінова торакотомія, зупинка кровотечі.

При неефективності – направлення в УДСЛ та ІПАГ. Рентгенобст. 1 раз на 4-6 міс, протягом 1 року.

Зупинка кровотечі. Нормалізація функції дихання. Відсутність проявів запалення. Стабілізація показників лабораторного та рентгенологічного обстеження.

10-18


 

1

2

3

4

5

6

7

43.

Прогресуюча медіастинальна емфізема при деструкції легень.

J98.2

Рентген ОГК

Термінова супраюгулярна медіастинотомія.

Відсутність проявів запалення. Стабілізація показників лабораторного та рентгенологічного обстеження протягом 1 року.

10-18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВА ХІРУРГІЯ

 

 

 

 

 

Автори-розробники:           головний щелепно-лицьовий хірург

МОЗ України, д.м.н. Харьков Л.В.,

к.м.н. Яковенко Л.Н.

 

 

Список скорочень:

 

ЩЛД   – щелепно-лицева ділянка.

СНЩС – скронево-нижньощелепний суглоб.

УФО    – ультрафіолетове опромінювання.

ДМСО – диметілсульфоксід.

ФТЛ    – фізіотерапевтичне лікування.

ЕКГ     – електрокардіограма.

УЗД    – узідіагностика.

ОГК    – органи грудної клітини.


 

ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВА ХІРУРГІЯ

II рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр

МКХ-10

РЛ, ЦРЛ

Критерії якості лікування

Середня тривалість лікування (днів)

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Періостит Одонтогенний без згадування про остеомієліт

М86.9

Клінічне обстеження (виявлення причинного зуба та ознак серозного або гнійного запалення окістя), в разі одонтогенного процесу – прицільний знімок «причинного» зуба.

1. Видалення або лікування причинного зуба.

2. Розтин підокістного абсцесу з його дренуванням.

3. Протизапальна терапія.

4. Симптоматична терапія.

5. Фізіотерапевтичне лікування.

Видужання*

3-4

2.

Остеомієліт

М86

1. Клінічне обстеження (виявлення причинного зуба або воріт проникнення інфекції ознак двостороннього періоститу, наявності абсцесів або флегмон: порушення загального стану дитини)

2. Аналіз крові загальний та на цукор, аналіз сечі (у динаміці)

3. При хронічному процесі – рентгенологічне обстеження щелепи.

4. Огляд педіатром

1. Видалення причинного зуба (у випадку одонтогенного процесу) – розтин абсцесів та флегмон.

2. Антибактеріальна терапія.

3. Гіпосенсибілізуюча терапія

4. Вітамінотерапія

5. Дезінтоксикаційна терапія

6. Імуномодулюючі препарати.

7. Направлення на стаціонарне лікування до обласної лікарні або Центру.

Видужання* або покращання стану**

8-10

20-24

Інший Гострий

М86.1

Хронічний

М86.6

3.

Абсцеси шкіри обличчя

L02.0

1. Клінічне обстеження (на базі скарг, анамнезу хвороби, даних об'єктивного обстеження та зміни загального стану дитини).

2. Аналіз крові загальний та біохімічні показники. Аналіз сечі ( у динаміці) .

3. Огляд педіатром. Аналіз калу на я/г та кишкову флору (при госпіталізації).

4. Консультація анестезіолога

1. Видалення причинного зуба (в разі одонтогенного процесу), розтин абсцесів та флегмон.

2. Дезінтоксикаційна терапія

3. Антибактеріальна терапія.

4. Гіпосенсибілізуюча терапія

5. Вітамінотерапія, імуномодулюючі препарати

6. Симптоматична терапія

7. Направлення на стаціонарне лікування до обласної лікарні або Центру

Видужання*

12-14

Флегмони обличчя

L03.2


 

1

2

3

4

5

6

7

4.

Гострий лімфаденіт обличчя, голови та шиї

L04.0

1. Клінічне обстеження (діагноз встановлюють на основі скарг, анамнезу хвороби, даних об'єктивного обстеження, термометрії тіла, зміни загального стану дитини).

2. Огляд педіатром. Аналіз крові та сечі загальний (у динаміці)

1. Лікування гнійного лімфаденіту в стаціонарі. В разі гнійного процесу проводиться розтин абсцесу, при одонтогенному лімфаденіті – видалення або лікування причинного зуба.

2. Протизапальна терапія

3. Направлення на стаціонарне лікування до обласної лікарні або Центру у випадку перілімфаденіту та аденофлегмони

Видужання*

10-12

5.

Фурункули і карбункули обличчя

L02.0

1. Клінічне обстеження (діагноз базується на скаргах, анамнезі хвороби, об'єктивного обстеження хворого, зміни загального стану дитини).

2. Аналіз крові та сечі загальний (у динаміці).

1. Протизапальна терапія

2. Розтин гнійного вогнища, дренування, промивання рани

3. Фізіотерапевтичні процедури.

4. Абсцедуючі фурункули та карбункули з порушенням загального стану лікують в обласній лікарні або в Центрі

Видужання*

8-10

6.

Доброякісні новоутворення м'яких тканин (дермоїдні, еппідермоїдні кісти, серединні та бокові кісти шиї)

D23.3

1. Клінічне обстеження (скарги, збір анамнезу хвороби, об'єктивне обстеження місцевого статусу, проведення контрастної рентгенографії та пункції кісти до операції).

2. Огляд педіатром.

1. Направлення до обласної лікарні або в Центр надання допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями ЩЛД на консультацію та лікування

Видужання*

7-8

7.

Доброякісні новоутворення кісток черепа та обличчя

D16.4

1. Клінічне обстеження хворого (скарги, збір анамнезу хвороби)

2. Рентгенологічне обстеження щелеп (боковий знімок по Генешу - для н/щел., аксіальна укладка для в/щ. до операції).

3. Огляд педіатром, анестезіологом.

1. Направлення на стаціонарне лікування до обласної лікарні або центру надання допомоги дітям з вродженими або набутими захворюваннями щелепно-лицьової ділянки

Видужання*

7-8


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Остеогенні та одонтогенні пухлини щелеп

D16.4

1. Клінічне обстеження хворого (скарги, збір анамнезу хвороби, об'єктивне дослідження рентгенологічне обстеження пункції, біопсії, комп'ютерної томографії до операції).

2. Огляд педіатром, анестезіологом.

1. З підозрою на пухлину щелеп направляють в обласну лікарню або Центр надання допомоги дітям з вродженими та набутими дефектами та деформаціями на консультацію та лікування.

Видужання*

1-2

9.

Системні пухлиноподібні новоутворення щелеп

D10, D11, D16, D17, D18, D21, D22, D23, D36

1. Клінічне обстеження хворого (скарги на наявність деформації кісток лицевого скелету, які підтверджуються оглядом хворого та рентгенологічним дослідженням до операції).

2. Огляд педіатром, анестезіологом

1. З підозрою на системні захворюваннями щелеп хворі направляються в обласну лікарню або Центр на консультацію та лікування.

Видужання* чи покращання** місцевого та загального стану

10-12

10.

Гемангіома будь-якої локалізації.

D18.0

1. Клінічне обстеження хворого

2. Огляд педіатром.

1. Направлення в Центр надання допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями ЩЛД на консультацію та лікування

Видужання * чи покращання стану** місцевого та загального стану

1-2

Лімфангіома будь-якої локалізації.

D18.1

11.

Злоякісні пухлини м'яких тканин та кісток

С00-С08, С14, С41, С43, С44, С47

1. Клінічне обстеження хворого (скарги, збір анамнезу хвороби та життя, об'єктивне дослідження місцевого статусу, проведення рентгенографії.

