Протокол надання медичної допомоги хворим із ячменем

Код МКХ – 10

Н 00

Ознаки та критерії діагностики:

Ячмінь (Hordeolum) – гостре гнійне запалення сальної залози (залози Цейса) краю повіки

Хворий скаржиться на локальне почервоніння повіки, припухлість, біль та можливість виділення гною.

Показанням до лікування служить гнійне запалення повіки.

Рівні надання медичної допомоги:

Перший рівень – сімейний лікар

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Обстеження:

1. Бокове фокальне освітлення

2. Візометрія

3. Біомікроскопія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевт

2. Ендокринолог

3. Імунолог

Характеристика лікувальних заходів:

Місцево:

В початковій стадії – змазування шкіри повіки в місці інфільтрації 70% спиртом або 1% спиртовим розчином діамантової зелені – раз на добу на протязі 5-7 днів.

Інстиляції  – Дезинфікуючі засоби

                      Антибактеріальні

                      Кортикостероїди

Змазування шкіри повіки в ділянці інфільтрату і закладання за повіки антибактеріальних мазей та кортикостероїдів на протязі 5-7 днів.

Сухе тепло, УВЧ.

Загальне лікування:

При підвищенні температури тіла – перорально антибіотики та сульфаніламіди

При рецидивуючому процесі показана аутогемотерапія, прийом вітамінів групи В – пивні дріжджі по 1 столовій ложці 3 рази на день

Кінцевий очікуваний результат - одужання.

Термін лікування – 7 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність запального процесу

Можливі побічні дії та ускладнення:

Медикаментозна алергія на розчин діамантової зелені, антибіотики або сульфаніламіди

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно інструкції призначеного препарату сульфаніламідів.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 7 днів

Подальші рекомендації – уникати переохолодження

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим із халазіоном

Код МКХ – 10

Н 00.1

Ознаки та критерії діагностики:

Халазіон  (Chalazion) – кругле ущільнення в товщі хряща, виникаюче внаслідок хронічного проліферативного запалення мейбомієвої залози.

Хворий скаржиться на локальну припухлість на повіці.

Показанням до лікування служить проліферативне запалення мейбомієвої залози.

Рівні надання медичної допомоги:

Перший рівень – сімейний лікар: направляти хворого до поліклініки або стаціонару

Другий рівень – офтальмолог поліклініки (якщо проводиться амбулаторна хірургія)

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Біомікроскопія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на RW

3. Цукор крові

4. Кров на Hbs-антиген

5. Час згортання

6. Загальний аналіз сечі

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевт

Характеристика лікувальних заходів:

Ін’єкція  в ділянку халазіону (після місцевої анестезії 0,5% розчином дікаїну) розчину кеналогу 0,2 мл або 0,2 мл 0,4% розчину дексаметазону. Ін’єкції можна повторювати через 1 – 1,5 місяця № 2-3.

При відсутності ефекту – хірургічне видалення халазіону в капсулі.

Післяопераційне лікування:

Інстиляції – дезинфікуючих крапель – Sol. Albucidi 30% по 1-2 краплі 3 рази на добу на протязі 5-7 днів

Кінцевий очікуваний результат – одужання.

Термін лікування  – 1 день

Критерії якості лікування:

Відсутність запального процесу, косметичний ефект

Можливі побічні дії та ускладнення:

Введення кортикостероїдів може призвести до постійної депігментації шкіри в місці ін’єкції. 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Обмежень немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 7 днів

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим із ксантелазмою

Код МКХ – 10

Н 02.6

Ознаки та критерії діагностики:

Ксантелазма (Xanthelasma) – вогнищеве скупчення холестерину внаслідок порушення ліпідного обміну у вигляді пласких плям лимонно-жовтого кольору, розташованих на шкірі повіки.  Буває дифузної, вузлуватої, туберозної форми.

Хворий скаржиться на косметичну ваду.

Показанням до лікування служать скупчення на шкірі повіки холестерину.   

Рівні надання медичної допомоги:

Перший рівень – сімейний лікар: направляє хворого до поліклініки або стаціонару

Другий рівень – офтальмолог поліклініки (якщо проводиться амбулаторна хірургія)

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд 

2. Візометрія

3. Біомікроскопія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на RW

3. Цукор крові

4. Кров на Hbs-антиген

5. Час згортання крові

6. Загальний аналіз сечі

7. Біохімічний аналіз крові (визначити вміст холестерину та фракцій ліпідів)

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевт

2. Гастроентеролог

3. Ендокринолог

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування основного захворювання

Косметична операція – видалення ксантелазми, кріо- або діатермокоагуляція

Післяопераційне лікування:

Обробка швів 1% спиртовим розчином йоду або 1% спиртовим розчином діамантової  зелені 1 раз на добу на протязі 5-7 днів. Зняття швів через тиждень

Кінцевий очікуваний результат – косметичній ефект

Термін лікування  – 1 день

Критерії якості лікування:

Відсутність запалення, косметичний ефект

Можливі побічні дії та ускладнення:

Немає

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Антихолестерінова дієта.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 7  днів

Подальші рекомендації – диспансерний нагляд

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з трихіазом

Код МКХ – 10

Н 02.0

Ознаки та критерії діагностики:

Трихіаз (Trichiasis) – вії мають неправильне положення і завернуті до ока. Хворий скаржиться на подразнення ока або заворот повіки.  

Рівні надання медичної допомоги:

Перший рівень – сімейний лікар: направляє хворого до поліклініки або стаціонару

Другий рівень – офтальмолог поліклініки (якщо проводиться амбулаторна хірургія)

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1.   Візометрія

2. Біомікроскопія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на RW

3. Цукор крові

4. Кров на Hbs-антиген

5. Час згортання крові

6. Загальний аналіз сечі

7. Біохімічний аналіз крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевт

2. Гастроентеролог

3. Ендокринолог

Характеристика лікувальних заходів:

У випадках часткового трихіазу – проводиться епіляція загорнутих вій

При вираженому трихіазі  проводять діатермокоагуляцію вій  голчастим електродом.

При поєднанні трихіазу з заворотом повіки  лікування хірургічне – маргіно-пластичні операції. Вибір операції – в залежності від показань.

Післяопераційне лікування:

Обробка швів 1% спиртовим розчином йоду або 1% спиртовим розчином діамантової  зелені 1 раз на добу на протязі 5-7 днів.

Місцево:

Інстиляції – дезинфікуючих крапель – Sol. Albucidi 30% по 1-2 краплі 3 рази на добу на протязі 5-7 днів. Зняття швів через тиждень

Кінцевий очікуваний результат – одужання, косметичний ефект

Термін лікування  – 3 дні

Критерії якості лікування:

відсутність трихіазу, правильне положення повіки.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Гіперефект – виворіт нижньої повіки

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Обмежень немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 10 днів

Подальші рекомендації – диспансерний нагляд

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з блефаритом

Код МКХ – 10

Н 01.0

Ознаки та критерії діагностики:

Блефарит ( – Blepharitis) – запалення країв повіки інфекційної або запальної природи. Найчастішою причиною блефариту є інфікування стрептококом золотистим, себорея та дисфункція мейбомієвих залоз. Хворі скаржаться на почервоніння та свебіж країв повік.

Стафілококовий блефарит – типовими клінічними ознаками є щільні, крихкі, фібринові лусочки або тверді кірочки, які оточують окремі вії на передньому краю повік при видаленні яких можна бачити маленькі виразки. Можна також бачити гіперемію переднього та заднього країв повік, білі вії (поліоз), випадіння вій та трихіаз.

Себорейний блефарит – на передньому краю повіки та на віях  є  різна кількість жирних, і масних кірочок, хронічне почервоніння повік.

Дисфункція мейбомієвих сальних залоз проявляється симптомами запалення заднього краю повіки – гіперемією повік і кон’юнктиви, нечітким зором і рецидивуючим халазіоном, задні краї повік є нерівні та мають виражену сіточку судин у вигляді „слідів мітли” , які простягаються від заднього до переднього краю повіки.

Рівні надання медичної допомоги:

Перший рівень – сімейний лікар

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Обстеження:

1. Візометрія

2. Рефрактометрія

3. Біомікроскопія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на RW

3. Цукор крові

4. Загальний аналіз сечі

5. Посів з країв повік

Консультації спеціалістів за  показаннями:

1. Терапевт

2. Гастроентеролог

3. Ендокринолог

Характеристика лікувальних заходів:

Щодня старанне очищення повік (туалет) від  лусочок та кірочок ватним тампоном

Після очищення краї повік треба осушити та накласти на них мазь з активним антибіотиком проти золотистого стафілокока. Після ліквідації інфекції мазь накладають на краї повік 1-2 рази на тиждень

Антибактеріальні краплі

Кортикостероїди – краплі і мазі

Перорально антибактеріальна терапія

Кінцевий очікуваний результат – покращення стану країв повік

Хворих з дисфункцією мейбомієвих залоз слід  попередити, що вони цілком вилікуватись не зможуть

Термін лікування – 3-4 тижні

Критерії якості лікування:

Суттєве зменшення запального процесу, косметичний ефект

Можливі побічні дії та ускладнення:

При важкому перебігу хвороби та неадекватної терапії можливо розвинення кератиту

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

В залежності від консультації гастроентеролога або ендокринолога

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Подальші рекомендації – при необхідності обстежити через 3-4 тижні. Слід постійно дотримуватись проведення туалету повік.  Хворий працездатний

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим  з фурункулом

Код МКХ – 10

Н 00.1.

Ознаки та критерії діагностики

Фурункул (Furunculus) – Гостре гнійно-некротичне запалення волосового мішечка, пов’язаних з ним сальних залоз і навколишніх тканин. Збудником є стафілокок. На повіці утворюється щільний болючий вузол з набряком тканини. Набряк захоплює не тільки повіку, а і відповідну ділянку обличчя.  За декілька днів утворюється гнійник, якій проривається і спорожнюється

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю. Ургентна госпіталізація.

Обстеження:

1.  Зовнішній огляд 

2.  Пальпація

3.  Візометрія   

4.  Біомікроскопія

Обов’язкові лабораторні дослідження

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на RW

3. Цукор крові

4. Загальний аналіз сечі

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевт

2. Ендокринолог

3. Імунолог

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування комплексне:

1. Загальне:

Перорально антибактеріальна терапія, сульфаніламіди та антигістамінні ліки

При болях – аналгетики

Місцево:

Сухе тепло, УВЧ –N5

Шкіру навколо фурункула обробляють 2% саліциловим спиртом, розчином фураціліну 1:5000  - протягом  5-7 днів (в залежності від стану)

Кінцевий очікуваний результат: одужання.

Термін лікування  – 5 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення

Можливі побічні дії та ускладнення:

При несвоєчасно розпочатій терапії та її неадекватності – абсцес повіки

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 10 днів

Подальші рекомендації – уникати переохолодження

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим із абсцесом повіки

Код МКХ – 10

Н 00.0

Ознаки та критерії діагностики

Абсцес повіки (Abscessus) – обмежене інфільтративно-гнійне запалення тканини повіки.  Хворий скаржиться на почервоніння, набряк повіки та біль

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю. Ургентна госпіталізація.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Біомікроскопія

4. Пальпація

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на RW

3. Цукор крові

4. Загальний аналіз сечі

5.  Hbs-антиген

Додаткова інструментальна діагностика:

1. Рентгенографія придаткових пазух

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевт

2. Отоларинголог

3. Стоматолог

Характеристика лікувальних заходів

1. Усунення причини, що викликала захворювання

2. В інфільтративній стадії - напівспиртовый компрес, тепло  

3. При наявності флуктуації  – розтин абсцесу або флегмони с подальшим застосуванням  пов’язок з 10% гіпертонічним розчином натрію хлориду   - на протязі 5-7 днів

4. Загальне лікування:

бактерицидні та бактеріостатичні засоби   на протязі 5-7 днів:

в/м – антибіотики

Перорально - антибіотики та сульфаніламіди

Місцево:

Інстиляції дезинфікуючих крапель –S. Albucidi-30 %-1-2 к -3 рази на добу, на протязі  тижні.

Кінцевий очікуваній результат: одужання.

Термін лікування   - 10 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність запальних симптомів

Можливі побічні дії та ускладнення:

Алергічна реакція на лікарські засоби

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 10-11 днів

Подальші рекомендації – уникати переохолодження

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з ентропіоном

Код МКХ – 10

Н 02.0;

 Q 10.2

Ознаки та критерії діагностики

Ентропіон (Entropium)  – загортання краю повіки всередину частково або на всьому протязі.  Хворий скаржиться на подразнення та почервоніння ока, відчуття стороннього тіла, сльозоточивість.

За етіологією ентропіон поділяють на інволюційний (старечий), рубцевий (внаслідок рубцевих змін кон’юнктиви, опіків, травм), спастичний (внаслідок хірургічної травми, подразнення ока, блефароспазму) та вроджений.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Візометрія

2. Біомікроскопія

3. Периметрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на RW

3. Hbs-антиген

4. Цукор крові

5. Загальний аналіз сечі

6. Час згортання крові    

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевт

Характеристика лікувальних заходів

Оперативне втручання згідно показань: накладання швів, блефаропластичні операції.

Післяопераційне лікування:

Обробка швів 1% спиртовим розчином діамантової  зелені 1 раз на добу на протязі 5-7 днів.

Інстиляції дезинфікуючих крапель -S Albucidi-30 %-1-2 к -3 рази на добу, на протязі  тижня.

Кінцевий очікуваний результат:

Одуження.

Термін лікування   - 5 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність запальних симптомів, відновлювання анатомічного положення повіки, косметичний ефект

Можливі побічні дії та ускладнення:

Гіперефект

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 12 днів

Подальші рекомендації – уникати травм

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з ектропіоном

Код МКХ – 10

Н 02.1;

Н 02.2

Q 10.1

Ознаки та критерії діагностики:

Ектропіон (Еctropium)  –  вивертання повіки назовні.  Хворий скаржиться на сльозоточивість, подразнення ока та повіки, інколи – безсимптомний перебіг.

За етіологією ектропіон поділяють на інволюційний (старечий), рубцевий (внаслідок рубцевих змін кон’юнктиви, шкіри, опіків, травм),  паралітичний (параліч лицевого нерва), механічний (внаслідок випинання жирової клітковини очної ямки, пухлин повік тощо), алергічний (контактний дерматит) та вроджений.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд (оцінити функцію m. orbicularis oculi, обстежити повіки на наявність пухлин, рубцевих змін, випинання жирової клітковини очної ямки,

1. Візометрія

2. Біомікроскопія

3. Периметрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на RW

3. Hbs-антиген

4. Загальний аналіз сечі

5.   Час згортання крові    

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевт

Характеристика лікувальних заходів

При кератопатії – краплі – штучні сльози, очні змазки (гель, мазі). На запалений вивернутий край повіки – теплі компреси і мазі антибіотиків, тимчасова фіксація повіки в належній позиції за допомогою лейкопластира.

Оперативне втручання згідно показань - блефаропластичні операції

При паралічі лицевого нерва – операцію доцільно робити через 3-6 місяців, оскільки протягом цього часу може відбутися його спонтанний регрес.

Післяопераційне лікування:

Обробка швів 1% спиртовим розчином йоду або 1% спиртовим розчином діамантової  зелені 1 раз на добу на протязі 5-7 днів.

Інстиляції дезинфікуючих крапель –S. Albucidi-30 %-1-2 краплі -3 рази на добу, на протязі  тижня.

Кінцевий очікуваний результат: одужання.

Термін лікування   - 5 днів

Критерії якості лікування:

Відновлювання анатомічного положення повіки, косметичний ефект

Можливі побічні дії та ускладнення:

Гіпоефект

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 12 днів

Подальші рекомендації – диспансерний нагляд

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з птозом

Код МКХ – 10

Н 02.4;

Q 10.0

Ознаки та критерії діагностики

Птоз (Ptosis)  –  опущення верхньої  повіки. Розрізняють птоз набутий та вроджений. Птоз буває частковим і повним, одно- і двобічним. Хворі скаржаться на опущення повіки.

Вроджений птоз найчастіше буває двобічним, причиною є недорозвиненість або повна відсутність леватора, або ненормальне його прикріплення. Набутий птоз найчастіше буває однобічним і нерідко - повним. Причиною є травма м’яза або нервових гілочок, крововилив в орбіту, травматичне ушкодження стовбура n. оculomotorius, його ядер та коркових центрів. Серед загальних причин має значення сифіліс – гумозний періостит, гума в ділянці верхньої очної щілини, базальний менінгіт, табес та прогресивний параліч.

Розрізняють три ступені птозу: 1 ступінь – частковий птоз, верхня повіка прикриває рогівку відповідно верхньої третини зіниці; 2 ступінь – неповний, повіка закриває половину зіниці; 3 ступінь – повний – повіка закриває усю зіницю.   

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд (оцінити функцію m. orbicularis oculi, обстежити повіки на наявність пухлин, рубцевих змін, випинання жирової клітковини очної ямки

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Тонометрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на RW

3. Hbs-антиген

4. Загальний аналіз сечі

5. Час згортання крові    

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевт

Характеристика лікувальних заходів

Операції підлягає вроджений птоз та стаціонарні форми птозу у дорослих.

Вибір операції залежить від показань:

операції при яких на повіку тим або іншим чином переноситься дія лобного м’яза

операції при яких на повіку переноситься  дія верхнього прямого  м’язу

операції при яких вдається посилити збережену але недостатню для повного підняття повіки функцію леватора м’яза.

Голкорефлексотерапія, електростимуляція м’яза.

При вродженому птозі операція показана з 3-х років.

Післяопераційне лікування:

Обробка швів 1% спиртовим розчином йоду або 1% спиртовим розчином діамантової  зелені 1 раз на добу на протязі 5-7 днів.

Інстиляції дезинфікуючих крапель -S Albucidi-30 %-1-2 краплі -3 рази на добу або S. Laevomycetini  0,25%  на протязі  тижня.

Кінцевий очікуваний результат: одужання.

Термін лікування  - 5 днів

Критерії якості лікування:

Відновлювання анатомічного положення повіки, косметичний ефект

Можливі побічні дії та ускладнення:

Гіпоефект

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 10 днів

Подальші рекомендації – диспансерний нагляд, лікування амбліопії за показаннями

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з блефарохалазісом

Код МКХ – 10

Н 02.3

Ознаки та критерії діагностики:

Блефарохалазіс (Blepharochalasis)  – атрофія шкіри, шкіра звисає у вигляді великої складки, що викликає враження птозу, але край повіки займає правильне положення.  Хворі скаржаться на опущення повіки у зовнішніх  кутах ока.

Треба диференціювати від жирового птозу (Ptosis adiposa), коли орбітальна клітковина заходить у товщу повіки внаслідок слабкості тарзоорбітальної фасції або скрізь її дефекти. У таких випадках шкіра повіки немає ознак атрофії.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд шкіри повіки (атрофічні зміни – шкіра стончена, розтягненна, видимі  дрібні підшкірні вени). Шкіра звисає у вигляді складки біля зовнішнього кута ока, край повіки  займає правильне положення.

2. Візометрія

3. Периметрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на RW

3. Hbs-антиген

4. Час згортання крові

5. Загальний аналіз сечі

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевт

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування хірургічне – відсікання надлишку шкіри.

Післяопераційне лікування:

Обробка швів 1% спиртовим розчином йоду або 1% спиртовим розчином діамантової  зелені 1 раз на добу на протязі 5-7 днів.

Інстиляції дезинфікуючих крапель -S Albucidi-30 %-1-2 краплі -3 рази на добу або S. Laevomycetini  0,25%  на протязі  тижня.

Кінцевий очікуваний результат: одужання, косметичний ефект

Термін лікування  - 3 дні

Критерії якості лікування:

Відсутність запальних процесів, косметичний ефект

Можливі побічні дії та ускладнення:

Гіпоефект

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 10 днів

Подальші рекомендації – огляд  через 3-4 тижні після виписки з метою визначення ефекту операції.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з блефарофімозом

Код МКХ – 10

Н 02.5

Q 10.3       

Ознаки та критерії діагностики:

Блефарофімоз (Blepharophimosis)  –  скорочення очної щілини в горизонтальному і вертикальному напрямках.

Повіки малорухомі завдяки натяжінню їх зовнішньою та внутрішньою спайками. Блефарофімоз інколи поєднується з епікантусом, мікрофтальмом.     

Скарги на скорочення очної  щілини.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд повік, дослідження їх  рухомості, наявність епікантусу, рубців шкіри тощо. 

2. Візометрія

3. Периметрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на RW

3. Hbs-антиген

4. Час згортання крові

5. Загальний аналіз сечі

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевт

2. Педіатр

Характеристика лікувальних заходів

Лікування хірургічне – кантопластика.

Післяопераційне лікування:

Обробка швів 1% спиртовим розчином йоду або 1% спиртовим розчином діамантової  зелені 1 раз на добу на протязі 5-7 днів.

Інстиляції дезинфікуючих крапель -S Albucidi-30 %-1-2 краплі -3 рази на добу або S. Laevomycetini  0,25%  на протязі  тижня.

Кінцевий очікуваний результат: одужання, косметичний ефект

Термін лікування  - 3 дні

Критерії якості лікування:

Відсутність запальних процесів, косметичний ефект

Можливі побічні дії та ускладнення:

Прорізання швів, зовнішній  кут очної щілини може стати не гострим (норма), а дугоподібним, дистальні краї повік не мають вій, можливі  рецидиви.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 10 днів

Подальші рекомендації – огляд  через 3-4 тижні після виписки з метою визначення ефекту операції.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з неінфекційними дерматозами  повік

Код МКХ – 10

Н 01.1       

Ознаки та критерії діагностики

Дерматози  повік найчастіше є артефіціальними дерматитами, які  розвиваються внаслідок різноманітного подразнення шкіри механічними, фізичними, хімічними та світловими факторами. Розрізняють дерматози: алергічні, контактні, екзематозні. До неінфекційних дерматозів також відносять дискоїдний червоний вовчак та ксеродерму.

Алергічній дерматит – гіперемія, клітинна гіперплазія та обмежена скупченість ексудату в ділянці пошкодження з утворюванням еритеми, ексудації та утворенням везикул, а  в подальшому кірочок. 

Контактний дерматит найчастіше розвивається при застосуванні очних крапель, косметичних засобів, включаючи і лак для нігтів. Клінічно – симптоми алергії.

Екзематозний дерматит  є  більш  тяжкою формою  алергічного процесу.

Дискоїдний червоний вовчак – аутоімунне захворювання,  має хронічний перебіг з почервонінням та потовщенням повік, наявністю лусок і рубців, які можуть призвести до вивороту повіки. Симптоми ураження шкіри обличчя мають назву „крила метелика”.

Ксеродерма пігментна – тяжке, вроджене хронічне захворювання шкіри, обумовлене великою чутливістю шкіри до ультрафіолетового опромінення. На шкірі виникають червоні плями, луска, пігментні плями, телеангіектазії,  атрофічні плями, бородавчасті розрощення, які можуть перероджуватися у ракові новоутворення.   

Атрофічні зміні в окремих ділянках шкіри викликають знівечення обличчя – деформації вух, носа, атрезії отвору рота. 

