Синдром больового міхура (інтерстиційний цистит); Клінічний протокол |
РЕКОМЕНДАЦІЇ З ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ З СИНДРОМОМ
БОЛЬОВОГО МІХУРА Код МКХ-10: N 30.1 Узагальнюючий термін "Інтерстиційний цистит" включає ряд патологічних станів, більшість яких визначаються як симптоми. Етіологія невідома. Запропоновано багато гіпотез, але жодна з них досконало не підтверджена. Діагноз базується на симптоматиці, даних об'єктивного обстеження, аналізі сечі та цистоскопії з водним розтягненням міхура та біопсією. Всі пацієнти скаржаться на біль, часті позиви до сечопускання на ноктурію. Біль, який часом буває нестерпним, як правило, посилюється із наповненням міхура, локалізується над лоном, може ірадіювати в навколишні ділянки, зникає після випорожнення міхура, хоча незабаром знову з'являється. Класичні випадки з наявністю виразок - є деструктивним запальним процесом, що у в деяких пацієнтів веде до фібротичного зморщення сечового міхура та обструкції верхніх сечових шляхів. При невиразковому больовому міхурі прогресування не відмічається. Два вищеописані стани відрізняються з точки зору гістопатології, імунології та нейробіології. ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ Автоматичне включення Виразки Гуннера - к.: N 30.1 Позитивні фактори • Біль при наповненні міхура, який зменшується після сечопускання. • Біль (надлонний, тазовий, уретральний, вагінальний чи перінеальний). • Гломеруляції при ендоскопії. • Зменшення розтяжливості міхура під час цистометрографії. Автоматичне виключення • Вік до 18 років. • Доброякісні чи злоякісні пухлини міхура. • Променевий цистит. • Туберкульозний цистит. • Бактеріальний цистит. • Вагініт. • Цистит, викликаний циклофосфамідом. • Уретральний дивертикул. • Рак матки, шийки матки, піхви чи уретри. • Активний герпес. • Камені міхура або дистального відділу сечовода. • Частота сечопускання менше, ніж 5 разів на 12 годин. • Ніктурія менше, ніж 2 рази за ніч. • Симптоматика зменшується при прийомі антибіотиків, уросептиків чи сечових анальгетиків (напр. феназопіридину гідрохлорид). • Тривалість захворювання до 12 місяців. • Недовільні скорочення детрузора під час уродинамічного дослідження. • Об'єм міхура понад 400 мл, відсутність імперативних позивів. Біопсія допомагає верифікувати діагноз та виключити такі захворювання, як carcinoma in-citu та туберкульозний цистит. Шкала симптомів O'Leary-Sant допомагає встановити діагноз та визначити прогноз лікування. Лікування Лікування синдрому больового міхура у фазі встановлення на базі доказовості. Таблиці 1 та 2 підсумовують сучасну літературу з цього питання. Таблиця 1. РІВЕНЬ ДОКАЗОВОСТІ ТА СТУПІНЬ РЕКОМЕНДАЦІЙ
Таблиця 2. ВНУТРІШНЬОМІХУРОВЕ, ІНВАЗИВНЕ, АЛЬТЕРНАТИВНЕ ТА ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ ІНТЕРСТИЦІЙНОГО ЦИСТИТУ
|