2. Огляд педіатром.

1. Направлення до обласної лікарні або в Центр надання допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями ЩЛД на консультацію та в КРРОУ для лікування.

Видужання*чи покращення стану** місцевого та загального стану

1-2

12.

Ізольовані незрощення губи

Q36

1. Діагноз встановлюють за даними скарг та об'єктивного дослідження місцевого статусу (дефект тканин в/губи).

2. Огляд педіатром.

1. Направлення до обласної лікарні або в Центр надання допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями ЩЛД на консультацію та лікування

Видужання*

1-2

13.

Вроджені наскрізні незрощення губи, альвеолярного паростка, піднебіння, колобоми

Q37

1. Діагноз встановлюють на основі скарг на наявність косметичного дефекту губи та піднебіння, неможливості нормального годування дитини, а також даних огляду дитини

2. Огляд педіатром.

1. Направлення до обласної лікарні або Центру по наданню допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями ЩЛД

Видужання*

1-2


 

1

2

3

4

5

6

7

14.

Ізольовані незрощення альв. Наростку твердого та м'якого піднебіння.

Q35

1. Діагноз встановлюють на базі скарг на попадання їжі в ніс під час годування дитини або на гунявий відтінок мови та невимовляння деяких звуків, даних огляду піднебіння

2. Огляд педіатром.

1. Направлення до обласної лікарні або в Центр надання допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями ЩЛД на консультацію та лікування

Видужання*

1-2

15.

Деформації щелеп (вроджені, набуті)

Q35, Q37

1. Діагностика за даними скарг на деформацію щелеп, анамнезу хвороби (травми, запальні процеси, оперативні втручання на щелепах в минулому) та даними огляду ЩЛД, рентгенобстеження щелеп до операції

1. Направлення на консультацію та лікування до Центру лікування дітей з вродженими та набутими дефектами і деформаціями ЩЛД.

Видужання*

1-2

16.

Переломи нижньої щелепи.

S02.6

1. Діагноз встановлюють на основі скарг на біль у щелепі, порушень відкривання або закривання рота та огляду, і пальпації ЩЛД (асиметрія лиця, зміщення середньої лінії та підборіддя, симптом «східці», проведення рентгенологічного дослідження щелеп.

2. Огляд педіатром.

1. Накладання тимчасової імобілізації, симптоматична терапія.

2. Направлення на стаціонарне лікування до обласної лікарні або центру.

3. 3 підозрою на підокісний перелом направлення на консультацію та лікування в обласну лікарню або до центру

Видужання*

 

 

1-2

17.

Переломи верхньої щелепи та виличної кістки.

S02.4

1. Діагноз встановлюють на базі об'єктивних методів обстеження (рухливість групи зубів з альвеолярним паростком, зміна прикусу, кровотеча з порожнини рота) та на базі анамнезу захворювання, рентгенологічного дослідження в/щ.

2. Огляд педіатром, щел.-лиц. хірургом.

1. Шинування зубів та проведення комплексної протизапальної терапії

2. Проведення протишокової терапії за потребою

 3. Транспортування до Центру

Видужання*

1-2

18.

Множинні переломи кісток черепа та лицевого скелету

S02.7

1. Діагноз встановлюють на основі скарг на наявність деформацій щелепно-лицевої ділянки, порушення функції жування, дихання, ознак переломів кінцівок та пошкодження внутрішніх органів.

2. Огляд педіатром, невропатологом.

1. Транспортування до обласної лікарні або Центру по сан. авіації або виклик в клініку щелепно-лицевого хірурга з проведенням протишокових заходів

Видужання*

1-2


 

1

2

3

4

5

6

7

19.

Переломи та вивихи зубів

S02.5, S03.2

1. Здійснюється постановка діагнозу на базі з'ясування обставин травматичного пошкодження та огляду і пальпації місця пошкодження (зміна положення зуба в альвеолярній дузі або його відсутність), рентгенологічне дослідження зубів.

2. Огляд педіатром.

1. Репозиція та іммобілізація зубів в разі їх підвивиху або вивиху

2. Призначення комплексного протизапального лікування 3. Видалення зуба в разі низького перелому кореня

Видужання*

2-3

1

2

3

4

5

6

7

20.

Травми м'яких тканин

S00.3, S00.4, S00.5, S01.4, S01.5, S10

1. Діагноз встановлюється на основі скарг, з'ясування обставин травми та даних об'єктивного обстеження (наявність гематоми, кровотечі, відсутність частини м'яких тканин та інше).

2. Огляд педіатром, анестезіологом.

1. Хірургічна обробка ран без дефектів тканин

2. Антибактеріальна терапія

3 . Гіпосенсибілізуюча терапія

4. Вітамінотерапія

5. Симптоматична терапія

6. Антирабічна та протиправцева вакцинація за показаннями.

7. За показаннями лікування в умовах стаціонару.

8. Направлення в Центр надання допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями ЩЛД в разі наявності дефектів тканин

Видужання*

7-8

21.

Артрити СНЩС

М19

1. Діагноз встановлюється за даними скарг на наявність косметичної деформації обличчя, обмежене відкривання рота, храп вночі, анамнезу хвороби (травма суглоба, септичний стан та ін.) та даними огляду ЩЛД, рентгенобстеження (ортопантограма).

2. Огляд педіатром, анестезіологом.

1. Направлення на стаціонарне лікування в Центр надання допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями ЩЛД.

Видужання*чи покращання стану**

14-16


 

1

2

3

4

5

6

7

22.

Хвороби слинних залоз.

К11

1. Клінічне обстеження хворого (скарги, анамнез захворювання)

2. Дані об'єктивного обстеження (визначення каменя в протоці, збільшеної залози, характеру секрету, проведення сіалографії).

3. Огляд педіатром

1. Направлення на стаціонарне лікування в обласну лікарню або Центр по наданню допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями ЩЛД

Видужання*

8-10

23.

Пухлини та пухлиноподібні новоутворення слинних залоз

D11

1. Клінічне обстеження хворого (анамнез, скарги). Дані об'єктивного обстеження, пункції, сіалографії.

2. Огляд педіатром, анестезіологом.

1. Направлення на стаціонарне лікування в обласну лікарню або Центр по наданню допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями ЩЛД

Видужання*

7-8

 


ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВА ХІРУРГІЯ

III рівень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр

МКХ-10

РЛ, ЦРЛ

Критерії якості лікування

Середня тривалість лікування (днів)

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Періостит Одонтогенний без згадування про остеомієліт

М86.9

1. Клінічне обстеження (виявлення причинного зуба та ознак серозного або гнійного запалення окістя).

2. Аналіз крові загальний, аналіз сечі у динаміці

3. Рентгенологічне обстеження в разі одонтогенного процесу (прицільний знімок або боковий по Генішу).

4. Огляд педіатром.

1. Видалення або лікування причинного зуба.

2. Розтин піднокісого абсцесу з подальшим його дренуванням.

3. Протизапальна терапія.

4. Симптоматична терапія.

5. Фізіотерапевтичне лікування.

6. Гіпосенсибілізуюча терапія

Видужання*

3-4

2.

Остеомієліт

М86.1

1. Клінічне обстеження (виявлення причинного зуба або воріт проникнення інфекції, ознак двостороннього періоститу, наявності абсцесів або флегмон; порушення загального стану дитини). При хронічному процесі рентгенологічне обстеження щелеп.

2. Аналіз крові загальний та біохімічний

3. Аналіз сечі у динаміці.