Рівні надання медичної допомоги:

Перший рівень – сімейний лікар

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Обстеження:

1. Зовнішній огляд повік  

2. Візометрія

3. Біомікроскопія

4. Периметрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на RW

3. Hbs-антиген

4. Час згортання крові

5. Загальний аналіз сечі

6. Імулогічні аналізи

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевт

2. Дерматолог

3. Ендокринолог

4. Імунолог

Характеристика лікувальних заходів

1. Уникати контакту з алергенами та іншими шкідливими зовнішніми факторами

2. Холодні компреси 4-6 разів на добу

3. Специфічна десенсибілізація

4. Антигістамінні засоби

5. Аутогемотерапія

6. Фотозахисні  окуляри

7. Кортикостероїдні мазі 2-3 рази на день протягом 4-5 днів

8. Кріо- електрокоагуляція бородавчастих розрощень

9. Блефаропластика

Кінцевий очікуваний результат:

1. одужання, косметичний ефект

2. покращення стану шкіри повік або без суттєвих змін при червоному вовчаку та ксеродермі.

Термін лікування  -  амбулаторно в залежності від форми захворювання - 7- 30 днів; при необхідності – госпіталізація в стаціонар офтальмологічного профілю

Критерії якості лікування:

Відсутність або зменшення запальних процесів, покращення клінічного стану шкіри.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Рецидиви захворювання, неефективність лікування при червоному вовчаку та ксеродермі

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультацій

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 7 – 30  днів

Подальші рекомендації – огляд  через  тиждень. Диспансерний нагляд.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                     Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з контагіозним молюском

Код МКХ – 10

Н 03.1*

Ознаки та критерії діагностики

Контагіозний  молюск  (Molluscum contagiosum) – вірусне ураження шкіри повік  у вигляді  куполоподібних, з ямочкою, блискучих вузликів  на повіках або по їх  краях.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю.

Обстеження:

1. Зовнішній огляд повік  

2. Візометрія

3. Біомікроскопія

4. Периметрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на RW

3. Hbs-антиген

4. Час згортання крові

5. Загальний аналіз сечі

Консультації спеціалістів за показаннями:

Дерматолога

Характеристика лікувальних заходів

Лікування хірургічне: видалення вузликів шляхом висікання, електрокоагуляції, кріокоагуляції.

Кінцевий очікуваний результат:  одужання, косметичний ефект

Термін лікування: - 3 дні

Критерії якості лікування:

Відсутність вузликів 

Можливі побічні дії та ускладнення:

Інфікування.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 10 днів

Подальші рекомендації – огляд  кожних  2-4 тижні до повного одужання. 

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим із дакріоаденітом

гострим

Код МКХ – 10

Н 04.0

Ознаки та критерії діагностики:

Дакріоаденіт (Dacryoadenitis) – гостре запалення сльозної залози. Причиною захворювання є епідемічний паротит (свинка), інфекційний мононуклеоз, Herpes zoster,  грип, кір, скарлатина, гонорея, саркоїдоз  тощо. Захворювання супроводжується підвищенням температури тіла.

Хворий скаржиться на біль,  припухлість зовнішньої частини верхньої  повіки в ділянці пальпебральної частини сльозової залози, рух ока  назовні і догори – обмежений. Гострий орбітальний дакріоаденіт більш рідкісне захворювання, міжпальпебральна форма.  При паротиті запальний процес – двобічний.  Верхня повіка має вигляд  англійської літери „S”, розташованої горизонтально (S – симптом). Пальпація болюча, при відтягуванні верхньої повіки – видно збільшену сльозну залозу, хемоз кон’юнктиви.  

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Пальпація

3. Візометрія

4. Комп’ютерна томографія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевт  (педіатр)

2. Імунолог   

Характеристика лікувальних заходів:

Місцево:

1.Сухе тепло, УВЧ

Інстиляції – Дезінфікуючі краплі

                      Антибактеріальні  краплі                 

Загальна терапія:

Інтенсивне лікування основного захворювання

Антибіотики – перорально, в/м, в/в

Сульфаніламіди

При вірусній етіології (паротит, інфекційний мононуклеоз):

Холодні компреси на ділянку набряку та болючості

Знеболюючі за необхідністю

Дітям з вірусною інфекцією не слід давати аспірин внаслідок ризику синдрому Реє (Reye).

Запалення орбітальної частини сльозної залози супроводжується проптозом, зміщенням ока до носа, двоїнням, обмеженням рухів ока  назовні і до гори.

При флюктуації –  розтин через кон’юнктиву – при пальпебральній формі, розтин через шкіру – при орбітальному процесі.

Кінцевий очікуваний результат - одужання.

Термін лікування  – 7-10 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність запального процесу

Можливі побічні дії та ускладнення:

При епідемічному паротиті – орхит.  При інфекційному процесі – абсцес.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно інструкції призначеного препарату сульфаніламідів.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 2-3 тижнів

Подальші рекомендації – контролювати появи симптомів ураження орбіти – обмеження рухів очного яблука або проптозу.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з дакріоаденітом

хронічним

Код МКХ – 10

Н 04.0

Ознаки та критерії діагностики:

Дакріоаденіт хронічний (Dacryoadenitis chronica). Хронічний набряк (можливо почервоніння) зовнішньої третини повіки з проптозом або без нього та зміщенням очного яблука медіально та вниз, обмеження рухів ока. Пальпаторно – об’ємний  утвір у зовнішній третині верхньої повіки.

Хворий скаржиться на прогресуючий набряк зовнішньої третини повіки, наявність або відсутність болю та подвоєння зору, на косоокість. 

Етіологія: саркоїдоз, запальний псевдотумор,  хвороба Мікуліча (лимфоматозна гіперплазія сльозних та слинних залоз;  кіста сльозової залози (дакріопс), туберкульоз, сифіліс та інші.

Хвороба Мікуліча – повільно прогресуюче одночасне симетричне збільшення сльозних та слинних залоз. Без суб’єктивних відчуттів в ділянці сльозової залози розвивається щільна не болюча (при пальпації) припухлість; збільшення  сльозових залоз приводить до зміщення ока до низу до носу і вперед (екзофтальм з боковим зміщенням). Хвороба Мікуліча розвивається при хронічному лімфолейкозі і алейкемічному лімфаденозі.

Сифіліс сльозних залоз – сльозна залоза збільшена, щільна, не болюча, одночасно виявляється збільшення передвушних та підщелепних лімфатичних вузлів. Якщо причиною є не шанкр, а гума – може бути некроз залози, її вскриття і рубцювання.

Туберкульоз сльозної залози – спочатку розвивається щільна припухлість слізної залози без явищ запалення, а в подальшому – приєднується болючість, збільшення шийних лімфатичних вузлів. 

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Пальпація

3. Візометрія

4. Периметрія

5. Біомікроскопія

6. Офтальмоскопія

7. КТ

8. ЯМР

9. Рентгенографія грудної клітки

10. Реакція Манту

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Кров на ангіотензин-перетворюючий фермент (АПФ) при підозрі на саркоїдоз

5. Цукор крові

6. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевт  (педіатр)

2. Фтизіатр

3. Венеролог

Характеристика лікувальних заходів:

Саркоїдоз – системна терапія кортикостероїдами

Запальний псевдотумор - системна терапія кортикостероїдами

Хвороба Мікуліча –  специфічна терапія,  лікування у гематолога.

Сифіліс і туберкульоз сльозних залоз – специфічне лікування (лікування у венеролога, фтизіатра).

Кінцевий очікуваний результат – одужання або покращення стану хворого

Термін лікування  –  21 день

Критерії якості лікування:

Відсутність або зменшення запального процесу

Можливі побічні дії та ускладнення:

Рецидиви захворювання, нориця 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації суміжних фахівців та інструкцій призначених препаратів.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Залежить від конкретного діагнозу                                                              

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим

з дакріоциститом гострим

Код МКХ – 10

Н 04.3; Р 39.1

Ознаки та критерії діагностики:

Дакріоцистит (Dacriocystitis acuta) – гостре запалення сльозового мішка (флегмона). Обструкція носослізного протоку. Гематогенна дисемінація або поширення інфекції з синусів або інших прилеглих вогнищ (дакріоцистит у дітей, халазіон), травма. Найчастіше захворювання викликає золотистий стафілокок та стрептококи, у дітей слід враховувати можливу наявність H.influenzae. Хворі скаржаться на біль, почервоніння і набряк над сльозовим мішком, сльозотечу, виділення, гарячку.

Гіперемія і болюча припухлість з назального боку нижньої повіки, що поширюється на періорбітальну ділянку з цього боку. При натисканні на слізний мішок можуть з’явитися гнійні виділення із слізної точки. Немає проптозу, обмеження рухів ока та болю при рухах ока (на відміну від целюліту орбіти). Пацієнт іноді не може розплющити око внаслідок набряку повік.

Флегмонозний дакріоцистит у новонароджених дітей: підвищення температури тіла, набряк і гіперемія біля медіального кута ока, сльозотеча.  

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Пальпація

3. Візометрія

4. Периметрія

5. Біомікроскопія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

6. КТ – при травмі

Консультації спеціалістів за показаннями:

ЛОР (при необхідності)

Характеристика лікувальних заходів:

У дорослих: до флуктуації – консервативна терапія: антибіотикотерапія (загальна), теплі компреси на ділянку запалення 3 рази на день, УВЧ; при наявності кон’юнктивіту – антибактеріальні краплі. При наявності флуктуації – розріз у місці найбільшого випинання з дренуванням; з вмісту роблять мазок (фарбують за Грамом) і посів. Не слід зондувати слізні канали у гострій стадії інфекції у дорослих.

При флегмонозному дакріоциститі новонароджених: введення літичної суміші для зниження температури (1 мл 4% розчину амідопиріну; 0,1 мл 50% розчину аналгіну, та 0,2 мл 2,5% розчину пипольфену); зондування нососльозового протоку, промивання сльозових шляхів розчином антибіотиків, щоденне обколювання сльозового мішка антибіотиком; в подальшому –  зондування та промивання сльозових шляхів (2 рази). Загальна терапія – антибіотики в/м

Кінцевий очікуваний результат - одужання.

Термін лікування – 7 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність запального процесу, прохідність сльозових шляхів

Можливі побічні дії та ускладнення:

Пошкодження орбітальної фасції, рецидив захворювання.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Дієтичних обмежень немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний  2-3 тижні

Подальші рекомендації – огляд  та промивання сльозових шляхів через  тиждень  після виписки.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з дакріоциститом хронічним

Код МКХ – 10

Н 04.3

Ознаки та критерії діагностики:

Дакріоцистит (Dacriocystitis chronica) – хронічне запалення сльозового мішка.  Обструкція носослізного протоку. Незапальна припухлість у місці слізного мішка. Хворі скаржаться на сльозотечу, виділення гною з слізних точок  при натисканні на ділянку слізного мішка. Причини - дивертикул сльозового мішка, дакріоліти, оперативне втручання на носі або носових пазухах, травма.

Гостра закупорка носослізного протока дакріолітом (скупчення епітеліальних клітин, аморфного детриту, ліпідів та кальцію) – може викликати гострий неінфекційний дакріоцистит (біль, помірне незапальне збільшення слізного мішка); лікування хірургічне – механічне видалення дакріоліту або дакріоцисториностомія

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Пальпація

3. Візометрія

4. Біомікроскопія

5. Промивання сльозових шляхів.

6. Контрастна рентгенографія сльозового мішка

7. КТ – при травмі

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

6. Мазок з вмісту мішка (фарбування за Грамом), посів - на кров’яний  агар (у дітей – на шоколадний агар)

Консультації спеціалістів за показаннями:

ЛОР (при необхідності)

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування хірургічне:

1. Дакріоцисториностомія з інкубацією кісткового отвору.

2. Лазерна дакріоцисториностомія з дренуванням 

3. Повітряна катетерізація нососльозового протока

Загальна терапія – антибіотики в/в; в/м або перорально до зняття  швів (5-7 днів).

Місцево – антибактеріальні краплі до і після операції. Промивання сльозових шляхів після операції – 2-3 рази.

        У дітей спочатку треба проводити дренування нососльозового каналу, при неефективності – дакріоцисториностомія.

Кінцевий очікуваний результат - одужання.

Термін лікування  – 5 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність запального процесу,  сльозотечі, відновлення сльозовідведення. 

Можливі побічні дії та ускладнення:

Пошкодження орбітальної фасції, носова кровотеча, рецидив захворювання.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Дієтичних обмежень немає.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 3-х тижнів

Подальші рекомендації – огляд  через 2 тижні після виписки, промивання сльозових шляхів.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з дакріопсом

Код МКХ – 10

Н 04.1

Ознаки та критерії діагностики:

Дакріопс (Dacryops). Дакріопс – однокамерна ретенційна кіста, зустрічається у пальпебральній частині сльозової залози. Утворюється кіста внаслідок зарощення вивідних протоків залози. Еластична пухлина у в ділянці зовнішнього кута ока на верхньої повіці. Шкіра не змінена. При підніманні  верхньої повіки  біля зовнішньої частини верхньої перехідної складки видно вип’ячування у верхньому склепінні товстостінної кісти у вигляді прозорого пухиря.

Хворі скаржаться на новоутворення в ділянці зовнішнього кута верхньої повіки. 

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Пальпація

3. Візометрія

4. Периметрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

Консультац ії спеціалістів за показаннями:

Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування хірургічне – створення співустя між порожниною кісти та кон’юнктивальним  міхуром  методом прошивання кісти. Місцево – антибактеріальні краплі. Зняття шва після епітелізації – на 8-10 добу.

Кінцевий очікуваний результат – одужання. 

Термін лікування  – 3 дні

Критерії якості лікування:

Відсутність запального процесу, косметичний  ефект.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Рецидив захворювання.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає. 

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 2 тижні

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з „Сухим оком”

Код МКХ – 10

Н 04.1 (М 35.0 + Н 19.3

Н 02.1

Н 02.2

Е 50.0+ Н 13.8

Ознаки та критерії діагностики:

„Сухе око” – відноситься до „синдрому сухого ока”, який обумовлений  різноманітними причинами і об’єднує ксеротичні захворювання ока. Причиною сухого ока є рубцевий ксероз (трахома, пемфигус, опіки кон’юнктиви), недостатність вітаміну А, відносний ксероз (ектропіон, лагофтальм, симблефарон, екзофтальм), нейропаралітичний ксероз (пошкодження n. Ophthalmicus) синдром Сьогрена (недостатність сльозопродукції). Хворі скаржаться на відчуття стороннього тіла, іноді на сльозотечу, а також скарги, пов’язані  з основним захворюванням; при недостатності вітаміну А хворі скаржаться на нічну сліпоту (гемералопію). Відкрите око або його частина, переважно в нижній частині або міжпальпебральної ділянці, підсихає;  спостерігається надлишок слизу та детриту сльози, ниткоподібні нашарування на рогівці, кон’юнктива гіперемійована. При недостатності вітаміну А на кон’юнктиві по ходу очної щілини з’являються  бляшки Іскерського – Біто.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю (хірургічне лікування)

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія 

4. Біомікроскопія

5. Флюоресцеїнова проба

6. Проба Ширмера

7. Алгезіметрія    

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Імунограма

6. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта

2. Ендокринолога

3. Невропатолога

4. ЛОР 

Характеристика лікувальних заходів:

Консервативне лікування: штучні сльози та очні змазки, обтурація сльозових канальців (тимчасова або постійна)

Хірургічне лікування – виправлення положення повіки (ектропіон, лагофтальм) – блефаропластика, роз’єднання  повік при симблефароні і кон’юнктивопластика,  блефарорафія при екзофтальмі і нейропаралітичному кератиті, декомпресія орбіти – при тиреоїдному екзофтальмі, пластика нижньої сльозової точки, створення штучного виверту нижньої сльозової точки, пересадка стенонової протоки у кон’юнктивальний  мішок. Місцево – краплі кортикостероїдів та антибіотиків,  краплі  „штучна сльоза”. При А-вітамінній недостатності – перорально вітамін А. При синдромі Сьогрена – введення кортикостероїдів в орбітальну сльозову залозу.

Кінцевий очікуваний результат – одужання. 

Термін лікування  – 5-7 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність або зменшення запального процесу, змикання повік, зупинка сльозотечі, просвітлення рогівки, косметичний  ефект.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Рецидив захворювання. Гіпер- або гіпоефект при блефаропластиці.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації. 

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – в залежності від основного захворювання та оперативного втручання ( не менше 2-3 тижнів)

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з сльозостоянням  „Епіфора”

Код МКХ – 10

Н 04.2

Н 04.5

Q 10.5

Ознаки та критерії діагностики:

Епіфора (Epiphora) – сльозостояння і сльозотеча. Розрізняють нейрогенну, рефлекторну (гіперсекреція сльозної залози) сльозотечу та сльозотечу, пов’язану с порушенням прохідності сльозових шляхів.

Причиною непрохідності сльозових шляхів є: вроджені аномалії слізних точок і канальців – закриття слізної точки плівкою, атрезія слізних точок, атрезія слізних канальців, дислокація слізних точок, наявність мембрани в дистальному кінці носослізної протоки, ретенційна кіста сльозового мішка, а також набута непрохідність сльозових шляхів  в наслідок запального процесу – слізних точок (звуження та облітерація слізних точок) та еверсії нижньої слізній точки, дакріоліт  в слізному мішку).

Симптоми: розширення слізного струмка, сльозостояння та сльозотеча, може бути  виворот нижньої повіки та слізної точки, слизисто-гнійне виділення  із слізної точки.  

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень – офтальмолог поліклініки 

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія 

3. Біомікроскопія

4. Проба Веста -Тихомирова

5. Зондування та промивання слізних шляхів

6. Рентгенографія сльозових шляхів

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs–антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Невропатолога

2. ЛОР

3. Педіатра

Характеристика лікувальних заходів:

Атрезія слізної точки – лікування хірургічне – створення нової слізної точки при наявності слізного канальця; при звуженні слізної точки (рубцевий стеноз) – її розширення (операція Арльта), атрезія слізних канальців (повне зарощення або відсутність) – створення сполучення кон’юнктивальної порожнини зі слізним мішком (лакодакріостомія), при часткових стриктурах нижнього канальця – відновлювання прохідністі канальця (операції з дренуванням канальця), при стенозі носослізної протоки –зондування з промиванням, при неефективності – дренування або дакріоцисторіностомія, при стенозі слізного мішка – дакріоцисторіностомія, еверсія слізної точки – операції по відновленню нормального положення слізної точки або повіки. При дислокації слізної точки – операція створення нового внутрішнього кута ока, який би співпадав зі слізною точкою.  При дакріоліті –видалення дакріолітів з мішка; при ретенційній кісті слізного мішка – дакріоцисториностомія.

У дітей – закриття нижньої слізної точки плівкою – лікування хірургічне,  прокол плівки з промиванням слізних шляхів; при дакріоциститі новонароджених – масаж слізного мішка 2-4 рази на добу, при неефективності – зондування та промивання слізних шляхів, при стійкий непрохідності – дакріоцисторіностомія. Консервативна терапія включає застосування антибактеріальних крапель та кортикостероїдів в краплях.

Кінцевий очікуваний результат – одужання. 

Термін лікування  – 3-5 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність запального процесу, прохідність сльозового канальця. 

Можливі побічні дії та ускладнення:

Гіпоефект 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає 

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 1-3 тижні.                                                                

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з абсцесом орбіти

Код МКХ – 10

Н 05.0       

Ознаки та критерії діагностики:

Абсцес орбіти (Abscessus orbitalis) – який проявляється субперіостальним абсцесом, остеоперіоститом або целюлітом  орбіти. Причиною є запалення назальних пазух.

Остеоперіостит може локалізуватися у передній частині орбіти – ізольоване запалення кісток орбіти, припухлість орбітальної стінки та її болючість, набряк повік та слизової, гіперемія кон’юнктиви. Гній може прориватися на зовні – тоді разом з гноєм відходять і секвестри кісток, або в орбітальну клітковину. При локалізації процесу в задньому відділі орбіти розвинеться екзофтальм, болючість та обмеження рухів ока, зниження зору.

Субперіостальний абсцес – гній проривається до орбіти із носових пазух (сфероїдального синусу або задніх решіток), локалізується під  періостом на внутрішній стороні орбіти, викликає екзофтальм з боковим зміщенням ока, обмеження рухів ока, стиснення зорового нерва та зниження зору.

Целюліт або флегмона орбіти – розвивається раптово, важкий загальний стан хворого, підвищення температури тіла, набряк повік та хемоз, біль у орбіті та голові, біль при пальпації, екзофтальм, обмеження рухів ока та біль при рухах.

Гнійний теноніт – невеликий  екзофтальм, біль при рухах ока, та їх обмеження, можлива диплопія, набряк повік  та кон’юнктиви. Причини: найчастіше запальні процеси ока.

Збудниками запальних процесів є стафілококи, стрептококи, туберкульоз, сифіліс. Туберкульозний та сифілітичній періостити мають хронічний перебіг, прориваються назовні з утворенням фістули.

Хворі можуть скаржитись на біль, косоокість, почервоніння ока, зниження зору.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю ( хірургічне лікування )

Обстеження:

1. Зовнішній огляд  

2. Візометрія

3. Периметрія 

4. Рентгенографія орбіти

5. КТ

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs–антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Невропатолога

2. ЛОР

3. Педіатра

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування: 1. хірургічне – при целюліті та абсцесах – проста орбітотомія з дренуванням.

 2. Консервативна терапія – призначити в/в антибіотики широкої дії.

Кінцевий очікуваний результат – одужання. 

Термін лікування  – 7-10 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність запального процесу. 

Можливі побічні дії та ускладнення:

Хвороба може ускладнюватися розвитком менінгіту або тромбозом кавернозного синусу. 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає 

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 3-4  тижні.  Лікування основного захворювання (туберкульоз, сифіліс).

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з гранульомою орбіти

Код МКХ – 10

Н 05.1

Ознаки та критерії діагностики:

Гранульома орбіти – хронічне неспецифічне запалення – вузловий або дифузний ліпогранульоматоз орбітальної клітковини, що приводить до утворення фіброзної тканини. Симптоми: екзофтальм прямий або з боковим зміщенням ока в залежності від локалізації процесу, обмеження рухів ока,  збліднення диска зорового нерва та зниження гостроти зору (при локалізації у м’язовій  вирві).

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд повік

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Екзофтальмометрія

5. УЗІ орбіти 

6. Рентгенографія черепа та грудної порожнини

7. КТ

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs–антиген

6. Імунограма

7. Реакція Манту

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Невропатолога

2. ЛОР

3. Фтизіатра

4. Педіатра

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування: хірургічне – проста орбітотомія. В інших випадках псевдопухлини (Саркоїд Бека, туберкульома, сифілома, гранульоматоз Вегенера) – лікування  консервативне в залежності від встановленого діагнозу.

Кінцевий очікуваний результат – одужання. 

Термін лікування  – 10 днів

Критерії якості лікування:

Видалення новоутворення. Відсутність запального процесу. 

Можливі побічні дії та ускладнення:

Втрата зору, птоз, обмеженість рухів ока, диплопія, косоокість, ретробульбарна гематома. 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає 

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 3-4  тижні. Диспансерний нагляд, можливі повторні операції (косоокість, птоз та інше). Лікування основного захворювання (саркоїдоз, гранульоматоз Вегенера, туберкульоз, сифіліс та інші).

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з гематомою, набряком очної ямки

Код МКХ – 10

Н 05.2

Ознаки та критерії діагностики:

Гематома ретробульбарна – крововилив в ретробульбарний простір. Причини – контузії орбіти, пошкодження судин при ретробульбарній анестезії, патологічний стан судинної стінки та системи  згортання крові (гемофілія, хвороба Верльгофа, лейкоз, варикозне поширення вен орбіти та інші). Клініка: екзофтальм, обмеженість рухів ока, диплопія, крововилив під  шкіру  повік  та кон’юнктиву, зниження зору. Крововилив під шкіру повік  у вигляді „окулярів” , що  з’являється через добу або пізніше – це ознака переломів основи черепа.

