Рак нирки; Клінічний протокол |
РЕКОМЕНДАЦІЇ З ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ РАКУ НИРКИ
Код МКХ-10: C 64.9, C 65.9
Рак нирки характеризується постійним ростом кількості випадків захворювання за останні 50 років із перевагою ураження чоловіків над жінками та піком виникнення на 6 - 7-й декадах життя. Загальновизнаних факторів ризику щодо раку нирки не встановлено, однак деякі епідеміологічні дані свідчать, що паління, надмірна вага тіла та деякі важкі метали (кадмій) сприяють розвитку раку нирки. Діагностика Клінічні ознаки та симптоми раку нирки: • Гематурія; • Персистуючий біль в попереку; • Утворення, що пальпується в черевній порожнині; • Втомлюваність; • Втрата ваги; • Гарячка не пов'язана з інфекцією; • Набрякання нижніх кінцівок. Як правило, діагноз встановлюється при ультразвуковому обстеженні, проведеному з різних причин. Стандартне радіологічне дослідження: • Комп'ютерна томографія живота з або без контрастної речовини (служить документальним підтвердженням діагнозу і надає інформацію про функцію та морфологію контралатеральної нирки). Додаткові діагностиці методи: • МРТ; • Ангіографія чи голкова біопсія відіграє дуже обмежену роль і може використовуватися в окремих випадках. У випадку гематурії, необхідно виключити іншу пухлину сечостатевої системи. Лабораторні показники, які необхідно визначити: • Гемоглобін та ШОЕ: прогноз; • Креатинін: загальна функція нирок; • Лужна фосфатаза: метастази печінки, кісткові метастази.
Класифікація. TNM - Класифікація (2002)
____________ ** включаючи сементарні гілки
Класифікація Робсона (1969) використовується у наступній кореляції з TNM 2002: • Стадія Робсона I = T1 - T2; • Стадія Робсона II = T3a; • Стадія Робсона IIIa = T3b - c; • Стадія Робсона IVa = T4; • Стадія Робсона IIIb = N1 - 2; • Стадія Робсона IVb = M1. Традиційно рак нирки класифікується до клітинно-ядерної морфології відповідно. Розрізняють: • Світло-клітинна карцинома (60 - 85 %); • Хромофільна карцинома (7 - 14 %); • Хромофобна карцинома (4 - 10 %); • Онкоцитома (2 - 5 %); • Карцинома збірного канальця (Белліні) (1 - 2 %). Лікування Оперативне - основний вид лікування, яке забезпечує високий відсоток виліковування. Шанси на вилікування після оперативного втручання чітко корелюють із стадією захворювання та ступенем диференціації пухлини. Стандартним оперативним втручанням є радикальна нефректомія разом із фасцією Герота. Жоден із хірургічних доступів не має значної переваги. В окремих випадках при пухлинах до 4 см. Органозберігаюча операція повинна братися до уваги. • Рак нирки, за винятком пухлини Вільмса у дітей, є практично нечутливим до хіміотерапії. • Радіотерапія - у випадку кісткових метастазів та метастазів у мозок. • Імунотерапія - все ще в процесі дослідження, але результати обіцяючі. • Експериментальні методики. Спостереження Спостереження за пацієнтами після оперативного лікування повинно проводитися з метою раннього виявлення локального рецидиву та віддалених метастазів і своєчасного призначення додаткового лікування за показами.
Таблиця 1. РЕКОМЕНДОВАНА СХЕМА СПОСТЕРЕЖЕННЯ
____________ ** Якщо післяопераційний рівень підвищений, слід повторювати при кожному візиті. *** Існує незначний, але постійний ризик рецидиву чи метастазів протягом 5 - 15 років.
|