4. Аналіз калу на я/г та кишкову флору

5. При госпіталізації рентгенологічне обстеження щелеп при необхідності.

6. Консультація педіатром, ЛОР, анестезіологом.

7. Мікробіологічне дослідження ексудату до операції.

1. Видалення причинного зуба

2. Розтин абсцесів та флегмон, інфузійна терапія

3. Антибактеріальна терапія.

4. Гіпосенсибілізуюча терапія

5. Симптоматична терапія

6. Вітамінотерапія

7. ФТЛ, дезінтоксикаційна терапія.

8. Перев'язки, дренування та промивання ран

9. Секвестректомія при хронічних процесах.

Видужання* Покращання стану**

8-10

20-24

Інший Гострий

М86.6

Хронічний

 


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Абсцеси шкіри обличчя

L02.0

1. Клінічне обстеження (на базі скарг, анамнезу хвороби, даних об'єктивного обстеження та зміни загального стану дитини).

2. Рентгенологічне дослідження зубів та щелеп у разі одонтогенного походження.

3. Аналіз крові загальний та на цукор, аналіз сечі у динаміці.

4. Аналіз калу на я/г та кишкову флору при госпіталізації.

5. Консультація педіатра, анестезіолога, лікаря-отоларинголога.

6. Бактеріологічне дослідження ексудату.

1. Видалення причинного зуба

2. Розтин абсцесу, флегмони

3. Дренування ран та промивання їх.

4. Протизапальна терапія.

5. Гіпосенсибілізуюча терапія

6. Симптоматична терапія

7. Вітамінотерапія

8. інфузійна терапія

9. Фізіотерапія (УФО, електрофорез з ДМСО, фонофорез з гідрокортизоном – гелій-неонове опромінювання).

При хронічному процесі рентгеноло-гічне обстеження щелеп.

12-14

Флегмони обличчя

L03.2

4.

Гострий лімфаденіт обличчя, голови та шиї

L04.0

1. Клінічне обстеження (діагноз встановлюють на основі скарг, анамнезу хвороби, даних об'єктивного обстеження, термометрії тіла, зміни загального стану дитини).

2. Рентгенологічне обстеження в разі одонтогенного процесу (прицільний знімок зуба або боковий н/шелепи по Генішу).

3. Аналіз крові загальний та на цукор, аналіз сечі у динаміці.

4. Аналіз калу на я/г та кишкову флору при госпіталізації.

5. Консультація педіатром, анестезіологом.

1. Лікування гнійного лімфаденіту в стаціонарі

2. В разі одонтогенного процесу видалення або лікування причинного зуба

3. Розтин абсцесу з послідуючим дренуванням, перев'язками, промиванням рани

4. Комплексна протизапальна терапія (гіпосенсибілізуюча, фізіотерапія, вітамінотерапія, антибактеріальна, дезінтоксикаційна)

Видужання*

10-12

5.

Фурункули і карбункули обличчя

L02.0

1. Клінічне обстеження (діагноз базується на скаргах, анамнезі хвороби, даних об'єктивного обстеження хворого, виявлені зміни загального стану дитини).

2. Аналіз крові загальний та на цукор, при поширенні процесу – аналіз крові на стерильність, аналіз сечі у динаміці.

1. Розтин гнійного вогнища, некротомія;

2. Перев'язки, дренування та промивання рани

3. Гіпотермія у фазі серозного запалення.

4. Антибактеріальна терапія

5. Гіпосенсибілізуюча терапія

6. Симптоматична терапія

Видужання*

8-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

3. Аналіз калу на я/г та кишкову флору, при госпіталізації.

4. Консультація педіатром та анестезіологом, дерматологом.

5. Бактеріологічне дослідження ексудату.

7. Вітамінотерапія

8. ФТЛ, імунотерапія

 

 

6.

Доброякісні новоутворення м'яких тканин (дермоїдні, еппідермоїдні кісти, серединні та бокові кісти шиї)

D23.3

1. Клінічне обстеження (скарги, анамнез хвороби, огляд хворого).

2. Аналіз крові загальний та біохімічний (білірубін, азот, мочевина, білок, ін.), аналіз сечі у динаміці. Аналіз калу на я/г та кишкову флору при госпіталізації.

3. ЕКГ

4. Консультація педіатром, анестезіологом.

5. Пункційна біопсія

6. Патогістологічне дослідження

1. Оперативне лікування (цистомія або цистектомія новоутворення) з елементами пластики

2. Симптоматична терапія

3. Антибактеріальна терапія

4. Гіпосенсибілізуюча терапія

5. Вітамінотерапія

Видужання* або покращання стару**

7-8

7.

Доброякісні новоутворення кісток черепа та обличчя

D16.4

1. Клінічне обстеження хворого (скарги на наявність асиметрії щелепи, в анамнезі – багаторазове лікування причинного зуба або його видалення раніше, об'єктивно – безболісна деформація щелепи, симптом Дюпюітрена).

2. Рентгенологічне обстеження щелеп (по Генішу для н/щ та аксіальна укладка для в/щ).

3. Аналіз крові загальний, цукор, білірубін, аналіз сечі у динаміці.

4. Аналіз калу на я/г та кишкову флору

5. ЕКГ при госпіталізації.

6. Консультація педіатра, анестезіолога

7. Пункційна біопсія з цитологічним дослідженням пунктату.

1. Оперативне втручання під загальним наркозом (цистотомія, цистектомія) та видалення або лікування причинного зуба при радикулярній кісті.

2. Протизапальна терапія

3. Симптоматична терапія

4. Гіпосенсибілізуюча терапія

5. Фізіотерапевтичне лікування

Видужання*

8-10


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Остеогенні та одонтогенні пухлини щелеп

D16.4

1. Клінічне обстеження хворого (скарги на наявність пухлини що повільно росте, не змінюючи загального стану, безболісну). Об'єктивно – асиметрія за рахунок потовщення ділянки щелепи.

2. Аналіз крові загальний та біохімічний, аналіз сечі у динаміці.

3. Аналіз калу на я/г та кишкову флору

4. ЕКГ при госпіталізації.

5. Огляд педіатром, анестезіологом.

6. Рентгенологічне обстеження щелеп (боковий по Генішу, обзорний нижньої щелепи, ортопантомограма, для в/щ – аксіальна укладка).

7. Пункційна біопсія, патогістологічне дослідження.

пухлини

1. Видалення пухлин (у межах здорових тканин потребують заміщення дефектів трансплантатами

2. Гіпосенсибілізуюча терапія

3. Симптоматична терапія

4. Вітамінотерапія

5. ФТЛ

6. Протизапальна терапія

7. Лікувальне харчування

8. В разі великих пухлин – направлення в Центр на консультацію та лікування

Видужання*

10-12

9.

Системні пухлиноподібні новоутворення щелеп

D10, D11, D16, D17, D18, D21, D22, D23, D36

1. Клінічне обстеження (скарги на наявність деформації кісток лицевого скелету, яка підтверджується оглядом хворого та пальпаторним дослідженням).

2. Рентгенологічне дослідження щелеп (обзор щелеп, ортопантомограма)

3. Аналіз крові загальний та біохімічний, аналіз сечі у динаміці.

4. Аналіз калу на я/г та кишкову флору

5. ЕКГ при госпіталізації.

6. Консультація педіатром, анестезіологом.

7. Пункційна біопсія

8. Патогістологічне дослідженням тканин пухлини.