Набряк очної ямки – алергічний ангіоневротичний набряк Квінке або токсикоалергічний, набряк внаслідок запалення носових пазух, супроводжується екзофтальмом, можлива диплопія, обмеженням рухів ока періорбітальним набряком, екхімозом.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Тонометрія

5. Пальпація (наявність крепітації)

6. Екзофтальмометрія

7. УЗІ орбіти

8. Рентгенографія черепа при травмі

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs–антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Невропатолога

2. Нейрохірурга

3. ЛОР

4. В залежності від діагнозу - консультація алерголога, гематолога

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування: холод (лід) на ділянку орбіти 1-2 доби, осмотерапія – гліцерил по 1-2 г/кг, в/в – манітол, фуросемід, в/м – етамзілат, емоксипін. Хірургічне лікування проводять при наявності диплопії та падінні зору (стиснення зорового нерва) – латеральна кантотомія і кантолізис, проста орбітотомія.

Кінцевий очікуваний результат – одужання. 

Термін лікування  –  7 днів

Критерії якості лікування:

Регресія симптомів.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток целюліту орбіти. При великих крововиливах у разі пошкодження зорового нерву (атрофія) або розвитку нейропаралітичного кератиту зниження зору може набути стійкого характеру. 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає 

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 2-3  тижні. Диспансерний нагляд, лікування ускладнень.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з кістою орбіти

Код МКХ – 10

Н 05.8

Ознаки та критерії діагностики:

Кіста орбіти – подібно до новоутворення з рідким  або кашкоподібним змістом. Кісти орбіти треба диференціювати з менінгоцеле і енцефалоцелє. Дермоїдні та епідермоїдні кісти зустрічаються у дітей від народження, так і у молодих людей, прогресують повільно. Локалізуються у верхній частині  орбіти або за її межами – ззовні орбіти на верхній повіці та брові з виличного боку. При локалізації в орбіті - викликає екзофтальм зі зміщенням ока до носа, можливі візуальні порушення.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Пальпація

5. УЗІ орбіти

6. Рентгенографія

7. КТ

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs–антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Невропатолога

2. Нейрохірурга

3. ЛОР

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування хірургічне – повне  видалення кісти

Кінцевий очікуваний результат – одужання. 

Термін лікування  –  3-5 днів

Критерії якості лікування:

Регресія симптомів.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Рецидив захворювання, пошкодження орбітальних тканин

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає 

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 2-3  тижні. Диспансерний нагляд.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з кон’юнктивітами гострими

Код МКХ – 10

Н 10.1;

Н 10.2;

Н 10.3; 

Н 13.1*

Ознаки та критерії діагностики:

Гострий кон’юнктивіт – набряк повік, виділення та злипання повік, гіперемія та набряк  кон’юнктиви.

Гонобленорея у дітей (офтальмія новонароджених): І стадія – інфільтрація, ІІ стадія – гноєтеча (дуже велика), ІІІ стадія – проліферації. Збудник - Neiseria gonorrhea.

Гонобленорея у дорослих – процес однобічний, теж має стадійний перебіг.

Пневмококовий кон’юнктивіт – збудник диплокок Френзель – Вексельбаум

Дифтерійний кон’юнктивіт – твердий набряк повік, кон’юнктива бліда покрита брудно-сірими плівками, щільно зв’язаними зі кон’юнктивою.

Гострий епідемічний кон’юнктивіт – збудник паличка Коха-Викса, на кон’юнктиві фолікули дрібно крапчасті крововиливи.

Епідемічний геморагічний кон’юнктивіт: біль, фотофобія, слизисто-гнійні виділення, гіперемія кон’юнктиви, характерним є субкон’юнктивальні геморагії.  

Аденовірусний кон’юнктивіт – водянисті слизові виділення, фолікули, збільшені перед вушні лімфатичні вузли.

Герпетичний кон’юнктивіт – збудник Herpes simplex, однобічна фолікулярна кон’юнктивальна реакція, інколи – герпетичні везикули на шкірі вздовж краю повіки, збільшення передвушних лімфатичних вузлів.

Атопічний (весняний) кон’юнктивіт – свербіння, сезонні рецидиви, великі кон’юнктивальні сосочки під верхньою повікою („бруківка”) або вздовж лімбу.

Алергічний кон’юнктивіт (сінна лихоманка) – свербіння, водянисті виділення, алергія в анамнезі, хемоз кон’юнктиви, кон’юнктивальні сосочки, лімфатичні вузли не збільшені. 

Хвороба Ньюкасла: Інфікування від домашніх птахів, починається гостро-гарячка, головні болі, преарикулярна  лімфаденопатія; гіперемія і хемоз кон’юнктиви, пекучий біль, серозне або слизисто-гнійне виділення, фолікульоз кон’юнктиви. Хвороба триває 7-10 днів.

Рівні надання медичної допомоги:

Перший  рівень – сімейний лікар

Другий рівень – офтальмолог  поліклініки

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Біомікроскопія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Аналіз  мазка зіскобу кон’юнктиви нижньої повіки (фарбування за Грамом)

6. Посів вмісту на чутливість до антибіотиків

7. Імунограма при алергічному процесі

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта або педіатра

2. Венеролога (гінеколога, уролога)

Характеристика лікувальних заходів:

Консервативне лікування: при гонобленореї  – при хемозі і набряку повік хворого госпіталізують і в/в вводять цефтріаксон по 1 г кожні 12-24 години (дітям згідно анотації засобу), промивання очей фізіологічним розчином 4 рази на день до припинення виділень, еритроміцинова  мазь 4 рази на день або  інстиляції – краплі ципрофлоксацину кожні 2 години, тетрациклін або еритроміцин перорально по 250-500 мг 4 рази на день або доксициклін 100 мг 2 рази на день – протягом 2-3х тижнів (дітям згідно анотації засобу).

При дифтерійному кон’юнктивіті – госпіталізація у інфекційне відділення, протидифтерійна сироватка в дозах відповідно віку, промивання 2% розчином борної кислоти, краплі антибіотиків – бензілпенициліну, 1% розчин канаміцину, 1% розчин еритромиціну, 20-30% розчин альбуциду, мазі – тетрациклінова, еритромицінова.

Гострий епідемічний кон’юнктивіт– промивання розчином калію перманганату 1:5000, антибактерійні краплі –  окомістин 0,01%;  нормакс 0,3%; офтаквікс 0,5%; уніфлокс 0,3%; краплі з вмістом ципрофлоксацину, кортикостероїди.

Епідемічний геморагічний кон’юнктивіт – застосування очних крапель - противірусних, протизапальних та кортикостероїдів.

Аденовірусний кон’юнктивіт – інстиляції  противірусних крапель: полудан, окоферон,  офтальмоферон, інтерферон, дезоксірибонуклеаза; закладати теброфенову 0,5% мазь; кортикостероїди – дексаметазон.

Герпетичний кон’юнктивіт: інстиляції противірусних крапель – актипол 0,007%; полудан; ідоксурідин 0,1  %;  окоферон, 1% трифлюоротимідин (Вир оптик) та інші.

Алергічні кон’юнктивіти: наклоф 0,1%  аломід;  0,1%; алергодил  0,05%;  візин 0,05%;  кетотифен 0,25%;  хайкром 2% та інші;  кортикостероїди – дексаметазон 0,1%.

Атопічний кон’юнктивіт: інстиляції протиалергічних крапель, десаметазон; при торпідному  перебігу та великих сосочках – кріотерапія.

Хвороба Ньюкасла: специфічного лікування немає, застосовують з метою профілактики вторинної інфекції антибактеріальні краплі (неоміцин, полімиксин В, бацітрацин.

Кінцевий очікуваний результат – одужання.

Тривалість лікування – амбулаторно 1-2 тижні; за показаннями та при ускладненнях – лікування в стаціонарі офтальмологічного профілю.

Критерії якості лікування:

Регресія симптомів запалення.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток кератиту, виразки  рогівки.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з кон’юнктивітами хронічними

Код МКХ – 10

Н 10.4; Н 13.1*

А 71.1 + Н 13.1*

А 74.0 + Н 13.1*

Н 10.8

Ознаки та критерії діагностики:

Хламідійний  кон’юнктивіт – слизові виділення, злипання повік, гіперемія та фолікули кон’юнктиви, збільшені передвушні  лімфатичні вузли. Обстеження батьків (гінеколог, уролог).

Трахома. І стадія – незрілі фолікули на кон’юнктиві верхньої повіки, поверхневий точковий кератит  та панус, болючі та збільшені передвушні лімфовузли.

ІІ стадія – кон’юнктива верхньої повіки суцільно вкрита фолікулами (ІІа) або гіпертрофованими сосочками (ІІб) у поєднанні з субепітеліальними інфільтратами на верхній частині рогівки, панусом та фолікулами на лімбі.

ІІІ стадія – фолікули та рубцеві зміни кон’юнктиви верхньої повіки.

ІV стадія – фолікули відсутні, виражені рубцеві зміни.

Ускладнення: важкий ксерофтальм, трихіаз, ентропіон, кератит, рубцеві зміни рогівки, фіброваскулярний панус, ямки Герберта – рубцеві зміни після фолікулів на лімбі, бактеріальна суперінфекція та виразкування рогівки.

Окулогландулярний кон’юнктивіт (Паріно) – почервоніння ока, гнійно-слизові виділення, відчуття стороннього тіла, видиме збільшення передвушних та підщелепних лімфатичних вузлів з того ж боку. Гарячка, висипка, фолікулярний кон’юнктивіт.

Етіологія: подряпина котом, туляремія, туберкульоз, сифіліс, мононуклеоз, епідемічний паротит та інше.

Дерев’яний  кон’юнктивіт – переважно двобічний, ідіоматичний кон’юнктивіт у дітей. Раптово з’являється  фібринозний ексудат і після нього наступає масивна інфільтрація компактної грануляційної тканини, на верхній  тарзальній кон’юнктиві можливо помітити грубу, білувату, „деревну” мембрану.

Рівні надання медичної допомоги:

Перший рівень – сімейний лікар

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Біомікроскопія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Гемокультура

6. Імунофлюоресцентний тест на хламідії

7. Посів вмісту кон’юнктивального  мішка на хламідії

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта

2. Педіатра

3. Фтизіатра

Характеристика лікувальних заходів:

Хламідійний кон’юнктивіт: місцево – антибактеріальні краплі (окомістин 0,01%; уніфлокс 0,3%;  колбіоцин; еубітал), кортикостероїди в краплях; мазі – тетрациклінова, еритроміцинова (2-3 тижні); тетрациклін або еритромицін перорально 4 рази на день протягом 2-3 тижнів.

Трахома:  мазі – тетрациклінова, ерітроміцинова або сульфацетаміду 3-4 тижні; тетрациклін або еритроміцин перорально 250-500 мг 4 рази на день протягом 3-4 тижнів. (дітям до 8 років антибіотики тетрациклінової групи – протипоказані).

Окулогландулярний кон’юнктивіт: теплі компреси на ділянки з болючими лімфатичними вузлами, антипіретики, антибактеріальні краплі (гентаміцин), мазь бацитрацину, поліміксину В; тетрациклін – перорально. Туляремія: стрептоміцин по 1 г в/м 2 рази на день протягом 7 днів, гентаміцин в краплях кожні 2 години протягом тижні, потім 5 разів на день до повного одужання.

Дерев’яний  кон’юнктивіт: місцево – циклоспорини.

Кінцевий очікуваний результат – одужання.

Термін лікування – 1-2 тижні.

Критерії якості лікування:

Регресія симптомів запалення.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток кератиту, виразки  рогівки.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 2-3  тижні.(в залежності від діагнозу та ускладнень).

Повне обстеження ока через 1-2 тижні до повного одужання

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з субкон’юнктивальним

крововиливом

Код МКХ – 10

Н 11.3

Характеристика лікувальних заходів:

Сукон’юнктивальний крововилив (Hyposphagma) – скарги на почервоніння ока;  кров під кон’юнктивою. Етіологія: кашель, травма, гіпертонічна хвороба, патологія  згортання крові, ідіопатичний крововилив.

Рівні надання медичної допомоги:

Перший рівень – сімейний лікар

Другий рівень –  офтальмолог поліклініки

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Тонометрія

6. АТ (артеріальний тиск)

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

У більшості випадків лікування не потребує; краплі калію йодиду 3% 2-3 рази на день.

Кінцевий очікуваний результат – одужання.

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий працездатний. Обстеження та лікування гіпертонічної хвороби.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з птеригієм, псевдоптеригієм

Код МКХ – 10

Н 11.0

Н 11.9

Ознаки та критерії діагностики:

Птеригій (Pterygium) – сполучнотканинно-судинна  складка кон’юнктиви з внутрішнього боку ока трикутної форми, яка поширюється на рогівку. Скарги на подразнення  та почервоніння ока.

Псевдоптеригій – або рубцевий птеригій який утворюється після виразкування рогівки та опіків кон’юнктиви біля лімба.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Біомікроскопія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування хірургічне – видалення птеригіума. Післяопераційне лікування – краплі антибіотиків та кортикостероїдів.

Кінцевий очікуваний результат – одужання.

Термін лікування - 3 дні.

Критерії якості лікування:

Регресія симптомів запалення.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток кератиту, язви рогівки, рецидив захворювання

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає 

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 1-2 тижні.  Захист  очей від сонця, вітру. 

Огляд - через 1-2 тижні.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з симблефароном

 Код МКХ – 10

 Н 11.2;  Н 13.3;  Q 10.3

Ознаки та критерії діагностики:

Симблефарон (Symblepharon) – зрощення кон’юнктиви повік з кон’юнктивою очного яблука.

Причини: рубцевий пемфігоїд очей, синдром Стівена-Джонсона, хімічний опік, довготривалий запальний процес, епідемічний кератокон’юнктивіт, атопічний кон’юнктивіт, радіація.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Перевірка рухів ока та повік

3. Візометрія

4. Периметрія

5. Біомікроскопія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Розгорнутий аналіз крові та визначення рівня електролітів (при синдромі Стивенса-Джонсона)

3. Загальний аналіз сечі

4. Кров на RW

5. Цукор крові

6. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування хірургічне:

Симблефарон після опіків – розсікання зрощень і кон’юнктивопластика (або пересадка слизової губи) або комбінація з блефаропластикою.

Симблефарон внаслідок очного пемфігуса – циклофосфамід (Цитоксан), азатіопрін, кортикостероїди перорально; краплі - антибактеріальні та кортикостероїдів; хірургічне лікування – конюнктивопластика, пересадка слизової оболонки губи, блефаропластика.

Симблефарон при синдромі Стивенса-Джонсона: місцево – краплі  кортикостероїдів без консервантів, мазь еритроміцину або бацітрацину 2-3 рази на день, штучні сльози, циклоплегіки, розділяти зрощення скляною паличкою двічі на день; системно – преднізолон перорально по 80-100 мг на день та ранітидин  по 150 мг двічі на день, наводнення організму, при трихіазі – епіляція або кріотерапія; при ентропіоні – хірургічне лікування.

Кінцевий очікуваний результат – покращення  стану кон’юнктивального мішка.  

Термін лікування – 5-7  днів.

Критерії якості лікування:

Регресія симптомів запалення.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток кератиту, язви рогівки, рецидив захворювання (пемфігус, синдром Сименса-Джонсона) 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає 

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 3-4 тижні. Загальне лікування пемфігуса та синдрома Стивенса-Джонсона.

Диспансеризація.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з епісклеритом

Код МКХ – 10

Н 15.1

Ознаки та критерії діагностики:

Епісклерит (Episcleritis) – Секторальне або дифузне почервоніння ока (застій в епісклеральних судинах), чутливість у ділянці запалення або вузлика. Запальне захворювання епісклери  різного походження (супутнє системне захворювання сполучної тканини, анкілозуючий спондиліт, вузликовий періартеріїт, сифіліс, подагра, гіпертонічна хвороба, туберкульоз та інше.

Скарги  на раптове почервоніння та помірну болючість одного або обох очей

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Рентгенографія придаткових пазух

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Імунограма

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Імунолога-алерголога

3. Дерматолога

Характеристика лікувальних заходів:

   Місцево:

1. інстиляції кортикостероїдів – 2,5%   суспензія гідрокортизону,  0,3% преднізолону, 0,1% дексаметазоу по 1-2 краплі  6 разів на день;  протизапальні  краплі - макситрол, максидекс, ципромед, гаразон, пренацид по 4-6 разів на день; суміш - 2% розчину амидопірину з розчином адреналіну гідрохлориду; краплі нестероїдних засобів – дікло-Ф, окуфлур.

Системна терапія: перорально – кортикостероїди та не стероїдні протизапальні засоби, циклофосфамід.

Кінцевий очікуваний результат – одужання.

Термін лікування – 21 день

Критерії якості лікування:

Відсутність запального процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Перехід у склерит. 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  4-5 тижнів

Подальші рекомендації – уникати переохолодження

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим із склеритом

Код МКХ– 10

Н 15.0

Ознаки та критерії діагностики:

Склерит (Scleritis) – запальне захворювання склери різного походження (супутнє системне захворювання сполучної тканини, анкілозуючий спондиліт, вузликовий периартеріїт, сифіліс, подагра, гіпертонічна хвороба, туберкульоз та інше. Клінічні форми склериту: 1. Дифузний передній склерит – поширений запальний процес переднього сегменту ока; 2. Вузликовий передній склерит – нерухомі запальні вузлики (вузлик),  3. Некротизуючий передній (склера стає прозорою, видно пігмент судинної оболонки, висока летальність, зумовлена системними запальними процесами) та задній (майже безсимптомний, зустрічається у хворих з ревматоїдним артритом) склерити, 4. Задній склерит – обмеження рухів ока, проптоз, біль,  на очному дні – відшарування сітківки або судинної оболонки  ексудатом, набряк диска, крововиливи в сітківку, хоріоїдальні складки

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Тонометрія

7.  Рентгенографія придаткових пазух

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Цукор крові

3. Загальний аналіз сечі

4. Кров на RW

5. Імунограма

6. Реакція Манту

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Стоматолога

3. Імунолога-алерголога

4. Дерматолога

Характеристика лікувальних заходів:

Місцево: 1. інстиляції кортикостероїдів – 2,5%   суспензії гідрокортизону,  0,3% преднізолону, 0,1% дексаметазону по 1-2 краплі  6 разів на день;  протизапальні  краплі - макситрол, максидекс, ципромед, гаразон, пренацид по 4-6 разів на день; суміш - 2% розчину амидопірину з розчином адреналіну гідро хлориду; краплі нестероїдних засобів – дікло-Ф, окуфлур, антибактеріальні краплі специфічної дії, введення антибіотиків та кортикостероїдів під кон’юнктиву.

Системна терапія: перорально – ібупрофен по 400-600 мг 4 рази на день або індометацин по 25 мг 3 рази на день на протязі тижні; преднізолон 60-100 мг 1 раз на день протягом кількох днів поступово знижаючи дозу; циклофосфамід, десенсибілізуючи засоби, засоби специфічної терапії.

Кінцевий очікуваний результат – одужання.

Термін лікування – амбулаторно 25 днів, при необхідності – госпіталізація в стаціонар офтальмологічного профілю на 10 днів.

Критерії якості лікування:

Відсутність запальних  симптомів. Стабілізація процесу.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Утворення абсцесу склери, кератит,  потоншання рогівки, увеїт

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  4-5 тижнів

Подальші рекомендації – уникати переохолодження.

Лікування загального захворювання.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим із стафіломою склери (ектазією склери)

Код МКХ– 10

Н 15.8

Ознаки та критерії діагностики:

Стафілома (Staphyloma) – потоншання склери у передньому відрізку ока з  просвічуванням судинного тракту  (війкового тіла або судинної оболонки). Ектазія склери – випинання склери в ділянці заднього полюса ока (задня стафілома) при високій прогресуючий міопії.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій  рівень – стаціонар  офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Тонометрия

7.  КТ (при міопії)

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Hba-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Стоматолога

3. ЛОР

Характеристика лікувальних заходів:

Консервативне лікування – міотики, діакарб

Хірургічне лікування – термокоагуляція стафіломи, висікання склери зі стафіломи за Камо, резекція склери, склеропластичні операції – після видалення стафіломи закриття дефекту склери трансплантатом широкої фасції стегна, гомосклери, твердою мозковою оболонкою.

Ектазія склери при міопії – склеропластична операція бандажного типу.

Кінцевий очікуваний результат – одужання.

Термін лікування – 5-7 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність стафіломи, косметичний ефект

Можливі побічні дії та ускладнення:

Пошкодження кришталика

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  3-4  тижнів.

Подальші рекомендації – контролювати внутрішньоочний тиск, уникати травмування ока. 

Лікування загального захворювання міопії).

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з виразкою рогівки

Код МКХ – 10

  Н 16.0

  Н 19.2*

Ознаки та критерії діагностики:

Виразка рогівки (Ulcus corneae) – некроз та відторгнення тканини рогівки під впливом інфекції. Скарги на почервоніння ока, помірний або сильний біль, фотофобію, зниження гостроти зору, виділення з ока. Дефект епітелію та строми, потоншання рогівки, набряк строми, складки десцеметової оболонки, слизово-гнійне виділення, гіпопіон.

Етіологія: найчастіше бактеріальна, грибкова, та вірусна інфекції (простий герпес), амебна.

Виразка Мурена – одно- або двобічне, ідіопатичне, болюче потоншання та виразкування рогівки з запаленням, васкулярізацією, часом виникає перфорація. Розрізняють два типи виразки Мурена. Перший тип, так звана торпедна (або обмеженого типу) виразка однобічна і яка піддається консервативному  лікуванню. Другий тип – двобічний процес, який зустрічається у нігерійців, важко піддається лікуванню.

Акантамебний кератит – це інфекційне ураження рогівки у хворих які носять контактні лінзи і не дотримуються гігієни носіння контактних лінз, плавають чи приймають гарячі ванни, не знімаючи контактних лінз. Інтенсивний біль, почервоніння ока, епітеліальні або субепітеліальні інфільтрати, може бути інфільтрат строми рогівки у вигляді кільця, виразка.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій  рівень –стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Забарвлення флюоресцеіном

6. Рентгенографія придаткових пазух

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Hba-антиген

5. Мікроскопія мазка з виділень

6. Посів з виразки

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Стоматолога

3. ЛОР

Характеристика лікувальних заходів:

Консервативне лікування – мідриатики, антибіотики місцево -  концентровані розчини тобраміцину або гентаміцину (15 мг/мл) щогодини,  чергуючи з концентрованими розчинами  цефазоліну (50 мг/мл) або ванкоміцину (25 мг/мл). Це означає, що хворому закапують по одній краплі кожних 30 хвилин. При малих, периферичних інфільтратах – альтернативою є ципрофлоксацин 0,3% по 2 краплі кожних 15 хвилин протягом 6 годин, потім по 2 краплі кожних 30 хвилин. Субкон’юнктивально (у важких випадках) вводять гентаміцин (20-40 мг і цефазолін 100 мг або ванкоміцин 25 мг.

При важкому перебігу процесу – антибіотики широкого спектру дії,  системно (згідно інструкції)

При перфорації рогівки – наскрізна кератопластика.

Грибковий кератит та виразка: до отримання результатів лабораторних даних проводять лікування як при бактерійної інфекції. При встановлені грибкової інфекції призначають натаміцин 5% в краплях кожні 1-2 години протягом дня і кожних 2 години вночі, мідріатики, якщо процес захоплює глибокі шари рогівки або прогресує призначають амфоретерицин В 0,15% (1,5 мг/мл) у краплях щогодини (особливо ефективний при кандідозі), флюконазол перорально 400 мг навантажувальна доза, потім по 200 мг.; міконазол або клотримазол 0,1%-1,0% у краплях щогодини (клотримазол особливо ефективний при аспергільозі). При перфорації (або загрозі) – наскрізна кератопластика.

