![]() Природжена м'язева кривошия; Протокол діагностики та лікування |
![]() |
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ МОЗ України 26.07.2006 № 521
ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПРИРОДЖЕНОЇ М’ЯЗЕВОЇ КРИВОШИЇ
Код Q68.0 (за МКЛ-10)
Кривошия – деформація шиї, яка характеризується неправильним положенням голови – її нахилом убік та поверненням у протилежний бік.
Класифікація: I. За кількістю уражених м’язів: 1. Однобічна (правобічна чи лівобічна). 2. Двобічна. II. За морфометричними даними: 1 ступінь: вкорочення грудинно-ключично-соскоподібного м’яза до 2 см, кут нахилу голови у фронтальній площині до 5-8°. 2 ступінь: вкорочення грудинно-ключично-соскоподібного м’яза до 3 см, кут нахилу голови у фронтальній площині до 12°. 3 ступінь: вкорочення грудинно-ключично-соскоподібного м’яза більше ніж 3 см, кут нахилу голови у фронтальній площині більше ніж 12°. Діагностика: 1. Анамнез: - Неправильне розташування плода у порожнині матки. - Пошкодження грудинно-ключично-соскоподібного м’яза під час пологів. - Внутрішньоутробне запалення чи ішемія грудинно-ключично-соскоподібного м’яза. 2. Дані огляду: - Припухлість та щільність, що не спаяна з підлеглими тканинами, і натягнення грудинно-ключично-соскоподібного м’яза у перші 7-10 діб життя дитини. - Нахил голови у бік та повернення її у протилежний. - Асиметрія шкірних складок (на ураженому боці складки глибші). - При пальпації з 3 тижня після пологів на середній третині грудино- ключично-соскоподібного м’яза виявляється щільно-еластичне утворення різної величини (1*1 см, 2*2 см), що наростає до 6-го тижня після пологів. При чому ознак запалення м’яких тканин над ущільненням немає. Але потрібно мати на увазі, що після 6-го тижня життя дитини ущільнення поступово зменшується та безслідно розсмоктується й перероджується у сполучнотканинний тяж до 3-12-го місяця життя. - Зменшення обсягу рухів голови. - Вкорочення грудинно-ключично-соскоподібного м’яза від 2 до 3 см і більше. - Поворот голови у фронтальній площині від 5° до 12° і більше. - Асиметрія (плагіоцефалія) і гемігіпоплазія черепа та обличчя у 3-6 років. - Позитивний симптом Фелькера (лінії, що умовно проводять горизонтально через усі парні точки обличчя, сходяться у просторі на хворому боці, а ніс, рот, підборіддя знаходяться на кривій, що вигнута у хворий бік). - Високе стояння надпліччя та лопатки на боці ураження, при цьому змінюється форма ключиці і соскоподібного відростка, напрямок слухового ходу. - Викривлення хребта: 1 тип – викривлення лише шийного відділу хребта. 2 тип – викривлення шийного та грудного відділів хребта. 3 тип - викривлення шийного та грудного, поперекового відділів хребта. При вкороченні обох грудинно-ключично-соскоподібних м’язів голова дитини нахилена назад таким чином, що потилиця наближається до спини, а лице обернене догори або вперед. Як правило, рухи голови різко обмежені, переважно в сагітальній площині, шийний відділ хребта вкорочений. 3. Данні УЗД: Сонографічне дослідження дозволяє виявити фіброзні зміни ураженого м’яза, порівняти товщину та ехогенність обох грудинно-ключично-соскоподібних м’язів (уражений м’яз більш товстий ніж здоровий; ехогенність хворого м’яза підвищена). 4. Рентгенографічне дослідження недостатньо інформативне і має значення лише для диференційної діагностики. Диференційна діагностика: Природжену м’язову кривошию необхідно диференціювати з: 1. Набутими формами м’язової кривошиї (зміни підшкірного м’язу, гострі та хронічні міозити грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, хвороба Грізеля). 2. Вродженими (хвороба Клиппеля-Фейля, клиновидні хребці, шийні ребра) та набутими (вивих та перелом шийних хребців, руйнування шийних хребців (туберкульоз, рак, остеомієліт, метастази), спондилоартрит, рахіт) артрогенними і остеогенним кривошиями. 3. Нейрогенними кривошиями (спастичний та в’ялий параліч шийних м’язів, рефлекторна кривошия при захворюваннях соскоподібного відростка, привушної залози, ключиці). 4. Дермо- та десмогенними кривошиями (вроджені складки шиї, рубці після значних пошкоджень шкіри, запалень та травм глибоких тканин). 5. Вторинними кривошиями (при запаленнях очей, вух, лімфовузлів і т.д.). Анамнез, клініка та додаткові методи дослідження дають можливість правильно встановити діагноз. Лікування: I. Консервативне: - Коригуюча укладка (дитину укладають здоровим боком до стіни так, щоб вона повертала голову, у відповідь на дію подразників, у бік ураженого м’яза). - Корекція ватно-марлевим “комірцем” за Шанцем. - ЛФК (нахили голови у хворий та здоровий боки), масаж грудинно-ключично-соскоподібних м’язів (легкий і розслаблюючий ураженого м’яза та тонізуючий здорового м’яза), трапецієподібного м’язу та м’язів обличчя. - Фізіотерапія: парафінові аплікації та електрофорез з йодідом калію (тільки при наявності щільно-еластичного утворення грудинно-ключично-соскоподібного м’яза). II. Хірургічне: оптимальний вік від 1-го до 3-х років. Але вирішальним аргументом для переходу до цього методу лікування є прогресування деформації на фоні повноцінного та систематичного консервативного лікування; - уніполярна міотомія грудинно-ключично-соскоподібного м’яза з фіксацією “комірцем” по Шанцу у положенні гіперкорекції; - біполярна міотомія грудинно-ключично-соскоподібного м’яза з фіксацією “комірцем” по Шанцу у положенні гіперкорекції; - міопластичне подовження грудинно-ключично-соскоподібного м’яза.
Директор Департаменту Р.О. Моісеєнко |