1. Оперативне лікування (видалення новоутворення у межах здорових тканин)

2. Гіпосенсибілізуюча терапія

3. Симптоматична терапія

4. Вітамінотерапія

5. ФТЛ

6. Остеостимулююча терапія

7. Направлення в Центр на консультацію або лікування

Видужання* або покращання стану**

10-12


 

1

2

3

4

5

6

7

10.

Гемангіома будь-якої локалізації.

D18.0

1. Клінічне обстеження та встановлення діагнозу на основі скарг, дослідження місцевого статусу.

2. Пункція новоутворення.

3. Аналіз крові загальний та біохімічний (білірубін, азот, мочевина, білок, ін.), аналіз сечі, ЕКГ.

4. Аналіз калу на я/г та кишкову флору

5. Консультація педіатром, анестезіологом.

6. Цитологічне та патогістологічне дослідження тканин пухлини.

1. Оперативне лікування (видалення пухлин, цистотомія, цистектомія, склерозуюча терапія

2. Направлення в Центр надання допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями ЩЛД в разі швидкого росту та великого об'єму пухлин на консультацію та лікування

Видужання * або покращання стану**

10-12

Лімфангіома будь-якої локалізації.

D18.1

11.

Злоякісні пухлини м'яких тканин та кісток

С00-С08, С14, С41, С43, С44, С47

1. Огляд педіатром, анестезіологом.

2. Проведення первинної верифікації пухлини (пункційна, інцізійна біопсія).

1. Направлення в онкологічну поліклініку на консультацію та лікування.

Покращення стану**

5-6

12.

Ізольовані незрощення губи

Q36

1. Встановлення діагнозу за даними скарг на наявність косметичного дефекту верхньої губи та даних огляду дитини

2. Огляд педіатром та анестезіологом.

3. Аналіз крові загальний, цукор, група, резус-фактор, білірубін, білки, АСТ, АЛТ

4. УЗД тимуса при госпіталізації.

5. Рентген ОГК

6. Консультації спеціалістів різного профілю

1. Хейлопластика при ізольованих та часткових незрощеннях губи

2. Антибактеріальна терапія

3. Гіпосенсибілізуюча терапія

4. Вітамінотерапія

5. Симптоматична терапія

Видужання* або покращення стану**

8-9

13.

Вроджені наскрізні незрощення губи, альвеолярного паростка, піднебіння, колобоми

Q37

1. Діагноз встановлюють на основі скарг на наявність косметичного дефекту губи та піднебіння, неможливості нормального годування дитини, а також даних огляду дитини.

2. Огляд педіатром, анестезіологом, ортодонтом.

3. R-діагностика ОГК

4. УЗД тимуса

1. Виготовлення обтуратора

2. Направлення до Центру по наданню допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями ЩЛД

Видужання* або покращення стану**

1-2


 

1

2

3

4

5

6

7

14.

Ізольовані незрощення твердого та м'якого піднебіння.

Q35

1. Діагноз встановлюють на базі скарг на попадання їжі в ніс під час годування дитини або на гунявий відтінок мови та невимовлення деяких звуків, даних огляду піднебіння

2. Огляд педіатром, ортодонтом, щел.-лиц. хірургом.

3. Аналіз крові загальний, цукор, група, резус-фактор, білірубін, білки, УЗД тимуса

4. Рентген ОГК

5. Консультації спеціалістів різного профілю

1. Виготовлення обтуратора.

2. За даними обстеження направлення до Центру надання допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями ЩЛД на консультацію та лікування

Видужання* або покращення стану**

1-2

15.

Деформації щелеп (вроджені, набуті)

Q35, Q37

1. Діагностика за даними скарг на деформацію щелеп, анамнезу хвороби (травми, запальні процеси, оперативні втручання на щелепах в минулому) та даними огляду ЩЛД.

2. Рентгенологічне обстеження щелеп (ортопантомограма, прицільні укладки).

3. Консультація педіатром, анестезіологом, ортодонтом.

1. Направлення на консультацію та лікування до Центру лікування дітей з вродженими та набутими дефектами і деформаціями ЩЛД

Видужання* або покращення стану**

1-2

16.

Переломи нижньої щелепи.

S02.6

1. Діагностика проводиться за даними скарг, анамнезу, об'єктивного обстеження, рентгенологічного обстеження щелеп (обзорна, по Генішу, ортопантомограма)

2. Аналіз крові загальний та біохімічний

3. Аналіз сечі

4. Аналіз калу на я/г та кишкову флору, ЕКГ.

5. Консультація педіатром.

6. Рентгенографія черепа за потребою

7. Огляд анестезіологом.

1. Оперативне лікування; назубне шинування, виготовлення шин-камп. (остеосинтез-кістковим швом, спицями Кіршнера).

2. Комплексна антибактеріальна терапія

3. Симптоматична терапія

4. Гіпосенсибілізуюча терапія

5. Фізіотерапевтичне лікування

6. Остеостимулююча терапія.

 

10-14


 

1

2

3

4

5

6

7

17.

Переломи верхньої щелепи та виличної кістки.

S02.4

1. Діагноз на базі скарг, даними анамнезу, об'єктивного обстеження, які підтверджені рентгенологічними дослідженнями

2. Аналіз крові загальний, цукор, група, резус-фактор, білірубін, білки, аналіз сечі

3. Аналіз калу на я/г та кишкову флору.

R-обстеження черепа. Консультація невропатологом, окулістом.

1. Шинування щелеп.

2. Оперативне лікування (репозиція та фіксація уламків остеосинтезом)

 3. Антибактеріальна терапія

4. Гіпосенсибілізуюча терапія

5. Вітамінотерапія

6. Симптоматична терапія

7. Остеостимулююча терапія

8. Виготовлення ортодонтичних апаратів для репозиції та фіксації щелеп

Видужання* або покращення стану**

10-17

18.

Множинні переломи кісток черепа та лицевого скелета

S02.7

1. Діагностика за даними скарг, анамнезу, об'єктивного обстеження та рентгенологічного обстеження шелеп та кісток скелета

2. Консультація невропатологом, хірургом, педіатром, травматологом.

3. УЗІ внутрішніх органів.

4. Аналіз крові загальний та біохімічний.

5. Аналіз сечі.

6. Аналіз калу на я/г та кишкову флору.

7. R-дослідження черепа

1. Шинування шелеп, оперативне лікування (репозиція та фіксація уламків)

2. Проведення лікувальних заходів по заключенню консультантів

3. За показаннями переведення у профільне відділення по найбільш тяжкому діагнозу

4. Комплексна антибактеріальна терапія

5. Симптоматична терапія

6. Гіпосенсибілізуюча терапія

7. Фізіотерапевтичне лікування

8. Остеостимулююча, імуностимулююча терапія

–«–

1-2

19.

Переломи та вивихи зубів

S02.5, S03.2

1. Постановка діагнозу здійснюється на базі з'ясування обставин, скарг хворого та огляду, пальпації місця пошкодження (зміна положення зуба в альв. дузі або його відсутність).

2. Рентгенологічне обстеження зубів, прицільна рентгенограма).

3. Огляд педіатром.

1. Репозиція та іммобілізація зубів в разі їх вивиху.

2. Призначення комплексного протизапального лікування

3. Видалення зуба в разі низького перелому кореню

Видужання*

2-3


 

1

2

3

4

5

6

7

20.

Травми м'яких тканин

S00.3, S00.4, S00.5, S01.4, S01.5, S10

1. Діагноз встановлюється на основі скарг, з'ясування обставин травми та даних об'єктивного обстеження (наявність гематоми, кровотечі, відсутність частини м'яких тканин та інше).

2. Огляд педіатром, анестезіологом.

3. Загальний аналіз крові, сечі.