Виразка Мурена – для установлення діагнозу виразки Мурена необхідно виключити системне захворювання. Лікування: місцево –кортикостероїди та антибіотики (для запобігання вторинної інфекції); кортикостероїди системно- преднізолон перорально 60-100 мг 1 раз на день та ранітидину 150 мг 2 рази на день, імуносупресори (циклофосфамід, метотрексат).

При прогресуванні виразки провести хірургічне висічення кон’юнктиви, застосувати кон’юнктивальній клапоть або кріотерапію, носити захисні окуляри протягом дня і захисну пов’язку  під час сну, оскільки є ризик перфорації при найменшій травмі.

Акантамебний  кератит – лікування: краплі антибіотиків (поліміксин, неоміцин, граміцидин, офтаквікс) кожні 0,5-2 години, пропрамідин ізетіонат (бролен) 0,1% у краплях  кожні 0,5-2 години, хлоргексідин 0,02% по 1 краплі кожні  2 години, клотримазол 1% в краплях кожних 2 години, перорально кетоконазол по 200 мг 2 рази на день або ітраконазол по 200 мг 1 раз на день.

Кінцевий очікуваний результат – одужання, покращення при язві  Мурена.

Термін лікування – 7-10 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність запалення. Рубцювання рогівки.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Перфорація рогівки, розвиток вторинної глаукоми.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  4-6 тижнів

Подальші рекомендації – щомісячний огляд хворого перші півроку, надалі - щоквартально. 

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з герпетичним кератитом (та кератитом при Herpes zoster)

Код МКХ – 10

Н 19.1*

Н 19.2*

Н 16.2

Ознаки та критерії діагностики:

Скарги на почервоніння ока, біль, світлобоязнь, сльозотечу, зниження зору, відчуття стороннього тіла.

Древовидний кератит – тонке, лінійне ураження, що нагадує гілку дерева, з бульбо-подібними розширеннями на кінцях, краї герметичних уражень трохи підняті, з набряклими клітинами епітелію, які забарвлюються флюоресцеїном, чутливість рогівки може бути знижена.

Дисковидний кератит – набряк строми рогівки круглої форми з інтактним епітелієм, ірит, преципітати, можливе підвищення внутрішньоочного тиску.

Картоподібний (географічний) кератит - великі амебоподібні виразки рогівки з дентритичними краями, набряк епітелію, дефект забарвлюється флюоресцеїном, чутливість рогівки  знижена, під епітеліальними ураженнями можуть формуватися рубці.

Нейротрофічна виразка – втрата чутливості рогівки, дефект епітелію, виразка овальної форми з сірими краями, ірит. Причини: простий герпес, герпес зостер, інсульт, неврома слухового нерва, ускладнення після хірургічного втручання на трійчастому нерві, опромінення ока.

Herpes zoster (оперізуючий лишай) – проявляється у вигляді болючого везикулярного дерматиту з гіпостезією або анестезією шкіри  в наслідок ураження n. Ophthalmicus. Ураження носовоціліарних нервів призводить до пошкодження ока у вигляді епітеліального, стромального кератиту або нейротрофічної виразки з втратою чутливості  рогівки.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Третій  рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Визначення чутливості рогівки обох очей (!)

6. Забарвлення флюоресцеїном

7. КТ (при інсульті, невромі слухового нерва)

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4.    Імуноферментний тест (ELISA)

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Невропатолога

3. ЛОР

Характеристика лікувальних заходів:

Деревовидний кератит, картоподібний (географічній) кератит – мідріатики, видалення інфікованого епітелію (екскоріація), противірусна терапія: трифлюоротимідин 1% в краплях або мазь відарабіну 5 разів на день, краплі ідоксурідину та інші,  ацікловіру 3% мазь 5 разів на день; субкон’юнктивально – гамаглобулін, інтерферон, полудан; десенсибілізуючі засоби.

Дисковидний кератит – мідріатики, краплі кортикостероїдів, противірусні краплі (деревовидний  кератит, противірусні мазі неефективні  при уражені строми), неспецифічні протизапальні краплі (наклоф), парабульбарно – дексаметазон; десенсибілізуючі засоби.

Нейротрофічна виразка – еритроміцинові мазь, тиснуча пов’язка на 24 години, надалі мазь застосовують 4 рази на день протягом 4-х днів або до згасання симптомів, штучні сльози кожні 2 години, при інфекційній виразці – краплі антибактеріальні; при необхідності – тарзорафія.

Herpes zoster (оперізуючий лишай) – перорально ацикловір по 800 мг 5 разів на день протягом 10 днів або фамцикловір по 500 мг 3 рази на день, ванцікловір по 1г 3 рази на день протягом 7 днів. На шкіру – вологі компреси та антибактеріальні мазі. Місцево: мідріатики,  антибактеріальні краплі та мазі, мазь ацикловіру при епітеліальному ураженні, при стромальних кератитах – кортикостероїди; знеболюючі засоби; бандажні  лінзи  або тарзорафію застосовують при торпидному  перебігу  та процес, що не піддається терапії. 

Кінцевий очікуваний результат – Відсутність запалення, покращення зору.

Тривалість лікування – амбулаторно 25 днів, в  стаціонарі 7-10 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність запалення. Рубцювання рогівки.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Бактеріальна та грибкова інфекція

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  4-5 тижнів

Подальші рекомендації – уникати переохолодження та стресів.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з поверхневим кератитом

(поверхневим кератитом Тайгесона, фотокератитом, сніжною сліпотою, смужкуватим, нитчастим кератитом)

Код МКХ – 10

Н 16.1

Ознаки та критерії діагностики:

Поверхневий точковий кератит є неспецифічним і здебільшого трапляється при таких захворюваннях: блефарит, синдром сухості ока, травма, носіння контактних лінз, опіки ультрафіолетовим промінням (при  електрозварюванні та відбите ультрафіолетове світло від снігу). На рогівці епітеліальні біло-сірі помутніння, неправильної зіркоподібної форми, погано забарвлюються флюоресцеїном.

Опіки ультрафіолетовим промінням – поверхневий точковий кератит - біло-сірі помутніння епітелію які забарвлюються флюоресцеїном,  помірний набряк рогівки.

Смужкуватий кератит – дрібні,  лінійні, вертикальні  подряпини внаслідок стороннього тіла під верхньою повікою.

Кератит Тайгесона – знаходять значно підвищену частоту HLA антигену DR 3.

При  нитчастому кератиті – на рогівці короткі ниткоподібні утвори з епітеліальних клітин та слизу. Етіологія – синдром сухості ока, кератокон’юнктивит  верхнього лімбу, рецидивуючі ерозії рогівки, нейротрофічна кератопатія, хронічна бульозна кератопатія.

Скарги на почервоніння ока, біль, світлобоязнь, сльозотечу, зниження зору, відчуття стороннього тіла.

Рівні надання медичної допомоги:

Перший рівень – сімейний лікар

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю (у випадку ниткоподібного кератиту та кератиту Тайгесона)

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Вивертання повік (для виключення стороннього тіла)

3. Візометрія

4. Периметрія

5. Біомікроскопія

6. Визначення чутливості рогівки

7. Забарвлення флюоресцеїном

8. Проба Ширмера

9. При необхідності – рентгенографія орбіти

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Ендокринолог

3. ЛОР

Характеристика лікувальних заходів:

Поверхневий кератит Тайгесона – застосовують краплі кортикостероїдів та антибактеріальні (офтаквікс).

Опіки від ультрафіолетових променів – холодні компреси, інстиляції анестетиків, мідріатики, мазь з антибіотиком, тиснуча пов’язка на 24 години на більш уражене око, вдома рекомендується закласти мазь у друге око та накласти пов’язку.

Смужкуватий кератит – краплі кортикостероїдів та антибактеріальні (офтаквікс та інші), видалення стороннього тіла кон’юнктиви.

Нитчастий кератит –  етіотропна терапія, видалення ниткоподібних утворень, штучні сльози, хлорид натрію 5% в краплях 4 рази на день,  „пов’язка” з м’якою контактною лінзою, антибактеріальні краплі з кортикостероїдами.

Кінцевий очікуваний результат – одужання.

Термін лікування – 7-10 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність запалення. Покращення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Вторинна бактеріальна та грибкова інфекція.

Рецидиви захворювання при кератитах Тайгесона та ниткоподібному.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  5-7 днів при опіках ультрафіолетовим промінням, смужкуватому кератиті, при поверхневому кератиті – 2-3 тижні.

При кератиті Тайгесона та ниткоподібному – 3-4 тижні.

Подальші рекомендації – використовувати захисні окуляри.

Диспансеризація при кератитах Тайгесона та ниткоподібному. 

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з рецидивуючою ерозією рогівки

Код МКХ – 10

Н 18.8

Ознаки та критерії діагностики:

Супроводжується приступами гострого болю, світлобоязню, сльозотечею під час сну та після пробудження, локальна шорсткість епітелію рогівки, забарвлюється флюоресцеїном. Зміни епітелію можуть зникнути протягом кількох годин від появи, тому їх не завжди виявляють під час обстеження. Виявляють точкові ураження рогівки або мікрокісти, якщо ерозія розвивається на фоні дистрофії, то буде присутня клініка дистрофії рогівки. Причини: дистрофії рогівки, подряпина рогівки в минулому, радіальна кератотомія, хірургічне втручання з приводу катаракти.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Визначення чутливості рогівки

6. Забарвлення флюоресцеїном

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Невропатолога

Характеристика лікувальних заходів:

Гострі епізоди – мідріатики, мазь з антибіотиком і тиснуча пов’язка на 24 години, якщо епітелій рогівки задерто і він утворює скупчення  і не загоюється – видалити патологічний епітелій. Якщо ерозія розміщена поза віссю зору з різко вираженою симптоматикою і рефрактерна до лікування – слід здійснити пункцію передньої строми рогівки, лазерна абляція поверхневої строми рогівки  показана при дистрофіях рогівки.

Кінцевий очікуваний результат – одужання..

Термін лікування – 5 днів 

Критерії якості лікування:

Відсутність запалення. 

Можливі побічні дії та ускладнення:

Дрібні рубці рогівки після пункції строми. 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  1-2 тижнів. Лікування основного захворювання (дистрофії)

Диспансеризація при дистрофіях рогівки.  

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з кератокон’юнктивітом  (фліктенульозом, верхнім лімбічним)

Код МКХ – 10

Н 16.2

Ознаки та критерії діагностики:

Скарги: сльозотеча, подразнення ока, різко виражена фотофобія, відчуття стороннього тіла.

Клініка фліктенульозу: малі білі вузлики на лімбі та рогівці, оточені розширеними судинами з кон’юнктиви, виразкування позаду ведучого краю, процес двобічний.

Причини: туберкульоз, гіперчутливість сповільненого типу (при стафілококовій інфекції) або інших інфекційних захворюваннях будь-якого органу.

Верхній лімбічний кератокон’юнктивіт: хронічне, рецидивуюче захворювання, спостерігається у дорослих жінок (20-70 років), ураження білатеральне, може проходити спонтанно. Клініка: сильна капілярна реакція – сосочки на кон’юнктиві верхньої повіки, дрібні точки яки забарвлюються флюоресцеїном у верхній частині рогівки, лімба, кон’юнктиви, набряк верхньої бульбарної кон’юнктиви, мікропанус та філаменти у верхній частині рогівки.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Забарвлення флюоресцеїном

6. Реакція Манту

7. Флюорографія грудної клітки

8. Дослідження функції щитовидної залози при  лімбічному кератокон’юнктивіті.

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Фтизіатра

3. Ендокринолога

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування фліктенульозу консервативне: туалет повік, краплі кортикостероїдів, антибактеріальні мазі, при позитивній реакції Манту – консультація фтизіатра для вирішення питання про протитуберкульозну терапію. Місцево: краплі стрептоміцину 10-20 000 ЕД в 1 мл, 3-10% розчин ПАСК’у;  хлористий кальцій 5-10% по 1 ст. ложці 3 рази на день або в/в 10% розчин по 10 мл 1 раз на день; антигістамінні – димедрол, фенкарол, тавегіл, супрастин, перитол.

При пошкоджені центральної зони рогівки (рубцеві зміни) – наскрізна кератопластика.

Верхній лімбічний кератокон’юнктивіт: штучні сльози, після знечулення - припікання кон’юнктиви верхньої повіки та верхньої бульбарної кон’юнктиви ватним аплікатором, змоченим 0,5-1,0% розчином нітрату срібла (ляпіс) 10-20 секунд, після цього закладати мазь з антибіотиком протягом тижня. Якщо 3-4 аплікації нітрату срібла неефективні, провести механічне очищення, кріотерапію, каутерізацію або хірургічне видалення верхньої бульбарної кон’юнктиви.

Кінцевий очікуваний результат – одужання.

Термін лікування –  10 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність запалення. 

Можливі побічні дії та ускладнення:

Мілкі плями (помутніння) на рогівці. Рецидив хвороби. 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації (фтизіатра)

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  4 тижнів. Лікування основного захворювання.

Диспансеризація.   

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з дегенерацією рогівки     (кальцинованою смугастою кератопатією)

Код МКХ – 10

Н 18.4 

Ознаки та критерії діагностики:

Це є кальцинована дегенерація поверхневої рогівки, яка вражає шар Боумена. Процес починається з периферії з прозорою зоною біля лімба. Відкладення кальцію утворюють горизонтальну смугу щільного кальцієвого помутніння впоперек міжпальпебральної зони рогівки. Етіологія: хронічний увеїт, інтерстиціальний кератит, набряк рогівки, довготривала глаукома, гіперфункція паращитовидної залози, хвороба Педжета, гіпервітаміноз D,  подагра, внаслідок проникнення силіконової олії до передньої камери, та інші. При подагрі в рогівці відкладаються  уратні солі, вони мають вид бронзових осадків.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Біомікроскопія

4. Тонометрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Визначити у сироватці крові рівень кальцію

3. Загальний аналіз сечі

4. Визначити рівень сечової кислоти

5. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Ендокринолога

Характеристика лікувальних заходів:

Смугаста кератопатія: при помірній важкості захворювання – штучні сльози в краплях 4-6 разів на день і штучні сльози в мазях. При важкій формі (зниження зору) – після знеболювання видалити кальцій з епітелієм, тупфером  змоченим 3% розчином  ЕДТА протерти ушкоджену ділянку, доки наліт кальцію не розчиниться (20-30 хвилин). Призначити мідріатики, антибактеріальну мазь, тиснучу пов’язку на 24 години. Таке лікування треба проводити до повного загоєння епітелію рогівки.

Кінцевий очікуваний результат – одужання..

Термін лікування – 7-10  днів

Критерії якості лікування:

Відсутність запалення. 

Можливі побічні дії та ускладнення:

Пошкодження Боуменового шару при екскоріації епітелію.

Рецидив захворювання. 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  4 тижнів. Лікування основного захворювання.

Диспансеризація.   

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з дистрофією рогівки

(епітеліальною, гранулярною, решітчастою, плямистою, дистрофією Фукса)

Код МКХ – 10

Н 18.5

Н 18.1

Ознаки та критерії діагностики:

Епітеліальна дистрофія ( картоподібна, крапкова, за типом відбитка пальців). Дифузні сірі плями (картоподібні), великі або малі кісти (крапкоподібна), тонкі ламані лінії (відбиток пальця) на епітелії рогівки, які добре видно при ретроілюмінації або в широкому промені щілинної лампи, скерованому збоку; спонтанні дефекти епітелію рогівки (рецидивуючі ерозії), які супроводжуються болем, фотофобією.

Дистрофія Мейсмана – автосомно-домінантна, рідкісне захворювання рогівки. Дистрофія епітелію яка може розпочинатися в дитинстві, перебіг безсимптомний до середнього віку. При ретроілюмінації видні окремі дрібні епітеліальні везикули, які дифузно поширені по рогівці.

Дистрофія Рейса-Бюклерса – автосомно-домінантне прогресуюче захворювання, що проявляється в ранньому віці. Субепітеліальні сірі ретикулярни помутніння виявляють переважно у центральній частині рогівки. Характерні болючі рецидивуючі ерозії.

Гранулярна дистрофія (Гренува) – білі відкладання в поверхневій стромі центральної частини рогівки, нагадують „крихтки білого хліба”. З’являється в перші 10 років життя, автосомно-домінантне захворювання. Ерозії не характерні.

Решітчаста дистрофія – ламані розгалужені лінії, білі субепітеліальні крапки, рубцеві зміни в центрі (стромі) рогівки, часто виникають рецидивуючі ерозії. Автосомно-домінантне захворювання.

Плямиста дистрофія – сіро-білі помутніння строми з нечіткими краями, патологічний процес може охоплювати всю товщу строми рогівки, більш поверхневий у центральній частині і глибший на периферії. Автосомно-рецесивне захворювання.

Дистрофія Шнідера – ніжні жовто-білі кристали в передній стромі центральної частини рогівки. Може поєднуватися з гіперхолестеринемією та гіперліпідемією (визначати рівень холестерину та тригліцеридів у сироватці крові натще). Автосомно-домінантне захворювання.

Дистрофія Фукса – ендотеліальна дистрофія, центральний епітеліальний набряк, субепітеліальні рубцеві зміни, пухирі, складки десцеметової мембрани, може успадкуватися за автосомно-домінантним типом. Скарги на фотопсії та розпливчастість зору, особливо після пробудження, що може прогресувати до сильного болю. Скарги рідко виникають раніше 50 років. Причини – афакічна або псевдофакічна бульозна кератопатія – процес однобічний! Вроджена спадкова дистрофія ендотелію, двобічний набряк, який наявний при народженні.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Тонометрія

6. Пахіметрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Ендокринолога

Характеристика лікувальних заходів:

1.Лікування рецидивуючої ерозії

Застосовувати метаболізм регулюючі та  поліпшуючі трофіку рогівки засоби – тау фон, квінакс, офтан-катахром, гель актовегіну, ретинол ацетат, обліпихове масло.  Парабульбарно – тауфон 4% 0,3 мл,  рибофлавін-мононуклеотид 1% 0,3 мл, аскорбінова кислота 5% 0,3 мл, АТФ 1% 0,25 мл, емоксипін  1%  0,3 мл. Субкон’юнктивально – торфот по 0,3 щодня № 20-30. Системна терапія – актовегін 40 мг – 5 мл в/м, вітамін В1 6% та вітамін В6 5% по 1,0 мл п/к. Фізіотерапія – електрофорез, фонофорез з ферментами.

2.Пошарова або наскрізна кератопластика.

3.Дистрофія Фукса – 5%  хлорид натрію в краплях 4 рази на день та мазь перед сном для зняття набряку рогівки, застосовувати метаболізм регулюючі та  поліпшуючі трофіку рогівки засоби,  якщо очний тиск перевищує 20-22 мм рт ст. і відсутні системні протипокази – бета-блокатори (тимолол), якщо розрив пухиря рогівки супроводжується болем – лікувати як ерозію, кератопластика показана при сильних болях, зниженні зору, прогресуванні захворювання.

4.При рецидивуючій  ерозії та епітеліальних дистрофіях ефективна лазерна абляція.

Кінцевий очікуваний результат – покращання стану рогівки.

Термін лікування – амбулаторно 21  день, при необхідності – госпіталізація в стаціонар на 5-7 днів.

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, епітелізація рогівки, підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Рецидив ерозій епітелію. Рецидив захворювання у трансплантаті. 

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  3-4 тижнів. 

Диспансеризація.   

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з кератоконусом

    Код МКХ – 10

    Н 18.6

Ознаки та критерії діагностики:

Кератоконус – дистрофічний процес рогівки, який починається у підлітковому віці. Гостра водянка рогівки (гострий кератоконус) може призвести до раптової втрати зору, болю, почервоніння ока, фотофобії, надмірної сльозотечі.

Кератоконус – повільно прогресуючий нерегулярний астигматизм, який є вторинним до парацентрального потоншання рогівки, вертикальні лінії розтягнення на задній частині рогівки (лінії Фогта), нерегулярний рефлекс рогівки при офтальмоскопії, кільце Флейшера (відкладання заліза в основі конуса, випинання нижньої повіки при погляді вниз –симптом Мунсона, поверхневі рубцеві зміни рогівки, розриви десцеметової оболонки – набряк рогівки,  ураження двобічне. Скарги – прогресуюча втрата зору.

Кератоглобус – однорідне циркулярне потоншання рогівки з максимальним потоншанням у середніх відділах периферії рогівки. Рогівка випинається по центру ділянки максимального потоншання.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Комп’ютерна топографія рогівки

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями

Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

На початку захворювання – корегують порушення рефракції окулярами, в подальшому – жорсткі контактні лінзи. Показом до трансплантації рогівки є непереносимість лінз або неефективність корекції зору  ними внаслідок рубцевих змін рогівки.

Консервативна терапія: краплі антибактеріальні, неспецифічні протизапальні (наклоф), метаболізм регулюючі і поліпшуючі трофіку рогівки (тауфон, квинакс, офтан-катахром, актовегін – гель, ретинол ацетат, облепіхове масло. Субкон’юнктивально – тау фон, рибофлавін мононуклеотид, аскорбінова кислота, АТФ, емоксипін, фонофорез альфа токоферола. Системна терапія – актовегін,  аскорбінова кислота, вітаміні В1, В6.

При гострій водянці – мідріатики, 5% мазь хлориду натрію, тиснуча пов’язка на око; кератопластика.   

Кінцевий очікуваний результат – одужання 

Термін лікування  – 5-7  днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, стабілізація або підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Перфорація рогівки.  

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  3-4  тижнів. 

Диспансеризація.   

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з інтерстиціальним кератитом

(сифілітичним, туберкульозним, при акантомебіазі)

Код МКХ – 10

Н 19. 2*

Ознаки та критерії діагностики:

Інтерстиціальний кератит – негнійне запалення строми рогівки. Люетичний інтерстиціальний кератит розвивається  через 10-20 днів після народження (ознаки сифілісу можуть проявитись і впродовж перших 2-х років життя і вони є заразними, або після 2-х років життя – є незаразними), діти мають ознаки вродженого сифілісу – вищерблення різців, сідловидна деформація носа, перфорація піднебіння, шаблеподібні гомілки, глухота (враження VIII нерву), процес у 80% двобічний. Симптоми кератиту – біль, сльозотеча, фотофобія та перілімбальна гіперемія, секторальне помутніння рогівки верхнього відділу строми з преципітатами, глибока неоваскулярізація, процес поширюється на центральну частину та у глибину рогівки, пониження зору. До наслідків кератиту відносяться рубцювання рогівки, потоншення та облітерація судин в стромі рогівки.

Туберкульозний інтерстиціальний кератит – найчастіші буває однобічним, секторальним і периферичним. Інфільтрація більш виражена у глибині строми, що прилягає до десцеметової мембрани. Васкуляризація поверхнева та глибока – секторальна. Суб’єктивні  та об’єктивні симптоми такі самі.

Акантомебний кератит – див. виразки рогівки.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Реакція Манту

7. Рентгенографія грудної клітки

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Фтизіатра

2. Венеролога

3. Стоматолога

4. ЛОР

Характеристика лікувальних заходів:

Консервативне лікування: мідріатики, антибактеріальні краплі специфічної терапії (пеніціллин, стретоміцин, салюзид; кортикостероїди в краплях, субкон’юнктивально – антибіотики специфічної дії та кортикостероїди, десенсибілізуючі та нестероїдні протизапальні засоби, фізичні методи лікування. При показаннях - кератопластика. Системна терапія – специфічна терапія.

