стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Вказано групу нозологій; Тимчасові нормативи надання медичної допомоги


  • Дитяча щелепно-лицева хірургія
    • Додаток до наказу МОЗ №502 від 28-12-2002
    • Тема, опис документа: Тимчасові нормативи надання медичної допомоги
    • Вид допомоги: амбулаторний, цільова група: діти
    • Напрямок медицини: Хірургічна стоматологія
    • Клінічний стан, патології: Вказано групу нозологій
пульцет


ДИТЯЧА ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВА ХІРУРГІЯ

N
з/п

Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями)

Шифр
за
МКХ-10

Перебіг або активність патологічного процесу

Обсяг заходів

Критерії ефективності лікування.
Тривалість диспансерного спостереження

Примітка

клініко-діагностичних

лікувально-профілактичних

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

Альвеоліт щелеп

K10.3

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Збір анамнезу, дослідження місцевого статусу. Загальний стан не змінений. Місцево визначається болюча лунка після видалення зуба, яка не заповнена кров'яним згустком, з ознаками хронічного запалення.
3. Загальний аналіз крові, сечі (2 р.).
4. Рентгенологічне дослідження (прицільна укладка альвеолярного відростка в проекції лунки видаленого зуба).

1. Режим амбулаторного нагляду.
2. Дієта механічнооберігаюча.
3. Медикаментозна терапія включає антигістамінні, вітамінні засоби, ненаркотичні анальгетики.
4. Проведення фізпроцедур (УВЧ, магнітотерапія на альвеолярному відростку).

1. Зменшення болю в лунці та заповнення її молодою кістковою тканиною.
2. Нормалізація показників крові, сечі.
3. Відсутність прогресування процесу.
4. Утворення молодої кісткової тканини
5. Тривалість диспансерного спостереження - 6 місяців.

При ускладненнях - лікування в стаціонарі

2.

Стани запалення щелеп (хронічний періостит (одонтогенний, неодонтогенний)

K10.2

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Збір анамнезу, дослідження місцевого та загального статусу.
3. Загальний стан не змінений. При загостренні процесу температура тіла підвищується, з'являються симптоми інтоксикації. Місцево: обличчя асиметричне за рахунок незначного набряку тканин навколо ураженої ділянки щелепи. Альвеолярний відросток деформований з однієї сторони, перехідна складка в цій ділянці дещо згладжена внаслідок потовщення періосту. Слизова оболонка - з ознаками хронічного запалення. Пальпація деформованої ділянки щелепи майже не болюча. В ній визначається "причинний" зуб з явищами хронічного періодонтиту, чи в анамнезі виявлена травма щелепи.
4. Загальний аналіз крові, сечі до та після лікування.
5. Рентгенологічне обстеження щелепи.

1. В стадії ремісії - режим звичайний.
2. Дієта, збагачена вітамінами та кальцій-фосфорними поєднаннями.
3. Медикаментозна терапія включає антигістамінні, вітамінні засоби, за показаннями - розтин періосту.
4. Проведення фізпроцедур (УВЧ, ультразвук, електрофорез з йодидом калію, ліпазою на уражену зону альвеолярного відростка).
5. Попередження формування зубощелепних деформацій.

1. Клінічні - зменшення деформації альвеолярного відростка.
2. Лабораторні - нормалізація показників крові, сечі.
3. Відсутність ознак прогресування процесу.
4. Тривалість диспансерного спостереження - протягом року

При загостренні процесу - лікування в умовах стаціонара

3.

Інші хвороби щелеп
(хронічний остеомієліт)

K10

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Збір анамнезу, дослідження місцевого та загального статусу. Загальний стан практично не змінений. Може бути субфібрилітет, незначні явища інтоксикації. При загостренні процесу температура тіла підвищується, інтоксикація зростає. Місцево визначається деформація альвеолярного відростка щелепи з обох сторін, на нижній щелепі - симптом Венсана. Слизова оболонка альвеолярного відростка з явищами хронічного запалення. Зуби можуть бути рухомі (I - II ступеню) чи відсутні, або присутній "причинний зуб". В ділянці деформації можуть формуватись нориці.
3. Загальний аналіз крові, сечі до та після лікування. При тяжких формах перебігу - за показаннями.
4. Рентгенологічне обстеження щелепи до та після лікування (на рентгенограмі визначаються деструктивні або продуктивні процеси в кістці).
5. Консультація педіатра, при необхідності - ЛОР-лікаря за показаннями.

1. В стадії ремісії режим звичайний.
2. Дієта висококалорійна, збагачена вітамінами, переважно молочно-рослинного походження.
3. Медикаментозна терапія включає дезінтоксикацію, антигістамінні, вітамінні та іммуномодулюючі засоби, ненаркотичні анальгетики.
4. Проведення фізпроцедур (УВЧ, ультразвук, магнітотерапія) при налагодженому дренуванні.
5. Реабілітаційні заходи, направлені на попередження формування деформацій зубощелепного апарату.

1. Клінічні - зменшення деформації щелеп, укріплення зубів, закриття нориць.
2. Лабораторні - нормалізація показників крові, сечі.
3. Відсутність кісткових змін на рентгенограмі.
4. Тривалість диспансерного спостереження лікарем-хірургом - 1 раз на півріччя.

При загостренні процесу - лікування в стаціонарі

4.

Сіалоаденіт

K11.2

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Обстеження місцевого та загального статусу. Загальний стан майже не змінюється, лише при загостренні виявляються симптоми інтоксикації. Слинна залоза збільшена, бугриста, щільна, може бути злегка болюча. Слина має мутні пластівці чи прожилки з гною.
3. При загостренні процесу слинна залоза стає болючою, збільшується у розмірах. Слина мутна з прожилками гною. Загострення частіше повторюється 2 - 3 рази на рік, чи після перенесеного ГРЗ, грипу, тонзиліту, отиту тощо.
4. Загальні аналізи крові, сечі до та після лікування. При частих загостреннях визначення імунного статусу.
5. Дослідження слини, визначення мікрофлори та її чутливості до антибіотиків.
6. Проведення сіалографіїї до та після лікування.

1. Режим в стадії ремісії звичайний.
2. Дієта слиногінна.
3. Медикаментозна терапія включає антигістамінні, іммуномодулюючі, вітамінні засоби.
4. Місцево залозу промивають антисептиками. Проводять фізпроцедури (УВЧ, електрофорез, магнітотерапію).
5. Реабілітаційні заходи, направлені на запобігання періодів загострення.

1. Клінічні зменшення залози, слина стає прозорою, відсутність періодів загострень чи зменшення їх кількості.
2. Нормалізація показників крові, сечі, слини.
3. Відсутність рентгенологічних ознак прогресування паротиту.
4. Постійне диспансерне спостереження.
5. Огляд хірурга-стоматолога 1 раз на 6 місяців.

При загостренні процесу - лікування в стаціонарі

5.

Сіалоаденіт (калькульозний)

K11.2

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Збір анамнезу, обстеження місцевого та загального статусу. Загальний стан практично не змінюється, лише при загостренні процесу підвищується температура тіла, з'являються явища інтоксикації. Слинна залоза збільшена і може збільшуватись при їжі. При цьому виникає так звана "слинна коліка". Слина майже не виділяється чи може бути її мало і з домішками гною. Пальпаторно при локалізації конкременту у передній 2/3 протоки можна виявити щільне утворення - камінь.
3. Загальні аналізи крові, сечі до та після лікування.
4. Рентгенологічні та УЗ дослідження слиної залози для виявлення конкременту.

1. Режим у стадії ремісії - звичайний.
2. Дієта включає продукти, які зменшують слиновиділення.
3. Медикаментозна терапія включає антигістамінні препарати, вітамінні засоби.
4. На фоні активного дренування можливе призначення фізпроцедур - гелій-неонового опромінення, магнітотерапії, ультразвуку.
5. Реабілітація полягає у відновлені функції залози.

1. Клінічні: відсутність "слинних коліків", зменшення залози, налагодження функції слиновиділення.
2. Нормалізація показників крові, сечі, слини.
3. Відсутність конкременту на рентгенограмі чи УЗД.
4. Постійне диспансерне спостереження лікаря-хірурга 1 раз на 6 місяців.