4. Аналіз кала на кишкову флору, я/г.

1. Хірургічна обробка ран без дефектів тканин

2. Антибактеріальна терапія

3. Гіпосенсибілізуюча терапія

4. Вітамінотерапія

5. Симптоматична терапія

6. Антирабічна та протиправцева вакцинація за показаннями

7. За показаннями лікування в умовах стаціонару.

8. Направлення в Центр надання допомоги дітям з вродженими та набутими захворюваннями ШДД, в разі наявності дефектів тканин

Видужання* або покращання стану**

7-8

21.

Артрити СНЩС

М19

1. Діагноз встановлюється за даними скарг на наявність косметичної деформації обличчя, обмежене відкривання рота, храп вночі, анамнезу хвороби (травма суглоба, септичний стан та ін.) та даними огляду ЩЛД.

2. Аналіз крові загальний та біохімічний

3. аналіз сечі у динаміці.

4. Аналіз калу на я/г та кишкову флору, ЕКГ при госпіталізації.

5. Консультація педіатром.

6. R-дослідження щелеп (ортопантомограма, в укладці по Парму, Шулеру).

1. Направлення до центру лікування дітей з вродженими та набутими дефектами, деформаціями ЩЛД.

Видужання* або покращання стану**

14-16

22.

Хвороби слинних залоз.

К11

1. Клінічне обстеження хворого (скарги, анамнез захворювання)

2 Дані пальпаторного обстеження (визначення каменя в протоці, збільшеної залози).

3 Рентгенографічне обстеження (по Коваленко В.С. в прямій та боковій проекціях, контрастна сіалографія)

1 Видалення каменя з протока

2 Промивання протоків залоз ферментами

3 Протизапальна терапія

4 Симптоматична терапія

5 Фізіотерапевтичне лікування

Видужання* або Покращання стану**

8-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

4 Аналіз крові загальний та біохімічний, аналіз сечі у динаміці.

5 Аналіз калу на я/г та кишкову флору, ЕКГ при госпіталізації.

6  Бактеріологічне дослідження слини

7 Сіалографія

 

 

 

23.

Пухлини та пухлиноподібні новоутворення слинних залоз

D11

1 Аналіз крові загальний та біохімічний, аналіз сечі, аналіз калу на я/г та кишкову флору, ЕКГ при госпіталізації.

2 Консультація педіатром.

3 Пункція порожнинних утворень.

4 Бактеріологічне дослідження спини.

1 Цистомія ретенційних кіст великих слинних залоз

2 Видалення ретенційних кіст малих слинних залоз

Видужання*

7-8


ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВА ХІРУРГІЯ

IV півень надання медичної допомоги

 

№ п/п

Нозологічні форми

Шифр

МКХ-10

Український центр по лікуванню дітей з вродженими та набутими вадами ЩДД, Одеський НДІ стоматології

Критерії якості лікування

Середня тривалість лікування (днів)

Обсяг діагностичних досліджень

Обсяг лікувальних заходів

1

2

3

4

5

6

7

1.

Періостит Одонтогенний без згадування про остеомієліт

М86.9

1. Клінічне обстеження (виявлення причинного зуба та ознак серозного або гнійного запалення окістя).

2. Рентгенологічне обстеження щелеп в разі одонтогенного процесу (прицільний знімок або боковий по Генішу).

3. Аналіз крові загальний та біохімічний (білірубін, азот, мочевина, білок, ін.)

4. Аналіз сечі.

5. Аналіз калу на я/г та кишкову флору

6. Огляд педіатром, анестезіологом.

7. Бактеріологічне, мікробіологічне дослідження  ексудату

1. Видалення або лікування причинного зуба.

2. Розтин під окісного абсцесу з його дренуванням.

3. Протизапальна терапія.

4. Симптоматична терапія.

5. Фізіотерапевтичне лікування.

6. Гіпосенсибілізуюча терапія.

Видужання*

3-6

2.

Остеомієліт

 

1. Клінічне обстеження (виявлення причинного зуба або воріт проникнення інфекції ознак двостороннього періоститу, наявності абсцесів або флегмон; порушення загального стану дитини)

2. Аналіз крові загальний та біохімічний, аналіз сечі у динаміці.

3. Аналіз калу на я/г та кишкову флору при госпіталізації.

4. Рентгенологічне обстеження щелеп при необхідності

5. Консультація педіатром, ЛОР, анестезіологом.

6. Бактеріологічне дослідження ексудату.

1. Видалення причинного зуба

2. Розтин підокісного абсцесу та абсцесів, флегмон м'яких тканин. Перев'язки, дренування та промивання ран.

3. Антибактеріальна терапія.

4. Гіпосенсибілізуюча терапія

5. Симптоматична терапія

6. Вітамінотерапія

7. ФТЛ, дезінтоксикаційна терапія

8. Інфузійна терапія

9. Секвестректомія при хронічному осмеомієліті.

10. Імунотерапія, шинування зубів

11. Заміщення дефектів зубного ряду ортодонтичними апаратами

Видужання*

Нормалізація показників місцевого та загального статусу.

8-10

20-24

Інший Гострий

М86.1

Хронічний

М86.6


 

1

2

3

4

5

6

7

3.

Абсцеси шкіри обличчя

L02.0

1. Клінічне обстеження (на базі скарг, анамнезу хвороби, даних об'єктивного обстеження та зміни загального стану дитини).

2. Рентгенологічне дослідження

3. Аналіз крові загальний, на цукор та біохімічний, аналіз сечі у динаміці.

4. Аналіз калу на я/г та кишкову флору

5. Консультація спеціалістів різного профілю

6. Бактеріологічне дослідження ексудату.

1. Видалення причинного зуба (за показаннями)

2. Розтин абсцесу, флегмони під загальним знеболюванням

3. Антибактеріальна терапія.

4. Гіпосенсибілізуюча терапія

5. Симптоматична терапія

6. Вітамінотерапія, імуномоделюючі препарати.

7. ФТЛ (електрофорез ДМСО, УВЧ фонофорез гідрокортизону, гелій-неонове опромінювання).

8. Перев'язки, дренування та промивання ран.

9. Накладання вторинних швів і метою досягнення кращого косметичного результату

Видужання*

12-14

Флегмони обличчя

L03.2

4.

Гострий лімфаденіт обличчя, голови та шиї

L04.0

1. Клінічне обстеження (діагноз встановлюють на основі скарг, анамнезу хвороби, даних об'єктивного обстеження, термометрії тіла, зміни загального стану дитини).

2. Рентгенологічне обстеження щелеп в разі одонтогенного процесу

3. Аналіз крові загальний та біохімічний, аналіз сечі у динаміці.

4. Аналіз калу на я/г та кишкову флору

5. Консультація педіатром, ЛОР, анестезіологом при потребі інших спеціалістів.

1. Лікування гнійного лімфаденіту в стаціонарі

2. При одонтогенному процесі видалення або лікування причинного зуба. Гіпотермія у разі серозного запалення.

3. Розтин абсцесу з послідуючим дренуванням, перев'язками, промиванням ран.

4. Комплексна протизапальна терапія (антибактеріальна, гіпосенсибілізуюча, фізіотерапія, вітамінотерапія, дезінтоксикаційна терапія, лазерна терапія).

Видужання*

10-12

5.

Фурункули і карбункули обличчя

L02.0

1. Діагноз встановлюють на основі скарг, анамнезі хвороби, об'єктивного обстеження хворого, зміни загального стану дитини.

1. Розтин гнійного вогнища під наркозом, некротомія; дренування рани.

2. Гіпотермія в серозній стадії захворювання.