Кінцевий очікуваний результат – покращання стану рогівки.

Термін лікування  – амбулаторно 30  днів, в стаціонарі – 5-7 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Астигматизм.  Рецидив захворювання.  

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  4-6 тижнів і більше в залежності від основного захворювання.  

Диспансеризація.   

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з сухим кератокон’юнктивітом

Код МКХ – 10

Н 19.3*

Ознаки та критерії діагностики:

Синдром сухості ока – синдром Сьогрена, автоімунне захворювання. Клініка:  збіднений меніск сльози на краю нижньої повіки, зменшення часу відривання сльози при забарвленні ока флюоресцеїном (час, який вимірюється від початку кліпання до появи дефекту сльозового покриття ока). У нормі повинен перевищувати 10 сек. Точкове забарвлення рогівки і/або кон’юнктиви, переважно в нижній частині або в міжпальпебральній ділянці, ниткоподібні нашарування на рогівці, надлишок слизу. Скарги:  відчуття  стороннього тіла або печіння.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Час відривання сльози

6. Тести  Ширмера

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Ендокринолога

Характеристика лікувальних заходів:

При легкому перебігу хвороби – штучні краплі та очні змазки (гелі). При важкому перебігу – пінцетом видалити ниткоподібні утворення, штучні краплі та змазки, тауфон, цитраль, антибактеріальні краплі та мазі, кортикостероїди в краплях, введення кортикостероїдів в орбітальну сльозову  залозу, обтурація нижніх слізних канальців, латеральна тарзорафія, контактні лінзи, операція J. Murube Del Castillo (закриття сльозової точки клаптем  кон’юнктиви ).

Кінцевий очікуваний результат – покращання стану рогівки.

Термін лікування –  амбулаторно 20  днів, в стаціонарі – 5 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток ксерофтальмії.   

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  3-4 тижнів. Хвороба має хронічний перебіг. Постійні інстиляції крапель „штучні  сльози”. Уникати роботи у загазованих умовах.

Диспансеризація.   

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з іридоциклітом (іритом, іридоциклітом, увеїтом)

Код  МКХ – 10

Н 20.0

Н 20.1

Н 20.8

Ознаки та критерії діагностики:

Ірит, іридоцикліт, передній увеїт – запалення райдужної оболонки і війчастого тіла. Гострий – біль, почервоніння ока, світлобоязнь, помірне погіршення зору, сльозотеча, біль при пальпації. Хронічний – рецидиви захворювання, скарги характерні для гострого захворювання, виражені або відсутні.

Негранульоматозний увеїт – ніжні преципітати, гранульоматозний – великі преципітати, вузлики Кеппе – скупчення клітин на краях зіниці, вузлики Бусакка -  скупчення клітин на передній поверхні райдужки; міоз,  каламуть в передній частині склистого тіла, задні синехії, низький, рідше – підвищений внутрішньоочний тиск, перикорнеальна ін’єкція, при важкому перебігу – гіпопіон, при хронічному – кістоподібний набряк макули, інколи спостерігається катаракта. Задній увеїт – розмитість зору і плаваючі мушки перед очима, біль та світлобоязнь; набряк диску, крововиливи в сітківку та ексудати, вітрит, муфти на судинах. 

Етіологія: 1. Гострий негранульоматозний увеїт:

- травма

- анкілозуючий спондиліт

- синдром Рейтера

- глаукомо-циклітичні  кризи

- увеїт, зумовлений патологією кришталика (екстракція катаракти-залишки мас, перезріла катаракта)

- хвороба Бехчета

- хвороба Лайма (укус кліща)

- простий герпес та зостер

- паротит

- та інші рідкісні причини

2.    Хронічний негранульоматозний увеїт:

      -     ювенільний ревматоїдний артрит

      -     хронічний іридоцикліт у дітей

      -     гетерохромний увеїт Фукса

3. Хронічний, переважно гранульоматозний увеїт:

      -      саркоїдоз

      -      сифіліс

      -      туберкульоз

      -      інші інфекційні захворювання

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Анамнез (встановити етіологію захворювання)

2. Зовнішній огляд

3. Візометрія

4. Периметрія

5. Біомікроскопія

6. Офтальмоскопія

7. Тонометрія

8. Ехографія

9. Рентгенографія додаткових пазух носа

10. Рентгенографія легень

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Загальний аналіз сечі

4. Кров на RW

5. Імунограма

6. Ревмопроби

7. Реакція Манту

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. ЛОР

3. Стоматолога

4. Фтизіатра

5. Інфекціоніста

Характеристика лікувальних заходів:

Місцево: мідріатики, краплі – антибактеріальні, кортикостероїдів, неспецифічних протизапальних засобів. Субкон’юнктивально (парабульбарно) – антибіотики, кортикостероїди, нестероїдні засоби, противірусні.

Системна терапія: специфічна терапія основного захворювання, кортикостероїди, десенсибілізуючі,  осмотерапія, діуретики, нестероїдні засоби, розсмоктуючі засоби, фізіотерапевтичне лікування.

При підвищенні тиску внаслідок целюлярного блоку трабекулярної системи – місцево кортикостероїди кожних 1-6 годин. При підвищенні тиску внаслідок синехій – мідріатики, осмотерапія, діакарб, гліцерин, лазерна периферична  іридектомія, хірургічна іридектомія, трабекулектомія.

Неоваскулярна глаукома - мідріатики, осмотерапія, діакарб, гліцерин, гоніофотокоагуляція новоутворених судин кута передньої камери, фільтруючі операції, субсклеральна цикловітректомія

На сліпих очах – YAG-лазерна циклофотокоагуляція, циклокріотерапія, ретробульбарне введення алкоголю або енуклеація.

При задньому увеїті – лікування як і при передньому увеїті.

Кінцевий очікуваний результат –  збереження зору

Термін лікування – 14  днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток вторинної глаукоми, втрата зору   

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  4 - 6 тижнів (в залежності від основного захворювання та ускладнень).  Диспансеризація.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з іридоциклітом при анкілозуючому спондиліті та саркоїдозі

Код МКХ – 10

 Н 22.1

Ознаки та критерії діагностики:

Анкілозуючий спондиліт характерний для молодих чоловіків, які скаржаться здебільшого на біль у нижньому відділі спини, відзначають патологічні зміни при рентгенографії попереково-крижового відділу хребта, підвищення ШОЕ, позитивний антиген HLA B27. Хворі скаржаться на біль, почервоніння ока, світлобоязнь, помірне погіршення зору, сльозотечу, біль при пальпації. Хронічне рецидивуюче захворювання.

Клініка: преципітати, міоз,  можлива каламуть в передній частині склистого тіла, задні синехії, низький, рідше – підвищений внутрішньоочний тиск, перикорнеальна ін’єкція,

Саркоїдоз – гранульоматозний ірит з великими преципітатами, вузлики райдужки, гранульоми кон’юнктиви, задні синехії, підвищення очного тиску,  вітріт з білими пухнастими вогнищами помутніння в нижній частині склистого тіла і муфтами вздовж периферичних вен сітківки, жовто-білі вузлики або ексудат на сітківці („скапування воску свічки”), набряк диска, гранульома або неврит зорового нерва, параліч зовнішніх м’язів ока, про птоз. Збільшення слізних та слинних залоз, на рентгенограмі грудної клітки – двобічна прикорнева аденопатія.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Тонометрія

7. Ехографія

8. Рентгенографія  грудної клітки

9. Рентгенографія хребта

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Загальний аналіз сечі

4. Кров на RW

5. Імунограма

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. Кардіолога (при спондиліті – високий ризик блокади серця та недостатності аортального клапана)

3. ЛОР

4. Стоматолога

5. Фтизіатра

6. Інфекціоніста

Характеристика лікувальних заходів:

Місцево: мідріатики, краплі – антибактеріальні, кортикостероїдів, неспецифічних протизапальних засобів. Субкон’юнктивально (парабульбарно) – антибіотики, кортикостероїди, нестероїдні засоби.

Системна терапія:– аспірин, (при спондиліті), кортикостероїди в комбінації з Н2-блокаторами, десенсибілізуючі,  осмотерапія, діуретики, нестероїдні засоби, розсмоктуючі засоби, фізіотерапевтичне лікування.

При підвищенні тиску  – місцево кортикостероїди кожних 1-6 годин, мідріатики, осмотерапія, діакарб, гліцерин, лазерна периферична  іридектомія, хірургічна іридектомія, трабекулектомія. Неоваскулярна глаукома - мідріатики, осмотерапія, діакарб, гліцерин, гоніо-фотокоагуляція новоутворених судин кута передньої камери, фільтруючі операції. Панретинальна  лазеркоагуляція при неоваскуляризації сітківки (саркоїдоз). На сліпих очах YAG-лазерна циклофотокоагуляція, циклокріотерапія, ретробульбарне введення алкоголю або енуклеація.

Кінцевий очікуваний результат –  покращення загального стану та зору

Термін лікування – 14  днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток вторинної глаукоми, втрата зору   

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  4 - 6 тижнів (в залежності від основного захворювання та ускладнень).  Диспансеризація.   

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з післяопераційним увеїтом

Код МКХ -10

Н 22.1*

Ознаки та критерії діагностики:

Післяопераційний запальний процес має переважно легкий або середньої важкості перебіг який минає в межах 6 тижнів. Етіологія.

1. Важкий внутрішньоочний запальний процес у ранньому післяопераційному періоді

- інфекційний ендофтальміт- прогресуючий, часто сильний біль, зниження зору, набряк рогівки, повік, хемоз, інколи гіпопіон і часто запальний процес склистого тіла, притуплений рефлекс з очного дна;

- факоанафілактичний ендофтальміт – запальний процес з преципітатами

- асептичний ендофтальміт – виражений стерильний післяопераційний увеїт, зумовлений травматичними маніпуляціями з тканинами, особливо склистим тілом під час операції

2. Персистуюче післяопераційне запалення (понад 6 тижнів):

- пацієнт не дотримувався режиму застосування кортикостероїдів

- надто різка відміна кортикостероїдів

- защемлення райдужки або склистого тіла в рані

- синдром увеїту-глаукоми-гіфеми: подразнення райдужки або війчастого тіла штучним кришталиком, підвищення внутрішньоочного тиску та гіфема

- відшарування сітківки

- вростання епітелію вниз або фіброзне вростання (епітелій рогівки чи кон’юнктиви або фіброзна тканина вростають в око через рану рогівки), райдужка може мати спющений вигляд внаслідок поширення мембрани через кут передньої камери на райдужку

- увеїт який був ще до операції

3. Симпатична офтальмія (дифузне гранульоматозне запалення на обох очах після травми або хірургічного втручання на одному оці.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Гоніоскопія

6. Офтальмоскопія

7. Тонометрія

8. Ехографія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Кров на RW

4. Загальний аналіз сечі

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. ЛОР

3. Стоматолога

Характеристика лікувальних заходів:

Місцево: краплі - циклоплегіки, кортикостероїди, антибактеріальні, нестероїдні засоби.

Субкон’юктивально (під тенонову капсулу) – антибіотики, кортикостероїди, нестероїдні засоби.

Системна терапія: антибіотики, кортикостероїди, нестероїдні засоби, десенсибілізуючі, осмотерапія, діуретики, фізіотерапевтичне лікування.

Симпатичний увеїт – див. симпатична офтальмія. Ендофтальміт – див. ендофтальміт.

Кінцевий очікуваний результат –  одужання, збереження зору

Термін лікування – 14  днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток вторинної глаукоми, втрата зору   

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  4 - 6 тижнів (в залежності від основного захворювання та ускладнень).  Диспансеризація.   

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з кістою райдужної оболонки, циліарного тіла і передньої камери

Код МКХ - 10

Н 21.3

Q 12.8

Ознаки та критерії діагностики:

Зустрічаються пігментні або без пігментні кісти райдужки. Кісти, які ростуть зі строми райдужки, випинають в передню камеру і не містять пігменту, вони мають назву „перлинні кісти”, виникають після проникаючої травми рогівки, після оперативного втручання (внаслідок проникнення епітелію кон’юнктиви або рогівки у передню камеру), або вони вродженого походження. Інші кісти утворюються зі пігментного епітелію і ростуть в задню камеру. Якщо кіста виникає  внаслідок запального процесу між ціліарними паростками і задньою поверхнею райдужки – утворюються ціліарні кісти. Вони ростуть як вперед, так і  назад. Вони виявляються тоді, коли з’являються з під зіничного краю при розширенні зіниці. Кісти можуть і вільно плавати у передній камері. Кісти просвітлюються при транс ілюмінації (це їх відрізняє  від пухлини).  Кісти збільшуючись у розмірі  можуть призвести до деформації зіниці, кератопатії, іридоцикліту, вторинної глаукоми. Рідко бувають паразитарні кісти – цистицерк. 

 Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Тонометрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Кров на RW

4. Hbs-антиген

5. Загальний аналіз сечі

6. Кал на яйця глист

Консультації спеціалістів за показаннями

Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування кіст хірургічне: лазерна фотокоагуляція, діатермокоагуляція, кріокоагуляція, блокексцізія (видалення кісти разом з райдужкою).

Кінцевий очікуваний результат –  одужання.

Термін лікування – 3-5  днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення

Можливі побічні дії та ускладнення:

Пошкодження кришталика, рецидив, розвиток вторинної глаукоми.   

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  4 тижнів  (в залежності від об’єму хірургічного втручання.). Диспансеризація.   

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з бомбажем райдужки, зіничним зарощенням, зрощенням

Код МКХ – 10

Н 21.4

Ознаки та критерії діагностики:

При іридоциклітах  легко утворюються зрощення зіничного краю з кришталиком (seclusio)  або зарощення зіниці (ocсlusio), що призводить до „бомбажу” (випинання) райдужки та підвищення внутрішньоочного тиску внаслідок органічного блоку зіниці. Це може бути як на факічних так і афакічних очах.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Біомікроскопія

4. Тонометрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Кров на RW

4. Hbs-антиген

5. Загальний аналіз сечі

Консультації спеціалістів за показаннями

Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

Консервативне лікування: перорально діакарб, в/в – манітол, 10% хлорид натрію, 40%  розчин глюкози; місцево – субкон’юнктивально адреналін з атропіном; тимолол, кортикостероїди. При прозорій рогівці і незначному запаленні ока провести периферичну іридектомію (YAG-лазер) або хірургічну іридектомію. На псевдофакічних очах – лазерна іридектомія, синехіотомія, на факічних очах – хірургічна синехіотомія.

Кінцевий очікуваний результат –  видужування.

Термін лікування – 5-7  днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, нормалізація очного тиску.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Пошкодження кришталика.    

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  3-4 тижнів. Диспансеризація.  

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з катарактою старечою, травматичною, діабетичною, вродженою

Код МКХ – 10

Н 25.0; Н 25.1; Н 25.2; Н 25.8; Н 25.9; Н 26.0; Н 26.1; Н 26.2;  Н 26.3;Н 28.0*; Н 28.2*; Н 28.8*;

Q 12.0

Ознаки та критерії діагностики:

Набута катаракта: повільно прогресуюче пониження зору.

Ядерна – при біомікроскопії виявляють жовте або коричневе забарвлення центральної частини кришталика; типовим є більш виражена розмитість далекого зору, ніж близького.

Задня капсулярна – помутніння виникають біля задньої поверхні кришталика, їх найліпше видно при ретроілюмінації на фоні червоного рефлексу з очного дна. Пацієнти часто скаржаться на появу сяйва та забруднення при читанні. Ця патологія може поєднуватися з запаленням ока, тривалим застосуванням кортикостероїдів, цукровим діабетом, травмою, опроміненням і характерна для осіб віком до 50 років.

Кортикальна катаракта – радіальні або спицеподібні помутніння на периферії кришталика, які поширюються на його задню та передню поверхні, процес безсимптомний до часу ураження центральної частини кришталика.

Морганієва катаракта – дегенерація та розпад кришталикових волокон, передня та задня капсули зморщені, кора стає молочно-білого кольору,  ядро спускається і видно його верхній край.

Травматична катаракта – виникає в наслідок тупої травми ока (контузії), травми електричним струмом, удар блискавки, або внаслідок прямого пошкодження кришталика. Спостерігаються субкапсулярні катаракти, промінисті, а при ушкоджені капсули кришталика – набухаюча катаракта. Променева катаракта утворюється внаслідок пошкодження кришталика інфрачервоним, рентгенівським або радіаційним  опроміненням. 

Діабетична катаракта утворюється внаслідок високої гіперглікемії, помутніння на передній та задній субкапсулярній поверхні у вигляді „сніжинок”.

Увеальна катаракта утворюється як  наслідок ускладнення запального процесу судинного тракту ока.

Вроджена катаракта:

Полярна – помутніння капсули кришталика і прилеглої кори, може бути на передній або задній поверхні, на одному або на обох очах.

Зонулярна (ламелярна) – дрібні білі вогнища помутніння, частіше розміщені концентрично навколо ядра, двобічна.

Лентикулярна – помутніння ядра кришталика або зонулярна смуга навколо нього.

Швоподібна – Y-подібна або обернена Y-подібна катаракта в центральній ділянці кришталика, на зір впливає рідко.

Капсулярна – помутніння найбільш передньої частини кришталика, капсули, загалом не впливає на зір.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Тонометрія

7. Ехографія

8. Рентгенографія орбіти (при проникаючим пораненні кришталика)

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Кров на RW

4. Hbs-антиген

5. Загальний аналіз сечі

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта (педіатра)

2. ЛОР

3. Стоматолога

Характеристика лікувальних заходів:

Консервативне лікування катаракти неефективне.

Хірургічні методи лікування: факоемульсифікація, екстракапсулярна екстракція катаракти, кріоекстракція  з імплантацією штучного кришталика.

Кінцевий очікуваний результат –  покращення зору

Термін лікування – 5-7  днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розрив задньої капсули кришталика, випадіння склистого тіла   

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  6 тижнів. Диспансеризація.   

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з вторинною катарактою

Код МКХ – 10

Н 26.4

Ознаки та критерії діагностики:

Вторинна катаракта розвивається після екстракції катаракти на факічних і артифакічних очах, внаслідок розростання субкапсулярного епітелію кришталика, який залишився  в екваторіальній зоні кришталикової сумки. При біомікроскопії видно шари Адамюка-Ельшніга  або фіброз задньої капсули. Плівчаста катаракта – зрощення передньої і задньої капсули кришталика, яка розвивається внаслідок самостійного розсмоктування кришталика. Скарги у хворих на поступове погіршення зору.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Тонометрія

7. Ехографія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Кров на RW

4. Hbs-антиген

5. Загальний аналіз сечі

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта (педіатра)

2. ЛОР

3. Стоматолога

Характеристика лікувальних заходів:

Хірургічні методи лікування – лазерна або хірургічна дисцізія вторинної катаракти 

Післяопераційне лікування: краплі – мідріатики, гіпотензивні, антибактеріальні, кортикостероїди, неспецифічні протизапальні засоби.

Кінцевий очікуваний результат –  покращення зору

Термін лікування – 3-5  днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Випадіння склистого тіла   

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  2 тижнів. Диспансеризація. 

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з афакією

Код МКХ – 10

Н 27.0

Q 12.3

Ознаки та критерії діагностики:

Афакія – відсутність кришталика (набутий або вроджений стан). Вроджена афакія буває дуже рідко. Клініка: глибока передня камера, іридодонез, проста або ускладнена грижа склистого тіла, зниження зору завдяки неповній корекції.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Тонометрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1.Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Кров на RW

4. Hbs-антиген

5. Загальний аналіз сечі

Консультації спеціалістів за показаннями

 1. Терапевта (педіатра)

  2. ЛОР

  3. Стоматолога

Характеристика лікувальних заходів:

Консервативне лікування – підбір окулярів, контактні лінзи. Хірургічне лікування – імплантація  штучного кришталика, епікератофакія.

Кінцевий очікуваний результат –  покращення зору

Термін лікування в стаціонарі – 3-5  днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Випадіння склистого тіла, набряк і помутніння рогівки   

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  3 – 4  тижнів після хірургічного лікування. Диспансеризація. 

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з вивихом кришталика (підвивихом кришталика)

Код МКХ – 10

Н 27.1

Ознаки та критерії діагностики:

Підвивих кришталика – частковий розрив зонулярних волокон, кришталик децентралізований, але частково розміщений у межах зіниці. Вивих кришталика – повний розрив зонулярних волокон, кришталик розміщений за межами зіниці. Скарги на погіршення зору, двоїння в очах, яке зберігається при затулянні одного ока (монокулярна диплопія).

Клініка: глибока передня камера, тремтіння райдужки, факодонез, виражений астигматизм, набута міопія високого ступеню, блокада зіниці, випадіння склистого тіла у передню камеру.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3 Периметрія

4 Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Тонометрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Кров на RW

4. Hbs-антиген

5. Загальний аналіз сечі

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта (педіатра)

2. ЛОР

3. Стоматолога

Характеристика лікувальних заходів:

1. При децентралізації (підвивих) кришталика – факоемульсифікація, хірургічна екстракція кришталика  з імплантацією штучного кришталика

2. При дислокації кришталика у передню камеру – видалення кришталика з імплантацією штучного кришталика

3. При вивиху кришталика у склисте тіло – вітректомія з видаленням кришталика і імплантацією штучного кришталика.

Кінцевий очікуваний результат –  покращення зору

Термін лікування – 5-7  днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Випадіння склистого тіла   

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  4 - 6 тижнів Диспансеризація. 

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з хоріоретинальним запаленням (вогнищевим, дисемінованим, дифузним)

Код МКХ – 10

Н 30.0

Н 30.1

Н 30.8

Н 32.0*

Ознаки та критерії діагностики:

Хоріоїдит, хоріоретиніт – відносяться до задніх увеїтів. Ізольований хоріоідит буває рідко, в запальний процес, як правило, включається і сітківка, тому найчастіше  зустрічається   клініка хоріоретиніту. Хоріоретиніт може бути вогнищевим, дисемінованим (богатовогнищевим) та дифузним. Хворі скаржаться на розмитість зору, плаваючі мушки, біль та світлобоязнь, рідко на почервоніння ока. Клініка: помутніння склистого тіла в передніх відділах (при передніх увеїтах) або в задніх – при задніх увеїтах, на очному дні в період активного запалення – рихлі вогнища, сіро-білі або жовтуваті, які  промінюють у склисте тіло, локалізуються в задньому полюсі обох очей, вітріїт, набряк диску, серозне відшарування сітківки. Зір, як звичайно, повертається до норми через 2-6 тижнів.

Хвороба Бехчета – двобічне захворювання, частіше трапляється у молодих чоловіків. Клініка: помутніння склистого тіла, набряк диску зорового нерву,  деструкція та набряк пігментного епітелію сітківки, крововиливи. Після активної фази – вогнища мають чіткі кордони, в них з’являються білі плями фіброзної тканини внаслідок організації ексудату, хоріоїдея атрофується, відмічається скупчення пігменту в зоні атрофії. Затухання запального процесу на очному дні може супроводитись появою епіретинальних мембран, вітреоретинальних зрощень, які ускладнюються  фракційним відшаруванням сітківки.  Однобічний запальний процес найчастіше є наслідком інфекційного ураження, двобічний – прояв системного захворювання. Етіологія хоріоретинитів:

туберкульоз викликає вогнищевий, дисемінований, дифузний хоріоретиніт, конглобірований туберкулоїд, міліарний, юкстапапілярний хоріретиніт. 

