стандарти надання медичної допомоги в Україні
 

Навігація

За напрямком медицини


Первинний психотичний епізод; Клінічний протокол


  • Без офіційної назви
    • Додаток до наказу МОЗ №59 від 05-02-2007
    • Тема, опис документа: Клінічний протокол
    • Вид допомоги: амбулаторний, стаціонарний, цільова група: не вказано
    • Напрямок медицини: Психіатрія
    • Клінічний стан, патології: Первинний психотичний епізод
флюколд цена


Клінічний протокол

надання медичної допомоги хворим

 на  первинний психотичний епізод

 

Код МКХ-10׃  F 20-29

 

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога

 

Позалікарняно, за винятком випадків наявної небезпеки для пацієнта або його оточення і неможливості створення належних умов лікування в позалікарняних умовах.

 

Клініко-діагностична програма

 

  1. Клініко-анамнестичні, клініко-психопатологічні методи
  2. Психодіагностичні
  3. Методи інструментального обстеження
  4. Лабораторні методи
  5. Консультації інших спеціалістів при потребі

 

Лікувальна програма

 

Лікування первинного психотичного епізоду повинно бути як біологічним, так і психосоціальним. Медикаментозне лікування необхідно розпочати якомога раніше. Психомоторне збудження має бути усунене протягом перших 48 годин. Психомоторне збудження, яке триває на тлі терапії  понад 48 годин, слід розглядати як її побічний ефект, що є підставою для термінового перегляду поточної терапевтичної тактики. На етапі активної терапії перевага надається антипсихотикам другого покоління, починаючи з мінімальних доз, передбачених в інструкціях, із поступовим їх збільшенням до досягнення бажаної терапевтичної реакції. За відсутності терапевтичного ефекту протягом 2-4 тижнів необхідно перейти до застосування іншого антипсихотика, в тому числі і першого покоління (за відсутності побічних екстрапірамідних та інших ефектів).

З першого дня лікування обов’язково проводиться психоосвітня робота з родиною пацієнта та когнітивно-поведінкова та інші форми психотерапії  з хворим з метою усвідомлення ним свого розладу та сутності терапевтичного процесу, відновлення соціального функціонування.

 

Характер кінцевого очікуваного лікування

 

1. Етап активної терапії:

· нормалізація поведінки, усунення психомоторного збудження;

· зменшення виразності (редукції) психотичної симптоматики;

· відновлення критики.

2. Етап стабілізуючої антипсихотичної терапії:

· купірування резидуальної продуктивної симптоматики;

· відновлення попереднього рівня психологічної, соціальної та трудової адаптації.

3. Етап профілактичної (підтримуючої) антипсихотичної терапії:

· підтримка оптимального рівня соціального функціонування пацієнта.

 

Тривалість лікування в спеціалізованому стаціонарі

 

У спеціалізованому стаціонарі термін перебування повинен бути максимально коротким до досягнення мети етапу активної терапії.

 

Критерії якості лікування

 

1. Клінічний – ступінь редукції психопатологічної симптоматики протягом не менше 6 місяців і стабільність психічного стану протягом 6 місяців.

2. Соціальний – ступінь здатності до автономного соціального функціонування.

 

Можливі побічні дії та ускладнення

 

Екстрапірамідні розлади (в тому числі дистонічні реакції та акатізію)  – слід уникати призначення антипсихотиків першого покоління (насамперед бутірофенону); антіхолінергічних препаратів; при акатізії, можливо, застосування неселективних β-адреноблокаторів.

 

Пізня дискінезія – патогенетичної терапії не існує.

 

Нейроендокринні розлади (пов’язані з підвищенням рівня пролактину) – зміна препарату, що не впливає на рівень пролактину.

 

Метаболічні розлади (насамперед порушення вуглеводного обміну та збільшення маси тіла) – дієтичні обмеження та лікувальна фізкультура. За  необхідності – зміна базового засобу.

 

Серцево-судинні розлади (порушення серцевої провідності та ортостатична гіпотензія) – контроль ЕКГ і при збільшенні QT  до > 400 мсек, зміна антипсихотика.

 

Центральні холінолітичні ефекти (в тому числі когнітивні розлади) – призначення антихолінергічних препаратів.

 

Надмірна седація – призначення антипсихотика без седативної дії.

 

Злоякісний нейролептичний синдром – відміна всіх антипсихотичних препаратів, призначення данролену, бромокриптину та бензодіазепинів,  контроль температури тіла, соматичного стану.

     

Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги

та реабілітації

 

Основною умовою успіху є вживання всіх заходів щодо чіткого дотримання терапевтичного режиму. Продовження психоосвітньої роботи з пацієнтом та його родиною, спрямовану на прийняття розладу, позитивне сприйняття терапії, проведення стрес-менеджменту, тренінгу навичок самостійного життя.

Профілактична підтримуюча антипсихотична терапія після першого епізоду триває від 1 до 3 років. Надається можливість отримання довгострокової диспансерної допомоги.

 

Вимоги до дієтичних призначень та обмежень

 

Дієтичні обмеження та лікувальна фізкультура при збільшенні ваги.

 

Вимоги до режиму праці, відпочинку

 

Особливі вимоги не передбачені.

 

 

 

 

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                   Р.О. Моісеєнко