Видужання*

8-10


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

2. Аналіз крові загальний та на цукор, кров на стерильність при розповсюдженні процесу, аналіз сечі у динаміці.

3. Аналіз калу на я/г та кишкову флору.

4. Консультація педіатром, анестезіологом,

дерматологом, ендокринологом.

5. Бактеріологічне, мікробіологічне дослідження ексудату.

3. Антибактеріальна терапія.

4. Гіпосенсибілізуюча терапія

5. Симптоматична терапія

6. Вітамінотерапія

7. ФТЛ, імунотерапія

8. Перев'язки, дренування та промивання рани

9. Аутогемотерапія, лазеротерапія

 

 

6.

Доброякісні новоутворення м'яких тканин (дермоїдні, еппідермоїдні кісти, серединні та бокові кісти шиї)

D23.3

1. Клінічне обстеження (скарги, анамнез хвороби, огляд, пальпація хворого)

2. Аналіз крові запільний та біохімічний (білірубін, азот, мочевина, білок, ін.), аналіз сечі, група крові, резус-фактор.

3. Аналіз калу на я/г та кишкову флору, ЕКГ при госпіталізації.

4. Консультація педіатром, анестезіологом.

5. Пункційна біопсія новоутворення.

6. Патогістологічне дослідження пухлини.

7. Фістулографія за потребою

1. Оперативне лікування (видалення новоутворення) з елементами пластики

2. Симптоматична терапія

3. Антибактеріальна терапія

4. Гіпосенсибілізуюча терапія

5. Вітамінотерапія

Видужання* або покращання стару**

7-8

7.

Доброякісні новоутворення кісток черепа та обличчя

D16.4

1. Клінічне обстеження хворого (скарги на асиметрію щелепи, в анамнезі – багаторазове лікування зуба або його видалення раніше, об'єктивно – здуття щелепи, симптом Дюпюітрена).

2. Рентгенологічне обстеження щелеп (боковий по Генішу для н/щ, аксіальна укладка для в/щ).)

3. Аналіз крові загальний, цукор, білірубін, аналіз сечі заг., група крові, резус-фактор.

4. Аналіз калу на я/г та кишкову флору, ЕКГ при госпіталізації.

5. Консультація педіатром, анестезіологом

6. Пункційна біопсія з цитологічним дослідженням пунктата

1. Оперативне втручання під наркозом (цистотомія, цистектомія)

2. Протизапальна терапія

3. Симптоматична терапія

4. Гіпосенсибілізуюча терапія

5. Фізіотерапевтичне лікування. Механічно щадяща дієта.

6. Заміщення дефектів зубного ряду за допомогою ортодонтичних апаратів або раціонального протезування.

Видужання*

8-10


 

1

2

3

4

5

6

7

8.

Остеогенні та одонтогенні пухлини щелеп

D16.4

1. Клінічне обстеження хворого (скарги на пухлину, що повільне росте, не змінюючи загального стану, безболісну). Об'єктивно – асиметрія за рахунок потовщення ділянки щелепи) .

2. Аналіз крові загальний та біохімічний, аналіз сечі, група крові, резус-фактор.

3. Аналіз калу на я/г та кишкову флору, ЕКГ при госпіталізації.

4. Рентгенологічне обстеження щелеп (боковий по Генішу, обзорний щелепи), аксіальна укладка, ортопантомограма).

5. Консультація педіатром, анестезіологом.

6. Всі види біопсій.

7. Патгістологія новоутворення.

1. Видалення пухлин, остеопластика з використанням різних видів трансплантатів.

2. Іммобілізація щелеп шинуванням або ортодонтичними апаратами.

3. Антибактеріальна терапія.

4. Гіпосенсибілізуюча терапія

5. Симптоматична терапія

6. Вітамінотерапія

7. ФТЛ

8. Стимулююче лікування

9. Седативна терапія

10. Лікувальне харчування

Видужання* або покращання стану**

10-12

9.

Системні пухлиноподібні новоутворення щелеп

D10, D11, D16, D17, D18, D21, D22, D23, D36

1. Клінічне обстеження (скарги на деформацію кісток лицевого скелету, які підтверджуються оглядом хворого та пальпаторним дослідженням).

2. Рентгенологічне дослідження щелеп

3. Аналіз крові загальний та біохімічний, аналіз сечі, аналіз крові, резус-фактор.

4. Аналіз калу на я/г та кишкову флору.

5. Консультація педіатром, анестезіологом, ін. спеціалісти за показаннями ЕКГ

6. Пункційна біопсія.

7. Патогістологічне дослідження новоутворення.

1. Оперативне лікування (видалення новоутворення у межах здорових тканин)

2. Відновлення конфігурації щелепно-лицевої ділянки з допомогою елементів пластичної хірургії

3. Гіпосенсибілізуюча терапія

4. Симптоматична терапія

5. Вітамінотерапія

6. ФТЛ

Видужання* або покращання стану**

10-14

10.

Гемангіома будь-якої локалізації.

D18.0

1. Клінічне обстеження та встановлення діагнозу на основі скарг, об'єктивного обстеження тканин ЩЛД

2. Пункція новоутворення

3. ЕКГ

4. Аналіз крові загальний та біохімічний (білірубін, азот, мочевина, білок, ін.), аналіз сечі, група крові, резус-фактор.

1 . Оперативне лікування (видалення пухлин, цистотомія)

2. Протизапальна терапія

3. Гіпосенсибілізуюча терапія

4. Симптоматична терапія

5. Вітамінотерапія

6. Склерозуюча терапія

Видужання * або покращання стану**

7-14

Лімфангіома будь-якої локалізації.

D18.1


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

5. Аналіз калу на я/г та кишкову флору.

6. Консультація педіатра, анестезіолога.

7. Цитологічне та патогістологічне дослідження пухлини.

8. Термографія, комп'ютерна томографія

9. Рентгенконтрасна вазографія УЗД тимуса

10. Огляд педіатром, анестезіологом.

 

 

 

11.

Злоякісні пухлини м'яких тканин та кісток

С00-С08, С14, С41, С43, С44, С47

1. Клінічне обстеження хворого (скарги, збір анамнезу хвороби, об'єктивне дослідження місцевого статусу, наявність ознак кахексії, збільшених периферійних лімфовузлів. Проведення рентгенографії щелеп, радіоізотопного сканування).

2. Огляд педіатром, анестезіологом.

1. Направлення в онкологічний стаціонар або поліклініку на консультацію та лікування. Проведення первинної верифікації пухлини – пункційна чи інцізійна біопсія.

Покращення стану загального та місцевого стану

5-6

12.

Ізольовані незрощення губи

Q36

1. Встановлення діагнозу за даними скарг на наявність косметичного дефекту верхньої губи та даних огляду дитини

2. Огляд педіатром та анестезіологом.

3. Аналіз крові загальний, цукор, група, резус-фактор, білірубін, білки.

4. УЗД тимуса

5. Рентген ОГК при госпіталізації.

6. Консультації спеціалістів різного профілю, генетика

1. Хейлопластика.

2. Антибактеріальна терапія

3. Гіпосенсибілізуюча терапія

4. Вітамінотерапія

5. Симптоматична терапія

6. Фізіотерапія

7. Виготовлення ортодонтичних апаратів 

Видужання*

8-10

13.

Вроджені наскрізні незрощення губи, альвеолярного паростка, піднебіння, колобоми

Q37

1. Діагноз встановлюють на основі скарг на наявність косметичного дефекту губи та піднебіння, неможливості нормального годування дитини, а також даних огляду дитини

2. Огляд педіатром, анестезіологом. ортодонтом.