Сифілітичний хоріоретиніт буває як при вродженному, так і при набутому сифілісі, який проявлюється вітриїтом та атрофією судинної оболонки з множинними дрібними пігментованими і безпігментованими вогнищами – „сіль з перцем”, рідко зустрічаються великі атрофічні вогнища хоріоїдеї на периферії очного дна, може приєднуватись проліферативний  ретиніт, якій супроводжуюється великими геморагіями у сітківку.

Токсоплазмоз – вітриїт, біло-жовті пухнасті вогнища на сітківці у задньому полюсі, хоріоретинальний рубець часто прилягає до вогнища гострого активного процесу.

Герпетичній ретиніт – вогнища білого ексудату на очному дні, немає помутніння склистого тіла.

Цитомегаловірусний хоріоретиніт – жовто-білі плями некротичної сітківки, що чергуються з крововиливами у сітківку.

Гостра задня богатовогнищева плакоїдна пігментна епітеліопатія зустрічається у молодих пацієнтів, характерна гостра втрата зору, на очному дні множинні кремово-білі субретинальні вогнища з нечіткими краями, розмірами до половини диска зорового нерва, Набряк сітківки та диска зорового нерва, муфти на судинах, інколи крововиливи або ексудат можуть супроводжуватися вітриїтом та переднім увеїтом, інколи гіпопіон. Можуть виникати рецидивуючі виразки у ротовій порожнині та на статевих органах, вузлувата еритема та артрит.

Синдром Фогта-Канаягі-Харади – ексудативне відшарування сітківки з вітриїтом, набряк диску зорового нерва, атрофічні плями пігментного епітелію. Системні прояви – вітиліго, алопеція, поліоз.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія

5. Офтальмоскопія

6. Тонометрія

7. Ехографія

8. Реакція Манту

9. Рентгенографія грудної клітини

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Кров на токсоплазмоз

4. Імунограма

5. Кров на RW

6. Hbs-антиген

7. Загальний аналіз сечі

8. Аналіз сечі на цитомегаловірус

9. Функція нирок

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта (педіатра)

2. ЛОР

3. Стоматолога

4. Фтизіатра

5. Ендокринолога

6. Алерголога (імунолога)

7. Венеролога

Характеристика лікувальних заходів:

Туберкульозний хоріоретиніт. При активному процесі – на протязі 2-3-х місяців застосовують ізоніазид  (перорально  по 300 мг  2-3 рази на день, в/м – по 5-12 мг/кг/добу  в 1-2 введенні, сукон’юнктивально і парабульбарно 3% розчин) в поєднанні з рифампіцином (перорально по 450-600 мг 1 раз на день, в/м або в/в по 0,25-0,5 г на день). Потім ще на протязі 3 місяців поєднання ізоніазиду і етіонамиду перорально по 0,5-1 г/добу у 2-3 прийоми. Місцево кортикостероїди в краплях та під кон’юнктиву.

Сифілітичний -  лікування проводить венеролог, застосовують парентерально пеніцилін, біцилін, новарсенол, миарсенол, бійохинол, та інші; місцево – мідріатики,  кортикостероїди, пеніцилін. 

Токсоплазмоз – хлоридин циклами по 5 днів з перервою 7-10 днів або безпереривним курсом на протязі місяця по 0,25 г 2 рази на день разом з сульфадимезином по 0,5г 4 рази на день. При поганій переносимості  сульфадимезину – етазол в/в по 10 мл; можливо застосовувати тиндурин – перші три доби по 1 табл. 4 рази на день через 30 хвилин після їжі, в подальшому – 1 табл. 2 рази на день разом з сульфадимезином  по 0,5г 4 рази на день, курс 21 день. Для усунення токсичної дії ліків призначають дорослим фолієву кислоту, вітаміни В1 и В6 – в/м по 1 мл.

Герпетичній ретиніт - ацикловір 5 мг/кг ваги тіла в/в, розділивши на 3 дози, протягом 7-10 днів, потім оральний ацикловір по 400-600 мг 5 раз на день протягом 6 тижнів від початку захворювання; кортикостероїди перорально (преднізон 60-80 мг/день протягом 1-2 тижнів, пізніше протягом 2-6 тижнів дозу поступово знижують; демаркаційна лазер коагуляція вогнищ запалення.

Місцево – циклоплегіки, кортикостероїди.

Цитомегаловірусний хоріоретиніт – ганцикловір 5 мг/кг кожні 12 годин протягом 14 днів, надалі – підтримуюча доза 5 мг/кг на день протягом 5-7 днів. При абсолютній кількості нейтрофілів нижче 500 або тромбоцитів нижче 10 000 – препарат  слід відмінити. Або застосовують фоскарнет – 60 мг/кг в/в кожні 8 годин протягом 14 днів, потім підтримуюча доза 90-120 мг/кг на день в/в (при можливості поєднувати з інфузією 1 л фізіологічного розчину). Лікування слід припинити, якщо рівень креатиніну у крові сягає понад 2,8 мг%.

Гостра задня богатовогнищева плакоїдна пігментна епітеліопатія – ангіопротектори (пармідін, діцінон, доксіум, троксевазин, антіагреганти (аспірин, тіклопідин), засоби поліпшуючі мікроциркуляцію (компламін, трентал, кавінтон), гіпербарична оксігенація. 

Хвороба Бехчета – часто необхідною є системна терапія кортикостероїдами або імуносупресорами (позитивний ефект спостерігають, призначаючи хлорамбуцил), обов’язкова консультація терапевта та ревматолога.

Синдром Фогта-Канаягі-Харади – мідріатики, кортикостероїди; системно – кортикостероїди у комбінації з Н2-блокаторами (ранітидин по 150 мг перорально 2 рази на день), імуносупресори  (метотрексат, азатіоприн, хлорамбуцил, циклоспорин) можна застосовувати при непереносимості або неефективності кортикостероїдів.

Кінцевий очікуваний результат –  збереження зору

Термін лікування – 14  днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток вторинної глаукоми, втрата зору   

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  4 -6 тижнів (в залежності від основного захворювання та ускладнень).  Диспансеризація.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з Pars planitis

Код МКХ – 10

Н 30.2

Ознаки та критерії діагностики:

Pars planitis – білі ексудативні нашарування поверх нижньої частини зубчастої лінії і pars plana, вітрит, муфти навколо судин на периферії сітківки, кістозний набряк макули, задня субкапсулярна катаракта, вторинна глаукома, відшарування задньої частини склистого тіла, крововиливи у склисте тіло, відшарування сітківки.

Хворі скаржаться на „мушки” і затуманення зору, біль, фотофобія, захворювання переважно двобічне.

Етіологія: токсоплазмоз, туберкульоз, саркоїдоз та інші запальні процеси.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Біомікроскопія з лінзою Гольдмана

5. Офтальмоскопія

6. Тонометрія

7. Реакція Манту

8. Рентгенографія грудної клітки

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Кров на токсоплазмоз

4. Імунограма

5. Кров на RW

6. Загальний аналіз сечі

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. ЛОР

3. Стоматолога

4. Фтизіатра

Характеристика лікувальних заходів:

Консервативне лікування – мідріатики, кортикостероїди, неспецифічні протизапальні засоби, субкон’юнктивально - специфічна терапія,  неспецифічні протизапальні засоби, кортикостероїди; системна терапія – засоби специфічної терапії, кортикостероїди, імуносупресори, десенсибілізуючі.

При недостатності ефекту лікування – трансклеральна кріотерапія ділянки „снігових куль”, якщо вона неефективна – вітректомія.

Кінцевий очікуваний результат –  збереження зору

Термін лікування – 14  днів

Критерії якості лікування:

Відсутність симптомів запалення, підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток вторинної глаукоми, втрата зору   

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  4 -6 тижнів (в залежності від основного захворювання та ускладнень).  Диспансеризація.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з хоріоретинальними рубцями (травматичним розривом), хоріоїдальним крововиливом

Код МКХ – 10

Н 31.3

Ознаки та критерії діагностики:

Одна або декілька жовтуватих або білих смуг у формі півмісяця під сітківкою, які переважно розташовані концентрично до диска зорового нерва. Спочатку вони виглядають як крововиливи в судинній оболонці, а після розсмоктування крові видні розриви хоріоїдеї.  Безсимптомний перебіг або хворі скаржаться на зниження гостроти зору, в анамнезі травма ока.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Флуоресцентна ангіографія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Кров на цукор

3. Кров на RW

4. Загальний аналіз сечі

Консультації спеціалістів за показаннями

1. Терапевта

2. ЛОР

3. Стоматолога

Характеристика лікувальних заходів:

Консервативне лікування: в/в - хлорид кальцію 10%, амінокапронова кислота 5%; діцинон в/м і парабульбарно; перорально аскорутин по 2 т  3 р на день; кортикостероїди в краплях і парабульбарно.

Лазерфотокоагуляція крововиливів або розривів хоріоїдеї.

Кінцевий очікуваний результат –  збереження зору

Термін лікування – 10  днів

Критерії якості лікування:

Відсутність  крововиливів, підвищення зору

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток субхоріоїдальної неоваскулярної мембрани.  

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом  3-4 тижнів. Обмеження фізичного навантаження до 3-х місяців.   Диспансеризація.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з відшаруванням судинної оболонки

Код МКХ – 10

Н 31.4

Ознаки та критерії діагностики:

Гладке, бульозне, оранжево-коричневе підняття сітківки та судинної оболонки, яке може поширитися на всю окружність периферії з дольчастою конфігурацією, зубчастий край може бути видимий без депресії склери.

Серозне відшарування судинної оболонки – низький внутрішньоочний тиск (часто нижче 6 мм рт ст.), мілка передня камера, просвічується при трансілюмінації. Погіршення зору або безсимптомний перебіг.

Геморагічне відшарування судинної оболонки – високий внутрішньо очний тиск, мілка передня камера, відсутність ефекту трансілюмінації. Сильний біль, почервоніння ока, погіршання зору.

Етіологія: післяопераційне відшарування – дегерметизація рани, перфорація склери, циклодіаліз, надмірна фільтрація з фільтраційного пухирця, після лазер-кріокоагуляції, склерит, синдром Фогта-Канаягі-Харади, пухлини, після склеропластичних операцій при відшаруванні сітківки, каротидно-кавернозна фістула.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Офтальмоскопія

5. Діафаноскопія

6. Ехографія

7. Флюоресцента ангіографія (при геморагічному відшаруванні)

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs–антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Невропатолога

2. Лор

3. Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

Місцево: краплі - циклоплегіки, кортикостероїди. Показом для хірургічного дренування супрахоріоїдальної рідини є плоска передня камера або Ії прогресуюче сплощення, особливо при наявності запального процесу (ризик утворення передніх синехій),  декомпенсації рогівки внаслідок дотикання до неї кришталика та наявність ділянок судинної оболонки, що „цілуються” (зближення двох частин відшарованої судинної оболонки. Специфічна терапія – лікування первинного захворювання.

Кінцевий очікуваний результат – одужання. 

Термін лікування  – 3-5 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність запального процесу, прилягання судинної оболонки  

Можливі побічні дії та ускладнення:

Перфорація судинної оболонки та сітківки

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає 

Вимоги  до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний – 2-3  тижні.  Лікування основного захворювання

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з відшаруванням сітківки та розривом сітківки

Код МКХ – 10

Н 33.0

  Н 33.2

  Н 33.4

Ознаки та критерії діагностики:

Регматогенне відшарування сітківки (підняття сітківки) – сітківка переміщується при рухах ока і має вигляд зморщеної, пігментні клітини в передній частині склистого тіла, заднє відшарування склистого тіла, крововиливи у склисте тіло, зниження внутрішньоочного тиску, інколи фіксовані складки сітківки, розрив сітківки – клапанний, дірчатий, відрив сітківки від зубчастої лінії.

Скарги – на спалахи світла, літаючі мушки перед очима, завіса або тінь у полі зору, втрата периферичного або центрального зору.

Ексудативне відшарування сітківки – випинання сітківки ексудатом із зміщенням субретинальної рідини, ділянка відшарованої сітківки зміщується при зміні положення тіла. Відшарована сітківка є гладкою і може піднімаючись, досягти кришталика.

Скарги – погіршення зору в межах від ледь помітного до суттєвого, дефекти полів зору.

Етіологія: пухлина, гемангіома судинної оболонки або сітківки, запальні захворювання (синдром Фогта-Канаягі-Харади);

Тракційне відшарування сітківки – відшарована сітківка виглядає випнутою, із гладкою поверхнею, наявні мембрани склистого тіла, які відтягують сітківку (ділянка відшарування може стати увігнутою, якщо при тракції відбувається розрив сітківки). Сітківка нерухома, відшарування рідко простягається до зубчастого краю.

Скарги – втрата зору або поява дефекта поля зору, перебіг може бути безсимптомним.

Етіологія: фіброзні смуги у склистому тілі (різні ретинопатії), що скорочуються і тягнуть сітківку, відриваючи Ії від пігментного епітелію.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Офтальмоскопія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевт

Характеристика лікувальних заходів:

1. Якщо відшарування сітківки загрожує або поширюється на макулу – призначити ліжковий режим з двобічним накладанням пов’язки до проведення хірургічного лікування.

2. Усі інші відшарування, які не загрожують ураженням макули – підлягають хірургічній корекції у перші 1-2 дні.

Показані склеропластичні операції

3. Хронічне відшарування сітківки підлягає лікуванню протягом тижня.

Тракційне – відшарування сітківки - вітректомія

4. Ексудативне відшарування – регресія відшарування настає після успішного лікування первинної причини.

Кінцевий очікуваний результат - одужання.

Термін лікування  – 5-7 днів

Критерії якості лікування:

Анатомічне прилягання сітківки

Можливі побічні дії та ускладнення:

Гіпертензія, порушення кровообігу у зоровому нерві

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає (якщо немає діабету)

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 4-6 тижнів

Подальші рекомендації – протипоказана робота, яка пов’язана з нахилом тіла, голови, вібрацією, великим зоровим навантаженням, підняттям тягарів,  у гарячих цехах.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                     Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з ретиношизисом

Код МКХ – 10

Н 33.1

Q 14.1

Ознаки та критерії діагностики:

Ретиношизис (розщеплення сітківки) трапляється у двох формах: юнацький (зчепленій з Х-хромосомою) та старечий.

Юнацький ретиношизис – кістозні зміни центральної ямки сітківки із складками, які радіально поширюються від центру фовеоли (картина – пелюсток квітки). На відміну від кіст при кістозному набряку макули, вони не забарвлюються при флуоресцентній ангіографії. Відшарування нервових волокон від зовнішніх шарів сітківки на її периферії з розривом шару нервових волокон. Цей тип найчастіше трапляється у нижньоскроневому відділі очного дна і є двобічним. Також можуть виникати відшарування сітківки, крововиливи у склисте тіло, пігментна дегенерація, подібна до пігментного ретиніту.

Скарги – погіршення зору (часто внаслідок крововиливу в склисте тіло), перебіг може бути безсимптомним. Захворювання має вроджений характер, але може бути виявлене пізніше в житті.

Хвороба Гольдмана-Фавре і Вагнера (спадкові захворювання) також супруводжуються центральним і периферичним ретиношизисом та відшаруванням сітківки.

Старечий ретиношизис- розщеплення сітківки частіше двобічне, можуть бути муфти навколо судин сітківки. Порожнина, що утворилася, має вигляд купола з гладкою поверхнею і частіше знаходиться  у нижньоскроневій ділянці очного дна; кістозна дегенерація біля зубчастої лінії, в полі зору виявляють абсолютну скотому, може викликати регматогенне відшарування сітківки.

Скарги – можливе погіршення зору але найчастіше - перебіг  безсимптомний.

 Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зовнішній огляд

2. Візометрія

3. Периметрія

4. Офтальмоскопія очного дна із депресією склери (периферії сітківки)

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевт (педіатр)

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування  хірургічне. При плоскому ретиношизисі – лазер-кріокоагуляція.

При відшаруванні сітківки - склеропластичні операції, вітректомія з тампонадою пер- фторвуглецем  або силіконом

Кінцевий очікуваний результат - одужання.

Термін лікування  – 5-7 днів

Критерії якості лікування:

Анатомічне прилягання сітківки

Можливі побічні дії та ускладнення:

Гіпертензія, порушення кровообігу у зоровому нерві

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає (якщо немає діабету)

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 4-6 тижнів

Подальші рекомендації – протипоказана робота, яка пов’язана з нахилом тіла, голови, вібрацією, великим зоровим навантаженням, підняттям тягарів,  у гарячих цехах.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з проліферативною вітреоретинопатією з відшаруванням сітківки

Код  МКХ – 10

Н 33.4

Ознаки та критерії діагностики:

Проліферативна вітреоретинопатія (ПВР) – фіброваскулярна проліферація з утворенням  патологічних мембран на поверхні сітківки, ціліарного і склистого тіла. Цей процес зумовлений фібробластами, клітинами пігментного епітелію і гліальними клітинами сітківки, фібрином крові. Скорочення мембран викликає тракцію сітківки, що призводить до її розривів та до відшарування.

Класифікація відшарувань сітківки з ВПР :

Стадія А – склисте тіло мутне, з дрібними пігментними скупченнями та їх відкладанням на сітківці, переважно в нижніх відділах порожнини ока, сітківка рухома

Стадія В – зморщування поверхні відшарованої сітківки, зменшення її рухливості, ретинальні судини звивисті, край розриву сітківки загорнений, склисте тіло мало рухливе.

Стадія С (posterior) –до заду від екватора формуються фокальні, дифузні фіксовані складки сітківки, наявність субретинальних тяжів

Стадія С (anterior) – до переду від екватора формуються фіксовані складки сітківки, зміщення периферичної сітківки  до ціліарного тіла, щільні тяжі склистого тіла  

 Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Тонометрія

5. Ехографія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування  хірургічне. При відшаруванні сітківки з ВПР стадії А – склеропластичні операції. Починаючи з стадії В – вітреоретинальна хірургія: видалення мембран склистого тіла, розправлення сітківки органічними газами або повітрям, тампонада порожнини ока органічними газами або рідкими органічними сполуками, ендолазерна коагуляція з метою фіксації сітківки; при стадії С – вітректомія з введенням силікону, видалення кришталика та імплантація інтраокулярній лінзи.

Кінцевий очікуваний результат – збереження зору

Термін лікування  – 5-7 днів

Критерії якості лікування:

Анатомічне прилягання сітківки, покращення зорових функцій ока.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Ятрогенні розриви, пошкодження кришталика, гемофтальм, рецидив відшарування сітківки, повторна операція для виведення сіликону     

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає (якщо немає діабету)

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 4-6 тижнів

Подальші рекомендації – протипоказана робота, яка пов’язана з нахилом тіла, голови, вібрацією, великим зоровим навантаженням, підняттям тягарів,  у гарячих цехах.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з розривом сітківки

(без відшарування сітківки)

    Код  МКХ – 10

    Н 33.3

Ознаки та критерії діагностики:

Розрив сітківки – наскрізний дефект сітківки. Гострий розрив сітківки – пігментні клітини в передній частині склистого тіла, крововиливи у склисте тіло, заднє відшарування склистого тіла, складки сітківки, вільно плаваючий шмат сітківки („покришка”), підвищення у склистому тілі над діркою сітківки. Скарги – розмитість зору, плаваючі мушки або сітка перед очима, які зміщуються при рухах ока. Провокуючі фактори: решітчаста дегенерація, міопія високого ступеню, афакія, старечий ретиношизис, вітреоретинальні тяжі, меридіональні складки.

 Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія з депресією склери.

4. Ехографія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування лазером, кріотерапія та операції склеропластики проводять протягом 24-72 годин від початку захворювання.

Кінцевий очікуваний результат – одужання. 

Термін лікування  – 3-7 днів

Критерії якості лікування:

Анатомічне прилягання сітківки, блокування розриву, покращення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Розвиток відшарування сітківки, вітреопроліферації.    

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 4 тижнів. Диспансеризація.

Обмеження фізичного навантаження 2-3 місяці.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з ретролентальною фіброплазією

Код  МКХ – 10

Н 35.1

Ознаки та критерії діагностики:

Ретролентальная фіброплазія - вроджена патологія ока, є наслідком порушення регресу первинного склистого тіла, однобічна патологія. Клініка:  фіброзна мембрана, яка зрощена з задньою капсулою кришталика, мікрофтальм, мілка передня камера, розширені судини райдужки,  васкуляризована ретролентальна мембрана, яка викликає тракцію циліарних відростків.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Біомікроскопія або огляд ока дитини під мікроскопом

2. Ехографія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

Педіатра 

Характеристика лікувальних заходів:

Лікування ретролентальної фіброплазії направлено на попередження розвитку глаукоми та фтізису очного яблука. Хірургічне лікування – ленсвітреоектомія. При ранній хірургії та активному плеоптичному лікуванні можливо значне підвищення зору.

Кінцевий очікуваний результат – збереження зору    

Термін лікування  – 10 днів

Критерії якості лікування:

Прозорість середовищ ока, підвищення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Крововилив у склисте тіло.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Диспансеризація. Лікування амбліопії.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з ретинопатією недоношених

Код   МКХ – 10

Н 35.1

Ознаки та критерії діагностики:

Ретинопатія недоношених – це судинно-проліферативне ураження сітківки, розвивається при низький вазі (1500 г і менше), гестаційний вік при народжені 32 тижні і менше, а також при оксигенотерапії, яка проводиться більше 30 діб. При ретинопатії недоношених характерним є авскулярна зона на периферії очного дна. В клінічному перебігу ретинопатії розрізняють 5 стадій:

І стадія – на межі васкуляризованої і авскулярної сітківки утворюється демаркаційна лінія білого кольору (накопичення мезенхімальної тканини).

ІІ стадія – демаркаційна лінія починає промінювати над рівнем сітківки, внаслідок інтраретинальної неоваскуляризації.

ІІІ стадія – на місті демаркаційній лінії формується фіброзно-судинна проліферація

ІV стадія – починається відшарування сітківки – без залучення або з залученням макули

V  стадія – тотальне тракційне відшарування сітківки

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Зворотна офтальмоскопія ока дитини

2. Ехографія (В-метод)

Обов’язкові лабораторні дослідження:

Непотрібні

Консультації спеціалістів за показаннями:

Педіатра 

Характеристика лікувальних заходів:

І стадія ретинопатії недоношених – цілком зворотня.

ІІ стадії – може бути зворотньою, але і  може потребуватись лікування.

У ІІІ – ІV стадії ретинопатії недоношених – лазерна коагуляція, кріотерапія, ленсвітреоектомія в поєднанні зі склеропластичними операціями відшарування сітківки.

Хірургія склистого тіла і відшарування сітківки у V стадії з точки зору зорової  реабілітації – недоцільна.

Кінцевий очікуваний результат – збереження  функцій.   

Термін лікування  – 7 днів

Критерії якості лікування:

Фіксація сітківки, прилягання сітківки, зорові функції 

Можливі побічні дії та ускладнення:

Фіброз сітківки, крововилив у склисте тіло.    

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Диспансеризація.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з фоновою ретинопатією та ретинальними судинними змінами

(хворобою Коутса, мікроаневризмами Лебера, телеангіектазіями, ангіоматозом Гіппеля-Линдау)

Код   МКХ – 10

Н 35.0

Ознаки та критерії діагностики:

Хвороба Коутса є наслідком аномалії судин сітківки (телеангіектазії і аневризми), зовнішній ексудативно-геморагічний ретиніт.  Патологічні судини локалізуються на периферії очного дна у вигляді розширених артеріол, венул, мікро- і макроаневризм, іноді у вигляді гірлянд. В ураженій  зоні можуть бути геморагії.  Головним симптомом є відкладання поширеного інтра- та субретинального ексудату в зоні вражених судин. Зниження зору обумовлено набряком та відкладанням щільного ексудату в макулярній ділянці. Хвороба прогресує і призводить до відшарування сітківки, вторинної глаукоми та сліпоти.