При загостренні процесу - лікування в стаціонарі

6.

Хвороби скронево-нижньощелепного суглоба (артрит)

K07.6

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Збір анамнезу, обстеження місцевого та загального статусу. Загальний стан змінюється лише при ревматоїдному артриті. Спостерігається субфібрилітет, зміни в інших суглобах. Місцево визначається біль при відкриванні рота, особливо з ранку; "хруст" в суглобі; зменшення об'єму рухів нижньої щелепи. В стадії загострення м'які тканини навколо суглобу набрякають, стають болючими при пальпації та посилюються при рухах нижньої щелепи. На рентгенограмі по Шулеру, Парма визначається деформація суглобової щілини. Можуть порушуватись функції жування, ковтання, мови.
3. Загальний аналіз крові, сечі. При ревматоїдному артриті - ревмопроби до та після лікування.
4. Рентгенологічні дослідження скронево-нижньощелепного суглоба.
5. Консультація педіатра, кардіоревматолога при підозрі на ревматоїдний артрит.

1. Режим у стадії ремісії звичайний.
2. Дієта - механічно оберігаюча.
3. Медикаментозна терапія включає ненаркотичні анальгетики, антигістамінні, вітамінні, нестероїдні протизапальні засоби.
4. Призначення фізпроцедур (ультразвук, магнітотерапія). При значній деформації суглобу - хірургічне лікування.
5. Реабілітація полягає у попередженні формування деформацій суглобових поверхонь.

1. Клінічні: зменшення болю в суглобі, збільшення амплітуди відкривання рота, зменшення кількості періодів загострень процесу.
2. Нормалізація лабораторних показників.
3. Відсутність рентгенологічних ознак прогресування деформацій суглобових поверхонь.
4. Диспансерне спостереження 6 років в залежності від активності процесу.
5. Огляд хірургом, стоматологом 1 раз на рік

При загостренні процесу - лікування в стаціонарі

7.

Хронічний лімфаденіт, за винятком брижового

I88.1

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Збір анамнезу, дослідження місцевого та загального статусу. Загальний стан в стадії ремісії не змінений. При загостренні виявляються всі ознаки інтоксикації. Місцево: в ураженій ділянці щелепно-лицевої ділянки пальпується збільшений, майже не болючий, зазвичай рухомий лімфовузол. Шкіра над ним не змінена в кольорі, у складку береться вільно.
3. Загальний аналіз крові та сечі.
4. При необхідності - проведення УЗД, інцизійної або пункційної біопсії.
5. Консультації онколога, фтизіатра, педіатра за показаннями.

1. Режим звичайний, лише при загостренні - госпіталізація.
2. Дієта, збагачена вітамінами, мікроелементами.
3. Медикаментозна терапія включає антигістамінні, вітамінні препарати; при загостренні процесу - антибіотики, ненаркотичні анальгетики.
4. Хірургічне лікування передбачає видалення збільшеного лімфовузла та гістологічне його дослідження.
5. Фізпроцедури призначаються після встановлення діагнозу: УВЧ, СВЧ, електрофорез з йодидом калію, лідазою, магнітотерапія.
6. Реабілітаційні заходи, спрямовані на попередження виникнення періодів загострення.

1. Клінічні зменшення лімфовузла у розмірах, його болючості.
2. Нормалізація показників крові, сечі.
3. Відсутність ознак прогресування процесу.
4. Тривалість диспансерного спостереження - 6 - 12 місяців.

При загостренні процесу - лікування в стаціонарі

8.

Віддалені наслідки термічного й хімічного опіку та обмороження голови та шиї

T95.0

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Збір анамнезу, обстеження місцевого та загального статусу. Загальний стан не змінений. Місцево визначаються рубцеві деформації м'яких тканин, мікро- та макростоми, звуження очних щілин, носових ходів. Порушення функції дихання, жування, ковтання.
3. Загальні аналізи крові, сечі до та після лікування (2 р.).
4. Консультація педіатра, анестезіолога, за показаннями - кардіолога.

1. Режим звичайний.
2. Дієта висококалорійна, вітамінізована, за необхідністю - механічно зберігаюча.
3. Медикаментозна терапія включає вітамінні, імуномоделюючі засоби.
4. Призначення фізпроцедур, масажу, ЛФК.
5. Реабілітація, направлена на попередження формування вторинних деформацій м'яких тканин, зубів, щелеп.

1. Клінічні: ліквідація чи зменшення деформацій обличчя, відновлення чи покращання функцій.
2. Нормалізація показників крові, сечі.
3. Відсутність ознак формування нових вторинних деформацій м'яких тканин, щелеп.
4. Постійне диспансерне спостереження.
5. Огляд лікаря-хірурга 1 раз на рік.

При необхідності хірургічних втручань - лікування в умовах стаціонару

9.

Асиметрія обличчя

Q67.0

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Клінічні: збір анамнезу, обстеження місцевого та загального статусу. Загальний стан не змінений. Місцево спостерігаються вторинні деформації м'яких тканин та зубощелепні. При синдромах зяберних дуг - аплазія м'яких та кісткової тканин. Порушення функції жування, ковтання, мови.
3. Загальні аналізи крові, сечі до та після лікування (2 р.).
4. Інструментальні: УЗД, МРТ, рентгенографія щелеп (2 - 3 р.).
5. Огляд невропатолога, педіатра, анестезіолога, логопеда, ортодонта за показаннями.

1. Режим звичайний.
2. Дієта вітамінізована, за необхідністю - механічно оберігаюча.
3. Медикаментозна терапія включає антигістамінні, вітамінні засоби.
4. Пластично-реконструктивні операції, ортодонтичне та ортопедичне лікування. Заняття з логопедом. ЛФК, масаж.
5. Реабілітаційні заходи, направлені на ліквідацію вторинних деформацій м'яких тканин, зубів та щелеп.

1. Клінічні: ліквідація деформацій або косметичне їх покращання. Відновлення або покращання функцій жування, ковтання, мови.
2. Відсутність погіршення деформацій тканин.
3. Диспансерне спостереження триває від 1 року до 18 років в залежності від тяжкості деформації.
4. Огляд лікаря-хірурга 1 раз на рік.

При необхідності хірургічних втручань - лікування в умовах стаціонару

Стиснене обличчя

Q67.1

Доліхоцефалія

Q67.2

Плагіоцефалія

Q67.3

Інші природжені деформації черепа, обличчя та щелепи
(вторинні деформації м'яких тканин та щелеп після вроджених незрощень губи, піднебіння, синдромів I - II зяберних дуг)

Q67.4

10.

Віддалені наслідки поверхневої травми голови

T90.0

Хронічний перебіг

1. Клінічний огляд.
2. Збір анамнезу, дослідження місцевого та загального статусу. Загальний стан не змінений. Місцево визначається деформація м'яких тканин та кісткової тканини обличчя, зубощелепні деформації. Порушення функцій жування, ковтання, мови.
3. Загальні аналізи крові, сечі (2 - 3 р.).
4. Рентгенологічне дослідження щелеп, МРТ, УЗД, проведення біопсії (за показаннями).
5. Консультація педіатра, онколога, анестезіолога, невропатолога, ортодонта, логопеда.

1. Режим звичайний.
2. Дієта вітамінізована, за необхідністю - механічно оберігаюча.
3. Медикаментозна терапія включає антигістамінні, вітамінні засоби.
4. Проведення реконструктивно- пластичних хірургічних втручань, ортодонтичне та ортопедичне лікування. Заняття з логопедом, ЛФК, масаж.
5. Реабілітаційні заходи, спрямовані на ліквідацію вторинних деформацій або запобігання формуванню нових.

1. Клінічні: ліквідація вторинних деформацій або естетичне їх покращання. Відновлення функцій жування, ковтання, мови.
2. Відсутність формування нових вторинних деформацій.
3. Спостереження триває 2 - 5 років в залежності від ступеня вторинних деформацій.
4. Огляд лікаря-хірурга 1 раз на рік.

При необхідності хірургічних втручань - лікування в умовах стаціонару

Віддалені наслідки перелому черепа та кісток обличчя

T90.2

Віддалені наслідки інших уточнених травм голови

T90.8