3. Рентген-діагностика ОГК

4. УЗД тимуса

5. Антропометричні вимірювання щелеп, виготовлення обтюраторів.

1. Поетапне оперативне лікування (хейло-ластика у 3-6 міс., ураностафілоластика у 2-3 р., корегуючі операції).

2. Симптоматична терапія

3. Гіпосенсибілізуюча терапія

4. Фізіотерапевтичне лікування, ЛФК

5. За показаннями – переливання крові та замінників, дезінтоксикацій на терапія.

6. Виготовлення ортодонтичних апаратів

7. Заняття з логопедом

Видужання*

8-10


 

1

2

3

4

5

6

7

14.

Ізольовані незрощення твердого та м'якого піднебіння.

Q35

1. Діагноз встановлюють на базі скарг на попадання їжі в ніс під час годування дитини або на гугнявий відтінок мови та невимовлення деяких звуків, даних огляду піднебіння

2. Огляд педіатром, ортодонтом.

3. Аналіз крові загальний, цукор, група, резус-фактор, білірубін, білки.

4. УЗД тимуса

5. Рентген ОГК

6. Консультації спеціалістів різного профілю

7. Антропометрія, виготовлення обтюраторів, щелеп

8. Генетична консультація

1. Ураностафілопластика у 2-3 р.

2. Антибактеріальна терапія

3. Гіпосенсибілізуюча терапія

4. Вітамінотерапія

5. Симптоматична

6. Знеболююча терапія

7. Дезінтоксикаційна терапія

8. Виготовлення моделей щелеп та ортодонтичних апаратів

9. Заняття з логопедом

Видужання*

8-10

15.

Деформації щелеп вроджені та набуті

Q35, Q37

1. Діагностика за даними скарг на деформацію щелеп, анамнезу хвороби (травми, запальні процеси, оперативні втручання на щелепах у минулому) та даними огляду ЩЛД

2. Рентгенологічне обстеження щелеп, ортопантомограма

3. Консультація педіатром, анестезіологом.

4. Аналіз крові загальний та біохімічний, група крові, резус-фактор. Аналіз сечі

5. Аналіз калу на я/г та кишкову флору.

6. Антропометричне вимірювання щелеп

7. Виготовлення моделей щелеп

1. Оперативне лікування (остеотомія, остеопластика з застосуванням різних видів трансплантатів, репозиція за допомогою шинування або ортодонтичних апаратів)

2. Антибактеріальна терапія.

3. Гіпосенсибілізуюча терапія.

4. Симптоматична терапія.

5. Вітамінотерапія.

6. Остеостимулююча терапія.

Покращення стану місцевого статусу або одужання

10-14

16.

Переломи нижньої щелепи.

S02.6

1. Діагностика проводиться за даними скарг, анамнезу, об'єктивного дослідження, рентгенологічного обстеження щелеп (обзорна, по Генішу, ортопантомограма)

2. Аналіз крові загальний та біохімічний, група крові, резус-фактор.

1. Оперативне лікування (остеосинтез-кістковим швом, спицями Кіршнера); назубне шинування, виготовлення шин-капп.

2. Комплексна антибактеріальна терапія

3. Симптоматична терапія

4. Гіпосенсибілізуюча терапія

Видужання*

14-16


 

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

3. Аналіз сечі

4. Аналіз калу на я/г та кишкову флору.

 5. ЕКГ

6. Консультація педіатром.

7. Рентгенографія черепа за показаннями

5. Фізіотерапевтичне лікування

6. Остеостимулююча терапія

 

 

17.

Переломи верхньої щелепи та виличної кістки.

S02.4

1. Діагноз на базі скарг, даними анамнезу, об'єктивного обстеження, які підтверджені рентгенологічними дослідженнями

2. Аналіз крові загальний, цукор, група, резус-фактор, білірубін, білки, АСТ, АЛТ

3. Аналіз сечі

4. Аналіз калу на я/г та кишкову флору.

5. Консультація невропатологом, окулістом, ЛОР, педіатром, анестезіологом.

6. R-обстеження черепа

1. Оперативне лікування (репозиція та фіксація уламків остеосинтезом). Міжщелепне шинування

2. Виготовлення ортодонтичних апаратів для репозиції та фіксації щелеп

3. Антибактеріальна терапія

4. Гіпосенсибілізуюча терапія

5. Вітамінотерапія

6. Симптоматична терапія

7. Остеостимулююча, імуностимулююча терапія

Видужання* або покращення стану**

10-14

18.

Множинні переломи кісток черепа та лицевого скелета

S02.7

1. Діагностика за даними скарг, анамнезу, об'єктивного обстеження та рентгенологічного обстеження щелеп та кісток скелету

2. Консультація невропатологом, хірургом, педіатром, травматологом

3. УЗІ внутрішніх органів

4. Аналіз крові загальний та біохімічний, група крові, резус-фактор.

5. Аналіз сечі

6. Аналіз калу на я/г та кишкову флору

7. R-дослідження черепа

1. Оперативне лікування (репозиція та фіксація уламків), шинування щелеп, виготовлення ортодонтичних фіксуючих апаратів.

2. Проведення лікувальних заходів по заключенню консультантів

3. За показаннями переведення у профільне відділення по найбільш тяжкому діагнозу

4. Комплексна антибактеріальна терапія

5. Симптоматична терапія

6. Гіпосенсибілізуюча терапія

7. Фізіотерапевтичне лікування

8. Остеостимулююча терапія

Видужання* або покращення стану** місцевого статусу

14-21


 

1

2

3

4

5

6

7

19.

Переломи та вивихи зубів

S02.5, S03.2

1. Здійснюється постановка діагнозу на базі з'ясування обставин травматичного пошкодження та огляду і пальпації місця пошкодження (зміна положення зуба в альв. дузі або його відсутність).

2. Рентгенологічне обстеження зубів (прицільна).

3. Огляд педіатром.

1. Репозиція та іммобілізація зубів в разі їх вивиху.

2 Призначення комплексного протизапального лікування

3 Видалення зуба в разі низького перелому кореня

Видужання*

2-3

20.

Травми м'яких тканин

S00.3, S00.4, S00.5, S01.4, S01.5, S10

1. Діагноз встановлюється на основі скарг, з'ясування обставин травми та даних об'єктивного обстеження (наявність гематоми, кровотечі, відсутність частини м'яких тканин та інше).

2.  Огляд педіатром, анестезіологом.

3. Аналіз крові, сечі, група крові, резус-фактор.

1. Хірургічна обробка ран, проведення пластики дефектів.

2. Антибактеріальна терапія

3. Гіпосенсибілізуюча терапія

4. Вітамінотерапія

5. Симптоматична терапія

6. Антирабічна терапія за показаннями

7. За показаннями лікування в умовах стаціонару

Видужання*

7-10

21.

Артрити СНЩС

М19

1. Діагноз встановлюється за даними скарг на наявність косметичного дефекту обличчя, обмежене відкривання рота, храп вночі, анамнезу хвороби (травма сустава, септичний стан та ін.) та даними огляду ЩЛД.

2. Ортопантомограма, рентгенограма СНЩС

3. Антропометричні дослідження нижньої щелепи, електроміографія .

4. Аналіз крові загальний та біохімічний, група крові, резус-фактор.

5. Аналіз сечі

6. Аналіз калу на я/г та кишкову флору, ЕКГ

7. Консультація педіатром, ЛОР, анестезіологом.

8. R-дослідження щелеп

1. Оперативне лікування (артопластика СНЩС з використанням ксено або аллотрансплантантів

2. Переливання крові кровозамінників.