Мікроаневризми Лебера – характерно ураження однієї ділянки очного дна. Хвороба супроводжується метаморфопсіями, мікропсіями, скотомами, зниженням зору внаслідок макулярної та парамакулярної ексудації. В зоні враження видні множинні міхурчасті розширення термінальних артеріол, капілярів, часто покритих білими муфтами. Навколо уражених судин відкладається ексудат у формі circinata  на відстані декількох діаметрів диска зорового нерва від них.

Телеангіектазії – ідіопатичні парафовеальні ураження капілярів сітківки. При біомікроскопії в зоні ураження спостерігаються  блискучий сірий рефлекс з внутрішніх шарів сітківки. У більшості випадків хвороба супроводжується мінімальним порушенням зору і процес найчастіше стабільний. При прогресуванні в зоні ураження посилюється ексудація.

Ангіоматоз Гіппеля-Линдау – пухлиноподібна  ретинальна ангіома, автономно-домінантне захворювання. Ангіоми з’являються з народження у вигляді кублоподібних  скопичень ангіобластичних та астрогліальних клітин, хвороба клінічно не проявляється до другого або третього десятиріччя, доки ангіома не досягне значної величини. При значному  рості ангіоми, годуючи  артерії і вени збільшуються, простягаються від ангіоми до диска зорового нерва. Ішемія сітківки призводить до інтраретинального набряку, кістозної дегенерації, геморагій та серозного відшарування сітківки. Клінічна тріада – ангіома, розширені годуючі судини і субретинальний ексудат.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Біомікроскопія

4. Біомікроофтальмоскопія

5. Офтальмоскопія

6. Флуоресцентна ангіографія

7. Ехографія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

Хвороба Коутса. Лікування потребує динамічного нагляду з метою виявлення прогресування хвороби, знаходження нових ділянок телеангіектазій і їх своєчасної лазер- кріоко-агуляції.

Мікроаневризми Лебера – лазеркоагуляція зон з найбільш екстравазальним  виходом флюоресцеїну і найбільш активної проліферації дрібних судин та аневризми.

Телеангіектазії – лазеркоагуляція.

Ангіоматоз Гіппеля-Линдау – в початкових стадіях, доки процес знаходиться на периферії очного дна – транскон’юнктивальна кріокоагуляція. При поширеному процесі – лазеркоагуляція. При ексудативному відшаруванні сітківки -  дренування субретинальної рідини, склеропластичні операції та  кріо- лазеркоагуляція. 

Кінцевий очікуваний результат – збереження зору.   

Термін лікування  – 5-7 днів

Критерії якості лікування:

Стабілізація процесу, збереження зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Відшарування сітківки, крововиливи  у склисте тіло.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

При хворобі Коутса та ангіоматозі Гіппеля-Линдау у разі низьких зорових функцій – направити хворого на МСЕК. Диспансеризація.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з дегенерацією макули та заднього полюсу (ангіоїдними смугами, отвором, зморщуванням макули, дегенерацією Кунта-Юніуса, Друзи, старечою дегенерацією макули)

Код  МКХ – 10

Н 35.3

Ознаки та критерії діагностики:

Ангіоїдні смуги – двобічні чорнувато-коричневі або сірі смуги, які локалізуються глибоко під сітківкою (в судинній оболонці) та нерівномірно розходяться радіально від диска зорового нерва, очне дно має крапчастий вигляд, субретинальні крововиливи після легкої травми, пігментні зміни у ділянці макули, друзи диска зорового нерва, може розвинутися  хоріоїдальна неоваскулярна мембрана, яка призводить до дегенерації макули по типу дисковидної. При появі неоваскулярної мембрани спостерігається зниження зору.

Отвір (дірка) – наявність круглої або овальної плями червоного кольору, оточеної сірим сяйвом (крайове відшарування сітківки). На дні розриву можуть бути деструкція пігментного епітелію і жовті точкові дистрофічні вогнища. Отвір може бути хибним – дефект у внутрішній мембрані сітківки і зберігається високий зір; або справжній – дефект сітківки і низький зір, менше 0,1.

Зморшка макули – ураження сітківки коливаються в межах від появи тонкої блискучої мембрани (целофанова ретинопатія) до формування товстої, сіро-білої мембрани (макулярна зморшка) на поверхні сітківки в ділянці макули. Складки сітківки, які радіально розходяться від мембрани, набряк або відшарування макули. Зниження зору або спотворення образів.

 Дегенерація Кунта-Юніуса (дисковидна). Процес починається з наявності друз в макулярній ділянці, які з’являються ще в молодому віці і не впливають на зір. Зір починає знижуватись після 50 років, коли з'являється   набряк в макулярній ділянці. Друзи викликають розвиток ексудативного відшарування пігментного епітелію і нейроепітелію, що в подальшому призводить до формування неоваскулярної мембрани, яка є причиною розвитку ексудативно-геморагічної стадії, процес закінчується формуванням промінуючого диска в макулі з втратою центрального зору.

Друзи. Офтальмоскопічно виглядають як круглі, дрібні світло-жовтого кольору вогнища. Друзи можуть викликати атрофію пігментного епітелію або бути причиною ексудативної форми дегенерації макули. Самі друзи не викликають зниження зору.

Стареча дегенерація макули. Вікові дегенерації макули поділяють на неексудативну і ексудативну форми. Неексудативна – спочатку спостерігається  перерозподіл пігменту, дрібні дефекти атрофії пігменту, друзи. В подальшому розвиваються поодинокі круглі або поліморфні вогнища ареолярної атрофії пігментного епітелію і хоріокапілярного шару. Зони атрофії можуть бути невеликими, до 1 діаметра диска зорового нерва  або розповсюдженими,. Іноді вони зливаються і нагадують географічну карту. Атрофія пігментного епітелію і хоріокапілярного шару призводить до втрати центрального зору.

Ексудативна форма призводить до дисковидної дегенерації з втратою зору.   

Рівні надання медичної допомоги:

Перший рівень – сімейний лікар

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Флуоресцентна ангіографія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4 .Цукор крові

5. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевта 

Характеристика лікувальних заходів:

Ангіоїдні смуги – локальна  лазеркоагуляція хоріоїдальної неоваскулярної мембрани.

Дірка макули – ефективним засобом лікування є вітректомія. Лазеркоагуляція сітківки з метою профілактики розвитку відшарування сітківки.

Зморшки макули – преретинальна мембрана видаляється при вітреальній хірургії.

Дисковидна дегенерація Кунта-Юніуса в пізніх стадіях лікуванню не піддається. На початкової стадії – лазеркоагуляція неоваскулярної мембрани.

Друзи – консервативна терапія неефективна. При виявлені набряку або неоваскулярної мембрани – лазерна коагуляція.

Стареча дегенерація макули. Неексудативна форма – консервативна терапія (дезагреганти, судинопоширюючі засоби, вітаміни, тканинна терапія). Стимуляція сітківки низькоенеренергітичним лазерним промінням. Ексудативна форма – дегідратаційна терапія і лазерна коагуляція.

Кінцевий очікуваний результат – збереження зору.   

Термін лікування –  амбулаторно 14 днів, при необхідності в  стаціонарі – 7 днів

Критерії якості лікування:

Стабілізація процесу, збереження зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Відшарування сітківки.     

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий не працездатний 3-4 тижні. При  низькому зорі направити на МСЕК. Диспансеризація.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з периферичною дегенерацією сітківки (решітчастою, мікрокістозною, бруківкоподібною)

Код  МКХ – 10

Н 35.4

Ознаки та критерії діагностики:

Решітчаста дегенерація – є чітко обмежений, циркулярно орієнтований дистрофічний процес, що локалізується спереду від екватора. Характерним є інтра- і преретинальний фіброз з витонченям сітківки та гілкоподібною сіткою облітерованих ретинальних судин.

Різновидом її є дегенерація „слід равлика” та палісадна. „Слід равлика” – дегенерація у вигляді смуги білого кольору з витонченням  сітківки. Палісадна – у вигляді білих штрихів. У зоні дегенерації є зрощення з склистим тілом і при відшаруванні склистого тіла утворюється відшарування сітківки. Дегенерація найчастіше двобічна.

Мікрокістозна – кістовидна дегенерація Блесинг-Іванова, процес двобічний. Виглядає як скупчення червоних точок на біло-сірому фоні. Найчастіше спостерігається  після 40 років, але буває і у дітей.  Локалізується біля зубчастої лінії, вона є причиною розвитку ретинального діалізу і ретиношизису. Часто є причиною відшарування сітківки.

Бруківкоподібна – хоріоретинальна атрофія яка призводить до депігментованих, білих вогнищ розміром від 0,5 до 1,0 діаметра диска зорового нерва. Розташовується між екватором і зубчастою лінією. Дуже рідко призводить до відшарування сітківки. Ця дегенерація потребує періодичного нагляду.

Периферичні дегенерації найчастіше розташовуються в верхньо-темпоральному квадранті ока, але можуть знаходитись і в усіх квадрантах.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія з депресією склери, або з лінзою Гольдмана.

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевта 

Характеристика лікувальних заходів:

В усіх випадках показаннямм для профілактичного лікування є вид дегенерації, її важкість, поширеність та наявність вітреоретинальної тракції.

Решітчаста дегенерація – завжди показана профілактична лазерна коагуляція.

При хоріоретинальній та кистовидній дегенерації профілактичне лікування проводиться:

1. якщо хворий скаржиться на фотопсії, пов’язані з зоною дегенерації

2. при появі ознак прогресування дегенерації

3. у випадках прогресування міопії

4. при наявності сліпоти на оці з відшаруванням сітківки

 З метою профілактичного лікування застосовують кріо- або лазер коагуляцію сітківки в зоні дегенерації.

Кінцевий очікуваний результат – збереження зору    

Термін лікування – амбулаторно 10 днів, при необхідності в стаціонарі – 3-5 днів

Критерії якості лікування:

Прилягання сітківки, стабілізація процесу, збереження зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Гіперкоагуляція,  яка може призвести  до змін в макулі.     

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий не працездатний 3-4 тижні. Обмеження фізичного навантаження 2-3 місяці.

Диспансеризація.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з спадковою дистрофією сітківки (пігментним ретинітом, білоточковим ретинітом, дистрофією Беста, хворобою Штаргардта - жовто-плямистою дистрофією)

Код   МКХ – 10

Н 35.5

Ознаки та критерії діагностики:

Пігментний ретиніт – на очному дні згущення пігменту по периферії сітківки у вигляді „кісткових голок”, атрофія судинної оболонки, звуження артеріол, восковидна блідість диску зорового нерва. Найчастіше хворі скаржаться на погіршення нічного зору (нічна сліпота), втрату периферичного зору. Спадкове захворювання. Процес двобічний. Друга форма – без пігментний ретиніт, на очному дні немає пігментних змін.

Білоточковий ретиніт – на очному дні багато дрібних білих точкових відкладень. Розрізняють стаціонарну форму при якій не прогресує гемералопія (нічна сліпота) – retinitis albi-punctatus  та прогресуючу форму - retinitis punctata albescens, при якій прогресує гемералопія. З часом плями поступово зникають і розвивається атрофія пігментного епітелію.

Дистрофія Беста – жовті круглі субретинальні ураження макули, що нагадують яєчний жовток, процес двобічний. Відмічається погіршення зору або безсимптомний перебіг. Захворювання є від народження, проте може бути виявлене через багато років.

Хвороба Штаргардта – на очному дні можуть бути: нормальне очне дно, жовто-білі крапчасті відкладення в пігментному епітелії сітківки у формі „хвоста риби”, атрофічна дегенерація макули – виникає картина „бичачого ока”, що є результатом атрофії пігментного епітелію сітківки навколо його нормального центрального ядра, картина „покоробленого металу”. Двобічне погіршення зору в дитинстві або ранньому дорослому віці. На ранніх стадіях захворювання ступінь зниження зору не відповідає картині очного дна.

Рівні надання медичної допомоги:

Перший рівень – сімейний лікар

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Флуоресцентна ангіографія за показаннями

5. Електрофізіологічні методи дослідження сітківки

6. Адаптометрія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевта 

Характеристика лікувальних заходів:

Ефективного методу лікування спадкових дистрофій на сьогодні немає. Застосовують методи консервативної терапії: судинорозширюючі препарати, вітаміни групи В, С, А, комплекси вітамінів з мінералами, енкад, кортекс, ретиналамін, АТФ, унітиол, емоксипін, нуклеінат натрію, тканинну терапію. При хворобі Беста у разі утворення неоваскуляризації – лазерна коагуляція.

Кінцевий очікуваний результат – можливе збереження зору.   

Термін лікування - 21 день

Критерії якості лікування:

Можлива стабілізація процесу

Можливі побічні дії та ускладнення:

 Розвиток ускладненої катаракти     

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворі підлягають диспансеризації. При  важкому ступені зниження зору –інвалідність.

Хворі не можуть працювати в нічний час, водити транспорт, виконувати роботу пов’язану з інтоксикацією, біля рухомих механізмів.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з діабетичною ретинопатією

Код   МКХ – 10

Н 36.0*

Ознаки та критерії діагностики:

Цукровий діабет – захворювання, що обумовлене недостатністю інсуліну. Незалежно від типу діабету – захворювання призводить до розвитку діабетичної  ретинопатії у різні терміни захворювання.

Класифікація діабетичної  ретинопатії.

1. Непроліферативна (або препроліферативна) форма:

а) васкулярна фаза

б) ексудативна фаза (з набряком або без набряку макули)

в) геморагічна або геморагічно-ексудативна фаза

2. Проліферативна форма:

а) неоваскуляризація

б) гліоз

в) фракційне відшарування сітківки

Непроліферативна форма:

Васкулярна фаза – мікроаневризми в зонах  локальної капілярної оклюзії, флебопатія та розширення аваскулярної зони, що свідчить про облітерацію парафовеальних капілярів.

Ексудативна фаза – наявність щільних та м’яких  ексудатів, геморагії сітківки (невеликі, поодинокі), муфти, телеангіектазії, набряк в макулі (якщо він довго триває – розвивається кістовидна дистрофія.

Геморагічна фаза – множинні крововиливи, можуть бути субретинальні геморагії, констрікція вен („сосиски”), порушується проникливість судинної стінки, поява ішемічних зон сітківки.

Проліферативна форма:

Неоваскуляризація навколо диска зорового нерва або в окремих ділянках сітківки (найчастіше на периферії), райдужки, крововиливи у склисте тіло. Неоваскуляризація райдужки призводить до розвитку вторинної неоваскулярної глаукоми.

Гліоз – розростання фіброзної тканини вздовж задньої поверхні склистого тіла, проростання у склисте тіло.

Фіброзна проліферація призводить до розвитку тракційного відшарування сітківки.

Рівні надання медичної допомоги:

Перший рівень – сімейний лікар

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Флуоресцентна ангіографія

5. Ехографія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта

2. Невропатолога

3. Ендокринолога 

Характеристика лікувальних заходів:

В лікуванні діабетичної ретинопатії застосовують методи консервативної терапії (що мало ефективно), лазеркоагуляцію, кріокоагуляцію та хірургічні методи.

Консервативна терапія – прийом ліків, що знижують рівень цукру у крові, ангіопротектори (добезілат кальцію, пармідин, етамзилат, емоксипін, рутозид, компламін та інші); антиагреганти (аспірин, трентал, курантіл, тиклопідин та інші); засоби, що знижують проникливість капілярів (еналаприл, периндоприл, трітаце та інші); кортикостероїди (місцево); розсмоктуючі препарати.

Фокальне або розсіяне лікування лазером проводиться:

1. при потовщенні сітківки в межах зони до 500 мкм (одна третина діаметру диска) від центру макули

2. виражених ексудатах в межах зони до 500 мкм від центру макули у поєднанні з потовщенням сітківки

3. потовщенні сітківки площею більше діаметра диска зорового нерва, частина якого розміщена в межах 1 діаметра диска від центру макули

Показанням до панретинальної лазерной фото коагуляції:

неоваскуляризація площею понад  ¼ - 1/3  розміру диска зорового нерва будь-які неоваскуляризації біля диска або з залученням диска, які поєднуються з преретинальним крововиливом та крововиливами в склисте тіло

неоваскуляризація сітківки площею понад половину диска і які поєднуються з крововиливом у склисте тіло та преретинальними крововиливами

неоваскуляризація райдужки

Якщо помутніння середовищ ока не дає змоги оглянути очне дно, проте спостерігається один із описаних вище критеріїв, при відсутності тракції склистого тіла можна провести периферичну кріокоагуляцію сітківки. Альтернативою є вітректомія та ендотерапія лазером з видаленням  або без видалення кришталика та імплантацією штучного кришталика.

Показанням  до вітректомії:

щільний крововилив у склисте тіло, що призводить до зниження зору, особливо при його наявності протягом кількох місяців

тракційне відшарування сітківки, яке поширюється на макулу

епіретинальні мембрани макули або недавнє зміщення макули

значно виражена неоваскуляризація сітківки та фіброзна проліферація, які не піддаються лікуванню лазерною фотокоагуляцією.

Вторинна неоваскулярна глаукома – антиглаукоматозні операції

Кінцевий очікуваний результат – збереження зору.   

Термін лікування  – 5-10 днів

Критерії якості лікування:

Стабілізація процесу, підвищення або збереження зору. 

Можливі побічні дії та ускладнення:

Рецидиви крововиливів, відшарування сітківки, вторинна глаукома     

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Стіл № 9.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворі підлягають диспансеризації. Терміни непрацездатності визначаються на підставі загального лікування діабету (компенсації діабету) та важкості перебігу захворювання, проведених оперативних втручань (вирішує МСЕК).

Протипоказана робота, яка пов’язана з нахилом тіла, голови, вібрацією, великим зоровим навантаженням, підняттям тягарів,  у гарячих цехах, робота на транспорті

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з серповидно-клітинною хворобою

Код  МКХ – 10

Н 36.8*

Ознаки та критерії діагностики:

Серповидно-клітинна анемія в деяких випадках супроводжується неоваскуляризацією периферичної сітківки у вигляді „морського вітрила”, спостерігаються  склерозовані периферичні судини сітківки та патологічне тьмяно-сіре забарвлення периферії дна, інтраретинальні та субретинальні крововиливи, кристаловидні включення, ангіоїдні смуги, комкоподібні капіляри кон’юнктиви нижнього склепіння ока.

Хворі можуть скаржитись  на появу плаваючих мушок.

Рівні надання медичної допомоги:

Перший рівень – сімейний лікар

Другий рівень – офтальмолог поліклініки

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Флуоресцентна ангіографія

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1.  Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Мазок крові – на наявність серповидних еритроцитів

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевта 

Характеристика лікувальних заходів:

Нині немає чітко установлених  діагностичних і терапевтичних напрямів лікування  при цьому захворюванні. Лікування потрібне при наявності крововиливу в склисте тіло або відшаруванні сітківки (див. відповідні розділи).

Кінцевий очікуваний результат – збереження зору.   

Термін лікування  – 5-7 днів

Критерії якості лікування:

Відсутність крововилива, анатомічне прилягання сітківки, підвищення зору. 

Можливі побічні дії та ускладнення:

Рецидив крововиливу, відшарування сітківки     

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворі підлягають диспансеризації. При наявності патології сітківки хворі обстежуються кожних 1-6 місяців, залежно від важкості патології.

Протипоказана робота, яка пов’язана з нахилом тіла, голови, вібрацією, великим зоровим навантаженням, підняттям тягарів, у гарячих цехах.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з транзиторною артеріальною оклюзією сітківки (Amaurosis fugax)

Код  МКХ – 10

Н 34.0

Ознаки та критерії діагностики:

При офтальмоскопічному обстеженні можна виявити ембол в артеріолі або відсутність патологічних змін. Крім цього можна спостерігати ішемічний синдром ока – розширені вени, точкові та плямисті  крововиливи на середній периферії сітківки, неоваскулярізацію райдужки, диска зорового нерва та сітківки, давню оклюзію гілки центральної артерії сітківки (потовщені стінки артеріоли), неврологічні симптоми, які зумовлені ішемією півкулі головного мозку (слабкість руки або ноги на протилежному боці).

Етіологія: ембол, що проходить із сонної артерії (найчастіше), серця або аорти, судинна недостатність як результат артеріосклерозу судин будь-де в проміжку від аорти до очного яблука; стани, що супроводжуються гіперкоагуляцією або надмірною в’язкістю крові.

Скарги на однобічну втрату зору, яка триває від кількох секунд до кількох хвилин, іноді – 1-2 години, після чого зір повертається до норми.

 Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Аускультація серця та сонних артерій

5. Флуоресцентна ангіографія (можна виявити локальне забарвлення артерії в місці ембола)

6. Допплерографія сонних артерій

7. Вимірювання АТ

8. ЕКГ

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта (кардіолога)

2. Невропатолога

Характеристика лікувальних заходів:

Антикоагулянтна терапія (аспірин, гепарин); судинорозширюючі, спазмолітичні та проти склеротичні засоби. Лікування основного захворювання.

Кінцевий очікуваний результат – збереження зору.

Термін лікування  – 14 днів

Критерії якості лікування:

Стабілізація стану хворого, збереження зорових функцій

Можливі побічні дії та ускладнення:

Рецидиви захворювання

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає (якщо немає діабету)

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 3-4 тижнів (в залежності від причини амаврозу)

Диспансеризація.

Протипоказана робота з фізичним навантаженням, нахилом тулуба, з струсом, вібрацією, з впливом токсичних речовин. Особам з розумовою працею – скорочення об’єму  роботи.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з оклюзією центральної артерії сітківки, оклюзією гілки центральної артерії сітківки

Код   МКХ – 10

Н 34.1

Н 34.2

Ознаки та критерії діагностики:

Оклюзія центральної артерії сітківки - поверхневе помутніння або побіління сітківки на задньому полюсі і наявність червоної плями у центрі макули (вишнева кісточка), звуження артеріол сітківки, сегментація кров’яного стовпчика в артеріолах іноді видно емболи в артеріолах сітківки або а. Cilioretinalis; при гостроті зору на рівні сприйняття світла або гіршій слід запідозрити  оклюзію а. Ophthalmica.

Скарги на раптову однобічну втрату зору (у 90% випадків – від спроможності порахувати пальці до лише сприйняття світла), яка не супроводжується  болем та виникає протягом секунд, в анамнезі може бути скороминучий амавроз.

Оклюзія гілки центральної артерії сітківки –  поверхневе помутніння або побіління  у зоні кровопостачання гілки артерії сітківки, набряк ураженої ділянки сітківки, звуження гілки артерії, сегментація стовпчика крові або емболи, які інколи помітні в гілці артерії сітківки,  можуть бути валоподібні плями.

Етіологія: емболи (серцеві та з сонної артерії), тромбоз, гігантоклітинний артеріїт, системні колагенози, гіперкоагуляція, травма, мігрень, серповидно клітинна анемія, сифіліс та інші).

 Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Аускультація серця та сонних артерій

5. Флуоресцентна ангіографія (можна виявити локальне забарвлення артерії в місці ембола)

6. Допплерографія сонних артерій

7. Вимірювання АТ

8. ЕКГ

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта (кардіолога)

2. Невропатолога

Характеристика лікувальних заходів:

Оклюзія центральної артерії сітківки (якщо симптоми тривали менше 24 годин)  – негайно зробити масаж ока, парацентез передньої камери (антибактеріальні краплі), ацезоламід 500 мг перорально або в/в; тимолол 0,5% 2 рази на день, терапія карбогеном (95% кисню та 5% вуглекислого газу) – по 10 хвилин кожні 2 години протягом 48 годин; антикоагулянтна терапія (аспірин, гепарин); судиннорозширюючі, спазмолітичні та проти склеротичні засоби. Лазер коагуляція. Терапія малоефективна. Лікування основного захворювання (гіпертонічна хвороба, гігантоклітинний артеріїт, серповидноклітинна анемія та інші).

Оклюзія гілки центральної артерії сітківки – нині жоден місцевий метод лікування не є ефективним. Лікування таке саме як і лікування оклюзії центральної артерії сітківки.

Кінцевий очікуваний результат – можливе покращення зору або без змін.

Термін лікування  – 14 днів

Критерії якості лікування:

Стабілізація стану хворого, можливе покращення зору або без змін.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Погіршення стану хворого

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає (якщо немає діабету)

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 3-4 тижнів (в залежності від причини амаврозу)

Направити хворого на МСЕК.  Диспансеризація.

Протипоказана робота з фізичним навантаженням, нахилом тулуба, з струсом, вібрацією, з впливом токсичних речовин. Особам з розумовою працею – скорочення об’єму  роботи.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з оклюзією центральної вени сітківки, оклюзією гілки центральної  вени сітківки

Код  МКХ – 10

Н 34.8

Ознаки та критерії діагностики:

Оклюзія центральної вени сітківки – дифузні крововиливи в усіх квадрантах сітківки, розширення та звивистість вен, валоподібні плями, набряк диска зорового нерва, утворення оптикоциліарних шунтів на диску, неоваскуляризація диска, райдужки та сітківки.

Скарги на однобічну втрату зору (що не супроводжується болем).

Типи:

Ішемічний – множинні валоподібні плями, обширний крововилив у сітківку, при флуоресцентній ангіографії виявляють обширну зону відсутності капілярної перфузії. Гострота зору знижується до 0,1 або менше.

Неішемічний – помірні зміни очного дна, гострота зору вища  0,1.

Етіологія: атеросклероз прилягаючої центральної артерії (артерія тисне на центральну вену сітківки в місці решітчастої пластинки, спричиняючи вторинне утворення тромба в вені; гіпертензія; набряк диску зорового нерва; глаукома; друзи диска зорового нерва; гіперкоагуляція крові; васкуліти; ретробульбарно зовнішня компресія (пухлина, захворювання щитовидної залози).

Оклюзія  гілки центральної вени сітківки – поверхневі крововиливи в секторі сітківки вздовж поширеної вени, валоподібні плями, набряк сітківки, розширення і звивистість вен сітківки, неоваскуляризація сітківки, крововилив у склисте тіло.

Скарги – поява скотоми у полі зору або втрата зору.

Етіологія: ураження стінки прилеглою артерією (внаслідок гіпертензії, артеріосклерозу, діабету), яка перетискає вену в місцях перехресту.

 Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Аускультація серця та сонних артерій

5. Флуоресцентна ангіографія

6. Вимірювання АТ

7. ЕКГ

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Hbs-антиген

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта (кардіолога)

2. Невропатолога

3. Ендокринолога

Характеристика лікувальних заходів:

Оклюзія центральної вени  сітківки – місцево антикоагулянтна терапія (дексаметазон з гепарином) або плазміноген (діаплазмин) по 5000 Од 2 рази на день № 5-10, дезагреганти (трентал, емоксипін). Внутрішньовенно – реополіглюкин 200-400 мл з дексаметазоном 4-8 мг; в/м – актовегін. При набряку макули і неоваскуляризації – лазеркоагуляція. Лікування первинних терапевтичних захворювань.

Оклюзія гілки центральної  вени сітківки – лікування таке саме.

Кінцевий очікуваний результат – покращення зорових функцій.

Термін лікування  – 14 днів

Критерії якості лікування:

Стабілізація процесу, покращення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Підвищення внутрішньо очного тиску, неоваскуляризація.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає (якщо немає діабету)

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 3-4 тижнів (в залежності від причини оклюзії)

Направити хворого на МСЕК.  Диспансеризація.

Протипоказана робота з фізичним навантаженням, нахилом тулуба, з струсом, вібрацією, з впливом токсичних речовин. Особам з розумовою працею – скорочення об’єму  роботи.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з іншими хворобами сітківки: гіпертензивною ретинопатією

Код  МКХ – 10

Н 35.0

Ознаки та критерії діагностики:

Гіпертензивна ретинопатія – процес найчастіше безсимптомний, іноді може супроводжуватися погіршенням зору, спостерігається  генералізоване або локальне звуження артеріол сітківки, симптоми „мідного” або „срібного” дроту, валоподібні ексудати, артеріальні макроаневризми, тверді ексудати, фігура „зірки” в макулярній ділянці, хоріоретинальна атрофія – плями Ельшніга, що свідчать про відсутність хоріоїдальної перфузії, крововиливи подібні до язиків полум’я. Злоякісна гіпертензія – до симптомів, наведених вище, приєднуються набряк диску зорового нерва.

Етіологія: гіпертонічна хвороба, вторинна симптоматична гіпертензія.

 Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Вимірювання АТ

5. ЕКГ

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта (кардіолога)

2. Невропатолога

Характеристика лікувальних заходів:

Гіпертензивна ретинопатія:

1. Корекція артеріального тиску.

2. Місцево: парабульбарно – емоксипін, кортикостероїди, торфот, хемотрипсин.

3. В/в хлорид кальцію, в/м дицинон, амінокапронова кислота, аутогемотерапія.

4. Лазеркоагуляція  при макулярному набряку, крововиливах. 

Кінцевий очікуваний результат – збереження зорових функцій.

Термін лікування  – 14 днів

Критерії якості лікування:

Стабілізація процесу, розсмоктування крововиливів, покращення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Крововилив у склисте тіло

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає (якщо немає діабету)

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 3-4 тижнів. Диспансеризація. При хворобі Коутса та зниженні зору - хворого направити на МСЕК. Лікування гіпертонії.

Протипоказана робота з фізичним навантаженням, нахилом тулуба, з струсом, вібрацією, з впливом токсичних речовин. Особам з розумовою працею – скорочення об’єму  роботи.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з розщепленням шарів сітківки: центральною серозною хоріоретинопатією, відшаруванням пігментного епітелію

Код  МКХ – 10

Н 35.7

Ознаки та критерії діагностики:

Локальне відшарування сенсорної сітківки макулярної ділянки від пігментного епітелію чистою, прозорою серозною рідиною. Скарги на розпливчастість предметів або мряка перед  очима, викривлення та зменшення  предметів у розмірах. Процес переважно однобічний. Захворювання найчастіше характерне для молодих чоловіків. Гострота зору коливається між 1,0 – 0,4;  при дослідженні з сіткою Амслера виявляють викривлення прямих ліній, часто із скотомою.

Відшарування пігментного епітелію сітківки – краї відшарування пігментного епітелію сітківки видно чіткіше, ніж при центральній серозній хоріоретинопатії. Цей процес може супроводжувати центральну серозну хоріоретинопатію та вікову макулодистрофію.

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Тестування з сіткою Амслера.

5. Флуоресцентна ангіографія

6. ЕКГ

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

Консервативне лікування: кортикостероїди (субкон’юнктивально), ангіопротектори, антиоксиданти, неспецифічні протизапальні засоби, діуретики, осмотерапія, судинно-поширюючі, антигістамінні препарати.

Лазеркоагуляція – при відсутності ефекту лікування на протязі 3-х тижнів або рецидиві захворювання. При позитивній динаміці – не раніше як через 2 місяці. При необхідності негайного відновлення зору (у зв’язку з професією) – показана лазеркоагуляція.

Кінцевий очікуваний результат – збереження зору. 

Термін лікування  – 14 днів

Критерії якості лікування:

Анатомічне прилягання сітківки, зменшення центральної скотоми, підвищення зору.

Можливі побічні дії та ускладнення:

Рецидив захворювання.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає (якщо немає діабету)

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 3-4 тижнів. Диспансеризація. 

Протипоказана робота з фізичним навантаженням, нахилом тулуба, з струсом, вібрацією, з впливом токсичних речовин. Особам з розумовою працею – скорочення об’єму  роботи.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з ретинальним  крововиливом

Код  МКХ – 10

Н 35.6

Ознаки та критерії діагностики:

Ретинальні крововиливи в різні шари сітківки виникають внаслідок травми, оклюзії  судин, гіпертонічних кризів, підвищеної проникливості  судин та їх ламкості. Крововиливи в шар нервових волокон – мають вигляд штрихів, а біля диска або макули – радіальних смужок. Крововиливи в середні шари сітківки мають вигляд дрібних кружечків яскраво-багряного або червоного кольору з чіткими  краями. Преретинальний крововилив (між шаром нервових волокон і задньою гіалоїдньою  мембраною склистого тіла) має вид великої калюжі до 4-5 діаметрів диска зорового нерва з горизонтальним рівнем розділу плазми і формених елементів крові. Субретинальний крововилив – між шарами пігментного епітелію і нейроепітеліем сітківки; він темніший ніж ретинальний крововилив і не має чітких контурів. Хоріоїдальний крововилив – темно червоний з синюватим відтінком.

Ретрохоріоїдальний крововилив – артеріальна кровотеча або інакше експульсивна геморагія. 

Рівні надання медичної допомоги:

Третій рівень – стаціонар офтальмологічного профілю

Обстеження:

1. Візометрія

2. Периметрія

3. Офтальмоскопія

4. Флуоресцентна ангіографія (за показанням).

5. ЕКГ

6. Вимірювання АТ

Обов’язкові лабораторні дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

Консультації спеціалістів за показаннями:

Терапевта

Характеристика лікувальних заходів:

Консервативне лікування: кортикостероїди (субкон’юнктивально), ангіопротектори, антиоксиданти, неспецифічні протизапальні засоби, діуретики, осмотерапія, судинно-розширюючі,  антигістамінні препарати.

Лазеркоагуляція – великих крововиливів.

Кінцевий очікуваний результат – покращення  зору. 

Термін лікування  – 14 днів

Критерії якості лікування:

Розсмоктування крововиливів, покращення зору. 

Можливі побічні дії та ускладнення:

Рецидив крововиливу.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Немає (якщо немає діабету)

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворий непрацездатний протягом 3-4 тижнів. Диспансеризація. Лікування основного захворювання.

Обмеження фізичного навантаженням 2-3 місяці.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                             Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим з підозрою  на  глаукому

Код   МКХ – 10

Н 40.0

Ознаки та критерії діагностики:

Підозра на глаукому – стани, які супроводжуються скаргами пацієнта на затуманювання, появу райдужних кілець навколо джерел світла, підвищенням внутрішньоочного тиску (ВОТ), асиметрією його рівня на обох очах більше, ніж 4мм рт. ст., або його коливанням протягом доби більше ніж 5 мм рт. ст., змінами диску зорового нерва (симптом „оголення решітчастої платівки”, розширенням екскавації диску зорового нерва (ДЗН), особливо в вертикальному напрямку, асиметрія екскавації ДЗН на обох очах, крововилив в шарі нервових волокон по краю ДЗН, витончення шару нервових волокон та парапапілярна атрофія ДЗН, особливо в назальному квадранті), гоніоскопічними змінами (щілинний, або закритий кут передньої камери (КПК), посилення пігментації кута передньої камери, асиметрія будови КПК на обох очах, наявність гоніосинехій, новоутворених судин, псевдоексфоліацій в КПК) біомікроскопічними змінами (гетерохромія райдужки, атрофічні зміни строми райдужки та пігментної кайми, виражена асиметрія їх на обох очах, наявність псевдоексфоліацій на зіничному краю та передній капсулі кришталика), характерними змінами в полі зору, особливо у пацієнтів старше 40 років та при наявності рідних, що хворіють на глаукому. До цього стану відносяться хворі, що мають глаукому на парному оці, витончену рогівку в центральній її зоні. Наявність одного з перерахованих симптомів та порушення зорових функцій є підставою для встановлення діагнозу, проведення диспансерного нагляду.

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень - офтальмологічний кабінет (глаукомний кабінет) поліклініки Третій рівень - стаціонар

Обстеження:

1. Збір скарг та анамнезу (звернути увагу на генетичний, травматичний анамнез, запальні процеси та судинні катастрофи в оці, прийом препаратів, що можуть підвищувати ВОТ, наявність супутньої патології)

2. Візометрія

3. Рефрактометрія

4. Біомікроскопія (при необхідності - ультразвукова біомікроскопія)

5. Офтальмоскопія (при необхідності - оптико-когерентна томографія, аналізатори шару нервових волокон - НКТ, ОСТ)

6. Тонометрія (добова)

7. Навантажувально-розвантажувальні проби.

8. Периметрія (кампіметрія, комп'ютерна периметрія НитрЬгеу - порогова стратегія, програма 30-2, або 24-2, периметрія подвійної частоти - РОТ)

9. Топографія

10.Гоніоскопія (при необхідності - компресійна проба Форбса)

11 .Кератопахіметрія

12. Ультразвукова біометрія

Обов'язкові лабораторні та додаткові дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. КровнаКЛУ

4. Цукор крові

5. Рівень АТ

Консультації спеціалістів за показаннями:

1. Терапевта

2. Невропатолога

3. Ендокринолога

Характеристика лікувальних заходів:

Мета госпіталізації - встановлення діагнозу глаукоми. При виявленні у пацієнта офтальмогіпертензії, аналізуються наявні у нього фактори ризику розвитку глаукоми. Якщо ризик розвитку глаукоми низький, пацієнт не потребує гіпотензивної терапії. Проводиться його регулярне (1 раз в рік) диспансерне спостереження. Якщо встановлюється офтальмогіпертензія з високим ризиком розвитку глаукоми, проводиться визначення оптимального (цільового) рівня ВОТ, який забезпечить збереження зорового нерва та зорових функцій. Рекомендований рівень ВОТ - на 20% нижче від рівня при контрольному обстеженні. Медикаментозна терапія спрямовується на досягнення гіпотензивного (цільового ВОТ) та нейропротекторного (корекція трофічних та циркуляторних порушень) ефекту. Як препарати першої лінії гіпотензивної терапії застосовуються аналоги простагландинів (латанапрост, травапрост) та бета-блокатори  (тимолола малеат, бетаксалол, картеолол, метіпранол, левобунолол). Первинний контроль відбувається через тиждень. При досягненні цільового ВОТ та стабілізації, або покращення зорових функцій (поле зору) в подальшому щоквартально (а при тривалій стабілізації - 1 раз в півроку) контролюється гострота та поле зору, ВОТ, стан ДЗН, показники тонографії, якість життя пацієнта. При відсутності ефекту контролюють виконання пацієнтом рекомендацій лікаря та використовують комбінації препаратів різних груп: аналоги простагландинів, бета-блокатори, міотики (пілокарпін), інгібітори карбоангідрази місцевої дії (бринзоламід,дорзоламід) та системної дії (ацетазоламід, метазоламід), або фіксовані комбіновані форми препаратів (ксалаком, фотіл, фотіл-форте та інші). Рекомендовано комбінувати препарати, що мають різний механізм дії. При недосягненні ефекту (погіршення поля зору, розвиток оптичної нейропатії, розвиток глаукоми), або при встановленні одного з видів глаукоми - лікування згідно алгоритмів.

Кінцевий очікуваний результат - нормалізація ВОТ, стабілізація зорових функцій

Термін лікування в стаціонарі - 7 днів

Критерії якості лікування:

Встановлення діагнозу, нормалізація ВОТ, вироблення гіпотензивного режиму, стабілізація зорових функцій

Можливі побічні дії та ускладнення:

Відхилення діагнозу

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень:

Згідно консультації.

Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації:

Хворі працездатні. Диспансеризація.

Директор Департаменту

організації та розвитку

медичної допомоги населенню                                                    Р.О. Моісеєнко

Протокол надання медичної допомоги хворим

з первинною відкритокутовою глаукомою

Код МКХ-10

Н 40.1

Ознаки та критерії діагностики:

Первинна відкритокутова глаукома - це хронічне прогресуюче захворювання, що уражує зоровий нерв з розвитком специфічної оптичної нейропатії, характерних змін в полі зору, в ряді випадків супроводжується періодичним, або стійким підвищенням внутрішньо очного тиску (ВОТ).

Класифікація первинної відкритокутової глаукоми:

Стадія І - початкова; немає змін периферичного поля зору, але є зміни в центральному полі зору (парацентральні скотоми, скотома Бьерума, депресія ізоптер в області від 5 до 25 град. від точки фіксації, розширення сліпої плями, МD < -6 Дб), може бути збільшення екскавації по вертикалі, відношення діаметра екскавації до діаметру диска зорового нерва 0,6 і більше, при умові, що екскавація не доходить до краю диска, витончення шару нервових волокон за результатами НRТ, ОСТ

Стадія II - розвинена, характеризується крайовою екскавацією, дугоподібною скотомою, часто з проривом на периферію в назальній області, що призводить до формування класичної назальної сходинки, звуження периферичного поля зору більше, ніж на 10 град в назальному сегменті, або концентричне, але не досягає 15 градусів від точки фіксації, МD < -12Д6

Стадія III - далекозайдена, поле зору звужено концентричне та в одному, або більше сегментах знаходиться менше, ніж в 15 градусах від точки фіксації, глаукомна субтотальна крайова екскавація. МD > -12Д6

Стадія IV - термінальна, повна відсутність зору, або залишається неправильна світлопроекція. Деколи зберігається залишковий острівок поля зору в темпоральній області. Діагноз можливо поставити якщо є часткова прозорість середовищ ока.

Класифікація за рівнем внутрішньоочного тиску (за Маклаковим):

А - нормальний тиск, не більше 27 мм рт. ст.

В - помірний тиск, тиск не перевищує 32 мм рт. ст.

С - високий, більше 33 мм рт. ст.

Перебіг хвороби найчастіше безсимптомний. На початковій стадії можливі скарги на періодичні затуманювання зору, райдужні кола навколо джерела світла, часту зміну окулярів, тощо. При біомікроскопії: атрофічні зміни строми райдужки та пігментної кайми, виражена асиметрія їх на обох очах, наявність псевдоексфоліацій на зіничному краю та передній капсулі кришталика. При гоніоскопії - кут відкритий, можливе посилення пігментації трабекули та шлемового каналу,  псевдоексфоліації,  або  передні  періферичні  синехії (гоніосинехії)

Окремо необхідно виділити глаукому з нормальним ВОТ - хронічне прогресуюче захворювання, при якому розвивається специфічна (як і при інших формах глаукоми) оптична нейропатія (зміни в шарі нервових волокон, екскавація ДЗН), характерні зміни в полі зору (як і при інших формах глаукоми), але на фоні статистичне нормального рівня ВОТ

Рівні надання медичної допомоги:

Другий рівень - офтальмологічний кабінет поліклініки Третій рівень - стаціонар

Обстеження:

1. Збір скарг та анамнезу (звернути увагу на генетичний, травматичний анамнез, запальні процеси та судинні катастрофи в оці, прийом препаратів, що можуть підвищувати ВОТ, наявність супутньої патології)

2. Візометрія

3. Рефрактометрія

4. Біомікроскопія (при необхідності - ультразвукова біомікроскопія)

5. Офтальмоскопія (при необхідності — аналізатори шару нервових волокон, оптична когерентна томографія - НRТ, ОСТ)

6. Тонометрія (добова)

7. Периметрія (кампіметрія, комп'ютерна периметрія Humphrey- порогова стратегія, програма 30-2, або 24-2)

8. Тонографія

9. Гоніоскопія Ю.Кератопахіметрія

11. Ультразвукова біометрія

12. При необхідності - ультразвукова допплерографія судин голови, шиї, очного яблука.

Обов'язкові лабораторні та додаткові дослідження:

1. Загальний аналіз крові

2. Загальний аналіз сечі

3. Кров на RW

4. Цукор крові

5. Рівень АТ

Консультації спеціалістів за показаннями:

1 .Терапевта

2 .Невропатолога

3 .Ендокринолога

Характеристика лікувальних заходів:

Початкова стадія - проводиться визначення оптимального (цільового) рівня ВОТ, який забезпечить збереження зорового нерва   та зорових функцій. Рекомендований рівень ВОТ - на 25% (а при глаукомі з нормальним ВОТ - на 30%) нижче від рівня, при якому виникло ураження. Цільовий ВОТ - динамічний показник, який необхідно контролювати протягом спостереження і лікування та змінювати при потребі. Медикаментозна терапія спрямовується на досягнення гіпотензивного (цільового ВОТ) та нейропротекторного (корекція трофічних та циркуляторних порушень) ефекту. Як препарати першої лінії гіпотензивної терапії застосовуються аналоги простагландинів (латанапрост, травапрост) та бета-блокатори (тимолола малеат, бетаксалол). Первинний контроль відбувається через тиждень. При досягненні цільового ВОТ та стабілізації, або покращенні зорових функцій (поле зору) в подальшому щоквартально контролюється гострота та поле зору, ВОТ, стан ДЗН, якість життя пацієнта. При відсутності ефекту контролюють   виконання  пацієнтом  рекомендацій   лікаря  та використовують комбінації препаратів різних груп: аналоги простагландинів, бета-блокатори, міотики (пілокаршн),інгібітори карбоангідрази місцевої дії (бринзоламід,дорзоламід) та системної дії (ацетазоламід, метазоламід),  або фіксовані комбіновані форми препаратів (ксалаком, фотіл, фотіл-форте та інші). Рекомендовано комбінувати препарати, що мають різний механізм дії. При недосягненні ефекту (погіршення поля зору, прогресування оптичної нейропатії, зниження гостроти зору, погіршення показників тонографії) рекомендовано контроль виконання пацієнтом рекомендацій лікаря, проведення лазерного лікування (лазерна трабекулопластика, або лазерна селективна трабекулопластика, трабекулоспазис, циклотрабекулоспазис),  або хірургічне лікування (глибока неперфоруюча склеректомія та її різновиди, віскоканалостомія, сінустрабекулоектомія тощо). З метою нейропротекції рекомендовано 1 раз на рік проведення медикаментозного лікування, направленного на корекцію трофічних та циркуляторних порушень.

Розвинена та далекозайдена стадії - Рекомендоване зниження ВОТ - на 30-50% нижче від рівня, при якому виникло ураження. Цільовий ВОТ - динамічний показник, який необхідно контролювати протягом спостереження і лікування та змінювати при потребі. При неефективності медикаментозної терапії (див. вище), тобто відсутності стабілізації глаукомного процесу (погіршення поля та гостроти зору, прогресування оптичної нейропатії, погіршення показників тонографії) - фільтруючі антиглаукоматозні операції (можливо з застосуванням антиметаболітів, дренажів). З метою нейропротекції рекомендовано 2 рази на рік проведення медикаментозного лікування, спрямованого на корекцію трофічних у та циркуляторних порушень, за показаннями з цією ж метою можливе хірургічне лікування.

Термінальна глаукома - YAG лазерна циклофотокоагуляція, циклодіаліз, циклокріоте-рапія; субсклеральна цикловітректомія, дренування кута передньої камери та задньої камери ока, алкоголізація циліарного вузла, ретробульбарне введення амінозину, енуклеація.

Кінцевий очікуваний результат - збереження зорових функцій, адекватних життєвим потребам з мінімальною побічною дією лікування протягом всього життя пацієнта, збереження якості життя пацієнта

Термін лікування в стаціонарі - 7-14 днів

Критерії якості лікування: