стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Синдром Рейтера (хвороба Рейтера, уретро-окуло-синовіальний синдром); Клінічний протокол


  • Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим із синдромом Рейтера (хвороба Рейтера, уретро-окуло-синовіальний синдром)
    • Додаток до наказу МОЗ №676 від 12-10-2006
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Ревматологія
    • Клінічний стан, патології: Синдром Рейтера (хвороба Рейтера, уретро-окуло-синовіальний синдром)
инмунофлам цена


Затверджено

наказ Міністерства охорони здоров’я України

від 12.10.2006 № 676

 

 

 

Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим із синдромом Рейтера

(хвороба Рейтера, уретро-окуло-синовіальний синдром)

 

Код МКХ 10: М02.3

 

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Синдром Рейтера – запальне захворювання, при якому спостерігається хронологічний зв'язок розвитку уретрита, артрита та кон’юктивіта з урогенітальною або кишковою інфекцією.

 

 

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

Хворі на синдром Рейтера, уперше виявлений або в періоді загострення захворювання, підлягають стаціонарному лікуванню в спеціалізованих ревматологічних відділеннях обласних чи міських лікарень. Хворі на синдром Рейтера з хронічним перебігом у період ремісії захворювання за умови призначення адекватної терапії можуть знаходитися під наглядом лікаря ревматолога за місцем проживання в районних поліклініках.

Орієнтовна тривалість лікування у стаціонарних умовах (спеціалізовані ревматологічні відділення) – 10-14 діб за умови підбору адекватної ефективної фармакотерапевтичної програми, поліпшення клінічних та лабораторних ознак захворювання.

Діагностика

Серонегативна асиметрична артропатія (переважно нижніх кінцівок)

плюс один або кілька наступних критеріїв:

·   уретрит/цервіцит;

·   дизентерія;

·   запальні зміни очей;

·   ураження шкіри/слизових оболонок: баланіт, виразка ротової порожнини і кератодермія.

Необхідно виключити:

·   анкілозуючий спондиліт;

·   псоріатичну артропатію;

·   інші ревматичні захворювання.

 

Лікування

1.Лікування хламідійного уретриту (застосування антибіотиків і фторхінолонів довгостроково, 2-3 місяця і більше): макроліди, тетрацикліни, фторхінолони.

2.НПЗП.

3.Глюкокортикостероїди:

а)внутрішньосуглобово;

б)системно ГКС при неефективності інших препаратів, при важкому перебігу захворювання (кардит, ірит, лихоманка, зхуднення, лабораторні показники високої активності процесу).

4.Базові препарати.

5. Системна ензимотерапія.

6.Лікувальна фізкультура, фізіотерапевтичні процедури.

7.Санаторно-курортне лікування за показниками.

 

Критерії ефективності та очікувані результати лікування

  1. Нормалізація або зниження клінічних проявів захворювання.
  2. Відсутність збудника в зіскрібках/мазках, відсутність або зниження титру специфічних антихламідійних антитіл у реакції ПЦР.

 

 

Директор

Департаменту організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О.Моісеєнко