3. Симптоматична терапія

4. Вітамінотерапія

5. Седативна терапія

6. Знеболювання

7. Імуномодулятори

8. Гіпосенсибілізуюча терапія

9. ЛФК (механотерапія)

Видужання* чи покращання** місцевого статусу

14-16


 

1

2

3

4

5

6

7

22.

Хвороби слинних залоз.

К11

1. Клінічне обстеження хворого (скарги, анамнез захворювання)

2. Дані об'єктивного обстеження слинних залоз.

3. Рентгенографічне обстеження (по Коваленко В.С. в прямій та боковій проекціях, контрастна сіалографія)

4. Аналіз крові загальний та біохімічний

5. Аналіз сечі

6. Аналіз калу на я/г та кишкову флору, ЕКГ

7. Консультація педіатром, анестезіологом.

8. Пункція кісткових утворень

9. Бактеріологічне дослідження секрету.

10. Термовізіографія.

11. Пункційна,біопсія з цитологічним дослідженням пунктату.

1. Видалення каменя з протока

2. Цистомія ретенційних кіст великих слинних залоз

3. Видалення ретенційних кіст малих слинних залоз

4. Промивання протоків залоз ферментами

5. Антибактеріальна терапія.

6. Симптоматична терапія

7. Гіпосенсибілізуюча терапія

8. Фізіотерапевтичне лікування

Видужання* або покращання стану**

8-10

Пухлини та пухлиноподібні новоутворення слинних залоз

D11

7-8

 

Примітки: *Видужання – а)відновлення функцій ковтання, жування, мови, дихання, відкривання рота, відсутність деформацій щелеп та м'яких тканин;

б)задовільний соматичний стан.

 *** Тривалість ліжко-днів в стоматологічних відділеннях міської, обласної лікарень, центрів, НДІ така ж сама, як і в ЦРЛ.


СКЛАД РОБОЧОЇ ГРУПИ

МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

 

Гойда Н.Г.     – к.м.н., начальник Головного управління медичної допомоги дітям і матерям МОЗ України

Моісеєнко Р.О.        – заступник начальника Головного управління медичної допомоги дітям і матерям МОЗ України.

Бережний В.В.         – д.м.н. - головний педіатр МОЗ України.

 

 

УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я:

 

Пономаренко В.М.  – д.м.н. директор УІГЗ

Нагорна А.М.           – д.м.н. заступник директора УІГЗ

Степаненко А.В      – к м.н. старший науковий співробітник

Корнута Н.О.            – к.б.н.

 

 

ГОЛОВНІ СПЕЦІАЛІСТИ МОЗ УКРАЇНИ ТА ЕКСПЕРТИ ГУМДДіМ:

 

Алергологія – Головний дитячий алерголог МОЗ України, д.м.н. Ласиця О.І.

Анестезіологія – Головний дитячий алерголог МОЗ України

д.м.н. Бєлєбєз'єв Г.І., Дмітрієва М.Б.,

Чухрай Т.Г., Циба І.М.

 

Гематологія – Головний дитячий гематолог МОЗ України, д.м.н. Дроздова В Д

 

Гастроентерологія – Головний дитячий гастроентеролог МОЗ України,

д.м.н. Денисова М.Ф., Хохол І.М., Чернега Н.В.,

Березенко В.С., Шадрін О.Г., Крепченко Т.П.

 

Дерматологія – Головний дитячий дермато-венеролог МОЗ України,

д.м.н. Калюжна Л.Д., к.м.н. Дерев'яненко Л.А.

 

Ендокринологія – Головний дитячий ендокринолог МОЗ України,

к.м.н. Большова О.В., Дерев'янко Д.А.

 

Інфекційні хвороби – Головний дитячий інфекціоніст МОЗ України.

д.м.н Крамарєв С.О.

 

Імунологія – Головний дитячий імунолог МОЗ України, д.м.н. Тяжка О.В.

 

Кардіохірургія – Головний дитячий кардіохірург МОЗ України,

д.м.н. Зіньковський Н.Ф.

 

Неонатологія – Головний дитячий неонатолог МОЗ України, д.м.н. Шунько Є Є

д.м.н. Суліма О Г., д.м.н. Катоніна С П, к.м.н. Виноградова В П.,

к.м.н. Пясецька Н.М., к.м.н. Гречень Г.І., к.м.н. Костюк О.О.

 

 

Нефрологія – Головний дитячий нефролог МОЗ У кураїни, д.м.н Багдасарова І.В.,

к.м.н. Фоміна С.П., д.м.н. Іванов Д.Д.

 

Нейрохірургія – Головний дитячий нейрохірург МОЗ України, д.м.н. Орлов Ю.О.

 

Неврологія – Головний дитячий невролог МОЗ України, к.м.н. Мартинюк В.Ю.

 

Офтальмологія – Головний дитячий офтальмолог МОЗ України,

д.м.н. Сенякіна А.С.

 

Онкологія – Головний дитячий онколог МОЗ України, к.м.н. Климнюк Г.І.

 

Ортопедія, травматологія – Головний дитячий ортопед-травматолог

МОЗ України, д.м.н. Крисюк А.П., д.м.н. Куценко Я.Б.,

к.м.н. Лучко Р.В., к.м.н. Кінчая-Поліщук Т.А.

 

Оториноларингологія – Головний дитячий алерголог МОЗ України,

д.м.н. Лайко А.О.

 

Психіатрія – Головний дитячий психіатр МОЗ України, д.м.н. Кузнєцов В.М.,

д.м.н. Підкоритов В.С.

Пульмонологія – Головний дитячий пульманолог МОЗ України,

д.м.н. Мозолевский А.Ф.

 

Токсикологія – Головний дитячий токсиколог МОЗ України, к.м.н Шейман Б.С

 

Торакальна хірургія – Головний дитячий хірург МОЗ України, д.м.н. Сокур П.П.

 

Урологія – Головний дитячий алерголог МОЗ України, д.м.н. Сеймівський Д.А.,

к.м.н. Петербурзький В.Ф.

 

Фтизіатрія – Головний дитячий фтизіатр МОЗ України, д.м.н. Костроміна В.П.

 

Хірургія – Головний дитячий хірург МОЗ України, д.м.н. Кривченя Д.Ю.,

к.м.н. ГрегульВ.В

 

Щелепно-лицьова хірургія – Головний щелепно-лицьовий хірург МОЗ України,

д.м.н. Харьков Л.В., к.м.н. Яковенко Л.Н.


ЗМІСТ

 

Вступ

4

Структурно функціональні та методологічні основи тимчасових медичних стандартів стаціонарної допомоги дорослому та дитячому населенню в ЛПЗ України………………………………………………………………………………

5

Сфера використання тимчасових методичних стандартів допомоги дорослому та дитячому населенню в ЛПЗ України ………………………………

10

Додаток 1

12

Додаток 2

13

Акт впровадження

14

Алергологія

16

Анестезіологія

23

Гематологія

48

Гастроентерологія

58

Дерматологія

73

Ендокринологія

82

Інфекційні хвороби

100

Імунологія

110

Кардіоревматологія

121

Кардіохірургія

144

Неонатологія

150

Нефрологія

163

Нейрохірургія

194

Неврологія

201

Офтальмологія

206

Онкологія

248

Ортопедія, травматологія

257

Оториноларингологія

286

Психіатрія

302

Пульманологія

324

Токсикологія

335

Торакальна хірургія

348

Урологія

358

Фтизіатрія

376

Хірургія

401

Щелепно-лицева хірургія

425

Склад робочої групи

450